Document No. 117792686

Справа № 991/1821/23

Провадження 1-кп/991/31/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів),

захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 4201604001000006 від 11.01.2016, за обвинуваченням

ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Шостка Сумської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28 частиною 2 статі 364 КК України,

ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Хомутовка, Курської області російської федерації, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28 частиною 2 статі 364 КК України;

ВСТАНОВИВ:

1. До Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 4201604001000006 від 11.01.2016 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28 частиною 2 статі 364 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28 частиною 2 статі 364 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 2 статті 28 частиною 2 статті 364 КК України.

1.1. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.03.2023 обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 4201604001000006 передано для розгляду колегії суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_3 і ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 216-217). Ухвалою суду від 03.03.2023 призначено підготовче судове засідання (т. 1 а.с. 218).

1.2. Ухвалою суду від 27.07.2023 обвинуваченого ОСОБА_13 оголошено у розшук, матеріали кримінального провадження в частині обвинувачення останнього виділено з кримінального провадження № 4201604001000006 в окреме провадження (т.5 а.с.57-61).

1.3. Прокурор ОСОБА_5 на електронну адресу суду 26.10.2023 надіслав клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні цивільного позивача - Державне підприємство «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод» (т. 5 а.с. 215-219).

1.4. Ухвалою суду від 26.01.2024 частково задоволено клопотання захисника ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_8 і призначено комісійну судово-медичну експертизу у кримінальному провадженні (т. 8 а.с. 84-86).

2. Відповідно до положень статті 314 КПК України завданням підготовчого судового засідання є вирішення питання про можливість призначення судового розгляду. Відтак першочергово Суд з`ясовує чи наявні підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 3 статті 314 КПК України

2.1. Угоди у цьому кримінальному провадженні до суду не надходили та на даний час не укладалися.

2.2. Ухвалою суду від 24.10.2023 у задоволенні клопотань захисника ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_8 (т. 2 а.с. 1-40, т. 5 а.с. 162-171), захисників ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_10 (т. 2 а.с. 166-177) та ОСОБА_14 (т. 3 а.с. 70-177) про закриття кримінального провадження відмовлено. Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 КПК України, Судом не встановлено.

2.3. Клопотань про повернення обвинувального акта прокурору від учасників не надійшло. Судом встановлено, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 4201604001000006 від 11.01.2016 складений відповідно до вимог статті 291 КПК України, оскільки містить всі формальні і змістовні елементи, передбачені законом.

2.4. Клопотань про направлення обвинувального акта до відповідного суду для визначення підсудності не заявлено. Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 Кримінального процесуального кодексу України. Як вбачається з обвинувального акта, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28 частиною 2 статі 364 КК України, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28 частиною 2 статі 364 КК України. За версією сторони обвинувачення, внаслідок вчинених обвинуваченими кримінальних правопорушень державним інтересам завдано майнової шкоди на суму 43 312 663,158 грн. Оскільки ОСОБА_7 та ОСОБА_6 висунуто обвинувачення у вчиненні корупційного злочину (стаття 364 КК України) та наявна умова, передбачена пунктом 2 частини 5 статті 216 КПК України (розмір шкоди), кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду.

2.5. Щодо призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта сторони не заперечували.

2.6. Прокурор заявив про відсутність необхідності звернення до уповноваженого органу з питань пробації для складання досудової доповіді. Захисники ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 просили доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь відносно обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 . Обвинувачені підтримали позицію своїх захисників.

Згідно з частиною 5 статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених цим Кодексом, за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді. Статтею 314-1 КПК України передбачено, що досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі. Досудова доповідь щодо неповнолітнього обвинуваченого віком від 14 до 18 років складається незалежно від тяжкості вчиненого злочину, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

ОСОБА_7 та ОСОБА_6 висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. З метою забезпечення Суд інформацією, що характеризує обвинуваченого, Суд вважає за необхідне доручити представнику уповноваженого органу з питань пробації за місцем проживання обвинувачених скласти досудову доповідь.

2.7. Суд не встановив підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 3 статті 314 КПК України.

3. Враховуючи вимоги частини 2 статті 316 КПК України, Суд призначає судовий розгляд на 09 год 15 хв 14.03.2024 у приміщенні Вищого антикорупційного суду за адресою: місто Київ, вул. Хрещатик 42-А (зал судових засідань №4).

3.1. Суд не встановив обставин, передбачених частиною 2 статті 27 КПК України, які б могли бути підставою для ухвалення рішення про здійснення судового розгляду у закритому судовому засіданні. Відповідні клопотання від учасників також не надходили. Відтак Суд дійшов висновку про розгляд кримінального провадження у відкритому судовому засіданні із забезпеченням повного його фіксування за допомогою технічних засобів.

3.2. З урахуванням думки учасників про склад осіб, які братимуть участь в судовому засіданні, Суд дійшов висновку про проведення судового розгляду за участю прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_6, захисників ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

4. Разом з обвинувальним актом до суду надійшла позовна заява, подана прокурором в інтересах Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості.

4.1. В позовній заяві прокурор просить прийняти цивільний позов до розгляду, під час ухвалення вироку позов задовольнити та стягнути солідарно з обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_13 (матеріали щодо якого виділені в окреме провадження) на користь держави в особі Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості 43 312 663,15 грн як відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, передбаченим частиною 2 статті 364 КК України. В позовній заяві прокурор послався на листи-відповіді Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості від 27.01.2022 та від 17.10.2022 про відсутність повноважень на подання позову, що на думку прокурора свідчить про бездіяльність органу управління та відповідно надало право прокурору на звернення із зазначеним позовом.

4.2. Від захисника ОСОБА_12 надійшло клопотання про повернення зазначеної позовної заяви. У клопотанні захисник зазначив, що підстави та умови звернення прокурора з позовом до суду чітко регламентовані та не можуть тлумачитись розширено. Прокурор в своїй позовній заяві зазначає конкретну підставу для представництва інтересів в суді, а саме невчинення Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості дій, спрямованих на захист інтересів держави. Однак до компетенції Міністерства не відносяться повноваження щодо представництва інтересів державних підприємств в суді. Законом України «Про управління об`єктами державної власності», який визначає правові основи управління об`єктами державної власності, та Положенням про Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості, яким визначено повноваження Мінстратегпрому, не передбачено право уповноваженого органу управління здійснювати представництво інтересів підприємств, заснованих на державній власності, в судах України.

З огляду на те, що прокурор звернувся до Вищого антикорупційного суду з позовом в інтересах держави в особі саме Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості, тобто того Міністерства, до компетенції якого не віднесені відповідні повноваження щодо здійснення представництва в судах України в даній справі, таке звернення не відповідає вимогам частини 3 статті 23 КПК України та не надає прокурору підстав для представництва інтересів держави в суді.

У зв`язку з тим, що прокурор не обґрунтував наявності визначених законодавством підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, зокрема не довів, що Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості, в інтересах якого прокурор звернувся до суду, є компетентним органом, якому надано законом право захищати інтереси держави та звертатися до суду в рамках даної справи, а також те, що у Міністерства наявні повноваження на здійснення захисту інтересів в даній справі, то позовну заяву від імені заінтересованої особи, подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Враховуючи те, що судом ще не прийнято рішення про прийняття цивільного позову до свого провадження, захисник просить повернути цивільний позов прокурора на підставі пункту 4 частини 4 статті 185 ЦПК України.

4.3. Від захисника ОСОБА_10 надійшло клопотання про залишення цивільного позову без розгляду. У клопотанні захисник зазначив, що прокурор, подаючи позов, мав обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Захисник зазначив, що підприємство діє на принципах повної господарської самостійності та самоокупності, самостійно планує свою діяльність, тощо, а уповноважений орган управління (Міністерство) не має право втручатись в оперативно-господарську діяльність підприємства, що відповідає вимогам Закону України «Про управління об`єктами державної власності» №819 від 07.09.2020 року.

Захисник вважає, що позиція прокурора направлена на формування штучного уявлення про те, що орган прокуратури в цій справі має повноваження на захист інтересів держави. Також захисник наголосив, що прокурор належним чином не обґрунтував право на звернення із цим позовом в інтересах держави в особі Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості.

На переконання захисника прокурор не мав права звертатися з позовом в інтересах держави в особі Державного підприємства «НВО «ПХЗ», оскільки державне підприємство не є суб`єктом владних повноважень, а відповідно до пункту 1.1 Статуту є комерційним державним підприємством.

Все вищезазначене, на думку захисника, є безумовною підставою для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до пункту 2 частини 1 статті 257 ЦПК України.

4.4. В судовому засіданні захисники ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_12 та обвинувачені ОСОБА_7, ОСОБА_6 підтримали заявлені захистом клопотання. Прокурор ОСОБА_5 просив прийняти до розгляду цивільний позов. Представник Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України ОСОБА_15 залишила вирішення питання на розсуд суду.

4.5. Суд, вислухавши думки учасників, дослідивши наявні матеріали справи та позовну заяву з додатками, ухвалив прийняти до розгляду позовну заяву про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, виходячи з наступного.

4.5.1. Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння (частина 1 статті 128 КПК України). Згідно з положеннями частини 3 статті 128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором.

4.5.2. Частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює в суді представництво законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

4.5.3. З системного аналізу наведених норм можна зробити висновок, що прокурор, який пред`являє цивільний позов у кримінальному провадженні, має вказати чи наявний орган державної влади, орган місцевого самоврядування або інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження звертатись з позовом за захистом порушених інтересів держави. Якщо такий орган наявний, то прокурор має обґрунтувати обставини, які вказують на те, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист цих інтересів.

4.5.4. З досліджених документів, доданих до позовної заяви, вбачається, що ДП «НВО «ПХЗ» і Міністерство не зверталися з цивільним позовом. ДП «НВО ПХЗ» віднесено до сфери управління Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України (далі - Міністерство), що визначено в розпорядженні Кабінету Міністрів України № 1583-р від 09.12.2020. Засновником державного підприємства є Міністерство з розміром частки у статутному фонді 100%.

4.5.5. У листі Міністерства до Офісу Генерального прокурора зазначено, що ДП діє на принципах повної господарської самостійності та самоокупності, самостійно планує свою діяльність, несе відповідальність за її наслідки та виконання зобов`язань перед бюджетами, державними цільовими фондами і контрагентами. Уповноважений орган управління не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність підприємства. В листі наголошено, що Міністерство не наділено повноваженнями на здійснення представництва інтересів ДП в судах України з проханням вирішити питання щодо забезпечення захисту майнових прав держави в рамках кримінального провадження.

4.5.6. У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.06.2023 у справі №380/11364/21 зазначено, що представництво прокурором: по-перше може бути реалізовано у виключних випадках, зокрема у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; по-друге прокурор у позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, зазначає орган, уповноважений державною здійснити відповідні функції у спірних правовідносинах; по-третє прокурор повинен пересвідчитися, що відповідний державний орган не здійснює захисту інтересів держави (тобто, він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається).

4.5.7. В Положенні про Міністерство зазначено, що воно:

- здійснює внутрішній контроль і внутрішній аудит у Мінстратегпромі, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління;

- проводить моніторинг фінансової діяльності підприємств, установ та організацій, а також державних господарських об`єднань, державних холдингових компаній, що належать до сфери його управління, та вживає заходів до покращення їх роботи;

- здійснює в установленому порядку контроль за витрачанням бюджетних коштів підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери управління Мінстратегпрому;

- Мінстратегпром з метою організації своєї діяльності забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів.

Із функцій та завдань Міністерства випливає, що воно не функціонує як представництво ДП. Міністерство - це контролюючий орган, мета діяльності якого, в першу чергу, здійснення моніторингу фінансової діяльності і аудиту для досягнення ефективного, цільового використання та витрачання бюджетних коштів.

4.5.8. В свою чергу, ДП «НВО «ПХЗ» як державне комерційне підприємство входить до переліку підконтрольних Міністерству, а тому у Міністерства існує обов`язок щодо захисту інтересів підконтрольного йому суб`єкта. Відносини публічного характеру і ієрархічність між Міністерством і ДП передбачають повноваження вищого контролюючого органу, обов`язком якого є моніторинг бюджетних коштів, щодо захисту фінансових інтересів держави та ДП. Форма захисту цих інтересів може бути різною, в тому числі звернення до компетентного органу про відшкодування завданої шкоди.

4.5.9. У підготовчому судовому засіданні прокурор підтвердив наявність достатніх підстав для представництва Спеціалізованої антикорупційною прокуратурою інтересів Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України в тій мірі, щоб звернутися з цивільним позовом.

4.5.10. Статтею 175 ЦПК України передбачено вимоги щодо способу подання позовної заяви, суб`єкта, уповноваженого на її підписання, а також до змісту і форми позовної заяви. Стаття 177 ЦПК України визначає перелік документів, що додаються до позовної заяви. Це, зокрема, копії позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб (частина 1 статті 177 ЦПК України), документи щодо сплати або звільнення від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо (частина 3, 4 статті 177 ЦПК України), всі наявні докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (частина 5 статті 177 ЦПК України). Подана позовна заява за формою і змістом відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України і містить всі елементи позову. Суд не встановив невідповідності цивільного позову статті 128 КПК України, статтям 175-177 ЦПК України та підстав для його повернення, передбачених статтею 185 ЦПК України, а також підстав, які перешкоджають суду розглянути цивільний позов по суті разом з обвинувальним актом в цьому кримінальному провадженні. У відповідності до частини 1 статті 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

4.5.11. Отже, клопотання захисників про залишення цивільного позову без розгляду і про повернення позовної заяви задоволенню не підлягають.

5.Прокурор ОСОБА_5 26.10.2023 подав клопотання про залучення третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ДП «НВО «Павлоградський хімічний завод».

5.1.У своєму клопотанні прокурор зазначив, що разом з обвинувальним актом ним подано до суду цивільний позов в інтересах Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України. До сфери управління зазначеного Міністерства входить діяльність ДП «НВО» ПХЗ». Оскільки ні це підприємство, ні Міністерство не здійснило належного захисту інтересів, прокурор і звернувся до суду з позовом та клопотанням про залучення третьої особи. Відповідно до пункту 71 Положення про Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України, на Міністерство покладається контроль за дотриманням статуту підприємством, що засноване на державній власності та належить до сфери управління Міністерства. Також, пунктом 90 Положення передбачено, що Міністерство здійснює в установленому порядку контроль за витрачанням бюджетних коштів підприємствами, установами та організаціями, що належить до сфери управління Мінстратегпрому. У разі задоволення цивільного позову зазначене може вплинути як на обов`язок Міністерства в частині контролю за виконанням статутних завдань посадовими особами підприємства, так і на обов`язки ДП «НВО» ПХЗ» в здійсненні претензійної роботи щодо відшкодування шкоди, а також на право підприємства претендувати на частину коштів стягнутої з обвинувачених.

5.2.Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні заявлене ним клопотання про залучення третьої особи підтримав та просив його задовольнити. Захисники ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_12 та обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_6 заперечили проти задоволення клопотання, наголосивши на тому, що вирішення питання про залучення у справу є дискрецією самої третьої особи, прокурор не має повноважень звертатися з таким клопотанням, а суд не може примусово без згоди осіб їх залучати.

5.3.Суд, вислухавши думку учасників та дослідивши наявні матеріали справи, ухвалив задовольнити клопотання прокурора про залучення третьої особи виходячи з наступного.

5.3.1.Згідно з положеннями частини 5 статті 128 КПК України, якщо приписами КПК України не врегульовано питання залучення третьої особи, то суд повинен регулюватися положеннями цивільного законодавства. Участь сторін у цивільному процесі зумовлена тим, що судовий спір має місце саме між ними і його вирішення впливає безпосередньо на їх права чи обов`язки. При цьому участь третіх осіб у справі є опосередкованою формою захисту їх прав та інтересів, що пов`язані зі спірними правовідносинами, оскільки за результатом вирішення спору у сторін виникнуть права та обов`язки, а у третіх осіб судове рішення може бути лише підставою для цього.

5.3.2.Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права та обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (частина 3, 5 статті 53 ЦПК України).

5.3.3.В обвинувальному акті зазначено, що у 2011-2016 роках обвинувачені, службові особи ДП «НВО «ПХЗ», використали своє службове становище всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди для юридичних осіб, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, а саме інтересам ДП «НВО «ПХЗ». Як стверджує прокурор, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням становить 43 312 663,15 грн. Разом з обвинувальним актом прокурор подав до суду позовну заяву про відшкодування шкоди в інтересах держави в особі Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості.

5.3.4.Відповідно до пунктів 4.4, 4.5, 4.11 Статуту ДП «НВО «ПХЗ», затвердженого Наказом Міністерства № 88 від 29.07.2022, підприємство має право в порядку, установленому законодавством та уповноваженим органом управління, учиняти правочини, набувати майнових прав та особистих немайнових прав, виконувати обов`язки, здійснювати претензійну роботу, бути відповідачем або позивачем у судах України та інших держав.

5.3.5.Державне підприємство «НВО «ПХЗ» у своєму листі від 17.02.2022 № 25/256-40 зазначає, що підприємству не завдана шкода, а тому відсутні підстави для визнання потерпілим і подання позовної заяви про відшкодування шкоди. Разом з тим, генеральним директором ДП «НВО «ПХЗ» є обвинувачений ОСОБА_7, а тому згадана вище відповідь ДП на лист САП може свідчити про те, що захист порушених прав підприємства не буде здійснюватися належним чином, а у разі доведення вчинення злочину, завдана підприємству шкода, може бути не відшкодована.

5.3.6.Рішення суду за результатами розгляду поданого цивільного позову може вплинути на права та обов`язки Міністерства, як на контролюючий орган за виконанням статутних завдань посадовими особами підприємства, на права та обов`язки ДП «НВО» ПХЗ» щодо відшкодування завданої шкоди у разі задоволення позову, а також на право підприємства претендувати на частину коштів, які можуть бути стягнуті з обвинувачених.

5.3.7.Надавши належну оцінку підставам для залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, з урахуванням вимог статті 54 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та залучити ДП «Науково - виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод» до участі в розгляді цивільного позову в межах кримінального провадження в процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, адже наявні підстави вважати, що в майбутньому судове рішення за результатами розгляду цивільного позову може вплинути на права та обов`язки ДП «НВО «ПХЗ».

6.Виклик осіб для допиту буде здійснено на стадії судового розгляду за результатами вирішення заявлених сторонами клопотань. Клопотань про витребування певних речей чи документів від учасників не надійшло.

7.Відповідно до частини 2 статті 303 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, можливість оскарження яких не передбачена частиною першою цієї статті, можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 КПК України. У підготовчому судовому засіданні захисниками подані скарги на дії та бездіяльність органу досудового розслідування та прокурора.

7.1.Захисник ОСОБА_8 подав скаргу на постанову прокурора про продовження строку досудового розслідування (т. 5 а.с.141-161). Захисник просить скасувати постанову Генерального прокурора від 12.10.2021 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 4201604001000006 до семи місяців, а саме до 16.03.2022 (пункт 120 Розділу ІІ Реєстру матеріалів досудового розслідування).

Скарга мотивована тим, що після виділення відносно ОСОБА_6 матеріалів досудового розслідування в окреме провадження, в даному провадженні останнього було повідомлено про нову підозру 16.08.2021. Строк досудового розслідування з моменту повідомлення про підозру становив 2 місяці, а тому, на думку захисника, максимальний строк досудового розслідування після повідомлення про підозру був до 16.10.2021. Слідчий суддя після 16.10.2021 строк досудового розслідування не продовжував, а таке продовження було здійснено неуповноваженим суб`єктом - прокурором. Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 4201604001000006 продовжувався постановою Генерального прокурора від 12.10.2021 до семи місяців, а саме до 16.03.2022.

Станом на 12.10.2021 діяла редакція частини 3 статті 294 КПК, в редакції Закону України від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», згідно з якою продовження строку досудового розслідування до 7 місяців відносилося до виключної компетенції слідчого судді. Таким чином, з набранням чинності Законом № 2617-VIII, який діє з 01 липня 2020 року (по теперішний час), в частині врегулювання порядку продовження строків досудового розслідування злочинів набула чинності нова редакція. Здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час продовження строків досудового розслідування злочинів за частиною 3 статті 294 КПК передбачено до теперішнього часу.

Незастосування положень Законів № 2147-VIII і № 2617-VIII у справах, де відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію відповідних змін, а також у тих випадках, коли вказані провадження об`єднані із тими, де відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР до 16 березня 2018 року, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону через недотримання встановленої законом форми здійснення судового контролю за вирішенням питання про продовження строків досудового розслідування.

Не дивлячись на дату реєстрації 11.01.2016, у кримінальному провадженні № 4201604001000006 вносилися відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань і після 16.03.2018, а також відбулося об`єднання вказаного провадження із іншим, відомості про яке внесені після 16.03.2018.

Саме тому, як зазначає захисник, винесення постанови Генеральним прокурором від 12.10.2021 про продовження строку досудового розслідування є протиправним та не породжує наслідків у вигляді продовження строку досудового розслідування.

7.2.Представники сторони захисту підтримали заявлену скаргу, просили її задовольнити. Прокурор заперечував проти задоволення скарги з посиланням на те, що продовження строку досудового розслідування здійснене відповідно до чинного законодавства.

7.3.Суд, вислухавши думку учасників та дослідивши наявні матеріали справи, ухвалив відмовити у задоволенні скарги, оскільки питання щодо законності, правомірності та правового порядку продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 4201604001000006 вирішено ухвалою суду від 24.10.2023 за результатами розгляду клопотання захисників про закриття кримінального провадження.

7.4.Захисник ОСОБА_9 подав скаргу на постанову заступника військового прокурора Південного регіону України полковника юстиції ОСОБА_16 від 02.07.2016 про визначення групи слідчих у кримінальному провадженні № 42016160690000050 від 02.07.2016.

В скарзі зазначено, що заступник військового прокурора Південного регіону України ОСОБА_16 мав процесуальний статус керівника органу досудового розслідування. Оскільки кримінальне провадження № 42016160690000050 від 02.07.2016 здійснювалося за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК України, вчиненого посадовою особою ДП «НВО «ПХЗ», а інкримінованим злочином заподіяно збитки 48,2 млн грн, що перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати, то кримінальне провадження підслідне виключно НАБУ.

В статті 216 КПК України закріплена заборона розслідувати злочини, підслідні органам НАБУ, іншими органами. Захисник зазначає, що НАБУ розпочало свою роботу 04.12.2015, отже станом на 02.07.2016 у органів прокуратури були відсутні повноваження для здійснення досудового розслідування в ньому. Таким чином, заступник військового прокурора ОСОБА_16, постановивши оскаржуване рішення, реалізував свої повноваження, не передбачені КПК України.

З урахуванням викладеного, захисник вважає, що постанова та доручення про проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні повинні бути скасовані судом.

7.5.Також захисник ОСОБА_9 заявив скаргу на рішення керівника органу прокуратури про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні з аналогічних підстав. В зазначеній скарзі просив скасувати постанову заступника військового прокурора Південного регіону України полковника юстиції ОСОБА_16 від 02.07.2016 р. про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42016160690000050 як таку, що винесена неуповноваженою особою.

7.6.З аналогічних підстав захисник ОСОБА_9 подав скарги про скасування постанов заступника військового прокурора Південного регіону України ОСОБА_16 від 14.03.2017 про визначення групи слідчих та про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42016040010000006.

7.7.Представники сторони захисту підтримали скарги захисника ОСОБА_9, просили їх задовольнити. Прокурор заперечував проти задоволення скарг.

7.8.Суд, вислухавши думку учасників та дослідивши наявні матеріали справи, ухвалив відмовити у задоволенні скарги захисника з огляду на таке.

7.8.1.Основним аргументом в скаргах захисника є винесення постанов неуповноваженим суб`єктом у зв`язку з порушенням вимог про підслідність, а тому Суд вважає за необхідне зазначити хронологію досудового розслідування.

-18.10.2016 матеріали кримінального провадження № 42016160690000050 та кримінального провадження № 42016040010000006 об`єднано в одному провадженні з № 42016040010000006 (пункт 39 Розділу ІІ Реєстру матеріалів досудового розслідування);

-14.03.2017 матеріали кримінальних проваджень № 42016040010000006, № 4201616069000096 та № 42016040010000044 об`єднано в одному провадженні з № 42016040010000006 (пункт 60 Розділу ІІ Реєстру матеріалів досудового розслідування) ;

-07.04.2017 начальником відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних правопорушеннях слідчого відділу військової прокуратури Південного регіону України ОСОБА_17 визначено підслідність та доручено здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016040010000006 Національному антикорупційному бюро України (пункт 65 Розділу ІІ Реєстру матеріалів досудового розслідування);

-10.05.2017 Заступником Генерального прокурора України - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_18 постанову про визначення підслідності від 07.04.2017 скасовано, визначено підслідність та доручено здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016040010000006 військовій прокуратурі Південного регіону України (пункт 69 Розділу ІІ Реєстру матеріалів досудового розслідування);

-19.05.2017 Генеральним прокурором ОСОБА_19 постанову про визначення підслідності від 10.05.2017 скасовано, визначено підслідність та доручено здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016040010000006 Національному антикорупційному бюро України (пункт 70 Розділу ІІ Реєстру матеріалів досудового розслідування).

7.8.2.Відповідно до Реєстру матеріалів досудового розслідування до 07.04.2017 досудове розслідування та процесуальне керівництво у вказаних кримінальних провадженнях здійснювала військова прокуратура Південного регіону України. Визначення підслідності та доручення здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42016040010000006 Національному антикорупційному бюро України відбулося 07.04.2017. Отже, зазначені захисником у скарзі постанови про визначення групи слідчих та групи прокурорів у кримінальних провадженнях винесені уповноваженою на ухвалення таких постанов особою - прокурором військової прокуратури Південного регіону України.

7.8.3.За таких обставин у задоволенні скарг захисника ОСОБА_9 слід відмовити.

7.9.Захисник ОСОБА_11 подав скаргу на постанову заступника військового прокурора Південного регіону України ОСОБА_16 від 19.12.2016 про продовження до 4 (чотирьох) місяців строку досудового розслідування в кримінальному провадженні № 42016160690000096 від 18.11.2016.

У скарзі захисник зазначає, що старший слідчий ОСОБА_20 не мав права 14.12.2016 складати та підписувати клопотання про продовження строку досудового розслідування, бо в цей день в нього не було матеріалів кримінального провадження № 42016160690000096.

Постановою прокурора ОСОБА_17 від 18.11.2016 підслідність в даному кримінальному провадженні була визначена за Національним антикорупційним бюро України. Після чого, 25.11.2016 заступник військового прокурора Південного регіону України ОСОБА_16 супровідним листом надіслав постанову з додатками - матеріалами провадження в 4-х томах заступнику головного військового прокурора ОСОБА_21 . Відповідно до цієї постанови Генеральний прокурор ОСОБА_19 13.12.2016 направив кримінальне провадження до НАБУ.

Захисник стверджує, що матеріали кримінального провадження не могли потрапити 14.12.2016 до слідчого військової прокуратури Південного регіону України ОСОБА_20, оскільки вони надійшли до канцелярії військової прокуратури Південного регіону тільки наступного дня - 15.12.2016. Крім того, в тексті листа військової прокуратури Південного регіону від 20.12.2016 також зазначено, що матеріали кримінального провадження № 42016160690000096 від 18.11.2016 надійшли до військової прокуратури Південного регіону 15.12.2016.

Крім того, постанова є незаконною, тому що досудове розслідування проведено з порушенням правил предметної підслідності процесуально неуповноваженим суб`єктом - військовою прокуратурою Південного регіону України. Стороні захисту не була вручена копія клопотання від 14.12.2016 про продовження строку досудового розслідування.

7.10.Представники сторони захисту підтримали скарги захисника ОСОБА_9, просили їх задовольнити. Прокурор заперечував проти задоволення скарг.

7.11.Суд, вислухавши думку учасників та дослідивши наявні матеріали справи, ухвалив відмовити у задоволенні скарги захисника з огляду на таке.

7.11.1.Підготовче судове засідання у кримінальному провадженні є самостійною обов`язковою стадією кримінального процесу, основною метою та завданням якої є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду. Положення частини 2 статті 303 КПК України не містять імперативної вимоги щодо обов`язкового розгляду по суті будь-яких скарг у підготовчому судовому засіданні, а лише вказують на можливість такого розгляду з урахуванням завдань підготовчого провадження, основною метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду. Зазначений висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеній у постанові від 03.07.2019 у справі № 273/1053/17.

7.11.2.У зв`язку з цим та у відповідності до вимог частини 3 статті 314 і статті 315 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти обмежене коло рішень та вирішити питання, які пов`язані з призначенням кримінального провадження до судового розгляду. Під час підготовчого судового засідання, суд не може оцінювати процесуальні дії (бездіяльність) та рішення органу досудового розслідування, оскільки відповідно до вимог статей 314 - 316 КПК України з`ясування таких обставин виходить за межі компетенції суду на стадії підготовчого провадження.

7.11.3.Оцінюючи доводи скарги адвоката ОСОБА_11 . Суд вказує, що вирішення поставлених питань тягне за собою необхідність дослідження матеріалів кримінального провадження, яке на стадії підготовчого судового засідання не допускається. Питання правомірності постановлених рішень потребують комплексного підходу. Тут недостатньо самих лише доводів і заперечень сторін, а є необхідним об`єктивне і повне з`ясування кола обставин, що впливали на хід кримінального провадження і прийняття процесуальних рішень. Це, в свою чергу, можливо лише шляхом дослідження представлених сторонами доказів. Отже, такі обставини підлягають дослідженню під час судового розгляду.

7.11.4.За таких обставин, заявлена захисником скарга вимагає ретельної перевірки матеріалів досудового розслідування, що на даному етапі неможливо. Отже, у задоволенні цієї скарги на підготовчому судовому засіданні слід відмовити.

8.Відповідно до частини 3 статті 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

8.1.Захисник ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 подав клопотання про скасування (зміну) заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді застави.

8.2.У клопотанні захисник зазначає, що 15.09.2021 ухвалою Вищого антикорупційного суду у справі № 991/6270/21 (провадження 1-кс/991/6363/21) частково задоволено клопотання детектива НАБУ та застосовано щодо обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави у сумі 10 110 750 грн з покладенням обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України. Застава за обвинуваченого вносилася різними особами, грошові кошти отримані обвинуваченим на підставі договорів позики. На час звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу з боку позичальників вже пред`явлені вимоги про повернення наданих коштів з процентами за користування на загальну суму 4 493 636 грн. Грошові кошти обвинуваченого ОСОБА_7, які знаходяться на банківських рахунках, арештовані. На частину майна (як спільної сумісної власності) його дружини також накладено арешт. Тому обвинувачений не може вільно розпоряджатися своїм майном з метою виконання вимог заставодавців.

8.3.Крім того, захисник наголосив, що ризики, передбачені статтею 177 КПК України, відсутні. Минуло багато часу після застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_7, обвинувачений не порушує покладені на нього процесуальні обов`язки. На обвинуваченого ОСОБА_7, як на генерального директора та керівника стратегічного державного підприємства покладені найважливіші для оборонного комплексу України завдання, які направлені на забезпечення ЗСУ боєприпасами. ОСОБА_7 неодноразово виїжджав у закордонні службові відрядження для участі у переговорах, що свідчить про відсутність ризику переховування ОСОБА_7 . Захисник ОСОБА_10 просить скасувати або змінити застосований відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід.

8.4.У судовому засіданні захисник ОСОБА_10 підтримав доводи клопотання та просив його задовольнити, додатково зауважив, що ризики, встановлені ухвалою слідчого судді при застосуванні запобіжного заходу, спростовані бездоганною процесуальною поведінкою ОСОБА_7 . Захисник ОСОБА_11 підтримав позицію захисника ОСОБА_10 та додав, що обвинувачений ОСОБА_7 займає посаду генерального конструктора створення боєприпасів і вибухових речовин, на останнього наразі покладені найважливіші для оборонного комплексу країни завдання, отже суд може зробити йому «поблажку» в питанні запобіжного заходу. Захисники ОСОБА_8 та ОСОБА_12, обвинувачені ОСОБА_22 та ОСОБА_6 просили задовольнити клопотання. Прокурор ОСОБА_5 заперечив щодо задоволення клопотання, наголосив, що ризики не зникли, обвинувачений ОСОБА_7 не з`являється на судові виклики, тому 28.12.2023 на нього Судом накладено грошове стягнення.

8.5.Суд, вислухавши думку учасників, дослідивши наявні матеріали справи та клопотання, ухвалив відмовити у задоволенні клопотання захисника, виходячи з наступного

8.5.1.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.09.2021 до підозрюваного ОСОБА_7 застосований запобіжний захід у виді застави у розмірі 4 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 10 110 750 (десять мільйонів сто десять тисяч сімсот п`ятдесят) гривен, та покладені обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України. Термін дії обов`язків визначений до 15.11.2021. Зі змісту вказаної ухвали вбачається, що підставою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_7 слідчий суддя визначив ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду та ризик впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні.

8.5.2.На підставі статті 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати клопотання про зміну запобіжного заходу. Суд зобов`язаний розглянути клопотання обвинуваченого згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. У відповідності до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

8.5.3.Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

-наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

8.5.4.Це кримінальне провадження знаходиться на стадії підготовчого судового засідання, обвинуваченому вже вручений обвинувальний акт. З огляду на стадію кримінального провадження та зміст самого клопотання, Суд не вирішує питання щодо обґрунтованості підозри, однак оцінює критерії, визначені у статті 178 КПК України та доведені прокурором ризики, передбачені пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК України.

8.5.5.В обґрунтування скасування чи зміни запобіжного заходу захисник посилається на такі обставини: відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України; пред`явлення вимог позикодавцями щодо сплати відсотків та повернення позики; скрутне матеріальне становище обвинуваченого у зв`язку з неможливістю повернути позику, оскільки все майно обвинуваченого арештоване; стан здоров`я обвинуваченого.

8.5.6.Суд зазначає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створюватимуть загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

8.5.7.Суд враховує, що судові засідання систематично відкладалися у зв`язку із неявкою в тому числі і обвинуваченого ОСОБА_7 . Зокрема, обвинувачений ОСОБА_7 не з`явився у призначені на 18.04.2023 та 16.06.2023 судові засідання у зв`язку із перебуванням у службовому відрядженні (том 2 а.с. 119-120; том 4 а.с. 97-99). В судове засідання 28.12.2023 ОСОБА_7 також не з`явився, від його захисника ОСОБА_10 надійшло клопотання про відкладення у зв`язку з терміновим закордонним відрядженням обвинуваченого до м. Варшави (Польща) на період з 26.12.2023 по 29.12.2023. У зв`язку із неявкою в судові засідання на обвинуваченого 28.12.2023 Суд наклав грошове стягнення у розмірі 4026 грн (т.7 а.с. 125-127). Зазначеною ухвалою Суд констатував факт невиконання обвинуваченим ОСОБА_7 свого процесуального обов`язку - прибути за викликом до суду у призначене на 28.12.2023 судове засідання.

8.5.8.Суд неодноразово наголошував, що накази про відрядження ОСОБА_7 підписуються самим ОСОБА_7, які кожного разу охоплюють дати судових засідань, що, в свою чергу, може свідчити про створення обвинуваченим умов для уникнення безпосередньої участі в судових засіданнях. Графік судових засідань узгоджується з учасниками завчасно, а перерви між судовими засіданнями досить значні, що дозволяє обвинуваченому планувати виробничу діяльність підприємства із урахуванням його обов`язку обвинуваченого брати участь у судових засіданнях. Така поведінка обвинуваченого перешкоджає здійсненню судового провадження в розумні строки.

8.5.9.Отже посилання захисника на «бездоганну» поведінку обвинуваченого ОСОБА_7 не відповідає дійсності. За викладених обставин Суд не вважає аргументи сторони захисту про відсутність ризику переховування обвинуваченого у зв`язку з систематичними відрядженнями обвинуваченого, такими, що заслуговують на увагу.

8.5.10.Суд бере до уваги, що обвинувачений ОСОБА_7 жодного разу не з`явився у приміщення Вищого антикорупційного суду на судові виклики. Однак останній бере участь у судових засіданнях за допомогою відеоконференцзв`язку. Судовий розгляд не є статичним, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки обвинуваченого, адже співставлення можливих негативних для обвинуваченого наслідків переховування у вигляді його потенційного ув`язнення у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі робить ризик переховування достатньо високим.

8.5.11.Суд також відхиляє аргументи сторони захисту про втрату актуальності ризику впливу ОСОБА_7 на свідків, іншого обвинуваченого внаслідок завершення досудового розслідування. Ризик впливу може актуалізуватися із зміною стадії кримінального провадження (надходження обвинувального акту до суду). Адже ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, що передувало надходженню обвинувального акта до суду, формує обізнаність обвинуваченого про повний обсяг і зміст показань осіб, що допитувалися у цьому кримінальному провадженні, та встановлені обставини. Ризик незаконного впливу на свідків об`єктивізується з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК). Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початкових етапах кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

8.5.12.Стосовно посилань сторони захисту на пред`явлення вимоги щодо виплати відсотків за користування грошовими коштами від застоводавців, Суд зазначає таке. Сплата заставодавцем грошових коштів в якості застави за підозрюваного є актом доброї волі такої особи. Внесення застави неможливе без згоди на це заставодавця. Особа не може бути визнана заставодавцем усупереч її бажанню та волі, тобто вона висловлює своє добровільне волевиявлення на внесення застави. Погоджуючись внести заставу, заставодавець погоджується нести відповідні обов`язки як заставодавця та розуміти всі можливі наслідки та ризики. Відносини, які склалися між обвинуваченим та заставодавцями (позичальниками) відносяться до цивільно-правових. Відповідно у обвинуваченого та заставодавців відсутні законні підстави ставити чинність застосованого запобіжного заходу в залежність від взаємовідносин між собою. Отже, вимоги заставодавців до обвинуваченого ОСОБА_7 щодо повернення коштів (позики) та відсотків нарахованих за користування грошовими коштами, які внесені в якості застави за нього не є обставиною, що може стати підставою для зміни запобіжного заходу та зменшення розміру застави.

8.5.13.З огляду на наявні матеріали суд доходить висновку, що застосований щодо обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід наразі достатньою мірою гарантує виконання ним покладених обов`язків та не є завідомо непомірним для нього. Водночас з часу обрання йому запобіжного заходу термін дії покладених на нього додаткових обов`язків не продовжувався. Тобто в даному випадку тривалість обмеження прав обвинуваченого компенсується поступовим послабленням відповідного правомірного втручання в його права. Виходячи з наведеного, обставини, які можуть слугувати підставою для зміни запобіжного заходу, відсутні, тому в задоволенні клопотання слід відмовити.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 314-316, 376, 392 КПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні № 4201604001000006 від 11.01.2016 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28 частиною 2 статі 364 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28 частиною 2 статі 364 КК України, на 09 год 15 хв 14.03.2024 у приміщенні Вищого антикорупційного суду за адресою: місто Київ, вул. Хрещатик 42-А (зал судових засідань №4).

2.Доручити органу пробації у строк до 21.03.2024 підготувати досудову доповідь стосовно обвинувачених ОСОБА_7 (який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Шостка Сумської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_6 (який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Хомутовка, Курської області російської федерації, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 ).

3.Позовну заяву про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, поданої в інтересах Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ДП «НВО «ПХЗ» про відшкодування шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями, розглядати з кримінальним провадженням.

4.Залучити до провадження третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ДП «НВО «ПХЗ». Копію ухвали направити третій особі. Зобов`язати прокурора направити третій особі копію позовної заяви з додатками.

5.Судовий розгляд здійснювати у відкритому судовому засіданні за участю уповноваженого прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_6 та їх захисників, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

6.У задоволенні скарг захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11 відмовити.

7.У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_12 про зміну запобіжного заходу відмовити.

8.Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.

Повний текст ухвали оголошений 19.03.2024 о 16:55.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3