- Presiding judge (HACC): Kryklyva T.H.
Справа № 991/10365/24
Провадження 1-кп/991/108/24
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.04.2025 Вищий антикорупційний суд у складі:
головуючого судді суддівОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 за участі: секретаря судового засіданняОСОБА_4 прокурораОСОБА_5 обвинуваченого його захисника, адвокатаОСОБА_6 ОСОБА_7 обвинуваченогоОСОБА_8 його захисника, адвоката обвинуваченого його захисника, адвоката обвинуваченого його захисника, адвокатаОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12 ОСОБА_13
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду в місті Києві клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків покладених на обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_12, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, поданих у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000547 від 02.11.2023, стосовно:
ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Кунашівка, Ніжинського району, Чернігівської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,
ОСОБА_8, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Києві, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2,
ОСОБА_10, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Чуловичі, Городоцького району, Львівської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3,
ОСОБА_12, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Києві, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4, проживає за адресою: АДРЕСА_5
кожен з яких окремо обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України,
ВСТАНОВИВ:
I. Історія провадження
1.1. На розгляді Вищого антикорупційного суду перебувають матеріали зазначеного кримінального провадження.
1.2. Ухвалою суду від 23.09.2024 у цьому кримінальному провадженні призначене підготовче судове засідання, а ухвалою суду від 27.02.2025 ? судовий розгляд.
1.3. 02.04.2025 від прокурора надійшло клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України:
У клопотанні прокурор просив суд продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6, а саме:
- утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 ;
- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Потребу у продовженні строку дії зазначених обмежувальних заходів прокурор пояснював продовженням існування ризиків переховування від органів досудового розслідування та/або суду та незаконного впливу на свідків.
Ризик переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та/або суду прокурор обґрунтовував: тяжкістю покарання, що загрожує ОСОБА_6 у випадку доведення його винуватості; широким колом знайомств і зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, які він може використати з метою переховування, у тому числі для залишення території України; наявністю у нього паспорту для виїзду за кордон; можливістю перетину державного кордону, що пов`язана з невизначеністю на пунктах пропуску у прикордонних територіях та неналежним контролем за всією ділянкою державного кордону, що зумовлене військовою агресією зі сторони рф; непоширенням на обвинуваченого обмежень щодо виїзду за межі України, запроваджених у зв`язку з воєнним станом, з огляду на його вік; офіційним доходом обвинуваченого, який надає йому можливість вільно змінювати місце свого проживання.
Ризик незаконного впливу на свідків прокурор обґрунтовував: практичною спроможністю впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки більшість з них є працівниками апарату Київського апеляційного суду; використанням широкого кола знайомств, зв`язків, соціального статусу та авторитету, набутих під час здійснення професійної діяльності, які дають ОСОБА_6 можливість впливати на інших свідків з метою зміни раніше наданих показань, надання суперечних показань або відмови від їх дачі.
У зв`язку з наведеним, з метою здійснення дієвого контролю за поведінкою ОСОБА_6 та гарантуванню дотримання установлених судом обмежень, ураховуючи відомості про особу обвинуваченого, характер вчиненого кримінального правопорушення, просив продовжити строк дії раніше визначених обов`язків.
1.4. 02.04.2025 від прокурора надійшло клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_12 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України
Так, у клопотанні прокурор просив суд продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_12, а саме:
- утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 ;
- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Необхідність у продовженні строку дії раніше обраних обов`язків прокурор пояснював продовженням існування ризиків переховування від органів досудового розслідування та/або суду та незаконного впливу на свідків.
Ризик переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та/або суду прокурор мотивував: суворістю можливого покарання, яке загрожує ОСОБА_12 у разі доведення його винуватості; широким колом знайомств і зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, які він може використати з метою переховування, у тому числі для залишення території України; наявністю паспорту для виїзду за кордон; минулим досвідом перетину кордону; невизначеністю на кордонах України та належним контролем з боку прикордонної служби на пропускних пунктах, що пов`язано з військовою агресією рф; майновим станом обвинуваченого, який надає йому фінансову можливість залишити межі України та залишатися за кордоном протягом тривалого часу.
Ризик незаконного впливу на свідків прокурор обґрунтовував тим, що: більшість свідків є працівниками апарату Київського апеляційного суду і обвинувачений, маючи широке кола знайомств, зв`язків, соціальний статус та авторитет, може їх використовувати з метою впливу на свідків для зміни, викривлення наданих ними під час досудового розслідування показань, або відмови їх надання суду.
На думку прокурора, наведене виправдовує потребу у продовженні ОСОБА_12 строку дії обов`язків, покладених на нього відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки це найефективніше сприятиме забезпеченню належної процесуальної поведінки обвинуваченого та гарантуванню дотримання установлених судом обмежень.
ІІ. Позиції сторін судового провадження
2.1. Прокурор клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_12 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, підтримав з мотивів, викладених у них.
2.2. Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник, адвокат ОСОБА_7, щодо клопотання прокурора заперечували та просили суд відмовити у його задоволенні. Вказали, що визначений ОСОБА_6 розмір застави здатен є достатнім заходом, аби сприяти його належній поведінці.
2.3. Обвинувачений ОСОБА_12 та його захисник, адвокат ОСОБА_13, щодо клопотання прокурора заперечували. Повідомили, що прокурор безпідставно посилається на майновий стан ОСОБА_12 як на обґрунтування ризику переховування, з огляду на те, що його рахунки арештовані.
ІІІ. Мотиви та обґрунтування суду
Заслухавши думку учасників судового засідання, перевіривши доводи поданих клопотань, суд дійшов до таких висновків.
3.1. Правове регулювання та межі судової оцінки
Положення ч. 5 та ч. 6 ст. 194 КПК України визначають правові підстави та надають перелік обмежувальних заходів (обов`язків), які покладаються на підозрюваного, обвинуваченого одночасно із застосуванням запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою.
В силу частини сьомої цієї статті такі обов`язки можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.
Зі змісту ст. 199 КПК України слідує, що суд продовжує строк дії відповідних обов`язків лише у разі, якщо прокурор доведе, що заявлені ним ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують подальше застосування покладених на особу обов`язків.
3.2. Щодо клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 .
3.2.1. Встановлені судом обставини
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.12.2023 до ОСОБА_6 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 4 997 608 грн та покладенням таких обов`язків: 1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; 2) не відлучатись із м. Києва, в якому проживає, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та свідками: ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 ; 5) здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України та в`їзд до України; 6) носити електронний засіб контролю.
08.12.2023 за ОСОБА_6 була внесена застава.
У подальшому строк дії покладених на ОСОБА_6 обов`язків у вигляді утримання від спілкування зі свідками та здати на зберігання паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України та в`їзд до України, востаннє ? ухвалою від 12.02.2025.
3.2.2. Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду
Згідно з відомостями обвинувального акта ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України, яке згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належить до особливо тяжких злочинів.
При цьому зазначене кримінальне правопорушення приміткою до ст. 45 КК України віднесене до корупційних, що виключає застосування інститутів звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК України) та призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом (ч. 1 ст. 69 КК України).
На переконання суду, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
Такими факторами у цьому кримінальному провадженні є: 1) час перебування на посаді судді, за який він міг набути широке коло зв`язків серед співробітників різних державних та правоохоронних формувань, використовуючи які може реалізувати ризик втечі та ухилення від суду; 2) офіційний дохід ОСОБА_6, отриманий на посаді судді апеляційного суду.
Кожна окремо з цих обставин не є вирішальною при оцінці ризику переховування, однак у своїй сукупності вони є достатньо вагомими, а тому переконують суд в актуальності ризику можливого переховування обвинуваченого від суду.
Водночас, ураховуючи стадію здійснення цього кримінального провадження, суд констатує підтвердження прокурором виключно ризику переховування від суду, оскільки стадія досудового розслідування була завершена складанням обвинувального акта. На цьому суд неодноразово зауважував у своїх ухвалах, втім така вказівка суду вчергове залишається проігнорованою з боку прокурора.
3.2.3 Ризик впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні
Аналізуючи доводи прокурора щодо продовження існування наведеного ризику, суд у першу чергу виходить із передбаченої кримінальним процесуальним законом процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні.
Так, в силу засади безпосередності дослідження судом показань, яка регламентована ст. 23 КПК України, та відповідно до визначених у ст. 224 КПК України правил проведення допиту в суді, під час судового розгляду суд отримує показання усно шляхом допиту особи у судовому засіданні. Порушення зазначених імперативних вимог, як правило, має наслідком недопустимість як доказу відомостей, що містяться у відповідних показаннях.
Водночас, з огляду на закріплений у ст. 290 КПК України порядок ознайомлення захисту з матеріалами досудового розслідування, зокрема, з показаннями допитаних стороною обвинувачення осіб, очевидно, що обвинувачений може бути обізнаний із персональними даними свідків та змістом їх позасудових показань.
Зазначене у поєднанні із посадою судді, яку обіймав обвинувачений ОСОБА_6 у Київському апеляційному суді, вказує на існування у нього потенційної можливості впливу як безпосередньо так і через інших на осіб, яким відомі обставини вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Наведене дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу зі сторони обвинуваченого на зазначених у клопотанні прокурором свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань, а відтак - спотворення доказів у справі.
3.2.4. Висновки суду
Ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу, повинні кореспондувати обов`язкам обвинуваченого, строк дії яких просив продовжити прокурор.
З огляду на висновки суду, ризики переховування обвинуваченого від суду та незаконного впливу на свідків продовжують існувати. Цим ризикам відповідають обов`язки обвинуваченого утримуватися від спілкування зі свідками та здати на зберігання паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Ураховуючи наведені мотиви, клопотання прокурора підлягає задоволенню.
3.3. Щодо клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_12 .
3.3.1. Встановлені судом обставини
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.12.2023 до ОСОБА_12 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 2 500 000 грн та покладенням таких обов`язків: 1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; 2) не відлучатись із м. Києва, в якому проживає, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_10 та свідками: ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 ; 5) здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України та в`їзд до України; 6) носити електронний засіб контролю.
07.12.2023 за ОСОБА_12 була внесена застава, зокрема:
- ОСОБА_26 у розмірі 800 001, 00 грн (т. 8, а.с. 47 звор.);
- ОСОБА_27 у розмірі 625 001,00 грн (т. 8, а.с. 48);
- ОСОБА_28 у розмірі 300 001,00 грн (т. 8, а.с. 48 звор.);
- ОСОБА_13 у розмірі 387 501,00 грн (т. 8, а.с. 49);
- ОСОБА_29 у розмірі 387 501,00 грн (т. 8, а.с. 49 звор.).
У подальшому строк дії покладених на ОСОБА_12 обов`язків, а саме утримуватися від спілкування зі свідками та здати на зберігання паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну неодноразово продовжувався, востаннє ? ухвалою від 12.02.2025.
3.3.2. Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду
Першочергово суд зазначає, що з огляду на стадію здійснення цього кримінального провадження, суд констатує продовження існування виключно ризику переховування від суду, оскільки стадія досудового розслідування була завершена складанням та направленням до суду обвинувального акта.
На думку суду ризик переховування обвинуваченого від суду досі є реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_12, суворість можливого покарання, неможливість застосування «пільгових» інститутів кримінального права у випадку визнання його винуватим у вчинені інкримінованого діяння.
Так, ОСОБА_12 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України. Санкція цього закону про кримінальну відповідальність відносить інкримінований злочин до особливо тяжких злочинів, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Крім того ст. 368 КК України є корупційним злочином, що унеможливлює застосування положень про призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, звільнення від відбування покарання з випробуванням тощо.
Отже, усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності у випадку визнання його винуватим у майбутньому, обвинувачений може вчиняти дії, спрямовані на переховування від суду.
Крім того, суд бере до уваги час перебування ОСОБА_12 на посаді судді, за який він міг набути широке коло зв`язків серед співробітників різних державних та правоохоронних формувань, використовуючи які може реалізувати ризик втечі та ухилення від суду.
Також варто враховувати, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом № 2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з 05 год 30 хв 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який відповідним Указом Президента України продовжено до 09.05.2025.
Водночас, попри існуючі наразі обмеження щодо перетину державного кордону чоловіками призовного віку, суд, ураховуючи вік обвинуваченого, не виключає можливість здійснювати перетин кордону навіть в умовах воєнного стану у незаконний спосіб.
Ураховуючи, що кримінальне провадження не є статичним, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки обвинуваченого, співставлення можливих негативних для обвинуваченого наслідків переховування у вигляді можливого ув`язнення у майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі робить цей ризик достатньо високим.
Стосовно посилань прокурора на майновий стан обвинуваченого ОСОБА_12, як на обґрунтованість ризику втечі, суд зауважує, що відповідно до відомостей, повідомлених захисником ОСОБА_13, на рахунки ОСОБА_12 був накладений арешт у межах цього кримінального провадження. Однак жодних доказів, які б достеменно підтверджували чи спростовували інформацію суду надано не було. Із урахуванням вказаного суд не може вважати наведені доводи переконливими.
Окрім викладеного суд вкотре наголошує, що з огляду на стадію здійснення цього кримінального провадження, підтвердженим є виключно ризик переховування обвинуваченого від суду, оскільки стадія досудового розслідування була завершена складанням та направленням до суду обвинувального акта. Відтак вказівка прокурора на ризик переховування від органу досудового розслідування є безпідставною.
3.3.3. Ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні
Надаючи оцінку цьому ризику, суд зважає на значення такої засади кримінального провадження, як безпосередність дослідження судом показань свідків (ст. 23 КПК України). Вказане обумовлюється тим, що ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, а відтак і з протоколами допитів свідків, обвинувачений вочевидь ознайомлений зі змістом наданих ними показань на стадії досудового розслідування.
Водночас, отримані в силу службової діяльності стосунки, які випливають із почуття поваги та авторитету, мають зазвичай тривалий характер і формують сталі соціальні зв`язки, які у випадку необхідності можуть бути використані з метою впливу на показання свідків у кримінальному провадженні як самостійно, так і через інших осіб.
Отже, у суду існує достатньо підстав вважати, що з метою уникнення кримінальної відповідальності обвинувачений може вдатись до впливу на працівників суду та інших осіб, яким відомі обставини вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, що свідчить про продовження існування ризику незаконного впливу на свідків.
3.3.4. Висновки суду
Застосування до підозрюваного/обвинуваченого певних обмежень, якими в цьому випадку є додаткові обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, повинно мати як правове, так і фактичне підґрунтя, бути пропорційним заявленим стороною обвинувачення ризикам та не створювати для нього несправедливого чи надмірного тягаря. Тобто, заявлені стороною обвинувачення ризики повинні кореспондувати обов`язкам, які на підозрюваного/обвинуваченого просить покласти прокурор.
За наслідком розгляду клопотання прокурора судом встановлено збереження ризиків переховування обвинуваченого від суду та незаконного впливу на свідків, яким кореспондують обов`язки утримуватися від спілкування зі свідками та здати на зберігання паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Із урахуванням наведеного клопотання прокурора належить задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 194, 199, 369, 372, 376 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6, а саме:
- утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, з приводу обставин цього кримінального провадження;
- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Обвинуваченого ОСОБА_6 повідомити про покладені на нього обов`язки та роз`яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Встановити строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6, до 09.06.2025 включно.
2. Клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_12 - задовольнити.
Продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_12, а саме:
- утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, з приводу обставин цього кримінального провадження;
- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Обвинуваченого ОСОБА_12 повідомити про покладені на нього обов`язки та роз`яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Встановити строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_12, до 09.06.2025 включно.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Головуючий суддя СуддіОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3