Document No. 121699518

Справа № 991/1388/20

Провадження 1-кп/991/26/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2024 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) колегією суддів у складі:

головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (далі - суд)

за участю:

секретарів судового засідання: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

прокурорів ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13,

обвинуваченого ОСОБА_14,

захисників ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23,

розглянувши у відкритих судових засіданнях кримінальне провадження №52019000000000898 від 10.10.2019 щодо обвинувачення

ОСОБА_14 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Болотівка Буринського району Сумської області, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, освіта вища, працює суддею Зарічного районного суду міста Суми, одружений, має дитину 2010 року народження, раніше не судимий, РНОКПП НОМЕР_1 )

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України (далі - КК),

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

1.1. 14.02.2020 до ВАКС зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (яка з 09.01.2024 зареєстрована як окрема юридична особа, що розпочала діяльність з 21.03.2024 - далі САП) надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №52019000000000898 від 10.10.2019, для розгляду якого відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначена колегія суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_3 і ОСОБА_24 .

У подальшому, в зв`язку із призначенням рішенням Вищої ради правосуддя (ВРП) від 01.06.2023 членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ) ОСОБА_24 та перебуванням такого у довгостроковому відрядженні згідно із наказом від 07.06.2023, на підставі розпорядження керівника апарату ВАКС від 09.06.2023 №100ав здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, у результаті якого до складу колегії суддів включена ОСОБА_25, та згодом у зв`язку із перебуванням такої у довгостроковій відпустці згідно з наказом від 16.06.2023, на підставі розпорядження керівника апарату ВАКС від 19.06.2023 №132ав, здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, у результаті якого включена ОСОБА_2 до складу колегії суддів.

1.2. 17.02.2020 ухвалою суду призначено підготовче судове засідання на 18.03.2020.

18.03.2020 ухвалою суду призначено судовий розгляд на 26.03.2020 з перервами на 16.04.2020, 07.05.2020, 21.05.2020, 11.06.2020 (розпочато судовий розгляд), 18.06.2020, 01.07.2020, 23.07.2020 (визначено порядок та обсяг дослідження доказів), 15.09.2020, 01.10.2020, 15.10.2020, 20.10.2020, 27.10.2020, 03.11.2020, 10.11.2020, 02.12.2020, 20.01.2021 (розпочато дослідження доказів сторони обвинувачення), 26.01.2021, 18.02.2021, 03.03.2021, 18.03.2021, 31.03.2021, 19.05.2021, 28.05.2021, 08.06.2021, 24.06.2021, 27.07.2021, 16.09.2021, 08.10.2021, 28.10.2021, 11.11.2021, 08.12.2021, 16.12.2021, 13.01.2022, 10.02.2022, 10.03.2022, 21.04.2022, 12.05.2022, 26.05.2022, 09.06.2022, 23.06.2022, 28.07.2022, 13.10.2022, 27.10.2022, 01.12.2022, 22.12.2022, 19.01.2023, 09.02.2023, 02.03.2023, 16.03.2023, 06.04.2023, 24.04.2023, 12.05.2023, 15.06.2023, 19.07.2023, 25.07.2023, 12.09.2023, 19.09.2023, 29.09.2023, 01.11.2023, 14.11.2023, 22.11.2023, 29.11.2023 (розпочато дослідження доказів сторони захисту), 07.12.2023, 17.01.2024, 24.01.2024, 31.01.2024, 07.02.2024, 21.02.2024, 13.03.2024, 09.04.2024, 10.04.2024, 16.04.2024, 18.04.2024, 23.04.2024, 21.05.2024, 23.05.2024, 29.05.2024, 31.05.2024, 04.06.2024, 05.06.2024, 03.07.2024, 09.07.2024, 10.07.2024, 17.07.2024, 31.07.2024, 21.08.2024, 02.09.2024, 04.09.2024, 05.09.2024, 11.09.2024 (розпочато судові дебати), 12.09.2024, 13.09.2024, 18.09.2024.

1.3. Під час підготовчого судового провадження та судового розгляду письмовими ухвалами суду вирішена низка процесуальних питань, а саме:

18.03.2020 відмовлено в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_15 про повернення обвинувального акта; долучено заперечення в порядку частини 3 статті 309 КПК захисника ОСОБА_15 на ухвали слідчих суддів ВАКС від 01.11.2019, 05.11.2019 та 27.01.2020 до матеріалів даного кримінального провадження; призначено судовий розгляд на 26.03.2020.

11.06.2020 відмовлено в задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_14 про відвід колегії суддів у даному кримінальному провадженні.

18.06.2020 відмовлено в задоволенні заяви захисника ОСОБА_20 про відвід колегії суддів в даному кримінальному провадженні; відмовлено в задоволенні заяви захисника ОСОБА_20 про відвід прокурора САП ОСОБА_26 в даному кримінальному провадженні;

23.07.2020 відмовлено в задоволенні заяви захисника ОСОБА_20 про відвід прокурора САП ОГП ОСОБА_12 в даному кримінальному провадженні. відмовлено в задоволенні заяви захисника ОСОБА_19 про відвід прокурора САП ОСОБА_12 в даному кримінальному провадженні.

03.03.2021 визнано неповажними причини неприбуття захисника ОСОБА_15 в судове засідання 18.02.2021 о 13.00 і порушено питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_15 перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Сумської області, визнано неповажними причини неприбуття захисника ОСОБА_20 в судове засідання 18.02.2021 о 13.00, визнано неповажними причини неприбуття захисника ОСОБА_19 в судове засідання 18.02.2021 о 13.00 і порушено питання про дисциплінарну відповідальність адвокатів ОСОБА_20 та ОСОБА_19 перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури міста Києва.

31.03.2021 відмовлено в задоволенні заяви захисників ОСОБА_21, ОСОБА_20, про відвід секретаря судового засідання ОСОБА_5

24.06.2021 відмовлено в задоволенні заяви адвоката ОСОБА_22 про відвід колегії суддів в даному кримінальному провадженні.

28.10.2021 відмовлено в задоволенні заяви захисника ОСОБА_23 про відвід колегії суддів в даному кримінальному провадженні; визнано неповажними причини неприбуття захисників ОСОБА_15, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_20 в судове засідання 08.10.2021 о 13.00, визнано поважними причини неприбуття захисника ОСОБА_21 в судове засідання 08.10.2021 о 13.00, порушено питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_15 перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Сумської області, порушено питання про дисциплінарну відповідальність адвокатів ОСОБА_27, ОСОБА_23, ОСОБА_20 перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури міста Києва.

10.05.2022 ухвалено здійснювати у цьому кримінальному провадженні дистанційне судове провадження (у режимі відеоконференцій) між приміщеннями ВАКС та Зарічного районного суду міста Суми за участю обвинуваченого ОСОБА_14 та його захисника ОСОБА_15

22.12.2022 ухвалено здійснювати у цьому кримінальному провадженні дистанційне судове провадження (у режимі відеоконференцій) між приміщеннями ВАКС та Сумського районного суду Сумської області за участю адвоката ОСОБА_15

04.04.2023 ухвалено здійснювати у цьому кримінальному провадженні дистанційне судове провадження (у режимі відеоконференцій) між приміщеннями ВАКС та господарського суду Сумської області за участю свідка ОСОБА_28

06.04.2023 відмовлено у задоволенні клопотань захисника ОСОБА_15 про тимчасовий доступ до документів.

21.04.2023 ухвалено здійснювати у цьому кримінальному провадженні дистанційне судове провадження (у режимі відеоконференцій) між приміщеннями ВАКС та господарського суду Сумської області за участю обвинуваченого ОСОБА_14 та захисника ОСОБА_15

25.07.2023 визнано відсутньою необхідність розпочинати судовий розгляд з початку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді у цьому кримінальному провадженні, оскільки на той час ще тривало дослідження доказів сторони обвинувачення, а сторона захисту не навела будь-якого раціонального обґрунтування необхідність проведення повного повторного судового розгляду, посилаючись винятково на своє формальне право, передбачене частиною 2 статті 319 КПК.

12.09.2023 відмовлено в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_16 про закриття цього кримінального провадження на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК.

22.11.2023 відмовлено у задоволенні клопотань захисників ОСОБА_20, ОСОБА_19, ОСОБА_21 про витребування документів та клопотань захисників ОСОБА_20 і ОСОБА_18 про тимчасовий доступ до документів.

07.12.2023 відмовлено у задоволенні заяви захисника ОСОБА_29 про відвід судді ОСОБА_2 у цьому кримінальному провадженні.

15.01.2024 ухвалено здійснювати у цьому кримінальному провадженні дистанційне судове провадження (у режимі відеоконференції) між приміщеннями ВАКС та господарського суду Сумської області за участю свідка ОСОБА_30

22.01.2024 ухвалено здійснювати у цьому кримінальному провадженні дистанційне судове провадження (у режимі відеоконференції) між приміщеннями ВАКС та господарського суду Сумської області за участю свідка ОСОБА_31

21.05.2024 відмовлено у задоволенні заяви захисника ОСОБА_29 про відвід колегії суддів.

04.06.2024 відмовлено у задоволенні клопотань від 23.05.2024 і 28.05.2024 захисника ОСОБА_29 про тимчасовий доступ до речей і документів.

03.07.2024 задоволено частково клопотання захисника ОСОБА_16 про тимчасовий доступ до документів, надано адвокатам ОСОБА_32, ОСОБА_16, ОСОБА_15 право на тимчасовий доступ (з можливістю отримання копій) до документів, які перебувають у володінні Офісу Генерального прокурора, а саме інформації, яка міститься в ЄРДР щодо ОСОБА_33 щодо кримінальних проваджень, де така особа мала статус заявника, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, за період з 01.01.2019 до 10.10.2019.

31.07.2024 відмовлено у задоволенні клопотання від 30.07.2024 захисника ОСОБА_17 про тимчасовий доступ до речей і документів; задоволено частково клопотання та надано прокурору САП ОСОБА_10 або за його дорученням детективам НАБУ ОСОБА_34 та ОСОБА_35 право на тимчасовий доступ до речей і документів (з можливістю ознайомитись з такими та зробити їх копії), які перебувають у володінні приватного акціонерного товариства (ПрАТ) «ВФ Україна» за період з 09.07.2024 до 17.07.2024 включно щодо номеру мобільного зв`язку НОМЕР_2, який обслуговується в мережі оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна», а саме місцезнаходжень абонента цього номеру за з`єднаннями та повідомленнями (базової станції оператора, азимуту до неї) з урахуванням нульових дзвінків.

1.4. Суд вважає необхідним зазначити, що сторона захисту найрізноманітнішими способами відверто затягувала судовий розгляд у цьому кримінальному провадженні шляхом тотального систематичного зловживання процесуальними правами, зокрема шляхом заявлення 19 необґрунтованих відводів з надуманих підстав, неодноразовим поданням однотипних необґрунтованих клопотань, поданням практично щодо кожного дослідженого документу сторони обвинувачення (незалежно від їх значення для встановлення обставин справи) багатосторінкових письмових заперечень, правових позицій та клопотань, із наполяганням на їх зачитуванні упродовж тривалого часу в судових засіданнях з численними дослівними цитатами норм КПК та судової практики, тривалих усних висловлювань позицій щодо кожного доказу кожним з учасників сторони захисту, наполяганні на дослідженні геть усіх відеозаписів процесуальних дій, здійснених під час досудового розслідування, із розлогим коментуванням такого, численних неприбуттів захисників з неповажних причин (на що суд реагував шляхом звернення до органів адвокатського самоврядування, проте виявилось недієвим) тощо, що призвело до тривалого судового процесу, обумовленого, окрім іншого, запровадженням у березні 2020 року карантину з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, початком у лютому 2022 року повномасштабної агресії росії проти України, що зокрема призводить до повсякчасного оголошення повітряних тривог.

2. Формулювання пред`явленого обвинувачення, яке визнане судом доведеним.

ОСОБА_14 своїми умисними діями, які полягали у висловленні прохання надати, а також одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, скоїв злочин, передбачений частиною 3 статті 368 КК, за таких обставин:

«Указом Президента України «Про призначення суддів» від 10.02.1996 №120/96 ОСОБА_14 призначено суддею Зарічного районного суду міста Суми.

Постановою Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 15.03.2001 №2297-ІІІ ОСОБА_14 обрано безстроково суддею Зарічного районного суду міста Суми.

Таким чином, ОСОБА_14 після призначення його на вказану посаду здійснював функції представника влади, у зв`язку з чим відповідно до ст. 18 КК України, примітки до ст. 364 КК України та примітки до ст. 368 КК України набув статусу службової особи, яка займає відповідальне становище.

27.09.2019 до Зарічного районного суду м. Суми надійшли матеріали справи про вчинення ОСОБА_36 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, якій присвоєно номер 591/6070/19 та шляхом автоматизованого розподілу визначено суддю ОСОБА_14 для розгляду по суті.

Судове засідання призначено на 03.10.2019, однак ОСОБА_36 подано клопотання про перенесення розгляду справи для залучення адвоката та ознайомлення з матеріалами справи, у зв`язку з чим, наступне засідання призначено на 06.11.2019.

У подальшому, 09.10.2019, перебуваючи біля адміністративної будівлі Зарічного районного суду м. Суми за адресою: вул. Академічна, 13, ОСОБА_37 зустрів суддю ОСОБА_14, якому повідомив обставини складання щодо нього протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Поряд з цим, ОСОБА_37 розповів судді про наявність щодо нього у Голосіївському районному суді міста Києва іншої справи №752/17354/19 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та запитав про можливість її розгляду в Зарічному районному суді м.? Суми, за місцем реєстрації ОСОБА_38 .

Під час цієї розмови суддя Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_14, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, висловив ОСОБА_39 прохання надати неправомірну вигоду за прийняття рішення про непритягнення ОСОБА_40 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП у судовій справі №591/6070/19.

Точну суму неправомірної вигоди ОСОБА_14 не вказав, зазначивши, що озвучить усі деталі під час наступної зустрічі.

У подальшому, 04.11.2019, у період з 08.46 год. до 08.48 год., ОСОБА_14 зустрівся поблизу будівлі Зарічного районного суду м.Суми з ОСОБА_36, у якого з`ясував час скерування справи №752/17354/19 із Голосіївського районного суду м. Києва до Зарічного районного суду м. Суми. Поряд з цим, ОСОБА_14 повідомив ОСОБА_39 про те, що вивчить матеріали судової справи, яка перебувала у нього на розгляді, а для обговорення деталей призначив йому зустріч увечері того ж дня на виїзді з м. Суми.

Після цього, 04.11.2019, у період з 17.25 год. до 17.27 год., ОСОБА_14, зустрівся з ОСОБА_36 на узбіччі автодороги «Т1909», поблизу перехрестя вулиць Герасима Кондратьєва та Козацького проспекту у м. Суми, де висловив йому прохання надати до 06.11.2019 неправомірну вигоду в сумі 1000 доларів США за прийняття рішення щодо непритягнення ОСОБА_40 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП у судовій справі №591/6070/19, а також - додатково 1000 доларів США за прийняття такого ж рішення після надходження до нього на розгляд судової справи №752/17354/19 з Голосіївського районного суду м. Києва.

Після цього, 06.11.2019, у період з 08.22 год. до 08.23 год., суддя ОСОБА_14 зустрівся поблизу приміщення Зарічного районного суду з ОСОБА_36, якому повідомив про необхідність прибути в судове засідання цього дня о 09 годині, де він розповість як себе вести, а також повідомив про необхідність зустрічі цього ж дня увечері на виїзді з м. Суми, на ділянці автодороги по вул. Герасима Кондратьєва.

Того ж дня, у період з 08.48 год. до 08.51 год., суддя ОСОБА_14 провів судове засідання у справі №591/6070/19, відклавши її розгляд до 13 години для надання ОСОБА_36 довідки про перебування на стаціонарному лікуванні.

У подальшому, після отримання цієї довідки, 06.11.2019, близько 13 год., ОСОБА_14, вживаючи активних дій щодо сприяння ОСОБА_39, відклав судове засідання у справі №591/6070/19 на 08.11.2019, повторно надавши час для залучення адвоката.

Діючи з метою реалізації свого протиправного умислу, 06.11.2019, у період з 17.40 год. до 17.42 год., ОСОБА_14 зустрівся з ОСОБА_36 неподалік кафе «Ласточка», що за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 168Б, де, впевнившись у наявності при собі у ОСОБА_40 коштів у сумі 2000 доларів США, запевнив останнього, що прийме рішення щодо визнання його невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і запропонував від`їхати ще далі за межі міста Суми для одержання неправомірної вигоди.

06.11.2019, у період з 17.47 год. до 17.50 год., ОСОБА_14, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, перебуваючи поблизу перехрестя автодоріг «Т1909» та «Гірне-Любачево», знаходячись в автомобілі «Mercedes W140 SEL600», д.н. НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_37, одержав від останнього неправомірну вигоду в сумі 1000 (однієї тисячі) доларів США за прийняття рішення про не притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП у судовій справі №591/6070/19, а також -1000 доларів США за прийняття такого ж рішення після надходження до нього на розгляд судової справи №752/17354/19 з Голосіївського районного суду м.? Києва.

У ході розмови ОСОБА_14 запевнив ОСОБА_40 у прийнятті позитивних рішень під час розгляду судових справ №591/6070/19 та №752/17354/19, а також в черговий раз наголосив, що під час судового розгляду останньому потрібно заперечувати факт своєї відмови від проходження освідування на стан алкогольного сп`яніння.

В цілому ОСОБА_14 одержав від ОСОБА_40 неправомірну вигоду у сумі 2000 доларів США, що згідно з офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України на 06.11.2019, становило 49 400 грн.

У подальшому, 07.11.2019 під час проведення обшуків автомобіля марки «NISSAN X-TRAIL», НОМЕР_4, а також побутового приміщення біля будинку за місцем проживання ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_1, детективами Національного антикорупційного бюро України виявлено та вилучено предмет неправомірної вигоди у сумі 2000 доларів США».

3. Статті (частини статті) Кримінального кодексу України, що передбачають відповідальність за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачувалась особа.

3.1. Відповідно до частин 2, 3 статті 4 КК кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

Згідно із частинами 1, 2 статті 5 КК, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

На час вчинення інкримінованого ОСОБА_14 кримінального правопорушення (листопад 2019 року) стаття 368 КК була чинною в редакції, запровадженій Законом України №1261-VII від 13.05.2014 із змінами, внесеними згідно із Законами №1698-VII від 14.10.2014, №770-VIII від 10.11.2015, №889-VIII від 10.12.2015, а саме:

«Стаття 368. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою

1. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища - карається штрафом від однієї тисячі до тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, предметом якого була неправомірна вигода у значному розмірі, - карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

3. Діяння, передбачене частиною першою або другою цієї статті, предметом якого була неправомірна вигода у великому розмірі або вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, - карається позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

4. Діяння, передбачене частинами першою, другою або третьою цієї статті, предметом якого була неправомірна вигода в особливо великому розмірі, або вчинене службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, - карається позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Примітка. 1. Неправомірною вигодою в значному розмірі вважається вигода, що в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, у великому розмірі - така, що у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, в особливо великому розмірі - така, що у п`ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

2. Службовими особами, які займають відповідальне становище, у статтях 368, 368-2, 369 та 382 цього Кодексу є особи, зазначені у пункті 1 примітки до статті 364 цього Кодексу, посади яких згідно із статтею 6 Закону України «Про державну службу» належать до категорії «Б», судді, прокурори і слідчі, а також інші, крім зазначених у пункті 3 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.

3. Службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, у статтях 368, 368-2, 369 та 382 цього Кодексу є:

1) Президент України, Прем`єр-міністр України, члени Кабінету Міністрів України, перші заступники та заступники міністрів, члени Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Голова Фонду державного майна України, його перший заступник та заступники, члени Центральної виборчої комісії, народні депутати України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Директор Національного антикорупційного бюро України, Генеральний прокурор, його перший заступник та заступники, Голова Конституційного Суду України, його заступники та судді Конституційного Суду України, Голова Верховного Суду України, його перший заступник, заступники та судді Верховного Суду України, голови вищих спеціалізованих судів, їх заступники та судді вищих спеціалізованих судів, Голова Національного банку України, його перший заступник та заступники, Секретар Ради національної безпеки і оборони України, його перший заступник та заступники, Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим, його перший заступник та заступники, радники та помічники Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України;

2) особи, посади яких згідно із статтею 6 Закону України «Про державну службу» належать до категорії «А»;

3) особи, посади яких згідно із статтею 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» віднесені до першої та другої категорій посад в органах місцевого самоврядування.

У подальшому до статті 368 КК Законами України №2617-VIII від 22.11.2018, №263-IX від 31.10.2019, №720-IX від 17.06.2020, №1888-IX від 17.11.2021, № 3342-IX від 23.08.2023 вносились зміни, які не мають зворотної дії, оскільки такі будь-яким чином не скасовували кримінальну протиправність діяння, не пом`якшували кримінальну відповідальність та не поліпшували становище особи.

3.2. Частиною 1 статті 11 КК визначено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення, та згідно з частиною 1 статті 2 КК, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим кодексом.

Склад кримінального правопорушення - це сукупність об`єктивних і суб`єктивних елементів, що дозволяють кваліфікувати суспільно небезпечне діяння як конкретне кримінальне правопорушення, а саме: 1) об`єкт; 2) об`єктивна сторона; 3) суб`єкт; 4) суб`єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про відсутність у діянні особи складу кримінального правопорушення, що виключає її кримінальну відповідальність.

Відповідно до статті 91 КПК, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Згідно з частиною 1 статті 92 КПК, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною 2 цієї статті (тобто обов`язку доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, стороною, що їх подає) покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим кодексом випадках, - на потерпілого.

З урахуванням складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК, для констатації винуватості ОСОБА_14 у вчиненні такого, доказуванню стороною обвинувачення підлягала сукупність таких елементів:

- об`єкт: належний законний порядок використання службовими особами службового становища та пов`язаних з цим можливостей на засадах непідкупності та неупередженості;

- об`єктивна сторона: одержання ОСОБА_14 коштів від ОСОБА_40 як неправомірної вигоди за вчинення ОСОБА_14 дій з використанням службового становища в інтересах ОСОБА_40 ;

- суб`єкт: статус ОСОБА_14 як службової особи, яка займає відповідальне становище;

- суб`єктивна сторона: прямий умисел ОСОБА_14 на прохання надати і одержання від ОСОБА_40 неправомірної вигоди за вчинення дій в інтересах такого.

4. Позиції сторін судового провадження.

4.1. Позиція сторони обвинувачення

Позиція сторони обвинувачення відображена в складеному 07.02.2020 детективом Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_41 та 14.02.2020 затвердженого прокурором САП ОСОБА_10, згідно з яким ОСОБА_14 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений частиною 3 статті 368 КК, а саме як службова особа, яка займає відповідальне становище, умисно висловив прохання надати і одержав неправомірну вигоду для себе за вчинення в інтересах третьої особи дій з використанням наданого службового становища.

Під час судового розгляду прокурори вважали, що стороною обвинувачення надано суду достатні та допустимі докази щодо доведення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні відповідно до статті 91 КПК, та формування у суду внутрішнього переконання, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, та оцінці кожного доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, згідно із статтею 94 КПК.

В судових дебатах прокурор просив визнати ОСОБА_14 винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 КК, враховуючи його особливу суспільну небезпечність, оскільки такий вчинив злочин, будучи суддею як особою, до якої висуваються найвищі вимоги щодо доброчесності, вчинив злочин у зв`язку зі здійсненням правосуддя як особливо важливою державною діяльністю, не розкаявся у вчиненому злочині та не сприяв його розкриттю, відсутність інших факторів, які пом`якшують покарання, вік обвинуваченого, та призначити такому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк три роки, з конфіскацією майна з огляду на доведеність обставин вчинення злочину наданими доказами сторони обвинувачення, необґрунтованість доводів сторони захисту про порушення закону при проведенні обшуків, під час яких вилучено предмет неправомірної вигоди, відсутність провокації злочину, належне походження коштів, які використовувались заявником під час проведення контролю за вчиненням злочину та належать НАБУ, відсутністю будь-якої іншої версії подій у сторони захисту, а також вирішити питання про долю речових доказів та змінити запобіжний захід до набрання вироком законної сили із застосованої застави на тримання під вартою з огляду на ризики переховування від суду та спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин злочину.

4.2. Позиція сторони захисту.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_14 та захисники стверджували про його невинуватість з огляду на те, що на їх переконання, щодо обвинуваченого мала місце провокація, оскільки ОСОБА_14 був спровокований на вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_36 як агентом за сприяння працівників правоохоронних органів; також усі докази сторони обвинувачення зібрані з грубими порушеннями норм КПК, що обумовлює їх недопустимість, та не підтверджують обставин, зазначених в обвинувальному акті.

Обвинувачений ОСОБА_14 своєї вини в інкримінованому діянні не визнав і в судовому засіданні повідомив, що не бажає давати показання як обвинувачений, оскільки не довіряє цьому складу суду, з огляду на численні порушення його прав. Таке право обвинуваченого гарантоване статтею 63 Конституції України, а також закріплене засадою кримінального процесу «свобода від самовикриття та праві не свідчити проти близьких родичів та членів сім`ї», передбаченій статтею 18 КПК.

В судових дебатах обвинувачений ОСОБА_14 повідомив, що не погоджується з його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК, з тих підстав, що у провадженні Зарічного районного суду міста Суми під його головуванням перебували матеріали адміністративного провадження відносно ОСОБА_42 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КупАП). Відповідно до автоматизованої системи документообігу така справа розподілена на ОСОБА_14 . До нього дійсно неодноразово зверталась ОСОБА_28, яка є свідком у справі, з проханням допомогти у справі відносно ОСОБА_40, проте що мала на увазі свідок, коли просила допомогти у вирішенні справи ОСОБА_14 невідомо. В суді така казала, що мала на увазі консультацію, хоча під час допиту вказаного свідка її запитували, чи відомо їй, що заборонено позапроцесуальне спілкування судді і громадянина, вона повідомила, що їй це відомо. З цього часу почались провокативні дії ОСОБА_40 відносно ОСОБА_14 який почав його переслідувати різними способами, а саме неодноразово чекав біля заїзду біля спеціального двору суду, куди заїжджають працівники суду та конвойна служба. Матеріали НСРД підтверджують, що саме при заїзді до спеціального двору суду, знаходився автомобіль білого кольору, на якому приїздив ОСОБА_37, а саме Мерседес Лінкольн, що зроблено для того, щоб не було відмітки в судової охорони, що такий прибув в суд. Дійсно, ОСОБА_14 зустрічався з ОСОБА_36, однак ні про яку винагороду мова не йшла, а саме той неодноразово рекомендував йому звернутись до адвоката для захисту своїх інтересів. Дійсно, ОСОБА_37 питав ОСОБА_14, скільки це буде коштувати і той повідомив, що безоплатно ніхто працювати не буде і гонорар захисників на той час складав 1000 доларів США за один матеріал, а за два матеріали - 2000 доларів США, про що ОСОБА_14 знав від знайомих адвокатів, й такий гонорар встановлений в адвокатів по місті Суми, про що він також дізнався від своєї доньки, яка здійснює адвокатську діяльність. Наполегливість дій ОСОБА_40 щодо зустрічі із ОСОБА_14 підтверджується як матеріалами НРСД, так і поясненнями свідків ОСОБА_43, ОСОБА_44 . Також ОСОБА_37 намагався отримати в секретаря судового засідання та помічника судді особистий номер телефону ОСОБА_14, про що вищевказані свідки повідомили суд, але йому було відмовлено. Ці обставини ще раз підтверджують, що саме ОСОБА_37 був ініціатором зустрічі та саме він як агент НАБУ вчиняв провокативні дії відносно ОСОБА_14 як судді Зарічного районного суду. Жодного доказу, що саме ОСОБА_14 наполягав на зустрічі з ОСОБА_37 з метою отримання неправомірної вигоди, суду не надано. Щодо зустрічі з ОСОБА_36 в районі старого аеропорту, що зафіксовано органом досудового розслідування, то саме ОСОБА_37, після того як у нього не вийшло зустрітись зі ОСОБА_14 05.11.2019, після вручення йому грошових коштів, переслідував ОСОБА_14 коли він рухався до місця свого мешкання у смт Низи. ОСОБА_37 миготів фарами, рухаючись позаду авто ОСОБА_14, та коли той зупинився, запитав «в чому справа?», на що ОСОБА_37 повідомив, що «необхідно поговорити». Після цього ОСОБА_14 відповів, що попереду круговий рух і потрібно повернутись в місто Суми, сів за кермо автомобіля і поїхав за місцем свого мешкання. Через деякий час ОСОБА_14 виявив, що ОСОБА_37 рухається за ним й зупинився, підійшов до того і повідомив, щоб він повертався до міста Суми і не переслідував його. Запис цієї зустрічі в тій частині, який наданий органом досудового розслідування, неякісний, а твердження органу досудового розслідування про долари США є припущенням. Дії ОСОБА_40 в сукупності підтверджують факт надмірної активності органів досудового розслідування щодо прийняття рішення про проведення НСРД за відсутності у слідства інформації про попередню злочинну діяльність особи. Всі обставини підтверджують провокацію відносно ОСОБА_14, який заперечував проти його причетності до вчинення злочину, передбаченого частиною 3 статтею 368 КК. ОСОБА_14 лише погодився на пропозицію ОСОБА_28 допомогти ОСОБА_37, але жодних грошових коштів від нього не отримував. Також прокурор при прийнятті рішення про проведення НСРД повинен був дотримуватися норм статті 251 КПК, однак цього не зробив. Постанова прокурора носить «трафаретну форму викладення обставин», про відсутність провокації там не вказано. Крім того, ОСОБА_14 зазначив, що ОСОБА_28 під час допиту як свідка не була щирою та агресивно поводилась під час допиту її в суді, що не виключає її участі в провокації щодо ОСОБА_14, оскільки вона висловила на його адресу таке: «мій внук воює, таких як ОСОБА_14 треба садити без суду і слідства», що свідчить, що ця особа не тільки була учасником сплетеної цієї павутини на провокацію судді ОСОБА_14, а й була ініціатором цього всього. Вона сама повідомила ОСОБА_39, що знає ОСОБА_14 . І навіть коли перша зустріч між ОСОБА_14 і ОСОБА_36 не відбулась, він знову звернувся до ОСОБА_28 щоб вона організувала зустріч з суддею. Доказів, які підтверджують, що в подальшому під час зустрічей, які відбулись в результаті переслідування судді, ОСОБА_45 як суддя висловив прохання надати йому неправомірну вигоду за прийняття рішення суду не надано. ОСОБА_14 жодного разу не казав ОСОБА_39 «неси сюда 1000 чи 2000 доларів, я порішаю твої питання», тобто ОСОБА_37 сам висловив пропозицію надати судді ОСОБА_14 неправомірну вигоду. Також клопотання про надання дозволу на проведення НСРД від 30.10.2019 є персоналізованим та оформлене шаблонно. При розгляді цього клопотання суддею ВАКС ОСОБА_46 до такого не додано заяви про вчинення кримінального правопорушення, доданий лише витяг з ЄРДР і клопотання. При цьому у витязі з ЄРДР не було вказано повністю прізвище « ОСОБА_14 », а лише буква Ш, хоча в Зарічному районному суді міста Суми є інші судді, прізвище яких починається на таку букву. Також ОСОБА_14 вважав, що ухвала слідчого судді про надання дозволу на проведення НСРД є незаконною, оскільки в резолютивній частині вказано «клопотання детектива задовольнити», хоча клопотання подавалось прокурором. Також ОСОБА_37 є агентом НАБУ, якому повернули посвідчення водія не у встановлений законом спосіб. Щодо адміністративної справи щодо ОСОБА_40, яка знаходилась у провадженні Голосіївського районного суду міста Києва, то ОСОБА_14 вважав, що саме завдяки активним діям ОСОБА_40 і органу досудового розслідування ця справа була скерована до Зарічного районного суду міста Суми, на порушення КУпАП, який забороняє передавати справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУАП за місцем реєстрації транспортного засобу чи місця реєстрації особи. Також, ухвалами слідчого судді ВАКС ОСОБА_47 від 05.11.2019 надано дозвіл про проведення обшуку автомобіля, який на праві власності належить ОСОБА_14, дозвіл на проведення обшуку в житловому будинку з надвірними спорудами, який на праві власності належить ОСОБА_14 які проведені НАБУ з порушенням норм КПК, оскільки судом надано дозвіл на проведення обшуку саме у житловому будинку, під час обшуку якого грошових коштів не виявлено. Грошові кошти в сумі 1700 доларів США виявлені у надвірній будівлі, яка не належить на праві власності ОСОБА_14 . Відтак ОСОБА_14 вважав, що ці кошти були підкинуті працівниками НАБУ на подвір`я. Вийшовши з дому, ОСОБА_14 ці кошти підняв і почав з`ясовувати в дружини, що це за кошти. Як тільки він від`їхав від будинку, його зупинили, «заламали руки» і не дали пояснити, що це за гроші. Особистий обшук було проведено із застосуванням насильства щодо судді, і такий обшук проведено без ухвали слідчого судді. Підсумувавши усе, просив визнати докази у справі недопустимими, такими, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Захисник ОСОБА_15 в судових дебатах просив постановити виправдувальний вирок щодо ОСОБА_14 в зв`язку з недоведенням його винуватості і закрити кримінальне провадження, зазначивши, що відносно ОСОБА_14 відбулась провокація злочину зі сторони ОСОБА_40, який є агентом НАБУ, яке має регіональне представництво в місті Харкові. ОСОБА_37 знав людей, які там працювали. В регіональному представництві НАБУ працює колишній співробітник БЕБ Сумської області. ОСОБА_14 як суддя Зарічного районного суду міста Суми ухвалив виправдувальний вирок за матеріалами Сумського БЕБ, після чого вони озлобились на суддю і «запустили до нього ОСОБА_225», ОСОБА_14 відповів «іди звідси, це незаконно, такого не буде». Під час дослідження матеріалів НСРД вбачається ініціативність ОСОБА_40, в судовому засіданні він не підтвердив фактів зустрічей з ОСОБА_14, також не підтвердив, що саме ОСОБА_14 запропонував йому надати неправомірну вигоду. До кола повноважень ОСОБА_14 не входило непритягнення ОСОБА_40 за вчинення адміністративного правопорушення. ОСОБА_14 нічого ОСОБА_39 не обіцяв і прокурор в судовому засіданні не підтвердив факту отримання неправомірної вигоди ОСОБА_14, відповідно ОСОБА_37 не передав неправомірну вигоду ОСОБА_14 . Окрім того, кримінального провадження щодо ОСОБА_14 не існувало, оскільки у витягу з ЄРДР не вказано його прізвище, не зазначено посаду особи і не вказано, що була «неправомірна вигода». Затримання ОСОБА_14 було здійснено з порушенням порядку затримання його як судді, тобто без дозволу Вищої Ради правосуддя. Також вважав, що всі слідчі дії, проведені до 05.11.2019, в тому числі звернення з клопотаннями до слідчих суддів, є недопустимими доказами, оскільки кримінального провадження не існувало. Щодо суми 1700 доларів США, яка була знайдена детективами НАБУ, то це було знайдено на ділянці, яка не перебуває у власності ОСОБА_14 за адресою, яка не зазначена в ухвалі про обшук. Захисник вважав, що гроші були занесені детективом, жодних відбитків пальців ОСОБА_14 на банці, де були кошти, не було, судом вона не досліджувалась, арешт на грошові кошти не накладався. В сторони захисту існують сумніви щодо походження грошей. Прокурор не довів, що кошти належать саме НАБУ, а не іншій посадовій особі, яка витягнула їх з кишені, щоби спровокувати ОСОБА_14 . На переконання сторони захисту, суд не встановив походження коштів, прокурором не надано належних доказів вручення коштів ОСОБА_39 детективами НАБУ. Особистий обшук ОСОБА_14 проводився з порушенням процесуального порядку, тобто не на підставі ухвали судді. Ухвали про проведення обшуку не набули законної сили, оскільки, на думку захисту, ухвала про проведення обшуку не оголошувалась. Відтак докази є недопустимими доказами. Частина відеозаписів за результатами проведення НСРД - монтаж, ОСОБА_14 не пам`ятає фраз, які б він казав і які є надто гострими. Голос в деяких епізодах відеозапису - не ОСОБА_14 Версія ОСОБА_14, озвучена в дебатах, про провокацію злочину, не спростована стороною обвинувачення і судом не вжито жодних заходів на перевірку цих обставин. Прокурор в судових дебатах не назвав, якими доказами доказуються обставини, які описані в обвинувальному акті.

Захисник ОСОБА_17 в судових дебатах просила суд ухвалити виправдувальний вирок щодо ОСОБА_14, стверджуючи, що в діях ОСОБА_40 є провокація злочину відносно ОСОБА_14, що підтверджується таким: за 13 хвилин детективом НАБУ ОСОБА_48 неможливо було прийняти заяву від заявника ОСОБА_40, погодити її у службових осіб НАБУ і внести відомості до ЄРДР. Також у витягу з ЄРДР не зазначено прізвище заявника, а зазначено лише ОСОБА_49 . Також сторона захисту заперечувала щодо допиту як свідка детектива НАБУ ОСОБА_50, який є упередженим і перебував у підпорядкуванні прокурора САП. Сторона захисту отримала відповідь з НАБУ на адвокатський запит, в якому повідомлено, що працівниками відділу по роботі зі свідками та заявниками Управління по роботі з громадськістю, працівниками територіальних управлінь особистий прийом ОСОБА_40 10.10.2019 не здійснювався. В іншій відповіді на адвокатський запит зазначено, що громадянин ОСОБА_37 10.10.2019 в громадській приймальній НАБУ не перебував. Відсутній протокол про прийняття заяви від заявника ОСОБА_40, який мав бути складений детективом НАБУ ОСОБА_48, що свідчить про попереднє узгодження дій ОСОБА_40 і детектива НАБУ ОСОБА_51 . Це ознака того, що ОСОБА_37 - агент НАБУ, «заздалегідь підготовлений, вони знайшли особу щодо якої здійснюється провадження, вихопили його з Сум, там де він перебував уже без прав». Клопотання на проведення НСРД щодо ОСОБА_14 необґрунтоване, складено шаблонно на «заготовці», містить формальний зміст, а не індивідуальне обґрунтування, й, відповідно, ухвала слідчого судді про надання дозволу на проведення НСРД щодо ОСОБА_14 є невмотивована, постановлена з порушенням національного та конвенційного законодавства. Протокол ідентифікації та вручення грошових коштів ОСОБА_52 . детективом НАБУ було складено 05.11.2019, проте в цей час згідно медичної документації ОСОБА_37 перебував на стаціонарному лікуванні. Неправомірна вигода в сумі 1700 доларів були підкинуті ОСОБА_14 в домоволодіння детективами НАБУ. Стороною обвинувачення не надано висновків дактилоскопічних експертиз, що на коштах чи банці є відбитки пальців ОСОБА_14, також були підкинуті і 300 доларів США, які підняв ОСОБА_14 як громадянин. Сторона обвинувачення не надала доказів факту отримання ОСОБА_14 грошових коштів від ОСОБА_38 . ОСОБА_14 не був затриманий на місці вчинення кримінального правопорушення. Відтак докази сторони обвинувачення поза розумним сумнівом не вказують на вчинення ОСОБА_14 кримінального правопорушення.

Захисник ОСОБА_16 в судових дебатах просила суд ухвалити виправдувальний вирок щодо ОСОБА_14, стверджуючи, що ОСОБА_14 06.07.2017 як суддя прийняв рішення про закриття адміністративного провадження за статтею 173 КУАП щодо ОСОБА_40 з підстав малозначності, під час чого такий визнав свою вину та надавав особисто пояснення, також ОСОБА_14 03.07.2019 розглянув справу про вчинення ОСОБА_36 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУАП, та визнав такого винним та наклав адміністративний штраф в сумі 340 гривень і стягнув судовий збір, хоча ОСОБА_40 не визнав свою вину. Це свідчить, що ОСОБА_37 знав місцезнаходження Зарічного районного суду міста Суми, кабінету судді ОСОБА_14 та зовнішній вигляд судді. Тому ОСОБА_37 звертався до ОСОБА_14 як судді в позапроцесуальний спосіб, щоби вирішити питання про непритягнення його до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом в стані сп`яніння з явними ознаками алкогольного сп`яніння. ОСОБА_14 жодного разу не виступав ініціатором зустрічі з ОСОБА_36, який намагався вичікувати біля території воріт Зарічного районного суду міста Суми, припаркувавшись на автомобілі Лімузин Лінкольн білого кольору. Факт зустрічі ОСОБА_40 і ОСОБА_14 09.10.2019 жодними доказами не був підтверджений стороною обвинувачення. Заява про вчинення злочину до НАБУ від ОСОБА_40 була прийнята з порушенням норм процесуального законодавства, адже в ній не вказано повні анкетні дані заявника. Дана заява була прийнята детективом НАБУ ОСОБА_48 з грубим порушенням процесуального законодавства, адже неможливо за 13 хвилин прийняти заяву, завізувати її в керівництва НАБУ і внести відомості в ЄРДР. На підставі цієї заяви відомості про вчинення злочину внесено до ЄРДР з порушенням порядку ведення Реєстру, бо у витягу з ЄРДР не вказано ні прізвище, ім`я, по-батькові заявника, не вказано повністю прізвище, ім`я, по-батькові судді, а лише «Ш», що не дає можливості точно ідентифікувати саме суддю ОСОБА_14 . В Зарічному районному суді міста Суми на час реєстрації заяви працювала ще й суддя ОСОБА_55, яка була головуючою у справі за позовом Приватбанку до ОСОБА_40 та керівник апарату ОСОБА_56, у яких прізвища починаються на букву «Ш». У витягу з ЄРДР також не вказано номер справи та інші фактичні дані, що є порушенням наказу Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298 «Про затвердження Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення». Клопотання прокурора САП про надання дозволу на проведення НСРД щодо ОСОБА_14 не відповідає вимогам КПК да такого виду процесуальних документів, до нього не додано витяг з ЄРДР з інформацією про повний виклад фактичних обставин кримінального правопорушення. Також ухвала слідчого судді ВАКС про надання дозволу на проведення НСРД постановлена з порушенням процесуального законодавства, адже в ухвалі суду вказано, що задоволено клопотання детектива, а не прокурора. Також в ухвалі вказано адресу, за якою ОСОБА_14 не проживав. Загалом сторона обвинувачення не спростувала факт провокації ОСОБА_36 судді ОСОБА_14,

Обвинувачений ОСОБА_14 в останньому слові зазначив про свою невинуватість та просив його виправдати.

5. Досліджені судом докази сторони обвинувачення.

5.1. Документи .

5.1.1. Процесуальні документи щодо початку і руху кримінального провадження, реалізації повноважень органами досудового розслідування, прокуратури, слідчими суддями:

1) витяг від 10.10.2019 з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) у кримінальному провадженні №52019000000000898, відповідно до якого детективом НАБУ ОСОБА_48 внесено до ЄРДР відомості із таким коротким викладом обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: «за фактом висловлення «Ш» - службовою особою, яка займає відповідальне становище, прохання надати неправомірну вигоду за прийняття рішення, що входить до його повноважень», із правовою кваліфікацією згідно з частиною 3 статті 368 КК (том 3, аркуш 142);

2) заява ОСОБА_40 від 10.10.2019 №188/23678-00-кп про вчинення кримінального правопорушення, де після попередження про кримінальну відповідальність за статтею 383 КК щодо завідомо неправдивого повідомлення про вчинення злочину зазначено таке: «на розгляді у судді Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_14 знаходиться судова справа про вчинення мною адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 кодексу України про адміністративні правопорушення. 09.10.19 я зустрівся біля будівлі Зарічного районного суду м. Суми з ОСОБА_14 з яким обговорили мою справу. Під час цієї розмови ОСОБА_14 повідомив, що зможе прийняти рішення про не притягнення мене до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУПАП, але це буде не безкоштовно, для обговорення деталей ОСОБА_14 сказав приїхати до нього в те ж місце біля суду 04.11.19 о 8 год. Таким чином, вважаю, що суддя ОСОБА_14, висловив мені прохання надати для нього неправомірну вигоду «хабар» за не притягнення мене до адміністративної відповідальності» (том 3, аркуш 143);

3) повідомлення від 11.10.2019 №044-006/34863 детектива НАБУ ОСОБА_50 заступнику Генерального прокурора-керівнику САП ОСОБА_57 про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні №52019000000000898 (том 3, аркуш 144);

4) повідомлення від 11.10.2019 №044-188/34886 детективом НАБУ ОСОБА_50 ОСОБА_40 про початок досудового розслідування за його заявою про вчинення кримінального правопорушення, що внесено до ЄРДР №52019000000000898 за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 КК (том 3, аркуш 145);

5) постанова від 10.10.2019 заступника керівника Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_58 про визначення слідчого, який здійснюватиме досудове розслідування у кримінальному провадженні №52019000000000898, якою доручено здійснення досудового розслідування детективу НАБУ ОСОБА_59 (том 3, аркуш 146);

6) постанова від 11.10.2019 заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_60 про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні №52019000000000898, до якої входять ОСОБА_61, ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_62, із старшим групи ОСОБА_10 (том 3, аркуші 147-148);

7) постанова від 01.11.2019 керівника Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_63 про визначення складу слідчої групи у кримінальному провадженні №52019000000000898, відповідно до якої визначено таку групу детективів - ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_50, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, із старшим групи ОСОБА_41 (том 3, аркуші 149-151);

8) рапорт від 05.11.2019 прокурора САП ОСОБА_10 заступнику Генерального прокурора - керівнику САП ОСОБА_57 зі згодою начальника третього відділу САП ОСОБА_12 про виявлення кримінального правопорушення та необхідність внесення відомостей до ЄРДР, де зазначено таке: «Мною здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №52019000000000898 від 10.10.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за фактом висловлення суддею Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_14 прохання ОСОБА_39 надати неправомірну вигоду за прийняття ним судового рішення у справі про адміністративне правопорушення №591/6070/19. Допитаний ОСОБА_37 пояснив, що під час розмови суддя ОСОБА_14 також висловив прохання надати неправомірну вигоду за прийняття ним судового рішення у справі про адміністративне правопорушення №752/17354/19 після її надходження з Голосіївського районного суду м. Києва до Зарічного районного суду м. Суми. За таких обставин, керуючись ст. ст. 2, 214, 216 КПК України, вважаю за необхідне внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України, та у порядку ч. 7 ст. 214 КПК України з урахуванням правил підслідності передати наявні матеріали до Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України для проведення досудового розслідування» (том 3, аркуш 152);

9) постанова від 05.11.2019 заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_60 про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні №42019000000002365 від 05.11.2019 у складі ОСОБА_60, ОСОБА_12, ОСОБА_10, із старшим групи ОСОБА_10 (том 3, аркуші 153-154);

10) постанова від 05.11.2019 заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_60 про об`єднання матеріалів кримінальних проваджень №52019000000000898 від 10.10.2019 та №42019000000002365 від 05.11.2019 із присвоєнням єдиного номера №52019000000000898 (том 3, аркуші 155-156);

11) постанова від 05.11.2019 керівника Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_63 про визначення слідчої групи та старшого слідчої групи у кримінальному провадженні №52019000000000898, відповідно до якої визначено групу детективів у складі ОСОБА_68, ОСОБА_67, ОСОБА_64, ОСОБА_66, ОСОБА_65, ОСОБА_50, ОСОБА_70, ОСОБА_69, ОСОБА_71, ОСОБА_75, ОСОБА_74, ОСОБА_76, ОСОБА_73, ОСОБА_72, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, із старшим ОСОБА_41 (том 3, аркуші 157-158);

12) постанова від 14.11.2019 керівника Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_63 про визначення складу слідчої групи у кримінальному провадженні №52019000000000898, відповідно до якої визначено групу детективів ОСОБА_68, ОСОБА_67, ОСОБА_64, ОСОБА_66, ОСОБА_65, ОСОБА_80, ОСОБА_50, ОСОБА_81, ОСОБА_69, ОСОБА_71, ОСОБА_75, ОСОБА_74, ОСОБА_76, ОСОБА_73, ОСОБА_72, ОСОБА_82, ОСОБА_78, ОСОБА_79, та визначено старшим ОСОБА_66 (том 3, аркуші 159-160);

13) витяг від 28.12.2019 з ЄРДР в кримінальному провадженні №52019000000000898 (том 7, аркуші 103-104);

14) повідомлення від 08.11.2019 заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_60 про підозру ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК, яке вручено підозрюваному ОСОБА_14 та його захиснику ОСОБА_15 (том 7, аркуші 105-110);

15) копії паспорта ОСОБА_14 . НОМЕР_46, посвідчення судді ОСОБА_14 НОМЕР_47, свідоцтва про реєстрацію автомобіля Nissan Х-Тrail, державний номерний знак НОМЕР_4 № НОМЕР_5 (том 7, аркуші 111-113);

16) клопотання від 13.11.2019 детектива НАБУ ОСОБА_66 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваного ОСОБА_14 (том 7, аркуші 114-121);

17) ухвала слідчого судді ВАКС від 15.11.2019 в справі №991/1482/19 (провадження 1- кс/991/2259/19), якою обрано запобіжний захід у виді застави до ОСОБА_14 в розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів, що становило 153 680 грн. (том 7, аркуші 122-125);

18) копія платіжного доручення від 19.11.2019№2310669144, про сплату заставодавцем ОСОБА_83 застави за ОСОБА_14 в розмірі 153 680 грн (том 7, аркуш 126);

19) лист НАБУ від 19.11.2019 № 0412- 029/40482 на управління ДМС у Сумській області про направлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_14 для зберігання на виконання ухвали слідчого судді ВАКС від 15.11.2019 (том 7, аркуш 127);

20) постанова від 07.11.2019 №01187/38620 директора НАБУ ОСОБА_84 на підставі частини 9 статті 170 КПК про арешт майна шляхом накладення заборони на відчуження такого: будинок, який належить ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_1, земельні ділянки які належать ОСОБА_14 за кадастровим номером 5924789100:12:002:0229, 5924789100:12:002:0228, 5920910100:04:001:0019, на транспортний засіб Nissan Х-Тrail, державний номерний знак НОМЕР_4 номер кузова НОМЕР_6 який належить ОСОБА_14, на транспортний засіб KIA sportage державний номерний знак НОМЕР_7 номер кузова НОМЕР_8, який належить ОСОБА_85 (том 7, аркуші 128-133);

21) постанова від 14.11.2019 № 01187/39632 директора НАБУ ОСОБА_84 на підставі частини 9 статті 170 КПК про арешт майна шляхом накладення заборони на відчуження такого: будинок який належить ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_1, земельні ділянки які належать ОСОБА_14 за кадастровим номером 5924789100:12:002:0229, 5924789100:12:002:0228, 5920910100:04:001:0019, на транспортний засіб Nissan Х-Тrail, державний номерний знак НОМЕР_4 номер кузова НОМЕР_6 який належить ОСОБА_14, на транспортний засіб KIA sportage державний номерний знак НОМЕР_7 номер кузова НОМЕР_8, який належить ОСОБА_85 (том 7, аркуші 134-139);

22) клопотання від 08.11.2019 детектива НАБУ ОСОБА_66 про арешт майна підозрюваного ОСОБА_14 з доданою інформацією з реєстру речових прав про земельну ділянку 5920910100040010019, інформація з реєстру речових прав про земельну ділянку 5924789100120020228, інформація з реєстру речових прав про земельну ділянку 5924789100120020229, копія актового запису про шлюб №1497 від 15.12.2012, інформація з НАІС про належність транспортних засобів ОСОБА_14 та ОСОБА_85 (том 7, аркуші 140-147, 148-157);

23) ухвала слідчого судді ВАКС ОСОБА_47 від 14.11.2019 у справі №991/1482/19 (провадження 1-кс/991/2096/19), якою частково задоволено клопотання детектива і накладено арешт на:

- житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 16092082;

- земельну ділянку площею 0,16 га, кадастровий номер 5924789100:12:002:0229, розташовану за адресою: АДРЕСА_3, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 734550659247;

- земельну ділянку площею 0,04 га, кадастровий номер 5924789100:12:002:0228, розташовану за адресою: АДРЕСА_3, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 734574959247;

- земельну ділянку площею 3,113 га кадастровий номер 5920910100:04:001:0019, розташовану на території Буринської міської ради Буринського р-ну Сумської обл., з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1459942459209;

- транспортний засіб «NISSAN X-TRAIL», фіолетового кольору, державний номерний знак НОМЕР_4, номер кузова НОМЕР_9 (том 7, аркуші 158-160);

24) апеляційна скарга адвоката ОСОБА_15 в інтересах ОСОБА_14 на ухвалу слідчого судді ВАКС від 14.11.2019 про арешт майна (том 7, аркуші 161-169);

25) ухвала Апеляційної палати ВАКС від 19.12.2019 у справі №991/1482/19 (провадження №11-сс/991/199/19), відповідно до якої задоволено частково апеляційну скаргу захисника, ухвалу слідчого судді ВАКС від 14.11.2019 скасовано та постановлено нову ухвалу, якою задоволено частково клопотання детектива НАБУ, накладено арешт у кримінальному провадженні №52019000000000898 шляхом заборони відчуження та розпорядження на наступне майно:

- житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 16092082;

- земельну ділянку площею 0,16 га, кадастровий номер - 5924789100:12:002:0229, розташовану за адресою: АДРЕСА_3, з цивільним призначенням для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 734550659247;

- земельну ділянку площею 0,04 га, кадастровий номер - 5924789100:12:002:0228, розташовану за адресою: АДРЕСА_3, з цивільним призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 734574959247;

- земельну ділянку площею 3,113 га, кадастровий номер - 5920910100:04:001:0019, розташовану на території Буринської міської ради Буринського району Сумської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1459942459209;

- транспортний засіб «NISSAN Х-TRAIL», фіолетового кольору, державний номерний знак - НОМЕР_4, номер кузова - НОМЕР_10 (том 7, аркуші 169-173);

26) доручення від 28.12.2019 прокурора ОСОБА_10 у порядку статті 290 КПК детективу НАБУ ОСОБА_34 на здійснення повідомлення про завершення досудового розслідування ОСОБА_14, яким доручено здійснити повідомлення про завершення досудового розслідування ОСОБА_14 та його захиснику та надати їм доступ до матеріалів досудового розслідування (том 7, аркуші 185-186);

27) повідомлення від 28.12.2019 №06-19469-19 прокурора САП ОСОБА_10 підозрюваному ОСОБА_14 та його захиснику ОСОБА_15 про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (том 7, аркуш 187);

28) повідомлення від 28.12.2019 № 0412-188/46494 детектива ОСОБА_66 підозрюваному ОСОБА_14 про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (том 7, аркуш 188);

29) повідомлення від 28.12.2019 № 0412-252/46499 детектива ОСОБА_66 адвокату ОСОБА_15 про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (том 7, аркуш 189);

30) повідомлення від 28.12.2019 №0412- 252/46503 детектива ОСОБА_66 підозрюваному ОСОБА_14 та захиснику ОСОБА_15 про проведення НСРД відносно ОСОБА_14 (том 7, аркуш 190);

31) розписка від 28.12.2019 захисника ОСОБА_15 про отримання повідомлення про завершення досудового розслідування, доручення прокурора про надання доступу до матеріалів кримінального провадження, вимогу прокурора про надання доступу до матеріалів сторони захисту та повідомлення про проведення НСРД відносно ОСОБА_14 (том 7, аркуш 191);

32) повідомлення від 08.01.2020 підозрюваного ОСОБА_14 детективу ОСОБА_34 про неможливість прибути до детектива для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження (том 7, аркуш 192);

33) протокол від 14.01.2020 детектива НАБУ ОСОБА_66 про надання доступу та ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування (том 7, аркуші 193-200);

34) повідомлення від 20.01.2020 захисника ОСОБА_15 детективу ОСОБА_34 про неможливість прибуття ОСОБА_14 до детектива (том 7, аркуш 201);

35) повістки від 14.01.2020 детектива ОСОБА_66 про виклик ОСОБА_14 на 21.01.2020 та 22.01.2020 (том 7, аркуші 202-205);

36) повідомлення від 21.01.2020 та від 22.01.2020 захисника ОСОБА_15 детективу ОСОБА_34 про неможливість прибуття ОСОБА_14 до детектива (том 7, аркуші 206-209);

37) повістка від 14.01.2020 детектива ОСОБА_66 про виклик ОСОБА_14 на 23.01.2020 (том 7, аркуш 210);

38) повідомлення від 23.01.2020 захисника ОСОБА_15 детективу ОСОБА_34 про неможливість прибуття ОСОБА_14 до детектива (том 7, аркуш 211);

39) повідомлення від 23.01.2020 захисника ОСОБА_15 детективу ОСОБА_34 про неможливість прибуття ОСОБА_14 до детектива (том 7, аркуші 212-213);

40) повідомлення від 24.01.2020 №0412-202/3019 детектива ОСОБА_34 про виклик сторони захисту (том 7, аркуш 214);

41) клопотання від 22.01.2020 захисника ОСОБА_15 про надання доступу до матеріалів досудового розслідування (том 7, аркуші 215-216);

42) лист від 27.01.2020 № 0412-252/3258 детектива ОСОБА_34 стороні захисту. про завершення досудового розслідування та можливість ознайомитись з усіма матеріалами досудового розслідування (том 7, аркуш 217);

43) заява від 23.01.2020 захисника ОСОБА_15 слідчому судді ВАКС про відвід детектива НАБУ ОСОБА_66 (том 7, аркуші 218-219);

44) ухвала слідчого судді ВАКС ОСОБА_47 від 27.01.2020 в справі №991/795/20 (провадження №1-кс/991/806/20) про відмову в задоволенні заяви про відвід детектива НАБУ ОСОБА_66 (том 7, аркуші 220-221);

45) клопотання від 23.01.2020 детектива ОСОБА_34 про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування (том 7, аркуші 222-226);

46) вступна та резолютивна частини і повний текст ухвали слідчого судді ВАКС ОСОБА_47 від 27.01.2020 в справі №991/688/20 (провадження 1-кс/991/700/20) про встановлення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до 06.02.2020 включно (том 7, аркуші 227-230);

47) постанова від 26.05.2022 виконувача обов`язків Генерального прокурора ОСОБА_86 про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні №52019000000000898, до якої входять ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_62, ОСОБА_87, ОСОБА_10, ОСОБА_88, ОСОБА_89 із старшим групи ОСОБА_11 (том 10, аркуші 38-39);

48) постанова від 21.03.2024 заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_90 про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні №52019000000000898, до якої входять ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_89, ОСОБА_10 із старшим групи ОСОБА_10 (том 17, аркуші 224-225).

5.1.2. Документи щодо обставин, які підлягали доказуванню (письмові докази):

1) протокол огляду від 15.10.2019 детективом НАБУ ОСОБА_48 роздрукованої інформації, яка була виявлена у відкритому доступі мережі Інтернет, з додатками, а саме: роздруківки з сайту «Судова влада України» з відомостями про Зарічний районний суд міста Суми та про суддів, які розглядають кримінальні справи та справи про адміністративні правопорушення, звіт про автоматизований розподіл справи №591/6070/19 щодо адмінправопорушення відносно ОСОБА_40, про час призначення такої на 06.11.2019 о 09.00, а з сайту « ІНФОРМАЦІЯ_2 » отримано копії документів про призначення ОСОБА_14 суддею - Указ Президента України «Про призначення суддів» від 10.02.1996 №120/96, згідно з яким ОСОБА_14 призначено суддею Зарічного районного суду міста Суми, та постанова Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 15.03.2001 №2297-ІІІ, згідно з якою ОСОБА_14 обрано безстроково суддею Зарічного районного суду міста Суми (том 3, аркуші 161-173);

2) письмова згода (заява) від 10.10.2019, якою ОСОБА_37 надав згоду на залучення його до конфіденційного співробітництва та до участі при проведення негласних слідчих (розшукових) дій (НСРД) у кримінальному провадженні №52019000000000898, при цьому йому роз`яснено положення частини 2 статті 275 КПК та попереджено про заборону вчиняти дії, які провокують особу на вчинення злочину з метою його подальшого викриття (том 4, аркуш 7);

3) постанова від 31.10.2019 №19/7712т детектива НАБУ ОСОБА_50 про залучення ОСОБА_40 до конфіденційного співробітництва та до участі при проведенні НСРД у кримінальному провадженні (том 4, аркуші 8-9);

4) клопотання від 30.10.2019 №20/3-1731т заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_60 про надання дозволу на проведення НСРД відносно ОСОБА_14 (том 4, аркуші 10-15);

5) ухвала слідчого судді ВАКС ОСОБА_93 від 01.11.2019 в справі №991/1331/19 (провадження 1-кс/991/1811/19) №208т про надання дозволу на проведення НСРД строком на 2 місяці (до 01.01.2020) відносно ОСОБА_14 із такою резолютивною частиною:

«Клопотання детектива задовольнити. Надати дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Болотівка Буримського району Сумської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, судді Зарічного районного суду м. Суми, строком на два місяці (до 01.01.2020) з моменту постановлення ухвали, а саме: -зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж за абонентськими номерами НОМЕР_11 та НОМЕР_12 оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна», (мереж, що забезпечують передавання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого виду між підключеними до неї телекомунікаційними мережами доступу), що знаходяться у фактичному володінні та користуванні ОСОБА_14

-встановлення місцезнаходження радіоелектронного засобу за абонентськими номерами НОМЕР_11 та НОМЕР_12 оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна»; що полягає у застосуванні технічних засобів для локалізації місцезнаходження радіоелектронного засобу, у тому числі мобільного терміналу систем зв`язку та інших радіовипромінювальних пристроїв, активованих у мережах операторів мобільного зв`язку, без розкриття змісту повідомлень, що передаються;

-візуальне спостереження за ОСОБА_14 у публічно доступних місцях, з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження;

-аудіо-, відео контроль особи - ОСОБА_14 ;

-зняття інформації з електронних інформаційних систем - мессенджерів «Viber», «Whats App», «Line», «Telegram», «CoverMe», «Signal», «Fase Time», «Skype», «Facebook Messenger», зареєстрованих за абонентськими телефонними номерами НОМЕР_11 та НОМЕР_12, з метою пошуку, виявлення і фіксації відомостей, що містяться в електронній інформаційній системі або їх частин, доступ до електронної інформаційної системи або її частини, а також отримання таких відомостей без відома її власника, володільця, або користувача; -обстеження публічно недоступного місця - службового кабінету ОСОБА_14 № НОМЕР_48, розташованого в адміністративній будівлі Зарічного районного суду м. Суми за адресою: м. Суми, вул.. Академічна, 13 шляхом таємного проникнення у нього, у тому числі з використанням технічних засобів, з метою виявлення і фіксації слідів вчинення тяжкого злочину, речей і документів, що мають значення для досудового розслідування, виготовлення копій чи зразків зазначених речей і документів, виявлення та вилучення зразків для дослідження під час досудового розслідування тяжкого злочину, встановлення технічних засобів аудіо-, відео контролю особи» (том 4, аркуші 16-18);

6) доручення від 01.11.2019 №19/7753т детектива НАБУ ОСОБА_50 оперативному підрозділу ДОТЗ Служби безпеки України на проведення НСРД на підставі ухвали слідчого судді ВАКС від 01.11.2019 (том 4, аркуші 19-20);

7) розписка від 14.02.2020 ОСОБА_14 та ОСОБА_15 про надання прокурором доступу до доказів, а саме - доручень оперативному підрозділу на проведення НСРД від 01.11.2019 та від 05.11.2019 (том 4, аркуш 119);

8) доручення від 01.11.2019 №20/3-1754т прокурора ОСОБА_10 детективам НАБУ на проведення НСРД (у порядку статті 40 КПК) на підставі ухвали слідчого судді ВАКС від.01.11.2019 №208т (том 4, аркуш 120-121);

9) постанова від 31.10.2019 №20/3-1746т заступника ГП - керівника САП ОСОБА_60 про проведення НСРД - контроль за вчиненням злочину щодо ОСОБА_14 у формі спеціального слідчого експерименту з використанням заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів або за потреби - несправжніх (імітаційних) засобів, а саме грошових коштів як предмету неправомірної вигоди (том 4, аркуші 122-123);

10) доручення від 05.11.2019 №20/3-1770т прокурора ОСОБА_10 детективам НАБУ на проведення НСРД (у порядку статті 40 КПК) (том 4, аркуші 124-125);

11) постанова від 05.11.2019 №20/3-1769т заступника ГП - керівника САП ОСОБА_60 про проведення НСРД - контроль за вчиненням злочину щодо ОСОБА_14 у формі спеціального слідчого експерименту з використанням заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів або за потреби - несправжніх (імітаційних) засобів, а саме грошових коштів як предмету неправомірної вигоди (том 4, аркуші 126-127);

12) протокол від 19.11.2019 №19/8294т детектива НАБУ ОСОБА_50 за результатами проведення НСРД - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з додатком (диском DVD-R №04/17110т), відповідно до якого 04.11.2019 зафіксовано розмову мобільним телефоном між ОСОБА_14 (Ш) та невідомою особою, що ремонтує такому автомобіль (Ч), що підтверджує належність до фактичного володіння ОСОБА_14 території, де згодом 07.11.2019 під час обшуку за місцем його проживання відшукані гроші, які були предметом неправомірної вигоди:

«Ч: Сюди, короче, заїжджать. - Ш: Заїжджай сюди, закривай ворота, алло

Ч: Алло, такі коричневі ворота, під дерево - Ш: Eeeee

Ч: І бєсєдка вигляда - Ш: Да, да, да, да, откривай їх, останавлюйсь справа, откривай тоді до бєсєдки, они на ролетах, я тобі там все открив

Ч: Ага, всьо, поняв тебе - Ш: Заїзжджай туди

Ч: Ага, дальше? - Ш: Бачиш прям... прямо зелені ворота, ще одні? Вони откриті. Заїжджай

Ч: А, аж там ото, да? Та нє, вони закриті ну...- Ш: Ні, вони наполовину там, я открив її тобі, наполовину

Ч: (нерозбірливо) аж туди, короче, заїжджать, да? - Ш: Заїжджай сюди, закривай ворота

Ч: Ага - Ш: Проходь до УАЗіка

Ч: А, поняв, поняв. Всьо, давай» (том 4, аркуші 21-23);

13) протокол від 07.11.2019 № 19/7924т у двох примірниках детектива НАБУ ОСОБА_50 за результатами проведення НСРД - контроль за вчиненням злочину, яким зокрема зафіксовано таке:

«При проведенні негласної слідчої (розшукової дії встановлено: 04.11.2019, у період часу з 08 год. 46 хв. до 08 год. 48 хв., суддя Зарічного районного суду Сумської області ОСОБА_14 зустрівся поблизу будівлі Зарічного районного суду м. Суми за адресою: м. Суми, вул. Академічна, 13, з ОСОБА_36, у якого з?ясував час скерування справи No752/17354/19 із Голосіївського районного суду м. Києва до Зарічного районного суду м. Суми.

Поряд з цим, ОСОБА_14 повідомив ОСОБА_39 про те, що вивчить матеріали судової справи, яка перебувала у нього на розгляді, а для обговорення деталей призначив йому зустріч увечері того ж дня на виїзді з м. Суми.

Після цього, 04.11.2019, у період часу з 17 год. 25 хв. до 17 год. 27 хв., ОСОБА_14, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, зустрівся з ОСОБА_95, на узбічі автодороги «Т1909», поблизу перехрестя вулиць Герасима Кондратьєва та Козацького проспекту у м. Суми, де висловив йому прохання надати до 06.11.2019 неправомірну вигоду в сумі 1000 (однієї тисячі) доларів США за прийняття рішення щодо непритягнення ОСОБА_40 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП у судовій справі N591/6070/19, а також - додатково 1000 (однієї тисячі) доларів США за прийняття такого ж рішення після надходження до нього на розгляд судової справи Ne752/17354/19 з Голосіївського районного суду м. Києва/

Про результати цих зустрічей складено окремий протокол проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтролю особи.

05.11.2019 на виконання постанови прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину ОСОБА_39 вручені заздалегідь ідентифіковані грошові кошти в сумі 1000 доларів США, про що складено окремий протокол огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів.

Після цього, 06.11.2019, у період часу з 08 год. 22 хв. до 08 год. 23 хв., суддя ОСОБА_14 зустрівся поблизу будівлі Зарічного районного суду з ОСОБА_36, якому повідомив про необхідність прибути в судове засідання цього дня о 09 годині, де він розповість як себе вести, а також повідомив про необхідність зустрічі цього дня увечері на виїзді з м. Суми, на ділянці автодороги по вул. Герасима Кондратьєва.

Того ж дня, у період часу з 08 год. 48 хв. до 08 год. 51 хв., суддя ОСОБА_14 провів судове засідання у справі No591/6070/19, відклавши ї розгляд до 13 години для надання ОСОБА_36 довідки про перебування на стаціонарному лікуванні.

У подальшому, після отримання цієї довідки, 06.11.2019, близько 13 год., ОСОБА_14, вживаючи активних дій щодо сприяння ОСОБА_39, відклав судове засідання у справі N6591/6070/19 на 08.11.2019, повторно надавши час для залучення адвоката.

06.11.2019, у період часу з 17 год. 40 хв. до 17 год. 42 хв., ОСОБА_14 зустрівся з ОСОБА_36 неподалік кафе «Ласточка», що за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 168 Б, де, впевнившись у наявності при собі у ОСОБА_40 грошових коштів сумі 2000 доларів США, запевнив його, що прийме рішення щодо визнання його невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і, маючи на меті приховати свою злочинну діяльність, запропонував від?їхати ще далі за межі міста Суми для одержання неправомірної вигоди.

06.11.2019, у період часу з 17 год. 47 хв. до 17 год. 50 хв., ОСОБА_96, перебуваючи поблизу перехрестя автодоріг «Т1909» та «Гірне-Любачево», знаходячись в автомобілі «Mercedes W140 SEL600», д.н. НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_37, одержав від останнього неправомірну вигоду в сумі 1000 (однієї тисячі) доларів США за прийняття рішення про непритягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП у судовій справі М6591/6070/19, а також - 1000 (однієї тисячі) доларів США за прийняття такого ж рішення після надходження до нього на розгляд судової справи Ne752/17354/19 з Голосіївського районного суду м. Києва.

У ході цієї розмови ОСОБА_14 запевнив ОСОБА_40 у прийнятті позитивних рішень під час розгляду судових справ No591/6070/19 та №752/17354/19, а також в черговий раз наголосив, що під час судового розгляду останньому потрібно заперечувати факт своєї відмови проходження освідування на стан алкогольного сп?яніння.

Про проведення зазначених зустрічей складено окремий протокол проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, відеоконтроль особи.

07.11.2019 проведено відкриту фіксацію обставин одержання неправомірної вигоди ОСОБА_14, про що складено окремі протоколи обшуків автомобіля «NISSAN X-TRAIL», BM2121AP, а також будинку і прибудинкових споруд за місцем проживання ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_1 » (том 4, аркуші 128-130, 131-133);

14) протокол від 05.11.2019 детектива НАБУ ОСОБА_97 огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів з додатками (фотокопіями грошових коштів та карткою пам`яті Strontium Nitro Micro SD32Gb), згідно з яким у цьому кримінальному провадженні на виконання постанови прокурора САП ОСОБА_26 від 05.11.2019 про контроль за вчиненням злочину, перебуваючи у приміщенні готелю « Шафран » у номері НОМЕР_13, за адресою: АДРЕСА_6, в присутності понятих встановлено таке:

«Учасникам повідомлено про те, що огляд проводиться у зв`язку з перевіркою фактичних обставин щодо одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище для отримання під час здійснення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту доказів злочинної діяльності та повного розкриття схеми, пов`язаної з одержанням неправомірної вигоди.

Безпосереднім об`єктом огляду є грошові кошти в сумі 2000 (дві тисячі) доларів США, а саме 20 банкнот номіналом по 100 доларів США кожна з такими серіями і номерами: MJ 01958410 A; LE 20158490 E; ML 80263656 E,ML 80263657 E; ML 80263202 E; ML 80263203 B; ML 80263204 E; ML 80263645 E; LB 13662157 P; HK 29128642 C; ML 80263651 E; ML 80263652 E; ML 80263653 E;ML 89280286 C;ML 89280285 C;ML 89280281 C;ML 89280280 C;ML 89280279 C;KF 63977716 B; KB 17613956 D.

3 метою ідентифікації вказаних грошових коштів виготовлено їхні світлокопії з використанням багатофункціонального пристрою «HP LaserJet М1132» на 7 аркушах, які позначено як «Додаток No 1» та приєднано до цього протоколу.

Після цього вищевказані грошові кошти скріплені по 10 штук гумками жовтого та червоного кольору і вручені ОСОБА_98, ІНФОРМАЦІЯ_4, для подальшого використання під час проведення заходів з перевірки фактичних даних про одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище» (том 5, аркуші 35-45);

15) протокол від 08.11.2019 детектива НАБУ ОСОБА_66 огляду виявленої інформації у мережі Інтернет з веб-сайту Національного банку України з додатками, відповідно до якого офіційний курс гривні до долара США станом на 06.11.2019 відносно 100 доларів США становив 2471,9467 грн., а також в ході огляду відшукано витяг з Постанови Правління Національного банку України від 19.07.2018 №80 «Про деякі питання встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та внесення змін до Класифікатора іноземних валют та банківських металів» (том 5, аркуші 224-232);

16) протокол від 07.11.2019 №19/7925т детектива НАБУ ОСОБА_50 за результатами проведення НСРД - аудіо-, відеоконтроль особи з додатками, відповідно до якого зафіксовані обставини зустрічі, яка відбувалась 04.11.2019 у період з 08.46 до 08.48 поблизу будівлі Зарічного районного суду міста Суми між суддею ОСОБА_14 ( «Ш ») та ОСОБА_36 ( «В »), зокрема таке:

Ш - Ну що там Ви мені розкажіть з київським дєлом?- В - Смотрите я написал.

Ш - Щоб перевели сюда его. -В - В пятницу.

Ш - В эту пятницу? - В - Ну от шо бьіла.

Ш - А ну ото оно должно сегодня-завтра прийти, а когда наше заседание ото?- В. - Шестого .

Ш - Шестого? Смотрите, Вьі в городе будете или уедете? - В. Ну я только приехал вот, попал в больницу, тут только приехал.

Ш - Ага.- В. Попал в больницу у нас. Я ж в аварию попал в пятнадцатом году. с головой немного, лечусь щас. Начала болеть на погоду на вот это вот все.

Ш - Ага, я просто из-за чего шо первьій день вышел я чуть-чуть э... Мы вечером сможем встретится? - В - Да.

Ш. Давайте знаете как сделаем… Сделаем таким образом…Вьі сумской? - В. - Да.

Ш. - Знаете где этот самый... на этой машине Вы ездите, да? В. - Сейчас да, я ж приехал на этои, что Вы сказали.

Ш - Ага, так, лучше как бы его сделать.. Давайте приедьте, мы с Вами встретимся вот там на вьіезде с этого самого, на выезде из Сум, где аэропорт, где троллейбусьі разворачиваются, я где-то буду ехать у пять десять, пять пятнадцать, сможете? В. Там где именно разворачиваются, да?

Ш. Ну от по Кирова, где конечная аэропорт, вот та встретимся я щас подывлюсь по материалам, может там материалы поприходили, мы с Вами обговорим все эти вопросы. В э Понял.

Ш - В пять пятнадцать в пять двадцать, где-то так. В. - Договорились.

Ш Я буду ехать вы ж знаете (нерозбірливо) В. Да-да-да.

Ш. - Где -то там припаркуетесь сбоку, там як раз де тралики разворачиваются справа там кафе. -В. Стартера делают.

Ш. А? - В. Стартера там где делают или то далеко?

Ш. Во во, там где стартера делают становитесь. - В - Договорились. Все хорошо

Ш. Где-то пять пятнадцать пять двадцать и поговорим . В - Да, понял.

а також зафіксовані обставини зустрічі, що відбулась 04.11.2019 у період часу з 17.25 до 17.27 поблизу перехрестя вулиці Герасима Кондратьєва та Козацького проспекту у м. Суми, між ОСОБА_14 ( «Ш ») та ОСОБА_36 («В»):

«В - Добрьій вечер!

Ш - Добрьій вечер! Того второго материала ще пока немає, а перший матеріал на седьмое число.- В - На шестое...

Ш - На седьмое. - В - На шестое.

Ш - На шестое? Ну смотрите цена вопроса будет стоить, это такса по городу - штука у.е. Це за один материал. В - А за два ?

Ш-М? - В -А за два?

Ш - Что что? - В -А за два?

Ш - А за два - дві. В - И как это делается?

Ш. - Ну як, я потом сам там разберуся. Вы сначала определитесь. - В. - Ну я ж связан с машинами, мне по любому надо

Ш-Ну я не знаю, ищите щоб до шестого числа все эти документы были, а там дальше я сам разберусь шо мне делать с эти материалом. - В. Как?

Ш-М? - В. Как с Вами…?

Ш. Ну я говорю, завтра буду ехать в такое время здесь встретимся. - В. Завтра здесь, да?

Ш - Да. В. В такое да?.

Ш - Да в такое время. В. - Все, понял, хорошо. Это за одно или сразу за два?

Ш. Сначала за один, а потом же ж прийдет за другой. Ну я казав такса по городу штука у.є. - В: Все, понял, хорошо».

Зі змісту цього протоколу вбачається, що під час зафіксованої зустрічі 04.11.2019 у період з 8:46 до 8:48 поблизу будівлі Зарічного районного суду міста Суми між ОСОБА_14 та ОСОБА_36 в розмові ОСОБА_14 сказав, що ознайомиться зі справою та призначив ОСОБА_39 зустріч на вечір того ж дня. Згодом зафіксована зустріч ОСОБА_14 та ОСОБА_40 04.11.2019 з 17:25 до 17:27 поблизу перехрестя вулиці Герасима Кондратьєва та Козацького проспекту у місті Суми, під час якої ОСОБА_14 буденно як звичну річ зазначив «ну смотрите цена вопроса будет стоить, это такса по городу - штука у.е. Це за один материал», згодом на запитання ОСОБА_40 щодо ціни вирішення двох справ відповів «а за два - дві» і «ну я не знаю, ищите до шестого числа все эти документы, а там дальше я сам разберусь шо мне делать с этим материалом» та додав, що «спочатку треба за один матеріал, а потім за другий» (том 5, аркуші 233-237);

17) протокол від 19.11.2019 №19/8295т детектива НАБУ ОСОБА_50 за результатами проведення НСРД - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з доданим диском DVD-R №04/17109т, згідно з яким встановлено таке: 05.11.2019 о 14:13:38 на телефонний номер ОСОБА_14 НОМЕР_12 відбувся вхідний дзвінок з телефонного номеру НОМЕР_14 (дружини ОСОБА_14 - ОСОБА_85 ) та в розмові ОСОБА_14 просить гроші у дружини, проте вона йому відмовляє. Також 05.11.2019 о 18:35:51 на телефонний номер ОСОБА_14 НОМЕР_12 відбувся вхідний дзвінок з телефонного номеру НОМЕР_14 (дружини ОСОБА_14 - ОСОБА_85 ) та у розмові спочатку обговорювався стан здоров`я батька ОСОБА_85, який потрапив до лікарні, та потім розмова перейшла на те, що хтось має знайти гроші. Зміст цих розмов вочевидь свідчить про наявну на той час фінансову потребу ОСОБА_14 у коштах, що могло спонукати його до пошуку таких (том 6, аркуші 103-106);

18) протокол від 15.11.2019 № 19/8165т детектива НАБУ ОСОБА_50 за результатами проведення НСРД - візуального спостереження за особою у публічно доступних місцях, з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження з додатком - картами пам`яті №4367т та №4368, відповідно до якого зокрема встановлено таке:

«О 08:23 ОСОБА_14 за кермом автомобіля «Nissan», д.н. НОМЕР_4 приїхав на вул.Покровську, зустрівся з ОСОБА_36, з яким розмовляв через відкрите вікно автомобіля «Nissan», д.н. НОМЕР_4 . (файл 00011.MTS, носій micro SD №4367т від 08.11.2019).

О 08:27 ОСОБА_14 заїхав на паркувальний майданчик суду, ОСОБА_37 пішов у напрямку вул. Покровської…

О 17:41 ОСОБА_14 зустрівся з ОСОБА_36 та спілкувався з останнім. (файл 00002.MTS, носій micro SD №4368 від 08.11.2019).

О 17:44 ОСОБА_14 повернувся на місце водія в автомобіль «Nissan», д.н. НОМЕР_4, а ОСОБА_37 сів за кермо автомобіля «Mercedes», д.н. НОМЕР_3 . Після цього, вказані особи на зазначених транспортних засобах поїхали на перехрестя доріг «ТІ-909» та «Н-07», де зупинились, вийшли з автомобілів та спілкувались (файли 00013.MTS, 00014.MTS, 00015,MTS, носій micro SD №4367т від 08.11.2019).

О 17:51 ОСОБА_14 за кермом автомобіля «Nissan», д.н. НОМЕР_4 поїхав у напрямку смт Низи на вул. Шлях, де почав ходити прилеглою територією, оглядаючи громадян та місцевість, а о 18:18 зайшов до приміщення будівлі Низівської селищної ради» (том 6, аркуші 107-110);

19) протокол від 07.11.2019 №19/7927т детектива НАБУ ОСОБА_50 за результатами проведення НСРД - аудіо, відеоконтроль особи з додатками (картками пам`яті №4360т, №4359т, №4358т, №4361т, №4362т, №4365т, №4366т), при прослуховуванні та перегляді файлів, які містяться на таких, встановлено, що вони відтворюють обставини зустрічей, що відбувалися 06.11.2019 між ОСОБА_14 («Ш») та ОСОБА_36 («В») в період часу з 08:22 до 08:23 поблизу будівлі Зарічного районного суду міста Суми, де між ОСОБА_14 та ОСОБА_36 відбулась розмова, а саме: ОСОБА_14 під`їхав на автомобілі сірого кольору та через відкрите скло пасажирських дверей звертається до ОСОБА_40, повідомивши «Сейчас заходите на заседание, а вечером встретимся».

О 08 год. 26 хв. «В» заходить в приміщення Зарічного районного суду м. Суми, підіймається по сходах на четвертий поверх, де в загальному коридорі очікує на початку судового засідання.

О 08 год. 48 хв. секретар судового засідання просить «В» зайти в кабінет до судді, о 08:49- розпочинається розгляд справи. ОСОБА_14 зачитує про початок розгляду справи щодо притягнення ОСОБА_40 до адміністративної відповідальності, й під час судового засідання ОСОБА_37 повідомив: «Потребую послуг захисника! Я просто в больнице лежу, ну лежал под капельницами и не мог как бы найти адвоката пока... и только выписался и курс лечения.., ну еще даже и не выписался еще уколы мне колят, но уже как бы отпускают с больницы. Сейчас пока не отпускают меня, я лежу с прошлого месяца в больнице», проте з собою медичних документів не мав, відтак «Ш» запропонував протягом дня підвезти докази перебування в лікарні.

О 08 год. 51 хв. «В» виходить із кабінету судді і йде до виходу з приміщення суду.

О 12 год. 54 хв. «В» заходить у приміщення Зарічного районного суду м. Суми, підіймається по сходах на четвертий поверх, де в загальному коридорі очікує на початок судового засідання.

О 13 год. 01 хв. секретар судового засідання виходить в загальний коридор і просить «В» зайти в кабінет до судді, який приніс довідку, й тому судове засідання відкладено на 08.11.2019 на 13 годину.

О 13 год. 05 хв. «В» виходить із приміщення суду.

У період часу з 17 год. 40 хв до 17 год. 50 хв., ОСОБА_14 зустрівся з ОСОБА_36 поблизу кафе «Ласточка», за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 168Б, де зокрема відбувається така розмова:

«В - А, ну в пятницу не надо адвоката, потому шо.

Ш - Зачем он Вам нужен? Вы решили проблему?

В - Да, конечно.

Ш - Ну тогда езжайте туда аж дальше (показує у бік аеропорту м. Суми), шоб мы тут в центре не світилися.

В - Вы мне скажите шо ну... то это ж точно все будет там?

Ш - Ну я шо я пацан? Не ну туда езжайте дальше там, документ же ж с собой у Вас же, да?

В - Да, две тысячи, как говорили.

III - Да-да-да. Езжайте знаете куда, по тому от, як раз повернете потом на Роменську на об?їзну, на Київську трасу, а я поїду прямо на Лебедин . Ну де екскаваторы работают от там переїдите перекресток, станете».

О 17:42:27 «В» сідає за кермо автомобіля, починає рух.

О 17:47:30 перебуваючи на обумовленому місті - на перехресті автодоріг «Т1909» та дороги зі сполученням «Гірне-Любачево» «В» зустрівся з «Ш» на узбіччі дороги, де зокрема відбувається така розмова::

«Ш - Я розкажу Вам, значить позиція яка, в п`ятницю приходите і кажете: «Я не отказувався от проходження медичного огляду, драгеру я не вірю, мені не запропонували проходить все медичний огляд в наркодиспансері». Зрозуміло Вам?»

Далі ОСОБА_14 надав пояснення ОСОБА_39 як тому поводитись в засіданні:

«Ну смотрите, там же ш іще один матеріал, він же ж комп?ютер мені розпише другий матеріал, там же ж я сьогодні узнавав, вони направили, сьогодні-завтра він повинен прийти цей матеріал. Зрозуміло Вам? Но Ваша позиція в закритом судебном заседанії, нічого не бойтесь і кажете: «Я драгеру не вірю, він обманює, він похибку робить, я пропонував працівникам поліції пройти в наркодиспансері, мені ніхто... мені не запропонували пройти в наркодиспансері, - всьо. Десять слов і хватить. Зрозуміло Вам?» та далі:

«В - Тут я по тысяче разложил, ну я думал же шо вже ж этот.

Ш - Ну правильно.

В - Две. Все четко. Две тысячи долларов.

Ш - Короче, я как бы отказался от драгера, потому шо я ему не верю, он постоянно обманывает, бреше, уже случаи и у знакомого були, я хотел штоб меня освідетельствовалі в наркодиспансері, но мнє ніхто не предложил, поняли?

В - Я понял.

Ш - Всьо, дальше я сам.

В - Может на всякий случай номер телефона Ваш записать?

Ш - Нє надо, нє надо, не нужен, потом щас все слушається..» . Після цього Ш виходить із автомобіля о 17:50:10. «В» залишився в автомобілі

Зі змісту цього протоколу вбачається, що під час зафіксованої зустрічі 06.11.2019 у період з 17:47 до 17:50 ОСОБА_14 отримав кошти у сумі 2000 доларів США як предмет неправомірної вигоди (том 7, аркуші 2-12);

20) запит від 07.11.2019 № 0412 202/38653 детектива НАБУ ОСОБА_66 до Зарічного районного суду м. Суми та відповідь Зарічного районного суду м. Суми від 08.11.2019 № Н/04 12/4992019 з характеристикою на ОСОБА_14 з місця роботи, згідно із якою такий характеризується позитивно (том 7, аркуші 175-176);

21) запит від 12.11.2019 № 0412-192/39245 детектива НАБУ ОСОБА_66 до Національної поліції України про притягнення ОСОБА_14 до кримінальної відповідальності і судимості та відповідь Національної поліції України від 26.11.2019 №6366/27/04/3 2019, відповідно до якої ОСОБА_14 раніше до кримінальної відповідальності не притягався (том 7, аркуші 177-179);

22) запит від 12.11.2019 № 0412-018/39248 детектива НАБУ ОСОБА_66 до Сумського обласного клінічного психоневрологічного диспансеру та відповідь-довідка (психіатра) №1907 п/01-11 від 22.11.2019, відповідно до якої ОСОБА_14 на обліку не перебуває (том 7, аркуші 180-181);

23) запит від 12.11.2019 №0412-018/39249 детектива НАБУ ОСОБА_66 до Сумського обласного наркологічного диспансеру та відповідь-довідка №1907/01-10 від 22.11.2019, відповідно до якої ОСОБА_14 на обліку лікаря-нарколога не перебуває (том 7, аркуші 182-183);

24) клопотання від 05.11.2019 заступника Генерального прокурора-керівника САП ОСОБА_60 про проведення обшуку службового кабінету НОМЕР_48 ОСОБА_14, який розташований в адміністративній будівлі Зарічного районного суду міста Суми з доданою інформацією від 04.11.2019 № 87439845 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, об`єкт нерухомості та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна (том 8, аркуші 9-17);

25) ухвала слідчого судді ВАКС ОСОБА_47 від 05.11.2019 в справі №991/1482/19 (провадження 1-кс/991/1969/19), про надання детективам НАБУ дозволу на проведення обшуку службового кабінету НОМЕР_48 ОСОБА_14, який знаходиться в адміністративній будівлі Зарічного районного суду м. Суми, розташованої за адресою: м. Суми, вул. Академічна, 13, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання та вилучення таких речей та документів (том 8, аркуші 18-20);

26) довідка від 07.11.2019 Зарічного районного суду м. Суми про зайняття суддею Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_14 службового кабінету НОМЕР_48, площею 23,4 кв.м. на 4 поверсі будівлі суду (том 8, аркуш 21);

27) довідка 07.11.2019 Зарічного районного суду м. Суми щодо надходження до суду за період з 01.01.2019 по 07.11.2019 двох справ про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_40, які були розподілені на ОСОБА_14 - за статтею 124 КУпАП №591/3641/19, яка розглянута 03.07.2019, та за частиною 1 статті 130 КУпАП №591/6070/19, яка ще не розглянута (том 8, аркуш 22);

28) протокол від 07.11.2019 детектива НАБУ ОСОБА_72 обшуку службового кабінету ОСОБА_14 з додатками (картою пам`яті SP micro SP16GBTC58-7D2H-HKA1 та описом вилученого майна), згідно з яким під час обшуку виявлені та вилучені матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_40 за частиною 1 статті 130 КУпАП 3/591/2003/19, 591/6070/19, з яких виготовлено копії, завірені керівником апарату Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_112, мобільний телефон Самсунг GT-S 3850 IMEI НОМЕР_15, планшет Самсунг GT-N 8000 IMEI 355357\05\406346\1, сім карту НОМЕР_17 (том 8, аркуші 23-29);

29) протокол від 08.11.2019 детектива НАБУ ОСОБА_66 огляду копії адміністративної справи №591/6070/19 відносно ОСОБА_40 на 20 (двадцяти) аркушах, які визнані речовими доказами, що доводить факт перебування такої справи у провадженні обвинуваченого ОСОБА_14 (том 8, аркуші 151-171);

30) клопотання від 05.11.2019 заступника Генерального прокурора-керівника САП ОСОБА_60 про проведення обшуку автомобіля «Nissan Х-Тrail», фіолетового кольору, державний номерний знак НОМЕР_4, номер кузова НОМЕР_10, який належить на праві приватної власності ОСОБА_14 з доданою інформацією з НАІС ДДАІ МВС України про власника автомобіля (том 8, аркуші 212-218);

31) ухвала слідчого судді ВАКС ОСОБА_47 від 05.11.2019 в справі №991/1482/19 (провадження 1-кс/991/1967/19), якою детективам НАБУ надано дозвіл на проведення обшуку транспортного засобу - автомобіля «NISSAN X-TRAIL», фіолетового кольору, державний номерний знак НОМЕР_4, номер кузова НОМЕР_10, який на праві власності належить ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянину України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 (том 8, аркуші 219-221);

32) протокол від 07.11.2019 детектива НАБУ ОСОБА_113 обшуку автомобіля Nissan Х-Тrail, державний номерний знак НОМЕР_4, з додатками (сейф пакетом №0019727 з технічним носієм, зауваженнями захисника ОСОБА_15 з ордером № 698 та копією свідоцтва № НОМЕР_18 та договором до них), згідно з яким під час особистого обшуку ОСОБА_14 виявлено та вилучено зокрема грошові кошти, а саме 300 (триста) доларів США з номерами HK 29128642С K11, KF 63977716B F6; KB 17613956D B2, поміщені у сейф-пакет №0019725 (том 8, аркуші 222-233);

33) протокол від 16.11.2019 детектива НАБУ ОСОБА_66 огляду грошових коштів у сумі 300 (триста) доларів США з серіями і номерами HK 29128642С K11, KF 63977716B F6; KB 17613956D B2, вилучених під час особистого обшуку ОСОБА_14, які були звірені з купюрами, вказаними у протоколі від 05.11.2019 огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів, та встановлено повний збіг таких, після чого запаковані у сейф-пакет №0019729 та зберігались у індивідуальному сейфі НАБУ згідно з квитанцією від 18.12.2019 №276 (том 10, аркуші 69-79);

34) протокол від 09.11.2019 детектива НАБУ ОСОБА_66 огляду вмісту сейф-пакету №0019720 (свідоцтво про реєстрацію автомобіля Nissan Х-Тrail, державний номерний знак НОМЕР_4 № НОМЕР_5, ключами з брелком від цього авто) та вмісту сейф-пакету №0002974 (записник зеленого кольору з написом «Урожайна Країна» з чорновими записами ОСОБА_14 (том 10, аркуші 80-86);

35) постанова від 07.11.2019 детектива НАБУ ОСОБА_50 про визнання засобу вчинення кримінального правопорушення речовим доказом та приєднання до кримінального провадження речового доказу, відповідно до якої визнано речовим доказом автомобіль Nissan Х-Тrail, 2010 року випуску, номер кузова НОМЕР_10, державний номерний знак НОМЕР_4, який поміщено на зберігання до спеціального майданчику центру забезпечення для тимчасового зберігання транспортних засобів ГУ НП в Сумській області за адресою м. Суми, вул. Чернігівська, 126А (том 10, аркуші 87-90);

36) клопотання від 05.11.2019 заступника Генерального прокурора-керівника САП ОСОБА_60 про проведення обшуку в житловому будинку з надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, та належить на праві власності ОСОБА_14 з доданою інформацією від 04.11.2019 №187436816 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, об`єкт нерухомості та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна (том 10, аркуші 91-98);

37) ухвала слідчого судді ВАКС ОСОБА_47 від 05.11.2019 в справі №991/1482/19 (провадження 1-кс/991/1968/19), якою надано дозвіл на проведення обшуку в житловому будинку з надвірними спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, та належить на праві власності ОСОБА_14 (том 10, аркуші 99-101);

38) протокол від 07.11.2019 детективом НАБУ ОСОБА_66 обшуку житлового будинку ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_1 з додатками, під час якого зокрема виявлені та вилучені скляна банка ємністю 0,5 літра з написом «Господарочка зелений горошок» з капроновою кришкою, в якій знаходились грошові кошти в сумі 1700 (тисяча сімсот) доларів США номіналом по 100 доларів США кожна з такими серіями і номерами MJ 01958410 A, LE 20158490 E, ML 80263656 E, ML 80263657 E, ML 80263202 E, ML 80263203 B, ML 80263204 E, ML 80263645 E, LB 13662157 P, ML 80263651 E, ML 80263652 E, ML 80263653 E, ML 89280286 C, ML 89280285 C, ML 89280281 C, ML 89280280 C, ML 89280279 C, які поміщені в сейф-пакеті №0019293, скляну банку, в якій було виявлено та вилучено вказані грошові кошти поміщено до сейф-пакету №003050 з додатками (схемою обшуканої території, описом вилучених речей та документів, картами пам`яті SPmicro 16GBTC58-7D2H-HKA1 та Strontium NITRO 32 GB OLJPBF18164102 (том 10, аркуші 102-110);

39) запит від 22.11.2019 № 0412- 048/41010 детектива НАБУ ОСОБА_66 до Головного управління (ГУ) Держгеокадастру у Сумській області щодо прав власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 59247550050021630, 59247550050020336, 59247550050020337 (том 10, аркуші 111-112);

40) відповідь від 03.12.2019 № 8-18-.2-7678/2-19 ГУ Держгеокадастру у Сумській області, де зокрема зазначено, що «За інформацією, наданою Міськрайонним управлінням у м. Сумах та Сумському районі і Головного управління Держгеокадастру у Сумській області станом на 01.01.2013 за гр. ОСОБА_14 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрована земельна ділянка площею 0,4711 га для ведення особистого селянського господарства. Кадастровий номер 5924755500:05:002:1630. Адреса земельної ділянки Сумська область, Сумський район, Низівська селищна рада. Другий примірник Державного акту на право масності на вищезазначену земельну ділянку у фонді документації управління відсутній. Крім того повідомляємо, що в результаті інформаційної взаємодії Відділу у Буринському районі та Міськрайонного управління у м. Сумах та Сумському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області з органами державної реєстрації прав встановлено, що за гр. ОСОБА_14 зареєстровано право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 5920910100:04:001:0019, 5924789100:12:002:0228 та 5924789100:12:002:0229. На земельні ділянки з кадастровими номерами 5924755500:05: 002:0336, 5925755500:05:002:0337 зареєстровано право власності за ОСОБА_114 (РНОКПП НОМЕР_20 ). Копії державних актів додаються» (том 10, аркуші 113-115);

41) запит від 19.12.2019 №0443-142/45119 детектива НАБУ ОСОБА_74 до ДП «Регіональна агенція технічної інвентаризації» КП «Ініціатива» Кровненської сільської Ради Сумської області щодо прав власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 59247550050021630, 59247550050020336, 59247550050020337 (том 10, аркуші 116-117);

42) відповідь від 24.12.2019 №116-12/19 ДП «Регіональна агенція технічної інвентаризації», де зокрема зазначено таке «згідно матеріалів інвентаризаційної справи № А 000040929 Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, станом на 29.12.2012 р., право власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_14 на підставі Договору купівлі-продажу житлового . будинку від 22.09.2006 р. (посвідчено приватним нотаріусом Сумського районного нотаріального округу Сумської області ОСОБА_115, р. № 440)» з доданими копіями - план присадибної ділянки, договору купівлі-продажу житлового будинку від 22.09.2006 між ОСОБА_116 (продавцем( та ОСОБА_14 (покупцем), заяви про реєстрацію права власності на нерухоме майно, витягу з Державного реєстру правочинів, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, рішення №110 від 12.10.2007 Виконавчого комітету Низівської селищної ради Сумського району Сумської області (том 10, аркуші 118-124);

43) запит від 12.11.2019 № 0412-228/39247 детектива НАБУ ОСОБА_66 до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) щодо наявних активів ОСОБА_14 (том 10, аркуші 125-126);

44) лист від 20.11.2019 №4366-19-19/5дск Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), де у відповідь на запит від 12.11.2019 №0412-228/39247 надано наявну щодо ОСОБА_14 інформацію, отриману з:

1. Єдиного реєстру довіреностей (Додатки №1.1-1.2 та схематичне відображення Додаток №6),

2. Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (Додаток №2 та схематичне відображення Додаток №6),

3. Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи здійснення контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають Державний кордон (система «Аркан») (Додаток №3),

4. Державного реєстру МВС України «НАІС ДДА1» (Додаток №4 та схематичне відображення Додаток №6),

5. Єдиного державного реєстру декларацій осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (Додатки К5.1-5.6) (том 11, аркуші 7-8), а саме:

1) повні витяги з Єдиного реєстру довіреностей (адміністративний) щодо виданих ОСОБА_14 довіреностей іншим особам та виданих довіреностей на його ім`я іншими особами (том 10, аркуші 127-129);

2) інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо фізичної особи з РНОКПП НОМЕР_1 - ОСОБА_14 (том 10, аркуші 130-131);

3) інформація щодо виїзду за кордон ОСОБА_14 у період 2014-2019 років (том 10, аркуш 132);

4) інформація щодо транспортного засобу Nissan Х-Тrail, державний номерний знак НОМЕР_4 з НАІС ДДАІ МВС України (том 10, аркуші 133);

5) - щорічна декларація від 20.03.2019 ОСОБА_14 як особи, уповноваженої на виконання функцій держави за 2018 рік, у якій в розділі 3 «Об`єкти нерухомості» зазначені із правом власності 100% за ОСОБА_14 з датою набуття такого права 22.09.2006 земельні ділянки з кадастровими номерами 5924755500:05:002:20337, 5924755500:05:002:20336, та з датою набуття 28.08.2012 земельну ділянку з кадастровим номером 592475500:05:002:1630, усі розташовані за адресою - АДРЕСА_1 (том 10, аркуші 134-145);

- щорічна декларація від 26.03.2018 ОСОБА_14 як особи, уповноваженої на виконання функцій держави за 2017 рік, у якій в розділі 3 «Об`єкти нерухомості» зазначені із правом власності 100% за ОСОБА_14 з датою набуття такого права 22.09.2006 земельні ділянки з кадастровими номерами 5924755500:05:002:20337, 5924755500:05:002:20336, та з датою набуття такого права 28.08.2012 земельну ділянку з кадастровим номером 592475500:05:002:1630, що розташовані за адресою - АДРЕСА_1 (том 10, аркуші 146-157);

- виправлена щорічна декларація від 26.03.2018 ОСОБА_14 як особи, уповноваженої на виконання функцій держави за 2017 рік, у якій в розділі 3 «Об`єкти нерухомості» зазначені із правом власності 100% за ОСОБА_14 з датою набуття такого права 22.09.2006 земельні ділянки з кадастровими номерами 5924755500:05:002:20337, 5924755500:05:002:20336, та з датою набуття такого права 28.08.2012 земельну ділянку з кадастровим номером 592475500:05:002:1630, що розташовані за адресою - АДРЕСА_1 (том 10, аркуші 158-169);

- щорічна декларація від 31.03.2017 ОСОБА_14 як особи, уповноваженої на виконання функцій держави за 2016 рік, у якій в розділі 3 «Об`єкти нерухомості» зазначені із правом власності 100% за ОСОБА_14 з датою набуття такого права 22.09.2006 земельні ділянки з кадастровими номерами 5924755500:05:002:20337, 5924755500:05:002:20336, та з датою набуття такого права 28.08.2012 земельну ділянку з кадастровим номером 592475500:05:002:1630, що розташовані за адресою - АДРЕСА_1 (том 10, аркуші 170-181);

- щорічна декларація від 28.10.2016 ОСОБА_14 як особи, уповноваженої на виконання функцій держави за 2015 рік, у якій в розділі 3 «Об`єкти нерухомості» зазначені із правом власності 100% за ОСОБА_14 з датою набуття такого права 22.09.2006 земельні ділянки з кадастровими номерами 5924755500:05:002:20337, 5924755500:05:002:20336, та з датою набуття такого права 28.08.2012 земельну ділянку з кадастровим номером 592475500:05:002:1630, що розташовані за адресою - АДРЕСА_1 (том 10, аркуші 182-192);

6) схема зв`язків ОСОБА_14 з особами та належності йому майна у формі додатку №6 (том 10, аркуш 193);

45) лист від 06.12.2019 №4513-19-19/5дск Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), де додатково до листа від 20.11.2019 №4366-19-19/5дск за запитом від 12.11.2019 №0412-228/39247 (вх. №3719/27-19 від 18.11.2019) направлено актуальні відомості щодо ОСОБА_14 з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників податків отримані від Державної фіскальної служби України станом на 22.11.2019 (Додаток № 1) (том 11, аркуші 2-6);

46) протокол від 10.11.2019 детектива НАБУ ОСОБА_66 огляду виявленої інформації наявної у відкритому доступі мережі Інтернет на сайті «Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру» стосовно земельних ділянок за кадастровими номерами 5924755500050021630, 5924755500050020336, 924755500050020337, згідно з яким зокрема встановлено таке:

«Кадастровий номер 5924755500050020336. Цільове призначення: Для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); Форма власності: право власності; Площа земельної ділянки: 0.0655 га; Місце розташування: АДРЕСА_1 Суб`єкт права власності: ОСОБА_117 . Інші відомості відсутні.

Кадастровий номер 5924755500050020337. Цільове призначення: Для ведення особистого селянського господарства; Форма власності: право власності; Площа земельної ділянки: 0.1571 га; Місце розташування: АДРЕСА_1 Суб`єкт права власності: ОСОБА_117 . Інші відомості відсутні.

Кадастровий номер 5924755500050021630. Цільове призначення: Для ведення особистого селянського господарства; Форма власності: право власності; Площа земельної ділянки: 0.4711 га; Місце розташування: Сумська область, Сумський район, Суб`єкт права власності: ОСОБА_14 . Інші відомості відсутні

У подальшому, шляхом огляду сайту «Публічна кадастрова карта України» встановлено місцезнаходження вищевказаних земельних ділянок з прив`язкою до місцевості та з`ясовано, що вищевказані земельні ділянки знаходяться в користуванні ОСОБА_14 та відносяться до його домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 .

Крім того, під час пошуку в мережі Інтернет відшукано електронний вигляд поземельної книги на земельну ділянку з кадастровим номером 5924755500050021630» (том 10, аркуші 194-209);

47) запит від 22.11.2019 №0412-202/41006 детектива НАБУ ОСОБА_66 до Голосіївського районного суду міста Києва щодо перебування на розгляді у цьому суді адміністративної справи №752/17354/19 відносно ОСОБА_40 та надання відомостей щодо дати, часу, підстави надходження та звіт автоматизованого розподілу справи, та яке рішення прийнято за результатами розгляду вищевказаної справи (том 12, аркуші 145-146);

48) лист Голосіївського районного суду м. Києва від 05.11.2019 №3/752/6814/19, де зокрема зазначено таке: «21.08.2018р. від Управління патрульної поліції в місті Києві надійшли матеріали справи 752/17354/19 провадження 3/752/6814/19, про притягнення до адміністративної 'відповідальності ОСОБА_118 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою судді від 01.11.2019р. справу про притягнення до адміністративної 'відповідальності ОСОБА_118 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, направлено до Зарічного районного суду м Суми за підсудністю» з доданою постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_119 від 01.11.2019 у справі №752/17354/19 (том 12, аркуші 147-148);

49) запит від 22.11.2019 №0412-202/41008 детектива НАБУ ОСОБА_66 до Зарічного районного суду м. Суми щодо перебування на розгляді в такому адміністративної оправи №752/17354/19 відносно ОСОБА_118, та надання відомостей щодо дати, часу, підстави надходження та звіт автоматизованого розподілу справи, а також про об`єднання адміністративної справи №752/17354/19 з адміністративною справою №591/6070/19 щодо притягнення ОСОБА_40 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП (том 12, аркуші 149-150);

50) запит від 22.11.2019 №0412-202/41009 детектива НАБУ ОСОБА_66 до Зарічного районного суду міста Суми щодо надання копії адміністративної справи №752/17354/19 відносно ОСОБА_118, яка надійшла з Голосіївського районного суду міста Києва (том 12, аркуші 151);

51) лист від 29.11.2019 №Н/04-12/532.2019 Зарічного районного суду міста Суми, де зокрема зазначалось таке: «справа №752/17453/19 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_118 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП надійшла до суду за підсудністю з Голосіївського районного суду м. Києва 18.11.2019 року.

Згідно супровідного листа заступника голови суду ОСОБА_120 від 08.11.2019 року, справа була направлена до Зарічного районного суду м. Суми на виконання постанови судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_119 від 01.11.2019 року.

18.11.2019 року справа була зареєстрована за вхідним №41510 та шляхом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана в провадження судді ОСОБА_14 (звіт про автоматичний розподіл судових справ між суддями додається). Справа має номер провадження 3/591/2346/19.

18.11.2019 року суддею ОСОБА_14 було заявлено самовідвід по справі. Заява ОСОБА_14 була зареєстрована за вхідним №41549 18.11.2019 року о 14-18 год. та шляхом автоматизованого розподілу передана в провадження судді ОСОБА_121 (звіт про автоматичний розподіл судових справ між суддями додається). Справа має номер провадження №3-зв/591/6/19.

18.11.2019 року постановою судді ОСОБА_121 задоволено заяву судді ОСОБА_14 про самовідвід, а справу №752/17453/19, провадження №3/591/2346/19 о 16:51 год. шляхом повторного автоматизованого розподілу передано в провадження судді ОСОБА_121 (звіт про повторний автоматичний розподіл судових справ між суддями додається).

Справа призначена до розгляду на 08-15 год. 02.12.2019 року.

Питання про об`єднання даної справи зі справою №591/6070/19, провадження №3/591/2003/19 не вирішувалось.

Справа №591/607р/19, провадження № 3/591/2003/19 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_118 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП перебувала в провадженні судді ОСОБА_14

14.11.2019 року по даній справі було задоволено заяву судді ОСОБА_14 про самовідвід та шляхом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано в провадження судді ОСОБА_121

25 листопада 2019 року постановою судді Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_122 . ОСОБА_118 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в сумі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 рік. Окрім того постановою з ОСОБА_40 стягнуто судовий збір на користь держави в сумі 384,20 гривень.

Також на виконання запиту направляю на Вашу адресу відскановані завірені належним чином матеріали адміністративної справи №752/17453/19 відносно ОСОБА_118, ІНФОРМАЦІЯ_4 про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КупАП, яка 18.11.2019 року надійшла за підсудністю з Голосіївського районного суду м. Києва.

Додаток: звіт про автоматичний розподіл справи №752/17453/19 провадження №3/591/2346/19 на 1-му арк.; звіт про автоматичний розподіл справи №752/17453/19, 3-зв/591/6/19 на 1-му арк., звіт про повторний автоматичний розподіл №752/17453/19, провадження № 3/591/2346/19 на 1-муарк.; матеріали справи №752/17354/19, провадження № 3/591/2346/19 на 28 арк. в 1 прим., матеріали справи за заявою судді ОСОБА_14 про самовідвід на 8 арк» (том 12, аркуші 152-188);

52) протокол від 16.11.2019 детектива НАБУ ОСОБА_66 огляду грошових коштів у сумі 1700 доларів США (вилучених 07.11.2019 під час обшуку житлового будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1, які були поміщені в сейф-пакет 0019293) й під час такого огляду встановлена повна відповідність наявних грошових коштів номерам і серіям грошових коштів 17 купюр по 100 доларів США кожна, зазначених в протоколі від 05.11.2019 огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів, з додатками (фотокопіями грошових коштів, карткою пам`яті Strontium Nitro Micro SD32Gb, квитанцією від 18.12.2019 № 275 про передання на зберігання в сейфі НАБУ) (том 12, аркуші 189-202);

53) постанова від 08.11.2019 детектива НАБУ ОСОБА_66 про визнання речовими доказами, згідно з якою такими визнано:

- грошові кошти в сумі 1700 доларів США, а саме 17 банкнот номіналом по 100 доларів США з наступними серіями та номерами: MJ01958410A; LE20158490E; ML80263656E; ML80263657E; ML80263202E; ML80263203E; ML80263204E; ML80263645E; LB13662157Р; ML80263651E; ML80263652E; ML80263653E; ML89280286C; ML89280285C; ML89280281C; ML89280280C; ML89280279C;

- скляну банку ємністю 0,5 літра з написом «Господарочка зелений горошок» з капроновою кришкою;

- систему відеофіксації прибудинкової території MODEL:TCL-1602 AHD №20161015000379;

- мобільний телефон SAMSUNG GT-S3850, НОМЕР_21 із карткою мобільного оператора МТС № НОМЕР_22 ;

- планшет SAMSUNG GT-T8000, 1МЕІ 355357/05/406346/1, S/N RFlD24QW89Z y чохлі;

- належним чином завірену копію матеріалів адміністративної справи №3/591/2003/19, 591/6070/19;

- грошові кошти в сумі 300 доларів США. а саме 3 банкноти номіналом по 100 доларів США з наступними серіями та номерами: НК29128642С К11; KF63977716B F6; KB17613956D B2;

- мобільний телефон Sigma mobile, IMEI №1 НОМЕР_26 IMEI №2 НОМЕР_27, з наявними sim-картками «Kyivstar» НОМЕР_23, «Vodafone» НОМЕР_12 ;

- мобільний телефон SAMSUNG ІМЕ1 НОМЕР_24, S/N НОМЕР_25, з наявною sim-картою «Vodafone» НОМЕР_11 ;

- флеш-накопичувач TOSHIBA 16GB S/N 134113XA638GAR601S помаранчевого кольору;

- щоденник зеленого кольору з надписом «Урожайна країна» ОСОБА_14 і наявними рукописними записами;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 03.11.2011 серії НОМЕР_5 ;

- ключі з брелком від транспортного засобу Nissan Х-Тrail (том 12, аркуші 203-208).

5.2. Речові докази.

1) Постановою від 07.11.2019 детектива НАБУ ОСОБА_50 визнано речовим доказом автомобіль Nissan Х-Тrail, 2010 року випуску, номер кузова НОМЕР_10, державний номерний знак НОМЕР_4 . Згодом ухвалою Апеляційної палати ВАКС від 19.12.2019 у справі №991/1482/19 (провадження №11-сс/991/199/19) накладено арешт на цей автомобіль шляхом заборони відчуження та розпорядження, тобто фактично ОСОБА_14 не позбавлявся права користування таким автомобілем, суду такий не надавався, й тому дослідження такого не здійснювалось.

2) Відповідно до листа детектива НАБУ ОСОБА_123 від 06.12.2019 №0412-188/42991, яким повідомлено про відсутність необхідності у збереженні речових доказів, які визнані такими постановами від 07.11.2019 і 08.11.2019, ОСОБА_14 на підставі його розписки 28.12.2019 повернуто таке: 1) Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 ; 2) Ключ (зі значком «Nissan») в зв`язці з брелком («Alligator») від автомобіля; 3) Флеш - накопичувача TOSHIBA 16 GB S/N 134113XA638CARG01S, помаранчевого кольору; 4) Мобільний телефон SIGMA IP 68 'чорного - помаранчевого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_26, ІМЕІ 2: НОМЕР_27, SN: НОМЕР_28, в якому знаходиться SIM-картка мобільного оператора з логотипом «Київстар» НОМЕР_29, НОМЕР_30, SIM-картка мобільного оператора з логотипом «Водафон» НОМЕР_31 та карта пам`яті Micro CD Kingston 16 GB SDC10G2/16GB. 5. Мобільний телефон «SAMSUNG» сріблястого' кольору ІМЕІ: НОМЕР_32, CH . НОМЕР_49 з SIM-карткою мобільного оператора з логотипом «МТС» НОМЕР_33, який знаходиться в чорному гумовому чохлі. 6) Записник зеленого кольору з назвою «Урожайна країна», який містить собою чернові записи ОСОБА_14 7) Мобільний телефон «SAMSUNG» GT-S3850 ІМЕІ: НОМЕР_34, S/N: НОМЕР_35 чорного - сірого кольору із SIM-карткою мобільного оператора з логотипом МТС №893 8001350601869111 та картою пам`яті Micro CD Apacer 4 G.8) Планшет «SAMSUNG» GT-N8000 IMEI: 355357/05/406346/1, C/H:RF1D24QW89Z білого кольору, який знаходиться в чохлі. 9) Відеореєстратор Xmeye. TCL-1602AHD (серійний номер: 20161015000379 ); 10) Скляну банку ємністю 0,5 літра з написом «Господарочка зелений горошок» з капроновою кришкою (том 21, аркуші 148-150).

Відтак судом 02.03.2023 досліджено сейф-пакет, в якому містились грошові кошти в сумі 300 доларів США, вилучені 07.11.2019 під час особистого обшуку ОСОБА_14, та грошові кошти в сумі 1700 доларів США, відшукані та вилучені 07.11.2019 під час обшуку житлового будинку ОСОБА_14 .

Суд звірив серії та номери усіх вищезазначених купюр, які повністю збігались із зазначеними в протоколі від 05.11.2019 огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів і протоколах від 07.11.2019 обшуку автомобіля Nissan Х-Тrail, державний номерний знак НОМЕР_4, і обшуку житлового будинку ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_1 .

3) Судом під час дослідження документів досліджені копії матеріалів адміністративної справи №591/6070/19 (провадження №3/591/2003/19) щодо притягнення ОСОБА_38 до адміністративної відповідальності, яка перебувала у провадженні судді Зарічного районного суду міста Суми ОСОБА_14, та які визнані речовими доказами постановою від 08.11.2019 (том 8, аркуші 151-171).

5.3. Показання свідків сторони обвинувачення.

5.3.1. ОСОБА_28 допитувалась двічі - 06.04.2023 (як свідок сторони обвинувачення) та повторно 29.11.2023 (за клопотанням захисника обвинуваченого як свідок сторони захисту) - та за участю її адвоката ОСОБА_124 повідомила таке:

« ОСОБА_40 знає десь з 2009 року, оскільки тоді його родичі просили її побути репетитором з математики, бо раніше вона працювала вчителем-методистом вищої категорії й до теперішнього часу займається репетиторством. Десь у жовтні 2019 року (коли саме не пам`ятає) вона випадково зустрілась на вулиці Героїв Крут (колишня назва Черепіна) в Сумах з ОСОБА_36 та розговорились про життя. Під час такої розмови ОСОБА_37 розповів ОСОБА_28, що попав у ДТП, тому має справу в суді, яка потрапила до судді ОСОБА_14 . Відтак він запитав ОСОБА_28, чи вона знає такого суддю, на що та відповіла, що знає поскільки постільки, оскільки на той час працювала керівником патронатної служби голови Сумської обласної державної адміністрації, та знала, що ОСОБА_14 часто там буває у різних справах. ОСОБА_37 запитав, чи має ОСОБА_28 номер телефону ОСОБА_14, бо він був у суді, але його там не почули, на що вона сказала, що сама зателефонує такому і попросить зустрітись з ОСОБА_95 . Після цієї зустрічі (вже за відсутності ОСОБА_40 ) ОСОБА_28 зателефонувала ОСОБА_14 (це був здається день юриста), і той сказав, що буде завтра зранку на роботі, тому хай ОСОБА_37 під`їжджає до нього. При цьому про будь-яку винагороду ОСОБА_14 від неї чи ОСОБА_40 жодним чином мова не йшла. Також ОСОБА_37 їй не обіцяв віддячити чи надати якісь грошові кошти. На теперішній час ОСОБА_28 вже як біля 2,5 років пішла з роботи в Сумській обласній державній адміністрації, і до неї часто звертались з подібними питаннями, проте за таке їй достатньо на словах «дякую», а іноді й того не говорять. ОСОБА_37 жодним чином не повідомляв їй, що співпрацює з працівниками НАБУ, та жодного впливу на неї з боку правоохоронних органів не було, вона з такими зустрічається тільки по робочих питаннях як представник громадської організації. ОСОБА_28 зазначила, що знає ОСОБА_14 як порядну людину і не могла й подумати, що він може взяти неправомірну вигоду. Результати розмови ОСОБА_14 і ОСОБА_40 їй стали відомі лише після виклику до НАБУ на допит як свідка, та з часу зустрічі у жовтні 2019 року із ОСОБА_36 взагалі не спілкувалась. З приводу знайомства ОСОБА_28 з батьками ОСОБА_40, адвокатом ОСОБА_125, ОСОБА_126 та працівниками органів СБУ відповіла, що не знає таких, а з працівниками різних органів спілкувалась по роботі раніше».

5.3.2. ОСОБА_127 (попереднє прізвище ОСОБА_128, яке змінене на підставі свідоцтва від 14.05.2021 серія НОМЕР_37 про зміну імені, виданого Сумським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, - том 13, аркуш 210) неодноразово у березні-вересні 2023 року викликався в судові засідання, проте в такі не прибував, подаючи заяви про відкладення з огляду на перебування на лікуванні, й зрештою був допитаний 29.09.2023 за участю його адвоката ОСОБА_129, при цьому надавши низку медичної документації щодо його стану здоров`я.

ОСОБА_130 повідомив, що знає, в якому провадженні він викликаний, з обвинуваченим ОСОБА_14 знайомий, з таким не було неприязних стосунків, та далі дослівно наведені його показання на запитання сторони обвинувачення (у формі запитання - відповідь):

«Якою діяльністю в період літо-осінь 2019 року займалися? - Я довгий час займаюсь бізнесом - прокатом автомобілів.

- Чи можете пригадати літо-осінь 2019 обставини в загальних рисах притягнення вас до адмінвідповідальності у сфері дорожнього руху? - Так.

- Можете повідомити суду коротко обставини складання цих протоколів? - Я вибачаюсь, хотів би пояснити своїми словами. В моєму житті стались такі обставини як я потрапив в ДТП в 2015 році, я не був там винним, отримав важкі травми головного мозку. На жаль, не можу згадати обставини, які були колись. Я надав документи про те, що двічі на рік лягаю до стаціонару на лікування та маю проблеми з пам`яттю. За такий довгий період часу не можу відповісти на запитання з минулого.

- Що ви можете повідомити з приводу розгляду адміністративних матеріалів відносно Вас в Зарічному суді м. Суми? - Я повторюсь за такий довгий період часу не можу згадати що було 3-4 роки назад.

- Що можете пригадати? - Я не можу правильно зібрати свої думки, я не пам`ятаю і не можу згадати обставини справи. Я маю блокнот в який записую усе важливе, але ним почав користуватись нещодавно, десь 1,5 роки назад.

- Щось від себе можете розповісти? - В мене є життєві обставини та ситуації, приходять повістки і я відповідаю на них. Я не можу згадати, такий довгий період часу пройшов, що я не можу пригадати нічого. Маю проблеми з пам`яттю, займаюсь зараз своїм здоров`ям. Я не можу згадати навіть що було в позаминулому році.

- Ви сказали, що проблеми з пам`яттю з 2015 року - Посилились проблеми десь в 2018 році.

- Під час проведення досудового розслідування Вас детективи допитували? -Не можу пригадати і витягти з пам`яті спогади».

Тут прокурор зазначив, що 10.10.2019 свідок написав заяву до НАБУ та 4 рази допитувався органом досудового розслідування, а тому просив звернутися до протоколів допиту свідка, але через відсутність оригіналів таких, просив відкласти судове засідання для продовження допиту свідка в наступному судовому засіданні з урахуванням процесуальних документів, які містяться в матеріалах кримінального провадження. Суд нагадав прокурору, що відповідно до частини 1 статі 23 КПК, суд досліджує докази безпосередньо, і показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а тому відмовив у відкладенні судового засідання, після чого прокурор продовжив ставити запитання свідку:

«- Ви можете щось пригадати з призначення судового засідання в Зарічному суді м. Суми щодо розгляду адмінпротоколу? - Я не можу пригадати нічого.

- Можете повідомити чи обговорював з вами ОСОБА_14, його адвокати чи інші особи в інтересах ОСОБА_14 зв`язувались з Вами? - Не пам`ятаю.

- З кимось обговорювали цю справу? - Не пам`ятаю.

- На вас хтось тиснув по даній справі? - Ні.

- Хтось щось вам пропонував? - Ні.

- Ви нічого не пам`ятаєте? - Не пам`ятаю.

- Ви займаєтесь волонтерською діяльністю? - Так.

- Одержуєте замовлення від військових частин?- Я допомагаю друзям, побратимам, я отримував повістку в воєнкоматі.

- Для мобілізації? - Так.

- На початку війни? -Так.

- В лютому чи пізніше? - Я сім`ю відвіз на західну Україну і там мені дали повістку.

- Ви проходили комісію? - Мене навіть до комісії не направляли.

- Якщо ви пам`ятаєте вручення повістки і похід до воєнкомату…Чи підходили до вас з боку сторони захисту з проханнями? - Не пам`ятаю. Ні.

Прокурор надає свідку оригінал заяви про вчинення кримінального правопорушення та запитує:

Чи це Ваш підпис, почерк? - Не розбираюсь мій чи не мій. Те що пан прокурор читає, я не пам`ятаю».

6. Досліджені судом докази сторони захисту.

6.1. Документи.

29.11.2023 захисник ОСОБА_15 надав суду письмову заяву (том 17, аркуші 18-27), де зазначив, що «з метою доведеності невинуватості обвинуваченого ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, виникає необхідність у долученні до матеріалів кримінального провадження письмових доказів», а саме:

лист від 11.12.2019 ОСОБА_134 (голови постійної комісії з питань земельних відносин, екології та навколишнього середовища Низівської селищної ради Сумського району Сумської області) на ім`я ОСОБА_14, де зазначалось таке: «Постійна комісія з питань зелених насаджень, екології та навколишнього середовища Низівської селищної ради; на. підставі заяви від 04.12.2019 р вих №108-02-23 обстежила Ваші земельні ділянки: кадастрової номер №5924755500:05:002:0336 площа 0,0655 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд та кадастровий номер №592475550:05:02:0337 площа 0,1571 га - для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . На підставі договору купівлі продажу від 22 вересня 2006 року ці земельні ділянки належать гр. ОСОБА_14 . Комісія склала план розташування будівель на земельних ділянках. Також додається фото №1 та фото №2 земельної ділянки з кадастровим номером №5924755500:05:02:0337, площею 0,1571 га. Також обстеженням встановлено, що поруч з земельною ділянкою за кадастровим номером №5924755500:05:02:0337 перебуває не зареєстрована у встановленому порядку земельна ділянка з кадастровим номером №5924755500:05:002:1630. Вказана земельна ділянка з кадастровим номером №5924755500:05:002:1630 використовується ОСОБА_135 для веденій особистого селянсько-фермерського господарства (бджільництва). На вказаній земельній ділянці перебувають об`єкти самовільного будівництва, а саме:- омшальник для зимування бджіл. Право власності на вказаний об`єкт нерухомості не зареєстровано. Земельна ділянка з кадастровим номером №5924755500:05:002:1630 та споруда для зимування бджіл не відносяться до адреси АДРЕСА_1 та не належать ОСОБА_14 »

із додатками: фотознімки у кількості двох аркушів, план розташування земельних ділянок та будівель; план земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, договір купівлі-продажу земельної ділянки від 22.09.2006 між ОСОБА_116 (як Продавцем) та ОСОБА_14 (як Покупцем), згідно з пунктами 1.1., 1.2 якого «Продавець продала, а Покупець купив по даному договору земельну ділянку загальною площею 0,2226 (дві тисячі двісті двадцять шість десятитисячних) га., з яких: 0,0655 (нуль цілях шістсот п`ятдесят п`ять десятитисячних) га - надано для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд; 0,1571 (нуль цілих одна тисяча п`ятсот сімдесят одна десятитнсячна) га. - для ведення особистого селянського господарства, шо знаходиться за адресою АДРЕСА_1, за суму 7792 (сім тисяч сімсот дев`яносто дві ) гривні 00 коп.», договір купівлі-продажу житловоґо будинку від 22.09.2006 між ОСОБА_116 (як Продавцем) та ОСОБА_14 (як Покупцем), згідно з пунктами 1, 4 якого «Продавець продала, а Покупець купив житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, на приватизованій земельній ділянці за 49 208 (сорок дев`ять тисяч двісті вісім) гривень 00 коп.».

6.2. Показання свідків сторони захисту

6.2.1. ОСОБА_136 17.01.2004 повідомила таке:

«Зараз працює помічником судді Зарічного районного суду м. Суми. Про події, які стались в Зарічному районному суді між ОСОБА_14 та ОСОБА_36 ( ОСОБА_137 ) точно не пам`ятає, але знає, що був такий адміністративний матеріал в період, коли вона працювала помічником судді ОСОБА_138 .. На цей час вона детально обставин не пам`ятає. ОСОБА_37 один раз приходив у нетверезому стані, представився ОСОБА_139, просив надати номер телефону ОСОБА_140, спитавши, як можна з ним зв`язатись, на що вона пояснила, що суддя не веде особистого прийому та телефону не надає, після чого він розвернувся і пішов. Чи вже був на той момент адміністративний матеріал на розгляді у ОСОБА_14, не пам`ятає, проте зазначила, що мабуть був. Подія була десь восени, жовтень-листопад 2019 року. Вона зрозуміла, що ОСОБА_37 є особою по справі, лише тоді, коли він прийшов на розгляд адміністративного матеріалу. Скільки було судових засідань вона не пам`ятає, в судових засіданнях вона не була присутня, була секретар ОСОБА_141 . Щодо обставин справи, то ОСОБА_37 подавав клопотання про відкладення, які вона отримала через канцелярію. Її функціями як помічника судді у розгляді адміністративних матеріалів є передивитись, чи призначений матеріал, якщо не призначений, то надати головуючому для призначення дати судового засідання, викликати учасників, потім після прийняття суддею рішення відписати проект рішення. Помічником судді ОСОБА_14 вона працювала з 2014 року до лютого 2020 року, коли його відсторонили від посади. Відносно ОСОБА_40 за вчинення адміністративного правопорушення був в суді не один матеріал, ОСОБА_14 приймались рішення про притягнення ОСОБА_40 до адміністративної відповідальності. Щодо ОСОБА_40 проект рішення не готувала, оскільки за практикою проекти писались після розгляду справи, вказівок від ОСОБА_14 на написання проекту не отримувала, справа відкладалась. Один чи два рази бачилась з ОСОБА_36 в суді, коли він приходив. Звернула увагу на ОСОБА_40 лише після випадку, коли він прийшов у нетверезому стані, представився ОСОБА_139, і вона з дівчатами сміялась через це і якось так запам`ятала. Не може сказати, яке склав враження ОСОБА_37 на неї, оскільки особи, відносно яких складені адміністративні матеріали за статтею 130 КУпАП, не зовсім приємне враження справляють».

6.2.2. ОСОБА_142 24.01.2004 повідомила таке:

«Зараз працює на Сумській митниці на посаді головного інспектора юридичного відділу, знайома з ОСОБА_14, оскільки працювала з ним з 2016 року до 2019 року в Зарічному районному суді міста Суми на посаді секретаря судового засідання, пояснила обставини, коли вперше побачила ОСОБА_40, оскільки він був викликаний і прийшов на судове засідання, всього було 2 судових засідань і ще з`являвся, окрім засідання. Щодо того, чи наполягав ОСОБА_37 на наданні йому контактів ОСОБА_14, то особисто в неї він не просив, бо вона постійно була в засіданнях з суддею. В судовому засіданні був розгляд справи, ОСОБА_37 клопотав про відклалення розгляду справи, тільки по справі були питання. Щодо з`явлення ОСОБА_40 в стані алкогольного сп`яніння, то точно не знає, він їм запам`ятався, як чоловік, що поводився дивно, почав збуджено себе вести та говорити, що він ОСОБА_143 . В кабінет до судді ніхто сторонній не заходив, тому їй не відомо, щоби суддя ОСОБА_14 та ОСОБА_37 спілкувались. Щодо відкладення судового розгляду справи ОСОБА_40, то на скільки пам`ятає свідок, перший раз відкладався за станом здоров`я ОСОБА_40, другий раз для залучення захисника. В її посадові обов`язки як секретаря судових засідань входило виклики сторін, ведення протоколів та журналів судових засідань, фіксація судового засідання, пам`ятки вручати тощо, всі функції нею виконувались в межах посадових обов`язків, жодних вказівок, які б не входили в її посадові обов`язки від ОСОБА_14 не отримувала. ОСОБА_39 надавала розписки з повідомленням наступного судового засідання. Інших справ відносно ОСОБА_40 не пам`ятає. На думку свідка, ОСОБА_37 орієнтувався у судовому процесі, оскільки він відкладав судові засідання, знав свої права, що і хвороба і залучення адвоката є підставою для відкладення, щодо грамотності складених клопотань не пам`ятає».

6.2.3. ОСОБА_144 10.04.2004 повідомив таке:

«- Як давно відомий ОСОБА_145 .? - ОСОБА_37 є сином мого товариша по військовій службі в радянській армії ОСОБА_146 служили в військовій частині НОМЕР_38 АДРЕСА_7, ми були одного призову, я був з Чернівецької області, він був з Сумської. Коли в 2000 році, коли я був переведений на посаду начальника слідчого управління податкової міліції у Сумській області, ми знайшлися із ОСОБА_147 і з тих пір підтримували дружні стосунки. ОСОБА_40 вперше побачив підлітком в 2020 році, коли він з батьком та матір`ю прийшли в гості до нашої сім`ї. В подальшому з ОСОБА_36 не спілкувався, доки він не демобілізувався зі служби в ЗСУ. Відповідно я його знаю як сина свого товариша по службі в армії. Природньо, що я мав дружні стосунки з ОСОБА_148, його батьком, тому спілкувався і з ОСОБА_149 . Відповідно спілкувався з ОСОБА_150, вони не носили адвокатський характер, характер спілкування був в форматі життєвих порад друга його батька та не носили адвокатську таємницю. Я не пам`ятаю рік, коли ОСОБА_151 з товаришем потрапив в ДТП, отримав численні травми, переніс кілька операцій і його батько попросив представляти інтереси ОСОБА_40 як потерпілого у кримінальному провадженні, з чим в мене є адвокатська таємниця і я її без дозволу не можу розголошувати. В подальшому ОСОБА_151 неодноразово приходив до мене з проханням надати консультації з приводу адміністративних справ за статтею 130 КУпАП, але я йому відмовляв і мотивував це тим, що п`яна особа за кермом це потенційний вбивця, і я такі справи не веду.

- Чи звертався до вас ОСОБА_37 з проханнями надання поради, консультацій чи допомог, стосовно справ які перебувають у судді Зарічного суду ОСОБА_14 .? - Ні.

- Чи звертався ОСОБА_37 за допомогою з приводу адміністративних справ за статтею 130 КУпАП? - Ні, не звертався.

- Чи просив ОСОБА_128 про спілкування з ОСОБА_14 .?- Ні, жодного разу не просив. Про ОСОБА_14 як особу, як суддю, ОСОБА_37 не звертався, я не знав, що ОСОБА_37 знає ОСОБА_14

- Чи було колись що ОСОБА_128 звертався з проханням надати комусь неправомірну вигоду? - Було, але не до ОСОБА_14 .

- Чи можете розповісти про репутацію ОСОБА_38 .? - Мені багато відомо про репутацію ОСОБА_38 . Так сталося, що батько ОСОБА_152 розірвав шлюб з його матір`ю, одружився вдруге, де має молодшого сина ОСОБА_226. ОСОБА_37 дуже болісно це сприйняв, це виразилось в тому, що він погано поводиться з батьком, робить демонстративні дії і це в віці під 30 років дії. Доволі часто мені батько жалівся, що на зауваження не вживати алкогольні напої перед тим як сісти за руль він ігнорував. Після ДТП, де ОСОБА_37 отримав пошкодження, характер його змінився, став злим, почав робити все на зло, почав обманювати близьких та друзів, міг дозволити собі не думати про наслідки. Коли на 50 років, ювілей батька, повний ресторан поважних гостей, а він прийшов з повією п`яний.

- Що відомо про репутаційні риси ОСОБА_38 .? - Я неоднаково бачив та чув, коли ОСОБА_151 обманював батька по роботі, бо батько його залучав в будівельний бізнес. Коли у ОСОБА_154 були неприємності з кримінальними елементами, ОСОБА_151 міг в 6 ранку біля озеру займатись сексом з коханкою кримінального авторитету і потім відео в інтернеті. Є угрупування бауманське в Сумах, ОСОБА_151 намагався зґвалтувати дівчину і бауманські його викрили і виставили йому рахунок. Батько питав - навіщо ти це робив, - він казав не робив, але гроші вони заплатили бандюкам. Щодо вживання алкоголю, за кермом він звертався до мене і я йому сказав, що це небезпечно не лише з правової точки зору, а й для твого здоров`я, але до нього не доходить. ОСОБА_151 в моїй присутності нагло себе вів з працівниками фірми батька, дуже ображався, коли батько відмовляв надати йому кошти. В день затримання ОСОБА_14 ОСОБА_151 підійшов до мене і почав мені пропонувати посприяти надати неправомірну вигоду судді, і був посланий мною за сині гори.

- Чи потрапляв ОСОБА_128 під контроль правоохоронних органів? - Постійно, через керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

- Чи співпрацював ОСОБА_37 з правоохоронними органами та чи потрапляв в залежність? - Невідомо.

- Станом на 2019 рік восени чи виникали у вас з ОСОБА_36 справи з приводу притягнення його до відповідальності? - За статтею 130 КУпАП не звертався.

- Коли звертався ОСОБА_37 з проханням посприяти в наданні неправомірної вигоди комусь із суддів, чи називав він прізвища? - В день затримання ОСОБА_14, я був по одній із справ в Зарічному суді Сумської області, й коли виходив з суду, побачив людей з написом НАБУ, то пішов по вулиці Саперній, чекаючи зустріч з людиною. Я сів на лавку, в цей момент від площі Незалежності в напрямку центру міста йшов ОСОБА_155 не хотів з ним спілкуватись, він пройшов майже мене, потім підійшов і каже - « ОСОБА_156, можете помочь порешать кредитное дело в Заречном суде», щоб відкупитись. Я був шокований, бо я не давав приводи так думати, потім ОСОБА_151 дав негативну характеристику адвокату. Я запитав, скільки він банку винен, ОСОБА_151 сказав 60 тис. грн, на що я сказав, краще знайди суму, заплати банку і не мороч голову. Потім я дізнався, що саме цього дня ОСОБА_151 був заявником по справі ОСОБА_14 . Я подумав та прийшов до висновку, що коли ОСОБА_151 зі мною говорив, на ньому могли бути пристрої для запису. Потім я передзвонив його батьку, зустрівся в кафе і розповів як товаришу. На що ОСОБА_157 сказав, що про це нічого не знав.

- Яка вам відома інформація з приводу проживання ОСОБА_154 станом на 2019 рік? - Зареєстрований на той час він був в місті Суми, але якщо не помиляюсь, проживав в Києві, зі слів його батька.

- Чи бачили ОСОБА_158 в період осені 2019 року в м. Суми? - Один раз при обставинах, які зазначав раніше.

- Чи відомі вам обставини, де ОСОБА_37 був фігурантом кримінальної справи? - Невідомі. Але ОСОБА_128 за своїм характером є латентним правопорушником.

- Чи безпосередньо було відомо про лікування ОСОБА_158 ? - В день чи на наступний день ДТП ОСОБА_157 приїхав до мене додому, ми обговорювали це ДТП. Я запитав, чи потрібна якась допомога, він каже - не потрібно - я набрав ОСОБА_159, зараз він в консульстві Чилі працює, він теж адвокат. Дзвінок батька ОСОБА_40 голові облдержадміністраціїї, голова облдержадміністрації доручає своєму помічнику жінці (прізвище не пам`ятаю) подзвонити в лікарню, його витягли з того світу, бо він був в комі. Він проходить профілактичне лікування. Як я згадую після лікування ми зустрілись з ОСОБА_150 та ОСОБА_148, то у ОСОБА_154 ще рука була перев`язана, якщо я згадую, то і ОСОБА_161 і ОСОБА_151 обговорювали, що потрібно пройти санаторне лікування.

- Чи повідомляв ОСОБА_128, що має постійно вживати ліки у зв`язку з наслідками ДТП? - Якщо мова за ліки, я нічого сказати не можу, але характер ОСОБА_158 змінився в гіршу сторону з урахуванням психологічного здоров`я.

- Щодо ситуацій ОСОБА_158 з кримінальними елементами, ви все сказали? - Мені ці обставини відомі зі слів ОСОБА_162 . окрім фактів зайняттям сексом в стані сп`яніння в громадських містах та спробі зґвалтування не відомі.

- Вам батько ОСОБА_158 повідомив, що він заплатив кошти кримінальному авторитету за те, що була спроба зґвалтування?- Ні, це повідомив ОСОБА_151 .

- Чи був автомобіль у ОСОБА_154 ? - Він керував різними авто, але не знаю, чи були вони у нього у власності чи користуванні.

- У батька будівельний бізнес, чи намагався він залучити ОСОБА_154 у бізнес? -Так, батько надав ОСОБА_164 кошти, влаштував на будівельний факультет Сумського аграрного університету, але той навчання не закінчив через прогули. Бачучи розгульний спосіб життя ОСОБА_154, батько намагався залучити, навіть був задоволений його роботою, але надовго не вистачило, бо це важка праця, а ОСОБА_151 працювати не хотів. Потім я пропонував одружити ОСОБА_154, може жінка вправить йому мозок, але і тут не вийшло. ОСОБА_161 хвилювався за життя свого молодшого сина через поведінку ОСОБА_154 .

- Коли ОСОБА_151 вступив в будівельний вуз?- Не можу згадати, після армії 1-2 роки і він вступив в вуз.

- Коли залучав активно і у ОСОБА_154 виходило допомагати батькові? - Це чи 2016 чи 2017 рік.

- Чи відома вам Опара?- Так, це я забув її прізвище, вона була помічником голови облдержадміністрації.

- Що відомо про їх стосунки? Наскільки відомо до ДТП у них стосунків не було? Чи може хтось підтвердити про розмову вашу з ОСОБА_165 в день затримання ОСОБА_14 ? - Ні.

- ОСОБА_128 до вас звертався як до кого коли просив допомогти в справах? - В день затримання ОСОБА_14 звернувся як до друга батька, питайте у нього. Коли він звертається до мене щодо надання неправомірної вигоди».

6.3. Заперечення сторони захисту проти ухвал слідчих суддів, подані під час підготовчого судового провадження, та клопотання про визнання неналежними і недопустимими доказів сторони обвинувачення, подані під час судового розгляду.

6.3.1. Заперечення сторони захисту проти ухвал слідчих суддів ВАКС.

1) 18.03.2020 захисник ОСОБА_15 на підставі частини 3 статті 309 КПК подав заперечення проти 6-и ухвал слідчих суддів ВАКС, а саме:

- заперечення проти ухвали слідчого судді ВАКС від 01.11.2019 про задоволення клопотання детектива та надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_14 строком на дві місяці з моменту постановлення ухвали (том 1, аркуші 40-42), заперечення проти ухвали слідчого судді ВАКС від 05.11.2019 про часткове задоволення клопотання заступника Генерального прокурора та надання переліченим в ухвалі детективам НАБУ дозвіл на проведення обшуку в житловому будинку з надвірними спорудами, який розташований за адресою АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_14 (том 1, аркуші 43-45), заперечення проти ухвали слідчого судді ВАКС від 05.11.2019 про часткове задоволення клопотання заступника Генерального прокурора та надання переліченим в ухвалі детективам НАБУ дозвіл на проведення обшуку транспортного засобу - автомобіля «NISSAN Х-TRAIL», фіолетового кольору, державний номерний знак НОМЕР_4, номер кузова НОМЕР_39, який на праві власності належить ОСОБА_14, а також мобільних телефонів та SIM-карт, що перебувають у користуванні останнього та членів його сім`ї, комп`ютерної техніки, електронних та комп`ютерних носіїв інформації та інше (том 1, аркуші 46-48), заперечення проти ухвали слідчого судді ВАКС від 05.11.2019 про часткове задоволення клопотання заступника Генерального прокурора та надання переліченим в ухвалі детективам НАБУ дозвіл на проведення обшуку службового кабінету НОМЕР_48 ОСОБА_14, який знаходиться в адміністративній будівлі Зарічного районного суду м. Суми, розташованої за адресою м.Суми вул. Академічна, 13 (том 1, аркуші 49-51), які усі обґрунтовувалось таким:

«Слідчий суддя ухвалив зазначене рішення за відсутності внесених до єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення зазначеного кримінального правопорушення зокрема прізвище, ім`я, по батькові потерпілого або заявника та вчинення саме ОСОБА_14 кримінального правопорушення передбаченого ст.368 ч.3 КК України. В матеріалах кримінального провадження відсутній витяг з ЄРДР про внесення до реєстру відомостей про джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення ОСОБА_14 кримінального правопорушення передбаченого ст. 368 ч.3 КК України. Згідно витягу з ЄРДР, що знаходиться в матеріалах кримінального провадження до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52019000000000898 від 10.10.2019 було внесено відомості про заяву Ш В В від 10.10.2019 р. за фактом висловлення «Ш» службовою особою, яка займає відповідальне становище прохання надати неправомірну вигоду з прийняття рішення що входить до його повноважень…Таким чином, слідчий суддя надаючи дозвіл на порушення конституційних прав ОСОБА_14 не переконався чи внесено відомості до ЄДР про вчинення кримінального правопорушення саме стосовно ОСОБА_14 та ухвали спірне рішення безпідставно, що є порушенням права на захист ОСОБА_14 »;

- заперечення проти ухвали слідчого судді ВАКС від 27.01.2020 в справі №991/795/20, якою відмовлено у задоволенні заяви захисника ОСОБА_15 в інтересах підозрюваного ОСОБА_14 про відвід детектива НАБУ ОСОБА_66 від участі у кримінальному провадженні №52019000000000898 від 10.10.2019 (том 1, аркуші 52-53), що обґрунтовувалось таким:

«Слідчий суддя ухвалив зазначене рішення за наявності доказів упередженого ставлення детектива НАБУ під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні до сторони захисту. У ході ознайомлення з матеріалами кримінального провадження 14.01 2020 року підозрюваному ОСОБА_14 були вручені повістки про виклик на 10.00 годину на 21.01.2020 року, на 10.00 годину на 22.01.2020 року, на 10.00 годину на 23.01.2020 року до детектива НАБУ ОСОБА_66 для участі у ознайомленні з матеріалами кримінального провадження № 52019000000000898. Дії детектива НАБУ ОСОБА_66 щодо вручення підозрюваному, у ході ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, трьох повісток про виклики на три дні підряд є проявом упередженості і покладенням на ОСОБА_14 надмірних обов`язків, які не передбачені КПК. Слідчий суддя при ухваленні рішення не надав належної оцінки такий поведінці детектива, не врахував того, що детектив НАБУ ОСОБА_166 підлягає відводу, адже він особисто заінтересований в результатах кримінального провадження та прагне за будь-яку ціну з перевищенням своїх службових обов`язків та шляхом порушення права на захист ОСОБА_14 завершити розслідування кримінального провадження. При цьому слідчий суддя, відмовляючи у задоволенні заяви про відвід детектива не врахував наступне. По перше: досудове розслідування завершено та на виклик детектива сторона захисту прибула, скопіювала всі матеріали кримінального провадження та здійснює ознайомлення з ними за місцем мешкання та роботи. Станом на 20-22 січня 2020 року ознайомлення не завершено у зв`язку з великим обсягом матеріалів, а тому визначати дату прибуття для підписання протоколу детектив не має права, як і обмежувати сторону захисту у ознайомленні з матеріалами кримінального провадження. По-друге: оскільки досудове розслідування завершено, то детектив не має права викликати повісткою підозрюваного та зобов`язувати його явкою, оскільки його повноваження завершені. Доручення на вчинення таких дій прокурор не надавав. По-третє: одночасне вручення трьох повісток є завчасним та передчасним висновком про необхідність явки на послідуючі виклики, оскільки детективу не було відомо про те, чи з`явиться підозрюваний на перший виклик чи ні. По-четверте: з`являтись для ознайомлення з матеріалами справи - це право а не обов`язок підозрюваного, а тому зобов`язуючи його явкою, детектив обмежує права підозрюваного. По-п`яте: підозрюваний та захисник вже скопіювали матеріали справи та знайомляться з ними, потреби у прибуттю до детектива поза межами досудового розслідування немає. По-шосте: надання детективом повісток про виклик на три дати підряд є підставою для висновків слідчого судді про неналежну процесуальну поведінку підозрюваного, оскільки ОСОБА_14 не може з явиться до Києва у ці дати (три дні підряд)\»;

- заперечення проти ухвали слідчого судді ВАКС від 27.01.2020 в справі №991/688/20, якою встановлено для сторони захисту, а саме - підозрюваному ОСОБА_14, захиснику ОСОБА_15 строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, після спливу якого сторона захисту вважається такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів, до 06 лютого 2020 року включно (том 1, аркуші 54-55), що обґрунтовувалось таким:

«1. Слідчий суддя ухвалив зазначене рішення за відсутністю доказів зволікання стороною захисту при ознайомленні з матеріалами досудового розслідування. В обґрунтування доводів клопотання про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами у кримінальному провадженні стороною обвинувачення не була надано доказів зволікання. Проте слідчий суддя на підставі викладених зауважень у протоколі та позиції сторони захисту, висловленої під час розгляду клопотання, безпідставно прийшов до висновку про зволікання стороною захисту при ознайомленні з матеріалами досудового розслідування. 2. Сторона захисту своєчасно та відповідно до закону отримала доступ до всіх матеріалів справи та надала стороні обвинувачення підтвердження отриманого доступу. 28.12.2019 за дорученням прокурора детективом Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_41 відповідно до вимог ст. 290 КПК України повідомлено підозрюваного ОСОБА_14 та його захисника ОСОБА_15 про надання доступу до матеріалів досудового розслідування w.zuiy, доступ до яких надано стороні захисту, що підтверджується підписами про ознайомлення та розписками сторони захисту про ознайомлення. Матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №52019000000000898 від 10.10.2019, доступ до яких надано стороні захисту, складаються з 3 томів, з яких том №1 на 192 арк.; том №2 на 250 арк.; том №3 на 187 арк., а також документів та речових доказів, які є у розпорядженні детектива. 14.01.2020 підозрюваному ОСОБА_14 та його захиснику ОСОБА_15 надано доступ до усіх матеріалів досудового розслідування, у зв`язку з чим, стороною захисту сфотографовано матеріали справи у повному обсязі, скопійовано всю інформацію з оптичних дисків, карт пам`яті та надано для ознайомлення наявні речові докази. За результатом вказаних дій слідчим складено протокол про надання доступу та ознайомлення з матеріалами досудового розслідування із зазначенням найменування таких документів та речей, який підписано підозрюваним ОСОБА_14 та його захисником ОСОБА_15 . 3. Закон не зобов`язує сторону захисту вказувати у протоколі про ознайомлення з матеріалами справи відомості про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, а лише зобов`язує вказати підтвердження факту доступу. Слідчим суддею у своїй ухвалі не було спростовано заперечення сторони захисту про наявність обов`язку щодо зазначення в протоколі про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Фактично слідчий суддя узаконив бездіяльність детектива по зволіканню направлення справи з обвинувальним актом до суду, поклавши відповідальність за це на сторону захисту, чим порушив змагальність процесу та поклав на сторону захисту надмірні обов`язки, не передбачені законом. 4. Слідчий суддя ухваливши зазначене рішення надав стороні обвинувачення додатковий строк для відкриття додаткових документів та складання обвинувального акту. Такі дії слідчого судді є істотними порушеннями кримінально-процесуального закону - права на захист».

2) Частинами 1, 2 статті 309 КПК визначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, та частиною 3 статті 309 КПК визначено, що скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

З приводу надання правової оцінки ухвалам слідчих суддів суд констатує, що ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово вказував, що одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою, коли суди винесли остаточне рішення з якогось питання, це рішення не підлягає сумніву. Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а проста можливість існування двох поглядів на одне питання не є підставою для повторного розгляду. Відхилення від цього принципу виправдані, тільки якщо вони необхідні в обставинах істотного і незаперечного характеру (п. 52 рішення у справі «Рябих проти Росії» від 24.07.2003, заява №52854/99)..

Відтак суд зауважує, що вищезазначені ухвали слідчих суддів ВАКС постановлені належним суб`єктом та відповідають вимогам КПК, тоді як надання оцінки мотивам, з яких слідчі судді дійшли відповідних висновків, свідчитиме про намагання колегії суддів повторно оцінити докази, надані слідчими в обґрунтування своїх клопотань, в той час як суд, який здійснює судовий розгляд по суті пред`явленого обвинувачення, позбавлений можливості надати оцінку доказам, якими слідчий обґрунтовував перед слідчим суддею необхідність надання дозволу на проведення НСРД та встановлення стороні захисту строку на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

3) Відповідно до частини 1 статті 234 КПК обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Частиною 4 статті 107 КПК визначено, що фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється. Слідчий суддя, суд може обмежити чи заборонити доступ сторін кримінального провадження з боку захисту до результатів технічного запису з метою забезпечення недопустимості розголошення відомостей досудового розслідування у разі, якщо на обґрунтування клопотання про проведення обшуку слідчий, прокурор надали результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Частиною 5 статті 27 КПК визначено, що судове рішення, ухвалене у відкритому судовому засіданні, проголошується прилюдно. Якщо судовий розгляд відбувався у закритому судовому засіданні, судове рішення проголошується прилюдно з пропуском інформації, для дослідження якої проводилося закрите судове засідання та яка на момент проголошення судового рішення підлягає подальшому захисту від розголошення.

У запереченнях на ухвали слідчого судді не наведено будь-яких переконливих доводів щодо того, що гіпотетичне непроголошення ухвал слідчого судді про надання дозволів на обшуки, які розглядались у закритих судових засіданнях, будь-яким чином порушувало ті чи інші права і свободи обвинуваченого, а також підтвердило чи спростувало б факт кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується.

Крім того, КПК містить пряму норму щодо нездійснення фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду слідчим суддею питань про проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

4) Щодо заперечень на ухвалу слідчого судді про відмову у відводі детектива, то суд зазначає, що стаття 77 КПК містить вичерпний перелік обставин, за яких прокурор, слідчий не має права брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 80 КПК, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Виходячи з положень частини 2 статті 81 КПК, заяву про відвід прокурора чи слідчого під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження - суд, який його здійснює.

Неупереджений та об`єктивний розгляд судової справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, та з метою дотримання такого учасники кримінального провадження мають право заявити відвід, який відповідно до частини 5 статті 80 КПК повинен бути вмотивованим, тобто в будь-якому випадку презумується неупередженість, аж доки не буде надано належних доказів існування обставин, які викликали б обґрунтовані сумніви в такому. При цьому належить зазначити, що поняття «інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості» є суб`єктивно оціночним, і його тлумачення залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує, проте в будь-якому випадку таке має бути обумовлено конкретними фактами, які можуть бути перевірені.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), неупередженість повинна визначатись на підставі суб`єктивного критерію (поведінка прокурора чи слідчого, яка надає можливість встановити, чи мав такий у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість), а також на підставі об`єктивного критерію (чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність слідчого чи прокурора).

Також, відповідно до Керівних принципів ООН щодо ролі обвинувачів, прийнятих восьмим Конгресом ООН із запобігання злочинності і поводження з правопорушниками (Гавана, Куба, 27.08-07.09.1990), обвинувачі відповідно до закону виконують свої обов`язки справедливо, послідовно та швидко, поважають і захищають людську гідність й захищають права людини, сприяючи тим самим забезпеченню належного процесу і безперебійного функціонування системи кримінального правосуддя. При виконанні своїх обов`язків обвинувачі виконують свої функції неупереджено та уникають будь-якої дискримінації на основі політичних переконань, соціального походження, раси, культури, статі або будь-якої іншої дискримінації; захищають державні інтереси, діють об`єктивно, належним чином враховують становище підозрюваного та жертви і звертають увагу на всі обставини, що мають відношення до справи, незалежно від того, вигідні чи невигідні вони для підозрюваного (пункти 12, 13).

Пунктом 17 частини 1 статті 3 КПК визначено, що слідчий - службова особа органу Національної поліції, органу безпеки, органу Державного бюро розслідувань, органу Бюро економічної безпеки України, Головного підрозділу детективів, підрозділу детективів, відділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.

Частиною 2 статті 40 КПК визначені повноваження слідчого, до яких зокрема належить безпосереднє здійснення або доручення оперативним підрозділам досудового розслідування шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій у випадках, встановлених цим кодексом, та прийняття необхідних процесуальних рішень у випадках, передбачених цим кодексом.

Частиною 5 статті 40 КПК визначено, що слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

За твердженням заявника детектив НАБУ ОСОБА_166 мав особистий інтерес в результатах досудового розслідування і є упередженим, оскільки такий детектив викликав тоді підозрюваного ОСОБА_14 на 21.01.2020, 22.01.2020, 23.01.2020 для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №52019000000000898 від 10.10.2019 зважаючи на те, що на станом на 14.01.2020 ознайомлення з матеріалами досудового розслідування не було завершено із-за позиції сторони захисту.

Суд вважає повністю обґрунтованим висновок слідчого судді, що виклик підозрюваного на три дати не є тією обставиною, що свідчить про упередженість детектива чи викликає обґрунтовані сумніви в його неупередженості. Заявлений відвід не містив об`єктивно підтверджених даних про існування обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості або особистій заінтересованості детектива, тоді як сама по собі незгода учасників провадження з процесуальними діями детектива та прийнятими процесуальними рішеннями не є належними підставами для відводу. За таких обставин заява про відвід задоволенню не підлягала.

Суд також зазначає, що КПК містить механізм оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора, однак заявниками не було надано суду доказів будь-якого оскарження процесуальних рішень чи дій детектива ОСОБА_66 під час досудового розслідування.

5) Щодо заперечень захисника на ухвалу слідчого судді про встановлення стороні захисту строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, суд зазначає, що частиною 1 статті 7 КПК зокрема визначено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, належить розумність строків.

Зміст засади розумності строків розкриває стаття 28 КПК, частини 1-3, 5 якої визначають, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень. Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.

Частинами 1, 2 статті 283 КПК визначено, що особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження. Прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Частинами 1-3 статті 290 встановлено, що визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.

Відповідно до частини 10 статті 290 КПК, сторонам кримінального провадження, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ. У разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов`язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів. Клопотання розглядається слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду, не пізніше п`яти днів з дня його надходження до суду з повідомленням сторін кримінального провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час проведення судового засідання, не перешкоджає розглядові клопотання.

Пункт 19 частини 1 статті 3 КПК визначає таке значення терміну «сторони кримінального провадження» - з боку обвинувачення: слідчий, дізнавач, керівник органу досудового розслідування, керівник органу дізнання, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники.

Тобто КПК передбачає можливість встановлення строку на ознайомлення із матеріалами, до яких надано доступ, для будь-якої сторони кримінального провадження, та/або потерпілого, та/або представників юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, як за клопотанням сторони обвинувачення, так й за клопотанням сторони захисту.

Разом з тим, КПК не містить конкретного переліку підстав та обставин, за яких поведінка сторони кримінального провадження може вважатися зволіканням при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ.

В пункті 4.3 Рішення Конституційного Суду України (КСУ) від 18.01.2012 у справі № 1-4/2012 (справа про ознайомлення обвинуваченого і захисника з матеріалами кримінальної справи) зазначено, що ознайомлення обвинуваченого чи його захисника з матеріалами справи є елементом кримінального судочинства і його порядок відповідно до пункту 14 частини першої статті 92 Конституції України визначається законами України. Відтак право на таке ознайомлення не є абсолютним. Там же зазначено, що Європейський суд неодноразово зазначав, що право на захист не є абсолютним, а за змістом статті 6 Конвенції прийнятними є лише вкрай необхідні заходи, які обмежують право на захист (рішення від 23 квітня 1997 року у справі «Ван Мехелен та інші проти Нідерландів», від 25 вересня 2008 року у справі «Полуфакін і Чернишов проти Росії»). Як зауважив Європейський суд, підпункт «b» пункту 3 статті 6 Конвенції гарантує обвинуваченому «мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту», а це означає, що така підготовка охоплює все, що є «необхідним» для підготовки розгляду справи судом. Крім того, можливості, доступні кожному, хто обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, мають включати ознайомлення - для цілей підготовки свого захисту - з результатами розслідувань, які проводилися протягом усього провадження у справі. Однак питання адекватності часу і можливостей, наданих обвинуваченому, слід вирішувати в контексті обставин кожної конкретної справи (рішення від 21 жовтня 2010 року у справі «Корнєв і Карпенко проти України»). Так, у рішенні від 18 лютого 2010 року у справі «Гаважук проти України» Європейський суд визнав, що можливість обвинуваченого ознайомитися з матеріалами справи протягом п`яти днів є достатнім часом у цій справі в розумінні підпункту «b» пункту 3 статті 6 Конвенції.

Системний аналіз вищенаведеного свідчить, що для встановлення факту зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, належить врахувати обсяг матеріалів досудового розслідування; складність кримінального провадження; умови такого доступу до матеріалів; час, який сплинув з моменту надання такого доступу, а також інші критерії для визначення розумності строку, зокрема, поведінку конкретних учасників кримінального провадження і спосіб реалізації стороною кримінального провадження обов`язку розкриття доказів. Тобто з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження належить відшукати логічний баланс між принципом розумності строків та іншими принципами, зокрема такими як право на захист та змагальність сторін.

У цьому випадку, слідчий суддя визнав, що позиція сторони захисту, висловлена під час розгляду клопотання, дають підстави для висновку про зволікання стороною захисту при ознайомленні з матеріалами досудового розслідування. Відтак, враховуючи обсяг та складність матеріалів, слідчий суддя дійшов до висновку про доцільність встановлення строку на ознайомлення терміном 10 днів, тобто до 06.02.2020 року включно, якого на думку слідчого судді, достатньо для ознайомлення з матеріалами, до яких надано доступ стороні захисту. Визначаючи такий строк для ознайомлення, слідчий суддя враховував також факт наявності всіх копій матеріалів досудового розслідування з 14.01.2020 у розпорядженні сторони захисту.

Суд погоджується із таким висновком слідчого судді, при цьому зазначає, що єдиним наслідком встановлення строку для ознайомлення з матеріалами є констатація того, що сторона захисту реалізувала своє право на доступ до матеріалів. В ході цього судового розгляду сторона захисту займала надзвичайно проактивну позицію, неодноразово зверталась до суду з заявами і клопотаннями, із запереченнями щодо доказів сторони обвинувачення, ознайомлювалась з матеріалами кримінального провадження, з чого вбачається, що доводи про нібито необґрунтоване встановлення строку на ознайомлення будь-яким чином не перешкоджали реалізації права на захист.

6) Відтак суд зауважує, що наведені в запереченнях захисника на ухвали слідчих суддів доводи є надуманими та фактично зводяться до незгоди із судовими рішеннями.

6.3.2. Клопотання сторони захисту про визнання доказів неналежними, очевидно недопустимими та недопустимими.

1) За час судового провадження стороною захисту практично щодо кожного документа сторони обвинувачення подані вельми об`ємні багатоаркушні «правові позиції» та клопотання про визнання спочатку очевидно недопустимими (у задоволенні яких суд відмовляв в судових засіданнях) та одразу ж недопустимими доказів, які містили фактично ідентичні доводи, а саме:

21.01.2021:

- правові позиції захисників ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 щодо визнання неналежними доказами, а саме:

1) витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні №52019000000000898 (том 3, аркуші 174 -178),

2) заяви від 10.10.2019 ОСОБА_40 про вчинення кримінального правопорушення (том 3, аркуші 179-187),

3) повідомлення від 11.10.2019 детектива ОСОБА_50 керівнику САП ОСОБА_57 про початок досудового розслідування та повідомлення від 11.10.2019 №044-188/34886 ОСОБА_40 про початок досудового розслідування (том 3, аркуші 188-193),

4) постанови від 10.10.2019 заступника керівника Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_167 про визначення слідчого, який здійснюватиме досудове розслідування від 10.10.2019, постанови від 11.10.2019 заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_60 про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні, постанови від 01.11.2019 керівника Головного підрозділу детективів ОСОБА_168 про визначення складу слідчої групи у кримінальному провадженні та старшого слідчої групи (том 3, аркуші 194-199),

5) рапорта від 05.11.2019 прокурора ОСОБА_10 про виявлення кримінального правопорушення (том 3, аркуші 200-205),

6) постанови від 05.11.2019 керівника САП ОСОБА_60 про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні №42019000000002365 (том 3, аркуші 206-211),

7) постанови від 05.11.2019 керівника САП ОСОБА_60 про об`єднання матеріалів кримінальних проваджень №52019000000000898 та №42019000000002365 (том 3, аркуші 212-218),

8) постанови від 05.11.2019 керівника Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_168 про визначення слідчої групи та старшого слідчої групи (том 3, аркуші 219-226),

9) постанови керівника Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_168 від 14.11.2019 про визначення слідчої групи та старшого слідчої групи (том 3, аркуші 227-234).

26.01.2021:

- правові позиції адвокатів ОСОБА_20, ОСОБА_19, ОСОБА_21 щодо визнання неналежними доказами такого:

1) письмової згоди від 10.10.2019 ОСОБА_40 на залучення його до конфіденційного співробітництва (том 4, аркуші 25-27),

2) постанови від 31.10.2019 №19/7712т детектива ОСОБА_50 про залучення ОСОБА_40 до конфіденційного співробітництва та до участі в проведенні НСРД (том 4, аркуші 28-33),

3) клопотання від 30.10.2019 № 20/3-1731т заступника Генерального прокурора- керівника САП ОСОБА_60 про надання дозволу на проведення НСРД відносно ОСОБА_14 та ухвалу слідчого судді ВАКС від 01.11.2019 № 208т (про надання дозволу на проведення НСРД відносно ОСОБА_14 (том 4, аркуші 34-42),

4) доручення від 01.11.2019 № 19/7753т детектива НАБУ ОСОБА_50 оперативному підрозділу на проведення НСРД (том 4, аркуші 43-49),

- клопотання адвокатів ОСОБА_20, ОСОБА_19, ОСОБА_21 про визнання очевидно недопустимим доказом протокол від 19.11.2019 № 19/8294т за результатами НСРД - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, у задоволенні якого судом відмовлено в судовому засіданні (том 4, аркуші 50-63).

03.03.2021:

- правові позиції адвокатів ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 щодо визнання неналежними доказами

1) постанови від 31.10.2019 заступника Генерального прокурора - керівника САП про проведення НСРД - контроль за вчиненням злочину (том 4, аркуші 135-145),

2) постанови від 05.11.2019 заступника Генерального прокурора - керівника САП про проведення НСРД- контроль за вчиненням злочину (том 4, аркуші 181-188),

- клопотання адвокатів ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 про визнання недопустимим доказом протоколу від 19.11.2019 за результатами проведення НСРД-зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (том 4, аркуші 143-156),

- клопотання про визнання очевидно недопустимим доказом протоколу від 07.11.2019 за результатами проведення НСРД - контроль за вчиненням злочину, у задоволенні якого судом відмовлено в судовому засіданні (том 4, аркуші 157-168),

- клопотання про визнання недопустимим доказом протоколу від 07.11.2019 за результатами проведення НСРД- контроль за вчиненням злочину (том 4, аркуші 169-180),

- клопотання про визнання очевидно недопустимим доказом протоколу від 07.11.2019 за результатами проведення НСРД - контроль за вчиненням злочину, у задоволенні якого судом відмовлено в судовому засіданні (том 4, аркуші 189-201).

31.03.2021:

- клопотання адвокатів ОСОБА_20, ОСОБА_21 про визнання очевидно недопустимим доказом протоколу від 05.11.2019 огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів ОСОБА_39, у задоволенні якого судом відмовлено в судовому засіданні (том 5, аркуші 47-60),

- клопотання адвокатів ОСОБА_19, ОСОБА_20 про визнання недопустимим доказом протоколу від 05.11.2019 огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів ОСОБА_39 (том 5, аркуші 61-74).

24.06.2021:

- клопотання адвокатів ОСОБА_20, ОСОБА_21 про визнання очевидно недопустимим та неналежним доказом протоколу від 08.11.2019 огляду виявленої інформації у мережі Інтернет з веб-сайту Національного банку України, у задоволенні якого судом відмовлено в судовому засіданні (том 5, аркуші 239-247).

- клопотання адвокатів ОСОБА_20, ОСОБА_21 про визнання недопустимим та неналежним доказом протоколу від 08.11.2019 огляду виявленої інформації у мережі Інтернет з веб-сайту Національного банку України (том 6, аркуші 1-9),

- клопотання адвокатів ОСОБА_20, ОСОБА_21 про визнання очевидно недопустимим доказом протоколу від 07.11.2019 за результатами проведення НСРД - аудіо-, відеоконтроль особи, у задоволенні якого судом відмовлено в судовому засіданні (том 6, аркуші 14-34),

- клопотання адвокатів ОСОБА_20, ОСОБА_21 про визнання недопустимим доказом протоколу від 07.11.2019 за результатами проведення НСРД - аудіо-,відеоконтролю особи (том 6, аркуші 35-55).

27.07.2021:

- клопотання адвокатів ОСОБА_20, ОСОБА_21 про визнання очевидно недопустимим доказом протоколу від 19.11.2019 за результатами НСРД - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, у задоволенні якого судом відмовлено в судовому засіданні (том 6, аркуші 112-126),

- клопотання адвокатів ОСОБА_20, ОСОБА_21 про визнання недопустимим доказом протоколу від 19.11.2019 за результатами НСРД - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (том 6, аркуші 127-140),

- клопотання адвокатів ОСОБА_20, ОСОБА_21 про визнання очевидно недопустимим доказом протоколу від 15.11.2019 за результатами проведення НСРД - візуального спостереження за особою у публічно доступних місцях, з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження, у задоволенні якого судом відмовлено в судовому засіданні (том 6, аркуші 141-157),

- клопотання адвокатів ОСОБА_20, ОСОБА_21 про визнання недопустимим доказом протоколу від 15.11.2019 за результатами проведення НСРД - візуального спостереження за особою у публічно доступних місцях, з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження (том 6, аркуші 158-174).

16.09.2021:

- клопотання адвокатів ОСОБА_20, ОСОБА_21 про визнання очевидно недопустимим доказом протоколу від 07.11.2019 за результатами проведення НСРД - аудіо-, відеоконтролю особи, у задоволенні якого судом відмовлено в судовому засіданні (том 7, аркуші 13-33),

- клопотання адвокатів ОСОБА_20, ОСОБА_21 про визнання недопустимим доказом протоколу від 07.11.2019 за результатами проведення НСРД - аудіо-, відеоконтролю особи (том 7, аркуші 34-54).

29.10.2021:

- правова позиція адвокатів ОСОБА_20, ОСОБА_21 про визнання неналежними доказами клопотання від 05.11.2019 заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_60 про надання дозволу на проведення обшуку службового кабінету ОСОБА_14 та ухвали слідчого судді ВАКС від 05.11.2019 в справі №991/1482/19 (провадження 1- кс/991/1969/19) щодо надання дозволу на проведення обшуку службового кабінету НОМЕР_48 ОСОБА_14 (том 8, аркуші 30-39).

11.11.2021:

- клопотання адвокатів ОСОБА_20, ОСОБА_21 про визнання очевидно недопустимим доказом протоколу від 07.11.2019 обшуку, у задоволенні якого судом відмовлено в судовому засіданні (том 8, аркуші 133-147).

08.12.2021:

- клопотання адвокатів ОСОБА_20, ОСОБА_21 про визнання очевидно недопустимим та неналежним доказом протоколу від 08.11.2019 огляду копії адміністративної справи №591/6070/19 відносно ОСОБА_40, у задоволенні якого судом відмовлено в судовому засіданні (том 8, аркуші 234-240).

13.01.2022:

- правова позиція адвокатів ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 про визнання неналежними доказами клопотання від 05.11.2019 заступника Генерального прокурора-керівника САП ОСОБА_60 про проведення обшуку транспортного засобу - автомобіля «NISSAN X-TRAIL» та ухвали слідчого суді ВАКС від 05.11.2019 у справі №991/1482/19 (провадження 1-кс/991/1967/19) (том 9, аркуші 34-43),

- клопотання адвокатів ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 про визнання очевидно недопустимим доказом протоколу від 07.11.2019 та технічного запису обшуку транспортного засобу - автомобіля «NISSAN X-TRAIL», у задоволенні якого судом відмовлено в судовому засіданні (том 9, аркуші 44-73),

- клопотання адвокатів ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 про визнання недопустимим доказом протоколу від 07.11.2019 та технічного запису обшуку транспортного засобу - автомобіля «NISSAN X-TRAIL» (том 9, аркуші 74-92).

09.02.2023:

- клопотання адвоката ОСОБА_19 про визнання недопустимим доказом протоколу від 07.11.2019 та технічного запису процесуальної дії - обшуку житлового будинку з надвірними спорудами, який розташований за адресою АДРЕСА_1 ) (том 13, аркуші 139-154).

06.04.2023:

- клопотання адвоката ОСОБА_20 про визнання недопустимим і неналежним доказом клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_14 та ухвали слідчого судді ВАКС ОСОБА_47 від 15.11.2019 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави в справі №991/1482/19 (провадження 1-кс/991/2259/19) (том 14, аркуші 25-31),

- клопотання адвокатів ОСОБА_19, ОСОБА_20 про визнання очевидно недопустимим доказом протоколу обшуку від 07.11.2019 службового кабінету НОМЕР_48, у задоволенні якого судом відмовлено в судовому засіданні (том 14, аркуші 32-46),

- клопотання адвоката ОСОБА_20 про визнання недопустимим та неналежним доказом листа до управління ДМС у Сумській області від 19.11.2019 №0412-029/40482» (том 14, аркуші 47-53),

- клопотання адвоката ОСОБА_20, про визнання недопустимим та неналежним доказом постанови від 14.11.2019 директора НАБУ ОСОБА_84 про арешт майна з доданою Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №207408825 від 23.04.2020 (том 14, аркуші 54-64),

- клопотання адвоката ОСОБА_20 про визнання очевидно недопустимим доказом протоколу від 15.11.2019 за результатами проведення НСРД-візуального спостереження за особою у публічно доступних місцях, використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження (том 14, аркуші 65-82),

- клопотання адвоката ОСОБА_20 про визнання недопустимим та неналежним доказом постанови від 07.11.2019 директора НАБУ ОСОБА_84 про арешт майна (том 14, аркуші 83-91),

- клопотання адвокатів ОСОБА_19, ОСОБА_20 про визнання недопустимим та неналежним доказом протоколу від 08.11.2019 огляду виявленої інформації у мережі Інтернет з веб-сайту Національного банку України (том 14, аркуші 92-99),

- правова позиція сторони захисту адвоката ОСОБА_20 щодо недопустимості та неналежності інформації з реєстру речових прав на земельні ділянки (том 14, аркуші 109-118),

- клопотання адвоката ОСОБА_20 про визнання недопустимим доказом протоколу від 07.11.2019 за результатами проведення НСРД - аудіо-, відеоконтролю особи (том 14, аркуші 128-149),

- клопотання захисника ОСОБА_20 про визнання очевидно недопустимим доказом протоколу від 07.11.2019 за результатами проведення НСРД-аудіо-,відеоконтролю особи (том 14, аркуші 159-180),

- правова позиція сторони захисту - адвоката ОСОБА_20 щодо недопустимості та неналежності актового запису про шлюб №1497 від 15,12.2012 (том 14, аркуші 181-189),

- клопотання адвокатів ОСОБА_19, ОСОБА_20 про визнання очевидно недопустимим та неналежним доказом протоколу від 08.11.2019 огляду виявленої інформації у мережі Інтернет з веб-сайту Національного банку України (том 14, аркуші 190-197),

- клопотання адвоката ОСОБА_20 про визнання недопустимим доказом протоколу від 15.11.2019 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - візуального спостереження за особою у публічно доступних місцях, з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження (том 14, аркуші 198-215),

- правова позиція сторони захисту - адвоката ОСОБА_20 - щодо недопустимості та неналежності «Інформації НАІС про належність т/з ОСОБА_14 та ОСОБА_85 » (том 14, аркуші 216-224).

27.05.2024:

- клопотання адвоката ОСОБА_17 про визнання недопустимими доказами грошових коштів в сумі 2000 (дві тисячі) доларів США, а саме 20 банкнот номіналом по 100 доларів США кожна з такими серіями і томерамм:1) MJ 01958410 А; 2) LE 20158490 Е; 3) ML 80263656 Е; 4) ML 80263657 Е; 5) ML 80263202 Е; 6) ML 80263203 Е; 7) ML 80263204 Е; 8) ML 80263645 Е; 9) LB 13662157 Р; 10) НК 29128642 С; 11) ML 80263651 Е; 12) ML 80263652 Е; 13) ML 80263653 Е; 14) ML 89280286 С; 15) ML 89280285 С; 16) ML 89280281 С; 17) ML 89280280 С; 18) ML 89280279 С; KF 63977716 В; 20) КВ 17613956J), їх фотокопії та похідних від них матеріалів, де зазначено зокрема, що «05 листопада 2019 було складено протокол огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів, в якому зазначається, що «Безпосереднім об`єктом огляду с гроші кошти в сумі 2000 (дві тисячі) Доларів США, а саме 20 банкнот номіналом по 100 доларів США кожна з такими серіями і номерами… Однак, у вищевказаному протоколі взагалі не зазначено про походження коштів…Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що в матеріалах кримінального провадження мас міститись інформація про походження грошових коштів, які використовувались під час контролю за вчиненням злочину. Ці кошти можуть бути як отримані зі спеціальних фондів органів правопорядку, так і надані особисто заявником…Звертаю увагу суду на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які згадки про походження коштів, які використовувалися під час слідчого експерименту» (том 18, аркуші 231-246).

2) Оцінка судом правових позицій та клопотань сторони захисту про неналежність доказів.

Сторона захисту обґрунтовувала неналежність документів (1) витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні №52019000000000898 (том 3, аркуші 174 -178), 2) заяви від 10.10.2019 ОСОБА_40 про вчинення кримінального правопорушення (том 3, аркуші 179-187), 3) повідомлення від 11.10.2019 детектива ОСОБА_50 керівнику САП ОСОБА_57 про початок досудового розслідування та повідомлення від 11.10.2019 №044-188/34886 ОСОБА_40 про початок досудового розслідування (том 3, аркуші 188-193), 4) постанови від 10.10.2019 заступника керівника Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_167 про визначення слідчого, який здійснюватиме досудове розслідування від 10.10.2019, постанови від 11.10.2019 заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_60 про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні, постанови від 01.11.2019 керівника Головного підрозділу детективів ОСОБА_168 про визначення складу слідчої групи у кримінальному провадженні та старшого слідчої групи (том 3, аркуші 194-199), 5) рапорта від 05.11.2019 прокурора ОСОБА_10 про виявлення кримінального правопорушення (том 3, аркуші 200-205), 6) постанови від 05.11.2019 керівника САП ОСОБА_60 про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні №42019000000002365 (том 3, аркуші 206-211), 7) постанови від 05.11.2019 керівника САП ОСОБА_60 про об`єднання матеріалів кримінальних проваджень №52019000000000898 та №42019000000002365 (том 3, аркуші 212-218), 8) постанови від 05.11.2019 керівника Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_168 про визначення слідчої групи та старшого слідчої групи (том 3, аркуші 219-226), 9) постанови керівника Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_168 від 14.11.2019 про визначення слідчої групи та старшого слідчої групи (том 3, аркуші 227-234), 10) письмової згоди від 10.10.2019 ОСОБА_40 на залучення його до конфіденційного співробітництва (том 4, аркуші 25-27), 11) постанови від 31.10.2019 №19/7712т детектива ОСОБА_50 про залучення ОСОБА_40 до конфіденційного співробітництва та до участі в проведенні НСРД (том 4, аркуші 28-33), 12) клопотання від 30.10.2019 № 20/3-1731т заступника Генерального прокурора- керівника САП ОСОБА_60 про надання дозволу на проведення НСРД відносно ОСОБА_14 та ухвалу слідчого судді ВАКС від 01.11.2019 № 208т (про надання дозволу на проведення НСРД відносно ОСОБА_14 (том 4, аркуші 34-42), 13) доручення від 01.11.2019 № 19/7753т детектива НАБУ ОСОБА_50 оперативному підрозділу на проведення НСРД (том 4, аркуші 43-49), 14) постанови від 31.10.2019 заступника Генерального прокурора - керівника САП про проведення НСРД - контроль за вчиненням злочину (том 4, аркуші 135-145), 15) постанови від 05.11.2019 заступника Генерального прокурора - керівника САП про проведення НСРД- контроль за вчиненням злочину (том 4, аркуші 181-188), 16) протоколу від 08.11.2019 огляду виявленої інформації у мережі Інтернет з веб-сайту Національного банку України (том 6, аркуші 1-9), 17) протоколу від 07.11.2019 за результатами проведення НСРД - аудіо-, відеоконтроль особи, у задоволенні якого судом відмовлено в судовому засіданні (том 6, аркуші 14-34), 18) клопотання від 05.11.2019 заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_60 про надання дозволу на проведення обшуку службового кабінету ОСОБА_14 та ухвали слідчого судді ВАКС від 05.11.2019 в справі №991/1482/19 (провадження 1- кс/991/1969/19) щодо надання дозволу на проведення обшуку службового кабінету НОМЕР_48 ОСОБА_14 (том 8, аркуші 30-39), 19_ клопотання від 05.11.2019 заступника Генерального прокурора-керівника САП ОСОБА_60 про проведення обшуку транспортного засобу - автомобіля «NISSAN X-TRAIL» та ухвали слідчого суді ВАКС від 05.11.2019 у справі №991/1482/19 (провадження 1-кс/991/1967/19), 20) клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_14 та ухвали слідчого судді ВАКС ОСОБА_47 від 15.11.2019 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави в справі №991/1482/19 (провадження 1-кс/991/2259/19) (том 14, аркуші 25-31), 21) листа до управління ДМС у Сумській області від 19.11.2019 №0412-029/40482» (том 14, аркуші 47-53), 22) постанови від 14.11.2019 директора НАБУ ОСОБА_84 про арешт майна з доданою Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №207408825 від 23.04.2020 (том 14, аркуші 54-64), 23) постанови від 07.11.2019 директора НАБУ ОСОБА_84 про арешт майна (том 14, аркуші 83-91), 24) протоколу від 08.11.2019 огляду виявленої інформації у мережі Інтернет з веб-сайту Національного банку України (том 14, аркуші 92-99), 25) інформації з реєстру речових прав на земельні ділянки (том 14, аркуші 109-118), 26) актового запису про шлюб №1497 від 15,12.2012 (том 14, аркуші 181-189), 27) протоколу від 08.11.2019 огляду виявленої інформації у мережі Інтернет з веб-сайту Національного банку України (том 14, аркуші 190-197), 28) «Інформації НАІС про належність т/з ОСОБА_14 та ОСОБА_85 » (том 14, аркуші 216-224), таким:

а) «ці документи не можуть вважатися доказами в розумінні статті 84 КПК, не мають жодного значення для предмету доказування у цьому кримінальному провадженні (ст. 91 КПК), лише захаращуватимуть справу, а також такі відкрито стороні захисту неуповноваженою особою, оскільки при об`єднанні матеріалів кримінальних проваджень №52019000000000898 від 10.10.2019 та №42019000000002365 від 05.11.2019 знову не було визначено групи детективів та прокурорів, що у відповідності до вимог статті 290 КПК прирівнюється до їх невідкриття та має наслідком неможливість використання цих документів як доказів».

Суд зазначає, що частиною 2 статті 84 КПК чітко врегульовано те, що процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Стаття 85 КПК визначає, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Згідно з частиною 1 статті 99 КПК, документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Відтак процесуальні документи, які були підставою для здійснення уповноваженими особами досудового розслідування, не є документами у розумінні статті 99 КПК, оскільки не містять зафіксованих та зібраних відповідними суб`єктами фактичних даних про протиправні діяння осіб або групи осіб.

Основним завданням слідчих і прокурорів, повноваження яких мають підтверджуватися від самого початку здійснення ними досудового розслідування, є здійснення ефективного розслідування кримінальних правопорушень, як і здійснення ефективного судового контролю слідчими суддями. Якщо такі повноваження вже були попередньо визначені як у виділеному чи об`єднаному кримінальному провадженні, аби у сторони не виникало сумнівів щодо здійснення досудового розслідування неуповноваженими особами, рішення про визначення слідчого (групи слідчих) та прокурора (групи прокурорів) необхідно надавати відразу після порушення цього питання під час судового розгляду.

Отже, не можна ототожнювати джерела доказів та процесуальні документи, які стали підставою для їхнього збирання, оскільки судове рішення за наслідками розгляду пред`явленого обвинувачення ухвалюється саме на підставі доказів, тоді як процесуальні документи щодо початку і руху кримінального провадження, реалізації повноважень органами досудового розслідування, прокуратури, слідчими суддями, якими цих осіб уповноважено на прийняття тих чи інших процесуальних рішень під час здійснення досудового розслідування, що є належною підставою для підтвердження того, що саме ці особи вправі здійснювати таке.

Відповідно до правових висновків Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду (ККС ВС), які містяться у постановах від 10.11.2022 в справі №206/4419/17, від 17.11.2022 в справі №564/2082/16-к, від 27.03.2023 в справі №146/1683/18, від 26.09.2023 №382/646/19, оскільки слідчий був уповноважений на проведення досудового розслідування, а прокурор - на здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням в рамках певних кримінальних проваджень, то після їх об`єднання в одне провадження немає необхідності приймати нові постанови про призначення слідчого та прокурора. Тобто у разі виділення кримінального провадження із іншого, ті ж прокурори та слідчі, які мали процесуальні повноваження на здійснення дій у межах первинного провадження, зберігають свої повноваження у межах виділеного провадження; та у разі об`єднання кримінальних проваджень за відсутності нової постанови про визначення групи прокурорів або слідчих, ті ж прокурори та слідчі, які були повноважними у межах окремих проваджень, вважаються такими, що й надалі мають повноваження у межах об`єднаного кримінального провадження.

Отже, суд визнав неспроможними твердження сторони захисту про неправомочність детективів та прокурорів, які були включені до складу груп у кримінальних провадженнях №52019000000000898 від 10.10.2019 та №42019000000002365 від 05.11.2019, оскільки повноваження таких підтверджено належними процесуальними документами, які засвідчують можливість використання доказів згідно із статтею 85 КПК.

б) «порушено порядок внесення відомостей до ЄРДР по кримінальному провадженню №42019000000002365 від 05.11.2019, яке об`єднано з кримінальним провадженням №52019000000000898 від 10.10.2019, оскільки відомості про друге кримінальне правопорушення внесено через 26 днів з моменту повідомлення заявником обставин».

Суд зазначає, що згідно із статтею 214 КПК початок досудового розслідування пов`язується з надходженням або самостійним виявленням слідчим, прокурором із будь-якого джерела обставин інформації, що може свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Самостійне виявлення кримінального правопорушення з будь-якого джерела слідчим чи прокурором означає, що ці суб`єкти кримінального процесу самі, незалежно від чиїхось заяв і повідомлень, виявляють ознаки кримінального правопорушення, зокрема, під час здійснення досудового розслідування іншого кримінального правопорушення в ході отримання й оцінки відповідних фактичних даних. Підставою внесення до ЄРДР відповідних відомостей є наявність у них об`єктивних фактичних даних, які б дійсно свідчили про існування фактів та обставин, які у своїй сукупності вказують на ознаки вчинення кримінального правопорушення.

10.10.2019 детективом НАБУ за заявою ОСОБА_40 внесено відомості до ЄРДР №52019000000000898 щодо висловлення суддею Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_14 прохання надати неправомірну вигоду за прийняття ним судового рішення у справі про адміністративне правопорушення №591/6070/19 із попередньою кваліфікацією за частиною 3 статті 368 КК. Згодом, 05.11.2019 прокурором САП ОСОБА_26 на підставі показань ОСОБА_40, наданих під час допиту в межах кримінального провадження №52019000000000898, вирішено внести відомості до ЄРДР за №42019000000002365 щодо факту висловлення ОСОБА_14 іншого прохання надати неправомірну вигоду за прийняття ним судового рішення вже у справі про адміністративне правопорушення №752/17354/19 після її надходження з Голосіївського районного суду міста Києва до Зарічного районного суду міста Суми.

Отже, такі дії прокурора будь-яким чином не порушують норми статті 214 КПК, оскільки обставини, які стали підставою для внесення ним відомостей до ЄРДР у кримінальному провадженні №42019000000002365, стали відомі лише 05.11.2019 під час допиту заявника ОСОБА_169 як свідка, та здійснені в межах повноважень прокурора, визначених КПК.

в) «залучення осіб до конфіденційного співробітництва здійснюється після початку досудового розслідування та прийняття рішення про проведення НСРД, однак ОСОБА_37 надав згоду на залучення його до конфіденційного співробітництва та проведення НСРД за його участю ще 10.10.2019, тобто фактично одночасно із заявою про буцімто вчинення кримінального правопорушення відносно нього. При цьому рішення про проведення НСРД у кримінальному провадженні №52019000000000898 будо прийнято через 21 день, тобто аж 01.11.2019. Також розгляд клопотання про надання дозволу на проведення НСРД відносно ОСОБА_14 від 30.10.2019 № 20/3-1731т відбувся з істотним порушенням норм процесуального законодавства, що має наслідком постановлення слідчим суддею незаконної ухвали від 01.11.2019 та визнання недопустимими всіх доказів, отриманих згідно з доктриною «плодів отруєного дерева» («fruit of the poisonous tree»)», оскільки в матеріалах кримінальної справи міститься клопотання від 30.10.2019заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_60 про надання дозволу на проведення НСРД. Однак, з огляду на ухвалу від 01.11.2019, слідчим суддею ВАКС ОСОБА_170 задоводено клопотання саме детектива (не прокурора) та надано дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_14 . По-друге, слідчим суддею було грубо порушено процесуальний строк, визначений КПК України для розгляду клопотання про надання дозволу на проведення НСРД, оскільки, клопотання про надання дозволу на проведення НСРД датоване 30.10.2019, а ухвала за результатом його розгляду постановлена 01.11.2019, тобто через 3 дні, а строк розгляду визначений КПК України «протягом шести годин»,

«щодо доручення оперативному підрозділу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 01.11.2019 за № 19/7753т, яке було направлено т.в.о. начальника ДОТЗ СБУ, не додано ухвалу слідчого судді ВАКС від 01.11.2019 за № 208 т, всупереч вимогам Інструкції про організацію проведення НСРД та використання їх результатів у кримінальному провадженні від 16.11.2012»

«щодо клопотань та ухвал слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуків автомобіля, житла та службового автомобіля ОСОБА_14, то на думку захисту метою проведення обшуку було відшукання речей, які б слугували підтвердженням вчинення ОСОБА_14 злочину. Однак, факт буцімто надання неправомірної вигоди, відповідно до обвинувального акту, начебто відбувся аж 06.11.2019, тобто лише на наступний день після звернення слідчого з таким клопотанням. Таким чином, на момент розгляду вказаного клопотання у слідчого судді були відсутні відомості про факт вчинення кримінального правопорушення, мова про яке йдеться у клопотанні. За таких обставин, оскільки слідчий не довів, що на час звернення з клопотанням про обшук кримінальне правопорушення було вчинено, слідчий суддя, керуючись ч. 5 ст. 234 КПК України, мав відмовити у його задоволенні. Можливість проведення обшуку для виявлення слідів кримінального правопорушення, яке ще не відбулося, надавала б широке поле для свавілля та безконтрольних дій правоохоронних органів по відношенню до особи.»

Згідно з частинами 1, 2 статті 248 КПК, слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії протягом шести годин з моменту його отримання. Розгляд клопотання здійснюється за участю особи, яка подала клопотання. У клопотанні зазначаються: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з розслідуванням якого подається клопотання; 3) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) Кримінального кодексу України; 4) відомості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких необхідно провести негласну слідчу (розшукову) дію; 5) обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення; 6) вид негласної слідчої (розшукової) дії та обґрунтування строку її проведення; 7) обґрунтування неможливості отримання відомостей про кримінальне правопорушення та особу, яка його вчинила, в інший спосіб; 8) відомості залежно від виду негласної слідчої дії про ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, електронну комунікаційну мережу, кінцеве (термінальне) обладнання тощо; 9) обґрунтування можливості отримання під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії доказів, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з`ясування обставин кримінального правопорушення або встановлення осіб, які його вчинили. До клопотання слідчого, прокурора додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого подається клопотання.

Суд зазначає, що зазначення в ухвалі слідчого судді ВАКС від 01.11.2019 слова «детектив» у різних відмінках замість слова «прокурор» є очевидною опискою, яка жодним чином не перешкоджає належному розумінню змісту судового рішення та не впливає на законність такого.

Пунктом 2.3.1 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції Україн від 16.11.2012 №114/1042/516/1199/936/1687/5 визначено, що у разі прийняття рішення про проведення негласної слідчої (розшукової) дії, у ході якої необхідно провести іншу негласну слідчу (розшукову) дію, яка вимагає постановлення ухвали слідчого судді, слідчий, прокурор звертається до нього з клопотанням у порядку, передбаченому ст. 248 КПК України.

Суд зазначає, що уявне чи реальне перевищення строку розгляду клопотання про проведення НСРД, встановленого частиною 1 статті 248 КПК, будь-яким чином не може свідчити про недопустимість доказів, здобутих за наслідками НСРД.

Також пунктами 3.3, 3.4 вищезазначеної Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні визначено, що слідчий, прокурор надсилає доручення керівнику органу, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення і у складі якого знаходяться орган розслідування та/або оперативні підрозділи, уповноважені на проведення негласних слідчих (розшукових) дій (ст. 246 КПК України). До доручення слідчого, прокурора додається ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії чи постанова слідчого, прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії.

Відповідно до такого, із змісту доручення від 01.11.2019 №20/3-1754т прокурора ОСОБА_10 детективам НАБУ на проведення НСРД (у порядку статті 40 КПК) (том 4, аркуш 120-121) вбачається, що до такого додавався примірник №1 ухвали слідчого судді ВАКС від 01.11.2019 №208т, що підтверджує дотримання вимог вищезазначеної Інструкції.

3) Оцінка судом клопотань сторони захисту про визнання очевидно недопустимими та недопустимими доказами.

а) Згідно зі статтею 26 КПК, диспозитивність, яка належить до основних засад кримінального провадження, передбачає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, які передбачено КПК, а суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесено на їх розгляд сторонами та віднесено до їх повноважень цим кодексом.

При цьому суд зазначає, що змагальність процесу передбачає свободу сторін у висловленні своїх заперечень, у тому числі щодо допустимості тих чи інших доказів, що випливає зі змісту частини 3 статті 89 КПК, яка передбачає, що сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими. Цьому праву кореспондує відповідний обов`язок іншої сторони довести допустимість такого доказу (частина 2 статті 92 КПК).

В судових засіданнях судом неодноразово розглядались клопотання сторони захисту про визнання очевидно недопустимими доказів, у задоволенні яких було відмовлено, разом з тим суд ухвалював рішення про оцінку доводів клопотань сторони захисту щодо недопустимості доказів при постановленні остаточного рішення в справі.

Зокрема, сторона захисту упродовж судового розгляду заявляла по декілька разів клопотання про недопустимість кожного із документів, наданих прокурором окремо, з одних і тих же підстав, в кожному з численних клопотань тотожно обґрунтовуючи недопустимість доказів (протокол за результатами НСРД - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж ОСОБА_14 від 19.11.2019 № 19/8294т з додатком диском, DVD-R № 04/17110 т, відповідно до якої зафіксовано на оптичному носії розмову ОСОБА_14, та особи, що ремонтує автомобіль ОСОБА_14 04.11.2019. (Т.4 а.с.50-63) протоколу за результатами НСРД- зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 19.11.2019 (Т.4 а.с.143-156), протоколу за результатами НСРД- контроль за вчиненням злочину від 07.11.2019 (Т.4 а.с.157-168) протоколу за результатами НСРД- контроль за вчиненням злочину від 07.11.2019 (Т.4 а.с.169-180), протоколу за результатами НСРД- контроль за вчиненням злочину (Т.4 а.с.189-201) протоколу огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів ОСОБА_39 від 05.11.2019 очевидно недопустимим доказом (Т.5 а.с. 47-60) протоколу огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів ОСОБА_39 від 05.11.2019 (Т.5 а.с. 61-74) протоколу огляду від 08.11.2019 (Т.5 а.с.239-247) протоколу огляду від 08.11.2019 ( Т.6. а.с.1-9) протоколу за результатами НСРД- аудіо -відеоконтроль особи від 07.11.2019 (Т6 а.с14-34) протоколу за результатами НСРД- аудіо -відеоконтроль особи від 07.11.2019 (Т6 а.с.35-55) протоколу за результатами НСРД- зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 19.11.2019 (Т6 а.с.112-126 та 127-140) протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - візуального спостереження за особою у публічно доступних місцях, з використанням відеозапису, aотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження від 15.11.2019 (Т6 а.с.141-157 та 158-174) клопотання про надання дозволу на проведення обшуку службового кабінету ОСОБА_14 від 05.11.2019, та ухвали слідчого судді ВАКС від 05.11.2019 (провадження 1- кс/991/1969/19), про надання дозволу на проведення обшуку службового кабінету НОМЕР_48 ОСОБА_14 ( Т.8, а с.30-39) протоколу за результатами НСРД аудіо відеоконтроль особи від 07.11.2019 (Т7 а.с.13-33 та 34-54) протокол обшуку від 07.11.2019, (Т.8 а.с. 133-147) протокол обшуку від 08.11.2019 (Т.8. а.с.234-240) протоколу обшуку від 07.11.2019 очевидно не допустимим (Т.9 а.с. 44-73) протоколу обшуку від 07.11. 2019 (Т.9 а.с. 74-92)», таким:

«- кореспондуючи доктрину «плодів отруєного дерева» до явно незаконних ухвал Вищого антикорупційного суду про надання дозволу на проведення НСРД, про надання дозволу на проведення обшуків, постановлених з грубим порушенням імперативних вимоги кримінального процесуального законодавства України щодо суб`єктів звернення до слідчого судді, строку розгляду клопотань, результати проведення на їх підставі НСРД та обшуків, оформлені відповідними протоколами є недопустимим доказом;

- протокол за результатами негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи від 07.11.2019 оформлений з грубим порушенням вимог КПК України, оскільки:

в порушення ч. 1 ст. 252 та ч. 1 ст. 104 КПК України, в протоколі не зафіксовано хід проведення вказаної слідчої (розшукової) дії;

в порушення ч. 1 ст. 106 КПК України, протокол складений не одразу після закінчення проведення НСРД, а через день;

в порушення ч. 1 ст. 106 КПК України, протокол складений детективом НАБУ, який таку слідчу дію не проводив; в порушення ч. 2 ст. 106 КПК України, додатки до протоколу, а саме карти пам?яті з відеозаписами НСРД, які є його невід?ємною частиною упаковані через день, після закінчення проведення самої негласної слідчої (розшукової) дії;

в порушення ч. 3 ст. 252 КПК України, протокол від 07.11.2019 щодо НСРД у період з 05.11.2019 по 06.11.2019, не був переданий прокурору в строк 24 години з моменту припинення НСРД;

- оскільки НСРД відносно ОСОБА_14 у період 05.11.2019 по 06.11.2019, здійснювались за участі ОСОБА_40, якого ще 31.10.2019 постановою детектива НАБУ ОСОБА_171 будо залучено до конфіденційного співробітництва, то їх хід та результати мали б оформлюватися протоколом про хід та результати негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину;

- протокол за результатами негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи від 07.11.2019 складений та відкритий стороні захисту неповноваженим суб?єктом, що у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК України є самостійною підставою для визнання доказу недопустимим;

- відкриття вказаного документу стороні захисту не уповноваженою особою відповідно до ст. 290 КПК України прирівнюється до не відкриття матеріалів та має наслідком неможливість використання вказаного протоколу від 07.11.2019 як доказу у кримінальному провадженні N? 52019000000000898»

б) Суд зауважує, що відповідно до статті 84 КПК, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Тобто закон розрізняє поняття «докази», якими є фактичні дані, та «процесуальні джерела доказів» - показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно із статтею 94 КПК суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

З огляду на викладене, суд зобов`язаний оцінити всі фактичні дані, надані сторонами, проте визнання недостовірним якихось із таких, не тягне автоматичну недостовірність інших, якщо така недостовірність не породжує обґрунтованих сумнівів щодо інших даних.

Відповідно до статті 86 КПК доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

КПК не визначає критеріїв допустимості доказів у контексті реалізації приписів статті 86, проте вони визначені в доктрині кримінального процесуального права: одержання фактичних даних із належного процесуального джерела; одержання фактичних даних належним суб`єктом; одержання фактичних даних у належному процесуальному порядку; належне оформлення джерела фактичних даних.

Відповідно до правової позиції Великої палати Верховного суду (ВП ВС), яка міститься у постанові від 31.08.2022 в справі №756/10060/17, «відповідно до ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Послідовність викладення в диспозиції правової норми наведених вище завдань дає підстави для висновку, що застосування належної юридичної процедури є не самоціллю, а важливою умовою досягнення результатів кримінального судочинства, визначених законодавцем як пріоритетні, захисту особи, суспільства та держави від злочинних посягань, охорони прав і свобод людини, забезпечення оперативного й ефективного розкриття кримінальних правопорушень і справедливого судового розгляду.

Невідповідність тим чи іншим вимогам закону нівелює доказове значення відомостей, одержаних у результаті відповідних процесуальних дій, не в будь-якому випадку, а лише в разі, якщо вона призвела до порушення прав людини і основоположних свобод або ж ставить під сумнів походження доказів, їх надійність і достовірність. Адже для прийняття законного й обґрунтованого рішення суд має отримувати максимально повну інформацію щодо обставин, які належать до предмета доказування, надаючи сторонам у змагальній процедурі достатні можливості перевірити й заперечити цю інформацію.

В основі встановлених кримінальним процесуальним законом правил допустимості доказів лежить концепція, відповідно до якої в центрі уваги суду повинні знаходитися права людини і виправданість втручання в них держави незалежно від того, яка саме посадова особа обмежує права.

На користь відповідного висновку свідчить зміст ст. 87 КПК, якою визначено критерії недопустимості засобів доказування у зв`язку з недотриманням законного порядку їх одержання. Згідно з частиною першою цієї статті недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, одержаній унаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Частинами другою і третьою цієї статті передбачено безальтернативний обов`язок суду констатувати істотне порушення прав людини і основоположних свобод і визнати недопустимими засоби доказування, отримані: в результаті процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, здійснених без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози його застосування; з порушенням права особи на захист; з показань чи пояснень, відібраних із порушенням права особи відмовитися від давання показань і не відповідати на запитання, або без повідомлення про таке право; з порушенням права на перехресний допит; з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні; після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування та прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень; в результаті обшуку житла чи іншого володіння особи, якщо до проведення даної слідчої дії не було допущено адвоката.

З наведеного слідує, що імперативною законодавчою забороною використовувати результати процесуальних дій як докази охоплюються випадки, коли недотримання процедури їх проведення призвело до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини заборони катування й нелюдського поводження (ст. 3 Конвенції, ч. 1 ст. 28 Конституції України), прав підозрюваного, обвинуваченого на захист, у тому числі професійну правничу допомогу (п. «с» ч. 3 ст. 6 Конвенції, ст. 59 Конституції України), на участь у допиті свідків (п. «d» ч. 3 ст. 6 Конвенції), права людини на повагу до свого приватного життя, недоторканність житла (ст. 8 Конвенції), на відмову давати показання щодо себе, членів своєї сім`ї та близьких родичів (ч. 1 ст. 63 Конституції України).

Відтак у кожному з вищезазначених випадків простежується чіткий зв`язок правил допустимості доказів з фундаментальними правами і свободами людини, гарантованими Конвенцією та/або Конституцією України.

З огляду на зазначене суд, вирішуючи питання про вплив порушень порядку проведення процесуальних дій на доказове значення отриманих у їх результаті відомостей, повинен насамперед з`ясувати вплив цих порушень на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні недоліки «зруйнували» або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання», й відтак зроблено такі висновки щодо застосування норми права «У випадку призначення експертизи слідчим, який не входить до складу визначеної у кримінальному провадженні слідчої групи суд, вирішуючи питання про допустимість даних висновку експерта як доказів, повинен у межах доводів сторін перевірити, чи призвів спосіб призначення експертизи до порушення тих чи інших прав і свобод людини, передбачених Конвенцією та/або Конституцією України. У разі визнання доказів недопустимими суд має вмотивувати свої висновки про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, зазначивши, які саме й чиї права і свободи було порушено і в чому це виражалося. Оцінюючи докази на предмет допустимості відповідно до критеріїв, встановлених кримінальним процесуальним законом, суд виходить з обставин конкретної справи і також повинен вмотивувати своє рішення».

Таким чином, недопустимими можуть бути лише докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, тоді як всі інші докази є допустимими.

в) Відповідно до правових позицій Об`єднаної палати (ОП) ККС ВС, які містяться у постанові від 25.09.2023 в справі №208/2160/18, «за усталеною судовою практикою під конфіденційним співробітництвом слід розуміти негласні відносини, що встановлюються уповноваженими органами з повнолітньою дієздатною особою і на засадах добровільності та конспіративності використовуються для вирішення завдань кримінального провадження.

За приписами ч. 1 ст. 275 КПК під час проведення НСРД слідчий має право використовувати інформацію, отриману внаслідок конфіденційного співробітництва з іншими особами, або залучати цих осіб до проведення НСРД у випадках, передбачених цим Кодексом.

Залучення до конфіденційного співробітництва є не окремим різновидом НСРД, а складовим елементом їх проведення, що вбачається з положень ч. 2 ст. 246 КПК, де визначаються види НСРД, серед яких залучення до конфіденційного співробітництва відсутнє.

Участь конфідента в контексті реалізації положень статей 223, 246, 271 КПК охоплюється змістом і є невід`ємною складовою процесуальної дії органу досудового розслідування, спрямованої на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Дії конфідента як невід`ємна складова НСРД у формі оперативної закупки фактично утворюють собою спосіб здійснення правоохоронним органом окремої процесуальної дії, метод втілення прихованих засобів виявлення і викриття кримінального правопорушення спеціальними підрозділами, отже, і виконавчий зміст здійснення правоохоронної діяльності у формі проведення НСРД.

Враховуючи характер конфіденційного співробітництва, орган розслідування сам визначає форми і способи його організації з урахуванням потреб розслідування, необхідності запобігти розголошенню факту і деталей такого співробітництва тощо…

Кримінальний процесуальний закон не забороняє стороні обвинувачення отримувати згоду на залучення до конфіденційного співробітництва та участь у НСРД у період часу, що передує даті прийняття рішення про проведення контролю за вчиненням злочину чи ухвалення слідчим суддею рішення про дозвіл на проведення НСРД.

Оскільки залучення особи до конфіденційного співробітництва й участь у НСРД є підготовчими діями сторони обвинувачення, спрямованими на підготовку до контролю за вчиненням злочину, проведення спостереження, відео-, аудіоконтролю особи, кримінальний процесуальний закон не встановлює вимог про те, щоб день та час постановлення прокурором рішення про проведення такої НСРД, як контроль за вчиненням злочину чи ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення НСРД - аудіо-, відеоконтроль особи, передували отриманню від особи згоди на її участь у НСРД…

Щодо оцінки протоколів про результати проведення НСРД, які було складено з порушенням строків, визначених приписами ст. 252 КПК, на предмет допустимості.

Не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону передача прокурору з недотриманням установленого в ст. 252 КПК строку складання протоколу про результати проведення НСРД - аудіо-, відеоконтроль особи та контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки. Складання протоколів поза межами строку, визначеного в ч. 3 ст. 252 КПК, не може саме по собі свідчити про недопустимість результатів проведеної НСРД.

Так, положеннями ч. 3 ст. 252 КПК визначено, що протоколи про проведення НСРД з додатками не пізніше ніж через 24 години з моменту припинення зазначених НСРД передаються прокурору. Проте таке порушення може впливати лише на оперативність досудового розслідування і своєчасність прийняття рішень прокурором задля його забезпечення. Сторона захисту може висловити свої зауваження з приводу цієї НСРД та врахувати її результати під час підготовки захисту лише за умови відкриття стороною обвинувачення відповідних протоколів та додатків як доказів у порядку ст. 290 КПК, на що не впливає дотримання строку, визначеного ч. 3 ст. 252 КПК.

Правила допустимості доказів не пов`язують сам факт складання протоколу НСРД поза межами строку, визначеного приписами ч. 3 ст. 252 КПК, з недопустимістю результатів НСРД.

Наведений критерій оцінки вказаного порушення узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду, зокрема, відображеною в постановах від 18 грудня 2019 року (справа № 588/1199/16-к, провадження № 51-3127км19), від 22 жовтня 2021 року (справа № 487/5684/19, провадження № 51-1569км21), від 27 жовтня 2021 року (справа № 712/2374/18, провадження №51-2166км21) тощо…

Отже, порушення приписів ч. 3 ст. 252 КПК не має істотного впливу на права підозрюваного, зокрема й на захист, і з огляду на це не містить ознак істотного порушення кримінального процесуального закону…

Доводи сторони захисту про недопустимість протоколу НСРД з тих підстав, що у протоколі НСРД про проведення аудіо-, відеоконтролю особи не зазначен відомості про застосовану в ході процесуальної дії спецтехніку правоохоронного органу, не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону, оскільки зміст протоколу НСРД не суперечить положенням статей 99, 104, 105, 252 КПК.

Об`єднана палата в постанові від 29 березня 2021 року (справа № 554/5090/16-к, провадження № 51-1878кмо20), з огляду на те, що до державної таємниці належать відомості про номенклатуру, фактичну наявність спеціальних технічних засобів чи спеціальної техніки, призначених для здійснення та забезпечення оперативно-розшукової, контррозвідувальної чи розвідувальної діяльності, є державною таємницею і стосуються не тільки конкретного кримінального провадження, виходила з того, що їх розголошення без належних і обґрунтованих підстав загрожує національним інтересам та безпеці, поняття і ознаки яких визначені в Законі України від 21 червня 2018 року № 2469-VIII «Про національну безпеку України».

Такий підхід є обґрунтованим і в цьому провадженні.

Володіння зазначеними відомостями без належних на те підстав дає змогу зацікавленій стороні впливати на результати такої діяльності, що створює загрозу національним інтересам і безпеці. З цих підстав, обумовлених потребою зберігати таємні поліцейські методи розслідування злочинів, ст. 246 КПК передбачено обмеження обов`язку розкриття у кримінальному провадженні відомостей про факт та методи проведення НСРД.

Об`єднана палата враховує, що в касаційній скарзі не наведено обґрунтування таких підстав, які б обумовили необхідність відкриття стороні захисту відомостей про ідентифікуючі ознаки спеціальних технічних засобів, призначених для негласного отримання інформації, розголошення яких без відповідних підстав загрожує національним інтересам та безпеці, у їх змісті та значенні, визначених у ст. 1 Закону України від 21 червня 2018 року № 2469-VIII «Про національну безпеку України»…

Щодо доводів про неправильне вирішення судами попередніх інстанцій питання про оцінку на предмет допустимості такого доказу, як протокол НСРД - оперативної закупки через відсутність корінця платіжного доручення про видачу коштів уповноваженим особам.

Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що у матеріалах кримінального провадження має міститися інформація про походження грошових коштів, які використовувалися під час контролю за вчиненням злочину. Ці кошти можуть бути як отримані зі спеціальних фондів органів правопорядку, так і надані особисто заявниками. Використання особистих коштів під час проведення НСРД у виді контролю за вчиненням злочину автоматично не обумовлює недопустимості фактичних даних щодо видачі грошових коштів чи результатів НСРД.

З метою реалізації уповноваженими особами приписів КПК ухвалено й діють спеціальні нормативні акти, які встановлюють підстави та порядок отримання працівниками правоохоронних органів грошових коштів за рахунок видатків спеціального призначення у кримінальному провадженні.

Водночас за приписами ст. 91 КПК джерело походження грошей, які використовуються під час оперативної закупки, не входить у предмет доказування у кримінальних правопорушеннях, передбачених ст. 307 КК.

Приписи статей 103-105, 233, 252 КПК стосовно фіксації ходу і результатів НСРД також не вимагають від органу досудового розслідування зазначати джерело походження грошей як платіжного засобу, який використовується під час проведення слідчих дій, спрямованих на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

Не містять таких вимог і приписи статей 246, 271 КПК.

У випадку проведення НСРД - контроль за вчиненням злочину, передбаченого ст. 307 КК, законодавець дозволяє не припиняти виявлений злочин, а спостерігати за його вчиненням до завершення і допускати вчинення нових діянь, які виступають окремими ланками кримінального ланцюга й об`єднані єдиним злочинним наміром, з тим, щоб розкрити ті, що лежать в основі вже виявлених.

Інформація про джерело походження коштів, які були використані в ході контролю за вчиненням злочину у виді оперативної закупки, набуває значення в контексті перевірки доводів сторони захисту про провокування злочину. Вона має бути оцінена у взаємозв`язку з відомостями, які відображені в процесуальних джерелах доказів, у документах, що є процесуальними підставами до їх отримання, що відтворюють процесуальний шлях отримання доказів стороною обвинувачення…

Об`єднана палата звертає увагу на те, що законодавство не встановлює вимог про ідентифікацію відповідним фінансовим органом чи установою грошових коштів за номіналами і номерами купюр до або під час передачі правоохоронному органу, як не встановлює вимог здійснювати такі дії в момент отримання грошей у фінансовій установі і для органу досудового розслідування.

Вказане вище виключає обґрунтовані сумніви в законності походження коштів для використання під час оперативної закупки. Той факт, що в матеріалах цієї справи відсутній «корінець платіжного доручення» від відповідної фінансової установи про видачу працівникам правоохоронних органів грошових коштів як видатків спеціального призначення та авансові звіти про використання коштів, не дає переконливих підстав до сумнівів щодо походження грошових коштів, використаних під час проведення контролю за вчиненням злочину, з огляду на що об`єднана палата відхиляє відповідні доводи сторони захисту», що стало підставою зокрема для таких висновків про застосування норми права:

«Висновок про застосування норми права, передбаченої ч. 3 ст. 252 КПК

Складання протоколу НСРД поза межами строку, визначеного приписами ч. 3 ст. 252 КПК, не є підставою для визнання такого протоколу недопустимим доказом.

Висновок про застосування норм права, передбачених статтями 246, 271 КПК

У матеріалах кримінального провадження має бути відображена інформація про походження грошових коштів, які використовувалися під час контролю за вчиненням злочину.

Відсутність у матеріалах справи «корінця платіжного доручення» про видачу працівникам правоохоронних органів грошових коштів як видатків спеціального призначення та авансового звіту про використання коштів не є істотним порушенням вимог КПК і має бути оцінена у взаємозв`язку з відомостями про джерело походження коштів».

г) Суд зазначає, що твердження сторони захисту про отримання доказів нібито «неуповноваженими на те особами» визнані неспроможними з зазначених підстав, тому повноваження детективів та прокурорів у цьому кримінальному провадженні належним чином підтверджені дослідженими в судових засіданнях процесуальними документами, тому судом не встановлено підстав, визначених статтею 87 КПК, які порушували б права та свободи людини, в тому числі право на захист, визначеного статтями 20, 42 КПК.

д). Вимоги щодо фіксації ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій, встановлені частиною 1 статті 252 КПК, а саме, що фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цим кодексом. За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки. Відомості про осіб, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії або були залучені до їх проведення, у разі здійснення щодо них заходів безпеки можуть зазначатися із забезпеченням конфіденційності даних про таких осіб у порядку, визначеному законодавством.

Частина 2 статті 252 КПК передбачає, що проведення негласних слідчих (розшукових) дій може фіксуватися за допомогою технічних та інших засобів.

Загальні правила фіксації кримінального провадження визначені статтями 103-107 КПК, зокрема, у протоколі мають відображатись характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання. НСРД ж проводяться із використанням різних технічних засобів, що є відмінним від застосування технічних засобів фіксації самої процесуальної дії, що визначено у частині 3 статті 104 та частини 2 статті 252 КПК.

Водночас відомості про спеціальні технічні засоби, призначені для негласного отримання інформації, (на відсутність яких посилалась сторона захисту) є державною таємницею, і не підлягають розголошенню (частина 1 статті 246 КПК, пункти 4.5.1, 4.5.6 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом голови Служби безпеки України від 12.08.2005 №440) та зазначенню у протоколах НСРД не підлягали, про що вище зазначено в постанові ОП ККС ВС від 25.09.2023 в справі №208/2160/18, правові позиції якої фактично спростовують усі надумані твердження сторони захисту.

Суд також зазначає, що недотримання вимог частини 3 статті 105 КПК при пакуванні додатків до протоколів НСРД у виді оптичних дисків, зокрема, відсутності засвідчення підписом особи, яка брала участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків, не є істотним порушенням прав та свобод людини, в тому числі права на захист, й відповідно, не вказує на недопустимість таких доказів, оскільки сторона захисту не приймала участі у проведенні НСРД.

Специфіка НСРД полягає у тому, що їх проводить сторона обвинувачення без розголошення методів і способів їх проведення, тому перепакування таких додатків різними учасниками з боку тієї ж сторони при зазначені ідентифікаційних ознак таких додатків у протоколі та на самому додатку, не вказує на істотні порушення прав та свобод людини та не ставить під об`єктивний сумнів їх достовірність.

Щодо недотримання вимог статті 106 КПК щодо необхідності складання протоколів безпосередньо після закінчення проведення НСРД та 24-годинного строку направлення їх з додатками прокурору відповідно до статті 252 КПК, то таке не є істотним порушенням прав та свобод людини, в тому числі, права на захист, та не стосується порядку отримання доказів, а тому не впливає на їх допустимість.

Крім того, не ґрунтуються на вимогах КПК твердження сторони захисту на неврегульованість безпосередньо КПК порядку і тактики проведення певних форм контролю за вчиненням злочину з метою необхідності забезпечення прозорості їх проведення і відповідно перевірки порядку їх проведення, оскільки порядок проведення НСРД та отримання доказів за їх результатами у достатній мірі врегульовано нормами глави 21 КПК, що дає можливість перевірити дотримання прав і свобод людини під час їх проведення. При цьому методи проведення НСРД відповідно до частини 1 статті 246 КПК не підлягають розголошенню, а тому і проведення окремих форм НСРД може бути врегульовано в окремих нормативно-правових актах, що не перебувають у вільному доступі, проте таке не впливає на допустимість доказів, адже суд має можливість у повній мірі перевірити і такі докази на предмет порядку їх отримання.

Зі змісту протоколів від 19.11.2019 №19/8294т, від 07.11.2019 №19/7925т, від 19.11.2019 № 19/8295т, від 15.11.2019 №19/8165т, від 07.11.2019 №19/7927т за результатами проведення НСРД у цьому кримінальному провадженні вбачається, що здійснювалась належна фіксація процесуальної дії, яка ретельно на вимогу сторони захисту досліджена з відповідних носіїв в судових засіданнях.

Суд зазначає, що у цих протоколах за результатами проведення НСРД хід слідчої дії відображено у достатньому об`ємі з відображенням усіх даних, що мають значення для провадження, та які планувалось отримати за результатами їх проведення, тобто зауваження сторони захисту з цього приводу є надуманими та неспроможними.

Оцінивши вищенаведені докази, суд не має сумнівів у достовірності даних, зазначених у протоколах за результатами проведення НСРД, оскільки вони неспростовно підтверджуються іншими доказами у справі, в тому числі доказами, які підтверджують можливість використання таких протоколів як доказів.

е) Щодо зауважень сторони захисту до протоколів обшуку від 07.11.2019 суд зазначає про необгрунтованість тверджень, що нібито детективи знали, де саме шукати сховані грошові кошти, та що дані про понятих при проведенні обшуків та затримання ОСОБА_14 не відповідають дійсності, оскільки такі зауваження не впливають на допустимість, достовірність та належність доказів.

Щодо протоколу обшуку автомобіля ОСОБА_14, то такий зазначив про порушення його права на захист, оскільки було проведено його особистий обшук нібито поза межами ухвали слідчого судді на проведення обшуку, під час проведення обшуку ОСОБА_14 не було роз`яснено права підозрюваного; під час обшуку приймали участь особи, що не занесені до протоколу, під час зупинки автомобіля до ОСОБА_14 застосовувалась сила, поняті не надавали на вимогу адвоката жодних документів та покинули місце проведення слідчої дії без дозволу детектива; на необхідність наявності згоди Вищої ради правосуддя на затримання судді ОСОБА_14 ; ухвалою слідчого судді не було надано дозволу на вилучення автомобіля, не відомо, хто здійснював відеофіксацію слідчої дії та чи роз`яснювались їм права спеціаліста, обшук було почато до пред`явлення ухвали про його дозвіл. Також у протоколі обшуку місця проживання ОСОБА_14 викладено заперечення ОСОБА_85 такого змісту - «не бачила де стояла банка, мене покликав детектив ОСОБА_166 і показав банку».

Суд зазначає, що відповідно до частини 7 статті 223 КПК обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов`язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.

У протоколах про проведення обшуків від 07.11.2019 зазначено, що під час проведення обшуку за місцем роботи ОСОБА_14 залучені поняті ОСОБА_172 та ОСОБА_173, під час обшуку автомобіля ОСОБА_14 залучені поняті ОСОБА_174 та ОСОБА_175, під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_14 залучені поняті ОСОБА_176, ОСОБА_177, ОСОБА_178 .

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 104 КПК протокол складається із вступної частини, до якої серед іншого, вносяться відомості про всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання).

Із зазначеного вбачається, що слідчий або прокурор, якому надано дозвіл на проведення обшуку, повинен внести до протоколу анкетні дані усіх учасників слідчої дії, проте КПК не визначає порядку встановлення особи понятого, так само як і обов`язку такого пред`являти іншим учасникам слідчої дії документ, який посвідчує його особу.

Також, відповідно до частини 1 статті 236 КПК України ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана слідчим чи прокурором.

Тобто обшук має виконуватись слідчим або прокурором, що було дотримано у цьому випадку, оскільки обшуки проводились детективами за участі оперативних працівників, що відповідає положенням частини 1 статті 41 КПК, згідно з якою оперативні підрозділи органів безпеки здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора. При цьому, визначаючи обов`язкову письмову форму доручення, КПК не встановлює конкретні вимоги до такого. Тому зазначення детективом у протоколі обшуку конкретного оперативного працівника є вираженням такої письмової форми відповідного доручення.

Суд не вважає таким, що істотно порушує права та свободи особи і, відповідно, впливає на допустимість доказів те, що під час проведення обшуку автомобіля обвинуваченого до місця проведення обшуку заходив та виходив детектив, який не входив до складу слідчої групи та який не був зазначений у протоколі обшуку, на що звернув увагу під час проведення обшуку присутній захисник, оскільки судом на підставі дослідження доказів не встановлено того, що він вчиняв які-небудь дії, які б свідчили про участь у проведенні такого обшуку, що визначені статті 236 КПК.

При цьому суд враховує правову позицію, яка міститься в постанові ККС ВС від 25.04.2023 в справі №753/130/19, згідно з якою, не може бути підставою для визнання протоколу обшуку недопустимим доказом те, що кількість учасників, зафіксована на відеозаписі обшуку є більшою, ніж зафіксовано в протоколі обшуку. Присутність же більшої кількості осіб, а ніж вказано в протоколі, автоматично не впливає на достовірність, належність та допустимість проведення цієї слідчої дії і законність вилучення під час обшуку речей.

Суд вважає також безпідставними посилання сторони захисту на те, що під час обшуку обвинувачений був змушений залишатись поряд з працівниками НАБУ, а тому набув статусу затриманої особи, оскільки відповідно до частини 3 статті 236 КПК, слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закінчення, що не дає підстав для набуття статусу затриманої особи.

Водночас, відповідно до частини 2 статті 236 КПК України для участі в проведенні обшуку може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, представник та інші учасники кримінального провадження. Незалежно від стадії цієї слідчої дії слідчий, прокурор, інша службова особа, яка бере участь у проведенні обшуку, зобов`язані допустити на місце його проведення захисника чи адвоката, повноваження якого підтверджуються згідно з положеннями статті 50 цього Кодексу.

Із вищезазначеного вбачається, що хоча особа, уповноважена на проведення обшуку, зобов`язана допустити захисника до проведення відповідної слідчої дії, у разі якщо останній виявив таке бажання, та це пов`язано із наданням правової допомоги його клієнту, проте запрошення адвоката до участі у проведенні обшуку не є обов`язком особи, яка уповноважена на його проведення.

Суду не надано доказів того, що під час виконання ухвали про дозвіл на обшук мало місце недопущення адвоката до такої слідчої дії. При цьому, відповідно до пункту 3 частини 3 статті 87 КПК факт недопущення до участі в обшуку саме адвокат зобов`язаний довести в суді під час судового провадження.

Проте, із досліджених судом відеозаписів обшуків встановлено, що адвоката ОСОБА_15 одразу по його прибутті було допущено до участі у слідчій дії.

Відповідно до частини 3 статті 236 КПК перед початком виконання ухвали слідчого судді особі, яка володіє житлом чи іншим володінням, а за її відсутності - іншій присутній особі повинна бути пред`явлена ухвала і надана її копія.

В цьому випадку до початку проведення обшуку здійснювалось пред`явлення ухвали і надання їх копій ОСОБА_14 (перед обшуком автомобіля) та ОСОБА_85 (перед обшуком житлового будинку), та після запрошення понятих, з фіксацією на відеозаписі, детективами були виявлені грошові кошти, отримані ОСОБА_14 як предмет неправомірної вигоди.

Ба більше, як убачається з досліджених судом відеозапису фіксації обшуку автомобіля обвинуваченого, ОСОБА_14 самостійно та добровільно дістав зі кишені одягу три купюри номіналом 100 доларів США, які передав детективам, та які пізніше визнані речовими доказами.

З огляду на викладені обставини, суд не вбачає підстав для визнання результатів обшуку недопустимими із наведених стороною захисту підстав.

є) Неодноразово заявляючи клопотання про тимчасові доступи до судових справ, за результатами розгляду яких було надано дозволи на обшуки, сторона захисту, покликаючись на загальні формулювання щодо необхідності перевірки допустимості доказів, на неодноразові запитання суду, що саме вони бажають встановити за допомогою таких тимчасових доступів, захисник обстоював необхідність перевірки допустимості доказів.

Суд звертає увагу, що ситуацію, при якій не здійснювалася фіксація розгляду слідчим суддею клопотання про надання дозволу на проведення обшуку не слід ототожнювати з ситуацією, при якій стороною захисту створено обставини, за яких сторона обвинувачення позбавлена можливості довести здійснення такої фіксації, а суд оцінити такі доводи сторін за результатами змагального процесу.

З огляду на викладене, належними доказами перед судом не доведено, що наявні підстави для визнання недопустимими доказів, які отримані під час виконання ухвал про дозвіл на обшук, а тому у сукупності з тим, що сторона обвинувачення була позбавлена можливості довести допустимість таких доказів, суд, своєю чергою, вирішує лише ті питання, що винесені сторонами на розгляд у межах своєї компетенції, виходить із наявних доказів у справі та визнає такі допустимими.

За результатами оцінки доказів, отриманих під час обшуків службового кабінету, автомобіля та житла ОСОБА_14 судом не встановлено істотних порушень прав і свобод людини.

ж) Сторона захисту зазначала, що в ухвалах про обшуки слідчий суддя посилається на необхідність відшукання огляду та вилучення грошових коштів, що є або можуть бути предметом злочину, мобільних телефони, комп`ютерної техніки, чорнових записів, що містять сліди вчинення злочину що є безпідставним та необґрунтованим. Також, що ухвала слідчого судді не містить належного обґрунтування щодо необхідності проведення обшуків за місцем роботи, проживання та автомобіля ОСОБА_14, а також не відповідає вимогам процесуального закону, оскільки в ухвалі не наведено чіткого переліку речей, для виявлення яких надається дозвіл на обшук. Задовольняючи клопотання детектива, слідчий суддя обмежився дослівним відтворенням частини клопотання, без достатнього мотивування.

Суд зазначає, що КПК визначає порядок прийняття рішення про надання дозволу на проведення обшуку у частині 2 статті 223, статті 234, та вимоги щодо такого рішення слідчого судді, визначені частиною 2 статті 235 КПК.

Як встановлено судом на підставі досліджених доказів, станом на 05.11.2019 (дату звернення із клопотаннями про надання дозволу на обшук та їх вирішення) у сторони обвинувачення було достатньо даних, які вказували на можливість виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке могло бути здобуте у результаті його вчинення, результати НСРД, про такі обставини було зазначено у клопотаннях, як і інші дані, визначені у статті 234 КПК . З такими клопотаннями звернувся уповноважений суб`єкт та їх розглянув уповноважений слідчий суддя у порядку, визначеному статтею 234 КПК, постановивши ухвали, які відповідають вимогам частини 2 статті 235 КПК, та у яких у достатній мірі викладені обставини, які вказували на наявність підстав для задоволення клопотань. Тому доводи захисту не вказують, що такі ухвали слідчого судді отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Із формулювання резолютивних частин ухвал слідчого судді вбачається, що клопотання заступника головного прокурора - керівника САП задоволені частково, не надано дозвіл на обшук з метою відшукання «інші предмети та документи, що можуть мати значення для встановлення істини у кримінальному провадженні», проте надано дозвіл на відшукання «- грошових коштів, які є предметом неправомірної вигоди, особистих грошових коштів, матеріальних цінностей, які можуть бути предметом неправомірної вигоди, доходами від вчинення кримінального правопорушення, або майном, яким можуть бути забезпечені цивільний позов у кримінальному провадженні або конфіскація майна, передбачена санкцією ч. 3 ст. 368 КК України; - мобільних телефонів та SIM-карт, що перебувають у користуванні ОСОБА_14 та членів його сім?ї, які зберегли на собі сліди вчинення злочину останніми, за допомогою яких обговорювались злочинні дії та які дають можливість встановити схему контактів між учасниками кримінального правопорушення, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження;- чорнових записів, блокнотів, щоденників, нотаток та інших рукописних та печатних носіїв інформації, які зберегли на собі сліди вчинення злочину та можуть підтвердити факт отримання та висловлення прохання ОСОБА_14 неправомірної вигоди, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження;- комп?ютерної техніки, електронних та комп?ютерних носіїв інформації (планшети, флеш-карти, флеш-накопичувачі, системні комп?ютерні диски, CD-DVD-диски, відеокасети, відеокамери, відеореєстратори та інші електронні цифрові пристрої, призначені для створення, копіювання та зберігання інформації), які зберегли на собі сліди вчинення злочину ОСОБА_14 або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.».

Слід зазначити, що частина 5 статті 236 КПК встановлює певні обмеження під час обшуку, а саме: обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку, якою згідно з частиною 1 статті 234 КПК України є виявлення та фіксація відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Зі змісту ухвал слідчого судді убачається, що слідчий суддя надав відповідні дозволи у кримінальному провадженні, де розслідувалось висловлення суддею прохання про надання неправомірної вигоди, а також згідно з резолютивними частинами ухвал, слідчий суддя надав дозвіл на відшукання грошових коштів, які були отримані у вигляді предмета неправомірної вигоди, не вказавши конкретної суми, мобільних телефонів та сім-карт, чорнових записів, блокнотів, щоденників, нотаток та інших рукописних та печатних носіїв інформації, комп`ютерної техніки, електронних та комп`ютерних носіїв інформації, які зберегли на собі сліди вчинення злочину.

При цьому, вочевидь органу досудового розслідування не було відомо і не могло бути відомо, які саме купюри передавались у доларах США, а також ідентифікуючі ознаки вказаних вище речей, які б могли містити відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення.

Тому, на переконання суду, на час постановлення ухвал слідчого судді їх резолютивні частини були сформульована настільки чітко, наскільки дозволяли обставини справи, а зі змісту самих ухвал також можна чітко встановити, відшукання саме яких речей може мати значення для кримінального провадження.

з) Щодо доводів сторони захисту про те, що в матеріалах цієї справи містяться копій матеріалів судової справи №3/591/2003/19, 591/6070/19 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_40 за статтею 130 КУпАП, тоді як частина 3 статті 99 КПК встановлює, що сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов`язані надати суду оригінал документа, суд зазначає, що в силу пункту 2 частини 5 цієї ж статті КПК для підтвердження змісту документа можуть бути визнані допустимими й інші відомості, якщо оригінал документа не може бути отриманий за допомогою доступних правових процедур.

Рішенням Ради суддів України від 04.02.2016 №12 передбачено, що вилучення матеріалів судових справ, які перебувають у провадженні суду будь-якої юрисдикції, органами досудового розслідування не ґрунтується на кримінальному процесуальному законі та може бути передумовою грубого порушення прав учасників такого судового провадження. Саме тому виїмка матеріалів судової справи або їх окремих частин є винятковою процесуальною дією, яка може бути здійснена лише у тому випадку, якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи. Не може бути виправданим потребами досудового розслідування застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема тимчасовий доступ до речей і документів, а також отримання матеріалів судових справ (копій документів, які містяться у справі, тощо) щодо справ, які перебувають у провадженні судді, або справ, розгляд яких не є завершеним (рішення у справі не набрало законної сили; справа переглядається в апеляційному чи касаційному порядку, за нововиявленими обставинами; не вичерпані всі процесуальні можливості оскарження судових рішень). У разі звернення слідчого за погодженням з прокурором чи прокурора із клопотанням про надання тимчасового доступу до матеріалів справи відповідної судової юрисдикції слідчий суддя вправі надати тимчасовий доступ лише для ознайомлення з матеріалами справи, виготовлення їх копії, виписки. Вилучення матеріалів судових справ не допускається, що відповідає положенням КПК України.

За таких обставин, копії матеріалів судових справ у цьому провадженні отримані у порядку визначеному КПК - шляхом проведення обшуку та у порядку статті 93 КПК, та вилучення їх оригіналів неприпустимо, а тому такі докази є допустимими.

и) Сторона захисту також посилалась на те, що нічим не підтверджується походження коштів, які були використані під час проведення НСРД у цьому провадженні як предмет неправомірної вигоди.

Суд зазначає, що КПК будь-яким чином не визначає джерело походження коштів, які використовуються під час здійснення досудових розслідувань злочинів (зокрема передбачених статтею 368 КК), та такі обставини відповідно до статті 91 КПК не належать до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Це узгоджується з наведеним правовим висновком ОП ККС ВС у постанові від 25.09.2023 в справі №208/2160/18., де зазначено, що відсутність у матеріалах справи «корінця платіжного доручення» про видачу працівникам правоохоронних органів грошових коштів як видатків спеціального призначення та авансового звіту про використання коштів не є істотним порушенням вимог КПК і має бути оцінена у взаємозв`язку з відомостями про джерело походження коштів.

Також суд враховує правову позицію ККС ВС, яка міститься в постанові від 13.06.2023 в справі № 520/2703/17, згідно з якою «Щодо визнання недопустимими доказами грошових коштів. 35. Суд першої інстанції зазначив: «ураховуючи, що предметом дослідження експертиз були речові докази - грошові кошти, визнані судом недопустимими, суд вважає за доцільне визнати їх висновки недопустимими доказами». 36. Суд зазначає, що міркування доцільності не можуть впливати на застосування або незастосування правил допустимості доказів. Крім того, хоча суд зазначив, що визнає висновки експертів недопустимими доказами через недопустимість грошей, однак у вироку не міститься висновку суду про недопустимість грошей і будь-якого обґрунтування їх недопустимості. 37. Крім того, у матеріалах справи наявна постанова прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину, у якій він доручає оперативним співробітникам отримати кошти для проведення оперативної закупки, а також протокол огляду та помітки грошових коштів. 38. Суди попередніх інстанцій не пояснили, що саме дало підстави ставити під сумнів законність походження цих грошей. Як вбачається з вироку, суд не зміг вирішити питання, кому належали гроші, використані під час НСРД, заявнику або спеціальному фонду СБУ, однак будь-який з цих варіантів не свідчив про незаконне походження грошей. Суд нагадує, що кримінальний процесуальний закон не містить вимог щодо необхідності підтвердження походження таких коштів. 39. Крім того, суд не пояснив, яким чином походження грошей з того чи іншого законного джерела може позначитися на висновку, чи передавалися ці гроші … під час його зустрічі з … 40. За таких обставин Суд не може вважати вирок суду в цій частині належним чином мотивованим».

Аналогічна правова позиція міститься в постанові ККС ВС від 22.02.2024 в справі №688/3517/16-к, де зазначено таке: «Згідно з вимогами ч. 1 ст. 273 КПК України під час проведення НСРД можуть бути використані заздалегідь ідентифіковані (помічені) грошові кошти. Водночас норми КПК України не містять заборони щодо використання як предмета неправомірної вигоди грошових коштів, які належать фізичним особам, зокрема, заявникам та свідкам. Будь-якого документального або/та процесуального оформлення передання такими особами грошових коштів у розпорядження органу досудового розслідування для подальшого їх використання у кримінальному провадженні нормами кримінального процесуального законодавства також не передбачено…Крім того, відомості про походження грошових коштів не впливають на їхні якісні характеристики, волевиявлення осіб, які отримували неправомірну вигоду, наявність чи відсутність ознак складу злочину, який є предметом даного судового розгляду та допустимість результатів НСРД».

31.07.2024 прокурор надав суду лист детектива НАБУ ОСОБА_66 від 20.06.2024 №515-004/30/17527, де зокрема повідомлялось, що «в ході здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000898 від 10.10.2019 детективами, що входили до складу слідчої групи, під час проведення контролю за вчиненням злочину заявнику ОСОБА_179 вручалися грошові кошти у сумі 2000 (дві тисячі) доларів США, які належать Національному антикорупційному бюро України. Так, на підставі службової записки № 04/18756-04-дск від 29.10.2019 для проведення вищевказаної слідчої дії детективами Національного бюро одержано грошові кошти із фонду оперативних витрат Національного антикорупційного бюро України, які після їх використання списані згідно акту № 04/20066-01 -дек від 13.11.2019. Вищевказані документи про одержання та списання грошових коштів, які є фондом оперативних витрат Національного антикорупційного бюро України, зберігалися у справі НАБУ № 04-21 дек. Після початку повномасштабного вторгнення російських військ на територію України, справа НАБУ № 04-21 дек знищена згідно з Акту про вилучення документів для знищення № 1 від 24.02.2022. Враховуючи вищевикладене, надати документи, які підтверджують походження коштів, що використовувалися детективами Національного бюро в ході документування злочину у кримінальному провадженні № 52019000000000898 від 10.10.2019 не представляється за можливим. Водночас необхідно зазначити, що використання коштів оперативного фонду Національного антикорупційного бюро України підтверджується протоколом огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 05.11.2019, відповідно до якого детективами Національного бюро врученого ОСОБА_39 грошові кошти у сумі 2000 (дві тисячі) доларів США, у зв`язку з перевіркою фактичних обставин щодо одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище, для отримання під час здійснення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту доказів злочинної діяльності та повного розкриття схеми, пов`язаної з одержанням неправомірної вигоди». Аналогічні пояснення прокурор надав в судових дебатах.

Суд бере до уваги такі відомості сторони обвинувачення, які відповідають дослідженим обставинам справи та підтверджують належність використаних коштів НАБУ, враховуючи, що доказове значення має винятково зміст протоколу від 05.11.2019 огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів ОСОБА_39, згідно з яким такому кошти саме вручені, а не отримані від нього, а також таке підтверджено показаннями свідка ОСОБА_50 (описаними в розділі щодо перевірки доводів сторони захисту про провокацію злочину).

і) Інші доводи сторони захисту не обґрунтовують, яким чином формальні недоліки призводять до істотного порушення прав та свобод людини, а тому не можуть бути підставою для визнання доказів неналежними та недопустимими, з огляду на норми статей 85-87 КПК. Таке не потребує детального аналізу та немає вирішального значення для ухвалення рішення у цій справі, ще й з огляду на усталену практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), згідно з якою пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення.

7. Оцінка судом доводів сторони захисту щодо наявності провокації злочину та сторони обвинувачення про відсутність такої.

7.1. Під час усього судового провадження та в судових дебатах сторона захисту повсякчас та повсюдно наполегливо стверджувала про провокацію злочину.

а) Квінтесенцією таких тверджень стала подана обвинуваченим ОСОБА_14 23.05.2024 (вже після дослідження усіх доказів в справі) заява про провокацію та підбурення зі сторони НАБУ та ОСОБА_180, як особи яка була залучена до конфіденційного співробітництва (том 18, аркуші 135-147), де такий просив прийняти цю заяву, дослідити безпосередньо всі викладені в заяві обставини, задовольнити клопотання сторони захисту щодо повторного дослідження доказів сторони обвинувачення, допиту свідків і долучення доказів зі сторони захисту, які стосуються доказування наявності провокації зі сторони детективів НАБУ», що обґрунтовувалось численним цитуванням норм КПК, практики Верховного Суду та Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), та викладом таких обставин:

1) Ініціатива та активність з боку ОСОБА_180, що обґрунтовувалось посиланнями на показання свідків сторони захисту ОСОБА_30 (в 2019 році обіймала посаду помічниці судді Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_14 ), ОСОБА_31 (у 2019 році працювала секретарем судового засідання судді ОСОБА_181 ), які повідомили про намагання ОСОБА_40 03.10.2019 зустрітись із суддею ОСОБА_14, проте йому було відмовлено й запропоновано звернутись до адвоката для захисту своїх прав та інтересів. Далі ОСОБА_37 все ж знайшов можливість домовитися про зустріч з ОСОБА_14 через свідка ОСОБА_28, не дивлячись на відмову ОСОБА_14 у спілкуванні, яка, на думку обвинуваченого, надала неправдиві покази, відтак позиція ОСОБА_181 і захисту зводиться і підтверджується доказами про те, що саме ОСОБА_37 висловив пропозицію ОСОБА_14 09.10.2019 надати йому неправомірну вигоду в обмін на потрібне рішення.

2) Обставини подання 10.10.2019 ОСОБА_36 заяви про вчинення кримінального правопорушення, оскільки така заява зареєстрована о 17.37, а відомості до ЄРДР на підставі цієї заяви внесені о 17.50 хв, тобто рівно через 13 хв. після реєстрації заяви, що на думку обвинуваченого свідчить про попереднє узгодження дій між правоохоронними органами в особі співробітників НАБУ та ОСОБА_40, спрямованих на активне схилення ОСОБА_14 до отримання неправомірної вигоди та створення штучних обставин злочину, яких могло і не бути за умови їх пасивності, Далі, о 18.00 розпочався допит свідка ОСОБА_40, тобто через 10 хвилин, й незрозуміло звідки ОСОБА_37 міг знати, що саме в день подачі заяви, наприкінці робочого дня. відомості внесуть до ЄРДР і його викличуть на допит. Окрім того, хоча заявнику не був відомий номер телефону судді ОСОБА_14 детектив НАБУ ОСОБА_182 вже 15.10.2019 склав службову записку, де вказав такий номер телефону, та лише 29.10.2019 цей же детектив склав протокол огляду документів, в якому зазначається процес встановлення належності номерів телефонів ОСОБА_14, що вказує на те, що детективи НАБУ були заздалегідь готові до встановлення даних особи, щодо якої буде подана заява про вчинення кримінального правопорушення, співпрацювали з ОСОБА_36 до подання заяви та направляли і корегували його задля створення умов «пастки» через провокацію.

3) Дозвіл на проведення НСРД за відсутності законних підстав, оскільки клопотання про надання дозволу на проведення НСРД від 30.10.2019 року, яке «склав» та підписав заступник Генерального прокурора - керівник САП ОСОБА_61 не є персоналізований за своїм змістом, оформлено шаблоном, в який вносились короткі відомості, якими здебільшого були прізвище ім`я та по-батькові ОСОБА_183, адреси його місця проживання та роботи та номер телефону, а відтак чи можна вважати шаблонне клопотання про дозвіл на проведення НСРД обґрунтованим та вмотивованим, як цього вимагає частина 2 статті 248 КПК, що вказує на несумлінну процесуальну поведінку ОСОБА_184 . Окрім того, сама ухвала слідчого судці ВАКС ОСОБА_93 від 01.11.2019 року у справі №991/1331/19 є невмотивованою та необґрунтованою всупереч вимогам статей 248, 370 КПК України, а також органом досудового розслідування не встановлювалася інформація щодо заявника, не досліджувалося питання його надійності та добропорядності, як і не встановлювалась відсутність причетності ОСОБА_181 до злочинної діяльності, перед тим, як подавати клопотання про дозвіл на проведення НСРД до суду, що додатково свідчить на користь провокації.

4) Справа про адміністративне правопорушення в Голосіївському районному суді м. Києва №752/17354/19, оскільки ОСОБА_185 міг дізнатися про таку адміністративну справу тільки від самого ОСОБА_40, та тільки завдяки активним діям його ж та працівників органів досудового розслідування ця справа була скерована до Зарічного районного суду м. Суми, хоча станом на жовтень-листопад 2019 року КУпАП не передбачав зміну підсудності, суддя не мала права надсилати матеріал до Зарічного райсуду м. Суми, оскільки з 2018 року до частини 2 статті 276 КУпАП внесені зміни, якими виключено передачу матеріалів за статтею 130 КУпАП за місцем реєстрації особи, яка притягається до відповідальності, або за місцем реєстрації транспортного засобу, що є прямим підтвердженням провокації. Отже, активні дії ОСОБА_40 щодо зміни підсудності і направлення справи № 752/17354/19 з Голосіївського районного суду міста Києва до Зарічного районного суду міста Суми почалися з моменту залучення його до конфіденційної співпраці, та коли було надано дозвіл на проведення НСРД у цьому кримінальному провадженні.

5) Приховування стороною обвинувачення події, яка відбулася під час НСРД - контролю за вчиненням злочину та продовження активних дій з підбурювання, оскільки відповідно до протоколу огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів від 05.11.2019 ОСОБА_39 детективами НАБУ були вручені грошові кошти у розмірі 2000 доларів США. та у протоколі за результатами проведення НСРД - - контроль за вчиненням злочину від 07.11.2019 зазначається про факт передачі грошових коштів ОСОБА_39, однак, далі вже зазначається, що ОСОБА_14 зустрівся з ОСОБА_36 для нібито здійснення свого злочинного замислу, що не відповідає дійсності і є відвертою неправдою. Детективи НАБУ приховали той факт, що ОСОБА_37 домовився про зустріч з ОСОБА_14 на 05.11.2019 на вечірній час і чекав ОСОБА_14 у визначеному місці для передачі коштів, які він отримав від працівників НАБУ, однак ОСОБА_186 на зустріч не з`явився та кошти від агента НАБУ не отримав, тобто слідчим експериментом (контроль за вчиненням злочину з метою перевірки дійсних намірів) було доведено відсутність намірів ОСОБА_14 на отримання коштів та активність і наполегливість агента НАБУ на їх передачу. І тільки коли ОСОБА_14 не прийшов на зустріч для отримання коштів, ОСОБА_37 наполегливо підстерігаючи ОСОБА_14 біля заднього входу до суду, куди відвідувачам вхід заборонений, вислідив ОСОБА_187 і домігся зустрічі з ним, коли той заїжджав на машині у задній дворик суду, і почав повторно його підбурювати до вчинення злочину, якого під контролем правоохоронних органів не відбулось. Якби детективами НАБУ та ОСОБА_36 не вчинялися дії спрямовані на провокацію судді ОСОБА_14, то ОСОБА_37 з`явився б в судове засідання через центральний вхід суду і не шукав би зустрічі з суддею до початку судового засідання поза залом судового засідання та не пропонував би повторно отримати кошти у якості неправомірної вигоди. Додатковим доказом створення пастки є отримання дозволу слідчого судді на проведення обшуку, відповідно до якого надано дозвіл на вилучення у ОСОБА_14 грошових коштів, які йому нібито передав агент НАБУ, хоча на час звернення з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку та надання такого дозволу, ОСОБА_188 грошей від агента НАБУ не отримав, крім того викликає сумнів законність ухвал слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуків ОСОБА_187, а саме непроголошення ухвали і відсутність фіксації процесу розгляду клопотання, що є обов`язковим при розгляді клопотання - п.4 ч.3 ст. 87 КПК.

6) Відсутність доказів вимагання неправомірної вигоди, оскільки позиція сторони обвинувачення базується на тому, що при першій зустрічі ОСОБА_40 з ОСОБА_14 саме останній заявив, що може вирішити питання ОСОБА_40 за неправомірну вигоду, хоча жодних доказів на підтвердження таких заяв в матеріалах справи немає. Поведінка заявника дає підстави вважати, що він шукав зустрічі з суддею ОСОБА_14 саме для висловлення останньому пропозиції неправомірної вигоди, якщо суддя погодиться прийняти рішення на його користь. Таким чином, дії детективів НАБУ та ОСОБА_40 були спрямовані на вмовляння судді ОСОБА_181 взяти від ОСОБА_40 неправомірну вигоду, і якомога більшу суму цієї неправомірної вигоди.

7) Перебування ОСОБА_38 в стаціонарі неврологічного відділення, оскільки такий перебував на лікуванні в стаціонарі неврологічного відділення Сумської центральної районної лікарні з 17.10.2019 по 08.11.2019, тоді як в цей період, 31.10.2019 він особисто подав клопотання до Голосіївського районного суду м. Києва про відкладення судового засідання в справі №752/17354/19, 04.11.2019 ОСОБА_37 зустрічається з ОСОБА_189, а також надав покази свідка детективу НАБУ з 19.15 до 19.57. 05.11.2019 року ОСОБА_37 приймає участь в НСРД - контроль за вчиненням злочину у вигляді слідчого експерименту де йому з початку були вручені грошові кошти у розмірі 2000 доларів США і потім він прибув на попередньо домовлене місце зустрічі з ОСОБА_14 на виїзді з міста Суми де чекав на останнього. Однак, ОСОБА_14 на зустріч не з`явився. 06.11.2019 року з 08.22 ОСОБА_37 підстерігав біля службового входу до Зарічного райсуду м. Суми суддю ОСОБА_14, а з 08.48 по 08.51 був в судовому засідання по своїй судовій справі №591/6070/19. Після засідання він поїхав до Сумської центральної районної лікарні за довідкою про перебування на лікуванні в стаціонарі неврологічного відділенні. Близько 13 год. ОСОБА_37 прибуває знову в Зарічний районний суд м. Суми для надання судді ОСОБА_14 довідки для відкладення судового засідання. З 17.40 по 17.50 ОСОБА_37 їздить по місту і двічі зустрічається з ОСОБА_190 .L 07.11.2019 року ОСОБА_37 з 17.15 по 19.10 надає покази свідка детективу НАБУ. Відтак постає питання, чи дійсно ОСОБА_37 перебував на стаціонарному лікуванні чи він, за спонуканням детективів НАБУ, скористався своїми проблемами зі здоров`ям, щоб формально оформитися на стаціонар, для використання цієї обставини, щоб затягувати судові засідання, адже це давало час детективам НАБУ здійснювати підбурювання до отримання неправомірної вигоди судді ОСОБА_14 .

8) Використання детективами НАБУ слабкого ментального здоров`я ОСОБА_40, що обґрунтовувалось посиланнями на медичну документацію, яка була надані таким особисто в судовому засіданні, та свідчить, що 2015 року ОСОБА_37 потрапив в ДТП, де отримав численні тяжкі травми, зокрема і черепно-мозкову травму, та знаходився в стабільно тяжкому стані, за наслідками чого час від часу звертався до лікарів та перебував на лікуванні у стаціонарі неврологічного відділення із скаргами на головний біль, погіршення пам`яті, нудоту, запаморочення, слабкість в лівій руці та нозі, хитання під час ходи, ще й під час лікування приймав низку препаратів, а відтак чи міг ОСОБА_37 з жовтня по листопад 2019 року взагалі до кінця усвідомлювати свої дії, чи легко міг підпасти під вплив детективів НАБУ.

9) Ненадійність, не доброчесність та не добропорядність заявника, оскільки ОСОБА_37 за відомостями, розміщеними на сайті Судової влади України, є системним порушником ПДР, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за водіння автомобіля у нетверезому стані. Відповідно до відомостей з Єдиного реєстру боржників станом на 23.05.2024 ОСОБА_37 є боржником загалом у 28 виконавчих провадженнях. Отже, під час аналізу заяви про вчинення кримінального правопорушення та аналізу наявності/відсутності підстав для подачі клопотання про надання дозволу на проведення НСРД, детективи не дослідили або не хотіли досліджувати особу заявника.

б) 27.05.2024 захисник ОСОБА_17 подала заяву про долучення письмових доказів зі сторони захисту на підтвердження обставин, викладених в заяві про провокацію, а саме копії такого: 1) листа від Національного антикорупційного бюро України від 15.04.2024 року № 112-296/10595 та роздруківка з електронної пошти G-mail на підтвердження отримання листа (4 арк.); 2) листа від Національного антикорупційного бюро України від 03.04.2024 року №112-296/9507 та роздруківка з електронної пошти G-mail на підтвердження отримання листа (5 арк.); 3) листа від Національного антикорупційного бюро України від 15.03.2024 року №112-296/7540 та роздруківка з електронної пошти G-mail на підтвердження отримання листа; 4) листа від Національного антикорупційного бюро України від 09.02.2024 року №044-296/3950 та роздруківка з електронної пошти G-mail на підтвердження отримання листа; 5) листа від Національного антикорупційного бюро України від 24.01.2024 року № 112-296/2141 та копія поштового конверту; 6) листа від Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня Святого Пантелеймона» Сумської міської ради від 05.02.2024 року №01-17/11/68 з додатками (Розклад дня неврологічного відділення) та копія поштового конверту; 7) медичної картки №5384 стаціонарного хворого ОСОБА_40 ІНФОРМАЦІЯ_4 ; 8) виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого №4092, ОСОБА_191 ІНФОРМАЦІЯ_4 ; 9) консультаційного висновку спеціаліста №1539 МСЕК від 31.10.2022; 10) роздруківка з сайту Єдиного реєстру боржників МЮ України за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо боржника ОСОБА_118, ІНФОРМАЦІЯ_4 ; 11) роздруківка з сайту Єдиного реєстру боржників МЮ України за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо боржника ОСОБА_192, ІНФОРМАЦІЯ_4 ; 12) роздруківка з сайту Судова влада України, розділ «Стан розгляду справ» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_10 стосовно сторони у справі ОСОБА_118 ; 13) роздруківка з сайту Судова влада України, розділ «Стан розгляду справ» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_8 стосовно сторони у справі ОСОБА_192 ; 14) протоколи допитів ОСОБА_40 від 10.10.2019, 04.11.2019, 07.11.2019. із доданим реєстром письмових доказів від 27.05.2024, які сторона захисту має намір подати до суду 898 від 10.10.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_14, за ч. З ст. 368 КК України та роздруківкою з електронної пошти G-mail на підтвердження направлення реєстру письмових доказів сторони захисту від 27.05.2024 прокурору САП ОСОБА_26 » (том 19, аркуші 48-77).

в) 31.07.2024 за результатами наданого ухвалою суду від 03.07.2024 захисникам обвинуваченого ОСОБА_14 право на тимчасовий доступ до документів, які перебувають у володінні Офісу Генерального прокурора, а саме інформації, яка міститься в ЄРДР щодо ОСОБА_193 (народився ІНФОРМАЦІЯ_4 ) щодо кримінальних проваджень, де така особа мала статус заявника, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, за період з 01.01.2019 до 10.10.2019 (том 20, аркуші 61-63), захисником ОСОБА_17 надано лист-довідка Офісу Генерального прокурора від 11.07.2024 №25/3-1153вих-24, де зазначалось, що на виконання ухвали ВАКС від 03.07.2024 в інформаційній системі «Єдиний реєстр досудових розслідувань» (далі - Реєстр, ЄРДР), шляхом використання відповідного технічного функціоналу і враховуючи сукупність персональних даних (прізвище, ім`я, по батькові, дата народження), що вказані у зазначеній ухвалі, здійснено пошук кримінальних проваджень, в яких ОСОБА_194, ІНФОРМАЦІЯ_4, мав статус заявника, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого за період з 01.01.2019 по 10.10.2019. За результатами пошуку у Реєстрі не встановлені кримінальні провадження, в яких ОСОБА_194, ІНФОРМАЦІЯ_4, мав статус підозрюваного, обвинуваченого у періоді з 01.01.2019 по 10.10.2019. Крім того, в ЄРДР не встановлені кримінальні провадження, в яких ОСОБА_127, ІНФОРМАЦІЯ_4, мав статус заявника, потерпілого у періоді з 01.01.2019 по 10.10.2019. Разом з тим, у Реєстрі встановлено кримінальне провадження №12014200440002852 від 12.06.2014 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України (чинна до 01.07.2020), в якому ОСОБА_195, ІНФОРМАЦІЯ_4, у періоді з 01.01.2019 по 10.10.2019 мав статус заявника, потерпілого. Досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014200440002852, яке 12.03.2021 направлено до суду для закриття на підставі пункту 3-1 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, проводилося Сумським районним управлінням поліції ГУ НП в Сумській області, а нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснювався Сумською місцевою прокуратурою Сумської області (до реорганізації). Відповідальність за своєчасність, повноту та об`єктивність внесених до Реєстру відомостей, відповідно до вимог розділу VII Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298 (зі змінами), покладається на реєстраторів. Принагідно повідомляємо, що технічна реалізація пошукового функціоналу ЄРДР дозволяє здійснювати відбір даних в межах тієї інформації, що внесена реєстратором до Реєстру та яка є актуальною на момент формування запиту (том 20, аркуші 140-142).

г) 05.09.2024 захисник ОСОБА_17 подала клопотання про долучення доказів зі сторони захисту для підтвердження обставин, які викладені у заяві ОСОБА_14 про провокацію, а саме копії: 1) листа від Національного антикорупційного бюро України від 05.08.2024 року №04-296/22080 та роздруківка з електронної пошти G-mail на підтвердження отримання листа (3 арк.); 2 ) адвокатського запиту до НАБУ від 09.08.2024 року №09/08/241 та роздруківка з електронної пошти G-mail на підтвердження відправлення листа (2 арк.); 3) листа від Національного антикорупційного бюро України від 16.08.2024 №112-296/23 845 та роздруківка з електронної пошти G-mail на підтвердження отримання листа (3 арк.); 4) наказу Директора НАБУ №34 від 28.02.2019 року про затвердження Інструкції (2 арк.) та Інструкції про порядок розгляду звернень громадян, заяв і повід про кримінальні правопорушення, депутатських запитів, звернень народних депутатів України, адвокатських запитів у Національному антикорупційному бюро України та його територіальних управліннях, затверджена Наказом Директора НАБУ від 28.02.2019 року (31 арк.) (том 21, аркуші 165-192).

д) 05.09.2024 захисник ОСОБА_16 подала клопотання про долучення доказів зі сторони захисту для підтвердження обставин, які викладені у заяві ОСОБА_14 про провокацію, а саме копії: 1. Відповідь Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській, Сумській областях (ФІЛІЯ ГСЦ МВС) (РСЦГСЦ МВС В ХАРКІВСЬКІЙ, ПОЛТАВСЬКІЙ ТА СУМСЬКІЙ ОБЛАСТЯХ) №31/32 На №26/07/24 від 26.07.2024, де зазначено, що згідно з обліковими даними ЄДР МВС посвідчення водія зазначене в п. 1-5 Вашого запиту видане на ім`я ОСОБА_196 30.01.2018 в ТСЦ 8046 РСЦ ГСЦ МВС в м. Київ. Посвідчення водія вилучене 01.02.2022 у зв`язку з позбавлення права керування транспортними засобами та знаходиться на зберіганні в ТСЦ 5154 РСЦ ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях. Для отримання інформації ким саме вилучалось посвідчення водія Вам необхідно звернутись до органів патрульної поліції. Згідно з обліковими даними ЄДР МВС станом на 01.08.2024 посвідчення водія громадянину ОСОБА_197 не повернуто так як знаходиться в статусі «зданий на знищення». Посвідчення водія зазначене в п. 6 Вашого запиту громадянину ОСОБА_197 30.06.2010 в ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Суми, Сумського, Білопільського та Краснопільського районів. Посвідчення водія значиться загубленим з 31.01.2018. 2) Відповідь Управління патрульної поліції в Сумській області № 153-Аз/41/38/03-24, де зазначено, що «у відповідності до відомостей та облікових даних інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - система ІПНП) в управлінні патрульної поліції Сумської області Департаменту патрульної поліції наявна наступна з запитуваноі вами інформація: - посвідчення водія гр. ОСОБА_198 серії НОМЕР_41 30.01.2018 вилучено 13.08.2019 працівниками управлінням патрульної поліції в м. Києві під час складання матеріалів про адміністративні правопорушення за ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надати копії документів про підтвердження наданої інформації, а саме складеного протоколу про адміністративне правопорушення, не видається можливим у зв`язку зі складанням вищезазначеного протоколу іншим підрозділом та подальшою передачею всіх складених адміністративних матеріалів до органів уповноважених розглядати справу). - тимчасове зберігання посвідчення водія гр. ОСОБА_198 серії НОМЕР_42 від 30.01.2018, вилученого 13 08.2019, здійснювалось в управлівнні патрульної поліції в м. Києві; інформація про повернення та дату повернення посвідчення водія гр. ОСОБА_198 серії НОМЕР_42 від 30.01.2018, вилученого 13.08.2019, в системі ІПНП відсутня; інформація про вилучення посвідчення водія гр. ОСОБА_198 серії НОМЕР_43 від 30.06.2010 в системі відсутня» (том 21, аркуші 196-201).

7.2. Відповідно до правових позицій, які містяться в постановах ККС ВС від 10.06.2020 в справі №1715/6764/12, від 19.10.2022 в справі №728/1614/17, і від 23.02.2022 та ухвалі в справі №1-317/11, у контексті приписів статей 92 КПК у разі заявлення стороною захисту доводів про наявність провокації, саме сторона обвинувачення повинна довести, що ніякого підбурювання до вчинення злочину не було.

а) 31.07.2024 прокурором ОСОБА_26 на спростування доводів сторони захисту про провокацію вчинення злочину надано суду лист детектива НАБУ ОСОБА_66 від 20.06.2024 №515-004/30/17527, де зазначалось про направлення на запит прокурора від 24.05.2024 №07/4-1521ВИХ-24 відомостей про ОСОБА_199, ІНФОРМАЦІЯ_4, які містяться в Інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України», до якого додавались роздруківки таких відомостей на 59 аркушах, а також лист-запит начальника управління САП ОСОБА_200 від 11.06.2024 № 07/4-1865ВИХ-24 до Управління організаційного забезпечення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи Офісу Генерального прокурора із проханням надати відомості з ЄРДР щодо кримінальних проваджень у яких заявником, потерпілим, підозрюваним/обвинуваченим є: - ОСОБА_195, ІНФОРМАЦІЯ_4, - ОСОБА_127, ІНФОРМАЦІЯ_4 для перевірки заяви сторони захисту про провокацію вчинення злочину, що покладає на прокурора обов`язок з доведення її відсутності, та лист-відповідь Офісу Генерального прокурора, де зазначено, що за результатами розгляду повідомляємо, що опрацюванням масиву даних ЄРДР, ураховуючи особливості здійснення пошуку у цій системі встановити кримінальні провадження у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг у яких заявником, потерпілим, підозрюваним/обвинуваченим є ОСОБА_201, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_127, ІНФОРМАЦІЯ_4, не видалося можливим (том 20, аркуші 145-215)

б) 04.09.2024 суд допитав як свідка сторони обвинувачення ОСОБА_202 (детектива НАБУ, який 10.10.2019 прийняв заяву про вчинення злочину від ОСОБА_40, та повідомив таке:

«10 жовтня 2019 року ближче до кінця робочого дня мені зателефонував мій безпосередній керівник - на той час це був ОСОБА_203, він телефонував з використанням айпі телефону і запитав чи можу я зустрітись з певною особою. Робочий день закінчується близько 17:15, обставини були близько 16:00. ОСОБА_204 пояснив, що до нього надійшло повідомлення від працівників управління по роботі з громадськістю, з приводу, що поблизу їх кабінету знаходиться особа, яка хоче зустрітися з детективом та повідомити про вчинення кримінального правопорушення. Є центральний вхід до НАБУ і метрів 5 поряд є вхід (віконечко) в якому працівники НАБУ, які не є детективами, приймають звернення громадян. На той час там знаходилась особа мого зросту чоловічої статі до 30-35 років, специфічне ледве кучеряве волосся. Чоловік представився ОСОБА_149, та сказав, що хоче звернутись з заявою і поговорити з детективом. Я йому теж представився. Я його вивів безпосередньо від віконечка до приміщення при вході. Ми почали спілкуватися, він повідомив, що спілкувався з суддею з Сум, оскільки відносно нього складено адмінпротокол, який знаходиться на розгляді в суді м. Суми, Він спілкувався з суддею з приводу неправомірної вигоди, точної суми той не назвав, але сказав, що це буде коштувати певну суму. Оскільки інформація від даної особи містить відомості щодо скоєння злочину, я доповів про це в телефонному режимі керівнику. Потім повернувся, взяв службовий автомобіль і виїхав на ньому за ОСОБА_165, забрав його і завіз без проведення огляду для запобігання витоку інформації. Через даний вхід впускають лише детективів, вхід сторонніх осіб максимально обмежений. ОСОБА_128 зі мною прослідував на 4 поверх до мого службового кабінету, де ми продовжили наше спілкування, й близько 17:20-17:30 ми вже були в кабінеті. Ми поспілкувались, закінчувався робочий день, я допоміг сформувати йому заяву і сам заніс її через 2 кроки від мого кабінету до канцелярії. На заяві поставили відповідні штампи, після чого я її заніс своєму керівнику ОСОБА_205, який знаходився на цьому ж поверсі через 2 службових кабінетів від канцелярії. Відомості, які отримуються про одержання неправомірної вигоди, потребують швидкої реакції, тому мій керівник, отримавши цю заяв, повідомив або директора або заступника директора про наявність такої заяви і прослідував чи одного або до другого, я вже не пам`ятаю, за відповідними візами. Візи - це формат а4 розділений на 4 частини і ці клаптики паперу це резолюції. Ця процедура займає хвилин 10. Після отримання заяви з резолюціями відомості були внесені мною в ЄРДР, це було швидко, оскільки відповідно до діючого положення про ЄРДР на той час відомості вносились коротко без персональних даних. Відповідні дані були внесені мною того ж дня, керівник був на місці і підтвердив ці дані в ЄРДР, після чого йому був присвоєний номер, який без підтвердження я чисто фізично не міг би знати, оскільки структура роботи ЄРДР не присвоїть номер без підпису керівника.

Після цього мною було проведено допит ОСОБА_158, за моїм робочим місцем, яке знаходиться праворуч при вході в кабінет. На той час в моєму провадженні було декілька проваджень по Сумах, в тому числі працівників судових органів. Відповідно я використав помилково не той бланк, де було зазначено місто Київ, а місто Суми. В тексті протоколу я вказував, що місцем проведення допиту є м. Київ, на той час вул. В. Сурікова, 3, кабінет 452, де фактично правдився допит ОСОБА_158 . Під час допиту ОСОБА_128 в більш розгорнутому варіанті розповів про своє спілкування з ОСОБА_14, зазначив конкретні відомості. Після цього мною були отримані відповідні документи: заява про залучення до конфіденційного співробітництва тощо. Наскільки пам`ятаю також склав повідомлення про нерозголошення даних досудового розслідування. Згідно протоколу допиту ОСОБА_128 вказував, що в нього було одне провадження, яке перебувало на розгляді ОСОБА_14, та він мав ще іншу справу, яка перебувала в іншому суді і на той час суддя ОСОБА_14 знаходився в відпусті на місяць. За оцей період часу ОСОБА_14 звернувся з пропозицією до ОСОБА_158 щодо ініціювання зміни підсудності цієї справи, яка перебуває в місті Києві та направити її в Суми для того, щоб ОСОБА_14 міг розглянути та прийняти рішення одночасно за двома справами по керуванню автомобілем в стані алкогольного сп`яніння. Ще привернуло мою увагу, що ОСОБА_128 керує не звичайним автомобілем а лімузином. Він розповідав, що проблема їздити по Києву з розворотами, автомобіль габаритний.

Сторона захисту стверджує, що однією з ознак провокації є те, що ви за 5 днів змогли встановити номер телефона ОСОБА_14 ? - Це нескладно, оскільки існують додатки, які в вільному доступі, до того ж у нас є підрозділ у Харкові, який обслуговує Сумську область, працюють співробітники, які довгий час працювали і в правоохоронних органах в Сумах, тому за допомогою зокрема наших колег отримання інформації від оперативних контактів номер ОСОБА_14 встановити не так складно. До того ж він публічна особа, яка контактує зокрема з правоохоронними органами.

Перша зустріч призначалась на 05.11.2019 року, ОСОБА_14 на неї не прибув. З якою підставою ви продовжили документування чи не свідчило це що він відмовився від своїх намірів? - Дійсно значний проміжок часу був з період перебування ОСОБА_14 у відпусті, зустріч з ОСОБА_14 мала відбутися зі слів ОСОБА_158 у визначений час ОСОБА_14 після виходу з відпустки, це був початок листопада, якщо не помиляюсь, перша декада місяця. У визначений цей день ОСОБА_128 з`явився для зустрічі, але в той час коли ми проводили (я безпосередньо не виїжджав в Суми, знаходився в Києві, проте мав можливість дистанційно проводити заходи, знімати відомості з телекомунікаційних систем зв`язку). Під час спілкування зі своєю дружиною ОСОБА_14 повідомив про прикрий інцидент, наскільки я пам`ятаю, хтось з його родичів з батьків потрапив в лікарню - чи то перелом, серйозна проблема. ОСОБА_14 висловлював жаль та обіду, що в нього була призначена зустріч, наскільки ми зрозуміли з ОСОБА_165, та від незалежних від нього причин через родича, що потрапив в лікарню, ця зустріч у нього зірвалася. Наступного дня ОСОБА_128 прибув чи через свої справи чи через засідання в той самий суд.. ОСОБА_128 знаходився поруч з судом і коли ОСОБА_14 слідував, ОСОБА_128 не подавав йому ніяких сигналів, не махав, нічого, просто стояв поруч з судом. ОСОБА_14, їдучи на автомобілі, сам зупинився, вибачився чи щось повідомив, що не зміг прибути на вчорашню зустріч, і далі продовжив спілкування щодо обставин які мали важливе значення для кримінального провадження. Ситуація природньо розвивалась.

Раніше ви бачились з ОСОБА_165 ? - Ні, 10.10.2019 року я в перший раз побачив ОСОБА_158, пізніше не більше 3х разів я його бачив на слідчих діях. Більше не спілкувався не бачив та не підтримував і не підтримую спілкування.

Де був ОСОБА_128 під час обшуку ОСОБА_14 ? - Я безпосередньо не виїжджав в Суми, але спілкувався з колегами, які виїжджали, ми спілкувались постійно, оскільки була важлива деталь, грошові кошти були передані згідно інструкції судді ОСОБА_14, в обумовленому місці, з урахуванням того, що він змінював місце в цілях конспірації, з урахуванням фрази судді «така такса в м.Сумах».

Звідки взяли кошти? - Це грошові кошти, які ми брали в Бюро, зі спеціального оперативного фонду, які використовувались при проведенні контролю за вчиненням злочину.

Де перебував ОСОБА_128 в день обшуків? - Як мені відомо грошові кошти передавались в один день з ОСОБА_165, це була пізня година і ОСОБА_209 вдалося уникнути зустрічі з працівниками Бюро і він на деякий час випав з поля зору, тому працівники НАБУ з метою пошуку цих грошових коштів були продовжені на наступний день, саме тому була необхідність в тому, щоб комунікувати з заявником з приводу передачі коштів. Це була проблема на той час відшукати кошти. Наскільки відомо зі слів колег ОСОБА_128 був в Сумах.

Які процесуальні дії виконували в даному провадженні? - Я займався питаннями накладення арештів на майно, можливо підготовка процесуальних документів, які вилучалися.

Розподіляється перед виконанням функціонал членів слідчої групи? - Так.

Робота з ОСОБА_165 в день обшуків комусь із групи доручалась? - Так, прізвище зараз не пам`ятаю, але хтось з детективів, які були в Сумах, на нього було чітко покладені обов`язки щодо допиту та комунікації з ОСОБА_165 . Важливо було підтримувати контакт з ОСОБА_165 для відшукання грошей, оскільки, як я пам`ятаю, вони були в різних місцях.

Чи мав ОСОБА_128 можливість вільно пересуватись по м. Суми?- Він знаходився під контролем співробітників бюро в м.Суми.

Чи були в ОСОБА_158 провадження на той час?- Ні, на той час одна справа в Зарічному суді м.Суми та одна в Києві в Голосіївському суді, все що мені відомо.

Є витяг з ЄРДР де зазначено та інформація яку ви внесли, ви ї пам`ятаєте?- Це була коротка фабула вчинення кримінального провадження без персоніфікованого відображення даних згідно до положення про ведення ЄРДР.

В графі ПІБ заявника зазначено ШВВ, що це?- Так, адміністратор, який веде ЄРДР, зокрема ГПУ на той час, має повний доступ до відомостей, які вносяться до ЄРДР. Якби ми внесли повні дані про заявника, то ці дані стали б надбанням громадськості, тому ці дані зазначались для уникнення витоку інформації . Перші літери ПІБ заявника.

Коли ви внесли у витяг ОСОБА_195 ?- Наскільки пригадую після повідомлення про підозру.

В апеляційний суд зокрема з клопотаннями про НСРД, а також в ВАКС ви подавали витяг, з якого суду не міг ідентифікувати заявника, а лише здогадувались?- Ні, це не так, при внесенні відомостей до ЄРДР я акцентував увагу на номері заяви, на підставі якої вносилися відомості до ЄРДР, згідно заяви з номером там дійсні анкетні дані ОСОБА_40 та слідчий суддя мав змогу звірити дані та переконатися, що номер заяви та її зміст відповідає фабулі витягу і на той час був відповідний протокол допиту, де ці відомості підтверджувались.

Тобто судді виходили з дати реєстрації заяви і з того що це ШВВ?- Ні, номер заяви який на ній знаходився чітко підтверджував, що заявником є ОСОБА_145 .

Як судді ВАКС та АП ВАКС розуміли, що ця справа підслідна НАБУ, тут не зазначено, що це судді, розмір неправомірної вигоди тощо? - Номер заяви вказував і чітко був прямим посиланням на обставини, викладені в заяви та протоколі допиту ОСОБА_158 як мінімум. Дослідивши дані матеріали, суд переконувався, що підслідність належить НАБУ та ВАКС.

Тобто слідчий суддя мав досліджувати і інші документи, крім витягу слідчий суддя мав досліджувати матеріали справи, щоб переконатися, що триває досудове розслідування відносно ОСОБА_14 ? Чому в жодному з клопотань на проведення НСРД чому не зазначено що порушуватимуться права спецсуб`єкта судді? - Не я готував ці клопотання і це пов`язано з суб`єктом, який погоджує і підписує клопотання.

Чому при прийнятті заяви від ОСОБА_158 він не був попереджений про кримінальну відповідальність? - Наскільки пам`ятаю, він був попереджений.

Свідку для огляду надано том 3 справи, де міститься заява про вчинення кримінального правопорушення, яка починається зі слів про кримінальну відповідальність попереджений, й свідок повідомив - Так, це саме та заява, я йому казав щодо форми заяви і попереджував його про кримінальну відповідальність. Ось це штампік канцелярії з номером та часом 17:53.

Чи складали в цьому кримінальному провадженні протоколи проведення НСРД?- Так, складав проткали, які підписував і ті які розсекречені приєднувались до матеріалів кримінального провадження.

Протокол НСРД аудіо та відео контроль особи від 07.11.2016 року і підпис стоїть Ваш, відповідно до змісту протоколу він розпочатий о 17:50 і закінчений о 18:05 яким чином ви склали протокол про результати НСРД за 15 хвилин, якщо в ході проведення НСРД встановлено декілька файлів тривалістю майже 6 годин? - Матеріали які були отримані при НСРД, попередньо опрацьовуються. В НАБУ є спеціальний відділ, який займається стенограмами і фактично при складанні протоколу ми просто (не згадаю саме цей протокол) відображаєм фактичний час дослідження, це бланки, які попередньо готуються.

Свідку для огляду надано том 4 справи, Це ваш підпис? - Так, вони відповідають дійсності, можливо скласти протокол за 10-15 хв.

Ви прослуховували записи тривалістю 6 годин під час складання протоколу? - Ці записи прослуховувались перед складанням протоколу, а під час складання вони фіксувалися в протоколі зміст цих даних.

Прослуховування і аналіз записів відбувався поза межами часу, коли розпочато та закінчено? - Я давав відповідь, є відділ, який складає стенограми, ми опрацьовуємо самі ці записи, обираємо інформацію, яка має значення, фахівці допомагають створювати стенограму і потім це використовується при складанні протоколу.

Інший протокол від 15.11.2016 складений за 12 хвилин, містить об`ємні файли, коли ви досліджували цю інформацію? - Треба зазначити інформація з різних носіїв інколи повторюється та дублює одна одну і детективи безпосередньо вивчаємо цю інформацію, аналізуємо і до складання протоколу, а підчас складання протоколу звіряємо та перевіряємо інформацію.

Свідку для огляду надано том 6. Як і попередній протокол не є великим за обсягом тому можливо було скласти за цей час, підпис мій.

Саме в час зазначений в протоколі ви не вивчали записи, а вивчали в інший час? - Як я пояснював ці дані вивчались, як під час складання протокол, так і до.

Чи брали ви участь в НСРД -контроль за вчиненням злочину?- Як я пам`ятаю, складав протокол цього НСРД на підставі відомостей, які були отримані.

Де знаходились підчас складання цих протоколів?- В Києві.

Тобто в м. Суми на час вчинення злочину ОСОБА_14 не знаходились?- Ні, не знаходився.

Скільки протоколів ви склали в цьому провадженні? - Кількості не пам`ятаю, все що складав міститься в матеріалах провадження.

По суті ви виконували чиїсь вказівки, будучи в Києві?- Я не виконував нічиїх вказівок, я проводив НСРД, про що складав відповідні документи.

Звідки вам відомо, що вчинено злочин в Сумах, якщо ви були в Києві?- Відповідні записи під час слідчих дій передаються до Києва, де опрацьовуються, ми маємо живу комунікацію з іншими учасниками слідчої групи, які безпосередньо були на місці.

Чи була в вашому розпорядженні на час складання протоколу про контроль за вчиненням злочину постанова про НСРД контроль за вчиненням злочину? - Наскільки пам`ятаю, на підставі постанови і складався протокол.

Скільки було постанов?- Не пам`ятаю.

Хто безпосередньо виконував доручення прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту для перевірки наміру ОСОБА_14 від 31.10.2019? - Детективи, які були уповноважені на дану слідчу дію проводили ряд НСРД, які потім були відображені.

Відповідно до цієї постанови зазначено провести контроль за заздалегідь ідентифікованих помічних засобів, або за потребами не справжніми імітаційними засобами. Хто вирішував які засоби використовувати справжні чи імітаційні? - Згідно постанови прокурора, дискреція надавалась детективу якому доручалось проведення дану слідчу дію. Не було необхідності використовувати несправжні грошові кошти.

Назвіть прізвище особи, яка вирішила отримувати справжні кошти та саме справжні вручати ОСОБА_211 ? - Я не можу назвати, мабуть особа, якій було доручено виконувати, можливо і мною, не пам`ятаю.

Це був працівник НАБУ чи САП? - Я ж повідомив, що точно не згадаю, прокурор визначив і надав дискрецію НАБУ, я так розумію. Може детективом НАБУ за погодженням прокурором САП. Це не були кошти заявника.

Має значення справжні кошти чи ні, бюро чи заявника? - Я не зустрічав в своїй практиці кошти заявників, в НАБУ є можливість використовувати грошові кошти бюро.

Ви брали ці кошти чи хтось інший? - Не пам`ятаю.

Поясніть, постанова прокурора про контроль за вчиненням злочину не містить суми та валюти, яку треба вручати. Хто визначив суму та валюту? - Під час першого допиту свідок ОСОБА_128 зазначав, що ОСОБА_14 при першій зустрічі не повідомив точну суму, але точно дав зрозуміти, що потрібно буде надати грошові кошти. Я так розумію, в постанові могло бути не вказано певної суми, хоча я точно не пам`ятаю чи були там в постанові точні дані про суму. Але таке буває, коли прокурор не зазначає розмір суми. Коли сума відома, вона зазначається в постанові, якщо невідома, то не зазначається.

На якій підставі в бухгалтерії НАБУ бралися кошти в сумі 2 тисячі доларів, якщо в постанові прокурора не зазначено суму? Якщо ви взяли наприклад 5 тисяч а винесли заявнику 2 тисячі це якось документується? - Такі відомості відображаються в протоколах огляду і вручення і такі випадки дійсно бувають, коли особи назвати остаточну суму неправомірної вигоди не можуть, але вимагають, щоби заявник уже прийшов з якимось грошовими коштами і можливо і в цьому випадку спочатку сума неправомірної вигоди названа не була, але потім в силу інтенсивних зустрічей було вказано. В темну пору доби конкретні суми називались. Тому, виходячи з цього, приймались рішення. Інколи бувають випадки, коли фігуранти змінюють валюту, посилають заявників в обмінні пункти, тому формулювання прокурора досить вірне. Якщо у постанові прокурора не вказано певну суму, то ми за заявою отримуємо необхідну нам суму, але на той час у нас було вже підтвердження суми чи пояснення ОСОБА_158 чи відомості з НСРД.

Свідку для огляду надається постанова від 31.10.2019 у томі 4 справи. - Наскільки пам`ятаю, сума конкретна з`явилася вже в листопаді після цієї постанови. Станом на 31.10.2019 точна сума не була відома, але було відомо, що планується.

Якщо станом на 31.10.2019 сума не була відома, коли ви взяли кошти в бухгалтерії? - Точну дату не пам`ятаю, думаю десь початок листопада.

Ці кошти отримувались саме в сумі 2 тисячі для цього провадження чи вони отримувались знеособлено? - По цій справі не знаю, але детектив за певних обставин з фонду НАБУ може мати на руках більшу суму і в подальшому використовувати за погодженням керівництва. Чи саме ці 2 тисячі доларів виділялись на це кримінальне провадження, чи частина заздалегідь виділених, то це мало бути зазначено в матеріалах кримінального провадження. До етапу пред`явлення підозри займався наш підрозділ, потім воно передано іншому.

Які документи складаються детективом для отримання грошових коштів з бухгалтерії бюро? - Відповідно готується службова записка за погодження директора НАБУ і про факт одержання коштів складається видатковий касовий ордер при умові одержання в конкретне кримінальне провадження.

А якщо не в конкретне? - Тоді службова записка з дозволом директора та дозвіл на використання коштів.

Ці документи є таємними?- Вони можуть містити гриф обмеженого доступу для службового користування.

Де ці документи зберігаються після отримання коштів? - В НАБУ.

Ви б отримали кошти, вам видали копію видаткового ордеру? - Нам копія не видається, видатковий ордер в підрозділі бухобліку. За запитом суду чи детектива чи прокурора надається.

Де службова записка на ім`я керівника про використання коштів? - В НАБУ.

Де саме? - Скоріше за все в підрозділі детективів чи бухобліку, але точно не в мене.

Чи надавались окремо від постанови доручення на проведення такої слідчої ді? - Так, поряд з постановою про проведення контролю було і доручення. Це два окремі документи доручення та постанова. До набу надходило два документи з різними номерами це доручення і постанова.

Доручення без додатка є таємним? - Це питання залежить від грифа та інформації в цьому документі. Якщо особа вносить туди відомості про державну таємницю є звіт про відомості про державну таємницю, тому який гриф присвоїв прокурор, я не пам`ятаю.

Свідку для огляду надано доручення на виконання НСРД у томі 4 справи - З урахуванням того, що тут відомості про номери телефонів мною присвоєно гриф таємно.

Чи звертався до вас прокурор САП про зняття грифу таємно з доручення від 31.10.2019 року? Чи яка процедура? - Відповідні співробітники режимно-секретного відділу здійснюють цю процедуру, я в ній участі не буру.

Немає такого доручення саме вам на проведення слідчої дії саме на вас? - Тому що доручення на зняття інформації з транспортно телекомунікаційних систем надавалося іншим особам, не детективам НАБУ, А інші негласні слідчі дії як член групи проводив я. Листи були на керівника, який доручав мені.

Якими нормами та положеннями передбачене спілкування за рогом приміщення НАБУ з ОСОБА_137 до вчинення кримінального правопорушення та чи складалися вами письмові документи за результатами такого спілкування? - Спілкування було в приміщенні НАБУ, підставою було звернення ОСОБА_158. Як ви кажете, спілкування за рогом не суперечить законодавству про НАБУ, оскільки детективи НАБУ, окрім слідчого органу, є і оперативним підрозділом, який уповноважений і на виявлення корупційних кримінальних правопорушень. Окрім того, внутрішніми відомчими поряд з ЗУ «про НАБУ» «про звернення громадян» в НАБУ діють і відомчі документи, зокрема інструкція з діловодства щодо звернень громадян, досконально не пам`ятаю, як називаються, але вони передбачають комунікацію з заявниками, спілкування, отримання від них заяв та повідомлень. На підставі цих нормативних актів і здійснювалось таке спілкування.

ОСОБА_37 потрапив до НАБУ через другий вхід який є за 5 метрів від центрального входу саме для отримання заяви про кримінальне правопорушення?- Той відділ по роботі з громадськістю, туди звертаються з заявами, зі зверненнями, інколи, і це не лише з ОСОБА_165 пов`язано, що такі особи побоюються, щоб нагальність не була втрачена, ходять особисто поспілкуватись з детективом, який закріплений за якимось напрямком роботи. Я так розумію ОСОБА_128 з таким запитом звернувся і черговий співробітник при прийомі документів подзвонив моєму керівнику, повідомив про таку обставину і вже мій керівник подзвонив мені.

Чому саме вам? - Я в той час був на робочому місці у відділі і мій керівник в першу чергу запитав, чи можу я зараз відшукати іншого детектива. Є два входи, центральний вхід і збоку куди і кандидатки на посади подають документи і скаржники, весь пакет документів можу як в скриньку в центральному вході подати так і безпосередньо через віконце.

Які саме ланки проходить заява з моменту реєстрації? - Мають місце факти, коли не лише ОСОБА_128, а і інші особи хотять щось повідомити і це не завжди про злочин, я так само спускаюсь і спілкуюсь, навіть якщо такі особи можуть не надавати жодної цінної інформації.

Чим це визначається? - Я згадував вже. Відомчі внутрішні документи, інструкції тощо.

З другого входу громадська приймальня. Хто взагалі в ній знаходяться та чи можуть особи проконсультувати щодо правильності оформлення заяви про кримінальне правопорушення? - Заявник пише сам заяву не під диктовку, може запитати, як правильно написали кому дана заява, працівники в громадській приймальні не оцінюють важливість заяв тощо, їх повноваження лише зареєструвати звернення.

Ви фактично зустрілись з ОСОБА_165 та спілкувались до моменту реєстрації заяви ОСОБА_158 ви складали якісь документи що з ним спілкувались? - Ні.

Можна перевірити якось ваше спілкування з ОСОБА_165 до його заяви? - В моїй присутності була складена заява ОСОБА_158, більше ніяких документів я не складав, інші документи не передбачені для цього. Я говорив, що з технічних питань на кого писати заяву, щодо попередження про кримінальну відповідальність, я його попередив і ми цей абзац в заяву включили, щодо змісту обставин писав безпосередньо ОСОБА_128 .

Яке враження у вас про ОСОБА_158 ?- Звичайний хлопець, який потрапив в неприємну ситуацію, потім потрапив до судді, який вимагав неправомірну вигоду.

Можливо якась неадекватна поведінка була? - Ні, не була.

Як ви встановили особу ОСОБА_158, ви перевірили його документи? - Він пред`являв документи, точно не можу сказати, що це було, але точно там була фотографія.

А за процедурою покладено обов`язок на перевірку конкретного документу? - Є перелік документів, визначених відомчими документами НАБУ, там він достатньо широкий і посвідчення моряка тощо.

У вас є таке правило, коли приходить заявника представляється і ви їм вірите? - Ні, завжди перевіряємо документи.

Коли ви повідомили, що варто реквізити зазначити, повідомляли ОСОБА_227, що потрібно зазначити його анкетні дані? - Якісь відомості він вказував, я не пам`ятаю.

Вам відомо, що вулиця Черепіна була перейменована на Героїв Крут ? - Ні, невідомо.

Ви перевіряли інформацію на достовірність викладені в заяві про кримінальне правопорушення? -Звісно, шляхом досудового розслідування.

Ваш кабінет на 4 поверсі, кабінет вашого керівника на 2 поверсі? - Ні, кабінети трьох керівників це поряд від кабінетів канцелярії на одному поверсі.

А кабінет в.о. глави? -На той час на 2 поверсі, 2,5 хвилини до нього від мого кабінету.

Вам відома процедура проходження заяви після того, як ви її прийняли? - Вона дійшла чи до директора чи до першого заступника, ставить візу (там на заяві багато слідів від стиплерів з резолюцій, яких немає в матеріалах справи) я не бачив безпосередньо рух заяви. Мій керівник дзвонив в приймальню, пішов приніс з резолюцією.

Як ви могли перевірити відомості в заяві ОСОБА_158 ?- Ніяк.

До протоколу допиту ОСОБА_158 долучено копія паспорту ОСОБА_158 ? - В розділі протокол допиту свідка, анкетні дані є графа відомості які підтверджують особу якщо там написано паспорт отже його пред`являла особа».

в) 11.09.2024 в судових дебатах прокурор зазначив, що доводи захисту про провокацію фактично звелись до того, що сторона обвинувачення в принципі здійснювала документування злочину - прийняла заяву та розпочала розслідування, належним чином оформила право на проведення НСРД, провела такі НСРД. Фактів про те, що були вчинені дії саме щодо ОСОБА_14, і такі дії спровокували його на вчинення злочину, не наведено. Відтак щодо відсутності провокації злочину прокурор зазначив:

1) зміст зафіксованих розмов між ОСОБА_14 та ОСОБА_36 та характер дій ОСОБА_14, де щоразу ініціатива цілком і повністю належить такому, він визначає спрямованість розмов, дає вказівки щодо поведінки ОСОБА_40, щодо суми коштів, порядку їх передання, часу та місця, зазначення суми як «такси по місту», вказівки про зміст доводів у судовому засіданні), тоді як ОСОБА_37 веде себе пасивно, повністю покладається на вказівки ОСОБА_215

2) щодо подій 05.11.2019, коли ОСОБА_14 не з`явився на зустріч з ОСОБА_36, оскільки не мав наміру вчиняти злочин, але сторона обвинувачення та ОСОБА_37 спровокували його та організували ще одну зустріч 06.11.2019, проте 06.11.2019 на 09:00 ОСОБА_14 призначив судове засідання для розгляду протоколу щодо ОСОБА_40, тому такі неминуче мали зустрітись. Крім того, при проведенні НСРД установлено, що 05.11.2019 ОСОБА_14 не прибув на зустріч з ОСОБА_36, оскільки його тесть травмувався під час господарських робіт, через що ОСОБА_14 змушений був перебувати в лікарні. За таких обставин для перевірки дійсних намірів ОСОБА_14 НСРД було продовжено. Побачивши зранку перед будівлею суду ОСОБА_40, який прибув на засідання, ОСОБА_14 самостійно зупинив автомобіль поруч з ним, опустив скло та почав розмову, пояснивши, що був зайнятий напередодні, а сьогодні вони проведуть засідання, а ввечері зустрінуться. Жодної фрази, яка може бути витлумачена як підштовхування до вчинення злочину, ОСОБА_37 не сказав. Розмову почав та вів відповідно до своїх раніше наданих вказівок сам ОСОБА_14 . Отже, діяльність ОСОБА_40 та сторони обвинувачення була пасивною та відповідала вказівкам, які надавав ОСОБА_14

3) обставини реєстрації цього кримінального провадження є абсолютно природними для реєстрації та розслідування злочинів про хабарництво, що не терпить зволікань. Першочергові процесуальні дії були вчинені дійсно швидко, але у визначеному законом порядку, що підтверджено показаннями детектива НАБУ ОСОБА_182

4) обставини встановлення номера телефона ОСОБА_14, а саме швидкість установлення номера телефону ОСОБА_14 не можуть свідчити про провокацію, оскільки встановлення номера телефону особи, чиї дії розслідуються - звичайна щоденна робота детектива. Тим більше нескладним є встановлення номерів телефону судді місцевого суду. Тим більше, що згідно з матеріалами провадження номер ОСОБА_14 встановлено на 5-й день досудового розслідування, що вочевидь, набагато повільніше, ніж могло б бути.

5) форма клопотання керівника САП про проведення НСРД, яке на думку сторони захисту, не є персоналізованим та оформлений шаблоном, до якого внесено короткі відомості, будь-яким чином не свідчать про провокацію, але й не відповідають дійсності, бо текст цього документу з метою мінімізації рукописного тексту, який очевидно вписувати довше, ніж друкувати, ще й у два примірники клопотання. Таке клопотання керівника САП про дозвіл на проведення НСРД відповідає вимогам закону та містить усі відомості, передбачені КПК.

6) щодо подання ОСОБА_36 клопотання про визначення підсудності справи про адміністративне правопорушення до Голосіївського району м. Києва, про що сторона захисту вказує на те, що подання цього клопотання ОСОБА_36 узгоджується із датою винесення постанови про залучення особи до конфіденційного співробітництва, проте це будь-яким чином це вказує на провокацію злочину. Крім того, сам захист у заяві про провокацію вказав на те, що подання заяв про зміну підсудності було типовою поведінкою для ОСОБА_40, коли справи щодо нього розглядались в судах інших міст, а не в місті Суми.

7) доводи сторони захисту щодо відсутності доказів вимагання неправомірної вигоди є дивними, оскільки ознака вимагання не включена до обвинувачення.

8) доводи захисту щодо перебування ОСОБА_40 на стаціонарному лікуванні та використання його стану здоров`я не свідчить про те, що обставини лікування ОСОБА_40 створено штучно, а саме захворювання впливу не перешкоджало документуванню злочину. Крім того, доводи захисту про те, що ОСОБА_37 внаслідок стану свого здоров`я не міг у повній мірі розуміти, що відбувається і взяв участь у провокації, суперечить доводу про штучність обставин лікування ОСОБА_40

9) щодо спростування доводів сторони захисту про зв`язок ОСОБА_40 з правоохоронними органами, суду надано інформацію про ОСОБА_40, яка міститься в ЄРДР, а також в відомчій інформаційній базі Національної поліції, Окрім того, інформація з ЄРДР про ОСОБА_40 стороною захисту витребувано самостійно. Ці матеріали свідчать, що ОСОБА_37 не був заявником у подібних кримінальних провадження. Також установлено, що ОСОБА_37 багаторазово притягувався до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов`язані з експлуатацією транспорту - як до жовтня - листопада 2019 року, так і після цього. При цьому відсутні ознаки, які навіть гіпотетично свідчать про те, що він вживав протиправних заходів для уникнення від відповідальності. Щодо нього складено відповідні протоколи, вони направлені до судів, судами розглянуті і ОСОБА_37 щоразу визнавався винним та на нього накладались стягнення, у т.ч. він позбавлявся права керування транспортними засобами, на нього накладались багатотисячні штрафи. Жодне провадження не закрите, не повернуто на доопрацювання, не втрачене тощо. Отже, незважаючи на те, що ОСОБА_39 властиве порушувати Правила дорожнього руху, немає ознак, що він намагався уникати відповідальності, у т.ч. шляхом вчинення корупційних дій. Крім того, надані матеріали свідчать про те, що коли ОСОБА_37 вважає, що щодо нього порушений закон, він, не вагаючись, звертається до правоохоронних органів. Такі звернення передусім були пов`язані також з використанням ним транспортних засобів (конфлікти при ДТП, з теробороною, крадіжки його майна з автомобіля, виявлення автомобіля, який схожий на той, який був у нього викрадений тощо). За таких обставин, звернення до правоохоронних органів після того, як ОСОБА_14 висловив йому прохання надати неправомірну вигоду, цілком узгоджується зі звичайною практикою ОСОБА_38 . Доводи захисту про те, що у ОСОБА_40 вилучено посвідчення водія, внаслідок чого він був змушений співпрацювати з правоохоронними органами, також нічим не підтверджені. Більше того, не продемонстровано жодного зв`язку між діями сторони обвинувачення та діяльністю патрульної поліції і інших органів щодо притягнення ОСОБА_40 до адміністративної відповідальності. Після участі у документуванні вчинення злочину ОСОБА_14, ОСОБА_37 продовжував притягуватись до відповідальності тією ж патрульною поліцією, що спростовує доводи захисту про те, що сторона обвинувачення якимось чином втручалась у їхні взаємовідносини, вирішуючи якісь життєві проблеми ОСОБА_38, який до того ж в суді заявив, що нічого не пам`ятає.

10) Допитаний в суді ОСОБА_216 пояснив, що на початку листопада 2019 року він побачив як до Зарічного суду м. Суми забігають детективи НАБУ. Він присів в парку на лаву. У цей час до нього підійшов ОСОБА_37 та запропонував шляхом надання неправомірної вигоди вирішити його питання у вказаному суді. Свідок щонайменше помиляється. Як зазначив при допиті детектив ОСОБА_182, свідок ОСОБА_37 в день обшуків перебував під контролем детективів - членів групи слідчих у провадженні. Це відповідає звичайному ходу документування неправомірної вигоди на етапі проведення обшуків - так званої «реалізації». Крім того, сам захист надав до суду документи, відповідно до яких у ОСОБА_40 не було інших справ в Зарічному суді м. Суми, крім тієї, за яку одержав неправомірну вигоду ОСОБА_14 Тож розмова подібного змісту не могла відбутись, оскільки не мала підґрунтя. Ідея про надання неправомірної вигоди повторно у справі, у якій прямо зараз в суді відбуваються обшуки, абсурдна. А інших справ не існує. Крім того, захист не надав не лише скільки-небудь переконливих, але і будь-яких доказів або хоча б доводів про те, з якої причини участь у провокації злочину прийняли ОСОБА_37, співробітники Управління по роботі з громадськістю НАБУ, детективи НАБУ та їхні керівники, прокурори САП та наші керівники, свідок ОСОБА_28 . Що об`єднало цих людей в намаганні спровокувати ОСОБА_14 -суддю звичайного районного суду на одержання неправомірної вигоди у вже стандартній для справ НАБУ ситуації - в сумі 1000 доларів за непритягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.

7.3. Відповідно до частини 3 статті 271 КПК під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.

Стаття 370 КК визнає кримінальним правопорушенням провокацію підкупу, тобто дії службової особи з підбурення особи на пропонування, обіцянку чи надання неправомірної вигоди або прийняття пропозиції, обіцянки чи одержання такої вигоди, щоб потім викрити того, хто пропонував, обіцяв, надав неправомірну вигоду або прийняв пропозицію, обіцянку чи одержав таку вигоду, (частина 1) із кваліфікуючою ознакою вчинення такого службовою особою правоохоронних органів (частина 2).

У постанові ККС від 24.08.2023 в справі №601/1704/19 міститься така правова позиція: «Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що у судовій практиці Верховного Суду та практиці ЄСПЛ чітко розмежовуються захист від провокації із запереченням факту вчинення злочину загалом. Так, у своєму рішенні від 08 липня 2021 року по справі «Берлізев проти України» (параграф 45) ЄСПЛ зазначив, що ситуація, за якої заявник стверджував про підбурювання його до одержання хабара, не підпадає під категорію «справ про провокацію злочину» (див. для порівняння рішення у справі «Раманаускас проти Литви»). При цьому хоча заявник сформулював свою скаргу, використавши термін «підбурювання», проте, як вбачається, по суті він скаржився, що його «підставили». Насправді заявник ніколи фактично не визнавав вимагання або одержання хабаря. Навпаки, як на національному рівні, так і у Суді він послідовно стверджував, що Г. підкинув гроші до його кабінету, щоб заявника визнали винним у вчиненні злочину. Крім того, у параграфі 46 вищенаведеного рішення, ЄСПЛ вказав, що з точки зору фактів не є послідовним заперечення заявником вчинення злочину та одночасне висунення ним скарги, що його спровокували його вчинити. Захист від провокації обов`язково передбачає, що обвинувачений визнає вчинення інкримінованих йому дій, але стверджує, що вони були наслідком незаконного підбурювання з боку працівників міліції. Однак, як вбачається з доводів заявника, він повністю заперечував свою причетність до злочину, що, на думку суду, перешкодило йому висунути обґрунтовану скаргу на «таємного агента» (agent provocateur). Отже, ця справа суттєво відрізняється від розглянутих судом раніше справ щодо стверджуваної провокації заявників органами державної влади, які підбурили їх до вчинення правопорушень, які за інших обставин не були б вчинені (див. ухвалу щодо прийнятності у справі «Любченко проти України»). Отже у своєму рішенні ЄСПЛ констатував, що захист від провокації обов`язково передбачає, що обвинувачений визнає вчинення інкримінованих йому дій, але стверджує, що вони були наслідком незаконного підбурювання з боку працівників міліції. Аналогічних висновків Верховний Суд дійшов у постановах від 07 грудня 2022 року у справі № 385/619/16 (провадження № 51-2496км21) та від 08 грудня 2022 року у справі № 466/9812/16-к (провадження № 51-3021км22)».

В постанові ККС ВС від 23.05.2024 в справі №588/737/17 містяться такі правові висновки: «Згідно із судовою сталою практикою (постанови Касаційного кримінального суду Верховного Суду, ухвалені у провадженнях № 51-791км19, № 51-7096км18, № 51-6497км18, № 51-2010км19, № 51-2040км19, № 51-1968км19, № 51-2950км20, № 51-27км20, № 51-2025км20, № 51-420км19, № 51-6190км18, № 51-584км18, № 51-7086км18, № 51-8747км18) застосування особливих методів ведення слідства, зокрема агентурних методів, саме по собі не може порушувати права особи на справедливий суд. Ризик провокації з боку працівників правоохоронних органів, викликаний указаними методами, означає, що їх використання повинно бути суворо регламентованим. Для застосування цих методів у правоохоронних органів мають бути докази на підтвердження аргументу схильності особи до вчинення злочину.

Для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів судова практика виробила змістовний та процесуальний критерії. Під змістовним критерієм розуміється наявність/відсутність суттєвих змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів, а під процесуальним - наявність у суду можливості перевірити відомості про ймовірну провокацію під час судового засідання з дотриманням принципів змагальності та рівності сторін.

Так, для встановлення факту провокації злочину визначальним є з`ясування питань: чи були дії правоохоронних органів активними, чи мало місце з їх боку спонукання особи до вчинення злочину, наприклад прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування, підвищення ціни вище середньої; чи було би скоєно злочин без втручання правоохоронних органів; чи були у правоохоронних органів об`єктивні дані про те, що особу було втягнуто у злочинну діяльність і ймовірність вчинення нею злочину була суттєвою.

Вказані вимоги узгоджуються з практикою ЄСПЛ, зокрема рішеннями у справах «Банніков проти Російської Федерації» від 04 листопада 2010 року, «Веселов та інші проти Російської Федерації» від 02 жовтня 2010 року, «Матановіч проти Хорватії» від 04 квітня 2017 року, «Раманаускас проти Литви» від 5 лютого 2008 року

Та обставина, що… є заявником і в іншому кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, вчиненого в сфері службової діяльності, сама по собі не свідчить про наявність провокації кримінальних правопорушень з боку правоохоронних органів, як про це стверджує захисник у касаційній скарзі.

Таким чином, висновок судів попередніх інстанцій про відсутність провокації є обґрунтованим та належним чином мотивованим, а доводи захисника в цій частині не є слушними. Додатково колегія суддів звертає увагу, що у касаційній скарзі сторона захисту заперечує як факт вчинення … кримінальних правопорушень, так і заявляє про провокацію на його вчинення. Разом з цим відповідно до практики ЄСПЛ, суд визнає необґрунтованими заяви щодо провокації злочину й не розглядає їх по суті, коли заявник заперечує факт вчинення ним злочину та одночасно заявляє про провокацію на його вчинення (рішення у справі «Берлізев проти України» від 08 липня 2021 року).

У цій справі ЄСПЛ визнав непослідовним заперечення заявником вчинення злочину та одночасне висунення ним скарги, що спровокували його вчинити. Захист від провокації обов`язково передбачає, що обвинувачений визнає вчинення інкримінованих йому дій, але стверджує, що вони були наслідком незаконного підбурювання з боку працівників міліції.

Ураховуючи вищевказане, включаючи практику ЄСПЛ, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність провокації злочину».

Також в постанові ККС ВС від 20.06.2024 в справі № 234/9080/15-к міститься така правова позиція

«Для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) виробив відповідні критерії, зокрема: a) змістовний критерій; b) процесуальний критерій.

Під змістовним критерієм розуміється наявність/відсутність суттєвих змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів, а під процесуальним - наявність у суду можливості перевірити відомості про ймовірну провокацію під час судового засідання з дотриманням принципів змагальності та рівності сторін.

Згідно з висновком ЄСПЛ, провокація злочину по суті має місце, коли співробітники правоохоронних органів не обмежуються переважно пасивним установленням обставин можливого вчинення особою злочину з метою збору відповідних доказів і, за наявності для того підстав, притягнення її до відповідальності, а підбурюють цю особу до вчинення злочину. При визначенні того, чи обмежилися співробітники правоохоронних органів переважно пасивним установленням обставин можливого вчинення злочину, ЄСПЛ розглядає два фактори: а) наявність підстав для проведення відповідних заходів - тобто конкретних і достатніх фактичних даних, що вказують на можливе вчинення особою злочину та б) роль співробітників правоохоронних органів у вчиненні злочину - тут ЄСПЛ розглядає момент початку здійснення ними відповідного заходу, щоб визначити, чи «приєдналися» вони до злочину, який особа вже почала вчиняти без будь-якої участі з їхнього боку (див. рішення у справах «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 9 червня 1998 року, «Барк Хун проти Туреччини» від 15 грудня 2009 року, «Худобін проти Росії» від 26 жовтня 2006 року).

У рішенні «Матановіч проти Хорватії» ЄСПЛ зазначив, що «підбурювання, за змістом кримінального процесуального закону, мало б місце тільки тоді, коли таємний агент перед тим, … як було прийнято рішення про закупку і продаж наркотиків разом з іншими співвиконавцями злочину, неодноразово б заохочував [обвинуваченого] до вчинення злочину (або сприяв утвердженню у прийнятті такого початкового рішення обвинуваченим). Втім, докази ясно показують, що така пропозиція була лише загальним абстрактним виразом готовності таємного агента платити певну суму грошей за поставлені наркотики, після чого скаржник добровільно продовжував спілкуватися з ним, щоб отримати особисту користь від абстрактної готовності «покупця» [купувати наркотики]. Звернення таємного агента в даному випадку не було обов`язковою умовою для злочинної діяльності скаржника, тобто дія, яку б в іншому випадку він би не вчинив. Навпаки, суди дійшли до висновку, що навіть без [агентів під прикриттям] він мав намір вчинити злочин, за який він був засуджений».

Отже, з огляду на зазначені позиції ЄСПЛ для визначення наявності провокації злочину слід встановити, зокрема: чи були дії правоохоронних органів активними, чи мало місце з їх боку спонукання особи до вчинення злочину, наприклад, прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування, підвищення ціни вище середньої; чи був би скоєний злочин без втручання правоохоронних органів; вагомість причин проведення оперативної закупки, чи були у правоохоронних органів об`єктивні дані про те, що особа була втягнута у злочинну діяльність і ймовірність вчинення нею злочину була суттєвою…

Також колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до практики ЄСПЛ захист від провокації обов`язково передбачає, що обвинувачений визнає вчинення ним інкримінованих дій, але стверджує, що вчинив їх унаслідок незаконного підбурювання з боку працівників правоохоронного органу. Тому заперечення особою вчинення злочину одночасно з її заявою про провокацію цього злочину вважається непослідовними і не підпадає під категорію «справ про провокацію злочину» (справа «Берлізев проти України»).

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що сторона захисту в судовому засіданні заперечувала факт вчинення … кримінального правопорушення та одночасно заявляла про його провокацію.

З огляду на таку позицію сторони захисту, яку … підтвердив у суді касаційної інстанції, залишається незрозумілим, чи мало місце вчинення останнім кримінального правопорушення внаслідок провокації, чи в його діях відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК».

7.4. Суд зазначає, що КПК не визначає процедури перевірки наявності обставин, які гіпотетично можуть свідчити про провокацію кримінальних правопорушень, проте належить врахувати правову позицію у пункті 37 постанови ККС ВС від 18.04.2024 в справі №167/498/2237, де зазначено, що у своїй практиці такий визначив критерії перевірки наявності чи відсутності провокації корупційного злочину, що потребують з`ясування таких питань: чи існували підстави для початку кримінального провадження щодо особи; чи мав заявник, котрий повідомив про протиправні дії, приховані мотиви для цього; чи обґрунтовано проведені НСРД щодо обвинуваченого; якою була поведінка останнього й особи, що співпрацювала з правоохоронними органами; яким був вплив цих органів на вчинення особою дій, за які її притягнуто до кримінальної відповідальності (зокрема, постанови 07.10.2020 у справі №725/1199/19, від 02.04.2019 у справі № 734/2421/17).

Відомості про кримінальне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 368 КК, внесені до ЄРДР 10.10.2019 за №52019000000000898 на підставі заяви ОСОБА_40, яка містила конкретні та повні необхідні дані щодо факту вчинення такого кримінального правопорушення. 10.10.2019 ОСОБА_37 також відповідно до статті 275 КПК надав згоду на залучення його до проведення НСРД, й з того часу розпочав співпрацювати із НАБУ, яке відтак мало вагомі підстави для початку таємної операції, тоді як злочинні дії були вчинені згодом.

Тобто суд встановив, що первинне джерело щодо протиправних дій ОСОБА_14 містило конкретні фактичні дані, які мали бути перевірені у межах відповідного досудового розслідування, тоді як посилання сторони захисту на підбурювання органами досудового розслідування ОСОБА_40 на здійснення заздалегідь провокативних дній щодо ОСОБА_140 шляхом швидкої реєстрації кримінального провадження, спростовуються наявними доказами, та фактично є лише припущеннями.

При цьому наведені показання свідка ОСОБА_50 повністю підтвердили усі належні обставини події прийняття 10.10.2019 від ОСОБА_40 заяви про вчинення кримінального правопорушення та беруться судом до уваги як належні і достовірні.

Суду не надано жодних доказів, які б породжували об`єктивні побоювання з приводу того, що ОСОБА_37 міг мати які-небудь приховані мотиви щодо безпідставного повідомлення неправдивих даних щодо ОСОБА_140 чи провокування такого.

Відповідно до Інструкції з формування та ведення інформаційної підсистеми «Єдиний облік» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 14.06.2019 №508 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.07.2019 за №739/33710), така відповідно до статей 25-27 Закону України «Про Національну поліцію», підпунктів 7, 40, 41 пункту 4 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 №877, визначає порядок формування та ведення інформаційної підсистеми «Єдиний облік» (далі - ІП «ЄО») інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - система «ІПНП»), призначеної для обробки відомостей під час прийняття та реєстрації заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події. Пунктами 1, 2 розділу II цієї Інструкції визначено, що в ІП «ЄО» обліку підлягають відомості щодо заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події фізичних або юридичних осіб, рапорти поліцейських про самостійно виявлені обставини, що свідчать про кримінальні правопорушення, а пунктом 1 розділу III цієї Інструкції визначено, що в ІП «ЄО» обліку підлягають відомості про фізичних або юридичних осіб, які звернулися до органів поліції із заявами і повідомленнями про кримінальні правопорушення та інші події, а також про підозрюваних осіб, яких затримали під час вчинення або замаху на вчинення кримінального правопорушення або безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення.

Самі по собі факти, що ОСОБА_37 багаторазово фігурував у вищезгаданій ІПНП як заявник і як правопорушник (але при цьому не був заявником в інших кримінальних справах, зокрема щодо корупційних злочинів, та лише одного разу був потерпілим у справі від 2014 року) та був і є дотепер боржником у численних виконавчих провадженнях жодним чином не свідчать про наявність у нього прихованих мотивів ініціювати кримінальне переслідування ОСОБА_14 чи про перебування під контролем правоохоронних органів.

Також суд зазначає, що зміст проведених у цьому провадженні НСРД підтверджує відсутність втручання правоохоронних органів в реалізацію злочинних намірів та дій ОСОБА_14, оскільки процедура надання дозволу на проведення НСРД слідчим суддею була дотримана, застосування таких заходів повністю ґрунтувалось на нормах КПК і переслідувало легітимну мету.

При цьому є неспроможними твердження сторони захисту про шаблонність клопотання про проведення НСРД, оскільки КПК будь-яким чином не забороняє такого, або щодо описки в ухвалі шляхом зазначення слова «детектив» замість «прокурор», що не призвело до спотворення змісту ухвали.

Окрім того, посилання сторони захисту на провокування злочину не ґрунтуються на нормах законодавства України, яке містить положення, що покликані убезпечити осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, від провокації підкупу та унеможливлення реалізації такого.

Так, відповідно до чинної на листопад 2019 року редакції статті 22 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 №1700-VII, особам, зазначеним у частині 1 статті 3 цього Закону (зокрема це судді), забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Частиною 1 статті 24 того ж Закону, визначено, що особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язані невідкладно вжити таких заходів: 1) відмовитися від пропозиції; 2) за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; 3) залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; 4) письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.

ОСОБА_14, будучи суддею, безумовно був обізнаним із таким правовим механізмом і зазначеними обов`язками, проте їх не виконав. Натомість, під час розмов обвинуваченого з ОСОБА_36, в якій вони домовляються про зустрічі, ОСОБА_14 запитує щодо надходження справ до нього, пояснює дії ОСОБА_40 під час розгляду справ, повідомляє звичайну ціну по місту за вирішення справ, тобто проявляє ініціативу щодо спілкування з ОСОБА_36 на виконання попередніх домовленостей про їх зустрічі.

При цьому досліджені в судовому засіданні докази за результатами проведення НСРД дають підстави стверджувати, що ОСОБА_37 не звертався до почуття жалю чи до співчуття ОСОБА_14 .

Суд зазначає, що 25.11.2019 постановою судді Зарічного районного суду міста Суми ОСОБА_121 в справі №591/6070/19 (тобто у справі, яка раніше перебувала у провадженні судді ОСОБА_14 ) ОСОБА_40 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в сумі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 рік., і стягнуто судовий збір на користь держави в сумі 384,20 гривень (відкриті відомості Єдиного державного реєстру судових рішень - ЄДРСР - https://reyestr.court.gov.ua/Review/85617809).

Згодом, 16.01.2020 постановою судді Сумського апеляційного суду ОСОБА_218 залишено без змін згадану постанову судді Зарічного районного суду міста Суми від 25.11.2019 про застосування адміністративного стягнення за статтею 130 частини 1 КУпАП, відносно ОСОБА_40 у виді штрафу на суму 10200 грн. з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 рік, а його апеляційна скарга без задоволення ( https://reyestr.court.gov.ua/Review/87018312 ).

Аналогічно, 19.12.2019 постановою судді Зарічного районного суду міста Суми ОСОБА_121 в справі №752/17354/19 (тобто у справі, яка надійшла до такого суду згідно з постановою судді Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_119 від 01.11.2019, та мала би розглядатись суддею ОСОБА_14 ) ОСОБА_40 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, і провадження в справі про притягнення ОСОБА_40 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/86468209).

Відтак вбачається, що ОСОБА_37 не отримав будь-яких преференцій чи індульгенцій за фактом його звернення до НАБУ із заявою про вчинення кримінального правопорушення суддею ОСОБА_14, що беззаперечно свідчить про відсутність провокації злочину.

Суд також зазначає про неспроможність доводів сторони захисту щодо нібито протиправного направлення із Голосіївського районного суду міста Києва до Зарічного районного суду міста Суми справи про адміністративне правопорушення №752/17354/19 щодо ОСОБА_40, оскільки чинна на жовтень-листопад 2019 року редакція частини 2 статті 276 «Місце розгляду справи про адміністративне правопорушення» КУпАП передбачала, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127-1 - 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників. Згодом Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 № 2617-VIII, до статті 276 КУпАП внесені зміни шляхом виключення у частині 2 статті 276 слів та цифр «частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130», проте такі зміни набули чинності лише з 01.07.2020 на підставі пункту 1 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2617-VIII.

Доводи сторони захисту щодо перебування ОСОБА_40 на стаціонарному лікуванні та використання його стану здоров`я органом досудового розслідування також не свідчать про наявність провокації злочину, оскільки стосуються винятково дотримання режиму та правил внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров`я, де лікувався ОСОБА_145 .

Ба більше, доводи про те, що ОСОБА_37 внаслідок стану свого здоров`я не міг у повній мірі розуміти, що відбувається і взяв участь у провокації, є явно надуманими та суб`єктивними припущеннями за відсутності належних доказів недієздатності ОСОБА_40, оскільки згідно із частинами 1, 2 статті 39. Цивільного кодексу України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється статтями 295-300 Цивільного процесуального кодексу України.

Суд також зазначає, що сторона захисту не представила суду будь-якої власної версії подій, окрім тверджень про провокацію, й при цьому суду незрозуміло, для чого сторона захисту доклала надзусиль щодо дискредитації особи заявника ОСОБА_40, який як свідок сторони обвинувачення фактично повідомив лише, що у зв`язку з станом здоров`я не пам`ятає нічого про події 2019 року, відтак його показання будь-яким чином не впливали на встановлення фактичних обставин справи на підставі наявних документів.

Більш того, обвинувачений ОСОБА_14 упродовж всього часу судового провадження не визнавав вчинення ним інкримінованих дій, лише стверджуючи, що мало місце незаконне підбурювання ОСОБА_40 з боку працівників правоохоронного органу, хоча відповідно до пункту 46 рішення ЄСПЛ у справі «Берлізев проти України» від 08.10.2021 (стало остаточним 08.10.2021, заява №43571/12), «з точки зору фактів суд вважає непослідовним заперечення заявником вчинення злочину та одночасне висунення ним скарги, що його спровокували його вчинити. Захист від провокації обов`язково передбачає, що обвинувачений визнає вчинення інкримінованих йому дій, але стверджує, що вони були наслідком незаконного підбурювання з боку працівників міліції», тобто заперечення особою вчинення злочину одночасно з її заявою про провокацію цього злочину вважається непослідовними і не підпадає під категорію «справ про провокацію злочину».

З урахуванням наведеного, суд висновує, що доводи сторони захисту про вчинення провокації злочину не знайшли підтвердження під час судового розгляду цього кримінального провадження, що виключає визнання доказів недопустимими з цієї підстави.

8. Оцінка судом сукупності доказів та мотиви неврахування окремих доказів.

Статтею 94 КПК встановлено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. З вищенаведеного випливає стандарт «внутрішнього переконання», зміст якого зводиться до того, що суд повинен вільно оцінювати докази на основі свого внутрішнього переконання, яке виникає не з вузької оцінки доказів, наданих сторонами, а з урахуванням суддівського розсуду (суб`єктивної оцінки об`єктивних обставин) та всіх обставин справи.

Дослідивши документи і речові докази, вислухавши показання свідків, оцінивши доводи сторін провадження в їх сукупності, суд оцінює наявні докази таким чином:

8.1.1. Оцінивши процесуальні документи сторони обвинувачення щодо початку і руху кримінального провадження, реалізації повноважень органами досудового розслідування, прокуратури, слідчими суддями (розділ 5.1.1 цього вироку), розглянувши подані стороною захисту під час підготовчого судового провадження заперечення проти ухвал слідчих суддів, та подані під час судового розгляду клопотання про визнання неналежними і недопустимими таких доказів сторони обвинувачення, та «правові позиції» суд висновує, що такі документи самі по собі не доводять обставин вчинення інкримінованого ОСОБА_14 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК, проте доводять законність вчинення процесуальних дій і прийняття процесуальних рішень органами досудового розслідування і слідчими суддями у кримінальному провадженні №5201900000000868, й не вбачає підстав для неврахування таких документів як загалом, так й окремо.

8.1.2. Частиною 3 статті 18 КК визначено, що службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

В примітці до статті 364 КК зазначено, що службовими особами у статтях 364, 368, 368-5, 369 цього кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Згідно з приміткою 2 до статті 368 КК, у переліку службових осіб, які займають відповідальне становище, у статті 368 цього кодексу зокрема є судді.

Оцінивши докази сторони обвинувачення щодо належності ОСОБА_14 до службових осіб та рівня їх статусу (пункт 1 розділу 5.1.2 цього вироку), суд зазначає, що аналіз таких доводить обіймання ОСОБА_14 з 1996 року посади судді Зарічного районного суду міста Суми і згодом безстрокове обіймання з 2001 року та дотепер посади судді Зарічного районного суду міста Суми, чого достатньо для висновку, що ОСОБА_14 є суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК.

8.1.3. Дослідивши документи сторони обвинувачення щодо обставин, які підлягали доказуванню (письмові докази) (розділ 5.1.2 цього вироку), розглянувши та відхиливши подані стороною захисту під час судового розгляду клопотання про визнання неналежними і недопустимими таких доказів, ретельно перевіривши доводи заяви про провокацію злочину та відхиливши їх, суд висновує, що належними, допустимими та достовірними доказами доведені такі фактичні обставини, які складають об`єктивну сторону кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК:

ОСОБА_14, обіймаючи посаду судді Зарічного районного суду міста Суми як службова особа, що займає відповідальне становище, зранку 04.11.2019 у період з 08.46 до 08.48 зустрівся з ОСОБА_36 біля будівлі цього суду, та призначив йому іншу зустріч увечері того ж дня, під час якої увечері 04.11.2019 у період часу з 17.25 до 17.27 на ділянці автодороги по вулиці Герасима Кондратьєва у місті Суми ОСОБА_14 висловив ОСОБА_39 прохання надати наступного дня 05.11.2019 неправомірну вигоду в загальній сумі 2000 (дві тисячі) доларів США, а саме в сумі 1000 (одна тисяча) доларів США за прийняття рішення щодо непритягнення ОСОБА_40 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП у судовій справі №591/6070/19, яка перебувала у проваджені ОСОБА_14, а також 1000 (одна тисяча) доларів США за прийняття аналогічного рішення після надходження до нього на розгляд судової справи №752/17354/19 з Голосіївського районного суду міста Києва.

05.11.2019 зустріч ОСОБА_14 з ОСОБА_36 не відбулась через сімейні обставини ОСОБА_14

06.11.2019 у період часу з 08.22 до 08.23 ОСОБА_14 зустрівся поблизу будівлі Зарічного районного суду міста Суми з ОСОБА_36, де повідомив такому про необхідність зустрічі увечері цього ж дня на виїзді з міста Суми, на тій самій ділянці автодороги по вулиці Герасима Кондратьєва у місті Суми .

06.11.2019 увечері у вказаному місці в період часу з 17.40 до 17.42 ОСОБА_14 зустрівся з ОСОБА_36 де, впевнившись у наявності при собі у ОСОБА_40 грошових коштів в сумі 2000 доларів США та побоюючись викриття, запропонував від`їхати далі за межі міста Суми для одержання неправомірної вигоди.

06.11.2019 у період часу з 17.47 до 17.50 ОСОБА_14, перебуваючи поблизу перехрестя автодоріг «Т1909» та «Гірне-Любачево», знаходячись в автомобілі, яким керував ОСОБА_37, одержав від такого неправомірну вигоду в загальній сумі 2000 (дві тисячі) доларів США, що згідно з офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України на 06.11.2019, становило 49 400 грн., а саме 1000 (одна тисяча) доларів США за прийняття рішення про непритягнення такого до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП у судовій справі №591/6070/19, яка перебувала у провадженні ОСОБА_14, а також 1000 (одна тисяча) доларів США за прийняття такого ж рішення після надходження до нього на розгляд судової справи №752/17354/19 з Голосіївського районного суду м. Києва. При цьому ОСОБА_14 запевнив ОСОБА_40 у прийнятті позитивних для такого рішень під час розгляду судових справ №591/6070/19 та №752/17354/19, а також дав настанови щодо належної поведінки під час розгляду таких справ.

07.11.2019 предмет неправомірної вигоди в загальному розмірі 2000 доларів США відшукано під час обшуків, а саме 300 доларів США ОСОБА_14 власноручно витягнуто з його одягу в ході обшуку належного йому автомобіля Nissan Х-Тrail, державний номерний знак НОМЕР_4, та 1700 доларів США під час обшуку господарської будівлі на території домоволодіння, належного ОСОБА_14, що зафіксовано відеозаписами обшуків.

Отже, суд вважає доведеними обставини, що ОСОБА_14 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене частиною 3 статті 368 КК, а саме як суддя Зарічного районного суду міста Суми, тобто службова особа, яка займає відповідальне становище, умисно в місті Суми 04.11.2019 висловив прохання надати і 06.11.2019 одержав від ОСОБА_40 неправомірну вигоду в загальному розмірі 2000 доларів США для себе за вчинення в інтересах ОСОБА_40 дій з використанням наданого службового становища, а саме непритягнення такого до адміністративної відповідальності за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у судових справах №591/6070/19 і №752/17354/19.

Разом з тим суд зазначає, що наданими стороною обвинувачення доказами не доведені такі обставини обвинувачення - «У подальшому, 09.10.2019, перебуваючи біля адміністративної будівлі Зарічного районного суду м. Суми за адресою: вул. Академічна, 13, ОСОБА_37 зустрів суддю ОСОБА_14, якому повідомив обставини складання щодо нього протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Поряд з цим, ОСОБА_37 розповів судді про наявність щодо нього у Голосіївському районному суді міста Києва іншої справи №752/17354/19 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та запитав про можливість її розгляду в Зарічному районному суді м.? Суми, за місцем реєстрації ОСОБА_38 . Під час цієї розмови суддя Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_14, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, висловив ОСОБА_39 прохання надати неправомірну вигоду за прийняття рішення про непритягнення ОСОБА_40 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП у судовій справі №591/6070/19. Точну суму неправомірної вигоди ОСОБА_14 не вказав, зазначивши, що озвучить усі деталі під час наступної зустрічі», проте недоведеність таких обставин жодним чином не позбавляє доказової сили інші вищенаведені фактичні обставини.

Наведеними обставинами доведено суспільно небезпечне посягання ОСОБА_14 на належний законний порядок використання службовими особами службового становища та пов`язаних з ними можливостей, як об`єкт кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК,

Суд зазначає, що злочин, передбачений статтею 368 КК, має формальний характер, тобто його об`єктивна сторона вичерпується фактом одержання неправомірної вигоди, а дії службової особи, обумовлені такою неправомірною вигодою, перебувають поза межами об`єктивної сторони цього злочину, відтак на кваліфікацію дій ОСОБА_14 не впливає те, що справи про адміністративні правопорушення №591/6070/19 та №752/17354/19, за позитивне вирішення яких такий одержав від ОСОБА_40 неправомірну вигоду, так і не були ним розглянуті.

Дослідженням документів сторони обвинувачення щодо обставин, які підлягали доказуванню також встановлено, що зміст проведених у цьому провадженні НСРД доводить те, що ОСОБА_37 неодноразово зв`язувався із ОСОБА_14, такий проти цього не заперечував, подекуди і сам надавав вказівки щодо дій ОСОБА_40 та їх подальших зустрічей, а характер їх спілкування свідчить про буденно звичний для ОСОБА_14 порядок домовленостей щодо ухвалення судових рішень за неправомірну вигоду, що підтверджується хоча б саме його словами 04.11.2019, зафіксованими у протоколі від 07.11.2019, а саме: «Ну смотрите цена вопроса будет стоить, это такса по городу - штука у.е. Це за один материал». Вочевидь, що це жодним чином не могло стосуватись оплати послуг адвоката, про що повідомив ОСОБА_14 у судових дебатах. При цьому, на підставі досліджених доказів не встановлено і відмов ОСОБА_14 від контактів із ОСОБА_36, а навпаки його заохочення до таких. Поведінка ОСОБА_14 при спілкуванні із заявником ОСОБА_36 свідчить про таке: 1) зустріч судді ОСОБА_14 з ОСОБА_36 04.11.2019, під час якої було озвучено суму неправомірної вигоди за прийняття рішення про непритягнення ОСОБА_40 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП;; 2) зустріч судді ОСОБА_14 з ОСОБА_36 06.11.2019, під час якої суддя запевнив ОСОБА_40 про прийняття рішення щодо нього про визнання невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, після того як упевнився у наявності в ОСОБА_40 коштів в сумі 2000 доларів США. Також в ході розмови ОСОБА_14 надав рекомендації, як належить поводитись під час судового засідання, а саме потрібно заперечувати факт своєї відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння тощо. Така поведінка свідчить про наміри обвинуваченого до вчинення неправомірних дій, які не залежали від дій ОСОБА_40, та демонструють активну позицію ОСОБА_14, що підтверджує прямий умисел його діяння, тобто усвідомлення суспільно небезпечного характеру такого, передбачення суспільно небезпечних наслідків і бажання їх настання.

Суд висновує, що таке підтверджує суб`єктивну сторону кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК.

8.1.4. Оцінивши речові докази сторони обвинувачення, (пункт 5.2 цього вироку), суд висновує, що такі повністю відповідають відомостям протоколу від 05.11.2019 огляду, ідентифікації та вручення грошових коштів, та відомостями протоколів від 07.11.2019 обшуку автомобіля Nissan Х-Тrail, державний номерний знак НОМЕР_4, і обшуку житлового будинку ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_1, чим такі беззаперечно доводять належність цих коштів до предмета неправомірної вигоди, отриманої 06.11.2019 ОСОБА_14 від ОСОБА_40, що підтверджує обставини обвинувачення ОСОБА_14 .

8.1.5. Оцінюючи показання свідків сторони обвинувачення - ОСОБА_28 і ОСОБА_219 ) (розділ 5.3 цього вироку), суд висновує, що показання свідка ОСОБА_28 достовірно доводять підстави первинного знайомства ОСОБА_14 та ОСОБА_40 у жовтні 2019 року, що згодом обумовило їх подальше спілкування. Проте такі показання вочевидь не підтверджують обставини, які мали місце 04.11.2019, 06.11.2019, згідно з наявними в справі протоколами за результатами проведення НСРД, тому є неналежними.

Також суд зазначає, що показання ОСОБА_191 будь-яким чином не підтвердили та не спростували обставин спілкування ОСОБА_14 та ОСОБА_40 у жовтні-листопаді 2019 року щодо фактів одержання неправомірної вигоди, встановлених на підставі наявних доказів, відтак суд не враховує їх як неналежні.

8.2.1. Оцінивши документи сторони захисту (розділ 6.1 цього вироку) суд зазначає, що на думку сторони захисту, такі спростовували належність ОСОБА_14 земельної ділянки №5924755500:05:002:1630, де розташована будівля, в якій згідно із протоколом від 07.11.2019 обшуку житлового будинку ОСОБА_14 зокрема виявлена та вилучена скляна банка ємністю 0,5 літра з написом «Господарочка зелений горошок» з капроновою кришкою, в якій знаходились грошові кошти в сумі 1700 (тисяча сімсот) доларів США номіналом по 100 доларів США, кожна з певними серіями і номерами, які були предметом неправомірної вигоди.

Суд вважає такі доводи сторони захисту неспроможними, оскільки факт відсутності реєстрації будь-яких прав на земельну ділянку, жодним чином не спростовує факт фактичного володіння та користування саме ОСОБА_14 господарською будівлею на такій ділянці, де відшукано основну частину неправомірної вигоди, отриманої 06.11.2019 від ОСОБА_40, що доводиться змістом

- щорічних декларацій ОСОБА_14 як особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за 2015-2018 роки, у яких в розділі 3 «Об`єкти нерухомості» ОСОБА_14 зокрема зазначав його право власності 100% з датою набуття такого права 28.08.2012 на цю земельну ділянку з кадастровим номером 592475500:05:002:1630 (том 10, аркуші 134-192);

- протоколом від 19.11.2019 №19/8294т за результатами проведення НСРД - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з додатком (диском DVD-R №04/17110т), відповідно до якого 04.11.2019 зафіксовано розмову мобільним телефоном між ОСОБА_14 ( Ш ) та невідомою особою, що ремонтує такому автомобіль (Ч), що підтверджує належність до фактичного володіння ОСОБА_14 території, де згодом 07.11.2019 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_14 відшукані гроші, які були предметом неправомірної вигоди (том 4, аркуші 21-23);

- відповіддю від 03.12.2019 № 8-18-.2-7678/2-19 ГУ Держгеокадастру у Сумській області, де зокрема зазначено, що «За інформацією, наданою Міськрайонним управлінням у м. Сумах та Сумському районі і Головного управління Держгеокадастру у Сумській області станом на 01.01.2013 за гр. ОСОБА_14 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрована земельна ділянка площею 0,4711 га для ведення особистого селянського господарства. Кадастровий номер 5924755500:05:002:1630. Адреса земельної ділянки Сумська область, Сумський район, Низівська селищна рада. Другий примірник Державного акту на право масності на вищезазначену земельну ділянку у фонді документації управління відсутній» (том 10, аркуші 113-115);

- схемою домоволодіння, яка додана до протоколу обшуку будинку від 07.11.2019, згідно з якою уся територія домоволодіння суцільно огорожена парканом з профнастилом, при цьому частина двору з пасікою та господарською будівлею додатково огороджена зсередини подвір`я. У цій частині двору також розміщений автомобіль УАЗ НОМЕР_45 . В`їзд на територію домоволодіння здійснюється виключно з боку вулиці Травнева, що унеможливлює прохід будь-кого до господарської будівлі.

8.2.2. Оцінивши показання свідків сторони захисту ОСОБА_30 ОСОБА_141, ОСОБА_220 (розділ 6.2 цього вироку) суд зазначає, що такі показання свідків стосувались обставин початку судового провадження у жовтні 2019 року в справі про притягнення ОСОБА_40 до адміністративної відповідальності та репутації такого, проте будь-яким чином не підтвердили та не спростували обставин спілкування ОСОБА_14 та ОСОБА_40 у жовтні-листопаді 2019 року щодо фактів одержання неправомірної вигоди, встановлених на підставі наявних доказів, відтак суд не враховує їх як неналежні.

9. Підстави для засудження обвинуваченого.

9.1. Відповідно до частини 2 статті 17 КПК ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з частиною 4 цієї ж статті КПК усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Згідно із частинами 1, 3 статті 337 КПК, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Виходячи з усталеної правової позиції ККС ВС, який враховує практику ЄСПЛ, де неодноразово наголошувалось, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»). Розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним. Виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення» (постанова ККС ВС від 15.04.2021 в справі №751/2824/20).

Аналогічно ККС ВС неодноразово зазначав таке: «Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням» (постанови ККС ВС від 04.07.2018 у справі №688/788/15-к, від 08.10.2019 у справі №195/1563/16-к, від 21.01.2020 у справі №754/17019/17, від 02.06.2021 року у справі №712/5746/18, від 16.10.2023 у справі №212/7057/18, від 06.12.2023 у справі №639/3154/18).

9.2. Суд після всебічного, повного і неупередженого дослідження сукупності усіх обставин справи, перевірки їх доказами та належної оцінки, висновує, що версія сторони обвинувачення щодо вчинення ОСОБА_14 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК, виключає будь-яке інше розумне пояснення подій, які були предметом судового розгляду, за відсутності будь-якої іншої версії сторони захисту (окрім явно неспроможних тверджень про провокацію злочину), що є підставою для висновку щодо доведеності вини обвинуваченого в інкримінованому йому злочині.

10. Призначення покарання із врахуванням наявних обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання, та підстав звільнення обвинуваченого від відповідальності.

10.1. Відповідно до статті 50 КК, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Згідно з частиною 1 статті 52 КК покарання у виді позбавлення волі на певний строк є основним покаранням.

Згідно вимог частини 4 статті 52 КК, за одне кримінальне правопорушення може бути призначено лише одне основне покарання, передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього кодексу. До основного покарання може бути приєднане одне чи кілька додаткових покарань у випадках та порядку, передбачених цим кодексом..

Тобто суд має призначати покарання конкретній особі за конкретний злочин, максимально індивідуалізуючи покарання, що є виключно дискрецією суду у кримінальному судочинстві і охоплює повноваження суду, надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Відповідно до частини 1 статті 65 КК, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною 2 статті 53 цього кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Частина 2 статті 65 КК встановлює, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Суд зазначає, що стаття 65 КК не деталізує, які саме положення Загальної частини КК мають бути обов`язково враховані при призначенні покарання.

Тобто суд при призначенні покарання на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак.

10.2. Судом не встановлено наявність передбачених статтями 65 і 66 КК обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання, та передбачених КК підстав для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

10.3. Санкція частини 3 статті 368 КК передбачає основне покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років та додаткові покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Відповідно до класифікації кримінальних правопорушень, визначеною. статтею 12 КК, кримінальне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 368 КК, є тяжким злочином.

Суд бере до уваги ступінь тяжкості кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_14 : його особливостей й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення тощо).

Суд враховує, що ОСОБА_14 вчинив корупційне кримінальне правопорушення з прямим умислом, оскільки на момент вчинення обіймав посаду судді, що гарантовано означає знання ним норм про кримінальну відповідальність за кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг. Поведінка такого свідчила про активні дії для доведення кримінального правопорушення до кінця, тобто одержання неправомірної вигоди. Окрім того, посада судді згідно чинного кримінального законодавства належить до категорії службових осіб, які займають особливо відповідальне становище.

В сучасній Україні проблема боротьби з корупцією, яка є каталізатором розвитку організованої злочинності, вкрай актуальна. Симбіоз цих двох ганебних явищ утворює найсерйознішу небезпеку для держави і суспільства. Небезпека корупції полягає в тому, що вона призводить до незворотних змін державного апарату, які можна подолати лише завдяки кардинальним засобам. Характерною рисою корупції є зловживання службовим становищем, що вчиняється з метою неправомірного отримання відповідних переваг в результаті необґрунтованого використання офіційного статусу. Корумпована посадова особа може домагатися отримання грошей, подарунків, привілей або прибуткових умов для підприємницької діяльності в обмін на здійснення чи нездійснення будь-яких офіційних дій. Немає різниці, хто ініціює зловживання - сам посадовець чи особа, яка пропонує неправомірну вигоду.

Відтак у сучасних умовах корупція стала чинником, який реально загрожує національній безпеці, демократичному розвитку держави та суспільству, конституційному ладу, а саме підриває авторитет країни, обмежує конституційні права і свободи людини та громадянина, порушує принципи верховенства права, встановлений порядок здійснення повноважень посадовими і службовими особами органів державної влади, управлінських структур приватного сектору, руйнує моральні та суспільні цінності, дискредитує державу на міжнародному рівні, та заважає подоланню збройної агресії зовнішнього ворога.

При цьому складність подолання корупції полягає у тому, що її наслідки зумовлені такими факторами мотивації особи як бажання багатства і влади, та тим, що це явище викликає у певних верств суспільства «звикання», тобто ставлення до нього не як до аномалії, а як до «норми життя».

За змістом статей 48, 49 чинного Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, суддя має особливий правовий статус, який зобов`язує самостійно та незалежно від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання здійснювати правосуддя та приймати рішення виключно на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.

Також згідно з пунктами 1-2 частини 7 статті 56 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддя зобов`язаний: справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Той факт, що ОСОБА_14 пов`язував ухвалення судових рішень з наданням йому неправомірної вигоди, несе загрозу чинній правовій системі і підриває довіру громадян до правосуддя, очевидно завдає істотної шкоди авторитету судової влади, оскільки формує сприйняття суду як осередку корупції, дискредитує репутацію інших суддів та підриває впевненість громадян у їх можливості діяти неупереджено та непідкупно.

Ба більше, діями ОСОБА_14 як судді завдано непоправну шкоду авторитету державної влади, зокрема її судовій гілці. Як зазначено Консультативною радою європейських суддів Ради Європи у висновку № 21 «Запобігання корупції серед суддів» «Корупція серед суддів є однією з основних загроз суспільству та функціонування демократичної держави. Це підриває судову чесність, яка є основою правової держави та фундаментальної цінності Ради Європи, передумовою ефективності та неупередженості національних судових систем, тісно пов`язана із незалежністю суду і посилює громадську довіру до судової системи кожної країни а, отже, і до політичної системи держави.

Вищеописані свідомі правові порушення ОСОБА_14 свідчать про його правовий нігілізм - тобто деформаційний стан правосвідомості особи, який характеризується усвідомленим ігноруванням вимог закону, цінності права, зневажливим ставленням до правових принципів і традицій, та про буденне сприйняття корупції як норми поведінки.

Відтак при призначенні покарання ОСОБА_14 суд враховує умисний характер вчиненого тяжкого кримінального правопорушення, що підтверджується усвідомленням таким суспільної небезпечності свого діяння, передбаченням негативних небезпечних наслідків у випадку його вчинення, а також стійким бажанням настання кримінально-правових наслідків.

Вчинене ОСОБА_14 корупційне кримінальне правопорушення є закінченим в розумінні статті 13 КК.

Суд також враховує дані про особу обвинуваченого - його вік становить 59 років, раніше не судимий, має вищу освіту, одружений, виховує неповнолітню дитину 2010 року народження, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, наявна актуальна медична документація щодо стану здоров`я обвинуваченого не свідчить про будь-які тяжкі захворювання,- проте вважає, що виправлення ОСОБА_14 неможливе без реального позбавлення волі.

Таким чином, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_14 основне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років, оскільки покарання у виді позбавлення волі на менший строк буде недостатнім для виправлення ОСОБА_14 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, тоді як більший строк буде вочевидь занадто суворим з огляду на його вік та вчинення кримінального правопорушення вперше та лише за одним епізодом.

10.4. Відповідно до частини 1 статті 55 КК позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може бути призначене як основне покарання на строк від двох до п`яти років або як додаткове покарання на строк від одного до трьох років.

ОСОБА_14 як на час вчинення кримінального правопорушення, так й дотепер працює на посаді судді Зарічного районного суду міста Суми.

Згідно з пунктом 17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003, відповідно до статті 55 КК позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується як додаткове покарання лише в тих випадках, коли вчинення злочину було пов`язане з посадою підсудного або із заняттям ним певною діяльністю. Це покарання призначається в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) КК, за якою підсудний визнаний винним, а якщо воно нею не передбачене, - в межах, установлених статтею 55 КК. Та обставина, що до постановлення вироку підсудний вже не обіймав посаду або не займався діяльністю, з якими було пов`язане вчинення злочину, не є перешкодою для застосування цього покарання.

Суд зазначає, що вчинене ОСОБА_14 кримінальне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 368 КК, пов`язане саме з його перебуванням на посаді судді як представника органу судової влади.

З огляду на це, суд вважає, що ОСОБА_14 необхідно призначити додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади в органах судової влади, враховуючи, що посягання було спрямовано на суспільні відносини, які забезпечують законну нормальну діяльність саме цих органів, а також їх службових осіб, в частині їх непідкупності та фінансування виключно у порядку, встановленому законодавством. Крім того, злочинне діяння ОСОБА_14 посягало на авторитет органу судової влади як частини системи органів державної влади.

Відтак суд вважає обґрунтованим призначення ОСОБА_14 додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах судової влади на максимально можливий строк 3 (три) роки.

10.5. Згідно з частинами 1, 2 статті 59 КК, покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього кодексу.

Аналіз санкції кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_14, свідчить, що таке покарання є обов`язковим як додаткове покарання, тому належить призначити конфіскацію усього належного ОСОБА_14 на праві власності майна.

11. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

11.1. Вирішення цивільного позову.

У цьому кримінальному провадженні цивільний позов не подавався, тому таке питання судом не вирішується.

11.2. Доля речових доказів.

11.2.1. Згідно з частиною 1 статті 100 КПК речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього кодексу (тобто отримання шляхом тимчасового доступу або накладення арешту). Частиною 9 статті 100 КПК визначено, що питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. Пунктом 7 частини 9 статті 100 КПК також визначено, що документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

11.2.2. У цьому кримінальному провадженні суду надано визнані постановою детектива НАБУ від 08.11.2019 такі речові докази:

- грошові кошти в сумі 1700 доларів США, а саме 17 банкнот номіналом по 100 доларів США з наступними серіями та номерами: MJ01958410A; LE20158490E; ML80263656E; ML80263657E; ML80263202E; ML80263203E; ML80263204E; ML80263645E; LB13662157Р; ML80263651E; ML80263652E; ML80263653E; ML89280286C; ML89280285C; ML89280281C; ML89280280C; ML89280279C;

- належним чином завірені копії матеріалів адміністративної справи №3/591/2003/19, 591/6070/19;

- грошові кошти в сумі 300 доларів США. а саме 3 банкноти номіналом по 100 доларів США з наступними серіями та номерами: НК29128642С К11; KF63977716B F6; KB17613956D B2;

11.2.3. Суд вирішує долю речових доказів таким чином:

1) Національному антикорупційному бюро України належить повернути грошові кошти, а саме 2000 доларів США - 17 банкнот номіналом по 100 доларів США з такими серіями та номерами: MJ01958410A; LE20158490E; ML80263656E; ML80263657E; ML80263202E; ML80263203E; ML80263204E; ML80263645E; LB13662157Р; ML80263651E; ML80263652E; ML80263653E; ML89280286C; ML89280285C; ML89280281C; ML89280280C; ML89280279C; - 300 доларів США, 3 банкноти номіналом по 100 доларів СШЛ кожна з такими серіями та номерами: НК29128642С К11; KF63977716B F6; KB17613956D B2.

2) належить зберігати у матеріалах цього кримінального провадження копії матеріалів адміністративної справи №3/591/2003/19, №591/6070/19..

11.3. Застосування спеціальної конфіскації.

У цьому кримінальному провадженні відсутні підстави для застосування спеціальної конфіскації.

11.4. Розподіл процесуальних витрат.

У цьому кримінальному провадженні відсутні процесуальні витрати, які належить розподілити.

11.5. Чинність заходів забезпечення кримінального провадження.

11.5.1. Запобіжні заходи.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 374 КПК суд при ухваленні вироку серед іншого приймає рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

Ухвалою слідчого судді ВАКС від 15.11.2019 в справі №991/1482/19 (провадження 1-кс/991/2259/19) для ОСОБА_14 обрано запобіжний захід у виді застави в розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів, що становило 153680,00 грн, яка була внесена заставодавцем ОСОБА_83 на підставі платіжного доручення №2310669144 від 19.11.2019.

В судових дебатах прокурор просив, ураховуючи тяжкість та обставини злочину, майновий та сімейний стан обвинуваченого (одружений, виховує неповнолітню доньку), дані про його особу та наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК (а саме ризик переховуватись від суду та спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин злочину) змінити запобіжний захід щодо ОСОБА_14 та застосувати до нього до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При цьому ризик переховування від суду прокурор зокрема обґрунтовував тим, що злочин, який інкримінується ОСОБА_14, є тяжким корупційним і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна. Більш того, у випадку засудження ОСОБА_14 за вчинення вказаного злочину, відповідно до статей 45, 69 та 75 КК, йому може бути призначене лише покарання, пов`язане із реальним позбавленням волі. Його засудження, навіть за обставин, коли вирок ще не набере законної сили, може бути підставою та мотивом переховуватися від суду. Маючи вищу юридичну освіту і значний досвід роботи суддею, усвідомлюючи тяжкість покарання, ОСОБА_14 може використати наявні у нього засоби та можливості для переховування від суду. Необхідно врахувати, що ОСОБА_14 схильний порушувати свої обов`язки та навіть не зважаючи на застосування до нього запобіжного заходу у вигляді застави не з`явився без поважних причин у судові засідання 09, 10 та 17.07.2024. Так, стороною захисту до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи на підставі того, що ОСОБА_14 перебуває на стаціонарному лікуванні в КНП «Клінічна лікарня Святого Пантелеймона» Сумської міської ради. У подальшому були надані медичні документи, відповідно до яких ОСОБА_14 проходить лікування у вказаному закладі. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 138 КПК України поважною причиною неприбуття особи на виклик є тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад. Натомість установлено, що ОСОБА_14 не лише мав можливість, але і систематично залишав заклад охорони здоров`я, про що свідчить наступне. За клопотанням прокурора 31.07.2024 судом постановлено ухвалу про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів в ПрАТ «ВФ Україна» - інформації щодо місцезнаходження абонента цього номеру за період з 09 по 17.07.2024 за з`єднаннями та повідомленнями (базовими станціями оператора, азимуту до неї) з урахуванням нульових дзвінків. За дорученням прокурора тимчасовий доступ здійснено детективом НАБУ ОСОБА_221 . Вивченням вилучених матеріалів установлено, що ОСОБА_14 у той період, коли нібито перебував на стаціонарному лікуванні, проживав удома, а вдень їздив до лікарні. Адреси базових станцій, з якими з`єднувався абонент у час між перебуванням в смт. Низи та в лікарні, загалом відповідає маршруту руху між цими пунктами призначення. Як убачається, 13 та 14.07.2024 ОСОБА_14 лікарню не відвідував взагалі. Вказане свідчить, що він міг покинути заклад охорони здоров`я та прийняти участь у судових засіданнях. Більше того, у час засідання 09.07.2024 він перебував в смт. Низи за місцем свого проживання.

Ризик спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин злочину, прокурор обґрунтовував тим, що особливості доказування злочинів, передбачених ст. 368 КК України, полягає у необхідності не лише зібрати документи, які створені у зв`язку зі вчиненням злочину, але й попередити створення спотворених документів, які б надавали видимість законності отримання коштів або спотворювали інші обставини. Актуальність цієї задачі зберігається до набрання законної сили остаточним судовим рішенням у провадженні. Разом з тим, установлено, що ОСОБА_14 намагається спотворити обставини перебування земельної ділянки (1630), на якій розташована будівля, в якій вилучено предмет неправомірної вигоди, у його власності та її використання у складі єдиного домоволодіння. Ці обставини підтверджені протоколом обшуку з використанням відеозапису (зафіксована конфігурація домоволодіння, суцільність огорожі, пояснення дружини ОСОБА_14 щодо обставин користування ділянкою та спорудами), матеріалами НСРД, деклараціями ОСОБА_14, відомостями місцевого підрозділу земельного кадастру, планом присадибної ділянки по АДРЕСА_1 . Незважаючи на це, ОСОБА_14 суду надані документи, які спотворюють ці обставини - пояснення окремих осіб, нібито ця ділянка самовільно зайнята його тестем ОСОБА_222 (одночасно є заставодавцем), схема ділянки, складена підлеглим дружини ОСОБА_14, на якій межі домоволодіння штучно зменшені з тим, щоб ділянка 1630 до них не увійшла.

Частиною 1 статті 131 КПК визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 9 частини 2 статті 131 визначено зокрема, що заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.

Згідно з частиною 1 статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Також згідно із статтею 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний чи обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) буде здійснювати відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Суд вважає, що наведені прокурором обставини у сукупності дають достатні підстави вважати наявним та обґрунтованим ризик переховування ОСОБА_14 з метою ухилення від відбування призначеного судом покарання. Разом з тим, суд вважає необґрунтованими доводи прокурора про наявність ризику спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин злочину, оскільки судом вже досліджено усі наявні докази, та нових доказів, які гіпотетично можна спотворити, не передбачається.

Тому суд вважає, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_14 до набуття вироком законної сили та не забезпечить дієвості кримінального провадження.

Суд зазначає, що статтею 482 КПК, визначено, що без згоди Вищої ради правосуддя суддю не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

З огляду на ухвалення обвинувального вироку та з метою забезпечення призначеного покарання, запобігання ризику переховування, суд вважає необхідним застосувати щодо ОСОБА_14 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до частини 11 статті 182 КПК застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

В зв`язку із застосуванням при ухваленні вироку запобіжного заходу щодо ОСОБА_14 у вигляді тримання під вартою, внесені заставодавцем ОСОБА_223 кошти мають бути повернуті такому після набрання вироком законної сили.

11.5.2. Арешти майна.

Частиною 4 статті 174 КПК визначено, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Ухвалою Апеляційної палати ВАКС від 19.12.2019 у справі №991/1482/19 (провадження №11-сс/991/199/19) накладено арешт шляхом заборони відчуження та розпорядження на таке майно ОСОБА_14

- житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 16092082;

- земельну ділянку площею 0,16 га, кадастровий номер - 5924789100:12:002:0229, розташовану за адресою: АДРЕСА_3, з цивільним призначенням для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 734550659247;

- земельну ділянку площею 0,04 га, кадастровий номер - 5924789100:12:002:0228, розташовану за адресою: АДРЕСА_3, з цивільним призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 734574959247;

- земельну ділянку площею 3,113 га, кадастровий номер - 5920910100:04:001:0019, розташовану на території Буринської міської ради Буринського району Сумської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1459942459209;

- транспортний засіб «NISSAN Х-TRAIL», фіолетового кольору, державний номерний знак - НОМЕР_4, номер кузова - НОМЕР_10 (том 7, аркуші 169-173); для забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

З огляду на те, що ОСОБА_14 призначено додаткове покарання у виді конфіскації майна, яке є власністю засудженого, для забезпечення фактичного виконання такого покарання необхідно зберегти чинним накладений арешт майна.

11.6. Повідомлення про ухвалення вироку.

Згідно з статтею 483 КПК про ухвалення вироку повідомляються: 1) щодо адвокатів - відповідні органи адвокатського самоврядування; 2) щодо інших категорій осіб, передбачених статтею 480 цього кодексу, - органи і службові особи, які їх обрали або призначили чи відповідають за заміщення їхніх посад. Відповідно до статті 128 Конституції України, призначення на посаду судді здійснюється Президентом України за поданням Вищої ради правосуддя в порядку, встановленому законом. Також, згідно із частиною 1 статті 124 чинного Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, суд, який ухвалив обвинувальний вирок щодо особи, яка є суддею, негайно повідомляє про це Вищу раду правосуддя, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України та Державну судову адміністрацію України.

з огляду на те, що ОСОБА_14 є чинним суддею, належить повідомити про ухвалення цього вироку Президента України, Вищу раду правосуддя, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України та Державну судову адміністрацію України.

Керуючись статтями 2, 17, 18, 86, 87, 91-94, 100, 174, 337, 368, 373-376, 615 КПК, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати ОСОБА_14 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ) винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України, та призначити йому

- основне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років,

- додаткові покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах судової влади на строк 3 (три) роки та конфіскації усього належного йому на праві власності майна.

2. Строк відбування ОСОБА_14 основного покарання у виді позбавлення волі обчислювати з моменту його фактичного затримання.

Додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади у органах судової влади виконується самостійно, і строк відбування такого обчислюється з моменту відбуття основного покарання.

Додаткове покарання у виді конфіскації майна здійснюється органом державної виконавчої служби за місцезнаходженням майна відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

3. До набрання вироком законної сили застосувати щодо ОСОБА_14 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Для забезпечення виконання вироку негайно взяти такого під варту.

Після набрання вироком законної сили повернути заставодавцю ОСОБА_224 заставу в розмірі 153 680 (сто п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень, яка внесена 19.11.2019 за ОСОБА_14 .

4. Залишити чинним арешт, накладений ухвалою Апеляційної палати ВАКС від 19.12.2019 (провадження №11сс/991/199/19) на майно ОСОБА_14 шляхом заборони відчуження та розпорядження.

5. Вирішити долю речових доказів таким чином:

- повернути Національному антикорупційному бюро України грошові кошти в загальній сумі 2000 (дві тисячі) доларів США, а саме 20 (двадцять) банкнот номіналом по 100 (сто) доларів США кожна, з такими серіями та номерами: MJ01958410A; LE20158490E; ML80263656E; ML80263657E; ML80263202E; ML80263203E; ML80263204E; ML80263645E; LB13662157Р; ML80263651E; ML80263652E; ML80263653E; ML89280286C; ML89280285C; ML89280281C; ML89280280C; ML89280279C; НК29128642С К11; KF63977716B F6; KB17613956D B2;

- зберігати у матеріалах цього кримінального провадження копії адміністративної справи №3/591/2003/19, №591/6070/19.

6. Повідомити Президента України, Вищу раду правосуддя, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України та Державну судову адміністрацію України про ухвалення цього вироку щодо судді Зарічного районного суду міста Суми ОСОБА_14 .

7. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду через Вищий антикорупційний суд. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

8. На підставі частини 15 статті 615 КПК суд після складання та підписання повного тексту вироку обмежився проголошенням його резолютивної частини. Копія повного тексту вироку вручається учасникам судового провадження в день його проголошення. Учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня. Копію вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_1 Суддя ОСОБА_2 Суддя ОСОБА_3 _