Document No. 118317899

Справа № 991/2829/24

Провадження № 1-кс/991/2858/24

У Х В А Л А

08.04.2024 м. Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 52023000000000571,

за підозрою ОСОБА_3, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Одеса, проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

за участі прокурора ОСОБА_4, підозрюваного ОСОБА_3, захисника ОСОБА_5,

в с т а н о в и л а:

І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

1.1. 05.04.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 (далі - САП, прокурор) про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_3, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у кримінальному провадженні № 52023000000000571.

1.2. Клопотання мотивоване обґрунтованістю підозри та наявністю ризиків: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення та що такі не зменшились.

1.3. Прокурор у судовому засіданні підтримала клопотання, водночас сторона захисту не заперечувала щодо задоволення клопотання.

Розглянувши клопотання, слідча суддя його задовольняє з огляду на таке.

ІІ. Положення закону, якими керувалася слідча суддя при постановленні ухвали

2.1.Згідно з ч. 1 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

2.2.Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

2.3.Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

2.4.Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК України).

2.5.Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

2.6.Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; (3) вік та стан здоров`я підозрюваного; (4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного; (7) майновий стан підозрюваного; (8) наявність судимостей у підозрюваного; (9) дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).

2.7.Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

2.8.Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: (1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; (2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; (5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; (6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; (7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; (8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; (9) носити електронний засіб контролю (ч. 5 ст. 194 КПК України).

2.9.Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК, обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

ІІІ. Встановлені обставини із посиланням на докази та мотиви слідчої судді

Щодо повноважень слідчої судді на розгляд клопотання

3.1.Дослідивши матеріали клопотання слідча суддя встановила, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно із ст. 33-1, 216 КПК України, а тому його розгляд належить до повноважень слідчої судді Вищого антикорупційного суду.

Щодо питань, які належить вирішити

3.2.Ухвалою слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 16.01.2024 у справі № 991/357/24 щодо підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 діб із альтернативою внесення застави у розмірі 1 059 800 грн, у разі внесення якої на підозрюваного строком на 2 місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави покладаються обов`язки, передбачені пунктами 2-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України /а.с. 36-38 т. 1/.

3.3.Ухвалою слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 07.03.2024 у справі № 991/1805/24 продовжено до 09.04.2024 строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_3, а саме: не відлучатися з АДРЕСА_2 без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з ОСОБА_7, ОСОБА_8 ; здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон /а.с. 75-84 т. 2/.

3.4.З названої ухвали слідчою суддею встановлено, що до підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді застави та продовжено строк дії, покладених на нього обов`язків, з огляду на ризики, передбачені пунктами 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

3.5.Під час розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного, відповідно до положень ст. 194 КПК України, з урахуванням доводів поданого клопотання, позиції сторін у судовому засіданні, слідчій судді належало встановити:

-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України;

-продовження існування ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 може здійснити спроби: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення;

-обставини, які перешкоджають закінченню досудового розслідування до закінчення строку обов`язків, покладених на підозрюваного;

-необхідність продовження строку обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення

3.6.15.11.2023 розпочато кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 52023000000000571 /а.с. 13 т. 1/.

3.7.09.01.2024 ОСОБА_3 повідомлено про підозру. Письмове повідомлення про підозру ОСОБА_3 відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 481 КПК України, підписано заступником Генерального прокурора - керівником САП ОСОБА_9 та за його дорученням, виданим на підставі ч. 2 ст. 481 КПК України, вручено прокурором САП ОСОБА_6 /а.с. 21-30 т. 1/.

3.8. ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме у проханні службовою особою, яка займає відповідальне становище, надати неправомірну вигоду для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища та одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища.

3.9.Так, за змістом підозри ОСОБА_3, будучи суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, тобто службовою особою, яка займає відповідальне становище, 03.11.2023, перебуваючи в кабінеті № 124 Державного університету інтелектуальних технологій і зв`язку за адресою: АДРЕСА_3, зустрівся з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 щодо консультації останнього з правових питань та після обговорення через ОСОБА_8 висловив прохання надати неправомірну вигоду для себе в розмірі 1500 доларів США, за що пообіцяв ухвалити та/або забезпечити ухвалення позитивного рішення за позовом ОСОБА_7, який той планував подати в Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області.

Далі, 23.11.2023 підозрюваний ОСОБА_3 зустрівся з ОСОБА_8, та після ознайомлення зі змістом позову ОСОБА_7 вказав на низку недоліків у його змісті, а також необхідність долучити певні додатки. Після цього ОСОБА_3 зауважив, що йому буде зручно, якщо інтереси позивача буде представляти його знайомий адвокат ОСОБА_10, а також, що кошти необхідно буде надати пізніше разом із виправленим позовом.

05.12.2023 відбулася зустріч ОСОБА_3, ОСОБА_8 та адвоката ОСОБА_10 з приводу позову ОСОБА_7 під час якої ОСОБА_3, окрім іншого, зазначив, що кошти, які передасть йому ОСОБА_7 за ухвалення та/або забезпечення ухвалення позитивного рішення, перед наданням йому необхідно поміняти на інші купюри, а також продиктував обов`язковий перелік документів, які необхідно зібрати позивачеві разом з адвокатом ОСОБА_10 та додати до позову. Водночас ОСОБА_3 пообіцяв ухвалити позитивне рішення за одне судове засідання.

Окрім того, під час зустрічі 05.12.2023 після того, як адвокат ОСОБА_10 вийшов із кабінету, ОСОБА_3 зазначив, що особисто йому за ухвалення позитивного рішення за позовом ОСОБА_7 необхідно надати 1000 доларів США, а також, що кошти необхідно передати через його сина ОСОБА_11 .

Далі, під час зустрічі, яка відбулась 08.12.2023 ОСОБА_8 за попередньою домовленістю з ОСОБА_3 передав йому цивільний позов ОСОБА_7, який за вказівкою ОСОБА_3 відредагував адвокат ОСОБА_10 . Окрім того, під час названої зустрічі на запитання ОСОБА_8 щодо розміру неправомірної вигоди, яку ОСОБА_7 необхідно йому надати ОСОБА_3 не відповів вголос, а написав на клаптику паперу число « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

13.12.2023 ОСОБА_8 зустрівся з ОСОБА_11 у кафе «NAVI» за адресою: АДРЕСА_4, та передав йому неправомірну вигоду в розмірі 1500 доларів США, для подальшої її передачі ОСОБА_3 за ухвалення та/або забезпечення ухвалення позитивного рішення в цивільному позові ОСОБА_7 . Після цього, ОСОБА_11 у пункті обміну валют, що на Книжковому ринку за адресою: АДРЕСА_5 ) здійснив обмін одержаних коштів.

19.12.2023 під час зустрічі, яка відбулась на Соборній площі в м. Одесі між ОСОБА_8 та ОСОБА_3, останній зазначив, що в нього є домовленості з окерми суддями Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області чоловічої статі, але позовна заява ОСОБА_7 була розподілена на непідконтрольну суддю, тому від неї позовну заяву забрали та в подальшому розподілять на нього або іншого підконтрольного йому суддю.

Так, органом досудового розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 в період часу з 11.12.2023 по 21.12.2023 з метою забезпечення розподілу справи на себе або підконтрольного собі суддю, 11 разів подавав або забезпечив подання до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області позовної заяви ОСОБА_7, за результатами чого зареєстровано наступні судові справи: № 495/13392/23, № 495/13712/23, № 495/13722/23, № 495/13751/23, № 495/13752/23, № 495/13753/23, № 495/13754/23, № 495/13755/23, № 495/13762/23, № 495/13780/23, які були розподілені на інших суддів, котрі постановили відповідні ухвали про повернення позовної заяви, а також 21.12.2023 зареєстровано судову справу № 495/13854/23, яку розподілено на суддю ОСОБА_3 .

Водночас, 22.12.2023 суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_3 постановив ухвалу про відкриття провадження в цивільній справі № 495/13854/23 за позовом ОСОБА_7 та призначив підготовче судове засідання на 03.01.2024.

Окрім того, під час зустрічі, яка відбулася 26.12.2023 на території Нового ринку в м. Одесі, ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_8, що цивільний позов ОСОБА_7 розподілено на нього, а також зателефонував адвокату ОСОБА_10 та зазначив останньому про необхідність зв`язатися зі своїм помічником ОСОБА_12 для узгодження тексту ухвали, на підставі якої необхідно буде отримати відповідний висновок органу опіки та піклування та запропонував останньому особисто передати йому вказану ухвалу після її постановлення.

Після цього, ОСОБА_3 зателефонував своєму помічнику ОСОБА_12 та сказав їй знайти справу за позовом ОСОБА_7 і виготовити у вказаній справі необхідну ухвалу, а також зазначив, що з даного приводу з нею зв`яжеться адвокат ОСОБА_10 .

По завершенню, ОСОБА_3 пообіцяв ОСОБА_13 ухвалити позитивне судове рішення у справі за позовом ОСОБА_7 протягом одного тижня після отримання відповідного висновку органу опіки та піклування.

03.01.2024 ОСОБА_3 постановив у цивільній справі № 495/13854/23 ухвалу про витребування від органу опіки та піклування висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_14 батьківських прав стосовно сина ОСОБА_7 - ОСОБА_15 .

3.10.Слідча суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

3.11.У практиці останнього «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), від 21.04.2011, заява №42310/04, п. 175).

3.12.Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. The United Kingdom), від 28.10.1994, заява № 14310/88, п. 55).

3.13.Тобто, стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про продовження строків тримання підозрюваного під вартою, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (рішення ЄСПЛ у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, п. 184).

3.14.Отже, під час перевірки, чи наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, слідча суддя з`ясовує, чи наявні факти або інформація, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, своїми діями могла вчинити кримінальне правопорушення, а також, чи такі виправдовують подальше розслідування.

3.15.Обґрунтованість підозри підтверджується матеріалами, що додані до клопотання, зокрема копіями:

-протоколів огляду від 07.12.2023 та 25.12.2023, під час яких оглянуто інтернет-представництва Президента України та сайту Верховної ради України, на яких оглянуто Указ Президента України № 655/2007 від 20.07.2007 «Про призначення суддів» та Постанову Верховної Ради України № 4920-VI від 07.06.2012 «Про обрання судді», якими ОСОБА_3 призначено строком на п`ять років на посаду судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області та у подальшому обрано суддею цього суду безстроково /а.с. 43-47 т. 1/;

-заяви ОСОБА_7 про вчинення злочину від 15.11.2023 та протоколів його допиту від 15.11.2023 та 27.12.2023, під час яких він зазначив, що має малолітнього сина 2010 року народження, якого з 2021 року виховує самостійно, а отже має відстрочку від призову на військову службу, водночас знайома юрист йому вказала, що такий факт йому необхідно встановити у судовому порядку та порадила звернутися до знайомого ОСОБА_16 . Окрім того, ОСОБА_7 зазначим, що 03.11.2023 у нього відбулась зустріч з ОСОБА_3 та ОСОБА_8, про яку попередньо домовився останній, після якої ОСОБА_3 через ОСОБА_16 передав, що за 1500 доларів США може ухвалити позитивне рішення про встановлення факту самостійного виховання ним малолітньої дитини без участі матері та позбавлення матері батьківських прав. Також свідок ОСОБА_7 під час допиту описав обставини його зустрічей з адвокатом ОСОБА_10 та зазначим, що після передачі ним його цивільного позову через ОСОБА_17 він (свідок) будь-яких дій щодо позову не вчиняв, зокрема не подавав його через канцелярію суду та не писав ніяких заяв /а.с. 14, 48-52, 123-128 т. 1/;

-позовної заяви ОСОБА_7 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, датованої листопадом 2023 року з додатками та позовної заяви ОСОБА_7 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, датованої груднем 2023 року без додатків /а.с. 63-81, 129-136 т. 1/;

-протоколів допиту свідка ОСОБА_8 від 16.11.2023, 24.11.2023, 05.12.2023, 08.12.2023, 13.12.2023, 26.12.2023, який повідомив, що до нього звернувся ОСОБА_7 з питанням встановлення факту самостійного виховання малолітнього сина, на що він запропонував поспілкуватися зі знайомим суддею ОСОБА_3 03.11.2023 відбулася їх спільна зустріч, під час якої вони обговорили це питання. Після того, як ОСОБА_7 залишив кабінет, ОСОБА_3 повідомив, що для позитивного вирішення питання ОСОБА_7 необхідно надати неправомірну вигоду у розмірі 1 500 доларів США. В ході зустрічі 23.11.2023 свідок показав ОСОБА_3 підготовлений позов ОСОБА_7, ознайомившись з яким, ОСОБА_3 зазначив про необхідність внесення певних змін, а також що представляти інтереси ОСОБА_7 має адвокат ОСОБА_10 . 05.12.2023 ОСОБА_3 дав додаткові вказівки щодо процесу подання та розгляду позовної заяви, повідомив про необхідність надання йому 1 000 доларів США, та що кошти необхідно передати через його сина. Окрім того свідок зазначив, що під час зустрічі 08.12.2023 на його запитання щодо суми коштів, які йому необхідно передати за позитивне вирішення питання ОСОБА_7, ОСОБА_3 на клаптику паперу написав число « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». 13.12.2023 в ході зустрічі з сином ОСОБА_3 свідок передав йому кошти у розмірі 1 500 доларів США, які попередньо були вручені йому детективами. А також свідок зазначив, що 18,19 та 26.12.2023 він обговорював із ОСОБА_3 питання, що стосувались розгляду позовної заяви ОСОБА_7 /а.с. 53-62, 82-86, 90-93, 101-104, 118-122 т. 1/;

-протоколу огляду грошових коштів від 13.12.2023, під час якого працівниками НАБУ оглянуто та вручено ОСОБА_8 кошти у розмірі 1500 доларів США, а саме 15 купюр номіналом по 100 доларів США /а.с. 96-100 т. 1/;

-протоколу допиту свідка ОСОБА_18 від 13.12.2023 та його заяви від 13.12.2023, відповідно до яких свідок здійснив обмін іноземної валюти на «Книжковому ринку» в м. Одеса та добровільно видав отримані кошти, серед яких були купюри, які вручені детективами НАБУ ОСОБА_8 /а.с. 106-111 т. 1/;

-протоколу огляду речей і документів від 05.01.2024, під час якого оглянуто інтернет-ресурс «Судова влада України» та встановлено, що за позовною заявою ОСОБА_7 до відповідача ОСОБА_14 у Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області зареєстровано 11 справ, у тому числі справа № 495/13854/23, яка розподілена на суддю ОСОБА_3, який ухвалою від 22.12.2023 відкрив провадження у названій справі /а.с. 137-210 т. 1/

-протоколів про результати негласних слідчих (розшукових) дій: аудіо-, відеоконтролю особи, якими, окрім інших, зафіксовано зміст розмови, що відбулася 23.11.2023 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_3, під час якої останній зазначив перелік документів, які має підготувати ОСОБА_7, а також, його інтереси має представляти адвокат ОСОБА_10 ; розмови, що відбулася 05.12.2023 під час якої ОСОБА_3 зазначив про необхідність обміняти кошти через побоювання викриття, обумовлені нещодавніми подіями у Київському апеляційному суді, а також на питання ОСОБА_8, чи не змінилася ціна вирішення питання, ОСОБА_3 відповів: «Мені одиничка», окрім того під час названої розмови зафіксовано як ОСОБА_3 . зазначає адвокату ОСОБА_10 деякі нюанси щодо позову; розмови, що відбулась 19.12.2023, під час якої ОСОБА_3 повідомив, що надасть ухвалу з метою одержання висновку органу опіки та піклування, а рішення буде винесене через тиждень після одержання цього висновку /а.с. 1-37, 60-68 т. 2/.

- протоколу негласної слідчої (розшукової) дії: візуального спостереження за особою у публічно доступних місцях, якою зафіксовано зустріч ОСОБА_8 та ОСОБА_11 під час якої зафіксовано факт передачі неправомірної вигоди, її перерахування ОСОБА_11, а також відвідування ним одразу після цього пункту обміну валют на «Книжковому ринку». А також, протоколу про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій: аудіо-, відеоконтролю особи, яким зафіксовано розмову ОСОБА_8 та ОСОБА_11 під час передачі неправомірної вигоди, зокрема останній підтвердив, що отримав від ОСОБА_8 1 500 доларів США /а.с. 42-56 т. 2/ та іншими матеріалами, що додані до клопотання прокурором у їх сукупності.

3.16.Дані, що містяться у наданих слідчій судді копіях матеріалів кримінального провадження № 52023000000000571 можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_3 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України.

3.17.Отже, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні наведеного.

Щодо наявності ризиків

3.18.Слідча суддя зауважує, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявним за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду

3.19.Такий ризик підтверджується тяжкістю передбаченого покарання за інкриміноване підозрюваному ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України.

3.20.Таке є тяжким та передбачає єдине основне покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, а також додаткове обов`язкове покарання у вигляді конфіскації майна.

3.21.Поряд з цим, звільнення від покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України в даному випадку не допускається, як і призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, як про це йдеться у ч. 1 ст. 69 КК України.

3.22.Вищевикладене свідчить про те, що у випадку засудження особи за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, до особи буде застосовано виключно покарання у вигляді позбавлення волі з реальним строком його відбування, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти чи переховуватись.

3.23.Наведений висновок також узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 05.08.2020 у справі № 734/631/19. У вказаній постанові Верховний Суд зазначив: «За таких обставин, звільняючи особу, яку визнано винуватою у вчиненні корупційного злочину, від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, суд апеляційної інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, а саме застосував закон, який не підлягає застосуванню».

3.24.Отже, у відповідності до положень статей 69 та 75 КК України за вчинення інкримінованого злочину ОСОБА_3 не може бути призначено інше покарання ніж позбавлення волі з реальним його відбуттям. Тому слідча суддя погоджується з доводами прокурора, що зазначена обставина сама по собі може бути суттєвим мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

3.25.Таким чином, існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для підозрюваного бути засудженим на тривалий строк з примусовим відчуженням всього належного йому майна.

3.26.Поряд з цим, із ухвали слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 07.03.2024 у справі № 991/1805/24 слідчою суддею встановлено, що ОСОБА_3 має два дійсних паспорта громадянина України для виїзду за кордон, не перебуває у шлюбі, має повнолітніх дітей, а також у нього наявні значні фінансові активи /а.с. 75-84 т. 2/.

3.27.Такі обставини не заперечувала у судовому засіданні сторона захисту.

3.28.Наведене, переконує слідчу суддю у відсутності у ОСОБА_3 стійких соціальних зав`язків, а також наявність матеріальних ресурсів для тривалого перебування за кордоном, а тому, підозрюваний, будучи необтяжений певними процесуальним обв`язками, зокрема, у разі повернення йому відповідних паспортів, може вжити заходів для залишення території України.

3.29.До того ж, в умовах збройної агресії російської федерації проти України велика кількість держав - партнерів України, запровадила особливі умови надання прихистку її громадянам, що дозволить протягом тривалого часу легально перебувати на їх території.

3.30.Отже, наведені вище фактичні обставини цього кримінального провадження та особисті обставини підозрюваного в сукупності дають слідчій судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування або/та суду.

Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

3.31.Слідча суддя вважає, що такий ризик продовжує існувати.

3.32.Адже з огляду займану підозрюваним посаду він, шляхом впливу на працівників апарату суду, може вживати заходів до знищення чи спотворення документів, які можуть бути доказами вчинення кримінального правопорушення, зокрема судових справ за позовом ОСОБА_7 та документів щодо процедури їх авторозподілу.

Ризик незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні

3.33.З цього питання, слідча суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні.

3.34.Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

3.35.Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

3.36.Поряд з цим, за змістом ч. 11 ст. 615 КПК України як докази в суді можуть бути використані і показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану. Проте хід і результати такого допиту мають фіксуватися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

3.37.Тому, ризик впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом.

3.38.Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, яка вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).

3.39.Натомість, підозрюваний, будучи обізнаним про них та можливих свідків вчинення злочину, у силу тяжкості покарання, що йому загрожує, може впливати на зміст їх показань.

3.40.Поряд з цим, слідча суддя виходить з того, що для здійснення тиску не обов`язково осіб знати особисто. Для цього достатньо, наприклад, того, що особі, якій загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, після ознайомлення з матеріалами справи, стануть відомі анкетні дані свідків. Тому з метою уникнення покарання, ця особа може вчиняти дії, покликані на примушення їх до зміни показань чи до відмови від їх надання.

3.41.Викладені обставини дають достатні підстави вважати, що все таки продовжує існувати ризик впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином

3.42.Встановлюючи наявність названого ризику під час розгляду клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, а також при вирішення питання про продовження строку покладених на підозрюваного обов`язків, слідча суддя врахувала, тривалість перебування підозрюваного на посаді судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, як наслідок, наявність зав`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів та можливість використати їх з метою перешкодити досягненню завдань кримінального провадження та ухилення від кримінальної відповідальності.

3.43.Такі обставини, на переконання слідчої судді, продовжують існувати і на тепер.

3.44.Ба більше, у цій ухвалі слідчою суддею встановлено, що позовна заява ОСОБА_7 у Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області була зареєстрована 11 разів, у більшості з яких судді ухвалили рішення про повернення таких заяв позивачу, у той же час, за змістом показань свідка ОСОБА_7, він, окрім як однин раз передав свою позовну заяву ОСОБА_3, більше з таким позовом до суду не звертався, як і не звертався із заявами про повернення такого.

3.45.Наведене переконує слідчу суддю, що підозрюваний має вплив не лише на працівників апарату, а і на суддів Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, а отже може використати такий з метою перешкоджання органу досудового розслідування у встановленні обставин кримінального провадження.

3.46.Також, слідча суддя враховує, що результати проведених негласних слідчих (розшукових) дій, про які зазначено у цій ухвалі, вказують на те, що підозрюваний обізнаний про способи та засоби, до яких вдаються працівники правоохоронних органів з метою виявлення та фіксації кримінальних правопорушень, а тому вживав заходи щодо конспірації, зокрема, надав вказівку обміняти отримані від ОСОБА_7 кошти, а також уникав озвучення суми неправомірної вигоди та зазначав її на листі паперу, чи озвучував завуальовано.

3.47.З огляду на наведене, слідча суддя переконана, що названий ризик не змінився та продовжує існувати.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення

3.48.Слідча суддя вважає, що такий ризик продовжує існувати, адже як зазначає прокурор та встановлено з ухвали слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 07.03.2024 у справі № 991/1805/24, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 25.11.2020 № 62020100000002405.

3.49.Наведене у сукупності із обставини даного кримінального провадження свідчить про схильність підозрюваного до протиправної поведінки та ймовірність вчинення іншого кримінального правопорушення, у тому числі з метою покращення свого фінансового становища для забезпечення матеріальної складової під час ухилення від кримінальної відповідальності.

Отже, наразі ризики переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення продовжують існувати.

Обставини, які перешкоджають закінченню досудового розслідування, до закінчення строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного

3.50.Відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК України підставою для завершення досудового розслідування є визнання зібраних під час досудового розслідування доказів достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, про що прокурор або слідчий, за погодженням прокурора, повідомляє сторону захисту та надає їй доступ до матеріалів досудового розслідування.

3.51.Отже, визначення моменту завершення досудового розслідування є дискреційним повноваженням слідчого, прокурора, яке, водночас, має бути здійснено у межах строків досудового розслідування, інакше - слідчий, прокурор зобов`язані закрити кримінальне провадження відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

3.52.01.04.2024 у цьому кримінальному провадженні повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, надано стороні захисту доступ до матеріалів досудового розслідування /а.с. 69-74 т. 2/.

3.53.Водночас, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки досудового розслідування (ч. 5 ст. 219 КПК України).

3.54.Слідча суддя зауважує, що, незважаючи на завершення досудового розслідування, воно не є закінченим, оскільки обвинувальний акт ще не складений і не направлений до суду, не прийняте інше кінцеве процесуальне рішення в цьому кримінальному провадженні.

3.55.Отже, з огляду на строк, який встановлено стороні захисту для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, слідчою суддею встановлено, що такий є більшим, аніж термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного.

3.56.Слідча суддя також враховує, що окрім ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження, необхідним є також складання обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, проведення інших процесуальних дій, пов`язаних із закінченням досудового розслідування для прийняття стороною обвинувачення кінцевого процесуального рішення за результатами досудового розслідування.

3.57.За викладеного, слідча суддя доходить висновку, що прокурором доведена наявність обставин, які перешкоджають закінченню досудового розслідування і звернення з обвинувальним актом до суду до закінчення терміну дії обов`язків, покладених на підозрюваного.

Щодо необхідності продовження строку обов`язків, покладених на підозрюваного

3.58.Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 183 КПК України в ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

3.59.З огляду на встановлені ризики, які продовжують існувати, обставини, викладені в повідомленій підозрі та дані матеріалів клопотання, слідча суддя вважає, що встановленим ризикам можливо запобігти шляхом продовження строку обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_3, а саме: не відлучатися з АДРЕСА_2 без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з ОСОБА_7, ОСОБА_8 ; здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

3.60.З огляду на встановлені у цій ухвалі обставини, а також обставини, викладені в підозрі, слідча суддя вважає за необхідне, строк дії зазначених обов`язків, продовжити на два місяці (ч. 7 ст.194 КПК України). Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються (ч. 7 ст. 194 КПК України).

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 177, 178, 182, 183, 194-197, 199, 372 КПК України, слідча суддя

п о с т а н о в и л а:

Клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_3, задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на два місяці - до 08.06.2024, строк дії обов`язків, а саме:

-не відлучатися з м. Одеси та м. Білгород-Дністровський без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування з ОСОБА_7, ОСОБА_8 ;

-здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідча суддя ОСОБА_1