- Presiding judge (HACC): Moisak S.M.
Справа № 991/5675/24
Провадження 1-кп/991/73/24
У Х В А Л А
18 жовтня 2024 року м.Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурорів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
захисника ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6,
представник потерпілого ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду в місті Києві клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про призначення повторної комісійної судово-почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 січня 2023 року за № 52023000000000015, за обвинуваченням
ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Артемівськ Донецької області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,
В С Т А Н О В И В:
1. Історія провадження
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акту кримінальному провадженні № 52023000000000015 від 12.01.2023 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою Суду від 05.07.2024 на підставі вищеназваного обвинувального акта призначено судовий розгляд.
У судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_6 порушено перед судом питання про призначення повторної комісійної судово-почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні № 52023000000000015 від 12.01.2023.
2. Доводи клопотання
Як зазначає ОСОБА_6, стороною обвинувачення у межах кримінального провадження, з якого виділене кримінальне провадження № 52023000000000015 від 12.01.2023, проведено судову почеркознавчу експертизу, результати якої були оформлені висновком експертів від 10.12.2019 № 2098,2113/19-23.
Названим висновком у категоричній формі встановлено, що заяви від 17.02.2016 № 3-182/16 (зареєстрована в апараті ВР України 18.02.2016 № 38401) та від 28.09.2017 (зареєстрована в апараті ВР України 05.10.2017 № 226482) підписані ОСОБА_6 .
З таким висновком обвинувачений категорично не погодився та звернувся за рецензуванням висновку експертів від 10.12.2019 № 2098,2113/19-23.
Відповідно до рецензії при складанні висновку експертів від 10.12.2019 № 2098,2113/19-23 не дотримано певних методичних рекомендацій в галузі почеркознавчої експертизи, в тому числі не встановлено розбіжні окремі почеркові ознаки між підписами у заявах від 17.02.2016 № 3-182/16, від 28.09.2017 та зразками підписів ОСОБА_6, експертне дослідження проведене без експериментальних зразків підпису ОСОБА_6 .
На підставі викладеного обвинувачений підсумував, що вищеназваний висновок експертів є неповним та необ`єктивним. У зв`язку з чим існують обґрунтовані сумніви в його правильності. За наведених обставин просив призначити повторну комісійну судово-почеркознавчу експертизу у кримінальному провадженні № 52023000000000015 від 12.01.2023.
3. Позиції учасників судового засідання
Обвинувачений ОСОБА_8 . У судовому засіданні клопотання підтримав. Пояснення надав аналогічні викладеним у письмовому клопотанні. Додатково наголосив, що підписи на двох заявах до апарата ВР України ставив не він, і в інший спосіб, відмінний від призначення повторної почеркознавчої експертизи судом, довести це неможливо. Наполягав на значимості встановлення відсутності приналежності підпису на заявах ОСОБА_6 . У зв`язку з чим просив клопотання задовольнити.
Адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав клопотання про призначення повторної комісійної судово-почеркознавчої експертизи. Зазначив, що сторона захисту без призначення експерти позбавлена можливості довести свою невинуватість. Наголосив на принциповому значенні спростування інформації про те, що заяви підписував ОСОБА_6 . Адже це питання впливатиме на оцінку суб`єктивної сторони інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення. Підсумовуючи просив клопотання задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні зауважив, що висновки повторної почеркознавчої експертизи не мають значення для кримінального провадження. Наголосив на тому, що навіть за умови, що безпосередньо підпис на двох заявах виконав не ОСОБА_6, останнім отримано кошти з державного бюджету.
Прокурор ОСОБА_4 підтримав позицію прокурора ОСОБА_3 Додатково наголосив на тому, що відсутність у розпорядженні експерта експериментальних зразків підпису не є порушенням методики та не свідчить про неправильність висновку експертів. Крім цього, пояснив, що позиція сторони захисту щодо призначення повторної експертизи є нелогічною, адже кошти у якості компенсації були виплачені ОСОБА_6 не тільки на підставі цих двох заяв. Просив у задоволенні клопотання відмовити.
Представник потерпілого ОСОБА_7 підтримала позиції прокурора, висловлену у судовому засіданні. Зауважила, що у випадку якщо ОСОБА_6 не подавав до апарату ВР України заяви на компенсацію грошових коштів на житло, то після отримання коштів він мав би повідомити про це апарат.
4. Оцінка та висновки Суду
Дослідивши матеріали кримінального провадження, в обсязі, необхідному для вирішення питання про призначення експертизи, заслухавши думку учасників судового засідання, Судом встановлено таке.
За змістом обвинувального акта ОСОБА_6 обвинувачується у тому, що він будучи народним депутатом України VIII скликання, зловживаючи своїм службовим становищем, шляхом, в тому числі звернення до Управління справами ВР України із заявами протягом 2015-2017 років, заволодів грошовими коштами у сумі 700 280,00грн.
Доводячи факт належності ОСОБА_6 підписів на заявах до Управління справами ВР України, сторона обвинувачення посилалась, зокрема на висновок експертів від 10.12.2019 № 2098,2113/19-23 за результатами проведення комісійної судово-почеркознавчої експертизи.
Сторона захисту не погоджується з висновками названої експертизи. У зв`язку з чим обвинувачений звернувся до Суду із клопотанням про призначення повторної комісійної судово-почеркознавчої експертизи.
Відповідно до ч. 1 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених ст. 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Згідно з ч. 2 ст. 332 КПК України суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: 1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; 2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу; 3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.
З клопотання обвинуваченого Судом встановлено, що необхідність призначення повторної комісійної судово-почеркознавчої експертизи обґрунтовується ОСОБА_6 наявністю підстав вважати висновок експертів від 10.12.2019 № 2098,2113/19-23 необґрунтованим, неповним та таким, що викликає обґрунтовані сумніви в його правильності. На підтвердження цього обвинувачений посилається на результати рецензування висновку експертів від 10.12.2019 № 2098,2113/19-23, яке проведено за заявою адвоката ОСОБА_5 .
Зважаючи на викладене Суд вважає за необхідне зазначити про таке.
Інститут рецензування висновків судових експертів є формою внутрішньовідомчого контролю за якістю експертної роботи.
Процедура рецензування унормована Порядком проведення рецензування висновків судових експертів, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України № 335/5 від 03.02.2020 (далі - Порядок).
Згідно з п. 2 Порядку метою рецензування висновків судових експертів є вдосконалення професійної майстерності експертів, поліпшення якості та обґрунтованості їх висновків. Рецензування не проводиться з метою спростування чи підтвердження висновків.
Суд наголошує, що рецензія на висновок судового експерта, в аспекті приписів ч. 2 ст. 84 КПК України, не є процесуальним джерелом доказів. Особи, які його склали, не несуть жодної відповідальності за свої міркування щодо оцінки висновку експерта на предмет його правильності й обґрунтованості. Рецензент лише висловлює особисту суб`єктивну думку та не відповідає за хибність своїх тверджень.
На відміну від рецензента, судовий експерт несе кримінальну відповідальність як за відмову від виконання покладених на нього обов`язків (ст. 385 КК України), так і за завідомо неправдивий висновок (ст. 384 КК України). Крім цього, відповідно до п. 25 ч. 1 ст. 3 КПК України експерт є учасником кримінального провадження, який може бути допитаний у суді для роз`яснення висновку (ст. 356 КПК України). Рецензент, не є учасником процесу, тому не може бути викликаний до суду для надання пояснень.
За наведених обставин Суд наголошує, що процедура рецензування висновку експерта не може вплинути на його оцінку під час судового розгляду. Отже наведені стороною захисту доводи та надані докази не доводять наявність підстав для призначення повторної експертизи.
Водночас Суд звертає увагу на положення ст. 356 КПК України, якою передбачено право сторони кримінального провадження завити клопотання про допит експерта в суді. Експерту можуть бути поставлені запитання, в тому числі щодо використаних методик та теоретичних розробок; достатності відомостей, на підставі яких готувався висновок.
Зважаючи на викладене, за наслідками судового розгляду клопотання, Судом не встановлено підстав та дотримання вимог передбачених статтями 243 - 244 КПК України для призначення повторної комісійної судово-почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні. У зв`язку із зазначеним у задоволенні клопотання обвинуваченого належить відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 84, 242, 332, 369, 372, 376 КПК України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про призначення повторної комісійної судово-почеркознавчої експертизи у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 січня 2023 року за № 52023000000000015.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_9