- Presiding judge (HACC): Fedorak L.M.
Справа № 991/11823/24
Провадження 1-кс/991/11887/24
У Х В А Л А
16.10.2024 м. Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 52024000000000171,
за підозрою ОСОБА_3, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві, проживає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,
за участі прокурора ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, підозрюваного ОСОБА_3,
в с т а н о в и л а:
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
1.11.10.2024 до Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) надійшло клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу, шляхом зменшення ОСОБА_3 розміру застави, застосованого ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (далі - АП ВАКС) від 13.06.2024 з 1 211 200 грн до 242 240 грн.
2.Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду для розгляду цього клопотання у день його надходження було визначено слідчу суддю Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .
Розглянувши клопотання, слідча суддя відмовляє у його задоволенні з огляду на таке.
ІІ. Положення закону, якими керувалася слідча суддя при постановленні ухвали
3.Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
4.Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
5.Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
6.Водночас, найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою (ч. 3 ст. 176 КПК України).
7.Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
8.Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання (ч. 1 ст. 201 КПК України).
9.Слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 201 КПК України).
10.Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
11.Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; (3) вік та стан здоров`я підозрюваного; (4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного; (7) майновий стан підозрюваного; (8) наявність судимостей у підозрюваного; (9) дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).
12.Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
ІІІ. Встановлені обставини із посиланням на докази та мотиви слідчої судді
Щодо повноважень слідчої судді на розгляд клопотання
13.Дослідивши матеріали клопотання слідча суддя встановила, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду згідно із ст. 33-1, 216 КПК України, а тому його розгляд належить до повноважень слідчої судді Вищого антикорупційного суду.
Щодо питань, які належить вирішити
14.Відповідно до ч. 5 ст. 201 КПК України слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.
15.Отже, за змістом відповідної норми, на стадії досудового розслідування клопотання про зміну запобіжного заходу має передбачати виникнення після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу нових обставин, які безпосередньо можуть свідчити про зміну чи зменшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.
16.До того ж, до повноважень слідчого судді не належить перегляд рішень про застосування запобіжного заходу.
17.Отже, в рамках розгляду клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу, на підставі наданих сторонами відомостей, слідча суддя встановлює наявність нових обставин, що виникають з часом і можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід або спосіб його виконання. А реалізація права на звернення до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу не може обумовлюватись тим, що відповідний суб`єкт не погоджується із застосованим запобіжним заходом.
18.За таких обставин, під час розгляду цього клопотання з урахуванням наведених положень КПК України, доводів поданого клопотання, позиції сторін у судовому засіданні, слідчій судді належало встановити обставини: які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу і впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, та, з огляду на такі обставини, чи належить змінити запобіжний захід в частині скасування покладених на підозрюваного обов`язків.
Обставини, що були встановлені під час застосування запобіжного заходу та подальшого його перегляду
19.Слідчою суддею встановлено, що згідно з ухвалою слідчої судді ВАКС від 06.06.2024 у справі № 991/4826/24 до підозрюваного ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 12 000 000,00 гривень та покладено строком на два місяці ряду обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: (1) прибувати до слідчих (детективів НАБУ), які здійснюють досудове розслідування, прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, слідчого судді та суду за першою вимогою; (2) не відлучатись за межі Київської області, в тому числі м. Києва, без дозволу слідчих, прокурорів, слідчого судді або суду; (3) повідомляти слідчих, прокурорів, слідчого суддю та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утриматися від спілкування із заявником у кримінальному провадженні ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 ; (5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади (Державної міграційної служби України) всі свої паспорти для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; (6) носити електронний засіб контролю /а.с. 9, 10/.
20.Ухвалою колегії суддів АП ВАКС від 13.06.2024 зазначена ухвала слідчої судді скасована в частині визначеного розміру застави. Визначено ОСОБА_3 заставу в розмірі 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 211 200 грн. У решті ухвалу слідчої судді залишено без змін /а.с. 11/.
21.За змістом зазначеної ухвали АП ВАКС, повний текст якої наявний в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - ЄДРСР), колегія суддів погодилась з висновками слідчої судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, існування встановлених слідчою суддею ризиків, передбачених пунктами 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, можливість того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, а саме зазначивши, що кожен з них був слідчою суддею належним чином обґрунтований, а також, що застава у межах п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України (до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) не здатна забезпечити виконання особою, яка підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, покладених на неї обов`язків, визначивши таку у розмірі 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
22.Така застава 14.06.2024 була внесена в повному обсязі, а саме: ОСОБА_3 у сумі 67 350 грн, ОСОБА_7 у сумі 800 000 грн та ОСОБА_8 у сумі 399 999 грн /а.с. 12-16/.
23.Ухвалою слідчого судді ВАКС від 05.08.2024 у справі № 991/6658/24 продовжено строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_3 обов`язків до 06.09.2024 /а.с. 17/. За змістом зазначеної ухвали, повний текст якої наявний в ЄДРСР, слідчим суддею встановлено, що на момент розгляду відповідного клопотання існували ризики: переховування від органу досудового розслідування/суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
24.У судовому засіданні сторона захисту покликалась на те, що строк дії зазначених обов`язків у подальшому не продовжувався. Такі обставини не заперечував і прокурор.
25.Отже, слідчою суддею встановлено, що строк дії покладених та у подальшому продовжених на підозрюваного обов`язків сплив 07.09.2024 о 00 год 00 хв.
26.22.08.2024 прокурором повідомлено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000171 /а.с. 26-27/.
Щодо наявності обставин, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу
27.Дослідивши матеріали клопотання та заслухавши сторони у судовому засіданні, слідча суддя встановила, що клопотання про зміну запобіжного заходу підозрюваному, мотивоване обставинами, які досліджувались слідчими суддями під час прийняття вищенаведених рішень щодо встановлених ризиків. Та в більшості зводяться до незгоди з встановленими слідчими суддями обставинами, що не можуть слугувати підставою для зміни запобіжного заходу з відповідних підстав.
28.З-поміж іншого, позиція сторони захисту у клопотанні та у судовому засіданні зводилась до того, що зміна стадії кримінального провадження, а саме завершення досудового розслідування, може слугувати підставою для зміни застосованого до ОСОБА_3 запобіжного заходу, оскільки органом досудового розслідування не здійснюються дії, спрямовані на отримання, збирання та перевірку доказів, що, як наслідок, свідчить про зменшення ймовірності вчинення підозрюваним будь-яких дій щодо перешкоджання кримінальному провадженню.
29.Окрім того, сторона захисту стверджувала про відсутність будь-яких обґрунтованих ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також на відсутність будь-яких випадків порушення ОСОБА_3 зазначених в ухвалах слідчих суддів обов`язків або ж спроб реалізувати встановлені слідчими суддями ризики. До того ж, прокурором не ініційовано питання продовження строку покладених на підозрюваного обов`язків, що, на думку сторони захисту, в першу чергу обумовлено його належною процесуальною поведінкою та відсутністю випадків порушення таких обов`язків, що також вказує на відсутність ризиків.
30.За таких обставин, на переконання сторони захисту, наявні підстави для зменшення покладеної на підозрюваного ОСОБА_3 суми застави до 80 прожиткових мінімумів, що становить 242 240 грн.
31.Вирішуючи клопотання захисника слідча суддя зауважує, що клопотання про продовження строку дії обов`язків розглядається слідчим суддею в комплексі з урахуванням обраної міри запобіжного заходу (на даний час це застава) та перевіряється наявність/відсутність підстав для продовження строку обов`язків.
32.Так, статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
33.Отже, за змістом відповідної норми застава як запобіжний захід забезпечує не тільки виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а також і запобігає ризикам. Відповідно, не звернення прокурора із клопотанням про продовження строків обов`язків саме не може вказувати на припинення існування ризиків.
34.Водночас, захисник, зокрема, покликалася на відсутність ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки всі першочергові слідчі (розшукові) дії вже проведені, розмови, які відбувались між ОСОБА_3 та заявником ОСОБА_6 зафіксовані, мобільні телефони підозрюваного оглянуті, анкетні дані свідка - змінені, а кримінальне провадження перебуває на стадії виконання вимог ст. 290 КП України, у підозрюваного відсутня будь-яка змога для реалізації зазначеного ризику.
35.Слідча суддя погоджується з такими доводами захисника. Адже повідомляючи про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000171 прокурор констатував, що зібрані під час досудового розслідування докази є достатніми для складання обвинувального акту відносно ОСОБА_3 . Наведене переконує слідчу суддю, що наразі докази, які мають значення для встановлення обставин кримінального провадження, перебувають у розпорядженні органу досудового розслідування, що унеможливлює їх знищення, приховання або ж спотворення підозрюваним. Отже, наразі зазначений ризик дійсно не актуальний.
36.Однак, стадія завершення досудового розслідування не нівелює ризики переховування від органу досудового розслідування/суду та незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, що були встановлені слідчим суддею в ухвалі від 05.08.2024 у справі № 991/6658/24. Зокрема, вирішуючи питання про існування ризику переховування слідчий суддя врахував, що такий є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання; можливість покинути територію України не дивлячись на встановлені обмеження, пов`язані із запровадженням в України воєнного стану; міцність соціальних зв`язків (вік, сімейний стан, професійну діяльність, місце проживання). Водночас, при встановлені ризику незаконно впливу на свідків слідчий суддя дійшов висновку, що такий ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок виключних обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України. Слідчий суддя у цьому випадку також врахував надання свідком ОСОБА_6 викривальних показань відносно підозрюваного ОСОБА_3, а також те, що у межах досудового розслідування здійснюється перевірка обставин ймовірного вчинення кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб, не встановлення всіх осіб, що можуть повідомити обставини вчинення кримінального правопорушення. Окрім того, слідчим суддею враховано встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
37.З огляду на зазначене, слідча суддя доходить висновку, що обставини, на які покликається сторона захисту, як на такі, що вказують на відсутність названих ризиків, враховані слідчим суддею під час вирішення клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного, за результатами чого слідчий суддя прийшов до іншого висновку.
38.Отже, ризики переховування від органу досудового розслідування/суду та незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні продовжують існувати.
39.До того ж, під час вирішення клопотання, слідча суддя бере до уваги, що Європейський суд з прав людини вважає, що розмір застави має оцінюватись, з огляду на, з-поміж іншого, ступінь вірогідності того, що перспектива втрати застави або вжиття заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі» («Гафа проти Мальти» (Gafa v. Malta) від 22.05.2018, заява № 54335/14, § 70; «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010, заява № 12050/04, § 78).
40.Отже, на переконання слідчої судді, розмір застави, хоч і не повинен бути непомірним для підозрюваного та значно впливати на звичайний уклад його життя, проте має корелюватись із майновим станом підозрюваного настільки, щоб ризик втратити відповідних коштів був істотним.
41.Вирішуючи питання щодо зменшення розміру застави, застосованої до підозрюваного ОСОБА_3, колегія суддів АП ВАКС у своїй ухвалі від 13.06.2024 у справі № 991/4826/24 встановила, що обставини даного кримінального провадження виключають можливість визначення підозрюваному застави у розмірі, передбаченому ст. 182 КПК України, та вимагають її застосування у більшому розмірі. Водночас на зазначене впливає характер кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, розмір неправомірної вигоди та правовий статус осіб, яким вона пропонувалась - детективи НАБУ та прокурора САП. Однак головним є характер того кримінального правопорушення, за вчинення процесуальних дій у якому пропонувалася неправомірна вигода. Адже пропозиція неправомірної вигоди, згідно підозри, фактично стосувалася штучних перешкод для притягнення до кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у корупційному злочині, підслідному НАБУ. Водночас, колегія суддів дійшла висновку, що визначений ними розмір застави, а саме 1 211 200 грн, буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
42.Водночас, під час розгляду даного клопотання стороною захисту не надано об`єктивних даних на спростування таких обставин. Також сторона захисту не покликалась на суттєве погіршення майнового стану підозрюваного у зв`язку із внесенням застави.
43.Отже, зважаючи на встановлені слідчою суддею обставини, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим ризикам, з огляду також на відсутність інших стримуючих факторів, зокрема, додаткових обов`язків, що покладаються на особу у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу, слідча суддя доходить висновку, що наразі необхідною є застава, у розмірі, застосованому колегією суддів АП ВАКС, тобто 1 211 200 грн. І ризик втрати підозрюваним застави саме у такому розмірі здатний забезпечити досягнення мети, з якою такий захід було застосовано.
44.Водночас, належне виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків не може бути підставою для зміни запобіжного заходу. Адже зазначене вказує тільки на те, що обраний запобіжний захід є дієвим, оскільки забезпечує належну процесуальну поведінку підозрюваного у цьому кримінальному провадженні. Окрім того, слід зазначити, що визначення можливості реалізації підозрюваним ризиків, встановлених у ч. 1 ст. 177 КПК України, здійснюється виходячи із ситуації, коли жоден запобіжний захід до нього не застосовано.
45.Щодо покликань сторони захисту на те, що внесена ОСОБА_7 застава підлягає поверненню з огляду, зокрема, на те, що останній з початку повномасштабного вторгнення рф на територію України займається волонтерською діяльністю, забезпеченням гуманітарної допомоги та покращенням матеріально-технічного забезпечення підрозділів ЗСУ /а.с. 18-25/, а тому повернення йому застави буде сприяти волонтерській діяльності, яка у свою чергу є особистим вагомим внеском у справу захисту суверенітету України, про що також зазначено і в його заяві /а.с. 35/, слідча суддя зазначає наступне.
46.Відповідно до ч. 8, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. Водночас, застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень.
47.Безперечно, в умовах тривалої збройної агресії рф держава потребує постійної допомоги, у тому числі фінансової, водночас такий обов`язок покладається на кожного свідомого громадянина України.
48.Разом з цим, рішення про внесення за підозрюваного ОСОБА_3 застави було прийнято ОСОБА_7 особисто, та у період уже після повномасштабного вторгнення рф на територію України. До того ж, в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчою суддею роз`яснено можливі ризики, що можуть бути понесені заставодавцем, у разі порушення підозрюваним покладених на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язків.
49.Отже, ОСОБА_7 усвідомлював, що вносячи заставу, кошти у такій сумі не зможуть бути ним використані, зокрема у волонтерській діяльності. Водночас, такі обставини не є такими, що виникли після застосування до підозрюваного запобіжного заходу та внесення застави ОСОБА_7 .
50.До того ж, як уже зазначалось вище, розмір застави, має корелюватись саме із майновим станом підозрюваного настільки, щоб ризик втратити відповідних коштів був істотним та здатним забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків. Саме такі обставини враховувались при визначенні ОСОБА_3 розміру застави та можуть братись до уваги при вирішенні питання про зменшення її розсіру.
51.За таких обставин, твердження сторони захисту в цій частині не є підставою для зміни запобіжного заходу та повернення застави.
52.Окремо слідча суддя з огляду на позицію ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, 18 липня 2006 року, не вважає за необхідне давати відповідь на решту аргументів сторони захисту, оскільки вони не мають правового значення для прийняття цього процесуального рішення.
53.З огляду на зазначене, відсутні підстави для задоволення клопотання захисника.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 177, 178, 182, 183, 194-197, 200, 201, 372 КПК України, слідча суддя
п о с т а н о в и л а:
У задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідча суддя ОСОБА_1