- Presiding judge (HACC): Voronko V.D.
Справа № 991/7883/24
Провадження 1-кс/991/7920/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, підозрюваного ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_5, в інтересах ОСОБА_6, на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 52024000000000171 від 11.04.2024,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла вищевказана скарга адвоката ОСОБА_5, в інтересах ОСОБА_6, у якій адвокат просив скасувати повідомлення про підозру від 04.06.2024 у кримінальному провадженні № 52024000000000171 від 11.04.2024 відносно ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 369 КК України.
Судовий розгляд скарги здійснювався 28.08.2024 та 18.09.2024.
У судових засіданнях захисники ОСОБА_4, ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_6 скаргу на повідомлення про підозру підтримали в повному обсязі та просили задовольнити, з викладених в ній підстав.
Прокурор ОСОБА_3 у судових засіданнях проти задоволення скарги заперечував, просив відмовити в задоволенні скарги, оскільки відсутні підстави для скасування повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 04.06.2024.
Заслухавши позиції учасників, дослідивши скаргу з доданими до неї матеріалами, інші матеріали, надані учасниками під час розгляду, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Із матеріалів, наданих сторонами, слідчий суддя встановив, що у провадженні слідчої групи детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України знаходиться кримінальне провадження № 52024000000000171 від 11.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
04.06.2024 Заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 складено повідомлення про підозру ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
На думку захисників вказане повідомлення про підозру ОСОБА_8 є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
Слідчий суддя, перевіривши доводи учасників та надані ними на підтвердження матеріали, вважає за необхідне зазначити наступне.
Із скаргою в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України захисник ОСОБА_5 звернувся до суду 23.08.2024.
На момент звернення до суду із скаргою та на момент її розгляду кримінальне провадження не закрите, обвинувальний акт до суду не передано. Отже, скаргу подано після спливу двох місяців, що відповідає вимогам, встановленим п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Поряд з цим слід зазначити, що повідомлення особі про підозру здійснюється лише у випадку, наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні конкретного кримінального правопорушення.
Водночас КПК України не містить положень, якими б були визначені підстави для скасування повідомлення про підозру.
З огляду на вищенаведені норми при розгляді скарги на повідомлення про підозру перевірці підлягають: існування визначених підстав для повідомлення особі про підозру; дотримання вимог КПК України щодо оформлення повідомлення про підозру; дотримання вимог щодо строків та порядку вручення повідомлення про підозру.
Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є, зокрема, особа щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Згідно ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається у день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Як вбачається із матеріалів, повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 04.06.2024, вручене останньому разом з пам`яткою про права та обов`язки підозрюваного прокурором САП ОСОБА_3 згідно розписки у день його складення, а саме 04.06.2024 о 22 год 49 хв.
Вказані обставини учасниками не заперечуються.
Питання повідомлення особі про підозру врегульоване нормами глави 22 КПК України.
Стандарт «достатніх підстав (доказів) для підозри» є нижчим ніж стандарт «обґрунтованої підозри». Для цілей повідомлення особі про підозру він передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри.
На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.
Таким чином визначальним, під час перевірки обґрунтованості підозри є причетність особи до вчинення злочину, яке є похідним від встановлення факту вчинення тих діянь, які підпадають під кваліфікацію кримінальних правопорушень, передбачених КК України.
У зв`язку із цим, слідчий суддя під час розгляду скарги вирішує питання про доведеність тих обставин, на які посилається сторона захисту у скарзі, та чи можуть бути такі обставини підставою для висновку про недостатність доказів для повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
Органом досудового розслідування ОСОБА_6 підозрюється у висловленні пропозиції службовим особам, які займають відповідальне становище, надати їм неправомірну вигоду за вчинення в інтересах третіх осіб дій з використанням наданої їм влади чи службового становища, вчиненою за попереднього змовою групою осіб.
За змістом повідомлення про підозру, ОСОБА_6, будучи адвокатом - керівником кримінальної та практики економічних і службових злочинів, партнером Адвокатського об`єднання «Юридична компанія «Міллер» (далі - АО «ЮК «Міллер»), адвокати якого здійснюють захист підозрюваної ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 52022000000000091 від 03.05.2022, діючи умисно, за попередньою змовою в групі з невстановленими особами, через свідка ОСОБА_10, висловив пропозицію надати детективам НАБУ, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000091, та прокурорам САП, які здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у цьому ж провадженні, та відповідно до п. 2 примітки до ст. 368 КК України є службовими особами, що займають відповідальне становище, неправомірну вигоду в розмірі 200 000 доларів США за вчинення в інтересах підозрюваної ОСОБА_9 та інших осіб дій з використанням наданих їм влади та службового становища, а саме за прийняття рішення про відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000091, перекваліфікації дій підозрюваної ОСОБА_9 з ч. 2 ст. 364-1 КК України на інший непідслідний детективам НАБУ злочин, повідомлення ОСОБА_9 про зміну раніше повідомленої у провадженні підозри, виділення в окреме провадження епізоду за підозрою ОСОБА_9 та подальшу зміну підслідності у такому провадженні за слідчими органів Національної поліції України з фактичною передачею матеріалів кримінального провадження.
Така неправомірна вигода, за повідомленням ОСОБА_6, висловленого під час особистих зустрічей свідку ОСОБА_10, могла бути надана у два етапи: після прийняття рішення про відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000091 та підготовки проектів процесуальних документів щодо перекваліфікації дій підозрюваної ОСОБА_9 з ч. 2 ст. 364-1 КК України на інший непідслідний детективам НАБУ злочин та повідомлення ОСОБА_9 про зміну раніше повідомленої у провадженні підозри - частину обумовленої ним суми неправомірної вигоди в розмірі 100 000 доларів США та після прийняття рішення про зміну підслідності у провадженні за слідчими органів Національної поліції України та фактичної передачі матеріалів кримінального провадження - другу частину неправомірної вигоди в розмірі 100 000 доларів США.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у пропозиції службовим особам, які займають відповідальне становище надати неправомірну вигаду за вчинення в інтересах третіх осіб з використанням наданої їм влади чи службового становища, вчиненій за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369 КК України.
У той же час, за доводами захисників, сторона обвинувачення не встановила та не довела наявність в діях ОСОБА_6 складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
Захисниками наголошено, що підставою для внесення відомостей до ЄРДР стала заява громадянина України ОСОБА_10 (анкетні дані якого відповідно до постанови детектива Національного бюро Другого підрозділу детективів Першого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_11 про застосування заходів забезпечення безпеки від 11.04.2024 змінені) про «намір адвоката ОСОБА_6 разом з невстановленими особами надати хабар службовим особам в правоохоронних органах за вирішення питання щодо закриття або передачі в інший орган справи відносно Голови правління AT «Альянс Банк» ОСОБА_9 »
Відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 11.04.2024 останній серед іншого повідомив, що із спілкування із ОСОБА_6 він зрозумів, що той, діючи разом з іншими адвокатами та неустановленими особами, бажає надати хабар службовим особам НАБУ та САП за виконання дій в інтересах ОСОБА_9, які полягали у наступних діях: відновленні досудового розслідування зі стадії ст. 290 КПК України, перекваліфікації кримінального діяння із ст. 364-1 КК України на ст. 366 КК України, виділенні епізоду ОСОБА_9 та банку AT «Банк Альянс» в окреме провадження, зміну підслідності нового кримінального провадження за органами Національної поліції України (ГСУ НП) та передачу матеріалів справи за підслідністю. Враховуючи те, що свідок має спілкування з окремими службовими особами Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 надав йому аркуш А4, де зазначено вищевказані пункти з діями, які мають вчинити службові особи НАБУ та САП в інтересах ОСОБА_9 та банку AT «Банк Альянс», як свідок зрозумів, у разі прийняття пропозиції одержання неправомірної вигоди. Поряд з цим свідком зазначено, що суму неправомірної вигоди та обставини обговорення чи висловлення пропозиції її надання йому не відомі. На вказаному аркуші А4 відповідна інформація не містилася.
Окрім того, із розмови з ОСОБА_6 свідок зрозумів, що на даний момент досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено та здійснюються вимоги ст. 290 КПК України, у зв`язку з чим, він, діючи спільно зі своїми адвокатами та іншими невстановленими особами, вживають всіх заходів щодо збереження репутації банку AT «Банк Альянс» та уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_9 .
У подальшому, за свідченнями свідка, він вирішив повідомити про вказані події своїм знайомим детективам НАБУ, прізвища яких в ході допиту не назвав, в цілях їхньої та своєї безпеки, після чого вони (разом з такими детективами) категорично прийшли до висновку, що необхідно написати заяву про вчинення злочину і спілкуватися із адвокатом ОСОБА_6 виключно під контролем правоохоронних органів в межах кримінального провадження. Таким чином, у день надання свідчень свідок ОСОБА_10 написав заяву про вчинення злочину, яку зареєстрував в Національному антикорупційному бюро України.
Захист наголошував, що із показань заявника ОСОБА_10 взагалі не зрозуміло чи була висловлена ОСОБА_6 пропозиція надання неправомірної вигоди та якщо так, то яким чином та у результаті яких дій чи висловлювань ОСОБА_6 у свідка виникло враження, що той намагається вплинути на хід досудового розслідування у справі ОСОБА_9 незаконним шляхом.
Більше того, як зазначає сам свідок, сума неправомірної вигоди та обставини обговорення чи висловлення пропозиції її надання йому не були відомі.
Вказане, на переконання сторони захисту свідчить про відсутність самого факту висловлення пропозиції надання неправомірної вимоги посадовим особам НАБУ та САП, а викладені в заяві ОСОБА_10 обставини, містять лише припущення заявника щодо можливого вчинення злочину у майбутньому, що вказує на відсутність законних підстав для внесення відомостей до ЄРДР.
Поряд з цим захисником зазначено, що 16.04.2024 стороною обвинувачення було отримано дозвіл (відповідно до ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду №974т) на проведення НСРД по даному кримінальному провадженню відносно ОСОБА_6 . Згідно показів свідка ОСОБА_10 (який 11.04.2024 був залучений співробітниками НАБУ до конфіденційного співробітництва), викладених у протоколі додаткового допиту свідка від 12.05.2024, він зустрічався з ОСОБА_6 17.04.2024 в ресторані « Пікнік » за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 15/1а та 18.04.2024 в ресторані «Ноnеу» за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 19, для того, щоб «вислухати пропозиції сторони захисту щодо обставин та умов укладення угоди ОСОБА_9 у кримінальному провадженні та, у разі необхідності, передати їх детективам НАБУ». Таким чином, у сторони захисту є обґрунтовані підстави вважати, що відносно ОСОБА_6 17.04.2024 та 18.04.2024 проводилися НСРД під час зустрічі його з заявником ОСОБА_10 . Проте стороною обвинувачення протоколи за результатами проведення даних НСРД не були надані ні стороні захисту ні слідчим суддям при розгляді ряду клопотань про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 заходів забезпечення кримінального провадження (обрання запобіжного заходу, продовження строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, арешт майна тощо). У задоволенні численних клопотань про ознайомлення із матеріалами даних НСРД, детективом було відмовлено.
З огляду на вищевказане, сторона захисту вважає, що сторона обвинувачення свідомо приховує такі матеріали НСРД, оскільки ці документи містять відомості, які можуть виправдати підозрюваного ОСОБА_6, так як можуть містити відомості про спонукання ОСОБА_6 зі сторони ОСОБА_10 надати неправомірну вигоду службовим особам НАБУ та САП.
На переконання сторони захисту, це має вирішальне значення для кваліфікації дій ОСОБА_6, адже подальші розмови про розмір та спосіб передачі неправомірної вигоди і об`єм слідчих (процесуальних) дій, які мають бути виконані службовими особами - були здійснені після висловлення саме викривачем прохання надати неправомірну вигоду, тож відповідно виключають наявність в діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369 КК України, у формі пропозиції чи обіцянки надати неправомірну вигоду.
За доводами сторони захисту, починаючи з 11.04.2024, стороною обвинувачення не здобуто достатніх доказів на підтвердження безпосередньо факту висловлення ОСОБА_6 пропозиції надати службовим особам НАБУ та САП неправомірної вигоди.
Обставини, які містяться в протоколах за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 10.05.2024, 15.05.2024 і 16.05.2024 не містять підтвердження того, що ініціатива передачі неправомірної вигоди виходила саме зі сторони ОСОБА_6, а тому не спростована стороною обвинувачення ймовірність того, що ОСОБА_6 діяв не як суб`єкт висловлення пропозиції надати неправомірну вигоду, а як адресат висловлення ОСОБА_10 пропозиції надати таку вигоду.
Окрім цього формулювання підозри ОСОБА_6 містить вказівку на наявність такої кваліфікуючої ознаки, як вчинення кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб. Попри це стороною обвинувачення не здобуто жодного належного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_6 у будь-який спосіб вступав у попередню злочинну змову з іншими особами. А тому даний тезис в формулюванні підозри є лише припущенням органу досудового розслідування, яке не підтверджено об`єктивними даними.
З огляду на викладені обставини, сторона захисту вважає, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 04.06.2024 не відповідає фактичним даним, є необґрунтованою та підлягає скасуванню.
Поряд з цим, захисники зазначили, що повідомлення ОСОБА_6 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення потягло за собою ряд негативних наслідків, пов`язаних з обмеженням конституційних прав та свобод не лише самого підозрюваного, а й інших осіб, котрі не мають жодного відношення до даного кримінального провадження, а саме його дружини та матері, так як відносно них вжито заходів забезпечення кримінального провадження, котрі мають суворий обмежувальний характер та порушують основоположні права та свободи даних осіб.
Оцінивши вказані докази в їх сукупності, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_6, виходячи з наданих учасниками матеріалів, слідчий суддя дійшов висновку про причетність ОСОБА_6 до обставин, що досліджуються в рамках даного кримінального провадження.
Так, на переконання слідчого судді, дані, що містяться у наданих до суду копіях матеріалів кримінального провадження № 52024000000000171, можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_6 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 369 КК України, та виправдовують подальше розслідування. А всі заперечення сторони захисту з цього приводу вказують тільки на необхідність перевірки та/або уточнення певних обставин версії сторони обвинувачення, але не спростовують того, що наразі достатньо даних, які виправдовують подальше розслідування.
Посилання захисників на ймовірну провокацію до вчинення злочину не можуть бути предметом перевірки на даному етапі, оскільки такі питання потребують вирішення судом за результатами всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, на підставі оцінки кожного доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності та сукупності зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку.
Наразі ж досудове розслідування триває.
Наведені обставини однозначно підлягають з`ясуванню в рамках даного кримінального провадження, оскільки є визначальними для цілей кримінального провадження.
Водночас, надані слідчому судді для огляду матеріали не спростовують того факту, що мали місце події, про які зазначено в повідомленні про підозру від 04.062024 та в той же час не виключають участі ОСОБА_6 у досліджуваних подіях.
За таких обставин, позиція сторону захисту та зазначені ними доводи не спростовують висновку слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 .
Стосовно тверджень сторони захисту щодо ненадання стороною обвинувачення стороні захисту матеріалів НСРД, слід зазначити, що такі питання виходять за межі предмету судового розгляду в порядку п. 10 ч. 2 ст. 303 КПК України та в той же час не свідчать про необґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки стороною обвинувачення на підтвердження обґрунтованості підозри до суду надавались інші докази, серед яких теж наявні протоколи за результатами проведення НСРД.
До того ж слід зазначити, що слідчий суддя під час розгляду скарги на повідомлення про підозру не вправі оцінювати зібрані під час досудового розслідування докази з точки зору їх достатності для складання та направлення до суду обвинувального акту щодо підозрюваної особи.
Поряд з цим кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Із наданих матеріалів вбачається, що зібрані докази на підтвердження наведених в повідомленні про підозру від 04.06.2024 обставин, вочевидь пов`язують підозрюваного ОСОБА_6 із обставинами, що досліджуються в рамках цього кримінального провадження.
Кримінальне провадження здійснюється щодо обставин пропонування неправомірної вигоди службовим особам САП та НАБУ за вчинення такими службовими особами дій з використанням наданої їм влади чи службового становища в інтересах підозрюваної - Голови правління AT «БАНК АЛЬЯНС» ОСОБА_9 у кримінальному провадженні, яке розслідується детективами НАБУ, а саме: відновлення досудового розслідування зі стадії ст. 290 КПК України; перекваліфікація кримінального діяння зі ст. 364-1 КК України на ст. 366 КК України; виділення епізоду ОСОБА_9 та AT «БАНК АЛЬЯНС» в окреме провадження; зміну підслідності нового кримінального провадження за органами Національної поліції (ГСУ НП) та передачу матеріалів справи за підслідністю.
У той же час, надані під час розгляду скарги докази можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_6 може мати відношення до зазначених вище подій.
При цьому слід зазначити, що правильність кваліфікації дій, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.
За такого, питання про те, чи утворюють зазначені в підозрі події склад злочину та чи правильно вони кваліфіковані за ч. 3 ст. 369 КК України знаходиться за межами тих питань, які слідчий суддя вирішує на досудовому провадженні.
На підставі наведеного слідчий суддя відхиляє твердження сторони захисту про недостовірність, суперечливість, недостатність зазначених у повідомленні про підозру від 04.06.2024 доказів, як підставу скасування такого, оскільки захисник насправді пред`являє до оцінки наданих доказів такі ж високі вимоги, як під час розгляду обвинувального акту по суті. Однак, питання винуватості чи невинуватості особи у вчиненні конкретного кримінального правопорушення здійснюється судом, шляхом оцінки доказів відповідно до положень ст. 94 КПК України - за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
У п. 30 рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява №49684/99 від 27.09.2001, Європейський Суд з прав людини зазначив: «…Незважаючи на те, що п.1 ст.6 Конвенції прав людини зобов`язує суди мотивуючи свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент…». Тобто, ступінь необхідності детально мотивувати аргументи сторін кримінального провадження визначається слідчим суддею з урахуванням обставин справи. У зазначеній справі слідчий суддя надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін.
Зі змісту повідомлення від 04.06.2024 слідує, що в ньому логічно та послідовно викладені фактичні обставини можливого вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
Водночас, захисником не наведено у скарзі обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на будь-яку непричетність ОСОБА_6 до кримінального правопорушення, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, тому на цій стадії досудового розслідування відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру від 04.06.2024 вручене за відсутності достатніх підстав для підозри.
Інші обставини, на які посилається захисник у скарзі, також не спростовують обставини, встановлені під час досудового розслідування, та відносяться до питань, які є предметом судового розгляду, а не судового контролю з боку слідчого судді.
Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для задоволення скарги адвоката ОСОБА_5, в інтересах ОСОБА_6, на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №52024000000000171 від 11.04.2024.
Керуючись статтями 7, 9, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні скарги.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1