- Presiding judge (HACC AC): Semennykov O.Yu.
справа № 991/13598/24
провадження № 11-сс/991/960/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2024 року м.Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, перевіривши матеріали апеляційної скарги прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 грудня 2024 року,
ВСТАНОВИВ:
Як зазначено в апеляційній скарзі, у справі №991/7623/24 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 серпня 2024 року, залишеною 16 вересня 2024 року без змін Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду, до підозрюваного у кримінальному провадженні №52024000000000135 ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 10 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 30 280 000 грн., та покладено на нього передбачені ч.5 ст.194 КПК процесуальні обов`язки, а саме:
- прибувати на першу вимогу до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000135, прокурора, суду;
- не відлучатися з м.Києва без дозволу детектива, прокурора або суду;
- повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування особисто та через інших осіб зі свідками: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, представниками ТОВ «КУА ОЗОН» та ТОВ «Близниця»;
- носити електронний засіб контролю;
- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
У подальшому, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 жовтня 2024 року у справі №991/12071/24 на 2 місяці продовжено строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_3 ухвалою від 28 серпня 2024 року, а також строком на 2 місяці покладено обов`язок утримуватися від спілкування особисто та через третіх осіб зі свідком ОСОБА_14 .
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 грудня 2024 року у справі №991/13598/24 частково задоволено клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_15 та частково змінено покладені на нього обов`язки, а саме:
- обов`язок, передбачений п.2 ч.5 ст.194 КПК, покладено у такий редакції - «не відлучатися за межі України без дозволу детектива, прокурора або суду»;
- обов`язок носити електронний засіб контролю скасовано.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргою, за вимогами якої просила скасувати ухвалу слідчого судді від 12 грудня 2024 року та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання захисника підозрюваного у кримінальному провадженні №52024000000000135 ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_15 відмовити.
До апеляційної скарги прокурор не додала копії оскаржуваної ухвали слідчого судді, проте зміст апеляційної скарги містить достатньо відомостей, щоб визначити вид клопотання, з яким звертався захисник до слідчого судді - клопотання в порядку статті 201 КПК про зміну запобіжного заходу у вигляді застави в частині покладених на підозрюваного обов`язків, та відповідно вид судового рішення, яке оскаржується - ухвала слідчого судді про часткове задоволення клопотання захисника підозрюваного та зміну запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_3, в частині покладених на нього додаткових обов`язків. Зазначеного достатньо для перевірки оскаржуваної ухвали відповідно до статті 309 КПК на предмет можливості її перегляду в апеляційному порядку.
Так, вирішуючи питання щодо прийнятності апеляційної скарги, суддя-доповідач окрім іншого має з`ясувати, чи може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала слідчого судді про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного, в частині покладених на нього додаткових обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК.
Законність і обґрунтованість рішень суду першої інстанції може бути забезпечена можливістю їх оскарження в апеляційному порядку. Передбачене положеннями КПК право на оскарження судових рішень є важливою гарантією забезпечення захисту прав і законних інтересів учасників кримінального провадження і процесуальним інструментом виправлення судової помилки.
Водночас право на доступ до суду не є абсолютним і підлягає дозволеним обмеженням, зокрема, щодо кола судових рішень, які можуть бути переглянуті в апеляційному порядку. Такі обмеження не шкодять самій суті права доступу до суду, переслідують легітимну мету - ефективний розгляд судом лише справ відповідного рівня значущості, а також обґрунтовані пропорційністю між застосованими засобами і поставленою метою.
Порядок та перелік судових рішень, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, чітко визначено та регламентовано нормами Глави 31 КПК.
Відповідно до ч.3 ст.392 КПК в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Приписами ст.309 КПК визначений виключний перелік ухвал слідчого судді, що можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, проте за ч.3 цієї статті інші ухвали слідчого судді, ніж зазначені в цій статті, оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді. Тобто у випадку незгоди сторін з іншими ухвалами слідчого судді законність останніх підлягає перевірці судом першої інстанції під час підготовчого провадження.
Таким чином, існуючий порядок апеляційного оскарження ухвал слідчого судді передбачає як можливість окремого (самостійного) їх оскарження, так і подання заперечень проти них під час підготовчого провадження в суді.
Зазначений механізм спрямований на забезпечення виконання завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК, та дотримання вимог ст.28 цього Кодексу щодо розумних строків провадження.
При цьому, основним критерієм для відмежування ухвал слідчого судді, які підлягають окремому оскарженню в апеляційному порядку, і таких, заперечення проти яких подаються під час підготовчого провадження в суді, є пряма вказівка законодавця в нормах КПК на можливість їх самостійного оскарження.
За приписами ч.7 ст.194 КПК обов`язки, передбачені частинами 5 і 6 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст.199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.
Згідно з ч.1 ст.201 КПК підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Оскаржена прокурором ухвала слідчого судді про зміну покладених на підозрюваного ОСОБА_3 у рамках раніше обраного відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК, постановлена в порядку ст. 201 КПК у межах повноважень слідчого судді, адже останній вправі як змінити/не змінювати підозрюваному запобіжний захід, так і вправі приймати рішення про скасування, зміну чи покладення на нього відповідних процесуальних обов`язків при запобіжному заході, не пов`язаному з триманням під вартою.
Однак апеляційне оскарження такої ухвали слідчого судді кримінальним процесуальним законом не передбачено, вона не входить до переліку рішень, визначених у ст.309 КПК чи інших статтях цього Кодексу, які містять пряму вказівку на можливість апеляційного оскарження ухвал слідчого судді.
Посилання прокурора на рішення Верховного Суду, у яких роз`яснено правову природу понять «обрання» та «зміна» у судових рішеннях, що стосувалися запобіжного заходу, є нерелевантними для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у цій справі. Так, у разі постановлення ухвали про зміну запобіжного заходу з одного (раніше визначеного) на інший, мова йде про ухвалення по суті рішення про застосовування іншого запобіжного заходу, а тому такі процесуальні рішення охоплюються поняттям «застосування запобіжного заходу», яке вжито в ч.1 ст.309 КПК (ухвала ККС ВС від 11 березня 2024 року у справі №522/97/24).
Натомість оскаржувана ухвала слідчого судді у цьому провадженні вищенаведених правових наслідків не породжує, а тому викладені висновки касаційного суду, на які посилалась прокурор, не стосуються питання можливості її оскарження. Такий підхід узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалах від 15 липня 2021 року справа № 991/3396/21, від 16 серпня 2021 року справа №991/4208/21, від 19 вересня 2022 року справа №157/794/22.
В той же час, оскільки постановлена слідчим суддею ухвала передбачена положеннями чинного КПК як рішення слідчого судді за результатами розгляду клопотання в порядку ст.194, 201 КПК, положення щодо можливості апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, в тому числі викладені в постанові ВП ВС від 23 травня 2018 року по справі №243/6674/17-к, у даному випадку не застосовуються.
Таким чином, норми діючого законодавства не передбачають можливості апеляційного перегляду рішення слідчого судді щодо зміни запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного, в частині покладених на нього додаткових обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК.
За вимогами ч.4 ст.399 КПК суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, при цьому суд звертає увагу, що відмова у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з оскарженням рішення слідчого судді, оскарження якого не передбачено, не може сприйматись як обмеження доступу до правосуддя. Норми ст.129 Конституції України гарантують право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження. Кримінальний процесуальний кодекс України визначає в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку. Саме тому апеляційна скарга на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, не може бути розглянута по суті, а відмова у відкритті апеляційного провадження, у зв`язку з оскарженням рішення слідчого судді оскарження якого не передбачено, не може сприйматись як обмеження доступу до правосуддя.
Враховуючи вищевикладене, оскільки зазначена ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, у відкритті провадження за апеляційною скаргою слід відмовити.
Керуючись ст.309, 392, 399 КПК, суддя
ПОСТАНОВИВ:
У відкритті провадження за апеляційною скаргою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 грудня 2024 року, про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваного, в частині покладених на нього додаткових обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК, відмовити.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а у разі постановлення ухвали без виклику особи, яка її оскаржує, з дня отримання нею копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1