- Presiding judge (HACC): Voronko V.D.
Справа № 991/13104/24
Провадження 1-кс/991/13184/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу захисника ОСОБА_4, в інтересах підозрюваного ОСОБА_5, на бездіяльність заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6, яка полягає у не розгляді клопотання про передачу кримінального провадження № 52023000000000284 від 30.06.2023 за підслідністю до іншого органу досудового розслідування від 11.11.2024,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_4, в інтересах підозрюваного ОСОБА_5, в якій він просив: зобов`язати заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6, як уповноваженого суб`єкта, вчинити процесуальні дії, а саме розглянути клопотання сторони захисту про передачу кримінального провадження за підслідністю до іншого органу досудового розслідування №543-к/00675/2022-11573 від 11.11.2024 (вх. від 11.11.2024) та визначити підслідність та передати кримінальне провадження, відомості про початок якого внесені до ЄРДР за №52023000000000284 від 30.06.2023 (виділене із кримінального провадження №42015000000000722 від 16.04.2015), за підозрою ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, до слідчого підрозділу органів Національної поліції, а саме до Головного слідчого управління Національної поліції України.
В обґрунтування поданої скарги захисник зазначив, що у провадженні детективів Національного антикорупційного бюро України перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000284 від 30.06.2023, за підозрою ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України.
02.09.2022 у кримінальному провадженні №52023000000000284 складене повідомлення про підозру щодо ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а 31.07.2023 - повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Проте, на переконання захисника, кримінальне провадження №52023000000000284 не підслідне детективам Національного антикорупційного бюро України, оскільки відсутні обов`язкові умови, передбачені пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.
У зв`язку з цим, сторона захисту, керуючись ч. 5 ст. 218 КПК України, звернулась до заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 із клопотанням про передачу кримінального провадження за підслідністю до іншого органу досудового розслідування (вих. №543-к/00675/2022-11573 від 11.11.2024.
У відповідь, на поштову адресу захисника надійшов супровідний лист за підписом прокурора третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_13 від 15.11.2024 вих. №07/3-5525ВИХ-24 (вх. №15448 від 18.11.2024). Додатком до вказаного листа була копія постанови прокурора САП ОСОБА_13 про відмову в задоволенні клопотання від 14.11.2024.
Захисник зауважив, що відповідно до положень ч. 5 ст. 218 КПК України прокурор САП ОСОБА_13 не є уповноваженим суб`єктом для розгляду поданого ним клопотання про передачу за підслідністю кримінального провадження до іншого органу досудового розслідування, оскільки він не наділений правом вирішувати спір про підслідність кримінальних проваджень, які можуть належати до підслідності Національного антикорупційного бюро України. Таким правом, згідно із законом, наділений виключно Генеральний прокурор або його заступник - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особа, яка виконує його обов`язки).
Отже, вказане процесуальне рішення прокурора ОСОБА_13 не є законним реагуванням на подане захисником клопотання, оскільки прийняте неуповноваженим суб`єктом, а тому фактично має місце бездіяльність заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_6, як єдиного уповноваженого суб`єкта, за виключенням Генерального прокурора, щодо нерозгляду клопотання сторони захисту у визначений ст. 220 КПК України строк.
Прокурор САП ОСОБА_13 надіслав до суду заперечення на скаргу захисника, в яких вказав на відсутність порушень правил підслідності, визначених ст. 216 КПК України, під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000284 від 30.06.2023, а отже, і підстав для визначення підслідності в ньому за слідчими Головного слідчого управління Національної поліції України. Додав, що за результатами розгляду клопотання захисника, старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні №52023000000000284 - прокурором третього відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури винесено постанову від 14.11.2024 про відмову в задоволенні клопотання, яку було скеровано адвокату. Окрім того зазначив, що згідно положень ст. ст. 42, 45, 218 КПК України, а також інших норм КПК України, не передбачене право сторони захисту ініціювати питання визначення підслідності у кримінальному провадженні. Таким чином, у заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури відсутній обов`язок розглянути клопотання захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про визначення підслідності та передачу кримінального провадження №52023000000000284 від 30.06.2023 до іншого органу досудового розслідування. Отже, відсутні і підстави оскарження, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України. Із огляду на викладене, на переконання прокурора, підстави для задоволення скарги адвоката ОСОБА_4 відсутні. Прокурор просив провести судове засідання без участі прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та відмовити у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_4 .
У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 підтримав скаргу та просив її задовольнити повному обсязі, категорично заперечував проти доводів, наведених у запереченнях прокурора.
Заслухавши захисника, дослідивши матеріали скарги, заперечення прокурора, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування визначений ст. 306 КПК України. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК України, з урахуванням відповідних положень глави 26 цього Кодексу. За результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора слідчий суддя постановляє ухвалу, передбачену ч. 2 ст. 307 КПК України
Так, зокрема п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що під час досудового провадження може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Положеннями ст. 220 КПК України встановлено, що сторона захисту може звернутися з клопотанням про виконання будь-яких процесуальних дій, яке слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання та задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.
Тобто, у відповідності до положень ст. 220 КПК України сторона захисту має право звернутися до слідчого, прокурора з клопотанням про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 218 КПК України спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня. Спір про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності Національного антикорупційного бюро України, вирішує Генеральний прокурор або заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особа, яка виконує його обов`язки).
Аналіз норм кримінального процесуального законодавства свідчить, що бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає три обов`язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК України строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.
Зазначена норма закону дозволяє звернутися до суду із скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов`язків слідчого чи прокурора, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
Частиною 3 статті 110 КПК України встановлено, що рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.
Таким чином, після подання клопотання в порядку ст. 220 КПК України про виконання будь-яких процесуальних дій - у слідчого/прокурора виникає обов`язок розглянути таке клопотання в строк не більше трьох днів з моменту його подання, і задовольнити за наявності відповідних підстав, а у разі відмови в задоволенні клопотання (повної, часткової) винести вмотивовану постанову, копію якої вручити особі (у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надіслати їй).
Слід зазначити, що бездіяльність прокурора може бути зумовлена як невчиненням процесуальної дії в межах, встановлених законодавством строків, так і неналежним розглядом клопотання, зокрема, залишенням його без процесуального реагування або неналежним на нього процесуальним реагуванням.
Встановлено, що Національним антикорупційним бюро здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000284 від 30.06.2023, за підозрою ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, яке виділене із кримінального провадження №42015000000000722 від 16.04.2015.
У рамках цього кримінального провадження, сторона захисту, на підставі ч. 5 ст. 218 КПК України, звернулась до заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 із клопотанням про передачу кримінального провадження за підслідністю до іншого органу досудового розслідування (вих. №543-к/00675/2022-11573 від 11.11.2024.
14.11.2024 постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_13 відмовлено у задоволенні клопотання сторони захисту. На переконання прокурора, порушення правил підслідності, визначених ст. 216 КПК України, під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000284 від 30.06.2023 не встановлено, а отже відсутні підстави для визначення підслідності в ньому за слідчими Головного слідчого управління Національної поліції України.
Аналізуючи доводи сторін, слідчий суддя виходить з того, що критерії належності кримінального провадження до підсудності певного органу досудового розслідування визначені вимогами ст. 216 КПК України, але питання визначення підслідності кримінальних правопорушень на стадії досудового розслідування кримінального провадження (віднесення кримінального провадження до підслідності певного органу досудового розслідування) належить до виключних повноважень органів прокуратури і вирішуються постановами відповідних уповноважених прокурорів, що встановлено, зокрема, нормами ст. ст. 36, 214, 216, 218 КПК України.
Так, зокрема, законодавцем передбачено можливість оспорення підслідності та такий порядок встановлений ч. 5 ст. 218 КПК України. Наведеними положеннями встановлено, що спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня. Поряд з цим варте уваги те, що спір про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності Національного антикорупційного бюро України, вирішує Генеральний прокурор або його заступник.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, з огляду на ст. ст. 8, 131-1 Конституції України, загальні засади кримінального провадження та вимоги ст. ст. 2, 3, 36, 110, 214, 216, 218, 220 КПК України, а також і з урахуванням норм ст. ст. 1-3, 5, 7, 8, 8-1, 25 Закону України «Про прокуратуру», зобов`язаний був розглянути по суті клопотання сторони захисту та прийняти за наслідками такого розгляду процесуальне рішення у формі постанови, що відповідає загальним засадам кримінального провадження, критерію дотримання належної правової процедури та правової визначеності.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути, зокрема про зобов`язання вчинити певну дію.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратуридопущено бездіяльність, тому відповідно до ст. 307 КПК України слід зобов`язати заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 розглянути клопотання адвоката ОСОБА_4 від 11.11.2024 про передачу кримінального провадження №52023000000000284 від 30.06.2023 за підслідністю до іншого органу досудового розслідування.
Водночас, вимоги захисника, зазначені у прохальній частині скарги, а саме: «визначити підслідність та передати кримінальне провадження, відомості про початок якого внесені до ЄРДР за №52023000000000284 від 30.06.2023 (виділене із кримінального провадження №42015000000000722 від 16.04.2015), за підозрою ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, до слідчого підрозділу органів Національної поліції, а саме до Головного слідчого управління Національної поліції України» - є такими, що виходять за межі повноважень слідчого судді, які визначені нормами КПК України, тож не підлягають задоволенню.
За таких обставин, скарга захисника підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 7, 9, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу задовольнити частково.
Зобов`язати заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 розглянути клопотання адвоката ОСОБА_4 від 11.11.2024 про передачу кримінального провадження № 52023000000000284 від 30.06.2023 за підслідністю до іншого органу досудового розслідування.
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1