УХВАЛА
20 березня 2025 року
м. Київ
справа № 991/4164/23
провадження № 61-16244св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
розглянув при попередньому розгляді справи у порядку письмового провадження справу за позовом Держави в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_2, про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вищого антикорупційного суду від 19 січня 2024 року у складі колегії суддів: Хамзіна Т. Р., Михайленко В. В., Мойсака С. М. та постанову Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 31 жовтня 2024 року у складі колегії суддів: Павлишина О. Ф., Никифорова А. С., Чорної В. В.,
ВСТАНОВИВ:
12 травня 2023 року прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Ткач І. М. в інтересах Держави звернувся до Вищого антикорупційного суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, у якому просив визнати необґрунтованим актив у виді нерухомого майна, а саме: житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 283,4 кв.м, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1478469212101, вартістю на день набуття 2 836 059 грн, земельну ділянку кадастровий номер 1210100000:03:155:0031, площею 0,0536 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 647931212101, вартістю на день набуття 64 436 грн; стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави частину вартості активу, визнаного необґрунтованим, у сумі 2 258 503,02 грн.
19 січня 2024 року Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення, залишене без змін постановою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 31 жовтня 2024 року, яким частково задовольнив позов. Визнав необґрунтованою частину активів у виді нерухомого майна вартістю 2 258 503,02 грн, а саме: житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 283,4 кв.м, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1478469212101, вартістю на день набуття 2 836 059 грн; земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:03:155:0031, площею 0,0536 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 647931212101, вартістю на день набуття 64 436 грн; стягнув з ОСОБА_1 у дохід держави частину вартості необґрунтованих активів у розмірі 2 258 503,02 грн.
05 грудня 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Вищого антикорупційного суду від 19 січня 2024 року та постанову Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 31 жовтня 2024 року, сформовану в системі «Електронний суд».
Крім цього, ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 через систему «Електронний Суд» подав до Верховного Суду клопотання, в якому просив проводити розгляд касаційної скарги в судовому засіданні з викликом сторін.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою, витребувано матеріали цивільної справи та зупинено виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення касаційного провадження.
31 грудня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Абзац другий частини першої даної статті визначає, що у разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом з огляду на встановлену необхідність таких пояснень.
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.
Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
З урахуванням категорії та складності справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду в складі п`яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник - адвокат Пащенко Вікторія Ігорівна, про розгляд касаційної скарги в судовому засіданні з викликом сторін, відмовити.
Справу за позовом Держави в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_2, про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вищого антикорупційного суду від 19 січня 2024 рокута постанову Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 31 жовтня 2024 року призначити до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
А. Ю. Зайцев
М. Ю. Тітов