- Presiding judge (HACC AC): Semennykov O.Yu.
справа № 991/2892/22
провадження №11-кп/991/28/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2024 року м.Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,
обвинуваченого ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),
його захисника адвоката ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
обвинуваченого ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
його захисників адвокатів ОСОБА_8 (у режимі відеоконференції), ОСОБА_9,
захисника обвинуваченого ОСОБА_10 ОСОБА_11,
обвинуваченого ОСОБА_12 (у режимі відеоконференції),
його захисника адвоката ОСОБА_13,
обвинуваченого ОСОБА_14 (у режимі відеоконференції),
його захисника адвоката ОСОБА_15,
обвинуваченої ОСОБА_16,
її захисників адвокатів ОСОБА_17, ОСОБА_18,
прокурора ОСОБА_19,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву захисника підозрюваного ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про відвід колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 від розгляду апеляційної скарги прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_19 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 12 жовтня 2023 року про закриття кримінального провадження №52017000000000636,
ВСТАНОВИЛА:
Під час апеляційного розгляду захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 подав заяву про відвід колегії, мотивовану участю суддів у кримінальному провадженні під час досудового розслідування.
Так, 09 липня 2018 року з кримінального провадження №42017000000000941 від 27 березня 2017 року виділено частину матеріалів в окреме кримінальне провадження №52018000000000679, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК. В подальшому, 26 листопада 2019 року кримінальні провадження №52017000000000636, №52017000000000682, №52018000000000679, №52019000000001052, №52019000000001053 об`єднані в одне з присвоєнням номеру кримінального провадження №52017000000000636.
Разом з цим, 09 січня 2020 року колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_3 розглянуто клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м.Києва від 24 липня 2018 року про арешт майна у кримінальному провадженні №52018000000000679 від 09 липня 2018 року (справа №760/18778/18, провадження №11-сс/991/1/20).
Також, 16 січня 2020 року колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_20 розглянуто апеляційну скаргу прокурора САП на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 15 листопада 2019 року про роз`яснення ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 04 квітня 2018 року у кримінальному провадженні №42017000000000941 від 23 березня 2017 року (справа №757/13258/18-к, провадження №11-сс/991/22/20).
Крім того, 04 червня 2020 року колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_20 розглянуто апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 31 березня 2020 року про роз`яснення ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 04 квітня 2018 року у кримінальному провадженні №42017000000000941 від 23 березня 2017 року (справа №757/13258/18-к, провадження №11-сс/991/368/20).
Посилаючись на ч.1 ст.76 КПК, захисник вважав недопустимою повторну участь колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №52017000000000636 в апеляційному розгляді справи №991/2892/22.
Учасники провадження з боку сторони захисту підтримали заявлений відвід.
Прокурор заперечував проти задоволення заявленого відводу через його необґрунтованість, в задоволенні якого просив відмовити.
Дослідивши доводи поданої заяви та матеріали провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті (ч.1 ст.76 КПК).
Така вимога закону забезпечує недопущення сторонніх впливів на прийняття процесуальних рішень у кримінальному процесі, усуває можливу упередженість службової особи при здійсненні розслідування та судового розгляду кримінального провадження, сприяє підвищенню рівня довіри громадськості до суду та винесених ним рішень.
В даному випадку недопустимість повторної участі судді, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, у розгляді цього ж кримінального провадження в суді апеляційної інстанції диктується логікою побудови системи судового контролю. Судовий контроль не належить до правосуддя і є специфічною діяльністю суду. Вона має контрольний характер і забезпечує охорону конституційних прав громадян від свавільного і невиправданого втручання та обмеження з боку органів державної влади. Беручи до уваги те, що ці обставини можуть позначитися на об`єктивності й неупередженості судді при розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, законодавець включив зазначені дії до числа тих, що перешкоджають участі судді в його розгляді в суді апеляційної інстанції. Адже, хоча діяльність судді із судового контролю не має прямого відношення до вирішення кримінального провадження по суті, проте він знайомиться з матеріалами провадження, і у нього при цьому складається внутрішнє переконання щодо його обставин, особи підозрюваного. Закріплена в даній статті недопустимість повторної участі судді у кримінальному провадженні спрямована на те, щоб запобігти можливій необ`єктивності та упередженості судді, пов`язаній із захистом права кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Аналізуючи зміст ухвал Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, на які посилався захисник в обґрунтування недопустимості повторної участі колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в апеляційному розгляді, колегією встановлено, що ухвалою від 09 січня 2020 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді закрито через подання апеляційної скарги після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушила питання про поновлення цього строку. Отже, за наслідками постановлення зазначеної ухвали колегією суддів, до складу якої також входив суддя ОСОБА_3, фактично не здійснювався судовий контроль у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не приймалося рішення за наслідками розгляду апеляційної скарги, оскільки апеляційний перегляд оскаржуваного рішення по суті за участі судді ОСОБА_3 у даному провадженні не відбувся.
Крім того, ухвалами від 16 січня 2020 року та 04 червня 2020 року повернуто матеріали справи №757/13258/18-к за клопотанням адвоката ОСОБА_15 про скасування арешту в кримінальному провадженні №42017000000000941 до Печерського районного суду м.Києва для розгляду заяви адвоката ОСОБА_15, який діяв в інтересах ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ТОВ «Укроргенегобуд», про роз`яснення ухвали слідчого судді від 04 квітня 2018 року. При цьому колегія суддів, до складу якої також входили судді ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зазначила, що вимоги ст.180 КПК відносно суб`єкту розгляду заяви про роз`яснення є імперативними та безальтернативними, відповідно до яких лише суд, який ухвалив рішення, має право його роз`яснювати.
Разом з цим, процесуальний інститут роз`яснення судового рішення за своїм функціональним призначенням не відноситься до системи судового контролю та обумовлений необхідністю усунення недоліків судового рішення, які стосуються недотримання його ясності та визначеності на будь-якій стадії (як на досудовому розслідуванні, так і під час судового провадження).
Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що жодний суддя-член колегії раніше фактично не брав участі при здійсненні судового контролю у цьому кримінальному провадженні під час досудового розслідування.
На переконання колегії суддів визначення повторної участі судді, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, у розгляді цього ж кримінального провадження в суді апеляційної інстанції із застосуванням формального підходу недостатньо. Адже з наведених вище ухвал Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду не вбачається фактичного здійснення жодним членом колегії суддів судового контролю у цьому кримінальному провадженні під час досудового розслідування, як і відсутні обставини, що можуть позначитися на їх об`єктивності й неупередженості при розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, оскільки ними (суддями) не надавалось жодної оцінки як доказам, наявним в матеріалах провадження, так і дотриманню належної правової процедури, в тому числі щодо строків досудового розслідування та підстав для закриття кримінального провадження.
Отже відвід суддям Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є безпідставним.
Виходячи з наведеного, заявлений відвід не містить обґрунтованих підстав для відводу, передбачених статтею 76 КПК, тому у його задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст.76, 81 КПК, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Заяву про відвід колегії суддів залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
_______________ _______________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3