- Presiding judge (HACC AC): Chornenka D.S.
Справа № 991/2051/24
Провадження №11-сс/991/228/24
Суддя 1 інст. ОСОБА_1
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 квітня 2024 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5,
прокурора ОСОБА_6,
підозрюваного ОСОБА_7,
захисників: ОСОБА_8, ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 березня 2024 року про відмову у задоволення скарги на незаконне затримання та про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні №42023000000000674 від 20 квітня 2023 року з тримання під вартою на особисте зобов`язання стосовно підозрюваного ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с.Нижній Одес, Ухтинського району, Республіки Комі, російської федерації, жителя АДРЕСА_1,
за ч.5 ст.191 КК України,
в с т а н о в и л а :
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 березня 2024 року в задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на незаконність затримання відмовлено, клопотання про зміну підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу задоволено частково: змінено підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов`язання з покладенням обов`язку прибувати до слідчих, прокурорів, слідчого судді, суду на кожну вимогу. Розгляд клопотання та скарги за відсутності прокурора та підозрюваного обгрунтовано тим, що : 1) стороною захисту дотримано вимоги ч.2 ст.201 КПК України; 2) прокурори групи прокурорів повідомлені завчасно про дату та час розгляду; 3) підозрюваний не був доставлений на вимоги слідчого судді та не вдалося провести розгляд із його участю за допомогою відеоконференцзв`язку з причини відсутності електроенергії у ДУ «Київський слідчий ізолятор»; 4) підозрюваний ОСОБА_7 був обізнаний з поданим клопотанням та з ним попередньо узгоджено позиції із захисниками; 5) строк розгляду клопотання, визначений ч.4 ст.201 КПК України становить три дні. Мотивами прийняття рішення про відмову у задоволенні скарги на незаконність затримання зазначає наявність чинної ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 12 лютого 2024 року, якою, як він вважає, узаконено тимчасове позбавлення ОСОБА_7 свободи шляхом застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. З урахуванням висловленої ним позиції в ухвалі від 29 січня 2024 року у справі №991/726/24, не вирішує питання доведеності вини та правильність кваліфікації дій, за відсутності об`єктивних даних (наявних на час розгляду з боку сторони захисту та/або прокурора підстав для відступлення від своїх попередніх висновків), з урахуванням наданих стороною захисту додаткових відомостей (т.2 а.с.1-90), а також висловленою прокурором ОСОБА_10 позицією у постанові про зміну підслідності від 13 березня 2024 року стосовно недостатності доказів для кваліфікації дій ОСОБА_7 за ч.5 ст.191 КК України (т.2 а.с.176-177), продовжує вважати, що аналіз представлених матеріалів пов`язує підозрюваного зі злочином, доводячи його причетність до нього у такій мірі, що виправдовує подальше розслідування обставин укладення/виконання службовими особами МОУ контракту №403/1/22/317 від 11 жовтня 2022 року та додаткової угоди від 10 листопада 2022 року з ТОВ «Львівський арсенал», з урахуванням, у тому числі, непоставки жодного мінометного пострілу Збройним Силам України під час запровадженого воєнного стану. Підозра щодо вчинення ОСОБА_7 інкримінованого кримінального правопорушення не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра». За обставин, що склалися та були з`ясовані протягом розгляду справи, "діючи в межах запропонованої стороною захисту процесуальної конструкції та прийнятих слідчим суддею протокольних рішень, ставлячись з повагою до людської гідності, безпосередньо застосовуючи підходи ЄСПЛ та забезпечуючи права на свободу та особисту недоторканність особи, з встановленням ризику переховування від органів досудового розслідування та суду на мінімально можливому рівні (перебування у СІЗО протягом 33 днів та усвідомлення підозрюваним ОСОБА_7 найвищих стандартів та методів розслідування органом досудового розслідування)", вважав за можливе погодитися з клопотанням сторони захисту частково та застосував найменш обтяжливий запобіжний захід з покладенням обов`язку прибувати до слідчих, прокурорів, слідчого судді, суду на кожну вимогу з негайним звільненням його зпід варти.
19 березня 2024 року та 08 квітня 2024 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга прокурора та доповнення до неї відповідно, в якій він просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту. На його думку, ухвала слідчого судді є незаконною, оскільки має місце істотне порушення вимог КПК України. Всупереч ст.193, 201 КПК України скаргу розглянуто без участі прокурора та підозрюваного ОСОБА_7 Повістка про виклик прокурора ОСОБА_6 у судове засідання Вищого антикорупційного суду, яке призначене на 18 год 30 хв 15 березня 2024 року, надійшла до Офісу Генерального прокурора о 16 год 17 хв - 15 березня 2024 року, яку ним отримано для виконання цього ж дня о 17 год 45 хв. У вказаному кримінальному провадженні 13 березня 2024 року змінено підслідність та 15 березня 2024 року визначена група прокурорів у новому складі, про що повідомлено слідчого суддю. Зважаючи на необхідність ознайомлення з клопотаннями сторони захисту, забезпечення можливості підготовки письмових заперечень, а також надання копій процесуальних документів та протоколів проведення слідчих (розшукових) дій, факт передачі матеріалів кримінального провадження з одного органу до іншого, фізичну неможливість прибути у судове засідання на визначений час, слідчому судді направлено заяву про відкладення розгляду справи, яке було відхилено. Також вважає, що має місце неповнота судового розгляду, враховуючи відсутність під час розгляду сторони обвинувачення слідчим суддею не досліджено обставин, з`ясування яких могло мати істотне значення для ухвалення законного, обгрунтованого та справедливого судового рішення. Фактично зміна слідчим суддею ОСОБА_7 запобіжного заходу пов`язана з прийняттям прокурором ОСОБА_10 постанови про визначення підслідності у кримінальному провадженні з формулюванням «на теперішній час у провадженні не зібрано достатніх доказів для кваліфікації їхніх дій (підозрюваних ОСОБА_7 та ОСОБА_11 ) за ч.5 ст.191 КК України». Разом з тим, слідчий суддя не встановив та не відобразив у судовому рішенні актуальну позицію сторони обвинувачення (хоча група прокурорів була змінена та вказане відомо слідчому судді) щодо тверджень, викладених прокурором ОСОБА_10 у своїй постанові від 13 березня 2024 року про визначення підслідності за ГСУ НП України. Крім того, не враховано, що наявність постанови про визначення підслідності прокурора САП від 13 квітня 2024 року, не змінює кваліфікації дій ОСОБА_7 та ОСОБА_11 у кримінальному провадженні, рішення про закриття справи стосовно них відсутнє. Інші обставини, які могли б бути підставою для прийняття рішення про зміну запобіжного заходу, у кримінальному провадженні відсутні.
09 квітня 2024 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_8, у якому просив закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора, оскільки ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 квітня 2024 року не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
У судовому засіданні прокурор доводи, зазначені в апеляційній скарзі, підтримав та просив її задовольнити.
Захисники підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вважають, що ухвала слідчого судді постановлена з урахуванням усіх обставин справи та у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, а тому просили залишити її без змін. На їх думку, доводи прокурора з приводу істотного порушення вимог кримінального процесуального законодавства можуть бути підставою лише для скасування судового рішення та направлення клопотання на новий розгляд, а не - відмови у його задоволенні. Підтримали клопотання про закриття апеляційного провадження.
Підозрюваний ОСОБА_7 підтримав позицію сторони захисту.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників апеляційного провадження, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів доходить таких висновків.
Верховний Суд у постанові від 17 травня 2021 року в справі №335/9520/19 зазначив, що з урахуванням висновку колегії суддів Верховного Суду викладеного у постанові від 28 березня 2019 року (справа №286/1695/18, провадження №51-7345км18), поняття «застосування запобіжного заходу» охоплює не тільки його обрання, але й випадки зміни запобіжного заходу на більш м`який або навпаки, що фактично являє собою обрання іншого запобіжного заходу, а тому ухвала слідчого судді про зміну запобіжного заходу може бути предметом оскарження і перегляду в суді апеляційної інстанції.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці законності ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 березня 2024 року, посилаючись на ч.4 ст.399 КПК України, а тому клопотання сторони захисту про закриття апеляційного провадження не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Згідно з ч.4 ст.201 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч.1 ст.193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених ч.6 ст.193 КПК України.
З матеріалів справи вбачається, що 13 березня 2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу, у якому він просив змінити застосований до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід: зменшити розмір застави до розміру, що не перевищує 4 200 000 грн. З телефонограми секретаря судового засідання Вищого антикорупцйного суду від 13 березня 2024 року вбачається, що розгляд клопотання було призначено на 15 березня 2024 року о 14 год 00 хв. У судове засідання викликані: захисник ОСОБА_8, інша особа САП та представник НАБУ. Цього ж дня, заявка на видачу та конвоювання підозрюваного ОСОБА_7 до Вищого антикорупційного суду направлена на адресу ДУ «Київський слідчий ізолятор» та НАБУ.
14 березня 2024 року від детектива НАБУ надійшов лист, у якому він повідомив, що постановою прокурора САП від 13 березня 2024 року визначено підслідність кримінального провадження №42023000000000674 від 20 квітня 2023 року за слідчими Головного слідчого управління Національної поліції та підозрюваний ОСОБА_7 рахується за даним органом, з наданням копії постанови.
15 березня 2024 року слідчим суддею до ДУ «Київський слідчий ізолятор» направлена заявка для забезпечення участі підозрюваного ОСОБА_7 у судовому засіданні у режимі відеоконфенції, яке призначене на 15 березня 2024 року на 18 год 30 хв. Крім того, цього ж дня судова повістка направлена на адресу Офісу Генерального прокурора.
15 березня 2024 року до Вищого аникорупційного суду надійшов лист старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України, що станом на 15 березня 2024 року о 13 год 50 хв детективами НАБУ не надіслано до ДУ «Київський слідчий ізолятор» перерахування підозрюваного ОСОБА_7 за слідчими Головного слідчого управління Національної поліції України, а тому забезпечити його доставку в суд неможливо.
18 березня 2024 року у Вищому антикорупційному суді зареєстровано клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора №09/3/2-9899-23 від 15 березня 2024 року, в якому він повідомляє, що повістка отримана ним 15 березня 2024 року о 17 год 45 хв, та, зважаючи на необхідність ознайомлення з клопотанням сторони захисту, забезпечення можливості підготовки письмових заперечень, надання копій процесуальних документів та протоколів проведення слідчих (розшукових) дій, у тому числі факт передачі матеріалів кримінального провадження з одного органу до іншого, а також фізичну неможливість прибути у судове засідання на визначений час, просив відкласти розгляд на іншу дату та час, про що завчасно повідомити Офіс Генерального прокурора. З технічного запису судового засідання вбачається, що клопотання прокурора, незважаючи на його реєстрацію в АСДС КП «Д-3» 18 березня 2024 року, було предметом розгляду слідчим суддею 15 березня 2024 року, та прийнято рішення про відмову в його задоволенні.
З телефонограми секретаря судового засідання від 15 березня 2024 року вбачається, що у телефонному режимі співробітники Державної установи «Київський слідчий ізолятор» повідомили про неможливість забезпечити проведення судового засідання у режимі відеоконференції за участі підозрюваного ОСОБА_7 у зв`язку з тим, що у цьому приміщенні зникла електроенергія. Слідчим суддею прийнято рішення проводити розгляд скарги та клопотання також за відсутності підозрюваного ОСОБА_7 .
Докази, які містяться у матеріалах справи, чого не заперечували учасники апеляційного провадження, підтверджують, що всупереч вимогам ст.193, 201 КПК України слідчий суддя розглянув справу за відсутності прокурора та підозрюваного ОСОБА_7, участь яких є обов`язковою, незважаючи наявність клопотання сторони обвинувачення про відкладення розгляду справи, неможливості доставки у судове засідання підозрюваного, тобто з порушенням загальних засад кримінального провадження, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального кодексу України, внаслідок чого прокурор та підозрюваний ОСОБА_7 не мали можливості доводити свої позиції. Участь у судовому засіданні захисників ОСОБА_7 не є правовою підставою для невиконання вимог закону, так як розгляд справ, що пов`язані із застосуванням запобіжних заходів, за відсутності підозрюваного здійснюється лише у випадках, передбачених ст.189 та ч.6 ст.193 КПК України, а тому відповідно не поширюються на розгляд клопотання, яке подано в порядку ст.201 КПК України.
Згідно з п.3 ч.2 ст.412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності обвинуваченого, крім випадків, передбачених ч.3 ст. 323 чи ст.381 КПК України, або прокурора, крім випадків, коли його участь не є обов`язковою.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.415 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо, в тому числі встановлено порушення, передбачені п.2, 3, 4, 5, 6, 7 ч.2 ст.412 КПК України.
Мотиви слідчого судді для прийняття рішення про розгляд справи за відсутності прокурора та підозрюваного як виконання ним вимог ч.4 ст.201 КПК України, є безпідставними, оскільки строки розгляду клопотання спливали 16 березня 2024 року, а тому він мав можливість розглянути справу наступного дня, проте таких дій не вчинив, утримання підозрюваного під вартою не було свавільним, відбувалось на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Недотримання строків розгляду справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантоване ст.55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади. Проте, сам лише факт недотримання строку, встановленого законом, не може автоматично вказувати на необхідність порушення слідчим суддею прав та інтересів учасників кримінального провадження. Важливими є конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, були виконані з порушенням строків, чого у даному провадженні судом апеляційної інстанції не встановлено. Крім того, відповідно до ч.3 ст.135 КПК України особа, що перебуває під вартою, викликається через адміністрацію місця ув`язнення, та має право бути заслухана в залі судового засідання безпосередньо чи за допомогою засобів відеозв`язку. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів про направлення підозрюваному ОСОБА_7 судової повістки, що є істотним порушенням вимог КПК України в частині здійснення належного його повідомлення про дату, час та місце розгляду справи. Особа, крім доставки в суд, має також право знати підстави її виклику, щоб мати змогу завчасно підготуватися до захисту своїх прав, свобод та інтересів.
Крім того, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора щодо неповноти судового розгляду.
Так, відповідно до ч.2 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Зі змісту ст.201 КПК України вбачається, що підставою для зміни запобіжного заходу є, зокрема, наявність нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу, зміна обставин провадження, зменшення встановлених ризиків.
Разом з тим, з оскаржуваного судового рішення вбачається, що слідчий суддя, всупереч вимогам КПК України не мотивував на підставі яких доказів він дійшов висновку, що мають місце обставини, передбачені ст.201 КПК України, а здійснив лише посилання на аркуші справи та постанову про зміну підслідності прокурора від 13 березня 2024 року, яка є процесуальним рішенням органу досудового розслідування.
Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.410 КПК України неповним визнається судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, зокрема, у разі якщо, в тому числі, судом були відхилені клопотання учасників судового провадження про допит певних осіб, дослідження доказів або вчинення інших процесуальних дій для підтвердження чи спростування обставин, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення .
Так, матеріалами провадження підтверджується, що питання застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_7 було предметом розгляду суду апеляційної інстанції. За результатами такого розгляду ухвалено рішення про його тримання під вартою з альтернативою внесення застави 50 000 000 грн. Отже, слідчий суддя, відповідно до вимог ст.201 КПК України у взаємозв`язку зі ст.194 КПК України, застосувавши до ОСОБА_7 особисте зобов`язання, мав зазначити у судовому рішенні нові обставини, які не розглядались судом апеляційної інстанції або вказати на зміну обставин провадження чи зменшення, встановлених апеляційним судом ризиків. Такі вимоги слідчим суддею не виконанні.
За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що розгляд матеріалів за клопотанням захисника підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_7 та скаргою на незаконність його затримання, був здійснений слідчим суддею з істотним порушенням вимог КПК України та має місце також неповнота судового розгляду, що відповідно до ст.409, 412 КПК України є правовою підставою для скасування ухвали слідчого судді.
У зв`язку з вище викладеним, колегія суддів доходить висновку, що апеляційну скаргу прокурора слід задовольнити частково, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 березня 2024 року скасувати, постановити нову ухвалу, якою матеріали за клопотанням захисника підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_7 та скаргою на незаконність затримання повернути до Вищого антикорупційного суду на новий розгляд.
Під час нового судового розгляду слідчому судді необхідно врахувати наведене вище, ретельно, використовуючи усі процесуальні можливості та дотримуючись положень процесуального закону, прийняти законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення.
Керуючись ст.201, 309, 372, 392, 404, 405, 407, 410, 412, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів
п о с т а н о в и л а:
У задоволенні клопотання про закриття апеляційного провадження відмовити.
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 березня 2024 року скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою матеріали за клопотанням захисника підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_7 та скаргою на незаконність затримання повернути до Вищого антикорупційного суду на новий розгляд.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4