- Presiding judge (HACC): Mykhailenko V.V.
Справа № 991/8546/23
Провадження 1-р/991/7/24
У Х В А Л А
іменем України
13 лютого 2024 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду у місті Києві заяву Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про роз`яснення судового рішення у кримінальному провадженні № 52023000000000483, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.09.2023, за обвинуваченням
ОСОБА_5, громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Юрівка Любарського району Житомирської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, одружений, не судимий, освіта вища, пенсіонер
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 27 частиною 2 статті 28 частини 2 статті 364 КК України, частиною 3 статті 27 частиною 2 статті 28 частиною 3 статті 365-2 КК України, частиною 3 статті 27 частиною 2 статті 28 частиною 1 статті 366 КК України,
ОСОБА_6, громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Києві, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4, одружений, не судимий, освіта вища, працює директором ТОВ «Делі Фінанс»
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28 частиною 2 статті 364 КК України,
В С Т А Н О В И В:
1.До Вищого антикорупційного суду надійшла заява Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про роз`яснення судового рішення - вироку у кримінальному провадженні № 52023000000000483, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.09.2023, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 27 частиною 2 статті 28 частини 2 статті 364 КК України, частиною 3 статті 27 частиною 2 статті 28 частиною 3 статті 365-2 КК України, частиною 3 статті 27 частиною 2 статті 28 частиною 1 статті 366 КК України; ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28 частиною 2 статті 364 КК України. У заяві про роз`яснення судового рішення висловлено прохання Печерської районної в місті Києві державної адміністрації надати роз`яснення чи є вирок у справі № 991/8546/23 підставою для скасування відповідної заборони будь-яким реєстраторам вчиняти будь-які дії, пов`язані із проведенням державної реєстрації права власності на об`єкти чи вирок стосується лише скасуванню в частині арешту на майно.
2.В судове засідання сторони та інші учасники судового провадження не з`явилися, були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання. Відповідно до частини 2 статті 380 КПК України суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення протягом десяти днів з повідомленням особи, яка звернулася із заявою про роз`яснення судового рішення, та учасників судового провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз`яснення рішення.
3.Розгляд кримінального провадження здійснювався у закритому судовому засіданні. Разом з тим, жоден із учасників не поставив питання про закрите судове засідання, тому заява про роз`яснення судового рішення розглядається у відкритому судовому засіданні.
4.Суд, дослідивши заяву, дійшов таких висновків.
Відповідно до частини 1 статті 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Роз`яснення судового рішення має значення не саме по собі, а в контексті його правильного виконання з урахуванням змісту рішення і волі суду, який його ухвалив. Метою роз`яснення судового рішення є його удосконалення для правильного розуміння учасниками судового провадження, органом виконання судового рішення. Роз`яснення судового рішення спрямоване на усунення незрозумілості, що ускладнює його реалізацію. Суть роз`яснення судового рішення полягає не в роз`ясненні мотивів, які покладені в основу рішення, а в роз`ясненні рішення з метою наступного його виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2019 у справі № 202/4467/14-к).
Рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
При роз`ясненні судового рішення більш повно і зрозуміло здійснюється виклад тих частин рішення, розуміння яких викликає труднощі, при цьому не вносяться зміни до рішення по суті і не розглядаються ті питання, які не були предметом судового розгляду. За заявою про роз`яснення судового рішення суд не може змінювати змісту постановленого ним рішення, сама суть роз`яснення рішення суду полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на питання щодо його правомірності чи законності, він лише повинен пояснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, або є незрозумілими для зацікавлених осіб, що позбавляє їх можливості його реалізації. У заяві про роз`яснення рішення зазначається, що саме в ньому є незрозумілим, у чому полягає ця незрозумілість, які припускаються варіанти тлумачення тих чи інших формулювань, як це впливає на реалізацію судового рішення тощо.
Суд може відмовити у роз`ясненні рішення, якщо воно не припускає різного тлумачення, незрозумілість рішення зумовлена неуважністю прочитання тексту рішення, правовою безграмотністю, або у випадку, коли судове рішення не підлягає роз`ясненню.
Суд зазначає, що вирок Вищого антикорупційного суду від 07.12.2023 у справі № 991/8546/23 складений у відповідності до вимог статті 374 КПК України з посиланням на норми діючого законодавства.
Вирок є повним і зрозумілим, викладений загальновживаними словами, чіткими зрозумілими реченнями і не містить будь-яких положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо їх розуміння або неоднозначне тлумачення при виконанні, а доводи в заяві зводяться до роз`яснення порядку виконання цього судового рішення. У цьому контексті суд зауважує, що сама суть роз`яснення рішення полягає в тому, що суд не повинен пояснювати значення правових інститутів, він лише повинен роз`яснити ті положення постановленого рішення, які нечітко ним сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб, що позбавляє їх можливості його реалізації. Резолютивна частина вироку є ясною, зрозумілою, повною. Резолютивна частина рішення не припускає іншого тлумачення та суперечностей під час його виконання та не позбавляє сторони у можливості його реалізації. У зв`язку із вищевикладеним заява про роз`яснення судового рішення не підлягає задоволенню.
Разом з тим, Суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до частини 4 статті 174 КПК України Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Згідно з частиною 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Отже, арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачених статтею 131 КПК України, суть якого полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому порядку, позбавленні за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном.
Накладення арешту на майно є заходом контролю за використанням власності і не позбавляє особу цього права, а лише тимчасово обмежує її у користуванні та/або розпорядженні своїм майном. Перереєстрація, поділ, виділ та інші форми вчинення будь-яких дій щодо майна, які підлягають державній реєстрації, охоплюються правом розпорядження.
Тобто кримінально-процесуальне законодавство не розділяє такі поняття як арешт майна та заборона вчиняти будь-які дії, пов`язані із проведенням державної реєстрації права власності на арештовані об`єкти. Відповідно до КПК України заходом забезпечення є арешт майна, який передбачає заборону вчинення будь-яких дій, пов`язаних з державною реєстрацією. Тому скасування арешту передбачає автоматичне скасування відповідних заборон як форми прояву права розпорядження.
Ухвалою слідчого судді від 01.02.2023 про арешт майна заборонено державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (державним адміністраціям, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора) вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо зазначено переліку майна. Скасування застосованого заходу забезпечення (арешту) має наслідком зняття такого обтяження в частині заборони державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії, встановленій судовим рішенням та не потребує додаткового зобов`язання відповідних органів/установ на виконання певних дій.
На підставі викладеного, керуючись ст. 371, 372, 380 КПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні заяви Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про роз`яснення судового рішення у кримінальному провадженні № 52023000000000483, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.09.2023.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляції безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом семи днів з дня оголошення ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді:
ОСОБА_3 ОСОБА_2