- Presiding judge (HACC AC): Pavlyshyn O.F.
Cправа №991/13907/24
Провадження №11-сс/991/66/25
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суддя-доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 лютого 2025 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
за участю:
представників ОСОБА_6 - адвокатів ОСОБА_7, ОСОБА_8,
прокурора ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08 січня 2025 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.01.2025 задоволено клопотання прокурора САП та накладено арешт на майно, вилучене під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1, а саме на мобільні телефони Apple iPhone 14 Pro Max та Apple iPhone 14 Pro.
Представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу з доповненням, у якій стверджує, що слідчий суддя постановив необґрунтовану ухвалу із порушенням вимог КПК України.
Посилається на такі обставини.
Слідчий суддя порушив вимоги п.п.1-9, 15, 21 ч.1 ст.7 КПК України, оскільки: здійснив збір доказів під час судового розгляду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ)про арешт мобільних телефонів, долучив до матеріалів клопотання, як докази, ряд документів, роздрукованих за його дорученням із судової системи «Діловодство Суду»; при поверненні ухвалою від 10.12.2024 первинно поданого детективом НАБУ клопотання, не вказав, що таке повертається для усунення недоліків і не встановив строк для їх усунення, передбачений ч.3 ст.172 КПК України.
Слідчий суддя не врахував, що: майно ОСОБА_6 - мобільні телефони Apple iPhone 14 Pro Max та Apple iPhone 14 Pro після закінчення 48 годин не повернуто; прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) подав клопотання про арешт майна через 15 діб після вилучення вказаних мобільних телефонів, з порушенням встановлених ч.5 ст.171 КПК України строків, не навів будь яких даних на підтвердження відповідності вилучених мобільних телефонів ознакам речових доказів, визначеним ч.1 ст.98 КПК України, а також наявності ризиківперетворення або знищення інформації яка на них міститься; ОСОБА_6 має статус адвоката, право на заняття адвокатською діяльністю якого зупинено, однак детективами НАБУ проведено обшук без участі представника Ради адвокатів регіону та вилучено мобільні телефони зінформацією, що є адвокатською таємницею.
Слідчий суддя не проаналізував висновки, викладені в узагальненні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження» від 07.02.2014.
Також, слідчий суддя не взяв до уваги, що ОСОБА_6 не має статусу підозрюваного, обвинуваченого чи засудженого у кримінальному провадженні, що у матеріалах клопотання відсутні відомості про проведений огляд телефонів за участю їх власника або його представника, про експертне дослідження телефонів та їх змісту.
Просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.01.2025 та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні №52023000000000600 від 01.12.2023, а саме мобільних телефонів Apple iPhone 14 Pro Max та Apple iPhone 14 Pro.
Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_6, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не з`явилися, про поважні причини свого неприбуття суд не повідомив. Згідно із ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. А тому апеляційна скарга розглядається без участі вказаної особи.
Представники ОСОБА_6 - адвокати ОСОБА_7, ОСОБА_8 у судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги адвоката ОСОБА_7, посилаючись на доводи, наведені у ній.
Прокурор САП ОСОБА_9 у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційноїскарги представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 .
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників ОСОБА_6 - адвокатів ОСОБА_7, ОСОБА_8, прокурора САП ОСОБА_9, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою.
У цьому провадженні встановлено такі обставини.
Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №52023000000000600 від 01.12.2023 за ч.5 ст.191, ч.3 ст.209 КК України.
За версією сторони обвинувачення службові особи Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - ДССЗЗІ, Держспецзв`язку) за попередньою змовою з представниками ТОВ «Захист та Охорона Сервіс», ТОВ «Кріон-М» та іншими задіяними компаніями вчинили розтрату грошових коштів державного бюджету України під час закупівлі безпілотних літальних апаратів марки «DJI Mavic 3» та «Autel EVO Max 4T» за завищеними цінами, та надалі вивели (легалізували) грошові кошти, які становили різницю між ринковою ціною на вказані БПЛА та їх закупівельною ціною, чим завдали шкоди державному бюджету України у особливо великих розмірах.
Також сторона обвинувачення вважає встановленим, що ОСОБА_6, обіймаючи посаду заступника Голови Держспецзв?язку, входив до Комісії Адміністрації Держспецзв?язку з розгляду документації із закупівель безпілотних систем іноземного виробництва, на підставі рішень якої Департамент забезпечення Держспецзв?язку уклав відповідні договори про закупівлю товару за державні кошти із ТОВ «Захист та Охорона Сервіс» та ТОВ «Кріон-М».
21.11.2024 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду надано дозвіл на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, з метою виявлення, зокрема, мобільних телефонів та сім-карт, що перебувають у користуванні ОСОБА_6 у тому числі з номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2, які зберегли на собі сліди вчинення злочину, за допомогою яких обговорювались обставини закупівель Держспецзв`язку БПЛА та БПАК.
27.11.2024 проведено обшук вказаного будинку. Відповідно до копії протоколу обшукувід 27.11.2024 детективами НАБУ вилучено мобільні телефони Apple iPhone 14 Pro Max та Apple iPhone 14 Pro.
27.11.2024 постановою детектива НАБУ вилучені мобільні телефони Apple iPhone 14 Pro Max та Apple iPhone 14 Pro визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №52023000000000600 від 01.12.2023.
06.01.2025 постановами детектива НАБУ призначено комплексні судові комп`ютерно-технічні експертизи та експертизи електронних комунікацій мобільних телефонів Apple iPhone 14 Pro Max та Apple iPhone 14 Pro.
28.11.2024 засобами поштового зв`язку детективом НАБУ первинно направлено до слідчого судді Вищого антикорупційного судуклопотання про арешт майна. Ухвалою слідчого судді від 10.12.2024 зазначене клопотання повернуто особі, яка його подала.
13.12.2024 клопотання про арешт зазначеного майна подано повторно прокурором САП.
Зважаючи на наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209 КК України, які є особливо тяжкими злочинами, на те, що вилучені мобільні телефони відповідають критеріям речових доказів, на необхідність проведення експертних досліджень з метою вирішення питань, які мають суттєве значення для досудового розслідування та належать до предмету доказування у даному кримінальному провадженні, а також враховуючи існування ризиків щодо знищення, приховування або втрати зазначених носіїв інформації, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна відповідає принципу розумності, є співрозмірним завданням кримінального провадження, забезпечить збереження речового доказу у кримінальному провадженні та не створюватиме негативних наслідків для третіх осіб.
Висновки слідчого судді відповідають положенням закону та встановленим обставинам, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.
Згідно із ч.5 ст.171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
У протоколі обшуку від 27.11.2024 зазначено час його закінчення - 09 година 30 хвилин. З урахування приписів абз.2 ч.5 ст.171 КПК України, 48-годинний строк для направлення до суду клопотання про арешт вилучених під час обшуку мобільних телефонів Apple iPhone 14 Pro Max та Apple iPhone 14 Pro спливав 29.11.2024 о 09 годині 59 хвилин.
Слідчим суддею встановлено, що первинно клопотання про арешт майна направлено детективом НАБУ до Вищого антикорупційного суду поштовим відправленням АТ «Укрпошта» 28.11.2024 о 16 год 26 хв за №0303516423520.
У зв`язку з цим, слідчий суддя правильно визначив, що стороною обвинувачення дотримано 48-годинного строку, встановленого абз.2 ч.5 ст.171 КПК України, а тому доводи апеляційної скарги про недотримання стороною обвинувачення приписів ч.5 ст.171 КПК України щодо подачі клопотання про арешт майна з порушення строку, неповернення вилучених мобільних телефонів після закінчення 48 годин визнаються колегією суддів безпідставними.
Згідно з ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
А тому, оскільки посилання в апеляційній скарзі на те, що ухвалою слідчого судді від 10.12.2024 у справі №991/13717/24 провадження №1-кс/991/13805/24 вказане клопотання повернуто особі, яка його подала, без зазначення, що таке повертається для усунення недоліків, відповідного строку згідно із ч.3 ст.172 КПК України, а також повторне подання прокурором САП клопотання про арешт майна не стосується обставин необхідності арешту майна та наявності ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, тобто підстав для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна, вказане посилання колегія суддів вважає помилковим.
Відповідно до абз.3 ч.2 ст.168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Згідно із протоколом обшуку, під час його проведення 27.11.2024 ОСОБА_6 відмовився надати детективам НАБУ паролі доступу до мобільних телефонів Apple iPhone 14 Pro Max та Apple iPhone 14 Pro або розблокувати їх для огляду, у зв`язку з чим детективи вилучили вказані мобільні телефони для проведення судових експертиз для подолання системи логічного захисту.
Відповідно до протоколу огляду від 06.01.2025, детектив НАБУ оглянув вилучені мобільні телефони та встановив, що для доступу до інформації, яка зберігається в пам`яті зазначених мобільних телефонів, вимагається введення паролів, що зумовлює необхідність у проведенні комплексних судових телекомунікаційних та комп?ютерно-технічних експертиз, з метою встановлення значення паролів доступу до мобільних телефонів, подальшого дослідження відомостей, які зберігаються в їх пам?яті і виявлення інформації, що має значення для досудового розслідування.
Постановами детектива НАБУ від 06.01.2025 призначено комплексні судові комп`ютерно-технічні експертизи та експертизи електронних комунікацій мобільних телефонів Apple iPhone 14 Pro Max та Apple iPhone 14 Pro. На вирішення експертам поставлені питання: чи наявна на мобільних телефонах система логічного захисту доступу до інформації, що зберігається на його вбудованому носії пам`яті, яка вимагає уведення ключа (коду, пароля, тощо); чи можливо скопіювати інформацію, яка зберігається на вбудованих носіях пам`яті мобільних терміналів систем зв`язку, доступ до яких пов`язаний із подоланням системи логічного захисту; якщо так, скопіювати інформацію на електронний носій інформації.
Вищенаведеним спростовується твердження апеляційної скарги про не проведення детективами НАБУ огляду мобільних телефонів та не проведення експертного дослідження.
Згідно із п.1, 2, 5, 6 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 3 ст.170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
З урахуванням вказаних положень закону, зважаючи на те, що у клопотанні прокурор САП просить накласти арешт на майно на підставі п.1 ч.2 ст.170 КПК України, з метою забезпечення збереження речових доказів, нерелевантними є посилання апеляційної скарги на те, що до майна ОСОБА_6 не може бути застосований арешт з підстав відсутності у нього статусу підозрюваного, обвинуваченого чи засудженого у кримінальному провадженні.
Приписами ч.1 ст.98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
А відтак, оскільки досудове розслідування проводиться щодо обставин розтрати грошових коштів службових осіб Держспецзв`язку під час закупівлі безпілотних літальних апаратів марки «DJI Mavic 3» та «Autel EVO Max 4T» за завищеними цінами, та надалі виведення (легалізації) грошових коштів, і завдання шкоди державному бюджету України у особливо великих розмірах (на думку сторони обвинувачення, приблизно 129,75 млн грн), ОСОБА_6 входив до Комісії Адміністрації Держспецзв?язку з розгляду документації із закупівель безпілотних систем іноземного виробництва, на підставі рішень якої Департамент забезпечення Держспецзв?язку уклав відповідні договори про закупівлю товару за державні кошти із ТОВ «Захист та Охорона Сервіс» та ТОВ «Кріон-М», правильним є висновок слідчого судді, що вилучені мобільні телефони можуть містити інформацію, яка має значення для кримінального провадження, у тому числі видалені файли, що мають значення для встановлення фактів чи обставин, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, тобто, можуть бути використані як докази у даному кримінальному провадженні.
У зв`язку з цим колегією суддів не береться до уваги голослівне твердження в апеляційній скарзі, що мобільні телефони не відповідають критеріям речових доказів, зазначеним у статті 98 КПК України.
Слідчим суддею встановлено, що вилучені під час проведення обшуку мобільні телефони можуть бути використані як доказ фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а не накладення арешту на них, враховуючи, що їх власником/володільцем є ОСОБА_6, який обіймаючи посаду заступника Голови Держспецзв?язку, входив до Комісії Адміністрації Держспецзв?язку з розгляду документації із закупівель безпілотних систем іноземного виробництва, та зважаючи, що причетність службових осіб Держспецзв?язку до вчинення кримінальних правопорушень встановлюється під час досудового розслідування даного кримінального провадження, може призвести до знищення, приховування вказаних носіїв інформації їх власником/володільцем з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності, що спричинить безповоротну їх втрату, а також втрату відомостей, що в них містяться.
А тому, доводи апеляційної скарги про те, що слідчий суддя не встановив ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, визнаються колегією суддів безпідставними.
У постанові Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 23.07.2024 у справі №199/732/19, провадження №51-7619км23, колегія суддів дійшла таких висновків.
Закон про адвокатуру чітко відрізняє адвоката від особи, яка зупинила або припинила адвокатську діяльність (див., наприклад, частину 3 статті 22, пункти 2 та 14 частини 1 статті 23), передбачаючи для них різний обсяг гарантій. Якщо гарантія збереження адвокатської таємниці чи імунітету від переслідування за дії, пов`язані з адвокатською діяльністю, продовжує діяти і для осіб, що зупинили або припинили практику, то інші гарантії призначені саме для забезпечення адвокатської діяльності, яку особа, що зупинила таку діяльність, здійснювати не вправі (частина 5 статті 31 Закону про адвокатуру). Таким чином, законодавство передбачає функціональні гарантії для адвоката, що призначені для забезпечення як прав осіб, яких він представляє, так і можливості безперешкодно і ефективно здійснювати адвокатську діяльність. Вступивши на державну службу або займаючись іншою діяльністю, яка є несумісною з адвокатською, особа зобов`язана зупинити адвокатську діяльність та не може розраховувати на збереження гарантій, притаманних адвокатській діяльності, оскільки погоджується підкорятися зовсім іншим правилам, які в багатьох аспектах несумісні з діяльністю адвоката. Саме для запобігання конфлікту відповідальності передбачено зупинення права на здійснення адвокатської діяльності. На особу, право якої на заняття адвокатською діяльністю припинено або зупинено відповідно до Закону про адвокатуру, не поширюються положення глави 37 КПК щодо особливого порядку кримінального провадження.
Слідчим суддею встановлено, що право на зайняття адвокатською діяльністю ОСОБА_6 зупинено, що він перебуває на державній службі.
Доказів наявності у вилучених телефонах інформації, отриманої ОСОБА_6 до 18.09.2020, тобто до зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю, апеляційному суду не подано.
Тому, колегія суддів вважає безпідставними твердження апеляційної скарги про порушення гарантій адвокатської діяльності ОСОБА_6 : проведення обшуку без участі представника Ради адвокатів регіону та вилучення мобільних телефонів в яких наявна інформація, що є адвокатською таємницею.
Також безпідставним визнається колегією суддів твердження в апеляційній скарзі, що слідчий суддя здійснив збір доказів під час судового розгляду клопотання детектива НАБУ про арешт мобільних телефонів, з посиланням на те, що слідчий суддя долучив до матеріалів клопотання, як докази, ряд документів, роздрукованих за його дорученням із судової системи «Діловодство Суду».
Так, згідно з ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
З матеріалів провадження вбачається, що матеріали, роздруковані за дорученням слідчого судді із судової системи «Діловодство Суду», стосуються виключно часу подання клопотання про арешт майна від 28.11.2024.
А відтак, оскільки вказана обставина не стосується ні даних, які мають бути зазначені в клопотанні про арешт майна, ні документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання про арешт майна, нема підстав вважати, що слідчим суддею здійснено збір доказів та порушено вимоги КПК України.
Відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус судді» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Таким чином, оскільки судами повинні враховуватись лише висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, посилання апеляційної скарги на узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження від 07.02.2014 колегією суддів не беруться до уваги.
Із положень ст.1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вбачається, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Будь-яке втручання державного органу в права осіб повинне забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (п.69, 73 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 23.09.1982 у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції»). Тобто повинне існувати обґрунтоване співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти.
Водночас, колегія суддів зазначає, що накладення арешту на мобільні телефони не є позбавленням права власності, а є лише тимчасовим його обмеженням, що не призведе до суттєвих наслідків, що можуть позначитися на інтересах власника майна, третіх осіб.
Оскільки досудове розслідування здійснюється за ч.5 ст.191, ч.3 ст.209 КК України, злочинів, що є особливо тяжкими, і яким ймовірно завдано збитки в сумі приблизно 129,75 млн грн, слід визнати, що арешт мобільних телефонів забезпечує справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, відповідає принципу розумності, є співрозмірним, виходячи із завдань кримінального провадження, і не покладає індивідуальний та надмірний тягар на власника.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що представник не позбавлений можливості в порядку, встановленому ст.174 КПК України, звернутись з клопотанням про скасування арешту та доводити, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба.
Щодо посилань апеляційної скарги на практику ЄСПЛ, колегія суддів зазначає, що саме лише цитування висновків, викладених у рішеннях ЄСПЛ, без зазначення у чому саме полягає порушення слідчим суддею приписів ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не вказує на не врахування слідчим суддею практики ЄСПЛ при накладенні арешту на майно.
Враховуючи наведене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст. 303, 376, 404, 407, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08 січня 2025 року - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4