- Presiding judge (HACC): Mykhailenko V.V.
Справа № 991/9167/24
Провадження № 1-кп/991/103/24
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2024 року м. Київ
Cуддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
захисників адвокатів ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12
представників юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, ОСОБА_13, ОСОБА_14,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні заяву обвинуваченого ОСОБА_6 про відвід прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 52023000000000358 від 03.08.2023, за обвинуваченням
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК України,
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3, проживаюа за адресою: АДРЕСА_4,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК України,
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5, проживає за адресою: АДРЕСА_6, громадянина України,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 4 статті 369, частиною 4 статті 358 КК України,
В С Т А Н О В И В:
1.1.На розгляді у Вищому антикорупційному суді перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52023000000000358 від 03.08.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 4 статті 369, частиною 4 статті 358 КК України.
1.2.У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 заявив відвід прокурору. Свою заяву обґрунтував тим, що поведінка прокурора ОСОБА_3 як процесуального керівника у кримінальному провадженні свідчить про її необ`єктивність, упередженість та обвинувальний ухил. По-перше, подаючи 19.08.2024 клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6 як на підозрюваного, ОСОБА_3 просила встановити обов`язок утримуватися від спілкування зі свідками, які будуть визначені детективом і прокурором. Обвинувачений вважає, що такий обов`язок не конкретизований, не передбачений законом і порушує його законні права, оскільки визначення конкретного кола свідків є виключною функцією суду. Крім того, у клопотанні прокурор встановив наявність ризику «знищити, сховати або спотворити речі чи документи», який вмотивований відмовою обвинуваченого надавати на запит оригінали документів, які знаходяться в розпорядженні сторони захисту. Така вимога, на думку обвинуваченого, є порушенням права на захист і на свободу від самовикриття. По-друге, невиконання прокурором службових обов`язків у частині правового реагування на виявлені факти вчинення кримінальних правопорушень і фактичне приховування нею таких фактів при наявності «довідки», яка містить конкретні відомості про злочин, пов`язаний із розкраданням державної власності в особливо великих розмірах. По-третє, порушення законних прав та інтересів інших осіб, у тому числі малолітньої дитини, шляхом проведення обшуку в житлі матері та малолітньої дитини та висловлення вимоги про накладення арешту на їх особисте приватне майно.
1.3.Грунтуючись на цих доводах, обвинувачений просить відвести прокурора ОСОБА_3 від кримінального провадження №52023000000000358 від 03.08.2023 на підставі пункту 3 частини 1 статті 77 КПК України.
2.У судовому засіданні учасники висловили такі позиції:
2.1.Прокурор ОСОБА_3 проти задоволення заяви про відвід заперечила, оскільки мотиви обвинуваченого зводяться до незгоди із висунутим обвинуваченням і прийнятими рішеннями слідчих суддів та суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
2.2.Захисник ОСОБА_12 підтримав заяву свого підзахисного, послався, що аргументація заяви ґрунтується на об`єктивних обставинах, наголосив на упередженості та обвинувальному ухилі прокурора.
2.3.Захисник ОСОБА_7 підтримала заяву обвинуваченого, зазначила, що з боку прокурора протягом досудового розслідування не було належного реагування на наявні систематичні порушення, незважаючи на акцентування стороною захисту на ці порушення. У контексті відсутності належного реагування з боку прокурора і визначення кола свідків, з якими обвинуваченому слід утриматися від спілкування, адвокат наголосила, що у провадженні суду наявна скарга сторони захисту на постанову детектива, якою останній обмежив обвинуваченого ОСОБА_4 у спілкуванні із захисником ОСОБА_15 . Таке обмеження, на думку сторони захисту, перешкоджає здійсненню адвокатської діяльності.
2.4.Інші учасники не висловили думки з приводу заявленого відводу.
3.Заслухавши учасників, дослідивши доводи заяви, Суд дійшов таких висновків.
3.1.Відповідно до частини 1 статті 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.
3.2.Прокурор у кримінальному провадженні історично і нормативно відноситься до сторони обвинувачення і має ряд повноважень, за допомогою яких реалізується обвинувальна функція у змагальному кримінальному процесі. Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 9 КПК України він зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Об`єктивність і неупередженість прокурора є не менш важливими для досягнення завдань кримінального провадження, ніж судді, оскільки він згідно зі статтею 36 КПК України наділений значним обсягом повноважень, що можуть суттєво обмежувати чи звужувати права і свободи особи.
3.3.Неупередженість (об`єктивність) прокурора передбачає вчинення ним процесуальних дій, ухвалення процесуальних рішень лише з підстав, встановлених КПК України, та на основі зібраних фактичних даних, без обвинувального ухилу та особистої зацікавленості у вирішенні справи. Значення об`єктивності чи неупередженості прокурора щодо дослідження всіх обставин провадження варто оцінювати крізь призму гарантування реалізації завдань кримінального провадження, зокрема, щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності відповідно до своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК). Розв`язання цього завдання сприяє, з одного боку, реалізації принципу невідворотності відповідальності за вчинення правопорушення, а з іншого, - недопущенню обвинувачення або засудження жодного невинуватого.
Отже, неупередженість прокурора є необхідною умовою успішного виконання своїх конституційних функцій (стаття 131-1 Конституції України) та виконання своїх повноважень на досудовому розслідуванні й в судовому провадженні (стаття 36 КПК України) для здійснення завдань кримінального провадження (стаття 2 КПК України) та забезпечення законності (стаття 9 КПК України України).
3.4.Необ`єктивність або упереджене ставлення прокурора до учасників кримінального провадження є підставою для відводу (самовідводу) прокурора. Закріплення в національному законі загального переліку підстав для відводу прокурора від участі у кримінальному провадженні нарівні з нормами, які регулюють порядок призначення та заміни прокурора, забезпечує його об`єктивність і неупередженість в кожному кримінальному провадженні. Якщо ж прокурор особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості, прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні.
3.5.Підстава, передбачена пунктом 3 частини 1 статті 77 КПК України, передбачає існування обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості прокурора, і такі випадки неможливо наперед визначити або унормувати. Отже, ключовим моментом відводу як цілісного інституту кримінального провадження є упередженість суб`єкта процесуальної діяльності при вирішенні поставлених перед ним питань. Норми КПК України не містять ознак або властивостей, які б розкривали сутність упередженості, що вказує на оціночний характер цієї обставини у кожному конкретному випадку. Як вбачається із формулювань статті 77 КПК України, інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості прокурора, мають бути обумовлені конкретними фактами.
3.6.За наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК України, прокурору може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Відвід повинен бути вмотивованим (стаття 80 КПК України). Тобто представлені заявником аргументи мають сформувати у суду переконання, що прокурор постановляє процесуальні рішення та вчиняє процесуальні дії (або, навпаки, допускає бездіяльність), які хоч і належать до його повноважень, однак з якоїсь причини, не є об`єктивними. Доводи, наведені в мотивування відводу, не можуть ґрунтуватися лише на критиці постановлених рішень та вчинених дій або незгоді з ними.
3.7.Із змісту заяви про відвід вбачається, що упередженість і необ`єктивність прокурора зводиться до:
-формулювання прокурором клопотання про продовження строку дії обов`язків від 19.08.2024 в контексті покладеного обов`язку та наявності ризиків, які порушують права обвинуваченого та суперечать загальним засадам кримінального провадження;
-неналежне виконання прокурором службових обов`язків в контексті виявлення злочину відповідно до відомостей, викладених у «Довідці щодо необхідності сприяння у відбитті рейдерської атаки на державне майно через судові інстанції»;
-відсутність реагування на порушення прав інших осіб, у тому числі малолітньої дитини, які не мають процесуального статусу у кримінальному провадженні, шляхом проведення обшуку та арешту майна, яке належить їм на праві приватної власності.
3.9Щодо формулювань прокурора у клопотанні про продовження строку дії обов`язків від 19.08.2024
3.9.1.Відповідно до статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. У змагальному типі кримінального процесу, який задекларований в актуальних умовах правового регулювання, однією із засад є змагальність сторін (за виключенням доведення винуватості особи у вчиненні злочину). Змагальність передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України. Отже, мотивування і формулювання, викладені прокурором у клопотанні є висловлення позиції сторони обвинувачення і проявом реалізації її повноважень.
3.9.2.Рішення за результатами розгляду клопотання прокурора приймає слідчий суддя, ураховуючи позицію сторони обвинувачення і захисту. Відповідно до частини 1 статті 94 КПК України суд при розгляді заявлених сторонами кримінального провадження клопотань за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний аргумент сторони з точки зору його обґрунтованості, кожний поданий доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
3.9.3.Суд встановив наявність судового контролю за дотриманням прав та інтересів особи під час розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків. Таким чином, включення/невключення обов`язку визначення кола свідків стороною обвинувачення знаходиться під контролем слідчого судді і висунуте обвинуваченим твердження зводиться до оцінки рішень слідчих суддів.
3.10.Щодо неналежного реагування на факт вчинення кримінального правопорушення відповідно до наявної довідки
3.10.1.Відповідно до частини 1 статті 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
3.10.2.Частина 1 статті 36 КПК України та частина 1 статті 3 Закону України «Про прокуратуру» закріплює, що прокурор є незалежним і самостійним, що передбачає існування гарантій від впливу на прокурора щодо прийняття ним рішень при виконанні службових обов`язків.
3.10.3.Суд зважує, що виявлені з будь-якого джерела відомості не є безумовною підставою для внесення таких відомостей до ЄРДР. Дискреційні повноваження прокурора обумовлюються, зокрема, встановленням та оцінкою вагомих обставин, які дійсно свідчать про наявність ознак складу злочину та підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення). Відповідне має на меті забезпечити процесуальну економію, дієвість інших кримінальних проваджень та уникнення необґрунтованого внесення відомостей до ЄРДР.
3.10.4.Факт внесення/невнесення відомостей про вчинення інших кримінальних правопорушень до ЄРДР не охоплюється упередженістю прокурора в межах цього кримінального провадження.
3.10.5.Таким чином, твердження обвинуваченого свідчать про незгоду із діями і рішеннями прокурора.
3.11.Щодо неприпинення прокурором дій, спрямованих на проведення обшуку та арешту майна, яке належить на праві приватної власності матері та малолітній дитині
3.11.1.Суд зважує, що системний аналіз КПК України дозволяє дійти висновку, що детектив/прокурор, маючи підстави та переконання у можливості досягти завдань кримінального провадження, наділений правом звернення із відповідним клопотанням з урахуванням пропорційності відповідного обмеження прав власників майна та інших осіб. Таким чином, проведення/ініціювання слідчих дій і заходів забезпечення лежить в площині реалізації стороною обвинувачення своїх дискреційних повноважень, дотримуючись при цьому механізму судового контролю у випадках, передбачених КПК України. У цьому контексті Суд звертає увагу, що дослідження наявності підстав для проведення обшуку і арешту майна, на які посилається обвинувачений у заяві, на етапі підготовчого провадження є передчасним.
3.11.2.Крім того, Суд враховує, що сторона захисту мала можливість реалізувати право на апеляційне оскарження в контексті перевірки законності і обґрунтованості судового рішення.
3.11.3.Таким чином, Суд не встановив за цієї підставою ознак упередженості прокурора.
4.Враховуючи викладене, сумніви обвинуваченого стосовно неупередженості прокурора не визнаються обґрунтованими. Обвинувачений не надав достатньої інформації щодо можливих ознак упередженості, як і доказів на підтвердження будь-яких обставин, зазначених у статті 77 КПК України, тому Суд не може вважати такі сумніви об`єктивно виправданими. З мотивів обвинуваченого вбачається фактична незгода із прийнятими рішеннями і діями прокурора під час досудового розслідування. Тому в задоволенні заяви про відвід належить відмовити.
Керуючись статтями 77, 80, 81, 376 КПК України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
1.У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_6 про відвід прокурора відмовити.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
3.Повний текст ухвали оголошений 24.09.2024 о 15 год 30 хв.
Суддя ОСОБА_16