- Presiding judge (HACC): Zadorozhna L.I.
Справа № 991/7941/24
Провадження № 1-кс/991/7979/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2,
адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м. Київ скарг у адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що полягає у не розгляді клопотання про проведення слідчих дій (в порядку ст. 220 КПК України),
установив:
27.08.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що полягає у не розгляді клопотання про проведення слідчих дій, у межах кримінального провадження № 52024000000000171 від 11.04.2024 (Вих. № 17405468 від 13.08.2024).
02.09.2024 слідчим суддею ОСОБА_1 було заявлено самовідвід у справі № 991/7941/24. Відповідно до ухвали судді Вищого антикорупційного суду від 12.09.2024, відмовлено у задоволенні заяви слідчого судді ОСОБА_1 про самовідвід у справі № 991/7941/24 за скаргою адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що полягає у не розгляді клопотання про проведення слідчих дій.
І. Зміст скарги
У поданій скарзі адвокат ОСОБА_3 зазначає, що 13.08.2024 він направив на електронну пошту Спеціалізованої антикорупційної прокуратури клопотання про проведення допиту свідка ОСОБА_4 в кримінальному провадженні № 52024000000000171 від 11.04.2024 у режимі відео- або телефонної конференції (Вих. № 17405468 від 13.08.2024). Далі, 16.08.2024 на електронну пошту адвоката надійшов лист прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 із відповіддю на його клопотання про допит свідка ОСОБА_4 (Вих. № 07/2-3467-Вих-24).
Однак, станом дату звернення (27.08.2024) зі скаргою, прокурором не винесено вмотивованої постанови про відмову або часткову відмову в задоволенні клопотання адвоката від 13.08.2024.
Детективами Національного бюро здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000171 від 11.04.2024. Адвокат зазначає, що його клієнту ОСОБА_4 стало відомо про наявність спроб детективів Національного бюро здійснити слідчі (розшукові) дії. Так, 07.08.2024 на електронну адресу AT «БАНК АЛЬЯНС» надійшов лист Національного бюро (Вих. № 515-296/22303) щодо повідомлення про виклик до детектива та забезпечення прибуття для проведення слідчих (розшукових) дій ОСОБА_4, з повісткою про виклик.12.08.2024 АТ «БАНК АЛЬЯНС» надано відповідь Національному бюро про неможливість забезпечити прибуття ОСОБА_4, оскільки він не перебуває на робочому місці та фактично від початку повномасштабного вторгнення залишив територію України і проживає на території Австрійської Республіки.
13.08.2024 адвокат направив на електронну скриньку Спеціалізованої антикорупційної прокуратури заяву про повідомлення місця перебування ОСОБА_4 та надання додаткових відомостей, де зазначив місце проживання ОСОБА_4 в Австрійській Республіці: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою про реєстрацію від 16.11.2023. З березня 2023 року ОСОБА_4 є резидентом Австрійської Республіки та не може залишити місце проживання за кордоном, оскільки проживає там із малолітньою дитиною та вагітною дружиною. Відтак, з урахуванням цих обставин він не може прибути за викликом детектива Національного бюро. Однак, ОСОБА_4 зацікавлений в повному, об`єктивному та неупередженому досудовому розслідуванні у межах кримінального провадження № 52024000000000171, тому, у зв`язку з цим було направлено клопотання прокурору про проведення допиту свідка ОСОБА_4 у режимі відео- або телефонної конференції (Вих. № 17405468 від 13.08.2024).
Адвокат ОСОБА_3 зазначає, що системний аналіз законодавчих норм беззаперечно свідчить, що слідчий, прокурор, наділений повноваженнями прийняти рішення про здійснення дистанційного досудового розслідування. Крім того, з метою забезпечення оперативності кримінального провадження, КПК України надає можливість слідчому, прокурору проводити опитування в режимі відео- або телефонної конференції. Підставами для цього, є знаходження особи у віддаленому від місця проведення розслідування місці. Відтак, адвокат вбачав необхідність проведення допиту ОСОБА_4 у режимі відео- або телефонної конференції.
16.08.2024 на електронну пошту адвоката надійшов лист від прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5, у вкладенні якого містилась відповідь прокурора на клопотання адвоката про допит свідка ОСОБА_4 (Вих. № 07/2-3467Вих-24 від 16.08.2024). У даному випадку, на переконання адвоката, бездіяльність прокурора може бути зумовлена не лише невчиненням процесуальної дії в межах строків встановлених КПК України, а й неналежним розглядом клопотання, зокрема неналежне реагування або залишенням його без реагування.
З урахуванням приписів ст. 220 КПК України, належними формами реагування на клопотання про проведення допиту свідка ОСОБА_4 у режимі відео- або телефонної конференції (№ 17405468 від 13.08.2024) є або його задоволення або винесення вмотивованої постанови про відмову або часткову відмову у його задоволенні. Проте, у цьому випадку прокурор неналежним чином розглянув клопотання про проведення допиту свідка ОСОБА_4 у режимі відео- або телефонної конференції.
Відтак, з огляду на відсутність постанови про повну чи часткову відмову у задоволенні клопотання прокурором, а лист від 16.08.2024 не може вважатись належним процесуальним реагуванням на клопотання про проведення допиту свідка ОСОБА_4 від 13.08.2024, тому прокурором вчинена бездіяльність, яка передбачена п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
З огляду на вимоги ст. 220, п. 16-1 ч. 1 ст. 3 КПК України, свідок ОСОБА_4 є особою права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, відтак щодо нього здійснюються процесуальні дії та адвокат має право на подання клопотання. Порядок виклику свідка для участі в допиті регламентований ст. 133, 135 КПК України, тобто передбачений кримінальним процесуальним законодавством та є процесуальною дією. Тобто, детектив Національного бюро 07.08.2024 здійснив процесуальну дію стосовно ОСОБА_4 та викликав його на допит як свідка, внаслідок чого він є особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування. Зауважує, що ОСОБА_4 є особою, права чи законні інтереси якої обмежуються не тільки, внаслідок здійснення щодо нього процесуальних дій, а й тим, що ОСОБА_4 має обов`язок прибути за викликом до детектива, як зазначено у п. 1 ч. 2 ст. 66 КПК України.
Отже, у встановлений ст. 220 КПК України строк, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури не відреагував в належній процесуальній формі (постанова про повну чи часткову відмову у задоволенні та не проведення допиту свідка), тому існує факт бездіяльності. Внаслідок не розгляду клопотання від 13.08.2024, прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури затягують час та порушують стандарти швидкого розслідування кримінального провадження № 52024000000000171, що призводить до порушення засад законності кримінального провадження та принципу розумності строків.
Враховуючи викладене, керуючись положеннями п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, адвокат ОСОБА_3 просив зобов`язати прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні № 52024000000000171 від 11.04.2024 розглянути його клопотання про проведення слідчих дій (в порядку ст. 220 КПК України) (Вих. № 17405468 від 13.08.2024) у передбачений законом порядок та спосіб, а також письмово повідомити про результати розгляду клопотання адвоката.
ІІ. Позиції учасників провадження
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, просив подану скаргу задовольнити. Зазначив, що станом на момент подачі скарги адвокат не отримав відомостей щодо належного розгляду клопотання. Фактично, від прокурора надійшов лист, який не містить відповіді на клопотання, оскільки повідомлено лише про перенаправлення клопотання. З урахуванням того, що прокурор є процесуальним керівником у кримінальному провадженні, 13.08.2024 адвокат звернувся з клопотанням ще й до нього. На його переконання, він має право на звернення з даною скаргою, з огляду на вимоги ст. 220 КПК України, оскільки є представником особи ( ОСОБА_4 ), права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування кримінального провадження № 52024000000000171. Адвокат вважає, що з моменту направлення 07.08.2024 детективом Національного бюро листа за адресою працевлаштування ОСОБА_4, розпочалось вчинення процесуальних дій відносно свідка. Щодо причин звернення з клопотанням від 13.08.2024 зазначає, що у разі якщо свідок не може з`явитись на допит, то він як захисник зобов`язаний вжити усіх заходів щодо повідомлення причин неможливості прибуття за викликом. Тому, у своєму клопотанні адвокат повідомив про причини неможливості явки свідка і одночасно звернувся з клопотанням про проведення слідчих дій.
02.09.2024 від прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 надійшло письмове заперечення на скаргу (Вх. № 33649/24), у якому він просив відмовити в задоволенні скарги. На його думку, вказана скарга не відповідає вимогам процесуального закону, оскільки з огляду на положення ч. 1 ст. 220, п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК України, із клопотанням має право звернутись сторона захисту, проте ОСОБА_4 та адвокат ОСОБА_3 не є стороною захисту у цьому провадженні, а тому позбавлені можливості заявляти клопотання в порядку ст. 220 КПК України. ОСОБА_4 не є підозрюваним, а також не є іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, відповідно до п. 16-1 ч. 1 ст. 3 КПК України. Отже, адвокат ОСОБА_3 позбавлений процесуальної можливості клопотати перед стороною обвинувачення про проведення слідчих (розшукових) дій. Додає, що станом на даний час досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000171 від 11.04.2024 завершено. Звернення ОСОБА_3, хоч і назване клопотанням, проте воно розглядалось у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян», а не у відповідності до вимог ст. 220 КПК України. Відповідно до абзацу 3 ст. 7 цього Закону, якщо питання порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянин, який подав звернення, що й було зроблено прокурором. Також, прокурор просив проводити розгляд скарги у його відсутність, з урахуванням доводів викладених у цьому запереченні.
ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка слідчого судді
Дослідивши зміст скарги та додані до неї матеріали, письмові заперечення прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5, заслухавши адвоката ОСОБА_3, слідчий суддя вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування.
Так, пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК України, на який у своїй скарзі посилається адвокат ОСОБА_3, визначено, що на досудовому провадженні може бути оскаржено бездіяльність прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Вказана норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
Аналіз норм кримінального процесуального законодавства свідчить, що бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає чотири обов`язкові ознаки:
1) слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію;
2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК України строк;
3) з клопотанням про проведення процесуальної дії звернулася особа, що має на це право;
4) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.
Клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй (ч. 1, 2 ст. 220 КПК України).
Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України, під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 52024000000000171 від 11.04.2024.
Із долучених адвокатом та прокурором матеріалів вбачаються такі факти та обставини:
- 07.08.2024 старшим детективом Національного бюро ОСОБА_6 до АТ «БАНК АЛЬЯНС» надіслано лист про необхідність допиту в якості свідків працівників банку, зокрема ОСОБА_4, з приводу відомих їм обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні № 52024000000000171, з повісткою про виклик вказаних осіб. Також, старший детектив просив вжити заходів щодо повідомлення ОСОБА_4 про виклик до детектива Національного бюро та забезпечити його прибуття для проведення слідчих (розшукових) дій на 12.08.2024 о 14:00;
- 12.08.2024 адвокат ОСОБА_3 направив на електронні пошти Національного бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури заяву про повідомлення місця перебування клієнта та надання додаткових відомостей (Вих. № 17405467 від 12.08.2024), у якій зазначив, що ОСОБА_4 проживає за кордоном та проінформував щодо готовності останнього брати участь у слідчих та процесуальних діях, в яких здійснено його виклик в порядку, строки та спосіб, визначений чинними міжнародно-правовими договорами, ратифікованими Україною та КПК України;
- ОСОБА_4 проживає у Австрійській Республіці, за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується реєстрацією та дозволом на проживання;
- 13.08.2024 адвокат ОСОБА_3 направив на електронні пошти Національного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури клопотання про проведення слідчих дій, а саме допиту свідка ОСОБА_4 у режимі відео- або телефонної конференції (Вих. № 17405468 від 13.08.2024). У цьому клопотанні адвокат просив провести допит свідка ОСОБА_4 у режимі відео- або телефонної конференції, та/або провести допит за допомогою аудіовізуального зв`язку в Zoom за визначеним детективом/прокурором посиланням. Також, під час допиту свідка у режимі відео- або телефонної конференції просив забезпечити право ОСОБА_4 на користування правовою допомогою адвокатів під час давання показань та участі у проведенні інших процесуальних дій.
У поданій скарзі адвокатом оскаржується бездіяльність прокурора, яка полягає в неналежному розгляді його клопотання про проведення слідчих дій, а саме допиту свідка ОСОБА_4 у режимі відео- або телефонної конференції, яке було надіслано 13.08.2024 о 19:17 на електронну адресу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури: [email protected] (Вих. № 17405468).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. У свою чергу, стаття 220 КПК України наділяє прокурора повноваженнями як задовольнити подане клопотання, так і відмовити у ньому (повністю або частково) з винесенням постанови, в якій мають бути викладені мотиви такої відмови.
Отже, враховуючи зазначені вище нормативні приписи, належними формами реагування на клопотання у порядку ст. 220 КПК України є або його задоволення, або винесення мотивованої постанови про часткову відмову чи відмову у задоволенні клопотання.
Як уже зазначалось, прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5, за результатом розгляду клопотання, на електронну адресу адвоката ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 направлено лист від 16.08.2024 (№ 07/2-3467ВИХ-24), із зазначенням про те, що клопотання адвоката скеровано до розгляду до Національного бюро.
Положення п. 16-1 ч. 1 ст. 3 КПК України передбачають, що інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, - особа, стосовно якої (в тому числі щодо її майна) здійснюються процесуальні дії, визначені цим Кодексом. На переконання адвоката, 07.08.2024 з моменту направлення листа старшим детективом до АТ «БАНК АЛЬЯНС» щодо ОСОБА_4 розпочались здійснюватися процесуальні дії та його представник має право на звернення в порядку ст. 220 КПК України.
Зі змісту положень ст. 220 КПК України випливає, що інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представник мають право звернутись з клопотанням до слідчого, дізнавача чи прокурор, однак, тільки у випадках, установлених КПК України. Положення п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачає, що такою особою може бути оскаржено бездіяльність слідчого, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій.
Ні в тексті скарги, ні в судовому засіданні адвокатом ОСОБА_3 не було зазначено випадку, передбаченого КПК України, який наділяє свідка правом подавати клопотання про проведення слідчих дій. Адвокат обмежився посиланням на загальні засади кримінального провадження.
Отже, слідчий суддя приходить до висновку, що свідок ОСОБА_4 та його представник - адвокат ОСОБА_3 у даному випадку не є тими особами, які мають право звертатись з клопотанням про проведення процесуальної дії, а саме проведення слідчої дії - допиту свідка.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи викладене, скарга адвоката ОСОБА_3 задоволенню не підлягає, оскільки у ході її розгляду не встановлено бездіяльності прокурора, яка є предметом оскарження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Керуючись ст. 303, 304, 306, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Відмовити у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, на бездіяльність прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що полягає у не розгляді клопотання про проведення слідчих дій (в порядку ст. 220 КПК України).
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_7