- Presiding judge (HACC AC): Hlotov M.S.
Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/12451/24Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/229/25
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ
У Х В А Л А
08 квітня 2025 рокумісто Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2, розглянувши клопотання захисниці ОСОБА_3 про проведення судового засідання з розгляду апеляційних скарг захисників, поданих на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 березня 2025 року щодо відмови у задоволенні скарги на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_4 від 03 жовтня 2024 року у кримінальному провадженні №52016000000000380 у режимі відеоконференції,
В С Т А Н О В И В:
На 09 год. 00 хв 11.04.2025 призначене судове засідання з розгляду апеляційних скарг захисників, поданих на ухвалу слідчого судді щодо відмови у задоволенні скарги на повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_4 від 03.10.2024 у кримінальному провадженні №52016000000000380.
08.04.2025 суддею-доповідачем отримано, направлене електронною поштою 07.04.2025, клопотання захисниці ОСОБА_3 про проведення судового засідання із розгляду вищезазначених апеляційних скарг у відповідний день і час у режимі відеоконференції з її участю в судовому засіданні поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів. Клопотання мотивоване тим, що на території України введено воєнний стан, який продовжує діяти.
Вирішуючи зазначене клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконференції, суддя-доповідач виходить із того, що дійсно ст. 336 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/ надає можливість сторонам кримінального провадження приймати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (дистанційне судове провадження).
Із наведеного у вказаній нормі переліку вбачається, що введення законодавцем до кримінального процесуального закону положень п. п. 1, 4, 4-1, 5 ч. 1 ст. 336 КПК, які передбачають можливість проведення судових засідань у режимі відеоконференції, було обумовлено, з одного боку, необхідністю у ситуаціях, коли участь певних осіб у судовому розгляді є обов`язковою, скоротити строки кримінального провадження (підп. 6 п. 3 пояснювальної записки до проекту КПК), а з іншого боку, потребою створити умови, які дозволяли б забезпечувати людям, незалежно від їх майнового стану, місця проживання, стану здоров`я чи перебування в умовах дії складних життєвих обставин, можливість скористатися правом на безпосередню участь у розгляді їх справи судом, установленим законом.
Отже, необхідність проведення судового засідання у режимі відеоконференції, коли йдеться про підстави, передбачені п. п. 1, 4, 4-1, 5 ч. 1 ст. 336 КПК, має бути (1) обумовлена потребою скоротити строки судового провадження у ситуації, (2) коли без участі того, хто просить про відеоконференцію, проведення судового розгляду є неможливим, так як може (а) не дозволити суду правильно встановити обставини, об`єктивне з`ясування яких за відсутності такої особи в засіданні неможливе, та/або (б) призвести до порушення права людини, гарантованого п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини /далі- ЄКПЛ/, коли розгляд справи за участі певної особи є обов`язковим.
Водночас ураховуючи, що в ч. 1 ст. 336 КПК законодавець використав слово «може», то така норма кримінального процесуального закону закріплює не обов`язок, а право суду прийняти рішення стосовно проведення судового засідання чи засідань у режимі відеоконференції.
Суддя-доповідач виходить із того, що сам по собі факт введення воєнного стану на території України не вказує на необхідність забезпечити захисниці можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, враховуючи, що: (1) її участь у судовому засіданні не є обов`язковою, оскільки участь захисника в кримінальному провадженні, передбачена п. 8 ч. 2 ст. 52 КПК, та його присутність в судовому засіданні, про яку йдеться в ч. 4 ст. 405 КПК, це не одне і теж, і в цій справі суд повідомляв учасників кримінального провадження про судові засідання (наведене вказує на не обов`язковість їх присутності в розумінні ч. 2 ст. 111 КПК, а не викликав їх для участі в них - випадок, коли згідно з ч. 2 ст. 134 КПК участь є обов`язковою); (2) ОСОБА_3 не є єдиним захисником ОСОБА_4, а тому її відсутність не може: (а) вплинути на збільшення тривалості судового провадження; (б) унеможливити встановлення обставин, які підлягають з`ясуванню; (в) призвести до порушення прав людини, гарантованих п. 1 ст. 6 ЄКПЛ. Крім того, учасник кримінального провадження подає клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання (ч. 4 ст. 336 КПК). Можливості більш пізнього подання такого клопотання (за три чи за чотири дні до судового засідання або ін) кримінальний процесуальний закон не передбачає.
Зважаючи на наведене, захисниця ОСОБА_3 не навела обставин існування виняткової ситуації, у зв`язку із якою, необхідно провести апеляційний розгляд за її участі в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку з використанням її власних технічних засобів, а також звернулася з відповідним клопотанням поза межами визначеного КПК строку. Тому, в задоволенні клопотання слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 8, 9, 21, 110, 336, 369, 401, 405 Кримінального процесуального кодексу України, суддя
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання захисниці ОСОБА_3 щодо проведення в режимі відеоконференції судового засідання по справі №991/12451/24, призначеного на 11 квітня 2025 року о 09.00 год, залишити без задоволення.
Копію цієї ухвали направити ОСОБА_3 для відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: ОСОБА_2