- Presiding judge (HACC) : Voronko V.D.
Справа № 991/7664/24
Провадження 1-кс/991/7697/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, детектива ОСОБА_3, представника власника майна - адвоката ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5, погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_6, про арешт майна у кримінальному провадженні № 52024000000000135 від 22.03.2024,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду звернувся детектив із клопотанням про арешт майна, вилученого в ході проведення обшуку 14.08.2024 за місцем проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_8, за адресою: АДРЕСА_1, а саме на мобільний телефон марки Iphone 15 PRO MAX (s/n: НОМЕР_1 ) ОСОБА_9 ; ноутбук MacBook Air (s/n: KFHGQGI43C ), з кабелем; мобільний телефон марки Iphone 15 PRO MAX (s/n: НОМЕР_3 ) ОСОБА_7, з сім-картою, чохлом та кабелем живлення.
У судовому засіданні детектив ОСОБА_3, який входить до складу слідчої групи у кримінальному провадженні №52024000000000135 від 22.03.2024, клопотання про арешт майна підтримав повністю, просив накласти арешт на вилучені в ході обшуку мобільні телефони, належні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та ноутбук, оскільки вони визнані речовими доказами у кримінальному провадженні та можуть мати значення для встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень, які розслідуються у даному кримінальному провадженні. Окрім того детектив зазначив, що здійснити копіювання інформації з вказаних телефонів та ноутбука можливо лише під час проведення експертного дослідження.
Представник власників майна ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання, оскільки під час проведення обшуку детективами були допущені суттєві порушення вимог КПК України. Мобільні телефони були добровільно надані ОСОБА_7 та ОСОБА_8, таким чином детективи мали змогу здійснити їх огляд. На переконання сторони захисту вилучені мобільні телефони та ноутбук не мають жодного відношення до кримінальних правопорушень, що розслідуються в даному кримінальному провадженні, тому просив відмовити в задоволенні клопотання повністю.
Заслухавши думку учасників, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
Згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частинами 2, 5, 6 цієї статті визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Поряд з цим, необхідність арешту майна зумовлюється обґрунтованою підозрою вважати, що незастосування цього заходу зумовить труднощі чи перешкоджатиме встановленню істини внаслідок того, що таке майно може бути приховане, відчужене чи пошкоджене.
Як вбачається з матеріалів, клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5, погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_6, про арешт майна подане до суду 16.08.2024, тобто в межах строків, встановлених ч. 5 ст. 171 КПК України.
Частинами 1, 2 статті 173 КПК України визначено обов`язок слідчого судді відмовити у накладенні арешту на майно, якщо особа, яка звернулася з таким клопотанням, не доведе необхідність такого арешту. При вирішенні питання про арешт майна суддя враховує в тому числі і розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Детектив у клопотанні вказує на таку підставу для накладення арешту на майно, як збереження речових доказів.
Положеннями ст. 170 КПК України встановлено, що арешт з метою збереження речових доказів накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Слідчий суддя, суд при вирішенні питання про арешт майна повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна (п.п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України).
Клопотання обґрунтовується тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52024000000000135 від 22.03.2024, в рамках якого досліджуються обставини можливого незаконного збагачення та декларування недостовірної інформації ОСОБА_7, тобто за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5 КК України, ст. 366-2 ч.2 КК України, ст. 366-2 ч.2 КК України.
За версією слідства, ОСОБА_7, будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, займаючи посаду голови Донецької обласної державної адміністрації, через родичів дружини ОСОБА_8, в період 2020-2023 років набув активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує його законні доходи.
Так, згідно з інформацією, вказаною в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік, ОСОБА_7 задекларував наявність в нього станом на 31.12.2019 грошових коштів у загальній сумі 300 000 грн, а у його дружини ОСОБА_8 20 000 доларів США, що станом на 31.12.2019 та на 03.01.2020 відповідало 473 724 грн. Таким чином, станом на 03.01.2020 активи подружжя ОСОБА_10, які могли бути використані для придбання активів, складали 773 724 гривні. Відповідно до відомостей Державного реєстру фізичних осіб - платників податків сукупний дохід ОСОБА_7 та його дружини ОСОБА_8 після утримання податку на доходи фізичних осіб за 2020 - 6 місяців 2023 року склав: 3 031 058,09 грн у ОСОБА_7 та 1 706 650 грн у ОСОБА_8 .
Таким чином, законні доходи подружжя Кириленків упродовж 2020 - 6 місяців 2023 року склали 4 737 708,09 гривні.
Разом з тим, у зазначений період, за доводами детектива, ОСОБА_7 опосередковано через родичів дружини, набув активів на суму понад 70 млн грн, а саме:
-чотирикімнатну квартиру площею 191,2 кв. м у АДРЕСА_2, вартістю 6 276 843 грн, фактично набута 03.01.2020, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_11 ;
-гаражний бокс в підземно-наземному паркінгу площею 22,9 кв. м за адресою: АДРЕСА_3, реєстраційний номер 2056400180000, вартістю 194 322 грн, фактично набутий 17.03.2020, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_12 ;
-садовий будинок площею 228,3 кв. м у котеджному містечку за адресою: АДРЕСА_4, кадастровий номер: 3221884000:37:203:0105, реєстраційний номер: 2075461632218, вартістю 2 708 000 грн, фактично набутий 30.04.2020, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_13 ;
-земельну ділянку площею 0,2500 га у котеджному містечку за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с/рада Лебедівська, садове товариство «Глядин», кадастровий номер: 3221884000:37:203:0105, реєстраційний номер: 2075489632218, вартістю 1 354 000 грн, фактично набута 30.04.2020, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_13 ;
-гаражний бокс в підземно-наземному паркінгу площею 21,2 кв. м за адресою: АДРЕСА_5, вартістю 406 800 грн, фактично набутий 16.07.2020, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_12 ;
-земельну ділянку площею 0,2440 га у котеджному містечку за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с/рада Лебедівська, садове товариство «Глядин», кадастровий номер: 3221884000:37:203:0168, реєстраційний номер: 2347344932218, вартістю 1 818 312 грн, фактично набута 27.04.2021, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_13 ;
-квартиру площею 90,5 кв. м у ЖК «Резидент Парк», за адресою: АДРЕСА_6, реєстраційний номер 2629605621100, ринковою вартістю від 5 369 000 грн, фактично набута 30.08.2022, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_13 ;
-квартиру площею 73,6 кв. м у ЖК «Резидент Парк», за адресою: АДРЕСА_7, реєстраційний номер 2629603821100, ринковою вартістю від 4 366 000 грн, фактично набута 30.08.2022, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_13 ;
-машино-місце площею 18 кв. м у ЖК «Резидент Парк», за адресою: АДРЕСА_8, ринковою вартістю від 934 000 грн, фактично набуте 30.08.2022, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_13 ;
-машино-місце площею 18 кв. м у ЖК «Резидент Парк», за адресою: АДРЕСА_9, ринковою вартістю від 934 000 грн, фактично набуте 30.08.2022, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_13
-квартиру площею 88,9 кв. м у ЖК «Оболонь Плаза» за адресою: АДРЕСА_10, реєстраційний номер: 2703313380000, вартістю 4 415 652,14 грн, фактично набута 15.03.2023, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_12 ;
-квартиру площею 89,1 кв. м у ЖК «Оболонь Плаза» за адресою: АДРЕСА_11, реєстраційний номер: 2703281280000, вартістю 5 067 058,26 грн, фактично набута 15.03.2023, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_12 ;
-машино-місце площею 17,2 кв. м за адресою: АДРЕСА_12, вартістю 1 032 002,43 грн, фактично набуте 15.03.2023, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_13 ;
-машино-місце площею 18,6 кв. м за адресою: АДРЕСА_13, реєстраційний номер 2703337080000, вартістю 1 116 000,53 грн, фактично набуте 15.03.2023, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_13 ;
-приміщення площею 2,7 кв. м за адресою: АДРЕСА_14, вартістю 182 843 грн, фактично набуте 15.03.2023, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_13 ;
-приміщення площею 2,6 кв. м за адресою: АДРЕСА_15, вартістю 182 843 грн, фактично набуте 15.03.2023, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_13 ;
-квартиру площею 77,9 кв. м у ЖК «Резидент Парк», за адресою: АДРЕСА_16, реєстраційний номер 2717823721100, ринковою вартістю від 4 621 000 грн, фактично набута 03.04.2023, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_12 ;
-квартиру площею 77,3 кв. м у ЖК «Резидент Парк», за адресою: АДРЕСА_17, реєстраційний номер 2717823421100, ринковою вартістю від 4 586 000 грн, фактично набута 03.04.2023, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_13 ;
-машино-місце площею 18 кв. м у ЖК «Резидент Парк», за адресою: АДРЕСА_18, ринковою вартістю від 934 000 грн, фактично набуте 03.04.2023, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_12 ;
-машино-місце площею 18 кв. м у ЖК «Резидент Парк», за адресою: АДРЕСА_19, ринковою вартістю від 934 000 грн, фактично набуте 03.04.2023, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_13 ;
-групу нежитлових приміщень площею 188,9 кв. м, розташованих за адресою: АДРЕСА_20, вартістю 11 867 040 грн, фактично набуте 30.05.2023, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_12 ;
-транспортний засобіб, а саме автомобіль ВМW Х3, 2020 р.в., державний номерний знак НОМЕР_4, VIN: НОМЕР_5, вартістю 2 406 755,21 грн, права власності на який зареєстроване за ОСОБА_12 .
Отже у період часу з 03.01.2020 по 30.05.2023 ОСОБА_7 набув у власність шляхом реєстрації на пов`язаних осіб активи у вигляді рухомого та нерухомого майна загальною вартістю не менше ?61 706 471,6 гривні.??
Загальна сума грошових коштів, отриманих за рахунок законних доходів, які могли бути використані для набуття вказаних вище активів, становила не більше 5 511 432,09 гривні. Тобто різниця між вартістю набутих ОСОБА_7 у період часу з 03.01.2020 по 30.05.2023 активів та законними доходами останнього складає ?56195039,5?гривні. Станом на 01.01.2023 шість тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян складали ?8 723 000? гривень.
Поряд з тим, відповідно до відомостей Державного реєстру фізичних осіб - платників податків сукупний задекларований дохід родичів дружини ОСОБА_7 - ОСОБА_8 за період з 1998 року по 2023 наступний: ОСОБА_13 в період з 1999 по 2021 рр. нараховано сукупний дохід у розмірі 300 870 грн; ОСОБА_12 в період з 1998 по 2022 рр. нараховано сукупний дохід у розмірі 5 192 грн, поряд з цим у 2023 році в реєстрі відображено отримання ОСОБА_12 подарунку у розмірі 11 8767 040 грн від своєї матері - ОСОБА_11 та дохід від надання майна в оренду (студія танцю) у розмірі 397 682 грн. У свою чергу ОСОБА_11, яка являється бабусею дружини ОСОБА_7, за період з 1998 по 2023 рр. отримала від податкових агентів доходу на загальну суму 1 755 грн.
Отже, як стверджує слідство, ОСОБА_7, будучи уповноваженою особою на виконання функцій держави, через близьких осіб набув активи вартість яких більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян перевищує його законні доходи. Окрім того, під час досудового розслідування перевіряються факти можливого умисного внесення ОСОБА_7, як головою Донецької обласної державної адміністрації та як головою Антимонопольного комітету України, недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020-2023рр, які відрізняються від достовірних на суму понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
14.08.2024 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5 та ч. 2 ст. 366-2 КК України.
Як вбачається з матеріалів, в рамках даного кримінального провадження, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.07.2024 по справі № 991/6213/24 детективами Національного антикорупційного бюро України 14.08.2024 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_8, за адресою: АДРЕСА_1 .
В ході обшуку було виявлено та вилучено належні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 мобільні телефони «Apple Iphone 15 Pro Мах» та ноутбук MacBook Air (s/n: KFHGQGI43C ), який зі слів ОСОБА_8 належний їй.
Обшук проводився за присутності ОСОБА_7, ОСОБА_8 та адвоката ОСОБА_4 .
В ході обшуку було отримано мобільний телефон марки Iphone 15 PRO MAX (s/n: НОМЕР_3 ) ОСОБА_7, з сім-картою, чохлом та кабелем живлення, який був наданий власником для огляду добровільно. В ході огляду такого мобільного телефону, детективами у месенджері WhatsApp виявлено листування між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 03.06.2024 о 14 год 14 хв в якому ОСОБА_8 переслав фотографії договору оренди квартири, за адресою: АДРЕСА_6, що є предметом вчинення кримінального правопорушення. З огляду на те, що такі відомості можуть свідчити про те, що ОСОБА_8 має відношення до управління та розпорядженням цією нерухомістю, а також з метою проведення експертного дослідження для відновлення видалених даних, детективами було прийнято рішення про вилучення телефону.
Окрім того в ході обшуку було оглянуто мобільний телефон марки Iphone 15 PRO MAX (s/n: НОМЕР_1 ), який належить ОСОБА_8, яка надала його для огляду добровільно.
Під час огляду месенджерів у такому телефоні, детективами встановлено, що все листування, починаються з липня 2024 року видалене. Тож для відновлення листування за більш ранній період, шляхом проведення експертного дослідження, детективами прийнято рішення про вилучення вказаного телефону.
Поряд з цим, в ході обшуку було виявлено ноутбук MacBook Air (s/n: KFHGQGI43C), який зі слів ОСОБА_8 належний їй. В ході огляду вмісту, в ноутбуці виявлено папку «мама» у якій документи пов`язані з підприємницькою діяльністю ФОП « ОСОБА_12 » та доступ до податкового кабінету ОСОБА_12 . З пояснень ОСОБА_8, вона допомагає матері вести підприємницьку діяльність.
З огляду на те, що в ході досудового розслідування перевіряються відомості, в тому числі щодо можливого формального оформлення нерухомості ОСОБА_7 на свою тещу - ОСОБА_12 з метою уникнення прямої пов`язаності ОСОБА_7 із таким майном, детективами прийнято рішення про вилучення такого ноутбука, в тому числі з метою проведення експертного дослідження для відновлення видаленої інформації.
Таким чином як вбачається із наведеного, інформація, яка може знаходитися на виявлених та вилучених мобільних телефонах та ноутбуці може становити інтерес для досудового розслідування в контексті розслідуваних обставин, у тому числі щодо умисного декларування недостовірної інформації та набуття близькими родичами ОСОБА_7 та його дружини активів, які не відповідають рівню їх доходів, тобто за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5, ст. 366-2 ч. 2 КК України.
У подальшому 20.08.2024 ст. детективом ОСОБА_3 проведено огляд мобільного телефону, який вилучений 14.08.2024 у ОСОБА_7 Телефон знаходився у розблокованому стані. В ході огляду, ст. детективом оглянуто застосунок Signal, в якому виявлено листування із абонентом « ОСОБА_14 », ймовірно дружиною - ОСОБА_8, з контексту якого вбачається що ними обговорюються обставини щодо здійснення кримінального провадження відносно ОСОБА_7 та хід розвитку подій, узгоджуються подальші дії. Окрім того оглядом встановлено факт пересилання фотографій договору оренди квартири, за адресою: АДРЕСА_6 та наявні численні видалені повідомлення в ході листування. Зазначене листування здійснювалось у період з травня по серпень 2024 року.
Згідно постанови ст.детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 від 14.08.2024, мобільний телефон марки Iphone 15 PRO MAX (s/n: НОМЕР_1 ), ноутбук MacBook Air (s/n: KFHGQGI43C ), з кабелем та мобільний телефон марки Iphone 15 PRO MAX (s/n: НОМЕР_3 ) з сім-картою, чохлом та кабелем живлення визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Поряд з цим, як вбачається зі змісту наданого до суду листа керівника Підрозділу детективів цифрової криміналістичної лабораторії Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_15 (вих. №27/22441-52 від 21.08.2024), здійснити повне копіювання інформації з телефона Apple iPhone 15 Pro Мах (з метою відновлення видаленої інформації) з використанням технічних засобів Підрозділу детективів цифрової криміналістичної лабораторії наразі можливо лише під час експертного дослідження за умови, якщо встановлений користувачем пароль відомий.
Тож за таких обставин та із урахуванням застосування учасниками конспіративних заходів при вчиненні злочинних дій, що може бути встановлене під час проведення відповідного експертного дослідження з можливістю отримання доступу до даних, що зберігаються на телефонах та ноутбуці, на цьому етапі кримінального провадження наявні достатні підстави вважати, що існує можливість використання такого майна як доказу у кримінальному провадженні і воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Таким чином, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя погоджується з тим, що є доцільним накладення арешту на вказане майно, з огляду на існування сукупності розумних підозр вважати, що інформація яка міститься на вказаних мобільних телефонах та ноутбуці може бути використана як доказ під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, що забезпечить виконання завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
На думку слідчого судді, досліджені під час судового розгляду матеріали свідчать про відповідність заявленого майна критеріям речових доказів, визначеним ст.98 КПК, так як вони містять інформацію та відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Вказані висновки узгоджуються з позицією колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, викладеною в ухвалах від 27.05.2021 у справі № 991/3172/21 та від 23.08.2022 у справі № 991/2776/22.
Положеннями ст. 168 КПК України встановлено, що т имчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. У разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп`ютерних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.
На виконання вищевказаних положень закону детективом надані докази неможливості здійснення копіювання інформації, що міститься на вказаних мобільних телефонах та ноутбуці, оскільки здійснити таке копіювання можливе лише під час експертного дослідження.
За наведених обставин на даний час є підстави для накладення арешту на вилучені в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_7, ОСОБА_8, належні їм мобільні телефони та ноутбук.
До того ж, виявлені на вказаних мобільних телефонах та ноутбуці листування та фотокопії можуть мати відношення до обставин, що розслідуються в рамках даного кримінального провадження та при можливості їх відновлення, така інформація може мати безпосередній зв`язок із обставинами можливого незаконного збагачення та декларування недостовірної інформації ОСОБА_7, що не може залишатися поза увагою.
З аналізу положень ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України вбачається, що майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
З огляду на наведене, арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів та є самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні та не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, на відміну від інших правових підстав.
Частиною 11 ст. 170 КПК України встановлено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Крім того, слід враховувати, що відповідно до ч. 3 ст. 99 КПК України сторона кримінального провадження зобов`язана надати суду саме оригінал документа, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення, як документу.
Наявна інформація на вказаних мобільних телефонах та ноутбуці сама по собі та в сукупності з іншими речами і документами може мати суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, оскільки такі технічні пристрої належать підозрюваному ОСОБА_7 та його дружині ОСОБА_8, містять інформацію щодо узгодження дій з огляду на здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні та проведення слідчих розшукових дій.
За наведеного, відомості, що містяться на зазначених мобільних телефонах та ноутбуці, за своїм змістом можуть бути використані як докази події кримінального правопорушення, а також для встановлення осіб, які його вчинили та їх співучасників та інших обставин, що підлягають доказуванню під час досудового розслідування.
Матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою попередження настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Доказів будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, слідчому судді під час розгляду не надані.
Натомість, відмова у задоволенні клопотання про арешт майна може потягнути його безповоротну втрату, а також втрату відомостей, що містяться у вилучених мобільних телефонах та ноутбуці. А відтак існують обставини, які підтверджують, що незастосування арешту щодо вказаного майна призведе до приховування, зміни, зникнення, втрати, знищення, перетворення цього майна та інформації в ньому.
На підставі наведеного, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено, що зазначене майно відповідно до положень ст. 170 КПК України відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, відповідно до постанови ст.детектива від 14.08.2024 визнане речовим доказом, може бути об`єктом експертного дослідження, має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, оскільки відомості, що містяться у вказаних мобільних телефонах та ноутбуці, за своїм змістом можуть бути використані як докази події кримінального правопорушення, встановлення осіб, які його вчинили та їх співучасників, та інших обставин, що підлягають доказуванню під час досудового розслідування даного кримінального правопорушення.
Врахувавши правову підставу для арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, адже застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим і необхідним у даному кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети щодо швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, забезпечення збереження речових доказів.
Керуючись статтями 7, 9, 131, 132, 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене під час обшуку 14.08.2024 за місцем проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_8, за адресою: АДРЕСА_1, а саме:
-мобільний телефон марки Iphone 15 PRO MAX (s/n: НОМЕР_1 ) ОСОБА_9 ;
-ноутбук MacBook Air (s/n: KFHGQGI43C), з кабелем;
-мобільний телефон марки Iphone 15 PRO MAX (s/n: НОМЕР_3 ) ОСОБА_7, з сім-картою, чохлом та кабелем живлення.
Ухвала про накладення арешту виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1