- Presiding judge (HACC): Zadorozhna L.I.
Справа № 991/790/24
Провадження № 1-кс/991/806/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
секретар судового засідання ОСОБА_2,
з боку захисту: адвокат ОСОБА_3, підозрюваний ОСОБА_4,
з боку обвинувачення: прокурор ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Київ клопотання адвоката ОСОБА_3, яке подане в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, про зміну розміру запобіжного заходу у вигляді застави,
встановив:
30.01.2024 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3, яке подане в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, про зміну розміру запобіжного заходу у вигляді застави.
І. Суть клопотання
Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000547 від 02.11.2023 стосовно ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які підозрюються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 368 КК України.
У клопотанні адвокат зазначає, що 30.11.2023 судді Київського апеляційного суду ОСОБА_4 прокурором першого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9 було вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 368 КК України, яке складене заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_10 .
У межах цього кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.12.2023 у справі № 991/10582/23 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 строком до 03.02.2024 включно, з альтернативним визначенням запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 4 000 000 грн. Також, у разі внесення застави, на підозрюваного ОСОБА_4 покладені обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, термін дії яких становить два місяці з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави.
З 20.12.2023 ОСОБА_4 вважається таким, відносно якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави та покладено процесуальні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; не відлучатися із м. Києва, в якому проживає, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6 та свідками ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 ; здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Адвокат ОСОБА_3 вважає, що ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.12.2023 про застосування запобіжного заходу є невиправданою мірою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, при цьому обставини, які доводять існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України - відсутні.
На переконання сторони захисту, не було належним чином повідомлено про підозру ОСОБА_4, що саме по собі виключає можливість застосування відносно нього будь-яких процесуальних обмежень. При застосуванні запобіжного заходу ОСОБА_4 слідчим суддею залишено поза увагою доводи сторони захисту щодо порушення процедури вручення письмового повідомлення про підозру ОСОБА_4 . Зважаючи на порушення, допущені при врученні письмового повідомлення про підозру ОСОБА_4, на які було вказано стороною захисту, в подальшому, стороною обвинувачення було заявлено про існування окремого доручення на вручення письмового повідомлення про підозру, якого не існувало на момент вручення повідомлення про підозру, а тому - його походження є сумнівним.
Також сторона захисту вважає, що на даний час частина ризиків, наявність яких була встановлена слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу 05.12.2023, перестала існувати.
Щодо спростування наявності ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, зазначає наступне. З 29.11.2023 моменту вчинення кримінального правопорушення (отримання неправомірної вигоди) до 05.12.2023 застосування запобіжного заходу підозрюваний ОСОБА_4, мав у своєму розпорядженні паспорт для виїзду за кордон та час для реалізації можливості переховування від органу досудового розслідування, суду. Проте, підозрюваний цією можливістю не скористався, не змінив місця проживання та не переховувався. Крім того, усвідомлюючи покладені на нього процесуальні обов`язки, ОСОБА_4 з`являвся за викликом для участі у процесуальних діях, з`явився до суду для участі в судовому засіданні щодо застосування запобіжного заходу. Після звільнення з ДУ «Київський слідчий ізолятор» ОСОБА_4 невідкладно здав на відповідальне зберігання до регіонального підрозділу Державної міграційної служби свій закордонний паспорт, тим самим підтвердив належне виконання, покладених на нього процесуальних обов`язків та відсутність намірів переховування.
У зв`язку з викладеним, сторона захисту наполягає, що слідчий суддя має враховувати тяжкість покарання, а не визначати її як підставу для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також, ст. 176 КПК України передбачає п`ять основних запобіжних заходів та один тимчасовий, кожен із яких може застосовуватися тільки у тому випадку, якщо наявні підстави, які визначені ст. 177 КПК України. Проте, в разі внесення застави, на ОСОБА_4 також покладено обов`язок «носити електронний засіб контролю», але виконання цього обов`язку фактично призвело до того, що підозрюваний обмежений у можливості пересуватись, залишати місце проживання на тривалий час, оскільки електронний засіб контролю потребує постійного підживлення. Адвокат вказує, що через високу ймовірність збоїв у належному функціонуванні електронного засобу контролю, ОСОБА_4 не має фактичної можливості залишати місце проживання більш ніж на 4-5 годин. Отже, наявність такого обмеження призвела до того, що фактично до ОСОБА_4 застосовано не один запобіжний захід у вигляді застави, а одразу два - застава та домашній арешт.
Крім того, ОСОБА_4 має міцні соціальні зв`язки, а кількість та тривалість його виїздів за межі України свідчить про те, що він не залишав територію України на тривалий час, а протягом останніх двох років постійно перебуває на території України.
ОСОБА_4 має міцні родинні зв`язки, до застосування відносно нього запобіжного заходу часто відвідував м. Львів, де проживають члени його родини. Наявність необхідності в носінні електронного засобу контролю значно ускладнює можливість його спілкування із членами родини, позбавляє можливості бачитись із рідними. Наявність процесуального обмеження «не відлучатися із м. Києва, в якому проживає, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду» адвокат вважає цілком достатнім для забезпечення контролю за належною процесуальною поведінкою підозрюваного з боку правоохоронних органів.
Окрім цього, зазначає, що наявність інших ризиків, зокрема, «знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, обвинувачених, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується», повністю втратили свою актуальність, оскільки наявність цих ризиків була повністю пов`язана із здійсненням ОСОБА_4 професійної діяльності, як судді Київського апеляційного суду. Рішенням Вищої ради правосуддя №1432/0/15-23 від 29.12.2023 суддю Київського апеляційного суду ОСОБА_4 тимчасово до 30.01.2024 відсторонено від здійснення правосуддя. Таким чином, сторона захисту переконана, що станом на дату звернення до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, існування яких було встановлено судом при застосуванні запобіжного заходу відносно ОСОБА_4, втратили свою актуальність.
Крім цього, адвокат наводить аргументи стосовно того, що при застосуванні запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, було застосовано альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у непомірному розмірі 4 000 000 грн. Ця застава була внесена, проте ОСОБА_4 перебував під вартою два тижні, саме цей час знадобився родичам, щоб відшукати необхідну суму. До того ж, сума застави була внесена не одночасно, а частинами, значна кількість заставодавців свідчить про те, що родичі ОСОБА_4 не мали в своєму розпорядженні суми, достатньої для внесення застави.
Отже, обставини за яких було внесено заставу та строк перебування під вартою ОСОБА_4 свідчать про те, що прокурором та слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави, який значно перевищує межі, визначені ч. 4 ст. 182 КПК України, надано невірну оцінку матеріальному стану підозрюваного. Адвокат вважає, що відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України до ОСОБА_4 мав бути застосований запобіжний захід у вигляді застави в розмірі від 214 720 до 805 200 грн, вихід за межі цих розмірів застави можливий лише як винятковий випадок.
На переконання сторони захисту, ризики передбачені ст. 177, 178 КПК України, наявність яких було встановлено судом при застосуванні запобіжного заходу до ОСОБА_4 та визначення розміру застави, суттєво зменшились.
На підставі викладеного, враховуючи матеріальний стан ОСОБА_4 та його родини, розмір неправомірної вигоди (в отриманні якої він підозрюється), на переконання захисника, існують достатні підстави для вирішення питання щодо зменшення розміру застави до меж, визначених абз. 5 ч. 5 ст. 182 КПК України, а також зменшення переліку, покладених на нього обов`язків, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, яких буде достатньо для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.
У своєму клопотанні адвокат просить зменшити розмір застави ОСОБА_4, визначивши її в межах, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, та скасувати покладені на нього процесуальні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; не відлучатися із м. Києва, в якому проживає, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6 та свідками ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 .
ІІ. Позиції учасників провадження
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 заявив, а захисник ОСОБА_3 підтримала, уточнення клопотання про зміну запобіжного заходу лише в частині зменшення розміру застави до розміру, передбаченого абз.5 ч.5 ст.182 КПК України, з покладенням обов`язків.
Адвокат ОСОБА_3 просила задовольнити уточнене клопотання, з підстав викладених у ньому. Звертає увагу слідчого судді на те, що минув певний час і передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України ризики щодо підозрюваного втрачають свою актуальність. Також прокурором не доведено існування ризиків і не спростовано той факт, що ризики втратили актуальність. У ОСОБА_4 немає мети порушувати покладені на нього процесуальні обов`язки та у нього наявні міцні соціальні зв`язки, він має позитивні характеристики. Визначена застава у розмірі 4 000 000 грн є надмірною, застава була внесена переважно його родичами, які позичили кошти. Щодо майнового стану підозрюваного зауважує, що заставу за ОСОБА_4 внесено третіми особами, а він має кошти лише із заробітної плати та невелику нерухомість у Львівській області. Просила задовольнити клопотання про зміну розміру запобіжного заходу у вигляді застави, з урахуванням уточнень до нього, та визначити розмір застави у вигляді 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав вимоги уточненого клопотання. Щодо зменшення розміру застави зазначив, що застава має прирівнюватись до розміру збитків, розміру неправомірної вигоди та відповідати вимогам кримінального процесуального законодавства щодо визначення її розміру. Зазначає, що сторона обвинувачення, як на підставу застосування такого розміру застави, посилалась на виключність випадку, проте підозрюваний не бачить підстав для його застосування при визначенні розміру застави. Його будинок та кошти знаходяться під арештом, тому достатньо застосувати заставу у розмірі 800 000 грн.
Прокурор ОСОБА_5 зазначив, що подане клопотання, з урахуванням уточнень до нього, необґрунтоване, просить відмовити у його задоволенні. Застосований запобіжний захід відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення, встановленим раніше ризикам та особі підозрюваного. Вважає, що при застосуванні запобіжного заходу та перегляду цього рішення в апеляційній палаті судді досліджували наявність ризиків, спосіб запобігання їм та належність отриманих доказів під час досудового розслідування. Щодо посилання захисту на зменшення розміру застави, зазначає, що сам факт внесення застави свідчить, що ця застава не є непомірною для ОСОБА_4, можливість внесення застави третіми особами передбачена законодавством. Застава є безстроковим запобіжним заходом, тому вносячи заставу у визначеному розмірі сторона захисту усвідомлювала, що вона передає кошти, як гарантію забезпечення належної поведінки підозрюваним. Вважає, що стороною захисту не доведено наявності нових підстав та не долучено доказів для зменшення розміру застави, а сторона захисту тільки заявляє про зменшення ризиків. Проте, минуло лише близько двох місяців від застосування запобіжного заходу і всі наведені захистом обставини враховувались для визначення розміру застави.
ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка слідчого судді
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Під час розгляду клопотання адвоката ОСОБА_3, на підставі доданих до клопотання матеріалів та долучених у судовому засіданні прокурором матеріалів, встановлено такі факти та обставини:
- 30.11.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК, тобто в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненої організованою групою.;
- ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.12.2023 частково задоволено клопотання сторони обвинувачення та застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 03.02.2024, з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 4 000 000 грн з покладенням на підозрюваного процесуальних обов`язків. При ухваленні судового рішення слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та ризиків, передбачених ст. 177 КПК, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищення, приховування або спотворення документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні, та вчинення іншого кримінального правопорушення; підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- 20.12.2023, відповідно довідки про звільнення №25705, ОСОБА_4 звільнений із ДУ «Київський слідчий ізолятор» у зв`язку зі сплатою застави у розмірі 4 000 000 грн, визначеною ухвалою слідчого судді від 05.12.2023;
- відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу фізичній особі податковим агентом, а також щодо загальної суми річного доходу, які надані у відповідь на запит від 30.11.2023 № 544628, свідчать про наявність офіційного доходу, отримання заробітної плати ОСОБА_4 у період з 2010 по 2023 рік;
- відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно № 356449141 від 30.11.2023 у власності ОСОБА_4 є дві земельні ділянки (кадастрові номери: 4625583900:06:009:0006, 4625583900:06:009:0005) та житловий будинок, розташовані за адресою: Львівська обл., Турківський район, с. Закичера;
- ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.01.2024 продовжено строк досудового розслідування до п`яти місяців;
- ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19.12.2023 залишено без задоволення апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.12.2023 - без змін;
- ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 12.01.2024 залишено без задоволення апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_4, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.12.2023 - без змін;
За змістом ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.
У своєму клопотанні захисник ОСОБА_3 просить змінити застосований до ОСОБА_4 ухвалою Вищого антикорупційного суду запобіжний захід у вигляді застави, зменшивши її розмір.
Частиною першою статті 201 КПК України визначено, що підозрюваний, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, мають право подати до Вищого антикорупційного суду клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею чи про зміну способу їх виконання.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких відносяться верховенство права і законність (ч. 1 ст. 7 КПК України).
Клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Так, ч. 1 ст. 194 КПК України встановлює, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути замінений на інший - більш або менш суворий.
Під час розгляду подібних клопотань в інших кримінальних провадженнях вже неодноразово йшлося про те, що підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я підозрюваного, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення.
Підставою для зміни запобіжного заходу сторона захисту зазначає сукупність таких обставин: слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу надано невірну оцінку матеріальному стану підозрюваного; погіршення майнового стану підозрюваного ОСОБА_4 у зв`язку зі сплатою застави та накладенням арешту на майно; ризики, передбачені ст. 177 КПК України втратили свою актуальність.
Слідчий суддя враховує, що під час ухвалення судового рішення про застосування запобіжного заходу, було з`ясовано всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування відповідного запобіжного заходу та покладення обов`язків на підозрюваного, зокрема обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Питання обґрунтованості підозри та наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, переглядалось як під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, так і під час перегляду ухвали слідчого судді колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, що підтверджується доданими до клопотання копіями судових рішень.
Стосовно доводів сторони захисту про те, що ОСОБА_4 здав на відповідальне зберігання до регіонального підрозділу Державної міграційної служби свій закордонний паспорт, чим підтвердив відсутність намірів переховування, слідчий суддя зазначає, що саме з метою запобігти такому ризику було покладено обов`язок здати до відповідних органів такі паспорти, що не може свідчити про зменшення ризику.
Щодо посилання сторони захисту на те, що слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу надано невірну оцінку матеріальному стану підозрюваного та до ОСОБА_4 мав бути застосований запобіжний захід у вигляді застави у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, необхідно зазначити, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні, зокрема, особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Питання виключності випадку з`ясовувалось слідчим суддею при визначенні розміру застави як альтернативного запобіжного заходу в розмірі 4 000 000 грн. та перевірялось колегією суддів апеляційної палати, було взято до уваги вагомі обставини, що доводять ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, а також майновий стан підозрюваного.
Також, не знайшли свого підтвердження доводи сторони захисту про те, що ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, втратили актуальність, оскільки від часу застосування запобіжного заходу та перегляду цього рішення колегією суддів апеляційної палати минуло лише близько двох місяців. Нових аргументів, які не досліджувались суддями раніше, захисник та підозрюваний не навели та не долучили доказів на підтвердження цих обставин.
Слідчий суддя враховує, що на час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу продовжують існувати ризики переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, знищити, приховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відсторонення від здійснення правосуддя ОСОБА_4, на думку слідчого судді, автоматично не припиняє існування ризиків, про які було зазначено в ухвалі про застосування запобіжного заходу, на чому наполягає сторона захисту, вважаючи, що підозрюваний позбавлений можливості здійснювати професійну діяльність та це унеможливить вчинення ним таких дій.
З огляду на те, що досудове розслідування не завершилось, сторона обвинувачення не завершила збір доказів у кримінальному провадженні, продовжує існувати ризик знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Оцінюючи наявність ризику впливу на свідків, слідчий суддя враховує встановлену законодавством процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку, на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні.
Таким чином, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
З моменту набуття статусу підозрюваного на ОСОБА_4 покладені обов`язки, визначені ст. 42 КПК України, а саме: 1) прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибувати за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді (ч. 7 ст. 42 КПК України).
Сумлінне дотримання підозрюваним покладених на нього обов`язків, на думку сторони захисту, може свідчити про значний рівень зменшення встановлених ризиків, проте, на переконання слідчого судді, не є тією беззаперечною обставиною, яка може свідчити про зменшення встановлених ризиків. Їх виконання є обов`язковим для особи, до якої вони застосовані. Положення КПК України передбачають, що у випадку невиконання покладених на підозрюваного обов`язків, запобіжний захід може бути змінений на більш суворий.
Слідчий суддя вважає за необхідне зауважити, що стороною захисту не надано належних доказів для підтвердження погіршення майнового стану підозрюваного ОСОБА_4 .
Частиною 4 статті 182 КПК України визначено, що розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Належна процесуальна поведінка підозрюваного, втрата актуальності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, у своїй сукупності, не свідчать про зміну обставин, на які посилається сторона захисту, як підставу для зміни запобіжного заходу. Визначений слідчим суддею Вищого антикорупційного суду розмір застави є таким, що достатньою мірою гарантує виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків та забезпечує його належну процесуальну поведінку в цьому кримінальному провадженні.
Таким чином, обставини, на які посилається сторона захисту, як на підстави для зміни розміру застави, визначеної ОСОБА_4 ухвалою суду від 05.12.2023, не є новими в розумінні ст. 201 КПК України та такими, що можуть бути підставою для зміни запобіжного заходу. Будь-яких інших обставин, що не досліджувались суддями першої та апеляційної інстанцій та не були враховані при застосуванні запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4, стороною захисту при розгляді цього клопотання не повідомлено.
Підсумовуючи, слідчий суддя зазначає, що наведені в клопотанні про зміну запобіжного заходу обставини та висловлені в судовому засіданні доводи не містять обґрунтованих підстав для зміни раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді застави, шляхом зменшення її розміру. Під час розгляду клопотання не було встановлено, що така зміна, на даному етапі досудового розслідування, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 та запобігатиме ризикам, встановленим при застосуванні стосовно нього запобіжного заходу, з огляду на що подане стороною захисту клопотання задоволенню не підлягає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 131-132, 176-178, 182, 201, 309, 372 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3, яке подане в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, про зміну розміру запобіжного заходу у вигляді застави - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1