- Presiding judge (HACC): Mykhailenko V.V.
Справа № 991/9167/24
Провадження 1-кп/991/103/24
У Х В А Л А
іменем України
23 жовтня 2024 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі судді ОСОБА_1,
за участю секретаря ОСОБА_2,
прокурорів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
захисників адвокатів ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15
представників юридичних осіб, щодо яких здійснюється провадження, ОСОБА_16, ОСОБА_17,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого, та клопотання захисників обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_18 та ОСОБА_19 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52023000000000358 від 03.08.2023, за обвинуваченням
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК України,
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3, проживаюча за адресою: АДРЕСА_4,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК України,
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5, проживає за адресою: АДРЕСА_6, громадянина України,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 4 статті 369, частиною 4 статті 358 КК України,
В С Т А Н О В И В:
1. На розгляді у Вищому антикорупційному суді перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52023000000000358 від 03.08.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 4 статті 369, частиною 4 статті 358 КК України.
1.1. У підготовчому судовому засіданні прокурор подала клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 .
1.2. Клопотання мотивовано тим, що ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 25.04.2024 у справі №991/2573/24 до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з можливістю внесення застави у розмірі 20 млн гривень із покладенням ряду процесуальних обов`язків.
1.3. ОСОБА_7 26.04.2024 звільнений з-під варти у зв?язку із внесенням застави.
1.4. Ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду строк дії обов`язків неодноразово продовжувався. Востаннє ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.08.2024 у справі №991/7717/24 до 23.10.2024 продовжено строк дії таких обов`язків:
-прибувати за вимогою до детектива, прокурора, слідчого судді та суду;
-не відлучатися із м. Києва без дозволу детектива, прокурора або суду;
-повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та місця роботи;
-здати на зберігання органам ДМС свій паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_1, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
-утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_5, ОСОБА_6, свідками ОСОБА_16, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_9, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 ;
-носити електронний засіб контролю.
1.5. Прокурор зазначила, що з моменту застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 продовжують існувати ризики:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на свідків, інших учасників у цьому кримінальному провадженні;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується особа.
1.6. Посилаючись на вказані обставини, прокурор просила продовжити на два місяці дію обов`язків, покладених на ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, а саме:
-прибувати за вимогою до прокурора та суду;
-не відлучатися із м. Києва без дозволу суду;
-повідомляти суд про зміну місця свого проживання та місця роботи;
-здати на зберігання органам ДМС свій паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_1, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
-утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_5, ОСОБА_6, свідками ОСОБА_16, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_9, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 ;
-носити електронний засіб контролю.
1.7. Від захисників ОСОБА_18 та ОСОБА_19 в інтересах ОСОБА_7 надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу в частині скасування обов?язку утриматися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_5, ОСОБА_6, свідками ОСОБА_16, ОСОБА_9, ОСОБА_26, ОСОБА_27 .
1.8. Клопотання мотивовано тим, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.08.2024 у справі №991/7717/24 продовжено строк дії обов`язків, зокрема утриматися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_5, ОСОБА_6, свідками ОСОБА_16, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_9, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 . У матеріалах кримінального провадження відсутні відомості про вплив ОСОБА_7 на вказаних свідків, що виключає ризик незаконного впливу на свідків. Обов`язок утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними суперечить нормами КПК України, оскільки судове рішення не може ґрунтуватися на показаннях обвинувачених. Крім того, зазначений обов`язок відсутній у інших обвинувачених. ОСОБА_9 має невизначений процесуальний статус у цьому кримінальному провадженні, оскільки сторона обвинувачення розглядає її як захисника, і як свідка. Визнання ОСОБА_9 свідком у кримінальному провадженні порушує право ОСОБА_7 на захист у зв`язку із неможливістю останнього укласти із нею за потреби договір про надання правничої допомоги. Аналогічні твердження застосовані і стосовно невизначеного статусу ОСОБА_16, яка одночасно виступає як свідок, і як представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
1.9. Ураховуючи викладене, захисники просили змінити обов`язки, покладені на ОСОБА_7 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.08.2024 у справі №991/7717/24, та скасувати обов`язок утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_5, ОСОБА_6, свідками ОСОБА_16, ОСОБА_9, ОСОБА_26, ОСОБА_27 .
1.10. З метою забезпечення повного і ефективного судового розгляду, дотримання розумності строків розгляду і процесуальної економії часу Суд дійшов до висновку розглядати клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого, та клопотання про зміну запобіжного заходу одночасно, оскільки вони передбачають дослідження одних і тих самих обставин стосовно того самого обвинуваченого.
2.У судовому засіданні учасники висловили такі позиції:
2.1. Прокурор ОСОБА_3 просила задовольнити своє клопотання з підстав, викладених у ньому. Стосовно клопотання сторони захисту зазначила, що заборона спілкування ОСОБА_7 із іншими обвинуваченими не заважає їх захисникам між собою погоджувати тактику і стратегію захисту. Сторона обвинувачення не виключає тиск одного обвинуваченого на інших з метою викривлення показань під час судового розгляду. Зазначила, що сторона захисту не довела, яким чином заборона спілкування зі свідками може перешкоджати здійснювати господарську діяльність товариств. Наголосила, що сфера заборони спілкування не може обмежуватися виключно обставинами, які викладені в обвинувальному акті, оскільки сторона обвинувачення не зможе проконтролювати тематику спілкування обвинуваченого зі свідками, що може зумовити прямий або завуальований тиск на свідків. У цьому контексті зазначила, що характер листів, які адресовані ОСОБА_7 детективам НАБУ з персональною інформацією, посилює ризик незаконного впливу. Щодо необхідності обвинуваченому відлучатися з м. Києва зазначила, що із долученої захисником заяви, неможливо встановити, на якій формі навчається дитина - заочній чи очній. Крім того, зі змісту заяви вбачається наявність ще трьох довірених осіб, які можуть відвести або забрати дитину додому. Ураховуючи вказані обставини, просила відмовити у задоволенні клопотання захисників ОСОБА_18 та ОСОБА_19 про зміну запобіжного заходу.
2.2. Захисник ОСОБА_29 просив задовольнити своє клопотання. Зазначив, що обставини, на які прокурор посилається як на ризики, відсутні. Застосований електронний засіб контролю є додатковим засобом контролю за поведінкою обвинуваченого. Листи від ОСОБА_7, на які посилається сторона обвинувачення, не свідчать про намагання змінити показання свідків. За твердженням захисника, представники НАБУ ввели в оману ОСОБА_7, укладаючи з ним договір про надання зворотної фінансової допомоги, що змусило останнього законними способами повертати свої грошові кошти. Стосовно ігнорування викликів до НАБУ вказав, що діям сторони обвинувачення надана оцінка слідчим суддею під час розгляду клопотання про привід, в результаті якого відмовлено у задоволенні вказаного клопотання. Зазначені прокурором ризики не корелюються із безпосередніми обов`язками і вимогами, які висловлені в клопотанні про продовження строку дії обов`язків. Просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора, якнайменше в частині заборони спілкування обвинуваченого з особами, які вказані в клопотанні захисників.
2.3. Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав клопотання захисника, просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора. Зазначив, що з моменту проведення обшуків та повідомлення про підозру пройшов тривалий час, однак жодної дії, про які обвинувачення стверджує як про ризики, обвинувачений не вчинив. Не виключає, що підпис на примірнику договору про надання зворотної фінансової допомоги належить йому, що підтвердила і проведена під час досудового розслідування експертиза.
2.4. Захисник ОСОБА_30 зазначив, що обмеження, які застосовані до обвинуваченого, є неспівмірними, а ризики - мінімізовані. Просив уточнити прохальну частину клопотання захисників ОСОБА_18 та ОСОБА_19 в контексті скасування обов`язку не спілкуватися із обвинуваченими ОСОБА_5 і ОСОБА_6, розширити обов`язок не відлучатися з Київської області у зв`язку із особистими і службовими потребами та виключити обов`язок носити електронний засіб контролю. Стосовно визначення кола свідків поклався на розсуд суду. Додатково уточнив стосовно безпідставності продовжувати обов`язок прибувати за вимогою прокурора і повідомляти про зміну місця роботи. Таким чином, просив частково задовольнити клопотання прокурора.
2.5. Захисник ОСОБА_10 підтримав клопотання захисників ОСОБА_18 та ОСОБА_19 про зміну запобіжного заходу. Доповнив, що подання обвинуваченим заяв і листів є реалізацією механізму захисту своїх прав.
2.6. Захисник ОСОБА_12 частково підтримав клопотання прокурора. Додатково зазначив, що досліджені звернення обвинуваченого є стратегією захисту, що не може свідчити про незаконний вплив. Обов`язок не відлучатися з м. Києва нівелюється розміром застосованої застави, що є дієвим заходом забезпечення виконання обов`язків.
2.7. Захисник ОСОБА_8 підтримала клопотання захисників ОСОБА_18 та ОСОБА_19, просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора. Зазначила про необхідність застосувати принцип рівності всіх обвинувачених стосовно можливості спілкуватися один з одним. Щодо обмеження спілкування обвинуваченого із ОСОБА_16 вказала, що в цьому кримінальному провадженні остання має статус представника юридичної особи, що свідчить про те, що вона не діє від себе, як фізичної особи.
2.8. Представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, ОСОБА_17 підтримав клопотання захисників ОСОБА_18 та ОСОБА_19, додатково зазначивши, що заборона спілкування зі свідками шкодить господарській діяльності підприємства.
3.Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до них матеріали, Суд дійшов таких висновків.
3.1.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.08.2024 у справі № 991/7717/24 частково задоволено клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді САП ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_7 до 23.10.2024, а саме:
-прибувати за вимогою до детектива, прокурора, слідчого судді та суду;
-не відлучатися із м. Києва без дозволу детектива, прокурора або суду;
-повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та місця роботи;
-здати на зберігання органам ДМС свій паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_1, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
-утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_5, ОСОБА_6, свідками ОСОБА_16, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_9, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 ;
-носити електронний засіб контролю.
3.2.У відповідності до частини 3 статті 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право змінити, продовжити запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу. Згідно зі статтею 194 КПК України обов`язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого у випадку, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри, ризиків кримінального провадження та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу. Такі обов`язки можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
3.3.Суд зауважує, що вказана норма пов`язує покладення обов`язків із запобіжним заходом, який не пов`язаний з триманням під вартою. Посилання законодавця на закріплений у статті 199 КПК України порядок продовження строку тримання під вартою, який є ідентичним для продовження строку дії обов`язків, орієнтує на процесуальний порядок розгляду відповідних клопотань, а не на вид запобіжного заходу, який супроводжується продовженням обов`язків. З огляду на приписи частини 4 статті 199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання суд керується загальними приписами, які регулюють застосування запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і стадії кримінального провадження.
3.4.Водночас на підставі статті 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати клопотання про зміну запобіжного заходу, у тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Суд зобов`язаний розглянути клопотання обвинуваченого згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
3.5.У відповідності до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
3.6.Згідно зі статтею 178 КПК України суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі стосовно індивідуальних особливостей підозрюваного/обвинуваченого та інкримінованого кримінального правопорушення.
3.7.Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
-наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
3.8.Це кримінальне провадження знаходиться на стадії підготовчого судового засідання, ОСОБА_7 вручений обвинувальний акт і він має процесуальний статус обвинуваченого. З огляду на стадію кримінального провадження та зміст самих клопотань сторін, Суд не вирішує питання щодо обґрунтованості підозри, однак оцінює критерії, визначені у статті 178 КПК України, та доведені прокурором ризики, передбачені пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК України.
3.9.Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу та/або продовження строку дії покладених обов`язків Суд не уповноважений перевіряти обґрунтованість самих підстав застосування запобіжного заходу, а учасники не можуть ставити під сумнів висновки, покладені в основу відповідного судового рішення. Зміна запобіжного заходу (в тому числі покладених обов`язків чи порядку їх виконання) передбачає виникнення нових обставин, які безпосередньо можуть вплинути на висновок про наявність обґрунтованої підозри або свідчать про зміну, зменшення чи збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.
3.10.Доводи захисників та обвинуваченого в обґрунтування зміни запобіжного заходу ОСОБА_7 в частині покладених обов`язків зводяться до такого:
-відсутність ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних;
-відсутність обов`язку в інших обвинувачених спілкуватися один з одним;
-невизначеність процесуального статусу ОСОБА_9 та ОСОБА_16 у кримінальному провадженні;
-відсутність ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
-необхідність скасувати обов`язок носіння електронного засобу контролю у зв`язку із вадами здоров`я.
3.11.Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити в майбутньому. Отже, ризики слід вважати наявними за умови встановлення їх імовірності. Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. При встановленні ризиків Суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню.
3.12.На думку Суду ризик переховування обвинуваченого від суду досі є реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7, суворість можливого покарання, неможливість застосування «пільгових» інститутів кримінального права у випадку визнання його винуватим у вчинені інкримінованого діяння. Так, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 4 статті 369, частиною 4 статті 358 КК України. Санкція частини 4 статті 369 КК України відносить інкримінований злочин до тяжких і передбачає покарання у виді позбавлення волі від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої. При чому стаття 369 КК України є корупційним злочином, що унеможливлює застосування положень про призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, звільнення від відбування покарання з випробуванням тощо. Отже, усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності у випадку визнання його винуватим у майбутньому, обвинувачений може вчиняти дії, спрямовані на переховування від суду.
Кримінальне провадження не є статичним, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки обвинуваченого. Співставлення можливих негативних для обвинуваченого наслідків переховування у вигляді потенційного ув`язнення у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі робить цей ризик достатньо високим.
Суд сприймає позицію прокурора стосовно наявності в ОСОБА_7 паспорту для виїзду за кордон, його досвід перетину державного кордону та матеріальний стан обвинуваченого. При чому Суд відхиляє доводи сторони захисту про відмову у задоволенні клопотання про привід ОСОБА_7 на спростування ризику переховування. Привід є заходом забезпечення кримінального провадження, рішення про застосування якого постановляється слідчим суддею, суддею відповідно до конкретних обставин, в світлі яких розглядається це питання, і має разову дію. В той же час ризик переховування пов`язаний не лише з певними обставинами чи обов`язками, невиконання яких зумовлює застосування приводу, а притаманний відповідному періоду кримінального провадження.
3.13.Стосовно обов`язку не відлучатися без дозволу за межі Києва Суд зауважує, що представлені захистом відомості про необхідність обвинуваченого ОСОБА_7 відлучатися за межі міста Києва з огляду на необхідність забирати дитину зі школи є переконливими. Адже сторона захисту не надає Суду обґрунтування, чому із чотирьох осіб, зазначених такими, що мають забирати дитину зі школи, такий обов`язок має виконувати саме ОСОБА_7 . Так само непереконливими є аргументи захисту про необхідність ОСОБА_7 їздити по України з огляду на виконання ним своїх професійних обов`язків. Представлені захистом матеріали не підтверджують відповідних обставин. З іншого боку, враховуючи стадію кримінального провадження, тривалість відповідного обов`язку, Суд не вбачає необхідності в подальшому продовженні обов`язку не відлучатися за межі міста Києва і розширює можливість пересуватися без відповідного дозволу в межах Київської області.
3.14.Суд відхиляє доводи сторони захисту стосовно скасування обов`язку носити електронний засіб контролю, оскільки із наданої медичної документації не встановлено, яким чином носіння електронного засобу контролю впливає на нормальну життєдіяльність обвинуваченого і чи саме електронний засіб контролю спричинив вказаний у документації діагноз.
3.15.Суд зазначає про актуальність ризику впливу обвинуваченого на свідків та інших обвинувачених. Наразі провадження перебуває на стадії підготовчого судового засідання, стороні захисту відкриті матеріали досудового розслідування та відомі всі свідки у кримінальному провадженні та їх показання, надані під час досудового розслідування. Загальний порядок, встановлений КПК України, передбачає процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, спочатку на стадії досудового розслідування шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК (у виключних випадках). Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Ураховуючи засаду змагальності кримінального провадження, сторона обвинувачення на власний розсуд визначає коло свідків для доведення своєї правової позицію. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, позбавлений можливості втручатися у дискрецію сторони обвинувачення у побудову тактики і стратегії підтвердження або спростування обставин, які мають значення для кримінального провадження.
Відтак, ризик впливу на свідків існує не лише на етапі досудового розслідування при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
За таких умов ОСОБА_7, не будучи обмеженим у вільному спілкуванні з певними особами, може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, для того щоб уникнути кримінальної відповідальності. Разом з тим, Суд вважає, що для забезпечення дієвості кримінального провадження в цій частині достатнім буде обмеження спілкування лише в частині обставин, що є предметом цього кримінального провадження і викладених в обвинувальному акті.
З іншого боку, сторона захисту, посилаючись на перешкоджання здійснення господарської діяльності, викликане обов`язком утриматися від спілкування з ОСОБА_16, ОСОБА_26, ОСОБА_27, не підтвердила, яким саме чином вказаний обов`язок перешкоджає такій діяльності та які негативні наслідки спричинені цим обов`язком. Посилаючись на виробничу необхідність спілкування, сторона захисту не надає документів, які підтверджують посаду ОСОБА_7, його посадові обов`язки і функції, що обумовлюють нагальність спілкування.
Суд також критично оцінює доводи стосовно імовірної необхідності укладення договору із ОСОБА_9 про надання правничої допомоги і потенційного порушення прав ОСОБА_7 на захист. Необхідність зміни запобіжного заходу не може ґрунтуватися на припущеннях настання певної події, яка не підтверджується конкретними доказами. Разом із тим, у матеріалах справи міститься ордер ОСОБА_9 про надання правничої допомоги іншому обвинуваченому - ОСОБА_5 та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, що підтверджує її статус захисника у цьому кримінальному провадженні. Ураховуючи зазначене, Суд не вбачає потреби у продовженні обов`язку заборони спілкування із ОСОБА_9 .
Суд звертає увагу, що посилання обвинуваченого на застосування більш м`яких запобіжних заходів стосовно інших обвинувачених у контексті відсутності заборони спілкування із іншими обвинуваченими як на підставу зміни запобіжного заходу, є безпідставним. Положення КПК України пронизані ідеєю персоналізації застосованих заходів стосовно підозрюваних/обвинувачених. Тобто, застосований запобіжний захід має індивідуальний характер, пов`язаний із інкримінованими обставинами у вчиненні кримінального правопорушення та індивідуальними особливостями особи, що унеможливлює урівняння всіх обвинувачених у додаткових процесуальних обов`язках.
Водночас, з урахуванням положень пункту 4 частини 5 статті 194 КПК України Суд вважає за доцільне продовжити обмеження спілкування з обвинуваченими ОСОБА_5, ОСОБА_6, свідками ОСОБА_16, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 щодо обставин кримінального провадження, викладених в обвинувальному акті. Посилання прокурора про неможливість сторони обвинувачення проконтролювати зміст спілкування не може впливати на обсяг покладених обов`язків. Викладення обов`язку в такій редакції з одного боку, не буде обмежувати права обвинуваченого, з іншого - не зашкодить кримінальному провадженню.
3.16.Разом із тим, з огляду на те, що досудове розслідування закінчилось і справа перебуває на розгляді в суді, Суд не вбачає ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження. Адже відповідно до статті 290 КПК України прокурор або слідчий повідомляють підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта. За таких обставин направлення кримінального провадження до суду для проведення судового провадження очевидно свідчить про те, що отримана доказова база є повністю сформованою. При цьому після закінчення досудового розслідування всі зібрані докази перебувають у розпорядженні слідчого та/або прокурора, а після представлення - в суді, отже дії підозрюваного, обвинуваченого не можуть вплинути на їх доказову сутність. Суд зазначає, що в окремих випадках ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, може мати місце і після направлення обвинувального акта для судового розгляду. Однак, у даному кримінальному провадженні Суд не вбачає такого ризику.
Ураховуючи стадію підготовчого провадження і наявні у розпорядженні Суду матеріали, Суд позбавлений можливості надати оцінку протилежним доводам сторін щодо проведення почеркознавчої експертизи договору про надання зворотної фінансової допомоги №02-11-2023 від 02.11.2023.
3.17.Посилання обвинуваченого щодо належної процесуальної поведінки у період після проведення слідчих дій і повідомлення про підозру не спростовує і не нівелює ризики, встановлені під час судового розгляду.
4.Враховуючи викладене, актуальними залишаються ризики переховування від суду та незаконного впливу на свідків. Таким чином, на думку Суду, пропорційним до наявних ризиків є розширення обов`язку не відлучатися з міста Києва і Київської області без дозволу суду та виключити захисника ОСОБА_9 з кола осіб, з якими заборонено спілкуватися. Актуальний розмір застави та низка покладених обов`язків здатні виконати роль стримуючого фактору для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_7 в подальшому. Покладені обов`язки не є такими, що надмірно або негативно впливають на життєвий уклад обвинуваченого. Продовжуючи строк дії покладених на обвинуваченого обов`язків, Суд виходить із того, що таке продовження має найменший вплив на реалізацію прав і свобод людини, таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.
Керуючись статтями 176-178, 193, 194, 196, 314, 315, 376, 392 КПК України, Суд,
П О С Т А Н О В И В:
1.Клопотання прокурора про продовження строку дії покладених обов`язків задовольнити частково.
2.Клопотання захисників обвинуваченого ОСОБА_7 адвокатів ОСОБА_18 та ОСОБА_19 про зміну запобіжного заходу в частині зміни обов`язків задовольнити частково.
3.Продовжити до 23.12.2024 включно обвинуваченому ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, строк дії обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України, а саме:
-прибувати за вимогою до прокурора та суду;
-не відлучатися за межі міста Києва та Київської області без дозволу суду;
-повідомляти суд про зміну місця свого проживання та місця роботи;
-здати на зберігання органам ДМС свій паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_1, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
-утримуватися від спілкування з обвинуваченими ОСОБА_5, ОСОБА_6, свідками ОСОБА_16, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті;
-носити електронний засіб контролю.
4.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_31