- Presiding judge (HACC AC): Pavlyshyn O.F.
Cправа №991/1956/24
Провадження №11-сс/991/602/24
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суддя-доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
18 листопада 2024 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
за участю:
прокурора ОСОБА_6,
захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву захисника підозрюваного ОСОБА_12 - адвоката ОСОБА_11 про відвід суддям Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_3 та ОСОБА_4,
В С Т А Н О В И Л А:
У заяві про відвід суддям Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_3, ОСОБА_4 захисник ОСОБА_11 посилається на те, що: зазначені судді вже двічі дійшли до висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_12 ; наведені ними висновки в ухвалі від 18.09.2024 у справі №991/7255/23 тільки підтверджують, що майбутнє рішення про задоволення апеляційної скарги прокурора і скасування оскаржуваної ухвали є заздалегідь очевидним; судді ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відкрито надають перевагу стороні обвинувачення.
Просить відвести суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від участі у розгляді апеляційних скарг прокурора ОСОБА_6 та захисників на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.08.2024 у судовій справі №991/1956/24 та передати справу на автоматизований перерозподіл у порядку, встановленому законодавством України, для визначення іншого складу колегії.
Заслухавши заяву захисника ОСОБА_11, думку захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які підтримали подану заяву, думку прокурора ОСОБА_6, який заперечував проти задоволення заяви захисника, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення відводу.
Згідно з п.4 ч.1 ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Наявність безсторонності для цілей п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 24.051989 у «Справі Гаусшильдта»).
Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.
У рішенні від 15.10.2009 у справі «Мікаллеф проти Мальти» ЄСПЛ вказав, що будь-який суддя, щодо якого наявна достатня підстава побоювання відсутності неупередженості повинен усунутись. У рішенні від 15.07.2005 у справі ж «Межнаріч проти Хорватії» ЄСПЛ звернув увагу на те, що слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною.
Отже, для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.
Колегія суддів вважає, що у цьому випадку при зверненні із заявою про відвід не викладено будь-яких фактичних даних, які б могли слугувати підставою для сумніву в неупередженості суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Так, наведені захисником ОСОБА_11 мотиви не можуть бути підставою для відводу суддів, оскільки вчинення суддями дій у передбаченому кримінальним процесуальним законом порядку не дають підстав для висновку про їхню необ`єктивність чи упередженість. Висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, адже тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.
Посилання захисника на те, що суддю ОСОБА_4 було відведено у справі №991/10576/23 за аналогічних обставин за заявою сторони обвинувачення, не може враховуватись як підстава для відводу у цій справі, оскільки наведене рішення не має преюдиціального значення, а питання наявності та обґрунтованості підстав для відводу судді вирішується у кожній конкретній справі у залежності від її обставин та обґрунтувань.
Доводи заяви про те, що судді ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вже сформували певні висновки в ухвалі від 18.09.2024 у справі №991/7255/23, зокрема про обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_12, а тому майбутнє рішення про задоволення апеляційної скарги прокурора і скасування оскаржуваної ухвали є заздалегідь очевидним, неспроможні, оскільки визнання судом обґрунтованості підозри в одному провадженні не виключає можливості визнання її необґрунтованою в іншому з урахуванням наданих сторонами доказів, відтак, не вказує на упередженість суддів.
Також неможливо стверджувати, що провадження з розгляду апеляційних скарг захисників та прокурора на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.08.2024, якою задоволено скаргу захисника на повідомлення про підозру ОСОБА_12, стосується тих самих предмету та фактів, що й перші два провадження щодо обрання запобіжного заходу та спеціального досудового розслідування.
При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що позбавлена можливості перевірки обґрунтованості попередніх рішень, які стали остаточними (res judicata).
Інші ж посилання заяви про відвід щодо необґрунтованості повідомленої ОСОБА_12 підозри, аналізу доказів, наявних у матеріалах провадження, мають бути перевірені під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали та цим доводам має бути надана оцінка у відповідному процесуальному рішенні, тому такі не підлягають розгляду при вирішенні питання про відвід.
У зв`язку з викладеним, а також, враховуючи відсутність інших підстав для відводу суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, колегія суддів вважає, що в задоволенні заяви захисника про відвід слід відмовити.
Керуючись ст.75, 81 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Відмовити у задоволенні заяви захисника підозрюваного ОСОБА_12 - адвоката ОСОБА_11 про відвід суддям Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4