- Presiding judge (HACC): Kryklyva T.H.
Справа № 991/10365/24
Провадження 1-кп/991/108/24
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.04.2025 Вищий антикорупційний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1 суддів за участі:ОСОБА_2 ОСОБА_3 секретаря судового засіданняОСОБА_4 прокурораОСОБА_5 обвинуваченого його захисника, адвокатаОСОБА_6 ОСОБА_7 обвинуваченогоОСОБА_8 його захисників, адвокатів обвинуваченого його захисника, адвоката обвинуваченого його захисника, адвокатаОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12 ОСОБА_13 ОСОБА_14
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду в місті Києві заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_8, адвоката ОСОБА_15, про відвід судді ОСОБА_2 та заяву прокурора про відвід судді ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від участі у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000547 від 02.11.2023, стосовно:
ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Кунашівка, Ніжинського району, Чернігівської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1
ОСОБА_8, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Києві, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2
ОСОБА_11, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Чуловичі, Городоцького району, Львівської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3
ОСОБА_13, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Києві, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4, проживає за адресою: АДРЕСА_5
кожен з яких окремо обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України,
ВСТАНОВИВ:
I. Історія провадження
1.1. На розгляді Вищого антикорупційного суду перебувають матеріали зазначеного кримінального провадження.
1.2. Протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 20.09.2024 для розгляду цього кримінального провадження визначеного суддю ОСОБА_1 .
1.3. Ухвалою суду від 23.09.2024 у цьому кримінальному провадженні призначене підготовче судове засідання, а ухвалою від 27.02.2025 ? судовий розгляд, який ухвалено здійснювати колегіально у складі трьох суддів: головуючого судді ОСОБА_1 та суддів ОСОБА_3, ОСОБА_2 .
1.3. 18.03.2025 від захисника обвинуваченого ОСОБА_8, адвоката ОСОБА_15, надійшла заява про відвід члена колегії ? судді ОСОБА_2 у зв`язку з порушенням встановленого порядку визначення судді-члена колегії для розгляду цього кримінального провадження. Зокрема, як стверджувала захисник, (1) ОСОБА_2 не входить до складу постійно діючої колегії суддів та не є резервною суддею для розгляду кримінальних проваджень по суті пред`явленого обвинувачення, у справах під головуванням судді ОСОБА_1, (2) у день визначення членів колегії у цій справі суддя ОСОБА_2 перебування на щорічному навчанні у НШСУ.
У зв`язку з цим у захисника існують припущення щодо втручання у автоматизований розподіл зазначеної справи під час визначення складу суду, що унеможливлює подальшу участь судді ОСОБА_2 у ній.
1.4. 08.04.2025 прокурор ОСОБА_5 заявив відвід суддям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з аналогічних підстав.
ІІ. Позиції сторін судового провадження
2.1. Прокурор заявлені відводи підтримав.
2.2. Обвинувачені та їх захисники відвід судді ОСОБА_2 підтримали. Щодо відводу судді ОСОБА_3 заперечували.
2.3. Судді ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з приводу заявлених їм відводів пояснень не надавали.
ІІІ. Мотиви та обґрунтування суду
Заслухавши думку учасників судового засідання, перевіривши доводи заяви про відвід, суд дійшов до таких висновків.
3.1. Встановлені судом обставини
Рішенням зборів суддів Вищого антикорупційного суду від 24.09.2024 № 3 затверджено персональний склад постійної колегії судді ОСОБА_1, до якої увійшли судді ОСОБА_3, ОСОБА_16, та резервні судді постійної колегії ? ОСОБА_17, ОСОБА_18 .
Згідно з протоколом автоматизованого визначення складу колегії суддів від 05.03.2025 для розгляду справи № 991/10365/24 під головуванням судді ОСОБА_1 визначено членів колегії ? суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Відповідно до звіту автоматизованого визначення складу колегії суддів в авторозподілі брали участь усі судді Вищого антикорупційного суду, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, з урахуванням: спеціалізації суддів, запровадженої зборами суддів; визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження кожного судді; недопустимості повторної участі судді у розгляді судової справи. При цьому для головуючого судді ОСОБА_1 не знайдено колегії з актуальним складом (т. 36, а.с. 138-141).
19.03.2025 з огляду на заявлений члену колегії ? судді ОСОБА_2 відвід, головуючий суддя ОСОБА_1 звернулась до керівника апарату Вищого антикорупційного суду із запитом щодо надання детальної інформації, в якому порядку 05.03.2025 здійснено автоматизоване визначення складу колегії суддів для розгляду цієї судової справи (т. 36, а.с. 129).
25.03.2025 за результатом проведеної перевірки начальником управління документообігу та організаційного забезпечення Вищого антикорупційного суду складено інформаційну довідку № 22-25-д, зі змісту якої вбачається, що дії особи, відповідальної за здійснення автоматизованого розподілу 05.03.2025 для визначення складу колегії суддів у справі № 991/10365/24, відповідали визначеному порядку функціонування АСДС. Зауважено, що в налаштуваннях АСДС станом на 05.03.2025, відповідно до рішень зборів суддів Вищого антикорупційного суду від 24.09.2024 № 3, було внесено постійно-діючу колегію суддів у складі: суддя-доповідач ОСОБА_1, судді-члени колегії: ОСОБА_3, ОСОБА_16 . Встановити причини визначення суддів-членів колегії не із числа персонального складу постійно-діючої колегії не вдалось (т. 36, а.с. 136).
У зв`язку з цим, 21.03.2025 Вищий антикорупційний суд звернувся з листом № 03.15.1-05/7/2025 до Державного підприємства «Інформаційні судові системи» для здійснення перевірки вказаних обставин (т. 36, а.с. 142).
Згідно з відповіддю Державного підприємства «Інформаційні судові системи» № 12875/25-ВХ від 24.03.2025 помилок у налаштуваннях колегії виявлено не було. Склади колегій не були враховані під час добору суддів-учасників колегії через можливий системний збій програмного забезпечення (т. 36, а.с. 143).
3.2. Правове регулювання
Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону. З метою дотримання цієї гарантії, за наявності підстав, передбачених статтями 75 та 76 КПК України, судді може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Відвід повинен бути вмотивованим (ст. 80 КПК України).
Разом з цим, п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України визначає, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні, зокрема, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
У постанові Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2017 «Про незалежність судової влади» зазначено, що суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.
Положення п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 (схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН № 2006/23 27.07.2006) орієнтують на те, що суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення.
В той же час, п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Частиною 5 статті 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У пункті 104 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» (Заява № 21722/11) від 27.05.2013 зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (1) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (2) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
Також у пункті 66 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» (заява N 7577/02) від 03.05.2007 зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі ? тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію ? тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини в справі «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що «стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
Отже, при вирішенні питання про відвід судді або складу суду необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо порядку формування складу суду у цьому кримінальному провадженні.
3.2. Щодо дотримання суб`єктивного критерію
Так, суб`єктивна неупередженість стосується особистих переконань та поведінки самого судді.
Статтею 8 чинного Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII встановлено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. Суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.
Оцінюючи наявність обґрунтованих підстав для відводу членів колегії ? суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, колегія суддів дійшла переконання про відсутність підстав стверджувати, що під час автоматизованого визначення зазначених суддів, останні виявили свою власну зацікавленість, або ж вчиняли втручання у процес обрання їх як членів для розгляду цієї справи.
Ба більше, як було встановлено судом, обрання до складу колегії зазначених суддів було пов`язане з системним збоєм програмного забезпечення. Наведене підтверджується інформаційною довідкою № 22-25-д від 25.03.2025 та листом Державного підприємства «Інформаційні судові системи» № 12875/25-ВХ від 24.03.2025.
Ураховуючи, що презумпція особистої неупередженості особи діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного, суд висновує про відсутність порушення суб`єктивного критерію під час обрання складу суду для розгляду цієї справи.
3.3. Щодо дотримання об`єктивного критерію
За змістом ч. 4, 5 ст. 35 КПК України кримінальне провадження, розгляд якого відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів, в обов`язковому порядку розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою та/або її окремою підсистемою (модулем) суддя-доповідач. Персональний склад постійних колегій суддів визначається зборами суддів відповідного суду строком на один рік.
Відповідно до п. 3 ст. 15 Закону України «Про судоустрій і статус судів» та ч. 1 ст. 35 КПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна (автоматизована) система (далі ? ЄСІТС).
Однією зі складових підсистем ЄСІТС є модуль автоматизованого розподілу справ.
Відповідно до п. 3.1. Положення про АСДС, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 (у ред. зі змінами) № 30, до підключення до модуля автоматизованого розподілу справ та інших підсистем, використання яких є обов`язковим для його роботи в судах, застосовуються норми Положення про АСДС у редакції, затвердженій рішенням Ради суддів України від 15.09.2016, та Засади використання АСДС, затверджені рішенням зборів суддів відповідного суду.
Так, автоматизований розподіл між суддями відбувається за такими правилами:
(1) судові справи розподіляються між суддями, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, з урахуванням, зокрема, складу постійних колегій у разі колегіального розгляду справи та складу судових палат (за їх наявності) (п. 2 Розділу ІІ Засад використання АСДС Вищого антикорупційного суду, чинних станом на 05.03.2025);
(2) із загального списку суддів визначаються судді, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу; для суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється розрахунок коефіцієнтів навантаження; із числа суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу з урахуванням визначених автоматизованою системою коефіцієнтів навантаження здійснюється визначення судді для розгляду конкретної судової справи за принципом випадковості (пп. 2.3.4. Положення про АСДС у редакції, чинній станом на 05.03.2025);
(3) при автоматизованому розподілі судових справ, які підлягають колегіальному розгляду, можливість розподілу судді судових справ, які надійшли у разі направлення судді на навчання, підвищення кваліфікації, для участі в семінарських заняттях, діяльності органів суддівського самоврядування, Вищої ради правосуддя тощо без відбуття у відрядження (за наявності наказу Голови суду) (п. 6 Розділу ІІ Засад використання АСДС Вищого антикорупційного суду, чинних станом на 05.03.2025).
З наведеного убачається, що у разі колегіального розгляду члени-колегії суддів обираються з числа постійної колегії суддів, до складу якої входить суддя-доповідач.
При цьому такий член колегії може бути обраний для розгляду конкретної справи незалежно від перебування на навчанні, чи підвищенні кваліфікації.
Також під час автоматизованого обрання судді із загального списку суддів, уповноважених для розгляду тієї чи іншої справи, авторозподіл відбувається за принципом випадковості, з урахуванням спеціалізації, коефіцієнту навантаження тощо.
Як було встановлено судом, суддя ОСОБА_3 і головуючий у справі ? суддя ОСОБА_1 є членами постійної колегії суддів Вищого антикорупційного суду, визначеної зборами суддів Вищого антикорупційного суду від 24.09.2024.
Натомість суддя ОСОБА_2 не входить до складу ані постійної, ані резервної колегії, де головуючим є суддя ОСОБА_1 .
Отже, автоматизоване обрання члена-колегії ? судді ОСОБА_2 для розгляду зазначеного кримінального провадження відбулось без урахування персонального складу постійних колегій, однак з урахуванням п. 6 Розділу ІІ Засад використання АСДС Вищого антикорупційного суду).
Крім того таке обрання відповідало принципу випадковості і ймовірного обрання іншого судді, оскільки авторозподіл здійснювався між усіма суддями Вищого антикорупційного суду, за виключенням тих, які не мали відповідної спеціалізації та здійснювали судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у цьому кримінальному провадженні під час досудового розслідування.
Таким чином, хоча суддя ОСОБА_2 не є членом постійної колегії, яка була визначена зборами суддів Вищого антикорупційного суду від 24.09.2024, втім її обрання відбулось з дотриманням принципу випадковості і ймовірності, як основних правил, за яким відбувається автоматизований розподіл судових справ та з урахуванням п. 6 Розділу ІІ Засад використання АСДС Вищого антикорупційного суду.
Водночас варто наголосити, що тест на об`єктивний сумнів, серед іншого, вимагає визначити, чи мають встановлені судом обставини та факти таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд міг бути небезстороннім.
На переконання колегії суддів, та обставина, що суддя ОСОБА_2 була визначена для розгляду цієї справи без урахування ч. 4, 5 ст. 35 КПК України та п. 2 Розділу ІІ Засад використання АСДС Вищого антикорупційного суду, чинного на момент авторозподілу через системний збій, хоча і не доводить формування складу суду у незаконний спосіб, проте може викликати в стороннього спостерігача обґрунтовані побоювання у його незалежності та безсторонності.
З цього приводу варто зазначити, що метою процесуального інституту відводу є забезпечення довіри громадськості до судової системи та демонстрація того, що судді віддані принципам незалежності та справедливості.
У низці своїх рішень Європейський суд з прав людини зазначає, що «навіть видимість може мати певне значення».
У контексті проаналізованих судом заяв суд ураховує, що встановлений судом факт можливого збою програмного забезпечення під час визначення члена колегії суддів ОСОБА_2, яка не входить до діючої постійної колегії, є об`єктивно виправданими для того, аби у стороннього спостерігача склалось враження, що процес, який відбувається у цій справі, є необ`єктивний.
До того ж, відвід судді ОСОБА_2 був ініційований одночасно і стороною захисту, і стороною обвинувачення.
Вочевидь, така позиція сторін також може мати вплив на погляд ззовні стороннього спостерігача на предмет того, чи було забезпечено об`єктивний та незалежний розгляд цього кримінального провадження.
3.4. Висновки суду
Пунктом четвертим частини першої статті 75 КПК України визначено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Оскільки формування складу суду без урахування постійної колегії суддів для розгляду цієї справи достатня для того, щоб говорити про порушення видимості безсторонності, суддя ОСОБА_2 підлягає відводу.
Щодо відводу судді ОСОБА_3, заявленого прокурором, суд зазначає, що автоматичне визначення судді ОСОБА_3 членом колегії для розгляду цієї судової справи відбувалося відповідно до чинної на той момент редакції Засад Вищого антикорупційного суду, із урахуванням того, що він є членом постійної колегії судді ОСОБА_1 .
Це питання вже було предметом розгляду суду під час вирішення заяви судді ОСОБА_3 про самовідвід і оцінка йому надана в ухвалі від 11.03.2025 (т. 13, а.с. 178-181).
За таких обставин, оскільки прокурором не наведено будь-яких додаткових об`єктивних даних та обставин, які б вказували на неможливість участі судді ОСОБА_3 у розгляді цього кримінального провадження, у його відводі належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 80-82, 372, 376 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_8, адвоката ОСОБА_15 та прокурора ОСОБА_5 про відвід судді ОСОБА_2, ? задовольнити.
2. Відвести суддю ОСОБА_2 від участі у кримінальному провадженні № 52023000000000547 від 02.11.2023 щодо ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_13, кожен з яких окремо обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України.
3. Матеріали цього провадження передати для проведення повторного автоматизованого розподілу цієї справи з метою заміни відведеного члена колегії іншим суддею.
4. У задоволенні заяви прокурора ОСОБА_5 про відвід судді ОСОБА_3 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Головуючий суддя СуддіОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3