Document No. 118210772

справа № 991/2892/22

провадження №11-кп/991/28/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2024 року м.Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,

обвинуваченого ОСОБА_5, захисника адвоката ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),

обвинуваченого ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції), захисників адвокатів ОСОБА_8 (у режимі відеоконференції), ОСОБА_9,

обвинуваченого ОСОБА_10, захисника адвоката ОСОБА_11,

обвинуваченого ОСОБА_12 (у режимі відеоконференції), захисника адвоката ОСОБА_13,

обвинуваченого ОСОБА_14 (у режимі відеоконференції), захисника адвоката ОСОБА_15,

обвинуваченої ОСОБА_16, захисників адвокатів ОСОБА_17, ОСОБА_18,

прокурора ОСОБА_19,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_19 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 12 жовтня 2023 року про закриття кримінального провадження №52017000000000636,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 12 жовтня 2023 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) 26 вересня 2017 року за №52017000000000636 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст.255 КК, ч.3 ст. 27, ч.3 ст.212 КК, ч.3 ст.27, ч.2 ст.364 КК, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст.255 КК, ч.3 ст.27, ч.3 ст.212 КК, ч.3 ст.27, ч.2 ст.364 КК, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 255 КК, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК, ч.3 ст.27, ч.2 ст.364 КК, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст.255 КК, ч.2, ч.5 ст.27, ч.3 ст. 212 КК, ч.4 ст.27, ч.2 ст.364 КК, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст.255 КК, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК, ч.5 ст.27, ч.2 ст.364 КК, ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.1 ст.255 КК, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК, ч.5 ст.27, ч.2 ст.364 КК, закрито за п.10 ч.1 ст.284 КПК у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування після повідомлення особі про підозру, вирішено питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, долі речових доказів і документів.

Суд першої інстанції установив, що в кримінальному провадженні №52017000000000636 об`єднано кримінальні провадження внесені до ЄРДР до 15 березня 2018 року, зокрема, №52017000000000636 від 26 вересня 2017 року за ч.3 ст.368 КК, №52017000000000682 від 11 жовтня 2017 року за ч.2 ст.364, №52018000000000679 від 27 березня 2017 року за ч.2 ст.364 КК, та внесені до ЄРДР після 15 березня 2018 року - №52019000000001052 від 22 листопада 2019 року за ч.3 ст.212 КК, №52019000000001053 від 22 листопада 2019 року за ч.1 ст.255 КК.

У цій справі строки досудового розслідування почали спливати із дня повідомлення про підозру ОСОБА_16, ОСОБА_14, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_12, тобто, із 26 листопада 2019 року.

Задовольняючи клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження, суд дійшов висновку, що після повідомлення особи про підозру строк досудового розслідування мав продовжуватися слідчим суддею в межах повноважень, визначених положеннями Законів №2147-VIII і №2617-VIII. Натомість, Генеральний прокурор міг продовжити строк досудового розслідування до 3 (трьох) місяців, тобто, максимально до 26 лютого 2020 року, продовження ж Генеральним прокурором постановою від 16 січня 2020 року строку досудового розслідування до 6 місяців здійснено з порушенням п.1 ч.3 ст.294 КПК. Подальші продовження строку до 9 місяців і до 12 місяців, здійснені постановами заступника Генерального прокурора від 13 травня 2020 року та 18 серпня 2020 року, також вчинені з порушенням ч.3 ст.294 КПК.

Вимоги та узагальнені доводи апеляційної скарги прокурора.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, вважаючи його незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю викладених у судовому рішенні висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_19 подав апеляційну скаргу, за вимогами якої просив ухвалу колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 12 жовтня 2023 року скасувати, посилаючись на наступні доводи.

У постанові ОП ККС ВС від 31 жовтня 2022 року у справі №753/12578/19 зроблено такий висновок про застосування положень статті 294 КПК в об`єднаних провадженнях, за яким продовження строків досудового розслідування здійснюється слідчим суддею в межах повноважень, визначених положеннями Законів №2147-VIII і №2617-VIII, у кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР з 15 березня 2018 року і які були об`єднані з кримінальним провадженням, розпочатим до цієї дати.

Тому з метою розгляду клопотань захисників про закриття кримінального провадження, суду належало з`ясувати питання про релевантність застосування норми, передбаченої п.10 ч.1 ст.284 КПК (із врахуванням правового висновку постанови ОП ККС ВС від 31 жовтня 2022 року в справі №753/12578/19), до обставин конкретного кримінального провадження №52017000000000636 від 26 вересня 2017 року, оскільки існує принципова відмінність справи №991/2892/22 від справи №753/12578/19, що полягає в існуванні можливості продовження строків досудового розслідування у справі №753/12578/19 після 15 березня 2018 року за положеннями КПК у редакції Закону № 2147-VIII, на відміну від справи №991/2892/22, де такої можливості не було.

Крім того, прокурор посилався на те, що станом на 16 січня, 13 травня та 18 серпня 2020 року не існувало правової позиції ОП ККС ВС від 31 жовтня 2022 року, згідно з якою саме слідчий суддя, а не прокурори відповідного рівня, повноважний продовжувати строк досудового розслідування до шести та до дванадцяти місяців у кримінальному провадженні, розпочатому з 15 березня 2018 року, якщо його об`єднано з кримінальним провадженням, внесеним до ЄРДР до цієї дати.

Водночас станом на дати прийняття прокурорами в 2020 році рішень про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000636 була чинною ч.7 ст.217 КПК, відповідно до якої днем початку досудового розслідування у провадженні, в якому об`єднані матеріали кількох досудових розслідувань, є день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше.

Приймаючи рішення про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000636, керівник САП - заступник Генерального прокурора та Генеральний прокурор за відсутності постанови ОП ККС ВС від 31 жовтня 2022 року правильно керувалися п.4 §2 «Прикінцеві положення» розділу 4 Закону №2147-VIII.

Прокурор впевнений, що в цьому кримінальному провадженні строки досудового розслідування не закінчилися, а тому судом й не могло вирішуватися питання щодо його закриття на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК.

Крім того, положення п.10 ч.1 ст.284 КПК у цій справі не підлягають застосуванню, ураховуючи постанову ККС ВС від 30 березня 2023 року у справі №303/1425/18, висновки, наведені у п.39 постанови ККС ВС від 11 квітня 2023 у справі №201/3571/20, оскільки досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні розпочате до 15 та 16 березня 2018 року, враховуючи ч.7 ст.217 КПК та ту обставину, що момент початку досудового розслідування щодо певного злочину співпадає з моментом внесення до ЄРДР відомостей, які можуть свідчити про цей злочин, і відомості, що стосуються розслідування, у тому числі інформація про об`єднання або виділення матеріалів кримінального провадження не змінюють дату внесення до ЄРДР відомостей про це кримінальне правопорушення (постанова ККС ВС від 11 квітня 2023 року у справі №201/3571/20).

Щодо неможливості закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК прокурор наводив власний аналіз хронології запровадження та зміни норм, закріплених у п.10 ч.1 ст.284, п.2 ч.3 ст.314 КПК. Так у застереженні до п.10 ч.1 ст.284 КПК зазначено, що відповідні положення вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін (п.4 §2 «Прикінцеві положення» розділу 4 Закону №2147-VIII).

Тобто у наведеному застереженні законодавець не лише прямо визначив (1) час, з якого суди отримали повноваження застосовувати п.10 ч.1 ст.284 КПК (через три місяці після набрання чинності цим Законом), (2) але й чітко виділив обмежене коло справ, при вирішенні яких зазначену норму слід застосовувати (кримінальні провадження, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін).

Тому, застосування п.10 ч.1 ст.284 КПК із закриттям кримінального провадження є неможливим, якщо відомості про вчинення інкримінованого обвинуваченим кримінального правопорушення були внесені в ЄРДР до введення в дію відповідної норми згідно із Законом №2147-VIII.

За таких обставин, прокурор наполягав на тому, що положення, визначені у п.10 ч.1 ст.284 КПК у поєднанні з положеннями п.2 ч.3 ст.314 КПК не підлягають застосуванню у цій справі, у зв`язку з чим клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження судом першої інстанції задоволенню не підлягали.

На підтримку своєї позиції прокурор також вказував на те, що після 27 лютого 2020 року у цьому об`єднаному кримінальному провадженні від 26 вересня 2017 року понад 70 разів слідчими суддями Вищого антикорупційного суду вирішувалось питання щодо застосування/зміни/продовження дії запобіжних заходів відносно підозрюваних осіб.

Узагальнені доводи письмових заперечень сторони захисту на апеляційну скаргу.

Вважаючи оскаржуване судове рішення законним та обґрунтованим, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги прокурора, сторона захисту посилалась на наступні доводи.

Найбільш тяжким кримінальним правопорушенням у даному кримінальному проваджені є створення злочинної організації, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.255 КК, санкція якої встановлює покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна. З огляду на наявність особливо тяжкого злочину у даному кримінальному провадженні, та враховуючи положення ч.4 ст.219 КПК, строк досудового розслідування міг бути продовжений до дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

До 15 березня 2018 року відповідно до ч.2 ст.294 КПК (в редакції від 26 жовтня 2014 року, яка діяла до внесення змін на підставі Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року) питання продовження строків досудового розслідування вирішували керівники місцевої прокуратури, регіональної прокуратури або їх перші заступники та заступники, а також Генеральний прокурор України або його заступники.

Починаючи з 15 березня 2018 року, згідно з новою редакцією ч.3 ст.294, 295-1 КПК (внесеною пп.20 п.7 §1 Розділу 4 Закону №2147-VIII) запроваджений новий порядок продовження строку досудового розслідування - відтоді продовження строку досудового розслідування до 6, 9 та 12 місяців перебуває у компетенції слідчого судді.

Разом із тим, у п.4 §2 "Прикінцеві положення" розділу 4 Закону №2147-VIII міститься застереження, що положення пп.11-27,45 п.7 §1 цього розділу не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін, тобто після 15 березня 2018 року.

ОП ККС ВС в постанові від 31 жовтня 2022 року (справа № 753/12578/19) щодо положень п.4 §2 «Прикінцевих положень» Закону № 2147-VIII дійшла до висновку, що вони підлягають застосуванню з урахуванням положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.58 Конституції України, ст.5, 8, 9 КПК, в аспекті яких неправомірним є вирішення питання про продовження строків досудового розслідування не слідчим суддею, а прокурором, незалежно від того, чи були в подальшому кримінальні провадженні об`єднані з тими, відомості про які внесені до ЄРДР до 16 березня 2018 року.

Отже, процесуальне рішення щодо продовження строків досудового розслідування здійснювалось в об`єднаному кримінальному провадженні, до складу якого входили кримінальні провадження, відомості про які внесено як до 15 березня 2018 року, так і після цієї дати, у зв`язку з чим, враховуючи практику Верховного суду у подібних правовідносинах, у даному випадку мала б застосовуватись норма КПК в редакції, чинній на момент прийняття такого рішення.

Відомості про кримінальне правопорушення у кримінальному провадженні №52017000000000636 внесені до ЄРДР 26 вересня 2017 року, кримінальному провадженні №52017000000000682 - 11 жовтня 2017 року, №52018000000000679, 52019000000001052, 52019000000001053 - 09 липня 2018 року та 22 листопада 2019 року. У подальшому 26 листопада 2019 року об`єднані в одне кримінальне провадження під №52017000000000636, строк досудового розслідування якого продовжено до 6 місяців - Генеральним прокурором, 9 та 12 місяців - заступником Генерального прокурора відповідно, тобто органом досудового розслідування застосовано норму Закону, що діяла до 16 березня 2018 року.

Натомість, строк досудового розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні №52017000000000636 до 6, 9 та 12 місяців мав повноваження продовжувати виключно слідчий суддя.

Згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування, будь-яких постанов про зупинення досудового розслідування після повідомлення особам про підозру детективом не приймалось, а тому встановлений п.4 ч.3 ст.219 КПК двомісячний строк сплинув 26 січня 2020 року, оскільки постанови Генерального прокурора та заступника Генерального прокурора не є належними процесуальними документами, якими продовжено строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.

Враховуючи вищевикладене, на переконання сторони захисту, у даному кримінальному провадженні обвинувальний акт складено та затверджено поза межами строку досудового розслідування, що відповідно до п.10 ч.1 ст.284 КПК є підставою для закриття кримінального провадження, оскільки строк досудового розслідування, який закінчився, у відповідності до ч.5 ст.284 КПК поновленню не підлягає.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор в судовому засіданні підтримав подану ним апеляційну скаргу та просив задовольнити її у повному обсязі з зазначених у ній підстав.

Обвинувачені та їх захисники просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги, залишивши ухвалу суду першої інстанції без змін.

Мотиви та висновки суду.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ч.1 ст.2 КПК).

Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

У відповідності до вимог ст.370 КПК, судове рішення має бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням норм процесуального кодексу.

З метою перевірки доводів апеляційної скарги колегією суддів відповідно до ч.3 ст.404 КПК повторно досліджено обставини, встановлені під час кримінального провадження, а саме судом безпосередньо досліджено процесуальні документи, надані сторонами кримінального провадження.

, колегія суддів дійшла таких висновків.

При перегляді оскаржуваної ухвали в межах апеляційної скарги, заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення учасників провадження та обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, дослідивши матеріали провадження, з урахуванням положень КПК, чинних на момент постановлення оскаржуваного судового рішення, колегія суддів приходить до наступних висновків.

За ч.1 ст.5 КПК процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Відповідно п.10 ч.1 ст.284 КПК, кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Зазначеним пунктом частину першу статті 284 КПК доповнено 03 жовтня 2017 року Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII.

Цим Законом, зокрема, розширено судовий контроль за встановленням підстав до продовження строків досудового розслідування; розширено права підозрюваного щодо участі у судовому розгляді під час реалізації судового контролю за здійсненням досудового розслідування щодо встановлення підстав до продовження його строку; запроваджено судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час продовження строків досудового розслідування злочинів, що свідчить про розширення і посилення гарантій прав людини у кримінальному провадженні (постанова ОП ККС ВС від 31 жовтня 2022 року у справі №753/12578/19). Послідовно реалізуючи політику, спрямовану на підвищення гарантій захисту прав і свобод людини, український законодавець протягом останніх декількох років вносив зміни до чинного КПК стосовно строків досудового розслідування, зокрема щодо впровадження механізму судового контролю за строками розслідування, введення процесуальних санкцій, під якими необхідно розуміти негативні наслідки для сторони обвинувачення у разі недотримання нею вимог КПК і вчинення процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень поза межами цих строків (постанова ККС ВС від 03 квітня 2023 року у справі №367/1335/21).

Враховуючи, що правовий інститут строку досудового розслідування у 2018 році зазнав суттєвих змін у частині законодавчого регулювання його обчислення, продовження та наслідків спливу цього строку, а тому, оцінюючи доводи сторін кримінального провадження, колегія суддів має проаналізувати хронологію цих змін з метою визначення норм права, які підлягають застосуванню у цьому кримінальному провадженні.

Так, ч.2 ст.294 КПК (в редакції від 14 жовтня 2014 року) визначено, що строк досудового розслідування може бути продовжений в межах строків, встановлених п.2 та п.3 ч.2 ст.219 цього Кодексу:

1) до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури;

2) до шести місяців - керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником;

3) до дванадцяти місяців - Генеральним прокурором чи його заступниками.

Статтею 295 КПК (в редакції 2012 року) визначено порядок продовження строку досудового розслідування, а ст.296 та 297 КПК (в редакції 2012 року) визначено порядки задоволення та відмови у задоволенні клопотань про продовження строків досудового розслідування прокурором.

Законом №2147-VIII були внесені зміни до КПК України, зокрема, ч.3 ст.294 КПК (в редакції від 03 жовтня 2017 року) встановлено, що строк досудового розслідування злочину може бути продовжений в межах строків, встановлених п.2 та 3 ч.2 ст.219 цього Кодексу:

1) до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури, заступником Генерального прокурора;

2) до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора;

3) до дванадцяти місяців - слідчим суддею, за клопотанням слідчого, погодженим з Генеральним прокурором чи його заступниками.

Також ст.295 КПК викладено у новій редакції, яка передбачала порядок продовження строку досудового розслідування прокурором, ст.296 та 297 КПК було виключено та доповнено Кодекс ст.297-1, яка визначала порядок продовження строку досудового розслідування слідчим суддею.

Крім того, ч.1 ст.284 КПК України (підстави закриття кримінального провадження) доповнено п.10.

Згідно із п.4 §2 «Прикінцеві положення» Розділу 4 Закону №2147-VIII пп.11-27, 45 п.7 §1 Розділу 4, якими внесені зміни до кримінального процесуального закону, вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.

Враховуючи, що Закон №2147-VIII набув чинності 15 грудня 2017 року, вказані зміни підлягають застосуванню лише до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР з 16 березня 2018 року включно.

При цьому в п.4 §2 Прикінцевих положень Розділу 4 вказано, що пп.11-27, 45 п.7 §1 цього Розділу вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР після введення в дію цих змін.

Варто зауважити, що до підпунктів, яких стосується це застереження, відносяться: пп.14, в якому ч.1 та ч.3 ст.219 КПК викладені в новій редакції; пп.20, в якому ст.294 та ст.295 КПК викладені в новій редакції; пп.21, яким виключено ст.296 та ст.297 КПК; пп.22, яким доповнено Главу 24 статтею 296-1 КПК.

Таким чином до справ, відомості про які вносяться до ЄРДР після введення в дію цих змін, застосовуються у новій редакції ч.1 та ч.3 ст.219, ст.294 та ст.295, а також ст.297-1 КПК, яка доповнила Главу 24 КПК, і не можуть бути застосовані ст.294 та ст.295 КПК, які були виключені.

До внесення зазначених змін до КПК строк досудового розслідування розпочинався з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, а починаючи з 16 березня 2018 року (в редакції станом на час прийняття прокурорами рішень про продовження строків досудового розслідування) - строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня звернення до суду з обвинувальним актом. При цьому, ч.1 ст.219 КПК розрізняє строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня повідомлення про підозру, та строк, протягом якого досудове розслідування повинно бути закінчено з дня повідомлення особі про підозру, які відповідно до застережень застосовуються до справ, відомості про які внесено до ЄРДР після введення в дію цих змін.

Аналізуючи наведені зміни у правовому регулюванні обчислення, продовження та наслідків спливу строку досудового розслідування, колегія суддів звертає увагу, що виключення норми з тексту закону не завжди має наслідком автоматичну втрату нею чинності на майбутнє, оскільки в окремих випадках така норма може продовжувати свою дію, зокрема тоді, коли про це прямо зазначено у законі.

У Законі №2147-VIII законодавець визначив, що до різних кримінальних проваджень повинні застосовуватись різні порядки продовження строку досудового розслідування:

- до кримінальних проваджень, внесених до ЄРДР до 15 березня 2018 року включно, застосовуються норми, передбачені попередньою редакцією відповідних статей КПК (редакція 2012 року зі змінами, внесеними Законом №1697-VII від 14 жовтня 2014 року);

- до кримінальних проваджень, внесених до ЄРДР починаючи з 16 березня 2018 року, застосовуються норми у редакції Закону №2147-VIII.

Отже, законодавчо встановлено одночасну дію двох порядків обчислення строків досудового розслідування, кожен з яких передбачений відповідною редакцією норм КПК та поширюється на окремі категорії кримінальних проваджень.

Під час апеляційного розгляду судом встановлено такі факти та обставини в їх хронологічному порядку:

- 27 березня 2017 року до ЄРДР за №42017000000000941 (далі - КП №0941) внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.364 КК;

- 26 вересня 2017 року до ЄРДР за №52017000000000636 (далі - КП №0636) внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.368 КК;

- 11 жовтня 2017 року до ЄРДР за №52017000000000682 (далі - КП №0682) внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.364 КК;

- 18 жовтня 2017 року у КП №0682 змінено правову кваліфікацію із ч.1 ст.364 КК на ч.2 ст.364 КК;

- 09 липня 2018 року із КП №0941 виділено в окреме провадження матеріали відносно кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК, яким присвоєно №52018000000000679 (далі - КП №0679);

- 22 листопада 2019 року до ЄРДР за №52019000000001052 (далі - КП №1052) внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.212 КК;

- 22 листопада 2019 року до ЄРДР за №52019000000001053 (далі - КП №1053) внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.255 КК;

- 26 листопада 2019 року об`єднано в одне кримінальне провадження матеріали досудових розслідувань у КП №0636, №0682, №0679, №1052, №1053, об`єднаному кримінальному провадженню було присвоєно №52017000000000636 (далі - ОКП №0636);

- 26 листопада 2019 року ОСОБА_16, ОСОБА_14, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_12, повідомлено про підозру в ОКП №0636;

- 27 листопада 2019 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру в ОКП №0636;

- 16 січня 2020 року постановою Генерального прокурора ОСОБА_20 строк досудового розслідування в ОКП №0636 продовжено до 6 місяців, тобто до 26 травня 2020 року;

- 13 травня 2020 року постановою заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_21 строк досудового розслідування в ОКП №0636 продовжено до 9 місяців, тобто до 26 серпня 2020 року;

- 18 серпня 2020 року постановою заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_21 строк досудового розслідування в ОКП №0636 продовжено до 12 місяців, тобто до 26 грудня 2020 року;

- 11 листопада 2020 року ОСОБА_5, ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_16, ОСОБА_10 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри в ОКП №0636;

- 12 листопада 2020 року ОСОБА_7, ОСОБА_12 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри в ОКП №0636;

- 13 листопада 2020 року ОСОБА_5 ОСОБА_7, ОСОБА_12 .. ОСОБА_14, а також їх захисникам у порядку ст.290 КПК повідомлено про завершення досудового розслідування в ОКП №0636;

- 16 листопада 2020 року із ОКП №0636 виділено в окреме провадження матеріали досудового розслідування щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК, новому кримінальному провадженню присвоєно №5217000000000725;

- 16 листопада 2020 року із ОКП №0636 виділено в окреме провадження матеріали досудового розслідування щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК, новому кримінальному провадженню присвоєно №5217000000000728;

- 16 листопада 2020 року ОСОБА_10 та ОСОБА_16, а також їх захисникам у порядку ст.290 КПК повідомлено про завершення досудового розслідування в ОКП №0636;

- 17 листопада 2020 року стороні захисту надано матеріали досудового розслідування в ОКП №0636 для ознайомлення, яке тривало до 05 серпня 2022 року;

- 08 серпня 2022 року в ОКП №0636 складено обвинувальний акт, який надійшов до Вищого антикорупційного суду 09 серпня 2022 року.

Слід зауважити, що на час продовження прокурорами строку досудового розслідування в ОКП №0636 не існувало практики вищої судової інстанції, яка б надавала відповідь на питання який суб`єкт уповноважений на продовження строку досудового розслідування у справі, відомості по якій внесені до набуття чинності Законом №2147-VIII, об`єднаній з іншими кримінальними провадженнями, відомості в яких внесені після набуття ним чинності.

Той факт, що станом на даний час практика Верховного Суду стосовно об`єднаного кримінального провадження приводиться до єдності, не робить продовження прокурором строку досудового розслідування у кримінальних провадженнях, первісні відомості в яких внесені до ЄРДР до 16 березня 2018 року, автоматично протиправним.

Висновки, сформульовані в постанові ОП ККС ВС від 31 жовтня 2022 року усправі №753/12578/19, стосувалися застосування положень ст.294 КПК в об`єднаних провадженнях, відповідно до яких:

- продовження строків досудового розслідування здійснюється слідчим суддею в межах повноважень, визначених положеннями Законів №2147-VIII і №2617-VIII, у кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР з 15 березня 2018 року і які були об`єднані з кримінальним провадженням, розпочатим до цієї дати;

- положення п.4 §2 Прикінцевих положень Закону №2147-VIII щодо здійснення судового контролю за продовженням строку досудового розслідування підлягають застосуванню з урахуванням положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.58 Конституції України, статей 5, 8, 9 КПК;

- кримінальні процесуальні відносини із продовження строків досудового розслідування виникають з моменту направлення в спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом, або безпосереднього звернення із відповідним клопотанням до повноважного суб`єкта у зв`язку із юридичними фактами, визначеними положеннями ст.295, 295-1 КПК, і до них застосовуються положення цього Кодексу, чинні на момент початку виконання відповідної дії або прийняття процесуального рішення.

ОП ККС ВС у вищевказаній постанові наводить твердження, що незастосування положень Законів №2147-VIII і №2617-VIII у справах, де відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію відповідних змін, а також у тих випадках, коли вказані провадження об`єднані із тими, де відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР до 16 березня 2018 року, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону через недотримання встановленої законом форми здійснення судового контролю за вирішенням питання про продовження строків досудового розслідування.

Разом з тим, дотримання та охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження є важливим завданням кримінального процесу, саме тому твердження про істотність їх порушення має бути ретельно перевірено судом з метою з`ясування чи дійсно мало місце таке порушення, на які права воно вплинуло та у чому воно полягало, а також оцінити незворотність наслідків такого порушення.

Однак в даному випадку колегія суддів не може визнати помилковими дії сторони обвинувачення щодо продовження строку досудового розслідування в умовах, коли Прикінцеві положення Закону №2147-VIII містять застереження щодо застосування правил продовження строку досудового розслідування та передбачають, що зазначені зміни не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яких відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР після введення в дію цих змін (в даному випадку кримінально-процесуальні відносини виникли раніше, висновок про що буде зазначено окремо).

Крім того, щодо здійснення судового контролю за вирішенням питання про продовження строків досудового розслідування в ОКП №0636 колегія суддів звертає увагу на таке.

Після набуття чинності Законом №2147-VIII, відповідно до ч.4, 5, 9 ст.295-1 КПК слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування до повідомлення особі про підозру у разі його протиправності та необґрунтованості. Крім підстав, передбачених ч.4 цієї статті, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру, якщо слідчий не доведе, що додатковий строк необхідний для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду, або для проведення чи завершення проведення експертизи, за умови що ці дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об`єктивних причин, а також якщо досліджені під час вирішення цього питання обставини свідчать про відсутність достатніх підстав вважати, що сталася подія кримінального правопорушення, яка дала підстави для повідомлення про підозру, та/або підозрюваний причетний до цієї події кримінального правопорушення. Ухвала слідчого судді, прийнята за результатами розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування, оскарженню не підлягає.

Майже аналогічні за обсягом вимоги щодо необхідності доведення стороною обвинувачення обставин, які виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою/продовження процесуальних обов`язків закріплені в ст.196, 199 КПК. Так, передбачені ч.5, 6 ст.194 КПК обов`язки можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст.199 цього Кодексу. Відповідно до ч.3, 5 ст.199 КПК клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст.184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою. При цьому, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом (ч.3 ст.197 КПК).

Першу таку опосередковану оцінку дотримання строків досудового розслідування в ОКП №0636 здійснено слідчим суддею Вищого антикорупційного суду в ухвалі від 17 березня 2020 року у справі №991/2304/20, в якій зазначено «Постановою Генерального прокурора від 16 січня 2020 року строк досудового розслідування у ОКП №0636 від 26 вересня 2017 року продовжений до шести місяців - до 26 травня 2020 року включно…», «Продовжений строк досудового розслідування у кримінальному провадженні закінчується 26 травня 2020 року, тому в межах цього строку може бути продовжено дію покладених на підозрюваного обов`язків…».

В ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 березня 2020 року у справі №991/1114/20 зазначено «В силу вимог ч.2 ст.214 КПК досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР. Порядок продовження строку досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді, визначений ст.294, 295-1 КПК, не має зворотної дії в часі та застосовується до справ, по яким відомості про кримінальні правопорушення внесені до ЄРДР після введення в дію відповідних змін (з 16 березня 2018 року). Оскільки відомості у ОКП №0636 внесені до ЄРДР 26 вересня 2017 року, на нього поширюється порядок продовження строку досудового розслідування, який діяв на час початку розслідування, а саме: строк досудового розслідування до шести місяців продовжується керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником. А тому, підстав вважати, що станом на день розгляду клопотання строк досудового розслідування у ОКП №0636 закінчився, немає.» У подальшому при перегляді колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду вказаного рішення також надано оцінку продовженню строку досудового розслідування (ухвала від 16 квітня 2020 року у справі №991/1114/20), відповідно до якої «16 січня 2020 року постановою Генерального прокурора строк досудового розслідування у ОКП №0636 продовжено до 26 травня 2020 року».

Також, слідчим суддею Вищого антикорупційного суду ухвалою від 27 квітня 2020 року у справі №991/1883/20 відмовлено у задоволенні скарги захисника на недотримання розумних строків під час досудового розслідування, в якій захисник також посилався на порушення порядку продовження строку досудового розслідування у ОКП №0636.

Під час розгляду скарг сторони захисту на повідомлення про підозру у цьому кримінальному провадженні слідчі судді однозначно констатували неможливість застосування до ОКП №0636 положень КПК у редакції Закону №2147-VIII.

Зокрема, в ухвалі від 13 серпня 2021 року у справі №991/5551/21 слідчий суддя зазначив «З огляду на те, що відомості про кримінальне правопорушення у ОКП №0636 внесені до ЄРДР 26 вересня 2017 року, тобто до введення в дію п.10 ч.1 ст.303 КПК (16 березня 2018 року), слідчий суддя робить висновок про те, що підозра повідомлена ОСОБА_14 у межах ОКП №0636 від 26 вересня 2017 року не підлягає оскарженню в порядку, передбаченому п.10 ч.1 ст.303 КПК». При апеляційному перегляді цього судового рішення колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду зазначила «Зважаючи на те, що ОСОБА_14 повідомлено про підозру у ОКП 0636, відомості до ЄРДР щодо якого були внесені 26 вересня 2017 року, тобто до 16 березня 2018 року, що правильно установив слідчий суддя в оскаржуваному рішенні (див. підп. 5.3., 5.6 п.5 цієї ухвали), колегія суддів погоджується із його висновком стосовно неможливості застосування до скарги захисника ОСОБА_15 поданої на вказані повідомлення про підозру п.10 ч.1 ст.303 КПК».

Зі змісту ухвали слідчого судді від 05 жовтня 2021 року у справі №991/6777/21 вбачається «Той факт, що в ОКП №0636 від 26 вересня 2017 року об`єднано кримінальні провадження, про які відомості внесені до ЄРДР після 15 березня 2018 року (а саме КП №1052 та КП №1053 від 26 листопада 2019 року), не може свідчити, що положення п.10 ч.1 ст.303 КПК можуть бути застосовані у даному випадку, оскільки у вказаному вище пункті 4 параграфу 2 розділу 4 Закону від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII йдеться про справи, а не про окремі епізоди кримінального правопорушення. Кожна справа (конкретне кримінальне провадження) має свій початок, яким є дата реєстрації провадження, яке збігається із датою внесення до ЄРДР відомостей за заявою (повідомленням) про вчинення кримінального правопорушення. Правовий режим в об`єднаному кримінальному провадженні є єдиним і визначається датою внесення до ЄРДР відомостей про перше (за порядком обліку в ЄРДР) кримінальне правопорушення, поширюється на всі наступні епізоди (незалежно від дати внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР) та є незмінним протягом усього часу досудового розслідування. Отже, незважаючи на те, що відомості про кримінальні правопорушення, передбачені ч.3 ст.212, ч.1 ст.255 КК, були внесені до ЄРДР 22 листопада 2019 року, днем початку досудового розслідування в ОКП №0636 є 26 вересня 2017 року і саме з цією датою слід пов`язувати можливість застосування положення, передбаченого п.10 ч.1 ст.30 КПК, у даній кримінальній справі».

Відповідно до ст.533, ч.2 ст.534 КПК ухвала суду, яка набрала законної сили, обов`язкова для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, і підлягає безумовному виконанню на всій території України.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів переконана в тому, що судовий контроль за вирішенням питання про продовження строків досудового розслідування в ОКП №0636 здійснювався на належному рівні, адже хоча під час постановлення вищезазначених судових рішень слідчі судді не розглядали безпосередньо клопотання сторони обвинувачення про продовження строку досудового розслідування, проте вирішувались аналогічні питання щодо дотримання порядку та підстав його продовження, визначення належного правового режиму у цьому кримінальному провадженні.

При цьому, на відміну від ухвали слідчого судді за наслідками розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування, яка не підлягає апеляційному оскарженню, в ОКП №0636 здійснювався додатковий опосередкований судовий контроль, в тому числі і за дотриманням строку досудового розслідування з боку суду апеляційної інстанції.

Одним із основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їх рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata, тобто «остаточності» рішення суду у спірних правовідносинах. Отже концепція «сумлінних дій», проти якої заперечувала сторона захисту, може бути логічно застосовною в цьому кримінальному провадження.

Разом з цим, колегія суддів дійшла висновку про дотримання стороною обвинувачення порядку продовження строків досудового розслідування в ОКП №0636 з огляду на таке.

Так, у випадку коли кримінальні провадження з різним правовим режимом щодо строку досудового розслідування об`єднуються в одне ціле, це, вочевидь, вимагає з`ясування, який порядок має застосовуватися до об`єднаного кримінального провадження.

Чинний кримінальний процесуальний закон у випадку, коли декілька кримінальних проваджень мають спільні складові елементи (кримінальні правопорушення чи особу, яка підозрюється у їх вчиненні), передбачає можливість їх об`єднання в одне кримінальне провадження (ч.1 ст.217 КПК).

У цьому випадку об`єднане кримінальне провадження процесуально стає єдиним цілісним кримінальним провадженням, яке має свій номер, дату початку, визначених слідчих та процесуальних керівників та, відповідно, свій єдиний порядок обчислення строку досудового розслідування. Законодавець не передбачив жодних процесуальних можливостей розглядати його як сукупність складових елементів, які можуть мати окремі, відмінні від об`єднаного провадження, процесуальні ознаки та реквізити.

Встановлюючи винятки для застосування Закону № 2147-VIII, а саме незастосування його норм до окремої категорії кримінальних проваджень, законодавець не врегулював особливості його застосування у випадку об`єднання кримінальних проваджень, внесених до ЄРДР як до, так і після 16 березня 2018 року.

Як зазначено у постанові ВП ВС від 11 грудня 2019 року у справі №536/2475/14-к, при тлумаченні норм права суд має застосовувати також цільове (телеологічне) тлумачення, адже воно дозволяє встановити зміст, а також мету та практичне значення існування тієї чи іншої норми у законодавстві.

Колегія суддів виходить з мети встановлених законодавцем застережень щодо застосування норм Закону №2147-VIII. Ці застереження покликані забезпечити підвищення стандартів додержання прав підозрюваного шляхом запровадження судового контролю в сфері продовження строку досудового розслідування з одночасним збереженням сталості правового режиму та дотримання принципу правової визначеності.

Об`єднання кримінальних проваджень є важливим правовим інститутом, який забезпечує можливість всебічного та повного досудового розслідування багатоепізодних чи багатосуб`єктних кримінальних правопорушень. Використання цього інституту стороною обвинувачення не може змінювати правовий режим продовження строку досудового розслідування, адже виконання вимог ст.214 КПК в частині реєстрації відомостей про виявлені кримінальні правопорушення у ЄРДР з наступним їх об`єднанням з первинним кримінальним провадженням не змінює ані дати початку досудового розслідування, ані інших його ознак.

Оцінюючи необхідність застосування у цьому кримінальному провадженні висновків ОП ККС ВС, викладених у постанові від 31 жовтня 2022 року у справі №753/12578/19, колегія суддів виходить із загального порядку їх застосування (врахування).

Застосування висновків зазначеної постанови ОП ККС ВС без аналізу кожної конкретної справи може негативно вплинути на практику розгляду кримінальних проваджень та можливого ухилення від відповідальності, адже може призвести до закриття широкого кола кримінальних проваджень з причин, які не залежали ані від поведінки сторони обвинувачення, ні від фактичних обставин, волі законодавця тощо.

Слід зазначити, що у вказаній справі №753/12578/19 Верховний Суд не вирішував питання щодо застосування п.10 ч.1 ст.284 КПК.

Колегія суддів має обґрунтовані сумніви у тому, що законодавець мав на меті унеможливлення здійснення стороною обвинувачення покладених на неї функцій у певній категорії кримінальних проваджень та зведення нанівець зусиль органів досудового розслідування.

Водночас, на переконання суду, такий підхід не має автоматично поширюватися на всі без виключення випадки об`єднання кримінальних проваджень, адже він не здатен у повному обсязі гарантувати захист від можливих зловживань стороною обвинувачення своїми процесуальними правами. Враховуючи, що відповідно до ст.217 КПК рішення про об`єднання кримінальних проваджень належить до виключних дискреційних повноважень прокурора та не підлягає оскарженню, такий підхід може давати можливість прокурору штучно змінювати правовий режим кримінального провадження, внесеного до ЄРДР після 16 березня 2018 року, шляхом його безпідставного об`єднання з іншим, внесеним раніше.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що вона не може формулювати свої висновки абстрактно, проте лише в контексті конкретних обставин справи, яка розглядається, а тому під час визначення порядку, який має застосовуватися до об`єднаного кримінального провадження, необхідно встановлювати зв`язок кримінальних проваджень, наявність підстав для їх об`єднання та відсутність ознак штучного характеру такого об`єднання.

Оцінюючи зв`язок кримінальних проваджень, які згодом були об`єднані в ОКП №0636, а також висновки суду першої інстанції щодо відсутності такого зв`язку, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

За змістом п.5 ч.1 ст.3 КПК досудове розслідування є стадією кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, а відповідно п.10 ч.1 ст.3 КПК кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно з п.1 ч.2 ст.40 КПК слідчий уповноважений починати досудове розслідування за наявності передбачених цим Кодексом підстав, якими за змістом ч.1 ст.214 КПК можуть бути заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або самостійне виявлення слідчим з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про його вчинення.

Загальні вимоги до внесення відомостей до ЄРДР закріплені у ст.214 КПК, таке внесення є обов`язковою умовою для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування (ч.1 ст.214 КПК).

Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ч.2, 3 ст.214 КПК).

За п.4, 5 ч.5 ст.214 КПК до ЄРДР вносяться відомості, зокрема, про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, та попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Порядок внесення відомостей до реєстру був конкретизований у Положенні про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженому наказом Генеральної прокуратури України №139 від 06 квітня 2016 року, а з 30 червня 2020 року - Положенні про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженому наказом Генерального прокурора №298 від 30 червня 2020 року.

Обидві редакції Положення передбачають, що формування Реєстру починається з моменту внесення до нього реєстратором відповідних відомостей про кримінальне правопорушення, зазначених у заяві чи повідомленні або виявлених ним самостійно з будь-якого джерела.

ЄРДР утворений та ведеться відповідно до вимог КПК з метою забезпечення: реєстрації кримінальних правопорушень (проваджень) та обліку прийнятих під час досудового розслідування рішень, осіб, які їх учинили, та результатів судового провадження; оперативного контролю за додержанням законів під час проведення досудового розслідування; аналізу стану та структури кримінальних правопорушень, вчинених у державі; інформаційно-аналітичного забезпечення правоохоронних органів (п.3 глави 1 розділу І Положення про ЄРДР, як затвердженого наказом Генеральної прокуратури України №139 від 06 квітня 2016 року, так і чинного на момент ухвалення цього рішення, - затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора №298 від 30 червня 2020 року).

В силу вимог п.3 ч.2 Розділу ІІ Положення внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення здійснюється шляхом фіксації Реєстратором інформації в Реєстрі та вибору даних у довідниках для заповнення електронних карток про номер та дату надходження заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення; інші джерела виявлення обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального провадження; прізвища, ім`я по-батькові потерпілого або заявника; дату та час вчинення правопорушення; дату початку досудового розслідування; фабулу кримінального правопорушення; кваліфікацію кримінального правопорушення; предмет злочинного посягання; місце вчинення правопорушення; знаряддя та засобів вчинення правопорушення; суму матеріальних збитків; вилучені предмети злочинної діяльності; відомості про потерпілого тощо.

Водночас, ст. 214 КПК України пов`язує початок досудового розслідування з первісним внесенням відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а за правилом ч.5 цієї статті в ЄРДР автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоєння номера кримінальному провадженню.

Зазначені норми дають підстави стверджувати, що внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР є процесуальним рішенням в електронній формі, яким ініціюється початок досудового розслідування, веденням ЄРДР забезпечуються як кримінально-процесуальні, так і інформаційно-статистичні завдання.

Наведене спонукає до висновку, що внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення є першочерговим етапом, який здійснюється під час реєстрації кримінального провадження, і відрізняється від правової кваліфікації кримінального правопорушення, яка здійснюється органом досудового розслідування після зібрання достатніх доказів для повідомлення особі про підозру.

Разом з цим ані КПК, ні Положення про порядок ведення ЄРДР, чинні в редакції на момент внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення у кримінальному провадженні, не розкривали обсягу, в якому при внесенні відомостей про кримінальне правопорушення мала б зазначатися інформація, передбачена п.4 ч.5 ст.214 КПК стосовно «короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення».

При цьому як обсяг відомостей, так і правова кваліфікація вчиненого діяння, можуть змінюватися упродовж всього розслідування. Адже, на початку досудового розслідування наявний лише обмежений обсяг відомостей про події. У ході розслідування кількість, обсяг та якість виявлених відомостей збільшуються, і на момент завершення досудового розслідування справи відповідний суб`єкт кваліфікації повинен володіти всіма суттєвими, необхідними й достатніми даними про скоєне діяння (поведінку). Уточнення або зміна правової кваліфікації кримінального правопорушення, що є юридичною оцінкою вчиненого, наряду з можливими змінами фактичної сторони розслідуваного кримінального правопорушення, відбувається й через зміну раніше повідомленої підозри (постанова ККС ВС від 01 листопада 2022 року у справі №136/811/20). Кваліфікація дій особи як більш тяжкого кримінального правопорушення, що дає підстави для проведення НСРД на початковому етапі досудового розслідування, не є порушенням кримінального процесуального закону чи закону України про кримінальну відповідальність, оскільки на початку розслідування вона не може вважатися неправильною через те, що здійснена на підставі лише тих фактичних даних, які були отримані й перебували у віданні органу досудового розслідування на той час (постанова ОП ККС ВС від 29 березня 2021 року у справі №554/5090/16-к).

Із наведеного вбачається, що визначення обсягу відомостей, які необхідно внести до ЄРДР у зв`язку з початком досудового розслідування (коротко описати в загальному про ймовірно вчинений злочин чи ряд злочинів, поєднаних спільним умислом, чи зазначити більш конкретні відомості, які включатимуть стадію вчинення злочину, місце, спосіб і період вчинення, розмір завданої злочином шкоди) є дискреційним правом слідчого або прокурора, які при внесенні відповідних відомостей повинні виходити з того наскільки повною інформацією про обставини вчиненого володіють на відповідний момент, а також ураховуючи ризики витоку інформації про початок розслідування за межі органів досудового розслідування.

Отже, оскільки відомості до ЄРДР вносять до здійснення досудового розслідування, очевидно, що слідчий (дізнавач, прокурор) зазначає відомості щодо короткого викладу обставин і попередньої кваліфікації, виходячи із інформації, якою володіє на момент реєстрації. Лише в ході розслідування, коли орган досудового розслідування встановить визначені у ст.91 КПК обставини, стане зрозуміло чи була попередня внесена до ЄРДР кваліфікація і короткий виклад обставин відповідними вчиненому діянню, або внесено припущення, що не було підтверджено, і діяння має іншу кваліфікацію. Саме тому законодавець у ст.214 КПК використав терміни «можуть» свідчити про вчинення кримінального правопорушення, «попередня» кваліфікація (постанова ККС ВС від 17 травня 2023 року у справі №607/20877/19).

При цьому, ч.1 ст.217 КПК визначає, що у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).

Оскільки відомості про об`єднання матеріалів досудового розслідування підлягають внесенню до ЄРДР в межах зареєстрованого кримінального провадження, то моментом внесення відомостей про кримінальне правопорушення є дата внесення відомостей про перше за порядком обліку кримінального провадження.

У ході застосування наведених положень кримінального процесуального закону до обставин цієї справи колегією суддів враховано наступні відомості.

За витягом з ЄРДР у КП №0636 від 26 вересня 2017 року, сформованого (роздрукованого)26 вересня 2017 року, вбачається, що «службові особи контролюючих і судових органів систематично отримують неправомірну вигоду з використанням службового становища за прийняття рішень в інтересах ряду суб`єктів господарювання»», що попередньо кваліфіковано за ч.3 ст.368 КК(т.15 а.с.210).

Зі змісту службової записки детектива НАБУ ОСОБА_22 від 11 жовтня 2017 року, «встановлено, що упродовж 2016-2017 років службові особи Київської міської митниці ДФС та Київської митниці ДФС, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою отримання неправомірної вигоди ряду підприємств, зареєстрованим у м.Одесі, зокрема, ТОВ «ДЕВОПС», ТОВ «БЛЕК СІ ТОРГ», ТОВ «ЛАНІСТЕР», ТОВ «ПЛЮС-ГРАНІТ-ІНВЕСТ», ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ», ТОВ «ТРЕЙД ЛАЙНС», ТОВ «АЛЬ МАК», ТОВ «АГРОПЕРСПЕКТИВА ЮМТ», ТОВ «ІЛЬКАСАР», ТОВ «КРІССИСТЕМС», ТОВ «РЕМБУДСТАР», ТОВ «ТОРГЕСТ», ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «АКСОН МАКСИМА ТРЕЙД», ТОВ «ПРОГРЕС-ТРЕНД», ТОВ «СМК ДІРЕКТ СІСТЕМ», ТОВ «ЕЛАРА ТРЕЙД» та іншим, здійснено оформлення ввезення на митну територію України товарів за номенклатурою: тканина, білизна, полотно, сумки, рюкзаки, одяг, мереживо, рукавиці тощо, із суттєво заниженою вартістю. Після чого службовими особами вказаних митниць формально відмовлено у прийнятті заявленої декларантамі вартості товарів, вилучено зразки лише для встановлення класифікації товарів, а не задекларованої митної вартості товарів, після сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання фінансових гарантій у формі внесення коштів на відповідний рахунок митниць ДФС, випущено товар у вільний обіг. В результаті цього представниками вказаних підприємств подано до Одеського окружного адміністративного суду позови про визнання протиправними та скасування даних рішень Київської міської та Київської митниць ДФС, які за результатами розгляду задоволені, кошти сплачені як фінансові гарантії були їм повернуті, а службовими особами Київської міської митниці ДФС та Київської митниці ДФС здійснено розмитнення за заниженою вартістю ввезених товарів. Таким чином упродовж 2016-2017 років, службовими особами Київської міської митниці ДФС, Київської митниці ДФС сприяючи ряду підприємств м.Одеси забезпечено отримання з Державного бюджету України раніше спрямованих до нього за результатами митного оформлення та контролю митної вартості товарів грошових коштів. Враховуючи викладене, є достатні підстави вважати, що в діях службових осіб Київської міської митниці ДФС, Київської митниці ДФС вбачаються ознаки складу злочину, передбаченого ч.1 ст.364 КК. (т.6 а.с.99-100, т.15 а.с.212).

Постановою детектива НАБУ від 12 жовтня 2017 року передбачено, що «детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному КП №0682 від 11 жовтня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК, за фактом зловживання службовим становищем службовими особами митних органів». (т.6 а.с.101).

Згідно з витягом з ЄРДР у КП №0682 від 11 жовтня 2017 року, сформованого (роздрукованого) 18 жовтня 2017 року, «упродовж 2016-2017 років службові особи Київської міської митниці ДФС та Київської митниці ДФС, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з метою отримання неправомірної вигоди рядом юридичних осіб, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби сприяли злочинній діяльності по розмитненню товарів зі сплатою митних платежів, обчислених по суттєво заниженій митній вартості товарів, чим завдали істотної шкоди державним інтересам. Діючи х вказаною метою, групою осіб упродовж 2016-2017 років зареєстровано у м.Одеса ряд підприємств, від імені яких здійснено ввезення на митну територію України товарів за номенклатурою: тканина, білизна, полотно, сумки, рюкзаки, одяг, мереживо, рукавиці, тощо, із декларуванням суттєво заниженої митної вартості під час митного оформлення цих товарів на Київській міській митниці ДФС та Київській митниці ДФС. У такий спосіб, від імені ТОВ «ДЕВОПС», ТОВ «АЛЬ МАК», ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ», ТОВ «ТРЕЙД ЛАЙНС», ТОВ «АГРОПЕРСПЕКТИВА ЮМТ», ТОВ «РЕЙНДЖ ОПТ», ТОВ «КРІССИСТЕМС», ТОВ «ПРОГРЕС-ТРЕНД», ТОВ «ІЛЬКАСАР», ТОВ «БЛЕК СІ ТОРГ», ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», ТОВ «ТРЕЙД ОПТІМО», ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ», ТОВ «РЕМБУДСТАР», ТОВ «ТОРГЕСТ», ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «ПЛЮС-ГРАНІТ-ІНВЕСТ» розмитнення товарів здійснено у Київській міській митниці ДФС, а від імені ТОВ «ЛАНІСТЕР», ТОВ «ПЛЮС-ГРАНІТ-ІНВЕСТ», ТОВ «ТРАНСКОМ БУД», ТОВ «АКСОН МАКСИМА ТРЕЙД», ТОВ «ЕЛАРА ТРЕЙД» у Київській митниці ДФС.», що попередньо кваліфіковано за ч.1 ст.364 ККт.11 а.с.39).

За постановою прокурора САП від 23 січня 2018 року «САП здійснюється нагляд за досудовим розслідуванням у формі процесуального керівництва у КП №0682 від 11 жовтня 2017 року, за фактом зловживання службовими особами службовим становищем з метою заниження низькою юридичних осіб митної вартості імпортованих товарів, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК.». (т.6 а.с.79).

З постанови прокурора САП від 06 березня 2018 року вбачається, що «САП здійснюється нагляд за досудовим розслідуванням у формі процесуального керівництва у КП №0636 від 26 вересня 2017 року, за фактом отримання службовими особами неправомірної вигоди у зв`язку зі сприянням заниженню митної вартості імпортованих товарів, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК.» (т.6 а.с.25-26, т.6 а.с.84-85).

У постанові прокурора САП від 09 липня 2018 року зазначено, що «детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні 0941 від 27.03.2017 за фактом зловживання владою службовими особами митних органів ДФС України, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК. В ході досудового розслідування у кримінальному провадженні здійснюються дослідження фактів зловживання службовим становищем службовими особами ГУ ДФС України в м.Києві та Київської області, у тому числі працівниками Митних постів «Столичний», Святошин», «Дмитрово», «Вишневе», «Східний термінал» та «Південний термінал», а саме ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 та інших, всупереч інтересам служби, з метою надання незаконних переваг окремим суб`єктам господарювання. Так, у період з 01.06.2016 по теперішній час групою суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, а саме: ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «ТОРГЕСТ», ТОВ «АРІЄН», ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», ТОВ «ПРОМ-БУДТЕКСТИЛЬ», ТОВ «СВС-КОНСАЛТ», ТОВ «КІЙ ТОРГ», ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ», ТОВ «БЛЕК СІ ТОРГ», ТОВ «ТРЕЙД ЛАЙНС», ТОВ «ЕЛЬМАС», ПП «ВІАДУК», ТОВ «ЛАТВІСОФТ УКРАЇНА», ТОВ «ТРЕЙД ОПТІМО», ТОВ «УКРІНВЕСТ ЛТД», ТОВ «СІЄНА ІМПОРТ», ТОВ «МАКСІМУС ЛЮКС», ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ», ТОВ «ДЕВОПС», ТОВ «АЛЬ МАК», ТОВ «РЕМБУДСТАР», ТОВ «ПЛЮС-ГРАНІТ-ІНВЕСТ», ТОВ «ЛАНІСТЕР», а також інших поєднаних між собою підприємств, за сприяння посадових осіб вказаних постів, здійснюється систематичне оформлення тимчасових митних декларацій типу ІМ40ТМ на різний товар, у тому числі «тканини, сітчасті полотна, всупереч вимогам Митного кодексу України, що призвело до ненадходження до державного бюджету митних платежів у особливо великих розмірах.

Крім того, в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні досліджуються обставини систематичного здійснення упродовж 2016-2017 років службовими особами Київської міської митниці ДФС та Київської митниці ДФС, всупереч вимог Митного кодексу України, зі зловживанням службовим становищем, в зоні діяльності митних постів «Столичний» та «Святошин» митного оформлення імпортованих в Україну товарів за митними деклараціями із недостовірними відомостями про митну вартість товарів, чим здійснюється сприяння протиправній діяльності по заниженню митної вартості товарів, задекларованих від імені ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «ТОРГЕСТ», ТОВ «АРІЄН», ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», ТОВ «ПРОМ-БУДТЕКСТИЛЬ», ТОВ «СВС-КОНСАЛТ», ТОВ «КІЙ ТОРГ», ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ», ТОВ «БЛЕК СІ ТОРГ», ТОВ «ТРЕЙД ЛАЙНС», ТОВ «ЕЛЬМАС», ПП «ВІАДУК», ТОВ «ЛАТВІСОФТ УКРАЇНА», ТОВ «ТРЕЙД ОПТІМО», ТОВ «УКРІНВЕСТ ЛТД», ТОВ «СІЄНА ІМПОРТ», ТОВ «МАКСІМУС ЛЮКС», ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ», ТОВ «ДЕВОПС», ТОВ «АЛЬ МАК», ТОВ «РЕМБУДСТАР», ТОВ «ПЛЮС-ГРАНІТ-ІНВЕСТ», ТОВ «ЛАНІСТЕР», та інших поєднаних між собою підприємств, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.

Таким чином, у вказаному кримінальному провадженні здійснюється розслідування кількох кримінальних правопорушень, при цьому наявні достатні підстави вважати, що їх вчинено двома чи більше особами. За таких обставин в межах провадження потребуватиметься здійснення значної кількості слідчих та інших процесуальних дій, які при цьому не матимуть стосунку до окремих злочинів, розслідуваних в межах цього провадження. З огляду на це, з метою належного організаційного та ресурсного забезпечення досудового розслідування, необхідним є виділення із вказаного кримінального провадження матеріалів досудового розслідування щодо правопорушень, вчинених у зв`язку з функціонуванням митних постів «Столичний» і «Святошин» ГУ ДФС України в м.Києві та Київській області в окреме провадження». (т.6 а.с.170-171, т.12 а.с.20-21).

Зі змісту витягу з ЄРДР у КП №0679 від 09 липня 2018 року, сформованого (роздрукованого) 09 липня 2018 року вбачається, що «Упродовж 2016-2017 років службові особи Київської міської митниці ДФС та Київської митниці ДФС, зловживаючи своїм службовим становищем, в зоні діяльності митних постів «Столичний» та «Святошин» систематично здійснювали митне оформлення імпортованих в Україну товарів за митними деклараціями із недостовірними відомостями про митну вартість товарів, чим сприяли протиправній діяльності по заниженню вартості товарів, задекларованих від імені ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «ТОРГЕСТ», ТОВ «АРІЄН», ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», ТОВ «ПРОМ-БУДТЕКСТИЛЬ», ТОВ «СВС-КОНСАЛТ», ТОВ «КІЙ ТОРГ», ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ», ТОВ «БЛЕК СІ ТОРГ», ТОВ «ТРЕЙД ЛАЙНС», ТОВ «ЕЛЬМАС», ПП «ВІАДУК», ТОВ «ЛАТВІСОФТ УКРАЇНА», ТОВ «ТРЕЙД ОПТІМО», ТОВ «УКРІНВЕСТ ЛТД», ТОВ «СІЄНА ІМПОРТ», ТОВ «МАКСІМУС ЛЮКС», ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ», ТОВ «ДЕВОПС», ТОВ «АЛЬ МАК», ТОВ «РЕМБУДСТАР», ТОВ «ПЛЮС-ГРАНІТ-ІНВЕСТ», ТОВ «ЛАНІСТЕР», та інших поєднаних між собою підприємств, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.», що попередньо кваліфіковано за ч.2 ст.364 КК (т.11 а.с.40).

Згідно з витягом з ЄРДР у КП №0941 від 27 березня 2017 року, сформованим (роздрукованого) 06 серпня 2018 року, «за період з 01 червня 2016 року по теперішній час групою суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, а саме: ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «ТОРГЕСТ», ТОВ «АРІЄН», ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», ТОВ «ПРОМ-БУДТЕКСТИЛЬ», ТОВ «СВС-КОНСАЛТ», ТОВ «КІЙ ТОРГ», ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ», ТОВ «БЛЕК СІ ТОРГ», ТОВ «ТРЕЙД ЛАЙНС», ТОВ «ЕЛЬМАС», ПП «ВІАДУК», ТОВ «ЛАТВІСОФТ УКРАЇНА», ТОВ «ТРЕЙД ОПТІМО», ТОВ «УКРІНВЕСТ ЛТД», ТОВ «СІЄНА ІМПОРТ», ТОВ «МАКСІМУС ЛЮКС», ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ», ТОВ «ДЕВОПС», ТОВ «АЛЬ МАК», ТОВ «РЕМБУДСТАР», ТОВ «ПЛЮС-ГРАНІТ-ІНВЕСТ», ТОВ «ЛАНІСТЕР», а також інших поєднаних між собою підприємств, за сприяння посадових осіб вказаних постів, здійснюється систематичне оформлення тимчасових митних декларацій типу ІМ40ТМ на різний товар, у тому числі «тканини, сітчасті полотна, всупереч вимогам Митного кодексу України, що призвело до ненадходження до державного бюджету митних платежів у особливо великих розмірах. Після розмитнення товарів вони реалізуються за готівку без відображення їх реалізації в бухгалтерському обліку, а отриманий податковий кредит реалізують підприємствам реального сектору економіки шляхом проведення безтоварних операцій.» що попередньо кваліфіковано за ч.2 ст.364 КК (т.5 а.с.138-139).

З витягу ЄРДР у КП №0679 від 09 липня 2018 року, сформованого (роздрукованого) 13 серпня 2018 року, вбачається, що «упродовж 2016-2017 років службові особи Київської міської митниці ДФС та Київської митниці ДФС, зловживаючи своїм службовим становищем, в зоні діяльності митних постів «Столичний» та «Святошин» систематично здійснювали митне оформлення імпортованих в Україну товарів за митними деклараціями із недостовірними відомостями про митну вартість товарів, чим сприяли протиправній діяльності по заниженню вартості товарів, задекларованих від імені ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «ТОРГЕСТ», ТОВ «АРІЄН», ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», ТОВ «ПРОМ-БУДТЕКСТИЛЬ», ТОВ «СВС-КОНСАЛТ», ТОВ «КІЙ ТОРГ», ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ», ТОВ «БЛЕК СІ ТОРГ», ТОВ «ТРЕЙД ЛАЙНС», ТОВ «ЕЛЬМАС», ПП «ВІАДУК», ТОВ «ЛАТВІСОФТ УКРАЇНА», ТОВ «ТРЕЙД ОПТІМО», ТОВ «УКРІНВЕСТ ЛТД», ТОВ «СІЄНА ІМПОРТ», ТОВ «МАКСІМУС ЛЮКС», ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ», ТОВ «ДЕВОПС», ТОВ «АЛЬ МАК», ТОВ «РЕМБУДСТАР», ТОВ «ПЛЮС-ГРАНІТ-ІНВЕСТ», ТОВ «ЛАНІСТЕР», та інших поєднаних між собою підприємств, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.», що попередньо кваліфіковано за ч.2 ст.364 КК (т.11 а.с.40).

За постановою прокурора САП від 24 травня 2019 року «детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у КП №0636 від 26 вересня 2017 року за фактом систематичного отримання неправомірної вигоди суддями та службовими особами контролюючих органів за прийняття рішень в інтересах низки суб`єктів господарювання»(т.6 а.с.125-126, т7 а.с.225-226, т.8 а.с.114-115).

Постановою прокурора САП від 24 травня 2019 року відображено, що «детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у КП №0682 від 11 жовтня 2017 року за фактом вчинення протягом 2016-2017 років службовими особами Київської міської митниці ДФС та Київської митниці ДФС зловживання службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди низькою юридичних осіб у формі сприяння заниженню митної вартості імпортованих товарів, що спричинило тяжкі наслідки для інтересів держави, за ч.2 ст.364 КК.» т.6 а.с.64-65).

Зі змісту постанови Генерального прокурора від 12 вересня 2019 року вбачається, що «центральним апаратом ДБР розслідується КП №0636 від 26 вересня 2017 року за фактом одержання неправомірної вигоди службовими особами контролюючих і судових органів з використанням наданого їм службового становища за прийняття рішень в інтересах ряду суб`єктів господарювання за ч.3 ст.368 КК (т.6 а.с.128, т.10. а.с.49-50).

У постанові Генерального прокурора від 12 вересня 2019 року зазначено, що «ГУНП України здійснюється досудове розслідування у КП №0682 від 11 жовтня 2017 року за фактом зловживання службовими особами Київської міської митниці ДФС, Київської митниці ДФС та Одеського окружного адміністративного суду своїм службовим становищем шляхом сприяння злочинній діяльності юридичних осіб із заниження митної вартості імпортованих товарів, унаслідок чого спричинено тяжкі наслідки, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК» (т.6 а.с.70).

За витягом з ЄРДР у КП №0679 від 09 липня 2018 року, сформованим (роздрукованим) 07 жовтня 2019 року, «упродовж 2016-2017 років службові особи Київської міської митниці ДФС та Київської митниці ДФС, діючи всупереч вимог Митного кодексу України, зловживаючи своїм службовим становищем, в зоні діяльності митних постів «Столичний» та «Святошин» систематично здійснювали митне оформлення імпортованих в Україну товарів за митними деклараціями із недостовірними відомостями про митну вартість товарів, чим сприяли протиправній діяльності по заниженню митної вартості товарів, задекларованих від імені ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «ТОРГЕСТ», ТОВ «АРІЄН», ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», ТОВ «ПРОМ-БУДТЕКСТИЛЬ», ТОВ «СВС-КОНСАЛТ», ТОВ «КІЙ ТОРГ», ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ», ТОВ «БЛЕК СІ ТОРГ», ТОВ «ТРЕЙД ЛАЙНС», ТОВ «ЕЛЬМАС», ПП «ВІАДУК», ТОВ «ЛАТВІСОФТ УКРАЇНА», ТОВ «ТРЕЙД ОПТІМО», ТОВ «УКРІНВЕСТ ЛТД», ТОВ «СІЄНА ІМПОРТ», ТОВ «МАКСІМУС ЛЮКС», ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ», ТОВ «ДЕВОПС», ТОВ «АЛЬ МАК», ТОВ «РЕМБУДСТАР», ТОВ «ПЛЮС-ГРАНІТ-ІНВЕСТ», ТОВ «ЛАНІСТЕР» та інших поєднаних між собою підприємств, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам», що попередньо кваліфіковано за ч.2 ст.364 КК (т.5 а.с.136-137).

Зі змісту службової записки детектива НАБУ ОСОБА_29 від 22 листопада 2019 року вбачається, що «під час досудового розслідування у КП №0682 від 11 жовтня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК, виявлено обставини, що можуть свідчити про вчинення групою осіб під час імпорту товарів комерційного призначення з вересня 2016 року по вересень 2017 року, за пособництва службових осіб ТОВ «ТРЕЙД ОПТІМО», ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», ТОВ «ТОРГЕСТ», ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ», ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ», умисного ухилення від сплати податків на додану вартість у сумі 65 823 766,42 грн. та мита у сумі 11 895 274,30 грн., що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету України коштів в загальній сумі 77 719 040,72 грн., що є особливо великим розміром. Пропоную: внести відомості до ЄРДР про кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.212 КК.» (т.6 а.с.92, т.15 а.с.214).

У витягу з ЄРДР у КП №1052 від 22 листопада 2019 року, сформованому (роздрукованому) 22 листопада 2019 року, зазначається, що «групою осіб під час імпорту товарів комерційного призначення з вересня 2016 року по вересень 2017 року, за пособництва службових осіб ТОВ «ТРЕЙД ОПТІМО», ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», ТОВ «ТОРГЕСТ», ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ», ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ», вчинено умисне ухилення від сплати податку на додану вартість у сумі 65 823 766,42 грн. та мита у сумі 11 895 274,30 грн., що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету України коштів в загальній сумі 77 719 040,72 грн., що є особливо великим розміром», що попередньо кваліфіковано за ч.3 ст.212 КК (т.14 а.с.133-137).

За змістом постанови прокурора САП від 22 листопада 2019 року «детективами НАБУ розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні 1052 від 22.11.2019 за ч.3 ст.212 КК. Вбачається, що відомості про вчинення кримінального правопорушення отримано в ході досудового розслідування, що здійснюється детективами НАБУ, при цьому зазначене розслідування триває значний проміжок часу, в ході його проведення зібрано суттєвий обсяг матеріалів, що мають значення для розслідування у цьому провадженні.» (т.6 а.с.93).

У службовій записці детектива НАБУ ОСОБА_29 від 22 листопада 2019 року зазначено, що «під час досудового розслідування у КП №0682 від 11 жовтня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК, виявлено обставини, що можуть свідчити про створення групою осіб з середини вересня 2016 року злочинної організації з метою вчинення умисного ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) та зловживання службовим становищем для отримання злочинним шляхом доходів за рахунок зменшення розміру митних платежів, які підлягали сплаті до державного бюджету при ввезенні в Україну комерційних товарів від імені ТОВ «ТРЕЙД ОПТІМО», ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», ТОВ «ТОРГЕСТ», ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ», ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ» та інших юридичних осіб. Пропоную: внести відомості до ЄРДР про кримінальне правопорушення, передбачене ст.255 КК.» (т.15 а.с.213).

Згідно з витягом з ЄРДР у КП №1053 від 22 листопада 2019 року, сформованим (роздрукованим) 22 листопада 2019 року, «в середині 2016 року групою осіб створено злочинну організацію з метою умисного ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) та зловживання службовим становищем для отримання злочинним шляхом доходів за рахунок зменшення розміру митних платежів, які підлягали сплаті до державного бюджету при ввезенні в Україну комерційних товарів від імені ТОВ «ТРЕЙД ОПТІМО», ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», ТОВ «ТОРГЕСТ», ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ», ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ» та інших юридичних осіб», що попередньо кваліфіковано за ч.1 ст.255 КК (т.15 а.с.213 об).

Постановою прокурора САП від 26 листопада 2019 року передбачено, що «детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у КП №0636 від 26 вересня 2017 року за ч.3 ст.368 КК, КП №0682 від 11 жовтня 2017 року за ч.2 ст.364 КК, КП №0679 від 09 липня 2018 року за ч.2 ст.364 КК, КП №1052 від 22 листопада 2019 року за ч.3 ст.212 КК, КП №1053 від 22 листопада 2019 року за ч.1 ст.255 КК. З матеріалів досудового розслідування у вказаних кримінальних проваджень вбачається, що у них здійснюється розслідування одних і тих же злочинів та/або що розслідувані злочини вчинено одними й тими ж особами в один і той же період. З огляду на викладене, існує необхідність в об`єднанні матеріалів вказаних досудових розслідувань в одному кримінальному провадженні. Постановив: об`єднати матеріали досудових розслідувань у КП №0636, №0682, №0679, №1052, №1053 в одному кримінальному провадженні, якому присвоїти номер 0636». (т.6 а.с.75, т.6 а.с.95, т.6 а.с.124, т.6 а.с.135, т.11 а.с.99, т.12 а.с.19).

Зі змісту витягу у ОКП №0636 від 26 вересня 2017 року, сформованого (роздрукованого) 26 листопада 2019 року, вбачається, що: 1) «Службові особи контролюючих і судових органів систематично отримують неправомірну вигоду з використанням службового становища за прийняття рішень в інтересах ряду суб`єктів господарювання», що попередньо кваліфіковано за ч.3 ст.368 КК; 2) «Упродовж 2016-2017 років службові особи Київської міської митниці ДФС та Київської митниці ДФС, Одеського окружного адміністративного суду України, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди рядом юридичних осіб, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, сприяли злочинній діяльності по заниженню низкою юридичних осіб митної вартості імпортованих товарів, чим спричинили тяжкі наслідки державним інтересам. Діючи з вказаною метою, групою осіб упродовж 2016-2017 років зареєстровано у м.Одеса ряд підприємств, від імені яких здійснено ввезення на митну територію України товарів за номенклатурою: тканина, білизна, полотно, сумки, рюкзаки, одяг, мереживо, рукавиці, тощо, із декларуванням суттєво заниженої митної вартості під час митного оформлення цих товарів на Київській міській митниці ДФС та Київській митниці ДФС. У такий спосіб, від імені ТОВ «ДЕВОПС», ТОВ «АЛЬ МАК», ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ», ТОВ «ТРЕЙД ЛАЙНС», ТОВ «АГРОПЕРСПЕКТИВА ЮМТ», ТОВ «РЕЙНДЖ ОПТ», ТОВ «УКРІНВЕСТ ЛТД», ТОВ «ВІЛЛОС», ТОВ «КРІССИСТЕМС», ТОВ «ПРОГРЕС-ТРЕНД», ТОВ «ІЛЬКАСАР», ТОВ «БЛЕК СІ ТОРГ», ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», ТОВ «ТРЕЙД ОПТІМО», ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ», ТОВ «РЕМБУДСТАР», ТОВ «ТОРГЕСТ», ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «ПЛЮС-ГРАНІТ-ІНВЕСТ» розмитнення товарів здійснено у Київській міській митниці ДФС, а від імені ТОВ «ЛАНІСТЕР», ТОВ «ПЛЮС-ГРАНІТ-ІНВЕСТ», ТОВ «ТРАНСКОМ БУД», ТОВ «АКСОН МАКСИМА ТРЕЙД», ТОВ «ЕЛАРА ТРЕЙД» у Київській митниці ДФС», що попередньо кваліфіковано за ч.2 ст.364 КК; 3) «Упродовж 2016-2017 років службові особи Київської міської митниці ДФС та Київської митниці ДФС, діючи всупереч Митному кодексу України, зловживаючи своїм службовим становищем, в зоні діяльності митних постів «Столичний» та «Святошин» систематично здійснювали митне оформлення імпортованих в Україну товарів за митними деклараціями із недостовірними відомостями про митну вартість товарів, чим сприяли протиправній діяльності по заниженню вартості товарів, задекларованих від імені ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «ТОРГЕСТ», ТОВ «АРІЄН», ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», ТОВ «ПРОМ-БУДТЕКСТИЛЬ», ТОВ «СВС-КОНСАЛТ», ТОВ «КІЙ ТОРГ», ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ», ТОВ «БЛЕК СІ ТОРГ», ТОВ «ТРЕЙД ЛАЙНС», ТОВ «ЕЛЬМАС», ПП «ВІАДУК», ТОВ «ЛАТВІСОФТ УКРАЇНА», ТОВ «ТРЕЙД ОПТІМО», ТОВ «УКРІНВЕСТ ЛТД», ТОВ «СІЄНА ІМПОРТ», ТОВ «МАКСІМУС ЛЮКС», ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ», ТОВ «ДЕВОПС», ТОВ «АЛЬ МАК», ТОВ «РЕМБУДСТАР», ТОВ «ПЛЮС-ГРАНІТ-ІНВЕСТ», ТОВ «ЛАНІСТЕР», та інших поєднаних між собою підприємств, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам», що попередньо кваліфіковано за ч.2 ст.364 КК; 4) «В середині 2016 року групою осіб створено злочинну організацію з метою умисного ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) та зловживання службовим становищем для отримання злочинним шляхом доходів за рахунок зменшення розміру митних платежів, які підлягали сплаті до державного бюджету при ввезенні в Україну комерційних товарів від імені ТОВ «ТРЕЙД ОПТІМО», ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», ТОВ «ТОРГЕСТ», ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ», ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ» та інших юридичних осіб», що попередньо кваліфіковано за ч.1 ст.255 КК; 5)«Групою осіб під час імпорту товарів комерційного призначення з вересня 2016 року по вересень 2017 року, за пособництва службових осіб ТОВ «ТРЕЙД ОПТІМО», ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», ТОВ «ТОРГЕСТ», ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ», ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ», вчинено умисне ухилення від сплати податку на додану вартість у сумі 65 823 766,42 грн. та мита у сумі 11 895 274,30 грн., що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету України коштів в загальній сумі 77 719 040,72 грн., що є особливо великим розміром», що попередньо кваліфіковано за ч.3 ст.212 КК. (т.14 а.с.133-137)

Дослідивши фактичні обставини цих кримінальних проваджень, колегія суддів встановила, що у ЄРДР містяться відомості про первинне кримінальне провадження (КП №0636) із загальним описом обставин, які були відомі детективу на час їх внесення. Відомості про наступні кримінальні провадження містять вже детальний та конкретизований опис цих та додаткових обставин, які були встановлені в ході досудового розслідування.

При цьому, відомості про частину інших кримінальних правопорушень (внесених до ЄРДР, починаючи з 09 липня 2018 року) виявлені саме під час здійснення досудового розслідування зокрема у КП №0941 від 27 березня 2017 року (матеріали досудового розслідування з якого виділені в окреме КП №0679), у КП №0682 від 11 жовтня 2017 року щодо встановлення обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212 КК та ч.1 ст.255 КК, які знайшли своє відображення у КП №1052 та КП №1053, які не лише формально (внаслідок об`єднання), але й за змістом є частиною та наслідком досудового розслідування в ОКП №0636.

За таких обставин, зв`язок первинного та наступних кримінальних проваджень не викликає сумніву, адже вони стосуються одних і тих самих обставин, які пов`язані як суб`єктним складом, так і часовим проміжком. Зазначене свідчить про відсутність ознак безпідставного об`єднання кримінальних проваджень з метою штучної зміни їх правового режиму.

З огляду на ці обставини, колегія суддів вважає за необхідне проаналізувати дотримання порядку внесення слідчим чи прокурором відомостей про додаткову кваліфікацію розслідуваного кримінального правопорушення.

Відповідно до п.9 §2 розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджений наказом Генерального прокурора 06.04.2016 №139 (редакція чинна на день внесення відомостей та об`єднання кримінальних проваджень), на виявлене під час досудового розслідування кримінальне правопорушення в рамках одного кримінального провадження слідчий, дізнавач за Довідником 1 «Перелік інших джерел, з яких виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення» (додаток 7) вносить до Реєстру інформацію про джерело, з якого виявлено кримінальне правопорушення, та відомості про кримінальне правопорушення. Кримінальному провадженню за цим правопорушенням присвоюється новий номер.

З наведеного слідує, що для того, щоб здійснити додаткову кваліфікацію у розслідуваному кримінальному провадженні, мають бути внесені додаткові відомості до ЄРДР, які реєструються, як нове кримінальне провадження, що у подальшому за процесуальної необхідності об`єднуються з основним на підставі постанови прокурора.

За такої технічної процедури відсутні підстави стверджувати, що мова йде про інше кримінальне провадження, з іншим складом учасників чи іншими фактичними обставинами.

Інші відомості, що стосуються досудового розслідування, у тому числі інформація про об`єднання або виділення матеріалів досудового розслідування, уточнення кримінально правової кваліфікації обставин можливо вчинених кримінальних правопорушень та їх додаткова кваліфікація не змінюють дату внесення до ЄРДР відомостей про ці кримінальні правопорушення.

Таким чином, об`єднання матеріалів досудового розслідування вищезазначених кримінальних проваджень відбулося з процесуальних причин, а не у зв`язку із внесенням до ЄРДР згідно з ч.1 ст.214 КПК відомостей щодо подій нових кримінальних правопорушень.

Отже, КП №0679, КП №1052 та КП №1053 за своєю суттю не є новими провадження, проте є похідними від КП №0941 та КП №0682, відомості щодо початку досудового розслідування в яких до ЄРДР були внесені 27 березня та 11 жовтня 2017 року відповідно, тобто задовго до введення в дію положень Закону №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.

Таким чином, беручи до уваги правовий режим, який діяв у цьому кримінальному провадженні та передбачав застосування ч.2 ст.294 КПК у редакції від 14 жовтня 2014 року, колегія суддів доходить висновку, що приймаючи постанови про продовження строків досудового розслідування заступник Генерального прокурора та Генеральний прокурор діяли в межах передбачених законодавством повноважень.

З огляду на це, за своєю суттю процесуальні рішення про продовження строків досудового розслідування в ОКП №0636 є обґрунтованими, мотивованими та прийнятими на підставі процесуальної норми, яка діяла на час їх прийняття.

Враховуючи, що відомості про кримінальні правопорушення в ОКП №0636 внесені до ЄРДР до 16 березня 2018 року, до нього не застосовуються норми Закону №2147-VIII щодо строку досудового розслідування, а отже з цього колегія суддів дійшла наступних висновків:

- по-перше, відсутність у тексті КПК України ст. 296 та 297, якими визначалися повноваження прокурора щодо розгляду клопотання слідчого та продовження строку досудового розслідування на момент винесення відповідних постанов, не свідчить про фактичну втрату чинності вказаними статтями стосовно цього кримінального провадження;

- по-друге, підстава для закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, передбачена п.10 ч.1 ст.284 КПК та включена до тексту КПК Законом №2147-VIII, не може застосовуватися до цього кримінального провадження.

На підставі викладеного, суд констатує про відсутність підстав для закриття кримінального провадження №52017000000000636 від 26 вересня 2017 року за положеннями п.10 ч.1 ст.284 КПК.

За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову ухвалу (п.4 ч.1 ст.407 КПК)

Підставою для скасування оскаржуваного судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (п.3 ч.1 ст.409 КПК).

Таким чином, суд першої інстанції не врахував вищевказаних обставин та прийшов до помилкових висновків, у зв`язку з чим, ухвалюючи оскаржуване рішення про закриття цього кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК, допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Відтак, за наслідками апеляційного розгляду колегія суддів вважає викладені в апеляційні скарзі прокурора доводи обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню.

Оскільки рішення про закриття провадження постановлено у підготовчому провадженні до судового розгляду обвинувального акта, скасовуючи оскаржувану ухвалу, суд призначає новий розгляд даного кримінального провадження у суді першої інстанції.

Керуючись ст.284, 407, 412, 523 КПК, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу Вищого антикорупційного суду від 12 жовтня 2023 року про закриття кримінального провадження №52017000000000636 скасувати.

Призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

_______________ _______________ _______________

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3