Search

Document No. 118285492

  • Date of the hearing: 01/04/2024
  • Date of the decision: 01/04/2024
  • Case №: 991/2057/24
  • Proceeding №: 42023000000000674
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC) : Voronko V.D.

Справа № 991/2057/24

Провадження 1-кс/991/2402/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2024 року м.Київ

Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_6 від розгляду клопотань, скарг та заяв, які подані у рамках кримінального провадження №42023000000000674 від 20.04.2023,

ВСТАНОВИВ:

У провадження судді Вищого антикорупційного суду надійшла заявлена в ході судового засідання 22.03.2024 та подана письмово до суду, заява прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про відвід, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, слідчого судді ОСОБА_6 від розгляду клопотань, скарг та заяв, які подані у рамках кримінального провадження №42023000000000674 від 20.04.2023.

На обґрунтування поданої заяви прокурор зазначає такі обставини.

І. Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42023000000000674 від 20.04.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. З ст. 209, ч. З ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України, у якому ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

ІІ. Ухвалою слідчого судді ОСОБА_6 від 29.01.2024 відмовлено в задоволенні клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До ОСОБА_7 не застосовано жодного запобіжного заходу та навіть, відповідно до ст. 194 КПК України, не зобов`язано підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, не передбачено виконання підозрюваним жодного іншого обов`язку.

При цьому, ухвалою Апеляційної палати ВАКС від 12.02.2024 вищевказана ухвала слідчого судді ОСОБА_6 скасована, до ОСОБА_7 застосовано найбільш суворий запобіжний захід, передбачений КПК України - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави в сумі 50 млн грн.

ІІІ. 13.03.2024 захисником ОСОБА_7 - адвокатом ОСОБА_4 до ВАКС подано клопотання про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_7, відповідно до ст. 201 КПК України, та скаргу на незаконне тримання під вартою ОСОБА_7, відповідно до ст. 206 КПК України. Судовий розгляд указаних клопотань призначено на 15.03.2024 у неробочий час, а саме на 18.30 годину. Повістка про виклик прокурора ОСОБА_5 у призначене судове засідання надійшла до Офісу Генерального прокурора о 16.17 годині 15.03.2024 та отримана прокурором о 17.45 годині 15.03.2024.

Зважаючи на необхідність ознайомлення з клопотаннями сторони захисту, забезпечення можливості підготовки письмових заперечень, надання копій процесуальних документів та протоколів проведення слідчих (розшукових) дій, зважаючи на факт передачі матеріалів кримінального провадження з одного органу до іншого, а також фізичну неможливість прибути у судове засідання на визначений час, слідчому судді направлено заяву про перенесення розгляду справи, у задоволенні якої було відмовлено. У порушення вимог КПК України, слідчим суддею проведено розгляд клопотання про зміну запобіжного заходу за участі лише двох захисників підозрюваного, без участі прокурора та підозрюваного ОСОБА_7 та змінено застосований до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляд тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

На підставі викладеного, прокурор заявляє про обґрунтовані сумніви в неупередженості слідчого судді ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №42023000000000674 від 20.04.2023, а тому вважає, що слідчий суддя ОСОБА_11 не може брати участь у розгляді клопотань, скарг та заяв, які подані у рамках цього кримінального провадження.

Розгляд зазначеної заяви про відвід відбувався 27.03.2024 та 01.04.2024.

Порядок вирішення питання про відвід регламентовано ч. 3 ст. 81 КПК України. Так, при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду).

До початку судового розгляду від слідчого судді ВАКС ОСОБА_6 надійшло повідомлення що, з урахуванням загальної завантаженості слідчих суддів ВАКС, він попередньо не зможе взяти участь у судовому засіданні, але вважає за доцільне повідомити відомості, які сприятимуть повному розумінню обставин заявлення такого відводу та перебігу судового засідання. Як вбачається з журналу судового засіданні, о 14:20 год 20 березня 2024 року, на виконання ст. 75 КПК України, слідчим суддею оголошено склад суду, який буде (продовжує) розглядати скаргу сторони захисту, і жоден із присутніх учасників, у тому числі прокурор ОСОБА_5 не висловлювалися щодо наявності сумнівів у неупередженості. Пізніше прокурором ОСОБА_5 була подана заява про повернення скарги сторони захисту у зв`язку з її непідсудністю. В процесі розгляду поданої заяви на обговорення учасників було поставлено питання щодо черговості розгляду заяви прокурора та скарги сторони захисту, за результатами якого прийнято рішення про вирішення цих питань у нарадчій кімнаті за результатами їх сумісного розгляду. Після оголошення протокольної ухвали прокурором було заявлено відвід, який був завчасно ним оформлений у письмовому вигляді, що, на переконання слідчого судді, є незгодою з прийнятим рішенням, порядком ведення судового засідання тощо.

У судових засіданнях прокурори ОСОБА_3 та ОСОБА_14, які входять до групи прокурорів у кримінальному провадженні №42023000000000674 від 20.04.2023, підтримали подану заяву та просив її задовольнити із викладених підстав. Додатково звернули увагу судді, що в постановлених ухвалах у кримінальному провадженні слідчий суддя ОСОБА_6 ставить під сумнів можливість скерування обвинувального акта в кримінальному провадженні до суду, зазначаючи, зокрема «…якщо ця справа дійде до суду…» тощо. Вказане, на переконання сторони обвинувачення, ставить під сумнів об`єктивність та неупередженість такого слідчого судді. Додатково просили зауважити на порядку розгляду саме скарги захисника ОСОБА_15, під час розгляду якої і було заявлено відвід. Прокурор звернувся з клопотанням про повернення скарги, оскільки, у зв`язку зі зміною підслідності кримінального провадження, судовий контроль у кримінальному провадженні вже здійснюється слідчими суддями Печерського районного суду м. Києва, а тому підстави розгляду скарги слідчим суддею ВАКС відсутні.

Захисник підозрюваного ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_15 у судовому засіданні та письмових поясненнях просив відмовити в задоволенні заяви прокурора. Зауважив, що заява про відвід була подана безпосередньо під час судового засідання з розгляду поданої захисником в інтересах ОСОБА_8 скарги на бездіяльність сторони обвинувачення, що полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна. Розгляд скарги відбувався 18.03.2024, 20.03.2024 та 22.03.2024.

У судовому засіданні 22.03.2024 прокурор ОСОБА_5 подав слідчому судді ОСОБА_6 лист, у якому просив повернути подану скаргу у зв`язку із твердженням прокурора про те, що ця скарга нібито не підлягає розгляду Вищим антикорупційним судом. Прокурор виступив з приводу доводів цього листа, після чого захисник подав суду письмові заперечення проти нього, а також копії процесуальних документів, на підтвердження доводів. Після їх обговорення в судовому засіданні, слідчий суддя ОСОБА_6 запропонував перейти до обговорення скарги по суті, щоб у подальшому в нарадчій кімнаті та у судовому рішенні надати оцінку усім доводам як прокурора, так і захисту. Після чого прокурор ОСОБА_5 повідомив про бажання подати письмову заяву про відвід слідчому судді ОСОБА_6, що, за твердженням захисника, свідчить про зловживання процесуальними правами прокурора. Крім того, прокурор ОСОБА_5 обґрунтовуючи заявлений відвід посилається на обставини судового засідання 15.03.2024, яке нібито стосувалось розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_7, підозрюваний ОСОБА_8 не брав у ньому участі та воно не стосувалось ані ОСОБА_8, ані його прав та обов`язків.

Із тексту заяви прокурора ОСОБА_5 слідує, що обставини, які він називає підставою для відводу, відбулись 15.03.2024 та одразу ж стали відомі прокурору. Проте, у справі за скаргою адвоката в інтересах ОСОБА_8 про існування цих підстав не заявляв ні слідчий ОСОБА_16 18.03.2024, ні прокурор ОСОБА_5 у засіданнях 20.03.2024 та 22.03.2024, натомість заявляючи інші клопотання щодо порядку розгляду скарги. Лише після оголошення слідчим суддею ОСОБА_6, що питання повернення скарги буде вирішено в нарадчій кімнаті при вирішенні скарги по суті, прокурор заявив надуманий відвід судді ОСОБА_6, що суперечить вимогам ч. 4 ст. 80 КПК України щодо подання відводу одразу після встановлення підстав для такого відводу.

Захисник підозрюваного ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_17 заперечив проти задоволення заяви про відвід, зазначивши, що всі аргументи прокурора зводяться до його незгоди із ухвалою слідчого судді за результатом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 . За наведеного, подана заява є надуманою.

Захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_4 заперечив проти задоволення заяви про відвід. Зауважив, що заява подана під час розгляду скарги адвоката ОСОБА_15, однак, мотивована винятково обставинами розгляду скарги та клопотання про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_7 . При цьому вимоги ч. 4 ст. 80 КПК України передбачають подання відводу одразу після встановлення підстав для такого відводу. Крім того, заява про відвід загалом зводиться до незгоди із прийнятим слідчим суддею 15.03.2024 рішенням, що не може слугувати підставою для відводу слідчого судді.

Інші учасники кримінального провадження у судове засідання не прибули.

З урахуванням ч. 3 ст. 81 КПК України, суддя приходить до висновку про можливість здійснювати розгляд заяви про відвід за відсутності учасників, які в судове засідання не прибули, що сприятиме забезпеченню виконання вимог кримінального процесуального законодавства щодо розгляду кримінальних проваджень у розумні строки.

Дослідивши матеріали заяви про відвід, заслухавши пояснення учасників судового провадження, суддя дійшов таких висновків.

Статтею 75 КПК України передбачено вичерпний перелік обставин, що виключають участь слідчого судді у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Відповідно до положень ч.ч. 3-4 ст. 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 pоку, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Важливою процесуальною гарантією реалізації права кожної людини на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом у кримінальному провадженні України є інститут відводів (самовідводів) професійних суддів і присяжних, який являє собою сукупність процесуальних норм, що передбачають ініціювання та вирішення питання про недопущення судді до участі або усунення його від участі в кримінальному провадженні за наявності обставин, що виключають таку участь.

Як зазначив у рішенні Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в справі «Олександр Волков проти України» від 09 квітня 2013 року (заява № 21722/11), як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно із суб`єктивним критерієм із врахуванням особистих переконань та поведінки конкретного судді, тобто, чи мав суддя особисту упередженість або, чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104 рішення).

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі «Білуха проти України», п.п. 49, 50). Тест об`єктивності передбачає встановлення того, чи наявні доказані факти, які можуть викликати сумніви у неупередженості (рішення у справі «Кастільо Альгар проти Іспанії» (Castillo Algar v. Spain), п. 45). Водночас, при визначенні наявності законних підстав сумніватися у безсторонності певного судді позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, вирішальним є те, чи є відповідні побоювання виправданими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44).

Отже, особиста безсторонність судді презюмується, доки не встановлена на підставі доказів наявність виправданих побоювань щодо його неупередженості.

Положеннями ч. 5 ст. 80 КПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим. Вказане, на переконання судді, свідчить, що така заява має містити посилання на конкретні обставини, що об`єктивно можуть свідчити про упередженість судді та бути підтверджені відповідними доказами.

Сумнів у неупередженості судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечний ланцюг недовіри до суду та, відповідно, зміну його складу.

Прокурор ОСОБА_5 із посиланням на п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, а саме наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості, просить відвести слідчого суддю ОСОБА_6 від розгляду клопотань, скарг та заяв, які подані у рамках кримінального провадження №42023000000000674 від 20.04.2023. Таку заяву подано прокурором в ході судового розгляду скарги захисника ОСОБА_15, в інтересах ОСОБА_8, на бездіяльність сторони обвинувачення, що полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна.

Щодо озвучених позицій учасників про порушення прокурором порядку звернення із такою заявою, а саме під час розгляду судової справи за скаргою адвоката ОСОБА_15, суддя зважає на такі законодавчі приписи § 6 Глави 3 КПК України.

Ч. 1 ст. 75 КПК України: «Слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні», за наявності визначених в пунктах 1-5 цієї частини обставин.

Ч. 3 ст. 81 КПК України: «При розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні».

Ч. 1 ст. 82 КПК України: «У разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) слідчого судді кримінальне провадження передається на розгляд іншому слідчому судді».

Із сукупного аналізу вказаних норм суддя доходить висновку, що відвід слідчому судді може бути заявлений від здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні загалом. При цьому таке право не підлягає звуженню, шляхом заборони заявлення відводу під час судового розгляду конкретної справи у кримінальному провадженні.

Відтак, суддя розглядає заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_6 від розгляду клопотань, скарг та заяв, які подані учасниками у рамках кримінального провадження №42023000000000674 від 20.04.2023, тобто від усього кримінального провадження, як того просить прокурор у своїй заяві, а не від конкретної справи за скаргою адвоката ОСОБА_15 (справа №991/2057/24).

Прокурор ОСОБА_5 як на підставу, що виключає участь слідчого судді ОСОБА_6 у розгляді кримінального провадження, посилається на наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості слідчого судді (п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України).

Водночас підстави для відводу, що вбачаються із заяви прокурора та наданих в судових засіданнях прокурорами групи прокурорів у кримінальному провадженні поясненнях, умовно можна поділити на порушення, слідчим суддею ОСОБА_6, на думку сторони обвинувачення, порядку розгляду:

- клопотання про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_7, відповідно до ст. 201 КПК України, та скаргу на незаконне тримання під вартою ОСОБА_7, відповідно до ст. 206 КПК України;

- скарги захисника ОСОБА_15, в інтересах ОСОБА_8, на бездіяльність сторони обвинувачення, що полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна.

Відтак, суддею вбачається, що доводи прокурора щодо наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості слідчого судді ОСОБА_6, зводяться виключно до незгоди із рішенням про проведенням судового засідання 15.03.2024 (справа №991/2051/24) за відсутності сторони обвинувачення та підозрюваного, а також із протокольною ухвалою про розгляд клопотання прокурора про повернення скарги заявнику при її вирішенні по суті в нарадчій кімнаті.

Із вказаним не може погодитися суддя з огляду на те, що до виправданих побоювань щодо неупередженості судді не може належати незгода учасника із діями слідчого судді під час розгляду судової справи та бажання отримати за результатом такого розгляду рішення, яке б задовольнило інтереси сторони обвинувачення.

У той же час слід зауважити, що суддя у межах розгляду заяви про відвід не наділений повноваженнями втручатися в процес розгляду слідчими суддями конкретних справ, а законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суддів, вчинених при розгляді справ, не може перевірятися за межами передбаченими процесуальним законом.

У випадку наявності незгоди із ухваленими слідчим суддею рішеннями, ст. 24 КПК України встановлено засаду забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності. Більше того, вказане право було реалізовано стороною обвинувачення та із відомостей, які містяться у відкритих джерелах, а саме в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/117758505, ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19.03.2024 у справі №991/2051/24, провадження №11-сс/991/228/24, колегією суддів призначено на 13 год 00 хв 09 квітня 2024 року розгляд апеляційної скарги прокурора на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 березня 2024 року про відмову у задоволенні скарги на незаконне затримання та про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні №42023000000000674 від 20 квітня 2023 року. Тобто стороною обвинувачення вичерпано передбачені законом механізми оскарження судового рішення, у випадку незгоди з ним. Суддя ж у межах розгляду заяви про відвід не наділений повноваженнями надавати оцінку вчиненим або невчиненим діям слідчого судді ОСОБА_6 під час ухвалення ним будь-яких процесуальних рішень при розгляді справ.

Крім того, суддя критично оцінює доводи прокурорів, щодо упередженості слідчого судді ОСОБА_6, який в постановлених у кримінальному провадженні ухвалах ставить під сумнів перспективу такого кримінального провадження зазначаючи, зокрема фрази «…якщо ця справа дійде до суду…» та інші, які, на переконання сторони обвинувачення, вказують на сумніви слідчого судді в можливості скерування обвинувального акта в кримінальному провадженні до суду.

Так, ст. 283 КПК України визначено й інші форми закінчення досудового розслідування після повідомлення особі про підозру, окрім звернення до суду з обвинувальним актом чи клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, зокрема закриття кримінального провадження, звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності. Натомість, констатація слідчим суддею під час розгляду окремих судових справ переконання про можливість закінчення досудового розслідування кримінального провадження лише шляхом направлення обвинувального акта до суду, призведе до порушення засад змагальності та може бути розцінене як обвинувальний ухил слідчого судді.

Також не видаються переконливими доводи прокурорів про упередженість слідчого судді, який не повернув за клопотанням прокурора скаргу адвоката ОСОБА_15, у зв`язку з її непідсудністю Вищому антикорупційному суду.

Згідно із ч. 2 ст. 33-1 КПК України слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.

Завдяки правилам про підсудність насамперед реалізується право на розгляд і вирішення справи компетентним судом.

Отже, норми чинного законодавства свідчать про те, що суди здійснюють розгляд тільки тих справ, скарг чи клопотань, які їм підсудні. Водночас вирішення питання підсудності тієї чи іншої справи Вищому антикорупційному суду є прерогативою слідчого судді, на розгляді якого перебуває справа, за результатом дослідження наданих сторонами документів.

При цьому, встановлена п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України норма, на яку посилається прокурор, не передбачає можливості повернення скарги, якщо така не підлягає розгляду в цьому суді, у випадку, якщо судовий розгляд уже був розпочатий (судовий розгляд справи №991/2057/24 відбувався 18.03.2024, 20.03.2024 та 22.03.2024).

За таких обставин, у випадку встановлення слідчим суддею непідсудності скарги Вищому антикорупційному суду належним процесуальним реагуванням у такому випадку буде закриття провадження за скаргою. Вказане також підтверджується висновками, викладеними в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 29.11.2019 (справа №991/484/19, провадження №1-кс/991/196/19), де колегія суддів зазначила, що у випадку відкриття слідчим суддею провадження за скаргою та виявлення підстав для повернення скарги під час розгляду скарги по суті, він повинен закрити провадження по вказаній скарзі - за аналогією з висновком щодо застосування норми права, викладеному в ухвалі Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №569/17036/118.

Вартим уваги є те, що рішення про закриття провадження може бути прийнято на будь-якій стадії розгляду скарги.

З огляду на зазначене, суддя приходить до висновку, що в ході судового розгляду заяви прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_6 не встановлено існування обставин, які б викликали сумнів у його неупередженості під час розгляду клопотань, скарг та заяв, які подані у рамках кримінального провадження №42023000000000674 від 20.04.2023.

Відтак, відведення слідчого судді без наявності таких обставин не відповідатиме призначенню інституту відводу та не сприятиме дотриманню гарантій справедливого судового розгляду.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги вичерпний перелік підстав для відводу слідчого судді, до якого не належить незгода із рішеннями слідчого судді під час розгляду ним конкретних судових справ, суддя приходить до висновку, що в задоволенні заяви прокурора ОСОБА_5 про відвід слідчого судді ОСОБА_6 від кримінального провадження №42023000000000674 від 20.04.2023 належить відмовити.

Керуючись статтями 9, 75, 80-82, 309, 372, 376 КПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви прокурора відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1