- Presiding judge (HACC AC): Pankulych V.I.
Справа № 991/7883/24
Провадження №11-сс/991/706/24
У Х В А Л А
07 листопада 2024 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,
підозрюваного ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
прокурора ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 вересня 2024 року про відмову у задоволені скарги на повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 04.06.2024 у кримінальному провадженні № 52024000000000171 від 11.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбачен ого ч.3 ст.369 КК України,
В С Т А Н О В И Л А:
Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000171 від 11.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України щодо висловлення адвокатом ОСОБА_5 пропозиції службовим особам, які займають відповідальне становище, надати їм неправомірну вигоду за вчинення в інтересах третіх осіб дій з використанням наданих їм влади чи службового становища, вчиненій за попередньою змовою групою осіб.
За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_5, здійснюючи захист підозрюваної ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 52022000000000091 від 03.05.2022, під час зустрічі 10 квітня 2024 року з ОСОБА_9 висловив бажання надати детективам НАБУ та прокурорам САП неправомірну вигоду в розмірі 200 000 доларів США за прийняття ними рішення про відновлення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні; перекваліфікацію дій підозрюваної ОСОБА_8 з ч.2
ст.364-1 КК України на інший, непідслідний детективам НАБУ злочин; повідомлення їй про зміну раніше повідомленої підозри; виділення в окреме провадження одного з епізодів та подальшу зміну підслідності у такому провадженні за слідчими органів Національної поліції України з фактичною передачею матеріалів кримінального провадження.
Сприймаючи ОСОБА_9 як особу, яка від його імені веде діалог з детективами та прокурорами, ОСОБА_5 у ході зустрічі передав йому аркуш білого паперу формату А-4 з переліком процесуальних дій в межах кримінального провадження щодо ОСОБА_8, за вчинення яких пропонується неправомірна вигода. У подальшому він неодноразово за допомогою мобільного застосунку «Signal» запитував у ОСОБА_9 про стан розгляду його питання.
Під час зустрічі 10 травня 2024 року ОСОБА_5 висловив ОСОБА_9 пропозицію надати прокурорам САП неправомірну вигоду в розмірі 200 000 доларів США у 2 етапи: після прийняття рішення про відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні, підготовки проектів процесуальних документів щодо перекваліфікації дій ОСОБА_8 та повідомлення їй про зміну раніше повідомленої підозри - в розмірі 100 000 доларів США; другу частину коштів - після зміни підслідності у провадженні за слідчими органів Національної поліції України та фактичної передачі матеріалів кримінального провадження.
04 червня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України.
Захисник ОСОБА_6 22 серпня 2024 року оскаржив повідомлення про підозру слідчому судді Вищого антикорупційного суду, просив його скасувати як необґрунтоване.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 вересня 2024 року відмовлено в задоволені скарги.
Не погодившись з ухвалою, захисник подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити скаргу та скасувати повідомлену ОСОБА_5 підозру. Заявляє про неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду, викладених в ухвалі, фактичним обставинам кримінального провадження.
На переконання захисника, висновки суду щодо обґрунтованості повідомленої ОСОБА_5 підозри не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду. Слідчим суддею залишено поза увагою доводи сторони захисту щодо відсутності в діях підозрюваного ознак кримінального правопорушення, що йому інкримінується. Посилаючись на відсутність повноважень щодо оцінки доказів, слідчий суддя не дослідив усі обставини справи, у тому числі протоколи нс(р)д за 17 та 18 квітня 2024 року, про які стороні захисту стало відомо під час виконання вимог ст.290 КПК України, та які мають істотне значення для ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення.
ОСОБА_6 вважає, що повідомлення про підозру не містить конкретних висловлювань ОСОБА_5, в яких є зміст пропозиції надання неправомірної вигоди. У протоколі за результатами нс(р)д -аудіо, відеоконтроль особи, що відображає розмову підозрюваного з ОСОБА_9 10.05.2024, не зафіксовано усного висловлювання ОСОБА_5 щодо пропозиції надати неправомірну вигоду. Можна зробити висновок, що вказані особи обговорюють тему можливого надання неправомірної вигоди виходячи з попередніх розмов. Зафіксовані ж в ході нс(р)д розмови між ними, які відбулися 17.04.2024 та 18.04.2024 можна інтерпретувати як обговорення надання неправомірної вигоди, однак при цьому не можливо встановити хто саме є ініціатором її надання. А тому висновок, що таке пропонування відбулося пізніше, а саме 10.05.2024 з боку саме ОСОБА_5 є помилковим. Обговорення умов надання неправомірної вигоди не може бути раніше її ініціювання.
Також захисник вказує на ознаки провокування підозрюваного з боку ОСОБА_9 на надання неправомірної вигоди, в той час як ОСОБА_5 вів розмову щодо співробітництва його клієнтки зі слідством, укладення угоди про визнання винуватості та не висловлював жодних пропозицій надання неправомірної вигоди.
ОСОБА_6 переконаний, що зафіксовані розмови відбувались в контексті раніше висловленого заявником прохання надати неправомірну вигоду, що виключає наявність в діях підозрюваного складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.369 КК України.
На підставі наведеного, захист вважає, що повідомлена підозра не відповідає фактичним обставинам, є необґрунтованою, а тому наявні підстави для її скасування. Також звертає увагу, що повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення потягло за собою ряд негативних наслідків, пов`язаних з обмеженням конституційних прав та свобод не лише самого підозрюваного, а й інших осіб, котрі не мають жодного відношення до даного кримінального провадження, так як відносно них вжито заходи забезпечення кримінального провадження, котрі мають суворий обмежувальний характер та порушують їх основоположні права та свободи.
Апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчогосудді від 18 вересня 2024 року, обґрунтоване тим, що сторона захисту не знала про мотиви прийнятого слідчим суддею рішення, оскільки повний текст ухвали отримано захисником 26.09.2024 року.
Відповідно до ст.395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що повний текст ухвали захисник ОСОБА_10 отримав 26.09.2024, що підтверджується відповідною розпискою.
Враховуючи відсутність повного тексту судового рішення, яке оскаржено у п`ятиденний строк, колегія суддів дійшла висновку, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді пропущений захисником з поважних причин, а тому наявні достатні підстави для його поновлення.
В судовому засіданні підозрюваний та його захисник ОСОБА_6 підтримали апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, прокурор заперечив проти задоволення скарги, просив апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення. Також ОСОБА_5 повідомив, що обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні передано до суду.
За результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Слідчий суддя дійшов висновку, що наведені в повідомлені про підозру обставини в сукупності з доданими матеріалами дають підстави вважати її обґрунтованою. Правильність кваліфікації дій підозрюваного, наявність чи відсутність в них складу злочину вирішуються судом виключно вироком суду та не підлягають вирішенню під час досудового розслідування.
На переконання слідчого судді, сторона захисту пред`являє до оцінки доказів такі ж високі вимоги, як під час розгляду обвинувального акту по суті, а посилання щодо можливої провокації до вчинення злочину не може бути предметом перевірки на етапі досудового розслідування.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Цей стандарт доказування не вимагає існування доказів, достатніх для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку. Якщо слідчий суддя, ретельно дослідивши матеріали кримінального провадження, дійде висновку про ймовірність вчинення особою кримінального правопорушення, підозра вважається обґрунтованою.
Також колегія суддів погоджується зі слідчим суддею, що він, здійснюючи судовий контроль в ході досудового розслідування, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достовірності, належності та допустимості для встановлення винуватості чи невинуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочину, встановляти факт наявності чи відсутності провокації з боку ОСОБА_9, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу чи інших процесуальних обмежень.
У ході апеляційного розгляду сторона захисту звертала особливу увагу судової колегії на неконкретність підозри, відсутність у повідомлені посилань на фактичні дії підозрюваного, які дають підстави кваліфікувати їх як пропозиція службовій особі надати неправомірну вигоду. Колегія суддів ретельно дослідила зміст підозри та дійшла висновку, що вона не є на стільки неконкретною, внаслідок чого стала б незрозумілою, не містила посилань на фактичні дії підозрюваного, ускладнювала або унеможливлювала захист від неї. У тексті підозри зазначено кому пропонувалася неправомірна вигода, її розмір, за які дії, у якому кримінальному провадженні.
Зазначена у тексті підозри форма висловлення пропозиції надати неправомірну вигоду не робить підозру неконкретною, а тому колегія суддів доводи сторони захисту відхиляє.
Оскаржуване повідомлення про підозру відповідає вимогам ст. 277 КПК України та вручене прокурором у відповідності до кримінальних процесуальних вимог.Наведена неконкретність повідомлення про підозру не може бути підставою для визнання її необґрунтованою та скасування.
Також колегія суддів враховує, що станом на день розгляду апеляційної скарги обвинувальний акт щодо ОСОБА_5 направлено до суду.
Враховуючи наведене, ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду є законною та обґрунтованою, її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника без задоволення.
Керуючись статтями 277, 407, 418 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Клопотання захисника про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення задовольнити. Строк поновити.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 вересня 2024 року про відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру ОСОБА_5 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3