- Presiding judge (HACC): Mykhailenko V.V.
Справа № 991/9167/24
Провадження 1-кп/991/103/24
У Х В А Л А
іменем України
30 вересня 2024 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі судді ОСОБА_1,
за участю секретаря ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
захисників адвокатів ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13,
представників юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, ОСОБА_14, ОСОБА_15,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, адвоката ОСОБА_15, захисників ОСОБА_13, ОСОБА_12 та ОСОБА_7 про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні № 52023000000000358 від 03.08.2023, за обвинуваченням
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК України,
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3, проживаюча за адресою: АДРЕСА_4,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК України,
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5, проживає за адресою: АДРЕСА_6, громадянина України,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 4 статті 369, частиною 4 статті 358 КК України,
В С Т А Н О В И В:
1.На розгляді у Вищому антикорупційному суді перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52023000000000358 від 03.08.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 4 статті 369, частиною 4 статті 358 КК України.
1.1.Адвокат ОСОБА_15 в інтересах ТОВ «СІТІГАЗСЕРВІС» (юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження) заявив клопотання про повернення обвинувального акта прокурору з огляду на невідповідність його вимогам закону.
За твердженням представника, в обвинувальному акті відсутні вказівки на те, що особи, які притягуються до кримінальної відповідальності в цьому кримінальному провадженні, є посадовими особами ТОВ «СІТІГАЗСЕРВІС». Відомості про те, що обвинувачений ОСОБА_4, є кінцевим беніфіціаром цього товариства, є припущеннями і не відповідають дійсності.
Крім того, представник стверджував про недотримання процедури притягнення юридичної особи до кримінальної відповідальності, адже в обвинувальному акті та реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутня інформація про повідомлення директора ТОВ «СІТІГАЗСЕРВІС» ОСОБА_14 про внесення відомостей до ЄРДР про вчинення посадовими особами юридичної особи кримінального правопорушення. За таких обставин ТОВ «СІТІГАЗСЕРВІС» є неналежною особою, щодо якої можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру, що зумовлює необхідність повернення обвинувального акту прокурору для усунення недоліків.
1.2.Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_7 27.09.2024 також подала клопотання про повернення обвинувального акта прокурору.
Клопотання вмотивовано тим, що сторона обвинувачення фактично не виконала вимог статті 291 КПК України, зазначивши один і той же текст у фактичних обставинах кримінального правопорушення та у формулюванні обвинувачення при різній кваліфікації. Вказала, що виклад фактичних обставин в обвинувальному акті не відповідає дійсно встановленим фактичним обставинам і не узгоджується із правовою кваліфікацією. Аргументи захисника стосуються відсутності в обвинувальному акті:
-вказівки на конкретні дії ОСОБА_4, які свідчать про здійснення контролю над підприємствами;
-вказівки на норму, відповідно до якої викривач ОСОБА_16 наділений повноваженнями ініціювати перевірку договорів, їх розірвання та зміну;
-повної інформації щодо викривачів;
-відомостей про активну роль заявника і викривача ОСОБА_17 .
Стверджує, що виклад фактичних обставин та сформульоване обвинувачення є нечітким, ґрунтується на невстановлених обставинах і не узгоджується з матеріалами кримінального провадження, що позбавляє обвинуваченого права на захист.
1.3. Крім того, клопотання про повернення обвинувального акта прокурору подали захисники обвинуваченого ОСОБА_6 адвокати ОСОБА_18 та ОСОБА_13 .
Захисники стверджували, що обвинувальний акт є неконкретизованим і нечітким у частині викладу фактичних обставин, які інкриміновані ОСОБА_6 . Зазначене позбавляє обвинуваченого ОСОБА_6 можливості знати, в яких саме діях наявні ознаки кримінального правопорушення.
Мотиви захисників про невідповідність обвинувального акта статті 291 КПК України зводяться до такого:
-ідентичне формулювання дій обвинувачених, незважаючи на різну кваліфікацію;
-відсутність вказівки на конкретні дії, які інкримінуються ОСОБА_6 ;
-інкримінування дії ОСОБА_6, що не охоплювалися умислом останнього;
-відсутність вказівки на повноваження ОСОБА_16 стосовно спірних договорів;
-події, вказані в обвинувальному акті, є невстановленими і не доведеними;
-відсутність у формулюванні обвинувачення та фактичних обставинах складу кримінального правопорушення.
1.4. Таким чином, сторона захисту зазначила, що орган досудового розслідування не виконав вимоги статті 291 КПК України у контексті належного формулювання обвинувачення та викладу фактичних обставин. Крім того, сторона обвинувачення проігнорувала вимоги статті 91 КПК України стосовно обов`язкового доказування обставин у кримінальному провадженні.
2.У судовому засіданні сторони висловили такі позиції:
2.1.Представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, ОСОБА_15 клопотання про повернення обвинувального акта підтримав. Додатково зазначив про грубі порушення в контексті притягнення підприємства до кримінальної відповідальності. Наголосив, що матеріали не містять відомостей про дії слідства, які б свідчили про належне притягнення юридичної особи до кримінальної відповідальності. Зауважив, що у відкритих реєстрах містяться відомості про притягнення ОСОБА_14 до кримінальної відповідальності як фізичної особи. Таким чином, вбачається невідповідність обставин, викладених в обвинувальному акті, реальними подіям.
2.2.Представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, ОСОБА_14 клопотання підтримала, просила повернути обвинувальний акт прокурору.
2.3.Захисник ОСОБА_7 підтримала всі клопотання про повернення обвинувального акта. Наголосила, що ОСОБА_4 не є кінцевим бенефіціаром, оскільки не зазначено посаду і коло обов?язків обвинуваченого, як кінцевого бенефіціара. Також вказала на незрозумілість визначення винагороди викривачам.
2.4.Захисник ОСОБА_8 заявлені клопотання підтримав, додатково зазначив про відсутність вказівки на громадянство викривача ОСОБА_16, що свідчить на користь повернення обвинувального акта прокурору.
2.5.Захисник ОСОБА_10 заявлені клопотання підтримав, зазначив, що в матеріалах провадження відсутня довіреність на представництво інтересів товариства. Посилався на недоведеність обставин про родинні зв`язки обвинуваченого.
2.6.Захисник ОСОБА_9 підтримав заявлені клопотання. Зазначив про некоректність термінології при зазначенні обставин, які обтяжують покарання, оскільки поняття «не встановлено» і «відсутні» не є тотожними. Таким чином, стороні обвинувачення слід усунути недолік щодо зазначення відсутності обставин, які обтяжують покарання.
2.7.Захисники ОСОБА_18 та ОСОБА_13 всі заявлені клопотання підтримали, просили повернути обвинувальний акт прокурору.
2.8.Захисник ОСОБА_11 підтримав заявлені клопотання, зазначив, що обвинувальний акт містить значну кількість суперечностей у формулюваннях, термінах, правовій кваліфікації та викладу фактичних обставин.
2.9.Обвинувачені ОСОБА_5, ОСОБА_4 і ОСОБА_6 підтримали заявлені клопотання. ОСОБА_6 зазначив, що твердження про наявність повноважень у ОСОБА_16 і ОСОБА_19 стосовно земельних ділянок не знайшли свого підтвердження в обвинувальному акті. Не розуміє, в чому саме його обвинувачують.
2.10.Прокурор просила відмовити в задоволенні клопотань про повернення обвинувального акта. Наголосила, що законодавець запровадив процедуру повернення обвинувального акта задля усунення суттєвих та очевидних недоліків, які унеможливлюють подальший судовий розгляд. Зазначене стосується вирішення питань, для яких не потрібне вивчення матеріалів кримінального провадження. Водночас, сторона захисту використовує цей механізм не для забезпечення процесуальної економії, а для умисного затягування, оскільки виносить питання, які неможливо вирішити без дослідження матеріалів, зокрема, підстави для здійснення кримінального провадження щодо юридичної особи, повноважень посадових осіб, статусу викривачів тощо. Зазначила, що формулювання в обвинувальному акті є різними для всіх обвинувачених. Дії обвинувачених є взаємопов`язаними, тому формулювання їх обвинувачення є схожим. Решта доводів сторони захисту зводиться до обставин, які належить встановити під час судового розгляду, зокрема стосовно відсутності вказівки на певні докази в обвинувальному акті. Тому підстави для повернення обвинувального акта відсутні. Наголосила на тому, що допустила технічну помилку і не зазначила громадянство викривача ОСОБА_16, але його приналежність до громадянства України логічно випливає із вимог до його займаної посади. Ця помилка не є настільки суттєвою і не зумовлює повернення обвинувального акта. Обвинувальний акт відповідає вимогам статті 291 КПК України.
3.Дослідивши обвинувальний акт, заслухавши доводи учасників кримінального провадження, Суд дійшов таких висновків.
3.1.Підготовче судове засідання, окрім притаманних йому завдань організаційного характеру, спрямованих на з`ясування можливості призначення до судового розгляду кримінального провадження, виконує роль процесуального фільтра між досудовим розслідуванням і судовим розглядом з метою перевірки відповідності вимогам закону процесуальних рішень, що надійшли від прокурора. З метою забезпечення цієї функції пунктом 3 частини 3 статті 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу. При чому окреслено межі перевірки обвинувального акта - лише його відповідність вимогам кримінального процесуального закону. Оскільки частиною 4 статті 291 КПК України заборонено надавати суду інші документи до початку судового розгляду, перевірка викладених обставин здійснюється шляхом дослідження лише форми і змісту обвинувального акта.
3.2.Відповідно до частини 4 статті 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. У свою чергу, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом. Як передбачено частиною 1 статті 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. Тому значення обвинувального акта як процесуального рішення сторони обвинувачення, полягає у тому, що він формалізує правову позицію обвинувачення і ініціює судовий розгляд.
3.3.Оскільки представник юридичної особи і сторона захисту порушують питання про невідповідність обвинувального акта вимогам закону, Суд досліджує дотримання законодавчих вимог до його форми і змісту. Положеннями частини 2 статті 291 КПК України встановлено вимоги до обвинувального акта, згідно з якими він має містити такі відомості:
1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;
5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;
6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання;
7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;
8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);
8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу;
9) дату та місце його складення та затвердження.
Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно (частина 2 статті 291 КПК України).
Згідно з частиною 4 статті 291 КПК України до обвинувального акта додається:
1) реєстр матеріалів досудового розслідування;
2) цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування;
3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу);
4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного;
5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.
3.4.Суд зазначає, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52023000000000358 від 03.08.2023 містить усі передбачені КПК України відомості в обсязі, достатньому для розуміння суті пред`явленого обвинувачення та можливості його розгляду у судовому засіданні. Формальні і змістовні елементи обвинувального акта, що є предметом підготовчого провадження, та долучені до нього додатки відповідають вимогам статті 291 КПК України.
3.5.В підготовчому засіданні суд не досліджує доведеність обставин, викладених в обвинувальному акті, не оцінює повноту пред`явленого обвинувачення та правильність кваліфікації діянь, інкримінованих особам. Закріпивши можливість повернення обвинувального акта прокурору на первісному етапі судового провадження, законодавець очевидно не мав наміру створити таким чином простір для попередньої судової оцінки правильності та об`єктивності позиції сторони обвинувачення у змагальному кримінальному процесі. Отже, Суд відхиляє озвучені учасниками доводи про недоведеність викладених в обвинувальному акті обставин та невідповідність їх фактичним обставинам.
3.6.Щодо дублювання формулювання обвинувачення у викладі фактичних обставин та неповноту викладу фактичних обставин Суд зазначає таке. Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 291 КПК України передбачено, що фактичні обставини кримінального правопорушення викладаються так, як прокурор це вважає встановленим. Більше того, кримінальний процесуальний закон не надає суду повноважень до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Адже визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно в площині повноважень прокурора (постанова Касаційного кримінального суду Верховного суду від 03.07.2019 року у справі №273/1053/17). В обвинувальному акті зазначаються не будь-які фактичні обставини кримінального правопорушення, а ті, які саме прокурор, а не суд чи сторона захисту вважає встановленими. За твердженням прокурора викладені формулювання зумовлені тим, що дії обвинувачених доповнюють один одного та є взаємопов`язаними. Відповідність дій обвинувачених фактичним обставинам, наявність між ними взаємного зв`язку, відповідність дій обвинувачених зазначеній в обвинувальному акті кримінально-правовій кваліфікації мають бути досліджені під час судового розгляду на підставі наданих сторонами доказів.
З огляду на це Суд відхиляє доводи сторони захисту щодо викладу фактичних обставин, зазначених формулювань і використання термінології.
3.7.Визначення підстав для внесення відомостей про юридичну особу та дотримання процесуального порядку повідомлення юридичної особи про здійснення кримінального провадження щодо неї є предметом судового розгляду, а не підготовчого провадження. Твердження ОСОБА_15 про інформацію щодо притягнення ОСОБА_14 до кримінальної відповідальності як фізичної особи не є предметом розгляду підготовчого провадження. Адже внесення такої інформації у відповідні реєстри не відноситься до процесуальної складової повноважень сторони обвинувачення, а наявність такої інформації поза межами кримінального провадження, не корелюється зі змістовними і формальними вимогами до обвинувального акта. На етапі підготовчого провадження Суду достатньо твердження прокурора, що ОСОБА_14 не була і не є обвинуваченою у цьому кримінальному провадженні, що узгоджується зі змістом обвинувального акта.
Таким чином, Суд не враховує доводи представника юридичної особи про необхідність повернення обвинувального акта прокурору для усунення зазначених ним недоліків.
3.8.Питання, які стосуються контролю обвинуваченого над підприємством, кола його повноважень по відношенню до юридичної особи, так само як компетенція викривачів в контексті вирішення питань, пов`язаних із реалізацією договорів, також належить з`ясувати протягом судового розгляду на основі безпосереднього дослідження сукупності доказів, зібраних протягом досудового розслідування. Це стосується і визначення статусу викривачів, у тому числі розрахунку суми винагороди.
3.9.Відсутність інформації стосовно громадянства викривача ОСОБА_16 не є значним і не зумовлює повернення обвинувального акта. Суд не позбавлений можливості встановити громадянство ОСОБА_16 протягом судового розгляду під час його допиту.
3.10.Суд звертає увагу, що відповідно до статті 368 КПК України Суд при ухваленні вироку вирішує ряд питань, зокрема, які стосуються наявності діяння, в якому обвинувачується особа; складу кримінального правопорушення; винуватості особи; наявності обставин, які пом`якшують/обтяжують покарання; наявності підстав для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру; наявності підстав для виплати винагороди викривачу та її розмір тощо. Таким чином, усі аргументи учасників, висловлені як підстави повернення обвинувального акта, пов`язані з безпосереднім дослідженням та оцінкою доказів, а таке повноваження суд набуває лише після закінчення підготовчого засідання і призначення кримінального провадження до судового розгляду.
4.Ураховуючи зазначене, Суд вважає, що доводи сторони захисту про невідповідність обвинувального акта прокурору є неспроможними, а клопотання про повернення обвинувального акта прокурору - необґрунтованими. Прийняте рішення за результатами розгляду цього клопотання не позбавляє можливості учасникам посилатися на вказані мотиви під час судового розгляду. За таких обставин у задоволенні клопотань слід відмовити.
Керуючись статтями 291, 314, 376 КПК України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
1.У задоволенні клопотань адвоката ОСОБА_15, ОСОБА_13, ОСОБА_12 та ОСОБА_7 про повернення обвинувального акту прокурору відмовити.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення
Суддя ОСОБА_20