- Presiding judge (HACC AC): Pavlyshyn O.F.
Cправа №991/205/25
Провадження №11-сс/991/92/25
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суддя-доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 лютого 2025 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
за участю:
захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 січня 2025 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.01.2025відмовлено у відкритті провадження за скаргою захисника ОСОБА_8, поданої в інтересах підозрюваного ОСОБА_6, на постанову заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_9 від 30.12.2024, якою відмовлено у задоволенні клопотання щодо визначення підслідності у кримінальному провадженні №52023000000000284 від 30.06.2023 за Головним слідчим управлінням Національної поліції України.
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, у якій стверджує про необґрунтованість ухвали, невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Посилається на такі обставини.
Слідчий суддя безпідставно посилався на приписи ст.303 КПК України,оскільки не врахував, що з огляду на незаконність вказаного процесуального рішення, має місце виключний випадок, який потребує здійснення обов`язкового судового контролю на підставі загальних засад кримінального провадження, визначених ч.1 ст.55 Конституції України, п.17 ч.1 ст.7 та ч.1 ст.24 КПК України, що встановлюють право на оскарження незаконних, необґрунтованих і немотивованих процесуальнихрішень. Вказаний виключний випадок впливає на право підозрюваного ОСОБА_6 на справедливий судовий розгляд, гарантоване Конституцією України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Слідчий суддя не взяв до уваги наявність підстав для скасування постанови керівника САП ОСОБА_9, оскільки, зважаючи на приписи ч.5 ст.110 КПК України, вказана постанова є очевидно незаконним процесуальним рішенням, у зв`язку з тим, що не містить власних мотивів і обґрунтування, і є абсолютно ідентичною постанові прокурора САП ОСОБА_10 від 14.11.2024.
Також слідчим суддею не враховано, що керівник САП ОСОБА_9 не надав оцінку доводам сторони захисту про не підслідність кримінального провадження №52023000000000284 від 30.06.2023 детективам Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), що висновок, викладений у постанові, про те що службовими особами ПАТ «Укрнафта», більше 50% статутного капіталу якого опосередковано належить державі, заподіяно шкоду, розмір якої у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, спростовується долученими до скарги доказами, що за відсутності хоча б однієї з умов, передбачених пунктами 1-3 ч.5 ст.216 КПК України, досудове розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000284 від 30.06.2023 не відноситься до компетенції детективів НАБУ.
Просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.01.2025 та постановити нову, якою направити скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 на постанову заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_9 про відмову у задоволенні клопотання щодо визначення підслідності від 30.12.2024 разом із матеріалами справи №991/205/25 на новий розгляд до Вищого антикорупційного суду.
Прокурор САП ОСОБА_10 подав заперечення на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги і залишити ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.01.2025 без змін.
Посилається на таке.
Слідчий суддя постановив законну і обґрунтовану ухвалу та прийшов до правильних висновків щодо того, що: питання віднесення кримінального провадження до підслідності певного органу досудового розслідування належить до виключних повноважень органів прокуратури і вирішується постановою відповідного уповноваженого прокурора; клопотання про зміну підслідності від 11.11.2024 розглянуте уповноваженим згідно ст.218 КПК України суб`єктом; постанова Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_9 про відмову у задоволенні клопотання про визначення підслідності у кримінальному провадженні №52023000000000284 від 30.06.2023 за Головним слідчим управлінням Національної поліції України не підлягає оскарженню на досудовому провадженні до слідчого судді згідно із положеннями ст.303 КПК України.
Представник САП у судове засідання не прибув. До початку судового розгляду у поданих запереченнях від 11.02.2025 прокурор САП ОСОБА_10 просив провести розгляд апеляційної скарги за відсутності уповноваженої особи САП.
Підозрюваний ОСОБА_6 будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.
Згідно із ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. А тому апеляційна скарга розглядається без участі вказаної особи.
У судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 підтримав свою апеляційну скаргу та надав пояснення, що аналогічні її доводам.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою.
У цьому провадженні встановлено такі обставини.
Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №52023000000000284 від 30.06.2023, за підозрою ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191 КК України.
Сторона захисту звернулась до заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_9 із клопотанням вих. №543-к/00675/2022-11573 від 11.11.2024 про передачу вказаного кримінального провадження за підслідністю до іншого органу досудового розслідування.
Постановою прокурора САП ОСОБА_10 від 14.11.2024 відмовлено у задоволенні клопотання захисника від 11.11.2024.
Надалі, захисник подав до Вищого антикорупційного суду скаргу на бездіяльність заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_9, як єдиного уповноваженого згідно із ст.218 КПК України суб`єкта, за виключенням Генерального прокурора, щодо нерозгляду клопотання сторони захисту у визначений ст.220 КПК України строк.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.12.2024 у справі №991/13104/24 частково задоволено скаргу захисника та зобов`язано заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_9 розглянути клопотання захисника від 11.11.2024.
Постановою заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_9 від 30.12.2024 відмовлено у задоволенні клопотання захисника від 11.11.2024 про визначення підслідності.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, захисник звернувся до Вищого антикорупційного суду зі скаргою на постанову заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_9 від 30.12.2024 про відмову у задоволенні клопотання захисника про визначення підслідності у кримінальному провадженні №52023000000000284 за Головним слідчим управлінням Національної поліції України.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Клопотання сторони захисту про визначення підслідності у кримінальному провадженні №52023000000000284 від 30.06.2023 за Головним слідчим управлінням Національної поліції України від 11.11.2024 розглянуте уповноваженим згідно ст.218 КПК України суб`єктом; рішення заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_9 про відмову у задоволенні вказаного клопотання не підлягає оскарженню на досудовому провадженні згідно із положеннями ст.303 КПК України.
Доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Частиною 1 ст.303 КПК України встановлено вичерпний перелік рішень, дії чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Відповідно до ч.2 ст.303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Із вищевказаних положень закону слідує, що постанова заступника Генерального прокурора - керівника САП про відому у задоволенні клопотання про передачу кримінального провадження за підслідністю до іншого органу досудового розслідування, як така, що не входить до встановленого ч.1 ст.303 КПК України переліку рішень, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, не може бути предметом судового контролю на стадії досудового розслідування, який здійснюється слідчим суддею.
Згідно з ч.4 ст.304 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
А відтак, оскільки скарга захисника подана на постанову, яка не підлягає оскарженню під час досудового розслідування відповідно до ч.1 ст.303 КПК України, слідчий суддя правильно відмовив у відкритті провадження за скаргою.
Доводи апеляційної скарги про наявність виключного випадку, а саме, що у зв`язку із очевидною незаконністю підслідності кримінального провадження №52023000000000284 від 30.06.2023 НАБУ, а також тим, що зважаючи на приписи ч.5 ст.110 КПК України, вказана постанова є очевидно незаконним процесуальним рішенням, а тому, щоб усунути порушення, слідчий суддя мав здійснити судовий контроль, керуючись загальними засадами кримінального провадження визнаються колегією суддів помилковими.
Згідно із ч.6 ст.9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Враховуючи, що положення ч.1 ст.303 КПК України чітко і однозначно регулюють питання обсягу рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, до яких оскаржувана стороною захисту постанова від 30.12.2024 не входить, немає підстав для застосування положень ч.6 ст.9 та ст.7 КПК України.
Відповідно до ч.5 ст.218 КПК України, спір про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності Національного антикорупційного бюро України, вирішує Генеральний прокурор або заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особа, яка виконує його обов`язки).
На виконання вимог закону, заступник Генерального прокурора - керівник САП ОСОБА_9 виніс постанову від 30.12.2024 про відмову у задоволенні клопотання про передачу кримінального провадження за підслідністю до іншого органу досудового розслідування.
А тому, враховуючи, що клопотання про зміну підслідності від 11.11.2024 розглянуте уповноваженим суб`єктом, про що той виніс відповідне процесуальне рішення - постанову, а також, що постанова від 30.12.2024 не підлягає оскарженню на досудовому провадженні згідно із положеннями ст.303 КПК України, доводи апеляційної скарги про невідповідність постанови вимогам ч.5 ст.110 КПК України визнаються колегією суддів неспроможними.
Крім того, колегія суддів відхиляє як безпідставне твердження апеляційної скарги про невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження, про те, що слідчий суддя не взяв до уваги надані стороною захисту докази, які могли істотно вплинути на них, оскільки слідчий суддя не здійснював розгляд скарги по суті, а відмовив у відкритті провадження згідно із положеннями ч.4 ст.304 КПК України.
Відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус судді» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Таким чином, оскільки судами повинні враховуватись лише висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, посилання апеляційної скарги на висновки, викладені в ухвалах Вищого антикорупційного суду та Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду колегією суддів не беруться до уваги.
Також колегія суддів вважає голослівним посилання в апеляційній скарзі на те, що слідчий суддя істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону, оскільки жодних обставин і фактів, які б це підтверджували, не наведено.
Частиною 1 ст.407 КПК України визначено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Підсумовуючи вказане, колегія суддів приходить до переконання про необґрунтованість апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та скасування ухвали слідчого судді, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст.404, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 січня 2025 року - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4