- Presiding judge (HACC): Fedorak L.M.
Справа № 991/4826/24
Провадження 1-кс/991/4860/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
06.06.2024 м. Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 52024000000000171,
за підозрою, ОСОБА_3, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві, проживає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,
за участі прокурора ОСОБА_4, захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, підозрюваного ОСОБА_3,
в с т а н о в и л а:
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
1.1. 05.06.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного бюро Другого підрозділу детективів Першого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 (далі - детектив, НАБУ), погоджене прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 (далі - прокурор, САП), про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 15 000 000,00 грн, з покладенням обов`язків, визначених п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), у кримінальному провадженні № 52024000000000171.
1.2. Клопотання мотивоване обґрунтованістю підозри та наявністю ризиків: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Розглянувши клопотання про застосування запобіжного заходу, слідча суддя його задовольняє частково з огляду на таке.
ІІ. Положення закону, якими керувалася слідча суддя при постановленні ухвали
2.1.Згідно з ч. 1 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
2.2.Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
2.3.Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
2.4.Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК України).
2.5.Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
2.6.Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; (3) вік та стан здоров`я підозрюваного; (4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного; (7) майновий стан підозрюваного; (8) наявність судимостей у підозрюваного; (9) дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).
2.7.Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
2.8.Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: (1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; (2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; (5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; (6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; (7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; (8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; (9) носити електронний засіб контролю (ч. 5 ст. 194 КПК України).
2.9.Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
2.10.Відповідно до частин 2, 4, 5 цієї ж статті застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Розмір застави визначається слідчим суддею, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: (1) щодо особи, підозрюваної у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; (2) щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; (3) щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
ІІІ. Встановлені обставини із посиланням на докази та мотиви слідчої судді
Щодо повноважень слідчої судді на розгляд клопотання
3.1.Дослідивши матеріали клопотання слідча суддя встановила, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно із ст. 33-1, 216 КПК України, а тому його розгляд належить до повноважень слідчої судді Вищого антикорупційного суду.
Щодо питань, які належить вирішити
3.2.Під час розгляду цього клопотання, відповідно до положень ст. 194 КПК України, з урахуванням доводів поданого клопотання, позиції сторін у судовому засіданні, слідчій судді належало встановити:
-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення;
-наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 може здійснити спроби: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам аніж застава;
-обґрунтованість розміру застави;
-необхідність покладення обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення
3.3.11.04.2024 було розпочато кримінальне провадження № 52024000000000171 /а.с. 18 т. 1/.
3.4.04.06.2024 ОСОБА_3 повідомлено про підозру. Письмове повідомлення про підозру ОСОБА_3 відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 481 КПК України підписано заступником Генерального прокурора - керівником САП ОСОБА_8 та за його дорученням, виданим на підставі ч. 2 ст. 481 КПК України, вручено прокурором САП ОСОБА_4 /а.с. 3-16 т. 2/.
3.5.Сторона захисту не оспорювала порядок набуття ОСОБА_3 процесуального статусу підозрюваного, тому слідча суддя відповідно до засад змагальності та диспозитивності не перевірятиме такі обставини.
3.6.Так, ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, а саме у пропозиції службовим особам, які займають відповідальне становище, надати їм неправомірну вигоду за вчинення в інтересах третіх осіб дій з використанням наданої їм влади чи службового становища, вчиненій за попередньою змовою групою осіб.
3.7.За змістом повідомлення про підозру, ОСОБА_3, будучи адвокатом - керівником кримінальної та практики економічних і службових злочинів партнером Адвокатського об`єднання «Юридична компанія «Міллер» (далі - АО «ЮК «Міллер»), адвокати якого здійснюють захист підозрюваної ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 52022000000000091 від 03.05.2022, діючи умисно, за попередньою змовою в групі з невстановленими особами, через свідка ОСОБА_10, висловив пропозицію надати детективам НАБУ, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000091, та прокурорам САП, які здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у цьому ж провадженні, та відповідно до п. 2 примітки до ст. 368 КК України є службовими особами, що займають відповідальне становище, неправомірну вигоду в розмірі 200 000 доларів США за вчинення в інтересах підозрюваної ОСОБА_9 та інших осіб дій з використанням наданих їм влади та службового становища, а саме за прийняття рішення про відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000091, перекваліфікації дій підозрюваної ОСОБА_9 з ч.2 ст. 364-1 КК України на інший непідслідний детективам НАБУ злочин, повідомлення ОСОБА_9 про зміну раніше повідомленої у провадженні підозри, виділення в окреме провадження епізоду за підозрою ОСОБА_9 та подальшу зміну підслідності у такому провадженні за слідчими органів Національної поліції України з фактичною передачею матеріалів кримінального провадження. Така неправомірна вигода, за повідомленням ОСОБА_3 висловленого під час особистих зустрічей свідку ОСОБА_10, могла бути надана у два етапи: після прийняття рішення про відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000091 та підготовки проектів процесуальних документів щодо перекваліфікації дій підозрюваної ОСОБА_9 з ч.2 ст. 364-1 КК України на інший непідслідний детективам НАБУ злочин та повідомлення ОСОБА_9 про зміну раніше повідомленої у провадженні підозри - частину обумовленої ним суми неправомірної вигоди в розмірі 100 000 доларів США та після прийняття рішення про зміну підслідності у провадженні за слідчими органів Національної поліції України та фактичної передачі матеріалів кримінального провадження - другу частину неправомірної вигоди в розмірі 100 000 доларів США.
3.8.Слідча суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (ч. 5 ст. 9 КПК України).
3.9.У практиці останнього «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), від 21.04.2011, заява №42310/04, п. 175).
3.10.Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. The United Kingdom), від 28.10.1994, заява № 14310/88, п. 55).
3.11.Тобто, стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (рішення ЄСПЛ у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява №72508/13, п. 184).
3.12.Отже, під час перевірки, чи наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, слідча суддя з`ясовує, чи наявні факти або інформація, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, своїми діями могла вчинити кримінальні правопорушення, а також, чи такі виправдовують подальше розслідування.
3.13.Обґрунтованість підозри підтверджується матеріалами, що додані до клопотання, зокрема, копіями:
-протоколу огляду від 11.04.2024, під час якого оглянуто сайт АО «ЮК «Міллер» та Єдиний державний реєстр адвокатів України та встановлено, що ОСОБА_3 є адвокатом на підставі свідоцтва № 001165 від 31.05.2021 та керівником кримінальної та практики економічних і службових злочинів партнером АО «ЮК «Міллер» /а.с. 98-103 т. 1/;
-заяви ОСОБА_10 про вчинення злочину від 11.04.2024, у якій він зазначив, що 10.04.2024 адвокат ОСОБА_3, діючи спільно з іншими особами, має намір надати хабар службовим особами в правоохоронних органах за вирішення питання щодо закриття або передачі в інший орган справи відносно ОСОБА_9 /а.с. 26 т. 1/;
-протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 11.04.2024 з додатками, відповідно до якого 09.04.2024 ОСОБА_10 у мобільному застосунку «Signal» надійшло повідомлення ОСОБА_3, де останній зазначив, що він по ОСОБА_9 і, що свідка мали попередити з даного приводу; окрім того, під час зустрічі, яка відбулась між ним та ОСОБА_3 10.04.2024 в ресторані « Steakhouse », останній повідомив, що адвокатами АО «ЮК «Міллер» здійснюється захист голови правління АТ «Банк Альянс» ОСОБА_9, яке розслідується детективами НАБУ і, що та таке провадження в цілому негативно впливає на репутацію банківської установи АТ «Банк Альянс». Поряд з цим, свідок вважав, що ОСОБА_3 разом з іншими адвокатами та неустановленими особами бажає надати неправомірну вигоду службовим особам НАБУ та САП за виконання дій в інтересах ОСОБА_9, окрім того, ОСОБА_3 надав свідку аркуш паперу А4, де зазначено пункти з такими діями, а саме: «1. Відновлення досудового розслідування зі стадії 290. 2. Перекваліфікація дій ОСОБА_9 за ст. 366 КК України та зміна повідомлення про підозру. На цьому етапі можливий онлайн допит чи відібрання пояснень для отримання необхідних підстав. 3. Виділення епізоду ОСОБА_9 та банку Альянс в окреме провадження. 4. Зміна підслідності нового кримінального провадження за органами Національної поліції України (ГСУ НП). 5. Передача матеріалів справи за підслідністю.» /а.с. 30-38 т. 1/;
-протоколу додаткового допиту свідка ОСОБА_10 від 12.05.2024 з додатками, у якому відображені деталі його зустрічей з ОСОБА_3, які відбулися 17.04.2024, 18.04.2024 та 10.05.2024. Зокрема, під час зустрічі, яка відбулась 17.04.2024, свідок повідомив ОСОБА_3 про те, що кримінальне провадження № 52022000000000091 вже на стадії виконання вимог ст. 290 КПК України та, в разі необхідності, детективи НАБУ можуть надати усі матеріали провадження в електронному вигляді. Натомість, ОСОБА_3, відповів, що про таку можливість йому відомо, і, як зрозумів свідок, що його цікавить можливість вирішення питань виконання пунктів, які зазначені на аркуші паперу формату А4, який ОСОБА_3 передав свідку під час їх попередньої зустрічі. Також, у протоколі відображені деталі зустрічі, яка відбулась 18.04.2024, зокрема, після того, як свідок повідомив ОСОБА_3, що питання щодо виконання пунктів, зазначених на наданому ним раніше аркуші паперу слід узгоджувати з прокурорами САП, а детективи НАБУ не розуміють, чому вони мають це робити, що ОСОБА_3, за допомогою застосунку «нотатки» у своєму мобільному телефоні, шляхом друку вивів на екрані пристрою напис «вже усе проговорено» та показав його свідку. Окрім того, відображено деталі зустрічі, яка відбулась між ним та ОСОБА_3 10.05.2024, зокрема, що за виконання в інтересах ОСОБА_9 пунктів, зазначених на аркуші паперу, який ОСОБА_3 раніше передав свідку, вони пропонують надати службовим особам прокуратури неправомірну вигоду у розмірі 200 000 доларів США у два етапи: перший - відновлення досудового розслідування зі стадії ст. 290 КПК України та підготовка документів на виділення матеріалів кримінального провадження чи зміни підозри ОСОБА_9 з ч.2 ст. 364-1 КК України на інший непідслідний детективам НАБУ злочин та повідомлення ОСОБА_9, за що адвокат наддасть першу частину неправомірної вигоди розмірі 100 000 доларів США; другий - передача матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_9 за підслідністю до Національної поліції України, за що адвокат надасть другу частину неправомірної вигоди в розмірі 100 000 доларів США. Водночас таку інформацію свідок занотовував у блокнот /а.с. 39-52 т. 1/;
-протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дії - аудіо, відеоконтроль особи (далі - протокол НСРД) від 10.05.2024, яким зафіксовано розмову під час зустрічі свідка ОСОБА_10 із ОСОБА_3 10.05.2024, результати якого узгоджуються із наданими свідком показаннями. Так, під час названої зустрічі, окрім іншого зафіксовано, що ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_3, що буде законспектувати, на що останній не заперечував та сказав: «Так, будь ласка. Ось там, той списочок є, там є відмотка на 290», та запитав, чи є він з собою, після чого свідок відповів «Звичайно» та відкрив фото на телефоні. Далі під час цієї розмови обговорювались подальші дії, щодо зазначеного у списку. Окрім того, на запитання свідка щодо авансу, ОСОБА_3 показав свідку щось на телефоні, після чого свідок уточнив: «Ага, 100 (сто) тисяч, так? Це в зелених, ОСОБА_12 ?», далі після обговорення дій, ОСОБА_3 зазначає: «Передача матеріалів, да, в нацпол. І ми передаємо стільки ж», і на запитання ОСОБА_10 : «Теж, теж 100, так?» ОСОБА_3 ствердно кивнув. Також під час цієї розмови на запитання ОСОБА_10 щодо того, кому сто тисяч ОСОБА_3 відповів: «Ні, це тільки туди», «тільки в прокуратуру» /а.с. 143-147 т. 1/;
-протоколу додаткового допиту свідка ОСОБА_10 від 20.05.2024 з додатками, у якому відображені деталі зустрічей ОСОБА_10 з ОСОБА_3, які відбулися 14.05.2024 та 15.05.2024. Зокрема, під час зустрічі 14.05.2024 свідок передав ОСОБА_3 несправжній (імітаційний) засіб - проект постанови про відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000091, після ознайомлення з якою ОСОБА_3 сказав, що все підходить та запитав, чи готові вони, як свідок зрозумів, службові особи САП та НАБУ «стартувати» та сказав, що у нього все готово. Окрім того, свідок зазначив, що після деяких обговорень деталей подальших дій, ОСОБА_3 повідомив, що йому треба вийти і узгодити остаточне рішення з кимось. Коли повернувся, то повідомив, що все нормально, їх влаштовує наданий документ, однак, вони просять зробити якийсь документ щодо ОСОБА_9, щоб показати якийсь позитивний рух відносно неї у кримінальному провадженні, на що свідок відповів, що не приймає самостійно таких рішень та передають цю інформацію. Далі між свідком та ОСОБА_3 відбулась зустріч 15.05.2024, під час якої свідок, діючи під контролем правоохоронних органів, вказав, що перекваліфікація дій ОСОБА_9 на ст. 366 КК України є недоцільною та зазначив, що ст. 364-1 КК України відноситься до підслідності слідчих органів Національної поліції України Після цього свідок надав ОСОБА_3 для ознайомлення несправжній (імітаційний) засіб - постанову прокурора САП про виділення матеріалів досудового розслідування за підозрою ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 364-1 КК України в окреме провадження, ознайомившись із якою ОСОБА_3 зазначив, що свої подальші дії йому слід узгодити із іншими третіми особами. У цей же день, ОСОБА_3 у телефонній розмові у застосунку «Signal» повідомив свідку, що все узгоджено і вони можуть починати раніше обговорені процеси. Після цього, свідок спілкувався з ОСОБА_3 у застосунку «Signal»16.05.2024 та 17.05.2024, а у подальшому їх спілкування припинилось /а.с. 53-65 т. 1/;
-протоколів НСРД від 15.05.2024, 16.05.2024, 17.05.2024, якими зафіксовано розмови під час зустрічей свідка ОСОБА_10 із ОСОБА_3 14.05.2024 та 15.05.2024, та під час телефонних розмов 15.05.2024 та 17.05.2024, результати якого узгоджуються із наданими свідком показаннями Так, окрім іншого зафіксовано, що під час зустрічі 14.05.2024 ОСОБА_3, ознайомився з наданим ОСОБА_10 документом (згідно з показами несправжнім проектом постанови про відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000091) зазначив, що все підходить та зазначив, що «теоретично завтра готові стартувати», а на уточнююче питання свідка сказав: «Ну, зараз ми підемо поговоримо. Я повернусь і скажу так - ні. Ну, точніше так, коли». Також під час цієї зустрічі обговорювались етапи передачі коштів та документів. Під час зустрічі 15.05.2024 ОСОБА_10 та ОСОБА_3, окрім іншого, обговорювали недоцільність перекваліфікації дій ОСОБА_9, а також свідок надав ОСОБА_3 для ознайомлення несправжню постанову прокурора САП про виділення матеріалів досудового розслідування за підозрою ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 364-1 КК України в окреме провадження, та після певних обговорень щодо етапів виконання домовленостей ОСОБА_3 зазначив: «… Добре, давай я погоджу і повідомлю». У подальшому, під час телефонних розмов 15.05.2024 та 17.05.2024 обговорювали деякі деталі подальших дій /а.с. 148-160 т. 1/;
-протоколів вручення несправжніх (імітаційних) засобів від 14.05.2024 та 15.05.2024, відповідно до яких ОСОБА_10 вручалися несправжні (імітаційні) засоби, а саме: постанови прокурора САП про відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000091 зі стадії виконання вимог ст. 290 КПК України без дати та підпису та постанови прокурора САП про виділення матеріалів досудового розслідування за підозрою ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 364-1 КК України, без дати та підпису, які свідком надавались для огляду ОСОБА_3 та протоколів огляду (добровільно виданого документу) від 14.05.2024 та 15.05.2024, відповідно до яких свідок добровільно видав детективу надані йому несправжні (імітаційні) засоби /а.с. 90-97 т.1/;
-документів з матеріалів кримінального провадження № 52022000000000091, з яких встановлено, що: досудове розслідування у такому здійснюють детективи НАБУ, а процесуальне керівництво - прокурори САП; захист ОСОБА_9 здійснює адвокат АО «ЮК «Міллер»; ОСОБА_9 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 364-1 КК України; 22.03.2024 стороні захисту та потерпілому повідомлено про завершення досудового розслідування та виконання вимог ст. 290 КПК України /а.с. 66-90 т. 1/.
3.14.Дані, що містяться у наданих слідчій судді копіях матеріалів кримінального провадження № 52024000000000171 можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_3 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369 КК України, та виправдовують подальше розслідування.
3.15.Отже, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні наведеного.
3.16.А всі заперечення сторони захисту з цього приводу вказують тільки на необхідність перевірки та/або уточнення певних обставин версії сторони обвинувачення, але не спростовують того, що наразі достатньо даних, які виправдовують подальше розслідування.
3.17.Також, слідча суддя вважає неспроможними доводи захисту щодо ймовірної провокації підозрюваного до вчинення злочину, позаяк такі питання виходять за межі обґрунтованості підозри, тобто, виправданості подальшого розслідування, натомість, потребують вирішення судом питання винуватості/невинуватості особи за результатами всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, на підставі оцінки кожного доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку.
Щодо наявності ризиків
3.18.Слідча суддя зауважує, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду
3.19.Такий ризик підтверджується тяжкістю передбаченого покарання за інкримінований підозрюваному ОСОБА_3 злочин, передбачений ч. 3 ст. 369 КК України.
3.20.Так, за вчинення кримінального правопорушення, визначеного ч. 3 ст. 369 КК України, передбачено основне покарання у виді позбавлення волі строком від 4 до 8 років, а також додаткове альтернативне покарання у вигляді конфіскації майна. Звільнення від покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України в даному випадку не допускається, як і призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, як про це йдеться у ч. 1 ст. 69 КК України.
3.21.Вищевикладене свідчить про те, що у випадку засудження особи за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, до особи буде застосовано виключно покарання у вигляді позбавлення волі з реальним строком його відбування, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти чи переховуватись.
3.22.Наведений висновок також узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 05.08.2020 у справі № 734/631/19. У вказаній постанові Верховний Суд зазначив: «За таких обставин, звільняючи особу, яку визнано винуватою у вчиненні корупційного злочину, від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, суд апеляційної інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, а саме застосував закон, який не підлягає застосуванню».
3.23.Отже, у відповідності до положень статей 69 та 75 КК України за вчинення інкримінованого ОСОБА_3 злочину не може бути призначено інше покарання ніж позбавлення волі з реальним його відбуттям. Тому слідча суддя погоджується з доводами прокурора, що зазначена обставина сама по собі може бути суттєвим мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
3.24.Таким чином, існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для підозрюваного бути засудженим на тривалий строк з можливим примусовим відчуженням всього належного йому майна у сукупності з наступними обставинами.
3.25.У зв`язку із запровадженням на території України правового режиму воєнного стану встановлено певні обмеження для перетину Державного кордону військовозобов`язаних чоловіків, які відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII від 21.10.1993, Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 поширюються на підозрюваного.
3.26.Натомість, підозрюваний після 24.02.2022, у тому числі у 2024 році, неодноразово виїжджав з України /а.с. 123 т. 1/. Слідчій судді не надано жодних доказів, які б об`єктивно підтверджували належність підозрюваного до кола осіб, які відповідно до п. 2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57, можуть виїжджати за межі України під час воєнного стану.
3.27.Однак, самим фактом такого перетину слідчій судді доведена наявність у ОСОБА_3 можливостей покинути територію України навіть в умовах загальної заборони такого для чоловіків, якими підозрюваний може скористатись і в майбутньому.
3.28.Поряд з цим, слідча суддя також не виключає можливості нелегального перетину кордону ОСОБА_3, з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється. Очевидно, що в умовах, які існують в Україні, викликаних безпрецедентною військовою та нелюдською агресією російської федерації проти України, у підозрюваного збільшуються можливості для ухилення від органу досудового розслідування та суду, адже у держави наразі з об`єктивних причин відсутні можливості належним чином контролювати його поведінку та місцезнаходження, а також державний кордон у місцях активних бойових дій.
3.29.На підставі викладеного, враховуючи також наявність дійсного паспорта громадянина України для виїзду за кордон /а.с. 105 т. 1/, підозрюваний може безперешкодно покинути територію України. До того ж, в умовах збройної агресії російської федерації проти України велика кількість держав - партнерів України, запровадила особливі умови надання прихистку її громадянам, що дозволить підозрюваному протягом тривалого часу легально перебувати на їх території.
3.30.Водночас, той факт, що ОСОБА_3 після виїзду щоразу повертався, на що покликалась сторона захисту, не спростовує наявності ризику переховування, адже до того щодо ОСОБА_3 не здійснювалось кримінальне провадження, а отже і не було необхідності переховуватись.
3.31.До того ж, майновий стан самого підозрюваного, на переконання слідчої судді, свідчить про достатність ресурсів для тривалого життя в умовах розшуку, з огляду на таке.
3.32.Відповідно до інформації з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, нарахованих фізичній особі, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, у період з 2018 по І квартал 2024 року ОСОБА_3 нараховано дохід у сумі близько 1,7 млн грн /а.с. 121, 122 т. 1/, водночас його дружині ОСОБА_13 /а.с. 133-135 т. 1/ у період з 2019 по І квартал 2024 року нараховано дохід у сумі близько 1 млн грн /а.с. 138-140 т.1/.
3.33.У судовому засіданні підозрюваний зазначив, що сумарний дохід його сім`ї до повідомлення йому про підозру становив 200 000-250 000 грн на місяць.
3.34.Водночас, на праві власності підозрюваному належить:
-автомобіль марки BMW Z4, VIN: НОМЕР_1, 2019 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, що зареєстрований за підозрюваним 11.05.2024 /а.с. 127 т. 1/;
-мотоцикл марки DUCATI DIAVEL, VIN: НОМЕР_3, 2023 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4, що зареєстрований за підозрюваним 15.03.2024 /а.с. 128 т. 1/.
-автомобіль марки BMW M8, VIN: НОМЕР_5, 2019 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_6, що зареєстрований за підозрюваним 31.10.2023 /а.с. 129 т. 1/;
-автомобіль марки BMW 840, VIN: НОМЕР_7, 2020 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_8, що зареєстрований за підозрюваним 24.08.2023 /а.с. 130 т. 1/.
3.35.Також встановлено, що за дружиною підозрюваного ОСОБА_13 на праві власності 08.04.2023 було зареєстровано автомобіль марки AUDI TT, VIN: НОМЕР_9, 2015 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_10 /а.с. 141 т. 1/.
3.36.Слідча суддя звертає увагу, що з огляду на вартість придбаних автомобілів марки BMW 840, BMW Z4 та AUDI TT /а.с. 53-55 т. 2/ та вартість реалізації на авторинку України транспортних засобів з характеристиками, подібними тим, що перебувають у власності підозрюваного та його дружини, така є досить високою /а.с. 131, 132, 142 т. 1/. Водночас, сумарні офіційно задекларовані ними дохи, очевидно не є достатніми для набуття у власність названих вище транспортних засобів.
3.37.Такі обставини переконують слідчу суддю у наявності у підозрюваного та його дружини інших, не задекларованих активів. Поряд з цим, покликання підозрюваного на те, що один із автомобілів ним не куплявся, а тільки на його ім`я здійснена реєстрація такого транспортного засобу нічим не підтверджено.
3.38.До того ж, під час обшуку за місцем проживання підозрюваного було віднайдено кошти у розмірі 109 100 доларів США, 16 400 євро та 145 000 грн /а.с. 17-22 т. 2/. Водночас, слідча суддя не бере до уваги покликання на те, що віднайдені кошти у розмірі 109 100 доларів США належать тещі підозрюваного, зокрема, що частина таких отримані нею від продажу квартири у м. Кременчук та автомобілю, а частина - це заощадження її сім`ї, адже стороною захисту не надано будь-яких об`єктивних даних на підтвердження цих обставин. Більш того, з копії наданого договору купівлі-продажу квартири від 27.08.2021 слідчою суддею встановлено, що вартість відчуженого майна є значно меншою від суми віднайдених коштів /а.с. 38-41 т. 1/.
3.39.Водночас, слідча суддя бере до уваги, що віднайдені під час обшуку кошти у розмірі 16 400 євро та 145 000 грн, які, як зазначив підозрюваний, є його заощадженнями, органом досудового розслідування не вилучались, а отже такими коштами ОСОБА_3 наразі може вільно користуватись.
3.40.Таким чином, відомості про майновий стан підозрюваного та його дружини свідчать на наявність в них достатніх фінансових ресурсів для тривалого життя в умовах розшуку.
3.41.Такі висновки слідчої судді не спростовуються покликаннями підозрюваного на те, що наразі всі його рахунки та рахунки дружини арештовані, адже ним не надано об`єктивних даних, що на таких рахунках акумулюються заощаджені ними кошти.
3.42.Також, з цього приводу слідча суддя враховує відсутність міцних соціальних зв`язків підозрюваного на території України. Так, ОСОБА_3 з 31.05.2021 має право на зайняття адвокатською діяльністю /а.с.102 т. 1/, поряд з цим, як він сам зазначив, на момент розгляду цього клопотання не працевлаштований, адже АО «ЮК «Міллер» розірвало з ним трудові відносини, до того ж, наявність цього кримінального провадження, обставини якого активно висвітлюються у засобах масової інформації, суттєво вплинуло на його репутацію, одружений, дітей не має, а також не має інших осіб на утриманні, однак допомагає матері дружини, яка потребує лікування /а.с. 44-50 т. 1/, проте під час розгляду клопотання встановлено, що дружина підозрюваного наразі не працює, і як вона, так і її мати мають можливість безперешкодно покинути межі України і як сам підозрюваний зазначав у судовому засіданні покидали територію України.
3.43.Наведене переконує слідчу суддю у відсутності у підозрюваного міцних соціальних зав`язків на території України. Поряд з цим, зазначене не виключає можливість ним займатись індивідуальною адвокатською практикою.
3.44.Водночас, слідча суддя зважає, що підозрюваному 32 років, на поганий стан здоров`я він не скаржився та доказів такого не надано. Відомостей про наявність не знятої чи не погашеної судимості у підозрюваного, а так само і про застосування до нього запобіжних заходів у розпорядженні слідчої судді немає чи про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, має почесний нагрудний знак Головнокомандувача ЗСУ /а.с. 51 т. 1/.
3.45.Однак, наведені позитивно характеризуючі дані не нівелюють ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду з огляду на вищевикладене.
3.46.Все таки наведені вище фактичні обставини цього кримінального провадження та особисті обставини підозрюваного в сукупності, дають слідчій судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування або/та суду.
Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
3.48.Слідча суддя вважає такий ризик доведеним.
3.49.Так, зважаючи на наявність у підозрюваного досвіду роботи прокурором /а.с. 106-119 т. 1/ та адвокатом, слідча суддя переконання, що він обізнаний з методам роботи органів досудового розслідування та прокуратури, а отже може використати такі знання з метою знищення речей чи документів, які можуть бути доказами у цьому кримінальному провадженні.
3.50.До того ж, нині кримінальне провадження перебуває на початковій стадії досудового розслідування, отже, продовжується збір фактичних даних, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_3, а тому він, володіючи інформацією про кримінальне провадження відносно нього, обставини, які є предметом доказування у кримінальному провадженні, може безперешкодно знищити речі і документи, які мають значення для кримінального провадження, однак наразі не виявлені органом досудового розслідування.
3.51.Так, згідно із наявними у матеріалах клопотання доказами, ОСОБА_3 при спілкуванні із свідком ОСОБА_10 використовував мобільний застосунок «Signal» /а.с. 46-51, 62-65 т. 1/, проте у наданому ним під час обшуку для огляду детективам мобільному телефоні такого спілкування не виявлено, у той же час надати паролі для подолання системи логічного захисту до такого телефону, а також до іншого віднайденого телефону та планшету підозрюваним не надано.
3.52.Також, слідча суддя враховує, що під час ймовірного вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_3 проявив схильність до конспірації.
3.53.Так, відповідно до зазначених вище протоколів НСРД, ОСОБА_3 використовував завуальовані форми і методи повідомлення про дійсність своїх намірів, зокрема, на запитання свідка ОСОБА_10 щодо авансу нахилився праворуч від столу та показав щось на телефоні /а.с. 144 т. 1/, а також під час розмов уникав відповідей на уточнюючі запитання свідка щодо розміру другої передачі та щодо суб`єктів, яким вона адресована, натомість ствердно кивав головою /а.с. 145 т. 1/. Також, на початку зустрічі, яка відбулась 15.05.2024 ОСОБА_3 подивився у телефон та зазначив: «Вимкну від гріха подалі» /а.с. 154 т. 1/.
3.54.Отже, ще до викриття ймовірно вчиненого злочину ОСОБА_3 вживав заходів щодо приховування своєї діяльності.
3.55.Вищенаведені обставини свідчать про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні
3.56.З цього питання, слідча суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні.
3.57.Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
3.58.Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
3.59.Поряд з цим, за змістом ч. 11 ст. 615 КПК України як докази в суді можуть бути використані і показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану. Проте хід і результати такого допиту мають фіксуватися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
3.60.Тому, ризик впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом.
3.61.Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, що вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).
3.62.Оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні ще не завершене, а свідки сторони обвинувачення відповідно не допитувались судом безпосередньо, існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу підозрюваного, такі особи можуть змінити свої показання або відмовитися від дачі показань у суді.
3.63.Слідча суддя враховує й те, що для здійснення тиску не обов`язково осіб знати особисто. Для цього достатньо, наприклад, того, що особі, якій загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, після ознайомлення з матеріалами справи, у т.ч. і з матеріалами цього клопотання, стануть відомі анкетні дані свідків, і з метою уникнення покарання, можуть вчинятися дії, покликані на примушення свідків до зміни показань або до відмови від їх надання.
3.64.До того ж, у межах досудового розслідування здійснюється перевірка обставин імовірного вчинення кримінального правопорушення за попередньою групою осіб, адже відповідно до інформації, отриманої за результатами НСРД, ОСОБА_3 під час обговорень зі свідком ОСОБА_10 покликався на те, що йому необхідно з кимось обговорити свої дії, та постійно використовував займенник «ми» в контексті розмов про готовність до виконання попередніх домовленостей /а.с. 144, 149, 150, 155, 159 т. 1/, а тому ОСОБА_3 може здійснювати впливати на наразі невстановлених органом досудового розслідування осіб, які, натомість, можуть бути йому відомі.
3.65.Отже, викладені обставини дають достатні підстави вважати, що все таки існує ризик впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
3.66.На підтвердження відповідного ризику прокурор зазначив, що підозрюваний може використати набуті за період роботи адвокатом, а в минулому прокурором, знайомства і зв?язки серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, з метою незаконного впливу на свідків, заявника, більшість з яких проживають у м. Києві, ухилятися від виконання покладених на нього обов`язків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином для уникнення кримінальної відповідальності.
3.67.Однак такі обставини підтверджують ризики знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та/чи незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, що уже встановлено слідчою суддею.
3.68.Отже, на переконання слідчої судді, ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином прокурор не довів.
Щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів аніж застава для запобігання ризикам
3.69.Запобігти встановленим ризикам, із урахуванням наведеного в цій ухвалі, можливо шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді застави.
3.69.Оцінюючи можливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, слідча суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи: особиста порука та зобов`язання, - не зможуть запобігти визначеним ризикам. Адже, у випадку їх застосування, з огляду на встановлені слідчою суддею ризики, відсутні будь-які стримуючі стимули від неналежного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків а так само відсутній належний контроль за дотриманням відповідних процесуальних обов`язків.
3.70.Також, на переконання слідчої судді, домашній арешт, у тому числі цілодобовий, хоч і полягає у забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби, проте в обставинах цього кримінального провадження не буде досить дієвим. Адже лише обмежує пересування особи, що з усіх встановлених слідчою суддею ризиків може усунути лише ризик переховування. Натомість, порушення цього запобіжного заходу може зумовити тільки ініціювання питання застосування до підозрюваного більш суворого запобіжного заходу.
3.71.Слід зазначити, що через військову агресію російської федерації та, як наслідок, запроваджений на території України воєнний стан, постійну загрозу ракетних та інших обстрілів, пошкодження об`єктів критичної інфраструктури, систематичні збої у роботі мережі електропостачання та засобів зв`язку, участь працівників Національної поліції, які відповідно до ч. 3 ст. 181 КПК України виконують ухвалу про домашній арешт у забезпеченні громадської безпеки та охорони держави, дієвість та ефективність запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть за умови застосування електронних засобів контролю, об`єктивно знижується і у даному кримінальному провадженні не може запобігти встановленим слідчою суддею ризикам.
3.72.Окрім того, подані заяви ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16, які бажали взяти на поруки підозрюваного, не можуть бути задоволені, адже виключно їх письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, за відсутності переконливих доводів щодо реальної їх можливості здійснити вплив на процесуальну поведінку підозрюваного, є очевидно не достатньо, аби дійти висновків про можливість застосування відповідного виду запобіжного заходу з огляду на встановлені ризики. Слідчій судді не надано переконливих аргументів, які б давали підстави для висновків, що названі особи мають такі особисті чи службові зв`язки з підозрюваним, які б дозволяли морально чи організаційно впливати на нього.
Щодо розміру застави
3.73.За змістом приписів ч. 4 ст. 182 КПК України при визначенні розміру застави слідча суддя зобов`язана врахувати:
-обставини кримінального правопорушення;
-майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу;
-встановлені ризики, визначені ст. 177 КПК України;
-можливість достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків;
-те, що такий розмір не може бути завідомо непомірним для підозрюваного.
3.74.Європейський суд з прав людини вважає, що розмір застави має оцінюватись, з огляду на, з-поміж іншого, ступінь вірогідності того, що перспектива втрати застави або вжиття заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі» («Гафа проти Мальти» (Gafa v. Malta) від 22.05.2018, заява № 54335/14, § 70; «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010, заява № 12050/04, § 78).
3.75.Водночас, обвинувачений, якого судові органи готові відпустити під заставу, повинен надати вірну інформацію, яку за необхідності можливо перевірити, щодо суми застави, яка може бути призначена (рішення у справах «Іванчук проти Польщі» (Ivanchuk v. Poland) від 15 листопада 2001 року, заява № 25196/94, § 66; «Тошев проти Болгарії» (Toshev v. Bulgaria) від 10 серпня 2006 року, заява № 56308/00, § 68).
3.76.Виходячи із встановлених під час розгляду цього клопотання обставин, слідча суддя переконана, що розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки. З іншого боку, розмір застави не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов застави, це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке перетворилося б на безальтернативне.
3.77.Слідча суддя переконана, що застава застосовується задля належної процесуальної поведінки підозрюваного. Водночас, враховує, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, а саме, у пропозиції службовим особам, які займають відповідальне становище - детективам НАБУ та прокурорам САП, надати їм неправомірну вигоду у розмірі 200 000 доларів США за вчинення в інтересах третіх осіб дій з використанням наданої їм влади чи службового становища, вчиненій за попередньою змовою групою осіб.
3.78.При визначенні розміру застави слідча суддя бере до уваги обставини вчинення кримінального правопорушення, встановлені ризики, в сукупності з майновим станом підозрюваного, особистими даними, про які уже зазначалось у цій ухвалі, зокрема, його вік, сімейний стан, відсутність міцних соціальних зв`язків та відсутність відомостей про наявність судимостей.
3.79.Водночас, слідча суддя також враховує, що застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК України.
3.80.З огляду на викладене, слідча суддя переконана, що застава у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначено ч. 5 ст. 182 КПК України, яка може бути встановлена особі, яка підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_3 покладених на нього обов`язків. А тому заставу належить призначити у розмірі, який перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
3.81.За таких обставин, майновий стан підозрюваного, у сукупності з обставинами ймовірного вчинення кримінального правопорушення, даними про його особу, встановленими ризиками, переконують слідчу суддю у тому, що обґрунтованим розміром застави є 12 000 000 (дванадцять мільйонів) гривень.
3.82.На переконання слідчої судді, такий розмір застави з огляду на вищевикладене не є завідомо непомірним для підозрюваного ОСОБА_3 та разом з покладеними на нього обов`язками, про що йтиметься далі, забезпечуватиме належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігатиме існуючим ризикам.
Щодо покладення обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України
3.83.Оскільки встановлено існування чотирьох ризиків і слідчою суддею вирішено застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави, то на останнього слід покласти також обов`язки, об`єктивна необхідність у яких доведена прокурором, з огляду на встановлені у цій ухвалі обставини, а також обставини повідомленої підозри, а саме: (1) до слідчих (детективів НАБУ), які здійснюють досудове розслідування, прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, слідчого судді та суду за першою вимогою; (2) не відлучатись за межі Київської області без дозволу слідчих, прокурорів, слідчого судді або суду; (3) слідчих, прокурорів, слідчого суддю та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування із заявником у кримінальному провадженні ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3 ; (5) на зберігання до відповідних органів державної влади (Державної міграційної служби України) всі свої паспорти для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; (6) носити електронний засіб контролю.
3.84.Поряд з цим, слідча суддя зазначає, що у системі адміністративно-територіального устрою України Київ має спеціальний статус, визначений Конституцією України, і не входить до складу жодної області, хоча і є адміністративним центром Київської області.
3.85.Передбачений у ч. 4 ст. 194 КПК України обов`язок не відлучатись із населеного пункту, у якому підозрюваний зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду зумовлений недопущенням зникнення підозрюваного з поля зору перелічених осіб для забезпечення дієвості кримінального провадження.
3.86.Так, наразі у м. Київ наразі розташовані орган досудового розслідування, а також суд, слідчі судді якого уповноважені здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у цьому кримінальному провадженні.
3.87.Водночас, географічно м. Київ межує лише з населеними пунктами Київської області.
3.88.Отже, обов`язок підозрюваного не відлучатись із Київської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду передбачає неможливість перетинання адміністративних меж Київської області з іншими областями України та включає можливість відвідувати м. Київ.
3.89.А тому, слідча суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язок не відлучатись не лише за межі Київської області без дозволу слідчих, прокурорів, слідчого судді або суду, а і за межі м. Києва.
3.90.З огляду на встановлені у цій ухвалі обставини, а також обставини повідомленої підозри, зазначені обов`язки покладаються на підозрюваного строком на два місяці (ч. 7 ст. 194 КПК України).
3.91.Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються (ч. 7 ст. 194 КПК України).
3.92.З огляду на здійснення досудового розслідування НАБУ, контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків необхідно покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України.
3.93.Отже, слідча суддя дійшла висновку про часткове задоволення клопотання.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 177, 178, 182, 194-196, 372, 480-481, 483 КПК України, слідча суддя
п о с т а н о в и л а:
Клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_3 задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 12 000 000 (дванадцять мільйонів) грн 00 коп.
Підозрюваний ОСОБА_3 не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунку за стандартом IBAN НОМЕР_12, або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу, прокурору та слідчому судді. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_3 з 06.06.2024 строком на два місяці такі обов`язки:
-прибувати до слідчих (детективів НАБУ), які здійснюють досудове розслідування, прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, слідчого судді та суду за першою вимогою;
-не відлучатись за межі Київської області, в тому числі м. Києва, без дозволу слідчих, прокурорів, слідчого судді або суду;
-повідомляти слідчих, прокурорів, слідчого суддю та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утриматися від спілкування із заявником у кримінальному провадженні ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади (Державної міграційної служби України) всі свої паспорти для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
-носити електронний засіб контролю.
Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_3, що якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
В іншій частині клопотання відмовити.
Контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України.
Повідомити про застосування запобіжного заходу стосовно адвоката ОСОБА_3 Раду адвокатів м. Києва.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до такої палати протягом п`яти днів з її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідча суддя ОСОБА_1