Document No. 123672073

Справа № 991/9167/24

Провадження 1-кп/991/103/24

У Х В А Л А

іменем України

06 грудня 2024 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі судді ОСОБА_1,

за участю секретаря ОСОБА_2,

прокурора ОСОБА_3,

обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

захисників адвокатів ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13,

представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, ОСОБА_14,

розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого, та клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_11 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52023000000000358 від 03.08.2023, за обвинуваченням

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3, проживає за адресою: АДРЕСА_4,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5, проживає за адресою: АДРЕСА_6, громадянина України,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 4 статті 369, частиною 4 статті 358 КК України,

В С Т А Н О В И В:

1. На розгляді у Вищому антикорупційному суді перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52023000000000358 від 03.08.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 4 статті 369, частиною 4 статті 358 КК України.

1.1. Прокурор подала клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 .

1.2. Клопотання мотивовано тим, що ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 25.04.2024 у справі №991/2573/24 до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з можливістю внесення застави у розмірі 20 млн грн із покладенням ряду процесуальних обов`язків. ОСОБА_6 26.04.2024 звільнений з-під варти у зв?язку із внесенням застави.

1.3. Ухвалами суддів Вищого антикорупційного суду строк дії обов`язків неодноразово продовжувався. Востаннє ухвалою Вищого антикорупційного суду від 31.10.2024 у справі №991/9167/24 до 23.12.2024 продовжено строк дії обов`язків:

-прибувати за вимогою до прокурора та суду;

-не відлучатися із м. Києва та Київської області без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну місця свого проживання та місця роботи;

-здати на зберігання органам ДМС свій паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_1, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-утримуватися від спілкування з обвинуваченими ОСОБА_4, ОСОБА_5, свідками ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_8, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті;

-носити електронний засіб контролю.

1.5. Прокурор зазначила, що з моменту застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 продовжують існувати ризики:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на свідків, інших учасників у цьому кримінальному провадженні;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується особа.

1.6. Посилаючись на вказані обставини, прокурор просила продовжити на два місяці дію обов`язків, покладених на ОСОБА_6 .

1.7. Від захисника ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_6 надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу у частині зменшення застави.

1.8. Клопотання мотивовано тим, що протягом тривалого часу (понад сім місяців) незмінним залишається розмір застави у сумі 20 000 000 грн. Дане кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, а ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу, істотно зменшились або взагалі перестали існувати. Обвинувачений ОСОБА_6 протягом усього часу сумлінно і належно виконував покладені на нього процесуальні обов`язки. Захисник зазначив, що вказаний розмір застави перевищує межі необхідності та є неспіврозмірним. Урахований дохід ОСОБА_6 є оборотними коштами і є спільною власністю подружжя. Надмірна обтяжливість вказаного розміру застави також зумовлена тим, що внесена застава є кредитними коштами дружини, які мають бути повернуті до 25.04.2025.

1.9. Ураховуючи викладене, захисник просив змінити обраний ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави на запобіжний захід у вигляді застави в розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень.

1.10. З метою забезпечення повного і ефективного судового розгляду, дотримання розумності строків розгляду і процесуальної економії часу Суд дійшов до висновку розглядати клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого, та клопотання про зміну запобіжного заходу одночасно, оскільки вони передбачають дослідження одних і тих самих обставин стосовно того самого обвинуваченого.

2.У судовому засіданні учасники висловили такі позиції:

2.1. Прокурор ОСОБА_3 просила задовольнити клопотання про продовження строку дії обов`язків. Стосовно клопотання захисника ОСОБА_11 заперечила і просила відмовити в його задоволенні, оскільки останній не довів істотну зміну обставин, які стали підставою для застосування саме такого розміру застави. Наголосила на тому, що при розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу Суд не має повноважень переглядати судове рішення апеляційної палати, якою було його застосовано. Сам по собі плин часу не свідчить, що інтенсивність цих ризиків зменшується, а навіть навпаки посилюється до прийняття кінцевого рішення у справі. Зазначила, що сторона захисту звертає увагу тільки на дохід за 2021 рік, але не врахувала значні статки, отримані обвинуваченим у 2023 році. Крім того, сторона захисту надала суперечливі твердження щодо оборотних і особистих грошових коштів обвинуваченого. Щодо повернення боргу прокурор зазначила, що захисник не довів критичність повернення грошових коштів, наданих до 25 квітня 2025 року, станом на грудень 2024 року. Крім того, умови кредитного договору не свідчать про наявність надмірних витрат, які пов`язані із виконанням цього договору. Зазначила, що сторона захисту не підтвердила технічні проблеми із електронним засобом контролю.

2.2. Захисник ОСОБА_11 заперечив щодо задоволення клопотання прокурора з огляду на його необґрунтованість і бездоказовість. Зазначив, що факт припинення окремих ризиків встановлений попереднім судовим рішення. Тяжкість кримінального правопорушення є формальною підставою для доведення ризику переховування. Жодних доказів на підтвердження вказаних у клопотанні обставин прокурор не надала. Захисник просив відмовити в задоволенні клопотання в частині: прибувати за вимогою прокурора, оскільки у прокурора відсутні вказані повноваження; утриматися від спілкування із обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5, оскільки доказова база сформована і вказана заборона суперечить змагальності процесу; носити електронний засіб контроль з огляду на порушення впродовж 8 місяців нормального устрою життя, який впливає на здоров`я обвинуваченого. Крім того, виконання обов`язку носити електронний засіб контролю ускладнюється через постійні відключення світла. Вказані обов`язки є неспівмірними з урахуванням постійного місця роботи, місця проживання, наявності сталих родинних зв`язків, утримання неповнолітньої дитини. Своє клопотання підтримав, просив його задовольнити.

2.3. Захисник ОСОБА_13 просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора. Зазначила, що носіння електронного засобу контролю є недоцільним, оскільки він не виконує своєї функції фіксації місця знаходження особи. Заперечила факт завуальованих погроз з боку ОСОБА_6 на детективів. Наголосила, на бездоганній процесуальній поведінці обвинуваченого і неспіврозмірності застосованого розміру застави.

2.4. Захисник ОСОБА_10 просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора, підтримав клопотання захисника ОСОБА_11 . Зазначив, що обов`язки і ризики жодним чином не корелюються, оскільки такі ж самі ризики сторона обвинувачення зазначала при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу. Поведінка обвинуваченого є правомірною і відповідає його правовій позиції.

2.5. Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав клопотання захисника ОСОБА_11, просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

2.6. Захисник ОСОБА_9 зазначив про рівність всіх учасників перед законом і судом, а заборона спілкування ОСОБА_6 з іншими обвинуваченими надає невиправдану перевагу останніх перед ОСОБА_6, що погіршує становище останнього і, як наслідок, погіршує становище інших обвинувачених. Наголосив на тому, що сторона захисту не може повноцінно функціонувати і належно вибудовувати свою стратегію захисту. Зауважив про відсутність балансу між розміром застави і покладеними обов`язками.

2.7. Представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, ОСОБА_14 підтримала позицію сторони захисту ОСОБА_6 .

3.Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до них матеріали, Суд дійшов таких висновків.

3.1.Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 23.10.2024 у справі № 991/9167/24 частково задоволено клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6 до 23.12.2024, а саме:

-прибувати за вимогою до прокурора та суду;

-не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу суду;

-повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та місця роботи;

-здати на зберігання органам ДМС свій паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_1, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-утримуватися від спілкування з обвинуваченими ОСОБА_4, ОСОБА_5, свідками ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_8, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті;

-носити електронний засіб контролю (т. 6 а.с.225-228).

3.2.З огляду на приписи частини 4 статті 199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання суд керується загальними приписами, які регулюють застосування запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і стадії кримінального провадження.

3.3.Водночас на підставі статті 201 КПК України захисник має право подати клопотання про зміну запобіжного заходу, у тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Суд зобов`язаний розглянути клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

3.4.У відповідності до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

3.5.Згідно зі статтею 178 КПК України суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі стосовно індивідуальних особливостей підозрюваного/обвинуваченого та інкримінованого кримінального правопорушення.

3.6.Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

-наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

3.7.Це кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду, а саме оголошення вступних промов та визначення обсягу доказів, ОСОБА_6 має процесуальний статус обвинуваченого. З огляду на стадію кримінального провадження та зміст самого клопотання Суд не вирішує питання щодо обґрунтованості підозри, однак оцінює критерії, визначені у статті 178 КПК України, та доведені прокурором ризики, передбачені пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК України.

3.8.Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу та/або продовження строку дії покладених обов`язків Суд не уповноважений перевіряти обґрунтованість самих підстав застосування запобіжного заходу, а учасники не можуть ставити під сумнів висновки, покладені в основу відповідного судового рішення. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення нових обставин, які безпосередньо можуть вплинути на висновок про наявність обґрунтованої підозри або свідчать про зміну, зменшення чи збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

3.9.Доводи захисника в обґрунтування зміни запобіжного заходу ОСОБА_6 в частині зменшення розміру застави зводяться до такого:

-відсутність ризику знищити, сховати чи спотворити речі і документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження;

-відсутність ризику продовжувати вчинення кримінального правопорушення;

-відсутність ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

-належна процесуальна поведінка обвинуваченого;

-об`єктивна життєва потреба використання грошових коштів, внесених у якості застави.

3.10. Залишаючись послідовним у мотивах, викладених у попередній ухвалі 31.10.2024, Суд доходить висновку, що актуальними залишаються ризики переховування від суду та незаконного впливу на свідків. З огляду на відсутність нових обставин, які можуть свідчити про нові ризики, Суд не надає повторну оцінку твердженням учасників судового провадження стосовно існування інших ризиків.

3.11. Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити в майбутньому. Отже, ризики слід вважати наявними за умови встановлення їх імовірності. Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. При встановленні ризиків Суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню.

3.12. На думку Суду, ризик переховування обвинуваченого від суду досі є реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6, суворість можливого покарання, неможливість застосування «пільгових» інститутів кримінального права у випадку визнання його винуватим у вчинені інкримінованого діяння. Так, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 частиною 4 статті 369, частиною 4 статті 358 КК України. Санкція частини 4 статті 369 КК України відносить інкримінований злочин до тяжких і передбачає покарання у виді позбавлення волі від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої. При чому стаття 369 КК України є корупційним злочином, що унеможливлює застосування положень про призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, звільнення від відбування покарання з випробуванням тощо. Отже, усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності у випадку визнання його винуватим у майбутньому, обвинувачений може вчиняти дії, спрямовані на переховування від суду.

Кримінальне провадження не є статичним, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки обвинуваченого. Співставлення можливих негативних для обвинуваченого наслідків переховування у вигляді потенційного ув`язнення у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі робить цей ризик достатньо високим.

Суд сприймає позицію прокурора стосовно наявності в ОСОБА_6 паспорту для виїзду за кордон, його досвід перетину державного кордону, у тому числі під дії воєнного стану, та матеріальний стан обвинуваченого.

3.13. Разом із тим, Суд сприймає посилання сторони захисту щодо надмірної обтяжливості обов`язку носіння електронного засобу контролю протягом тривалого часу. Суд також враховує існування об`єктивних загальновідомих обставин, які пов`язані із постійними відключеннями світла, що спричинює технічні збою в роботі електричних приладів. Таким чином, наявність стримуючих факторів у вигляді значного розміру застави та покладення низки обов`язків здатні нівелювати встановлені ризики.

3.14. Наразі провадження перебуває на стадії судового розгляду (оголошення вступних промов і визначення обсягу доказів). З огляду на те, що прокурор сформувала і надала перелік свідків, обвинувачений володіє відомостями про них та їх показання, надані під час досудового розслідування. Загальний порядок, встановлений КПК України, передбачає процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, спочатку на стадії досудового розслідування шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК (у виключних випадках). Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Відтак, ризик впливу на свідків існує не лише на етапі досудового розслідування при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Водночас, Суд, хоч і не виключає можливості впливу обвинуваченого ОСОБА_6 на інших обвинувачених з метою формування спільних позицій, однак сприймає це як право на захист і враховує відсутність дзеркального обов`язку в інших обвинувачених.

Ураховуючи вказане, Суд дійшов висновку щодо конкретизації кола осіб, з якими обвинувачений зобов`язаний утриматися від спілкування, а саме зі свідками ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті.

3.15. Посилання захисника на погіршення майнового стану заставодавця і необхідність виконання попередньо взятих домовленостей стосовно повернення внесеної суми грошових коштів є безпідставними. Сплата заставодавцем грошових коштів в якості застави за підозрюваного є актом доброї волі такої особи, що обумовлюється її правом і не пов`язано обов`язком держави у найкоротший час повернути внесену заставу до припинення дії запобіжного заходу. Погоджуючись внести заставу та мати відповідні обов`язки заставодавця, особа має усвідомлювати існування ризику неповернення застави - звернення її в дохід держави. Відповідно до частини 3 статті 182 КПК України при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави заставодавцю роз`яснюється, у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків. Відповідно в обвинуваченого та заставодавця відсутні законні підстави ставити чинність застосованого запобіжного заходу в залежність від кредитних зобов`язань останнього. Сама по собі необхідність у майбутньому сплатити кредитні кошти, отримані для внесення застави, і подальші можливі витрати, які пов`язані із виконанням кредитного зобов`язання, не є виключною підставою для зміни запобіжного заходу. Обставини для зміни запобіжного заходу мають бути такими, що перебувають у взаємному зв`язку із застосованим запобіжним заходом, та мають бути належним чином підтверджені, що в даному випадку відсутнє.

Разом із тим, зі змісту кредитного договору вбачається, що ціллю отримання вказаного кредиту є поповнення обігових коштів. Таким чином, внесення/повернення застави не перебуває у прямому причинному зв`язку із необхідністю отримання/повернення кредитних коштів.

3.16. Таким чином, на думку Суду, пропорційним до наявних ризиків є виключення з переліку обов`язків, що продовжуються, носіння електронного засобу контролю і заборони спілкування із обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Актуальний розмір застави та низка покладених обов`язків здатні виконати роль стримуючого фактору для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_6 в подальшому. Покладені обов`язки не є такими, що надмірно або негативно впливають на життєвий уклад обвинуваченого. Продовжуючи строк дії покладених на обвинуваченого обов`язків, Суд також виходить із того, що таке продовження має найменший вплив на реалізацію прав і свобод людини, таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.

3.17. Ураховуючи послаблення спектру додаткових обов`язків і непродовження обов`язку носіння електронного засобу контролю, Суд вважає недоцільним зменшення розміру застави. Таким чином, Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу в частині зменшення розміру застави.

Керуючись статтями 176-178, 193, 194, 196, 376, 392 КПК України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

1.Клопотання прокурора про продовження строку дії покладених обов`язків задовольнити частково.

2.Продовжити до 06.02.2025 включно обвинуваченому ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, строк дії обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК України, а саме:

-прибувати до суду за кожним викликом;

-не відлучатися із міста Києва та Київської області без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну місця свого проживання та місця роботи;

-здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті.

3.У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_11 про зміну запобіжного заходу відмовити.

4.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1