- Presiding judge (HACC) : Movchan N.V.
Справа № 991/3813/24
Провадження 1-кс/991/3852/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2, ОСОБА_3, прокурора ОСОБА_4, підозрюваного ОСОБА_5, захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання старшого детектива Четвертого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_11, погоджене з Генеральним прокурором ОСОБА_12, про застосування запобіжного заходу у виді застави стосовно
ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві, адреса реєстрації: АДРЕСА_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України,
у кримінальному провадженні № 42021000000001897 від 16.09.2021,
УСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому детектив просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді застави у розмірі 5000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 15140000,00 грн, покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Клопотання обґрунтовується тим, що слідчою групою у складі детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021000000001897 від 16.09.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5, будучи народним депутатом України ІХ скликання, у період з 02.07.2020 по 12.08.2021 набув активів, вартість яких на 11 378 409,93 грн перевищує його законні доходи, а саме: транспортний засіб «Mersedes-Benz S63»; земельну ділянку з кадастровим номером 3221080500:03:003:0072, загальною площею 0,24 га; автомобіль марки TESLA MODEL X; житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку з кадастровим номером 3221283205:03:003:0183, площею 0,028 га; квартиру за адресою: АДРЕСА_3 ; квартиру за адресою: АДРЕСА_4 ; нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_5 ; квартиру за адресою: АДРЕСА_6 ; квартиру за адресою: АДРЕСА_7 ; квартиру за адресою: АДРЕСА_8 ; нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_9, право власності на частину з яких за його дорученням оформлено на його близьких родичів - матір ОСОБА_13 та сестру ОСОБА_14, а також останній згодом міг прямо вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.
02.05.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України.
Детектив стверджує, що повідомлена підозра у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами.
Необхідність застосування стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді застави, детектив обґрунтовує, серед іншого, наявністю встановлених під час досудового розслідування ризиків того, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному проваджені; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Більш м`який запобіжних захід не зможе запобігти зазначеним вище ризикам та забезпечити належну поведінку підозрюваного.
З огляду на майновий стан підозрюваного, розмір незаконно набутих активів, детектив зазначив, що розмір застави у межах до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатен забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, а тому заставу слід визначити у розмірі 5000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 15140000,00 грн. Саме такий розмір застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання встановленню всіх важливих обставин у кримінальному провадженні та одночасно не є завідомо непомірним для підозрюваного.
Також детектив зазначає, що у випадку внесення застави підозрюваним чи іншими особами у вказаному розмірі, на ОСОБА_5 необхідно покласти обов`язки, передбачені абз. 1, п. 2-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 вимоги клопотання підтримав, просив задовольнити. Під час розгляду клопотання надав додаткові пояснення щодо змісту та значення долучених до клопотання документів.
Захисники ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, з думкою яких погодився підозрюваний ОСОБА_5, просили відмовити у задоволенні клопотання. У випадку, якщо слідчий суддя дійде висновку про необхідність застосування запобіжного заходу, просили застосувати або особисту поруку, або заставу у меншому розмірі.
Захисники в обґрунтування своїх заперечень зазначили, що (1) органом досудового розслідування не встановлено в діях ОСОБА_5 складу злочину, передбаченого ст. 368-5 КК України; (2) матеріали кримінального провадження не містять доказів на підтвердження того, що правочини щодо придбання нерухомого майна були вчиненні за дорученням ОСОБА_5 та що останній користується ним чи вчиняє дії тотожні розпорядженню; (3) обрахунок вартості придбаного майна мав проводитись з урахуванням ціни, зазначеної у відповідних договорах купівлі - продажу, а не шляхом проведення експертиз для визначення ринкової вартості такого майна; (4) експертизи не були проведені станом на дату придбання майна, з урахуванням того, що його стан може бути змінений, а тому висновки експертів не мають братись до уваги слідчим суддею; (5) договори купівлі-продажу, за якими придбавалось нерухоме майно, є дійсними, вони не визнавались судом нікчемними чи недійсними; (6) обґрунтований висновок Національного агентства з питань запобігання корупції від 29.03.2024 щодо виявлення ознак корупційного кримінального правопорушення не може братись до уваги слідчим суддею, оскільки на адвокатський запит НАЗК повідомило, що моніторинг способу життя народного депутата ОСОБА_5 ще не завершено; (7) стороною обвинувачення не встановлено та не враховано доходи доньки та чоловіка сестри ОСОБА_5 ; (8) наведені стороною обвинувачення ризики є лише припущеннями, оскільки ризик переховування від органів досудового розслідування та суду не може ґрунтуватись лише на тяжкості кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного та наявність у нього зв`язків серед представників влади навпаки підтверджують міцність зв`язків підозрюваного з Україною; (9) у клопотанні відсутнє належне обґрунтування неможливості застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу; (10) розмір застави, який просить визначити сторона обвинувачення, є надмірним для підозрюваного і призведе фактично до необхідності продавати своє майно чи отримувати кредитні кошти; (11) сторона захисту просить слідчого суддю врахувати, що ОСОБА_5 раніше не судимий, одружений, є народним депутатом України, має міцні соціальні зв`язки, є батьком двох неповнолітніх дітей, займає активну громадянську позицію, активно допомагає ЗСУ. Письмові заперечення долучені до матеріалів справи.
Підозрюваний ОСОБА_5 додатково пояснив, що він не має жодного відношення до нерухомого майна та транспортних засіб, зазначених у клопотанні. Все це майно придбане мамою та сестрою, кошти на придбання якого збиралась протягом тривалого часу. Він належним чином виконує свої повноваження народного депутата України, займається волонтерською діяльність. Грошові активи, які він декларує, збирає на навчання дітей. Розмір застави, який просить визначити сторона обвинувачення, є непомірним для нього.
Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити частково з таких підстав.
Встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021000000001897 від 16.09.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209КК України.
Запобіжні заходи є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1, 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України запобіжні заходи можуть застосовуватись до особи, яка набула статусу підозрюваної або обвинуваченої у конкретному кримінальному провадженні.
За ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
З матеріалів доданих до клопотання встановлено, що 02.05.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України, а саме: що ОСОБА_5, будучи народним депутатом України ІХ скликання, набув активів, вартість яких на 11378409,93 грн перевищує його законні доходи. Вручення повідомлення про підозру підтверджується особистим підписом ОСОБА_5 .
Отже, відповідно до положень ч. 1 ст. 42 КПК України ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного в цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити, зокрема, такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень.
Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчий суддя керується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ визначення «обґрунтованої підозри» надано, зокрема, у рішенні «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom», згідно з яким «…існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Втім, що саме може бути розцінене як «обґрунтоване», буде залежати від усіх обставин справи» [15, § 32]. Таке формулювання ЄСПЛ надалі також підтверджено в таких його рішеннях, як «Нечипорук і Йонкало проти України», «Erdagoz v. Turkey», «Labita v. Italy», «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» та доповнено вказівкою на те, що «факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи» [16, §§ 34, 36], і так само «висунення обвинувачення» [17, § 184].
На підтвердження причетності ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, до клопотання додано матеріали, які досліджені у судовому засіданні, а саме копії: матеріалів щодо набуття ОСОБА_5 статусу народного депутата України, а також обрання ОСОБА_5 Головою Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування;
щорічних декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданими ОСОБА_5 за 2020, 2021, 2022, 2023 роки, ;
матеріалів моніторингу способу життя народного депутата України ОСОБА_5, проведеного Національним агентством з питань запобігання корупції;
відомостей, отриманих від ГУ ПФУ в м. Києві щодо розміру пенсії, нарахованої ОСОБА_13 за період з 28.10.2005 по 31.10.2022;
протоколу огляду від 06-14.02.2024 інформації щодо майнового стану (доходів та видатків) ОСОБА_5, а також його рідних та близьких осіб: ОСОБА_13 (дружина), ОСОБА_13 (мати), ОСОБА_15 (батько), ОСОБА_14 (сестра), ОСОБА_16 (чоловік сестри) (т. 1 а.с. 99-163);
протоколу огляду від 02-05.02.2024 руху коштів на рахунках ОСОБА_5 та його родини, зі змісту якого встановлено, що у родини ОСОБА_5 були відсутні кошти, необхідні для купівлі нерухомого та рухомого майна, зазначеного у клопотанні (т. 1 а.с. 85-98);
висновку експертів від 26.01.2024 № 3133/15748 за результатами проведення комісійної судової оціночно-будівельної експертизи, яким встановлено ринкову вартість об`єктів нерухомості, розташованих у ЖК «Рів`єра» в м. Києві;
висновку експертів від 05.02.2024 № 3134/15747 за результатами проведення комісійної судової оціночно-будівельної експертизи, яким встановлено ринкову вартість квартири, розташованої по АДРЕСА_10 ;
висновку експертів від 08.02.2024№ 3132/15749 за результатами проведення комісійної судової оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи, яким встановлено ринкову вартість земельної ділянки та житлового будинку, розташованих по АДРЕСА_2, а також земельної ділянки в садівницькому товаристві «Полісся-2006»;
протоколу огляду від 01.12.2022 інформації, отриманої від ПрАТ «Київстар», зі змісту якого встановлено, що 02.07.2020 під час реєстрації права власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_11 » (кадастровий номер: 3221080500:03:003:0072), 29.04.2021 під час реєстрації права власності на житловий будинок та земельну ділянку за адресою АДРЕСА_2 (кадастровий номер 3221283205:03:003:0183), в зоні дії базових станцій за місцезнаходженням приватного нотаріуса, який здійснював реєстраційні дії, фіксувався абонентський номер, належний ОСОБА_13 - дружині ОСОБА_5, а 12.08.2021 під час реєстрації права власності на квартири та нежитлові приміщення в ЖК «Рів`єра», в зоні дії базових станцій за місцезнаходженням приватного нотаріуса, який здійснював реєстраційні дії, фіксувався абонентський номер, належний ОСОБА_5, в той час, коли абонентський номер його сестри, на яку оформлювали право власності, фіксувався в зоні дії базових станцій у Дарницькому районі м. Києва (т. 1 а.с. 16-38);
протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 20.03.2023 стосовно ОСОБА_14 та ОСОБА_13 - дружини ОСОБА_5, у яких зафіксовані розмови щодо ремонтних робіт у ЖК «Рів`єра» та в житловому будинку в с. Перемога, зміст яких дає підстави для висновку, що остаточна думка щодо цього питання залишалась за ОСОБА_13 (т. 1 а.с. 72-78); протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 20.03.2023 стосовно ОСОБА_14, у якому зафіксовані розмови останньої з ОСОБА_17, якого вона просить видалити всі переписки з ОСОБА_5 та перепитує, у кого з будівельників можуть бути переписки з ОСОБА_5, аналогічні за змістом розмови зафіксовані і з ОСОБА_16, ОСОБА_18 ОСОБА_19 (т. 1 а.с. 66-71); протоколу огляду від 24.04.2024 з додатками, яким оглянуто матеріали кримінального провадження та встановлено, зокрема, що квартира за адресою АДРЕСА_12, яка з 12.08.2021 перебувала у власності ОСОБА_13 - 29.12.2022 відчужена на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_20, квартири які з 12.08.2021 перебувала у власності ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_13 та за адресою: АДРЕСА_14 на підставі договорів дарування від 25.10.2022 передані у власність ОСОБА_21, квартира АДРЕСА_15 у подальшому на підставі договору купівлі-продажу від 29.12.2022 відчужена ОСОБА_22, приміщення АДРЕСА_16, яке з 12.08.2021 перебувало у власності ОСОБА_14 25.10.2022 на підставі договору дарування подароване ОСОБА_21 ;
протоколу огляду від 21-23.12.2022, складеного за результатом огляду вилученого 20.12.2022 у ході проведення обшуку мобільного телефону Samsung S21 Ultra 5G, належного ОСОБА_13 (дружині) та виявлено листування, зокрема у лютому 2022 з ОСОБА_14 щодо проведення ремонтних робіт у квартирах у ЖК «Рів`єра» в м. Києві; у грудні 2021 з ОСОБА_17 щодо ремонтних робіт у ЖК «Рів`єра» в м. Києві, у ЖК «Баварія» в с. Крюківщина та узгодження дизайну з ОСОБА_5 ; у липні 2021 з абонентом «ОСОБА_60», у якому обговорюється придбання та ремонт автомобіля марки «TESLA» (т. 2 а.с. 1-38);
протоколу додаткового огляду від 12.01.2023 згідно якого оглянуто вилучений 20.12.2022 у ході проведення обшуку мобільний телефона ОСОБА_5 та виявлено листування у листопаді 2022 з ОСОБА_23 (абонент « ОСОБА_24 ») щодо шляхів уникнення кримінальної відповідальності за ст. 368-5 КК України; листування у жовтні 2022 з абонентом « ОСОБА_61», у якому ОСОБА_5 надсилає ухвалу слідчого судді ОСОБА_26 про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні № 42018000000001897; замітку у лютому 2021 такого змісту «Ярославской переулок 4 Паркинг тесла»; у серпні 2020 фотозображення ремонтних робіт у ЖК «Рів`єра» в м. Києві, в житловому будинку в с. Перемога, експлікації квартири АДРЕСА_17, у жовтні 2020 свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки «TESLA», у січні 2020 автомобіля «Mersedes-Benz S63»;у листопаді 2020 аркуша паперу з розрахунком вартості квартири АДРЕСА_18 ОСОБА_13 ; у січні 2021 збережені зображення екрану мобільного пристрою, на яких міститься листування з абонентом « ОСОБА_27 » щодо вартості та проведення ремонтних робіт у будинку за адресою с. Перемога, рахунки за які виставлялись ОСОБА_5 ; у лютому 2021 збережені зображення екрану мобільного пристрою, на яких міститься листування з абонентом « ОСОБА_28 » щодо розрахунку вартості та знижки на квартиру АДРЕСА_18 на 6 поверсі та комірки (т. 2 а.с. 39-202);
протоколу додаткового огляду від 31.10.2023 ноутбуку Lenovo, належного ОСОБА_17, у якому виявлено розрахунки ремонтних робіт у ЖК «Рів`єра» (т. 2 а.с. 203- 230);
протоколу додаткового огляду від 07.04.2023 мобільного телефону Apple iPhone 11, належного ОСОБА_17, у ході проведення якого виявлено листування останнього з особами, які проводили ремонтні роботи в ЖК «Рів`єра» в м. Києві, фотосвітлини ремонтних робіт, документів. У сукупності з іншими матеріалами справи зміст вказаного листування може свідчити про те, що замовником вказаних робіт є ОСОБА_5 ;
протоколу огляду від 27-29.11.2023 інформації, отриманої від ПрАТ «Київстар», зі змісту якого встановлено, що під час огляду записів про з`єднання абонентського номера мобільного зв`язку ОСОБА_5 виявлено записи про з`єднання із абонентськими номерами мобільного зв`язку ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, з якими ОСОБА_14 укладені розписки про позику та повернення грошей. При цьому записів про з`єднання абонентського номера мобільного зв`язку ОСОБА_14 зі зазначеними вище особами не виявлено (т. 1 а.с. 39-65),
протоколів допиту свідків, та інші матеріали.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5, оцінюючи у сукупності досліджені матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, за викладених у клопотанні обставин. Тобто, зазначені у клопотанні детектива обставини і надані матеріали кримінального провадження підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_5, будучи народним депутатом України ІХ скликання, міг набути активів, вартість яких на 11378409,93 грн перевищує його законні доходи.
Заперечення сторони захисту щодо змісту матеріалів, доданих до клопотання на обґрунтування викладених у ньому обставин, зводяться до тверджень про недоведеність наявності у фактичних діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України.
Щодо наведених аргументів сторони захисту слідчий суддя зазначає, що специфіка та характер корупційного злочину за ст. 368-5 КК України передбачає незаконне збагачення, тобто, набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи. Так, злочином може вважатись лише те діяння, яке підпадає під ознаки правопорушення за законом про кримінальну відповідальність, а наявні у матеріалах справи докази, надані стороною обвинувачення, у своїй сукупності дають підстави вважати, що підозрюваний міг вчинити дії, які можна кваліфікувати за зазначеною статтею Кримінального кодексу України. Той факт, що право власності на майно набувається шляхом укладання у встановленому законом порядку договорів купівлі-продажу певними особами, не виключає можливість фактичного розпорядження таким майном іншою особою, дійсного власника вказаного майна.
Однак, такі обставини є предметом перевірки під час досудового розслідування, а наразі є достатні підстави для висновку про можливість вчинення ОСОБА_5 злочину за описаних у повідомленні про підозру обставин.
Звертаю увагу, що на стадії досудового розслідування оцінка наявних у матеріалах провадження доказів здійснюється не в межах оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а в контексті визначення вірогідності та достатності підстав причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, тобто мова йде виключно про обґрунтоване припущення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше досудове розслідування. Оскільки саме при розгляді кримінального провадження по суті суд, відповідно до положень ст. 94 КПК України, дослідивши всі обставини, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку може прийняти рішення щодо стадії кримінального правопорушення, за наявності підстав, встановити наявність або відсутність в діях особи складу кримінального правопорушення.
Слідчий суддя критично оцінює доводи сторони захисту про те, що висновки експертів не мають враховуватись слідчим суддею, оскільки ціна придбаного нерухомого майна зазначена у договорах купівлі-продажу.
Так, відповідно до ст. 22, 132, 184 КПК України обов`язок подати слідчому судді докази обставин під час розгляду питання про застосування запобіжних заходів покладається на слідчого, прокурора, який подав відповідне клопотання. Питання щодо матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання, відноситься до дискреційних повноважень суб`єкта звернення та визначається ним на власний розсуд.
Водночас, кримінальний процесуальний закон визначає випадки, коли певна обставина має бути підтверджена висновком експерта.
Тому, на переконання слідчого судді, належним доказом на спростування висновків експертів, отриманих у ході досудового розслідування, може бути інший висновок. На час розгляду цього клопотання матеріали справи не містять висновків, які б спростовували висновки експертів, наданих детективом. Досудове розслідування ще триває, і сторони кримінального провадження не позбавлені права самостійно у спосіб, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України, залучити експерта для проведення додаткових чи комплексних експертиз на підтвердження дійсної вартості нерухомого майна.
Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України слідчий суддя встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення на підставі наданих сторонами кримінального провадження доказів.
Надані ж стороною захисту, зокрема копії: відповіді ТОВ «БК» Буд» (код ЄДРПОУ 39721963) від 09.05.2024 № 09/05-В на адвокатський запит щодо цін, за якими реалізовувалось майно за відповідними адресами; договори купівлі продажу від 25.03.2021, від 20.09.2021, 29.07.2021, укладені між ТОВ «БК» Буд» з фізичними особами; протоколу № 8 від 01.08.2021, затвердженого директором ТОВ «БК» Буд» щодо продажу залишків квартир ЖК «Рів`єра-3», а також копія попереднього договору № 90/9-2 від 21.09.2020, укладеного між ТОВ «НБК Київ» (код ЄДРПОУ 39135634) та ОСОБА_13, не узгоджуються між собою та обставинами, встановленими у судовому засіданні, оскільки у наданих стороною захисту матеріалах зазначені різні будівельні компанії.
Тобто, надані матеріали не спростовують встановлені слідчим суддею обставини, оскільки відсутні належні підстави вважати, що майно яке придбавалось за договорами, які долучені захисником тотожні за індивідуальними та родовими ознаками тим, придбання яких перевіряється в ході досудового розслідування.
Доводи сторони захисту щодо неналежності «Обґрунтованого висновку» Національного агентства з питань запобігання корупції від 29.03.2024 як доказу, оскільки згідно повідомлення НАЗК моніторинг способу життя ОСОБА_5 не завершено, слідчим суддею оцінюються критично з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 51-4 Закону України «Про запобігання корупції» (надалі - Закон) Національне агентство здійснює вибірковий моніторинг способу життя суб`єктів декларування з метою встановлення відповідності їх рівня життя наявним у них та членів їх сім`ї майну і одержаним ними доходам згідно з декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що подається відповідно до цього Закону. Моніторинг способу життя суб`єктів декларування здійснюється Національним агентством на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, а також із медіа та інших відкритих джерел інформації, яка містить відомості про невідповідність рівня життя суб`єктів декларування задекларованим ними майну і доходам.
За абзацом 3 ч. 4 ст. 51-4 Закону у разі виявлення за результатами моніторингу способу життя ознак корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією, Національне агентство інформує про них спеціально уповноважені суб`єкти у сфері протидії корупції.
Тобто, Національне агентство здійснює постійний моніторинг способу життя особи, допоки вона є уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та зобов`язане інформувати спеціально уповноважені суб`єкти про виявлений факт, що може свідчити про наявність ознак корупційного правопорушення або правопорушення, однак моніторинг на цьому не припиняється.
Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які зазначає детектив у клопотанні.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5, детектив послався на існування ризиків того, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
При визначенні імовірності переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке класифікується як тяжкий злочини та відноситься до корупційних.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.
Водночас, окрім врахування ступеня тяжкості кримінального правопорушення, яке інкриміноване ОСОБА_5, слідчий суддя враховує, що підозрюваний має два паспорти громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 дійсний до 20.01.2031 та НОМЕР_2 дійсний до 03.12.2029, його досвід виїзду за кордон та майновий стан підозрюваного (т. 3 а.с. 113-204).
Окрім зазначеного вище, також слідчим суддею враховується те, що оскільки підозрюваний є народним депутатом України, ОСОБА_5 міг набути широке коло зв`язків серед представників влади, службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, які він може використати з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду, у тому числі, шляхом виїзду з України.
Не залишається поза увагою слідчого судді те, що Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан. Також роз`яснення, надані Верховним Судом у листі від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де у п. 8, зокрема, зазначено, що оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.
Таким чином, встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження підтверджують наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.
Щодо ризику незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
При встановленні наявності цього ризику слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Тобто, оскільки ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, викладені у клопотанні обставини вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення та долучені до клопотання матеріали кримінального провадження дають слідчому судді підстави вважати, що з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_5 може здійснювати вплив на свідків у цьому кримінальному провадженні як безпосередньо так і опосередковано, зокрема, з використанням своїх зв`язків, шляхом їх підкупу, з метою зміни чи відмови від наданих ними показань. Перш за все, з огляду на те, що більшість свідків у кримінальному провадженні є родичами ОСОБА_5 ( ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_13 ), а також його близькими знайомими ( ОСОБА_17, ОСОБА_29, ОСОБА_32 ). Вказані обставини підтверджуються, зокрема протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 20.03.2023.
Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає, що існує ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженні іншим чином, то слідчий суддя також вважає його доведеним. Про його наявність свідчить те, що 12.01.2023 під час додаткового огляду мобільного телефону ОСОБА_5 у застосунку «Signal» виявлено листування з абонентом « ОСОБА_24 », які обговорюють можливі шляхи уникнення кримінальної відповідальності за ст. 368-5 КК України. Зокрема, 14.11.2022 абонент «ІНФОРМАЦІЯ_24» надсилає повідомлення такого змісту: «Як варіант, можна розглянути позику гр коштів від особи для потреб родичам (вона може нотаріально не засвідчуватися), ніби рідні інвестували в кВ метри. В подальшому у зв`язку з необхідністю віддавати гр кошти позикодавцю, майно може бути продано». Також 10.01.2023 під час проведення обшуку квартири за місцем проживання ОСОБА_14 виявлено: розписку ОСОБА_33, датовану 05.02.2018, про отримання в борг від ОСОБА_13 коштів у розмірі 4 200 000 гривень; розписку ОСОБА_13, датовану 01.02.2019, про повернення боргу ОСОБА_34 ; розписку ОСОБА_35, датовану 01.03.2019, про отримання в борг від ОСОБА_14 коштів у розмірі 2 700 000 гривень; розписку ОСОБА_14, датовану ІНФОРМАЦІЯ_2, про повернення боргу ОСОБА_36 ; розписку ОСОБА_13, датовану ІНФОРМАЦІЯ_3, про отримання від громадянина ОСОБА_62 коштів у розмірі 2 100 000 гривень під заставу автомобіля TESLA MODEL X, 2016 р.в. Вказані особи пов`язані з ОСОБА_5 . Так, у мобільному застосунку «Signal» виявлено листування ОСОБА_5 з абонентом « ОСОБА_37 », зареєстрованим за номером телефону НОМЕР_3 такого змісту: « ОСОБА_5 : - Привет можно контакт твоего дир) ОСОБА_38 : - НОМЕР_4 ОСОБА_63. Он в курсе.» Абонентський номер НОМЕР_4 належить вищезгаданому ОСОБА_39, що підтверджується матеріалами справи (т. 2 а.с. 39-202).
Окрім цього, на наступний день після участі ОСОБА_5 24.10.2022 у розгляді слідчим суддею Вищого антикорупційного суду клопотання детектива про тимчасовий доступ до речей і документів, сестра ОСОБА_5 - ОСОБА_14 уклала зі своєю донькою ОСОБА_21 три договори дарування нежитлового приміщення та двох квартир по АДРЕСА_19, а 29.12.2022 одна з цих квартир була продана ОСОБА_22 за 2 185 635,00 гривень, у той час як 12.08.2021 вона була придбана за 300 000,00 гривень, а невздовзі після проведення 20.12.2023 обшуку у квартирі за місцем проживання ОСОБА_5, 29.12.2023 мати ОСОБА_5 - ОСОБА_13 уклала договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_3, з відстрочкою платежу, вартість вказаної квартири згідно з цим договором становить 4 687 500,00 гривень, у той час як 12.08.2021 вона була придбана за 410 000,00 гривень, що підтверджується матеріалами справи.
Зазначені вище обставини свідчать про можливе створення ОСОБА_5 штучних доказів своєї невинуватості, а також вчинення дій по відчуженню набутого майна.
Доводи сторони захисту про надуманість існування вказаних ризиків, слідчим суддею оцінюються критично, оскільки вони повністю спростовуються дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи.
Щодо визначення виду запобіжного заходу, який може бути застосований щодо підозрюваного.
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).
Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з заставою, є: особисте зобов`язання та особиста порука ( ст. 176 КПК України).
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного (стаття 178 КПК України).
Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, наявність яких визнана доведеною, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.
Враховуючи характер та тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5, та встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що на цьому етапі кримінального провадження застосування до підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж застава, не зможе запобігти ризикам кримінального провадження, у тому числі належного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.
Надані стороною захисту матеріали, які характеризують ОСОБА_5, а саме: позитивна характеристика, а також те, що він займається волонтерською діяльністю, за що має відповідні подяки та відзнаки, одружений, має двох дітей, не спростовують встановлених вище слідчим суддею обставин, та не можуть бути підставою для застосування стосовно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу.
До суду надійшли заяви від ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, про готовність взяти на особисту поруку ОСОБА_5 Всім потенційним поручителям роз`яснено суть запобіжного заходу у виді особистої поруки, права та обов`язки поручителя, та заслухані пояснення останніх щодо готовності виступити поручителем та доводи можливості забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Одна з таких заяв підписана 86 народними депутатами України, однак не всі з них прибули до суду.
Слідчий суддя зазначає, що всі зазначені вище особи, які прибули до суду можуть заслуговувати на довіру, у розумінні ст. 180 КПК України однак, враховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5, перебування ОСОБА_5 у період 2020-2021 років у статусі народного депутата України, а також завдання кримінального провадження та мету запобіжного заходу, слідчий суддя вважає, що більш дієвим запобіжним заходом стосовно ОСОБА_5 буде застава.
Щодо розміру застави.
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої ОСОБА_5 за 2023 рік, останньому на праві власності належать: з 18.04.2019 автомобіль ЗАЗ 965А, з 05.12.2020 автомобіль марки ЗАЗ 965, з 29.07.2023 автомобіль марки VOLVO XC90; дружині ОСОБА_5 - ОСОБА_13 - з 06.01.2022 автомобіль марки «LEXUS RX 450H». Також встановлено, що ОСОБА_5 за 2023 рік отримав дохід у розмірі: 644 160 гривень (заробітна плата); 10 971 гривня (заробітна плата отримана за сумісництвом); 1780000 гривень (дохід від відчуження рухомого майна). Окрім цього ОСОБА_5 задекларовано грошові активи, які є його власністю у сумі - 100 000 доларів США, 17 500 євро, 1 600 000 гривень, та які є власністю дружини у сумі - 100 000 доларів США, 1 400 000 гривень (т. 3 а.с. 183-202).
Співставляючи розмір доходу сім`ї ОСОБА_5, його рідних, вартість набутого ними у власність майна у період 2020-2021 роки, слідчий суддя не вважає очевидно безпідставними твердження про те, що у ОСОБА_5 могли бути необліковані активи.
Також слідчий суддя враховує, що Адвокатське об`єднання «Баррістерс» готове внести за підозрюваного ОСОБА_5 заставу у розмірі 2000000 гривень, що підтверджується повідомленням Голови адвокатського об`єднання.
Слідчий суддя звертає увагу, що метою застави має бути забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і попередження ризиків, а не штрафна чи каральна функція, що вплине не тільки на підозрюваного, але і на життя членів його родини.
Тому, враховуючи обставини та характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5, його майновий стан, слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу у розмірі 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 12 112 000,00. Саме такий розмір, на переконання слідчого судді, розумно і пропорційно співвідноситься з обставинами цього кримінального провадження, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного.
Слідчий суддя також враховує, що розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.
Водночас, чинне законодавство України не покладає можливість внесення застави виключно на підозрюваного, але вимагає забезпечення дієвості провадження, тобто співмірності застави не лише матеріальному стану особи, а й забезпеченню виконання покладених на особу процесуальних обов`язків.
З метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, у разі внесення застави наявні підстави покладення на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких доведена стороною обвинувачення, а саме: - прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора та суду; не відлучатися за межі міста Києва без дозволу детектива, прокурора та суду; повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну місця свого проживання, та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_57, ОСОБА_34, ОСОБА_58, ОСОБА_59 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_5 ; здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу належить задовольнити частково.
При визначенні строку дії обов`язків, на який до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід у виді застави, Кримінальний процесуальний кодекс України не обмежує строками досудового розслідування, у межах якого особі обирається відповідний захід, а тому ухвала про застосування до особи запобіжного заходу та покладення обов`язків може лишатися чинною і після закінчення досудового розслідування в кримінальному провадженні до настання однієї з обставин, наведених у ст. 203 КПК України. Тому, керуючись положеннями ч. 7 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_5, на строк не більше двох місяців, тобто до 10.07.2024.
Керуючись ст. 2, 7, 9, 177, 178, 182, 193-196, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Задовольнити клопотання частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді застави у розмірі 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 12 112 000,00 (дванадцять мільйонів сто дванадцять тисяч) гривень.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов`язки:
- прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора та суду;
- не відлучатися за межі міста Києва без дозволу детектива, прокурора та суду;
- повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну місця свого проживання, та місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_57, ОСОБА_34, ОСОБА_58, ОСОБА_59 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_5 ;
- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_5 .
Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного, визначити до 10 липня 2024 року.
Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу (слідчому), прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.
З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, у тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз`яснити підозрюваному та попередити заставодавця, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до детектива (слідчого), прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого групи прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42021000000001897 від 16.09.2021.
Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1