- Presiding judge (HACC): Bitsiuk A.V.
Справа № 991/6658/24
Провадження 1-кс/991/6688/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52024000000000171 від 11.04.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вищевказане клопотання у кримінальному провадженні № 52024000000000171 від 11.04.2024 (далі - Кримінальне провадження), в якому прокурор просить продовжити на два місяці строк дії покладених на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у зв`язку із застосуванням до нього запобіжного заходу у виді застави (далі - Клопотання).
Клопотання мотивовано тим, що:
1) ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, який є тяжким корупційним злочином;
2) продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України;
3) строк дії покладених на ОСОБА_4 обов`язків закінчується 06.08.2024, однак досудове розслідування Кримінального провадження неможливо завершити до закінчення цього строку, оскільки необхідно провести ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій з метою проведення повного, всебічного та об`єктивного розслідування, у зв`язку з чим постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 продовжено строк досудового розслідування у Кримінальному провадженні до трьох місяців, тобто до 04.09.2024.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 доводи Клопотання підтримав, просив задовольнити Клопотання із викладених у ньому підстав.
У судовому засіданні захисники підозрюваного адвокати ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 заперечували проти задоволення Клопотання з огляду на необґрунтованість підозри, відсутність заявлених ризиків, належну процесуальну поведінку підозрюваного. Зазначили, що при вирішення Клопотання має бути враховано наявність міцних соціальних зв`язків на території України (одружений, має постійне місце проживання у м. Києві, здійснює адвокатську діяльність), бездоганної репутації, відсутність судимості, здійснення ним внеску в обороноздатність країни. Зазначили, що у попередній ухвалі слідчого судді невірно визначено строк дії покладених на підозрюваного обов`язків. Вказали, що Клопотання подано поза межами строку досудового розслідування. Просили у задоволенні Клопотання відмовити, а у випадку продовження строку дії обов`язків просили відмовити у продовженні дії обов`язку «не відлучатись за межі Київської області, в тому числі м. Києва, без дозволу слідчих, прокурорів, слідчого судді або суду», оскільки такий обов`язок є перешкодою у здійснення підозрюваним адвокатської діяльності.
Підозрюваний ОСОБА_4 позицію захисників підтримав.
Слідчий суддя, дослідивши Клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи сторін Кримінального провадження, дійшов до наступного висновку.
Зі змісту Клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) здійснюється досудове розслідування у Кримінальному провадженні, у рамках якого 04.06.2024 заступником Генерального прокурора - керівником САП ОСОБА_8 складено повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, яке того ж дня вручено останньомку (далі - Повідомлення про підозру).
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.06.2024 (справа № 991/4826/24) до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 12 000 000 грн., а також покладено ряд додаткових процесуальних обов`язків з 06.06.2024 строком на два місяці, а саме: а саме: прибувати до слідчих (детективів НАБУ), які здійснюють досудове розслідування, прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, слідчого судді та суду за першою вимогою; не відлучатись за межі Київської області, в тому числі м. Києва, без дозволу слідчих, прокурорів, слідчого судді або суду; повідомляти слідчих, прокурорів, слідчого судді та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із заявником у кримінальному провадженні ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади (Державної міграційної служби України) всі свої паспорти для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю (далі - Ухвала).
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13.06.2024 скасовано Ухвалу в частині визначеного розміру застави та постановлено нову ухвалу в цій частині, якою визначено ОСОБА_4 заставу у розмірі 1 211 200 грн. В іншій частині Ухвалу залишено без змін.
26.07.2024 постановою заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_8 продовжено строк досудового розслідування у Кримінальному провадженні до трьох місяців, тобто до 04.09.2024.
Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.
При вирішенні питання про продовження строку покладених на підозрюваного додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, зокрема, підтверджується копіями документів, долучених до Клопотання та досліджених слідчим суддею, а саме:
-протоколом огляду від 11.04.2024, під час якого оглянуто сайт АО «ЮК «Міллер» та Єдиний державний реєстр адвокатів України та встановлено, що ОСОБА_4 є адвокатом на підставі свідоцтва № 001165 від 31.05.2021 та керівником кримінальної та практики економічних і службових злочинів партнером АО «ЮК «Міллер» (т.1 арк. 97-102);
-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 11.04.2024 з додатками, відповідно до якого 09.04.2024 ОСОБА_9 у мобільному застосунку «Signal» надійшло повідомлення ОСОБА_4, де останній зазначив, що він по ОСОБА_10 і, що свідка мали попередити з даного приводу; окрім того, під час зустрічі, яка відбулась між ним та ОСОБА_4 10.04.2024 в ресторані « ІНФОРМАЦІЯ_2 », останній повідомив, що адвокатами АО «ЮК «Міллер» здійснюється захист голови правління АТ «Банк Альянс» ОСОБА_11, яке розслідується детективами НАБУ і, що та таке провадження в цілому негативно впливає на репутацію банківської установи АТ «Банк Альянс». Поряд з цим, свідок вважав, що ОСОБА_4 разом з іншими адвокатами та неустановленими особами бажає надати неправомірну вигоду службовим особам НАБУ та САП за виконання дій в інтересах ОСОБА_11, окрім того, ОСОБА_4 надав свідку аркуш паперу А4, де зазначено пункти з такими діями, а саме: «1. Відновлення досудового розслідування зі стадії 290. 2. Перекваліфікація дій ОСОБА_10 за ст. 366 КК України та зміна повідомлення про підозру. На цьому етапі можливий онлайн допит чи відібрання пояснень для отримання необхідних підстав. 3. Виділення епізоду Фролової та банку Альянс в окреме провадження. 4. Зміна підслідності нового кримінального провадження за органами Національної поліції України (ГСУ НП). 5. Передача матеріалів справи за підслідністю.» (т.1 арк. 29-37);
-протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_9 від 12.05.2024 з додатками, у якому відображені деталі його зустрічей з ОСОБА_4, які відбулися 17.04.2024, 18.04.2024 та 10.05.2024. Зокрема, під час зустрічі, яка відбулась 17.04.2024, свідок повідомив ОСОБА_4 про те, що кримінальне провадження № 52022000000000091 вже на стадії виконання вимог ст. 290 КПК України та, в разі необхідності, детективи НАБУ можуть надати усі матеріали провадження в електронному вигляді. Натомість, ОСОБА_4, відповів, що про таку можливість йому відомо, і, як зрозумів свідок, що його цікавить можливість вирішення питань виконання пунктів, які зазначені на аркуші паперу формату А4, який ОСОБА_4 передав свідку під час їх попередньої зустрічі. Також, у протоколі відображені деталі зустрічі, яка відбулась 18.04.2024, зокрема, після того, як свідок повідомив ОСОБА_4, що питання щодо виконання пунктів, зазначених на наданому ним раніше аркуші паперу слід узгоджувати з прокурорами САП, а детективи НАБУ не розуміють, чому вони мають це робити, що ОСОБА_4, за допомогою застосунку «нотатки» у своєму мобільному телефоні, шляхом друку вивів на екрані пристрою напис «вже усе проговорено» та показав його свідку. Окрім того, відображено деталі зустрічі, яка відбулась між ним та ОСОБА_4 10.05.2024, зокрема, що за виконання в інтересах ОСОБА_11 пунктів, зазначених на аркуші паперу, який ОСОБА_4 раніше передав свідку, вони пропонують надати службовим особам прокуратури неправомірну вигоду у розмірі 200 000 доларів США у два етапи: перший - відновлення досудового розслідування зі стадії ст. 290 КПК України та підготовка документів на виділення матеріалів кримінального провадження чи зміни підозри ОСОБА_11 з ч.2 ст. 364-1 КК України на інший непідслідний детективам НАБУ злочин та повідомлення ОСОБА_11, за що адвокат наддасть першу частину неправомірної вигоди розмірі 100 000 доларів США; другий - передача матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_11 за підслідністю до Національної поліції України, за що адвокат надасть другу частину неправомірної вигоди в розмірі 100 000 доларів США. Водночас таку інформацію свідок занотовував у блокнот (т.1 арк. 38-51);
-протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дії - аудіо, відеоконтроль особи (далі - протокол НСРД) від 10.05.2024, яким зафіксовано розмову під час зустрічі свідка ОСОБА_9 із ОСОБА_4 10.05.2024, результати якого узгоджуються із наданими свідком показаннями. Так, під час названої зустрічі, окрім іншого зафіксовано, що ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_4, що буде законспектувати, на що останній не заперечував та сказав: «Так, будь ласка. Ось там, той списочок є, там є відмотка на 290», та запитав, чи є він з собою, після чого свідок відповів «Звичайно» та відкрив фото на телефоні. Далі під час цієї розмови обговорювались подальші дії, щодо зазначеного у списку. Окрім того, на запитання свідка щодо авансу, ОСОБА_4 показав свідку щось на телефоні, після чого свідок уточнив: «Ага, 100 (сто) тисяч, так? Це в зелених, ОСОБА_12 ?», далі після обговорення дій, ОСОБА_4 зазначає: «Передача матеріалів, да, в нацпол. І ми передаємо стільки ж», і на запитання ОСОБА_9 : «Теж, теж 100, так?» ОСОБА_4 ствердно кивнув. Також під час цієї розмови на запитання ОСОБА_9 щодо того, кому сто тисяч ОСОБА_4 відповів: «Ні, це тільки туди», «тільки в прокуратуру» (т.1 арк. 136-140);
-протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_9 від 20.05.2024 з додатками, у якому відображені деталі зустрічей ОСОБА_9 з ОСОБА_4, які відбулися 14.05.2024 та 15.05.2024. Зокрема, під час зустрічі 14.05.2024 свідок передав ОСОБА_4 несправжній (імітаційний) засіб - проект постанови про відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000091, після ознайомлення з якою ОСОБА_4 сказав, що все підходить та запитав, чи готові вони, як свідок зрозумів, службові особи САП та НАБУ «стартувати» та сказав, що у нього все готово. Окрім того, свідок зазначив, що після деяких обговорень деталей подальших дій, ОСОБА_4 повідомив, що йому треба вийти і узгодити остаточне рішення з кимось. Коли повернувся, то повідомив, що все нормально, їх влаштовує наданий документ, однак, вони просять зробити якийсь документ щодо ОСОБА_11, щоб показати якийсь позитивний рух відносно неї у кримінальному провадженні, на що свідок відповів, що не приймає самостійно таких рішень та передають цю інформацію. Далі між свідком та ОСОБА_4 відбулась зустріч 15.05.2024, під час якої свідок, діючи під контролем правоохоронних органів, вказав, що перекваліфікація дій ОСОБА_11 на ст. 366 КК України є недоцільною та зазначив, що ст. 364-1 КК України відноситься до підслідності слідчих органів Національної поліції України Після цього свідок надав ОСОБА_4 для ознайомлення несправжній (імітаційний) засіб - постанову прокурора САП про виділення матеріалів досудового розслідування за підозрою ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 364-1 КК України в окреме провадження, ознайомившись із якою ОСОБА_4 зазначив, що свої подальші дії йому слід узгодити із іншими третіми особами. У цей же день, ОСОБА_4 у телефонній розмові у застосунку «Signal» повідомив свідку, що все узгоджено і вони можуть починати раніше обговорені процеси. Після цього, свідок спілкувався з ОСОБА_4 у застосунку «Signal»16.05.2024 та 17.05.2024, а у подальшому їх спілкування припинилось (т1 арк. 52-64);
-протоколом НСРД від 15.05.2024, 16.05.2024, 17.05.2024, якими зафіксовано розмови під час зустрічей свідка ОСОБА_9 із ОСОБА_4 14.05.2024 та 15.05.2024, та під час телефонних розмов 15.05.2024 та 17.05.2024, результати якого узгоджуються із наданими свідком показаннями Так, окрім іншого зафіксовано, що під час зустрічі 14.05.2024 ОСОБА_4, ознайомився з наданим ОСОБА_9 документом (згідно з показами несправжнім проектом постанови про відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000091) зазначив, що все підходить та зазначив, що «теоретично завтра готові стартувати», а на уточнююче питання свідка сказав: «Ну, зараз ми підемо поговоримо. Я повернусь і скажу так - ні. Ну, точніше так, коли». Також під час цієї зустрічі обговорювались етапи передачі коштів та документів. Під час зустрічі 15.05.2024 ОСОБА_9 та ОСОБА_4, окрім іншого, обговорювали недоцільність перекваліфікації дій ОСОБА_11, а також свідок надав ОСОБА_4 для ознайомлення несправжню постанову прокурора САП про виділення матеріалів досудового розслідування за підозрою ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 364-1 КК України в окреме провадження, та після певних обговорень щодо етапів виконання домовленостей ОСОБА_4 зазначив: «… Добре, давай я погоджу і повідомлю». У подальшому, під час телефонних розмов 15.05.2024 та 17.05.2024 обговорювали деякі деталі подальших дій (т.1 арк. 141-153);
-протоколом вручення несправжніх (імітаційних) засобів від 14.05.2024 та 15.05.2024, відповідно до яких ОСОБА_9 вручалися несправжні (імітаційні) засоби, а саме: постанови прокурора САП про відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000091 зі стадії виконання вимог ст. 290 КПК України без дати та підпису та постанови прокурора САП про виділення матеріалів досудового розслідування за підозрою ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 364-1 КК України, без дати та підпису, які свідком надавались для огляду ОСОБА_4 та протоколів огляду (добровільно виданого документу) від 14.05.2024 та 15.05.2024, відповідно до яких свідок добровільно видав детективу надані йому несправжні (імітаційні) засоби (т.1 арк. 89-90, 92-94, 96);
-документами з матеріалів кримінального провадження № 52022000000000091, з яких встановлено, що: досудове розслідування у такому здійснюють детективи НАБУ, а процесуальне керівництво - прокурори САП; захист ОСОБА_11 здійснює адвокат АО «ЮК «Міллер»; ОСОБА_11 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 364-1 КК України; 22.03.2024 стороні захисту та потерпілому повідомлено про завершення досудового розслідування та виконання вимог ст. 290 КПК України (т.1 а. 67-88).
Слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення (справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, справа «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Так, на стадії досудового розслідування оцінка наявних в матеріалах провадження доказів здійснюється не в рамках оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а в контексті визначення вірогідності та достатності підстав причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше досудове розслідування. Саме при розгляді кримінального провадження по суті суд, відповідно до положень ст. 94 КПК України, дослідивши всі обставини, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку може прийняти рішення щодо стадії кримінального правопорушення, за наявності підстав, встановити наявність / відсутність в діях особи складу кримінального правопорушення.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у Кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Крім того, обґрунтованість підозри перевірялася слідчим суддею під час вирішення питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, а також колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, за результатом перевірки колегія суддів погодилася з висновком слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
У Клопотанні прокурор посилається на продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Метою продовження строку покладених на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, є запобігання можливим спробам останнього вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчим суддею встановлено, що ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, на даний час не зменшилися та продовжують існувати.
Так, ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, передбачає покарання у виді позбавлення волі на значний строк). Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у підозрюваного можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Так, про відсутність перешкод для підозрюваного покинути територію України свідчить також і те, що він володіє паспортом громадянина України для виїзду за кордон, який дійсний до 25.07.2027 (т.1 арк.104).
Слідчий суддя враховує, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який діє по теперішній час. У зв`язку із цим обмежено виїзд з України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, а також визначено перелік громадян України чоловічої статі, які відносяться до категорії військовозобов`язаних, що мають можливість виїхати за кордон під час дії воєнного стану.
На час розгляду Клопотання підозрюваному виповнилося 32 роки. Так, у справі відсутні відомості про те, що ОСОБА_4 входить до переліку осіб, які мають право виїжджати закордон в умовах воєнного стану. Разом з цим, підозрюваний неодноразово здійснював виїзди закордон в умовах воєнного стану (т.1 арк. 122).
Відтак, підозрюваний наділений можливостю здійснювати виїзди за межі України, не дивлячись на встановлені обмеження.
Так, слідчий суддя враховує, що підозрюваний одружений, має постійно місце проживання у м. Київ, здійснює адвокатську діяльність на території України.
Разом з тим, наведені вище обставини у сукупності дають підстави дійти висновку щодо продовження існування ризику вчинення підозрюваним дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду.
Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення продовжує існувати та обумовлений тим, що ОСОБА_4 має досвід роботи прокурором та адвокатом, а отже він обізнаний з методами роботи органів досудового розслідування та прокуратури, за такого може використати такі знання з метою знищення речей чи документів, які можуть бути доказами у Кримінальному провадженні. Як вбачається з досліджених доказів, наявних у матеріалах Клопотання, підозрюваний при спілкуванні зі свідком ОСОБА_9 використовував мобільний додаток «Signal», проте у наданому ним під час обшуку мобільному телефоні такого спілкування не виявлено, а паролі для подолання системи логічного захисту до виявлених мобільних телефонів та планшету підозрюваним не надано. Зазначені обставини та схильність ОСОБА_4 до конспірації, проявлена під час спілкування з ОСОБА_9, свідчать про наявність ризику можливого вчинення ним дій, спрямованих на знищення, приховання або спотворення речей та документів, які мають важливе значення для кримінального провадження.
Ризик того, що ОСОБА_4 буде незаконно впливати на свідків у Кримінальному провадженні продовжує існувати та підтверджується, серед іншого, тим, що під час досудового розслідування неодноразово допитано у якості свідка заявника ОСОБА_9 про обставини вчинення злочину, який надав викривальні показання відносно ОСОБА_4 . При цьому, у межах досудового розслідування здійснюється перевірка обставин ймовірного вчинення кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб, оскільки під час розмов з ОСОБА_9 підозрюваний неодноразово покликався на те, що має з кимось обговорити свої дії та постійно використовував займенник «ми» в контексті розмов про готовність до виконання попередніх домовленостей. Разом з цим, на даний момент не всі особи, що можуть повідомити обставини вчинення кримінального правопорушення, встановлені органом досудового розслідування.
Покази свідків у даному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_4 як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю самостійно або шляхом використання набутих зв`язків впливати на свідків, зокрема, щодо яких він обізнаний, з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
При цьому, слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок виключних обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.
Існування інших ризиків не знайшло свого підтвердження у матеріалах справи.
Отже, вирішуючи питання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, слідчий суддя виходить з того, що на даний момент вищенаведені ризики продовжують існувати, а тому саме такі мінімальні обов`язки, які на нього покладені, можуть запобігти цим ризикам.
Належна процесуальна поведінка підозрюваного вказує на те, що застосований запобіжний захід у вигляді застави у визначеному розмірі разом із покладеними на підозрюваного додаткових процесуальних обов`язків є таким, що достатньою мірою гарантує належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 у Кримінальному провадженні з урахуванням продовження існування вищевказаних ризиків.
Щодо доводів сторони захисту з приводу не продовження строку дії обов`язку «не відлучатись за межі Київської області, в тому числі м. Києва, без дозволу слідчих, прокурорів, слідчого судді або суду» у зв`язку із необхідністю здійснення підозрюваним адвокатської діяльності і різних містах країни, то слідчий суддя відхиляє такі доводи з огляду на те, що у матеріалах Клопотання відсутні відомості на підтвердження того, що у підозрюваного існує потреба у систематичних виїздах у інші міста. Разом з тим, у випадку виникнення такої необхідності здійснення виїзду з причин, пов`язаних із адвокатською діяльністю, чи з інших причин, сторона захисту наділена правом звернутися до детектива/прокурора з клопотанням про отримання відповідного дозволу на виїзд. При цьому, як встановлено у судовому засіданні, з такими клопотаннями сторона захисту зверталася до сторони обвинувачення, докази на підтвердження того, що було відмовлено у наданні таких дозволів, у матеріалах справи відсутні. За такого, слідчим суддею не встановлено, що покладання відповідного обов`язку на підозрюваного створює для останнього такі перешкоди, які не можуть бути усунені шляхом звернення до сторони обвинувачення з відповідними клопотаннями.
Обставинами, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали, якою на підозрюваного покладено ряд додаткових процесуальних обов`язків, є необхідність у проведенні ряду слідчих та процесуальних дій, що мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у даному кримінальному провадженні, у зв`язку з чим постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 продовжено строк досудового розслідування у Кримінальному провадженні до трьох місяців, тобто до 04.09.2024.
Наразі вказана постанова не скасована, є чинною, а тому відсутні підстави вважати, що на час розгляду Клопотання строки досудового розслідування у Кримінальному провадженні закінчилися.
Так, п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України встановлено, що досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу (ч. 7 ст. 194 КПК України).
При цьому, виходячи з положень ч. 7 ст. 194 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених, зокрема, ч. 5 ст. 194 КПК України, припиняє свою дію після закінчення строку, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, і обов`язки скасовуються.
Крім того, відповідно до положень статті 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, в тому числі і в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Разом з тим, відповідно до висновку, викладеного в ухвалі колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05.10.2022 (справа № 991/3931/22 провадження № 11-сс/991/299/22), строк застосування запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування.
Беручи до уваги вищевикладене, строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного обов`язків слід визначити до 06 вересня 2024 року включно, але в межах строку досудового розслідування, що відповідає встановленому законом строку у відповідності до положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Щодо незгоди сторони захисту з формулюванням резолютивної частини Ухвали в частині визначення строку дії покладених на ОСОБА_4 обов`язків, то слідчий суддя відхиляє відповідні доводи, оскільки не уповноважений здійснювати перевірку законності Ухвали. Відповідна перевірка була здійснена колегією суддів Апеляційної палати ВАКС, за результатом якої Ухвала залишена без змін, окрім визначеного розміру застави.
На час розгляду Клопотання строк дії покладених на ОСОБА_4 обов`язків не закінчився, оскільки Ухвалою такий строк було визначено два місяці з 06.06.2024, що свідчить про встановлення відповідного строку до 06.08.2024.
Під час судового засідання сторона захисту наводила також інші аргументи, які не потребують детального аналізу. При цьому, слідчий суддя виходить з усталеної практики ЄСПЛ. Так, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (§ 29 рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, № 303-A; § 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04). В ході розгляду Клопотання слідчий суддя надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін Кримінального провадження.
За огляду на викладене, Клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 177, 178, 182, 372 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити.
Продовжити на строк дії ухвали строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, у зв`язку із застосуванням щодо нього запобіжного заходу у виді застави, а саме:
1) прибувати до слідчих (детективів НАБУ), які здійснюють досудове розслідування, прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, слідчого судді та суду за кожною вимогою;
2) не відлучатись за межі Київської області, в тому числі м. Києва, без дозволу слідчих, прокурорів, слідчого судді або суду;
3) повідомляти слідчих, прокурорів, слідчого суддю та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування із заявником у кримінальному провадженні ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади (Державної міграційної служби України) всі свої паспорти для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну;
6) носити електронний засіб контролю.
Попередити підозрюваного ОСОБА_4, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 .
Строк дії ухвали - до 06 вересня 2024 року включно, але в межах строку досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_13