- Presiding judge (HACC): Nohachevskyi V.V.
Справа № 991/13897/24
Провадження № 1-кс/991/13988/24
УХВАЛА
про зміну запобіжного заходу
19 грудня 2024 рокумісто Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурорів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
підозрюваного ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,
розглянув у судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України, у кримінальному провадженні № 42023000000000674 від 20.04.2023.
(1)Короткий виклад змісту поданого клопотання
12.12.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання. З його змісту вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000000674 від 20.04.2023.
В межах цього провадження 27.01.2024 ОСОБА_9 повідомлено про підозру за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК).
4 листопада 2024 ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_8 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 02.01.2025 включно.
На переконання захисника, існують всі підстави для зміни запобіжного заходу останньому на інший більш м`який.
Заявник у своїй заяві наголошував на погіршенні стану здоров`я матері підозрюваного - ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), її госпіталізації та відсутності іншої особи, яка б могла здійснювати догляд за нею. Розмір пенсії останньої становить 8 508 грн і цього недостатньо для покриття витрат на самообслуговування та медикаменти.
Крім зазначеної обставини, ризики, передбачені ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) істотно зменшились.
Так, 24.04.2024 слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва продовжив строк досудового розслідування до 12 місяців, тобто до 27.01.2025 включно. Досудове розслідування перебуває на завершальній стадії. За 20 місяців органом досудового розслідування зібрано всі необхідні докази, тобто ризик знищення доказів зник.
ОСОБА_9 здав закордонний паспорт на зберігання до органів державної влади, що нівелює ризик переховування.
Обов'язок утриматись від спілкування із свідками - усуває ризик впливу на свідків та може бути застосований при більш м`якому запобіжному заходу, ніж тримання під вартою.
Також заявник зазначив, що розмір застави, визначений ОСОБА_9, є очевидно непомірним для нього, що зумовлює безальтернативність тримання його під вартою. Заставу визначено у розмірі, який перевищує встановлений КПК для особи, підозрюваної в особливо тяжкому злочині, за відсутності виключного випадку.
Окрім того, захисник вказав, що неможливо визначати розмір застави, зважаючи виключно на тяжкість злочину та розмір збитків.
Підозрюваний не має будь-яких доходів та заощаджень. Майно, яке наявне у його власності, перебуває в обтяженні. Останній повністю розкрив свій майновий стан та протягом п`яти місяців не вніс заставу. Фінансовий стан ОСОБА_9 не надає можливість хоча б частково внести заставу у визначеному розмірі.
До того ж підозрюваний, як під час дії попереднього запобіжного заходу, так і під час виконання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, демонструє належну процесуальну поведінку.
На думку захисника, застосування до його підзахисного тримання під вартою є дискримінаційним підходом, оскільки щодо інших підозрюваних у цьому провадженні обрано більш м'які запобіжні заходи.
Тримання під вартою в умовах воєнного стану становить загрозу для його життя і здоров'я. Держава не може забезпечити йому належні умови, які б гарантували безпеку під час повітряних тривог та ракетних обстрілів м. Києва.
Захисник також вказував, що до ОСОБА_5 певний період часу застосовувався запобіжний захід не пов`язаний із позбавленням волі, а протягом 2 місяців запобіжний захід взагалі не застосовувався. При цьому, жодних спроб переховування та перешкоджання розслідуванню ним не вчинялося.
У зв`язку з викладеним, захисник просив змінити, обраний ОСОБА_8 запобіжний захід на більш м`який.
(2)Позиції учасників, висловлені в судовому засіданні
Захисники ОСОБА_11 та ОСОБА_12 підтримали заявлене клопотання, з підстав, визначених у ньому.
Підозрюваний ОСОБА_13 наголошував на значному погіршенні стану здоров`я його матері та просив змінити йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м`який.
Зі свого боку прокурори ОСОБА_14 зазначив, що визначені ризики не зменшились. Єдиною нововиявленою обставино, після постановлення ухвали Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду, є стан здоров`я матері підозрюваного.
Також прокурор ОСОБА_15 вказав, що наближені до підозрюваного особи, зокрема, його співмешканка, колишня дружина та донька наразі перебувають на території України, що спростовує твердження захисту про відсутність інших осіб, які б могли здійснювати догляд за матір`ю підозрюваного. До того ж зазначив, що медична документація, надана захистом, не містить відповідного номеру та дат.
(3)Мотиви, з яких виходив слідчий суддя під час вирішення клопотання
За результатами дослідження матеріалів клопотання та з урахуванням думки учасників кримінального провадження, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Частиною 1 статті 201 КПК передбачено право підозрюваного, до якого застосовано запобіжний захід, його захисника звернутися до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу.
Його копія та матеріали, якими воно обґрунтовується, надається прокурору не пізніше ніж за три години до початку розгляду (ч. 2 ст. 201 КПК).
Закон забороняє звернення із таким клопотанням раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею (ч. 5 ст. 201 КПК).
Відповідно до ч. 4 ст. 201 КПК клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою. Тримання під вартою вважається найбільш суворим запобіжним заходом.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК).
Крім цього, у статті 178 КПК визначений перелік обставин, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу.
З аналізу вказаних норм процесуального закону можна встановити, що сторона захисту наділена правом звернутися до слідчого судді із клопотанням про зміну запобіжного заходу у випадку, якщо виникли нові обставини, які не були враховані слідчим суддею під час його застосування. Крім цього, таке звернення може ґрунтуватися на тривалій дії певного запобіжного заходу, в тому числі пов`язаного з обмеженням свободи на вільне пересування.
При вирішенні такого клопотання слідчий суддя повинен зважати на норми закону, що визначають процедуру застосування запобіжного заходу. Однак окреслення питань у цьому випадку відбувається із врахуванням принципів диспозитивності (ст. 26 КПК), а також обов`язковості судових рішень (ст. 21 КПК).
Таким чином, для вирішення питань, що поставлені у клопотанні захисника, слідчому судді необхідно встановити:
1)чи виконано захисником загальні вимоги закону, що стосуються порядку подання та змісту клопотання про зміну запобіжного заходу;
2)чи наявна обґрунтована підозра вчинення підозрюваним кримінального правопорушення;
3)чи наявні ризики, визначені ст. 177 КПК;
4)чи можливим є застосування більш м`якого запобіжного заходу з урахуванням наведених захистом характеризуючих обставин щодо підозрюваного;
5)чи застава (альтернативний запобіжний захід) є непомірним для підозрюваного та чи підлягає її розмір зменшенню.
У процесі вирішення вказаних питань, слідчий суддя дійшов таких висновків щодо кожного з них.
(3.1) Захисником виконано загальні вимоги закону, що стосуються порядку подання та змісту клопотання про зміну запобіжного заходу
Слідчий суддя встановив, що 04.11.2024 ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_8 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 02.01.2025 включно. Цією ухвалою визначено розмір альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу у вигляді застави - 30 000 000,00 грн. Нею ж, у випадку внесення застави, покладено на підозрюваного обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК.
Із клопотанням про зміну запобіжного заходу захисник звернувся 12.12.2024, тобто більше ніж через 30 днів з часу постановлення ухвали про продовження строку дії запобіжного заходу. Також у клопотанні наведено нову обставину, що виникла після застосування запобіжного заходу.
До клопотання захисник також додав підтвердження направлення копії клопотання прокурору.
(3.2) ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Оцінку обґрунтованості підозри вже було надано у рішеннях слідчих суддів, якими застосовано до підозрюваного запобіжний захід та його дію продовжено.
У слідчого судді під час вирішення питання про зміну запобіжного заходу немає підстав відходити від таких висновків. Зокрема, ні прокурорами, ні підозрюваним чи його захисниками певних нових обставин, неврахованих слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу, не наведено.
(3.3) Наразі продовжують існувати ризики, визначені ст. 177 КПК
Запобіжні заходи застосовуються з метою досягнення дієвості кримінального провадження. Їх дія носить превентивний (попереджувальний) характер реалізації особами дій, направлених на перешкоджання здійсненню правосуддя у справі.
Стаття 177 КПК визначає перелік ризиків, задля запобігання реалізації яких застосовується запобіжний захід. При цьому, ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що особа обов`язково здійснюватиме такі дії. Однак слідчому судді необхідно встановити, чи підозрюваний наразі має об`єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
В ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 04.11.2024 визнано доведеним існування ризиків переховування ОСОБА_9 від органів досудового розслідування та суду, знищення чи спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому провадженні.
Отож, слідчому судді необхідно встановити чи має підозрюваний об`єктивну можливість їх реалізувати з урахуванням обставин, зазначених у клопотанні захисника.
Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду залишається реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_13, суворістю можливого покарання, пов`язаними із цим негативними для особи наслідками.
Останній підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Зокрема, дії, визначені у частині п`ятій статті 191 КК України, караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України такий злочин є особливо тяжким.
Надаючи оцінку актуальності ризику переховування підозрюваного від суду, слід також враховувати, що наразі в Україні діє воєнний стан, строк дії якого продовжено до 08.02.2025. Відповідно до діючих Правил перетинання державного кордону право на виїзд за кордон без обмежень мають, зокрема, чоловіки після 60 років. ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2, а отже, на момент розгляду цього клопотання досяг шістдесяти однорічного віку, що надає йому можливість виїзду за межі території України.
У зв`язку з викладеним, на переконання слідчого судді, цей ризик є достатньо високим. Тому, задля попередження можливих негативних наслідків ймовірної реалізації ризику переховування необхідним є дія запобіжного заходу.
Щодо ризику знищення чи спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження слід зазначити таке.
Наразі досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні ще досі не завершено, органом досудового розслідування продовжується збір доказів, необхідних для повного встановлення всіх обставин справи, зокрема й за межами території України.
Отже, твердження сторони захисту про те, що органом досудового розслідування вже зібрано всі необхідні докази, у зв`язку з чим, такий ризик зник - є необґрунтованим.
Також слідчий суддя вважає, що наразі продовжує існувати ризик впливу підозрюваним на свідків та інших підозрюваних у цьому провадженні.
Кримінальний процесуальний закон встановлює таку процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
У зв`язку з чим, такий ризик як вплив на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Зважаючи також на те, що ОСОБА_13 підозрюється у вчинення злочину в співучасті з іншими особами і факт того, що останній обіймає посаду директора ТОВ «Львівський арсенал» та знайомий із свідками, існує реальна можливість здійснення такого впливу.
(3.4) Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно залишити без змін з огляду на таке
Застосування щодо ОСОБА_9 більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання реалізації ним встановлених ризиків переховування від органу досудового розслідування та суду, знищення чи спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому провадженні.
Слідчий суддя враховує подані захистом матеріали та зазначені характеризуючі відомості, зокрема, щодо його належної поведінки та виконання процесуальних обов`язків, визначених КПК.
Крім цього, захистом також надано документи, що підтверджують проходження лікування матір`ю підозрюваного впродовж останнього місяця.
Також слідчий суддя зважає на відомості, надані прокурором на підтвердження можливості догляду за матір`ю підозрюваного іншими особами, зокрема його співмешканкою, колишньою дружиною та донькою, які наразі перебувають на території України.
Так, на переконання слідчого судді, заявник майже не навів нових обставин, які б суттєво відрізнялися від тих, що існували під час розгляду клопотання про продовження строку дії цього запобіжного заходу, вказані характеризуючі відомості та стан здоров`я матері підозрюваного не усувають встановлених ризиків та не є достатніми стримуючими факторами для запобігання їх реалізації.
Отож, дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідною для такого запобігання.
(3.5) На думку слідчого судді, розмір застави (альтернативного запобіжного заходу) необхідно зменшити
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК).
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду було встановлено, що застава у розмірі 30 000 000 грн є сумою, що відповідає матеріальному стану підозрюваного, тяжкості та специфіці вчиненого злочину, розміру збитків, спричиненим злочинними діями, вірогідності реалізації встановлених ризиків у майбутньому тощо.
Однак, з часу застосування запобіжного заходу до моменту звернення із клопотанням про його зміну підозрюваний чи інша особа (заставодавець) коштів у визначеному вище розмірі не внесли.
З урахуванням того, що питання, яке вирішується, пов`язане з обмеженням свободи особи на вільне пересування, визначення розміру застави набуває особливого значення. Розмір грошових коштів, з одного боку, повинен слугувати належною гарантією виконання підозрюваним обов`язків, покладених на нього чинним процесуальним законодавством. З іншого боку, такий розмір не повинен бути непомірним для особи. Про непомірність розміру застави може, серед іншого, вказувати той факт, що особа зазнаючи обмежень, пов`язаних із реалізацією права на вільне пересування, не внесла заставу впродовж досить тривалого часу.
Зважаючи на викладене, слідчий суддя доходить висновку, що розмір застави необхідно зменшити. Належною сумою застави, яка, на думку слідчого судді, буде пропорційною встановленим ризикам та майновому стану підозрюваного, є 10 000 000 грн.
Про співрозмірність майновому стану підозрюваного такого розміру застави свідчить наявність рухомого майна у підозрюваного, суми його заробітку за останній час та розмір шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням.
На підставі викладеного, суд постановив:
1)клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу задовольнити частково;
2)залишити без змін запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, на підставі ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 04.11.2024;
3)зменшити підозрюваному ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, розмір альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу - застави з 30 000 000 (тридцять мільйонів) грн до 10 000 000 (десять мільйонів) грн;
4)застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_1 ;
5)у разі внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у вигляді застави;
6)підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у визначеному розмірі;
7)у випадку внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки:
-прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;
-повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
-носити електронний засіб контролю;
8)термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави;
9)роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави.
На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали
Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1