Search

Document No. 119606714

  • Date of the hearing: 04/06/2024
  • Date of the decision: 04/06/2024
  • Case №: 991/1388/20
  • Proceeding №: 52019000000000898
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC) : Dubas V.M.

Справа № 991/1388/20

Провадження 1-кп/991/26/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2024 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) колегією суддів у складі

головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (далі - суд)

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

обвинуваченого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання від 23.05.2024 і 28.05.2024 захисника ОСОБА_9 про тимчасовий доступ до речей і документів

у кримінальному провадженні №52019000000000898 від 10.10.2019 щодо обвинувачення

ОСОБА_6 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Болотівка Буринського району Сумської області, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, працює суддею Зарічного районного суду міста Суми) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України (далі - КК),

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

14.02.2020 до ВАКС зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (САП ОГП) надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №52019000000000898 від 10.10.2019, для розгляду якого відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначена колегія суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 і ОСОБА_10 09.06.2023 в зв`язку із призначенням рішенням Вищої ради правосуддя (ВРП) від 01.06.2023 членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ) ОСОБА_10 та перебуванням такого у довгостроковому відрядженні згідно із наказом від 07.06.2023, на підставі розпорядження керівника апарату ВАКС №100ав здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, у результаті якого до складу колегії судді включена ОСОБА_11, та згодом 19.06.2023 у зв`язку із перебуванням такої у довгостроковій відпустці згідно з наказом від 16.06.2023, на підставі розпорядження керівника апарату ВАКС №132ав здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, у результаті якого до складу колегії суддів включена ОСОБА_3

17.02.2020 ухвалою суду призначено підготовче судове засідання на 18.03.2020.

18.03.2020 ухвалою суду призначено судовий розгляд на 26.03.2020 з перервами на 16.04.2020, 07.05.2020, 21.05.2020, 11.06.2020, 18.06.2020, 01.07.2020, 23.07.2020, 15.09.2020, 01.10.2020, 15.10.2020, 20.10.2020, 27.10.2020, 03.11.2020, 10.11.2020, 02.12.2020, 20.01.2021, 26.01.2021, 18.02.2021, 03.03.2021, 18.03.2021, 31.03.2021, 19.05.2021, 28.05.2021, 08.06.2021, 24.06.2021, 27.07.2021, 16.09.2021, 08.10.2021, 28.10.2021, 11.11.2021, 08.12.2021, 16.12.2021, 13.01.2022, 10.02.2022, 10.03.2022, 21.04.2022, 12.05.2022, 26.05.2022, 09.06.2022, 23.06.2022, 28.07.2022, 13.10.2022, 27.10.2022, 01.12.2022, 22.12.2022, 19.01.2023, 09.02.2023, 02.03.2023, 16.03.2023, 06.04.2023, 24.04.2023, 12.05.2023, 15.06.2023, 19.07.2023, 25.07.2023, 12.09.2023, 19.09.2023, 29.09.2023, 01.11.2023, 14.11.2023, 22.11.2023, 29.11.2023, 07.12.2023, 17.01.2024, 24.01.2024, 31.01.2024, 07.02.2024, 21.02.2024, 13.03.2024, 09.04.2024, 10.04.2024, 16.04.2024, 18.04.2024, 23.04.2024, 21.05.2024, 23.05.2024, 29.05.2024, 31.05.2024, 04.06.2024.

2. Короткий виклад клопотань та позицій учасників судового провадження.

2.1. 23.05.2024 та 28.05.2024 до ВАКС надійшли 3 клопотання захисника ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_6 про тимчасовий доступ до речей та документів (том справи 19, аркуші 1-27, 86-91, 92-96), а саме:

1) клопотання від 23.05.2024 про тимчасовий доступ до речей та документів із проханням «1) Постановити ухвалу про надання захисникам ОСОБА_6 тимчасового доступу до документів, що знаходяться у Вищому антикорупційному суді, а саме: матеріали судової справи №991/1331/19 провадження 1-кс/991/1811/19, відповідно до якої було задоволено клопотання заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури державного радника юстиції 3 класу ОСОБА_12 та надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій. 2) Встановити строк дії ухвали протягом 2 (двох) місяців з дня її постановлення. 3) Роз`яснити посадовим особам Вищого антикорупційного суду наслідки невиконання ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, визначених ч. 1 ст. 166 Кримінального процесуального кодексу України»,

що обґрунтовувалось зокрема таким: «стороні захисту необхідний тимчасовий доступ до матеріалів справи №991/1331/19 провадження 1-кс/991/1811/19 для забезпечення остатньої можливості для доведення своєї позиції, що у сторони обвинувачення, коли вона подала клопотання про дозвіл на проведення НСРД не було об`єктивних і перевірених даних, які б свідчили про початок злочинних дій зі сторони підозрюваного ще до внесення відомостей до ЄРДР, не було досліджено зовсім питання те чи існували об`єктивні підозри в тому, що обвинувачений був причетний до злочинної діяльності або схильний до вчинення кримінального правопорушення, не досліджувалося й те, чи існували об`єктивні підозри в тому, що заявник брав участь у злочинній діяльності або був схильним до вчинення кримінального правопорушення, поки до нього не звернулась поліція, чи була поведінка правоохоронних органів по суті пасивна.

Якщо в матеріалах не знайдуться документи на підтвердження наявності всієї цієї інформації під час подачі клопотання про дозвіл на проведення НСРД, то це, на думку захисту беззаперечно буде свідчити про надмірну активність детективів НАБУ та прокурора САП під час здійснення досудового розслідування».

2) клопотання від 28.05.2024 про тимчасовий доступ до речей та документів із проханням «Постановити ухвалу про надання захисникам ОСОБА_6 тимчасового доступу до документів, що знаходяться у володінні ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 ), а саме: 1) реєстраційної картки з електронної системи документообігу Національного бюро, яка була створена за заявою про кримінальне правопорушення ОСОБА_13 від 10.10.2019 року, реєстраційний номер 188/23678-00-кп. 2) дорученнь про внесення відомостей до ЄРДР за заявою про кримінальне правопорушення ОСОБА_13 від 10.10.2019 року, реєстраційний номер 188/23678-00-ки (кримінальне провадження №52019000000000898 від 10.10.2019 року; 3) документів, які містять інформацію, хто та коли доручив Реєстратору внести відомості до ЄРДР за заявою про кримінальне правопорушення ОСОБА_13 від 10.10.2019 року, реєстраційний номер 188/23678-00 -кп; 4) наказів про відрядження детектива Національного бюро Третього відділу детективів Четвертого підрозділу детективів ОСОБА_14 та ОСОБА_15 в період з жовтня по листопад 2019 року»,

що обґрунтовувалось зокрема таким: «Як стало відомо стороні захисту, 10.10.2019 ОСОБА_13 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 подав заяву про вчинення кримінального правопорушення (надалі по тексту - Заява). У заяві ОСОБА_13 зазначив тільки свою адресу реєстрації, а саме: АДРЕСА_3 . Іншої контактної інформації в Заяві не зазначено.

З огляду на викладене наступні події виглядають досить дивними та на наше переконання вказують на попереднє узгодження дій між правоохоронними органами в особі співробітників НАБУ та ОСОБА_13, спрямованих на активне схилення ОСОБА_16 до отримання неправомірної вигоди та створення штучних обставин злочину, яких могло і не бути за умови їх пасивності.

Так, після зустрічі ОСОБА_13 з ОСОБА_6 біля Зарічного районного суду м. Суми 09.10.2019, ОСОБА_13 10.10.2019 вже був в м. Києві в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 із Заявою, яку ОСОБА_13 зареєстрував о 17 год. 37 хв. під номером 188/23678-00-кп, про що зазначається у відповіді від НАБУ вих. №044-296/3950 від 09.02.2024 на адвокатський запит.

Відповідно до даних, зазначених у витязі з ЄРДР, відомості до нього на підставі Заяви були внесені 10.10.2019 о 17 год. 50 хв, рівно через 13 хв. після реєстрації Заяви.

Сторона захисту стверджує, що 13 хв. абсолютно недостатньо для того щоб пройти ввесь, передбачений законодавством та внутрішніми інструкціями з ведення діловодства, шлях від реєстрації заяви про вчинення кримінального правопорушення до внесення відомостей до ЄРДР.

Отже, є всі підстави вважати, що подача заяви про вчинення кримінального правопорушення паном ОСОБА_24 до НАБУ було заздалегідь узгоджено, а процес реєстрації та внесення відомостей був лише необхідною формальністю, що в свою чергу підтверджує наявність провокації зі сторони співробітників НАБУ та заявника.

Для доведення своєї позиції сторона захисту направила до НАБУ ряд адвокатських запитів для встановлення вищевказаних обставин, де зокрема просила надати мені копію реєстраційної картки з електронної системи документообігу Національного бюро щодо заяви ОСОБА_13 про вчинення кримінального правопорушення від 10.10.2019 року, де буде відображатися інформації покрокових дій співробітників НАБУ від реєстрації заяви в системі до документообігу до внесення відомостей в ЄРДР тощо, копію доручення уповноваженої особи НАБУ Реєстратору внести відповідні відомості до ЄРДР та інформацію - хто і коли надавав це доручення?.

Щодо надання копії доручення реєстратору та запитуваної інформації, то мені так само було відмовлено.

Також, як вбачається в заяві про вчинення провокації, заявник ОСОБА_17 перебував на лікуванні в стаціонарі неврологічного відділення Сумської центральної районної лікарні з 17 жовтня 2019 року по 08 листопада 2019 року.

10 жовтня 2019 року надає покази детективу НАБУ ОСОБА_25 в місті Суми з 18год. 00 хв. по 18 год. 20 хв.

04 листопада 2019 року ОСОБА_18 зустрічається з ОСОБА_6, а також, надає покази свідка детективу НАБУ ОСОБА_14 з 19 год. 15 хв. по 19 год. 57 хв. в місті Суми.

07 листопада 2019 року ОСОБА_18 з 17 год. 15 хв. по 19 год. 10 хв. надає покази свідка детективу НАБУ ОСОБА_14 .

Однак, медичні документи, які були надані особисто в судовому засіданні ОСОБА_18 щодо його стану здоров`я, та відповідь на адвокатський запит від КНП «Клінічна лікарня Святого Пантелеймона» від 05 лютого 2024 року N?01-17/11/68, підтверджують що ОСОБА_18 перебував на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні Клініки з 17 жовтня 2019 року по 08 листопада 2019 року.

Постає питання, чи дійсно ОСОБА_18 був на допиті у зазначені вище дати та чи перебували детективи НАБУ, які нібито проводили слідчу дію - допит свідка в м. Суми у зазначені вище дати?

У відповіді на адвокатські запити мене повідомили, що реєстраційна картка із системи електронного документообігу Національного бюро не є документом у розумінні законів України «про Інформацію» та «Про електронні документи та електронний документообіг», і що решта запитуваної інформації і копії документів мають обмежений доступ, з огляду на що правових підстав мені їх надати вони не вбачають.

Запитувана інформація та копії документів є важливою для сторони захисту для доведення обставин, викладених в заяві про провокацію».

3) клопотання від 28.05.2024 про тимчасовий доступ до речей та документів із проханням «Постановити ухвалу про надання захисникам ОСОБА_6 тимчасового доступу до документів, що знаходяться у володінні ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_4 ), а саме матеріали кримінальних проваджень, де громадянин України ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_2 або ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_2 був заявником, свідком, підозрюваним чи обвинуваченим, витяги з ЄРДР щодо таких кримінальних проваджень та реєстраційні картки документообігу»,

що обґрунтовувалось зокрема таким: «Як вбачається в заяві про вчинення провокації, заявник ОСОБА_18, як випливає з відомостей, які розміщені на сайті Судової влади України, па ОСОБА_26 системним порушником ПДР, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за водіння автомобіля у нетверезому стані. Відповідно до відомосте з Єдиного реєстру боржників станом на 20 травня 2024 року ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_2 є боржником у 18 виконавчих провадженнях, і боржник ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_2 є боржником у 10 виконавчих провадженнях, що загалом складає 18 виконавчих проваджень, де ОСОБА_18 е боржником.

Враховуючи зазначену інформацію, сторона захисту звернулась з адвокатським запитом №18/01/24-3 від 18.01.24 та №24/01/24-1 від 24.01.24 до ІНФОРМАЦІЯ_4 з проханням надати інформацію щодо громадянина України ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме: 1) Чи був стороною у будь якому кримінальному провадженні; 2) Чи притягувався до кримінальної відповідальності;\ 3) Чи був заявником про вчинення кримінального правопорушення.

Національна поліція України відмовила мені у наданні такої інформації посилаючись на не допустимість передачі відомостей про фізичну особи без її її згоди, крім випадків, визначених законом, зазначивши, що вони можуть надати таку інформацію на запит суду.

Як стало відомо з показів свідка пана ОСОБА_20, є підстави вважати, що ОСОБА_18, який є заявником у цьому кримінальному провадженні, може (міг) бути стороною в інших кримінальних провадженнях, зокрема і в статусі підозрюваного.

Якщо ця обставина підтвердиться, то це буде ще одним підтвердженням на користь наявності провокації зі сторони правоохоронних органів, оскільки вони могли впливати на заявника через такі кримінальні провадження».

2.2. В судовому засіданні 04.06.2024 захисники ОСОБА_7, ОСОБА_8 і обвинувачений ОСОБА_6 підтримали подані клопотання про тимчасові доступи й просили такі задовольнити. Захисник ОСОБА_9 попри належне повідомлення її про час й місце судового засідання не прибула в таке, подавши заяву про відкладення через перебування у відпустці, проте таке не перешкоджало розгляду клопотань з огляду на участь сторони захисту у складі обвинуваченого та інших його захисників з врахуванням норм частини 4 статті 163 КПК.

Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення поданих клопотань, вважаючи їх необґрунтованими, оскільки усі матеріали щодо розгляду слідчим суддею ВАКС питання на надання дозволу на проведення НСРД вже надані стороною обвинувачення та наявні в матеріалах цієї справи, тоді як твердження сторони захисту про їх необгрунтованість, а також про необхідність отримання інших документів є лише припущеннями про існування таких, й, окрім того, стороною захисту не обґрунтовано, чому такі клопотання не подавались під час досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

Представник ВАКС як володільця документів, до яких сторона захисту зокрема просила надати тимчасовий доступ, належним чином викликався в судове засідання, проте в таке не прибув, що не перешкоджало судовому розгляду, також враховуючи, що представник ВАКС ОСОБА_21 надіслав лист від 29.05.2024 №03.10-05/56/2024, де повідомив, що за даними автоматизованої системи документообігу ВАКС запитувані матеріали судової справи №991/1331/19 (провадження №1-кс/991/1811/19) про надання дозволу на НСРД були знищені, що підтверджується доданим актом про вилучення для знищення документів, не внесених до національного архівного фонду від 02.10.2023 року №1, та просив розглянути клопотання без його участі.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3) не прибув в судове засідання попри належне повідомлення про час й місце такого, не надіславши будь-яких заяв.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_4 (ІНФОРМАЦІЯ_4) ОСОБА_22 як володільця документів, до яких сторона захисту просила надати тимчасовий доступ, в судовому засіданні заперечила проти задоволення поданого клопотання, зазначивши, що не може надати таку інформацію через те, що НПУ є лише користувачем інформації, яка міститься в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, та не є його належним володільцем.

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Частини 2 і 6 статті 22 КПК розкривають зміст однієї з засад кримінального провадження -змагальності сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, - а саме, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Частиною 1 статті 93 КПК визначено, що збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим кодексом.

Згідно із частиною 2 статті 93 КПК, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим кодексом.

Відповідно до частини 3 статті 93 КПК, сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.

3.2. Відповідно до частин 1, 2 статті 333 КПК, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом. Під час розгляду клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів суд також враховує причини, через які доступ не був здійснений під час досудового розслідування. Якщо судом під час судового провадження прийнято рішення про надання доступу до речей і документів, суд відкладає судовий розгляд на строк, достатній для здійснення такого заходу забезпечення кримінального провадження та ознайомлення учасників судового провадження з його результатами. Особа, яка під час судового провадження отримала речі і документи внаслідок здійснення тимчасового доступу до них, зобов`язана надати до них доступ у порядку, передбаченому статтею 290 цього кодексу.

Також згідно із частиною 1 статті 131 КПК, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Пунктом 5 частини 2 статті 131 КПК передбачений такий вид заходів забезпечення кримінального провадження як тимчасовий доступ до речей і документів.

Відповідно до статті 159 КПК, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах, комп`ютерних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв`язку, без їх вилучення. Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Статтею 162 КПК визначено перелік інформації та відомостей, що належать до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, а саме: 1) інформація, що знаходиться у володінні засобу масової інформації або журналіста і надана їм за умови нерозголошення авторства або джерела інформації; 2) відомості, які можуть становити лікарську таємницю; 3) відомості, які можуть становити таємницю вчинення нотаріальних дій; 4) конфіденційна інформація, в тому числі така, що містить комерційну таємницю; 5) відомості, які можуть становити банківську таємницю; 6) особисте листування особи та інші записи особистого характеру; 7) інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв`язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо; 8) персональні дані особи, що знаходяться у її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних; 9) державна таємниця; 10) таємниця фінансового моніторингу; 11) відомості, що становлять професійну таємницю відповідно до Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки».

Частиною 5 статті 163 КПК визначено, що слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Згідно з частиною 6 статті 163 КПК, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів. Доступ особи до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, здійснюється в порядку, визначеному законом. Доступ до речей і документів, що містять відомості, які становлять державну таємницю, не може надаватися особі, що не має до неї допуску відповідно до вимог закону.

3.3.1. З матеріалів цього судового провадження (том 4, аркуші 10-18) вбачається, що ухвалою слідчого судді ВАКС від 01.11.2019 у справі №991/1331/19 (провадження 1-кс/991/1811/19) задоволено клопотання заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури державного радника юстиції 3 класу ОСОБА_12 від 30.10.2019 та надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Болотівка Буримського району Сумської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_5, судді Зарічного районного суду м. Суми, строком на два місяці (до 01.01.2020) з моменту постановлення ухвали, а саме:

- зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж за абонентськими номерами … та … оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна», (мереж, що забезпечують передавання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого виду між підключеними до неї телекомунікаційними мережами доступу), що знаходяться у фактичному володінні та користуванні ОСОБА_6 ;

- встановлення місцезнаходження радіоелектронного засобу за абонентськими номерами … та… оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна»; що полягає у застосуванні технічних засобів для локалізації місцезнаходження радіоелектронного засобу, у тому числі мобільного терміналу систем зв`язку та інших радіовипромінювальних пристроїв, активованих у мережах операторів мобільного зв`язку, без розкриття змісту повідомлень, що передаються;

- візуальне спостереження за ОСОБА_6 у публічно доступних місцях, з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження;

- аудіо-, відео контроль особи - ОСОБА_6 ;

- зняття інформації з електронних інформаційних систем - мессенджерів «Viber», «Whats App», «Line», «Telegram», «CoverMe», «Signal», «Fase Time», «Skype», «Facebook Messenger», зареєстрованих за абонентськими телефонними номерами … та …, з метою пошуку, виявлення і фіксації відомостей, що містяться в електронній інформаційній системі або їх частин, доступ до електронної інформаційної системи або її частини, а також отримання таких відомостей без відома її власника, володільця, або користувача;

- обстеження публічно недоступного місця - службового кабінету ОСОБА_6 НОМЕР_1, розташованого в адміністративній будівлі Зарічного районного суду м. Суми за адресою: м. Суми, вул. Академічна, 13 шляхом таємного проникнення у нього, у тому числі з використанням технічних засобів, з метою виявлення і фіксації слідів вчинення тяжкого злочину, речей і документів, що мають значення для досудового розслідування, виготовлення копій чи зразків зазначених речей і документів, виявлення та вилучення зразків для дослідження під час досудового розслідування тяжкого злочину, встановлення технічних засобів аудіо-, відео контролю особи.

Згодом на підставі вищезазначеної ухвали відносно ОСОБА_6 здійснені НСРД із складанням відповідних протоколів.

В листі начальника відділу правового забезпечення апарату ВАКС ОСОБА_23 від 29.05.2024 №03.10-05/56/2024 повідомлено, що за даними автоматизованої системи документообігу ВАКС запитувані матеріали судової справи №991/1331/19 (провадження №1-кс/991/1811/19) про надання дозволу на НСРД були знищені, що підтверджується доданим актом про вилучення для знищення документів, не внесених до національного архівного фонду від 02.10.2023 року №1, де зокрема зазначено, що «на підставі Переліку судових справ і документів, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання, затвердженого наказом ДСА України від 07.12.2017 №1087 вилучені для знищення як такі, що не мають культурної цінності та втратили практичне значення, документи фонду Вищого антикорупційного суду - зокрема клопотання заступника Генерального прокурора-керівника САП ОСОБА_12 про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 31 жовтня - 01 листопада 2019 року в справі 991/1811/19 - оригінал ухвали вилучено… Описи справ постійного зберігання за 2019 рік схвалено, а з кадрових питань (особового складу) погоджено з ЕПК Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України (протокол 25.10.2023 №11). Документи в кількості 3227 (три тисячі двісті двадцять сім) справ (цифрами і словами) вагою 1780 кг здано в Товариство з обмеженою відповідальністю «Київміськвторресурси» на переробку за приймально-здавальною накладною від 6 грудня 2023 р. №ЦБ-1180 або знищено шляхом спалення».

З огляду на вищенаведене, стороною захисту не доведено наявність достатніх підстав вважати, що у володінні відповідної юридичної особи (ВАКС) перебувають відповідні документи, що є обов`язковою вимогою згідно з пунктом 1 частини 5 статті 163 КПК.

3.3.2. 27.05.2024 до ВАКС надійшла заява захисника ОСОБА_9 про долучення письмових доказів зі сторони захисту на підтвердження обставин, викладених у заяві про провокацію, до якої додавалась низка листів НАБУ від 24.01.2024, 09.02.2024, 15.03.2024, 03.04.2024, 15.04.2024, наданих як відповіді на її адвокатські запити.

В листі НАБУ від 24.01.2024 №112-296/2141 зокрема зазначено таке:

«Що стосується реєстрації та опрацювання заяв, звернень та запитів повідомляємо що згідно із частиною 3 статті 19 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» порядок реєстрації, обліку та розгляду заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, віднесені законом до підслідності Національного бюро, або про необґрунтовані активи визначається Директором Національного бюро.

З метою оптимізації та вдосконалення документального забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро України в частині роботи та опрацювання звернень громадян, юридичних осіб, заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, депутатських запитів та звернень, адвокатських запитів, відповідно до Конституції України, Цивільного кодексу України, законів України «Про Національне антикорупційне бюро України», «Про звернення громадян», «Про статус народного депутата України», «Про комітети Верховної Ради України», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», керуючись пунктом 5 частини першої статті 8 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» прийнято наказ Директора Національного бюро від 28.02.2019 № 34 «Про затвердження Інструкції про порядок розгляду звернень громадян, заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, депутатських запитів, звернень та вимог народнйх депутатів України, адвокатських запитів у Національному антикорупційному бюро України» (далі - Наказ Ка 34), який втратив чинність на підставі наказу Національного бюро від 29.12.2020 № 141 «Про затвердження Інструкції про порядок розгляду звернень громадян, повідомлень, поданих в порядку законів України «Про запобігання корупції» та «Про Національне антикорупційне бюро України», заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення або необгрунтовані активи, депутатських запитів, звернень і вимог народних депутатів України, адвокатських запитів у Національному антикорупційному бюро України та його територіальних управліннях».

Розділом III Наказу № 34 був встановлений Порядок реєстрації, обліку та розгляду заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, віднесених законом до підслідності Національного бюро».

У листі НАБУ від 09.02.2024 №044-296/3950 зокрема зазначено таке:

«За результатами розгляду запиту інформуємо, що для забезпечення пропускного режиму до адміністративної будівлі Національного антикорупційного бюро України (далі Національне бюро) військовослужбовцями Управління державної охорони України використовується електронна система пропускного режиму, яка належить Національному бюро. Вказана електронна система забезпечує візуальну ідентифікацію відвідувачів Національного бюро із використанням разової перепустки у формі електронної картки та фізичний контроль входу/виходу через турнікети. В той же час, порядок використання електронної системи пропускного режиму не передбачає зберігання персональних даних відвідувачів та забезпечує щоденне анулювання інформації на разових перепустках. Також не ведуться журнали або книги реєстрації відвідувачів Національного бюро.

\Інформацією щодо шляху заяви № 188/23678-00-кп від 10.10.2019 Національне бюро не володіє, оскільки заява разом зі створеними під час її проходження документами долучена до матеріалів кримінального провадження № 52019000000000898, розгляд якого здійснюється Вищим антикорупційним судом.

Облік заяв та повідомлень у Національному бюро здійснюється у електронному вигляді, ведення реєстраційних книг та журналів, у яких розписуються заявники не передбачено.

Інформація щодо часу фактичного подання заявником та одержання працівником Національного бюро заяв та повідомлень про вчинення кримінальних правопорушень у Національному бюро не обліковується, проте, у системі електронного документообігу, заява №188/23678-00-кп зареєстрована 10.10.2019 о 17 годині 37 хвилин.

Згідно даних електронного обліку, 10.10.2019 зареєстровано 6 заяв та повідомлень про вчинення кримінальних правопорушень, заява №188/23678- 00-кп, зареєстрована останньою.

Також роз`яснюю, що надання стороні кримінального провадження тимчасового доступу до речей та документів під час судового провадження здійснюється у порядку, передбаченому ст. 333 КПК України».

У листі НАБУ від 15.03.2024 №112-296/7540 зокрема зазначено таке:

«До Національного антикорупційного бюро України (далі - Національне бюро) надійшов Ваш адвокатський запит від 11.03.2024 № 11/03/24-1, в інтересах ОСОБА_6, зареєстрований 11.03.2024 за № 296/5552-00, за результатами розгляду якого повідомляємо наступне…

Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» працівники Національного бюро під час виконання покладених на них обов`язків є представниками влади, діють від імені держави і перебувають .під її захистом.

Ніхто, за винятком уповноважених посадових осіб державних органів у передбачених законами випадках, не має права втручатися в їхню законну діяльність.

Відомості про проходження служби працівниками Національного бюро надаються з дозволу Директора Національного бюро або його заступника.

Згідно із підпунктом 1.2. пункту 1 наказу Директора Національного бюро «Щодо порядку' надання відомостей, що стосуються проходження служби у Національному антикорупційному бюро України» від 29.03.2021 №39-А зі змінами та доповненнями (далі - Наказ) відомості про, зокрема, службові відрядження конкретних працівників Національного бюро, надання відпусток, відсутність на службі у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю та інші випадки відсутності на службі є відомостями про проходження служби у Національному бюро, поширення яких, згідно із пунктами 2, 3 Наказу, заборонено.

Пунктом 2 зазначеного наказу Національного бюро передбачено, що інформація, яка міститься у документах про проходження служби, зазначених у пункті 1 цього наказу, не надається, якщо вона може підтверджувати чи спростовувати відомості про проходження служби.

Таким чином, надання запитуваної у пунктах один, три Вашого запиту інформації фактично розкриває відомості про проходження служби працівниками Національного бюро поширення яких з урахуванням вимог вказаного наказу заборонено та не підпадає під винятки, передбачені пунктом 3 Наказу.

З огляду на зазначене правові підстави для надання на Ваш адвокатський запит, запитуваної в цій частині інформації та копій документів стосовно працівників Національного бюро відсутні…

Порядок прийому громадян в органах державної влади, місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, об`єднаннях громадян визначається їх керівниками.

Такий прийом проводиться з метою реалізації громадянами конституційного права на звернення та оперативного вирішення актуальних питань на основі якісного і своєчасного розгляду пропозицій, заяв і скарг громадян.

Звертаємо Вашу увагу, що відповідно до ст. 12 Закону дія цього Законі' не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений зокрема кримінальним процесуальним, цивільним процесуальним, трудовим законодавством, законом України «Про запобігання корупції».

Водночас варто зауважити, що порядок кримінального провадження на території України, згідно із вимогами частини 1 статті 1 Кримінального процесуального кодексу України, визначається виключно кримінальним процесуальним законодавством України.

Враховуючи викладені законодавчі норми, інформуємо, що в Національному бюро відсутня інформація про здійснення особистого прийому, в розумінні Закону України «Про звернення громадян», громадянина ОСОБА_13 зазначеним у запиті працівником у вказану Вами дату.

Також повідомляємо, що для забезпечення пропускного режиму до адміністративної будівлі Національного бюро, військовослужбовцями Управління державної охорони України використовується електронна система пропускного режиму, яка належить Національному бюро.

Вказана електронна система забезпечує візуальну ідентифікацію відвідувачів Національного бюро із використанням разової перепустки у формі електронної картки та фізичний контроль входу/виходу через турнікети.

В той же час, порядок використання електронної системи пропускного режиму не передбачає зберігання персональних даних відвідувачів та забезпечує щоденне анулювання інформації на разових перепустках. Разом з тим журнали або книги реєстрації відвідувачів Національного бюро не ведуться.

Зважаючи на викладене запитувані Вами у питанні четвертому запиту документ (витяг) та інформація об`єктивно не можуть бути надані».

У листі НАБУ від 03.04.2024 №112-296/9507 зокрема зазначено таке:

«До Національного антикорупційного бюро України (далі - Національне бюро) надійшов Ваш адвокатський запит від 28.03.2024 № 28/03/24, в інтересах ОСОБА_6, зареєстрований 28.03.2024 за № 296/7081-00, за результатами розгляду якого повідомляємо наступне…

Інформуємо, що наказом Національного бюро від 02.03.2017 №53-0, який, на дату зазначену у запиті, був чинним було затверджено Положення про Приймальню громадян Національного антикорупційного бюро України і Порядку організації та проведення особистого прийому громадян посадовими особами у Національному антикорупційному бюро України.

Згідно із підпунктом 2.2 розділу II вказаного Положення, станом на вказану у запиті дату, прийом громадян у Приймальні здійснюється щоденно, окрім вихідних та святкових днів, з 09.00 до 18.00 (напередодні вихідних і святкових днів - з 09.00 до 16.45) із перервою на обід з 13.00 до 13.45 за адресою: АДРЕСА_2, та за місцезнаходженням територіальних управлінь Національного бюро.

Щоденний прийом громадян проводився працівниками відділу по роботі зі свідками та заявниками Управління по роботі з громадськістю і працівниками територіальних управлінь Національного бюро. Вхід до Приймальні громадян є вільним і не потребує оформлення перепусток.

Варто зазначити що працівниками відділу по роботі зі свідками та заявниками Управління по роботі з громадськістю, особистий прийом в громадській приймальні Національного антикорупційного бюро України громадянина ОСОБА_13, у порядку Закону України «Про звернення громадян», 10.10.2019 не здійснювався…

Стосовно питання другого адвокатського запиту зазначаємо, що згідно із частиною 1 статті 24 Закону, адвокатський запит визначається як письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

Отже, предметом адвокатського запиту може бути виключно інформація та/або копії документів.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про інформацію», інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді, а документом - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.

Запитувана Вами копія реєстраційної картки із системи електронного документообігу Національного бюро не є документом у розумінні законів України «Про інформацію» та «Про електронні документи та електронний документообіг», з огляду на що правові підстави для її надання на Ваш запит відсутні.

За результатами розгляду питання третього, четвертого та п`ятого Вашого адвокатського запиту повідомляємо, що відповідно до частини 1 статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» надання адвокату інформації та копії документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, здійснюється в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.

Водночас стаття 290 Кримінального процесуального кодексу України визначає порядок доступу учасників кримінального провадження до матеріалів досудового розслідування після його завершення. Також окремі норми КПК України передбачають випадки, за яких учасники кримінального провадження мають право отримувати ті чи інші документи від сторони обвинувачення.

У зв`язку із зазначеним, правові підстави для надання копії доручення про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (кримінальне провадження № 52019000000000898 від 10.10.2019) наразі відсутні.

Необхідно також зауважити, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №52019000000000898 від 10.10.2019 за підозрою судді Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України, завершено 28.12.2019 року, а 14.02.2020 року обвинувальний акт скеровано до Вищого антикорупційного суду, для розгляду справи по суті…

Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» працівники Національного бюро під час виконання покладених на них обов`язків є представниками влади, діють від імені держави і перебувають під її захистом.

Ніхто, за винятком уповноважених посадових осіб державних органів у передбачених законами випадках, не має права втручатися в їхню законну діяльність.

Відомості про проходження служби працівниками Національного бюро надаються з дозволу Директора Національного бюро або його заступника.

Згідно із підпунктом 1.3. пункту 1 наказу Директора Національного бюро «Щодо порядку надання відомостей, що стосуються проходження служби у Національному антикорупційному бюро України» від 29.03.2021 №39-А зі змінами та доповненнями (далі - Наказ) інформація, зокрема, про проходження служби конкретних працівників Національного бюро є відомостями про проходження служби у Національному бюро, поширення яких, згідно із пунктами 2, 3 Наказу, заборонено.

Пунктом 2 зазначеного наказу Національного бюро передбачено, що інформація, яка міститься у документах про проходження служби, зазначених у пункті 1 цього наказу, не надається, якщо вона може підтверджувати чи спростовувати відомості про проходження служби.

Таким чином, надання запитуваної у вказаних пунктах Вашого запиту інформації фактично розкриває відомості про проходження служби працівниками Національного бюро поширення яких з урахуванням вимог вказаного наказу заборонено та не підпадає під винятки, передбачені пунктом З Наказу.

Стосовно розгляду питання шостого Вашого поточного запиту повідомляємо, що пропускний режим до адміністративної будівлі Національного бюро регулюється спільним наказом Національного бюро та Управління державної охорони України від 25.01.2017 № 4/дск/64/дск «Про затвердження Інструкції з організації державної охорони будинку Національного бюро, прилеглих до нього територій та пропускного режиму до його приміщень». Також хочемо наголосити, що відповідно до частини 2 статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» інформація з обмеженим доступом і копії документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом не надаються.

Разом з тим наголошуємо, що відповідно до пункту 8 статі 6 Закону України «Про захист персональних даних» персональні данні обробляються у формі, що допускає ідентифікацію фізичної особи, якої вони стосуються, не довше, ніж це необхідно для законних цілей, у яких вони збиралися або надалі оброблялися».

В листі НАБУ від 15.04.2024 №112-296/10595 зокрема зазначено таке:

«З урахуванням викладеного та за результатами опрацювання питання першого Вашого адвокатського запиту інформуємо, що згідно із абзацом третім статті 22 Закону України «Про звернення громадян» порядок прийому громадян в органах державної влади, місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, об`єднаннях громадян визначається їх керівниками.

Такий прийом проводиться з метою реалізації громадянами конституційного права на звернення та оперативного вирішення актуальних питань на основі якісного і своєчасного розгляду пропозицій, заяв і скарг громадян.

Інформуємо, що наказом Національного бюро від 02.03.2017 №53-0, який, на дату зазначену у запиті, був чинним було затверджено Положення про Приймальню громадян Національного антикорупційного бюро України і Порядку організації та проведення особистого прийому громадян посадовими особами у Національному антикорупційному бюро України.

Згідно із підпунктом 2.2 розділу II вказаного Положення, станом на вказану у запиті дату, щоденний прийом громадян проводився працівниками відділу по роботі зі свідками та заявниками Управління по роботі з громадськістю і працівниками територіальних управлінь Національного бюро.

Інформуємо, що працівниками відділу по роботі зі свідками та заявниками Управління по роботі з громадськістю, працівниками територіальних управлінь особистий прийом громадянина ОСОБА_13 10.10.2019 не здійснювався.

Варто зауважити, що відповідно до статті 12 Закону України «Про звернення громадян» дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений зокрема кримінальним процесуальним законодавством, законом України «Про запобігання корупції».

Так, відповідно до п. 4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Водночас, згідно із частиною 1 статті 60 Кримінального процесуального кодексу України заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування.

Разом з тим, повноваження детектива Національного бюро після прийняття заяви про вчинення злочину визначені частиною 1 статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, згідно з якою слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Стосовно питання другого Вашого адвокатського запиту повідомляємо, що частиною 2 статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

Частиною 1 статті 21 Закону України «Про інформацію» визначено, що інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.

Відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована (інформація про фізичну особу (персональні дані) є конфіденційною ( ч. 1 ст. 11, ч. 2 ст. 21 Закону України «Про інформацію», ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних»).

Згідно із частиною 2 статті 11 Закону України «Про інформацію» не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини.

Крім того, згідно із пунктом 7 глави 1 розділу І Інструкції про порядок розгляду звернень громадян, повідомлень, поданих в порядку законів України «Про запобігання корупції» та «Про Національне антикорупційне бюро України», заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення або необгрунтовані активи, депутатських запитів, звернень і вимог народних депутатів України, адвокатських запитів у Національному антикорупційному бюро України та його територіальних управліннях, затвердженої наказом Директора Національного бюро від 29.12.2020 № 141 зі змінами, не допускається розголошення відомостей, одержаних із заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, персональних даних та іншої інформації з обмеженим доступом.

Водночас, за наявною у системі електронного документообігу Національного бюро інформацією, 10.10.2019 працівником Сектору по забезпеченню роботи Головного підрозділу детективів Національного бюро за №188/23678-00-кп зареєстровано заяву про вчинення кримінального правопорушення від 10.10.2019 та того ж дня керівництвом Головного підрозділу детективів Національного бюро вказану заяву доручено розглянути у порядку статті 214 Кримінального процесуального кодексу України відповідному детективу Головного підрозділу детективів Національного бюро».

З огляду на вищенаведене, стороною захисту не доведено наявність достатніх підстав вважати, що у володінні відповідної юридичної особи (НАБУ) перебувають відповідні документи (реєстраційна картка, яка була створена за заявою про кримінальне правопорушення від 10.10.2019 року, реєстраційний номер 188/23678-00-кп, доручення про внесення відомостей до ЄРДР за такою заявою, та документів, які містять інформацію, хто та коли доручив Реєстратору внести відомості до ЄРДР за такою заявою), що є обов`язковою вимогою згідно з пунктом 1 частини 5 статті 163 КПК.

Також, відповідно до статті 8 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939-VI, таємна інформація - інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини 2 статті 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську, розвідувальну таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю. Порядок доступу до таємної інформації регулюється цим Законом та спеціальними законами. Частина 2 статті 6 того ж Закону визначає, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Згідно із статтею 8 Закону України «Про державну таємницю», до державної таємниці у порядку, встановленому цим Законом, зокрема відноситься інформація про зміст матеріалів оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування та судочинства з питань, зазначених у цій статті сфер.

Будь-яка інформація щодо службових відряджень детективів НАБУ, яка розкриватиме відомості про проходження служби такими, вочевидь належить до охоронюваної законом державної таємниці, а тому отримання такої можливе лише за умови доведення використання як доказів відомостей, що містяться в цих документах, неможливістю іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих документів, та за умови наявності допуску до державної таємниці.

Проте всупереч вимогам частин 5, 6 статті 163 КПК, сторона захисту не довела жодних таких обставин.

3.3.3. Згідно з пунктами 1, 3, 4 глави 1 «Загальні положення» розділу І «Основні засади ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань» чинної редакції Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженою наказом Генерального прокурора від 17.08.2023 №231, це Положення визначає порядок формування та ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - Реєстр), а також надання відомостей з нього. Реєстр - електронна інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, захисту, оброблення, обліку, пошуку, узагальнення даних, зазначених у пункті 1 глави 1 розділу II цього Положення, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким урегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом. Реєстр може використовувати засоби інших інформаційно-комунікаційних систем. Реєстр утворений та ведеться відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) з метою забезпечення: реєстрації кримінальних правопорушень (проваджень) та осіб, які їх учинили, обліку прийнятих під час досудового розслідування рішень та результатів судового провадження; оперативного контролю за додержанням законів під час проведення досудового розслідування; формування звітності про стан кримінальної протиправності та результати роботи органів досудового розслідування; аналізу стану та структури кримінальних правопорушень, вчинених у державі; інформаційно-аналітичного забезпечення державних органів, у тому числі правоохоронних та судових відповідно до вимог законодавства.

Пунктами 1-4 глави 2 «Суб`єкти правових відносин Реєстру» розділу І Положення про ЄРДР визначено таке: 1. Власником і розпорядником Реєстру є держава в особі Офісу Генерального прокурора (далі - Власник). 2. Володільцем інформації, що обробляється в Реєстрі, є Офіс Генерального прокурора. 3. Офіс Генерального прокурора здійснює: розробку та удосконалення нормативно-правової бази для функціонування Реєстру; розробку засобів організаційного, методологічного та програмно-технічного ведення Реєстру; організацію взаємодії з іншими державними інформаційними ресурсами (системами, реєстрами та базами даних); виконання функцій адміністратора Реєстру (забезпечення належної роботи обладнання, технічне і технологічне створення та супроводження програмного забезпечення Реєстру, його адміністрування та моніторинг використання інформації, зберігання та захист даних Реєстру, надання та контроль права доступу тощо); навчання Реєстраторів щодо наповнення та користування Реєстром; інші функції, передбачені цим Положенням. 4. Для забезпечення формування і ведення Реєстру в Офісі Генерального прокурора визначаються структурні підрозділи, на які покладаються повноваження із забезпечення виконання функцій Власника та адміністратора Реєстру.

Відповідно до пунктів 1, 2 глави 3 «Автентифікація в Реєстрі та доступ до інформації» розділу І вищезазначеного Положення, автентифікація у Реєстрі та підписання у ньому електронних документів здійснюється з використанням особистого ключа та відповідного йому кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, виданого Кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг органів прокуратури України, з дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг. Доступ до Реєстру Реєстраторам та іншим Користувачам надається адміністратором на підставі: Реєстраторам - заяви із зазначенням власних ідентифікаційних даних та документів, які підтверджують право доступу до Реєстру відповідно до норм КПК України та які визначені Кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг органів прокуратури України; Користувачам, які виконують функції з інформаційно-аналітичного забезпечення правоохоронних органів та ведення спеціальних обліків:- в органах прокуратури - заяви із зазначенням власних ідентифікаційних даних і документів, визначених Кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг органів прокуратури України, а також рапорту з обґрунтуванням необхідності надання повного доступу з урахуванням функціональних обов`язків працівника на конкретній посаді, погодженого Генеральним прокурором, керівником обласної, окружної, спеціалізованої прокуратури чи особою, яка виконує їх обов`язки; - в органах досудового розслідування чи дізнання - заяви із зазначенням власних ідентифікаційних даних і документів, визначених Кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг органів прокуратури України, а також листа з обґрунтуванням необхідності надання доступу з урахуванням функціональних обов`язків працівника на конкретній посаді, підписаного керівником органу досудового розслідування або дізнання чи особою, яка виконує їх обов`язки.

З огляду на вищенаведене, органи Національної поліції України не є належними володільцями інформації щодо можливих кримінальних проваджень, де учасниками є певні особи, тоді як таким є Офіс Генерального прокурора (ОГП). Проте зі змісту клопотання не вбачається, що сторона захисту зверталась із відповідним запитом безпосередньо до Офісу Генерального прокурора як до володільця інформації, що обробляється в ЄРДР.

Відтак сторона захисту не довела жодних обставин, які є обов`язковими згідно з частинами 5,6 статті 163 КПК,

3.4. КПК містить перелік вимог до відомостей, які мають бути зазначені у клопотанні про тимчасовий доступ до речей і документів (частина 2 статті 160 КПК), а також покладає на сторону, яка звертається з таким клопотанням, обов`язок обґрунтувати наявність передбачених законом підстав для надання тимчасового доступу (частини 5, 6 статті 163 КПК) та довести існування причин, через які такий доступ не був здійснений під час досудового розслідування (частина 2 статті 333 КПК).

Суд зазначає, що стороною захисту ні в самих клопотаннях, ні під час їх розгляду не зазначено причин, через які тимчасові доступи не були здійснені під час досудового розслідування у встановленому статтею 220 КПК порядку шляхом звернення до органу досудового розслідування із відповідними клопотаннями, й відтак не надано належних підтверджень щодо реального обмежень прав сторони захисту упродовж строку досудового розслідування на збирання доказів шляхом подачі відповідних клопотань та/або оскарження відмов у задоволенні таких до слідчого судді.

Також належить зазначити, що статтею 164 КПК зокрема визначено, що в ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів має бути зазначено прізвище, ім`я та по батькові особи, якій надається право тимчасового доступу до речей і документів. Проте в клопотаннях сторони захисту не вказано жодних конкретних осіб, яким має бути надано таке право.

3.5. Щодо ж тверджень сторони захисту про необхідність тимчасових доступів до документів із метою перевірки можливої провокації злочину, суд зауважує, що у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (ККС ВС) від 23.05.2024 в справі 588/737/17 містяться такі правові висновки: «Згідно із судовою сталою практикою (постанови Касаційного кримінального суду Верховного Суду, ухвалені у провадженнях № 51-791км19, № 51-7096км18, № 51-6497км18, № 51-2010км19, № 51-2040км19, № 51-1968км19, № 51-2950км20, № 51-27км20, № 51-2025км20, № 51-420км19, № 51-6190км18, № 51-584км18, № 51-7086км18, № 51-8747км18) застосування особливих методів ведення слідства, зокрема агентурних методів, саме по собі не може порушувати права особи на справедливий суд. Ризик провокації з боку працівників правоохоронних органів, викликаний указаними методами, означає, що їх використання повинно бути суворо регламентованим. Для застосування цих методів у правоохоронних органів мають бути докази на підтвердження аргументу схильності особи до вчинення злочину.

Для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів судова практика виробила змістовний та процесуальний критерії. Під змістовним критерієм розуміється наявність/відсутність суттєвих змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів, а під процесуальним - наявність у суду можливості перевірити відомості про ймовірну провокацію під час судового засідання з дотриманням принципів змагальності та рівності сторін.

Так, для встановлення факту провокації злочину визначальним є з`ясування питань: чи були дії правоохоронних органів активними, чи мало місце з їх боку спонукання особи до вчинення злочину, наприклад прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування, підвищення ціни вище середньої; чи було би скоєно злочин без втручання правоохоронних органів; чи були у правоохоронних органів об`єктивні дані про те, що особу було втягнуто у злочинну діяльність і ймовірність вчинення нею злочину була суттєвою.

Вказані вимоги узгоджуються з практикою ЄСПЛ, зокрема рішеннями у справах «Банніков проти Російської Федерації» від 04 листопада 2010 року, «Веселов та інші проти Російської Федерації» від 02 жовтня 2010 року, «Матановіч проти Хорватії» від 04 квітня 2017 року, «Раманаускас проти Литви» від 5 лютого 2008 року

Та обставина, що … є заявником і в іншому кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, вчиненого в сфері службової діяльності, сама по собі не свідчить про наявність провокації кримінальних правопорушень з боку правоохоронних органів, як про це стверджує захисник у касаційній скарзі.

Таким чином, висновок судів попередніх інстанцій про відсутність провокації є обґрунтованим та належним чином мотивованим, а доводи захисника в цій частині не є слушними. Додатково колегія суддів звертає увагу, що у касаційній скарзі сторона захисту заперечує як факт вчинення … кримінальних правопорушень, так і заявляє про провокацію на його вчинення. Разом з цим відповідно до практики ЄСПЛ, суд визнає необґрунтованими заяви щодо провокації злочину й не розглядає їх по суті, коли заявник заперечує факт вчинення ним злочину та одночасно заявляє про провокацію на його вчинення (рішення у справі «Берлізев проти України» від 08 липня 2021 року).

У цій справі ЄСПЛ визнав непослідовним заперечення заявником вчинення злочину та одночасне висунення ним скарги, що спровокували його вчинити. Захист від провокації обов`язково передбачає, що обвинувачений визнає вчинення інкримінованих йому дій, але стверджує, що вони були наслідком незаконного підбурювання з боку працівників міліції.

Ураховуючи вищевказане, включаючи практику ЄСПЛ, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність провокації злочину».

Крім того, у контексті приписів статей 92 КПК у разі заявлення стороною захисту доводів про наявність провокації, відповідно до правових позицій, які містяться в ухвалах ККС ВС від 10.06.2020 в справі №1715/6764/12 і від 23.02.2022 в справі №1-317/11, постанові від 19.10.2022 в справі №728/1614/17, саме сторона обвинувачення повинна довести, що ніякого підбурювання до вчинення злочину не було.

3.6. Суд вважає за необхідне зазначити, що решта доводів учасників судового провадження не мають суттєвого значення для розгляду вищезазначених клопотань та не можуть вплинути на результат їх розгляду. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини як джерела права, суд зобов`язаний обґрунтовувати своє рішення, але це не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, а міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від його характеру (зокрема рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Салов проти України», «Проніна проти України», «Серявін та інші проти України», «Руїс Торіха проти Іспанії»).

3.7. З огляду на вищенаведене, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні усіх клопотань сторони захисту про тимчасові доступи до документів.

Керуючись статтями 131, 132, 159-166, 333, 369-372, 532 КПК, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотань від 23.05.2024 і 28.05.2024 захисника ОСОБА_9 про тимчасовий доступ до речей і документів.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили із моменту оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 10.06.2024.

Головуючий суддя ОСОБА_1 Суддя ОСОБА_2 Суддя ОСОБА_3 ______________________________________________________________________