- Presiding judge (HACC): Fedorak L.M.
Справа № 991/607/25
Провадження № 1-кс/991/607/25
У Х В А Л А
27.01.2025 м. Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 42023000000000674,
за підозрою, зокрема, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України,
за участі прокурора ОСОБА_4, підозрюваного ОСОБА_3, захисника ОСОБА_5,
в с т а н о в и л а:
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
1.1.24.01.2025 до Вищого антикорупційного суду у названому кримінальному провадженні надійшло клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4, про продовження підозрюваному ОСОБА_3 строку тримання під домашнім арештом, із забороною залишати житло у період доби з 23 год 00 хв до 06 год 00 хв на два місяці та покладення обов`язків, з урахуванням позиції, висловленої в судовому засіданні: (1) не відлучатися з міста Києва, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (3) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; (4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, окрім паспорта громадянина України.; (5) носити електронний засіб контролю.
1.2.Клопотання мотивоване обґрунтованістю підозри та наявністю ризиків: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; (2) незаконно впливати на свідків, експертів, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні ; (3) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, що такі ризики не зменшились, а також неможливістю запобігти цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.
1.3.У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання.
1.4.Своєю чергою, сторона захисту щодо задоволення клопотання заперечувала.
Розглянувши клопотання, слідча суддя його задовольняє частково, з огляду на таке.
ІІ. Положення закону, якими керувалася слідча суддя при постановленні ухвали
2.1.Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
2.2.Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
2.3.Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
2.4.Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (частини 1, 2 ст. 181 КПК України).
2.5.Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим (ч. 6 ст. 181 КПК України).
2.6.Клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: (1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; (2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (частини 1, 3-5 ст. 199 КПК України).
2.7.Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. Водночас, найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК України).
2.8.Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
2.9.Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; (3) вік та стан здоров`я підозрюваного; (4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного; (7) майновий стан підозрюваного; (8) наявність судимостей у підозрюваного; (9) дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).
2.10.Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: (1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
2.11.Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: (1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; (2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; (5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; (6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; (7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; (8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; (9) носити електронний засіб контролю (ч. 5 ст. 194 КПК України).
ІІІ. Встановлені обставини із посиланням на докази та мотиви слідчої судді
Щодо повноважень слідчої судді на розгляд клопотання
3.1.Дослідивши матеріали клопотання слідча суддя встановила, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно зі ст. 33-1, 216 КПК України, а тому його розгляд належить до повноважень слідчої судді Вищого антикорупційного суду.
Щодо питань, які належить вирішити
3.2.Відповідно до ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.12.2024 у справі № 991/13015/24 до підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2, у період доби з 23 год 00 хв до 06 год 00 хв, за виключенням випадків отримання медичної допомоги та повітряної тривоги, до 04.02.2025, але не більше строку досудового розслідування /а.с. 32-54 т. 5/.
3.3.Також, покладено на підозрюваного ОСОБА_3 такі обов`язки: (1) не відлучатися з міста Києва, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (3) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; (4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, окрім паспорта громадянина України; (5) носити електронний засіб контролю /а.с. 32-54 т. 5/.
3.4.Згідно з ухвалою, слідчий суддя встановив наявність ризиків (1) переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні /а.с. 32-54 т. 5/.
3.5.Під час розгляду клопотання про продовження строку тримання особи під домашнім арештом, відповідно до положень ст. 194 КПК України, з урахуванням доводів поданого клопотання, позиції сторін у судовому засіданні, слідчій судді належало встановити:
-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення;
-наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 може здійснити спроби: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а також чи з`явились ризики (1) незаконно впливати на експерта, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; (2) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (3) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується;
-обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу;
-щодо застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам.
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення
3.6.20.04.2023 розпочате кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42023000000000674 /а.с. 27 т. 1/.
3.7.05.06.2024 у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України /а.с. 205-222 т. 1/, а 13.12.2024 - про зміну раніше повідомленої підозри, а саме у пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України /а.с. 3-23 т. 5/.
3.8.За змістом повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, Особа 1 (матеріали відносно якої виділено в окреме провадження), будучи співвласником та членом наглядової ради іноземної компанії «Sevotech a.s.», яка до 04.11.2024 мала найменування «Sevontech spol s.r.o.», зареєстрованої у Словацькій Республіці, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 14.08.2022, підтримуючи тісний зв?язок із засновником та директором хорватської компанії «WDG promet d.o.o.» ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ), який залучений Особа 1 до вчинення кримінального правопорушення, створив і очолив організовану групу, до складу якої, використуючи зв?язки ОСОБА_3 (у подальшому, відповідно до довіреності № 33 від 21.10.2022 - представник і агент в країнах Європейського союзу (далі - ЄС) ТОВ «Львівський арсенал»), за допомогою ОСОБА_8 (у подальшому заступник директора ТОВ «Львівський арсенал») залучив директора ТОВ «Львівський арсенал» ОСОБА_9, тимчасово виконуючого обов?язки директора Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони України (далі - МОУ) ОСОБА_10, яким в свою чергу до вчинення кримінального правопорушення залучено начальника управління військово-технічного співробітництва Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки МОУ ОСОБА_11, а також інших невстановлених на даний час осіб, які повинні були сприяти у вчиненні кримінальних правопорушень.
З метою забезпечення існування та функціонування організованої групи ОСОБА_10, будучи обізнаним про те, що між МОУ та «Sevotech spol s.r.o.» 02.05.2022 укладено контракт № UA1104-1 щодо поставки до МОУ балістичних жилетів та куленепробивних шоломів, згідно з яким на адресу «Sevotech spol s.r.o.» перераховані грошові кошти в сумі 557 185 315,00 грн, однак «Sevotech spol s.r.o.» вказаний контракт не виконано, товар згідно умов контракту не поставлений, та Особа 1 розробили єдиний злочинний план, спрямований на заволодіння державними коштами, з розподілом ролей та функцій кожного із учасників організованої групи на кожному етапі його реалізації.
Зокрема, ОСОБА_3 було відведено роль особи, яка будучи представником і агентом в країнах Європейського Союзу ТОВ «Львівський арсенал» мала забезпечити укладання контракту виключно із компанією «Sevotech spol s.r.o.», співвласником якої є його знайомий Особа 1, прийняти участь у фіктивному огляді товару (мінометних мін) на території заводу в Республіці Хорватія, маючи підстави для безперешкодного перетину кордону, забезпечувати мобільність учасників організованої групи для виїзду за кордон, та як особа, яка мала досвід роботи у правоохоронних органах, вжити заходів, спрямованих на конспірацію вчинення кримінального правопорушення.
До вчинення злочину було вирішено залучити ТОВ «Львівський арсенал», оскільки вказане підприємство є суб?єктом здійснення міжнародних передач товарів, про що зроблено відповідний запис за № 3291.05 у Реєстрі суб?єктів здійснення міжнародних передач товарів Держекспортконтролю, має дозвіл на здійснення міжнародних передач товарів військового призначення на період воєнного стану.
ОСОБА_9, обіймаючи посаду директора ТОВ «Львівський арсенал», достовірно знаючи, що пропозиції ТОВ «Львівський арсенал» на закупівлю мінометних пострілів будуть погоджені МОУ, 14.08.2022 здійснив укладення зовнішньоекономічного контракту № 23/04/LAS з продавцем - юридичною особою «Sevotech spol s.r.o.», в особі директора громадянина Словацької Республіки ОСОБА_12 ( ОСОБА_12 ) на поставку мінометних пострілів у кількості 100 000 шт., а саме: мінометних пострілів калібру 120 мм у кількості 40 000 шт. та мінометних пострілів калібру 82 мм у кількості 60 000 шт., на загальну суму 36 600 000 доларів США. Згідно зі специфікацією, що є невід`ємним додатком до контракту, країна походження товару - Республіка Хорватія.
13.09.2022 Особа 1, з метою створення видимості можливості виконання контракту № 23/04/LAS, здійснив огляд товарів військового призначення на території хорватської компанії «Elmech Sintermak d.o.o.» за адресою: м. Мокріца, Республіка Хорватія. За результатами огляду Особа 1 зроблено фотознімки, які у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб направлені керівництву ТОВ «Львівський арсенал», яке у свою чергу направило їх до МОУ.
Надалі ОСОБА_9, на виконання порад ОСОБА_8 та ОСОБА_3, надіслав до МОУ комерційну пропозицію за № 39/09-Р-9 від 26.09.2022 на закупівлю мінометних пострілів, яка була доповнена листами № 39/09-Р-13 від 04.10.2022, № 39/09-Р-13 від 04.10.2022 та № 39/09-1-1 від 06.10.2022, що були відповідно протокольно розглянуті та затверджені під контролем ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
11.10.2022 ОСОБА_10 та ОСОБА_9, як наділені правом підпису особи, залишивши поза увагою (1) відсутність сертифікатів виробника товару та експортних ліцензій країни-виробника, (2) застереження менеджера із внутрішнього контролю та оцінки ризиків МОУ, який присвоїв контракту середній рівень ризику, (3) відсутність у ТОВ «Львівський арсенал» комерційних пропозицій від постачальника (термін скінчився 10 жовтня 2022 року, тобто за день до укладання контракту), (4) відсутність на дату підписання контракту дозвільних документів на поставку мінометних пострілів, які мали бути отримані в Держекспортконтролі, уклали державний контракт № 403/1/22/317 на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення, а саме: мінометних пострілів калібру 120 мм у кількості 40 000 шт та мінометних пострілів калібру 82 мм у кількості 60 000 шт, загальна кількість 100 000 шт (далі - Контракт).
Зазначений контракт був складений та підписаний на умовах відтермінування і за обов`язковою участю суб`єкта господарювання ТОВ «Львівський арсенал», який міг здійснювати господарську діяльність відповідно до постанови КМУ № 169 від 28.02.2022, а саме пункту 7, який визначав що, державні замовники у сфері оборони для здійснення попередньої оплати за капітальними видатками та за державними контрактами (договорами) можуть у разі потреби перераховувати кошти постачальникам товарів, виконавцям робіт і надавачам послуг (крім нерезидентів) на рахунки, відкриті на їх ім`я в державних банках, з подальшим використанням зазначених коштів виключно на цілі, визначені державними контрактами (договорами) про закупівлю товарів, робіт і послуг, з наданням підтверджуючих документів. Тобто залучення і використання учасниками організованої групи суб`єкта господарювання ТОВ «Львівський арсенал» було необхідною умовою, без якої вчинення кримінального правопорушення було б неможливим.
10.11.2022 ОСОБА_10 та ОСОБА_9 з метою створення хибного уявлення виконання умов Контракту та документального підтвердження необхідності проведення оплати за контрактом, тобто забезпечення формальних умов для заволодіння коштами Міністерства оборони України, незважаючи на відсутність дозволу уповноваженого органу з експортного контролю Республіки Хорватія на виробника «Elmech Sintermak d.o.o.», уклали додаткову угоду до зазначеного контракту, згідно з умовами якої: (1) вартість (ціна) товарів за цим Контрактом становить 1 381 923 400,00 грн; (2) обсяг фінансування та бюджетні зобов`язання за цим Контрактом за загальним фондом (КПКВ 2101150/1) у 2022 році складають 1 340 465 698,00 грн; (3) за рішенням замовника розрахунки за товари можуть здійснюватися шляхом проведення попередньої оплати у розмірі до 97% від вартості (ціни) товарів на момент підписання Контракту на строк не більше як чотири місяці з дати перерахування коштів на рахунок виконавця; (4) попередня оплата здійснюється на підставі рахунку на оплату, наданого виконавцем, шляхом перерахування коштів протягом 15 (п`ятнадцяти) банківських днів після прийняття рішення замовником про здійснення попередньої оплати на оплату виключно на рахунок, відкритий на ім`я виконавця в державному банку, з подальшим використанням зазначених коштів виключно на цілі, визначені Контрактом, з наданням підтвердних документів.
Контракт і додаткова угода до нього № 1 від 10.11.2022 були погодженні ОСОБА_11 .
У подальшому ОСОБА_9 скерував до МОУ лист, яким запевнив, що у разі здійснення попередньої оплати за укладеними договорами до 10.11.2022, перша поставка товару відповідно до номенклатури буде здійснена до 10.12.2022.
Окрім того, в листопаді 2022 року ОСОБА_8 та ОСОБА_3 прибули разом із Особа 1 до Республіки Хорватія, де на території хорватської компанії «Elmech Sintermak d.o.o.» здійснили фіктивний повторний огляд товару, що у свою чергу повинно було стати підставою для наступного листування з МОУ з метою підтвердження нібито відсутності обставин умисного невиконання контракту, про що також було повідомлено ОСОБА_9, який у той же період часу перебував у м. Прага Чеської Республіки.
При цьому, ОСОБА_11, діючи під керівництвом та разом із ОСОБА_10, у порушення нормативних актів, які регулюють рух та погодження документів з фінансових питань у МОУ, 10.11.2022 підготували та погодили проєкт рішення щодо здійснення попередньої оплати за державним контрактом № 403/1/22/317 у розмірі 97% ціни контракту, що складає 1 340 465 698,00 грн та листом від 10.11.2022 за № 403/2/2/10012 направили його в адресу Міністра оборони України.
13.11.2022 рішення щодо здійснення попередньої оплати за державним контрактом № 403/1/22/317 було затверджено.
Таким чином, службові особи МОУ ОСОБА_10 та ОСОБА_11, не маючи наміру забезпечувати реальне постачання товару, незважаючи на численні порушення вимог законодавчих актів погодили та уклали Контракт. Окрім того, незважаючи на порушення вимог законодавчих актів, без дотримання істотних умов вказаного Контракту була укладена додаткова угода від 10.11.2022 № 1 до нього, а також підготовлене та погоджене рішення щодо здійснення попередньої оплати за Контрактом, що призвело до затвердження рішення щодо здійснення попередньої оплати і, як наслідок, незаконного перерахування бюджетних коштів.
17.11.2022 за результатами підписання згаданого рішення на банківський рахунок ТОВ «Львівський арсенал», відкритий в АБ «УКРГАЗБАНК» МОУ на виконання умов Контракту здійснило попередню оплату на загальну суму 1 340 465 698,00 грн.
Того ж дня з метою маскування вчинення злочину та можливості відслідковування походження коштів грошові кошти в сумі 1 337 465 596,00 грн були перераховані на інший поточний рахунок ТОВ «Львівський арсенал», відкритий в ПАТ «КБ АКОРДБАНК».
У подальшому після купівлі іноземної валюти на виконання умов контракту № 23/04/LAS грошові кошти в сумі 3 659 970 доларів США та 9 150 000 Євро були перераховані ТОВ «Львівський арсенал» на рахунки «Sevotech a.s.»., а інша частина коштів була заблокована працівниками правоохоронних органів шляхом накладення арешту на розрахунковий рахунок ТОВ «Львівський арсенал», відкритий в ПАТ «КБ АКОРДБАНК».
Таким чином, ОСОБА_10, діючи у складі організованої групи разом із Особа 1, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_6, а також іншими невстановленими наразі особами, дії яких були об?єднані єдиним злочинним умислом, шляхом зловживання своїми службовими становищами, заволоділи державними коштами на загальну суму 1 340 465 698, 00 грн, що відповідно до примітки 4 статті 185 КК України є особливо великим розміром.
На підставі укладеного між «Sevotech a.s.» та «WDG promet d.o.o.» контракту № 01/22 від 11.10.2022 (при цьому підставою перерахування МОУ грошових коштів за державним контрактом № 403/1/22/317 є огляд товарів військового призначення на території хорватського заводу «Elmech Sintermak d.o.o.») частину отриманих грошових коштів «Sevotech a.s.» перераховано на рахунок «WDG promet d.o.o.», загалом 11 336 640 євро.
Грошові кошти, отримані «WDG promet d.o.o.» по ланцюгу від МОУ за державним контрактом № 403/1/22/317, не були використані та/або перераховані на цілі, визначені державним контрактом, а використані учасниками організованої групи на власний розсуд з метою особистого збагачення.
3.9.Слідча суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (ч. 5 ст. 9 КПК України).
3.10.У практиці останнього «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), від 21.04.2011, заява №42310/04, п.175).
3.11.Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. The United Kingdom), від 28.10.1994, заява № 14310/88, п. 55).
3.12.Тобто, стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про продовження строку запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (рішення ЄСПЛ у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява №72508/13, п. 184).
3.13.Отже, під час перевірки, чи наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, слідча суддя з`ясовує, чи наявні факти або інформація, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, своїми діями могла вчинити кримінальне правопорушення, а також, чи такі виправдовують подальше розслідування.
3.14.Обґрунтованість підозри ОСОБА_3, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, підтверджується матеріалами, що додані до клопотання, зокрема, копіями:
-контракту № 23/04/LAS, укладеним 14.08.2022 між ТОВ «Львівський арсенал» та «Sevotech spol s.r.o.» на поставку мінометних мін, кінцевим отримувачем яких є МОУ, зокрема мінометних пострілів калібру 120 мм у кількості 40 000 шт та мінометних пострілів калібру 82 мм у кількості 60 000 шт, на загальну суму 36,6 млн доларів США. Згідно специфікації, що є невід`ємним додатком до контракту, країна походження товару - Республіка Хорватія. Серед інших умов вказаного контракту зазначено: (1) партія Товару має бути в наявності та готова до відправки на день підписання Контракту (п. 1.2); (2) продавець посвідчує походження Товару Сертифікатом походження, форма якого зазначена у Додатку № 2, та Сертифікатом якості Товару (п. 2.1); (3) продавець гарантує, що Товар, який передається за цим контрактом, є або на зберіганні в справному стані, або поточного виробництва, таким, що первинно вироблявся за стандартами виробника (технічними умовами) на даний вид товару і умовами цього Контракту (п. 2.2); (4) покупець має сплатити 100% загальної вартості Контракту, що становить 36 600 000 доларів США на підставі рахунку Покупця протягом 10 днів з дати набуття чинності Контракту та після надання Продавцем Покупцю визначеного переліку документів (п. 5.4) /а.с. 46-63 т. 1/;
-протоколу огляду від 08.05.2023 реєстраційних даних компанії «Sevotech spol s.r.o.», під час якого встановлено, що Особа 1 є членом наглядової ради компанії з 04.11.2022 /а.с. 76-104 т. 1/;
-державного контракту № 403/1/22/317 від 11.10.2022 на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення, а саме: мінометних пострілів калібру 120 мм у кількості 40 000 шт та мінометних пострілів калібру 82 мм у кількості 60 000 шт, загальна кількість 100 000 шт., укладеного між МОУ в особі ОСОБА_10 та ТОВ «Львівський арсенал» в особі ОСОБА_9, відповідно до якого орієнтовна вартість товарів на момент укладання Контракту без урахування податку на додану вартість становить 1 381 923 400 грн; за рішенням замовника розрахунки за товари можуть здійснюватися шляхом проведення попередньої оплати у розмірі до 97% від орієнтовної вартості товару за Контрактом на строк не більш, як на п`ять місяців з дати перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця; у разі проведення попередньої оплати товар поставляється не пізніше строку поставки товару, зазначеного у Специфікації; виконавець зобов`язаний поставити товари згідно з умовами Контракту не пізніше строку, визначеного у Специфікації, та надати замовнику документи згідно пункту 2.7. Контракту, а також листа-погодження до Контракту, на якому міститься підпис ОСОБА_11 під графою «Обґрунтованість умов контракту підтверджую» /а.с. 105-119 т. 1/;
-додаткової угоди № 1 від 10.11.2022 до державного контракту № 403/1/22/317 від 11.10.2022, умови якої відповідають зазначеним у повідомленні про підозру та листа-погодження до Додаткової угоди № 1 до Контракту, на якому міститься підпис ОСОБА_11 під графою «Обґрунтованість умов додаткової угоди підтверджую»/а.с. 122-128 т. 1/;
-статуту ТОВ «Львівський арсенал», затвердженого 29.01.2020, який визначає правовий статус та організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські повноваження директора товариства /а.с. 129-148 т. 1/;
-звіту № 9-39/1 від 08.02.2024 внутрішнього камерального аудиту, який проведений з питань додержання вимог чинного законодавства під час під час укладання та виконання Державних контрактів від 11.10.2022 № 403/1/22/317 та від 08.12.2022 № 403/1/22/377, убачається, що станом на 01.02.2024 при проведенні камерального аудиту наданих матеріалів по виконанню державного контракту №403/1/22/317 від 11.10.2022 виконавець не виконував умови контракту (жодної партії товару не було постановлено), термін дії державного контракту закінчився, Міноборони не отримало жодного боєприпаса, кошти надані в якості попередньої оплати 1 340,46 млн не повернуто, штрафні санкції та пеня не сплачені, претензійна робота з боку замовника ведеться, у зв?язку із чим державному бюджету України нанесено збитки на суму 1 340,46 млн грн, а з урахуванням індексу інфляції загалом на суму 1 418,46 млн грн та трьох процентів річних у розмірі 43,629 млн грн /а.с. 39-75 т. 3/;
-висновку експерта від 02.05.2024 № 65/5 за результатами проведення судової економічної експертизи, відповідно до якого, зокрема, висновки, зазначені в Звіті від 08.02.2024 № 9-39/1 внутрішнього камерального аудиту питань додержання вимог чинного законодавства під час укладання та виконання Державних контрактів від 11.10.2022 № 403/1/22/317 та від 08.12.2022 № 403/1/22/377, в частині завдання матеріальної шкоди (збитків) Державному бюджету України за Державним контрактом на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення від 11.10.2022 № 403/1/22/317, укладеним між МОУ і ТОВ «Львівський арсенал», документально підтверджуються в розмірі 1 418 472 633,54 гривні /а.с. 152-197 т. 1/;
-висновків проведених судових почеркознавчих та технічних експертиз документів № 22324/23-32, № 26358/23-32, 22325/23-33, якими підтверджено справжність підписів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у Контракті, додатковій угоді № 1 до нього та інших пов?язаних із його виконанням документахта відтисків кліше печаток на контрактах /а.с. 136-161, 210-217, 219-236 т. 2/;
-протоколу огляду від 05.09.2023 інформації, одержаної від АБ «УКРГАЗБАНК» та ПАТ «КБ АКОРДБАНК», під час якого встановлено, що 17.11.2022 на рахунок ТОВ «Львівський арсенал» № НОМЕР_1, відкритий в АБ «УКРГАЗБАНК», МОУ здійснило оплату (платіжні доручення від 15 листопада 2022 року №№ 403/1/737, 403/1/738, 403/1/739, 403/1/740, 403/1/741) на загальну суму 1 340 465 698,00 грн). Того ж дня грошові кошти в сумі 1 337 465 596,00 грн були перераховані на інший поточний рахунок ТОВ «Львівський арсенал» НОМЕР_2, відкритий в ПАТ «КБ АКОРДБАНК» /а.с. 196-207 т. 2/;
-листа Держекспортконтролю від 28.07.2023, згідно з яким ТОВ «Львівський арсенал» зареєстровано в Держекспортконтролі як суб?єкт здійснення міжнародних передач товарів міжнародного призначення в період воєнного стану, поряд з цим, дозвільні документи на здійснення імпорту мінометних пострілів калібру 120 мм у кількості 40 000 шт та мінометних пострілів калібру 82 мм у кількості 60 000 шт видавалися 30.12.2022 та 10.05.2023, тобто після підписання контракту та додаткової угоди /а.с. 1-3 т. 3/;
-протоколу допиту свідка ОСОБА_14 від 22.08.2023, відповідно до якого, ОСОБА_14, обіймаючи посаду заступника директора Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки МОУ, здійснював повноваження внутрішнього контролю, у тому числі оцінку ризиків за контрактами на підставі Порядку організації в системі МОУ внутрішнього контролю за управлінням ризиками, затвердженого наказом МОУ № 145 від 02.04.2019. Ризик за Контрактом з ТОВ «Львівський арсенал» був визначений як «середній», оскільки за своєю природою Контракт був лише угодою про наміри, а чинності набував лише за настання істотних умов. Також зазначається, що ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_14 про достатність листа від ТОВ «Львівський арсенал» щодо підтвердження наявності товару на складах виробника та копії експортної ліцензії для набуття Контрактом чинності та підписання додаткової угоди /а.с. 4-9 т. 3/;
-комерційною пропозицією «Sevotech spol s.r.o.» від 15.09.2022, термін дії якої сплив 10.10.2022, тобто за день до підписання Контракту /а.с. 10 т. 3/;
-протоколу огляду від 06.11.2023 листа Держфінмоніторингу від 26.09.2023 щодо підозрілих фінансових операцій, зокрема зазначено, що бюджетні кошти, одержані «Sevotech spol s.r.o.» від ТОВ «Львівський арсенал» як передплата за Контрактом загалом у сумі 11,5 млн євро, у подальшому були перераховані компанії Poslovni Sustav Vitezit d.o.o. в якості оплати за об`єкт нерухомості (заводу по виготовленню боєприпасів, який перебуває у стані банкрутства) та на користь низки компаній нерезидентів та на інші рахунки компанії Poslovni Sustav Vitezit d.o.o., відкриті у Чеській Республіці /а.с. 11-28 т. 3/;
-протоколу огляду від 26.01.2024 мережі «Інтернет», а саме журналістського розслідування щодо обставин постачання боєприпасів за Контрактом, в ході якого журналіст зустрічалася з Особа 1, який повідомив про обговорення із ОСОБА_10 питань «відкату», вірогідно, під час постачання мінометних пострілів ТОВ «Львівський арсенал» для МОУ /а.с. 33-38 т. 3/;
-довіреності № 33 від 21.10.2022 директора ТОВ «Львівський арсенал» ОСОБА_9 щодо призначення ОСОБА_15 представником і агентом в країнах Європейського Союзу здійснювати будь-які дії та вчинки, а також використовувати всі повноваження на власний розсуд та відповідальність, спрямовані на пошук надійних партнерів для обговорення переддоговірних умов закупівлі на користь ТОВ «Львівський арсенал» /а.с. 149, 150 т. 1/;
-протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_8 від 05.04.2024, згідно з яким ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_8, що має широке коло знайомств серед постачальників зброї та запропонував допомогу із постачанням озброєнь в Україну, запропонував кілька знайомих постачальників та ОСОБА_8 познайомив ОСОБА_3 зі ОСОБА_9 . Також проводились перемовини із Особа 1. Зокрема, ОСОБА_3 сказав, що є пропозиція щодо мінометних мін і наполягав почати із ним перемовини. Також зазначається, що у листопаді 2022 року ОСОБА_8 та ОСОБА_3 відвідували підприємство «Sevotech spol s.r.o.», познайомились із керівництвом та домовились щодо проведення оплати у розмірі 10%, у подальшому відвідали у Хорватії завод «Elmech Sintermak d.o.o.», однак неофіційно, жодні документи щодо відвідування заводу не складали /а.с. 132-142 т. 4/;
-відомостей з Державної прикордонної служби України, згідно з якими ОСОБА_16 та ОСОБА_15 22.11.2022 перетнули державний кордон України у пункті пропуску «Краківець» одним автомобілем /а.с. 237-243 т. 2/;
-протоколу огляду від 30.01.2024 мобільного телефону ОСОБА_3, у якому виявлено листування останнього, зокрема, із абонентом « ОСОБА_18 », ймовірно Особа 1, щодо постачання товарів компанією «Sevotech spol s.r.o.», у т.ч. затримок у постачанні /а.с. 91-223 т. 3/, а також домовленостей щодо розподілу прибутку на 5 осіб, участі ОСОБА_3 в укладенні контракту із ТОВ «Львівський арсенал», що слідує із повідомлення ОСОБА_3 : «Знаєш, якось влітку ти мені сказав ОСОБА_19 ми поділимо все на 5 чол !! Приведи гроші! І я старався !! Мені в осоновному за тебе говорили погано… Але я це все не брав до уваги, і продовжував на тебе просував!! І я просунув їх!!! І виступав там особисто гарантом!!» /а.с. 187 т. 3/;
-інших, долучених до клопотання документів у їх сукупності та взаємозв`язку.
3.15.Дані, що містяться у наданих слідчій судді копіях матеріалів кримінального провадження № 42023000000000674 можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_3 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, та виправдовують подальше розслідування.
3.16.Отже, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні наведеного.
3.17.Водночас, слідча суддя зважає на алгоритм оцінки доказів слідчим суддею, встановлений ст. 94 КПК України, відповідно до якої слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку виключно в межах прийняття відповідного процесуального рішення.
3.18.Поряд з цим, порушені захистом питання щодо підозри виходять за межі її обґрунтованості, тобто, виправданості подальшого розслідування, натомість, потребують вирішення судом питання винуватості/невинуватості особи за результатами всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, на підставі оцінки кожного доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку.
Щодо наявності ризиків
3.19.Слідча суддя зауважує, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявним за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду
3.20.Такий ризик підтверджується тяжкістю передбаченого покарання за інкримінований підозрюваному ОСОБА_3 злочин, передбачений ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
3.21.Такий є особливо тяжким та карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.
3.22.Санкція цієї статті передбачає додаткове обов`язкове покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та конфіскацію майна.
3.23.Поряд з цим, звільнення від покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України в даному випадку не допускається, як і призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, як про це йдеться у ч. 1 ст. 69 КК України, за виключенням укладення угоди про визнання винуватості.
3.24.Отже, існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для підозрюваного бути засудженим на тривалий строк з примусовим відчуженням всього належного йому майна.
3.25.У судовому засіданні захисник зазначив, що ОСОБА_3 знятий із військового обліку, у зв`язку із чим на нього не поширюються впроваджені на території України обмеження перетину державного кордону громадянами України під час дії на її території правового режиму воєнного стану.
3.26.Так, встановлено, що підозрюваний під час воєнного стану чотири рази виїжджав з України /а.с. 237-243 т. 2/.
3.27.Слідча суддя бере до уваги, що в умовах збройної агресії російської федерації проти України велика кількість держав - партнерів України, запровадила особливі умови надання прихистку її громадянам, у т.ч. соціальне, матеріальне забезпечення.
3.28.На підставі викладеного, враховуючи наявність дійсного паспорта громадянина України для виїзду за кордон /а.с. 204 т. 1/, підозрюваний має можливість безперешкодно покинути територію України.
3.29.Поряд з цим, слідча суддя не виключає можливості нелегального перетину кордону ОСОБА_3, з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється. Очевидно, що в умовах, які існують в Україні, викликаних безпрецедентною військовою та нелюдською агресією російської федерації проти України, у підозрюваного збільшуються можливості для ухилення від органу досудового розслідування та суду. Адже у держави наразі з об`єктивних причин через дії російської федерації відсутні можливості належним чином контролювати його поведінку та місцезнаходження, а також державний кордон у місцях активних бойових дій.
3.30.З огляду на викладене, на переконання слідчої судді, продовжує існувати ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду.
3.31.Поряд з цим, сторона захисту покликалась, що після повідомлення про підозру, підозрюваний будь-яких дій, спрямованих на переховування від органу досудового розслідування та/або суду не вчиняв.
3.32.З цього приводу слідча суддя зауважує, що з 07.06.2024 по 16.11.2024 утримувався під вартою /а.с. 227-235 т. 1/, що об`єктивно перешкоджало реалізувати цей ризик, та лише з 04.12.2024 до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
3.33.Слід зазначити, що наразі кримінальне провадження перебуває на стадії ознайомлення із матеріалами досудового розслідування, що вказує на те, що зібраних під час досудового розслідування доказів достатньо для складання обвинувального акта.
3.34.Отже, кримінальне провадження зі стадії досудового розслідування перейде до стадії судового провадження, на якій вирішується питання винуватості підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, та у разі визнання винуватим - призначення покарання.
3.35.Відповідно, будучи обізнаним про увесь обсяг доказів, зібраних стороною обвинувачення на підтвердження винуватості підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, ймовірність переховування від органу досудового розслідування та/або суду може зрости.
3.36.Отже, наведені стороною захисту обставини щодо належної процесуальної поведінки підозрюваного не нівелюють існування такого ризику.
Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення
3.37.Слідча суддя вважає такий ризик не доведеним.
3.38.Прокурор покликався, що у виділеному кримінальному провадженні нині встановлюються всі учасники організованої групи, епізоди злочинів, місця перебування інших речей, предметів та документів, які можуть мати значення речових доказів у виділеному кримінальному провадженні.
3.39.Слід зауважити, що метою запобіжного заходу, як заходу забезпечення кримінального провадження, є забезпечення дієвості кримінального провадження.
3.40.Отже, передбачені у ст. 177 КПК України оцінюються, виходячи із можливостей підозрюваного їх реалізувати виключно у межах того кримінального провадження, у межах якого йому повідомлено про підозру.
3.41.Нині кримінальне провадження № 42023000000000674 перебуває на стадії ознайомлення сторони захисту із матеріалами досудового розслідування.
3.42.Як зазначено, умовою переходу кримінального провадження до цієї стадії є впевненість сторони обвинувачення у тому, що зібраних під час досудового розслідування доказів достатньо для складання обвинувального акта (ч. 1 ст. 290 КК України).
3.43.Це не виключає безумовно існування цих ризиків, втім, прокурор не навів обґрунтованих доводів щодо можливостей їх реалізації підозрюваним.
3.44.За відсутності таких, слідча суддя вважає такий ризик недоведеним.
Ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні
3.45.З цього питання слідча суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні.
3.46.Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
3.47.Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
3.48.Поряд з цим, за змістом ч. 11 ст. 615 КПК України як докази в суді можуть бути використані і показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану. Проте хід і результати такого допиту мають фіксуватися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
3.49.Тому, ризик впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом.
3.50.Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, яка вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).
3.51.Натомість, підозрюваний, будучи обізнаним про них, можливих свідків вчинення злочину, у силу тяжкості покарання, що йому загрожує, може впливати на зміст їх показань.
3.52.Поряд з цим, слідча суддя виходить також з того, що для здійснення тиску не обов`язково осіб знати особисто. Для цього достатньо, наприклад, того, що особі, якій загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, після ознайомлення з матеріалами справи, у т.ч. й цього клопотання слідчого, стануть відомі анкетні дані свідків.
3.53.Тому з метою уникнення покарання ОСОБА_3 може вчиняти дії, покликані на примушення їх до зміни показань чи до відмови від їх надання.
3.54.Отже, викладені обставини дають достатні підстави вважати, що існує ризик впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
3.55.Отже, встановлені в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.12.2024 ризики, а саме ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, ризик незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні наразі продовжують існувати.
Інші ризики
3.56.Сторона обвинувачення покликалась, що існують також ризики вчинення підозрюваним дій щодо (1) незаконного впливу на інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні; (2) перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; (3) вчинення іншого кримінальне правопорушення, продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.
3.57.Поряд з цим, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду, який 04.12.2024 ухвалив рішення щодо застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не встановили наявності таких ризиків, а будь-яких нових обставин, які б виникли після постановлення таких ухвал та вказували б, що підозрюваний має можливість реалізувати ці ризики, прокурор не навів.
3.58.Отже, наразі такі ризики не доведені.
Обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу
3.59.Відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК України підставою для завершення досудового розслідування є визнання зібраних під час досудового розслідування доказів достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, про що прокурор або слідчий, за погодженням прокурора, повідомляє сторону захисту та надає їй доступ до матеріалів досудового розслідування.
3.60.Отже, визначення моменту завершення досудового розслідування є дискреційним повноваженням слідчого, прокурора, яке, водночас, має бути здійснено у межах строків досудового розслідування, інакше - слідчий, прокурор зобов`язані закрити кримінальне провадження відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
3.61.Як зазначалось, у цьому кримінальному провадженні стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, надано стороні захисту доступ до матеріалів досудового розслідування. Отже, натепер кримінальне провадження перебуває на стадії ознайомлення стороною захисту із матеріалами досудового розслідування.
3.62.Водночас, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки досудового розслідування (ч. 5 ст. 219 КПК України).
3.63.Слідча суддя також враховує, що окрім ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження, необхідним є також складання обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, проведення інших процесуальних дій, пов`язаних із закінченням досудового розслідування для прийняття стороною обвинувачення кінцевого процесуального рішення за результатами досудового розслідування.
3.64.Отже, незважаючи на завершення досудового розслідування, воно є незакінченим, оскільки обвинувальний акт ще не складений і не направлений до суду, не прийняте інше кінцеве процесуальне рішення в цьому кримінальному провадженні.
3.65.За викладеного, слідча суддя доходить висновку, що прокурором доведена наявність обставин, які перешкоджають закінченню досудового розслідування і звернення з обвинувальним актом до суду до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу.
Щодо застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам
3.66.Відповідно до ст. 178 КПК України, слідча суддя враховує, що дії, які інкримінуються підозрюваному підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, тобто є кримінально караними. Описана у клопотанні та повідомленні про підозру фабула кримінальних правопорушень у сукупності з наданими стороною обвинувачення матеріалами досудового розслідування вказують на наявність вагомих доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з таким кримінальним правопорушенням.
3.67.Також покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, пов?язане із позбавленням волі та конфіскацією усього належного йому майна.
3.68.У судовому засіданні прокурор зазначив, що ОСОБА_3 раніше притягувався до кримінальної відповідальності в іншому кримінальному провадженні за вчинення особливо тяжкого злочину під час воєнного стану, однак даних на підтвердження зазначеного не надав, а тому такі покликання слідча суддя оцінює критично.
3.69.Поряд з цим, слідча суддя зважає, що сукупний розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 складає 1 340 465 698 грн.
3.70.Також, слідча суддя бере до уваги, що станом на день вирішення клопотання підозрюваному виповнилось 53 роки, він є фізичною особою - підприємцем /а.с. 84, 85 т. 5/.
3.71.Актуальних відомостей про стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків підозрюваного, в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, репутації підозрюваного, майнового стану підозрюваного слідчій судді не надано.
3.72.Виходячи з наведеного, слідча суддя вважає, що необхідно продовжити строк тримання під домашнім арештом підозрюваного ОСОБА_3 із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 у період доби з 23 год 00 хв по 06 год 00 хв, на строк два місяці, тобто, до 27.03.2025 включно, з обов`язком прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду.
3.73.Разом з тим, з урахуванням введення на території України воєнного стану, імовірність настання надзвичайних ситуацій воєнного, а також техногенного, природного характеру, а також імовірність погіршення стану здоров?я, слідча суддя вважає за можливе зробити виключення щодо перебування під домашнім арештом за умови настання таких обставин. Тому доцільним вбачається продовження домашнього арешту із забороною підозрюваному залишати житло у визначений цією ухвалою період доби за винятком необхідності отримання медичної допомоги, необхідності прямувати до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру.
3.74.Оцінюючи можливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, слідча суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, а саме застава, особиста порука та особисте зобов`язання не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
3.75.Застосування застави як основного запобіжного заходу відтерміновує можливість виконання такого заходу, що, з урахуванням установлених слідчою суддею ризиків, створює сприятливі умови для їх реалізації.
3.76.Особиста порука та особисте зобов`язання тим більше не зможуть належним чином забезпечити досягнення мети застосування запобіжного заходу. Адже, у випадку їх застосування, з огляду на встановлені слідчою суддею ризики, відсутні будь-які стримуючі стимули від неналежного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, а так само відсутній належний контроль за дотриманням відповідних процесуальних обов`язків.
3.77.Натомість, під час перебування особи під домашнім арештом працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного мають право з`являтися в житло цієї особи.
3.78.Тому, саме домашній арешт підозрюваного у визначений період доби є єдиним ефективним запобіжним заходом, здатним забезпечити ненастання встановлених слідчою суддею ризиків.
3.79.В іншому разі виконання обов`язків підозрюваного у кримінальному провадженні, де він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, фактично буде забезпечуватись виключно його власним бажанням.
3.80.Такий ступінь втручання у права підозрюваного виправданий завданнями кримінального провадження, до яких належить захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
3.81.Сторона захисту звертала увагу, що у зв`язку із необхідністю періодичного проходження реабілітації після раніше перенесеного захворювання, у підозрюваного є необхідність відлучатися із м. Києва. Водночас, необхідність одержання відповідного дозволу у прокурора, слідчого або суду, а також встановлена заборона покидати житло у визначений період часу не дають можливості цього зробити.
3.82.Слідча суддя також бере до уваги відсутність фактів відмови слідчого чи прокурора у наданні дозволу відлучитись за межі м. Києва.
3.83.Поряд з цим, слідчій судді не надано належного підтвердження обставин, на які покликається сторона захисту, які б дали змогу слідчій судді дійти висновку про необхідність зміни застосованого запобіжного заходу, у т.ч. в частині зміни місця перебування під час дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, необхідність застосування більш м`яких запобіжних заходів.
3.84.Отже, наразі такі аргументи сторони захисту необґрунтовані.
Щодо покладення обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України
3.85.З огляду на встановлені ризики, обставини, викладені в повідомленій підозрі та дані матеріалів клопотання, слід продовжити дію обов`язків, об`єктивна необхідність в яких доведена прокурором, на строк 27.03.2025 включно, а саме: (1) не відлучатися з міста Києва, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, окрім паспорта громадянина України.
3.86.Водночас, слідча суддя не знаходить підстав для продовження обов`язку носити електронний засіб контролю, позаяк у судовому засіданні сторона захисту повідомила, що такий не закріплювався підозрюваному. Водночас, про неналежну процесуальну поведінку підозрюваного за час попередньої дії ухвали слідчого судді про застосування домашнього арешту прокурор слідчій судді не повідомив.
3.87.Отже, дієвість кримінального провадження може бути досягнута і без обов`язку носити електронний засіб контролю.
3.88.Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються (ч. 7 ст. 194 КПК України).
3.89.З огляду на викладене, слідча суддя дійшла висновку про часткове задоволення клопотання прокурора.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 177, 178, 182, 183, 194-197, 199, 372 КПК України, слідча суддя
п о с т а н о в и л а:
Клопотання задовольнити частково.
Продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні № 42023000000000674 із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 у період доби з 23 год 00 хв по 06 год 00 хв, за винятком необхідності отримання медичної допомоги, необхідності прямувати до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, на строк два місяці, тобто, до 27.03.2025 включно, з обов`язком прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду.
Продовжити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_3, до 27.03.2025 включно, а саме таких:
-не відлучатися з міста Києва, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, окрім паспорта громадянина України.
В іншій частині клопотання відмовити.
Ухвалу про продовження строку застосування домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_3 .
Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням покладених на нього зобов`язань.
Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному та його захиснику.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до такої палати протягом п`яти днів з її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідча суддя ОСОБА_1