- Presiding judge (HACC): Dubas V.M.
Справа № 991/1860/24
Провадження 1-кп/991/23/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2024 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) колегією суддів у складі
головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (далі - суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6,
захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні
питання про призначення судового розгляду
в кримінальному провадженні №52020000000000603 від 25.09.2020 щодо обвинувачення
ОСОБА_6 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Червона Знам`янка Кременчуцького району Полтавської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, освіта вища, працює директором Департаменту електрифікації та електропостачання АТ «Укрзалізниця», одружений, має дітей 2010 і 2022 років народження) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України (далі - КК),
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження.
07.03.2024 до ВАКС зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №52020000000000603 від 25.09.2020, для розгляду якого відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначена колегія суддів ВАКС у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_9 і ОСОБА_3 . Ухвалою суду 18.04.2024 задоволено заяву судді ОСОБА_9 про самовідвід й відведено таку від розгляду цього кримінального провадження, відтак 22.04.2024 на підставі розпорядження керівника апарату ВАКС №77ав та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для подальшої участі в справі визначено суддю ОСОБА_2
07.03.2024 ухвалою суду призначено підготовче судове засідання на 13.03.2024 з перервами до 18.04.2024, 03.06.2024.
2. Короткий виклад вирішених за час підготовчого судового провадження питань.
2.1. 22.03.2024 до ВАКС надійшли зауваження захисника ОСОБА_7 щодо обвинувального акту, де такий «з метою забезпечення принципу змагальності, надання Стороні обвинувачення можливості спростувати доводи Сторони захисту, фіксації єдиної послідовної позиції Сторони захисту у доведенні невинуватості ОСОБА_6, надання Суду відомостей про допущені Стороною обвинувачення порушення, єдиною причиною яких є фальсифікація матеріалів кримінального провадження в інтересах ТОВ «Юнайтед Енерджі» та керівництва ДП «НАЕК «Енергоатом», з урахуванням того, що Суд та Сторона захисту не може примусити Сторону обвинувачення не порушувати вимоги законодавства України, діяти чесно і об`єктивно, усунути викладені недоліки» просив «долучити такі зауваження Сторони захисту на обвинувальний акт до матеріалів справи та врахувати зауваження Сторони захисту під час оцінки обвинувального акту на предмет відповідності вимогам КПК України».
03.06.2024 в судовому засіданні захисник ОСОБА_7 пояснив, що вищезазначені зауваження стосуються виключно сутності висунутого обвинувачення та що такі не є клопотанням про повернення обвинувального акту прокурору, відтак таке питання судом не вирішувалось, враховуючи що на стадії підготовчого судового провадження обвинувальний акт може бути повернуто прокурору виключно з підстав його невідповідності формальним вимогам статті 291 КПК, про що не йшлось в зауваженнях.
Також 22.03.2024 до ВАКС надійшло клопотання захисника ОСОБА_7 щодо здійснення судового виклику осіб для допиту та витребування документів, де містилось прохання «Дозволити Стороні захисту заявити клопотання про виклик до Суду зазначених у мотивувальній частині клопотання осіб для допиту після дослідження доказів Сторони обвинувачення та письмових доказів Сторона захисту. Дозволити Стороні захисту заявити клопотання про витребування зазначених у мотивувальній частині клопотання осіб для допиту після дослідження доказів Сторони обвинувачення та письмових доказів Сторона захисту», а саме «1. Президент ДП «НАЕК «Енергоатом» ОСОБА_10 ; 2. Радник президента ДП «НАЕК «Енергоатом» ОСОБА_11 ; 3. Віце президент ДП «НАЕК «Енергоатом» ОСОБА_16; 4. Начальник відділу торгів на ринку на добу наперед ВП «Енергоатом Трейдінг» ДП «НАЕК «Енергоатом» ОСОБА_17; 5. Керівництво та працівники ДП «Гарантований покупець», зокрема заступника директора ОСОБА_18; 6. Член НКРЕКП ОСОБА_12 ; 7. Керівництво та працівники ПрАТ «Полтавський ГЗК»; 8. Керівництво та працівники ТОВ «Ле Трейдінг Україна»; 9. Керівництво та працівники ТОВ «Дніпросталь-Енерго»; 10. Керівництво та працівники ТОВ «Енерджікс»; 11. Керівництво та працівники ТОВ «Юнайтед Енерджі»; 12. Керівництво та працівники ТОВ «Д. Трейдінг» та «Для доведення викладених обставин Сторона захисту має намір заявити про витребування в ПрАТ «Полтавський ГЗК», ТОВ «Ле Трейдінг Україна», ТОВ «Дніпросталь-Енерго», ТОВ «Енерджікс», ТОВ «Юнайтед Енерджі», ТОВ «Д. Трейдінг» документів щодо купівлі продажу електроенергії за період липень-грудень 2020 року».
Окрім того, 03.06.2024 в судовому засіданні захисник ОСОБА_7 подав клопотання про витребування документів, де містилось прохання «Дозволити Стороні захисту заявити клопотання про витребування зазначених у мотивувальній частині клопотання документів (процесуальних рішень та доказів на підставі яких вони прийняті) після дослідження доказів Сторони обвинувачення та письмових доказів сторони захисту».
Суд зазначає, що наразі судовий розгляд у цьому кримінальному провадженні ще не розпочато, відтак не визначено обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження, що позбавляє можливості з`ясувати як необхідність виклику певних осіб як свідків і належність певних документів до доказів, так й доцільність їх витребування. Відтак з огляду на неможливість вирішення таких питань на стадії підготовчого судового провадження у цьому кримінальному провадженні, суд визнав необхідним розглянути їх на стадії судового розгляду у разі надходження відповідних клопотань.
2.2. 17.04.2024 до ВАКС надійшли дві скарги захисника ОСОБА_8 на рішення та дії органу досудового розслідування в порядку частини 2 статті 303 КПК, а саме: 1) на бездіяльність детективів, які входять до складу слідчої групи у цьому кримінальному провадженні щодо невжиття заходів забезпечення кримінального провадження спрямованих на отримання висновку ТОВ «Ернст Енд Янг»; 2) на постанову заступника керівника Головного підрозділу детективів - керівника другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_13 від 27.02.2022 про зміну та визначення слідчої групи та старшого слідчої групи.
Вичерпний перелік рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, міститься у частині 1 статті 303 КПК, та згідно з частиною 2 статті 303 КПК, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу.
Вищенаведені норми частини 2 статті 303 КПК не містять вимог щодо обов`язкового розгляду будь-яких скарг чи заперечень під час підготовчого судового провадження, а лише вказують на можливість такого розгляду з урахуванням завдань підготовчого провадження, повноважень суду, про що зокрема свідчить використане формулювання «можуть бути предметом розгляду», а не «розглядаються» чи «підлягають розгляду» тощо.
Під час підготовчого судового провадження, яке є обов`язковою самостійною стадією кримінального провадження, суд вправі вирішити обмежене коло питань та прийняти рішення, необхідні винятково для можливості призначення судового розгляду у кримінальному провадженні.
Крім того, суд не вправі оцінювати під час підготовчого провадження процесуальні рішення чи дії слідчого, прокурора, слідчого судді, оскільки відповідно до статей 314-316 КПК з`ясування таких обставин виходить за межі компетенції суду на цій стадії, адже суд позбавлений можливості дослідити докази, що стосуються підстав прийнятих процесуальних рішень та дій, які відтак можуть бути досліджені лише під час судового розгляду.
Така правова позиція викладена як висновки щодо застосування норм права у постановах Верховного Суду від 03.07.2019 в справі №273/1053/17 та від 02.06.2020 в справі №369/9525/17, які враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права відповідно до частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII.
Крім того, оцінка судом під час підготовчого судового провадження законності та обґрунтованості проведених під час досудового розслідування процесуальних дій та рішень слідчого, прокурора, слідчого судді, виключно на підставі доводів однієї сторони порушуватиме принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, зміст якого згідно з частинами 1, 2 статті 22 КПК полягає у самостійному обстоюванні стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим кодексом, та рівних прав сторін кримінального провадження на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим кодексом.
Відтак суд долучив до матеріалів цієї справи подані скарги, однак оцінка наведених у них доводів здійснюватиметься на стадії судового розгляду.
2.3. Питання цивільного позову.
2.3.1. 07.03.2024 прокурором САП ОСОБА_14 разом з обвинувальним актом подана до ВАКС позовна заява в інтересах держави в особі АТ «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до ОСОБА_6 як цивільного відповідача, у якій, посилаючись на Конституцію України, статті 11, 1166 ЦПК, статті 127, 128 КПК, статті 8, 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор просив: «1. Розглянути позовну заяву разом з кримінальним провадженням №52020000000000603 від 25.09.2020 за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 364 КК України. 2. Стягнути із ОСОБА_6 на користь держави в особі АТ «НАЕК «Енергоатом» (юридична адреса: вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 24584661) майнову шкоду завдану кримінальним правопорушенням у розмірі 93 760 000,00 (дев`яносто три мільйони сімсот шістдесят тисяч) грн.», що зокрема обґрунтовувалась таким:
«1. Підстави звернення прокурора до суду.
Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000603 від 25.09.2020.
У вказаному кримінальному провадженні повідомлено про підозру ОСОБА_6 .
ДП «НАЕК «Енергоатом» відмовилося набувати статусу потерпілого у вказаному кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 3 ст. 128 КПК України, Цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права.
Прокурор, який пред`являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених частиною четвертою ст. 25 Закону України «Про прокуратуру».
Згідно із ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Згідно ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Згідно з п. 9 статуту Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2021 №302, ДП «НАЕК «Енергоатом» є юридичною особою публічного права, заснованою на державній власності, та яке не здійснює захист своїх інтересів.
Таким чином, наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі ДП «НАЕК «Енергоатом» (на теперішній час АТ «НАЕК «Енергоатом»).
2. Обґрунтування позовних вимог.
Досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні встановлено, що тимчасово виконуючий обов`язки генерального директора ВП «Енергоатом- Трейдинг» ДП «НАЕК «Енергоатом» ОСОБА_6, зловживаючи своїм службовим становищем, у порушення вимог ч. 2 ст. З Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 №2019-УШ, п.4 Порядку проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 499, п.2.6 Регламенту організації та проведення електронного аукціону з продажу електричної енергії на Товарній біржі «Українська енергетична біржа», затвердженим Біржовим комітетом ТБ «Українська енергетична біржа» протоколом №553 від 20.06.2019, ст. 95 Цивільного кодексу України, статуту ДП «НАЕК «Енергоатом», затвердженого наказом Міністерства енергетики України від 31.07.2020 №476, Положення про організацію торгівельної діяльності ДП «НАЕК «Енергоатом» на ринку електричної енергії та ринку допоміжних послуг (ПЛ-Д.0.50.693-19) та Положення про відокремлений підрозділ «Енергоатом-Трейдинг» ДП «НАЕК «Енергоатом» (ПЛ-П.50.10.167-18) з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «Юнайтед Енерджі» та ТОВ «Д.Трейдінг», протиправно, всупереч інтересам ДП «НАЕК «Енергоатом» організував проведення 11.09.2020 аукціону з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами №ЕР-110920-11 на ТБ «Українська енергетична біржа» на неконкурентних та дискримінаційних засадах під час якого умисно забезпечив не прийняття зустрічних економічно вигідніших пропозицій ТОВ «Де Трейдинг», ПрАТ «Полтавський ГЗК», ТОВ «Ле Трейдінг Україна», ТОВ «Дніпросталь-Енерго» та ТОВ «Енерджікс» наслідком чого стала перемога в аукціоні ТОВ «Юнайтед Енерджі.
За результатами аукціону ОСОБА_6 підписав договір №65-150-8П-20-00157 від 11.09.2020 за яким ДП «НАЕК «Енергоатом» в період з 01.10.2020 по 30.11.2020 у власність ТОВ «Юнайтед Енерджі» за заниженими цінами передано електричну енергію в обсязі 1 465 000 МВт.г за ціною 1 120,00 грн. (без ПДВ) за 1 МВт.г, у зв`язку з чим ДП «НАЕК «Енергоатом» спричинено збитки у вигляді недоотриманих доходів в сумі 93 760 000, 00 грн., що більш ніж у 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та, відповідно до примітки 4 до ст. 364 КК України, є тяжкими наслідками.
Висновком експерта Висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи від 30.01.2023 №4420-Е підтверджено зазначений розмір недоотриманого доходу ДП «НАЕК «Енергоатом» спричинено збитки у вигляді недоотриманих доходів в сумі 93 760 000 грн внаслідок нереалізацїї електроенергії за більш вигідною пропозицією (неакцептування більш вигідних по ціні пропозицій на електронному аукціоні №ЕР-110920- 11, а саме: на 300 лотів з ціною 1 225,00 грн. за 1 МВт.г. загальною вартістю 538 387 500,00 грн., поданої 11.09.2021 о 12:04:38.236 ТОВ «Де Трейдинг» (учасник 190711), на 200 лотів з ціною 1 165,00 грн. за 1 МВт.г. загальною вартістю 341 345 000,00 грн., поданої 11.09.2020 о 12:09:08.824 ПрАТ «Полтавський ГЗК» (учасник 200603), на 100 лотів з ціною 1 300,00 грн. за 1 МВт.г. загальною вартістю 190 450 000,00 грн., поданої 11.09.2020 о 12:13:48.959 ТОВ «Ле Трейдінг Україна» (учасник 200102), на 100 лотів з ціною 1 160,00 грн. за 1 МВт.г. загальною вартістю 169 940 000,00 грн., поданої 11.09.2020 о 12:27:14.743 ТОВ «Дніпросталь-Енерго» (учасник 190674), на 300 лотів з ціною 1 125,00 грн. за 1 МВт.г. загальною вартістю 494 437 500,00 грн., поданої 11.09.2020 о 12:37:18.357 ТОВ «Енерджікс» (учасник 190763).
Таким чином, спираючись на встановлені досудовим розслідуванням обставини, слід констатувати, що ДП «НАЕК «Енергоатом» завдано майнової шкоди на загальну суму 93 760 000,00 грн…
Причинно-наслідковий зв`язок полягає у тому, що саме внаслідок дій відповідача які виразилися в неакцептуванні більш вигідних цінових пропозицій в ході проведення 11.09.2020 аукціону з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами №ЕР-110920-11 на ТБ «Українська енергетична біржа», ДП «НАЕК «Енергоатом» недоотримало дохід у розмірі 93 760 000,00 грн. Таким чином, вважаємо доведеним наявність усіх чотирьох елементів для настання цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування шкоди.
2.3.2. 17.04.2024 до ВАКС надійшов лист АТ «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» від 12.04.2024 №01-7995/10-вих, підписаний тимчасово виконуючим обов`язки першого віце-президента - технічного директора, виконуючим обов`язки члена правління ОСОБА_15, де зокрема зазначалось таке:
«На розгляді у Вищому антикорупційному суді (далі - ВАКС) перебуває кримінальне провадження № 991/1860/24 (№ 1-кп/991/23/24), за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
13.03.2024 на адресу акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - AT «НАЕК «Енергоатом», Товариство) надійшла повістка про виклик у підготовче судове засідання у справі № 991/1860/24, яке відбудеться о 15:30 год 18.04.2024.
Слід зазначити, що на стадії проведення досудового розслідування AT «НАЕК «Енергоатом» потерпілою особою у вказаному кримінальному провадженні не визнавалося.
Зважаючи на відсутність процесуального статусу (потерпілий у кримінальному провадженні) доступ до матеріалів кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України Товариству не надавався.
Таким чином, у Товариства відсутня повна та достовірна інформація щодо обставин справи, деталей досудового розслідування, матеріалів та наявних доказів вчинення кримінального правопорушення, досудове розслідування якого велося в межах кримінального провадження.
Однак, у ході опрацювання відомостей, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (ЄСІТС) - «Електронний суд» встановлено, що Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора без погодження правової позиції з Товариством було подано цивільний позов в його інтересах про стягнення зі ОСОБА_6 на користь держави в особі AT «НАЕК «Енергоатом» майнової шкоди у розмірі 93 760 000,00 гривень.
При цьому у позові прокурор зазначає, що Товариство відмовилось набувати статус потерпілого у кримінальному провадженні, що не відповідає дійсності.
Наголошуємо, що листами від 04.08.2023 №01-15664/09-вих та від 22.08.2023 №01-16806/10-вих AT «НАЕК «Енергоатом» повідомляло орган досудового розслідування про відсутність належним чином підтвердженого факту заподіяння Товариству збитків ОСОБА_6, у зв`язку з чим підстави для визнання AT «НАЕК «Енергоатом» потерпілою особою, а також цивільного позову у порядку, визначеному КПК України, є передчасними.
Більше того, Товариство інформувало, що наділене процесуальним правом і планує звернутись до суду з позовом про відшкодування збитків у порядку цивільного судочинства, у разі постановлення судом обвинувального вироку, яким буде підтверджено факт вини ОСОБА_6 та розмір збитків нанесених AT «НАЕК «Енергоатом» вчиненим кримінальним правопорушенням.
Подання прокурором цивільного позову в межах кримінального провадження, на думку Товариства, є передчасним та безпідставним з огляду на таке.
Потенційна відмова ВАКС у задоволенні вказаного позову у зв`язку з неналежним підтвердженням спричинених збитків і неякісною підготовкою такого позову у майбутньому стане перешкодою для задоволення позову про стягнення збитків, що буде поданий Товариством в рамках цивільного судочинства, як то передбачено ч,7 ст. 128 КПК України.
Крім того, Великою Палатою Верховного Суду сформовано правову позицію щодо неможливості представництва прокурором інтересів державних підприємств, яка, зокрема, викладена у постанові від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц:
«74. Відповідно до пункту 2 статті 121 Конституції України у редакції, чинній на час звернення позивача до суду, на прокуратуру покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
75. Представництво інтересів громадянина або держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» (тут і далі - в редакції, чинній на час звернення позивача до суду), який набрав чинності 15.07.2015. Частина перша цієї статті визначає, іцо представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій. спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
76. Згідно з абзацом першим частини другої статті 23 зазначеного Закону прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якіцо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.
77. Згідно з абзацом першим частини третьої статті 23 зазначеного Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якіцо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
78. З наведених норм випливає, що прокурор наділений повноваженнями здійснювати представництво в суді лише двох суб`єктів права - громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) та держави, і не наділений повноваженнями здійснювати представництво в суді інших суб`єктів права».
Таким чином, цивільний позов подано прокурором всупереч вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру».
З урахуванням викладеного, просимо врахувати викладену позицію та здійснювати подальший розгляд кримінального провадження без участі представника Товариства».
2.3.3. Пунктом 12 частини 2 статті 36 КПК визначено, що прокурор здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, зокрема уповноважений пред`являти цивільний позов в інтересах держави та громадян, які через фізичний стан чи матеріальне становище, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права, у порядку, передбаченому цим кодексом та законом.
Така норма кореспондується з нормою частини 3 статті 128 КПК (згідно з якою цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права. Прокурор, який пред`являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених частиною четвертою статті 25 Закону України «Про прокуратуру») та нормою пункту 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (згідно з яким на прокуратуру покладаються зокрема функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України).
Правовий механізм представництва прокурором інтересів держави в суді визначено частинами 1, 3, 4 статті 23 чинного Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, згідно з якими:
1. Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом…3. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом 4 цієї частини. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю медіа, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Офісу Генерального прокурора або обласної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції. Представництво інтересів держави у суді у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави здійснюється прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а у визначених законом випадках - прокурорами Офісу Генерального прокурора в порядку та на підставах, визначених Цивільним процесуальним кодексом України. 4. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва . Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.
При цьому частиною 1 статті 8-1 того ж Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII визначено таке: 1. Спеціалізована антикорупційна прокуратура є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. У структурі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури окремо від Офісу Генерального прокурора утворюються підрозділи із забезпечення документообігу, у тому числі електронного документообігу (канцелярія), режимно-секретної роботи, управління персоналом, внутрішнього контролю та інші підрозділи, необхідні для здійснення функцій Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Зазначені у цьому абзаці підрозділи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури підпорядковуються заступнику Генерального прокурора - керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особі, яка виконує його обов`язки). Питання організації діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури вирішуються наказами, які видаються заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особою, яка виконує його обов`язки) та є обов`язковими для виконання прокурорами та іншими працівниками Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Пунктом 3 частини 3 тієї ж статті 8-1, на Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру покладаються зокрема функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, передбачених цим Законом і пов`язаних із корупційними або пов`язаними з корупцією правопорушеннями, а також представництво у межах компетенції інтересів держави у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
2.3.4. У цьому випадку на підставі відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що 11.01.2024 державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ 24584661) перетворене у його правонаступника - акціонерне товариство (АТ) «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ 24584661) на підставі Закону України «Про акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» від 06.02.2023 №2896-IX (який визначає правові, економічні та організаційні засади утворення та функціонування акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», 100 відсотків акцій якого належать державі і не підлягають приватизації (далі - товариство), управління, використання та розпорядження його майном і спрямований на сталий розвиток товариства, забезпечення економічної та енергетичної безпеки і захисту інтересів держави), постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 №1420 «Про утворення акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (згідно з якою утворено акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - товариство), 100 відсотків акцій якого належать державі, шляхом перетворення державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код згідно з ЄДРПОУ 24584661) та якою зокрема затверджено Статут акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»; Положення про наглядову раду акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»; Положення про принципи формування наглядової ради акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та установлено, що товариство є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов`язків державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» із дня державної реєстрації товариства; відокремлені підрозділи державного підприємства « Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом » із дня державної реєстрації товариства продовжують функціонувати як відокремлені підрозділи товариства (філії, представництва).
При цьому пунктами 13, 15, 24 розділу «Юридичний статус» затвердженого вищезазначеною постановою Кабінету Міністрів від 29.12.2023 №1420 Статуту акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» визначено таке: 13. Товариство набуває статусу юридичної особи із дня його державної реєстрації в установленому законом порядку. 15. Товариство є юридичною особою приватного права. 24. Товариство не несе відповідальності за зобов`язаннями держави, а держава не несе відповідальності за зобов`язаннями товариства. Товариство не несе відповідальності за зобов`язаннями юридичних осіб, засновником або учасником яких воно є, а такі юридичні особи не несуть відповідальності за зобов`язаннями товариства, крім випадків, передбачених законодавством або договором. Товариство не несе відповідальності за зобов`язаннями акціонерів. До товариства та його органів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їх права, у разі вчинення акціонером протиправних дій, крім випадків, визначених законом.
2.3.5. Відповідно до статті 80 Цивільного кодексу України (ЦКУ) юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Згідно зі статтею 96 ЦКУ, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом. Особи, які створюють юридичну особу, несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями, що виникли до її державної реєстрації. Юридична особа відповідає за зобов`язаннями її учасників (засновників), що пов`язані з її створенням, тільки у разі наступного схвалення їхніх дій відповідним органом юридичної особи.
Господарський кодекс України (ГКУ) встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб`єктів господарювання різних форм власності (абзац 1 преамбули); конституційні основи правового господарського порядку в Україні становлять, зокрема, забезпечення державою захисту прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, недопущення використання власності на шкоду людині і суспільству; право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; визнання усіх суб`єктів права власності рівними перед законом (частина 2 статті 5).
Згідно із статтею 22 ГКУ, держава здійснює управління державним сектором економіки відповідно до засад внутрішньої і зовнішньої політики (частина 1); суб`єктами господарювання державного сектора економіки є суб`єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб`єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п`ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб`єктів (частина 2); держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб`єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління (частина 5).
Статтею 172 ГКУ визначено, що відносини, пов`язані з управлінням корпоративними правами держави, регулюються Законом України «Про управління об`єктами державної власності», іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.
Окрім того, у постанові Великої палати Верховного Суду від 10.04.2024 в справі № 520/8065/19 містяться такі правові висновки:
«55. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11, пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18, пункті 26 постанови від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц).
56. Також Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. пункт 35 постанови від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. пункт 27 постанови від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц).
57. Прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом (пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції України).
58. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом (частина друга статті 131-1 Конституції України).
59. Згідно зі статтею 1 Закону № 1697-VII (тут і далі - в редакції, чинній на час звернення прокурора до суду із позовом), прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
60. Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону № 1697-VII, у частині першій якої зазначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
61. Згідно з абзацами першим та другим частини третьої статті 23 Закону №1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
62. Абзац третій частини третьої цієї статті передбачає заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.
63. У постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: - якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежно здійснює компетентний орган; - у разі відсутності такого органу.
64. При цьому поняття «компетентний орган» у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
65. Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 констатувала, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII, має застосовуватися з урахуванням приписів абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень незалежно від наявності статусу юридичної особи. У контексті засадничого правила частини другої статті 19 Конституції України незазначення у законі інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не потрібно розуміти як таке, що розширює визначені в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.
66. Цей висновок підтверджено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 червня 2023 року у справі № 905/1907/21.
67. Отже, Великою Палатою Верховного Суду визначено два критерії, за умови існування яких не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави, а саме: 1) представництво інтересів держави в особі державних компаній; 2) позивач не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень. ..
75. Абзацом третім частини третьої статті 23 Закон № 1697-VII передбачено заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.
76. Водночас чинне законодавство України не містить визначення поняття «державна компанія» як окремої організаційно-правової форми господарювання, а Державний класифікатор «Класифікація організаційно-правових форм господарювання» розмежовує такі організаційно-правові форми господарювання, як «державна організація (установа, заклад)» та «державна акціонерна компанія». Зокрема: - державна організація (установа, заклад) - утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління; - державна акціонерна кормпанія (товариство) - акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого належать державі.
77. Державні акціонерні компанії мають відмінні від інших юридичних осіб публічного права ознаки цивільно-правового статусу: метою діяльності суб`єкта є, окрім публічних функцій: отримання прибутку; відповідальність має не публічно-правовий, а приватноправовий характер; компанія є незалежною від держави у сфері господарської діяльності, однак перебуває в інституційній залежності з питань управління».
2.3.6. Відповідно до частин 1, 2 статті 61 КПК, цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, …яким кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка (який) в порядку, встановленому цим кодексом, пред`явила (пред`явив) цивільний позов. Права та обов`язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.
Частинами 1, 2 статті 62 КПК визначено, що цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально протиправними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред`явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом. Права та обов`язки цивільного відповідача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.
Згідно з частиною 2 статті 127 КПК, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Частинами 1, 4, 5 статті 128 КПК визначено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння… Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Частинами 3, 4, 5 статті 56 ЦПК визначено таке: 3. У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. 4. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього кодексу. 5. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача».
При цьому частиною 3 статті 175 ЦПК встановлено низку формальних вимог до змісту позовної заяви, недотримання яких може бути підставою для залишення позовної заяви без руху або її повернення згідно із статтею 185 ЦПК,.
2.3.7. Разом з тим, такі вимоги мають застосовуватися із урахуванням специфіки кримінального провадження та не суперечити засадам кримінального судочинства.
Частиною 1 статті 91 КПК серед іншого визначено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;
У кримінальному провадженні доказування вищезазначених обставин, покладається на слідчого та прокурора (частина 1 статті 92 КПК), які наділені відповідними повноваженнями для його здійснення, на відміну від цивільного судочинства, де обов`язок доведення обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на кожну сторону (частина 1 статті 81 ЦПК).
Відтак одночасний розгляд судом обвинувального акту та цивільного позову призводить до ситуації, за якої відомості з метою доказування містяться в обвинувальному акті та матеріалах кримінального провадження, зібраних стороною обвинувачення, та надаються суду, який розглядає такий обвинувальний акт. При цьому винуватість тієї чи іншої особи встановлюється вироком суду за результатами судового розгляду обвинувального акту і не завжди може бути достеменно відома на момент звернення з цивільним позовом.
Вищевикладене свідчить про формальний характер дотримання вимог щодо форми і змісту цивільного позову у кримінальному провадженні. Тобто вимоги статті 175 ЦПК щодо форми та змісту позовної заяви в кримінальному провадженні застосовуються в обмеженому вигляді з урахуванням перерозподілу тягаря доказування, змісту предметів доказування у кримінальному та цивільному провадженні за позовом про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Правові наслідки недотримання вимог, передбачені статтею 185 ЦПК, у вигляді залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви, можуть бути застосовані судом у кримінальному провадженні лише у разі, якщо такі недоліки унеможливлюють або суттєво перешкоджають розгляду цивільного позову по суті із прийняттям одного з рішень, передбачених статтею 129 КПК.
З огляду на вищенаведене, суд вважає можливим розглянути разом з обвинувальним актом позовну заяву прокурора ОСОБА_14 в інтересах держави в особі АТ «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до ОСОБА_6 як цивільного відповідача, про стягнення 93 760 000 грн. майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, під час судового розгляду у цьому кримінальному провадженні №52020000000000603, за наслідками чого прийняти належне процесуальне рішення.
Разом з тим, відповідно до частин 1-5 статті 55 КПК, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Тобто безумовною підставою для набуття юридичною особою статусу потерпілого чи цивільного позивача у кримінальному провадженні є подання відповідної заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого, чи позовної заяви..
Однак у цьому випадку таких заяв не надходило, про що зазначено в обвинувальному акті, й відтак судовий розгляд у цьому кримінальному провадженні здійснюватиметься без участі будь-якої особи в статусі потерпілого чи цивільного позивача.
3. Обґрунтування можливості призначення судового розгляду.
3.1. Під час підготовчого судового засідання прокурор ОСОБА_5 вважав відсутніми підстави для прийняття будь-яких рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 3 статті 314 і статтею 315 КПК, та для доручення органу пробації скласти досудову доповідь, й відтак пропонував призначити судовий розгляд у відкритому судовому засіданні.
Обвинувачений ОСОБА_6, захисники ОСОБА_7 і ОСОБА_8 також вважали відсутньою необхідність доручити органу пробації скласти досудову доповідь, й не заперечували проти призначення судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Відповідно до статті 316 КПК після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду. Судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.
3.2. З`ясувавши позиції учасників підготовчого судового провадження та вирішивши питання, передбачені статтями 314, 315 КПК, суд вважає можливим завершити підготовку до судового розгляду та призначити такий у відкритому судовому засіданні, з огляду на таке:
1) угод про примирення або визнання винуватості в цьому провадженні немає;
2) не встановлено підстав для закриття цього кримінального провадження, передбачених пунктами 5-8, 10 частини 1 або частиною 2 статті 284 КПК;
3) обвинувальний акт відповідає вимогам статті 291 КПК та відсутні підстави для його повернення прокуророві;
4) ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК (а саме у зловживанні службовим становищем, тобто в умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для юридичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам), при цьому такий був службовою особою суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної перевищує 50 відсотків, що відповідно до статті 33-1 КПК визначає підсудність ВАКС згідно з умовою, передбаченою пунктом 2 частини 5 статті 216 КПК.
Окрім того, санкція частини 2 статті 364 КК передбачає можливе покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян., що відповідно до частини 1 статті 31 КПК зі змінами, чинними з 16.05.2024 згідно з Законом України від 24.04.2024 №3655-IX (абзацом 2 пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» якого визначено, що у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, в якому до набрання чинності цим Законом колегіальний склад суду визначено за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, і проводиться підготовче судове засідання, а судовий розгляд ще не призначений, судовий розгляд у кримінальному провадженні проводиться і завершується складом суду, визначеним з урахуванням положень цього Закону) обумовлює зменшення кількісного складу суду шляхом повторного автоматизованого розподілу та здійснення одноособового судового розгляду в цій справі суддею-доповідачем із врахуванням чинних Засад використання автоматизованої системи документообігу ВАКС, затверджених рішенням зборів суддів ВАКС від 03.09.2019 року №4 з подальшими змінами (зокрема рішенням зборів суддів ВАКС від 16.05.2024 №1);
5) відсутня необхідність доручити органу пробації скласти досудову доповідь;
6) з`ясовано питання про склад учасників судового провадження, а саме судовий розгляд у цьому кримінальному провадженні належить здійснювати одноособово за участю прокурора, обвинуваченого та його захисників.
Керуючись статтями 314-316, 369-372, 532 КПК, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Призначити на 06 червня 2024 року о 12.00 відкрите судове засідання із судового розгляду у кримінальному провадженні №52020000000000603 від 25.09.2020 щодо обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК, який здійснювати одноособово за участю прокурора, обвинуваченого і його захисників.
2. Долучити до матеріалів справи із оцінкою наведених в них доводів під час судового розгляду скарги захисника ОСОБА_8 в порядку частини 2 статті 303 КПК: 1) на бездіяльність детективів, які входять до складу слідчої групи у цьому кримінальному провадженні щодо невжиття заходів забезпечення кримінального провадження спрямованих на отримання висновку ТОВ «Ернст Енд Янг»; 2) на постанову заступника керівника Головного підрозділу детективів - керівника другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_13 від 27.02.2022 про зміну та визначення слідчої групи та старшого слідчої групи.
Скерувати ухвалу до Управління документообігу та організаційного забезпечення ВАКС для зменшення кількісного складу суду шляхом повторного автоматизованого розподілу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 10.06.2024.
Головуючий суддя ОСОБА_1 Суддя ОСОБА_2 Суддя ОСОБА_3 ____________________________________________________________________________