Document No. 118106970

Справа № 161/19903/18

Провадження №11-кп/991/18/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2024 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,

учасники судового провадження: прокурори ОСОБА_5, ОСОБА_6, обвинувачені ОСОБА_7, ОСОБА_8, захисники ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, представник цивільного позивача ОСОБА_13, третя особа, щодо майна якої вирішено питання про арешт - ОСОБА_14,

розглянула апеляційні скарги (1) обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисників - адвокатів (2) ОСОБА_9, (3) ОСОБА_10, (4) ОСОБА_11, (5) обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника - (6) адвоката ОСОБА_12, (7) представника цивільного позивача акціонерного товариства «Аграрний фонд» на вирок Вищого антикорупційного суду від 16.03.2023 у кримінальному провадженні № 52016000000000357 від 10.10.2016 за обвинуваченням:

(1) ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Красноволя Маневицького району Волинської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, та

(2) ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця села Братське Автономної Республіки Крим, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України.

Вступ

1.Ця справа стосується розтрати на ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів № 2» понад 26 тисяч тонн зерна ПАТ «Аграрний фонд» у 2014 році (лютий-червень) на понад 56 млн грн - це більше половини зерна Аграрного фонду, яке на той час зберігав Комбінат (всього Аграрний фонд зберігав понад 47 тисяч тонн пшениці та жита, які були переоформлені на ПАТ «Аграрний фонд» з ДСБУ «Аграрний фонд» у листопаді 2013 року - січні 2014 року та підтверджені 23-ма складськими квитанціями).

2.У вчинені розтрати зерна суд першої інстанції визнав винуватими директора Комбінату ОСОБА_7 та начальника елеватора ОСОБА_8 та стягнув з них солідарно на користь Аграрного фонду понад 56 млн грн у відшкодування шкоди, завданої цим злочином.

3.В апеляційних скаргах обвинувачені та їх захисники посилалися на недопустимість доказів їх вини та інші порушення вимог Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), неправильність розрахунку кількості нестачі зерна, неврахування судом показань свідків, наводили дані про рух зерна за кожною з 23-ох складських квитанцій та власну версію подій, врешті зазначали про відсутність в діях обвинувачених складу злочину, а також про неправильність застосування норм Кримінального кодексу України (далі - КК). Аграрний фонд не погодився з вироком в частині суми стягнення за його цивільним позовом - вважав, що сума стягнення має бути збільшена до 61 млн грн. Посилався на помилковість розрахунку суми шкоди, спричиненої розтратою зерна, та вважав правильною суму стягнення у розмірі 58,8 млн грн (за цінами зерна на день встановлення нестачі), а також просив стягнути ще понад 2,2 млн грн збитків, спричинених нестачею продуктів переробки зерна (борошна та висівок).

4.Тож Суд в межах доводів апеляційних скарг перевіряє вирок на предмет наявності істотних порушень процесуального права, а також щодо правильності встановлення фактичних обставин справи та застосування норм КК.

Історія провадження

5.11.12.2018 до Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшов обвинувальний акт стосовно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (том 1 а. с. 146).

6.09.10.2019 ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області зазначене кримінальне провадження в порядку пункту 20-2 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК передано до Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) (том 2 а. с. 277-278).

7.25.10.2019 матеріали провадження надійшли до ВАКС (том 3 а. с. 1). Ухвалою Апеляційної палати ВАКС від 20.01.2020 відмовлено в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_15 про направлення кримінального провадження з ВАКС до Луцького міськрайонного суду Волинської області (том 4 а. с. 109-110).

8.16.03.2023 суд ухвалив обвинувальний вирок (том 51 а. с. 50-157).

9.13.04.2023 та 14.04.2023 на зазначений вирок обвинувачений ОСОБА_7 та його захисники - адвокати ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник - адвокат ОСОБА_12, представник акціонерного товариства «Аграрний фонд» (далі - Аграрний фонд, АФ) подали апеляційні скарги.

Короткий зміст вироку та висновки суду першої інстанції

10.Оскаржуваним вироком:

(1) ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 5 статті 191 КК, та йому призначено покарання у виді 10 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком 3 роки, та з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна;

(2) ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 5 статті 191 КК, та йому призначено покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком 3 роки, та з конфіскацією частини належного йому на праві власності майна (1/2 частки у трьох земельних ділянках та у житловому будинку);

(3) частково задоволено цивільний позов та стягнуто солідарно з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь Аграрного фонду кошти у сумі 56 227 029 грн в якості відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину;

(4) вирішено питання щодо запобіжних заходів, процесуальних витрат та арештів майна.

11.Суд першої інстанцій дійшов висновку, що ОСОБА_7, як директор ДП «Луцький КХП № 2» (далі - Комбінат), та ОСОБА_8, як начальник елеватора та матеріально-відповідальна особа Комбінату, діючи за попередньою змовою, зловживаючи своїм службовим становищем, у період з лютого по червень 2014 року здійснили розтрату чужого майна - зерна Аграрного фонду в загальній кількості 26 166,583 т, що було ввірене та зберігалось на Комбінаті, чим спричинили Аграрному фонду матеріальні збитки на суму 56 227 029 грн (пункти 717-742 вироку).

12.Відвантаження зерна здійснено без відома та без дозволу Аграрного фонду на користь третіх осіб, а для створення видимості законних підстав для відпуску зерна були залучені підконтрольні ОСОБА_7 підприємства - ПСП «Стир-Агро» та ПСП «Агротехсервіс», які уклали з Аграрним фондом як продавцем чотири біржових контракти на придбання зерна.

13.Суд першої інстанції: (1) навів власний розрахунок кількості розтрати, який здійснив двома способами; (2) відхилив версії обвинувачених щодо нестачі зерна; (3) встановив нездійснення відпуску зерна АФ у липні 2014 року за дозволом від 04.07.2014 № 41-09/307 в адресу ДП «Радивилівський КХП»; (4) визнав недостовірними в частині показання свідків ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 .

Вимоги та короткий зміст апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисників

14.Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисники ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 висловили прохання скасувати вирок. Обвинувачений просив закрити кримінальне провадження на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК (далі - Пункт 10), захисники просили: (1) закрити кримінальне провадження через недоведеність вини ОСОБА_7 ; (2) залишити без розгляду цивільний позов Аграрного фонду.

15.Узагальнені доводи апеляційних скарг захисників, які є повністю ідентичними за змістом, та обвинуваченого стосувались: (1) істотного порушення норм КПК; (2) невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального правопорушення; (3) неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.

16.Щодо істотного порушення вимог КПК захист посилався на таке: (1) розгляд справи відбувся неуповноваженим судом, оскільки справа з суду загальної юрисдикції до ВАКС як суду іншої юрисдикції була передана без відповідного рішення Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - ККС ВС); (2) суд відмовив у клопотанні про закриття кримінального провадження на підставі Пункту 10 за наявності очевидних підстав для цього - сторона обвинувачення направила обвинувальний акт до суду поза межами строку досудового розслідування; (3) суд порушив принцип безпосередності дослідження доказів, адже у вироку посилався на протоколи НСРД, які не були досліджені в судовому засіданні, та на показання свідка ОСОБА_19, отриманні в порядку статті 225 КПК, при цьому під час його допиту був відсутній обвинувачений ОСОБА_8 ; (4) надані стороною обвинувачення докази є недопустимими та неналежними.

17.Захист зазначив, що недопустимими є такі докази: (1) докази зібрані слідчими СБУ, адже цей орган здійснював досудове розслідування з порушенням правил підслідності; (2) акт ревізії від 30.09.2014, оскільки ревізія проведена на підставі рішення слідчого судді, який вийшов за межі повноважень, наданих КПК; (3) висновок експерта ТОВ «Київська незалежна судово-експертна установа» від 06.11.2017 за результатами проведення судово-економічної експертизи є недопустимим доказом за принципом «плодів отруйного дерева» як похідний доказ від акту ревізії від 30.09.2014, адже предметом цієї експертизи було підтвердження висновків акту ревізії. Крім цього, висновок підписала експерт ОСОБА_20, яку детектив не залучав до проведення експертизи та вона не є працівником ТОВ «Київська незалежна судово-експертна установа», у висновку не зазначено обов`язкові відомості про експерта - клас судового експерта та його освітньо-кваліфікаційний рівень, а також висновок не скріплений печаткою судового експерта; (4) документи, отримані в порядку тимчасового доступу, є очевидно недопустимими доказами, оскільки вони отримані у інших осіб ніж ті, що зазначені у рішенні суду, тимчасовий доступ надавався на строк два місяця з дня постановлення ухвали, тоді як за КПК цей строк не міг перевищувати одного місяця, крім цього, тимчасовий доступ здійснили оперативні співробітники; (5) документи, вилучені в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_7, є очевидно недопустимими доказами у зв`язку з тим, що обшук проведений за відсутності рішення суду із достатньою ідентифікацією житла, в ході обшуку були вилучені речі, дозвіл на вилучення яких суд не надавав, та вони в подальшому не були арештовані.

18.Захист стверджував про неналежність таких доказів: (1) акту ревізії від 30.09.2014, оскільки слідчий порушив перед ревізорами питання, які не були передбачені в ухвалі слідчого судді, нестачу встановлено станом на 01.08.2014 - після спливу двох місяців з моменту фактичного відсторонення ОСОБА_7 від управління Комбінатом, під час проведення ревізії не дотримано вимог законодавства щодо визначення розміру збитків; (2) висновку експерта ТОВ «Київська незалежна судово-експертна установа» від 06.11.2017, адже предметом дослідження були неналежні та недопустимі документи, а також при обґрунтуванні висновку експерт посилалася на протокол допиту ОСОБА_21, в якому містились посилання на пояснення інших осіб - працівників Комбінату, а також на пояснення ОСОБА_8, який на той час не мав процесуального статусу, а наразі є обвинуваченим; (3) висновку товарознавчої експертизи від 30.01.2018, оскільки при визначенні вартості зерна експерт використав словосполучення «могла становити», вартість зерна визначена станом на 01.08.2014, тоді як інкримінована розтрата мала місце протягом лютого - червня 2014 року, тобто за межами інкримінованого періоду вчинення злочину, крім цього, експерт вийшов за межі поставленого детективом питання та визначив вартість зерна на умовах поставки EXW та CPT.

19.Щодо невідповідності висновків суду про розтрату зерна обставинам кримінального правопорушення захист зазначив таке: (1) оскільки відповідно до обвинувачення розтрату зерна інкриміновано за 23-ма складськими квитанціями, то єдиним можливим підтвердженням факту наявності у АФ права вимоги на зерно могли бути оригінали складських квитанцій (бланк зеленого кольору). Однак в матеріалах справи наявні оригінали лише деяких таких квитанцій (бланк зеленого кольору); (2) відповідно до відомостей ДП «Держреєстри України» за даними Реєстру складських документів на зерно (далі - Реєстр) погашеними, тобто такими, за якими у АФ не було вимог на липень 2014 року, були 14 складських квитанцій на загальну кількість 42 833,813 т зерна, а непогашеними були 9 складських квитанцій на загальну кількість 4 910,05 т зерна. При цьому захисники навели аналіз руху зерна по кожній квитанції та арифметичні помилки у розрахунках сторони обвинувачення та суду щодо кількості залишків зерна та руху зерна; (3) Комбінат не приймав на зберігання зерно від АФ, адже фактично відбулось переоформлення зерна з одного власника на іншого [з ДСБУ «Аграрний фонд» на ПАТ «Аграрний фонд»] без зміни зберігача, без фактичного завезення зерна і відповідно без його переважування; (4) зерновий склад не міг повернути поклажодавцю увесь обсяг переоформленого (або зданого на зберігання) зерна за принципом «кілограм в кілограм», оскільки неодмінно обсяг зерна мав би бути меншим, тим більше зерна 2008 року врожаю, що випливає із порядку зберігання зерна із застосуванням формули Дюваля; (5) єдиною підставою для відпуску партії (машини, вагону) зерна з Комбінату був письмовий наказ директора Комбінату ОСОБА_7 за формою № 16, однак в матеріалах справи не міститься таких наказів про дозвіл на вивезення із території Комбінату зерна в адресу ПСП « Стир-Агро » та ПСП «Агротехсервіс» або будь-яких інших осіб, як це інкримінується обвинуваченому; (6) помилковими є висновки суду про наявність прямого умислу, корисливого мотиву та мети, попередньої змови; (7) матеріалами справи не підтверджується, що ПСП «Стир-Агро» та ПСП «Агротехсервіс» були отримувачами зерна Аграрного фонду, яке за висновками суду було розтрачено. Відсутні докази вивезення зерна у розмірі 26 166,583 т цими підприємствами; (8) документи, що встановлюють нестачу зерна, є сфальсифікованим, що підтверджується показання свідків. Сумнівність доказів про нестачу зерна викликає той факт, що заміри наявного зерна проведено шнурком, тоді як його кількість встановлена з точністю до кілограма. Крім цього, за час проведення інвентаризації неможливо було переважити таку значну кількість зерна; (9) не відповідає фактичним обставинам справи висновок суду про те, що Аграрний фонд є потерпілим від кримінального правопорушення, адже відповідно до ряду судових рішень за позовами АФ до ПСП «Стир-Агро», ПСП «Агротехсервіс» та до Комбінату на користь Аграрного фонду присуджено стягнути понад 90 млн грн. Зокрема, ухвалено рішення про стягнення з Комбінату на користь АФ 61 063 178 грн внаслідок неналежного виконання Комбінатом своїх договірних зобов`язань щодо зберігання зерна та продуктів переробки; (10) під час оцінки показань свідків як доказів суд допустив висновки, що не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, а також грубо проігнорував показання деяких свідків, оскільки вони не відображені у вироку; (11) суд помилково не врахував доказ сторони захисту - висновок комплексної експертизи експертів КНДІСЕ від 30.04.2020, за яким нестача, встановлена в акті ревізії від 30.09.2014, документально не підтверджується.

20.Щодо неправильного застосування Закону України про кримінальну відповідальність: (1) суд неправильно застосував примітку до статті 45 КК та помилково кваліфікував інкримінований злочин як корупційний через, що дійшов помилкового висновку про неможливість застосування статей 69 та 75 КК при призначенні покарання ОСОБА_7 ; (2) призначене ОСОБА_7 покарання у виді 10 років позбавлення волі є явно несправедливим.

Вимоги та короткий зміст апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника

21.В апеляційних скаргах обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_12 просили скасувати вирок та закрити кримінальне провадження у зв`язку з відсутністю в діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення.

22.Апеляційні скарги містили доводи щодо: (1) невідповідності висновків суду, викладеним у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження; (2) істотного порушення вимог КПК; (3) неправильного застосування Закону України про кримінальну відповідальність.

23.Так, суд першої інстанції не взяв до уваги таке: (1) жоден свідок (працівник Комбінату) не підтвердив факт відвантаження зерна без документів; фактично суд взяв до уваги показання лише частини свідків, зокрема зацікавлених осіб - працівників Аграрного фонду; (2) обвинувачений ОСОБА_8 не мав відношення до прийняття та оформлення документів на відвантаження, а лише міг брати участь в оформлені товарно-транспортних накладних після навантаження зерна; (3) на Комбінаті не було технічних можливостей вивезти таку велику кількість зерна за інкримінований проміжок часу (лютий - червень 2014 року), що також пов`язано з роботою техніки на елеваторі, яка мала властивість виходити з ладу та на її ремонт йшов певний проміжок часу; (4) в період 2013 року фірми «Агротехсервіс» та «Стир-Агро» мали багато власного зерна, яке мали право відвантажувати; (5) протягом лютого - липня 2014 року Комбінат здійснював відвантаження зерна одночасно на Аграрний фонд, «Агротехсервіс» та «Стир-Агро», яке відбувалось на підставі первинних документів.

24.Суд дійшов помилкового висновку про наявність в діях ОСОБА_8 складу злочину: (1) суд не мотивував, на підставі яких доказів встановив наявність в діях обвинуваченого прямого умислу, корисливого мотиву та мети на вчинення злочину, наявності попередньої змови з ОСОБА_7 ; (2) жоден із висновків експертиз не встановив чіткої вартості зерна, розтрату якого інкримінують ОСОБА_8 ; (3) суд встановив суму збитків «шляхом простого арифметичного підрахунку», при цьому, маючи два різних показника по ціні, взяв до уваги той, що найменший в ціні, та не аргументував чому саме взяв для розрахунків один показник (той, що менший) і відкинув інший (той, що більший).

25.На думку захисту судом у справі допущено такі істотні порушення вимог КПК: (1) суд враховував покази свідків, які були надані під час досудового розслідування слідчому, а також оцінював показання обвинуваченого ОСОБА_8 з врахуванням показань, наданих слідчому; (2) суд під час судового розгляду надавав можливість прокурору зачитувати покази, які свідки надавали під час досудового розслідування слідчому; (3) порушено право на захист ОСОБА_8, адже під час досудового розслідування він мав лише 5 днів для свого захисту (йому було повідомлено про підозру 12.07.2018, а вже 17.07.2018 сторона обвинувачення відкрила матеріали досудового розслідування); (4) прокурор направив обвинувальний акт до суду після завершення строків досудового розслідування.

26.Суд першої інстанції неправильно застосував примітку до статті 45 КК, адже кваліфікував злочин як корупційний, хоча на період вчинення інкримінованого обвинуваченому діяння, КК не містив положень про корупційні злочини.

Вимоги та короткий зміст апеляційної скарги цивільного позивача

27.Представник Аграрного фонду просив: (1) змінити вирок в частині рішення про цивільний позов; (2) прийняти нове рішення, яким цивільний позов задовольнити повністю; (3) збільшити суму, яка підлягає стягненню солідарно з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь Аграрного фонду в якості відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, з 56 227 029 грн до 61 063 178 грн; (4) в решті вирок залишити без змін.

28.На думку цивільного позивача суд ухвалив вирок в частині відмови у задоволенні позовних вимог у сумі 4 836 149 грн з істотними порушеннями вимог КПК, висновки суду в цій частині не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.

29.Так, при оцінці доказів суд першої інстанції вибірково підійшов до дослідження матеріалів кримінального провадження, безпідставно надав перевагу одним доказам та належно не обґрунтував свого рішення, а саме: (1) суд дійшов хибного висновку при проведені арифметичного розрахунку, де визначив суму збитків у розмірі 56 227 029 грн. Беручи до уваги ціни експерта, суд не звернув уваги, що вони взяті на умовах поставки ЕХW («франко завод») станом на 01.08.2014, в той час коли нестачу встановлено 25.07.2014; (2) відповідно до пункту 5.1 договору на переробку зерна пшениці від 05.12.2013 № 321-03/13 збитки розраховуються виключно з цін фіксінгу Аграрної біржі на дату виявлення втрати (нестачі); (3) сума збитків, завданих нестачею зерна та продуктів його переробки на Комбінаті, підтверджується розрахунком, доданим до позову, довідкою Аграрної біржі про середньозважені ціни рівноваги (фіксінгу) на зерно пшениці станом на 25.07.2014 по Волинській області. Довідка Аграрної біржі подається разом з апеляційною скаргою та надавати її раніше не було необхідності, адже нагальна потреба у її дослідженні виникла після винесення вироку, в якому суд поставив під сумнів розрахунки Аграрного фонду, пославшись на ціни, зазначені у висновку експерта від 30.01.2018.

30.Суд незаконно залишив без задоволення позов в частині відшкодування шкоди внаслідок відсутності продуктів переробки зерна через те, що ця обставина не згадувалася в обвинувальному акті та її не встановлено вироком. За змістом статей 127, 128 КПК, статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) сума відшкодування за цивільним позовом у кримінальному провадженні не обов`язково має збігатися з розміром завданої злочином шкоди, вказаним в обвинуваченні, яке суд визнав доведеним. Розмір відшкодування збитків є предметом позовних вимог у межах заявленого цивільного позову, доводиться цивільним позивачем (потерпілим) самостійно за правилами цивільного судочинства і не охоплюється межами обвинувачення, яке висувається прокурором. В обґрунтування цієї позиції цивільний позивач посилався на практику ККС ВС.

Короткий зміст заперечень Аграрного фонду на апеляційні скарги захисту

31.Аграрний фонд просив відмовити в апеляційних скаргах захисту з таких підстав: (1) обставина перебування складських квитанцій на Комбінаті або обставина погашення квитанцій без відповідного відвантаження зерна не є безумовним фактом того, що зерно за такою квитанцією було повністю переоформлено (відвантажене); (2) посилання захисту на судові рішення в господарських справах не заслуговують на увагу, оскільки в них брали участь різні учасники, були різними предмет розгляду, обсяг доказів, а фактично компенсацію збитків досі не відшкодовано.

Позиція учасників судового провадження

Позиція обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисників

32.У судовому засіданні 22.11.2023 обвинувачений ОСОБА_7 відмовився від захисника ОСОБА_10 (том 57 а. с. 83). На етапі судових дебатів захисник ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_11 23.01.2024 надіслав до Суду свою промову у судових дебатах в письмовій формі та в подальшому повідомив про зупинення адвокатської діяльності з 26.01.2024, на підтвердження чого надав витяг з Єдиного реєстру адвокатів України (том 58 а. с. 1-30, 121-126).

33.Під час апеляційного розгляду обвинувачений ОСОБА_7 підтримав свою апеляційну скаргу та апеляції своїх захисників - адвокатів ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Він реалізував своє право на участь в апеляційному розгляді, зокрема: (1) після початку 19.07.2023 апеляційного розгляду брав участь в судових засіданнях суду апеляційної інстанції; (2) особисто усно висловив свою позицію по суті апеляційного розгляду (судове засідання від 19.07.2023 - том 55 а. с. 54); (3) подав у письмовій формі додаткові обґрунтування своєї апеляційної скарги від 09.09.2023 (том 55 а. с. 189-195); (4) брав участь в повторному дослідженні доказів судом апеляційної інстанції (судові засідання від 15.11.2023 та від 22.11.2023 - том 57 а. с. 55-56, 83-87); (5) протягом трьох судових засідань виступав в судових дебатах - 06.12.2023 [час виступу 15:30-16:34], 22.12.2023 [12:50-13:48], 15.01.2024 [10:21-11:53, 13:09-13:26] (том 57 а. с. 147-148, 183, 221). У судовому засіданні 15.01.2024 ОСОБА_7 повідомив, що завершив свою промову в судових дебатах, однак через погіршення під час промови його стану здоров`я та з огляду на надану йому лікарем швидкої допомоги рекомендацію не продовжувати участь в судовому засіданні в такому стані, судове засідання було відкладено на 24.01.2024.

34.У судове засідання 24.01.2024 ОСОБА_7, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду, не з`явився, про причини неявки не повідомив (том 57 а. с. 221-222, том 58 а. с. 35). Захисник обвинуваченого ОСОБА_9 24.01.2024 не повідомив поважні причини неявки свого підзахисного, зазначивши, що з ним немає телефонного зв`язку, не заперечував проти продовження судових дебатів за відсутності ОСОБА_7, констатував, що останній завершив свій виступ в судових дебатах. Прокурор повідомив, що 23.01.2024 зник зв`язок з електронним засобом контролю, який був застосований до ОСОБА_7, телефонний зв`язок з обвинуваченим відсутній (том 58 а. с. 32-34). В наступному судовому засіданні 06.02.2024 захисник ОСОБА_9 даних про поважні причини неявки свого підзахисного не повідомив та заперечував проти проведення апеляційного розгляду за відсутності ОСОБА_7 (том 58 а. с. 148-149). В судовому засіданні 20.02.2024 захисник ОСОБА_9 залишив на розсуд Суду вирішення питання про проведення апеляційного розгляду за відсутності ОСОБА_7 (том 58 а. с. 207).

35.Враховуючи те, що обвинувачений тимчасово відсутній за місцем свого проживання, вимкнув телефон, припинив роботу електронного засобу контролю, не повідомив Суд про причини неявки в судове засідання, на зв`язок зі своїм захисником не виходить - такою поведінкою обвинувачений ОСОБА_7 фактично відмовився від подальшої участі в апеляційному розгляді.

36.За позицією Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) обвинувачений може відмовитися від свого права брати участь або бути заслуханим у апеляційному провадженні або явним чином, або своєю поведінкою (Kashlev v. Estonia, заява № 22574/08, §§ 38, 42, 45, 26.04.2016; Hernandez Royo v. Spain, заява № 16033/12, §§ 33, 39, 20.09.2016; Bivolaru v. Romania (no. 2), заява № 66580/12, §§ 127, 130, 138-146, 02.10.2018). У кожному конкретному випадку важливо встановити, чи доклав відповідний суд усіх зусиль, яких від нього розумно можна було очікувати, аби забезпечити участь заявника у провадженні.

37.Суд вжив всіх можливих заходів щодо повідомлення ОСОБА_7 про дату, час та місце апеляційного розгляду. Так, про судове засідання, призначене на 08.03.2024, Суд повідомив ОСОБА_7 таким чином: (1) повідомлення направлено поштовим відправленням за відомими Суду адресами місця проживання та місця реєстрації обвинуваченого - АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 відповідно. Крім цього, саме ці дві адреси обвинувачений ОСОБА_7 зазначив в своїй апеляційній скарзі як своє місце проживання (том 53 а. с. 153); (2) в порядку частини 2 статті 135 КПК повідомлення на ім`я ОСОБА_7 було направлено дружині обвинуваченого - ОСОБА_22 та вручено їй особисто, а також до Боратинської сільської ради та ОСББ «Луцьк-Соборності-42А» для передачі ОСОБА_7 ; (3) повідомлення опубліковано на офіційному веб-сайті Апеляційної палати ВАКС та у виданні «Урядовий кур`єр»; (4) направлено смс-повідомлення на відомий Суду номер телефону, яким користується обвинувачений ОСОБА_7 (том 58 а. с. 220, 228-229-232, 233-234, 237-238, 241-244, 250, 252, 254-255, том 59 а. с. 3-5). Обвинувачений ОСОБА_7 08.03.2024 не з`явився до Суду та про причини неявки не повідомив. У цьому засідання за участі захисника ОСОБА_7 . Суд стягнув в дохід держави внесену за обвинуваченого заставу через порушення ОСОБА_7 покладеного на нього Судом обов`язку - носити електронний засіб контролю до набрання вироком законної сили (том 59 а. с. 45-46).

38.Аналогічним чином Суд повідомив ОСОБА_7 про дату, час та місце апеляційного розгляду, призначеного на 22.03.2024, при цьому повідомлення було отримано за адресою місця реєстрації обвинуваченого (том 59 а. с. 36-43, 48-50, 59). У зазначене судове засідання обвинувачений ОСОБА_7 не з`явився та не повідомив Суд про причини неявки.

39.Оскільки під час апеляційного розгляду не ставиться питання про погіршення становища обвинувачених, адже: (1) апеляційний розгляд здійснюється за апеляційними скаргами сторони захисту та цивільного позивача на обвинувальний вирок, (2) порушене цивільним позивачем питання про збільшення суми стягнення не впливає на обсяг обвинувачення і правову кваліфікацію кримінального правопорушення та не може бути підставою для скасування вироку - а лише для його зміни (частина 1 статті 420, частина 1 статті 421, пункт 3 частини 1 статті 408 КПК), тож порушене цивільним позивачем питання не можна розглядати як таке, що пов`язане з необхідністю погіршити становище обвинуваченого в сенсі кримінальної відповідальності (постанови ККС ВС від 20.02.2018 у справі № 658/781/16-к, від 28.05.2019 у справі № 619/1425/15-к, від 16.11.2022 у справі № 755/12530/18) - участь обвинуваченого ОСОБА_7 в апеляційному розгляді не є обов`язковою.

40.Враховуючи те, що: (1) обвинувачений ОСОБА_7 належним чином повідомленим про апеляційний розгляд; (2) його участь в апеляційному розгляді не є обов`язковою; (3) дані про поважні причини його неявки у Суду відсутні; (4) обвинувачений ОСОБА_7 фактично реалізував своє право бути заслуханим в суді апеляційної інстанції; (5) після виступу в судових дебатах обвинувачений ОСОБА_7 своєю поведінкою однозначно продемонстрував свою відмову від подальшої участі в апеляційному розгляді; (6) в кожному судовому засіданні за відсутності обвинуваченого ОСОБА_7 брав участь обраний ним захисник ОСОБА_9 - неприбуття до Суду обвинуваченого ОСОБА_7 відповідно до частини 4 статті 405 КПК не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.

41.Захисник ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_9 підтримав апеляційні скарги захисту.

42.Інші захисники ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_23, який брав участь в суді першої інстанції, та ОСОБА_24, який знайомився з матеріалами справи під час апеляційного розгляду (том 54 а. с. 125-130), повідомлені належним чином про час, дату та місце апеляційного розгляду, проте до Суду не з`явились, свою позицію по суті апеляційного розгляду не надали (зокрема, том 59 а. с. 25-26, 31-32).

43.27.09.2023 до Суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_9 про виклик експерта ОСОБА_20 для допиту з метою роз`яснення висновку від 06.11.2017 (том 56 а. с. 4-6). Проте під час вирішення клопотань щодо дослідження доказів захисник ОСОБА_9 не заявляв про необхідність розгляду цього клопотання, а в подальшому не заперечував проти закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами та переходу до судових дебатів без вирішення цього клопотання (том 57 а. с. 55-56, 83-87). У зв`язку із цим Суд відхиляє це клопотання як таке, до якого втрачений процесуальний інтерес захисту. Крім того, це клопотання не підлягає задоволенню, оскільки захист не заявляв його в суді першої інстанції, доводи клопотання дублюють доводи апеляційної скарги захисника щодо визнання висновку експерта недопустимим доказом та вони розглянуті Судом.

Позиції інших учасників судового провадження

44.Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_12 підтримали свої апеляційні скарги та просили їх задовольнити.

45.Представник Аграрного фонду просив задовольнити подану ним апеляційну скаргу та відмовити у задоволенні апеляційних скарг сторони захисту.

46.Прокурор просив відмовити в задоволенні апеляційних скарг сторони захисту, вирішення апеляційної скарги цивільного позивача залишив на розсуд суду.

47.Інші учасники в судове засідання не прибули. Оскільки вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, то їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду (частина 4 статті 405 КПК).

Оцінка та мотиви Суду

48.Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги (частина 1 статті 404 КПК).

49.Суд в межах доводів апеляційних скарг сторони захисту має перевірити законність та обґрунтованість вироку суду першої інстанції та надати відповіді на такі питання: (1) чи допущено істотні порушення вимог КПК, (2) чи є допустимими та належними докази, якими обґрунтовано вину обвинувачених, (3) чи правильно встановлено фактичні обставини на підставі попередньо визначеного кола допустимих доказів, (4) чи правильно кваліфіковані дій обвинувачених на підставі встановлених фактичних обставин, (5) чи правильно застосовані положення КК при призначенні покарання.

50.Після вирішення апеляційних скарг захисту, Суд в межах доводів апеляційної скарги представника цивільного позивача має перевірити вирок на предмет (6) правильності суми стягнення за цивільним позовом.

51.Під час апеляційного розгляду Суд (1) за клопотанням захисників ОСОБА_7 повторно дослідив ряд письмових доказів, (2) дослідив доказ, доданий до апеляційної скарги представника цивільного позивача, (3) відмовив в клопотанні захисників ОСОБА_7 про повторний допит свідків (том 57 а. с. 55-56, 83-87).

I. Вирішення апеляційних скарг захисту

52.У межах розгляду апеляційних скарг захисту Суд проаналізував доводи захисту щодо: (1) істотних порушень вимог КПК; (2) недопустимості доказів; (3) неналежності доказів; (4) інших порушень КПК; (5) правильності розрахунків суду першої інстанції кількості розтрати зерна. При цьому колегія суддів провела перевірку цих розрахунків двома способами - шляхом дослідження руху зерна в хронологічному порядку за період з лютого 2014 року по червень 2015 року на підставі всіх наявних у справі матеріалів щодо руху та кількості зерна, а також окремо шляхом дослідження руху зерна по кожній складській квитанції та відображення цих даних в Реєстрі зерна; (6) неврахування судом першої інстанції доказів, в межах якого перевірив серед іншого показання свідків, на які посилався захист; (7) причин відсутності зерна, в межах якого перевірив наведені захистом версії; (8) правильності правової кваліфікації дій обвинувачених; (9) правильності застосування КК при призначенні покарання.

53.Доводи сторони захисту не спростовують законність та обґрунтованість вироку суду з мотивів, наведених нижче.

(1) Оцінка доводів захисту щодо істотних порушень вимог КПК

(1.1) Щодо розгляду справи неуповноваженим судом

54.Узагальнені доводи обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисників щодо розгляду справи неуповноваженим судом стосувались такого: (1) кримінальне провадження з Луцького міськрайонного суду Волинської області до ВАКС було передано за рішенням місцевого суду, тоді як мало бути передано за рішенням ККС ВС як цього вимагає абзац 1 частини 3 статті 34 КПК, при цьому Верховний Суд міг би і не змінити підсудність справи та залишити її на розгляді у місцевому суді; (2) злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7, на момент його вчинення [лютий - червень 2014 року] не був корупційним, адже внесені Законом України «Про НАБУ» від 14.10.2014 зміни до КК, якими зазначений злочин віднесено до корупційних, набули чинності лише 25.01.2015. З наведеної підстави це кримінальне провадження є непідсудним Вищому антикорупційному суду (стаття 33-1 КПК).

55.Суд відхиляє ці аргументи захисту з таких мотивів.

56.У цій справі загальний суд передав кримінальне провадження до ВАКС не в порядку статті 34 КПК, а на підставі пункту 20-2 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК в силу прямої вказівки процесуального закону (ухвала Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09.10.2019 - том 2 а. с. 277-278).

57.У подальшому ухвалою Апеляційної палати ВАКС від 20.01.2020 в порядку статті 34 КПК було відмовлено в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_15 про направлення кримінального провадження з ВАКС до Луцького міськрайонного суду Волинської області (том 4 а. с. 109-110). Колегія у складі п`яти суддів Апеляційної палати ВАКС констатувала належність цієї справи до предметної підсудності ВАКС та дотримання процедури передачі справи до ВАКС.

58.Апеляційна палата ВАКС неодноразово зазначала, що: (1) стаття 33-1 КПК не визначає час вчинення злочину як критерій предметної підсудності ВАКС (ухвала від 12.09.2019 у справі № 4910/10/19-к); (2) час дії норми матеріального закону не впливає на застосування процесуальної норми, яка має бланкетний характер, і відсилає до норми цього матеріального закону (ухвала від 29.10.2019 у справі № 577/3475/19). Так, у наведеній справі Апеляційна палата ВАКС зазначила, що питання визначення підсудності кримінального провадження жодним чином не впливає на караність діяння та не належить до інших кримінально-правових наслідків злочину. Правила визначення підсудності кримінальних проваджень закріплені у § 1 «Суд і підсудність» Глави 3 КПК. Ці правила є суто процедурними навіть за умови, якщо норми КПК є бланкетними і містять посилання на положення кримінального (матеріального) закону (як у випадку з положеннями статей 33-1, 216, 297-1 КПК). Тобто норми права про те який суд є компетентним розглядати кримінальне провадження жодним чином не впливають на вибір таким судом матеріальних норм, які ним застосовуються при ухваленні судового рішення. Із цього слідує, що неможливість застосування до особи норм матеріального кримінального права, які прийняті після вчинення такою особою злочину, і до яких відсилають норми КПК, не означає неможливість застосування таких норми КПК, адже застосування останніх не тягне будь-яких кримінально-правових наслідків для особи.

(1.2) Щодо доводу про наявність підстав для закриття кримінального провадження на підставі Пункту 10

59.У цій справи сторона захисту (ні під час судового розгляду, ні під час апеляційного розгляду) не оспорювала, що кримінальне провадження № 52016000000000357 за частиною 5 статті 191 КК, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_7 та ОСОБА_8, було розпочато до 16.03.2018. Однак захист зазначав про необхідність закриття цієї справи на підставі пункті 10 частини 1 статті 284 КПК з таких підстав: (1) незалежно від дати внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення сам факт направлення до суду обвинувального акта поза межами строку досудового розслідування має наслідком закриття кримінального провадження чи виправдання особи як найбільш ефективний спосіб поновлення порушеного права; (2) у вироку суд першої інстанції встановив факт направлення обвинувального акта до суду поза межами строку досудового розслідування, однак не застосував всупереч закону жодних правових наслідків такого порушення; (3) зміни, внесені Законом № 2147-VIII від 03.10.2017, кореспондують з такою загальною засадою кримінального провадження як розумність строків, що передбачена статтею 28 КПК, яка виключає можливість прийняття процесуального рішення поза межами встановлених КПК строків; (4) захисник ОСОБА_12 зазначала про можливість застосування до цього Пункту 10, посилаючись на статтю 5 КПК та сутнісний зміст положень цього пункту.

60.Можливість застосування Пункту 10 у цій справі захист обґрунтовував практикою Верховного Суду (ухвала ККС ВС від 16.02.2022 у справі № 725/5513/19).

61.Аналогічний довід сторона захисту заявляла в суді першої інстанції. Так, захист ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_10 та захисник обвинуваченого ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_12 клопотали закрити кримінальне провадження на підставі Пункту 10 (том 49 а. с. 120-124, 163-171). Ухвалою від 20.01.2023 суд відмовив у задоволенні цих клопотань з підстав незастосування до цього кримінального провадження зазначеної норми, оскільки відомості про кримінальне правопорушення внесено в ЄРДР до введення в дію цієї норми Законом № 2147-VIII від 03.10.2017 (том 49 а. с. 210-214).

62.Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про незастосування до цього кримінального провадження Пункту 10 та додатково зазначає таке.

63.Пунктом 10 частини 1 статті 284 КПК передбачено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

64.Цим пунктом частину 1 статті 284 КПК було доповнено на підставі Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, який був введений в дію 15.03.2018 (пункт 19 § 1 розділу 4). Законодавець визначив, що ці зміни не мають зворотньої дії у часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін (пункт 4 § 2 розділу 4 Закону № 2147-VIII), тобто з 16.03.2018.

65.За висновком Об`єднаної палати ККС ВС: (1) Пункт 10 застосовується лише до кримінальних проваджень, відомості про які внесені до ЄРДР після введення в дію цього положення, тобто поширюється на кримінальні провадження, відомості про які внесені до ЄРДР з 16.03.2018, і не поширюється на кримінальні провадження, відомості щодо яких внесені в ЄРДР до вказаної дати; (2) пункт 4 § 2 є спеціальною нормою щодо статті 5 КПК і, відповідно, у спеціально визначеній ним ситуації перевага має надаватися йому, а не загальній нормі статті 5 КПК (lex specialis is derogat legi generali). Норма пункту 4 § 2 розділу 4 Закону № 2147-VIII є складовою кримінального процесуального законодавства України, яку слід застосувати з тією особливістю, яка нею прямо визначена (постанова ОП ККС ВС від 11.09.2023 у справі № 711/8244/18).

66.У цій справі суд першої інстанції правильно встановив, що підсудні обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК, відомості про яке були внесені до ЄРДР до 16.03.2018, а саме 17.07.2014. З наведених мотивів до цієї справи не застосовується Пункт 10.

67.Разом з тим у вироку (пункти 553-581) суд першої інстанції дійшов висновку, що обвинувальний акт був складений, затверджений прокурором та вручений стороні захисту в межах строку досудового розслідування, але направлений до суду поза межами строку досудового розслідування - з пропуском 7 днів. Однак ця обставина істотно не вплинула на права сторони захисту.

68.Так, суд першої інстанції встановив, що: (1) останнім днем строку досудового розслідування було 29.11.2018; (2) 28.11.2018 прокурор затвердив обвинувальний акт та цього ж дня вручив його стороні захисту; (3) 29.11.2018 складено супровідний лист про направлення обвинувального акта до суду, проте відповідно до штампу Генеральної прокуратури його зареєстровано у системі документообігу прокуратури та визначено вихідний номер 06.12.2018. З поштового конверту неможливо встановити, коли прокурор направив обвинувальний акт до суду; (4) Луцький міськрайонний суд Волинської області зареєстрував його надходження 11.12.2018.

69.Суд першої інстанції дійшов висновку, що направлення обвинувального акту до суду з пропущенням 7 днів не є істотним порушенням КПК та суттєво не впливає на права обвинувачених, оскільки: (1) сторона захисту зволікала із ознайомленням з матеріалами справи, що спонукало опонента звертатися до суду з метою обмеження строків ознайомлення; (2) до обвинувачених не було застосовано запобіжних заходів, які б суттєво обмежували їх права (тримання під вартою, домашній арешт, тощо); (3) справа після направлення до суду та ухвалення вироку з різних причин слухалася понад чотири роки, на фоні чого порушені прокурором строки не є значними; (4) після отримання обвинувального акта сторона захисту фактично мала можливість розпочати підготовку до захисту.

70.Враховуючи те, що: (1) обвинувальний акт був складений, затверджений та вручений обвинуваченим в межах строку досудового розслідування, (2) лише сам факт його направлення до суду поза межами строку досудового розслідування не призвів до обмеження прав обвинувачених, (3) в будь-якому разі сторона захисту не навела яким чином були порушені права обвинувачених - у цій справі направлення обвинувального акту до суду з пропуском 7 днів не є істотним порушенням вимог КПК та не має наслідком закриття кримінального провадження.

71.З наведених мотивів цей довід захисту Суд відхиляє.

(2) Перевірка доводів щодо недопустимості доказів з підстав їх отримання з порушенням встановленого КПК порядку вчинення процесуальних дій

(2.1) Критерії, за якими Суд здійснює оцінку доказів з точки зору допустимості

72.При наявності процесуальних порушень порядку отримання доказів визнавати їх недопустимими слід лише тоді, коли такі порушення: (1) прямо та істотно порушують права і свободи людини; чи (2) зумовлюють сумніви у достовірності отриманих фактичних даних, які неможливо усунути.

73.Різні критерії визнання доказів недопустимими, які наведені вище, обумовлюють диференційований порядок вирішення питання щодо їх недопустимості: (1) під час будь-якого судового розгляду у разі встановлення очевидної недопустимості доказу (частина 4 статті 87, частина 2 статті 89 КПК) - у випадках, коли: a) такі докази, отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини і b) їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого судового розгляду; (2) у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення по суті (частина 1 статті 89 КПК) - якщо при отриманні доказів допущено процесуальні порушення, які: a) тягнуть інші порушення прав людини та потребують оцінки на підставі всієї сукупності доказів; b) зумовлюють сумніви у достовірності здобутих відомостей та суд має вирішити питання щодо можливості усунення такого сумніву на підставі сукупності інших зібраних допустимих доказів. У разі, якщо б була можливість визнати доказ недопустимим лише на підставі формального порушення порядку його отримання без співставлення його з іншими доказами, не було б необхідності передбачати в КПК вирішення цього питання саме у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення по суті. Аналогічної позиції дотримується і Верховний Суд [постанови ККС ВС від 22.10.2021 у справі № 487/5684/19 та від 27.10.2021 у справі № 668/69/16-к].

74.Фактичні дані, отримані внаслідок процесуальних порушень, пов`язаних із можливим істотним порушенням прав і свобод людини в ході збирання (отримання) доказів, є ті, що: (1) отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини (які прямо передбачені КПК або встановлені судом); (2) мають похідний характер від доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав і свобод людини; (3) отримані внаслідок інших порушень прав і свобод людини, які будуть мати різний алгоритм перевірки на предмет допустимості в залежності від характеру допущеного порушення.

75.Вирішуючи на підставі частини 1 статті 87 КПК питання щодо допустимості доказу, який отриманий з істотним порушенням фундаментальних прав чи свобод людини, суд має обґрунтувати: (1) яке саме фундаментальне право чи свобода особи були порушені, (2) у чому саме полягає істотність такого порушення в тій мірі, що обумовлює недопустимість доказу, та (3) за відповідності ситуації переліку критеріїв, наведеним в частині 2 статті 87 КПК - послатись на конкретний пункт цієї норми.

76.При вирішенні питання щодо допустимості похідних доказів, суд має встановити не лише те, що первісний доказ отриманий з істотним порушенням фундаментальних прав і свобод людини і використовувався в процедурах, які призвели до отримання похідного доказу, а також те, що похідний доказ здобутий саме завдяки тій інформації, яка міститься в первісному доказі, що визнаний недопустимим на підставі частин 1-3 статті 87 КПК. Визнання недопустимими первісних доказів за іншими правилами допустимості, передбаченими КПК, саме по собі не дає підстав для визнання недопустимими похідних доказів на підставі частини 1 статті 87 КПК. Ці висновки узгоджуються з правовою позицію ККС ВС, викладеною у постановах від 22.10.2021 у справі № 487/5684/19, від 27.10.2021 у справі № 668/69/16-к, від 08.10.2019 у справі № 639/8329/14-к та від 12.11.2019 у справі № 236/863/17. У разі ж встановлення іншого порушення прав та свобод людини (крім істотного) суд в кожному конкретному випадку має перевірити, у тому числі, чи вплинуло таке порушення на загальну справедливість судового розгляду за критеріями Конвенції про захист прав та основоположних свобод (далі - Конвенція), практики ЄСПЛ та національного законодавства.

77.При вирішенні питання щодо допустимості фактичних даних, отриманих з порушенням процесуального закону, щодо яких є сумніви у їх достовірності, суд в кожному конкретному випадку має встановити: (1) чи спричинило це порушення появу обґрунтованих сумнівів у достовірності фактичних даних, отриманих в результаті проведення процесуальної дії; (2) чи можливо усунути такі сумніви за допомогою інших доказів чи додаткових процесуальних засобів доказування. У цьому випадку докази, отримані з порушеннями КПК, можуть бути використані судом як допустимі лише у разі, якщо: (1) ці порушення не є істотними, тобто не могли вплинути та не впливають на достовірність отриманих фактичних даних (недопустимість правового «пуризму»); (2) порушення є суттєвими (такими, що породжують сумніви у достовірності доказів), втім такі сумніви можуть бути усунуті іншими зібраними допустимими доказами. У разі встановлення порушення, що породжує сумніви в достовірності отриманих фактичних даних, які неможливо усунути на основі інших доказів чи за допомогою проведення додаткових процесуальних дій, суд має визнати такий доказ недопустимим. Суд здійснює встановлення достовірності доказу шляхом дослідження та аналізу його змісту, перевірки та співставлення з іншими доказами на предмет об`єктивного взаємозв`язку та взаємоузгодження.

78.Наведені загальні правила перевірки допустимості доказів з мотивів процесуальних порушень порядку їх отримання узгоджуються з: (1) практикою ЄСПЛ у контексті встановлення загальної справедливості судового розгляду (Schenk v. Switzerland, заява № 10862/84, §§ 46-49,12.07.1998, Биков проти Росії [ВП], заява № 4378/02, §§ 88-90, 10.03.2009, Lee Davies v. Belgium, заява № 18704/05, § 41, 28.07.2009, Prade v. Germany, заява № 7215/10, § 33, 03.03.2016, Берлізев проти України від 08.07.2021 (заява № 43571/12), §§ 51-52 та Lysyuk проти України заява № 72531/13, § 67, 14.10.2021); (2) підходом ВП ВС, за яким у разі, коли ЄСПЛ хоч і констатував порушення статті 8 Конвенції щодо заявника на стадії досудового розслідування кримінальної справи (порушення права на повагу до приватного життя через негласну відеозйомку заявника за відсутності передбаченого національним законодавством дозволу суду на її проведення), однак таке порушення не вплинуло на загальну справедливість судового розгляду, то відсутні підстави для визнання судових рішень щодо заявника незаконними та їх скасування (постанова ВП ВС від 22.06.2022 у справі № 1-693/2010); (3) висновком ВП ВС у постанові від 31.08.2022 у справі № 756/10060/17 у контексті необхідності вмотивування судом висновку про істотне порушення вимог КПК (щодо того, чиї права і свободи було порушено і в чому це виражалося) та (4) практикою ККС ВС (постанови від 01.12.2020 у справі № 318/292/18, від 22.10.2021 у справі № 487/5684/19, від 27.10.2021 у справі № 668/69/16-к, від 07.09.2022 у справі № 428/11288/17, від 27.09.2022 у справі № 461/1593/19, від 20.10.2022 у справі № 185/5413/16, від 01.11.2022 у справі № 185/5413/16, від 01.11.2022 у справі № 344/2995/15-к, від 07.11.2022 у справі № 740/1179/19, від 09.11.2022 у справі № 761/31918/14-к, від 08.12.2022 у справі № 459/2489/17, від 13.12.2022 у справі № 361/6846/15-к, від 17.01.2023 у справі № 753/13113/18, від 01.02.2023 у справі № 591/6692/16-к) і будуть використовуватися Судом у цій справі.

79.Суд в черговий раз звертає увагу, що оцінювати з погляду допустимості можна лише докази, тобто фактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, важливих для ухвалення рішення, а не саме по собі джерело доказів (постанова ККС ВС від 11.07.2023 у справі № 275/368/19). Сторона ж захисту просить визнати недопустимими саме джерела доказів. З наведених мотивів Суд розглядає доводи захисту щодо недопустимості саме фактичних даних, що містяться в зазначених захистом документах.

(2.2) Щодо доводу про порушення підслідності

80.В апеляційних скаргах захисники обвинуваченого ОСОБА_7 зазначили, що протягом 2014-2016 років досудове розслідування злочину, у вчиненні якого обвинувачуються підсудні, в рамках кримінальних провадженнях № 22014000000000235 та № 12014030010001783 проведено з порушенням правил підслідності неуповноваженим на те органом - слідчими СБУ. Тож всі отримані цим органом слідства докази є недопустимими на підставі пункту 2 частини 3 статті 87 КПК.

81.Аналогічний аргумент захист наводив в суді першої інстанції та суд його відхилив (пункти 604-612 вироку), зазначивши таке: (1) частина 2 статті 216 КПК (в редакції на час внесення відомостей до ЄРДР) не передбачала за слідчими служби безпеки здійснення досудового розслідування за вказаними фактами; (2) у випадку здійснення розслідування з порушенням правил підслідності, сторона, яка посилається на недопустимість доказів, отриманих під час такого розслідування, має довести не лише порушення відповідних правил, але й обґрунтувати, яким чином це вплинуло на забезпечення прав людини і основних свобод під час кримінального провадження, було явним та грубим зловживанням з боку органу досудового розслідування; (3) таких обставин сторона захисту не навела, а лише посилалась на сам факт порушення процесуального закону; (4) не можна вважати релевантним до таких обставин положення пункту 2 частини 3 статті 87 КПК, оскільки там йдеться про реалізацію органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених КПК, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.

82.Захисники обвинуваченого ОСОБА_7 зазначили, що: (1) таке тлумачення судом першої інстанції норм КПК є свавільним та створює додаткові перешкоди для сторони захисту у реалізації своїх прав на визнання доказів недопустимими; (2) саме по собі порушення правил підслідності визнається істотним порушенням прав людини; (3) навіть якщо погодитись з позицією суду першої інстанції, то саме у 2014-2016 роках органами СБУ вчинялись активні слідчі дії, які суттєво порушували права осіб, в тому числі і обвинуваченого ОСОБА_7 (обшуки, допити, НСРД), прослідковується прямий причинно-наслідковий зв`язок між діями неуповноваженого законом органу з порушенням прав людини під час кримінального провадження.

83.Суд погоджується з наведеним вище висновком суду першої інстанції та додатково зазначає таке.

84.Інститут підслідності покликаний забезпечити оптимальний розподіл обмежених ресурсів держави (органів досудового розслідування) при розслідуванні кримінальних правопорушень для цілей досягнення завдань кримінального провадження та стосується питання «внутрішньої» організації діяльності сторони обвинувачення. Оскільки підслідність стосується «внутрішніх» організаційних (процедурних) аспектів роботи сторони обвинувачення, то на вирішення цих питань не поширюється судовий контроль слідчого судді. Забезпечення контролю за дотриманням підслідності покладається на прокурора та в разі виникнення спору про підслідність [який може виникнути лише між суб`єктами сторони обвинувачення] його вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня чи Генеральний прокурор або його заступник (у провадженні, яке може належати до підслідності НАБУ), тобто представник сторони обвинувачення вищого рівня, а не суд.

85.Вирішуючи питання про вплив порушень порядку проведення процесуальних дій на доказове значення отриманих у їх результаті відомостей, повинен насамперед з`ясувати вплив цих порушень на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні недоліки «зруйнували» або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання (постанова ВП ВС від 31.08.2022 у справі № 756/10060/17).

86.Здійснення досудового розслідування з порушенням правил підслідності не є у розумінні пункту 2 частини 3 статті 87 КПК реалізацією органом досудового розслідування своїх повноважень, не передбачених КПК. Разом з тим, суд в межах оцінки доводів про порушення правил підслідності має проаналізувати, чи вплинуло це порушення на права людини і основні свободи під час кримінального провадження та на справедливість судового розгляду в цілому і, врешті-решт, на здатність суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ухвала ККС ВС від 09.02.2021 у справі № 640/5023/19).

87.У розумінні пункту 2 частини 3 статті 87 КПК реалізація органами досудового розслідування своїх повноважень, не передбачених КПК, як підстава для визнання доказів недопустимими означає вчинення дій чи прийняття рішень, які не належать до предмета відання цих органів. Якщо орган розслідування здійснює слідчі дії, прямо передбачені КПК, такі дії не можуть вважатися «реалізацією повноважень, не передбачених КПК» у значенні пункту 2 частини 3 статті 87 КПК і мати наслідком автоматичне визнання доказів недопустимими (постанова ККС ВС від 28.02.2023 у справі № 761/34746/17). Цей пункт статті 87 КПК не може бути інтерпретований таким чином, що це правило недопустимості доказів поширюється на ситуацію, коли розслідування проведено органом розслідування з порушенням правил підслідності, передбачених статті 216 КПК (ухвала ККС ВС від 07.09.2022 у справі № 369/13131/18).

88.При цьому досліджуючи довід щодо порушення підслідності, Верховний Суд перевіряє (1) чи призвело здійснення досудового розслідування конкретним органом досудового розслідування до порушення будь-яких конвенційних або конституційних прав, свобод чи інтересів обвинуваченого (постанови ККС ВС від 16.01.2023 у справі № 369/13131/18, від 28.02.2023 у справі № 761/34746/17, від 07.11.2022 у справі № 740/1179/19, від 30.03.2023 у справі № 303/1425/18), (2) чи були факти, які би вказували на упередженість слідчого чи прокурора чи могли свідчити про їх особисту заінтересованість у результатах кримінального провадження або перешкоджали участі в ньому в силу інших прямих заборон, передбачених КПК (постанова ККС ВС від 28.02.2023 у справі № 761/34746/17).

89.У цій справі позиція захисту зводиться виключно до незгоди з проведенням досудового розслідування за частиною 5 статті 191 КК саме слідчими СБУ та формального порушення підслідності.

90.Проте ні в апеляційних скаргах, ні під час судового та апеляційного розгляду захист ОСОБА_7 : (1) не навів мотивів як сам по собі факт здійснення досудового розслідування саме слідчими СБУ, а не слідчими Національної поліції, порушив права та свободи обвинуваченого чи перешкодив останньому реалізувати його права (в порівнянні з тим, якби досудове розслідування здійснювали слідчі поліції); (2) не навів даних про те, що слідчі СБУ вчиняли дії, які не належать до предмета відання органу досудового розслідування; (3) не навів будь-яких фактичних обставин, які б могли свідчити про упередженість чи особисту зацікавленість у результатах кримінального провадження слідчих СБУ, тобто про наявність обставин, які могли бути підставою для відводу слідчого і які в результаті могли вплинути на законність рішення у справі.

91.Судом першої інстанції встановлено та не заперечується учасниками справи, що відомості про кримінальне правопорушення за частиною 5 статті 191 КК, що є предметом розгляду у цій справі, було внесено до ЄРДР 17.07.2014 за № 22014000000000235. В подальшому через неодноразові об`єднання та виділення матеріалів досудового розслідування це кримінальне правопорушення розслідувалось в межах кримінального провадження № 12014030010001783 від 16.07.2014 за частиною 1 статті 366 КК та в кінцевому рахунку в межах кримінального провадження № 52016000000000357 від 10.10.2016.

92.Враховуючи те, що сторона захисту заявляла довід про незаконність здійснення слідства слідчими СБУ, то колегія судів аналізує підстави та період здійснення слідства слідчими цього органу: (1) 07.07.2014 до Служби безпеки України (Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки) надійшла заява Аграрного фонду про злочин від 04.07.2014 (том 7 а. с. 76-77); (2) 17.07.2014 на підставі неї Головне слідче управління СБУ внесло до ЄРДР відомості за №22014000000000235 за частиною 5 статті 191 КК (том 7 а. с. 8, 10-11, 72-75, том 49 а. с. 100); (3) 21.07.2014 постановою заступника Генерального прокурора України - начальника Головного управління нагляду у кримінальному провадженні визначено підслідність за слідчими СУ УМВС України у Волинській області (том 7 а. с. 10-11); (4) 22.08.2014 постановою прокурора Волинської області підслідність кримінального провадження №22014000000000235 за частиною 5 статті 191 КК визначена за слідчими СВ УСБУ у Волинській області (том 7 а. с. 10-11); (5) 17.11.2014 постановою прокурора прокуратури Волинської області матеріали досудового розслідування під номерами 22014000000000235 17.07.2014 та 12014030010001783 від 16.07.2014 об`єднано в одне, із присвоєнням об`єднаному кримінальному провадженню № 12014030010001783, підслідність щодо якого раніше була визначена за слідчими СВ УСБУ у Волинській області (том 7 а. с. 20-22, 22-23); (6) 02.02.2015 постановою Генерального прокурора України здійснення досудового розслідування кримінальному провадженню № 12014030010001783 доручено СУ ГУМВС України у місті Києві (том 7 а. с. 24-25); (7) 26.02.2015 кримінальне провадження № 12014030010001783 та № 42013110000000284 об`єднано в одне (том 7 а. с. 27-29); (8) 22.03.2016 постановою заступника Генерального прокурора України - керівником САП підслідність у кримінальному провадженні № 42013110000000284 за НАБУ (том 7 а. с. 38-39); (9) постановою прокурора САП від 10.10.2016 з кримінального провадження № 42013110000000284 виділено в три окремі провадження за фактами службової недбалості при проведення перевірки Комбінату, службового підроблення акту перевірки від 27.06.2014 та розтрати зернопродуктів Аграрного фонду (том 7 а. с. 40-42), які в подальшому об`єднані в одне під номером № 52016000000000357 (том 7 а. с. 46-47).

93.Отже, слідчі СБУ 17.07.2014 внесли відомості про злочин за частиною 5 статті 191 КК та з 22.08.2014 до 02.02.2015 здійснювали досудове розслідування цього злочину на підставі постанови прокурора Волинської області від 22.08.2014, прийнятої в порядку частини 5 статті 36 КПК - у зв`язку з неефективним проведенням розслідування слідчими СУ УМВС Україні у Волинській області.

94.Відповідно до цієї норми КПК в редакції станом 22.08.2014 прокурори областей своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування.

95.При прийнятті постанови від 22.08.2014 прокурор Волинської області зазначив, що більше місяця з моменту внесення відомостей до ЄРДР жодних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні не проведено, не зважаючи на актуальність кримінального провадження та особливо великий розмір збитків, заподіяних злочином державним інтересам.

96.Сторона захисту ОСОБА_7 під час судового розгляду та в апеляційних скаргах не навела аргументів в спростування фактичних обставин, що стали підставою для її прийняття, постанову не оскаржувала. В той же час з матеріалів справи вбачається, що проведення процесуальних (слідчих) дій в межах саме цього провадження (№ 22014000000000235 за статтею 191 КК) почалось з 22.08.2014 після зміни прокурором підслідності (пункти 11 і далі розділу І, пункти 4 і далі розділу ІІ реєстру матеріалів досудового розслідування - том 1 а. с. 29-125).

97.З наведених мотивів, Суд вважає, що прокурор прийняв постанову з дотриманням положень КПК. Тож проведення досудового розслідування слідчими СБУ відбулось на законних підставах та не вплинуло на жодні процесуальні права обвинувачених, а також не вплинуло на загальну справедливість судового розгляду та здатність суду ухвалити законне і обґрунтоване рішення у справі. З наведених мотивів зазначений аргумент захисту Суд відхиляє.

(2.3) Щодо доводу про недопустимість доказів, отриманих за результатами обшуку домоволодіння обвинуваченого ОСОБА_7 .

98.В апеляційних скаргах захисники ОСОБА_7 стверджували про недопустимість документів, вилучених за результатами обшуку житла ОСОБА_7 з таких підстав: (1) на підставі пункту 1 частини 2 статті 87 КПК обшук проведено без попереднього дозволу суду, адже в ухвалі слідчого судді від 01.10.2014 не зазначено ідентифікуючих ознак будинку - номеру будинку (будівельного номеру не введеного в експлуатацію об`єкта) чи адресу земельної ділянки, її кадастровий номер; (2) ухвалою від 01.10.2014 про санкціонування обшуку не надано дозвіл на відшукання вилучених документів [копії чотирьох позовних заяв АФ до ПСП «Агротехсервіс» та ПСП «Стир-Агро» про зобов`язання виконання умов біржових контрактів від 25.04.2014 № 775АБ, від 28.04.2014 №796АБ, від 25.04.2014 №776АБ, від 28.04.2014 № 797АБ; копії дозволів АФ від 04.07.2014 № 41-09/307 про відвантаження та про переміщення зерна, а також виданої на підставі цього дозволу довіреності АФ від 04.07.2014; бланки складських квитанцій; копії листа Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.06.2014 щодо прибуття 13.06.2014 директора ОСОБА_7 до міністерства для вирішення питань, пов`язаних з діяльністю Комбінату; оригінал акту перевірки кількісно-якісного стану зберігання зерна Аграрного фонду № 6/21 від 23.04.2014; копії платіжних доручень та рахунків від 25.04.2014 щодо оплати платниками ПСП «Стир-Агро» та ПСП «Агротехсервіс» реєстраційного збору Аграрної біржі України за біржовими контрактами; проекти біржових контрактів № 776 АБ від 25.04.2014 та № 775 АБ від 25.04.2014 між АФ та відповідно ПСП «Стир-Агро» та ПСП «Агротехсервіс»] у зв`язку з чим вони вважаються тимчасово вилученим майном, однак стосовно них не ініціювалось та не вирішувалось питання про арешт (том 38 а. с. 89-129).

99.Суд першої інстанції надав детальну оцінку цим аргументам захисту та відхилив їх (пункти 516-540 вироку): (1) в ухвалі від 01.10.2014 не зазначено номер будинку, в якому надано дозвіл на проведення обшуку з об`єктивних причин - будинок за місцем проживання ОСОБА_7 не введений в експлуатацію та неможливо визначити ідентифікуючий номер нерухомості, що вбачається з клопотання про дозвіл на обшук та доданих до нього документів (том 38 а. с. 79-88); (2) не зважаючи на це з ухвали від 01.10.2014 зрозуміло про який будинок йдеться - будинок, у якому проживає ОСОБА_7 ; (3) обшук здійснено саме у будинку ОСОБА_7, оскільки він був присутній у будинку під час обшуку та зауважень до протоколу слідчої дії не залишав, під час обшуку вилучено значну кількість документів, які мають безпосередній стосунок до обставин справи; (4) кримінальним процесуальним законом не передбачено заборони вилучати під час обшуку речі та документи, які не зазначені в ухвалі про дозвіл на його проведення, однак мають безпосередній стосунок до кримінального провадження. Такі речі та документи мають статус тимчасово вилученого майна (частина 7 статті 236 КПК); (5) арешту підлягають лише речі та документи, які мають ознаки майна; (6) такі речі та документи долучаються слідчим до матеріалів кримінального провадження та зберігаються в них згідно з правилами, передбаченими законом; (7) у даному випадку вилучені документи не мають жодної істотної цінності, корисних властивостей, їх вилученням не завдається майнової шкоди володільцям, такі дії не містять ознак втручання у володіння особою майном; (8) вилучення цих документів відбулось відповідно до закону.

100.Суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що обшук за місцем проживання ОСОБА_7 відбувся на підставі судового рішення та щодо вилучених документів додатково зазначає таке.

101.Ухвалою слідчого судді від 01.10.2014 (том 38 а. с. 69) надано дозвіл на обшук за місцем проживання ОСОБА_7, в будинку за адресою: АДРЕСА_2, з метою відшукання і вилучення документів та предметів, що посвідчують або зберегли на собі сліди, які підтверджують факт проведення протягом лютого-травня 2014 року господарських операцій, пов`язаних з рухом зерна та продуктів переробки між Комбінатом та ПСП «Стир-Агро» і ПСП «Агротехсервіс», і можуть бути використані в якості речових доказів у ході досудового розслідування кримінального провадження № 22014000000000235.

102.Вилучені документи мають зв`язок із обставинами, які є предметом дослідження у цій справі. При цьому вони не можуть вважатися майном в розумінні положень статті 1 Протоколу № 1 Конвенції та практики ЄСПЛ, а тому їх вилучення та подальше зберігання стороною обвинувачення не порушує права володільця та не потребує подальшого судового контролю у вигляді вирішення питання про їх арешт.

103.Така позиція узгоджується з практикою ЄСПЛ, відповідно до якої документи визнаються майном у розумінні статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції, якщо вони мають економічну цінність для особи (становлять її економічні інтереси). Зокрема, ЄСПЛ розглядав як втручання у право мирного володіння майном (1) відкликання ліцензії на продаж алкогольних напоїв, оскільки її збереження було однією з визначальних умов ведення бізнесу компанією заявника (Tre Traktorer Aktiebolag v. Sweden, № 10873/84, § 53, 07.07.1989); (2) вилучення податковою поліцією оригіналів документів, які посвідчують право власності компанії-заявника на літаки. Саме відсутність у заявника цієї документації спонукала державні органи дійти висновку про неможливість встановлення власника літаків, що в подальшому призвело до їхнього продажу на публічному аукціоні третім особам (East/West Alliance limited проти України, заява № 19336/04, §§ 173-176, 23.01.2014).

104.Вилучені у цьому провадженні документи лише зберігають інформацію за допомогою знаків, зображення, але не наділені властивостями, що свідчать про їх здатність задовольняти економічні інтереси володільця (чи становити для нього іншу істотну цінність), та не є предметом права на мирне володіння майном. Про зворотнє сторона захисту не зазначала ні в суді першої інстанції, ні під час апеляційного перегляду - будь-яких пояснень яку матеріальну цінність для ОСОБА_7 мають вилучені документи та яким чином вилученням документів порушується будь-які його права як їх володільця.

105.У свою чергу судовий контроль у виді арешту майна здійснюється саме у зв`язку із обмеження права власності особи на майно, яке можливе виключно на підставі судового рішення (стаття 16 КПК).

106.З наведених мотивів: (1) не потребують вирішення питання про арешт документів, які містять ознаки доказів у кримінальному провадженні, але не охоплюються поняттям «майно» в його розумінні в контексті права, закріпленого у першій частині статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції; (2) такі документи можуть зберігаються стороною обвинувачення у матеріалах кримінального провадження й без відповідної ухвали слідчого судді про арешт (частина 3 статті 100 КПК).

107.Такі висновки узгоджуються з практикою Апеляційної палати ВАКС щодо вирішення аналогічних питань (ухвали від 23.08.2022 у справі № 991/2776/22, від 23.08.2022 у справі № 991/2850/22, від 23.08.2022 у справі № 991/2856/22).

(2.4) Щодо доводу про недопустимість акту ревізії від 30.09.2014

108.Захисники ОСОБА_7 посилались на те, що: (1) на підставі акту ревізії від 30.09.2014 [окремих питань фінансово-господарської діяльності Комбінату за період з 01.01.2007 по 31.08.2014] встановлено кількість нестачі зерна, яка була покладена в основу вироку (том 9 а. с. 43-75); (2) акт ревізії є недопустимим доказом, оскільки ревізія була проведена на підставі ухвали слідчого судді, постановленої поза межами повноважень слідчого судді, що передбачені КПК. При цьому слідчий суддя приймав рішення щодо ревізії на підставі норм КПК щодо тимчасового доступу до речей і документів; (3) суд першої інстанції помилково вивів наявність повноважень у слідчого судді на прийняття рішення щодо призначення ревізії виходячи з положень Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», за якими ревізія проводиться за рішенням суду.

109.Суд першої інстанції (пункти 413-438 вироку) дійшов висновку про допустимість акту ревізії як доказу з таких мотивів: (1) КПК на момент проведення ревізії передбачав повноваження прокурора та слідчого призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом (пункт 6 частини 2 статті 36, пункт 4 частини 2 статті 40 КПК); (2) Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачалось отримання рішення суду для проведення позапланої ревізії, що й зумовлювало в той час звернення слідчого чи прокурора до слідчого судді із клопотаннями про призначення ревізій; (3) КПК не передбачав повноважень слідчого судді на призначення такого роду перевірок; (4) у цій справі ревізію призначив слідчий, а наявність ухвали слідчого судді лише свідчить про здійснений судовий контроль там, де його здійснення процесуальним законом не передбачалося; (5) призначення ревізії було необхідною умовою для складення висновку експерта та встановлення кількості недостачі зерна, що було передбачено пунктом 1.1 розділу 3 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу від 26.12.2012 № 1950/5).

110.У контексті цих аргументів захисту, Суд в першу чергу зазначає, що твердженням захисту про те, що в основу вироку щодо кількості нестачі покладено висновок акту ревізії від 30.09.2014 є помилковими. Суд першої інстанції встановив кількість розтрати зерна в сумі 26 166, 583 т самостійно на підставі наявних у справі доказів, здійснивши розрахунок нестачі двома окремими способами, про що детально зазначено в пунктах 174-177 цієї ухвали, та не використовував при цьому як доказ висновок ревізії (пункти 53-63, 78-80 та 82-138, 179-180 вироку).

111.Тож вирок суду не ґрунтується на акті ревізії.

112.Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про допустимість як доказу акту ревізії та додатково зазначає таке.

113.Допустимість доказів визначається положеннями КПК, які були чинними на момент їх отримання (частина 2 статті 5 КПК). Процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями КПК, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення (частина 1 статті 5 КПК).

114.У цій справі ревізія була поведена у вересні 2014 року на підставі постанови слідчого та ухвал слідчого судді, постановлених за клопотаннями слідчого (том 9 а. с. 12-17, 22-24).

115.Станом на серпень-вересень 2014 року, тобто на момент ініціювання слідчим проведення ревізії та її проведення, КПК передбачав повноваження слідчого та прокурора призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом (пункт 4 частини 2 статті 40 та пункт 6 частини 2 статті 36 КПК відповідно). Слідчий та прокурор були позбавлені цих повноважень з 15.07.2015 у зв`язку з виключенням зазначених норм з КПК на підставі Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (пункти 1 та 12 Розділу XII «Прикінцеві положення» зазначеного закону).

116.Приймаючи ухвали про дозвіл на проведення позапланової ревізії, слідчий суддя посилався на положення Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та Порядку взаємодії між органами державно контрольно-ревізійної служби та органами прокуратури, внутрішніх справ і Служби безпеки України, затвердженого спільним наказом цих органів від 19.10.2006.

117.Відповідно до Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» в редакції станом на серпень-вересень 2014 року: (1) позапланова виїзна ревізія проводиться у разі надходження доручення щодо проведення ревізій у підконтрольних установах від органів прокуратури, Служби безпеки України, в якому містяться факти, що свідчать про порушення підконтрольними установами законів України, перевірку додержання яких віднесено законом до компетенції органів державного фінансового контролю (пункт 5 частини 5 статті 11); (2) позапланова виїзна ревізія може здійснюватися лише за наявності підстав для її проведення на підставі рішення суду (частина 6 статті 11).

118.ККС ВС у постанові від 02.03.2023 у справі № 760/6530/18 не погодився з висновками попередніх інстанції про те, що акт позапланової ревізії є недопустимим доказом та зазначив про нерелевантність постанови ККС ВС від 27.04.2020 у справі № 335/2108/17, адже у справі № 760/6530/18: (1) акт позапланової ревізії був отриманий органом досудового розслідування 21.04.2015, тобто до набрання чинності вказаних положень Закону України «Про прокуратуру»; (2) слідчий суддя, надаючи 05.03.2015 дозвіл органу досудового розслідування на проведення позапланової виїзної документальної ревізії керувався як нормами КПК, чинними на той час, так і положеннями статті 11 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».

119.Щодо посилань захисту на ухвалу ККС ВС від 06.08.2018 та постанову ВП ВС від 23.05.2018 у справі № 243/6674/17-к та ухвалу АП ВАКС від 23.02.2023 у справі № 641/6379/18 обставини цих справ є відмінними, адже у них слідчі звертались до слідчого судді з клопотаннями про дозвіл на призначення ревізії після виключення цього повноваження з переліку повноважень слідчого з КПК, відповідно своїм рішенням слідчий суддя наділяв сторону обвинувачення повноваженнями, які не були передбачені КПК.

120.Враховуючи те, що: (1) на момент призначення та проведення ревізії, сторона обвинувачення мала відповідне повноваження ініціювати проведення ревізії та реалізація його з метою отримання доказів не визначалось в КПК як підстава для визнання таких доказів недопустимими, (2) проведення ревізії на Комбінаті не стосувалось та порушувало конституційних прав обвинуваченого ОСОБА_7 - то наведений акт ревізії від 30.09.2014 є допустимим доказом.

121.У будь-якому разі фактичні дані, що містяться в акті ревізії, не мають вирішального значення для рішення по суті обвинувачення та на них вирок суду не ґрунтується.

(2.5) Щодо доводу про недопустимість висновку експерта від 06.11.2017

122.На думку захисників ОСОБА_7 висновок експерта від 06.11.2017 за результатами проведення судово-економічної експертизи є недопустимим доказом, оскільки: (1) предметом експертизи було підтвердження висновків акту ревізії - за принципом «плодів отруйного дерева»; (2) детектив доручив проведення судово-економічної експертизи не державній спеціалізованій установі, а приватному суб`єкту ТОВ «Київська незалежна судово-експертна установа» та без визначення конкретного експерта (порушення частини 1 статті 7 Закону України «Про судову експертизу»); (3) висновок складений ОСОБА_20, яка не є працівником цього суб`єкта, адже відсутність трудових відносин встановлена ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2019 у справі № 927/1215/16; (4) у висновку експерта не зазначено клас судового експерта, його освітньо-кваліфікаційний рівень, а також висновок не скріплений печаткою експерта із зазначенням реєстраційного номеру облікової картки платника податків або паспортних даних (порушення пунктів 4.14 та 4.17 Інструкції про призначення та проведення експертиз та експертних досліджень) (том 12 а. с. 67-83, 61-66).

123.Аналогічні доводи захист наводив в суді першої інстанції та вони були відхилені (пункти 439-460 вироку) з таких мотивів: (1) суд встановив допустимість акту ревізії. Крім того, хоч питання, яке поставлено детективом на вирішення експерта стосувалось документального підтвердження акта ревізії, проте експерт на підставі аналізу матеріалів кримінального провадження (а не лише акта ревізії) надав самостійний висновок з цього питання; (2) судово-економічна експертиза не належить до експертних досліджень, які здійснюються виключно державними спеціалізованими експертними установами (частина 3 статті 7 Закону України «Про судову експертизу»). Незазначення детективом конкретного експерта у постанові про призначення експертизи не впливає на достовірність висновку експертиза, оскільки, серед іншого, експерта, яка виконувала дослідження та підписувала висновок, було попереджено про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на неї обов`язків; (3) до проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом (частина 3 статті 10 Закону України «Про судову експертизу»); (4) у висновку зазначено дані про атестацію, стаж та спеціалізацію експерта; стороною захисту не надано відомостей про невідповідність експерта кваліфікаційним вимогам для проведення економічної експертизи.

124.Суд погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції та додатково зазначає таке.

125.Колегія суддів відхиляє твердження захисту про відсутність у висновку даних про кваліфікаційний клас та освітньо-кваліфікаційний рівень експерта ОСОБА_20 з таких мотивів: (1) відповідно до статті 16 Закону України «Про судову експертизу» кваліфікаційний клас судових експертів присвоюється працівникам державної спеціалізованої установи, яким експерт ОСОБА_20 не є; (2) у висновку зазначено про те, що експерт ОСОБА_20 має вищу економічну та вищу юридичну освіту.

126.Також Суд додатково констатує відсутність похідного характеру відомостей, що містяться у згаданому висновку експерта, від інформації, наведеної у акті ревізії від 30.09.2014 (пункт 454 вироку). Дійсно, питання, які були поставлені на вирішення експерту стосувались документального підтвердження висновків, викладених у акті ревізії. Проте експерт на підставі аналізу матеріалів кримінального провадження у 13 томах (а не на підставі акту ревізії) надала самостійний висновок з питання нестачі зерна (том 12 а. с. 63, 65, 67-83).

127.Цей висновок Суду узгоджується з правовою позицією ККС ВС щодо аналогічних обставин, викладеною у постановах від 28.11.2023 у справі № 641/6379/18, від 27.10.2021 у справі № 910/398/19, від 16.11.2022 у справі № 755/12530/18. У цих справах Верховий Суд констатував допустимість висновків експертів, оскільки експерт на підставі самостійно зробленого ним дослідження матеріалів кримінального провадження підтвердив висновки акту ревізії (висновку спеціаліста, довідок перевірок), які в свою чергу були визнані недопустимим доказами. За таких обставин висновок експерта не був похідним доказом від акту ревізії (висновку спеціаліста, довідок перевірок), адже не ґрунтувався на цих документах, а лише підтверджував викладені у них висновки.

128.Також Суд відхиляє доводи захисників ОСОБА_7 про неналежність висновку експерта з наведених ними підстав. Так, (1) щодо посилання у висновку експерта на пояснення ОСОБА_8 [про відпуск зерна Аграрного фонда без відповідного дозволу], який на той час не мав процесуального статусу, а наразі є обвинуваченим - колегія суддів відхиляє цей довід, оскільки експерт цитував відомості, відображені в протоколі засідання інвентаризації, який був створений не в межах кримінального провадження. Ці пояснення не мають вирішального значення на результати висновку по суті, оскільки експерт кількість нестачі визначав за даними бухгалтерського обліку; (2) щодо посилання на протокол допиту ОСОБА_21 [щодо зміни державних стандартів визначення класу зерна пшениці] - ці дані стосувались зерна Держрезерву і не впливають на висновок експерта по суті нестачі зерна, належного АФ. Сторона захисту не заперечувала, що переважна більшість зерна, виявлена під час інвентаризації, належить саме Держрезерву.

(2.6) Щодо доводу про недопустимість фактичних даних, отриманих в результаті тимчасового доступу до документів

129.На думку захисників ОСОБА_7 докази, отримані в порядку тимчасового доступу, є очевидно недопустимими в силу пункту 1 частини 2 статті 87 КПК як такі, що отримані внаслідок вчинення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.

130.Захисники посилались на недопустимість фактичних даних, що містились в таких матеріалах тимчасового доступу до документів:

(1) протокол від 04.08.2017 [вилучено документи щодо ПСП «Стир-Агро» у ПАТ «ПУМБ»], оскільки доступ був наданий до документів, які перебували у володінні ПАТ «ПУМБ», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, 4, тоді як документи вилучено у іншої особи - у відділенні ПУМБ в м. Луцьк (том 18 а. с. 5-6, 7-8, 9-76);

(2) протокол від 02.08.2017 [вилучено документи щодо ПСП «Стир-Агро» в АТ «Фінанси та кредит»] - в протоколі зазначений інший номер кримінального провадження «52017000000000357» замість правильного «52016000000000357», суд першої інстанції помилково виходив з того, що це технічна описка, адже прокурор не заперечував проти цих аргументів захисту, тож визнав їх слушними (том 18 а. с. 106-107, 108-109, 110-171);

(3) протокол від 27.07.2017 [вилучено документи щодо ПСП «Агротехсервіс» у ПАТ «Укр/ін/ком»] - слідчий суддя надав доступ до документів, що перебували у володінні ПАТ «Укрінбанк», тоді як документи були вилучені у іншої особи - ПАТ «Укр/ін/ком», яке не відносилось до банківської установи (том 21 а. с. 116-117, 118-120, 121-161);

(4) протокол від 11.09.2017 [вилучено документи щодо ПСП «Агротехсервіс» у ПАТ «Укрсоцбанк»] - ухвалою слідчого судді від 06.07.2017 надано доступ строком на 1 місяць, тобто до 06.08.2017, тоді як детектив вилучив документи - 11.09.2017 (том 21 а. с. 166-167, 168-169, 170-199). Суд першої інстанції помилково виходив з того, що слідчий суддя встановлює строк на виконання ухвали в першу чергу для особи, у володінні якої перебувають документи, та ця особа в межах встановленого строку зобов`язана забезпечити доступ слідчому до документів, адже в ухвалі був визначений граничний строк виконання ухвали відповідно до статті 164 КПК в редакції 2017 року;

(5) протоколи від 11.11.2014 та від 11.11.2014 [вилучено документи щодо ПСП «Стир-Агро» та ПСП «Агротехсервіс» у ПАТ «КБ «Хрещатик»], оскільки: 1) документи вилучив слідчий ОСОБА_25, який не входив до складу групи слідчих; 2) двома ухвалами від 16.10.2014 надано тимчасовий доступ до 16.12.2014, тобто на 2 місяці, що є грубим порушенням пункту 7 частини 1 статті 164 КПК, за якою строк дії ухвали не може перевищувати одного місяця з дня постановлення ухвали; (3) тимчасовий доступ надано до документів, що перебували у володінні ПАТ «КБ «Хрещатик» за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 8а, тоді як документи вилучено у іншої особи - Волинське регіональне відділення ПАТ «КБ «Хрещатик» у місті Луцьк (том 22 а. с. 8, 9-10, 11-98, 102, 103-104, 105-158);

(6) протокол від 27.03.2018 [вилучено документи щодо ПСП «Стир-Агро» у ПАТ «Державний ощадний банк»] - тимчасовий доступ надано до документів, що перебували у володінні ПАТ «Державний ощадний банк» за адресою: м.Київ, вул.Госпітальна, 12г, тоді як документи вилучено у іншої особи - у філії-Волинське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк» у місті Луцьку (том 23 а. с. 6-8, 9-11, 12-44);

(7) документи, надані Державним агентством резерву України та ПАТ «Аграрний фонд» на виконання ухвал слідчого судді про тимчасовий доступ - виконання цих ухвал здійснили оперативні працівники за дорученням слідчого, що є порушенням статті 41 КПК, адже тимчасовий доступ не є слідчою дією. Правова позиція щодо недопустимості доказів, зібраних оперативними співробітниками при виконанні заходів забезпечення кримінального провадження, відображена у постанові ОП ККС ВС від 06.12.2021 у справі № 663/820/15-к (том 29 а. с. 3, 6, 7-8, 9, 10-28, 29-226);

(8) протокол від 05.11.2014 [вилучено документи у Аграрної біржі - 4 біржових контракти, укладені у квітні 2014 року між Аграрним фондом та ПСП «Стир-Агро» і ПСП «Агротехсервіс», та документи щодо їх укладення], оскільки: 1) документи вилучив слідчий ОСОБА_26, який не зазначений в ухвалі слідчого судді від 22.10.2014 про тимчасовий доступ; 2) у клопотанні про надання тимчасового доступу неправильно вказано на кваліфікацію злочину; 3) ухвалою від 22.10.2014 всупереч КПК, в редакцій чинній на той час, встановлено строк її дії тривалістю два місяці, а не один (том 12 а. с. 141-143, 139-143, 144-172).

131.Суд першої інстанції відхилив цей довід захисту (пункти 296-378 вироку), оскільки: (1) документи вилучались у банку як юридичної особи, яка має відокремлені підрозділи без статусу юридичної особи, в присутності представника банку; (2) неправильне зазначення номеру кримінального провадження у протоколі тимчасового доступу є технічною опискою, яка не впливає на зміст самого протоколу; (3) ПАТ «Укрінбанк» перейменовано в ПАТ «Укрінком» без реєстрації нової юридичної особи, тому немає підстав вважати, що тимчасовий доступ до документів отримано в іншої юридичної особи. Під час здійснення тимчасового доступу був присутній представник володільця документів, який жодних зауважень до його змісту не висловив; (4) ухвала слідчого судді від 06.07.2017 про тимчасовий доступ до документів була пред`явлена в банк 20.07.2017 в межах строку її дії та на її виконання банк підготував лист від 15.08.2017, а складення протоколу 11.09.2017 про фактичне отримання документів поза межами цього строку не свідчить про незаконність такої процесуальної дії.

132.Суд погоджується з висновками суду першої інстанції та додатково зазначає таке.

133.У цій справі: (1) слідчі судді здійснили судовий контроль за втручанням сторони обвинувачення у права зазначених юридичних осіб-володільців інформації та відповідно юридичних осіб, щодо яких запитувалась інформація; (2) всі ухвали про тимчасовий доступ сторона обвинувачення реалізувала чи пред`явила до виконання володільцям документів в межах місячного строку з дня їх постановлення; (3) частиною 1 статті 166 КПК передбачені наслідки невиконання ухвали про тимчасовий доступ до документів володільцем документів, а саме: слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями КПК з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.

134.Отже, якщо власник (володілець) добровільно надав запитувані документи поза межами строку дії ухвали про тимчасовий доступ до таких документів, то ця обставина не може бути підставою для проведення обшуку, адже ухвалу про тимчасовий доступ володілець документів фактично виконав.

135.У межах доводів апеляційних скарг захисників ОСОБА_7 колегія суддів щодо аргументів захисту, викладених у підпунктах 3, 4, 5, 7, 8 пункту 130 цієї ухвали додатково зазначає таке.

136.Щодо підпункту 3 - ПАТ «Укр/ін/ком» на виконання ухвали слідчого судді від 06.07.2017 про тимчасовий доступ до документів, що знаходяться у володінні ПАТ «Укрінбанк», надав документи із зазначенням відомостей про зміну найменування ПАТ «Укрінбанк» на ПАТ «Укрінком» та в подальшому на ПАТ «Укр/ін/ком» (том 21 а. с. 121, 116-117).

137.Щодо підпункту 4 - ухвалою слідчого судді від 06.07.2017 надано дозвіл на тимчасовий доступ до документів щодо ПСП «Агротехсервіс», що знаходяться у володінні ПАТ «Укрсоцбанк», строк дії ухвали - один місяць з дня її постановлення. Зазначену ухвалу банк отримав 20.07.2017, про що свідчить відповідна відмітка на ухвалі, та на її виконання 09.08.2017 склав опис вилучених матеріалів та 15.08.2017 лист щодо закриття банківського рахунку, а 11.09.2017 детектив лише склав протокол про вилучення (отримання) цих документів (том 21 а. с. 166, 168-169, 170-199).

138.Надані ПАТ «Укрсоцбанк» документи містяться інформацію щодо пов`язаності ОСОБА_7 та його дружини ОСОБА_27 з ПСП «Агротехсервіс», зокрема - копії наказу від 01.08.2002 про призначення ОСОБА_7 директором цього ПСП та статуту ПСП в редакції 2002 року, де вказано, що ОСОБА_27 є його засновником.

139.Ті ж самі обставини підтверджуються і іншими доказами, зокрема: (1) документами щодо ПСП «Агротехсервіс», вилученими у ПАТ «ВТБ Банк», ПАТ «УКР/ІН/КОМ», АТ «Райфайзен Банк Аваль», ПАТ «КБ «Надра» (том 21 а. с. 16-111, 116-161, том 19 а. с. 91-127, 132-173), (2) матеріалами реєстраційної справи щодо ППС «Агротехсервіс» (том 14), (3) відомостями про отримання ОСОБА_7 доходу (том 40 а. с. 137).

140.Суд першої інстанції (зокрема, пункти 207-210, 227, 229-231 вироку) встановив пов`язаність ОСОБА_7 з ПСП «Агротехсервіс» на підставі сукупності доказів: (1) документів, вилучених в ПАТ «ВТБ Банк», ПАТ «УКР/ІН/КОМ», АТ «Райфайзен Банк Аваль», ПАТ «КБ «Надра», ПАТ «КБ Хрещатик»; (2) показань свідка ОСОБА_19 ; (3) показання обвинуваченого ОСОБА_7 ; (4) результатів обшуку за місцем проживання ОСОБА_7, в ході якого виявлено копії позовних заяв про зобов`язання виконати умови біржових контрактів, за якими в подальшому було ухвалено судові рішення про стягнення з ПСП «Агротехсервіс» сум за такими контрактами; (5) матеріалів НСРД. Зазначену обставину сторона захисту ОСОБА_7 не оскаржувала.

141.Отже, в будь-якому разі у випадку виключення посилання на відомості, отримані за результатами наведеного тимчасового доступу, це не вплине на висновки суду першої інстанції.

142.Щодо підпункту 5 - ухвалами від 16.10.2014 та від 16.10.2014 надано тимчасовий доступ до 16.12.2014, тобто на дві місяці, однак вони виконані в межах одномісячного строку - 11.11.2014 (том 22 а. с. 8, 9-10, 102, 103-104). Відповідно до постанови начальника СВ УСБУ у Волинській області від 22.08.2014 про створення слідчої групи слідчий ОСОБА_25 входив до її складу, що також відображено у витягах з ЄРДР від 27.08.2014 та від 19.11.2014 (том 49 а. с. 100-101, том 7 а. с. 24).

143.Щодо підпункту 7 - на виконання ухвал слідчого судді про тимчасовий доступ до документів, що знаходяться у Державного агентства резерву України та Аграрного фонду [виконання яких слідчий доручив працівникам оперативного підрозділу (том 29 а. с. 3, 6, 7-8)], зазначені підприємства листами від 12.09.2014 та від 24.09.2014 надіслали до УСБУ в Волинській області наведені в ухвалі документи (том 29 а. с. 10-11, 29-33). Отже, фактично працівники оперативного підрозділу лише надіслали на адресу підприємств ухвали слідчих суддів, тобто оперативні працівники виконали лише технічну функцію.

144.Хоч тимчасовий доступ до документів за положеннями КПК не є слідчою дією, проте виходячи з його суті та мети цей захід так само як і слідча дія спрямована на збирання доказів у справі. Тож доручення слідчого на реалізацію ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до документів, яка спрямована за збирання доказів, не є істотним порушенням вимог КПК. Отримати ці документи слідчий міг і без рішення слідчого судді в порядку статті 93 КПК.

145.Крім цього, у цій справі копії документів, надані Держрезервом (том 29 а. с. 12-28), не використані як докази обвинувачення підсудних - переважно це не самі документи, а протоколи про раніше проведену їх виїмку. Щодо копій документів, наданих АФ (том 29 а. с. 29-225), то Аграрний фонд пізніше надав органу слідства ці ж самі документи в оригіналах як додатки до листа від 05.11.2014 № 2907 (том 11 а. с. 2-245) та в копіях як додатки до листа від 03.03.2017 № 02-08/421 (томи 30-31). Тож отриманні за дорученням слідчого документи АФ не мають впливу на результати розгляду справи по суті.

146.Щодо підпункту 8 - ухвала слідчого судді від 22.10.2014 про доступ до 22.12.2014 була реалізована протягом одного місяця з дня її постановлення, а саме 05.11.2014. Слідчий ОСОБА_26, який реалізовував ухвалу, є старшим слідчої групи у кримінальному провадженні (том 49 а. с.100-101, том 12 а. с. 139-140, 141-142).

147.З наведених мотивів колегія суддів відхиляє наведений довід захисту.

(3) Щодо доводів захисту про неналежність доказів

148.Суд відхиляє доводи захисників ОСОБА_7 про неналежність доказів, адже наведені захисниками докази, перелік яких зазначений у пункті 18 цієї ухвали, стосувались предмету доказування у цій справі.

(3.1) Висновок експерта від 30.01.2018

149.На думку сторони захисту висновок експерта від 30.01.2018 за результатами товарознавчої експертизи (том 12 а. с. 93-103) є неналежним, оскільки: (1) при визначенні ринкової вартості зерна використано формулювання «могла становити», що свідчить про неточність та неконкретизованість вартості зерна, яка покладена в основу вироку як збитки; (2) ціна зерна визначена на 01.08.2014, тоді як обвинувачення стосується іншого періоду - лютий-червень 2014 року; (3) вартість зерна визначена за умовами поставок EXW та CPT, однак такі питання детектив не порушував перед експертами.

150.Мотиви відхилення цих доводів суд першої інстанції навів у пунктах 475-484 вироку, адже висновок є точний та коректним, сторона захисту не довела, що висновок експерта є недостовірним. Так: (1) використання словосполучення «могла становити» не свідчить про неповноту чи недостовірність висновку; (2) ринкова вартість зерна визначена станом на встановлення недостачі відповідно до акта ревізії та судово-економічної експертизи; (3) при виявлені відомостей, які мають значення для кримінального провадження і з приводу яких не ставилися питання, експерт має право зазначити про них у своєму висновку (частина 3 статті 102 КПК), тому визначення ринкової вартості із урахуванням умов поставки EXW та CPT не суперечать закону.

151.Суд погоджується з висновками суду першої інстанції та додатково зазначає таке.

152.При визначені збитків, спричинених злочином, суд врахував менше значення ринкової вартості зерна станом на 01.08.2014 - вартість зерна на умовах поставки EXW, а не СРТ (пункти 174-180 вироку).

153.Сторона захисту, маючи можливість самостійно залучити експерта для проведення експертизи (частина 2 статті 243 КПК) цього не зробила та не надала суду докази меншої вартості зерна за визначену дату чи в інший період.

154.Щодо визначенні вартості зерна на дату 01.08.2014: (1) 25.07.2014 складено протокол засідання інвентаризаційної комісії, в якому зафіксовано загальну кількість нестачі зерна, яке зберігалось на Комбінаті - без визначення поклажодавця щодо зерна якого встановлено нестачу; (2) у липні 2014 року Комбінат у формі № ЗХС-37 не відобразив нестачу зерна, належного Аграрному фонду (том 24 а. с. 162); (3) кількість нестачі зерна, належного Аграрному фонду, були відображені у бухгалтерському обліку Комбінату у серпні 2014 року (том 24 а. с. 161).

(4) Щодо доводів про інші порушення норм процесуального права під час судового розгляду та слідства

(4.1) Використання судом даних НСРД, які не досліджувалися під час судового розгляду

155.Захист ОСОБА_7 зазначив, що суд першої інстанції у пунктах 229-230 вироку незаконно послався на зафіксовані за результатами проведення НСРД телефонні розмови ОСОБА_7 зі ОСОБА_28 та ОСОБА_17, оскільки: (1) ні протоколи, ні звукозаписи цих розмов суд не досліджував під час судового розгляду; (2) прокурор клопотав про дослідження інших розмов ОСОБА_7 ; (3) у зв`язку з недослідженням цих розмов захист не подавав свої зауваження та заперечення на них.

156.Суд відхиляє цей довід захисту з таких мотивів:

(1) суд першої інстанції у вироку (пункти 229-230) навів дані телефонних розмов, відображених у протоколах за результатами проведення НСРД у виді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, що відбулись:

1) 20.07.2017 між ОСОБА_7 та заступником головного бухгалтера Комбінату [на час подій] ОСОБА_29 - протокол щодо ОСОБА_7 від 11.09.2017 № 19/6777т та диск до нього (том 42 а. с. 60-64, 66). Додатково Суд зазначає, що ця ж розмова зафіксована у протоколі НСРД ЗІзТТМ щодо ОСОБА_29 від 11.09.2017 № 19/6776т (том 42 а. с. 80-84);

2) 06.08.2017 між головним бухгалтером Комбінату [на час подій] ОСОБА_17 та абонентом ОСОБА_30 - протокол щодо ОСОБА_17 від 11.09.2017 № 19/6778т та диск до нього (том 42 а. с. 72-77, 78);

(2) ці протоколи та диски прокурор надав суду у складі тому № 38 матеріалів досудового розслідування 07.07.2021 (том 42 а. с. 177);

(3) 22.09.2021 наведені протоколи та диски, що містили звукозаписи цих розмов, були досліджені судом та захист ОСОБА_7 висловив свою позицію щодо змісту цих двох розмов (том 47 а. с. 22-23, таймінг у журналі судового засідання від 22.09.2021 - 14:36-15:01, 15:01-15:03).

157.Отже, під час судового розгляду протоколи в частині наведених захистом розмов були оголошені прокурором та у відповідній частині були відтворені звукозаписи, сторона захисту висловила свою позицію щодо змісту цих розмов, а тому порушення порядку дослідження цих доказів немає.

158.Наведені вище висновки узгоджуються із практикою Верховного Суду: (1) мета норм, які регулюють дослідження письмових доказів у суді, полягає у тому, щоб кожна сторона отримала доступ до цих доказів, аби мати можливість звернути увагу суду на аспекти, важливі для обґрунтування її позиції. Якщо з певних причин сторона вважає, що письмовий документ має бути повністю або частково оголошений вголос, вона має право заявити таке клопотання відповідно до частини 1 статті 358 КПК; (2) Кодекс не визначає, хто саме має оголосити ці докази. Виходячи зі змісту частин 1 та 2 статті 22 КПК подання суду доказів, і, відповідно, забезпечення такого способу їх подання, який забезпечить потреби суду і права інших учасників провадження, покладається на сторону, яка надає такі докази або посилається на них. У певних випадках, ураховуючи особливі потреби сторони, суд може прийняти цей обов`язок на себе (постанова ККС ВС від 22.04.2021 у справі № 173/1411/19, від 03.06.2020 № 686/4267/15-к).

(4.2) Використання показань свідка ОСОБА_19, допитаного в порядку статті 225 КПК

159.Захист ОСОБА_7 вважав помилковим використання судом першої інстанції (пункт 208 вироку) показань свідка ОСОБА_19 [директор ПСП «Агротехсервіс» у 2005-2014 роках], отриманих в порядку статті 225 КПК, без безпосереднього допиту його під час судового розгляду. Так, захист зазначив, що: (1) суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання захисту про недослідження протоколу допиту свідка в порядку статті 225 КПК та проведення його допиту в суді (том 34 а. с. 15-16); (2) 20.01.2020 суд задовольнив клопотання прокурора про допит цього свідка в суді, але прокурор не забезпечив його явку та не пояснив неможливість допиту свідка в суді.

160.Суд першої інстанції мотивував можливість використання показань свідка, наданих в порядку статті 225 КПК (пункти 485-499 вироку), таким чином: (1) свідок допитаний в порядку статті 225 КПК через стан здоров`я; (2) допит свідка проведено у судовому засіданні, під час якого сторона захисту (обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник) поставили або ж мали можливість поставити свідку питання, які вважали необхідними; (3) під час допиту свідка не брав участь ОСОБА_8, оскільки на той час ще не мав статусу підозрюваного, та свідок не надавав показань, які б стосувались безпосередньо ролі ОСОБА_8 під час вчинення злочину; (4) під час судового розгляду суд першої інстанції ставив на обговорення питання необхідності проведення додаткового допиту свідка ОСОБА_19, у випадку якщо у сторін є додаткові питання до нього. Однак сторона захисту на цьому не наполягала, а лише заперечувала порядок допиту за статті 225 КПК в цілому; (5) обвинувачений ОСОБА_7 під час вирішення питання щодо додаткового допиту свідка ОСОБА_19 вказав, що він хворіє та не зможе надати показання (том 34 а. с. 1-14).

161.Суд погоджується з висновками суду першої інстанції та додатково зазначає таке: (1) в судовому засіданні 28.07.2022 сторона захисту (захисники обох обвинувачених) не наполягала на виклику свідка для допиту в суді, тому суд вирішив не викликати його (том 49 а. с. 55), при цьому обвинувачений ОСОБА_7 зазначив, що ОСОБА_19 перебуває дуже в поганому стані; (2) в ухвалі слідчого судді від 14.03.2018 про допит свідка в порядку статті 225 КПК зазначено, що ОСОБА_19, 1953 року народження, тяжко хворіє, наявні травми спинного мозку, сегментарні, провідникові рухові, чутливі, вегетативні порушення та стан його здоров`я постійно погіршується (том 34 а. с. 10зв); (3) 04.04.2018 свідок був допитаний за участі підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_31 ; (4) 17.05.2021 суд дослідив відеозапис допиту свідка в порядку статті 225 КПК (том 34 а. с. 35-37 таймкод в журналі судового засідання від 17.05.2021 - 15:15-16:10, том 35 а. с. 12-14); (5) ОСОБА_8 та його захисник в цій частині не оскаржують вирок та показання свідка ОСОБА_19 стосуються ОСОБА_7 .

162.Колегія суддів додатково зазначає, що показання свідка ОСОБА_19 не є ключовим доказом вини обвинувачених та не мають будь-якого суттєвого впливу для розгляду справи по суті, оскільки не стосуються нестачі зерна АФ на Комбінаті. Його показаннями в сукупності з іншими доказами суд встановив пов`язаність (підконтрольність) ПСП «Агротехсервіс» з обвинуваченим ОСОБА_7 (зокрема, пункти 207-210, 227, 229-231 вироку).

(4.3) Врахування показань, наданих слідчому, та порушення під час допиту свідків в суді

163.Захисник ОСОБА_12 посилалась на те, що суд першої інстанції: (1) оцінював показання свідків та обвинуваченого ОСОБА_8 не безпосередньо ті, які вони надавалися в ході судового розгляду, а разом з показаннями, які були надані ними під час досудового розслідування слідчому; (2) під час судового розгляду надавав можливість прокурору зачитувати покази, які свідки надавали під час досудового розслідування слідчому.

164.Суд відхиляє аргументи захисника в частині незаконності показань свідків з таких підстав: (1) суд першої інстанції не використовував показання свідків, надані слідчому, та у вироку немає на них посилань; (2) окремим свідкам, показання яких не узгоджувались з раніше наданими показаннями слідчому, прокурор під час судового розгляду ставив питання щодо таких попередніх показань та саме з цією метою цитував їх показання під час досудового розслідування. Наведені дії прокурора відповідають встановленому КПК порядку з`ясування достовірності показань свідків, що передбачений частиною 4 статті 96 КПК - свідок може бути допитаний щодо попередніх показань, які не узгоджуються із його показаннями. Такі випадки були лише під час допиту чотирьох свідків ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_17, ОСОБА_32 (в контексті з`ясування розбіжностей з питання відвантаження належного зерна АФ на користь ПСП «Стир-Агро» та ПСП «Агротехсервіс»).

165.Щодо оцінки судом першої інстанції показань обвинуваченого ОСОБА_8 з врахуванням його показань на досудовому слідстві Суд зазначає таке.

166.У пунктах 627-628 вироку суд зазначив, що вважає показання ОСОБА_8 про відсутність недостачі зерна Аграрного фонду через відвантаження його в адресу інших осіб за дозволами АФ недостовірними, оскільки (1) такі показання обвинуваченого суперечать його попереднім свідченням, наданим двічі на етапі досудового розслідування, та (2) обвинувачений же не зміг пояснити, чому він змінив свої показання під час судового розгляду.

167.Разом з тим докази, що були отримані з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні, є недопустимими (пункт 1 частини 3 статті 87 КПК).

168.З реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що: (1) на стадії досудового розслідування ОСОБА_8 давав показання лише як свідок - під час допиту 09.09.2014 та 03.08.2017, а також в ході одночасного допиту з іншими свідками 21.07.2017; (2) 12.07.2018 ОСОБА_8 повідомлено про підозру та після цієї дати він не допитувався (пункти 39, 341, 346, 626 розділу І Реєстру матеріалів досудового розслідування - том 1 а. с. 32, 52, 53, 70).

169.З наведених мотивів фактичні дані, що містяться в показаннях свідка ОСОБА_8, який наразі є обвинуваченим, не мають враховуватись судом, адже є недопустимими доказами. Тож наведене у пункті 628 вироку посилання [в обґрунтування недостовірності показань обвинуваченого ОСОБА_8 щодо причин відсутності нестачі зерна АФ] на його показання на стадії досудового розслідування слід виключити з вироку. Виключення з мотивувальної частини вироку такого мотивування не впливає на правильність висновків суду першої інстанції по суті обвинувачення, а показання обвинуваченого ОСОБА_8 щодо відпуску зерна АФ за відповідними дозволами спростовуються іншими доказами, які враховані судом першої інстанції.

(4.4) Щодо доводу про порушення прав ОСОБА_8 .

170.Захисник ОСОБА_12 зазначала про такі порушення: (1) втручання в особисте життя шляхом отримання органом слідства інформації щодо ОСОБА_8, який перебував у статусі свідка, інформації з лікарні, щодо притягнення до кримінальної відповідальності, запитів до прикордонної служби та фіскальної служби, отримання витягів з державного реєстру; (2) порушення права на захист ОСОБА_8 у зв`язку тим, що йому було повідомлено про підозру [12.07.2018] за 5 днів до закінчення [17.07.2018] досудового розслідування та відкриття стороні захисту матеріалів слідства. Такий проміжок часу є недостатнім для формування позиції захисту, отримання захистом документів, заявлення відповідних клопотань про проведення слідчих дій, які б могли призвести до закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_8 .

171.Суд першої інстанції (пункти 582-588 вироку) зазначив, що більш пізнє в порівнянні з іншими повідомлення ОСОБА_8 про підозру істотно не позначилася на справедливості судового розгляду в цілому, оскільки з часу отримання обвинувального акту судом до моменту ухвалення вироку минуло понад 4 років, цього часу було достатньо для формування позиції захисту, підготовки необхідних клопотань, надання суду доказів сторони захисту.

172.Суд погоджується з цим висновком суду першої інстанції.

173.Колегія суддів не вважає втручанням в особисте життя ОСОБА_8 отримання детективом інформації щодо ОСОБА_8, наведеної захисником, у червні 2018 року, тобто незадовго до повідомлення йому 12.07.2018 про підозру (том 40 а. с. 215-232). Ця інформація пов`язання зі здійсненням кримінального провадження та є об`єктивно необхідною для правильної кваліфікації дій та вжиття подальших заходів щодо підозрюваного (зокрема, ініціювання застосування запобіжного заходу та накладення арешту на майно). До того ж інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є публічною.

(5) Перевірка доводів захисту щодо неправильності висновків суду першої інстанції в частині визначення кількості розтрати зерна

(5.1) Щодо способу визначення кількості розтрати судом першої інстанції

174.Суд першої інстанції самостійно розрахував обсяг розтрати належного АФ зерна пшениці та жита в кількості 26 166,583 т двома різними способами.

175.У першому випадку суд першої інстанції (пункти 53-63, 78-80 вироку) на підставі даних складського та бухгалтерського обліку Комбінату поетапно: (1) спочатку простежив щомісячний рух зерна АФ, починаючи з 01.02.2014, та навів залишок зерна станом на 01.08.2014 [29184,465 т]; (2) потім навів дані про кількість зерна, що було переведено у відпуск у серпні 2014 року [28 836,892 т]; (3) потім врахував, що у цю кількість відпуску було включено кількісті зерна, переданого у переробку у серпні 2014 року [1153,847 т]; (4) врахував оприбуткування у серпні 2014 року жита 4 класу [1516,462 т]; (4) після чого від кількості зерна, переведеного у серпні 2014 року [28 836,892 т] у відпуск, відняв кількість зерна, переданого у переробку у серпні 2014 року [1153,847 т], та кількість, оприбуткованого у серпні 2014 року жита 4 класу [1516,462 т]. У такий спосіб визначив, що нестачею є 26 166,583 т [28 836,892 т - (1153,847 т + 1516,462 т)].

176.У другому випадку суд першої інстанції (пункти 82-138, 179-180 вироку) визначив кількість розтрати таким чином: (1) дослідив рух зерна за кожною складською квитанцією в розрізі таких груп - за кожною зерновою культурою (жито та пшениця), класом її зерна та роком його врожайності. При цьому від кількості зерна переданого на зберігання за відповідною групою зерна відняв кількість зерна, відпуск (відвантаження, переоформлення, перероблення) якого документально підтверджено; (2) в такий спосіб визначив залишки зерна за кожною групою та склав їх; (3) в результаті суд отримав кількість зерна, яка мала зберігатися на Комбінаті, адже доказів відпуску такої кількості зерна не встановлено - 26 166,583 т (19 261, 215 т пшениці 3 класу 2013 року + 4 878,223 т пшениці 3 класу 2012 року + 111,519 пшениці 2 класу 2013 року + 692,885 т жита 2 класу 2013 року + 833,3 т жита 2 класу 2012 року + 119,009 т жита 2 класу 2011 року + 254,802 жита 3 класу 2011 року + 15,630 жита 3 класу 2013 року); (4) на підставі цього розрахунку суд для визначення суми збитків встановив кількість нестачі в розрізі кожної культури за її класом ( 24 139, 438 т - пшениці 3 класу, 111,519 т - пшениця 2 класу, 270,432 т - жита 3 класу, 1 645,194 т - жита 2 класу).

177.Суд першої інстанції визначив кількість нестачі самостійно на підставі сукупності доказів, а не шляхом відтворення висновків щодо нестачі, зазначених в акті ревізії від 30.09.2014 та у висновку експерта від 06.11.2017 за результатами проведення судово-економічної експертизи.

(5.2) Доводи апеляційних скарг захисту щодо помилковості проведеного судом першої інстанції розрахунку нестачі та способи перевірки цих доводів судом апеляційної інстанції

178.В апеляційних скаргах сторона захисту ОСОБА_7 не наводить власного розрахунку кількості зерна, яке було відпущено Комбінатом з посиланням на докази його фактичного відпуску, разом з тим висловлює загальну незгоду з результатом розрахунку кількості нестачі, здійсненим судом першої інстанції.

179.Виходячи з наведених в апеляціях сторони захисту ОСОБА_7 даних про рух зерна по кожній квитанції, узагальнена позиція захисту зводилась до того, що суд першої інстанції помилково:

(1) не врахував відпуск 3 524,934 т пшениці 3 класу 2013 року за дозволом АФ від 11.04.2014 № 41-09/109 на користь ПАТ «Херсонський КХП»;

(2) не врахував в повному обсязі відпуск 3 033,311 т зерна на користь Capital Trade Sp.z.o.o. за дозволом АФ № 09/136 від 17.04.2014 [врахував відпуск лише 1 826,2 т];

(3) не врахував відпуск 12 958,314 т зерна за дозволом АФ № 41-09/307 від 04.07.2014 на користь ДП «Радивилівський КХП»;

(4) не врахував накази Комбінату про відвантаження у червні 2014 року на користь ТОВ «Агротехніка» пшениці 3 класу [без вказівки року врожаю, квитанції та дозволу] у загальній кількості 1680,950 т (№ 1067 від 03.06.2014, № 1087 від 05.06.2014, № 1094 від 05.06.2014, № 1123 від 13.06.2014, № 1123 від 14.06.2014) (том 43 а. с. 196-200);

(5) не врахував накази Комбінату за формою № 16 про відвантаження у квітні - травні 2014 року на користь ТОВ «Агрос-Нова» пшениці 3 класу [без вказівки року врожаю, квитанції та дозволу] у загальній кількості 2 450 т (накази № 7 від 24.04.2014, № 755 від 05.05.2014, № 769 від 06.05.2014, № 806 від 13.05.2014, № 902 від 20.05.2014, № 916 від 21.05.2014, № 962 від 23.05.2014, № 964 від 24.05.2014, № 994 від 27.05.2014) (том 43 а. с. 183-186, 189-190, 193-195);

(6) не врахував накази Комбінату за формою № 16 про відвантаження жита 2 класу у травні - червні 2014 року на користь ТОВ «Агротехніка» та Аграрний фонд у кількості 1 120 т та 500 т відповідно (накази № 871 від 16.05.2014, № 872 від 16.05.2014, № 930 від 21.05.2014, № 963 від 23.05.2014, № 1229 від 25.05.2014 ) (том 43 а. с. 187-188, 191-192, 201).

180.В іншій частині доводи апеляційних скарг про рух зерна фактично відтворюють висновки суду першої інстанції про відпуск відповідної кількості зерна.

181.Крім цього, за позицією захисту нестача зерна відсутня, оскільки на цю кількість зерна наявні дозволи Аграрного фонду на його відпуск, більш того загальний обсяг зерна, на відпуск якого Аграрний фонд надавав дозволи, перевищує кількість зерна, яке Аграрний фонд зберігав на Комбінаті.

182.У межах перевірки доводів захисту щодо помилковості висновків суду першої інстанції в частині визначення кількості розтрати, колегія суддів виходить з такого.

183.Відповідно до обвинувального акту та оскаржуваного вироку протягом лютого-червня 2014 року обвинувачені вчинили розтрату 26 166,583 т зерна, яке належало Аграрному фонду (пункти 741-742 вироку).

184.При визначенні такої кількості розтрати зерна суд першої інстанції врахував рух зерна за період з лютого 2014 року по червень 2015 року за кожною категорією зерна (за видом культури, класом її зерна та роком врожайності) та окремо за кожною складською квитанцією (пункти 82-136 вироку).

185.Враховуючи те, що доводи апеляційних скарг захисників ОСОБА_7 стосувалися: (а) руху зерна за той же самий період часу, (б) невідповідності розрахунків суду першої інстанції даним перевірок щодо кількості зерна за період з січня по червень 2014 року, (в) відпуску зерна за кожним дозволом АФ про відвантаження/переоформлення/ переробку зерна, (г) руху зерна по кожній квитанції, (д) невідповідності наведеної судом кількості зерна даним Реєстру зерна - Суд перевіряє правильність проведених розрахунків суду першої інстанції двома способами: (1) шляхом дослідження руху зерна в хронологічному порядку за період з лютого 2014 року по червень 2015 року з одночасним аналізом кількісних показників зерна за даними відповідних перевірок та відпуску зерна за кожним дозволом АФ; (2) окремо шляхом дослідження руху зерна по кожній складській квитанції з врахуванням даних відображених по ним в Реєстрі.

186.При цьому з огляду на те, що: (1) в апеляційних скаргах захисники акцентували окрему увагу на умисному прихованні (викраденні) перед інвентаризацією на Комбінаті первинних документів щодо руху зерна за лютий - червень 2014 року, що за версією захисту було зроблено з метою приховання кількості відпуску зерна з Комбінату та відповідно штучного створення нестачі, (2) відповідно до заяви головного бухгалтера Комбінату ОСОБА_17 від 08.07.2014 до поліції 07.07.2014 [тобто в день початку інвентаризації на Комбінаті] виявлено «зникнення» документів (факт крадіжки вона підтвердити не може) (том 36 а. с. 200-208). За поясненнями бухгалтера ОСОБА_33, яка виявила 07.07.2014 зникнення документів та доповіла про це ОСОБА_17, з її робочого місця зникли лише звіти про рух хлібопродуктів і тари на елеваторі за травень-червень 2014 року, які вона бачила в останнє 03.07.2014, а також з архіву зникли звіти за вересень-грудень 2013 року - Суд також аналізує документи Комбінату, які містять дані про рух зерна та складені (підписані) до дати зникнення частини документів [03.07.2014], зокрема:

1) документи, що містять дані, зокрема, бухгалтерського обліку щодо кількості зерна на елеваторі на певну дату (щомісячні акти наявності зерна, довідки щодо кількості зерна, акти перевірки, акт звірки даних бухгалтерського обліку на 01.07.2014, листи);

2) реєстри руху та залишків зерна (форма №ЗХС-37), які вів Комбінат. Так, складський облік (форма № ЗХС-37) ведеться загальний за обліковими партіями з додатком реєстру руху та залишків за власниками, що відповідає формі № ЗХС-37 (кожного дня при русі зерна). Складський облік за формою № ЗХС-37 ведеться кожною матеріально відповідальною особою за усіма обліковими партіями зерна та за тарою, що зберігаються у матеріально відповідальної особи. До форми № ЗХС-37 бухгалтерією підприємства додається додаток «Реєстр руху та залишків зерна» за власниками за формою № ЗХС-37 (з відміткою виду руху зерна - видатки, надходження, переоформлення). У звіті за формою № ЗХС-37 за кожним видом зерна і тари вказується за добу: залишок їх на початок дня, надходження та видатки за день і залишок на кінець дня (пункт 7.3 розділу VII Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої наказом Мінагрополітики від 13.10.2008 № 661 в редакції на час подій (далі - Інструкція № 661));

3) книги кількісно-якісного обліку хлібопродуктів за формою № 36, які вів Комбінат, адже вони ведуться на підставі первинних документів. Так, кількісно-якісний облік (форма № 36) ведеться в загальних книгах кількісно-якісного обліку та окремо за кожним особовим рахунком власника таким чином: форма № 36 - загальна, в яку на підставі первинних документів, що додаються до загального складського звіту форми № 37, заносяться дані про рух хлібопродуктів при надходженні на підприємство та відпуск за його межі, списання відходів, відпуск у переробку згідно з відомостями зважування форми N 171а або N 171б; форма № 36 - на кожного окремого власника (особові рахунки), в яку на підставі первинних документів, що додаються до форми ЗХС № 37 в розрізі власників, заносяться дані про рух хлібопродуктів власника (надходження на підприємство та відпуск за його межі, переоформлення, списання відходів при проведенні доробки зерна, відпуск у переробку) (пункт 7.10 розділу VІІ Інструкції № 661);

4) акти виконаних робіт по договору складського зберігання від 01.11.2013, за яким АФ зберігав зерно на Комбінаті, та розрахунки обсягів коштів за послуги зберігання;

5) акти приймання-передачі за дозволами Аграрного фонду на переоформлення, відпуск зерна;

6) акти переробки та акти оприбуткування продуктів переробки за дозволами АФ на переробку зерна;

7) дані основного Реєстру складських документів, оскільки дані до нього вносив Комбінат;

8) всі інші документи, що містять відомості про рух та кількість зерна за досліджуваний період.

187.Окремо Суд зазначає, що всі вказані документи від імені Комбінату були підписані директором ОСОБА_7 (окрім акту звірки взаєморозрахунків на 01.07.2014 між Комбінатом та АФ, форм №36 та №ЗХС-37).

188.Враховуючи те, що колегія суддів при перевірці розрахунку нестачі серед іншого аналізує матеріали перевірок зерна, то для зручності сприйняття матеріалу Суд наводить загальну хронологію перевірок стану збереження зерна, що мала місце протягом листопада 2013 року - липня 2014 року на Комбінаті, та завершилась встановленням нестачі зерна: (1) протягом листопада 2013 року - червня 2014 року Аграрний фонд та Комбінат підписували щомісячні акти перевірки наявності зерна, в яких відображена кількість зерна за даними бухгалтерського обліку обох підприємств; (2) у квітні - липні 2014 року за допомогою шнурка чотири рази проводили заміри фактичної кількості зерна на Комбінаті (22.04.2014, 29.04.2014, 27.06.2014, 03-04.07.2014, в тому числі 22.04.2014 окремо проводили заміри зерна саме Аграрного фонду) - двічі встановлено нестачу [22.04.2014 та 03-04.07.2014] та двічі встановлено відповідність фактичної кількості зерна даним бухгалтерського обліку обох підприємств; (3) 07-25.07.2014 на Комбінаті була проведена інвентаризація шляхом суцільного зважування зерна, за результатами якої встановлено нестачу понад 26,9 тисяч тонн зерна - виходячи з загальної кількості зерна всіх поклажодавців. Одночасно з інвентаризацією проводився внутрішній аудит.

(5.3) Рух зерна в хронологічному порядку (лютий 2014 року - червень 2015 року)

189.Станом на 31.01.2014 Комбінат зберігав 47 743,863 т зерна [7 258,288 т жита та 40 485,575 т пшениці], належного Аграрному фонду, з яких: (1) 2209,347 т - жито 2 класу 2013 року врожаю, (2) 15,630 т - жито 3 класу 2013 року врожаю, (3) 4319,050 т - жито 2 класу 2012 року врожаю, (4) 119,009 т - жито 2 класу 2011 року врожаю, (5) 595,252 т - жито 3 класу 2011 року врожаю, (6) 1893,639 т - пшениці 2 класу 2013 року врожаю, (7) 22594,635 т - пшениця 3 класу 2013 року врожаю, (8) 15961,421 т - пшениця 3 класу 2012 року врожаю, (9) 35,880 т - пшениця 3 класу 2008 року врожаю.

190.Наведена кількість зерна акумулювалась внаслідок переоформлення з 18.11.2013 по 31.01.2014 з ДСБУ «Аграрний фонд» на ПАТ «Аграрний фонд» за 23-ма актами і 23-ма складськими квитанціями (том 11 а. с. 17-41) та була відображена в книгах кількісно-якісного обліку хлібопродуктів за листопад 2013 року - лютий 2014 року за формою № 36 (том 24 а. с. 97-107, 74-85), акті від 31.01.2014 виконаних робіт по договору складського зберігання та розрахунку обсягів коштів за послуги зберігання за січень 2014 року (том 11 а. с. 103-104), акті наявності зерна від 03.02.2014 (том 11 а. с. 135-136, том 26 а.с.63).

Лютий 2014 року

191.У лютому 2014 року за дозволом Аграрного фонду № 03/3 від 31.01.2014 перероблено всього 6000 т пшениці 3 класу 2012 року врожаю [двічі по 3000 т, з яких 2994 т перероблено в борошно та 6 т склали відходи від переробки], яке зберігалось за квитанцією АУ 763357 від 30.01.2014 (том 43 а. с. 91, том 11 а. с. 73-76, 77-80, том 32 а. с. 204).

192.Відповідно наприкінці лютого 2014 року на зберіганні перебувало 41 743,863 т зерна [7 258,288 т жита та 34 485,575 т пшениці], належного Аграрному фонду, з яких: (1) 2209,347 т - жито 2 класу 2013 року врожаю, (2) 15,630 т - жито 3 класу 2013 року врожаю, (3) 4319,050 т - жито 2 класу 2012 року врожаю, (4) 119,009 т - жито 2 класу 2011 року врожаю, (5) 595,252 т - жито 3 класу 2011 року врожаю, (6) 1893,639 т - пшениці 2 класу 2013 року врожаю, (7) 22594,635 т - пшениця 3 класу 2013 року врожаю, (8) 9961,421 т (15961,421 т - 3000 т - 3000 т) пшениця 3 класу 2012 року врожаю, (9) 35,880 т - пшениця 3 класу 2008 року врожаю.

193.Відпуск у лютому 2014 року такої кількості зерна підтверджується матеріалами справи: реєстром руху та залишків зерна за лютий 2014 року за формою № ЗХС-37 (том 24 а. с. 167), книгою кількісно-якісного обліку хлібопродуктів за лютий 2014 року за формою № 36 (том 11 а. с. 178-179, том 24 а. с. 75-76, 80-85), актом від 28.02.2014 виконаних робіт по договору складського зберігання та розрахунку обсягів коштів за послуги зберігання за лютий 2014 року (том 11 а. с. 105-106), актом наявності зерна від 05.03.2014, в якому відображено дані бухгалтерські обліку (том 11 а. с. 157-158, том 26 а. с. 48).

Березень 2014 року

194.У березні 2014 року Аграрний фонд не здійснював відпуск зерна.

Квітень 2014 року

195.У квітні здійснено відпуск лише 3000 т зерна. Так, 16.04.2014 за актом Аграрний фонд переоформив на ТОВ «Агрос-Нова» 3000 т пшениці 3 класу 2012 року врожаю, яка зберігалась за квитанцією АУ 763366 від 31.01.2014 (дозвіл АФ на переоформлення зерна № 41-10/3-302 від 14.04.2014 за біржовим контрактом № 585АБ від 04.04.2014 між Аграрним фондом та ТОВ «Агрос-Нова») (том 35 а. с. 167-174, том 25 а. с. 16-19). Зазначене переоформлення зерна відображено в книзі кількісно-якісного обліку хлібопродуктів за квітень 2014 року за формою № 36 (том 24 а. с. 64).

196.Хоч в квітні Аграрний фонд надав дозвіл № 09/136 від 17.04.2014 на відвантаження зерна в адресу Capital Trade Sp.z.o.o., проте фактичний відпуск зерна за ним відбувся у травні - червні 2014 року, про що буде зазначено нижче.

197.Окрім наведеного вище відпуску зерна в апеляційних скаргах захисники обвинуваченого ОСОБА_7 посилалась також на наказ Комбінату № 7 від 24.04.2014 за формою № 16 про відвантаження на користь ТОВ «Агрос-Нова» 210 т (виправлено на 170 т) пшениці 3 класу грА (том 43 а. с. 183).

198.Суд відхиляє аргумент захисту про відпуск зерна Аграрного фонду за цим наказом (тобто понад 3 000 т зерна, наведених вище), оскільки: (1) захист не наводить даних про дозвіл Аграрного фонду на відпуск такої кількості зерна (окрім наведеного вище дозволу № 41-10/3-302 від 14.04.2014) та в матеріалах справи такого дозволу немає, а сам по собі наказ Комбінату не є підставою для відпуску зерна Аграрного фонду. В свою чергу за біржовим контрактом №585АБ від 04.04.2014 між Аграрним фондом та ТОВ «Агрос-Нова» - предметом контракту було саме 3000 т пшениці 3 класу 2012 року врожаю (том 25 а. с. 16). До того ж за даними бухгалтерського обліку Комбінату окремого відпуску наведеної захистом кількості зерна у квітні 2014 року не було (том 24 а. с. 56-64), (2) з матеріалів справи слідує, що у квітні 2014 року Комбінат також здійснював відвантаження зерна, належного саме ТОВ «Агрос-Нова». Так, (2.1.) 15.04.2014 між Комбінатом та ТОВ «Агрос-Нова» були укладені договір складського зберігання 4 233,198 т пшениці [що відповідає загальній кількості зерна, набутого цим підприємством у Аграрного фонду за біржовими контрактами №585АБ від 04.04.2014 та № 690АБ від 16.04.2014] та договір на послуги відвантаження, на виконання яких складені акти наданих послуг з відвантаження від 12, 15, 21 та 27 травня 2014 року у загальній кількості 3 474,95 т пшениці класу гр.А та акти наданих послуг зберігання від 12 та 21 травня 2014 року (том 25 а. с. 20-25, 34-45); (2.2) наведені дані щодо зберігання ТОВ «Агрос-Нова» такої кількості зерна та його подальшого відпуску у квітні та травні 2014 року узгоджуються з даними Реєстру, відповідно до яких ТОВ «Агрос-Нова» було поклажодавцем Комбінату за квитанціями АУ 763375 від 16.04.2014 на 3000 т зерна, яка погашена 30.04.2014, та АУ 763376 від 12.05.2014 на 1233,198 т зерна, яка погашена 22.05.2014 (том 32 а. с. 204 зв); (2.3) за даними акту перевірки № 10/21 від 06.06.2014 та заперечень Комбінату на акт у період з 23.04.2014 по 28.05.2014 проводилось відвантаження пшениці 3А класу врожаю 2012 року, належної ТОВ «Агрос-Нова» (том 26 а. с. 104-106).

199.Також в апеляційних скаргах захисники обвинуваченого ОСОБА_7 посилалися на те, що: (1) за дозволом Аграрного фонду на відвантаження № 41-09/109 від 11.04.2014 було переміщено на користь ПАТ «Херсонський КХП» 3 524,934 т пшениці 3 класу 2013 року врожаю, яка зберігалась за квитанцією АУ 763340 від 27.12.2013 (том 43 а. с. 99-102); (2) ця квитанція за даними Реєстру погашена 30.04.2014 (том 32 а. с. 204).

200.З вироку вбачається, що суд першої інстанції не врахував у кількість розтрати відпуск зерна в адресу ПАТ «Херсонський КХП». Так, (1) суд відобразив переоформлення 3 524,934 т пшениці у квітні та прихід цієї ж кількості зерна у травні (пункти 59 та 60 вироку); (2) суд навів дані з довідки перевірки від 26.05.2014 про те, що на підставі дозволу на відвантаження зерна від 11.04.2014 № 41-09/109 здійснено переоформлення зерна Аграрного фонду на ПАТ «Херсонський КХП» (пшениця 3 класу 2013 року в кількості 3 524 934 кг). Водночас, таке зерно перебуває на зберіганні Комбінату, однак відображено у звітах форми ЗХС-37 та позабалансовому рахунку 02 «Активи на відповідальному зберіганні» за ПАТ «Херсонський КХП» (пункт 69 вироку); (3) суд врахував відпуск 133,420 т зерна за квитанцією АУ 763340 на переробку лише у серпні 2014 року (пункти 93-95 вироку).

201.Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно не врахував відпуск цієї партії зерна у розрахунок кількості розтрати та додатково зазначає таке:

(1) переоформлення зерна від одного власника іншому проводиться в їх присутності або в присутності уповноважених ними осіб згідно з заявою власника про переоформлення. До заяви додаються складські документи і доручення, видається наказ керівника зернового складу (форма № 16), складається акт приймання-передавання зерна, який підписується в тристоронньому порядку (перший власник зерна, новий власник зерна і керівник зернового складу), оформляється договір складського зберігання зерна з новим власником, новому власнику видаються переоформлені складські документи. Процедура переоформлення відображується в особовому рахунку власника зерна в книзі кількісно-якісного обліку хлібопродуктів (форма № 36 з відміткою «переоформлення»). Відповідно вносяться зміни в звіт форми № ЗХС-37 (пункти 2.1, 2.4. 2.5 глави 2 розділу V Інструкції № 661);

(2) дійсно, у документах складського та бухгалтерського обліку Комбінату за квітень 2014 року [книга кількісно-якісного обліку хлібопродуктів за формою № 36, реєстр руху зерна за формою № ЗХС-37, довідці про наявність зерна станом на 22.04.2014, в акті перевірки/наявності зерна за цей період (том 24 а. с. 61, 165, том 26 а. с. 6, 27-29, 83)] у день видачі Аграрним фондом дозволу № 41-09/109 - 11.04.2014 - відображено «переоформлення» 3524,934 т пшениці 3 класу 2013 року врожаю на ПАТ «Херсонський КХП» [відповідно залишок зерна цієї категорії відображено у кількості 19069,701 т (22594,635 т - 3524,934 т)]. Проте доказів фактичного відпуску у квітні 2014 року пшениці за дозволом № 41-09/109 від 11.04.2014 на користь ПАТ «Херсонський КХП», тобто трьохстороннього акту, немає (наявний лише сам дозвіл, довіреність від АФ на отримання зерна, службова записка начальника управління логістики АФ). Так само в Реєстрі немає даних про видачу складської квитанції на це зерно на ПАТ «Херсонський КХП» у зв`язку з відповідним переоформленням зерна;

(3) вже у травні 2014 року таку ж само кількість пшениці зазначеної категорії Комбінат облікував як надходження зерна на користь Аграрного фонду із зазначенням, що воно «переоформлено з Херсонський КХП» (том 24 а. с. 50, 164), та доказів відпуску цього зерна зі сторони ПАТ «Херсонський КХП» в матеріалах справи немає;

(4) дійсно, за даними Реєстру квитанція АУ 763340 була погашена 30.04.2014, проте вже 12.05.2014 [дата переоформлення зерна, відображена у формі № 36] на таку ж саму кількість пшениці 3 класу [3524,934 т] за Аграрним фондом була зареєстрована квитанція АУ 763378, що відповідає наведеній вище кількості «переоформленого з Херсонський КХП» зерна у травні 2014 року. При цьому інших надходжень зерна у травні 2014 року в адресу АФ не було;

(5) крім цього, вже у липні і у серпні 2014 року квитанція АУ 763340 фігурує у ще двох дозволах Аграрного фонду на відпуск (перероблення) зерна [і на них також посилається захист], однак лише у серпні 2014 року відбувся фактичний відпуск частини зерна за цією квитанцією. Так, (5.1) 04.07.2014 Аграрний фонд надав дозвіл № 41-09/307 на відвантаження в адресу ДП «Радивилівський КХП», зокрема - 3524,934 т пшениці 3 класу 2013 року врожаю за квитанцією АУ 763340 від 27.12.2013 (том 43 а. с. 111-112, том 35 а. с. 189-192), але фактично зерно за цим дозволом також не відпускалось; (5.2) у серпні 2014 року за дозволом Аграрного фонду від 05.08.2014 № 03/360 було перероблено 133,420 т зерна за квитанцією АУ 763340, на що також посилається захист та ця обставина врахована судом першої інстанції (том 11 а. с. 90-92). Тобто наведена обставина додатково виключає факт фактичного відпуску зерна за цією квитанцією раніше у квітні 2014 року на користь ПАТ «Херсонський КХП».

202.Отже, у квітні 2014 року було відпущено лише 3000 т зерна, відповідно на кінець квітня 2014 року Комбінат зберігав 38 743,863 т зерна [7 258,288 т жита та 31 485,575 т пшениці], належного Аграрному фонду, з яких: (1) 2209,347 т - жито 2 класу 2013 року врожаю, (2) 15,630 т - жито 3 класу 2013 року врожаю, (3) 4319,050 т - жито 2 класу 2012 року врожаю, (4) 119,009 т - жито 2 класу 2011 року врожаю, (5) 595,252 т - жито 3 класу 2011 року врожаю, (6) 1893,639 т - пшениці 2 класу 2013 року врожаю, (7) 22594,635 т - пшениця 3 класу 2013 року врожаю, (8) 6 961,421 т (15961,421 т - 3000т - 3000 т - 3000 т) пшениця 3 класу 2012 року врожаю, (9) 35,880 т - пшениця 3 класу 2008 року врожаю.

203.Саме таку кількість зерна [в тому числі 22594,635 т пшениці 3 класу 2013 року врожаю] також відображено у документах щодо розрахунку суми оплати за зберігання зерна - в акті від 30.04.2014 виконаних робіт по договору складського зберігання та розрахунку обсягів коштів за послуги зберігання за квітень 2014 року (том 11 а. с. 93-94).

204.Хоч в інших документах Комбінату кінцевий залишок зерна у квітні відображений у кількості 35 218,929 т [в тому числі залишок 19069,701 т (22594,635 т - 3524,934 т) пшениці 3 класу 2013 року врожаю] (том 24 а. с. 61, 165, том 26 а. с. 6, 27-29, 83), ця розбіжність в 3524,934 т зерна [пшениці 3 класу 2013 року врожаю] між встановленою Судом кількістю залишків зерна на зберіганні станом на кінець квітня 2014 року та даними бухгалтерського обліку Комбінату - 38 743,863 т та 35 218,929 т (том 24 а. с. 165), пояснюються тим, що Комбінат облікував «переоформлення» на ПАТ «Херсонський КХП» 3524,934 т пшениці 3 класу 2013 року врожаю без його фактичного відпуску (прийняття ПАТ «Херсонський КХП»). Ця розбіжність була усунута Комбінатом у травні 2014 року шляхом облікування надходження 3 524,934 т пшениці 3 класу 2013 року врожаю.

Перевірки стану зберігання зерна у квітні 2014 року

205.У квітні 2014 року поведено ряд перевірок кількісно-якісного стану зерна Аграрного фонду, що зберігається Комбінатом, причому двічі [22 та 29 квітня] проводились заміри фактичної кількості зерна, результати яких були зафіксовані в чотирьох наведених нижче документах.

206.Перший документ - це акт від 07.04.2014 наявності зерна, що належить Аграрному фонду та відповідності його кількісним та якісним характеристикам (акт підписали представники Аграрного фонду та Комбінату, в тому числі ОСОБА_7 та ОСОБА_8, державний інспектор Держсільгоспінспекції у Волинській області), за яким розбіжностей між фактичною кількістю зерна та даними бухгалтерського обліку обох підприємств не виявлено. Так, за даними бухгалтерського обліку всього зберігалось 41 743,863 т зерна, що відповідало встановленій Судом кількості зерна на кінець лютого на відповідно початок квітня 2014 року (том 26 а. с. 39). Проте з цього акту не вбачається, що проводились заміри кількості зерна, жодні дані замірів не відображено.

207.Другий документ - це акт від 23.04.2014 № 6/21 (далі - Акт) перевірки кількісно-якісного зберігання зерна Аграрного фонду (позапланова перевірка проведена 22-23.04.2014 Держсільгоспінспекцією у Волинській області за участі представників Аграрного фонду та Комбінату, а саме ОСОБА_7, який підписав кожний аркуш звіту), відповідно до якого порушень вимог законодавства немає. Зі змісту цього акту вбачається, що заміри фактичної кількості зерна не проводились, а дані щодо обсягів зерна у кількості 35 218,929 т наведені за складеною Комбінатом довідкою (том 26 а. с. 27-29, 6).

208.Третій документ - це звіт від 22-23.04.2014 (далі - Звіт) про перевірку кількісно-якісного стану зерна Аграрного фонду (перевірка проведена 22-23.04.2014 представниками Аграрного фонду та державним інспектором Держсільгоспінспекції у Волинській області; на останньому аркуші звіту мітиться підпис ОСОБА_7 про ознайомлення зі Звітом) (том 26 а. с. 3-5, том 7 а. с. 78-83). Відповідно до Звіту: (1) в ході цієї перевірки проведено заміри зерна в 97 силосах за допомогою рулетки: в 79 силосах зберігалось 23 105,71 т пшениці, в 18 силосах - 5 434,087 т жита [тобто всього 28 539,797т зерна], заміри проведено за участі начальника елеватора Комбінату ОСОБА_8 та заступника бухгалтера ОСОБА_29 ; (2) за даними бухгалтерського обліку Аграрного фонду зберігалось 41 743,863 т (34 485,575 т - пшениці, 7 258,288 т - жита), за даними Комбінату - 35 218,929 т (27 960,641 т - пшениці, 7 258,288 т - жита); (3) з приводу розбіжності в 6 524,934 т між даними бухгалтерського обліку Аграрного фонду та Комбінату заступник бухгалтера Комбінату пояснив, що Аграрний фонд надав дозвіл на переміщення зерна від 11.04.2014 № 41-09/109 та дозвіл на переоформлення від 14.04.2014 № 41-10/3-302, на підставі яких 3 524,934 т пшениці 3 класу 2013 року врожаю переміщається на ПАТ «Херсонське КХП» та 3000 т пшениці 3 класу 2012 року врожаю переоформлено на ТОВ «Агрос-Нова» відповідно; (4) встановлено нестачу зерна шляхом визначення різниці між кількістю зерна за даними бухгалтерського обліку та даними замірів у кількості: за даними Аграрного фонду - 11 379,856 т (-32,9 % похибка) пшениці та 1 824,201 т (-25,1 % похибка) жита; за даними Комбінату - 4 854,922 т (-17,3 % похибка) пшениці та 1 824,201 т (-25,1 % похибка) жита.

209.Захисники ОСОБА_7 зазначали про взаємовиключний зміст наведених вище документів - Акту та Звіту, які були складені за результатами однієї перевірки від 22-23.04.2014, яка проводилась в один час одними й тими ж самими особами, а саме в частині висновку щодо нестачі зерна. Обвинувачений ОСОБА_7 наголошував, що відповідно до Акту порушень законодавства не встановлено. Під час апеляційного розгляду (19.07.2023) він також стверджував про підроблення Звіту (в частині непідписаних ним аркушів), оскільки він підписував кожний аркуш Звіту і Звіт не містив даних про нестачу зерна, тоді як наявний в матеріалах справи Звіт містить його підпис лише на останньому аркуші, де немає висновку про нестачу зерна - відповідно попередні аркуші були замінені. Він зазначив, що підписання кожного аркушу актів перевірок є його звичкою. Про підроблення Звіту на його думку також свідчить відмінність «графіки» останнього аркушу від інших.

210.Суд відхиляє ці доводи захисту з таких мотивів.

211.З двох наведених вище документів перевірки, які проводились в один час, вбачається, що: (1) хоч ці документи підписані тими ж самими особами: державним інспектором Держсільгоспінспекції у Волинській області ОСОБА_34, начальником відділу контролю та економічної безпеки Аграрного фонду ОСОБА_35, головним економістом відділу контролю та економічної безпеки Аграрного фонду ОСОБА_36, але складені різними особами - Акт склала інспектор ОСОБА_34, а Звіт - працівники Аграрного фонду; (2) відповідно до Акту інспектор ОСОБА_34 в межах своїх повноважень перевіряла якісні показники зерна та ведення кількісно-якісного обліку зерна. Хоч в Акті і зазначено про кількість зерна, але ці відомості наведені відповідно до даних бухгалтерського обліку Комбінату, про що і було зазначено в Акті, будь-яких даних про заміри Акт не містить та встановлення фактичної кількості зерна шляхом замірів не було предметом цієї перевірки. Наведене узгоджується з повноваженнями Держсільгоспінспекції, яка здійснює державний нагляд (контроль) у частині якості та безпечності сільськогосподарської продукції за веденням кількісно-якісного обліку зерна та продуктів його переробки на хлібоприймальних і зернопереробних підприємствах незалежно від форми власності та господарювання, веденням Реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання (підпункт «в» пункт 4 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затверджене Указом Президента України від 13.04.2011 № 459/2011, чинне на час подій); (3) висновок Суду про перевірку ОСОБА_34 якісних характеристик зерна додатково підтверджується актом відбору нею зразків продукції від 22.04.2014 № 111/21 та складеними аналізними карточками від 22.04.2014 щодо кожного виду зерна (том 26 а. с. 8, 11-13, 27). Про те, що ОСОБА_34 перевіряла саме якісні показники зерна, зазначено і в Звіті - державний інспектор ОСОБА_34 проводила відбір проб зерна для визначення показників якості, що було зроблено за її участі. Щодо кількості - в Акті відображено, що книга кількісно-якісного обліку хлібопродуктів (форма № 36) ведеться відповідно до вимог законодавства; (4) в свою чергу в Звіті працівники Аграрного фонду зафіксували дані проведених ними замірів фактичної кількості зерна.

212.Отже, розбіжності в даних щодо кількості зерна за наслідками перевірки від 22-23.04.2014 в Акті та Звіті пояснюються різним предметом перевірки (Акт - якісних характеристик зерна та ведення кількісно-якісного обліку, Звіт - фактичної кількості зерна та його якості) та тим, що в Акті відображено дані бухгалтерського обліку Комбінату, а в Звіті - дані замірів. Висновок Акту про відсутність порушень законодавства стосується якісного стану зерна та ведення обліку зерна, а не показника фактичної кількості зерна.

213.Наведені обставини підтвердили учасники цих перевірок. Так, (1) свідок ОСОБА_34 показала, що вона перевіряла лише якісний стан зерна, кількість зерна вона не рахувала, заміри проводили працівники Аграрного фонду. Звіт вона лише підписала, а не складала його; (2) свідок ОСОБА_37 показав, що заміри кількості зерна проводили він та ОСОБА_38 за участі ОСОБА_8 та ОСОБА_29 . Інспектор ОСОБА_34 заміри не проводила, вона перевіряла лише якісний стан зерна; (3) свідок ОСОБА_38 показав, що заміри проводив він, ОСОБА_8 і майстри елеватора, заміри робились в силосах відповідно до план-схеми зберігання зерна. Звіт склали працівники Аграрного фонду.

214.Щодо підписів ОСОБА_7 у цих документах. Дійсно, Акт містить підписи ОСОБА_7 на кожній сторінці, що обумовлено формою бланку цього документи. У Звіті ж не було форми щодо підпису кожної сторінки та підпис ОСОБА_7 міститься лише на останньому його аркуші про те, що він ознайомлений з ним. З наданих захистом документів вбачається, що ОСОБА_7 не завжди підписував документи на кожній сторінці [наприклад, акт фактичного обстеження зерна від 29.04.2014, акт перевірки від 12.05.2014, довідка перевірки від 26.05.2014 (том 46 а. с. 138-140, 143-144, 145-147)].

215.Суд також не вбачає відмінності в оформленні останнього аркушу Звіту в порівнянні з попередніми (за шрифтом, інтервалом), а те, що таблиці з даними замірів викладені меншим та іншим шрифтом, не свідчить про підроблення Звіту. Цей Звіт не має значення для висновків по суті обвинувачення, адже ним не визначається кількість розтрати зерна, що інкримінується обвинуваченим, в подальшому нестача була підтверджена в більшому розмірі шляхом переважування та іншими суб`єктами.

216.Суд відхиляє твердження ОСОБА_7 про підроблення Звіту в частині нестачі зерна, адже дані Звіту узгоджуються з матеріалами справи та подальшим розвитком подій: (1) за показаннями свідків ОСОБА_39 (на час подій - керівник Аграрного фонду) та ОСОБА_40 . Аграрний фонд після цих замірів звернувся до прокуратури щодо нестачі зерна. Ці показання узгоджуються з наявними у справі документами. Так, хоч це звернення в матеріалах справи відсутнє, але у заяві про злочин від 04.07.2014, що стала підставою для реєстрації цього провадження, Аграрний фонд зазначав про встановлення нестачі за результатами замірів від 22.04.2014, про звернення внаслідок цього з листом від 08.05.2014 до прокуратури Волинської області та відповіді прокуратури листом від 18.06.2014 про відсутність підстав для вжиття заходів прокурорського реагування. Відповідно до переліку додатків до заяви про злочин надавалась копія цього листа АФ та відповіді з прокуратури (том 7 а. с. 76-77). Аналогічна інформація щодо звернення Аграрного фонду 08.05.2014 до прокуратури та її відповіді від 18.06.2014 зазначено в листі Аграрного фонду від 05.11.2014 № 2907 (том 35 а. с. 208). Цей лист-відповідь прокуратури Волинської області від 18.06.2014 надав обвинувачений ОСОБА_7, зі змісту якого слідує, що АФ у своєму зверненні зазначав про можливу розтрату зерна посадовими особами Комбінату (том 55 а. с. 215); (2) через тиждень після складення Звіту, 29.04.2014, знову були проведені заміри фактичної кількості зерна Аграрного фонду, але їх вже проводили працівники Комбінату в межах перевірки Держсільгоспінспекції та Держфінінспекції, та за результатами перевірки 12.05.2014 сільгоспінпекція винесла припис про проведення інвентаризації; (3) АФ в подальшому ініціював проведення перевірок стану збереження зерна на Комбінаті, про що свідчить акт від 03-04.07.2014 (том 26 а. с. 112-113).

217.Четвертий документ проведеної у квітні перевірки - це акт від 29.04.2014 фактичного обстеження зерна, належного АФ, яке було проведено робочою групою у складі представників: Держсільгоспінспекції у Волинській області - інспектора ОСОБА_41, Держфінінспекції у Волинській області, Аграрного фонду - ОСОБА_42, та Комбінату, в тому числі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ) (том 26 а. с. 91-93). Ці заміри фактичної кількості зерна здійснювались в межах перевірок, що проводились паралельно та в один час Держсільгоспінспекцією та Держфінінспекцією. Відповідно до акту: (1) комісією обстежено 88 силосів; (2) замірами встановлено орієнтовну таку кількість зерна: 612 т - жита 3 класу, 6 645 т - жита 2 класу, 1 922 т - пшениці 2 класу, 26 042 т - пшениці 3 класу [тобто всього 35 221 т зерна, з яких 27 964 т - пшениці, 7 257 т - жита]; (3) за даними бухобліку на Комбінаті станом на 29.04.2014 зберігалось: 611 т - жита 3 класу, 6 647 т - жита 2 класу, 1 894 т - пшениці 2 класу, 26 067 т - пшениці 3 класу [тобто всього 35 219 т зерна, з яких 27 961 т - пшениці, 7 258 т - жита]; (4) не встановлено розбіжності між кількістю зерна за даними бухгалтерського обліку та за даними замірів фактичної наявності зерна.

218.Допитані як свідки учасники замірів від 29.04.2014 - постійний представник Аграрного фонду у Волинській області ОСОБА_43 та інспектор Держсільгоспіспекції ОСОБА_41, показали, що вони особисто замірів не здійснювали, всі заміри в присутності ОСОБА_8 проводили працівники Комбінату. Свідок ОСОБА_41 зазначила, що вона лише записувала повідомлені ними дані замірів та в подальшому за формулами розрахувала кінцевий результат. Про це також зазначав суд першої інстанції в пункті 666 вироку.

219.Отже, розбіжності у фактичній кількості зерна за результатами замірів, проведених 22.04.2014 та 29.04.2014, пояснюється тим, що вони проводились різними особами: (1) 22.04.2014 - заміри робили працівники Аграрного фонду, (2) 29.04.2014 - працівники Комбінату.

220.Враховуючи те, що: (1) 29.04.2014 заміри фактичної кількості зерна здійснювались в межах перевірок, що проводились паралельно та в один час Держсільгоспінспекцією та Держфінінспекцією, (2) в ході цих перевірок аналізувались дані бухгалтерського обліку станом на 29.04.2014 [всього 35219 т зерна] та зафіксована відповідність фактичної кількості зерна даним бухгалтерського обліку станом на цей період, (3) хоч документи за результатами цих перевірок були складені у травні 2014 року, але містять дані за квітень 2014 року - відомості про результати цих двох перевірок наводяться у розділі перевірок за квітень.

221.Так, 12.05.2014 складено акт перевірки № 7/21 наявності залишків зерна та продуктів його переробки, стану зберігання та кількісно-якісного обліку зерна та продуктів його переробки Аграрного фонду на виконання доручення Першого заступника Голови Держсільгоспінспекції № 116/2/14 від 22.04.2014 (перевірка проводилась 29.04-12.05.2014 Держсільгоспінспекцією у Волинській області, акт підписаний ОСОБА_7 ) (том 46 а. с. 143-144, том 26 а. с. 100-101). Акт містить припис про проведення інвентаризації зерна шляхом переважування до початку надходження зерна нового врожаю. Про виконання припису слід повідомити до 01.07.2014.

222.26.05.2014 складено довідку перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності ПАТ «Аграрний фонд» за 2013 рік та завершений звітний місяць 2014 року в частині встановлення залишків товарно-матеріальних цінностей, які зберігаються на Комбінаті (перевірка проведена 29.04-22.05.2014 Державною фінансовою інспекцією у Волинській області, довідка підписана ОСОБА_7 ) (том 46 а. с. 145-147). Відповідно до довідки: (1) перевірку бухгалтерського обліку проведено суцільним способом за період з 01.01.2013 по 29.04.2014; (2) розбіжність в кількості 6 524,934 т станом на 29.04.2014 та 18.04.2014 між даними бухгалтерського обліку Комбінату та Аграрного фонду пояснюється тим, що на підставі дозволу на відвантаження зерна від 11.04.2014 № 41-09/109 Комбінат переоформив зерно Аграрного фонду на ПАТ «Херсонський КХП» (пшениця 3 класу 2013 року в кількості 3524,934 т). Це зерно перебуває на зберіганні в ДП «Луцький КХП №2», однак відображено у звітах форми ЗХС-37 та позабалансовому рахунку 02 «Активи на відповідальному зберіганні» за ПАТ «Херсонський КХП». При цьому, за результатами зустрічної звірки підтверджено відпуск пшениці 3 класу 2012 року в кількості 3 000 т на користь ТОВ «Агрос-Нова».

223.Отже, наведений вище висновок Суду про відсутність фактичного відпуску зерна АФ на користь за ПАТ «Херсонський КХП» додатково підтверджується даними, наведеними у довідці від 26.05.2014.

224.Підсумовуючи викладене у цьому розділі, колегія суддів зазначає, що зазначені Судом дані про кількість відпуску зерна у квітні 2014 року та відповідно залишку зерна станом на кінець квітня [38 743,863 т], підтверджується даними Комбінату (за виключення наведених вище розбіжностей).

Травень 2014 року

225.У травні 2014 року Комбінат за дозволом АФ здійснив відпуск 5 718,948 т зерна, а саме: перероблено - 1000 т пшениці, переоформлено та відвантажено - 1233,198 т пшениці та 3485,75 т жита.

226.Так, за дозволом Аграрного фонду № 03/165 від 07.05.2014 було передано в переробку Комбінату 1000 т пшениці (997 т перероблено та 3 т склали відходи від переробки): (1) 25,39 т пшениці 3 класу 2008 року врожаю за квитанцією АУ 763348 від 27.12.2013; (2) 10,49 т пшениці 3 класу 2008 року врожаю за квитанцією АУ 763349 від 27.12.2013; (3) 114,12 т пшениці 2 класу 2013 року врожаю за квитанцією АУ 763332 від 18.11.2013; (4) 850 т пшениці 2 класу 2012 року врожаю за квитанцією АУ 763342 від 27.12.2013 (том 43 а. с. 106, том 11 а. с. 81-86).

227.12.05.2014 на користь ТОВ «Агрос-Нова» було переоформлено 1233,198 т пшениці 3 класу 2012 року врожаю за квитанцією АУ 763365 від 31.01.2014 (дозвіл АФ № 41-10/3-370 від 06.05.2014 відповідно до біржового контракту № 690 від 16.04.2014)(том 35 а. с. 175-182).

228.26.05.2014 на користь ТОВ «Агротехніка» було переоформлено 2 000 т жита 2 класу 2012 року врожаю за квитанцією АУ 763380 від 16.05.2014 (дозвіл АФ № 41-10/3-419 від 19.05.2014)(том 35 а с. 145-153).

229.17.04.2014 Аграрний фонд надав дозволи № 41-09/136 на відвантаження в адресу Capital Trade Sp.z.o.o. жита в загальній кількості 3033,311 т [за 4-ма квитанціями] та на виконання цього переміщення підприємством ТОВ «Агротехніка» (том 47 а. с. 159-162):

(1) 2 032,759 т жита до Удрицьк-Горинь [(1.1) 119,009 т жита 2 класу 2011 року врожаю за квитанцією АУ 763351 від 27.12.2013; (1.2) 300 т жита 2 класу 2012 року врожаю за квитанцією АУ 763347 від 27.12.2013; (1.3) 1 613,750 т жита 2 класу 2012 року врожаю за квитанцією АУ 763346 від 27.12.2013] та

(2) 1 000,552 т жита до Ізов-Хрубешов [(2.1) 405,300 т жита 2 класу 2012 року врожаю за квитанцією АУ 763346 від 27.12.2013; (2.2) 595,252 т жита 3 класу 2011 року врожаю за квитанцією АУ 763352 від 27.12.2013].

230.Проте фактично за цим дозволом у травні-червні 2014 року в адресу Capital Trade Sp.z.o.o. через ТОВ «Агротехніка» було відвантажено лише 1826,2 т жита, а саме:

(1) 15-16.05.2014 відвантажено 1080,450 т жита 2 класу 2012 року врожаю (Удрицьк-Горинь), при цьому дані звіту АФ щодо переміщення зерна в частині дати відвантаження зерна, кількості відпущених партій зерна та їх обсягу підтверджуються товаро-транспортними накладними та узгоджуються з цими ж даними щодо відпуску зерна книги кількісно-якісного обліку хлібопродуктів за травень, яку вів Комбінат (том 47 а. с. 169-186, том 24 а. с. 55). Також відпуск саме такої кількості зерна узгоджується з даними Реєстру, за якими: 16.05.2014 була погашена [фактично розділена на дві] квитанція АУ 763346 від 27.12.2013, за якою зберігалось 4019,050 т жита 2 класу 2012 року та в цей же день на цю кількість зареєстровано дві квитанції - квитанція АУ 763379 на 2019,050 т та квитанцію АУ 763380 на 2000,000 т, які погашені 22.05.2014 (зерно за квитанцію АУ 763380 - переоформлено на ТОВ «Агротехніка»). В цей же день, 22.05.2014, Комбінат зареєстрував за АФ квитанцію АУ 763383 на 938,6 т жита 2 класу, що відповідає кількості залишку за квитанцією АУ 763379 після відвантаження 1080,45 т зерна в адресу Capital Trade Sp.z.o.o. (2019,050 - 1080,45) (том 32 а. с. 204). Більш детальні дані про рух зерна за квитанцією АУ 763346 Суд навів в пункті 349 цієї ухвали;

(2) 29-30.05.2014 відвантажено 405,3 т жита 2 класу 2012 року врожаю (Ізов-Хрубешов), при цьому дані звіту АФ щодо переміщення зерна в частині дати та кількості завантаження кожної партії зерна підтверджуються товаро-транспортними накладними та кореспондують з цими даними щодо відпуску зерна книги кількісно-якісного обліку хлібопродуктів за травень за формою №36, яку вів Комбінат, окрім відпуску 29.05.2014 партії зерна в обсязі 59,550 т, що зазначена у формі №36 та відсутня у звіті АФ (том 47 а. с. 187-194, том 24 а. с. 55). Також відпуск такої кількості зерна в цілому узгоджується з даними Реєстру, за якими 30.05.2014 були погашені квитанція АУ 763347 на 300 т жита 2 класу 2012 року та зазначена вище квитанція АУ 763383 на 938,6 т жита 2 класу, а на залишок після відпуску за цими двома квитанціями Комбінат зареєстрував за АФ квитанцію АУ 763385 на 773,750 т, що відповідала кількості відпуску зерна за даними Комбінату, в тому числі із зайво облікованою партією відпуску 59,55 т зерна (300 + 938,6 - 405,3 - 59,55) (том 32 а. с. 204) [тоді як мав зареєструвати квитанцію на 833,3 т (300 + 938,6 - 405,3)];

(3) 26-27.06.2014 відвантажено 340,450 т жита 3 класу 2011 року врожаю (Ізов-Хрубешов), що підтверджується даними звіту АФ щодо переміщення зерна та товаро-транспортними накладними (том 47 а. с. 222-228). Тобто відвантажено частину жита, яке зберігалось за квитанцією АУ 763352 від 27.12.2013 на 595,252 т жита 3 класу 2011 року [єдиною квитанцію, за якою зберігався зазначений вид зерна] у зв`язку з чим залишок за цією квитанцією склав 254,802 т.

231.Отже, за дозволом АФ № 41-09/136 від 17.04.2014 в адресу Capital Trade Sp.z.o.o. було відвантажено лише 1826,2 т жита. Сторона захисту ОСОБА_7, стверджуючи про відпуск зерна за цим дозволом в повному обсязі, відповідних доказів не надала. В цьому контексті колегія суддів додатково звертає увагу, що відпуск зерна за цим дозволом у встановленій Судом кількості в цілому узгоджується з даними Реєстру про рух зерна за чотирма квитанціями, що фігурують у дозволі, та документами, підписаними (складеними) Комбінатом щодо кількості залишків зерна. Так, (1) дві квитанції на загальну кількість 2319,05 т жита 2 класу (АУ 763346 - АУ 763379 - АУ 763383 та АУ 763347) погашені у травні 2014 року з одночасною реєстрацією за АФ нової квитанції АУ 763385 на 733,750 т [2319,05 - 1080,45 - 340,5- 59,55] зерна, що відповідало залишку зерна за вказаними квитанціями відповідно до наявних на той час у Комбінату даних про кількість відпуску (правильним є залишок у кількості 833,3 т [2319,05 - 1080,45 - 340,5], про що детальніше зазначено нижче); (2) одна квитанція не погашена - АУ 763351 на 119,009 т жита 2 класу 2011 року врожаю [це єдина квитанція, за якою зберігався зазначений вид зерна], і у довідці Комбінату за підписом ОСОБА_7 щодо кількості зберігання на елеваторі зерна АФ станом на 27.06.2014 зазначено про залишок цього виду зерна у кількості 119,009 т (том 26 а. с. 26зв); (3) одна квитанція помилково не погашена через частковий відпуск 26-27.06.2014 жита 3 класу 2011 року врожаю за нею [квитанція АУ 763352 - єдина квитанція, за якою зберігався зазначений вид зерна] у зв`язку з чим фактичний залишок цього виду зерна склав 254,802 т. У довідці Комбінату за підписом ОСОБА_7 щодо кількості зберігання на елеваторі зерна АФ станом на 27.06.2014 зазначено про залишок цього виду зерна у кількості 54,102 т (том 26 а. с. 26зв). Слід зазначити, що за цієї квитанцію Аграрний фонд надав дозвіл на відвантаження в адресу Capital Trade Sp.z.o.o. всього обсягу зерна в кількості 595,252 т та у матеріалах справи наявний лист ТОВ «Агротехніка» від 23.06.2014, через яке здійснювалось переміщення зерна Аграрного фонду в адресу Capital Trade Sp.z.o.o., про відвантаження жита 3 класу 2011 року Аграрного фонду в кількості 500 т - 8 вагонів (том 43 а. с. 205-206). Проте 26-27.06.2014 було відвантажено 5 вагонів зерна - 340,450 т (том 47 а. с. 222-228). В подальшому Комбінат підписав з АФ акт звірки кількості залишків зерна за даними бухгалтерського обліку станом на 01.07.2014, в якому був зазначений правильний обсяг цього виду зерна - 254,802 т (том 24 а. с. 212).

232.Отже, у травні 2014 року за дозволом № 09/136 на користь Capital Trade Sp.z.o.o. фактично було відвантажено 1 485,75 т (1080,450 + 405,3) жита 2 класу 2012 року врожаю. Відповідно залишок цього виду зерна у травні з врахуванням переоформлення на користь ТОВ «Агротехніка» мав складати 833,3 т (4319,050 - 2000 - 1080,45 - 405,3).

233.Разом з тим у документах Комбінату [у книзі кількісно-якісного обліку хлібопродуктів за формою №36, реєстрі руху та залишків зерна за формою № ЗХС-37 та реєстрі вибуття зерна Комбінату за лютий-серпень 2014 року] зазначено, що у травні 2014 року було відвантажено 1 545,300 т (1080,450 + 405,3 + 59,55) жита 2 класу 2012 року врожаю (том 9 а. с. 217, том 24 а. с. 55, 164). Відповідно залишок цього виду зерна з врахуванням наведеного вище переоформлення 2000 т на ТОВ «Агротехніка» у цих документах зафіксований у кількості 773,750 т (4319,050 т - 2000 т - 1545,3 т).

234.Зазначена розбіжність в 59,550 т пояснюється різницею в кількості фактично відвантаженого зерна 29-30.05.2014 в адресу Capital Trade Sp.z.o.o., що зафіксована у звіті АФ [405,3 т - всього 6 вагонів/партій зерна], та зайво відображеною як відвантажена за 29.05.2014 партії зерна в кількості 59,550 т у складі відпуску зерна за 29-30.05.2014, що зафіксована у формі № 36 складського обліку Комбінату [464,85 т - всього 7 вагонів/партій зерна] (том 47 а. с. 187-194, том 24 а. с. 55).

235.Проте в подальшому дані обліку за цим видом жита обома підприємствами були приведені у відповідність із даними фактичної кількості відпуску зерна. Так, (1) у червні 2014 року Комбінат облікував надходження 68,5 т жита 2 класу у зв`язку з чим залишок цього виду жита на кінець червня склав 842,250 т (773,75 т + 68,5 т) (реєстр руху та залишків зерна за ф. № ЗХС-37 - том 24 а. с. 163). Така ж кількість жита 2 класу 2012 року [842,250 т] врожаю була відображена у довідці Комбінату від 27.06.2014 щодо наявності зерна Аграрного фонду станом на цю дату (том 26 а. с. 26зв). При цьому будь-яких доказів щодо надходження від третіх осіб на користь Аграрного фонду цього виду зерна в матеріалах справи немає, а кількість 68,5 т відповідає кількості однієї з партій відвантаженого 29.05.2014 зерна в адресу Capital Trade Sp.z.o.o. (том 24 а. с. 55). Наведене свідчить про помилкове облікування Комбінатом іншої партії зерна, відпущеного 29.05.2014, замість партії в кількості 59,550 т; (2) в акті звірки на 01.07.2014 даних бухгалтерського обліку залишків зерна між Комбінатом та Аграрним фондом залишок жита 2 класу 2012 року врожаю вже зазначений у правильній кількості - 833,3 т (том 24 а. с. 212); (3) такий само залишок [833,3 т] вказаний у документах Комбінату - у ф. № ЗХС-37 за липень 2014 року (том 24 а. с. 162).

236.В апеляційних скаргах захисники обвинуваченого ОСОБА_7 посилалась також на накази Комбінату за формою № 16, датовані травнем місяцем 2014 року, про відвантаження (1) на користь ТОВ «Агрос-Нова» пшениці 3 класу грА на загальну кількість 2240 т та (2) на користь ТОВ «Агротехніка» жита 2 класу на загальну кількість 1120 т (том 43 а. с. 183-195). Оскільки захист не наводить даних про документи, на підставі яких видані ці накази, дозволу Аграрного фонду на відпуск окремої партії зерна в такій кількості (окрім наведених Судом вище) в матеріалах справи немає, сам по собі наказ не є документом на відпуск зерна, то Суд не вважає ці накази доказом відпуску цього зерна. Варто зазначити, що у даних в бухгалтерському та складському обліку Комбінату за травень 2014 року відпуску такої кількості зерна не відображено (окрім наведених Судом даних про відпуск). Окрім цього зі змісту окремих наказів не вбачається, що вони стосувались зерна Аграрного фонду.

237.Тож наведені доводи захисту про окремий відпуск зерна у травні, понад встановлену Судом вище кількість, колегія суддів відхиляє.

238.Щодо зберігання та відпуску у квітні-травні пшениці, належної ТОВ «Агрос-Нова» (а не Аграрному фонду), Суд вже зазначав в пунктах 197-198 цієї ухвали. Також додатково зазначає, що в матеріалах справи наявний адресований Комбінату лист від ТОВ «Агрос-Нова» від 12.05.2014 щодо підготовки до відвантаження 3 000 т пшениці, належної цьому підприємству (том 43 а. с. 202).

239.Щодо наказів Комбінату № 871 від 16.05.2014 та № 872 від 16.05.2014 про відвантаження в адресу ТОВ «Агротехніка» жита 2 класу в загальній кількості 560 т (том 43 а. с. 187-188), Суд додатково зазначає таке. Враховуючи те, що: (1) в наказах є посилання на відвантаження зерна через ОСОБА_44 за дорученням № 1818, (2) це доручення видав АФ 25.04.2014 на отримання зерна від Комбінату за дозволом № 41-09/136 від 17.04.2014 про відвантаження зерна в адресу Capital Trade Sp.z.o.o. через ТОВ «Агротехніка» (том 43 а. с. 104); (3) 16.05.2014 було відвантажено 8 партій (залізничних вагонів) жита 2 класу у загальній кількості 535,25 т (том 47 а. с. 169) - ці документи стосувались відпуску зерна АФ та цей відпуск зерна врахований Судом.

240.Щодо наказів Комбінату № 930 від 21.05.2014 та № 963 від 23.05.2014 на відпуск в адресу ТОВ «Агротехніка» жита 2 класу в загальній кількості 560 т (том 43 а. с. 191-192), то ці дані узгоджуються з даними про рух наявного у ТОВ «Агротехніка» зерна: (1) 19.05.2014 АФ надав дозвіл на переоформлення 2 000 т жита 2 класу на ТОВ «Агротехніка» (том 35 а. с. 140); (2) 19.05.2014 Комбінат відобразив переоформлення цього зерна на ТОВ «Агротехніка» у формі №36 (том 24 а. с. 55); (3) 26.05.2014 підписано акт прийому-передачі цієї кількості зерна; (4) за даними Реєстру ТОВ «Агротехніка» було поклажодавцем Комбінату за квитанцією АУ 763384 на 2000 т жита 2 класу, яка зареєстрована 26.05.2014 та погашена на наступний день; (5) відповідно до акту перевірки № 11/21 від 13.06.2014 у травні 2014 року розглядався акт-розрахунок від 29.05.2014 партії жита 2 класу, що належить ТОВ «Агротехніка» (том 26 а. с. 108-109).

241.Також у травні Комбінат облікував «переоформлення» з ПАТ «Херсонський КХП» на Аграрний фонд 3524,934 т пшениці 3 класу 2013 року врожаю, які Суд не враховує як надходження на користь АФ, оскільки не врахував його попереднє вибуття, з підстав наведених вище.

242.Отже, наприкінці травня 2014 року мало зберігатись 33024,915 т зерна [3 772,538 т жита та 29 252,377 т пшениці], належного Аграрному фонду, з яких: (1) 2209,347 т - жито 2 класу 2013 року врожаю, (2) 15,630 т - жито 3 класу 2013 року врожаю, (3) 833,3 т (4319,050 т - 2000 т - 1080,45т - 405,3 т) жито 2 класу 2012 року врожаю, (4) 119,009 т - жито 2 класу 2011 року врожаю, (5) 595,252 т - жито 3 класу 2011 року врожаю, (6) 1779,519 т (1893,639 т - 114,12 т) пшениці 2 класу 2013 року врожаю, (7) 22594,635 т - пшениця 3 класу 2013 року врожаю, (8) 4878,223 т (15961,421 т - 3 000 т -3 000 т - 3000 т - 850 т - 1233,198 т) пшениця 3 класу 2012 року врожаю, (9) залишків пшениці 3 класу 2008 року врожаю немає (35,880 т - 25,39 т - 10,49 т).

243.Наведені Судом дані щодо кількості відпуску зерна у травні 2014 року та відповідна кількість залишків відображені в даних складського та бухгалтерського обліку Комбінату, у документах щодо розрахунку оплати збереження зерна, підписаних Комбінатом та Аграрним фондом, та у реєстрі руху та залишків зерна у травні 2014 року, складених Комбінатом (том 11 а. с. 97-98, том 24 а. с. 164), окрім кількості відвантаженого жита 2 класу 2012 року врожаю та відповідно його залишку - в цій частині наявна розбіжність в 59,550 т [у цих документах зазначено про залишок 773,750 т, тоді як за наведеним вище розрахунком Суду мало бути 833,3 т].

Перевірка кількості зерна в травні 2014 року

244.У травні 2014 року фактично відбулась звірка даних щодо кількості зерна лише за даними бухгалтерського обліку станом на кінець квітня 2014 року.

245.Так, за актом від 08.05.2014 (акт наявності зерна підписали представники Аграрного фонду та Комбінату, державний інспектор Держсільгоспінспекції) за даними бухгалтерського обліку обох підприємств обліковувалось 35 218,929 т (том 26 а. с. 83). Ця кількість зерна відповідала встановленим Судом даним щодо кількості відпущеного зерна станом на кінець квітня 2014 року [38 743,863 т], окрім даних щодо кількості пшениці 3 класу 2013 року врожаю - в акті зазначено 19 069,701 т замість правильного 22594,635 т (19 069,701 + 3524,934).

246.Як вже зазначав Суд, розбіжності в 3 524,934 т зерна між встановленою Судом кількістю залишків зерна на зберіганні станом на кінець квітня 2014 року та даними бухгалтерського обліку Комбінату, пояснюються тим, що Комбінат облікував «переоформлення» на ПАТ «Херсонський КХП» 3 524,934 т пшениці 3 класу 2013 року врожаю без його фактичного відпуску (прийняття ПАТ «Херсонський КХП»), та ця розбіжність усунута Комбінатом в подальшому у актах за червень 2014 року шляхом додавання цієї кількості зерна до залишків наведеного виду зерна (том 26 а .с. 94, том 11 а. с. 200-201).

Червень 2014 року

247.У червні всього здійснено відпуск 3 840,45 т зерна: переоформлено 2 000 т пшениці, відвантажено 340,450 т жита, перероблено 1 500 т пшениці.

248.02.06.2014 на користь ТОВ «Агротехніка» було переоформлено 1000 т пшениці 3 класу 2013 року врожаю за квитанцією АУ 763333 від 18.11.2013 (дозвіл №41-10/3-437 від 29.05.2014 відповідно до біржового контракту № 706АБ від 18.04.2014) (том 35 а. с. 154-165).

249.13.06.2014 на користь ТОВ «Агротехніка» було переоформлено 1 000 т пшениці 3 класу 2013 року врожаю за квитанцією АУ 763334 від 18.11.2013 (дозвіл № 41-10/3-452 від 06.06.2014 відповідно до біржового контракту № 706АБ від 18.04.2014) (том 35 а. с. 154-166).

250.За дозволом Аграрного фонду від 02.06.2014 №03/226 було перероблено 1 500 т пшениці: (1) 300 т пшениці 2 класу 2013 року врожаю за квитанцією АУ 763381 від 22.05.2014 (яка була зареєстрована на залишок по квитанції АУ 763332 від 18.11.2013); (2) 1 200 т пшениці 3 класу 2012 року врожаю за квитанцією АУ 763341 від 27.12.2013 (том 43 а. с. 109, том 11 а. с. 87-89).

251.26-27.06.2014 за дозволом № 09/136 на користь Capital Trade Sp.z.o.o. було відвантажено 340,450 т жита 3 класу 2011 року врожаю (том 47 а. с. 222-228), про що детальніше наведено у пунктах 229-231 цієї ухвали.

252.Як вже зазначалось у пункті 235 цієї ухвали, у червні 2014 року Комбінат облікував надходження 68,500 т жита 2 класу, які Суд не враховує, адже вже врахував правильні дані щодо відпуску цього виду жита у травні 2014 року.

253.В апеляційних скаргах захисники обвинуваченого ОСОБА_7 посилалась також на накази Комбінату за формою 16, датовані червнем місяцем 2014 року, про відвантаження на користь ТОВ «Агротехніка» пшениці 3 класу грА на загальну кількість 1680,95 т (том 43 а. с. 183-195). Оскільки захист не наводить даних про дозвіл Аграрного фонду на відпуск такої кількості зерна (окрім наведеного у вище) та в матеріалах справи такого дозволу немає, а сам по собі наказ Комбінату не є підставою для відпуску зерна АФ, до того ж з наказу взагалі незрозуміло, що він стосується зерна Аграрного фонду, то Суд не вважає ці накази доказом відпуску зерна Аграрного фонду. Крім цього, колегія суддів додатково зазначає, що ТОВ «Агротехніка» зберігало на Комбінаті власне зерно, яке відвантажувало у червні, що підтверджується таким: (1) з Реєстру вбачається, що ТОВ «Агротехніка» було поклажодавцем Комбінату за квитанцією АУ 763386 від 02.06.2014 на 1 000 т пшениці 3 класу, яка погашена 11.06.2014; (2) в матеріалах справи наявний адресований Комбінату лист ТОВ «Агротехніка» від 12.06.2014 на відвантаження 1 000 т пшениці 3 класу врожаю 2013 року (том 43 а. с. 203-204); (3) відповідно до видаткових накладних від 7, 8, 9, 17 червня 2014 року ТОВ «Агротехніка» передало покупцю з пункту відвантаження «КХП №2 Луцьке» 1963 т пшениці 3 класу, що відповідає кількості раніше придбаного у червні 2014 року у Аграрного фонду зерна (том 25 а. с. 84-90, 100-103, 106-109); (4) згідно з актом перевірки №14/21 від 16.06.2014 перевірявся акт-розрахунок № 9 від 05.06.2014 партії пшениці 3 класу 2013 року врожаю, що належить ТОВ «Агротехніка» (том 26 а. с. 102-103).

254.Отже, наприкінці червня 2014 року мало зберігатись 29 184,465 т зерна [3432,088 т жита та 25 752,377 т пшениці], належного Аграрному фонду, з яких: (1) 2209,347 т - жито 2 класу 2013 року врожаю, (2) 15,630 т - жито 3 класу 2013 року врожаю, (3) 833,3 т (4319,050 т - 2000 т - 1080,45т - 405,3 т) жито 2 класу 2012 року врожаю, (4) 119,009 т - жито 2 класу 2011 року врожаю, (5) 254,802 т (595,252 т - 340,450 т) жито 3 класу 2011 року врожаю, (6) 1479,519 т (1893,639 т - 114,12 т - 300 т) пшениці 2 класу 2013 року врожаю, (7) 19394,635 т (22594,635 т - 1000 т - 1000 т - 1200 т) пшениця 3 класу 2013 року врожаю, (8) 4878,223 т (15961,421 т - 3 000 т -3 000 т - 3000 т - 850 т - 1233,198 т) пшениця 3 класу 2012 року врожаю, (9) залишків пшениці 3 класу 2008 року врожаю немає (35,880 т - 25,39 т - 10,49 т).

255.Такі дані щодо руху зерна та залишків на 30.06.2014 відображені у реєстрі руху та залишків зерна за червень 2014 року (форма №ЗХС-37) (том 24 а. с. 163) та в акті звірки на 01.07.2014 даних бухгалтерського обліку залишків зерна між Комбінатом та Аграрним фондом (том 24 а. с. 212).

256.Отже, висновок суду першої інстанції про те, що станом на початок серпня 2014 року [враховуючи відсутність відпуску зерна у липні] на Комбінаті мало залишитись 29 184,465 т зерна АФ є правильним (пункти 78, 149 вироку).

Перевірки кількості зерна у червні 2014 року

257.У червні проведено щомісячну звірку кількості зерна за даними бухгалтерського обліку та в межах перевірки виконання Комбінатом припису про проведення інвентаризації проведено заміри фактичної кількості зерна станом на 27.06.2014, результати яких відображені в наведених нижче документах.

258.Так, в документах щомісячної звірки між АФ та Комбінатом - в актах наявності зерна від 03/10.06.2014 представник Аграрного фонду ОСОБА_43 виклав письмові пояснення про те, що: (1) перевірка була розпочата 03.06.2014 шляхом звірки даних бухгалтерського АФ та складського обліку Комбінату, (2) заміри та перевірка фактичної кількості зерна не проводились через відсутність матеріально-відповідальної особи та була перенесена на 10.06.2014. Проте завершити перевірку не вдалось, оскільки була здійснена фумігація елеватора за наказом підприємства від 06.06.2014 (том 26 а. с. 94, том 11 а. с. 200-201).

259.Відповідно до цих актів за даними обох підприємств обліковувалось 31 965,365 т зерна. Ця кількість зерна відповідає встановленій Судом кількості зерна на кінець травня [33 024,915 т] з врахуванням даних про відпуск 02.06.2014 1000 т зерна та про помилкове зайве облікування відпуску 29.05.2014 партії зерна в кількості 59,550 т (33024,915 т - 1000 т - 59,550 т).

260.Останній документ перевірки у червні - це акт перевірки від 27.06.2014 виконання вимог припису до акту перевірки від 12.05.2014, відповідно до якого 26-27.06.2014 перевірка проведена Держсільгоспінспекцією у Волинській області за участі прокурора прокуратури Луцького району та директора Комбінату ОСОБА_7 (том 26 а. с. 21-23). При цьому ця перевірка проводилась без участі представників АФ.

261.Як вже зазначалося у пункті 221 цієї ухвали, відповідно до припису Держсільгоспінспекції, викладеному в акті перевірки від 12.05.2014, в строк до 01.07.2014 на Комбінаті мала бути проведена інвентаризація. У відповідь на цей припис листом Комбінату за підписом директора ОСОБА_7 від 27.06.2014 повідомлено, що провести інвентаризацію шляхом переважування неможливо в зв`язку з великими залишками зерна, яке зберігається на елеваторі, а саме 37,8 т станом на 27.06.2014 (том 26 а. с. 26). Тож в акті від 27.06.2014 за результатами перевірки виконання припису зафіксовано таке: (1) станом на 26.06.2014 інвентаризація зерна шляхом переважування не розпочата; (2) станом на 27.06.2014 за даними бухгалтерського обліку Комбінату на підприємстві зберігалось 37 846 т зерна Аграрного фонду та Держрезерву, з них зерна Аграрного фонду 28 993 т (25 753 т пшениці та 3240 т жита): пшениці 2 класу - 1480 т, пшениці 3 класу - 24273 т, жита 2 класу - 3170, жита 3 класу - 70 т; (3) перевірка фактичної кількості зерна проведена шляхом замірів - всього заміряно 102 силоса, в яких перебувало 37499,5 т зерна: жито класу - 74 т, жито 2 класу - 3441 т, пшениця 3 класу - 1128,5 т, пшениці 3А класу - 23467,25 т, пшениці 2 класу - 1683,5 т, пшениці 4 класу 7705,25т; (4) розбіжностей не встановлено.

262.Відповідно до довідки Комбінату за підписом ОСОБА_7 станом на 27.06.2014 на елеваторі зберігалось 28 992,715 т зерна Аграрного фонду (том 26 а. с. 26зв). Ця кількість відповідає встановленим Судом даним щодо кількості зерна станом на кінець червня 2014 року [29 184,465 т] за кожною категорію зерна, окрім кількості (1) жита 3 класу 2011 року врожайності - в довідці зазначено про 54,102 т, тоді як Суд встановив 254,802 т (595,252 т - 340,450 т) та (2) жита 2 класу 2012 року врожайності - в довідці зазначено про 842,250 т (773,750 + 68,5) замість правильного 833,3 т (773,750 + 59,55), про що детально було зазначено в пунктах 233-235 цієї ухвали.

263.Отже, з наведених документів, які були підписані директором ОСОБА_7, останній фактично підтвердив, що на станом 27.06.2014 року на Комбінаті мало зберігатись понад 28,9 тисяч тонн зерна, належного Аграрному фонду.

Липень 2014 року - червень 2015 року

264.Хоч наведений період не охоплюються часом розтрати відповідно до обвинувального акту, проте з огляду на те, що: (1) в апеляційних скаргах захисники ОСОБА_7 посилалися на відпуск зерна у цей період, (2) відпуск зерна у цей період перевіряв суд першої інстанції при визначенні кількості розтрати, (3) нестача зерна була встановлена в ході інвентаризації, що проведена у липні 2014 року - Суд також окремо аналізує відпуск зерна у цей період.

265.Як вбачається зі змісту вироку, суд першої інстанції (1) дійшов висновку про відсутність відпуску зерна у липні 2014 року та (2) врахував факт відпуску зерна у серпні 2014 року - червні 2015 року в загальній кількості 3 017,882 т [1 516,462 т жита 2 класу та 1 501,42 т пшениці 2 та 3 класу].

266.Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про нездійснення відпуску зерна у липні 2014 року, не зважаючи на наявність відповідного дозволу Аграрного фонду.

267.Так, 04.07.2014 Аграрний фонд надав дозволи № 41-09/307 на відвантаження та на переміщення в адресу ДП «Радивилівський КХП» через ТОВ «ВАНТАЖ.БІ.ЕМ.ДЖІ» 12 958,314 т зерна, яке зберігалось за 13-ма складськими квитанціями [АУ763328, 763329, 763330, 763331, 763340, 763343, 763344, 763345, 763350, 763373, 763377, 763382, 763387] (том 43 а. с. 111-112, том 35 а. с. 189-192).

268.В апеляційних скаргах захист ОСОБА_7 зазначав про відпуск зерна за цим дозволом у липні 2014 року та на підтвердження цього посилався на оригінали наказів Комбінату за підписом в. о. директора ОСОБА_45 від 04.07.2014, від 07.07.2014 та від 09.07.2014 за формою № 16 про відвантаження на користь ДП «Радивілівський КХП» пшениці 3 кл грА у загальній кількості 3000 т (том 45 а. с. 207-209).

269.Аналогічний довід сторона захисту наводила в суді першої інстанції та суд його відхилив (пункти 664-665 вироку), оскільки: (1) не надано доказів фактичного відвантаження зерна (зокрема актів прийому-передачі); (2) вже з 3 по 4 липня 2014 року проведено позаплановий захід державного нагляду (том 26 а. с. 112-114, показання свідка ОСОБА_46 ). Під час нього встановлено відсутність зерна у кількості 29 117 т; (3) допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_47 [голова комісії під час проведення замірів] також вказав, що під час перевірки не здійснювалось відвантаження зерна; (4) 5 та 6 липня 2014 року є вихідними днями, а уже 7 липня цього ж року розпочалась інвентаризація.

270.В апеляційних скаргах захист не навів даних в спростування цього висновку суду першої інстанції.

271.Суд погоджується з цим висновком та додатково зазначає таке: (1) у ДП «Радивилівський КХП» немає документів щодо приймання зерна з Комбінату (протокол тимчасового доступу до документів від 09.12.2014 - том 25 а. с. 4); (2) зі своєї сторони захист таких документів не надав; (3) надані захистом накази директора Комбінату самі по собі не є доказами відпуску зерна, тим більше колегія суддів звертає увагу, що два з них - від 07.07.2014 та від 09.07.2014, видані відповідно в день початку та подальшого проведення інвентаризації, під час якої відпуску зерна не здійснювалось. Так, за документами інвентаризації [акт інвентаризації хлібопродуктів по елеватору № 1 від 24.07.2014, акт інвентаризації хлібопродуктів по млину № 2, протокол засідання інвентаризаційної комісії від 25.07.2014 (том 46 а. с. 64-65, 133-134)] з початку її проведення зерно не відпускалось, у липні 2014 року до початку інвентаризації здійснювався відпуск лише продуктів переробки зерна, які не є предметом злочину відповідно до висунутого обвинувачення. Аналогічні показання надали допитані в ході судового розгляду як свідки працівники Комбінату, які входили до складу інвентаризаційної комісії ( ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50 ), в. о. директора Комбінату ОСОБА_51, а також присутні на Комбінаті під час інвентаризації члени аудиторської групи - ОСОБА_38, ОСОБА_37, ОСОБА_52 . Також не зазначено про відпуск зерна у липні 2014 року у реєстрі руху залишків зерна (додатку до звіту форма № ЗХС-37) та не відображено у Реєстрі (том 24 а. с. 162, том 32 а. с. 204); (4) видача зерна проводиться зерновим складом в обмін зокрема на оригінал складської квитанції на зерно (пункт 1.2 глава 1 розділ V Інструкції № 661). Разом з тим у АФ були наявні оригінали 12 з 13 складських квитанцій (бланк зеленого кольору), зазначених у дозволі АФ № 41-09/307 від 04.07.2014 [АУ 763328, 763329, 763330, 763331, 763343, 763344, 763345, 763350, 763373, 763377, 763382, 763387] (том 11 а. с. 2-7, 42-64). Тринадцята квитанція АУ 763340 за даними Реєстру була помилково погашена 30.04.2014 та замість неї була оформлена квитанція АУ 763378 від 12.05.2014 і відпуск зерна за нею відбувся пізніше - у серпні 2014 року; (6) за даними Реєстру - 11 квитанцій, за якими мало відпускатись зерно за наведеним вище дозволом, не погашені [АУ 763328, 763329, 763330, 763343, 763344, 763345, 763350, 763373, 763377, 763382, 763387], а 2 інші квитанції погашені пізніше - 02.09.2014, що узгоджується з даними щодо відпуску зерна в пізніший період [АУ 763331, 763378 (яка видана замість квитанції 763340)] (том 32 а. с. 204); (6) додатково факт невідвантаження за цим дозволом зерна підтверджується тим, що по квитанціям АУ 763328 та АУ 763329 зерно частково/повністю було перероблено у серпні 2014 року та у березні-червні 2015 року (ці дані наведено нижче).

272.Отже, у липні 2014 року відпуску зерна не було, у зв`язку цим кількість зерна станом на початок серпня 2014 року відповідала залишкам на кінець червня, які колегія суддів становила у кількості 29 184,465 т. Ці ж самі дані встановив суд першої інстанції (пункти 78, 149 вироку).

273.У серпні 2014 року за дозволом Аграрного фонду № 03/360 від 05.08.2014 перероблено 1 153,847 т зерна: (1) 1 020,427 т пшениці 2 класу 2013 року врожаю, яке зберігалось за квитанцією АУ 763331 від 27.12.2013; (2) 133,420 т пшениці 3 класу 2013 року врожаю, яке зберігалось за квитанцією АУ 763340 від 27.12.2013 (том 11 а. с. 90-92).

274.Отже, залишок пшениці 2 класу 2013 року врожаю мав складати 347,573 т (1 479,519 - 1 020,427), а пшениці 2 класу 2013 року врожаю - 19 216,215 т (19 349,635 - 133,420).

275.Відповідно до реєстру руху та залишків зерна за власником АФ (додаток до звіту Комбінату за формою № ЗХС-37) у серпні 2014 року (том 24 а.с.161):

(1) оприбутковано 1 516,462 т жита 4 класу;

(2) переведено у відпуск 28 836,892 т зерна, зокрема 1 131,946 т пшениці 2 класу 2013 року врожаю;

(3) обліковано як залишок 1 864,035 т зерна, з яких: 347,573 т пшениці 2 класу 2013 року врожаю, 1516,462 т жита 4 класу врожаю.

276.Саме таку кількість зерна, яка була облікована Комбінатом як залишок на кінець серпня 2014 року - 347,573 т пшениці та 1516,462 т жита, Аграрний фонд відпустив у 2015 році, що підтверджується наведеним нижче.

277.У березні 2015 року за дозволом АФ від 12.03.2015 № 06/151 було перероблено 209,347 т жита 2 класу 2013 року врожаю за квитанцією АУ 763328 від 18.11.2013, за якою зберігалось зерно у цій саме кількості (том 47 а. с. 207-210, том 30 а. с. 208). Тож за цією квитанцією зерно перероблено в повному обсязі у березні 2015 року, ця обставина виключає відпуск зерна за цією квитанцією у липні 2014 року за дозволом № 41-09/307 від 04.07.2014, на що посилався захист.

278.У квітні 2015 року за дозволом АФ від 20.04.2015 № 06/181 було перероблено 400 т жита 2 класу 2013 року врожаю за квитанцією АУ 763329 від 18.11.2013, за якою зберігалось 2000 т зерна (том 47 а. с. 211-212, том 30 а. с. 208). Тож за цією квитанцією зерно частково перероблено у квітні 2015 року, ця обставина виключає відпуск зерна за цією квитанцією у липні 2014 року за дозволом № 41-09/307 від 04.07.2014, на що посилався захист.

279.При цьому за квитанцію АУ 763329 залишок жита 2 класу 2013 року склав 1600 т та в подальшому було перероблено 907,115 т цього виду зерна: (1) у травні 2015 року за дозволом АФ від 25.05.2015 № 06/214 було перероблено 207,115 т жита 2 класу 2013 року врожаю за квитанцією № 3 від 20.05.2015 (том 47 а. с.213-215, том 30 а. с. 208); (2) у червні 2015 року за дозволом АФ від 25.05.2015 № 06/214 було перероблено 700 т жита 2 класу 2013 року врожаю за квитанцією № 3 від 20.05.2015 (том 47 а. с.216-218, том 30 а. с. 208).

280.Також суд першої інстанції (пункт 116 вироку) правильно врахував переробку у травні 2015 року 347,573 т пшениці 2 класу 2013 року врожаю за дозволом № 06/213 від 19.05.2015, з них: (1) 246,671 т за квитанцією №1 від 25.05.2015 (фактично ця кількість відповідає залишку зерна за квитанцією АУ 763331 від 27.12.2013 після переробки частини зерна у серпні 2014 року [1 267,098 т - 1 020,427 т]); (2) 100,902 т за квитанцією № 2 від 12.05.2015 (відповідно залишок зерна по квитанції АУ 763389 від 13.06.2014 [первісна квитанція АУ 763332 від 18.11.2013] склав 111,519 т [212,421 - 100,902])(том 47 а. с. 243-246).

281.Тож суд першої інстанції правильно врахував відпуск зерна у серпні 2014 року - червні 2015 року в загальній кількості 3017,882 т [1516,462 т жита 2 класу та 1501,42 т пшениці 2 та 3 класу].

282.З врахуванням відпуску зерна протягом лютого 2014 року - червня 2015 року Комбінат мав зберігатись 26 166,583 т зерна [1 915,626 т жита та 24 250,957 т пшениці], належного Аграрному фонду, з яких: (1) 692,885 т (2209,347 т - 209,347 т - 400 т - 207,115 т - 700 т) жито 2 класу 2013 року врожаю, (2) 15,630 т - жито 3 класу 2013 року врожаю, (3) 833,3 т (4319,050 т - 2000 т - 1080,45 т - 405,3 т) жито 2 класу 2012 року врожаю, (4) 119,009 т - жито 2 класу 2011 року врожаю, (5) 254,802 т (595,252 т - 340,450 т) жито 3 класу 2011 року врожаю, (6) 111,519 т (1893,639 т - 114,12 т - 300 т - 1020,427 т - 246,671 - 100,902 т) пшениці 2 класу 2013 року врожаю, (7) 19261,215 т (22594,635 т - 1000 т - 1000 т - 1200 т - 133,42т) пшениця 3 класу 2013 року врожаю, (8) 4878,223 т (15961,421 т - 3 000 т - 3000 т - 3000 т - 850 т - 1233,198 т) пшениця 3 класу 2012 року врожаю, (9) залишків пшениці 3 класу 2008 року врожаю немає (35,880 т - 25,39 т - 10,49 т).

283.В матеріалах справи немає дозволів АФ на відпуск та доказів відпуску за ними 26 166,583 т зерна .

Перевірка кількості зерна у липні 2014 року

284.У липні були проведені (1) звірка даних бухгалтерського обліку обох підприємств, (2) захід державного контролю, в ході якого були проведені заміри фактичної кількості зерна, (3) інвентаризація, в ході якої було проведено суцільне переважування зерна, (4) внутрішній аудит, який був проведений одночасно з інвентаризацією.

285.Так, відповідно до акту звірки даних бухгалтерського обліку залишків зерна станом на 01.07.2014, на Комбінаті зберігалось 29 184,465 т зерна [3432,088 т жита та 25 752,377 т пшениці], належного Аграрному фонду (акт зі сторони Комбінату підписаний в. о. директора, заступником головного бухгалтера ОСОБА_29 як в. о. головного бухгалтера, бухгалтером ОСОБА_33 ) (том 24 а. с. 212). Наведена у акті загальна кількість зерна та кількість зерна в розрізі видів культур та їх класів відповідає даним, встановленим Судом на кінець червня 2014 року.

286.03-04.07.2014 проведена перевірка, за результатами якої шляхом замірів встановлено нестачу зерна (перевірка проводилась Держсільгоспінспекцією за участі представників Аграрного фонду та Комбінату, зокрема в. о. директора ОСОБА_51, головного бухгалтера ОСОБА_17 ) (том 7 а. с. 90-105, том 26 а. с. 112-113).

287.Так, відповідно до Акту перевірки від 04.07.2014 при проведенні позапланового заходу державного нагляду (контролю) на звернення АФ від 02.07.2014 № 10390 та Держрезерву від 02.07.2014 № 2438/0/4-14:

(1) фактична наявність зерна встановлена комісійно шляхом замірів, всього наявно 9 090 т зерна Аграрного фонду та Держрезерву, з них: 5 616 т - пшениці 3 класу, 1 679,4 т - пшениці 2 класу, 1 794,6 т - жита;

(2) враховуючи дані бухгалтерського обліку, нестача складає - 29 117 т, а саме: пшениця 4 класу - 7 634 т, пшениця 3 класу - 19 795т, жито - 1 688 т.

288.Враховуючи доводи захисту щодо порушень під час інвентаризації, колегія суддів окремо аналізує дані інвентаризації та аудиту.

Аудит та інвентаризація (07-25.07.2014)

289.З матеріалі справи вбачається, що: (1) наказом міністра Мінагрополітики від 27.06.2014 призначено проведення з 01.07.2014 по 25.07.2014 позапланового аудиту діяльності Комбінату, на час проведення якого за неналежне виконання обов`язків ОСОБА_7 було відсторонено від виконання обов`язків директора Комбінату та покладено виконання обов`язків директора на ОСОБА_51 (том 43 а. с. 84-85, том 47 а. с. 5-10); (2) 03.07.2014 ОСОБА_53 приступив до виконання обов`язків директора; (3) повна інвентаризація зерна та продуктів його переробки шляхом суцільного переважування була призначена наказом в. о. директора Комбінату ОСОБА_51 від 07.07.2014 (том 46 а. с. 116-119).

290.За результатами проведення інвентаризації та аудиту складено: (1) акт інвентаризацій хлібопродуктів по елеватору №1 від 24.07.2014 (том 46 а. с. 64-65), (2) акт інвентаризації хлібопродуктів по млину № 2 від 24.07.2014 (том 46 а. с. 133-134), (3) протокол від 25.07.2014 засідання інвентаризаційної комісії Комбінату (том 28 а. с. 10-15); (4) аудиторський звіт від 25.07.2014 (том 35 а. с. 3-60).

291.Відповідно до протоколу від 25.07.2014 засідання інвентаризаційної комісії Комбінату (том 28 а. с. 10-15, том 36 а. с. 8):

(1) згідно з даними форм 36 та 37 на відповідальному зберіганні знаходиться всього 38 945,714 т зерна;

(2) всього на елеваторі шляхом переважування встановлено наявність 12 000 т зерна [10 376 т пшениці та 1 624 т жита], з яких: 2 426 т - пшениці 3 (2А) класу, 7 950 т - пшениці 4 (3А) класу, 1 624 т - жита 4 класу;

(3) комісія встановила визнати нестачею всього 26 945,713 т [25 023,415 т пшениці і 1922,298 т жита]: 24 884,203 т - пшениці 3А класу, 139,212 т - пшениці 2А класу, 1 922,298 т - жито 2-3 класів.

292.За інвентаризаційним описом від 08.08.2014 на Комбінаті при інвентаризації в залишку виявлено 10 306,3 т пшениці та 1 624 т жита (том 24 а. с. 243), яке належить:

(1) Держрезерву - 1000 т пшениці 3 (2А) класу 2007 року врожаю, 100 т пшениці 4 (3А) класу 2006 року врожаю, 7464,3 т пшениці 4 (3А) класу 2007 року врожаю, 58 т пшениці 3 (2А) класу 2013 року врожаю, 10,449 т жита 4 класу 2012 року врожаю;

(2) іншим зберігачам - 165,160 т пшениці 4 (3А) класу 2013 року врожаю, 1368,3 т пшениці 3 (2А) класу 2013 року врожаю, 1613,551 т жита 4 класу 2013 року врожаю.

293.Отже, в залишку іншим, крім Держрезерву, зберігачам всього належало 3147,011 т зерна (1533,46 т пшениці та 1613,551 т жита). Ця кількість узгоджується з наведеною вище кількістю зерна, яка була врахована судом першої інстанції як зерно, відпущене Аграрним фондом після інвентаризації у серпні 2014 року - червні 2015 року у кількості 3017,882 т [1516,462 т жита та 1501,42 т пшениці]. Тобто суд першої інстанції не враховував цю кількість зерна в обсяг розтрати зерна АФ (29 184,465 т [залишок на кінець червня 2014 року] - 3017,882 т [залишок за наслідками інвентаризації] = 26 166,583 т).

294.Вирок суду в частині встановлення належності Аграрному фонду 3017,882 т зерна (за результатами інвентаризації) захист не оскаржував. Так само захист не оскаржував встановлену судом кількість нестачі без врахування у її обсяг кількості зерна [3017,882 т], відпуск якого було здійснено після інвентаризації у 2014-2015 роках. При цьому кількість зерна, яка за результатами інвентаризації була визнана за Держрезервом [понад 8,6 тис т], відповідає кількості зерна, яке обліковував Комбінат станом на 27.06.2014 за Держрезервом (том 26 а. с. 26зв) і в цій частині захист не оскаржував цих даних, крім цього, про нездійснення відпуску зерна Держрезерву зазначав ОСОБА_7 під час допит в суді першої інстанції.

295.Захист ОСОБА_7 не погоджувався з результатами інвентаризації, зазначав лише про: (1) неможливість визначення залишку зерна на Комбінаті в кількості 12 000 000 кг, тобто з точністю до кілограму, (2) неможливість переважити таку кількість зерна за час проведення інвентаризації, (3) непроведення зачистки на Комбінаті перед початком інвентаризації.

296.Перед розглядом цих аргументів захисту колегія суддів вважає за необхідне зупинитись на позиції ОСОБА_8 щодо встановленої нестачі та наданих ним документах у липні 2014 року під час інвентаризації та аудиту.

Позиція ОСОБА_8 під час інвентаризації та аудиту щодо причин нестачі. Документи щодо відпуску 28 000 т зерна без дозволу Аграрного фонду

297.Суд першої інстанції врахував факт надання ОСОБА_8 під час аудиту документів щодо передачі зерна Аграрного фонду на користь ПСП «Стир-Агро» та ПСП «Агротехсервіс» (пункти 202-204, 255, 265 вироку), а також встановив підконтрольність цих підприємств ОСОБА_7 .

298.Під час допиту в суді першої інстанції обвинувачений ОСОБА_8 підтвердив факт надання цих документів під час інвентаризації та зазначив, що надав ці документи для спростування нестачі, оскільки не було оригіналів дозволів АФ на відпуск зерна. При цьому обвинувачений в суді заперечував відпуск зерна за цими документами, а нестачу зерна пояснював відпуском зерна АФ на інші підприємства за дозволом АФ.

299.Так, в аудиторському звіті від 25.07.2014 (том 35 а. с. 41-42, 59, том 35 а. с. 3-60), акті опитування від 17.07.2014 під час аудиту (том 36 а.с.61, 39-40), в протоколі засідання інвентаризаційної комісії від 25.07.2014 (том 28 а. с. 11зв-12) викладено пояснення ОСОБА_8 про те, що у нього наявні копії документів передачі зерна пшениці 3 класу в кількості 26 000 т та зерна жита 2 класу в обсязі 2 000 т на користь ПСП «Стир-Агро» та ПСП «Агротехсервіс»: 4 акти приймання-передачі [без дати] про передачу Комбінатом зерна Аграрного фонду на користь ПСП «Стир-Агро» та ПСП «Агротехсервіс», додатком до яких є видані підприємствами-отримувачами гарантійні листи та довіреності на отримання зерна (том 33 а. с. 228-234, 235-248).

300.З наданих ОСОБА_8 документів вбачається, що: (1) акти приймання-передачі укладені та підписані лише між Комбінатом в особі ОСОБА_7 та відповідно ПСП «Стир-Агро» в особі директора ОСОБА_54 та ПСП «Агротехсервіс» в особі директора ОСОБА_55 ; (2) підставою для передачі зерна були 4 біржові контракти між Аграрним фондом та цими ПСП, акт звірки та/або лист про переоформлення; (3) суть гарантійних листів полягає в тому, що ПСП «Стир-Агро» та ПСП «Агротехсервіс» зобов`язувались повернути отримане за актами зерно із зерна нового урожаю 2014 року у разі несплати загальної ціни відповідного біржового контракту.

301.Зі змісту цих документів слідує, що Комбінат передав 28 000 т зерна [26 000 т пшениці 3 класу та 2 000 т жита 2 класу] на користь:

(1) ПСП «Стир-Агро» 6500 т зерна пшениці 3 класу за біржовими контрактами №776АБ від 25.04.2014, № 797АБ від 25.04.2014 та 2 000 т жита 2 класу за біржовим контрактом № 796АБ від 28.04.2014 (довіреності від 12.05.2014 та від 12.05.2014);

(2) ПСП «Стир-Агро» 8000 т зерна пшениці 3 класу за біржовими контрактами №706АБ від 18.04.2014 та листа на переоформлення № 28/30 від 22.05.2014 (довіреність від 22.05.2014);

(3) ПСП «Агротехсервіс» 5000 т зерна пшениці 3 класу за біржовим контрактом №775АБ від 25.04.2014 (довіреність від 16.06.2014);

(4) ПСП «Агротехсервіс» 6500 т зерна пшениці 3 класу за актом звірки, хоча в гарантійному листі є посилання на біржовий контракт №796АБ від 28.04.2014 (довіреність від 18.06.2014).

302.Так, суд першої інстанції (пункти 192-198 вироку) встановив, що:

(1) у квітні 2014 року Аграрний фонд уклав 4 біржових контракти з ПСП «Стир-Агро» і ПСП «Агротехсервіс», за якими Аграрний фонд на визначених контрактами умовах мав передати у власність цих підприємств 13 500 т зерна [10000 т пшениці 3 класу 2012 року врожаю, 2000 т пшениці 3 класу 2013 року врожаю та 1500 т жита 2 класу 2013 року врожаю]:

(1.1) за контрактом № 775 АБ від 25.04.2014 на користь ПСП «Агротехсервіс» 5 000 т пшеницю 3 класу урожаю 2012 року (том 12 а. с. 151-153);

(1.2) за контрактом № 776 АБ від 25.04.2014 - ПСП «Стир-Агро» 5 000 т пшениці 3 класу урожаю 2012 року (том 12 а. с. 154-156);

(1.3) за контрактом № 796 АБ від 28.04.2014 - ПСП «Стир-Агро» 2 000 т жита 2 класу урожаю 2013 року (том 12 а.с. 148-150);

(1.4) за контрактом № 797 АБ від 28.04.2014 - ПСП «Стир-Агро» 1 500 т пшениці 3 класу урожаю 2013 року (том 12 а.с.157-159);

(2) за умовами цих контрактів обидва ПСП мали здійснити повну передоплату товару протягом п`яти днів з моменту укладення та реєстрації біржового контракту на Аграрній біржі. Проте обидва ПСП у період 14.05.2014 - 06.06.2014 здійснили лише часткову передоплату, при цьому окремі платежі від імені ПСП здійснювала дружина ОСОБА_7 - ОСОБА_27 (пізніше змінено прізвище на ОСОБА_56 );

(3) Аграрний фонд не надавав дозволів на відпуск наведеної кількості зерна на користь цих ПСП.

303.Як вбачається з протоколу обшуку від 08.10.2014, проекти біржових контрактів від 25.04.2014 №776АБ та №775АБ були вилучені за місцем проживання ОСОБА_7 (пункт 520 вироку, том 38 а. с. 91-93, 118-121).

304.Обвинувачений ОСОБА_7 під час допиту в суді першої інстанції підтвердив факт підписання ним наданих ОСОБА_8 актів приймання-передачі з обома ПСП та зазначив, що відвантаження зерна за цими документами не відбувалось, останні слугували лише підставою для нарахування оплати ПСП «Стир-Агро» та ПСП «Агротехсервіс», адже з моменту укладення контракту Аграрний фонд припиняв оплату за послуги зберігання зерна та як наслідок виникала ситуація, коли фактично зерно перебувало на Комбінаті (новий поклажодавець його не забирав), а Аграрний фонд таке зберігання не оплачував (вважав, що з моменту укладення контракту такий обов`язок в нього відсутній).

305.Суд відхиляє ці доводи з таких підстав: (1) за договором зберігання зерна оплата за зберігання не нараховується з дати видачі Аграрним фондом Комбінату дозволу на відвантаження чи переробку зерна (пункт 6.4 Договору - том 11 а. с. 12) та в матеріалах справи відсутні дозволи Аграрного фонду на відпуск (переоформлення) цієї кількості зерна на користь ПСП, за даними Реєстру відповідні квитанції не погашені; (2) за договором зберігання акт послуг зберігання та розрахунок суми оплати до нього складав Комбінат (пункт 6.3 Договору). В свою чергу, відповідно до актів виконаних робіт щодо зберігання зерна, підписаних між Комбінатом (директором ОСОБА_7 ) та Аграрним фондом, та розрахунку до нього, складеного Комбінатом (підписано директором ОСОБА_7 ), Комбінат нараховував Аграрному фонду оплату за зберігання зерна за квітень та травень 2014 року без врахування факту укладення ним контрактів з ПСП (том 11 а. с. 93-94, 97-98); (3) кількість зазначеного у цих актах та розрахунках зерна відповідає даним бухгалтерського обліку обох підприємств на відповідний період, що підтверджується актами від 10.06.2014 підписаними від імені Комбінату директором ОСОБА_7, головним бухгалтером ОСОБА_17, начальником елеватору ОСОБА_8 ) (том 11 а. с. 200-201); (4) даних про те, що Комбінат нараховував ПСП оплату за зберігання цієї кількості зерна захист не надав.

306.У контексті наданих ОСОБА_8 документів під час інвентаризації та аудиту, наведена в них кількість зерна Аграрного фонду, яка була передана ПСП [28 000 т], в цілому узгоджується з кількістю встановленої нестачі в ході інвентаризації [26 945,713 т] та з встановленої кількості розтрати [26 166,583 т].

Щодо доводів захисту про порушення при проведенні інвентаризації

307.Захист ОСОБА_7 зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази проміжних (позмінних) даних переважування та журнал зважувань, неможливість визначити вагу у кількості рівно 12 тисяч тонн, неможливість наважити 12 тисяч тонн за час інвентаризації протягом 07-22.07.2014, посилаючись на показання свідка ОСОБА_57 про технологічну можливість переважити за добу 500 т.

308.Суд відхиляє ці аргументи захисту ОСОБА_7 з нижченаведених мотивів.

309.З матеріалів справи вбачається, що інвентаризація проводилась у період з 07.07.2014 по 24.07.2014 шляхом суцільного переважування зерна на ваговому автоматичному дозаторі ДН-2000, який був повірений 03.07.2014. Зерно переважувалось цілодобово крім вихідних, переважувати пшеницю почали 07.07.2014, а жито - 21.07.2014 (том 24 а. с. 243, том 26 а. с.14зв, том 46 а. с. 131-132).

310.Отже переважування тривало 13 робочих днів (якщо не врахувати день складення та підписання акту інвентаризації від 24.07.2014).

311.Допитаний як свідок в. о. директора Комбінату ОСОБА_51 показав, що зважування в ході інвентаризації відбувалось в дві зміни.

312.Як показали допитані як свідки змінні майстри елеватора, які брали участь у переважуванні зерна: (1) ОСОБА_48 - вона працювала в нічну зміну, була ще денна зміна, за одну зміну за її участі можна було переважити 300-500 т, якщо не було поломок; (2) ОСОБА_49 - зміна тривала 12 годин, переважували за зміну до 500 т певно, може 600-700 т.

313.У виступі в судових дебатах в суді першої інстанції ОСОБА_7 серед іншого зазначав, що дозатор ДН-2000 розрахований на подачу 48-50 т на годину, 500 т за зміну (том 50 а. с. 102).

314.Щодо показань ОСОБА_58, на які посилався в апеляціях захист ОСОБА_7, про те, що за добу можна зважити 500 т, спростовуються показами наведених вище свідків ОСОБА_49 та ОСОБА_48, які брали безпосередню участь у зважуванні та надали показання про зважування такої кількості за одну зміну, тобто за півдоби. До того ж виходячи з показань останніх, у комісійних зважуваннях під час інвентаризації головний інженер участі не брав. Як показав сам ОСОБА_50, його участь в інвентаризації полягала в забезпеченні роботи обладнання, опломбуванні всього обладнання, яке було задіяне в процесі, а переважування здійснювали змінні майстри елеватора.

315.Отже, в середньому за добу (за дві зміни) можна було зважити приблизно 1000 т, що спростовує твердження захисту про неможливість переважити зерно за період проведення інвентаризації.

316.У протоколі засідання інвентаризаційної комісії від 25.07.2014 зазначено, що до нього додаються акт та копії відомостей зважувань, проте в матеріалах справи такі додатки відсутні (том 28 а. с. 13зв). Захист не надав суду першої інстанції цих документів та не звертався до суду з клопотанням про витребування цих доказів.

317.Всі свідки, на показання яких посилається захист в спростування достовірності результатів зважування - ОСОБА_50 (головний інженер), ОСОБА_49 та ОСОБА_48 (змінні майстри елеватора, які здійснювали зважування в ході інвентаризації), підписали акт інвентаризації від 24.07.2014 та протокол засідання інвентаризаційної комісії від 25.07.2014 без будь-яких зауважень та під час допиту в суді не ставили під сумнів результатами інвентаризації.

318.Захист не надав доказів технічної неспроможності переважити таку кількість зерна на вагах ДН-2000 за час інвентаризації.

319.До того ж в цій частині позиція обох обвинувачених є взаємовиключною, адже обвинувачений ОСОБА_8 під час допиту в суді першої інстанції на питання захисника ОСОБА_7 зазначив, що вів паралельний підрахунок результатів зважування і нарахував більшу кількість зерна (судове засідання від 28.09.2022, таймкод 15:54).

320.Щодо переважування «кілограм в кілограм», то кількість виявлених залишків 12 000 т складалось з трьох партій (видів) зерна, які в сумі дали такий результат.

321.Загалом колегія суддів не вбачає неможливості зважування зерна з точністю до кілограму та додатково зазначає, що: (1) за законодавством облік та оформлення операцій з зерном ведуться у фізичній масі з точністю до одного кілограма (пункт 1.4 розділу І Інструкція № 661); (2) Комбінат здійснював відпуск зерна АФ як покупцям, так і у переробку на млин з точністю до кілограму.

Щодо непроведення зачистки на Комбінаті перед проведенням інвентаризації

322.Захист наголошував, що: (1) перед проведенням інвентаризації не проведена повна зачистка на Комбінаті та не складені акти про зачистку за формою № 30, що є порушенням Інструкції про порядок інвентаризації зерна, продуктів його переробки, насіння масляних культур та трав на підприємствах хлібопродуктів Міністерства заготівлі СРСР, затвердженої наказом Мінзаготівлі хлібопродуктів СРСР від 10.07.1981 № 202 (далі - Інструкція № 202); (2) складення акту зачистки за формою № 30 має значення для встановлення природного убутку (виправданої нестачі) для порівняння із нестачею, встановленою під час переважувань; (3) за умови проведення зачистки на Комбінаті нестача зерна була б меншою (кількість зерна за документами мінус фактична кількість), отже розрахунок нестачі наведений судом є некоректним.

323.Суд першої інстанції (пункти 466-468 вироку) з приводу цього аргументу захисту зазначив, що: (1) нестачею є кількісне співвідношення між даними бухгалтерського обліку та даними переважувань (пункт 8.5 Технічного регламенту, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 15.06.2004 № 228); (2) складення акту зачистки має значення для встановлення природнього убутку (виправданої нестачі), для порівняння із нестачею, встановленою під час переважувань; (3) під час інвентаризації на Комбінаті встановлено нестачу зерна, яка є, очевидно, неспівмірною із виправданим природнім убутком; (4) про невелику кількість природнього убутку під час зачистки показав і ОСОБА_7 .

324.Суд погоджується з висновками суду першої інстанції та додатково зазначає таке.

325.Зачистка зерносховища (зернового складу) - звірення фактичної кількості зерна на зерновому складі з даними кількісно-якісного обліку зерна (пункт 2 Регламент зернового складу, затверджений наказом Мінагрополітики від 15.06.2004 №228, чинний на момент проведення інвентаризації). Відповідно до пункту 8.1 цього Регламенту зернового складу основною метою зачисток є перевірка та документальне підтвердження кількісного і якісного стану зерна в зерносховищі (зерновому складі) шляхом зачистки вибулих партій та інвентаризації наявних. Для цього необхідно: а) виявити в місцях розташування фактичну кількість та якість зерна, що зберігається; б) установити лишки або нестачу шляхом зіставлення фактичної кількості зерна з даними кількісно-якісного бухгалтерського обліку; в) визначити причини відхилень у масі зерна.

326.У поясненнях суду апеляційної інстанції 15.07.2014 обвинувачений ОСОБА_7 зазначив, що за Інструкцією № 202 перед проведенням інвентаризації складається інвентаризаційний опис - кожна матеріально-відповідальна особа дає розписку про те, що все зерно на місці, всі бухгалтерські документи оформлені, відходи списані, лишки оприбутковані, але цього не було зроблено.

327.Суд зазначає, що нездійснення цієї процедури не вплинуло на правильність визначення даних, в тому числі кількості нестачі, за результатами інвентаризації, адже за даними бухгалтерського обліку щодо залишків зерна станом на момент проведення інвентаризації, які були покладені в основу інвентаризації, в тому числі дані щодо залишків зерна АФ, співпадають з даними щодо залишків зерна АФ на 01.07.2014, а також повідомленими Комбінатом залишками зерна станом на 27.06.2014, інших доказів в спростування кількості зерна, яке зберігалось на Комбінаті захист не надав та в матеріалах справи такі дані відсутні.

(5.4) Щодо руху зерна по кожній квитанції та відображення відомостей про це у Реєстрі

328.Враховуючи те, що Комбінат вів реєстр складських документів на зерно, прийняте на зберігання, Суд в межах довів апеляційних скарг захисту досліджує рух зерна по кожній складській квитанції та відображення відомостей про це в Реєстрі.

329.Колегія суддів аналізує дані з Реєстру, виходячи з таких положень законодавства:

(1) реєстр зерна (заставного зерна) - система обліку інформації про зерно (заставне зерно), що прийняте зерновими складами на зберігання у визначеному обсязі й до визначеного строку (пункт 21 частини 1 статті 1 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» (далі - Закон про зерно));

(2) зернові склади зобов`язані вести реєстр зерна, прийнятого на зберігання. Вимоги до реєстру зерна та порядок його ведення визначаються Кабінетом Міністрів України (статті 36, 45 Закону про зерно);

(3) основний реєстр складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання (далі - основний реєстр), є електронною базою даних, що формується на основі інформації реєстрів, які ведуться на зернових складах (далі - реєстр зернового складу), через електронну мережу (пункт 2 Порядку ведення реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2004 № 1569 (далі - Порядок), а також підпункт 1.2 Порядку ведення основного реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, і реєстру зернового складу, затверджений наказом Мінагрополітики від 11.08.2005 № 374 (далі - Порядок ведення основного реєстру));

(4) реєстр зернового складу - база даних, що містить відомості про зерно (заставне зерно), що прийняте зерновим складом на зберігання у визначеному обсязі й до визначеного строку, про видані ним складські документи на зерно та про володарів таких документів (пункт 1.2 Порядку ведення основного реєстру);

(5) зерновий склад є реєстратором і передає інформацію для внесення до основного реєстру Реєстратор зобов`язаний щоденно надсилати до Основного реєстру всі відомості, що вносяться до реєстру зернового складу (пункт 5 Порядку, пункт 2.3 Порядку ведення основного реєстру);

(6) внесення змін у Реєстр здійснюється реєстратором шляхом внесення запису до Реєстру у разі: 1) видачі нового складського документа при прийманні зерна на зберігання; 2) видачі нових складських документів замість раніше виданих складських документів без відвантаження чи переоформлення зерна; 3) погашення раніше виданого складського документа у зв`язку із повним або частковим відвантаженням чи переоформленням зерна; 4) погашення раніше виданого складського документа у зв`язку із виявленням помилок у складському документі (підпункти «б», «в», «г», «д» пункту 2.4 Порядку ведення основного реєстру, абзац 2 пункту 9 Порядку);

(7) складський документ на зерно виписується після передачі зерна на зберігання не пізніше наступного робочого дня (частина 2 статті 37 Закону про зерно);

(8) після видачі зерна володільцям складських документів на зерно зернові склади повинні погасити прийняті складські документи на зерно шляхом відмітки на складському документі - «погашено». Погашені складські документи зберігаються зерновим складом протягом трьох років (стаття 46 Закону про зерно);

(9) видача зерна проводиться зерновим складом в обмін зокрема на оригінал складської квитанції на зерно. У разі повернення зерна частинами зерновий склад повинен видати його власнику новий складський документ на зерно, що залишилося, в обмін на оригінал раніше виданого складського документа на зерно, перший та другий примірники якого повинні бути погашені в установленому порядку (пункти 1.2, 1.5 глава 1 розділ V Інструкції № 661).

330.В апеляційних скаргах захист ОСОБА_7 посилався на те, що суд першої інстанції не врахував такі дані:

(1) наведені захистом відомості щодо руху зерна по кожній з 23 квитанцій, які підтверджують переміщення всієї кількості зерна, інкримінованої як розтрата;

(2) відповідно до Реєстру непогашеними є лише 9 квитанцій, за якими інкриміновано розтрату, на загальну кількість 4 910,50 т зерна пшениці і жита (АУ 763328, 763329, 763330, 763343, 763344, 763345, 763350, 763351, 763352);

(3) за даними з Реєстру погашеними станом на липень 2014 року були 14 квитанцій на загальну кількість 42 833,813 т пшениці та жита (АУ 763331, 763332, 763333, 763334, 763340, 763341, 763342, 763346, 763347, 763348, 763349, 763357, 763365, 763366);

(4) безпідставно непогашеними в Реєстрі є 9 квитанцій - АУ 763328, 763329, 763330, 763343, 763344, 763345, 763350 [які зазначені в дозволі АФ № 41-09/307 від 04.07.2014 про відпуск зерна на користь ДП «Радивилівський КХП»], 763351, 763352 [які зазначені в дозволі АФ № 41-09/136 від 17.04.2014 про відпуск зерна на користь Capital Trade Sp.z.o.o.];

(5) наявні лише 8 оригіналів складських квитанцій (бланк зеленого кольору), що підтверджують право вимоги Аграрного фонду на 5 462,887 т зерна (АУ 763328, 763329, 763330, 763331, 763343, 763344, 763345, 763350). Ці квитанції є непогашеними по Реєстру.

331.Суд відмічає взаємовиключний зміст другого, четверного та п`ятого доводів захисту [щодо непогашення квитанцій, безпідставного непогашення та наявності права вимоги за ними у АФ через наявність оригіналів (бланк зеленого кольору) за тими самими квитанціями] та відхиляє всі наведені вище доводи з таких мотивів.

Щодо першого доводу

332.Суд першої інстанції навів дані щодо руху зерна по кожній квитанції (пункти 82-138, 650-658 вироку) та захист не спростував висновки суду про фактичне нездійснення відпуску зерна по окремим квитанціям за наявності дозволу Аграрного фонду на це або здійснення фактичного відпуску зерна в меншій кількості ніж про це зазначено в дозволі.

Щодо другого та третього доводів

333.Твердження захисту про те, що у Реєстрі непогашеними є лише 9 квитанцій є некоректними. Ці дані з Реєстру захист навів лише щодо 23-х «первісних» квитанцій, номери яких фігурують в обвинувальному акті, а не щодо фактичного руху зерна, яке зберігалось за цими квитанціями, а саме без врахування того, що: (1) за окремими «первісними» квитанціями зерно відпускалось не в повному обсязі у зв`язку чим в Реєстрі в одних випадках - одночасно з погашенням «первісної» квитанції на залишок зерна за нею за Аграрним фондом реєструвалась «нова» квитанція. При цьому у випадку відпуску зерна за квитанцією не в повному обсязі в кожному дозволі Аграрного фонду зазначалось про необхідність оформлення залишку зерна за певною квитанцією за Аграрним фондом; (2) в окремих випадках при частковому відпуску зерна по «первісній» квитанції в Реєстр вносився запис про її погашення, але на залишок зерна за нею не реєструвалась «нова» квитанція; (3) траплялись випадки реєстрації квитанції на менший залишок зерна на Комбінаті через облікування по бухгалтерському обліку більшої кількості його відпуску, ніж відбулось фактично, без подальшої реєстрації «нової» квитанції на «надходження» зайво облікованої партії відпуску зерна; (4) в окремих випадках при фактичному частковому відпуску зерна за квитанцією Комбінат не вносив дані про погашення «первісної» квитанції та відповідно не реєстрував «нову» квитанцію на новий залишок.

334.В контексті наведених вище обставин щодо зерна АФ, яке було передано Комбінату на зберігання, станом на 25.07.2014, тобто на момент завершення інвентаризації:

(1) за даними Реєстру непогашеними були 18 складських квитанцій, зареєстрованих протягом листопада 2013 року - червня 2014 року, на загальну кількість 16 983,68 т зерна пшениці і жита - 10 «первісних» квитанцій (9 «первісних» квитанцій, наведених вище захистом, та АУ 763331), а також 8 «нових» квитанцій, оформлених на залишки за «первісними» (АУ 763373, 763377, 763382, 763385, 763387, 763388, 763389, 763378) (детальніше у пункті 349 цієї ухвали);

(2) Комбінат вніс в Реєстр дані про погашення «первісної» квитанції АУ 763334 на 13481,685 т зерна при відпуску за нею лише 1000 т, але при цьому не оформив на залишок «нову» квитанцію на 12 481,685 т [відпуск зерна 13.06.2014 в адресу ТОВ «Агротехніка» - пункти 249 та 349 цієї ухвали];

(3) Комбінат зареєстрував квитанцію на менший залишок зерна на Комбінаті (відповідно зафіксовано більший відпуск зерна, ніж відбувся фактично) - АУ 763385 від 30.05.2014 на 773,750 т жита 2 класу, тоді як мав видати квитанцію на 833,3 т цього виду зерна [йдеться про відпуск зерна 29-30.05.2014 в адресу Capital Trade Sp.z.o.o. - пункти 230-231, 234, 235, 349 цієї ухвали];

(4) Комбінат не відобразив рух по квитанції АУ 763352 на 595,252 т жита, при фактичному відпуску за нею 340,450 т зерна [йдеться про відпуск зерна 26-27.06.2014 в адресу Capital Trade Sp.z.o.o. - пункти 230-231, 349 цієї ухвали].

335.З врахуванням наведеного аргумент захисту про погашення 14 «первісних» квитанцій на загальну кількість 42 833,813 т зерна є некоректними та не свідчить про відпуск наведеної кількості зерна з Комбінату.

Щодо четвертого доводу

336.Висновки суду першої інстанції (пункти 664-665 вироку) щодо нездійснення фактичного відпуску зерна за дозволом Аграрного фонду № 41-09/307 від 04.07.2014 [на користь ДП «Радивілівський КХП»] узгоджуються з даними Реєстру, відповідно до яких наведені у дозволі квитанції станом на липень 2014 року, були непогашеними.

337.Щодо непогашення в Реєстрі квитанцій, які зазначені в дозволі № 41-09/136 від 17.04.2014 [на користь Capital Trade Sp.z.o.o.] - за цим дозволом було відвантажено лише частину зерна за квитанцією АУ 763352 та хоч вона і не погашена в Реєстрі, але відпуск цієї частини зерна враховано судом першої інстанції та не включено до кількості розтрати (пункти 129-132 вироку).

338.Суд навів мотиви нездійснення відпуску чи здійснення частково відпуску зерна за наведеними захисниками квитанціями у пунктах 229-231, 267-272, 277-278 цієї ухвали.

Щодо п`ятого доводу

339.Не відповідають матеріалам справи твердження захисту про наявність у Аграрного фонду лише 8 оригіналів складських квитанцій (бланк зеленого кольору) на 5 462,887 т зерна.

340.Так, 05.11.2014 Аграрний фонд надав органу досудового слідства оригінали 12 складських квитанцій (бланки зеленого кольору) на 9 433,38 т зерна (АУ 763328, 763329, 763330, 763331, 763343, 763344, 763345, 763350, 763373, 763377, 763382, 763387) (том 11 а. с. 2-7, 42-64).

341.18.09.2014 слідчий вилучив у Комбінату: (1) 19 оригіналів складських квитанцій (бланк синього кольору) - 17 квитанцій на 13458,746 т (АУ 763328, 763329, 763330, 763331, 763343, 763344, 763345, 763350, 763351, 763352, 763373, 763377, 763382, 763385, 763387, 763388, 763389) та 2 квитанції з написом «погашено» на 17006,619 т (АУ 763378 та 763334) (том 24 а. с. 179-210); (2) оригінал складської квитанції (бланк зеленого кольору) АУ 763334 з написом «погашено».

342.Загальна кількість зерна за цими 19-ма квитанціями (бланк синього кольору) становила 30 465,365 т. Враховуючи фактичний відпуск зерна за погашеною квитанцією АУ 763334, відпуск зерна за квитанцію АУ 763352 та помилкове облікування більшого на 59,55 т відпуску зерна в адресу Capital Trade Sp.z.o.o., залишок зерна складав 29 184,465 т (30 465,365 т - 1000 - 340,450 + 59,55).

343.Дійсно, станом на 25.07.2014 були деякі розбіжності в даних Реєстру квитанцій та фактичним відпуском зерна, що було обумовлено невнесенням Комбінатом всіх даних про відпуск зерна, та пояснюється наступним.

344.Так, за даними Реєстру станом на 25.07.2014 непогашеними були 18 складських квитанцій на загальну кількість 16 983,68 т зерна, з них:

(1) 16 квитанцій на 12 191,648 т зерна значаться як непогашені [АУ 763328, 763329, 763330, 763343, 763344, 763345, 763350, 763351, 763352, 763373, 763377, 763382, 763385, 763387, 763388, 763389];

(2) квитанція АУ 763331 на 1267,098 т [погашена 02.09.2014];

(3) квитанція АУ 763378 [видана замість квитанції АУ 763340 на ту ж саму кількість зерна] на 3524,934 т зерна [погашена 02.09.2014].

345.Оригінали всіх наведених вище квитанцій (бланк синього кольору) були вилучені на Комбінаті.

346.У той же час дані про рух зерна у травні-червні 2014 року за окремими квитанціями Комбінат відобразив в Реєстрі не в повному обсязі:

(1) за складською квитанцією АУ 763334 на 13 481,685 т зерна за дозволом Аграрного фонду було відпущено лише 1 000 т, в Реєстрі вона погашена 13.06.2014, але Комбінат не оформив «нову» квитанцію на залишок у кількості 12 481,685 т (пункти 249, 349, 530-432 цієї ухвали). При цьому у Комбінату були вилучені обидва оригінали складської квитанції (бланки зеленого та синього кольору з написом «погашено») (том 24 а. с. 205-209);

(2) не відображено, що за квитанцією АУ 763352 на 595,252 т жита (квитанція у Реєстрі не погашена, оригінал квитанції синього кольору знаходився на Комбінаті), 26-27.06.2014 фактично було відвантажено 340,450 т зерна [враховуючи те, що зерно за квитанцією АУ 763352 було обліковано в загальну кількість зерна за непогашеними квитанціями станом на 25.07.2014, то слід відняти від зазначеної суми цю кількість фактичного відпуску зерна];

(3) за складською квитанцією АУ 763385 на 773,750 т жита 2 класу (квитанція по Реєстру не погашена, оригінал квитанції синього кольору знаходився на Комбінаті), з урахуванням фактично відвантаженого зерна, ще слід врахувати додатково наявність на Комбінаті 59,550т (том 24 а. с. 172).

347.Внаслідок цього Комбінат не відобразив наведений рух зерна у Реєстрі та відповідно наявність на зберіганні ще 12 200,785 т (12 481,685 - 340,450 + 59,55).

348.Враховуючи правильно відображені дані у Реєстрі щодо кількості відпущеного зерна Аграрного фонду та не внесені Комбінатом дані щодо фактичного руху зерна, загальний залишок зерна станом на 25.07.2014 складав 29 184,465 т зерна (16 983,68 +12 200,785 або 12191,648 + 1267,098 + 3524,934 + 12 481,685 - 340,450 + 59,550).

Рух зерна по кожній квитанції та відображення даних про це в Реєстрі

349.Суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо руху зерна по кожній квитанції (пункти 82-138, 650-658 вироку). Разом з тим Суд додатково в межах доводів апеляційних скарг перевіряє рух по кожній квитанції з метою визначення кількості зерна, яке мало зберігатись станом 25.07.2014 [на момент завершення інвентаризації], та в разі відпуску зерна після цієї дати - окремо наводиться кількість кінцевих залишків по кожній квитанції, а саме:

1) АУ 763328 від 18.11.2013 на 209,347 т жита 2 класу 2013 року врожаю [залишок на 25.07.2014 - 209,347 т, кінцевих залишків немає]: (1) за висновком суду першої інстанції зерно перероблено у повному обсязі у березні 2015 року (пункти 118-119 вироку, том 47 а. с. 206-210); (2) з наведених мотивів Суд відхиляє довід захисту про відпуск зерна за цією квитанцію у липні 2014 року за дозволом на відвантаження № 41-09/307 від 04.07.2014 в адресу ДП «Радивилівський КХП» та погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що фактичного відпуску зерна за цим дозволом не було (том 43 а. с. 111, том 35 а. с. 189-190). Це також підтверджується і тим, що у ДП «Радивилівський КХП» немає документів щодо приймання (переоформлення) зерна з Комбінату (протокол тимчасового доступу до документів від 09.12.2014 - том 25 а. с. 4). Мотиви Суду щодо нездійснення відпуску зерна за цим дозволом наведені в пунктах 267-271, 277-278 цієї ухвали; (3) в Реєстрі ця квитанція значиться як непогашена (том 32 а. с. 204); (4) у Аграрного фонду наявний оригінал квитанції - бланк зеленого кольору (том 11 а. с. 2-7, 50), а у Комбінату -синього кольору (том 24 а. с. 182);

2) АУ 763329 від 18.11.2013 на 2 000 т жита 2 класу 2013 року врожаю [залишок на 25.07.2014 - 2 000 т, кінцевий залишок - 692,885 т]: (1) у квітні 2015 року перероблено 400,000 т, також суд першої інстанції врахував факт переробки цього виду зерна у квітні 2015 року у кількості 207,115 т та 700,000 т. Відповідно залишок зерна по квитанції склав 692,885 т (том 47 а. с. 211-218); (2) з наведених мотивів Суд відхиляє довід захисту про відпуск зерна за цією квитанцію у липні 2014 року за дозволом на відвантаження № 41-09/307 від 04.07.2014 в адресу ДП «Радивилівський КХП» (детальніше у пунктах 267-271, 277-278 цієї ухвали); (3) за даними з Реєстру ця квитанція значиться як непогашена, (4) у Аграрного фонду наявний оригінал квитанції - бланк зеленого кольору (том 11 а. с. 52), а у Комбінату - синього кольору (том 24 а. с. 180);

3) АУ 763330 від 18.11.2013 на 700 т пшениці 3 класу 2013 року врожаю [залишок на 25.07.2014 та кінцевий залишок - 700 т]: (1) відомості про відпуск зерна відсутні. Ця квитанція фігурує лише в дозволі на відвантаження № 41-09/307 від 04.07.2014 в адресу ДП «Радивилівський КХП», за яким не було фактичного відпуску зерна (том 43 а. с. 111, том 35 а. с. 189-190), тож довід захисту про відпуск зерна за цим дозволом Суд відхиляє (детальніше у пунктах 267-271, 277-278 цієї ухвали); (2) по Реєстру вона непогашена; (3) у Аграрного фонду наявний оригінал квитанції - бланк зеленого кольору (том 11 а. с. 54), у Комбінату - синього кольору (том 24 а. с. 203);

4) АУ 763331 від 18.11.2013 на 1 267,098 т пшениці 2 класу 2013 року врожаю [залишок на 25.07.2014 - 1267,098 т, кінцевих залишків немає]: (1) 1 020,427т зерна перероблено у серпні 2014 року (том 11 а. с. 90-92); (2) по Реєстру квитанція погашена 02.09.2014, однак на залишок у кількості 246,671 т нова квитанція на Аграрний фонд не оформлювалась, хоча у дозволі на переробку зерна від 05.08.2014 № 03/360 зазначалось про необхідність такого оформлення (том 24 а. с. 200); (3) саме така кількість зерна - 246,671 т, тобто кількість залишку по квитанції, перероблена у травні 2015 року, що врахував суд першої інстанції. Отже, зерно за квитанцією перероблено у повному обсязі після інвентаризації; (4) Суд відхиляє довід захисту про відпуск зерна за цією квитанцію у липні 2014 року за дозволом на відвантаження № 41-09/307 від 04.07.2014 в адресу ДП «Радивилівський КХП» (детальніше у пунктах 267-271, 277-278 цієї ухвали); (5) крім цього, колегія суддів звертає увагу на суперечливість позиції захисту щодо руху зерна за цією квитанцію, адже за наведеними захистом даними за квитанцією АУ 763331 на 1267,098 т зерна було здійснено відпуск майже вдвічі більшої кількості зерна - 2287,525 т [1267,098 т за дозволом на відвантаження № 41-09/307 від 04.07.2014 та 1 020,427 т за дозволом на переробку зерна від 05.08.2014 № 03/360], що додатково переконує Суд у правильності висновку суду першої інстанції про нездійснення відпуску зерна за дозволом № 41-09/307 від 04.07.2014; (6) у Аграрного фонду наявний оригінал квитанції - бланк зеленого кольору (том 11 а. с. 64), у Комбінату - синього кольору (том 24 а. с. 174);

5) АУ 763332 від 18.11.2013 на 626,541 т пшениці 2 класу 2013 року врожаю [залишок на 25.07.2014 -212,421т, кінцевий залишок - 111,519 т]: (1) у травні 2014 року перероблено 114,120 т, по Реєстру квитанція погашена 22.05.2014 та в цей же день на залишок зерна по квитанції зареєстрована нова квитанція АУ 763381 на 512,421 т (про те, що квитанцію АУ 763332 треба розділити в такий спосіб, зазначено в дозволі на переробку зерна від 07.05.2014 № 03/165 - том 43 а. с. 106) (том 11 а. с. 81-86); (2) у червні 2014 року за квитанцією АУ 763381 перероблено 300 т і по Реєстру ця квитанція погашена 13.06.2014 та в цей же день на залишок зареєстрована квитанція АУ 763389 на 212,421т (про те, що квитанцію АУ 763381 треба розділити в такий спосіб, зазначено в дозволі на переробку зерна від 02.06.2014 № 03/226 - том 43 а. с. 109), яка по реєстру не погашена (том 11 а .с. 87-89); (3) у Комбінату вилучено оригінал квитанції АУ 763389 (бланк синього кольору) (том 24 а. с. 210); (4) суд першої інстанції правильно врахував, що у травні 2015 року перероблено 100,902 т, відповідно залишок по первісній квитанції склав 111,519 т (пункти 112-114 вироку);

6) АУ 763333 від 18.11.2013 на 1 363,082 т пшениці 3 класу 2013 року врожаю [залишок на 25.07.2014 та кінцевий залишок - 363,082 т]: (1) у червні 2014 року 1000 т переоформлено на ТОВ «Агротехніка» (том 35 а. с. 161, 163, 165); (2) по Реєстру квитанція погашена 02.06.2014 та в цей же день за ТОВ «Агротехніка» зареєстрована квитанція АУ 763386 на 1000 т, а за Аграрним фондом на залишок у кількості 363,082 т зареєстрована квитанція АУ 763387 (про те, що квитанцію треба розділити в такий спосіб, зазначено в дозволі на переоформлення зерна від 29.05.2014 № 41-10/3-437 - том 35 а. с. 161), яка по реєстру не погашена, (3) у Аграрного фонду наявний оригінал квитанції АУ 763387 - бланк зеленого кольору (том 11 а. с. 62), у Комбіната - синього (том 24 а. с. 170); (4) довід захисту про відпуск 1680,950 т пшениці 3 класу за наказами Комбінату за формою 16, датовані червнем 2014 року, відхиляється з підстав відсутності доказів дозволу АФ на відпуск зерна (детальніше у пункті 253 цієї ухвали);

7) АУ 763334 від 18.11.2013 на 13 481,685 т пшениці 3 класу 2013 року врожаю [залишок на 25.07.2014 та кінцевий залишок - 12 481,685 т]: (1) у червні 2014 року переоформлено 1000,000 т на ТОВ «Агротехніка» (том 35 а. с. 162, 164, 166); (2) по реєстру квитанція погашена 13.06.2014, однак на залишок зерна у кількості 12481,685 т нова квитанція не реєструвалась, хоча у дозволі від 06.06.2014 № 41-10/3-452 зазначалось про необхідність переоформлення цього залишку зерна на Аграрний фонд (том 35 а. с. 162); (3) Суд відхиляє довід захисту про відпуск зерна за квитанцією у повному обсязі, оскільки дозволу на відпуск всього зерна та доказів про відпуск в матеріалах справи немає; (4) довід захисту про відпуск 1680,950 т пшениці 3 класу за наказами Комбінату за формою 16, датовані червнем 2014 року, відхиляється з підставі відсутності доказів дозволу на відпуск зерна Аграрного фонду та відпуску (детальніше у пункті 253 цієї ухвали); (5) у Комбінату вилучено оригінали цієї квитанції - бланки зеленого та синього кольорів з написами «погашено» (том 24 а. с. 205, 207);

8) АУ 763340 від 27.12.2013 на 3524,934 т пшениці 3 класу 2013 року врожаю [залишок на 25.07.2014 - 3 524,934 т, кінцевий залишок - 3 391,514 т]: (1) у серпні 2014 року перероблено 133,420 т (том 11 а. с. 90-92); (2) по Реєстру ця квитанція була погашена 30.04.2014 - як вже зазначалось вище у квітні був наявний дозвіл на переоформлення цього зерна на ПАТ «Херсонський КХП», однак фактичного відпуску зерна не відбулось та у травні 2014 року це зерно було з ПАТ «Херсонський КХП» переоформлено на Аграрний фонд у зв`язку з чим у Реєстру 12.05.2014 зареєстрована квитанція АУ 763378 на 3 524,934т, яка погашена 02.09.2014, що відповідає часу переробці зерна у серпні 2014 року (том 43 а. с. 99); (3) хоч у серпні 2014 року зерно за квитанцією було перероблено не в повному обсязі, однак на залишок у кількості 3 391,514 т нова квитанція за Аграрним фондом не оформлювалась, хоча про необхідність цього було зазначено у дозволі на переробку зерна від 05.08.2014 № 03/360 (том 24 а. с. 200); (4) доводи сторони захисту щодо руху зерна по цій квитанції є взаємовиключними та суперечливими, адже фактично за версією захисту за цієї квитанцією на 3524,934 т зерна відпуск здійснювався тричі - всього відпущено 7 183,288 т зерна за трьома дозволами, при цьому двічі в повному обсязі, що виключає факт фактичного відпуску за попередніми дозволами: а) 3524,934 т за дозволом № 41-09/109 від 11.04.2014 в адресу ПАТ «Херсонський КХП», б) 3524,934 т за дозволом № 41-09/307 від 04.07.2014 в адресу ДП «Радивилівський КХП», в) 133,420 т за дозволом № 03/360 від 05.08.2014 направлено в переробку. Отже, Суд відхиляє твердження захисту про відпуск зерна за дозволами № 41-09/109 та № 41-09/307; (5) у Комбінату вилучено оригінал квитанції АУ 763378 (бланк синього кольору) з написом «погашено» (том 24 а. с. 198);

9) АУ 763341 від 27.12.2013 на 3524,934 т пшениці 3 класу 2013 року врожаю [залишок на 25.07.2014 та кінцевий залишок - 2 324,934 т]: (1) у червні 2014 році перероблено 1200 т (том 11 а. с. 87-89, том 43 а. с. 109); (2) по Реєстру квитанція погашена 13.06.2014 та в цей же день на залишок у кількості 2324,934 т [відповідно до дозволу від 02.06.2014 № 03/226] на Аграрний фонд оформлена квитанція АУ 763388, яка не погашена; (3) довід захисту про відпуск 1680,950 т пшениці 3 класу за наказами Комбінату за формою 16, датовані червнем 2014 року, відхиляється з підставі відсутності доказів відпуску зерна Аграрного фонду (детальніше у пункті 253 цієї ухвали); (4) у Комбінату вилучено оригінал квитанції АУ 763388 - бланк синього кольору (том 24 а. с. 196);

10) АУ 763342 від 27.12.2013 на 1000 т пшениці 3 класу 2012 року врожаю [залишок на 25.07.2014 та кінцевий залишок - 150 т]: (1) у травні 2014 році перероблено 850 т (том 11 а.с.81-86); (2) по Реєстру квитанція погашена 22.05.2014 та в цей же день на залишок 150 т [відповідно до дозволу на переробку зерна від 07.05.2014 № 03/165 - том 43 а. с. 106] зареєстрована квитанція АУ 763382, яка не погашена; (2) у Аграрного фонду наявний оригінал квитанції АУ 763382 - бланк зеленого кольору (том 11 а. с. 60), а у Комбінату - синього (том 24 а. с. 176);

11) АУ 763343 від 27.12.2013 на 500 т пшениці 3 класу 2012 року врожаю [залишок на 25.07.2014 та кінцевий залишок - 500 т]: (1) даних про відпуск зерна немає. Ця квитанція фігурує лише в дозволі на відвантаження №41-09/307 від 04.07.2014 в адресу ДП «Радивилівський КХП», за яким не було фактичного відпуску зерна (том 43 а. с. 111, том 35 а. с. 189-190), тож довід захисту про відпуск зерна за цим дозволом Суд відхиляє (детальніше у пунктах 267-271, 277-278 цієї ухвали); (2) по Реєстру вона не погашена; (3) у Аграрного фонду наявний оригінал квитанції - бланк зеленого кольору (том 11 а. с. 48), у Комбінату - синього кольору (том 24 а. с. 194);

12) АУ 763344 від 27.12.2013 на 480,278 т пшениці 3 класу 2012 року врожаю [залишок на 25.07.2014 та кінцевий залишок - 480,278 т]: (1) даних про відпуск зерна немає. Ця квитанція фігурує лише в дозволі на відвантаження № 41-09/307 від 04.07.2014 в адресу ДП «Радивилівський КХП», за яким не було фактичного відпуску зерна (том 43 а. с. 111, том 35 а. с. 189-190), тож довід захисту про відпуск зерна за цим дозволом Суд відхиляє (детальніше у пунктах 267-271, 277-278 цієї ухвали); (2) по Реєстру вона не погашена; (3) у Аграрного фонду наявний оригінал квитанції - бланк зеленого кольору (том 11 а. с. 44), у Комбінату - синього кольору (том 24 а. с. 201);

13) АУ 763345 від 27.12.2013 на 290,534 т пшениці 3 класу 2012 року врожаю [залишок на 25.07.2014 та кінцевий залишок - 290,534 т]: (1) даних про відпуск зерна немає. Ця квитанція фігурує лише в дозволі на відвантаження № 41-09/307 від 04.07.2014 в адресу ДП «Радивилівський КХП», за яким не було фактичного відпуску зерна (том 43 а. с. 111, том 35 а. с. 189-190), тож довід захисту про відпуск зерна за цим дозволом Суд відхиляє (детальніше у пунктах 267-271, 277-278 цієї ухвали); (2) по Реєстру вона не погашена; (3) у Аграрного фонду наявний оригінал квитанції - бланк зеленого кольору (том 11 а. с. 46), у Комбінату - синього кольору (том 24 а. с. 192);

14) АУ 763346 від 27.12.2013 на 4019,050 т жита 2 класу 2012 року врожаю [залишок на 25.07.2014 та кінцевий залишок - 833,3 т]: (1) у травні 2014 року відпущено 2000т на користь ТОВ «Агротехніка», 1080,450 т та 405,300 т - на користь Capital Trade Sp.z.o.o. (том 43 а. с. 103-104); (2) по Реєстру квитанція погашена 16.05.2014 та в цей же день на загальний обсяг зерна по цій квитанції за Аграрним фондом зареєстровано дві квитанції - на 2019,050т (АУ 763379) та на 2000,000т (АУ 763380), які погашені 22.05.2014; (3) при цьому 26.05.2014 за ТОВ «Агротехніка» зареєстрована квитанція АУ 763384 на 2 000 т, а 22.05.2014 за Аграрним фондом зареєстрована квитанція на АУ 763383 на 938,6 т, що відповідало залишку за зазначеною вище квитанцією АУ 763379 після відвантаження 15-16.05.2014 в адресу Capital Trade Sp.z.o.o. 1080,450 т зерна; (4) також 29-30.05.2014 в адресу Capital Trade Sp.z.o.o. було відвантажено 405,300 т та квитанція АУ 763383 на 938,6 т була погашена 30.05.2014. Розрахунок залишку зерна за цією квитанцією здійснюється з врахуванням даних Реєстру про погашення 30.05.2014 квитанції АУ 763347 на 300 т жита 2 класу 2012 року врожаю - всього мало лишитись 833,3 т (300 + 938,6 - 405,3). Однак 30.05.2014 Комбінат зареєстрував квитанцію АУ 763385 на іншу кількість жита 2 класу - 773,750 т (300 + 938,6 - 405,3 - 59,550). Як вже Суд зазначав у пунктах 229-235 цієї ухвали, фактично 29.05.2014 в адресу Capital Trade Sp.z.o.o. було відвантажено менша кількість зерна на 59,550 т [в документах складського обліку Комбінату за 29.05.2014 було зайво відображено відпуск партії зерна у кількості 59,550 т] та в подальшому дані щодо кінцевого залишку цього виду зерна були приведені до правильної кількості - 833,3 т, однак в Реєстрі це не було відображено, тобто не було зареєстровано квитанцію на 59,550 т зерна; (5) квитанція АУ 763385 по Реєстру не погашена; (6) у Комбінату наявний оригінал квитанції АУ 763385 - бланк синього кольору (том 24 а. с. 172);

15) АУ 763347 від 27.12.2013 на 300 т жита 2 класу 2012 року врожаю [ станом на 25.07.2014 залишків вже не було]: (1) як вже зазначалось вище, 29-30.05.2014 в адресу Capital Trade Sp.z.o.o. було відвантажено 405,300 т жита та відвантаження зерна в повному обсязі по цій квитанції враховано в попередньому підпункті; (2) по Реєстру квитанція погашена 30.05.2014;

16) АУ 763348 від 27.12.2013 на 25,390 т пшениці 3 класу 2008 року врожаю [станом на 25.07.2014 залишків вже не було]: зерно перероблено у повному обсязі у травні 2014 року, квитанція по Реєстру погашена 22.05.2014 (том 11 а. с. 81-86, том 43 а. с. 106);

17) АУ 763349 від 27.12.2013 на 10,490 т пшениці 3 класу 2008 року врожаю [станом на 25.07.2014 залишків вже не було]: зерно перероблено у повному обсязі у травні 2014 року, квитанція по реєстру погашена 22.05.2014 (том 11 а. с. 81-86, том 43 а. с. 106);

18) АУ 763350 від 27.12.2013 на 15,630 т жита 3 класу 2013 року врожаю [залишок на 25.07.2014 та кінцевий залишок - 15,630 т]: (1) даних про відпуск зерна немає. Ця квитанція фігурує лише в дозволі на відвантаження № 41-09/307 від 04.07.2014 в адресу ДП «Радивилівський КХП», за яким не було фактичного відпуску зерна (том 43 а. с. 111, том 35 а. с. 189-190), тож довід захисту про відпуск зерна за цим дозволом Суд відхиляє (детальніше у пунктах 267-271, 277-278 цієї ухвали); (2) по Реєстру вона не погашена; (3) у Аграрного фонду наявний оригінал квитанції - бланк зеленого кольору (том 11 а. с. 56), у Комбінату - синього (том 24 а. с. 188);

19) АУ 763351 від 27.12.2013 на 119,009 т жита 2 класу 2011 року врожаю [залишок на 25.07.2014 та кінцевий залишок - 119,009 т]: (1) хоч квитанція зазначена в дозволі № 41-09/136 від 17.04.2014 на відвантаження зерна на користь Capital Trade Sp.z.o.o., проте доказів про фактичний відпуск зерна за квитанцією немає; (2) по Реєстру квитанція не погашена, тобто сам Комбінат не вносив дані про відпуск зерна за цією квитанцією; (3) у Комбінату вилучено оригінал квитанції - бланк синього кольору (том 24 а. с.186);

20) АУ 763352 від 27.12.2013 на 595,252 т жита 3 класу 2011 року врожаю [залишок на 25.07.2014 та кінцевий залишок - 254,802 т]: (1) 26-27.06.2014 фактично відвантажено 340,450 т зерна на користь Capital Trade Sp.z.o.o. (том 47 а. с. 222-228); (2) по Реєстру не погашена; (3) у Комбінату вилучено оригінал квитанції - бланк синього кольору (том 24 а. с. 184);

21) АУ 763357 від 30.01.2014 на 6000 т пшениці 3 класу 2012 року врожаю [станом на 25.07.2014 залишків вже не було]: перероблено в повному обсязі у лютому 2014 року, по Реєстру квитанція погашена 04.02.2014 (том 11 а. с. 73-80, том 43 а. с. 91);

22) АУ 763365 від 31.01.2014 на 1 688,216 т пшениці 3 класу 2012 року [залишок на 25.07.2014 та кінцевий залишок - 455,018 т]: (1) у травні 2014 року переоформлено 1 233,198 т на ТОВ «Агрос-Нова» (том 35 а. с. 180-182); (2) по Реєстру погашена 12.05.2014 та в цей же день на ТОВ «Агрос-Нова» зареєстрована квитанція АУ 763376 на 1 233,198т, а на залишок по квитанції у кількості 455,018 т [відповідно до дозволу на переоформлення від 06.05.2014 № 41-10/3-370] зареєстрована квитанція АУ 763377, яка не погашена; (3) у Аграрного фонду наявний оригінал квитанції АУ 763377 - бланк зеленого кольору (том 11 а. с. 42), у Комбінату - синього кольору (том 24 а. с. 178); (4) довід захисту про відпуск на користь ТОВ «Агрос-Нова» 2450 т пшениці 3 класу за наказами Комбінату за формою 16, датованими квітнем-травнем 2014 року, відхиляється з підставі відсутності дозволу Аграрного фонду (детальніше у пунктах 197-198, 236-239 цієї ухвали);

23) АУ 763366 від 31.01.2014 на 6 002,393 т пшениці 3 класу 2012 року врожаю [залишок на 25.07.2014 та кінцевий залишок - 3 002,393 т]: (1) у квітні 2014 року переоформлено 3000 т на ТОВ «Агрос-Нова» (том 35 а. с. 170-174); (2) по Реєстру погашена 15.04.2014 та в цей же день за ТОВ «Агрос-Нова» зареєстровано квитанція АУ 763375 на 3 000 т, а на залишок 3 002,393 т [відповідно до дозволу на переоформлення від 06.05.2014 № 41-10/3-370] за Аграрним фондом зареєстрована квитанція АУ 763373, яка не погашена; (3) у Аграрного фонду наявний оригінал квитанції АУ 763373 - бланк зеленого кольору (том 11 а. с. 58), а у Комбінату - синього (том 24 а. с. 190); (4) довід захисту про відпуск на користь ТОВ «Агрос-Нова» 2 450 т пшениці 3 класу за наказами Комбінату за формою 16, датованими квітнем-травнем 2014 року, відхиляється з підставі відсутності дозволу Аграрного фонду (детальніше у пунктах 197-198, 236-238 цієї ухвали).

350.Підсумовуючи викладене, станом на 25.07.2014:

(1) повністю було реалізовано зерно за 4 «первісними» квитанціями на 6 335,88 т зерна і вони по Реєстру погашені (763347, 763348, 763349, 763357);

(2) щодо решти 19 «первісних» квитанцій та виданих замість них «нових», то у Аграрного фонду наявні 12 квитанцій (бланк зеленого кольору) на 9 433,38 т зерна - 8 «первісних» та 4 «нових» (763328, 763329, 763330, 763331, 763343, 763344, 763345, 763350 та 763373, 763377, 763382, 763387 відповідно); ще 1 «первісна» квитанція на 13 481,685 т (АУ 763334, бланк зеленого кольору) була наявна у Комбінату з написом «погашено» (по Реєстру теж погашено), але на залишок за нею Комбінат не зареєстрував «нову» квитанцію на 12 481,685т зерна;

(3) щодо решти 6 квитанцій (бланк зеленого кольору) в матеріалах справи немає, але всі вони по Реєстру не погашені, тобто Комбінат фактично визнав нездійснення відпуску за ними:

(а) 2 «первісні» квитанції на 714,261 т не погашені по Реєстру та оригінали синього кольору наявні у Комбінату без відмітки «погашено» (753351 та 763352). Аграрний фонд надавав дозвіл на відпуск зерна за цими квитанціями на користь Capital Trade Sp.z.o.o., але за квитанцією АУ 763351 на 119,009 т фактичного відпуску не було, а за квитанцією АУ 763352 - суд першої інстанції врахував частковий відпуск зерна у кількості 340,450 т;

(б) 4 «нові» квитанція на 6836,039 т не погашені по Реєстру та оригінали синього кольору вилучено у Комбінату без відмітки «погашено» (763389, 763378, 763388, 763385). При цьому по квитанції АУ 763385 на 773,750 т слід ще додатково враховувати 59,55 т зерна, оскільки при відпуску зерна в адресу Capital Trade Sp.z.o.o. було відпущено на 59,55 т зерна менше.

351.З наведених мотивів за даними Реєстру з врахуванням невідображення в ньому Комбінатом ряду відомостей про рух зерна по кожній квитанції на зберіганні Комбінату станом на 25.07.2014 перебувало 29 184,465 т (9 433,38 +12 481,685 + 714,261 + 340,450 + 6836,039 + 59,55 ) пшениці та жита, при цьому кількість зерна по кожній наведеній судом першої інстанції категорії зерна відповідає даним Реєстру.

(5.5) Щодо доводів про арифметичні помилки при розрахунку кількості нестачі та руху зерна

352.Аргументи захисту ОСОБА_7 в цій частині переважно зводилися до співставлення між собою даних щодо кількості зерна, зазначених у ряді документах (щомісячних актах перевірки наявності зерна за травень 2014 року та від 03.06.2014, акті ревізії від 30.09.2014, протоколі засідання інвентаризаційної комісії від 25.07.2014 в частині результатів переважування та кількості нестачі, дозволах АФ на відпуск зерна, біржових контрактах АФ з ПСП «Стир-Агро» та ПСП «Агротехсервіс»), з кількістю інкримінованої розтрати.

353.Перед детальним аналізом наведених доводів Суд зазначає, що наведені захисниками розрахунки за своєю суттю є некоректними, адже захист співставляє між собою нерелевантні показники кількості зерна з різних документів, при цьому посилається на дозволи АФ, за якими не було фактичного відпуску зерна. Так, в матеріалах інвентаризації кількість зерна та нестачі встановлена в розрізі всіх поклажодавців Комбінату (і АФ, і Держрезерву), тоді як в щомісячних актах перевірки наявності зерна, обвинувальному акті та вироку кількість наявного зерна та нестачі наводиться лише щодо зерна Аграрного фонду.

354.Також в межах цього доводу захисники в своїх апеляціях неодноразово посилалися на помилковість обвинувачення та висновків суду в частині кількості зерна, відпущеного на користь ПСП «Стир-Агро» та ПСП «Агротехсервіс». З цього приводу Суд зазначає, що ні в обвинувальному акті, ні у вироку не стверджувалось про відпуск зерна на користь ПСП «Стир-Агро» та ПСП «Агротехсервіс» за відповідними біржовими контрактами з Аграрним фондом у зв`язку з чим посилання захисту на помилковість обрахунків суду через врахування такого відпуску відхиляються.

355.Суд відхиляє доводи захисників щодо помилковості наведених у вироку арифметичних підрахунків нестачі зерна з мотивів, наведених нижче.

356.Так, захисники стверджували, що: (1) обвинувачення інкримінувало розтрату зерна за квитанціями АУ 763328 від 18.11.2013 та АУ 763329 від 18.11.2013, за якими зберігалось 2 209,347 т жита 2 класу 2013 року врожаю, на користь ПСП «Стир-Агро» за контрактом № 796 від 28.04.2014 у кількості 2 000 т; (2) в дійсності воно було перероблено за дозволами Аграрного фонду у 2015 році - за квитанцією АУ 763328 (у повному обсязі - 209,347 т) та за квитанцією АУ 763329 (частково - у кількості 400 т).

357.Суд відхиляє цей аргумент захисту, оскільки суд першої інстанції: (1) не враховував у кількість розтрати зерно, яке зберігалось за квитанціями АУ 763328 від та АУ 763329; (2) зазначив про переробку цього зерна у 2015 році; (3) відповідно до обвинувального акту та обвинувачення, визнаного судом доведеним (пункт 738 вироку), обвинувачені розтратили 270,432 т жита 2 класу 2013 року врожаю (том 1 а. с. 18). Таку кількість розтрати цього виду зерна встановлено з врахуванням переробки зерна у 2015 році.

358.За твердженнями захисників: (1) відповідно до обвинувального акту Комбінат зберігав 15 961,421 т пшениці 3 класу 2012 року врожаю та за версією слідства відпущено 10 000 т зерна на користь ПСП «Стир-Агро» за контрактом № 775 від 25.04.2014 та ПСП «Агротехсервіс» за контрактом № 776 від 25.04.2014; (2) за дозволами Аграрного фонду було відпущено 12 354,01 т зерна (за дозволами від 31.01.2014 №03/5 та від 07.05.2014 № 03/165 перероблено 6 850 т, за дозволами від 04.07.2014 № 41-09/307 та від 14.04.2014 № 41-10/3-302, від 06.05.2014 № 41-10/3-307 відпущено 5 504,01 т); (3) тож всього було відпущено 22 354,01 т пшениці 3 класу 2012 року врожаю, тобто більше, ніж зберігалось на Комбінаті.

359.Суд відхиляє цей довід захисту через те, що суд першої інстанції правильно: (1) навів рух пшениці 3 класу 2012 року врожаю у пунктах 98-110 вироку та встановив розтрату цього виду зерна у кількості 4 478,223 т (пункти 53, 136 вироку); (2) врахував відпуск зерна за дозволами від 31.01.2014 № 03/5, від 07.05.2014 № 03/165, від 14.04.2014 № 41-10/3-302, від 06.05.2014 № 41-10/3-307; (3) не врахував відпуск зерна за дозволом від 04.07.2014 № 41-09/307 через відсутність доказів фактичного відпуску зерна.

360.На думку захисників: (1) відповідно до обвинувального акту Комбінат зберігав 15961,421 т пшениці 3 класу 2012 року врожаю та 25.04.2014 ПСП «Стир-Агро» та ПСП «Агротехсервіс» придбали на біржі 10 000 т (по 5 000 т кожен) цього виду зерна; (2) враховуючи перероблення за дозволом Аграрного фонду від 31.01.2014 № 03/5 6 000 т, залишок цього виду зерна станом на 25.04.2014 становив 9 961,421 т, тобто був меншим за обсяг зерна за контрактами, що підтверджує неможливість їх виконання.

361.З цього приводу Суд зазначає, що контракти не були виконані з підстав несплати обома ПСП попередньої оплати.

362.Захисники зазначали, що: (1) за обвинувальним актом Комбінат зберігав 38 591,936 т пшениці 3 класу всіх років врожайності; (2) за даними інвентаризації встановлено наявність 7 950 т та нестачу у кількості 24 884,203 т цього виду пшениці; (3) проте протягом січня-липня 2014 року було відпущено 18 544,012 т цього зерна; (4) таким чином нестачею мало рахуватися 12 097,924 т (38 591,936 т - 18 544,012 т - 7 950 т) цього зерна та з цієї кількості необхідно враховувати відпуск зерна під час та після інвентаризації. Навіть якщо припустити, що 7 950 т зерна не належало Аграрному фонду, нестача не мала б перевищувати 20 047,924 т.

363.Цей аргумент захисту Суд відхиляє, адже дані інвентаризації стосуються кількості зерна всіх поклажодавців, в тому числі Держрезерву, а не лише Аграрного фонду, тоді як в обвинувальному акті наведено дані щодо кількості зерна лише Аграрного фонду. За інвентаризаційним описом від 08.08.2014 абсолютна більшість зерна, виявленого у залишку, належить Дерджрезерву (том 24 а. с. 243).

364.Захисники стверджували про некоректність наведених судом даних щодо нестачі зерна через різну кількість нестачі, що наведена в акті інвентаризації, акті ревізії та у обвинувальному акті - щодо жита (1 922,298 т, 3 432,088 т та 1 915,626 т відповідно) та пшениці (25 023,415 т, 24 412,07т та 24 250,957 т відповідно).

365.Суд відхиляє цей довід захисту з огляду на таке: (1) співставлення цих показників є некоректними, адже захисники співставляють між собою нерелевантні показники з різних документів - показник загальної кількості зерна всіх поклажодавців, в тому числі Держрезерву і Аграрного фонду, який відображений в матеріалах інвентаризації при визначення залишків зерна та кількості його нестачі, та показники кількості зерна виключно Аграрного фонду, який відображений в обвинувальному акті, щомісячних актах звірки, вироку; (2) в ході інвентаризації висновки про нестачу зерна на Комбінаті наводились безвідносно належності відсутнього зерна будь-якому поклажодавцю (чи-то Аграрному фонду, чи-то Державному резерву), тоді як в обвинувальному акті та у вироку наведена кількість розтрати зерна саме Аграрного фонду.

366.Щодо інших доводів захисту, які стосувались невідповідності розрахунків, даним акту ревізії, колегія суддів зазначає таке. Суд першої інстанції правильно встановив розтрату 1 915,626 жита та 24 250,957 т пшениці. Висновок про таку кількість розтрати суд першої інстанції зробив самостійно, а не на підставі висновку ревізії, правильність цього розрахунку перевірив та підтвердив суд апеляційної інстанції у зв`язку чим дані, відображені в акті ревізії колегія суддів, не аналізує.

367.Також захист стверджував про некоректність кількості нестачі за даними інвентаризації щодо жита та щодо пшениці: (1) щодо жита - всього було на зберіганні 7 258,288 т, в ході переважування встановлено 1 624 т, визнано нестачею 1 922,298 т, тоді як мала би бути нестача у кількості 5 634,288 т, або було в наявності і не пораховано 5 335,99 т, виходить, що враховано дозволів на 3 711,99 т; (2) щодо пшениці - було на зберіганні 40 485,575 т, в ході переважування встановлено 10 376 т, визнано нестачею 25 023,415 т, тоді як мала би бути нестача у кількості 30 109,575 т, або було в наявності і не пораховано 15 462,16 т, виходить, що враховано дозволів на 5 086,16 т.

368.Суд відхиляє ці аргументи через некоректність наведених захисниками розрахунків, адже дані інвентаризації стосувались зерна не лише Аграрного фонду. Суд першої інстанції правильно розрахував кількість нестачі зерна АФ за такою формулою: (загальна кількість зерна Аграрного фонду, переданого на зберігання) - (кількість зерна, відпуск чи переробка якої за дозволами АФ підтверджено доказами) - (кількість зерна, яке виявлено в ході інвентаризації та визначене як належне Аграрному фонду [це зерно суд першої інстанції врахував у відпуск після проведення інвентаризації]).

369.Захисники також стверджували про арифметичні помилки в розрахунку нестачі з таких підстав: (1) за актом наявності зерна від 03.06.2014, що склав Аграрний фонд, на 03.06.2014 на Комбінаті зберігалось 31 965,365 т зерна; (2) у липні в ході переважування виявлено 12000 т зерна, то навіть без даних щодо відпуску зерна за дозволами, нестача не могла становити більше ніж 19 965,365 т, що жодним чином не співпадає з даними інвентаризації (26 245,713 т), ревізії (27 844,158 т) та за обвинувальним актом і вироком (26 166,583 т); (3) крім цього в акті від 03.06.2014 Аграрний фонд безпідставно збільшив кількість зерна пшениці 3 класу 2013 року врожаю з 19 069,701 т (акт за травень 2014 року) до 21 594,635 т, за умови наведення тих самих квитанцій та відсутності передачі нового зерна. Тож розмір нестачі не міг перевищувати 17 440,431 т за вихідними даними самого Аграрного фонду.

370.Суд відхиляє ці аргументи, через некоректність розрахунків, адже дані інвентаризації про наявність 12 тис т зерна стосувались зерна всіх поклажодавців, а не лише АФ. Щодо твердження захисту про збільшення зерна у акті за червень (том 11 а. с. 200-201, том 26 а. с. 94) в порівняння з травнем (том 26 а. с. 83) колегія суддів вже зазначала про помилкове відображення в бухгалтерському обліку даних про відпуск у квітні 2014 року зерна пшениці 3 класу 2013 року, ця помилка була усунута у червні 2014 року. Тож дані щодо кількості зерна у актах від 03.06.2014 та від 10.06.2014 є правильними.

(6) Перевірка доводів захисту про неврахування судом першої інстанції доказів

(6.1) Щодо неврахування показань ОСОБА_8 про тиск на нього під час досудового розслідування

371.В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 зазначив, що суд першої інстанції помилково не взяв до уваги його твердження про здійснення на нього тиску під час досудового розслідування зі сторони слідчих через відсутність доказів звернення обвинуваченого з цього приводу до правоохоронних органів або ж будь-якого інформування інших осіб (пункт 628 вироку).

372.В межах цього доводу ОСОБА_8 зазначив, що: (1) тиск на нього був недноразовий, приїжджали додому та переконували надати правдиві показання щодо ОСОБА_7, в протилежному випадку повідомлять про підозру. Крім цього, тиск чинився під час допитів у слідчих, коли йому відмовляли в прийняті ліків; (2) зі скаргами з цих приводів він не звертався, оскільки боявся за себе та своїх близьких; (3) підтвердженням тиску на нього є факт звернення до медичних закладів, адже після такого спілкування у нього погіршувався стан здоров`я; (4) в ході судового розгляду він також неодноразово перебував на лікарняному, так само після оголошення вироку у нього теж погіршився стан здоров`я та він звертався до медичного закладу.

373.Суд відхиляє ці твердження обвинуваченого та погоджується з висновком суду першої інстанції, адже: (1) ОСОБА_8 не навів будь-яких фактичних даних щодо дій конкретних осіб відносно нього, які б давали можливість кваліфікувати ці дії як незаконний вплив з метою дачі показань щодо ОСОБА_7, (2) під час судового розгляду мав можливість надавати показання, (3) сам по собі факт звернення до медичного закладу не є доказом незаконного впливу на обвинуваченого.

(6.2) Неврахування показань свідків

374.В апеляційних скаргах захисники ОСОБА_7 зазначили, що показання допитаних під час судового розгляду свідків повністю підтверджують версію захисту (невинуватість обвинувачених) і спростовують версію обвинувачення. Загалом захист навів аналіз показань 21-го свідка, це: (1) працівники Комбінату, зокрема члени інвентаризаційної комісії, (2) керівник та працівники Аграрного фонду, які брали участь у перевірках наявності зерна на Комбінаті, (3) інспектори сільгоспінспекції, які брали участь в перевірках кількісно-якісного стану зерна на Комбінаті, (4) працівник Мінагрополітики, яка проводила внутрішній аудит на Комбінаті, (5) в.о.директора Комбінату на час аудиту та інвентаризації, (6) працівники охоронної фірми, які забезпечували охорону території Комбінату, (7) дружина обвинуваченого ОСОБА_8, (8) юрист, який займався переоформленням ПСП «Стир-Агро» та ПСП «Агротехсервіс» на нових власників.

375.Серед цих свідків сторона захисту ОСОБА_7 зазначила про 4 «ключових свідків захисту», показання яких суд першої інстанції не врахував. Так, в апеляційних скаргах захисники ОСОБА_7 називали «ключовим» свідком лише інспектора сільгоспінспекції ОСОБА_59 . Проте в подальшому під час апеляційного розгляду обвинувачений ОСОБА_7 назвав ще трьох «ключових» свідків, які за його твердженням мали безпосереднє відношення до руху зерна та які зазначали про відсутність нестачі зерна, однак суд першої інстанції не врахував їх показання через підпорядкування обвинуваченому - на час подій заступник директора (начальник виробництва) Комбінату ОСОБА_16, головний бухгалтер ОСОБА_17 та заступник головного бухгалтера ОСОБА_18 .

376.Загалом показання допитаних в суді свідків стосувались процесу проведення у квітні-липні 2014 року перевірок на Комбінаті, інвентаризації та аудиту, практики відпуску зерна з Комбінату та ведення складського обліку, оформлення змін в складі засновників/керівників в складі ПСП «Стир-Агро» та ПСП «Агротехсервіс», поведінки ОСОБА_8 після проведення процесуальних дій.

377.Виходячи з позиції захисту ОСОБА_7 в суді першої інстанції та з їх доводів апеляційних скарг, за допомогою показань свідків захист намагався поставити під сумнів результати зважування зерна в ході інвентаризації, довести відсутність масового вивезення зерна з Комбінату, здійснення відпуску зерна АФ за копіями дозволів, підроблення Звіту від 22-23.04.2014 в частині даних про нестачу зерна.

378.Суд відхиляє ці аргументи. Колегія суддів в першу чергу зазначає, що висновок суду про розтрату зерна ґрунтується на письмових доказах, захист не надав доказів фактичного відпуску зерна (отримання його покупцями, зазначеними захистом) понад кількість, встановлену судом, чи виявлення після інвентаризації зайвих лишків зерна, які не були враховані при переважуванні чи некоректно зважені. Показання допитаних в ході судового розгляду свідків цих висновків не спростовують. Фактично захист надає власну оцінку показань свідків та оспорює оцінку, надану судом першої інстанції.

379.Допитані як свідки члени інвентаризаційної комісії та представник Аграрного фонду не ставили під сумнів результати переважування, проведеного в ході інвентаризації. Показання ж, як стверджує ОСОБА_7, «ключових» свідків в частині, на яку посилається захист - відсутність нестачі, зводиться виключно до твердження (внутрішнього переконання) свідка про те, що такого «не може» бути або свідок «вважає», що нестачі немає, або зводяться до оціночних суджень чи припущень, а не будь-яких фактичних даних очевидцем яких вони були. При цьому ці три свідки, про яких зазначав ОСОБА_7, на час проведення інвентаризації або були відсутні на Комбінаті, або ж підписали відповідні документи щодо інвентаризації без будь-яких зауважень. Так, (1) відповідно до протоколу засідання інвентаризаційної комісії від 25.07.2014 та показань ОСОБА_17 під час проведення інвентаризації вона була на лікарняному (том 28 а. с. 10-15), (2) ОСОБА_16 під час інвентаризації була у відпустці, (3) ОСОБА_18 підписала акти інвентаризації та протокол засідання інвентаризаційної комісії без будь-яких зауважень.

380.Захисники ОСОБА_7 також зазначали про те, що суд проігнорував показання деяких свідків, оскільки їх показання не відображені у вироку. З цього приводу Суд зазначає, що КПК не передбачає обов`язок суду наводити у вироку показання всіх свідків, допитаних під час судового розгляду, чи всього обсягу наданих ними показань - необхідним є відображення показань лише в частині тих обставин, що мають значення для справи.

381.Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_12 посилалась на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги показання свідків в частині викрадення документів під час проведення інвентаризації, фактично при прийняття рішення суд взяв до уваги лише показання частини свідків, зокрема зацікавлених осіб - працівників АФ. З цьому приводу колегія суддів зазначає, що захист не надав документи щодо відпуску зерна, хоча їх захист міг отримати від контрагентів (покупців) АФ. З наведеного вище відсутність документів під час інвентаризації не могла вплинути на визначення кількості зерна у фактичному залишку.

Перевірка доводів щодо неврахування показань «ключових свідків захисту»

382.Суд першочергово аналізує твердження захисту ОСОБА_7 щодо показань свідків - ОСОБА_34, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 .

383.Суд першої інстанції (пункти 613-625 вироку) через неузгодженість з іншими доказами визнав недостовірними показання: (1) свідків ОСОБА_17, ОСОБА_16 та ОСОБА_29 щодо причин зникнення документів Комбінату під час інвентаризації у липні 2014 року; (2) свідка ОСОБА_29 стосовно відсутності нестачі зерна, встановленої під час інвентаризації, оскільки на Комбінаті були копії дозволів АФ на відвантаження цього зерна, а їх оригінали Комбінат отримав пізніше; (3) свідка ОСОБА_29 про те, що певного дня на Комбінат кур`єр Нової Пошти приніс певні документи у конверті. Секретар Комбінату їй показала документи від Аграрного фонду, що містили складські квитанції (бланк зеленого кольору). ОСОБА_29 хотіла забрати ці документи, щоб їх погасити, але в. о. директора ОСОБА_51 їх забрав до себе в кабінет.

384.Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недостовірність показань цих свідків в наведеній частині. Разом з тим при перевірці доводів захисту щодо показань свідка ОСОБА_29 додатково наводить дані щодо недостовірності її показань в частині отримання Комбінатом наприкінці інвентаризації оригіналів дозволів та квитанцій від АФ.

385.В апеляційних скаргах захист ОСОБА_7 називає ОСОБА_34 «ключовим свідком захисту», проте не пояснює в чому саме полягає суттєве чи вирішальне значення її показань для справи. Захисники акцентують увагу Суду лише на тому, що цей свідок надала показання щодо: (1) відсутності у працівників АФ зауважень до кількості зерна під час проведення ними перевірки 22-23.04.2014, (2) підроблення ними за результатами цієї перевірки звіту від 22.04.2014, (3) відсутності нестачі під час перевірки від 29.04.2014, (4) непідписання документів щодо інвентаризації на Комбінаті через невідповідність зафіксованих даних щодо нестачі попереднім перевіркам.

386.Суд вважає, що захист невірно зазначає зміст показань цього свідка, надаючи їм власну інтерпретацію.

387.Так, свідок ОСОБА_60 (на час подій - інспектор сільгоспінспекції у Волинській області) (судове засідання від 26.04.2022 - том 49 а. с. 23-26) показала, що: (1) у квітні 2014 року брала участь в двох перевірках щодо зерна на Комбінаті, вона залучалась та перевіряла лише якість зерна, у перевірці його кількості не була задіяна; (2) під час першої перевірки (22-23.04.2014) кількість зерна міряли мотузками два працівники АФ [ ОСОБА_38 та ОСОБА_37 ]. За результатами перевірки працівники АФ сказали їй, що «все добре», вона підписала останню сторінку складеного ними акту [Звіт від 22-23.04.2014, який містив дані про нестачу зерна], однак його примірник працівники АФ їй не надали, пояснивши, що цей документ складений тільки для АФ, адже перевірка проведена на виконання наказу їхнього керівника та сільгоспінспекції цей акт не потрібен; (3) чи були таблиці у акті на час його підписання свідок повідомила, що не пам`ятає, акт був підписаний ОСОБА_7 ; (4) на питання прокурора та суду першої інстанції про те, чого саме стосується фраза працівників АФ «все добре», а саме: даних бухгалтерського обліку, показників якості зерна, того що перевірка пройшла належним чином, даних замірів - свідок не змогла пояснити. Разом з тим під час допиту вона неодноразова наголошувала, що не мала відношення до перевірки кількості зерна; (5) за результатами другої перевірки інспектор ОСОБА_41 сказала, що треба зробити інвентаризацію зерна на Комбінаті [ці дані відповідають змісту акту перевірки від 12.05.2014]; (6) на питання захисника в контексті з`ясування причини її відмови підписувати акт інвентаризації, свідок підтвердила, що на час його підписання вона вже не працювала в сільгоспінспекції.

388.На думку Суду показання свідка ОСОБА_34 не мають вирішального значення для справи та не спростовують жодних висновків суду першої інстанції. Враховуючи те, що ОСОБА_34 ніколи не приймала участь у встановленні кількості зерна (лише у перевірці його якості), то її показання не можуть вплинути на правильність висновків суду щодо розтрати. Ні обвинувачення, ні висновки суду щодо кількості розтрати зерна не ґрунтуються на результатах перевірок, які мали місце у квітні 2014 року та в яких брала участь ОСОБА_59 . Сам Звіт від 22-23.04.2014, яким вперше зафіксовано нестачу та в цій частині на його підробці наполягає захист, також не є вирішальним доказом вини чи підставою для виправдання обвинувачених, адже зафіксовані у ньому дані щодо кількості нестачі зерна не інкримінуються обвинуваченим, висновок суду першої інстанції про кількість розтрати зерна ґрунтується на інших доказах.

389.Іншим «ключовим» за твердженням ОСОБА_7 свідком є ОСОБА_16, яка показала про відсутність нестачі зерна на Комбінаті. Зокрема, відповідно до апеляційних скарг захисників свідок надала показання щодо таких обставин: (1) порядку проведення щомісячних перевірок зерна, висловила сумнів в достовірності Звіту від 22-23.04.2014, оскільки у ньому містився підпис директора ОСОБА_7 лише на останньому аркуші, а не на кожному; (2) 29.04.2014 під час перевірки жодних нестач не було встановлено, (3) під час інвентаризації використані ваги були непридатними для таких заходів; (4) свідок бачила в сейфі в. о. директора Комбінату ОСОБА_61 пакет документів зі складськими квитанціями та дозволами від АФ, які він в останній день забрав з собою; (5) повідомила про викрадення документів з Комбінату після вступу на посаду нового директора у липні 2014 року; (6) зазначила, що дозволи АФ про відпуск зерна надходили на Комбінат електронною поштою чи факсом з подальшим надсиланням оригіналів (від тижня до місяця).

390.Суд зазначає, що показання свідка ОСОБА_16 не спростовують жодних висновків суду. Так, свідок ОСОБА_16 пояснила (судове засідання від 01.06.2022 - том 49 а. с. 47-49), що: (1) була заступником директора Комбінату з загальних питань (питань матеріально-технічного забезпечення) та її посадові обов`язки не стосувалось питань відпуску/приймання/обліку зерна; (2) ніколи в перевірках зерна вона не брала участь, бо це входило до її компетенції; (3) так само вона не брала участь в інвентаризації у липні 2014 року, оскільки була у відпустці з 26.06.2014 по 25.07.2014 (коли її відкликали). Через відсутність у цей період свідку невідомі обставини зникнення документів на Комбінаті у липні 2014 року; (5) вона працювала на Комбінаті до 2022 року включно та після інвентаризації у 2014 році зерна Аграрного фонду, яке обліковувалось як нестача, фізично на Комбінаті не було.

391.В іншій частині, на якій акцентував увагу захист, показання свідка щодо перевірок зводились до коментування (оцінки) актів перевірок, в яких вона участь не брала. Також свідок висловила власне враження про відсутність нестачі зерна та припущення чому нестача могла бути встановлена - відпуск був за копіями дозволів та АФ не надіслав оригінали квитанцій та дозволів, тому нестача рахувалась лише по бухгалтерії, за формою ЗХС-37, а фактично зерно було вивезено до або під час інвентаризації. Будь-які фактичні обставини про відпуск зерна свідок не повідомила. Зі свого боку Суд зазначає, що проаналізував відпуск зерна по всім дозволам, які надав АФ, та саме з врахуванням цих даних і встановлена розтрата.

392.Відповідно до доводів апеляційних скарг захисту ОСОБА_7 свідок ОСОБА_17 (на час подій головний бухгалтер Комбінату) повідомила такі важливі дані по справі: (1) заперечила факт нестачі зерна і повідомила, що несанкціонованого вивозу «не могло» бути; (2) повідомила, що дозволи АФ завжди отримували факсом чи електронною поштою, а лише потім надходив оригінал; (3) показала про факт зникнення документів після їх неконтрольованого вилучення новим керівником Комбінату під час перевірки у липні 2014 року; (4) в. о. директора ОСОБА_51 та невідомі люди керували процесом інвентаризації та нікого не допускали до нього; (5) вона критично ставиться до результатів інвентаризації, а саме щодо кількості зважених зернопродуктів (12 тисяч тонн рівно). Працівники елеватора обговорювали процес переважування і казали, що за зміну не може стільки бути, скільки вони «ставили»; (6) щодо показань на досудовому слідстві про те, що зерно відпускалось без дозволів на обидва ПСП «Стир-Агро» і «Агротехсервіс», то вона їх спростувала. Розбіжності між показаннями на досудовому слідстві та під час судового провадження пояснила тим, що раніше відповіді формулював детектив.

393.Суд, перевіривши показання цього свідка, зазначає, що ОСОБА_17 не повідомила будь-яких фактичних обставин щодо відсутності нестачі (судове засідання від 26.04.2022 - том 49 а. с. 23-26). Так, ОСОБА_17 в ході допиту неодноразово зазначала таке (далі цитати з показань): «до бухгалтерського обліку зерна на елеваторі я не мала жодного відношення», «за облік та рух зерна по елеватору відповідала ОСОБА_62 [ ОСОБА_63 ]», «я не вспомню як вівся облік зерна - чітко може розказати ОСОБА_64 [ ОСОБА_62 ( ОСОБА_63 )]», « ОСОБА_62 виводила цифру зерна, яка була відображена у рахунках на оплату послуг зберігання», «дозволи я не бачила і не приймала участі в обліку і оформленні зерна, дозволи перевіряв директор - директор дає вказівку кому відгружати, без відома директора не можна вивезти зерно з Комбінату, все зерно погоджується керівником, зерно вивозилось тільки на підставі форми 16», «керівник дає вказівки відгружати-приймати».

394.На питання прокурора щодо нестачі зерна (як могла виникнути різниця між фактичною наявністю зерна та даними бухгалтерського обліку зернопродуктів, які документи могли бути недооформлені в цьому випадку тощо) відповіді ОСОБА_17 зводились до того, що вона (далі цитати з показань) «не пам`ятає, не знає, не пояснить різницю, бо не знає, не скаже… не помнить …. не знаю, бо не вела обліку того зерна», «всі документи щодо відпуску зерна матеріально-відповідальна особа здавала в бухгалтерію бухгалтеру, яка веде облік зерна - ОСОБА_62 », «я не скажу що це нестача, АФ давав дозвола, вивозилось зерно, а як воно вивозилось я не знаю», «дозвола повинні були бути, завжди приходило факсом, а пізніше оригінал дозволу, дозвола приходили не в бухгалтерію, а передавали директору, дозвола АФ я не бачила - бо не приймала участі в цьому», «документи щодо обліку зерна перебували у бухгалтеру по обліку зерна».

395.Щодо інвентаризації свідок ОСОБА_17 показала, що в ній участі не приймала, оскільки була в лікарні. А питання захисту про те, чи можна зважити 12 тисяч тонн зерна рівно, зазначила, що такого не може бути без наведення пояснення своєї відповіді. Про відсутність документів [на викраденні яких наголошував захист] їй повідомили, коли вона вже була у лікарні. Отже, ОСОБА_17 не була очевидцем чи учасником процесу інвентаризації, тому колегія суддів відхиляє твердження захисту щодо показань цього свідка про некоректність процесу переважування зерна. Свідок також не зазначала, що детектив вніс недостовірну інформацію у протокол її допиту.

396.На думку захисників ОСОБА_7 свідок захисту ОСОБА_18 (на час подій - заступник головного бухгалтера Комбінату) показала такі важливі для захисту дані: (1) під час щомісячних перевірок жодних нестач не було встановлено; (2) поставила під сумнів зміст Звіту від 22-23.04.2014; (3) 22.04.2014 брала участь у перевірці, всі окремо вели власні підрахунки і нестачі не було встановлено; (4) 04.07.2014 під час перевірки вилучено бухгалтерські документи; (5) її не допустили до інвентаризації; (6) пояснила причини розбіжностей між фактичною кількістю та кількістю за бухгалтерським обліком; (7) розповіла про надходження оригіналів дозволів АФ на відпуск зерна після інвентаризації; (8) під час інвентаризації відбувалось відвантаження зерна на користь Херсонського КХП та Радивилівського КХП без оригіналів дозволів, які надійшли пізніше; (9) викрадення документів перевіряючими у липні 2014 року; (10) проблеми розрахунків зі сторони АФ за зерно, що перебувало на зберіганні та яке переоформлювалось на інших власників.

397.Відповідно до наданих під час судового розгляду показань, свідок ОСОБА_18 повідомила (судове засідання від 01.06.2022 - том 49 а. с. 47-49), що: (1) за посадовими обов`язками вона відповідала за бухгалтерський облік зерна на елеваторі та погашала складські квитанції в Реєстрі, вона оформляла наказ на відпуск зерна за формою 16; (2) під час щомісячних перевірок, які проводив АФ, звіряли дані з форми 37зхс, в яку вносились дані за оригіналами дозволів складських квитанцій, перевіряли форми 36, 37зхс, а також складські квитанції, (3) підтвердила, що вона підписувала акт інвентаризації та протокол інвентаризаційної комісії, однак зазначила, що не брала участі процесі переважування зерна. Заперечуючи правильність дій перевіряючих під час інвентаризації, свідок під час допиту в суді повідомила, що власні письмові пояснення чи зауваження щодо дій та підрахунків кількості зерна під час аудиту та інвентаризації свідок перевіряючим не надавала, копії дозволів, за якими нібито був відпуск зерна, теж не надала. Встановлені в ході інвентаризації розбіжності між фактичною кількість зерна та даними бухгалтерського обліку пояснювала тим, що перевіряючі забрали документи на розхід зерна; (4) відпуск зерна не завжди відбувався за оригіналом дозволу від АФ. Відпуск зерна здійснювався і на підставі копії дозволу (приходив факсом чи електронною поштою), в такому випадку вибуття зерна обліковувалось лише у формі 36 зхс, а в форму ЗХС-37 обліковувалась лише після надходження оригіналів квитанцій та дозволів; (5) свідок складала рахунок на оплату Аграрним фондом послуг за зберігання зерна, в якому зазначались дані за формою 37зхс, а по факту зерно вже було відгружено; (6) директор Комбінату ОСОБА_7 передав свідку біржові контракти АФ з обома ПСП, гарантійні листи та акти (з цих документів вона зробила собі копії); (7) свідок не змогла пояснити, чому вона погасила у червні 2014 року складську квитанцію на 13 тис т зерна (за якою відповідно до дозволу АФ від 06.06.2014 було відпущено лише 1 тис т зерна) та не виписала нову квитанції на залишок за цією квитанцією на 12 тис т. Показання свідка про те, що вона могла виписати дві квитанції по 6 тис т - не підтверджуються даними з Реєстру, за якими квитанція на 13 тис т погашена без оформлення залишків за нею; (8) багато відгрузок зерна було на таких контрагентів АФ - Агротехніка, Кепітал трейд, Радивиліський КХП та Херсонський КХП [як встановив суд, на Херсонський КХП та Радивілівський КХП відгрузок не було]; (9) у липні 2014 року під час інвентаризації вивозилось зерно, бо свідок виписувала накази на відгрузку при в.о. директора ОСОБА_65 без дозволу АФ в адресу Радивилівський КХП чи Херсонський КХП, дозвіл прийшов пізніше, проте яка кількість виїхала з Комбінату свідок сказати не змогла, припустила, що можливо вивезли пару машин - 10-20 тонн [в матеріалах справи є копії наказів за липень 2014 року на 3 000 т зерна, але доказів відпуску за ними зерна немає]; (10) щодо показань свідка про Звіт АФ від 22-23.04.2014, то її показання в цій частині зводяться до аналізу наявності підпису директора Комбінату ОСОБА_7 на кожній сторінці Звіту.

398.Суд окремо акцентує увагу на суперечливості іншим доказам показань свідка ОСОБА_29 про отримання Комбінатом після завершення інвентаризації оригіналів дозволів та квитанцій (бланк зеленого кольору) від АФ, які були передані в. о. директора ОСОБА_53 та потім зникли.

399.Так, свідок ОСОБА_29 показала, що в день від`їзду перевіряючих з Комбінату кур`єр Нової пошти приніс на Комбінат пакет документів від Аграрного фонду - оригінали дозволів та квитанцій (зеленого кольору), серед яких були квитанції і на 12 тис тонн і на 6 тис тонн, свідок хотіла погасити їх в Реєстрі, але їх забрав ОСОБА_65 . Ці документи мала зареєструвати секретар Макар у журналі вхідної кореспонденції.

400.У той же час з матеріалів справи вбачається, що: (1) квитанція на 12 тис тонн взагалі не оформлювалась, а оригінал квитанції (бланк зеленого кольору) на 13 тис тонн (763334) був вилучений на Комбінаті з відміткою про погашення та ця квитанція була погашена в Реєстрі ще 13.06.2014; (2) після 13.06.2014 був фактичний відпуск зерна лише за квитанцією АУ 763352 в адресу Capital Trade Sp.z.o.o. і ця квитанція не погашена, а інші квитанції, за якими був рух зерна у червні 2014 року - були погашені (АУ 763334, 763332, 763341 - пункти 248-251, 349 цієї ухвали); (3) непогашених квитанції на 6 тис тонн у АФ не було - всі вони (763357, 763366 ) були погашені у лютому-квітні 2014 року; (4) квитанцій на такий обсяг зерна станом на липень 2014 року у АФ не було, а загальна маса зерна за 18-ма квитанціями, які станом на 25.07.2014 не були погашені по Реєстру, складала 16 983,68 т (АУ 763328, 763329, 763330, 763331, 763343, 763344, 763345, 763350, 763351, 763352, 763373, 763377, 763378, 763382, 763385, 763387, 763388, 763389). З них 12 квитанцій на 9 433,38 т зерна були в оригіналах у АФ (АУ 763328, 763329, 763330, 763331, 763343, 763344, 763345, 763350, 763373, 763377, 763382, 763387).

Перевірка доводів щодо неврахування показань керівника та працівників Аграрного фонду

401.Захист ОСОБА_7 наводив в апеляційних скаргах такі показання свідків ОСОБА_39, ОСОБА_42, ОСОБА_66, ОСОБА_67 .

402.Так, на думку захисників свідок ОСОБА_68 (на час подій керівник Аграрного фонду) підтвердив практику відпуску зерна за копіями дозволів АФ з подальшим надсиланням їх оригіналу, а також підтвердив відсутність нестачі зерна.

403.Колегія суддів відхиляє ці твердження, з огляду на те, що свідок ОСОБА_68 (судове засідання від 03.11.2021 - том 47 а. с. 76-79): (1) не стверджував про відсутність нестачі та заперечив заперечив можливість відпуску зерна без оригіналу дозволу АФ на це та без оригіналу складської квитанції, оскільки при будь-який дії на складі з зерном Аграрного фонду складався акт прийому-передачі (з продавцем), який від АФ підписував представник АФ. За загальною практикою АФ як правило надсилав оригінал дозволу та квитанції регіональному представнику АФ, хоча були випадки, що ці документи передались покупцю зерна; (2) свідок показав, що у відносинах з переробними підприємствами існувала практика відпуску зерна за копіями дозволів, які передавались електронною поштою або факсом з подальшим надсиланням оригіналу, це відбувалось переважно у випадках, коли виникала необхідність швидко переробити зерно на борошно і це було обумовлено тривалістю процедури підготовки зерна до переробки (судове засідання від 03.11.2021, таймкод: 09:52 -09:54). В цьому контексті колегія суддів зазначає, що процедура відпуску зерна в переробку відрізняється від процедури відпуску зерна третім особам (покупцям), адже в таких випадках не підписується трьохсторонній акт про приймання-передачу (АФ, Комбінат та новий власник зерна).

404.В апеляціях захист ОСОБА_7 зазначає про те, що свідок ОСОБА_43 (з квітня 2014 року - постійний представник АФ у Волинській області) брав участь у трьох перевірках залишків зерна, під час яких не виявив жодних розбіжностей, у травні 2014 року безпосередньо брав участь у проведенні замірів, під час яких недостачі не було встановлено (довідка перевірки від 26.05.2014).

405.Суд відхиляє ці доводи, адже свідок пояснив, що він брав участь у двох перевірках на Комбінаті та особисто замірів фактичної наявності зерна не робив - їх робили працівники Комбінату. Так, свідок ОСОБА_43 (судове засідання від 18.01.2022 - том 47 а. с. 117-121), показав, що: (1) брав участь у двох перевірках - у травні 2014 року (до 10 числа) та у червні 2014 року; (2) під час першої з них - перевірялась фактична кількість зерна та дані бухгалтерського обліку, зокрема, він у складі комісії брав участь у проведенні замірів зерна за участі ОСОБА_8, розбіжностей між фактичною кількістю та даними бухгалтерського обліку не виявлено. Свідок пояснив, що з кінця квітні по травень 2014 року одночасно і паралельно проводились ряд перевірок, за їх результатами свідок підписав акт від 29.04.2014, акт наявності зерна від 08.05.2014, довідку від 26.05.2014; (3) під час другої перевірки - у червні 2014 року була здійснена лише перевірка бухгалтерських даних, до перевірки фактичної кількості зерна його вже не допустили, оскільки як йому повідомив ОСОБА_8 на Комбінаті проводилась фумігація; (4) щодо замірів під час першої перевірки наприкінці квітня 2014 року (тобто замірів від 29.04.2014), то заміри здійснювали мотузкою працівники Комбінату за участі ОСОБА_8, силоси, в яких слід здійснювати заміри - визначав ОСОБА_8, свідок особисто замірів не проводив та не проводив розрахунку щодо фактичної кількості зерна; (5) довідку від 26.05.2014, яка була складена фінінспекцією, він підписав без зауважень, оскільки брав участь в перевірці.

406.Також в контексті тверджень обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що на Комбінаті кожний день перебував постійний представник АФ, Суд зазначає, що свідок ОСОБА_43 показав, що його робоче місце було у місті Луцьку (не на Комбінаті), на Комбінат він прибував лише на перевірки.

407.В апеляційних скаргах захисники ОСОБА_7 навели такі показання свідка ОСОБА_66 (на час подій - працівник відділу внутрішньої безпеки в АФ): (1) у квітні 2014 року заміри робили рулеткою, до яких він критично ставиться; (2) не брав участі в переважуванні у липні 2014 року, а також у роботі аудиторської комісії, а лише підписував наданий йому документ, за їхній зміст вважає відповідальними інших осіб; (3) підтвердив, що заміри в «чорних закромах» не проводились. Також захисники стверджували про упередженість цього свідка як працівника потерпілого та цивільного позивача, він не коментує дані акту від 22.04.2014 № 6/21, який він підписав.

408.На думку Суду захист невірно інтерпретує показання цього свідка - свідок не висловлював будь-яких сумнів щодо проведених замірів зерна 22-23.04.2014, його показання узгоджуються з іншими доказами, а з матеріалів справи вбачається, що він брав участь у перевірці 22-23.04.2014, а також був залучений до проведення аудиту та інвентаризації (том 46 а. с. 116-134). Так, свідок показав (судове засідання від 03.11.2021 - том 47 а. с. 76-79), що: (1) брав участь в перевірці зерна на Комбінаті у квітні 2014 року та у липні 2014 року як член робочої групи, яка проводила аудит; (2) щодо перевірки у квітні повідомив, що до АФ надійшла інформація про відвантаження зерна з Комбінату в великих обсягах, тому за наказом Голови правління АФ у квітні 2014 року була проведена перевірка кількісно-якісного стану зерна шляхом замірів за допомогою рулетки та за результатами замірів зерна в силосах було виявлено розбіжність між фактичною кількістю зерна і даними бухгалтерського обліку. Ці ознаки вказували, що існує велика ймовірність нестачі зерна, у зв`язку з цим було звернення в правоохоронні органи. Фактичну кількість можна встановити лише шляхом зважування. Переважування - це крайній захід, оскільки тягне витрати електроенергії, зупинення роботи підприємства, відсторонення директора, тому заміри були передумовою проведення перевірки; (3) ОСОБА_7 не підписував Звіт від 22-23.04.2014 на кожній сторінці; (4) щодо «чорних закромів» показав, що заміри завжди робили в присутності ОСОБА_8, який був обізнаний про місцезнаходження зерна; (5) елеватор на час інвентаризації не працював.

409.Захисники ОСОБА_7 наголошували на таких показаннях свідка ОСОБА_69 (працівник АФ): (1) він спростував показання ОСОБА_39 щодо підстав для проведення перевірки у квітні 2014 року у зв`язку з несанкціонованим вивозом зерна; (2) він спростував показання ОСОБА_70 про його особисту участь у переважуванні зерна під час інвентаризації; (3) переважена в ході інвентаризації кількість зерна в розмірі 12 тис т рівно може бути опискою та є сумнівною; (4) розбіжності між фактичною кількістю зерна та даними бухгалтерського обліку могли виникнути в результаті відсутності дозволів АФ на Комбінаті, які мають бути надані пізніше; (5) спростував факт вивозу зерна у липні 2014 року; (6) розбіжності в квітні 2014 року могли бути наслідком некоректного обміну документами, що мало наслідком ведення різного обліку зберігачем та поклажодавцем. Зерно, яке фактично вже було відпущено Комбінатом, могло обліковуватись Аграрним фондом.

410.Суд відхиляє твердження захисту про те, що показання свідка ОСОБА_69 спростовують версію обвинувачення (судове засідання від 18.01.2022 - том 47 а. с. 117-121). Так, свідок показав, що: (1) брав участь у перевірці 22-23.04.2014 (робив заміри зерна) та під час аудиту у липні 2014 року; (2) у липні 2014 року під час інвентаризації участь у переважуванні зерна не брав; (3) на питання захисника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_23 про те, чи зустрічав свідок в своїй практиці таке та чи взагалі можна зважити «12 тис тонн нуль-нуль грам», на що свідок відповів «може це опечатка - це в кілограмах вказано», тобто припущення свідка про опечатку стосувалось абстрактного питання захисника (а не зважувань на Комбінаті) в частині можливості виміряти кількість зерна з точністю до граму. Свідок не висловлювався, що результатами зважування у кількості 12 тис т є сумнівним показником.

411.Решта аргументів захисту щодо показань цього свідка не спростовують висновків суду першої інстанції щодо розтрати зерна. Так, перевірка від 22-23.04.2014 була проведена на підставі наказу Голови правління АФ, тому саме він знав підстави її ініціювання, про які і повідомив суду - була наявна інформація про вивіз зерна з Комбінату. Питання щодо причин розбіжностей у бухгалтерському обліку зерна Комбінату і АФ у квітні 2014 року були відображені в Звіті від 22-23.04.2014.

Перевірка доводів про неврахування показань в.о. керівника Комбінату у липні 2014 року

412.Захисники ОСОБА_7 звертали увагу Суду на те, що свідок ОСОБА_51 (в. о. директора Комбінату на час проведення інвентаризації у липні 2014 року) показав таке: (1) він був призначений на посаду виключно на час проведення інвентаризації; (2) під час інвентаризації він принципово не досліджував первинну бухгалтерську документацію, не докладав зусиль щодо її отримання від контрагентів, а комісії керувалась даними АФ, саме працівники АФ самостійно здійснювали підрахунок ТМЦ за документами; (3) тричі показав про факт викрадення бухгалтерських документів на третій день після вступу на посаду керівника Комбінату; (4) йому не відома Інструкція № 202 та що таке «чорні закрома».

413.Аргументи захисту щодо показань свідка ОСОБА_51 зводяться до їх оцінки та намагань дискредитувати свідка. Суд відхиляє ці твердження захисту, адже показання свідка узгоджуються з іншими доказами у справі. Так, відповідно до показань свідка ОСОБА_51 (судове засідання від 21.01.2022 - том 47 а. с. 127-129): (1) 01.07.2014 він разом з перевіряючими прибув до Комбінату, але два дні їх не пропускала охорона на територію Комбінату через те, що на Комбінаті не було керівництва. Він приступив до виконання обов`язків директора Комбінату лише 03.07.2014; (2) оскільки на Комбінаті на час проведення інвентаризації не було первинних документів, то брали до уваги дані форм № 36 та № 37, акт звірки даних бухгалтерського обліку з Аграрним фондом на початок липня 2014 року, дані Держрезерву, бухгалтер Комбінату надала довідку про кількість зерна. Крім цього, членами інвентаризаційної комісії були працівники бухгалтерії Комбінату. За результатами інвентаризації всі члени комісії підписали акти без зауважень. Нестачу пояснювали тим що, відвантажували зерно без дозволу АФ та сподівались, що він надійде пізніше, зокрема, начальник елеватора і заступник бухгалтера. Матеріально відповідальні особи надавали пояснення письмово представнику АФ щодо нестачі, вони частково були відображені в протоколі засідання; (3) суцільне зважування зерна відбувалось комісійно за участю начальника елеватора, змінних майстрів, в присутності представників АФ, ваги були перевірені, переважували відбувалось в дві зміни, все зерно пройшло через ваги; (4) під час роботи інвентаризаційної комісії зерно не відвантажувалось, відвантажувалось лише продукти переробки - борошно (до початку роботи комісії і це бачив свідок, коли разом з аудиторською групою перебували біля Комбінату, коли їх декілька днів не допускала на Комбінат охорона). На питання захисту про відвантаження на Радивилівський КХП на другий день після початку виконання ним посадових обов`язків - зазначив що такого не пам`ятає і такого не могло бути; (5) не може сказати чи переважувалось зерно в «чорних закромах», але акти інвентаризації підписали без зауважень.

Перевірка доводів щодо неврахування показань інспекторів сільгоспінспекції

414.Крім показань інспектора ОСОБА_73 захисники ОСОБА_7 посилались на показання працівники сільгоспінспекції: (1) заступника начальника відділу контролю та безпеки зерна і продуктів його переробки Держсільгоспінспекції у Волинській області ОСОБА_41 та (2) директора департаменту контролю Державної інспекції сільського господарства України ОСОБА_74 .

415.Захист ОСОБА_7 акцентував увагу на показаннях свідка ОСОБА_41 про те, що: (1) вона приймала участь у ряді перевірок фізичної наявності зерна АФ на Комбінаті, за результатами яких розбіжностей з бухгалтерськими даними не було виявлено; (2) в період проведених перевірок бухгалтерські документи були в наявності та надавались бухгалтерією; (3) директор ОСОБА_7 жодного тиску на перевіряючи не чинив і на результатами перевірок не впливав.

416.Показання цього свідка щодо даних замірів не впливають на висновки суду по суті обвинувачення, адже ці заміри робили працівники Комбінату. Так, свідок ОСОБА_41 показала (судове засідання від 18.02.2022 - том 48 а. с. 231-235), що: (1) вона брала участь у трьох перевірках, які відбулись у квітні, у червні та на початку липня 2014 року; (2) у квітні 2014 року [29.04.2014] під час перевірки робили заміри з метою визначити фактичну кількість зерна за допомогою шнурка із вантажем - безпосередньо ці заміри здійснювали працівники елеватора, під час замірів на елеваторі був присутній ОСОБА_8, а вже підрахунки за формулами здійснювала свідок, цифри їй повідомляв той, хто міряв. Вона безпосередньо заміри не проводила. Заміри проводились за схемою розташування зерна та відповідно до цієї схеми ОСОБА_8 зазначав в яких силосах проводити заміри. Бухгалтерія Комбінату надавала форми 36 та 37. Одночасно проводили перевірки різні органи, які оформили результати перевірки своїми документами, але заміри фактичної кількості зерна проводили лише один раз. За результатами перевірки розбіжностей між фактичною кількістю та даними бухгалтерського обліку не було виявлено, був виданий припис провести переважування зерна, оскільки лише таким чином можна визначити фактичну кількість зерна; (3) у червні 2014 року перевірка була на предмет виконання припису, письмово директор ОСОБА_7 повідомив, що переважити неможливо через значну кількість зерна. Знов-таки заміри зерна робили працівники елеватора в присутності ОСОБА_8 . Розбіжностей між фактичною кількістю та даними бухгалтерського обліку не було виявлено; (4) 04.07.2014 свідок була включена в комісію з перевірки, але участі в замірах зерна не брала.

417.В апеляційних скаргах захисники ОСОБА_7 зазначали, що у пункті 233 вироку суд першої інстанції безпідставно зазначив, що ОСОБА_7 не допустив ОСОБА_41 до перевірки, що спростовується показаннями самої ОСОБА_75 .

418.З цього приводу Суд зазначає, що суд першої інстанції у пункті 232 вироку зазначав про недопуск працівників контролюючих органів для проведення саме «переважування зерна», а не до перевірки в цілому. В пункті 233 вироку суд посилався на недопуск ОСОБА_41 до проведення 27.06.2014 перевірки кількісного стану зберігання зерна саме «шляхом переважування». Про це і показала свідок ОСОБА_41, адже за підписом ОСОБА_7 був наданий лист про неможливість проведення зважування, що підтверджується відповідним листом (том 26 а. с. 26). Разом з тим 27.06.2014 за участі ОСОБА_41 були проведені заміри (а не зважування) фактичної кількості зерна, про що і був складений відповідний акт (том 26 а. с. 21-23). В ході допиту свідок ОСОБА_41 показала, що до проведення «перевірок» ОСОБА_7 не чинив перешкод.

419.Захисники ОСОБА_7 вважали, що на користь версії захисту свідчать показання свідка ОСОБА_46, який показав, що під час перевірки 03-04.07.2014: (1) кількості зерна Аграрного фонду визначав за довідкою, наданою АФ. Жодних замірів свідок не робив, а працював виключно з документами; (2) не врахував дозволів АФ та первинних бухгалтерських документів; (3) вихідні дані щодо залишків зерна брав з Державних реєстрів та лише з форми 37 Комбінату; (4) заміри проводились рулеткою лише в тих силосах, на які вказували йому невідомі особи, оскільки не орієнтувались на елеваторі.

420.По-перше в основу вироку суду не покладені висновки перевірки від 03-04.07.2014 щодо кількості нестачі зерна (акт від 03-04.07.2014). По-друге, наведені захистом твердженні щодо показань свідка ОСОБА_46 не відповідають змісту наданих ним показань. Так, свідок ОСОБА_47 (судове засідання від 03.11.2021 - том 47 а. с. 76-79) брав участь у замірах, заміри проводили комісійно за допомогою шнурка, також у свідка був лазерний пристрій вимірювання довжини - під час замірів були присутні приблизно шість-сім чоловік; заміри проводились у силосах відповідно до план-схеми розміщення силосів. Вихідні дані щодо кількості зерна розраховував за даними довідки з державних реєстрів про залишки зерна, довідок АФ та Держрезерву про залишки, форма 37, на Комбінаті дозволів АФ йому не надавали, для перевірки документів з Комбінату він не вилучав, під час замірів елеватор не працював.

Перевірка показань особи, яка проводила внутрішній аудит на Комбінаті

421.На думку захисту ОСОБА_7 показання свідка ОСОБА_70 (на час подій - начальник відділу контролю дотримання бюджетної дисципліни управління внутрішнього аудиту Мінагрополітики) є суперечливими, сумнівними та недостовірними, а сам свідок є упередженою. Захист зазначив, що: (1) суперечливими є покази свідка щодо використання як вихідних даних з держреєстрів, щодо участі в переважуванні зерна, щодо участі у складенні аудиторського звіту ОСОБА_69 та ОСОБА_66, щодо відвантаження зерна; (2) сумнівними є показання свідка про те, що вона брала безпосередню участь у переважуванні зерна, оскільки це є неможливим фізично через значний обсяг роботи - вона робили аудит діяльності Комбінату за 1,5 року та склала акт на 59 сторінках з додатками; (3) свідок під час аудиту не використовувала первинні бухгалтерські документи, вихідні дані про залишок зерна АФ були отримані виключно від самого АФ та були відсутні необхідні акти звірки між поклажодавцем та зберігачем; (4) свідок є упередженою, оскільки нею корегувались документи Комбінату для приведення їх у відповідність з даними реєстру.

422.У контексті аргументів захисту Суд з приводу показань свідка ОСОБА_70 (судове засідання від 03.12.2021 - том 47 а. с. 95-98), зазначає таке: (1) свідок показала, що не брала участь в переважуванні зерна під час інвентаризації (вона не була членом інвентаризаційної групи), (2) під час аудиту використовувала дані з Реєстру щодо кількості зерна на Комбінаті (ці дані вносив сам Комбінат), документи, які надав Комбінат (на момент подій свідку зі сторони Комбінату було повідомлено, що документи зникли, були викрадені з Комбінату), бухгалтерські дані, які надав АФ та Держрезерв; (3) свідок не стверджувала про коригування документів Комбінату (захист не навів конкретних даних про те, які саме документи нібито скорегувала свідок), захист фактично спотворює зміст показань свідка; (4) свідок зазначила, що зауважень до змісту аудиторського звіту зі сторони Комбінату не надходило, так само Комбінат не надав додаткові документи в спростування висновків аудиторського звіту; (5) під час аудиту ОСОБА_8 надав копії документів, за якими він здійснював відвантаження зерна - вони долучені до звіту, а пояснення ОСОБА_8 відображені у звіті.

Перевірка показань працівників Комбінату, які брали участь в інвентаризації

423.Захист ОСОБА_7 посилався на обґрунтування своє позиції посилався на показання таких працівників Комбінату: змінних майстрів елеватора - ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_32, а також головного інженера - ОСОБА_76 .

424.Всі наведені свідки брали участь в інвентаризації та підписали документи за її результатами без будь-яких зауважень. Показання цих свідків, наведені захистом, не спростовують встановлених судом першої інстанції по суті обвинувачення.

425.Так, захист в апеляційних скаргах акцентував увагу на таких показаннях свідка ОСОБА_48 : (1) масового вивозу зерна у лютому-червні 2014 року не було; (2) під час інвентаризації за зміну можна переважити 300-500 т зерна за умови безперебійної роботи обладнання, проте траплялись поломки, що призводили до простою від 30 хв до 3 годин; (3) «чорні закрома» при переважуванні не враховувались; (4) процедурою інвентаризації керували сторонні особи, залучені ОСОБА_77 ; (5) з січня по липень 2014 року на Комбінаті була велика кількість зерна.

426.Як показала свідок ОСОБА_48 (на час подій - змінний майстер елеватора) (судове засідання від 18.02.2022 - том 48 а. с. 231-235): (1) вона брала участь в переважуванні зерна під час інвентаризації, яке відбувалось в дві зміни (денну та нічну, переважування могло тривати 9 чи 12 годин), за її зміну могли переважити 300-500 т у разі відсутності поломок техніки, дані щозмінного переважування фіксувались письмово, ці дані підписували приблизно п`ять осіб (зокрема, змінний майстер, лаборант, бухгалтер); (2) виявлену нестачу ОСОБА_8 пояснював «неув`язкою з бумагами»; (3) без наказу директора не могло бути відпуску зерна з елеватора, без наказу директора охорона б не допускала вивіз зерна за межі Комбінату; (4) підтвердила, що підписувала документи за результатами інвентаризації; (5) під час переважування елеватор не працював (відвантаження зерна не було); (6) свідок не повідомляла суду даних про те, що процедурою інвентаризації керували сторонні особи, залучені ОСОБА_78 .

427.Захист наголошував на таких показаннях свідка ОСОБА_49 (на час подій - змінний майстер елеватора): (1) в ході інвентаризації при переважуванні обладнання постійно виходило з ладу; (2) масового вивезення зерна не було, відвантаження зерна здійснювалось багатьом підприємствам.

428.Щодо цих зауважень захисту Суд зазначає таке: (1) свідок ОСОБА_49 не стверджувала про постійну поломку обладнання під час інвентаризації (судове засідання від 18.02.2022 - том 48 а. с. 231-235). Так, на питання захисту, чи в процесі інвентаризації траплялись випадки поломки обладнання з переважування та скільки йшло часу на ремонт обладнання, то свідок відповіла, що не пам`ятає щоб ламалась техніка під час переважування, але таке могло бути, вона не виключає цього, а скільки часу йшло на ремонт вона цього сказати не може; (2) адвокат ставив питання про масове ввезення зерна - як про понаднормове вивезення зерна, на що свідок повідомила, що не пам`ятає такого та зазначила, що на Комбінаті завжди був рух зерна - і прийомки, і відгрузки.

429.Захист посилався на такі показання свідка ОСОБА_32 (на час подій - змінний майстер елеватора): (1) повідомив про тиск зі сторони слідчого СБУ під час досудового розслідування, він був вимушений підписати протокол допиту без внесення зауважень та доповнень до нього; (2) заперечив факт допиту в НАБУ у 2018 році; (3) заперечив факт масового вивезення зерна, підприємство працювало в звичайному режимі; (4) про компанії ПСП «Стир-Агро» та ПСП «Агротехсервіс» дізнався від слідчого СБУ під час допиту, факти відвантаження на них зерна заперечив.

430.Суд погоджується з оцінкою показань цього свідка, що надана судом першої інстанції (пункти 702-703 вироку). Так, свідок ОСОБА_32 (судове засідання від 18.02.2022 - том 48 а. с. 231-235, судове засідання від 18.01.2022 - том 47 а. с. 117-121) показав, що у квітні-червні 2014 року не працював на Комбінаті, адже був в АТО, а також повідомив про відвантаження зерна на користь ПСП «Стир-Агро» та ПСП «Агротехсервіс». В контексті тверджень захисту колегія суддів зазначає, що під час допиту свідок не повідомляв суду про будь-який тиск зі сторони слідчих, в тому числі слідчих СБУ, та вимушений характер підписання протоколу допиту без зауважень чи доповнень. Також свідок не повідомляв суду про те, що в протоколах його допиту як свідка під час досудового розслідування зазначені неправдиві відомості. В суді свідок повідомив про відпуск зерна на ПСП « Стир-Агро » та ПСП «Агротехсервіс».

431.В апеляціях захисники ОСОБА_7 акцентували увагу на таких показаннях свідка ОСОБА_50 (на час подій - головний інженер Комбінату): (1) він повідомив про технологічні можливості зважування на комбінаті - це 500 т на добу, (2) надав визначення поняттю «чорні закрома», (3) заперечив можливість вивозу зерна без дозволу АФ, хоча існувала практика відпуску без оригіналу, який отримувався пізніше.

432.Суд зазначає, що свідок ОСОБА_50 (судове засідання від 21.01.2022 - том 47 а. с. 127-129) показав, що: (1) він приймав участь в інвентаризації у 2014 році, за результатами якої встановлена нестача, пояснення ОСОБА_8 щодо нестачі були відображені в протоколі засідання інвентаризаційної комісії. ОСОБА_8 пояснював, що деякі дозвола були, деякі пізніше мають бути. Зерно відпускалось згідно наказу директора Комбінату; (2) під час інвентаризації переважування проводилась в присутності матеріально відповідальних осіб, переважування здійснювали змінні майстри елеватора; (3) він відповідав за забезпечення роботи технологічного обладнання.

Перевірка доводів щодо неврахування показань охоронців Комбінату

433.Захист ОСОБА_7 наголошував на таких показаннях працівників охоронної фірми, яка забезпечувала охорону Комбінату:

(1) свідок ОСОБА_79 (на час подій - заступник директора охоронної фірми ТОВ «Арсенал», яка забезпечувала охорону Комбінату) (судове засідання від 03.12.2021 - том 47 а. с. 95-98) повідомив, що: 1) масового вивезення зерна зернопродуктів протягом лютого-червня 2014 року з Комбінату не відбувалось; 2) повідомлень про порушення порядку вивезення зерна (без дозвільних документів) не було; 3) спростував твердження, що охорона не допускала перевіряючі чи контролюючі органи на Комбінат;

(2) свідки захисту ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82 (судове засідання від 19.05.2022 - том 49 а. с. 43-46) показали про відсутність масового вивезення зерна у січні-липні 2014 року, виїзд з Комбінату допускався за наявності двох примірників наказу та ТТН, один з примірників яких вилучався у водія, поміщувався в опечатану скриньку, в кінці зміни - передавались начальником охорони до бухгалтерії. Крім того, відомості про вивезення ТМЦ фіксувались в журналі обліку.

434.Суд погоджується з оцінкою показань цих свідків, надану судом першої інстанції (пункт 691-701 вироку). Показання цих свідків не спростовують встановлених судом обставин щодо розтрати. Так, свідок ОСОБА_79 не здійснював особисто охорону підприємства, а лише здійснював адміністративні повноваження у товаристві, що надавала послуги Комбінату. Інші свідки здійснювали охоронну позмінно на різних пунктах охорони ( ОСОБА_83 охороняв виїзд на залізницю, ОСОБА_82 та ОСОБА_81 чергували на прохідній), більш того ОСОБА_81 здійснював охорону на прохідній Комбінату лише взимку 2014 року (січень-лютий). Тобто їх показання мають фрагментарний характер, оскільки стосуються подій лише їх зміни та лише на певному охоронному пункту пропуску, а про допит всіх інших осіб, які здійснювали охорону Комбінату на час подій на всіх постах, захист не клопотав.

Перевірка доводів по неврахування показань дружини обвинуваченого ОСОБА_8 .

435.Захист ОСОБА_7 акцентував на тому, що ОСОБА_84 (дружина обвинуваченого ОСОБА_8 ) (судове засідання від 28.07.2022 - том 49 а. с. 53-55) повідомила про факти постійного тиску з сторони працівників правоохоронного органу на обвинуваченого ОСОБА_8, в тому числі з метою отримання необхідних показань проти ОСОБА_7 .

436.Суд погоджується з оцінкою показань свідка ОСОБА_84, надану судом першої інстанції (пункти 629-631 вироку), а саме вона не була присутня під час розмов із правоохоронцями, а також не могла пояснити детально суть таких погроз.

Перевірка доводів про неврахування показань юриста, який здійснював перереєстрацію обох ПСП

437.Захист ОСОБА_7 посилався на те, що свідок ОСОБА_85 (юрист в юридичній фірмі « ОСОБА_86 ») (судове засідання від 18.01.2022 - том 47 а. с. 117-121): (1) жодних даних про рух зерна та його нестачу не повідомив; (2) його покази підтверджують версію обвинуваченого ОСОБА_7 щодо обставин переоформлення ПСП «Стир-Агро» та ПСП «Агротехсервіс» на нового власника, а потім переоформлення на інших власників; (3) свідок особисто бачив ОСОБА_87 .

438.Суд першої інстанції (пункти 213-219 вироку) посилався на показання цього свідка в сукупності з іншими доказами лише в контексті пов`язаності обвинуваченого ОСОБА_7 з ПСП «Агротехсервіс» та ПСП «Стир-Агро». Показання цього свідка не стосуються розтрати зерна.

(6.3) Щодо неврахування висновку експертизи сторони захисту від 30.04.2020

439.Сторона захисту ОСОБА_7 надала висновок експертів за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи від 30.04.2020 про неможливість підтвердити документально нестачу ТМЦ Аграрного фонду, яка зазначена в акті ревізії від 30.09.2014 (том 45 а. с. 201-205).

440.Відповідно до пункту 7 дослідницької частини такий висновок ґрунтується на тому, що: (1) відсутня інформація згідно первинних документів про рух ТМЦ за період більше ніж 9 років (з 2006 року по червень 2014 року); (2) відсутні посилання на документи, які фактично підтверджують залишок ТМЦ за результатами попередніх інвентаризацій на початок досліджуваного періоду та відповідних актів зачистки за формою №30 або №30-а; (3) відсутні посилання на документи по проведенню зважування зерна (при інвентаризації проведено заміри зерна в силосах елеватора за допомогою рулетки).

441.Суд першої інстанції не взяв цей висновок експертів до уваги через неповноту, необґрунтованість та недостовірність (пункти 461-475 вироку), оскільки: (1) Аграрний фонд зберігав зерно на Комбінаті з 18.11.2013 до часу встановлення недостачі; (2) ці відомості, зокрема, відображені у складському обліку підприємства (форми ЗХС-37), підписані матеріально відповідальною особою Комбінату ОСОБА_8 та підтверджені іншими документами, серед них, акт звірки розрахунків від 01.07.2014; (3) складення акту зачистки має значення для встановлення природнього убутку (виправданої нестачі), для порівняння із нестачею, встановленою під час переважувань. У нашому ж випадку, під час інвентаризації встановлено нестачу зерна, яка є, очевидно, неспівмірною із виправданим природнім убутком. Про невелику кількість природнього убутку під час зачистки вказав і ОСОБА_7 під час допиту в суді; (4) інвентаризацію проведено шляхом зважувань, що відображено у протоколі засідання інвентаризаційної комісії від 25.07.2014, акті інвентаризації хлібопродуктів по елеватору № 1. Цю обставину підтвердили також допитані свідки, зокрема, ОСОБА_38, ОСОБА_51, ОСОБА_50, ОСОБА_32, ОСОБА_48, ОСОБА_88 .

442.В апеляційних скаргах захист ОСОБА_7 зазначав про помилковість такого висновку суду першої інстанції лише з таких підстав: (1) правовідносини щодо зберігання зерна, яке є предметом у цьому провадженні, виникли задовго до листопада 2013 року, тож є необхідність у дослідженні документів щодо його завезення, переробки, переміщення та лише після цього переоформлення у листопаді 2013 року з ДСБУ «Аграрний фонд» на ПАТ «Аграрний фонд»; (2) у пункті 5 експерт навів дані про заміри за допомогою рулетки при складенні звіту від 22-23.04.2014, а не при інвентаризації; (3) експертне дослідження сторони захисту відбулось за результатами дослідження усіх 43 томів кримінального провадження.

443.В іншій частині висновків суду першої інстанції захист не оскаржував вирок.

444.Суд погоджується з висновком суду першої інстанції та в контексті доводів захисту додатково зазначає таке.

445.Хоч у пункті 5 дослідницької частини висновку міститься посилання на проведення замірів зерна за допомогою рулетки при складенні Звіту перевірки від 22-23.04.2014, проте у пункті 7, в якому резюмується зміст дослідницької частини - зазначено, що при проведенні саме інвентаризації здійснено заміри зерна в силосах елеваторів за допомогою рулетки, що не відповідає дійсним обставина справи. Тож суд першої інстанції правильно зазначив про це у вироку.

446.Висновок експертів по суті є не дослідженням обставин, що потребують спеціальних знань та стосуються руху зерна Аграрного фонду, а суто: (1) вибірковим цитуванням змісту шести документів з 43-х томів кримінального провадження - акту ревізії, договору зберігання, наказу про повну інвентаризацію зерна, звіту про перевірку кількісно-якісного стану зерна Аграрного фонду від 22-23.04.2014, протоколу засідання інвентаризаційної комісії від 25.07.2014, акту звірки від 01.07.2014, (2) витягів положень нормативно-правових актів - Законів України «Про зерно та ринок зерна в Україні» та «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Технічного регламенту зернового складу, Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових і документів та розрахунків; (3) твердженням про відсутність первинних документів, на підставі яких внесені дані у картки рахунків Комбінату, у зв`язку з чим підтвердити чи спростувати ці дані неможливо.

447.Цей висновок не містить дослідження та аналізу будь-яких документів щодо руху зерна Аграрного фонду.

448.Щодо тверджень захисту про необхідність дослідження наявності зерна у ДСБУ «Аграрний фонд», то Суд зазначає таке. Сторона захисту не надала будь-яких доказів того, що ДСБУ «Аграрний фонд» не передавало АФ зерно у кількості 47 тис тонн. Так само захист не надав документів, які вважав за необхідне дослідити та не просив їх витребувати - документів про розміщення зерна ДСБУ «Аграрний фонд» на зберігання на Комбінаті.

449.З наведених мотивів, колегія суддів відхиляє наведений довід захисту.

(6.4) Щодо неврахування судом даних результату обшуку в Аграрному фонді

450.Захист ОСОБА_7 стверджував, що суд першої інстанції неправильно оцінив протокол обшуку від 06.11.2014 в Аграрному фонді (том 35 а. с. 137-142), адже відповідно до нього було вилучено: (1) дозволи Аграрного фонду на відпуск зерна з Комбінату та додані до них довіреності, зокрема - № 41-10/3-302 від 14.04.2014, № 41-10/3-370 від 06.05.2014, № 41-10/3-437 від 29.05.2014, № 41-10/3-452 від 06.06.2014, № 41-09/307 від 04.07.2014; (2) внутрішні документи Аграрного фонду, що підтверджують реалізацію зерна, яке зберігалось на Комбінаті, при цьому захист не навів перелік цих документів.

451.Суд зазначає, що суд першої інстанції: (1) врахував відпуск зерна за наведеними захистом дозволами № 41-10/3-302 від 14.04.2014 на переоформлення 3000 т зерна на ТОВ «Агрос-нова за біржовим контрактом №585АБ від 04.04.2014 (том 35 а. с. 174), № 41-10/3-370 від 06.05.2014 на переоформлення 1233,198 т зерна на ТОВ «Агрос-Нова» за біржовим контрактом №690АБ від 16.04.2014 »(том 35 а. с. 180), № 41-10/3-437 від 29.05.2014 на переоформлення 1000 т пшениці 3 класу 2013 року врожаю на користь ТОВ «Агротехніка» за біржовим контрактом № 706 АБ від 18.04.2014 (том 35 а. с. 161), № 41-10/3-452 від 06.06.2014 на переоформлення 1000 т пшениці 3 класу 2013 року врожаю на користь ТОВ «Агротехніка» за біржовим контрактом № 706 АБ від 18.04.2014 (том 35 а. с. 162); (2) дійшов правильного висновку про відсутність доказів фактичного відпуску зерна за дозволом № 41-09/307 від 04.07.2014 на відвантаження зерна в адресу ДП «Радивилівський КХП » ДАРУ 12 958314 т зерна та дозволом від 04.07.2014 № 41-09/307 на переміщення ТОВ «Вантаж Бі.Ем.Джі.» в адресу ДП «Радивилівський КХП» зерна. Хоч в матеріалах справи наявні довіреність від Аграрного фонду від 04.07.2014 № 4156 на ОСОБА_89, довіреність від ТОВ «Вантаж Бі.Ем.Джі.» від 04.07.2014 на ОСОБА_89 (том 35 а. с. 189-192), накази за підписом в. о. директора ОСОБА_51 від 04.07.2014, від 07.07.2014, від 09.07.2014 про відвантаження на Радивилівського КХП на загальну кількість 3 000 т (том 45 а. с. 207-209), доказів його фактичного відвантаження немає, відповідно до протоколу тимчасового доступу від 09.12.2014 у ДП «Радивилівський КХП № 2» відсутні документи, які мають відношення до руху зерна з Комбінату (том 25 а. с. 1-4); (3) серед внутрішніх документів Аграрного фонду апріорі не можуть містися докази реалізації зерна і захист жодних конкретних даних про це не наводить. Разом з тим, в контексті цього доводу колегія суддів зазначає, що, зокрема, у зведеній таблиці переміщення зерна стовпці щодо переміщення 12 958,314 т ТОВ «Вантаж Бі.Ем.Джі.» з Комбінату в адресу ДП «Радивилівський КХП», проставлено прочерк, даних про завершення переміщення цієї кількості на користь ДП «Радивилівський КХП» цей документ не містить (том 35 а. с. 194).

452.Перелік виданих АФ дозволів в адресу Комбінату з 07.10.2013 по 31.12.2014 наявні в матеріалах справи та щодо відпуску зерна за кожним з них суд першої інстанції надав свою оцінку, а Суд перевірив ці висновки (том 45 а. с. 178-181).

(6.5) Щодо неврахування судом першої інстанції інших доказів

453.Захист ОСОБА_7 також посилався на те, що суд першої інстанції не врахував таке: (1) докази сторони захисту та показання свідків про зберігання ПСП «Стир-Агро» та ПСП «Агротехсервіс» власного зерна на Комбінаті та його відвантаження; (2) дозволи Аграрного фонду на відпуск зерна (захист не навів їх перелік); (3) докази відвантаження зерна за вказівкою в. о. директора Комбінату ОСОБА_45 у липні 2014 року, що не враховано під час проведення інвентаризації; (4) копії дозволів на відпуск борошна (захист не навів їх перелік).

454.Всі ці аргументи захисту розглянуті Судом в межах інших доводів та вони відхилені з таких мотивів.

455.Так, (1) відповідно до обвинувального акту та обвинувачення, яке визнано судом доведеним, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . розтрата вчинена на користь третіх осіб, для створення видимості законних операцій зерном відпуск зерна відбувався за біржовими контрактами з ПСП «Стир-Агро» та ПСП «Агротехсервіс». Теза захисту про відпуск зерна цих ПСП не впливає на висновки суду першої інстанції по суті обвинувачення; (2) суд першої інстанції навів мотиви неврахування відпуску зерна повністю або частково за окремими дозволами АФ. Зі своє сторони Суд перевірив ці обставини та підтвердив ці висновки суду першої інстанції - щодо нездійснення відпуску зерна за дозволом АФ на відвантаження № 41-09/109 від 11.04.2014 в адресу ПАТ «Херсонський КХП» (пункти 199-201 цієї ухвали), нездійснення відпуску зерна за дозволом АФ № 41-09/307 від 04.07.2014 на відвантаження в адресу ДП «Радивилівський КХП» (пункти 267-272 цієї ухвали), часткового здійснення відпуску зерна за дозволом АФ №41-09/136 від 17.04.2014 на відпуск 3033,311 т зерна в адресу Capital Trade Sp.z.o.o. (зокрема, пункти 229-231, 537-544 цієї ухвали); (3) так само суд першої інстанції навів мотиви щодо невідвантаження зерна АФ у липні 2014 року та колегія суддів також перевірили та підтвердила правильність цього висновку суду першої інстанції (зокрема, пункти 265-272, 533-534 цієї ухвали); (4) щодо дозволів про відпуск борошна, то цей аргумент захист наводив в межах версії про відсутність належної кількості зерна у попереднього власника та непередання ним на користь АФ 12 тис тонн зерна через перероблення його у борошно. Цей довід суд першої інстанції відхилив, а суд апеляційної інстанції наводить оцінку цій версії нижче у пунктах 487-497 цієї ухвали.

(7) Перевірка версії захисту щодо нестачі зерна

(7.1) Загальний огляд версій захисту

456.У контексті дослідження версій захисту Суд звертає увагу на правову позицію щодо стандарту доказування при висуванні своїх версій стороною захисту, сформульовану в постанові ККС ВС від 10.09.2020 у справі № 555/2067/18. Сама лише наявність багатьох різних версій, викладених стороною захисту, не покладає на суд обов`язку спростовувати кожну із них. Законодавець вимагає лише щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

457.Суд неодноразово зазначав, що за умови висунення стороною захисту різних та взаємовиключних версій подій, які були предметом судового розгляду, аргументи захисту об`єктивно стають слабкішими, оскільки конкурують не тільки з аргументами сторони обвинувачення, а й між собою (ухвали Апеляційної палати ВАКС від 19.02.2021 у справі № 487/5684/19, від 27.04.2021 у справі № 758/5744/17, від 31.05.2022 у справі № 991/3921/20, від 06.06.2022 у справі № 752/7440/18 від 07.02.2023 у справі № 991/6668/22, від 26.01.2023 у справі № 991/6667/22).

458.У цій справі у сторони захисту не було єдиної версії подій - під час судового розгляду кожний з обвинувачених висував власну версію подій та по-різному пояснював виявлену нестачу зерна АФ на понад 26 тис тонн, при цьому: (1) версії обвинувачених не узгоджувались між собою та мали взаємовиключний зміст - ОСОБА_7 висував тезу щодо відсутності у попереднього власника повної кількості зерна для передачі його Аграрному фонду, а ОСОБА_8 зазначав про відпуск зерна за дозволами АФ в кількості встановленої нестачі; (2) версії обвинувачених суперечили позиції обвинувачених, яку вони займали в ході судового розгляду, та/або на момент інкримінованих подій, що була виражена в підписаних (складених, наданих) ними документах - актах перевірки, довідках про наявність зерна, листах тощо; (3) версії ОСОБА_7 по суті суперечили одна одній - під час допиту в суді першої інстанції він навів версії на обґрунтування відсутності зерна в розмірі встановленої нестачі, а вже під час надання пояснень в суді апеляційної інстанції доводив наявність зерна на Комбінаті, але непереваження його в ході інвентаризації; (4) крім цього, позиція ОСОБА_7 та його захисників, викладена в апеляційних скаргах, різнилась щодо кількості відпущеного зерна у липні 2014 року (обвинувачений зазначав про відпуск лише 3 тис тонн, а захисники - всього обсягу зерна за дозволом у кількості 12 тис тонн), а також різнилась щодо кількості перероблено ДСБУ «Аграрний фонд» зерна у 2013 році (обвинувачений зазначав про переробку 12 тис тонн зерна, а захисники - понад 1 тис тонн); (5) сторона захисту ОСОБА_7 надала суду дозвіл АФ від 29.01.2014 на переоформлення 12 тис тонн зерна на користь ТОВ «Агротехніка» та довіреності до цього дозволу, які суд першої інстанції визнав недостовірними доказами та в цій частині захист не оскаржував вирок.

459.Так, під час допиту в суді першої інстанції обвинувачений ОСОБА_7 (судові засідання від 28.07.2022 та від 28.09.2022 - том 49 а. с. 53-55, 57-58) зазначив, що нестачі на Комбінаті не було, адже відпуск зерна Аграрного фонду здійснювався виключно за відповідними дозволами АФ. Інкриміновану йому нестачу назвав штучно створеною Аграрним фондом лише документально та навів такі причини відсутності на Комбінаті понад 26 тис тонн зерна АФ: (1) 12 тис тонн зерна було перероблено на борошно попереднім власником ДСБУ «Аграрний фонд» у вересні - грудні 2013 року, тому у січні 2014 року цю ж кількість зерна лише «документально», а не фактично, ДСБУ передало Аграрному фонду та Комбінат прийняв на зберігання для подальшого списання в кінці маркетингового року - у червні 2014 року. Це підтверджується тим, що Аграрний фонд до кінця квітня 2014 року здійснював продаж борошна 2013 року випуску, переробленого ще ДСБУ « Аграрний фонд »; (2) не враховано, що 13.06.2014 погашено складську квитанцію АУ 763334 на 13 тис тонн зерна, належного Аграрного фонду - зелений та синій примірники квитанції були на Комбінаті із закресленням та позначкою про погашення, її погашення відображено у Реєстрі. Погашено - означає, що це зерно було вивезено за дозволом АФ; (3) 04-07.07.2014 з Комбінату було вивезено 3 тис тонн зерна до ДП «Радивилівський КХП», на відпуск якого Аграрний фонд надав дозвіл № 41-09/307 від 04.07.2014; (4) частина зерна усушилась згідно з «формулою Дюваля» - це приблизно 900 т за період з 2006 року по 2014 рік, але цю кількість не було списано в ході інвентаризації.

460.Тобто фактично обвинувачений визнав правильність результатів зважування в ході інвентаризації та навів свою версію в обґрунтування відсутності 26 тис тонн зерна АФ на Комбінаті.

461.Під час допиту в суді першої інстанції обвинувачений ОСОБА_8 показав, що відпуск кількості зерна АФ, інкримінованої як розтрата, був здійснений за відповідними дозволами АФ. Під час судового розгляду він не зазначав про те, що первісно на зберіганні на елеваторі було на 12 тис тонн зерна АФ менше, як про це стверджував ОСОБА_7 .

462.Суд першої інстанції відхилив наведені версії захисту та ці версії знайшли відображення в апеляційних скаргах захисту.

463.Під час виступу в суді апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_7 зазначив, що кримінальна справа проти нього повністю сфальсифікована та має замовний характер. Її виникнення обвинувачений пов`язує з тим, що приблизно у березні-квітні 2014 року він відмовив Міністру агрополітики ОСОБА_90 [за загальновідомими даними перебував на цій посаді з 27.02.2014 по 02.12.2014] фінансувати політичну партію «Свобода», на що обвинуваченому було сказано (далі цитата з пояснень обвинуваченого): «будеш умнічать - посадимо». Після цього з квітня 2014 року на Комбінаті почались перевірки - по два рази на місяць, перевірки порушень не виявляли, врешті 27.06.2014 за наказом Міністра ОСОБА_91 обвинуваченого було відсторонено від посади та за його відсутності (недопуску) як директора спочатку на Комбінаті проведено заміри зерна, а потім проведено його переваження (інвентаризацію). При цьому після відсторонення ОСОБА_7 перевіряючі вилучили всю документацію з бухгалтерії без опису і вносили зміни в комп`ютер бухгалтера. В подальшому перед початком інвентаризації штучно не зробили зачистку на Комбінаті, не заміряли зерно в «чорних закромах», не врахували погашення складської квитанції на 13 тис тонн зерна та за результатами інвентаризації штучно, лише документально, зроблено недостачу зерна, насправді все зерно було на місці. Фактично під час інвентаризації не було переважено 10 тис тонн зерна, які були опломбовані перед початком інвентаризації та розпломбовані вже лише після її завершення. Результати інвентаризації у цивільній справі суд визнав недійними, але через тиск НАБУ апеляційний суд скасував це рішення - це рішення є в інтернеті. Взагалі неможливо непомітно вивезти з Комбінату таку кількість зерна, адже це приблизно 1000 вантажівок фур, при цьому на Комбінаті здійснюється цілодобовий відеонагляд, кожний день на Комбінаті присутні представник сільгоспінспекції та Аграрного фонду. На відпуск зерна АФ були відповідні документи (пояснення ОСОБА_7 у судовому засіданні від 19.07.2023).

464.Основна теза обвинуваченого ОСОБА_7 під час виступу в суді апеляційної інстанції - зерно АФ було на Комбінаті та нестачу створено штучно лише документально. Фактично під час виступу в суді апеляційної інстанції ОСОБА_7 зазначив про нову версію нестачі зерна АФ, про яку не зазначав під час надання показань в суді першої інстанції.

465.Під час виступу в судових дебатах в суді апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_7 вже наводив іншу версію - у попереднього власника зерна СДБУ «Аграрний фонд» не було належної кількості зерна для передачі Аграрному фонду.

466.Також сторона захисту ОСОБА_7 стверджувала про те, що за інкримінований ОСОБА_7 злочин вже був притягнутий попередній директор Комбінату.

467.Виходячи з наведено, Суд перевіряє версії захисту про: (1) замовний характер кримінальної справи; (2) відсутність у попереднього власника належної кількості зерна для передачі її Аграрному фонду; (3) неврахування погашення квитанції на 13 тис тонн зерна; (4) незваження 10 тис тонн зерна під час інвентаризації, (5) неврахування зерна в «чорних закромах» під час інвентаризації; (6) несписання зменшення маси зерна за формулою Дюваля, (7) вивезення зерна у липні 2014 року, в тому числі під час інвентаризації; (8) відпуск кількості зерна, інкримінованої як розтрата, здійснено за дозволом АФ; (9) ОСОБА_7 інкриміновано розтрату зерна, за нестачу якого було притягнуто до відповідальності колишнього директора Комбінату; (10) інші обставини, наведені в межах версій захисту щодо нестачі зерна.

(7.2) Версія про замовний характер кримінальної справи

468.Відомості про «політичний» характер справи та конфлікт з керівництвом Мінагрополітики ОСОБА_7 зазначав в суді першої інстанції. Зокрема, в письмовому виступі в судових дебатах в суді першої інстанції обвинувачений зазначив, що це чорна помста міністра Швайки за відмову у фінансуванні партії «Свобода».

469.Проте захист не надав доказів на підтвердження цієї версії, подальшої пов`язаність новопризначених директорів з певною політичною силою тощо. Навіть якщо припустити виникнення у березні-квітні 2014 року певного конфлікту між ОСОБА_7 та керівником органу управління Комбінатом - Міністром ОСОБА_92, то ця обставина жодним чином не пояснює та не впливає на факт фізичної відсутності понад 26 тис тонн зерна на елеваторі, що було встановлено в ході інвентаризації 07-25.07.2014.

470.З матеріалів справи вбачаються інші причини перевірок зерна на Комбінаті з квітня 2014 року. Так, перевірки фактичної наявності зерна на Комбінаті почались з 22-23.04.2014, коли вперше працівники АФ здійснили заміри фактичної наявності зерна і встановили недостачу приблизно 13 тис тонн зерна (показання свідків ОСОБА_66, ОСОБА_69, ОСОБА_39 ). Як показав свідок ОСОБА_68, рішення про проведення замірів було прийнято ним у зв`язку наявністю інформації про вивіз зерна з Комбінату, при цьому відповідно до наведеного Судом руху зерна з лютого по 16.04.2014 Аграрний фонд не давав дозвола на переоформлення та відвантаження зерна з Комбінату на користь третіх осіб (в цей період був лише відпуск зерна в переробку). В подальшому у травні АФ звертався до правоохоронних органів щодо можливої розтрати зерна та врешті за заявою АФ від 04.07.2014 було розпочате це кримінальне провадження (том 7 а. с. 76-77). Тобто ця справа порушена за заявою власника зерна, а не органу управління Комбінатом за результатом аудиту чи інвентаризації.

471.При цьому припис про необхідність проведення інвентаризації було винесено працівником сільгоспінспекції у Волинській області ОСОБА_41 ще 12.05.2014 з встановленням строку для проведення інвентаризації до 01.07.2014. Допитана в суду першої інстанції як свідок ОСОБА_41 пояснила, що іншого способу встановити кількість зерна на елеваторі немає, адже заміри фактичної наявності зерна за допомогою шнурка з вантажем мають похибку. Як вже зазначалось вище, листом від 27.06.2014 ОСОБА_7 повідомив про неможливість провести інвентаризацію через великі залишки зерна - понад 37 тис тонн.

472.У подальшому за наказом міністра Мінагрополітики від 27.06.2014 було призначено проведення позапланового аудиту відповідповідності діяльності Комбінату та на час його проведення ОСОБА_7 відсторонено від виконання обов`язків директора Комбінату (том 46 а. с. 242-243). Таке повноваження органу управління майном передбачено контрактом на управління підприємством, на підставі якого ОСОБА_7 виконував обов`язки директора Комбінату (контракту №16/11 від 22.06.2011 в редакції додаткової угоди №2/16/11 від 28.02.2012 - том 24 а. с. 213-217, 220). Під час проведення аудиту на Комбінаті була проведена інвентаризація, за результатами якої встановлено нестачу зерна.

473.Отже, порушення цієї кримінальної справи та відсутність зерна на Комбінаті не пояснюється цією версією ОСОБА_7

(7.3) Версія про відсутність необхідної кількості зерна у попереднього власника ДСБУ «Аграрний фонд» для передачі його на користь Аграрного фонду

474.Обвинувачений ОСОБА_7 стверджував, що у попереднього власника зерна ДСБУ «Аграрний фонд» станом на січень 2014 року не було 47 тис тонн зерна для переоформлення його на Аграрний фонд через частковий його відпуск чи переробку у борошно. Ця версія обвинуваченого зводилася до трьох тез: (1) частину зерна ДСБУ «Аграрний фонд» реалізувала ТОВ «Агросейв», ТОВ «Агротехніка», а також переробило у 2013 році; (2) ДСБУ «Аграрний фонд» переробила 12 тис тонн зерна у вересні-грудні 2013 року та у січні 2014 року передало АФ лише документи на зерно, яке мало бути списано; (3) ДСБУ «Аграрний фонд» передало Аграрному фонду лише 34 тис т зерна та у січні 2014 року зерно не передавало.

475.Під час допиту в суді першої інстанції обвинувачений ОСОБА_7 пояснив цю ситуацію наступним чином: у вересні-грудні 2013 року за дозволом ще ДСБУ «Аграрний фонд» 12 000 т зерна пшениці було перероблено у борошно і це зерно за фактичної його відсутності лише по документах було переоформлено на Аграрний фонд у січні 2014 року. ОСОБА_7 підписав відповідний акт про прийняття на зберігання цього зерна без фактичного його наявності, оскільки Аграрний фонд фактично змусив його це зробити, за домовленістю з АФ це зерно мало бути списано в кінці маркетингового року (у червні 2014 року), однак цього зроблено не було (показання ОСОБА_7 від 28.07.2022 та від 28.09.2022).

476.Цю версію суд першої інстанції (пункти 647-649 вироку) відхилив з огляду на те, що: (1) Комбінат прийняв зерно на підставі його переважувань самим же Комбінатом, за участі його матеріально відповідальної особи, що вимагається, серед іншого, Інструкцією №661; (2) за цей час, службовими особами Комбінату не здійснювалось дій (наприклад, звернення до контролюючих чи правоохоронних органів) щодо змушування обвинуваченого вносити недостовірні відомості до складського обліку та первинних документів щодо кількості зерна, яке перебувало на зберіганні, зокрема, й після встановлення вперше недостачі.

477.Під час виступу в апеляційній інстанції ОСОБА_7 вже не озвучував цю версію, а в апеляційних скаргах його захисників ця версія була наведена дещо в іншому вигляді.

478.Так, захисники ОСОБА_7 фактично на розвиток наведеної обвинуваченим версії про переробку попереднім власником зерна у борошно зазначили, що кількість відпущеного Аграрним фондом борошна 2013 року виготовлення не відповідає фактичній наявності у АФ зерна у 2013 році. На думку захисників це підтверджувалось таким: (1) у 2014 році Аграрний фонд надав в адресу Комбінату дозволи на відпуск борошна вищого гатунку 2013 року виробництва на загальну кількість 330,470 т, (2) при цьому Аграрний фонд не передавав Комбінату на зберігання борошно, (3) у 2013 році Аграрний фонд не надавав дозволів на переробку власного зерна пшениці, оскільки переоформлення зерна з ДСБУ «Аграрний фонд» на Аграрний фонд відбулось 18.11.2013 та 27.12.2013. Отже, у 2013 році борошно було виготовлено з зерна пшениці саме ДСБУ «Аграрний фонд» у кількості приблизно, але не менше як 1100 т (330,470 х 100/30, якщо брати максимально можливий вихід борошна вищого гатунку). Це зерно було лише документально переоформлено на Аграрний фонд для подальшого списання. Підтвердженням цього є дозвіл від 06.06.2014 № 41/10/3-452, за яким АФ надав вказівку про відпуск 1000 т пшениці на ТОВ «Агротехніка» за квитанцією АУ 763334 від 18.11.2013, а на решту у кількості 12 481,685 т - не вимагав квитанцію.

479.Більш того, ця версія захисників об`єднує дві тези обвинуваченого ОСОБА_7, озвучені як окремі, під час надання показань в суді першої інстанції щодо причин нестачі - версії про переробку зерна 12 тис тонн зерна попереднім власником та версії про неврахування погашення квитанції АФ на 13 тис тонн зерна.

480.Під час виступу в судових дебатах у суді апеляційної інстанції позиція обвинуваченого ОСОБА_7 зводилась вже до того, що у попереднього власника ДСБУ «Аграрний фонд» не було для передачі всієї кількості зерна на користь Аграрного фонду та фактично було передано лише 34 тис тонн зерна пшениці та жита, а не 47 тис тонн. Цю позицію ОСОБА_7 також виклав письмово у своєму виступу в судових дебатах у суді першої інстанції (том 50 а. с. 96-111). Він зазначав, що станом на 15.01.2014 ДСБУ «Аграрний фонд» передав на користь Аграрного фонду лише 34 053,254 т зерна з наявних у ДСБУ 51 332,482 т зерна, при цьому залишок зерна у кількості 17 278,728 т був розподілений таким чином: (1) 1 518,315 т пшениці 6 класу, яке зберігалось за квитанцією АУ 763361, передано ТОВ «Агросейв» і ця квитанція погашена по Реєстру 31.01.2014; (2) за квитанцією АУ 763040, за якою зберігалось 12 002,363 т пшениці 3 класу, Аграрний фонд [а не ДСБУ] передав 11 500 тонн в переробку ТОВ «Агротехніка» і ця квитанція погашена 31.01.2014; (3) 3 758,020 т пшениці 3 класу, що зберігалась на підставі квитанції АУ 763020, за дозволом ДСБУ «Аграрний фонд» від 31.12.2013 було відпущено на ТОВ «Стир-Агробуд» та ПАТ «Аграрний фонд» і ця квитанція була погашена 30.01.2014. На підтвердження цього сторона захисту надала дозвіл ДСБУ « Аграрний фонд » від 31.12.2013 № 41-10/3-1573 про переоформлення 3 758 т пшениці 3 класу 2012 року таким чином - 1730,769 т на ПАТ «Аграрний фонд» та 2 027,251 т на ТОВ «Стир-Агробуд» (том 43 а. с. 92).

481.Суд відхиляє ці аргументи захисту з таких мотивів.

Щодо першої тези про реалізацію та переробку частини зерна попереднім власником

482.В першу чергу Суд зазначає, що у попереднього власника ДСБУ «Аграрний фонд» на зберіганні на Комбінаті була достатня кількість зерна пшениці і жита аби у листопаді 2013 року - січні 2014 року передати (переоформити) понад 47 тис тонн зерна Аграрному фонду.

483.Так, станом на 01.11.2013 на елеваторному збереженні Комбінату перебувало 51 331,982 т пшениці і жита ДСБУ «Аграрний фонд». Наведене підтверджується інвентаризаційним описом товаро-матеріальних цінностей від 01.11.2013, розшифровкою залишків зерна на Комбінаті станом на 01.11.2013, реєстром руху та залишків зерна за власниками за 01.11.2013-30.11.2013 та за 01.10.2013-31.10.2013 (додаток до звіту форми №ЗХС-37) (том 24 а.с.11-14, 36-37). Цей інвентаризаційний опис та розшифровка були затверджені ОСОБА_7 . Зі свого боку ОСОБА_8 розписався про те, що у наведеній в інвентаризаційному описі кількості, в тому числі ДСБУ «Аграрний фонд», перебуває на його відповідальному зберіганні.

484.Протягом листопада 2013 року-січня 2014 року ДСБУ «Аграрний фонд» реалізував 51 331,982 т жита та пшениці таким чином:

(1) 47 743,836 т жита та пшениці у листопаді 2013 року - січні 2014 року було переоформлено на користь АФ (всього дев`ять категорій зерна жита та пшениці) (том 24 а.с.30, 90, 96, 98-102, 104-107, 168-169);

(2) 1 518,315 т пшениці 6 класу 2013 року врожаю у січні 2014 року переоформлено на ДП «Агрофонд» (том 24 а. с. 31, 33). З записів, внесених Комбінатом в Реєстр, вбачається такий рух 1 518,315 т пшениці 6 класу - на цю кількість зерна 31.01.2014 погашена квитанція АУ 763321 від 27.09.2013, яка була зареєстрована за ДСБУ «Аграрний фонд», після цього 31.01.2014 зареєстрована квитанція АУ 763361 на ДП «АгроФонд», яка погашена 31.01.2014, після цього 31.01.2014 зареєстрована квитанція АУ 763363 на ТОВ «Агросейв», яка погашена 31.01.2014 (том 32 а. с. 203зв-204зв);

(3) 2 027,251 т пшениці 3 класу у січні 2014 року було переоформлено на ТОВ «Стир-Агро» (том 24 а. с. 30).

485.Отже, наведені обвинуваченим ОСОБА_7 дані про реалізацію у січні 2014 року ДСБУ «Аграрний фонд» зерна на користь ДП «Агрофонд» [обвинувачений помилково зазначає про переоформлення на користь ТОВ «Агросейв»] (1 518,315 т пшениці 6 класу 2013 року врожаю) та ТОВ «Стир-Агробуд» (2 027,251 т пшениці 3 класу у січні 2014 року) не стосуються зерна, яке було предметом передачі на користь АФ та рух якого є предметом дослідження у цій справі. Переоформлення зерна з ДСБУ «Аграрний фонд» на АФ та на ДП «Агрофонд»/ТОВ «Агросейв»/ТОВ «Стир-Агробуд» відбувалось паралельно.

486.Факт прийняття Комбінатом протягом листопад 2013 року-січня 2014 року пшениці і жита на загальну кількість понад 47 тис тонн підтверджується: (1) актами прийому-передачі (переоформлення зерна) та складськими квитанціями, які від імені Комбінату підписані ОСОБА_7, та відповідно даними Реєстру (том 11 а. с. 17-64, том 32 а.с.204), (2) актами виконаних робіт до договору складського зберігання зерна та розрахунків обсягів коштів за послуги зберігання за листопад 2013 року - травень 2014 року, які підписані ОСОБА_7 (том 11 а. с. 93-106); (3) щомісячними актами наявності зерна, складеними у грудні 2013 року-червні 2014 року, які від Комбінату підписані ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (том 11 а.с.107, 114-115, 135-136, 157-158, 180-181, 200-201); (4) книгами кількісно-якісного обліку хлібопродуктів за формою № 36 за листопад 2013 року - березень 2014 року (том 11 а. с. 116-124, 147-156, 168-179, 182-190).

Щодо другої тези про переробку 12 тис тонн попереднім власником зерна

487.Під час допиту ОСОБА_7 стверджував, що ДСБУ переробило 12 тис тонн зерна у борошно у вересні-грудні 2013 року, у зв`язку чим передало це зерно передало на користь АФ лише документально, а фактично передало саме борошно. Це підтверджується тим, що до квітня 2014 року Аграрний фонд реалізовував борошно 2013 року виробництва та у 2013 році не давав дозвіл на переробку зерна. На питання суду першої інстанції яким чином зерно, яке було змолото у борошно, перетворилось назад у зерно та стало обліковуватися знову як зерно обвинувачений ОСОБА_7 не зміг пояснити, зазначивши (далі цитата з показань) «у них не получалось щось з реалізацією борошна», проте за домовленістю з Аграрним фондом Комбінат мав списати цю кількість зерна наприкінці маркетингового року - у червні 2014 року.

488.Суд відхиляє версію ОСОБА_7 про переробку ДСБУ «Аграрний фонд» у вересні - грудні 2013 року у борошно 12 тис тонн зерна, яке за документами передало Аграрному фонду, з таких підстав.

489.Хоч сторона захисту надала до суду першої інстанції дозволи АФ, видані протягом березня - квітня 2014 року, на переоформлення продуктів переробки зерна - борошна пшеничного вищого гатунку 2013 року виготовлення у загальній кількості 330,47 т (том 43 а.с.114, 117, 118, 119, 121, 123, 125, 126, 127, 128, 130, 131, 132), однак захист не надав доказів того, що це борошно було виготовлено у вересні - грудні 2013 році з зерна ДСБУ «Аграрного фонду», яке за документами було передано Аграрному фонду (зокрема, не надав даних про кількість переробленого зерна ДСБУ у вересні-грудні 2013 року, дозволів ДСБУ на переробку зерна, актів оприбуткування продуктів переробки).

490.З матеріалів справи вбачається протилежне, а саме: по-перше, у серпі - грудні 2013 року ДСТУ «Аграрний фонд» не здійснювало відпуск зерна у переробку, по-друге, ДСБУ « Аграрний фонд » наряду з 47 тис тонн зерна передало на користь АФ 390,8 т борошна 2013 року виготовлення.

491.Так, (1) за даними складського обліку Комбінату [реєстр руху залишків зерна ДСТУ «Аграрний фонд» за серпень - грудень 2013 року (додаток до звіту №ЗХС-37)] протягом серпня-грудня 2013 року ДСТУ «Аграрний фонд» не здійснювало відпуск зерна, окрім його переоформлення на Аграрний фонд (том 24 а. с. 39-33), що виключає відпуск зерна у переробку; (2) в матеріалах справи наявний біржовий контракт №17АБ від 15.01.2014 між ДСБУ «Аграрний фонд» (продавець) та Аграрний фонд (покупець), предметом якого є товар за Специфікацією № 1 від 15.01.2014, зокрема - борошно пшеничне вищого гатунку 2013 року у кількості 390,80 т, яке знаходиться на Комбінаті і передається в розпорядження Аграрному фонду за місцем знаходження товару на умовах EXW (Інкотермс 2010) (том 30 а. с. 64-72). Тоді як весь обсяг зерна, яке фігурує у справі, АФ набув у ДСБУ «Аграрний фонд» за біржовим контрактом № 1280АБ/1211 від 06.12.2013 та специфікації до нього від 06.12.2013 та біржовим контрактом № 1086 АБ/1211 від 01.11.2013 та специфікації до нього від 01.11.2013 (том 30 а. с. 7-15, 75-79, 7-100); (3) це борошно [390,80 т] було обліковано в бухгалтерському обліку Аграрного фонду наряду з усією кількістю зерна, що фігурує у справі (том 30 а. с. 197); (4) 05.03.2014 Комбінат підписав як акт про наявність зерна АФ у повній кількості передачі - 41 743,863 т [з врахуванням вже здійсненого на той час відпуску 6 тис тонн зерна у лютому], так і акт про наявність продуктів переробки зерна АФ - 390,80 т борошна вищого гатунку 2013 року. Від Комбінату ці акти підписав серед іншого ОСОБА_7 (том 26 а. с. 48, 54).

492.Версія захисту про те, що за переробку у 2013 року 1100 т зерна в подальшому мало бути списано в 10 раз більше зерна - 12 481,685 т, є вочевидь необґрунтованим. Даних про необхідність списання такої кількості зерна в матеріалах справи немає, разом з тим вбачається неоформлення зі сторони Комбінату на Аграрний фонд квитанції на 12 481,685 т зерна, не зважаючи на вказівку про це в дозволі від 06.06.2014 № 41/10/3-452. Допита як свідок ОСОБА_18 [на час подій заступник головного бухгалтера Комбінату, яка вела Реєстр], не змогла пояснити, чому при погашенні «первісної» квитанції не зареєструвала «нову» квитанцію на понад 12 тис тонн зерна.

493.Суд також зазначає, що під час допиту свідка ОСОБА_39 (на час подій - керівник Аграрного фонду), сторона захисту ОСОБА_7 не ставила будь-яких питань з метою з`ясування наведеної версії, зокрема щодо домовленостей з АФ про подальше списання зерна у червні 2014 року.

494.Крім того, ця версія ОСОБА_7 суперечить: (1) його позиції під час розгляду в суді, адже він посилався на акти перевірок від 29.04.2014 та від 27.06.2014, в яких була відображена наявність повної кількості зерна [тобто 47 тис тонн з врахуванням відпуску зерна на дату проведення зазначених перевірок] відповідно до даних як бухгалтерського обліку Комбінату, так і результатів замірів фактичної наявності зерна. Саме на фактичній наявності зафіксованої у цих актах повної кількості зерна наполягав ОСОБА_7 ; (2) позиції ОСОБА_8 на час подій - під час інвентаризації він надав комісії документи щодо передання 28 000 т зерна [тобто включали і відсутні за версією ОСОБА_7 12 тис т зерна] Аграрного фонду на користь ПСП.

495.У письмовому виступі в судових дебатах у суді першої інстанції обвинувачений ОСОБА_7 зазначив, що у 2013 році зерно за квитанцією АУ 763040 на 12 002,393 т пшениці 3 класу було передано в переробку у 2013 році (том 50 а. с. 110-111). Одночасно з цим в суді першої інстанції захист ОСОБА_7 надав (1) дозвіл АФ від 29.01.2014 № 41-10/3-041 на переоформлення на ТОВ «Агротехніка» 12 002,393 т пшениці 3 класу 2012 року врожаю за зазначеною складською квитанцією АУ 763040 від 31.07.2013 та (2) додану до дозволу довіреність № 115 від 29.01.2014 (том 43 а. с. 93-94).

496.Суд першої інстанції визнав недостовірними ці докази (пункти 593-597 вироку), оскільки: (1) Комбінат не зберігав пшеницю АФ за такою квитанцією; (2) станом на 29.01.2014 у Аграрного фонду було в наявності лише 2 270,812 т пшениці цього класу та року врожаю; (3) в ході досудового розслідування такого дозволу ні у АФ, ні у Комбінату не було відшукано чи отримано від цих підприємств.

497.З цього приводу Суд додатково зазначає таке: (1) відповідно до Реєстру за складською квитанцією АУ 763040 від 31.07.2013, яка оформлена на ДСБУ «Аграрний фонд» (код 33642855), а не на Аграрний фонд, зберігалось 12002,393 т пшениці 3 класу та ця квитанція погашена 30.01.2014 (том 32 а. с. 203зв); (2) в цей же та на наступний день, 30.01.2014 та 31.01.2014, ДСТУ «Аграрний фонд» двома партіями передав Аграрному фонду таку ж кількість зерна пшениці 3 класу 2012 року врожаю, яке зберігалось на Комбінаті, та Комбінат зареєстрував за Аграрним фондом дві квитанції - АУ 73357 на 6 000 т та АУ 763366 на 6 002,393 т (том 32 а. с. 204, том 30 а.с.46-49); (3) про подальший рух цього зерна наведено нижче.

Щодо третьої тези про передачу попереднім власником лише 34 тис т зерна

498.Як стверджував ОСОБА_7, станом на 15.01.2014 на Комбінаті було 34 тис т зерна пшениці та жита і більше у січні 2014 року ДСБУ «Аграрний фонд» не передавало зерно на користь АФ. Колегія суддів відхиляє цей аргумент обвинуваченого в частині непередання у січні 2014 року зерна, адже в матеріалах справи наявні не лише відповідні докази передачі цього зерна, а й подальшої реалізації переданого саме у січні 2014 року зерна.

499.Так, дійсно, у листопаді-грудні 2013 року ДСБУ «Аграрний фонд» переоформило на користь АФ 34 053,254 т жита і пшениці, які зберігав Комбінат. Це підтверджується зокрема актом наявності зерна, що належить АФ, від 15.01.2014, які підписані зі сторони Комбінату ОСОБА_7, ОСОБА_8 та головним бухгалтером ОСОБА_17 (том 11 а.с.114-115, 17-41).

500.30-31.01.2014 за відповідними актами приймання-передачі, які підписані в тому числі ОСОБА_7, трьома партіями ДСБУ «Аграрний фонд» передало на користь АФ 13 690,609 т пшениці 3 класу 2012 року врожаю (том 11 а. с. 38-40). Цей рух зерна Комбінат відобразив і в Реєстрі (том 32 а. с. 203-204):

(1) Комбінат погасив 30.01.2014 зареєстровані за ДСБУ «Аграрний фонд» квитанцію АУ763040 від 31.07.2013 на 12 002,393 т пшениці 3 класу та квитанцію АУ 763020 від 26.02.2013 на 3 758,020 т пшениці 3 класу. Відповідно до дозволу ДСБУ від 31.12.2013 зерно за квитанцією АУ 763020 у кількості 1 730,769 т мало бути переоформлено на АФ (том 43 а.с.92) та рух такої кількості зерна відображений у книзі кількісно-якісного обліку хлібопродуктів за січень 2014 року за формою № 36 щодо зерна ДСБУ «Аграрний фонд» як 42,553 т (акт-розрахунок ДСБУ) та як 1688,216 т (переоформлено на АФ) (том 24 а. с. 30);

(2) Комбінат зареєстрував за АФ 30.01.2014 квитанцію АУ 763357 на 6 000 т пшениці 3 класу, 31.012014 - АУ 763365 на 1 688,216 т пшениці 3 класу та АУ 763366 на 6 002,393 т пшениці 3 класу.

501.Виходячи з наведеного, з врахуванням обсягів попередніх передач зерна цієї категорії від ДСБУ на користь АФ, станом на 31.01.2014 на Комбінаті зберігалось 15 961,421 т пшениці 3 класу 2012 року врожаю, що було відображено у складському обліку Комбінату (том 24 а. с. 90). В подальшому вже АФ здійснив відпуск 11 083,198 т цього виду зерна - зерно за квитанцією АУ 73357 на 6 000 т в повному обсязі було перероблено Комбінатом у лютому 2014 року (і про це зазначає захист в своїх апеляціях), а зерно за квитанцією АУ 763366 на 6 002,393 т було частково реалізовано у квітні 2014 року в кількості 3 000 т на користь ТОВ «Агрос-Нова» (і про це зазначає захист в апеляційних скаргах), зерно за квитанцією АУ 763365 на 1 688,216 т у травні частково реалізовано у кількості 1 233,198 т на користь ТОВ «Агрос-Нова»; зерно за квитанцією АУ 763342 на 1000 т було частково перероблено у кількості 850 т. З огляду на зазначене нестача цього виду зерна встановлена у кількості 4878,223 т.

502.З наведеного вбачається, що ДСБУ «Аграрний фонд» передало АФ всього 47 тис тонн зерна, в тому числі 13 тис тонн у січні 2014 року.

(7.4) Версія про неврахування 10 тис тонн зерна під час інвентаризації

503.За поясненнями ОСОБА_7 в суді апеляційної інстанції в ході інвентаризації не було переважено 10 тис тонн зерна. Такі твердження обвинувачений обґрунтовував тим, що 07.07.2014 перед переважуванням було опломбовано всі силоса та в подальшому заступник директора (начальник виробництва) писала лист про дозвіл розпломбувати силоса для проведення освіження зерна - це означає, що 10 тис тонн зерна з 07.07.2014 залишились опломбованим та не були переважені в ході інвентаризації (пояснення ОСОБА_7 в судовому засіданні від 19.07.2023, таймкод 12:42 - 12:45).

504.Наведена версія є не лише новою, але й суперечить за своєю суттю раніше озвученим в суді першій інстанції версіям щодо нестачі, адже раніше ОСОБА_7 доводив обґрунтованість відсутность зерна на загальну кількість 26 тис тонн зерна встановленої в ході інвентаризації, тепер навпаки - наявність зерна на елеваторі.

505.Ця версія спростовується матеріалами справи. Дійсно, в матеріалах справи є лист Комбінату від 29.07.2014 № 1/1-183 за підписом заступника директора Комбінату ОСОБА_16 до Держрезерву про дозвіл на розпломбування силосів такого змісту: «Під час проведення інвентаризації встановлено, що зерно Держрезерву заражене довгоносиками. Всі силоса запломбовані інвентаризаційною комісією. Адміністрація просить дати дозвіл на розпломбування силосів для проведення оздоровчих заходів. Відсутність активного вентилювання зерна пшениці, що знаходиться в силосах призведе до втрати якісних показників та унеможливить подальше його зберігання» (том 9 а. с. 162-163).

506.Ці заходи були вжиті на виконання рішення комісії з інвентаризації про проведення оздоровчих заходів, оскільки під час інвентаризації сільгоспінвпекцією у Волинській області було виявлено відповідне зараження зерна довгоносиками та зазначено про необхідність проведення відповідних заходів по партіям зерна пшениці масою всього 1312 т, що знаходиться у відповідних силосах (протокол засідання інвентаризаційної комісії від 25.07.2014 - том 28 а. с. 13зв; акт перевірки (обстеження) Держсігоспінвпекції у Волинській області на відповідність Комбінату вимогам технічного регламенту зернового складу №15/21 від 11.08.2014 - том 26 а. с. 14-17).

507.Під час розгляду в суді першої інстанції захист не ставив жодного питання щодо розпломбування цих силосів після інвентаризації, в тому числі при допиті ОСОБА_16 . Остання в свою чергу показала, що зерна АФ на Комбінаті після інвентаризації у липні 2014 року не було, адже воно було реалізована до початку проведення інвентаризації. Допитані як свідки працівники Комбінату, які брали участь в інвентаризації, показали, що було переважено все зерно, яке знаходилось на елеваторі. Даних про те, що після інвентаризації ще було оприбутковано 10 тис тонн зерна в матеріалах справи немає. Обвинувачений ОСОБА_8, який також брав участь у інвентаризації, не зазначав про залишення без переваження 10 тис тонн зерна.

508.У зв`язку із наведеним Суд відхиляє і цю версію захисту.

(7.5) Зменшення маси зерна за формулою Дюваля (убуток маси зерна від зменшення показника вологості та сміттєвої домішки)

509.Під час допиту ОСОБА_7 зазначив про втрату ваги зерна згідно з «формулою Дюваля» за період з 2006 року по 2014 рік - приблизно 900 т, але цю кількість не було списано в ході інвентаризації.

510.Захист ОСОБА_7 зазначив, що хоч суд першої інстанції встановив факт незастосування формули Дюваля, але помилково зазначив, що це не вплинуло на розмір нестачі та суттєво його не зменшило. В обґрунтування своєї позиції захист навів такі аргументи: (1) застосування формули Дюваля передбачено Інструкцією при визначенні розміру утрат у масі залежно від зниження вологості зерна; (2) застосовуючи електронний калькулятор формули Дюваля, можна дійти висновку, що кожне переміщення зерна по елеватору зменшує його вагу в середньому на 7 %, отже, у нашому випадку такі дії як завантаження, відвантаження та переважування вже зменшують обсяг зерна поклажодавця на 20 %, і таких дій під час зберігання зерна на складі може бути набагато більше; (3) відповідно у разі проведення зачистки на Комбінаті та застосування формули Дюваля зменшилась би кількість зерна, яка зберігалось «за документами» та як наслідок розмір нестачі був би менший; (4) це спростовує висновок суду першої інстанції в частині доведення розтрати саме в кількості 26 166,583 т.

511.Суд першої інстанції (пункти 637-646 вироку) відхилив наведену версію захисту з таких підстав: (1) хоч нормативними актами та умовами договору про зберігання зерна передбачено, що маса зерна після певного часу зберігання може бути зменшена за рахунок зміни показників вологості та смітної домішки у зерні, але це можливо за умови проведення операцій доробки зерна, які призвели до зменшення ваги та підтверджені відповідними документами; (2) у бухгалтерській звітності, зокрема й у формах №ЗХС-37, не вказано про такі випадки (том 24 а. с. 162-169); (3) зафіксовані у відповідних актах відомості про зачистку, очищення, сушіння зерна враховані судом під час визначення суми недостачі; (4) самими обвинуваченими не вказувалось, що під час доробки зерна було втрачено певну зафіксовану кількість зерна, а також, що на підприємстві були наявні документи, які могли підтвердити природну втрату маси зерна.

512.Суд погоджується з висновками суду першої інстанції та додатково зазначає таке.

513.Вирахування при нестачі обґрунтованих втрат у масі зерна (природні втрати та втрати маси внаслідок його дороблення) не впливає на кваліфікацію дій обвинувачених за частиною 5 статті 191 КК, а може впливати лише на вирішення по суті цивільного позову. При цьому в межах цивільного судочинства діють інші стандарти доказування в частині доведення цих обставин.

514.Щодо тверджень ОСОБА_7 в межах цієї версії про те, що з 2006 року втрати складали приблизно 900 т, то Суд зазначає, що: (1) зерно 2008 року врожаю не інкриміновано в розтрату - розтрата стосується зерна 2011-2013 року врожаю; (2) відпуск наявного у АФ зерна 2008 року врожаю Комбінат здійснив «кілограм у кілограм» у 2014 році.

515.Відповідно до розділу ІІІ Інструкції № 661 всі операції з доробки зерна та можливий через це убуток маси зерна, фіксуються документально, зокрема, у формах № 34 та № 36. Так, (1) основними операціями із доробки зерна в елеваторах (складах) є його очищення, сушіння, вентилювання, знезараження (пункт 1.3 розділу ІІІ); (2) проведення операцій з доробки здійснюється на підставі розпорядження до акта форми № 34, яке підписується керівником підприємства та начальником ВТЛ (пункт 1.4 розділу ІІІ); (3) убуток маси зерна від зменшення вологості при сушінні довідково відображається у книгах кількісно-якісного обліку форми № 36 та в особових рахунках поклажодавців за формою № 36 (пункт 3.4 розділу ІІІ); (4) до акта форми № 34 додається акт розподілу умовної усушки з показниками якості і кількості зерна до сушіння і після, у якому вказується перелік поклажодавців, зерно яких просушено; (5) проведені операції з очищення і доопрацювання зерна підтверджуються актами встановленої форми (форма № 32, форма № 34) (пункт 1.11).

516.У матеріалах справи наявні форми № 34 щодо зерна, яке було перероблено на борошно, та наведені у них дані щодо зменшення ваги зерна внаслідок його доробки (очистки) враховані судом першої інстанції при розрахунки нестачі: (1) 17.02.2014 - з 3000 т зерна було 6 т відходів, (2) 28.02.2014 - з 3000 т зерна було 6 т відходів, (3) 13.05.2014 - з 35,88 т було 0,1 т відходів, (4) 13.05.2014 - з 114,120 т було 0,34 т відходів, (5) 13.05.2014 - 850 т було 2,56 т відходів (том 11 а. с. 73-92, 75, 79, 83-85). Ці втрати відображено у книзі кількісно-якісного обліку хлібопродуктів за формою № 36 (том 24 а. с. 47, 48, 49, 74, 75).

517.Інших даних про проведення доробки зерна у період з 13.05.2014 по липень 2014 року, що призвело до зменшення його маси, в матеріалах справи немає.

518.Враховуючи наведене, суд першої інстанції обґрунтовувано відхилив довід захисту про необхідність застосування при розрахунку розтрати формули щодо визначення зменшення маси зерна.

(7.6) Версія про неврахування зерна в «чорних закромах» при проведенні інвентаризації

519.Технічний регламент зернового складу, чинний на момент подій, та Інструкція № 661 не містять поняття «чорні закрома», разом з тим в Інструкції зазначено про зерноочисні відділення з місткостями для відволожування зерна як однієї зі складових єдиного комплекса борошномельного виробництва, очолюваного начальником виробництва (пункт 3.2 розділу VI Інструкції № 661).

520.Відповідно до узагальнених показань свідків та обвинувачених під поняттям «чорні закрома» Комбінату у цій справі розуміються силоса на території млина (всього 12 силосів кожний по 120 т), в які переміщалось зерно з території елеватора для його подальшої переробки на млині (показання свідків ОСОБА_50, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_32, пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 в суді апеляційної інстанції від 19.07.2023).

521.Ці показання узгоджується з відомостями, що містяться у доданих до протоколу огляду території Комбінату від 05.09.2014: (1) плані земельної ділянки, на якій розміщений Комбінат, де млин та елеватор є двома окремими приміщення, та (2) схемі цеху виробництва борошна, де розміщено 12 «чорнових» бункерів (кожний по 120 т) для подачі зерна з елеватора на млин у переробку (том 36 а. с. 10, 12).

522.При цьому як пояснили зазначені учасники справи з цих силосів назад зерно вже не можна вийняти - далі воно вже проходило підготовку для помолу, зокрема проходило зволоження. Отже, у млині в «чорних закромах» зерно не зберігається, а лише переміщається туди з елеватора для подальшої переробки.

523.Остання перед інвентаризацією переробка зерна Аграрного фонду у борошно відбулась у червні 2014 року - за дозволом АФ від 02.06.2014 №03/226 та борошно було оприбутковано актом від 18.06.2014 (том 43 а. с. 109, том 11 а. с. 87-89), це переміщення зерна не інкриміноване у розтрату. Після цього АФ не видавав дозволи на переробку зерна, інших даних про переміщення зерна будь-кого з поклажодавців на млин з червня по 07.07.2014 в матеріалах справи немає, отже на момент інвентаризації все зерно перебувало на елеваторі.

524.Під час проведення 07-25.07.2014 інвентаризації на Комбінаті окремо перевірявся як елеватор, так і млин (том 46 а. с. 116-134).

525.Дійсно, відповідно до протоколу засідання інвентаризаційної комісії від 25.07.2014 під час інвентаризації було переважено зерно лише на елеваторі, а у млині перевірялась наявність продуктів переробки зерна (борошна, висівок) та зерновідходів, при цьому комісійно були просвічені силоса млина (том 46 а .с. 116-134). Даних про те, що на млині було зерно матеріали інвентаризації не містять.

526.Цей протокол підписаний членами комісії, в тому числі ОСОБА_8 та начальником млина ОСОБА_93, без будь-яких зауважень. Допитані як свідки члени інвентаризаційної комісії зазначили, що було переважено все наявне на Комбінаті зерно. При цьому ОСОБА_8 на встановлену за результатами переважування кількість нестачі зерна надав документи про його відпуск на користь ПСП «Стир-Агро» та ТОВ «Агротехсервіс», що додатково виключає наявність зерна в «чорних закромах».

527.Також Суд звертає увагу на суперечливість версії ОСОБА_7 в частині неврахування під час інвентаризації зерна в «чорних закромах», адже стверджуючи про наявність зерна в «чорних закромах» обвинувачений та його захисники одночасно посилаються на докази про фактичну наявність всієї кількості зерна Аграрного фонду, що відображена у бухгалтерському обліку обох підприємств, лише на елеваторі. Так, (1) відповідно до результатів замірів фактичної кількості зерна, проведених 29.04.2014 та від 27.06.2014 за участі працівників Комбінату та відображена в актах від 29.04.2014 та від 27.06.2014, встановлена відповідність фактичної кількості зерна даним бухгалтерського обліку; (2) обидва акти зі сторони Комбінату підписав ОСОБА_7, перший акт підписав ще й ОСОБА_8 та головний бухгалтер ОСОБА_17 ; (3) в цих актах даних про наявність зерна в «чорних закромах» немає, все зерно перебувало в силосах елеватора (том 26 а. с. 21-26, 91-93). Тож за актом перевірки від 27.06.2014, на даних якого наголошував захист, все зерна перебувало на елеваторі; (5) даних про те, що з 27.06.2014 по 07-25.07.2014 зерно з елеватора було переміщено на млин та відповідно перебувало в «чорних закромах» в матеріалах справи немає.

528.Крім цього, під час апеляційного розгляду обвинувачений ОСОБА_7 фактично відмовився від цієї версії, заперечуючи спосіб викладення результатів переважування в ході інвентаризації в протоколі від 25.07.2014 (далі цитата): «вони даже не вписали чи були на тих «чорних закромах», може і не було того зерна, я не був на Комбінаті, я не можу стверджувати на 100 процентів, що це зерно там було, ну так ви напишіть, що перевірені «чорні закрома», стільки то ємкостей зерна не виявлено» (судове засідання від 19.07.2023, таймкод 12:40:41 -12:41:53).

529.З наведених мотивів Суд відхиляє твердження захисту про наявність зерна в «чорних закромах» на момент переважування зерна під час інвентаризації.

(7.7) Не враховано погашення квитанції АУ 763334 на 13 тис тонн зерна

530.Таку тезу висував обвинувачений ОСОБА_7 під час допиту в суді першої інстанції та зазначав, що запис на обох примірниках «погашено» та внесення відповідного запису в Реєстр означає, що зерно було в повному обсязі відпущено за дозволом АФ.

531.Суд відхиляє цей аргументи обвинуваченого з таких підстав: (1) Комбінат зберігав за складською квитанцією АУ 763334 13 481,685 т пшениці 3 класу 2013 року врожаю (том 24 а. с. 205-209); (2) Аграрний фонд надав дозвіл на реалізацію лише 1000 т зерна за цієї квитанцією та 13.06.2014 на користь ТОВ «Агротехніка» було переоформлено саме 1 000 т зерна, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі (том 35 а. с. 158, 160, 164, 166); (3) також в дозволі було зазначено про переоформлення залишку за квитанцією у кількості 12 481,685 т на Аграрний фонд, проте Комбінат, погасивши квитанцію АУ 763334, не оформив «нову» квитанцію на цей залишок; (4) документів, що підтверджують відпуск залишку у кількості понад 12 тис тонн захист не надавав та такі документи відсутні у справі.

532.Крім того, що наведена теза ОСОБА_7 спростовується матеріалами справи, вона ще й суперечить його позиції як під час судового розгляду, так і на час подій, адже: (1) в суді обвинувачений та його захисники наполягали на правильності даних щодо кількості зерна, зафіксованої у акті перевірки від 27.06.2014 - як фактичної кількості, встановленої шляхом замірів, так і даних бухгалтерського обліку; (2) Комбінат станом на кінець червня 2014 року обліковував в бухгалтерському та складському обліку зазначений вище відпуск зерна за квитанцією АУ 763334 пшениці 3 класу 2013 року врожаю саме у кількості 1000 т (а не 13 тис т). Це підтверджується тим, що за даними Реєстру руху та залишків зерна за АФ за червень 2014 року початковий залишок на 01.06.2014 цього виду зерна складав 22 594,635 т, а кінцевий [з врахуванням інших відпусків зерна] - 19 394,635 т (том 26 а. с. 26 зв). Аналогічні обсяг залишку цього виду зерна зазначений у довідці від 27.06.2014 за підписом ОСОБА_7 та в акті перевірки від 27.06.2014, де така кількість також встановлена у фактичній наявності за допомогою замірів із посиланням на силоси, в яких воно розміщено [з врахуванням кількості цього виду зерна в розрізі всіх поклажодавців] (том 26 а. с. 21-25).

(7.8) Відпуск 3 тис т зерна у липні 2014 року

533.Цю тезу ОСОБА_7 про відпуск зерна [за дозволом АФ № 41-09/307 від 04.07.2014 на відвантаження в адресу ДП «Радивилівський КХП» 12 958,314 т] Суд відхиляє, адже вже констатував, що у липні 2014 року не було відпуску зерна АФ, в тому числі не відпускалось зерно за дозволом АФ від 04.07.2014 в адресу ДП «Радивилівський КХП» (пункти 266-272 цієї ухвали). Про це також зазначав суд першої інстанції.

534.Додатково Суд зазначає, що ця теза ОСОБА_7 вступає в суперечність з позицією його захисників, висловленою в апеляційних скаргах, адже ОСОБА_7 стверджував про відпуск лише 3 тис тонн зерна за дозволом, а захисники - про відпуск зерна в повному обсязі у кількості понад 12 тис тонн.

(7.9) Відпуск інкримінованої кількості зерна відбувся за дозволами АФ

535.Ця версія є основною версією обвинуваченого ОСОБА_8 . В апеляційній скарзі ОСОБА_8 посилався на те, що відвантаження зерна АФ здійснювалось лише за відповідним дозволом АФ та наказом директора Комбінату, дозвола могли надходити факсом або електронною поштою з подальшим надіслання оригіналів. Під час виступу в суді апеляційної інстанції зазначив, що він не вчиняв злочину і вини своєї не визнає (том 57 а. с. 55-56).

536.Аналогічні позицію він займав в суді першої інстанції. Так, обвинувачений ОСОБА_8 показав, що зерно АФ було відпущено за відповідними дозволами АФ, оригінали яких мали надійти пізніше (судові засідання від 28.09.2022 та від 09.12.2022 - том 49 а. с. 57-58, 158-161). При цьому «масовий» відпуск зерна АФ здійснювався за дозволами АФ на користь, зокрема, ПАТ «Херсонський КХП», ДП «Радивилівський КХП», ТОВ «Агротехніка», ТОВ «Агрос-Нова». Інших підприємств обвинувачений не навів.

537.Суд зазначає, що всі відпуски зерна за дозволами АФ суд першої інстанції врахував та колегія суддів додатково перевірила правильність цих висновків. Так, АФ надав перелік всіх виданих ним дозволів в адресу Комбінату за період з моменту створення Аграрного фонду 07.10.2013 по 31.12.2014 (том 45 а. с. 178-191). Дійсно, у всіх виданих дозволах Аграрного фонду на відпуск (переоформлення, відвантаження чи переробку) зерна фігурують наведені обвинуваченим підприємства. Відпуск чи відсутність відпуску зерна за цими дозволами детально проаналізована в у пунктах 189-283 цієї ухвали.

538.Суд також перевіряє версію ОСОБА_8 щодо відпуску зерна за виданими АФ дозволами в розрізі повідомлених ним підприємства-покупців.

539.Щодо ПАТ «Херсонський КХП» - про відпуск зерна на це підприємств зазначено лише в одному дозволі АФ - № 41-09/109 від 11.04.2014 на відвантаження 3524,934 т пшениці 3 класу 2013 року, яка зберігалась за квитанцією АУ 763340 (том 43 а. с. 99-101). Хоч АФ і надав цей дозвіл, проте фактичного відпуску зерна (в тому числі прийняття його отримувачем) не відбулось (пункти 199-201, 349 цієї ухвали).

540.Щодо ДП «Радивилівський КХП» - це підприємство зазначено лише в одному дозволі АФ - № 41-09/307 від 04.07.2014 на відвантаження в адресу ДП «Радивилівський КХП» 12 958,314 т та на переміщення ТОВ «Вантаж Бі.Ем.Джі» на користь ДП «Радивилівський КХП» цієї ж кількості зерна (том 43 а. с. 111-112, том 35 а. с. 189-192). Відвантаження зерна не було здійснено. Ці дані узгоджуються з матеріалами тимчасового доступу до документів про те, що у ДП «Радивилівський КХП» відсутні документи, які мають відношення до руху зерна з Комбінату (том 25 а. с. 4) (пункти 267-272, 277-278 цієї ухвали).

541.Щодо ТОВ «Агрос-Нова» - на це підприємство було переоформлено загалом 4 233,198 т пшениці 3 класу за такими дозволами:

(1) дозвіл №41-10/3-302 від 14.04.2014 на переоформлення 3000 т пшениці 3 класу 2012 року врожаю за квитанцією АУ 763366 від 31.01.2014 (за біржовим контрактом № 585АБ від 04.04.2014 між Аграрним фондом та ТОВ «Агрос-Нова») (том 35 а. с. 167-174, том 25 а. с. 16-19). Відпуск зерна підтвердженого актами приймання-передачі від 16.04.2014;

(2) дозвіл №41-10/3-370 від 06.05.2014 на переоформлення 1233,198 т пшениці 3 класу 2012 року врожаю за квитанцією АУ 763365 від 31.01.2014 (за біржовим контрактом № 690 АБ від 16.04.2014 між Аграрним фондом та ТОВ «Агрос-Нова»)(том 35 а. с. 175-182). Відпуск зерна підтвердженого актами приймання-передачі від 12.05.2014.

542.Щодо ТОВ «Агротехніка» - на це підприємство переоформлено всього 4000 т зерна за такими дозволами:

(1) дозвіл № 41-10/3-419 від 19.05.2014 на переоформлення 2 000 т жита 2 класу 2012 року врожаю за квитанцією АУ № 763380 від 16.05.2014 (за біржовим контрактом №580АБ від 04.04.2014) (том 35 а с. 145-153). Відпуск зерна підтвердженого актами приймання-передачі від 26.05.2014;

(2) дозвіл № 41-10/3-437 від 29.05.2014 на переоформлення 1000 т пшениці 3 класу 2013 року врожаю за квитанцією АУ № 763333 від 18.11.2013 (за біржовим контрактом №706АБ від 18.04.2014) (том 35 а. с. 154-165). Відпуск зерна підтвердженого актами приймання-передачі від 02.06.2014;

(3) дозвіл №41-10/3-452 від 06.06.2014 на переоформлення 1000 т пшениці 3 класу 2013 року врожаю за квитанцією АУ 763334 від 18.11.2013 (відповідно до біржового контракту №706АБ від 18.04.2014) (том 35 а. с. 154-166). Відпуск зерна підтвердженого актами приймання-передачі від 13.06.2014.

543.Також АФ надав ТОВ «Агротехніка» дозвіл № 41-09/136 від 17.04.2014 на переміщення 3033,311 т зерна в адресу Capital Trade Sp.z.o.o. (за дозволом на відвантаження за цим же номером) (том 47 а.с. 159-162, 222-228). Фактично було відвантажено у травні-червні 2014 року 1 826,2 т зерна (пункти 229-235 цієї ухвали).

544.Отже, з наведених ОСОБА_8 підприємств за дозволами Аграрного фонду лише на ТОВ «Агрос-Нова» та ТОВ «Агротехніка» було здійснено відпуск зерна або через них здійснювалось переміщення зерна у загальній кількості 10 059,398 т. Інші дозволи АФ, що видані в адресу Комбінату у 2014 році, стосувались переробки зерна та за ними було перероблено 9 653,847 т зерна. Враховуючи те, що з усіх наведених дозволів АФ на відпуск зерна лише один був виданий після проведення у липні 2014 року інвентаризації (дозвіл від 05.08.2014 № 03/360 на переробку 1020,427 т пшениці 2 класу та на 133,420 т пшениці 3 класу), то станом на 25.07.2014 на Комбінаті мало зберігатись 29 184,465 т (47743,863 - 10 059,398 - 9653,847 +1020,427 +133,420) зерна Аграрного фонду.

545.Ця версія ОСОБА_8 суперечить його поведінці на час подій, адже під час інвентаризації та аудиту він надав документи щодо відпуску зерна АФ на загальну кількість 28 тис тонн, що відповідало встановленій на той час кількості нестачі зерна на Комбінаті.

546.У зв`язку із наведеним, Суд відхиляє і цю версію.

(7.10) Щодо доводу захисту ОСОБА_7 про обвинувачення у розтраті, за яку вже був притягнутий колишній директор Комбінату

547.Захист ОСОБА_7 також стверджував про інкримінування йому у вину розтрату, за вчинення якої вже був притягнутий колишній директор Комбінату, про що свідчить вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.09.2014 у справі № 0308/14373/12. Захисник ОСОБА_10 посилався на те, що розмір збитків, який інкримінується ОСОБА_7, розраховано за 2007-2014 роки, коли ОСОБА_7 ще не був директором Комбінату, а попереднього директора була засуджено за частиною 5 статті 191 КК і розмір шкоди у згаданому вище вироку був визначений за 2006-2010 роки (виступ у судовому засіданні 23.10.2023, таймкод 09:58-09:59).

548.Суд відхиляє ці твердження захисту з таких мотивів. Обвинувачення у справі № 0308/14373/12 стосується подій на Комбінаті до 2010 року включно та зерна 2007-2009 року врожаю, тоді як обвинувачення у справі, що розглядається судом, стосується подій 2014 року та зерна 2011-2013 року врожаю. Так, з матеріалів цієї справи вбачається, що: (1) ОСОБА_7 обіймав посаду директора Комбінату з 23.06.2011 по 07.08.2014; (2) зерно, розтрату якого інкримінують обвинуваченим, Комбінат прийняв на зберігання протягом 18.11.2013-31.01.2014 за договором зберігання від 01.11.2013; (3) всі документи щодо прийняття цього зерна від імені Комбінату підписав ОСОБА_7, а в подальшому він підписував документи щодо оплати прийнятої на зберігання кількості зерна; (4) незадовго до переоформлення цього зерна на АФ ОСОБА_7 підтвердив фактичну наявність цього зерна станом на 01.11.2013 у залишку за попереднім власником зерна ДСБУ «Аграрний фонд»; (5) предметом розтрати у цій справі є зерно 2011, 2012 та 2013 року врожаю, з них зерно 2012-2013 року врожаю фізично не могло бути на Комбінаті до 23.06.2011 (момент призначення ОСОБА_7 на посаду директора), доказів, що зерно 2011 року було на Комбінаті до 23.06.2011 в матеріалах справи не має; (6) хоч Комбінат прийняв на зберігання зерно 2008 року врожаю, але воно повністю було реалізовано у травні 2014 року та не входить в обсяг розтрати; (7) відповідно збитки суд першої інстанції розрахував щодо розтрати зерна у 2014 році, а не за період з 2007 року.

(7.11) Інші тези в межах версій захисту про відсутність розтрати

549.Сторона захисту стверджувала, що відпуск зерна здійснювався без оригіналів відповідних дозволів, які могли надходити пізніше, а фактично відпуск зерна здійснювався на підставі копій дозволів АФ, які надходили до Комбінату факсом або електронною поштою. У той же час захист не навів жодного такого відпуску зерна та не надав жодної копії відповідного дозволу. Ці копії дозволів не були надані працівниками Комбінату і на момент проведення інвентаризації. При цьому під час досудового розслідування 10.11.2014 слідчий за згодою в. о. директора Комбінату ОСОБА_94 провів огляд листування, що містилось на електронної пошти Комбінату ІНФОРМАЦІЯ_8, за період 01.01.2014-01.09.2014 (всього 730 вхідних та 579 відправлених листів) (том 36 а. с. 22-26). Однак захист не посилався на цей доказ.

550.Під час апеляційного розгляду ОСОБА_7 зазначав, що вивезти таку кількість зерна неможливо - це приблизно 1000 вантажних автомобілів, при цьому на Комбінаті ведеться цілодобовий відеонагляд та кожний день на Комбінаті присутній представник Аграрного фонду.

551.Проте сторона захисту не надала такі записи. Під час досудового слідства Комбінат на запит слідчого про надання відеозаписів на його території з 01.01.2014 по 01.06.2014, такі записи не надав. У відповідь повідомив, що відеоспостереження здійснювалось частково, додавши службові записки про несправність окремих камер відеоспостереження (том 36 а. с. 209-229).

552.Щодо тверджень ОСОБА_7 про перебування на Комбінаті представника Аграрного фонду - доказів цього захист не надав, а під час судового розгляду допитаний як свідок постійний представник АФ у Волинській області ОСОБА_43 повідомив, що його робоче місце не перебувало на Комбінаті, він був на Комбінаті лише під час проведення перевірок.

553.Під час надання 19.07.2023 пояснень в суді апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_7 посилався на судові рішення у цивільній справі щодо оскарження ним результатів перевірок. Він зазначав, що суд першої інстанції задовольнив позов, але через подальший тиск на суддів зі сторони НАБУ, судове рішення було скасовано. Ці рішення захист не надав до матеріалів справи, разом з тим з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що: (1) рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19.04.2019 у справі № 161/4222/19 частково задоволено позов ОСОБА_7 до ДП «Луцький КХП № 2» та визнано недійсними результати інвентаризації на Комбінаті, які оформленні протоколом засідання інвентаризаційної комісії від 25.07.2014. З цього рішення вбачається, що відповідач визнав позов, а ОСОБА_7 обґрунтовував незаконність проведеної інвентаризації таким: 1) до складу робочої комісії з інвентаризації не були включені головний економіст - ОСОБА_95 та товарознавець ОСОБА_96, а також позивач як директора ДП «Луцький КХП № 2» - його не повідомлено про її проведення та не надано можливості прийняти участі у її роботі; 2) за вихідні дані щодо залишків зерна прийнято акт звірки станом на 01.07.2014, який не є первинним документом, на підставі якого формуються дані бухгалтерського обліку; 3) всупереч вимогам пунктів 16, 21 Інструкції № 202 перед проведенням інвентаризації не проведена обов`язкова зачистка зерна по складах і партіях; 4) в наказі про проведення інвентаризації не визначено порядок проведення інвентаризації; 5) при інвентаризації не була присутня та не підписала документи один з членів комісії, а саме - головний бухгалтер ОСОБА_17 ; (2) ухвалою Волинського апеляційного суду від 25.11.2019 зазначене рішення за апеляційною скаргою АФ було скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у позові ОСОБА_7 . В цьому рішенні зазначено, що з копії даного листа, який долучено до матеріалів справи, та довідки від 24.07.2014 Державної інспекції сільського господарства у Волинській області (далі ДІСГ у Волинській області) убачається, що ДІСГ у Волинській області, яка приймала участь у інвентаризації, було відомо про факт відсутності первинних документів кількісно-якісного обліку зерна, у зв`язку з чим проведення зачистки партій зерна під час здійснення інвентаризації було неможливим; (3) постановою Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 27.08.2020 зазначену постанову Волинського апеляційного суду залишено без змін. Отже, зі змісту цих рішень не слідує, що ОСОБА_7 зазначав про фальсифікації під час інвентаризації, як він стверджував під час надання пояснень в суді апеляційної інстанції.

554.Щодо доводу ОСОБА_7 про те, що розтрату встановлено станом на 24-25.07.2014 та на 01.08.2014, коли він не перебував на Комбінаті та був відсторонений від посади, колегія суддів зазначає, що кількість зерна з 27.06.2014 по 01.08.2014 є незмінною, адже у цей період не було відпуску зерна з Комбінату.

555.В апеляційній скарзі ОСОБА_8 зазначав про технологічну неможливість вивезти з Комбінату з лютого по червень 2014 року інкриміновану як розтрату кількість зерна через часту поломку обладнання та тривалий ремонт (міг тривати цілий день), проте на підтвердження цієї обставини в матеріалах справи немає доказів, а з наявних у справи матеріалів слідує, що Комбінат мав технологічні можливості відвантажити таку кількість зерна за 4 місяці. Так, (1) свідок ОСОБА_50 (головний інженер Комбінату) пояснив, що на елеваторі існує три точки відгрузки - дві автомобільні та одна залізнична, за добу на залізницю можна відвантажити приблизно 700 т; (2) свідок ОСОБА_16 (на час подій заступник директора) пояснила, що Комбінат за день може відвантажить 1500-2000 т зерна, якщо вантажити на двох точках завантаження з 8:00 до 20:00 (судове засідання від 01.06.2014, таймкод 15:26-15:27); (3) з матеріалів справи, зокрема, вбачається, що за два дні [15-16.05.2014] було відвантажено залізницею 1080,450 т зерна (том 47 а. с. 169-186, том 24 а. с. 55).

556.Враховуючи наведене, Суд відхиляє ці доводи захисту.

(8) Перевірка доводів захисту про помилкову правову кваліфікацію дій обвинувачених

(8.1) Щодо помилковості висновку про те, що обвинувачений ОСОБА_7 є службовою особою

557.Суд першої інстанції (пункт 14 вироку) встановив, що з 23.06.2011 по 07.08.2014 ОСОБА_7 обіймав посаду директора Комбінату та відповідно був службовою особою (контракт від 22.06.2011 та додаткові угоди, наказ міністра Аграрної політики та продовольства України про звільнення ОСОБА_7 та про припинення дії контракту (том 24 а. с. 213-221, том 28 а. с. 83)).

558.На думку захисту ОСОБА_7 він не є службовою особою - директором Комбінату протягом всього наведеного судом часу, адже внаслідок зміни у 2013 році органу, до сфери управління якого належить Комбінат, з Державного агентства резерву України на Мінагрополітики дія контракту, укладеного між Держрезервом та ОСОБА_7 як директором Комбінату, припинилась, а новий контракт Мінагрполітики з ним не уклало.

559.Наведені захистом аргументи суд першої інстанції відхилив (пункти 678-690 вироку) з таких мотивів: (1) зміна органу управління майном не є підставою для припинення дії контракту ні за положеннями законодавства, ні за положеннями самого контракту із ОСОБА_7 ; (2) статус самого підприємства, зокрема й право господарського відання на закріплене цим підприємством майно не змінився; (3) ОСОБА_7 здійснював керівництво цим підприємством як за його показами, так і за показами свідків, щонайменше він підписував впродовж цього часу договір складського зберігання від 01.11.2013, складські квитанції, тристоронні акти про передачу зерна між ДСБУ «Аграрний Фонд», ПАТ «Аграрний фонд» та ДП «Луцький КХП №2», договір про матеріальну відповідальність із ОСОБА_8 тощо; (4) впродовж 2014 року отримував дохід від Комбінату.

560.Суд погоджується з висновками суду першої інстанції, в апеляційних скаргах захист не спростував їх.

(8.2) Щодо висновку суду про наявність прямого умислу, попередньої змови та корисливої мети в діях обвинувачених

561.Захист не погоджувався з висновками суду першої інстанції про наявність прямого умислу, мети та мотиву і посилався на такі обставини справи, зокрема: (1) факт змови не розкрито, матеріали справи не містять докази наявності спільного плану, розділу ролей, механізму його вчинення, розподілу прибутків від вчинення злочину щодо; (2) трудові взаємовідносини між обвинуваченими та службове підпорядкування не вказує на вчинення злочину; (3) відпуск зерна без оригіналів дозволів (по їх копіям) був звичайною практикою на Комбінаті; (4) помилковість висновку суду про наявність попередньої змови між обвинуваченими через їх відносини керівник-підлеглий та через відпуск зерна без оригіналів дозвільних документів; (5) відсутність корисливої мети в діях обвинувачених через те, що прокурор не довів факт збагачення самих обвинувачених чи пов`язаних осіб.

562.Суд першої інстанції (пункти 248-265 вироку) встановив наявність домовленості між обвинуваченими на вчинення розтрати на підставі сукупності доказів, що свідчать про взаємоузгодженість дій обвинувачених, а саме: (1) відпуск зерна здійснювався лише за дозволом директора Комбінату; (2) ОСОБА_8 як начальник елеватора та матеріально відповідальна особа мав пересвідчитися у наявності звернення (дозволу) та довіреності Аграрний фонд, під час проведення аудиту він надав отримані від ОСОБА_7 копії документів щодо передачі зерна АФ на користь ПСП «Стир-Агро» та ПСП «Агротехсервіс», які були підписані ОСОБА_7, (3) внесення ОСОБА_8 та ОСОБА_7 недостовірних відомостей до документів, що засвідчували кількість зерна Аграрного фонду на елеваторі (у складському та бухгалтерському обліку, актах наявності зерна за лютий-червень 2014 року, актах виконаних робіт за лютий-травень 2014 року, розрахунків обсягів коштів за зберігання зерна, реєстру складських квитанцій, неправдивої інформації впродовж лютого-червня 2014 року про стан зберігання зерна Аграрного фонду); (4) при цьому суд першої інстанції відхилив показання ОСОБА_8 про те, що він нібито не вносив правильні відомості до складського обліку, оскільки не мав на це права через відсутність оригіналів документів, адже такі покази не узгоджуються із пунктом 7.3 розділу VIII Інструкції № 661, відповідно до якої складський облік за формою № ЗХС-37 ведеться кожною матеріально відповідальною особою за усіма обліковими партіями зерна та за тарою, що зберігаються у матеріально відповідальної особи. До форми № ЗХС-37 бухгалтерією підприємства додається додаток «Реєстр руху та залишків зерна» за власниками за формою № ЗХС-37 (з відміткою виду руху зерна - видатки, надходження, переоформлення). У звіті за формою № ЗХС-37 за кожним видом зерна і тари вказується за добу: залишок їх на початок дня, надходження та видатки за день і залишок на кінець дня. Тобто до складського обліку заносяться фактичні дані про залишок зерна станом на кожну добу. При цьому, для внесення відомостей до цієї форми не вимагається наявність оригіналів складських квитанції. Така вимога існує лише для складення книг кількісно-якісного обліку (форма № 36), до якої на підставі відомостей із форми №ЗХС-37 додаються оригінали первинних документів на зерно.

563.Суд погоджується з висновком суду першої інстанції та додатково зазначає таке.

564.Домовленість на спільне вчинення кримінального правопорушення не обов`язково має відбуватися в усній чи письмовій формі, а визначається і за допомогою конклюдентних дій поведінки, що свідчить про намір діяти для досягнення спільної злочинної мети (постанова ККС ВС від 10.12.2020 у справі № 464/710/18).

565.У матеріалах справи достатньо доказів, які дають підстави для висновку про узгоджений характер та спільність дій обвинувачених щодо відпуску зерна Аграрного фонду на користь інших осіб без відповідного дозволу Аграрного фонду, а саме:

(1) відповідно до пункту 1.7 розділу V Інструкції № 661 кожна партія зерна видається її власнику матеріально відповідальною особою складу за кількістю і за якістю зерна на основі письмового звернення власника, доручення на право отримання зерна, наказу по зерновому складу (форма № 16), попередньо складеного акта-розрахунку;

(2) ОСОБА_7 за відсутності дозволу АФ підписував наказ за формою № 16, за яким здійснювався відпуск зерна з елеватора та вивіз його з території Комбінату. Для створення видимості законних підстав для відвантаження зерна ПАТ «Аграрний фонд» ОСОБА_7, шляхом надання вказівок працівникам, забезпечив укладення біржових контрактів на Аграрній біржі України ПСП «Стир-Агро» та ПСП «Агротехніка» з Аграрним фондом як продавцем для створення видимості законних підстав для відвантаження зерна [в подальшому документи, підписані ОСОБА_7 щодо передання зерна на користь цих ПСП, надав ОСОБА_8 під час інвентаризації];

(3) роль ОСОБА_8 полягала у здійснення фізичного відпуску зерна з елеватора та організації виконання наказу за формою № 16 за відсутності дозволу АФ на відпуск зерна, а також невідображення даних про відпуск у складському обліку. Так, за пунктами 2.1, 3.1 посадової інструкції начальника елеватора він ( ОСОБА_8 ) здійснює керівництво господарською діяльністю цеху щодо виконання планових завдань по збереженню та відпуску зерна. Він має право одержувати від структурних підрозділів Комбінату необхідні матеріали про завдання цеху по виконанню відпуску зерна. В свою чергу за посадовою інструкцією змінного майстра елеватора змінний майстер працює під керівництвом начальника цеху (елеватора), він же є керівником на зміні, змінний майстер виконує всі розпорядження начальника цеху (елеватор) (пункти 1.2, 1.3 посадової інструкції змінного майстра елеватора). Як показав ОСОБА_8, були випадки відпуску зерна без оригіналу дозволу АФ, відпуск здійснювався по їх копіям та наказу № 16 за підписом ОСОБА_7 та такий відпуск зерна ОСОБА_8 не відображав у складській звітності відпуску зерна. Зі своєї сторони, захист не надав ні наказів за формою № 16, ні копій дозволів Аграрного фонду, за якими як стверджував обвинувачений здійснювався відпуск зерна до отримання оригіналів дозволів, ані доказів фактичного отримання зерна за цими дозволами Покупцями, на користь яких здійснювався відпуск зерна. Змінні майстри ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_32 показали, що розпорядження відвантажувати зерно давав ОСОБА_8, без наказу за формою № 16 не могло бути відвантаження зерна з елеватора;

(4) про узгоджені дії обвинувачених свідчить і тривалість вчинення злочину, обсяг розтрати, тривалість вчиненні дій, направлених на приховування нестачі зерна (складення схеми розміщення зерна на елеваторі, невідображення даних про відпуск зерна в даних складського обліку, здійснення замірів зерна та оформлення їх результатів відповідно до даних бухгалтерського обліку, підготовка документів щодо передачі зерна на користь ПСП, підписання їх ОСОБА_7 та їх наявність у ОСОБА_8 на момент проведення інвентаризації та аудиту).

566.Корислива мета дій обвинувачених полягала в збагаченні третіх осіб, а встановлення факту пов`язаності обвинувачених та осіб, на користь яких були передано зерно Аграрного фонду, знаходиться за межами складу злочину, передбаченого статтею 191 КК, виходячи з такого.

567.Щодо статті 191 КК при розтраті чужого майна корисливою метою є перевести майно під контроль таких третіх осіб таким чином, щоб вони отримали фактичну можливість володіти, користуватися і розпоряджатися цим майном як своїм власним за цільовим призначенням такого майна. Зазначена мета має значення лише для (1) розмежування цього складу злочину із іншими складами злочинів проти власності (використання вилученого майна за призначенням має значення при розмежуванні із складами некорисливих злочинів проти власності - злочинів про знищення чи пошкодження майна, де винна особа може розпорядитися майном як своїм власним, знищивши його, тобто не за його призначенням) та для (2) визначення, чи можна застосувати конфіскацію майна як вид покарання.

568.У контексті обставин цієї справи відпуск зерна Аграрного фонду за відсутності на це відповідно дозволу, очевидно свідчить про наявність мети збагатити третіх осіб за відсутності на те будь-яких підстав. Крім того, враховуючи, що діяння обвинувачених у першу чергу були спрямовані проти власності Аграрного фонду та проявилися у вилученні з фондів володіння Аграрного фонду зерна, то правопорушення, щодо якого ухвалено вирок, очевидно є злочином проти власності.

569.З наведених мотивів, Суд дійшов висновку, що у цій справі обвинувачені вчинили злочин проти власності саме з корисливою метою в вищенаведеному розумінні, що відповідає складу злочину, передбаченого статтею 191 КК.

(9) Застосування Закону України про кримінальну відповідальність при призначенні покарання

(9.1) Щодо помилкової кваліфікації інкримінованого діяння як корупційного злочину та незастосування статей 69 та 75 КК

570.Захисники обвинувачених посилались на те, що суд помилково вказав про належність інкримінованого обвинуваченим злочину до корупційних та захисники ОСОБА_7 додатково вказували, що через це суд помилково зазначив про неможливість застосування статей 69 та 75 КК при призначенні покарання ОСОБА_7 . Так, (1) відповідно до обвинувального акту інкримінований злочин тривав до 30.06.2014 та станом на той час КК не містив такого поняття як «корупційний злочин»; (2) це поняття було введено до КК Законом України «Про НАБУ» від 14.10.2014, який набрав чинності 21.01.2015; (3) визначення діяння як корупційного значно посилює кримінальну відповідальність в частині неможливості застосування пом`якшуючих та заохочувальних норм - статей 69 та 75 КК; (4) відповідно до частини 2 статті 5 КК закон про кримінальну відповідальність, що іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

571.Суд вважає, що суд першої інстанції (пункт 782 вироку) дійшов правильного висновку про неможливість застосування при призначенні ОСОБА_7 покарання статей 69 та 75 КК.

572.Якщо злочин вчинено до внесення змін до статей 69 та 75 КК в частині неможливості їх застосування при призначенні покарання за вчинення корупційних злочинів, то при призначенні покарання суд має застосовувати положення цих статей в редакції на момент вчинення злочину.

573.Умовою застосування статті 69 КК в реакції на момент вчинення інкримінованого обвинуваченим злочину було серед іншого наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання. У цій справі суд першої інстанцій встановив відсутність обставин, пом`якшуючих покарання (пункти 773, 775 вироку), в цій частині захисники ОСОБА_7 не оскаржували вирок та в апеляційних скаргах не посилались на будь-які обставини, що могли б давали підстави для застосування статті 69 КК.

574.Так само при призначенні покарання ОСОБА_7 не може бути заснована стаття 75 КК, адже умовою її застосування серед іншого є призначенні покарання у виді позбавлення волі до п`яти років. У свою чергу мінімальне основне покарання відповідно до санкції частини 5 статті 191 КК (в тому числі в редакції на момент вчинення злочину), становить 7 років позбавлення волі та суд першої інстанцій призначав покарання в межах санкції цієї статті (пункти 743-795 вироку).

575.З аналогічних мотивів правильним є висновок суду щодо відсутні підстав для застосування статей 69, 75 КК при призначенні покарання ОСОБА_8 (пункти 773, 775 вироку).

576.Колегія суддів додатково зазначає, що ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції сторона захисту ОСОБА_8 не посилалась на можливість застосування статті 69 КК при призначенні йому покарання.

577.Отже, Суд відхиляє наведені доводи захисту.

(9.2) Щодо покарання обвинуваченого ОСОБА_7 .

578.Обвинувачений ОСОБА_7 зазначив, що суд першої інстанції: (1) при призначенні покарання не врахував його вік та стан здоров`я, оскільки зазначив, що йому 71 рік замість правильного 72 роки, та не взяв до уваги інвалідність ІІ групи; (2) покарання у виді 10 років позбавлення волі є явно несправедливим, адже співмірне з покаранням за умисне вбивство.

579.Суд відхиляє ці аргументи обвинуваченого.

580.До повноважень суду апеляційної інстанції належить зміна вироку з підстав невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, зокрема коли покарання за своїм розміром є явно несправедливим через суворість (частина 2 статті 409, стаття 414 КПК).

581.Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної інстанцій, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті (частини статті) Особливої частини КК, видом і розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання (зокрема, постанови Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 13.05.2020 у справі № 171/82/18, від 13.05.2020 у справі № 465/3105/17).

582.Так, суд першої інстанції призначив ОСОБА_7 основне покарання в межах санкції частини 5 статті 191 КК та навів детальні мотиви визначення саме такого його розміру (пункти 758, 760-761, 776, 778 вироку). При цьому врахував: (1) ступінь тяжкості злочину, вчинення умисного та закінченого злочину, а також суму збитків, що нанесені державному підприємству, яка у сімдесят сім разів перевищує поріг особливо великого розміру шкоди; (2) особу обвинуваченого (вік, стан здоров`я, сімейний стан, те, що він є батьком малолітньої дитини, позитивно характеризується та неодноразово нагороджувався різними відзнаками, раніше не судимий); (3) відсутність обставин, що обтяжують та пом`якшуючих покарання.

583.Визначаючи обвинуваченому ОСОБА_7 розмір основного покарання: (1) не в максимальному розмірі санкції статті суд врахував - його вік, стан здоров`я, те, що він одружений, має на утриманні малолітню дитину, позитивно характеризується та неодноразово нагороджувався різними відзнаками, раніше не судимий; (2) не на рівні мінімальної межі санкції статті - розмір збитків, завданих державному підприємству, а також відсутність каяття зі сторони обвинуваченого.

584.Враховуючи те, що суд врахував вік обвинуваченого та його стан здоров`я, наведені ОСОБА_7 аргументи обвинуваченого не впливають на правильність висновків суду. Крім цього, колегія суддів зазначає, що доказів наявності у ОСОБА_7 інвалідності в матеріалах справи немає.

585.З наведених вище мотивів, призначене ОСОБА_7 основне покарання є справедливим та підстави для його зміни немає.

(9.3) Щодо призначеного покарання ОСОБА_8 .

586.При призначенні покарання ОСОБА_8 суд першої інстанції (пункти 753, 757, 766-781 вироку) правильно врахував: (1) тяжкість вчиненого злочину, обставини його вчинення, зокрема, розмір спричиненої шкоди, роль обвинуваченого у його вчиненні; (2) особу обвинуваченого (його вік, стан здоров`я, сімейний стан, наявність відомчої нагороди, відсутність судимостей); (3) відсутність обставин, що обтяжують та пом`якшуючих покарання - у зв`язку з чим призначив основне покарання у вигляді 7 років 6 місяців позбавлення волі, при тому що законодавцем встановлено мінімальне покарання за інкримінований злочин у виді 7 років позбавлення волі.

(10) Щодо інших доводів захисту

587.В апеляційних скаргах містилися також інші аргументи, які не потребують детального аналізу Суду та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні. При цьому Суд виходить з усталеної практики ЄСПЛ. Так, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. З рішення має бути чітко зрозуміло, що головні проблеми, порушені у цій справі, були розглянуті (Boldea v. Romania від 15.02.2007, № 19997/02, § 30) і що конкретні та ясні відповіді були надані на аргументи, які є вирішальними для результату розгляду справи (Moreira Ferreira v. Portugal (№ 2) [GC] від 11.07.2017, № 19867/12, § 84; S.C. IMH Suceava S.R.L. v. Romania від 29.10.2013, № 24935/04, § 40). Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Ruiz Torija v. Spain від 09.12.1994, № 303-A, § 29; Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява № 4909/04, § 58).

588.Відхиляючи апеляцію, апеляційний суд може, в принципі, просто схвалити обґрунтування рішення суду нижчої інстанції (див. рішення у справах «Хелле проти Фінляндії» (Helle v. Finland), від 19.12.1997, §§ 59-60, Звіти про судові рішення та ухвали 1997-VIII, «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, § 30, від 27.09.2001, «Степанян проти Вірменії» (Stepanyan v. Armenia), № 45081/04, § 35, від 27.10.2009 та «Емель Бойраз» (Emel Boyraz), згадане вище, § 74) (рішення «Їлдиз проти Туреччини» (Yildiz v. Turkey), заява № 47124/10, від 27.04.2021, § 31), Гарсіа Руїс проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), № 30544/96, § 26, від 21.01.1999).

589.У цій справі Суд надав відповіді на всі вагомі аргументи захисту.

ІІ. Вирішення апеляційної скарги цивільного позивача

590.Цивільний позивач просив стягнути солідарно з обвинувачених 61 063 178 грн збитків, спричинених нестачею зерна та продуктів його переробки, з яких: (1) 58 815 763,6 грн - нестачею 26 166,583 т зерна, (2) 788 820,18 грн - нестачею 122,091 т борошна пшеничного вищого гатунку, (3) 1 458 594,24 грн - нестачею 1 034,464 т висівок пшеничних (том 1 а. с. 126-131, 192-195).

591.Такий розмір збитків Аграрний фонд розрахував, виходячи з визначної Аграрною біржею середньозваженої біржової ціни рівноваги (фіксінгу) у Волинській області станом на день встановлення нестачі, тобто 24-25.07.2014 - щодо зерна та подвійного фіксінгу на цю ж дату [відповідно до пункту 5.1 договору на переробку зерна пшениці від 05.12.2013 №321-03/13] - щодо продуктів переробки зерна (том 11 а.с.66-68, том 47 а. с. 143). Проте будь-яких доказів щодо цін фіксінгу зерна на зазначену дату Аграрний фонд суду першої інстанції не надав.

592.Суд першої інстанції (пункти 796-814 вироку): (1) стягнув з обвинувачених солідарно 56 227 029 грн майнової шкоди, спричиненої внаслідок розтрати 26 166,583 т зерна, оскільки така сума встановлена судом як збитки у кримінальному проваджені, вона визначена виходячи з вартості зерна станом на 01.08.2014 на умовах поставки EXW та позивач не навів підстав для виходу за межі суми збитків, встановлених судом у вироку; (2) відмовив в частині стягнення збитків, спричинених нестачею продуктів переробки зерна, адже ці обставини не згадуються в обвинувальному акті та їх не встановлено вироком.

593.Цивільний позивач оскаржував вирок в частині відмови в позові у стягненні збитків в розмірі 4 836 149 грн та просив збільшити суму стягнення з 56 227,029 грн до 61 063 178 грн (том 53 а. с. 122-130)

594.Щодо вимог в частині збільшення суми шкоди, спричиненої розтратою зерна, АФ зазначив: (1) встановлена судом сума збитків визначена станом на 01.08.2014, тоді як нестачу встановлено 25.07.2014; (2) відповідно до пункту 5.1 договору на переробку зерна пшениці від 05.12.2013 № 321-03/13 збитки розраховуються виключно з цін фіксінгу Аграрної біржі на дату встановлення нестачі; (3) Аграрна біржа створена державою та Аграрний фонд закуповував зерно через цю біржу; (4) використані у позові при розрахунку збитків ціни на зерно є ідентичними тим, що наведені у довідці Аграрної біржі про середньозважені ціни рівноваги (фіксінгу) на зерна станом на 24.07.2014 по Волинській області (фіксінг 6); (5) цю довідку Аграрний фонд додав до апеляційної скарги, адже раніше не було необхідності її надавати, нагальна потреба її надати виникла лише після ухвалення вироку.

595.Щодо вимог в частині стягнення збитків, спричинених нестачею продуктів переробки зерна, Аграрний фонд зазначив таке: (1) відповідно до висновку ККС ВС, викладеного у постановах від 04.06.2019 у справі № 135/112/17 та від 12.12.2019 у справі № 486/1423/17, за змістом статей 127, 128 КПК, статті 22 ЦК сума відшкодування за цивільним позовом у кримінальному провадженні не обов`язково має збігатися з розміром завданої злочином шкоди, вказаним в обвинуваченні, яке суд визнав доведеним. Розмір відшкодування збитків є предметом позовних вимог у межах заявленого цивільного позову, доводиться цивільним позивачем (потерпілим) самостійно за правилами цивільного судочинства і не охоплюється межами обвинувачення, яке висувається прокурором; (2) відповідно до пункту 5.1 договору на переробку зерна пшениці від 05.12.2013 № 321-03/13 у разі нестачі продуктів переробки переробник зобов`язується відшкодувати замовнику збитки шляхом оплати їх вартості за ціною, що дорівнює подвійній ціні фіксінгу Аграрної біржі на дату виявлення нестачі; (3) суд у пунктах 75-76 вироку зазначив про те, що в аудиторському звіті відображено про нестачу продуктів переробки станом на 24.07.2014, встановлену в ході інвентаризації на Комбінаті; (4) використані у позові при розрахунку збитків ціни на продукти переробки зерна співпадають з тими, що наведені у довідці Аграрної біржі про середньозважені ціни рівноваги (фіксінгу) станом на 24.07.2014 по Волинській області (фіксінг 6); (5) в додаткових поясненнях від 17.01.2022 Аграрний фонд зазначав про розрахунок збитків на підставі подвійної ціни фіксінгу та навів рух продуктів переробки з наданням відповідних доказів; (6) збитки в розмірі 61 063 178 грн підтверджуються також актом звірки взаєморозрахунків між Комбінатом та Аграрним фондом.

596.Суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо вирішення цивільного позову та додатково зазначає таке.

597.Особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого (частина 1 статті 128 КК).

598.Суд в межах кримінального провадження може стягнути на користь цивільного позивача більшу суму, ніж зазначено в обвинувальному акті у відшкодування шкоди, спричиненої вчиненням інкримінованого обвинуваченому діяння. Якщо ж діяння у зв`язку з вчиненням якого цивільний відповідач пред`явив вимогу не розслідувалось і не встановлювалось в межах кримінального провадження, підсудному не пред`явлено обвинувачення у вчиненні цього діяння, то підстав для стягнення наслідків такого діяння в межах кримінального провадження немає.

599.У цьому провадженні обвинуваченим інкриміновано лише розтрату зерна, в свою чергу обставини нестачі продуктів переробки зерна не були предметом розслідування та не інкриміновані обвинуваченим. Тож підстав для стягнення в межах кримінального провадження збитків, спричинених нестачею продуктів переробки, немає.

600.Щодо вимоги про збільшення суми стягнення спричиненої розтратою зерна Суд звертає увагу на таке.

601.Аграрний фонд не надав суду першої інстанції будь-яких доказів в обґрунтування більшої суми стягнення ніж розміру шкоди, яку вказав прокурор в обвинувальному акті. Довідку про вартість зерна за цінами фіксінгу Аграрний фонд надав лише до суду апеляційної інстанції без наведення поважних причин неможливості її надання до суду першої інстанції. Як на підставу визначення майнової шкоди станом на 25.07.2014, тобто на момент визначення нестачі, та за цінами фіксінгу цивільний позивач посилається лише на положення договору між Комбінатом та АФ на переробку зерна пшениці від 05.12.2013 № 321-03/13.

602.Суд вважає, що положення договору не можуть бути підставою для стягнення майнової шкоди, спричиненої злочином. Так, правовідносини з відшкодування шкоди, спричиненої злочином, та відшкодування шкоди, спричиненої невиконанням договірних зобов`язань, мають різну правову природу - є відповідно деліктними та договірними, відповідно учасники цих відносин також є різними: у першому випадку - АФ та обвинувачені, у другому - АФ та Комбінат.

603.Договір, на який посилається цивільний позивач, стосується цивільно-правових відносин між Комбінатом та Аграрним фондом виключно щодо продуктів переробки та зерна, переданого на переробку. Тоді як зерно, що було розтрачено не передавалось в переробку. Це зерно зберігалось на підставі іншого правочину - договору складського зберігання від 01.11.2013, який, до того ж, не містив заявленої Аграрним фондом умови щодо такого розміру відшкодування збитків.

604.Отже, цивільний позивач не обґрунтував більший розмір шкоди, ніж встановив суд першої інстанції.

605.Висновки ККС ВС, викладені у постановах від 04.06.2019 у справі № 135/112/17 та від 12.12.2019 у справі № 486/1423/17 щодо вимоги про відшкодування збитків, спричинених злочином у розмірі більшому, ніж зазначено в обвинувальному акті, є нерелевантними до обставин цієї справи, адже у наведених справах цивільні позивачі заявляли вимоги про відшкодування витрат на відновлювальні роботи з метою усунення негативних наслідків, спричинених злочином. Так, (1) у справі № 135/112/17 цивільний позивач вимоги з відшкодування шкоди, спричиненої злочином, заявив не лише щодо стягнення вартості викраденого майна - кабелів зв`язку (і вони були задоволені), а й стягнення вартості витратних матеріалів та витрат, пов`язаних із усуненням наслідків крадіжок кабелів (заробітної плати найманим працівникам, зайнятим на позаурочних роботах по відновленню пошкодженої лінії зв`язку та загальновиробничих витрат); (2) у справі № 486/1423/17 щодо замаху на крадіжку мідних стержнів обмотки електродвигуна мостового крану, цивільний позивач заявляв вимогу про відшкодування витрат, пов`язаних не з відшкодуванням вартості майна, щодо якого вчинено замах на крадіжку, а з відшкодуванням витрат на відновлювальні роботи, адже як стверджував цивільний позивач обвинувачені при замаху на крадіжку пошкодили електродвигуни, які може відновити лише завод-виробник.

606.У свою чергу Аграрний фонд у цій справі не заявляє вимог про стягнення витрат на відновлювальні роботи, спрямовані на усунення наслідків розтрати зерна, такі обставини у цій справі не встановлені.

607.У межах вирішення апеляційної скарги АФ колегія суддів також відхиляє доводи захисту ОСОБА_7 на помилковість висновку суду про те, що Аграрний фонд є потерпілим від злочину та відсутні підстави для стягнення шкоди з ОСОБА_7 .

608.Так, захисники зазначали, що: (1) за рішеннями господарських судів на користь Аграрного фонду з ПСП «Стир-Агро», ПСП «Агротехсервіс» та з Комбінату присуджено до стягнення загалом понад 90 млн грн; (2) відповідальність за зберігання речей, визначених родовими ознаками, несе виключно склад, а матеріально-відповідальні особи несуть відповідальність вже перед складом-зберігачем, а не перед кожним поклажодавцем; (3) сам факт звернення до господарського суду підтверджує цивільно-правовий характер правовідносин та цивільну відповідальність Комбінату за невиконання умов договору, це виключає кримінальну відповідальність ОСОБА_7 за вказаним фактом; (4) за контрактом ОСОБА_7 несе відповідальність лише за збереження державного майна - майна державного резерву України.

609.З цього приводу Суд зазначає таке.

610.У цій справі АФ подав заяву про вчинення злочину та постановою слідчого визнаний потерпілим (том 7 а.с.109-110). Також на користь Аграрного фонду рішеннями господарського суду Волинської області:

(1) від 25.09.2014 у справі № 903/669/14 - стягнуто з ПСП «Стир-Агро» 2,79 млн грн основного боргу (попередньої оплати за контрактом від 28.04.2014 №796АБ) (том 35 а.с.83-86);

(2) від 25.09.2014 у справі № 903/671/14 - стягнуто з ПСП «Стир-Агро» 3,44 млн грн основного боргу (попередньої оплати за контрактом від 28.04.2014 №797АБ) (том 35 а.с.83-86);

(3) від 23.09.2014 у справі № 903/672/14 - стягнуто з ПСП «Стир-Агро» 11,42 млн грн основного боргу (попередньої оплати за контрактом від 25.04.2014 №776АБ) (том 35 а.с.73-77, 78-82, 83-86);

(4) від 23.09.2014 у справі № 903/673/14 - стягнуто з ПСП «Агротехсервіс» 11,425 млн грн основного боргу (попередньої оплати за контрактом від 25.04.2014 №775АБ) (том 35 а.с.69-72, 73-77, 78-82, 83-86).

611.Наведені рішення не стосуються цього кримінального провадження, адже борг перед Аграрним фондом виник у зв`язку з невиконанням ПСП договірних зобов`язань - несплату в повному обсязі попередньої оплати протягом 5 днів з моменту укладення та реєстрації контракту на Аграрній біржі.

612.Рішенням господарського суду Волинської області від 11.02.2020 у справі № 903/658/14 з Комбінату на користь Аграрного фонду стягнуто 61 063 178 грн збитків у зв`язку з неналежним зберіганням 26 166,583 т зерна за договором зберігання від 01.11.2013 та 1206,205 т продукції переробки зерна за договором на переробку зерна пшениці від 05.12.2013 (том 45 а. с. 212-221).

613.Отже, це рішення стосується (1) стягнення збитків, спричинених неналежним виконанням Комбінатом договірних зобов`язань, а не через спричинення їх злочином, (2) збитки стягнуті не з обвинувачених, а з Комбінату. Даних про те, що це рішення виконано в матеріалах справи немає.

614.У цій кримінальній справі йдеться про шкоду, спричинену злочином, саме діями обвинувачених, ця шкода виникла з недоговірних деліктних зобов`язань. В будь-якому разі відшкодування шкоди потерпілому не позбавляє його процесуального статусу у кримінальному провадженні.

615.Відповідно питання щодо стягнення з Комбінату чи обвинувачених шкоди, спричиненої нестачею зерна, має вирішуватись в порядку виконання судових рішень.

ІІІ. Щодо клопотань третіх осіб в частині накладення арешту на майно

616.Оскаржуваним вироком: (1) ОСОБА_7 призначено додаткове покарання у вигляді конфіскації всього належного йому на праві власності майна; (2) у зв`язку з цим залишено без змін арешти, накладені на майно ОСОБА_7 ухвалами слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 26.12.2017 у справі № 760/28604/17 та від 26.12.2017 у справі № 760/28603/17 (пункти 815-821 вироку, том 7 а. с. 152-156, 164-166).

617.Вирок в зазначеній частині (щодо заходів забезпечення кримінального провадження) жодний учасник провадження не оскаржував.

618.Під час апеляційного розгляду до Суду надійшли:

(1) заява ОСОБА_14 про вилучення з переліку належного ОСОБА_7 майна, що підлягає конфіскації, приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_4, яку Суд кваліфікує як клопотання про скасування арешту цього майна (том 55 а. с. 123-125, 134-136);

(2) клопотання представника ОСОБА_14 адвоката ОСОБА_97 про скасування арешту майна, що належить ОСОБА_14 - приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_4, який був накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 26.12.2017 у справі № 760/28604/17 (том 57 а. с. 123-146).

619.Наведені клопотання обґрунтовані таким: (1) цей об`єкт нерухомості належить на праві власності ОСОБА_14 на підставі договору дарування від 28.04.2014 (дарувальник ОСОБА_7 ); (2) в подальшому це майно ОСОБА_14 подарував ОСОБА_98 (договір від 07.02.2020), а остання подарувала його ОСОБА_14 (договір від 07.02.2020); (3) про накладення арешту на це майно стало відомо випадково лише на стадії апеляційного розгляду; (4) подальший арешт цього майна є безпідставним та порушує право власника майна.

620.Зазначені клопотання не підлягають розгляду, оскільки: (1) предметом апеляційного перегляду є не ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва, а вирок; (2) саме вироком вирішено питання про збереження заходів забезпечення у вигляді арешту майна; (3) зміна чи скасування вироку, у тому числі в частині збереження раніше застосованих заходів забезпечення кримінального провадження, не може бути ініційована клопотаннями чи заявами, а лише апеляційною скаргою; (4) зазначені особи не оскаржували вирок шляхом подання апеляційної скарги.

621.З огляду на положення закону про те, що: (1) покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого (частина 1 статті 59 КК); (2) конфіскації підлягає майно, що є власністю засудженого (частини 1 статті 49 КВК) - не може бути конфісковано в порядку виконання кримінального покарання майно інших аніж засудженого осіб.

IV. Щодо порядку виконання рішення суду

622.Судові рішення суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту їх проголошення (частина 4 статті 532 КПК). Вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов`язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України (стаття 533 КПК). У разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, підлягає безумовному виконанню (частини 1, 2 статті 534 КПК).

623.Згідно пункту 1 підрозділу 1 «Підстави для приймання до СІЗО ув`язнених і засуджених» розділу ІІ «Підстави та порядок приймання до СІЗО ув`язнених і засуджених» Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 1769/5 від 14.06.2019, підставами для приймання до СІЗО та тримання ув`язнених і засуджених є, зокрема, вирок суду, що набрав законної сили, про засудження до покарання у виді позбавлення волі стосовно засудженого, який не перебував під вартою.

624.Враховуючи те, що: (1) рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, (2) обвинуваченому призначено покарання у вигляді 10 років позбавлення волі, (3) ухвалою Апеляційної палати ВАКС від 08.03.2024 заставу в розмірі 2 643 000 грн, внесену за обвинуваченого ОСОБА_7, було звернуто в дохід держави за порушення ним процесуального обов`язку носити електронний засіб контролю - Суд з метою забезпечення виконання рішення суду, вважає за необхідне визначити наступний порядок його виконання - ОСОБА_7 взяти під варту негайно на виконання вироку.

625.Враховуючи належну процесуальну поведінку та стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_8, колегія суддів не вважає за потрібне негайно брати під варту обвинуваченого ОСОБА_8 .

V. Висновки Суду за результатами розгляду апеляційних скарг

626.Доводи апеляційних скарг сторони захисту та цивільного позивача не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.

627.Суд першої інстанції дійшов правильних висновків про: (1) відсутність підстав для закриття кримінального провадження на підставі Пункту 10; (2) допустимість та належність доказів сторони обвинувачення; (3) вчинення обвинуваченими за попередньою змовою розтрати зерна Аграрного фонду; (4) кількість розтрати зерна та розмір спричиненої шкоди, при цьому кількість нестачі суд визначив самостійно; (5) відсутність підстав для задоволення цивільного позову Аграрного фонду в частині стягнення шкоди, спричиненої нестачею продуктів переробки зерна, адже в цій справі обвинуваченим не було інкриміновано розтрату продуктів переробки зерна; (6) необґрунтованість вимог Аграрного фонду про стягнення шкоди, спричиненої розтратою зерна, за цінами зерна на дату встановлення нестачі - 25.07.2014.

628.Під час апеляційного розгляду Суд: (1) повторно дослідив ряд доказів; (2) перевірив двома окремими способами правильність розрахунків суду першої інстанції щодо кількості розтрати. Фактично в межах цієї справи суди першої та апеляційної інстанцій перевірили правильність розрахунку кількості зерна, інкримінованої як розтрата, чотирма різними способами. Так, суд першої інстанції визначив кількість розтрати за даними складського та бухгалтерського обліку в хронологічному порядку та окремо за кожною квитанцією в розрізі певної групи зерна (за видом культури, класом її зерна та роком рожаю), а суд апеляційної інстанції - шляхом дослідження руху зерна в хронологічному порядку з лютого 2014 року по червень 2015 року на підставі співставлення всіх наявних матеріалів щодо руху зерна та окремо шляхом перевірки дослідження руху зерна за кожною квитанцією у поєднані з даними Реєстру. При цьому колегія суддів відхилила доводи захисту про те, що в основу вироку щодо кількості нестачі покладено відомості акту ревізії від 30.09.2014, оскільки суд першої інстанції самостійно розрахував кількість розтрати; (3) перевірив версії обвинувачених щодо причин нестачі, в межах чого, зокрема, перевірив відпуск зерна за наведеними стороною захисту ОСОБА_7 дозволами АФ про відпуск зерна та на користь юридичних осіб, зазначених обвинуваченим ОСОБА_8 ; (4) перевірив в межах доводів апеляційних скарг захисту показання свідків та дійшов висновку, що наведені захистом показання свідків не впливають та не спростовують висновків суду першої інстанції по суті обвинувачення.

629.Суд також виключив з мотивувальної частини вироку посилання суду першої інстанції в обґрунтування недостовірності показань ОСОБА_8 щодо відсутності нестачі зерна на суперечність з раніше наданими ним показаннями слідчому, адже на стадії досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_8 допитувався як свідок. Відповідно до КПК виключення з мотивувальної частини вироку посилань на докази, які суд апеляційної інстанції визнав недопустимими, не є підставою для зміни вироку. Усунення такого роду процесуальних порушень суд апеляційної інстанції здійснює шляхом наведення відповідних мотивів в своєму рішенні без відображення цього в резолютивній частині.

630.З наведених мотивів апеляційній скарги обвинувачених, захисників, представника цивільного позивача слід залишити без задоволення, а вирок - без змін.

631.Керуючись статтями 404, 405, 407, 419, 532 КПК, колегія суддів постановила:

1.Апеляційні скарги обвинувачених, захисників, представника цивільного позивача - залишити без задоволення.

2.Вирок Вищого антикорупційного суду від 16.03.2023 - залишити без змін.

3.На виконання вироку ОСОБА_7 взяти під варту негайно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її постановлення.

Судді

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3