- Presiding judge (HACC) : Tkachenko O.V.
Справа № 991/3206/24
Провадження № 1-кс/991/3244/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].
Дата і місце постановлення [1-1].
30 квітня 2024 року, місто Київ.
Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя), секретар судового засідання ОСОБА_2
Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].
Кримінальне провадження за № 620230000000000227 від 13 березня 2023 року.
Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1?4].
Підозрюваний ОСОБА_3, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Сарни, Сарненського району, Рівненської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, депутат Рівненської обласної ради VIII скликання (інша інформація у клопотанні відсутня).
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].
Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 368-5 КК України.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].
Сторона обвинувачення: прокурор другого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 .
Сторона захисту: захисник ОСОБА_5
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].
Вирішується питання про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 620230000000000227 від 13 березня 2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5, ч. 3 ст.209 КК КК України.
Питання про арешт майна вирішується за клопотанням старшого детектива Національного бюро П`ятого підрозділу детективів Четвертого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 (надалі - детектив).
Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].
Слідчий суддя встановив таке.
16 квітня 2024 року до провадження слідчого судді надійшло клопотання детектива, погоджене прокурором другого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, про арешт майна у кримінальному провадженні за № 620230000000000227 від 13 березня 2023 року, яке відповідає вимогам ч. 2 ст. 171 КПК України та обґрунтоване наступним.
Детективами Національного антикорупційного бюро України (надалі - НАБУ), за процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (надалі - САП), здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000227 від 13 березня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5, ч. 3 ст.209КК України.
Підслідність у вказаному кримінальному провадженні визначено за НАБУ відповідно до постанови прокурора другого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 від 04 грудня 2023 року, попередній орган досудового розслідування - Головне слідче управління Державного бюро розслідувань.
У клопотанні детектив зазначає, що вході здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні працівниками Державного бюро розслідувань проведено ряд обшуків.
Зокрема, на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 15 листопада 2023 року (справа № 757/51975/23-к) 24 листопада 2023 року слідчими Державного бюро розслідувань проведено обшук квартири АДРЕСА_3, що належить на праві власності ОСОБА_8, та в якій фактично проживає ОСОБА_3 . Під час обшуку за участі та у присутності ОСОБА_3 виявлено та вилучено грошові кошти в загальній сумі 108.967.946,00 грн, а саме: 1.854.175,00 доларів США, 1.034.615 євро та 1.561.800,00 гривень.
Вищевказаною ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва прямо надано дозвіл на відшукання та вилучення готівкових коштів у значних обсягах та джерела яких не мають підтвердження (не відповідають доходам).
При цьому за період часу з 1 кварталу 2002 року по 3 квартал 2023 року ОСОБА_3 отримав доходи на суму 3.334.623,67 грн, з яких утримано податки та збори на суму 562.914,38 грн (2.771.709,29 грн - сума після відрахування податків та зборів). Крім того, колишня дружина ОСОБА_3 - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, за період часу з 2 кварталу 1999 року по 3 квартал 2023 року отримала доходи на суму 6.602.433,81 грн, з яких утримано податки та збори на суму 59.918,16 грн (прибуток складає 6.542.515,65 грн).
Різниця між загальною сумою грошових коштів, виявлених в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3, та законними доходами його родини складає 99 653 720 гривень. Враховуючи викладене, ці кошти не могли бути набуті ОСОБА_3 за рахунок законних доходів, а їх вартість більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує законні доходи його сім`ї.
У подальшому, 25 листопада 2023 року, ОСОБА_3 заступником Генерального прокурора ОСОБА_10 здійснено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України, за фактом незаконного збагачення на суму 99 653 720 грн. (різниця між загальною сумою грошових коштів, виявлених в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 та офіційно одержаними (задекларованими) доходами, активами), тобто набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи.
Зі змісту клопотання також видно, що постановою про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні та визначення місця зберігання речових доказів від 28 листопада 2023 року, винесеною слідчим Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_11, вищевказані грошові кошти визнано речовими доказами, місцем зберігання визначено AT «Укрексімбанк» (код ЄДРПОУ 00032112, МФО 322313), шляхом зарахування на депозитний рахунок Державного бюро розслідувань (код ЄДРПОУ 41760289) № НОМЕР_2 . Копію зазначеної постанови направлено до Управління фінансової діяльності та бухгалтерського обліку Державного бюро розслідувань.
Відповідно до платіжної інструкції на переказ готівки № 851898 від 29.11.2023 на рахунок Державного бюро розслідувань №UA433223130000025316000000101 (кредит) внесено грошові кошти в сумі 2.128.800,00 грн (грошові кошти в національній валюті українська гривня вилучались також в ході проведення обшуків за іншими адресами).
Відповідно до платіжної інструкції на переказ готівки № 852646 від 29.11.2023 на рахунок Державного бюро розслідувань №UA433223130000025316000000101 (кредит) внесено грошові кошти в сумі 1.553.290,00 євро, що еквівалентно 61.847.658,59 грн по курсу НБУ на дату події (грошові кошти в іноземній валюті євро вилучались також в ході проведення обшуків за іншими адресами).
Відповідно до платіжної інструкції на переказ готівки № 851994 від 29.11.2023 на рахунок Державного бюро розслідувань №UA433223130000025316000000101 (кредит) внесено грошові кошти в сумі 2.513.075,00 доларів США, що еквівалентно 91.386.464,53 грн по курсу НБУ на дату події (грошові кошти в іноземній валюті долар США вилучались також в ході проведення обшуків за іншими адресами).
Відтак, на даний час, вищевказані грошові кошти у вказаному кримінальному провадженні мають статус речових доказів, проте арешт на них накладено не було.
Детектив звертає увагу на те, що з 04 грудня 2023 року до цього часу вказані грошові кошти не передані до Національного антикорупційного бюро України. При цьому, постанова прокурора про визначення підслідності від 04 грудня 2023 року в даному кримінальному провадженні не містить інформації щодо речових доказів, а у зв`язку із зміною підслідності попередній орган досудового розслідування фактично не уповноважений на прийняття процесуальних рішень в даному кримінальному провадженні.
Відповідно до службової записки Управління бухгалтерського обліку та звітності Національного бюро № 07/203-54 від 11.04.2024, оскільки речові докази знаходяться на депозитному рахунку Державного бюро розслідувань в AT «Укрексімбанк», рішення, підстави щодо їх перерахування приймаються посадовими особами Державного бюро розслідувань.
У відповідь на письмовий запит № 541-050/10173 від 10.04.2024 на адресу Державного бюро розслідувань щодо отримання вказаних речових доказів чи їх зарахування на депозитний рахунок Національного бюро, станом на дату звернення із вказаним клопотанням, відповідь не надходила.
Враховуючи викладене, сторона обвинувачення наразі не має фактичного доступу до майна, щодо якого подано цей арешт, однак зобов`язана вжити заходи забезпечення кримінального провадження з метою збереження вказаного майна як речового доказу та забезпечення майбутньої цивільної конфіскації
Крім того, постановою детектива Національного бюро від 15.04.2023 вказані грошові кошти визнано речовими доказами.
В той же час, інкримінований ОСОБА_3 злочин полягає у набутті ним майна (грошових коштів), щодо якого не підтверджено законності підстав набуття прав на нього. Таким чином, відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 96-2 КК України, п. 6-1 ч. 9 ст. 100 КПК України грошові кошти, зазначені у п. 2 цього розділу, підлягають спеціальній конфіскації.
У клопотанні детектив також зазначає, що згідно з протоколом обшуку від 24.11.2023 грошові кошти вилучались в різних кімнатах (приміщеннях) квартири, знаходились в різних пакуваннях та сумах, а саме: 18.400 грн у кишені куртки; 70.220 євро на верхній поличці сейфу; 310.210 євро на балконі у пакеті з надписом «Metro»; у пакеті з надписом «Auchan» 488.385 євро, 137.405 доларів США, 1.543.400 грн; у пакеті з надписом «Frisch» 20.000, 1.116.770 доларів США; у валізі в кімнаті на поличці шафи 145.800, 600.000 доларів США. Разом із грошовими коштами в пакетах знаходились особисті документи ОСОБА_3, що свідчить про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним вилученим майном.
За таких обставин, з метою забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації, детектив у клопотанні просить слідчого суддю накласти арешт на речові докази у кримінальному провадженні № 62023000000000227 від 13 березня 2023 року, що зберігаються на рахунку Державного бюро розслідувань (код ЄДРПОУ 41760289) № НОМЕР_2 в AT «Укрексімбанк» (код ЄДРПОУ 00032112, МФО НОМЕР_3 ), а саме: 1.854.175,00 доларів США, 1.034.615,00 євро та 1.561.800,00 гривень.
Вказані обставини підтверджуються долученими до клопотання копіями матеріалів, зокрема: витягом з ЄРДР; постановою про створення слідчої групи від 18 березня 2024 року; постановою про зміну групи прокурорів від 21 березня 2024 року; постановою про визначення підслідності від 04 грудня 2023 року; супровідним листом від 13 грудня 2023 року за № 16/1/6-47вих/ДСК-23; ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 листопада 2023 року; протоколом обшуку від 24 листопада 2023 року; протоколом затримання від 24 листопада 2023 року; повідомленням про підозру від 25 листопада 2023 року; постановою про визнання речовими доказами від 28 листопада 2023 року; квитанціями від 29 листопада 2023 року; постановою про визнання речовими доказами від 15 квітня 2024 року; листом до ГСУ ДБР від 10 квітня 2024 року; службовою запискою від 11 квітня 2024 року тощо.
Крім того, у судовому засіданні у порядку, визначеному ч. 4 ст. 172 КПК України за ініціативою слідчого судді був допитаний як свідок прокурор Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7, який не повідомив слідчому судді фактичних обставин, які мають значення для вирішення питання про арешт майна.
Прокурор у судовому засіданні вимоги клопотання підтримала та просила задовольнити.
Захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання детектива не заперечував.
Слідчий суддя дослідив клопотання про арешт майна з додатками до нього та заслухав думки сторін кримінального провадження.
Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].
Слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 98 КПК України: «Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення».
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 100 КПК України: «Речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».
Відповідно до вимог п. 6-1 ч. 9 ст. 100 КПК України: «Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. При цьому: майно (грошові кошти або інше майно, а також доходи від них) засудженого за вчинення корупційного злочину, легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, його пов`язаної особи конфіскується, якщо в суді не підтверджено законність підстав набуття прав на таке майно».
Відповідно до вимог ч. 1 та п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України: « Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є арешт майна».
Відповідно до вимог п. п. 1-2 ч. 3, ч. 5 ст. 132 КПК України: «Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України: «Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку».
Відповідно до вимог п.п. 1 та 2 ч. 2, абз. 1 ч. 3 та абз. 1 ч. 4 ст. 170 КПК України: «Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України».
Відповідно до вимог ч. 10 ст. 170 КПК України: «Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна».
Відповідно до вимог ч. 11 ст. 170 КПК України: «Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України: «Клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання».
Відповідно до вимог абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України: «Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96-1 КК України: «Спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу».
Відповідно до вимог п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України: «Спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання».
Зі змісту клопотання видно, що детектив просить накласти арешт на речові докази, що зберігаються на рахунку Державного бюро розслідувань № UA433223130000025316000000101 в AT «Укрексімбанк», а саме: 1.854.175,00 доларів США, 1.034.615,00 євро та 1.561.800,00 гривень, з метою забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації.
Так, зі змісту протоколу обшуку від 24 листопада 2023 року видно, що 24 листопада 2023 року слідчим ГСУ ДБР капітаном ДБР ОСОБА_11 проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_2, в якій фактично проживає ОСОБА_3, під час якого було виявлено та вилучено, зокрема: предмети, зовні схожі на грошові кошти, а саме купюри номіналом по 200 грн, на загальну суму 18.400,00 грн та предмети, зовні схожі на грошові кошти, а саме купюри номіналом по 20, 10, 50, 100 та 200 євро, на загальну суму 70.220,00 євро, які поміщені до спец пакету № ДБР 029282; предмети, зовні схожі на грошові кошти, а саме купюри номіналом 100, 20, 500, 200 та 50 євро, на загальну суму 310.210,00 євро, які поміщено до спец пакету ДБР № 029281; предмети, зовні схожі на грошові кошти, а саме купюри номіналом 10, 5, 500, 200, 100, 20, 50 євро, на загальну суму 488.385,00 євро, які поміщено в спец пакет ДБР N? DBR 103340; предмети, зовні схожі на грошові кошти, а саме купюри номіналом 100, 50, 20, 10 та 5 доларів США, на загальну суму 137.405,00 доларів; предмети, зовні схожі на грошові кошти, а саме купюри номіналом 1000, 500, 200 гривень, на загальну суму 1.543.400 грн, які поміщено в спец пакет ДБР № DBR 103356; предмети, зовні схожі на грошові кошти, а саме купюри номіналом 50 євро на загальну суму 20.000,00 євро; предмети, зовні схожі на грошові кошти, а саме купюри номіналом 100, 50, 20, 10, 5 та 1 долар США, на загальну суму 1.116.770,00 доларів США, які поміщено в спец пакет ДБР № DBR 103657; предмети, зовні схожі на грошові кошти, а саме купюри номіналом 100 та 50 євро, на загальну суму 145.800,00 євро; предмети, зовні схожі на грошові кошти, а саме купюри номіналом 100, 50, 20 та 10 доларів США, на зальну суму 600.000,00 доларів США, які поміщено в спец пакет ДБР № DBR 103656. Підсумовуючи, слідчий у вказаному протоколі зазначає, що загальні суми вилучених предметів, зовні схожих на грошові кошти складають: 1.034.615,00 євро, 1.854.175,00 доларів США, 1.561.800,00 гривень.
Тотожна інформація щодо вказаних вище предметів, які «зовні схожі на грошові кошти» і знаходяться у відповідних спец пакетах ДБР зазначена також і у постанові про визнання речовими доказами від 28 листопада 2023 року.
Разом з тим, будь-яких доказів на підтвердження того, що зазначені вище предмети, зовні схожі на грошові кошти, були справжніми грошовими коштами та відповідно до платіжних інструкцій на переказ готівки від 29 листопада 2023 року за № 851898, № 852646 та № 851994 були внесені на рахунок Державного бюро розслідувань № НОМЕР_2, надано не було, як і самих спец пакетів.
За таких обставин, слідчий суддя позбавлений можливості встановити, що саме ці грошові кошти, які зберігаються на рахунку Державного бюро розслідувань в AT «Укрексімбанк» (1.034.615,00 євро, 1.854.175,00 доларів США, 1.561.800,00 гривень), були вилучені у ОСОБА_3 24 листопада 2023 року під час обшуку та надалі визнані речовими доказами за постановою від 28 листопада 2023 року.
Слідчий суддя не бере до уваги постанову про визначення речовими доказами від 15 квітня 2024 року, у зв`язку з тим, що вона містить недостовірні фактичні дані, які суперечать протоколу обшуку і постанові про визнання речовими доказами від 28 листопада 2023 року, оскільки у ній зазначено, що під час обшуку за участі та у присутності ОСОБА_3 виявлено та вилучено грошові кошти в загальній сумі 108.967.946 грн, а саме: 1.854.175,00 доларів США, 1.034.615,00 євро, 1.561.800,00 гривень, а таких даних протокол обшуку не містить.
Слідчий суддя також враховує і те, що йому не надано доказів на підтвердження виконання органом досудового розслідування у даному випадку вимог ч. 2 ст. 100 КПК України щодо огляду, фотографування та докладного опису у протоколі огляду речових доказів, з метою збереження яких подано це клопотання.
Узагальнюючи викладене, слідчий суддя зазначає, що з наявних у нього в розпорядженні матеріалів кримінального провадження видно, що при обшуку за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_3 24 листопада 2024 року були вилучені предмети, «зовні схожі на грошові кошти», на загальну суму 1.854.175,00 доларів США, 1.034.615,00 євро та 1.561.800,00 гривень, а не грошові кошти, що надалі було також зафіксовано у постанові про визнання речовими доказами від 28 листопада 2023 року.
Враховуючи, що спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, а стороною обвинувачення не доведено, що вилучені у підозрюваного ОСОБА_3 предмети є грошовими коштами, слідчий суддя не вбачає за можливе накласти арешт на кошти, які зберігаються на рахунку Державного бюро розслідувань № НОМЕР_2 в AT «Укрексімбанк», а саме: 1.854.175,00 доларів США, 1.034.615,00 євро та 1.561.800,00 гривень, з метою забезпечення спеціальної конфіскації, а також і на предмети, «зовні схожі на грошові кошти», на загальну суму 1.854.175,00 доларів США, 1.034.615,00 євро та 1.561.800,00 гривень, оскільки останні не відповідають критеріям, визначеним п. п. 1-6-1 ч. 9 ст. 100 КПК України.
Разом з тим, слідчий суддя погоджується з позицією прокурора, що вилучене під час обшуку 24 листопада 2023 року за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_3 майно, а саме предмети, «зовні схожі на грошові кошти», на загальну суму 1.854.175,00 доларів США, 1.034.615,00 євро та 1.561.800,00 гривень, належать до речових доказів відповідно до вимог ст. 98 КПК України, оскільки містять відомості, які можуть бути використані як докази фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
За таких обставин, під час вирішення клопотання про накладення арешту на зазначене майно слідчий суддя врахував правову підставу для арешту майна, а також можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, у зв`язку з чим дійшов висновку про наявність підстав для накладення на нього арешту з метою забезпечення збереження речових доказів.
Під час розгляду цього клопотання, слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. Вказана норма узгоджується також з ч. 5 ст. 9 КПК України, відповідно до якої, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі ст. 1 Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»), тобто має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).
Слідчий суддя також зазначає, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.
За таких обставин, слідчий суддя, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для власника, дійшов висновку, що вказані у даному клопотанні предмети, зовні схожі на грошові кошти, мають значення для кримінального провадження.
Узагальнюючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та/або відчуження вказаного у клопотанні майна, необхідно накласти на нього арешт з позбавленням права на його відчуження, розпорядження та/або користування ним.
Слідчий суддя, з огляду на викладене, керуючись положеннями ст. ст. 131, 132, 170-173, 372, 376 КПК України дійшов висновку про часткове задоволення клопотання прокурора про арешт майна.
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].
Висновки слідчого судді [3-1].
Слідчий суддя постановив.
1. Клопотання старшого детектива Національного бюро П`ятого підрозділу детективів Четвертого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 - задовольнити частково;
2. Накласти арешт на майно, вилучене під час обшуку 24 листопада 2023 року за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2, з позбавленням останнього права на його відчуження, розпорядження та/або користування ним, а саме на: предмети, зовні схожі на грошові кошти, на загальну суму 1.854.175,00 доларів США, 1.034.615,00 євро та 1.561.800,00 гривень.
3. У решті клопотання відмовити.
4. Ухвала про накладення арешту виконується негайно слідчим (детективом), прокурором, а її оскарження не зупиняє її виконання.
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Повний текст ухвали складений та оголошений 06 травня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1