- Presiding judge (HACC AC): Chornenka D.S.
Справа № 991/607/25
Провадження №11-сс/991/110/25
слідчий суддя 1 інст. ОСОБА_1
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 лютого 2025 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5,
прокурора ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
підозрюваного ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 січня 2025 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в кримінальному провадженні №42023000000000674 від 20 квітня 2023 року стосовно підозрюваного ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
за ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України,
в с т а н о в и л а:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 січня 2025 року клопотання прокурора задоволено частково: продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №42023000000000674 із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 у період доби із 23 год 00 хв по 06 год 00 хв, за винятком необхідності отримання медичної допомоги, необхідності прямувати до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, на строк два місяці, тобто, до 27 березня 2025 року включно, з обов`язком прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду; не відлучатися з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України і в`їзд в Україну, окрім паспорта громадянина України. У задоволенні клопотання в іншій частині відмовлено. Судове рішення мотивоване тим, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України, продовжують існувати ризики, передбачені п.1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема: ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду; ризик впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні. Повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні клопотання, оскільки досудове розслідування є незакінченим: обвинувальний акт не складений і не направлений до суду, не прийняте інше кінцеве процесуальне рішення у цьому кримінальному провадженні. Застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, є недостатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки, оскільки при застосуванні більш м`яких запобіжних заходів виконання ним обов`язків у кримінальному провадженні, де він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, фактично буде забезпечуватись виключно його власним бажанням.
04 січня 2025 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду засобами поштового зв`язку надійшла апеляційна скарга захисника підозрюваного ОСОБА_8 - ОСОБА_9, в якій він просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора про продовження ОСОБА_8 строку домашнього арешту та покладення на нього обов`язків відмовити. Вважає, що матеріали клопотання прокурора не містять доказів обґрунтованості підозри ОСОБА_8 в інкримінованому йому злочині, а доводи про існування ризиків базуються лише на припущеннях. Сторона обвинувачення у повідомленні про підозру та у клопотанні про продовження строку домашнього арешту лише в загальному описала схему інкримінованих протиправних дій начебто злочинної групи, визначила роль кожного учасника цієї нібито злочинної групи, а також вказала дії, які свідчать про пособництво ОСОБА_8 у вчиненні злочину. Певні обставини, викладені у повідомленні про підозру та у клопотанні, суперечать одна одній, що свідчить про відсутність у діях ОСОБА_8 об`єктивної сторони злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, та те, що ОСОБА_8 не вчиняв жодних протиправних дій. Крім того, стороною обвинувачення не доведено наявність хоча б одного ризику, передбаченого п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України, що дає достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спроби ухилення від виконання покладених на нього процесуальних обов`язків. Незважаючи на воєнний стан та загальне обмеження для перетину кордону особами чоловічої статі, підозрюваний ОСОБА_8 мав право виїзду за кордон у будь-який час протягом досудового розслідування, оскільки знятий із військового обліку за станом здоров`я. При цьому, відповідною можливістю ОСОБА_8 не скористався, жодних дій, які б могли б свідчити про те, що він має намір переховуватися від правоохоронних органів або суду не вчиняв, що свідчить про відсутність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України. Також, у клопотанні не наведено, які саме речі та документи можуть бути приховані чи спотворені підозрюваним ОСОБА_8, оскільки за час проведення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні він не намагався спотворити чи приховати будь-які документи та речі, необхідні для розслідування, він не є службовою особою МОУ чи учасником ТОВ «Львівський арсенал», не має доступу до документів або речей цих юридичних осіб. Твердження сторони обвинувачення про створення штучних доказів є припущенням, яке протирічить об`єктивним обставинам. Таким чином, ризики, передбачені п.2, 4 ч.1 ст.177 КПК України стороною обвинувачення не доведені та не підтверджуються матеріалами кримінального провадження. Також, стороною обвинувачення не наведено жодних конкретних відомостей, на підставі яких вбачається наявність ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експерта у цьому кримінальному провадженні. Доводи сторони обвинувачення про наявність даного ризику тією обставиною, що у кримінальному провадженні триває проведення комп`ютерно-технічної експертизи, не може слугувати обґрунтуванням клопотання, оскільки, досудове розслідування завершено і наразі триває ознайомлення сторони захисту із матеріалами кримінального провадження, відповідно, жодні експертизи поза межами досудового розслідування проводитися не можуть. Доводи сторони обвинувачення про існування ризику вчинення ОСОБА_8 іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, оскільки підозрюваний має необхідність в отриманні джерела доходів для забезпечення життєдіяльності, отже може продовжити вчиняти аналогічні та інші кримінальні правопорушення, та може продовжити злочинну діяльність у сфері незаконного обігу зброї, ґрунтуються на припущеннях та не підтверджуються матеріалами кримінального провадження. Сторона обвинувачення не довела обґрунтованість повідомленої ОСОБА_8 підозри у вчиненні інкримінованого йому злочину та наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та слідчий суддя при постановленні ухвали не прийняв до уваги зазначені доводи сторони захисту, що призвело до ухвалення необґрунтованого рішення.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 доводи апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_8 підтримав позицію захисника, просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати, у задоволенні клопотання прокурора відмовити. Документи про зняття його з військового обліку має, але надати суду не може.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав, що рішення слідчого судді постановлено з урахуванням усіх обставин справи та у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, а тому просив рішення слідчого судді залишити без змін. Усі доводи сторони захисту були предметом розгляду слідчим суддею та їм надана правильна правова оцінка.
Захисник ОСОБА_9 в судове засідання не з`явився, відповідно до приписів ч.4 ст.405 КПК України його неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників апеляційного провадження, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів доходить таких висновків.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
На думку колегії суддів, слідчий суддя дотримався зазначених вимог закону.
Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п.9 ч.2 ст.131 КПК України).
Згідно з ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч.1 ст.177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ч.2 ст.177 КПК України).
Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3)недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як вбачається з матеріалів судової справи, 20 квітня 2023 року органом досудового розслідування внесено відомості до ЄРДР за №42023000000000674 із правовою кваліфікацією злочину - ч.5 ст.191 КК України (т.1 а.с.27).
05 червня 2024 у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_8 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України (т.1 а.с.205-222).
За версією органу досудового розслідування ОСОБА_8 підозрюється у пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах (1 340 465 698 грн), організованою групою, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України.
04 грудня 2024 до підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 у період доби із 23 год 00 хв до 06 год 00 хв за виключенням випадків отримання медичної допомоги та повітряної тривоги строком до 04 лютого 2025 року, але не більше строку досудового розслідування та покладено обов?язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України (т.5 а.с.32-54).
13 грудня 2024 року ОСОБА_8 вручено письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України (т.5 а.с.3-23).
За змістом повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, Особа 1 (матеріали відносно якої виділено в окреме провадження), будучи співвласником та членом наглядової ради іноземної компанії «Sevotech a.s.», яка до 04 листопада 2024 року мала найменування «Sevontech spol s.r.o.», зареєстрованої у Словацькій Республіці, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 14 серпня 2022 року, підтримуючи тісний зв?язок із засновником та директором хорватської компанії «WDG promet d.o.o.» ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 ), який залучений Особа 1 до вчинення кримінального правопорушення, створив і очолив організовану групу, до складу якої, використуючи зв?язки ОСОБА_8 (у подальшому, відповідно до довіреності №33 від 21 жовтня 2022 року - представник і агент в країнах Європейського союзу (далі - ЄС) ТОВ «Львівський арсенал»), за допомогою ОСОБА_12 (у подальшому заступник директора ТОВ «Львівський арсенал») залучив директора ТОВ «Львівський арсенал» ОСОБА_13, тимчасово виконуючого обов?язки директора Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони України (далі - МОУ) ОСОБА_14, яким в свою чергу до вчинення кримінального правопорушення залучено начальника управління військово-технічного співробітництва Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки МОУ ОСОБА_15, а також інших невстановлених на даний час осіб, які повинні були сприяти у вчиненні кримінальних правопорушень.
З метою забезпечення існування та функціонування організованої групи ОСОБА_14 та Особа 1 розробили єдиний злочинний план, спрямований на заволодіння державними коштами, з розподілом ролей та функцій кожного із учасників організованої групи на кожному етапі його реалізації.
Зокрема, ОСОБА_8 було відведено роль особи, яка будучи представником і агентом в країнах Європейського Союзу ТОВ «Львівський арсенал» мала забезпечити укладання контракту виключно із компанією «Sevotech spol s.r.o.», співвласником якої є його знайомий Особа 1, прийняти участь у фіктивному огляді товару (мінометних мін) на території заводу в Республіці Хорватія, маючи підстави для безперешкодного перетину кордону, забезпечувати мобільність учасників організованої групи для виїзду за кордон, та як особа, яка мала досвід роботи у правоохоронних органах, вжити заходів, спрямованих на конспірацію вчинення кримінального правопорушення.
До вчинення злочину було вирішено залучити ТОВ «Львівський арсенал», оскільки вказане підприємство є суб?єктом здійснення міжнародних передач товарів, про що зроблено відповідний запис за №3291.05 у Реєстрі суб?єктів здійснення міжнародних передач товарів Держекспортконтролю, має дозвіл на здійснення міжнародних передач товарів військового призначення на період воєнного стану.
ОСОБА_13, обіймаючи посаду директора ТОВ «Львівський арсенал», достовірно знаючи, що пропозиції ТОВ «Львівський арсенал» на закупівлю мінометних пострілів будуть погоджені МОУ, 14 серпня 2022 року здійснив укладення зовнішньоекономічного контракту №23/04/LAS з продавцем - юридичною особою «Sevotech spol s.r.o.», в особі директора громадянина Словацької Республіки ОСОБА_16 ( ОСОБА_17 ) на поставку мінометних пострілів у кількості 100 000 шт. Згідно зі специфікацією, що є невід`ємним додатком до контракту, країна походження товару - Республіка Хорватія.
13 вересня 2022 року Особа 1, з метою створення видимості можливості виконання контракту № 23/04/LAS, здійснив огляд товарів військового призначення на території хорватської компанії «Elmech Sintermak d.o.o.» за адресою: м.Мокріца, Республіка Хорватія. За результатами огляду Особа 1 зроблено фотознімки, які у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб направлені керівництву ТОВ «Львівський арсенал», яке у свою чергу направило їх до МОУ.
Надалі ОСОБА_13, на виконання порад ОСОБА_12 та ОСОБА_8, надіслав до МОУ комерційну пропозицію за №39/09-Р-9 від 26 вересня 2022 року на закупівлю мінометних пострілів, яка була доповнена листами №39/09-Р-13 від 04 жовтня 2022 року, №39/09-Р-13 від 04 жовтня 2022 року та №39/09-1-1 від 06 жовтня 2022 року, що були відповідно протокольно розглянуті та затверджені під контролем ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .
11 жовтня 2022 року ОСОБА_14 та ОСОБА_13, як наділені правом підпису особи, уклали державний контракт №403/1/22/317 на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення, а саме: мінометних пострілів калібру 120 мм у кількості 40 000 шт та мінометних пострілів калібру 82 мм у кількості 60 000 шт, загальна кількість 100 000 шт (далі - Контракт), який був складений та підписаний на умовах відтермінування і за обов`язковою участю суб`єкта господарювання ТОВ «Львівський арсенал», який міг здійснювати господарську діяльність відповідно до постанови КМУ №169 від 28 лютого 2022 року.
10 листопада 2022 року ОСОБА_14 та ОСОБА_13 із метою створення хибного уявлення виконання умов Контракту та документального підтвердження необхідності проведення оплати за контрактом, тобто забезпечення формальних умов для заволодіння коштами Міністерства оборони України, незважаючи на відсутність дозволу уповноваженого органу з експортного контролю Республіки Хорватія на виробника «Elmech Sintermak d.o.o.», уклали додаткову угоду до зазначеного контракту. Контракт і додаткова угода до нього №1 від 10 листопада 2022 року були погодженні ОСОБА_15 .
У подальшому ОСОБА_13 скерував до МОУ лист, яким запевнив, що у разі здійснення попередньої оплати за укладеними договорами до 10 листопада 2022 року, перша поставка товару відповідно до номенклатури буде здійснена до 10 грудня 2022 року.
Окрім того, в листопаді 2022 року ОСОБА_12 та ОСОБА_8 прибули разом із Особа 1 до Республіки Хорватія, де на території хорватської компанії «Elmech Sintermak d.o.o.» здійснили фіктивний повторний огляд товару, що у свою чергу повинно було стати підставою для наступного листування із МОУ з метою підтвердження нібито відсутності обставин умисного невиконання контракту, про що також було повідомлено ОСОБА_13, який у той же період часу перебував у м. Прага Чеської Республіки.
При цьому, ОСОБА_15, діючи під керівництвом та разом із ОСОБА_14, у порушення нормативних актів, які регулюють рух та погодження документів з фінансових питань у МОУ, 10 листопада 2022 року підготували та погодили проєкт рішення щодо здійснення попередньої оплати за державним контрактом №403/1/22/317 у розмірі 97% ціни контракту, що складає 1 340 465 698,00 грн та листом від 10 листопада 2022 року за №403/2/2/10012 направили його в адресу Міністра оборони України.
Таким чином, ОСОБА_14, діючи у складі організованої групи разом із Особа 1, ОСОБА_15, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_10, а також іншими невстановленими наразі особами, дії яких були об?єднані єдиним злочинним умислом, шляхом зловживання своїми службовими становищами, заволоділи державними коштами на загальну суму 1 340 465 698, 00 грн, що відповідно до примітки 4 статті 185 КК України є особливо великим розміром.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_8, у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України, підтверджується матеріалами кримінального провадження, яким слідчим суддею надано належну оцінку.
19 грудня 2024 року підозрюваному ОСОБА_8 вручено письмове повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023000000000674 від 20 квітня 2023 року (т.5 а.с.57-58).
Відповідно до ч.1, 2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим (ч.6 ст.181 КПК України).
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку домашнього арешту для прийняття законного і обґрунтованого рішення слідчий суддя повинен з?ясувати всі обставини, з якими пов?язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та умови, за яких таке продовження можливе.
Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя з?ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України. Також, слідчим суддею перевірено клопотання прокурора на відповідність вимогам закону, з?ясовано питання про те, чи підтверджується наявність, зазначених у клопотанні прокурора, підстав для продовження стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та постановлено ухвалу про його часткове задоволення.
З таким висновком слідчого судді погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки наявність обґрунтованість підозри підтверджується доданими до клопотання доказами, їм надана правильна оцінка слідчим суддею.
Також колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що наявні ризики, передбачені п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України. Ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду обумовлюється тяжкістю передбаченого покарання за інкримінований підозрюваному ОСОБА_8 злочин, передбачений ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України, який є особливо тяжким та карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років. Крім того, санкція цієї статті передбачає додаткове обов`язкове покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та конфіскацію майна, та, відповідно до ч.1 ст.69 КК України, звільнення від покарання з іспитовим строком відповідно до ст.75 КК України в даному випадку не допускається, як і призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за виключенням укладення угоди про визнання винуватості. При встановленні ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду слідчим суддею також враховано, що у ОСОБА_8 наявні дійсні паспорти громадянина України для виїзду за кордон (т.1 а.с.204), підозрюваний визнав наявність права безперешкодного виїзду за кордон. З огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8, не виключено можливості перетину ним кордону нелегального. Крім того, відповідно до інформації, наданої Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 10 листопада 2023 року №42255дн/24/11/1-2023/вс, підозрюваний ОСОБА_8 під час воєнного стану чотири рази виїжджав за межі України (т.2 а.с.237-243). Враховуючи, що наразі досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні завершено, але триває ознайомлення із матеріалами досудового розслідування, кримінальне провадження, разом з тим, остаточне рішення у кримінальному провадженні не постановлено.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слідчим суддею враховано встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні. Обґрунтовувати свої висновки суд може лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Ризик впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом. Незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, яка вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).
Зогляду на вагомі обставини, що доводять ризик переховування підозрюваного ОСОБА_8 від органу досудового розслідування та суду, тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки.
Слідчим суддею, під час постановлення судового рішення, також враховано обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема дані про особу підозрюваного, його вік, сукупний розмір шкоди, завданої злочином, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8, тому колегія суддів погоджується зі слідчим суддею щодо необхідності продовження строку запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_8 у вигляді домашнього арешту.
Доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення незаконного впливу на інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні; ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_8, оцінці не підлягають, оскільки такі ризики слідчим суддею визнані недоведеними.
Порушень вимог КПК України при постановленні ухвали слідчим суддею, які б могли вплинути на законність судового рішення, колегією суддів також не встановлено.
Згідно з ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право, у тому числі, залишити ухвалу без змін.
Керуючись ст. 131, 132, 176, 177, 181, 193, 194, 309, 370, 376, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 січня 2025 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27 січня 2025 року залишити без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4