- Presiding judge (HACC): Voronko V.D.
Справа № 991/3717/24
Провадження 1-кс/991/3756/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 травня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3, про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянину України, уродженцю с. Зазим`я Броварського району Київської обл., зареєстрованому та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, у кримінальному провадженні №52017000000000841 від 29.11.2017,
ВСТАНОВИВ:
Прокурор ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні №52017000000000841 від 29.11.2017, в якому просила продовжити на два місяці строк дії запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді від 07.03.2024 у вигляді домашнього арешту із забороною у період часу з 20.00 год до 07.00 год залишати житло, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_1, без дозволу детектива, прокурора, слідчого судді або суду та продовжити на два місяці обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, покладені на підозрюваного, а саме: прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, суду за кожним викликом; не відлучатись за межі Київської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування із свідками: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 ; здати до Державної міграціної служби свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон номер НОМЕР_1, виданий 19.03.2018.
Обґрунтовуючи необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний час доби та обов`язків, покладених на підозрюваного ухвалою слідчого судді, прокурор послалася на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжкими злочинами, за вчинення яких передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, при цьому ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 КК України є корупційними злочинами, за вчинення яких правопорушнику має бути призначена виключно реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі. Окрім того прокурор вказала на наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду та незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. У зв`язку з тим, що строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та обов`язків, покладених на підозрюваного закінчується 08.05.2024, прокурор звернулася до суду із клопотанням про їх продовження.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала подане клопотання та просила задовольнити із зазначених вище підстав, наполягала на тому, що саме такий вид запобіжного заходу як домашній арешт із забороною підозрюваному у період часу з 20.00 год до 07.00 год залишати житло та з покладенням на підозрюваного обов`язків, у визначеному попередньою ухвалою слідчого судді обсязі, здатні забезпечувати процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 . Крім того, зазначила, що підозра є обґрунтованою, ризики, передбачені п.п.1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися і не зникли, у кримінальному провадженні на даний час триває виконання вимог ст. 290 КПК України, тому сторона обвинувачення просить суд продовжити строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту та покладених раніше обов`язків на ОСОБА_4 ще на два місяці.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні та в письмовому клопотанні просив при розгляді клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_4 зменшити час заборони залишати житло з 00.00 год до 05.00 год, що співпадає з часом комендантської години. Зазначив, що ОСОБА_4 одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей - сина ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньку ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає разом зі своїми батьками похилого віку, яким допомагає по господарству. Додав, що батько ОСОБА_4 пенсіонер, переніс дві операції. Поряд з цим, мати ОСОБА_4 працює в медичному закладі, в якому лікуються, у тому числі, поранені захисники нашої Батьківщини. До обрання запобіжного заходу, на прохання матері, ОСОБА_4 забирав її власним автомобілем з роботи або автобусної зупинки, зокрема неодноразово в період після 20.00 год до настання комендантської години. А також, за потреби, відвозив її на роботу чи до зупинки після 5.00 год ранку. Проте унаслідок заборони залишати житло з 20.00 до 07.00 год він позбавлений можливості підвозити матір на роботу та забирати її в пізній час. Таким чином вона не має змоги дістатись пізно ввечері додому чи зранку на роботу без допомоги сина. У результаті хворі, які лікуються в такому медичному закладі недоотримують необхідної медичної допомоги. Тож на переконання сторони захисту, застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу не повинно порушувати права та свободи інших громадян. До того ж, підозра ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому злочинів є необґрунтованою, а ризики - відсутні.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію захисника.
Дослідивши матеріали, надані сторонами під час судового розгляду, заслухавши думку учасників судового процесу, слідчий суддя зазначає наступне.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні Національного антикорупційного бюро України перебуває кримінальне провадження № 52017000000000841 від 29.11.2017, у якому повідомлено про підозру серед інших ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.
Всього у кримінальному провадженні повідомлено про підозру 11 особам.
Стороною обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюється: у пособництві в заволодінні землями ДП «ДГ «Дмитрівка» на території м. Фастів Київської області площею 919,34 га вартість яких складає 714 769 489,25 гривень, що належали на праві постійного користування згідно державного акту на право постійного користування землею серії КВ № 0002 від 13.12.1995, вчиненого шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, організованою групою, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України; вчиненні правочину із земельними ділянками, одержаними внаслідок вчинення злочину передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, в ході заволодіння землями на території м. Фастів Київської області площею 919,34 га, що перебували у ДП «ДГ «Дмитрівка» на праві постійного користування згідно державного акту на право постійного користування землею серії КВ № 0002 від 13.12.1995, вчиненого організованою групою, в особливо великому розмірі, тобто злочину, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.
15.02.2024 ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42019110350000029 від 13.02.2019 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 КК України.
27.03.2024 кримінальне провадження № 42019110350000029 приєднано до матеріалів досудового розслідування №52017000000000841 від 29.11.2024.
28.03.2024 ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №52017000000000841 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри.
07.03.2024 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/1672/24 застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною у період з 20.00 год до 07.00 год залишати житло, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_1, до 08.05.2024 включно та покладено на підозрюваного такі обов`язки: прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, суду за кожним викликом; не відлучатись за межі Київської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування із свідками: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 ; здати до Державної міграціної служби свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон номер НОМЕР_1, виданий 19.03.2018. Строк дії ухвали встановлений до 08.05.2024 включно.
Так як строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та обов`язків, покладених на ОСОБА_4 закінчується, вказане стало підставою для звернення сторони обвинувачення до слідчого судді з клопотанням про їх продовження.
Слідчий суддя вбачає, що повідомлена ОСОБА_4 підозра станом на час розгляду цього клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», зокрема термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрювану особу з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року). Тобто стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта.
Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя приходить до переконання, що вони є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою, оскільки наведені стороною обвинувачення докази з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного ОСОБА_4 з кримінальними правопорушеннями на даному етапі досудового розслідування.
Слід враховувати, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, тому суд лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.
При цьому правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.
Отже повідомлена ОСОБА_4 підозра ґрунтується на зібраних в ході досудового розслідування та досліджених доказах, тож слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК Україниобґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень достатніми.
Варто додати, що питання наявності обґрунтованої підозри перевірялось слідчим суддею під час постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту від 07.03.2024. До того ж ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 01.04.2024 ухвалу слідчого судді від 07.03.2024 залишено без зміни.
Водночас, прокурор зазначає, що 05.10.2023 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000841 від 29.11.2024 продовжено до восьми місяців, тобто до 15.04.2024 включно. 27.03.2024 кримінальне провадження №42019110350000029 приєднано до матеріалів досудового розслідування №52017000000000841 від 29.11.2024. Разом з тим, 28.03.2024 у порядку ст. 290 КПК України сторонам у кримінальному провадженні №52017000000000841 від 29.11.2024 повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування. Тож наразі триває ознайомлення сторони захисту із зібраними під час досудового розслідування доказами.
Таким чином, слідчим суддею встановлено, що у кримінальному провадженні для неухильного виконання вимог ст.2 КПК України необхідно виконати приписи ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Виконання зазначених дій необхідне для забезпечення прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Отже, слідчим суддею встановлено необхідність проведення ряду процесуальних дій, у зв`язку з чим досудове розслідування неможливо закінчити до спливу строку дії застосованого до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків, відповідно до ухвали слідчого судді від 07.03.2024.
У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
При цьому, як стверджує прокурор, з часу застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, встановлені слідчим суддею ризики, передбачені п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, тим самим виправдовуючи застосування до підозрюваного запобіжного заходу та покладення на нього відповідних обов`язків.
Під час перевірки наявності ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч.1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні № 52017000000000841 від 29.11.2017 щодо підозрюваного ОСОБА_4, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, які відносяться до категорії особливо тяжких злочинів та є корупційними злочинами, за які правопорушнику має бути призначена виключно реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі.
Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
До того ж очевидним є те, що підозрюваний має можливості для переховування від органу досудового розслідування, у тому числі значні фінансові спроможності, до чого його може спонукати встановлена кримінальним законом відповідальність за вчинення інкримінованих йому особливо тяжких злочинів. Тож наведені факти не самі по собі, а у їх сукупності та взаємозв`язку свідчать про існування зазначеного ризику.
Слідчий суддя дійшов висновку і про наявність ризику незаконного впливу підозрюваного на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що наразі жоден зі свідків не допитаний судом, і, відповідно, їх показання не сприйняті безпосередньо, задля можливості використання їх як доказів, у той час як нормами КПК України встановлена процедура отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). До того ж ОСОБА_4 обізнаний, хто є свідками у цьому кримінальному провадженні та відповідно має знайомих осіб серед службових осіб Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, їх структурних підрозділів. Отже ОСОБА_4, будучи обізнаним про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні, може шляхом підкупу, погроз, умовляння або іншим чином впливати на свідків, з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань, що в подальшому виключить їх можливість давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування. Вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Таким чином слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється.
У судовому засіданні прокурором доведено існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, а також те, що з часу застосування запобіжного заходу ризики переховування від органів досудового розслідування та незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні не зменшилися та продовжують існувати.
Доведення цих обставин переконує слідчого суддю у обґрунтованості вимог про продовження строку тримання під домашнім арештом та продовження строку дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
У контексті встановлених обставин, слідчий суддя вважає, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків та не зможе запобігти існуючим ризикам.
Водночас, беручи до уваги процесуальну поведінку підозрюваного з моменту застосування запобіжного заходу, тривалість застосування такого запобіжного заходу як домашній арешт, майновий стан та стан здоров`я підозрюваного, наявність на утримання малолітніх дітей, слідчий суддя дійшов висновку про можливість послаблення застосованого до нього запобіжного заходу, а саме шляхом визначення періоду, протягом якого йому заборонено залишати житло за адресою: АДРЕСА_1, тобто в період часу з 22 години до 06 години без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду, із продовженням строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного, на підставі ч.5 ст. 194 КПК України, згідно ухвали від 07.03.2024.
За таких обставин клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 9, 176-178, 181, 194, 199, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити частково.
Продовжити на два місяці, тобто до 02.07.2024 включно, строк дії запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, тримання під домашнім арештом із забороною у період з 22.00 год до 06.00 год залишати житло за адресою: АДРЕСА_1, без дозволу детектива, прокурора, слідчого судді або суду, з покладенням на нього наступних обов`язків:
- прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, суду за кожним викликом;
- не відлучатись за межі Київської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування із свідками: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 ;
- здати до Державної міграціної служби свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон номер НОМЕР_1, виданий 19.03.2018.
Визначити термін дії обов`язків, покладених судом на підозрюваного ОСОБА_4 до 02.07.2024 включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №52017000000000841 від 29.11.2017.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1