- Presiding judge (HACC AC): Pankulych V.I.
Справа № 991/4932/24
Провадження №11-сс/991/497/24
У Х В А Л А
23 вересня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,
підозрюваного ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
власника майна ОСОБА_7,
представника власника майна - адвоката ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційні скарги адвоката ОСОБА_8, який діє в інтересах ОСОБА_7, захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 червня 2024 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 52024000000000171 від 11.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбачен ого ч. 3 ст. 369 КК України,
В С Т А Н О В И Л А:
Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000171 від 11.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України щодо висловлення адвокатом ОСОБА_5 пропозиції службовим особам, які займають відповідальне становище, надати їм неправомірну вигоду за вчинення в інтересах третіх осіб дій з використанням наданих їм влади чи службового становища, вчиненій за попередньою змовою групою осіб.
За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_5, здійснюючи захист підозрюваної ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 52022000000000091 від 03.05.2022, під час зустрічі 10 квітня 2024 року з ОСОБА_10 висловив бажання надати детективам НАБУ та прокурорам САП неправомірну вигоду в розмірі 200 000 доларів США за прийняття ними рішення про відновлення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні; перекваліфікацію дій підозрюваної ОСОБА_9 з ч.2 ст.364-1 КК України на інший, непідслідний детективам НАБУ злочин; повідомлення їй про зміну раніше повідомленої підозри; виділення в окреме провадження одного з епізодів та подальшу зміну підслідності у такому провадженні за слідчими органів Національної поліції України з фактичною передачею матеріалів кримінального провадження.
Сприймаючи ОСОБА_10 як особу, яка від його імені веде діалог з детективами та прокурорами, ОСОБА_5 у ході зустрічі передав йому аркуш білого паперу формату А-4 з переліком процесуальних дій в межах кримінального провадження щодо ОСОБА_9, за вчинення яких пропонується неправомірна вигода. У подальшому він неодноразово за допомогою мобільного застосунку «Signal» запитував у ОСОБА_10 про стан розгляду його питання.
Під час зустрічі 10 травня 2024 року ОСОБА_5 висловив ОСОБА_10 пропозицію надати прокурорам САП неправомірну вигоду в розмірі 200 000 доларів США у 2 етапи: після прийняття рішення про відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні, підготовки проектів процесуальних документів щодо перекваліфікації дій ОСОБА_9 та повідомлення їй про зміну раніше повідомленої підозри - в розмірі 100 000 доларів США; другу частину коштів - після зміни підслідності у провадженні за слідчими органів Національної поліції України та фактичної передачі матеріалів кримінального провадження.
04.06.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України.
З метою забезпечення конфіскації як виду покарання, детектив звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду з клопотанням про арештбезготівкових грошових коштів, що перебувають на рахунках підозрюваного ОСОБА_5 та його дружини ОСОБА_7 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 червня 2024 року клопотання детектива задоволено.
Не погодившись з ухвалою, адвокат ОСОБА_8, який діє в інтересах ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_6 подали апеляційні скарги, просять її скасувати.
ОСОБА_6 просить ухвалити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України про арешт майна. ОСОБА_8 просить ухвалити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання щодо накладення арешту на безготівкові кошти, що перебувають на рахунках ОСОБА_7, відкритих у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».
Сторона захисту переконана, що слідчий суддя безпідставно наклав арешт на майно ОСОБА_7, яка не має жодного відношення до кримінального правопорушення та предмету досудового розслідування.
На думку ОСОБА_8, слідчим суддею не враховано, що розміщені на рахунках ОСОБА_7 безготівкові кошти є, у тому числі, доходом від власних депозитних заощаджень, отримані нею в якості премій та винагород за основним місцем роботи. Слідчий суддя наклав арешт на майно, яке немає жодного відношення до кримінального правопорушення.
Оскаржувана ухвала не містить жодного посилання та відомостей про факт спричинення шкоди третьою особою - ОСОБА_7, щодо якої вирішувалось питання про обмеження права власності.
У даному кримінальному провадженні вже застосовано ряд заходів, направлених на забезпечення конфіскації майна як виду покарання, що може бути призначено підозрюваному ОСОБА_5, зокрема, судом арештовано готівкові грошові кошти, транспортні засоби.
На переконання захисту, клопотання про арешт майна подано неналежною особою. ОСОБА_7 у межах даного кримінального провадження не має процесуального статусу підозрюваної, обвинуваченої або засудженої, а тому з клопотанням про накладення арешту на належне їй майно має право звернутись виключно прокурор.
Захисник ОСОБА_6 вважає, що долучені до клопотання матеріали не місять достатніх доказів, які б свідчили про обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_11 підозри.
Адвокат ОСОБА_8 та захисник ОСОБА_6 просять поновити строк на апеляційне оскарження мотивуючи тим, що оскаржувану ухвалу постановлено без участі власників майна в закритому судовому засіданні, а про застосування заходів забезпечення власникам майна стало відомо від працівників банку вже по факту її виконання. ОСОБА_5 отримав копію ухвали 03 липня, а представник ОСОБА_7 - 04 липня 2024 року.
Відповідно до ст.395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що підозрюваний отримав копію ухвали слідчого судді 03 липня, а представник ОСОБА_7 - 04 липня 2024 року. Оскільки апеляційну скаргу захисником ОСОБА_6 надіслано 08 липня 2024 року, а адвокатом ОСОБА_8 09 липня 2024 року, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження не пропущено.
Прокурор подав заперечення на апеляційні скарги. Ухвалу слідчого судді вважає законною та обґрунтованою, а апеляційні скарги такими, що не підлягають задоволенню. Досудовим слідством встановлено, що у власності підозрюваного спільно з його дружиною перебувають грошові активи, розміщені на банківських рахунках, відкритих в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК». На переконання прокурора, безготівкові кошти на арештованих рахунках відповідно до норм Сімейного кодексу України є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Наголошує на необхідності арешту майна підозрюваного з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та у зв`язку з необхідністю запобігання можливості його приховування, знищення, перетворення чи відчуження. Накладений на майно подружжя арешт не вважає надмірно обтяжливим.
Будучи належним чином повідомленим про місце, дату і час судового засідання, прокурор в суд не з`явився, про причини неявки не повідомив, у зв`язку з чим колегія суддів ухвалила розглянути апеляційні скарги за його відсутності.
За результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до ч.1 та п.7 ч.2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів забезпечення кримінального провадження, що застосовуються з метою досягнення його дієвості.
Згідно зі ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення підозрюваного за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно зі ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Накладаючи арешт, слідчий суддя виходив з того, що наведені у клопотанні обставини в сукупності з доданими матеріалами дають підстави вважати обґрунтованою підозру ОСОБА_5 в інкримінованому кримінальному правопорушенні.
ЇЇ обґрунтованість підтверджена дослідженими в судовому засіданні матеріалами, серед яких: протоколи за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій -аудіо, відеоконтроль особи від 10.05.2024, 15.05.2024, 16.05.2024, 17.05.2024; протоколи допиту свідка ОСОБА_10 від 11.04.2024 з додатками; протоколи додаткового допиту свідка ОСОБА_10 від 12.05.2024 та 20.05.204 з додатками, а також інші матеріали кримінального провадження в їх сукупності.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
Цей стандарт доказування не вимагає існування доказів, достатніх для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку. Якщо слідчий суддя, ретельно дослідивши матеріали кримінального провадження, дійде висновку про ймовірність вчинення особою кримінального правопорушення, підозра вважається обґрунтованою.
За ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, конфіскації майна як виду покарання. У такому випадку арешт накладається на майно підозрюваного за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити йому покарання у виді конфіскації майна.
Арешт може бути накладений у встановленому Кодексом порядку на гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Санкцією інкримінованої підозрюваному статті передбачено покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої.
Згідно з даними Державного реєстру актів цивільного стану, ОСОБА_5 уклав шлюб з ОСОБА_7 08 червня 2019 року.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» має відкриті рахунки: № НОМЕР_1 (USD); № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ); № НОМЕР_4 ( НОМЕР_3 ); № НОМЕР_5 ( НОМЕР_3 ); № НОМЕР_6 (UAН); № НОМЕР_7 (ЕUR).
Дружина підозрюваного ОСОБА_7 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» має відкриті рахунки: № НОМЕР_8 ( НОМЕР_3 ); № НОМЕР_9 ( НОМЕР_3 ), № НОМЕР_10 ( НОМЕР_3 ); № НОМЕР_11 (ЕUR); № НОМЕР_12 (UAН); № НОМЕР_13 (USD).
Слідчий суддя вважає, що безготівкові грошові кошти на рахунках належать підозрюваному та його дружині на праві спільної сумісної власності як майно, набуте подружжям за час шлюбу.
З огляду на повідомлення ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, санкція якого передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна, у ОСОБА_12 є вагомі підстави для вчинення дій щодо відчуження майна на яке детектив просив накласти арешт. Накладення арешту шляхом позбавлення права на відчуження та розпорядження коштами на рахунках є необхідним для виконання завдань кримінального провадження.
На переконання слідчого судді, законодавець не наділяє його повноваженнями на визначення частки у майні подружжя підозрюваного. Закон передбачає можливість накладення арешту на майно ОСОБА_5, що є спільною сумісною власністю, а питання звернення стягнення на таке із визначенням частки буде вирішуватись судом під час виконання вироку судом за поданням виконавця.
Колегія суддів не погоджується із таким висновком слідчого судді з огляду на таке.
Зазначена у ч.5 ст.170 КПК України умова накладення арешту на майно підозрюваного з метою забезпечення його конфіскації як виду покарання не передбачає можливості арешту майна інших осіб, в тому числі, дружини підозрюваного.
Відповідно до ст.60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Зазначені вимоги закону встановлюють презумпцію спільної сумісної власності на майно, яке має ознаки набутого в шлюбі. Ця презумпція має враховуватися слідчим суддею при накладенні арешту на майно одного з подружжя, який є підозрюваним у кримінальному провадженні. Відступити від неї можливо тільки у випадку доведеності факту належності майна одному з подружжя на праві особистої приватної власності.
В ході апеляційного розгляду ОСОБА_5 та ОСОБА_7 надали документи в підтвердження того, що розміщені на їх рахунках грошові кошти є доходом від заробітних плат за основним місцем роботи подружжя.
Відповідно до ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
На стадії досудового розслідування, для забезпечення можливої конфіскації як виду покарання, слідчий суддя не має права здійснювати поділ спільного майна подружжя або виділяти частку підозрюваного у ньому.
Однак відповідно до ст.173 КПК України слідчий суддя зобов`язаний врахувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для третіх осіб.
З огляду на зазначені законодавчі вимоги при вирішенні питання арешту майна підозрюваного для забезпечення його можливої конфіскації як виду покарання правильним буде накладення такого арешту не на все спільне майно подружжя, а на частину (частку) підозрюваного у ньому.
При цьому, слід виходити із законодавчої презумпції рівності часток кожного із подружжя у спільній сумісній власності на майно при його поділі, якщо не доведено інше. Інший учасник спільної власності у такому випадку матиме можливість визначити свою частку, виділити її.
Накладаючи арешт на безготівкові грошові кошти, що перебувають на рахунках ОСОБА_5 та його дружини ОСОБА_7 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», слідчий суддя не врахував положень ст.173 КПК України, що призвело до порушення права власності дружини підозрюваного на спільне майно.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що арешту підлягають не всі безготівкові кошти, що перебувають на рахунках подружжя, а лише таких коштів, яка належить підозрюваному.
На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що в частині права дружини підозрюваного ОСОБА_5 у спільній сумісній власності на безготівкові кошти, розміщенні в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», ухвалу слідчого судді слід скасувати, а в задоволенні клопотання детектива в цій частині - відмовити.
Керуючись ст.ст. 170-173, 407, 418 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційні скаргиадвоката ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 червня 2024 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 52024000000000171 від 11.04.2024 скасувати в частині накладення арешту (із забороною розпорядження та відчуження) на:
безготівкових коштів, що перебувають на рахунках ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_14, відкритих в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (код ЄРДПОУ 21133352):
№ НОМЕР_8 (валюта UAН),
№ НОМЕР_9 (валюта UAН),
№ НОМЕР_10 (валюта UAН),
№ НОМЕР_11 (валюта ЕUR),
№ НОМЕР_12 (валюта UAН),
№ НОМЕР_13 (валюта USD),
безготівкових коштів, що перебувають на рахунках ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_15, відкритих в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (код ЄРДПОУ 21133352):
№ НОМЕР_1 (валюта USD), № НОМЕР_2 (валюта UAН), № НОМЕР_4 (валюта UAН), № НОМЕР_5 (валюта UAН), № НОМЕР_6 (валюта UAН), № НОМЕР_7 (валюта ЕUR);
Ухвалити нову, якою відмовити в задоволені клопотання детектива в цій частині.
В іншій частині ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 червня 2024 року залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3