- Presiding judge (HACC): Dubas V.M.
Справа № 991/3024/25
Провадження 1-кс/991/3021/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі-слідчий суддя чи суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
підозрюваного ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою
ОСОБА_4 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у російській федерації, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, наразі утримується під вартою, є народним депутатом),
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 27/частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України (далі-КК)
у кримінальному провадженні №52025000000000092 від 20.02.2025,
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження.
07.04.2025 до ВАКС надійшло клопотання від 04.04.2025 детектива НАБУ ОСОБА_6 (далі - детектив), погоджене виконувачем заступника Генерального прокурора ОСОБА_7, про продовження строку тримання під вартою, для розгляду якого відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено слідчого суддю ОСОБА_1, яким здійснено судовий розгляд 08.04.2025.
2. Короткий виклад клопотання і позицій учасників судового провадження.
2.1 Детектив. у клопотанні просив: «Продовжити на строк 60 днів, але в межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4,… встановлений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.02.2025 у справі № 991/1069/25; 2. При постановленні ухвали про продовження строку тримання під вартою визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 100 000 000 гривень. 3. У випадку внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов`язки: 1) не відлучатися із міста Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора або суду; 2) прибувати на першу вимогу до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52025000000000092; 3) повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від спілкування з: працівниками та службовими особами філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» та Акціонерного товариства «Укрзалізниця», працівниками Міністерства інфраструктури України; ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 ; іншими підозрюваними у кримінальному провадженні: ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_7 ; особами, стосовно яких матеріали досудового розслідування виділено в інші кримінальні провадження: ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_8 ; ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_9 ; ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_10 ; ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_11 ; ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_12 ; представниками, керівниками або працівниками компаній-виробників кабельно-провідникової продукції: ТОВ ВП «Укркабель» ЄДРПОУ 38261938; ТОВ ТД «Український кабель» ЄДРПОУ 34875361; ПАТ «Завод Південкабель» ЄДРПОУ 00214534; ПАТ «Одескабель» ЄДРПОУ 05758730; НВО «Завод Приват-Кабель» ЄДРПОУ 33116889; ТОВ «Техпровід» ЄДРПОУ 31806384; ТОВ «Європан» ЄДРПОУ 39543889; ТОВ «Крок Г.Т.» ЄДРПОУ 13638750; ТЗДВ «Гал-кат» «ЄДРПОУ 38456790; ТОВ «Інтеркабель Київ» ЄДРПОУ 32739864; ПрАТ «ЗКЗ» ЄДРПОУ 05755625; ТОВ «ВП Акватон» ЄДРПОУ 13970259; ТОВ «Кабельний завод «Енергопром» ЄДРПОУ 23075526; ТОВ «Каблекс - Україна» ЄДРПОУ 33398849; ТОВ «ЗЗКМ» ЄДРПОУ 36911851; ПП «Прикрпаткабель» ЄДРПОУ 30913256; ТОВ «Кабельний завод» ЄДРПОУ 30686638; ТОВ «Сбитресурс» ЄДРПОУ 37167696; ТОВ «Кабельний завод «Енергоальянс» ЄДРПОУ 33243123; 5) утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які займають філія «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця», Акціонерне товариство «Укрзалізниця, Міністерство інфраструктури України; 6) здати на зберігання детективам Національного бюро свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; 7) носити електронний засіб контролю»,
що обґрунтовувалось зокрема таким: «Слідчою групою детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52025000000000092 від 20.02.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України…
В ході досудового розслідування встановлено, що не пізніше жовтня 2021 року ОСОБА_14 (матеріали за підозрою якого виділені в окреме кримінальне провадження), будучи радником Офісу Президента України, вирішив створити організовану групу з метою заволодіння грошима акціонерного товариства «Українська залізниця» (надалі - AT «Укрзалізниця», Товариство) під час проведення останнім публічних торгів (або за прямими договорами) із закупівлі товарних матеріальних цінностей для власних потреб у виробничо-господарській діяльності шляхом завчасного погодження учасниками організованої групи переможців торгів, забезпечення акцепту їх пропозицій та укладання договорів із ними, умисного створення умов з уникнення реальної конкуренції під час проведення публічних торгів, надання контрольованим організованій групі товариствам переваг порівняно з альтернативними постачальниками товарної продукції та створення для неконтрольованих групою постачальників додаткових перешкод (бар`єрів), які усували можливість участі у публічних закупівлях AT «Укрзалізниця» або суттєво її ускладнювали.
До складу організованої групи ОСОБА_14 залучив раніше знайомого ОСОБА_15 (матеріали за підозрою якого виділені в окреме кримінальне провадження), який в свою чергу залучив ОСОБА_19 (матеріали за підозрою якого виділені в окреме кримінальне провадження) та ОСОБА_13, яким була визначена роль та виконання функції кураторів за філією «Центр забезпечення виробництва» AT «Укрзалізниця» (надалі - філія ЦЗВ, ЦЗВ) як структурного підрозділу Товариства, який забезпечував проведення централізованих закупівель товарної продукції на користь Товариства.
Так, в залежності від існуючого попиту та пропозиції на ринках товарів, що поставляються для AT «Укрзалізниця» через філію ЦЗВ, концентрації їх виробництва, логістичних витрат, інших економічних факторів, розміру (обсягу) договорів, ОСОБА_20 та ОСОБА_19 повинні були висувати до представників суб`єктів господарювання вимогу повернення частини грошей, одержаних від AT «Укрзалізниця» у вигляді неправомірної вигоди у розмірі від 2% до 15% від вартості / суми оплачених та фактично отриманих грошей.
З моменту утворення організованої групи і до фактичного припинення злочинної діяльності у травні 2023 року до складу організованої групи епізодично залучалися інші службові особи AT «Укрзалізниця», які з метою збереження займаних посад та систематичного одержання неправомірної вигоди від членів організованої групи сприяли останнім у вчиненні окремих злочинів.
Зокрема, було залучено першого заступника директора філії ЦЗВ ОСОБА_12, якому за використання свого службового становища всупереч економічним інтересам державного підприємства, зокрема за: (1) укладання договорів від імені Товариства з підконтрольними організованою групою постачальниками на поставку товарної продукції за цінами, що містили предмет заволодіння, зокрема, шляхом їх встановлення понад ринкову вартість товару, (2) передання комерційної таємниці учасникам організованої групи стосовно альтернативних - постачальників товарної продукції, (3) створення умов для унеможливлення перемоги у публічних закупівлях таких конкурентів, (4) своєчасну видачу розпоряджень на адресу підконтрольних постачальників та складання заявок на оплату поставленої продукції, - ОСОБА_20 передавав неправомірну вигоду як винагороду за участь у таких злочинах.
Окрім того, упродовж листопада 2021 року - травня 2023 року епізодично залучався ОСОБА_21, який обіймав посаду заступника директора з економічної та інформаційної безпеки Апарату директора з економічної та інформаційної безпеки AT «Укрзалізниця».
Так, ОСОБА_14 як лідер організованої групи взяв на себе функцію загального управління її протиправною діяльністю; комунікацію з керівництвом державних органів, членами правління AT «Укрзалізниця»; визначення та розподіл предмету заволодіння між учасниками організованої групи; визначення розміру щомісячної неправомірної вигоди, призначеної керівникам структурних підрозділів AT «Укрзалізниця» тощо.
З метою сприяння членам організованої групи ОСОБА_14 познайомив ОСОБА_13 зі своїм підлеглим співробітником - керівником управління Головного управління «І» Департаменту захисту національної державності СБ України ОСОБА_22 (матеріали за підозрою якого виділені в окреме кримінальне провадження), який здійснював контроль та координацію дій ОСОБА_13 і ОСОБА_19, забезпечуючи приховану комунікацію дій групи із ОСОБА_14, передачу від нього вказівок і доручень, а також одержував від ОСОБА_13 грошову винагороду та передавав частину предмету заволодіння ОСОБА_14 .
Загалом, наслідком вчинення таких суспільно небезпечних та умисних злочинних дій ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_19 та ОСОБА_13 стало протиправне і безоплатне виведення майна з власності AT «Укрзалізниця» та забезпечувало щомісячне обернення у такий протиправний спосіб грошових коштів Товариства орієнтовно від 200 до 400 тис. доларів США на користь останніх, відтак загальна сума одержаних організованою групою злочинним шляхом грошових коштів за період з жовтня 2021 по травень 2023 складає приблизно 5 100 000 доларів США, що еквівалентно 168 000 000 грн.
Окрім цього, не пізніше кінця 2019 року народний депутат України ОСОБА_4 створив необхідні умови для примусу ОСОБА_16 (матеріали за підозрою якого виділені в окреме кримінальне провадження) та підконтрольних йому компаній до співпраці із групою афілійованих підприємств «Укркабель» (ТОВ «ВП «Укркабель», ТОВ «ТД «Укркабель-Київ», ТОВ «Укркабель Електромонтаж» та ін.). Вказані умови забезпечені шляхом використання ОСОБА_4 статусу народного депутата, особистих знайомств із посадовими особами органів виконавчої влади, в тому числі діючим на той час Міністром інфраструктури ОСОБА_23 .
Після досягнення домовленостей про спільну діяльність, ОСОБА_4 та ОСОБА_16 дійшли згоди про можливість спільного вчинення злочинів під час постачання кабельно-провідникової продукції для потреб АТ «Укрзалізниця» за завищеними цінами.
Не пізніше липня 2021 року народний депутат України ОСОБА_4 та ОСОБА_16, володіючи необхідними зв`язками із керівниками органів виконавчої влади та посадовими особами АТ «Укрзалізниця», маючи вплив та авторитет на ринку кабельно-провідникової продукції, створили організовану групу до складу якої увійшли ОСОБА_18 (матеріали за підозрою якого виділені в окреме кримінальне провадження), ОСОБА_11 ОСОБА_10, залучивши до вчинюваних ними злочинів службову особу філії ЦЗВ ОСОБА_17 (матеріали за підозрою якого виділені в окреме кримінальне провадження).
Організована група під керівництвом ОСОБА_4 та ОСОБА_16 (далі - ОСОБА_24 ), у взаємодії із організованою групою ОСОБА_14, упродовж листопада 2021 року - вересня 2022 року організували вчинення заволодіння грошовими коштами AT «Укрзалізниця» під час закупівлі кабельно-провідникової продукції для потреб Товариства за штучно завищеними цінами.
Група Бондаря-Котляра, у взаємодії із ОСОБА_14 та учасниками очолюваної ним організованої групи, в період з вересня 2021 року по серпень 2022 року, вчинили: - заволодіння грошовими коштами АТ «Укрзалізниця» на загальну суму 97 444 504,90 грн, під час здійснення постачання кабельно-провідникової продукції за штучно завищеними цінами, у ході виконання договору від 01.09.2021 № ЦЗВ?02?03921-01; - повторне заволодіння грошима АТ «Укрзалізниця» на загальну суму 44 161 855,37 грн, під час здійснення постачання кабельно-провідникової продукції за штучно завищеними цінами, у ході виконання договору від 18.05.2022 № ЦЗВ-02-00522-01.
Обернувши на свою користь вищезазначені суми грошей, учасники організованої групи ОСОБА_4 та ОСОБА_16 здійснили, на виконання досягнутих попередніх домовленостей із групою ОСОБА_14, розподіл предмету заволодіння шляхом перерахування коштів із банківських рахунків ТОВ «Торговий дім «Український кабель» та ТОВ «ТД «Кабель Центр» на банківські рахунки юридичних осіб підконтрольних організованій групі ОСОБА_14 (ТОВ «Торговий дім «Метрополіс», ТОВ «Буд Альянс Компані», ТОВ «Астор Рітейл» та ін.) Також, окремі грошові кошти передавались на користь очолюваної ОСОБА_14 та ОСОБА_15 організованої групи за невстановлених досудовим розслідуванням обставин.
ОСОБА_4 набув повноважень народного депутата України ІХ скликання 29.08.2019, будучи обраним по 191 виборчому округу, як самовисуванець та, станом на теперішній час є чинним народним депутатом України…
17.01.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно, організованою групою, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.01.2025 (справа №991/413/25) до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 100 000 000 гривень із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.02.2025 у справі №991/1069/25 запобіжний захід у вигляді застави змінено та застосовано стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 14.04.2025 включно, з можливістю внесення застави у розмірі 100 000 000 гривень. У випадку внесення застави на підозрюваного також покладалися обов`язки: 1) не відлучатися із міста Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора або суду; 2) прибувати на першу вимогу до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000169; 3) повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від спілкування з: працівниками та службовими особами філії «Центр забезпечення виробництва» AT «Укрзалізниця» та Акціонерного товариства «Укрзалізниця», працівниками Міністерства інфраструктури України; ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ; іншими підозрюваними у вказаному кримінальному провадженні ( ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_19, ОСОБА_27, ОСОБА_15, ОСОБА_13, ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_17, ОСОБА_11, ОСОБА_21, ОСОБА_22 ) - представниками, керівниками або працівниками компаній- виробників кабельно-провідникової продукції: ТОВ ВП «Укркабель» ЄДРПОУ 38261938 ТОВ ТД «Український кабель» ЄДРПОУ 34875361 ПАТ «Завод Південкабель» ЄДРПОУ 00214534 ПАТ «Одескабель» ЄДРПОУ 05758730 НВО «Завод Приват-Кабель» ЄДРПОУ 33116889 ТОВ «Техпровід» ЄДРПОУ 318063 84 ТОВ «Європан» ЄДРПОУ 39543889 ТОВ «Крок Г.Т.» ЄДРПОУ 13638750 ТЗДВ «Гал-кат» «ЄДРПОУ 38456790 ТОВ «Інтеркабель Київ» ЄДРПОУ 32739864 ПрАТ «ЗКЗ» ЄДРПОУ 05755625 ТОВ «ВП Акватон» ЄДРПОУ 13970259 ТОВ «Кабельний завод «Енергопром» ЄДРПОУ 23075526 ТОВ «Каблекс - Україна» ЄДРПОУ 33398849 ТОВ «ЗЗКМ» ЄДРПОУ 36911851 ПП «Прикрпаткабель» ЄДРПОУ 30913256 ТОВ «Кабельний завод» ЄДРПОУ 30686638 ТОВ «Сбитресурс» ЄДРПОУ 37167696 ТОВ «Кабельний завод «Енергоальянс» ЄДРПОУ 33243123 6) утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які займають філія «Центр забезпечення виробництва» AT «Укрзалізниця», Акціонерне товариство «Укрзалізниця, Міністерство інфраструктури України; 7) здати на зберігання детективам Національного бюро свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; 8) носити електронний засіб контролю.
З огляду на виняткову складність кримінального провадження, строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до 13.03.2025.
Відповідно до ст. 290 КПК України 03.03.2025 прийнято рішення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, про що належним чином повідомлено, зокрема, ОСОБА_4 та його захисників».
Також в клопотанні стверджувалось, що обґрунтованість підозри підтверджується такими доказами: 1) Протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіоконтролю особи - ОСОБА_4 від 27.06.2024, відповідно до якого 22.05.2024 ОСОБА_4 спілкується із ОСОБА_28 ; 2) Протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіоконтролю від 09.10.2024); 3) Протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіоконтролю місця від 10.01.2025; 4) Протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіоконтролю місця від 10.01.2025; 5) Протоколом огляду речей і документів від 15.04.2024 (мобільний телефон ОСОБА_10 ), яким встановлено наявність листування ОСОБА_4 та ОСОБА_10 ; 6) Протоколом огляду речей і документів від 15.04.2024 (мобільний телефон ОСОБА_10 ), яким встановлено наявність листування ОСОБА_4 та ОСОБА_10 ; 7) Протоколом про результати оперативно-розшукового заходу-аудіо-, відеоконтролю особи - ОСОБА_13 від 08.07.2022; 8) Протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтролю особи - ОСОБА_13 від 21.02.2023; 9) Протоколом огляду від 12.01.2024 мобільного телефону, вилученого в ОСОБА_13 під час проведення обшуку; 10) Протоколом огляду від 28.02.2024 згідно з яким оглянуто графічні файли, виявлені у файлі-образі, виготовленого з ноутбуку Macbook Pro, що належить ОСОБА_13 ; 11) Протоколом огляду від 08.07.2023 мобільного телефону, вилученого в ОСОБА_13 під час проведення обшуку, а також протоколом огляду від 05.06.2023 мобільних телефонів, які вилучені під час обшуку в ОСОБА_15 ; 12) Протоколами огляду від 24.01.2024 та від 26.02.2024 ноутбука, вилученого в ОСОБА_13 під час проведення обшуку; 13) Протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіоконтролю особи - ОСОБА_13 від 08.05.2023; 14) Протоколом огляду від 09.01.2024 мобільного телефону, вилученого в ОСОБА_12 під час проведення обшуку; 15) Протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіоконтролю особи - ОСОБА_18 від 09.01.2024; 16) Протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіоконтролю особи - ОСОБА_16 від 20.06.2023; 17) Протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіоконтролю особи - ОСОБА_16 від 18.09.2023; 18) Протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіоконтролю особи - ОСОБА_16 від 01.12.2023; 19) Протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіоконтролю особи - ОСОБА_18 від 29.02.2024; 20) Протоколом від 17.11.2023 про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з електронних інформаційних систем - віддаленого сервера Групи Котляра, та протоколом огляду даної інформації від 01.02.2024; 21) Протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж - ОСОБА_11 від 10.04.2023; 22) Протоколом обшуку від 13.03.2024 в приміщенні офісу за адресою м. Київ, вул. Андрея Шептицького 22б, який займають ТОВ «Еней», ТОВ «Еней-Пласт», ТОВ «Торговий дім «Український кабель», ТОВ «Торговий дім «Кабель Центр». Даним протоколом зафіксовано факти перерахувань ТОВ «ТД «Український Кабель» (підконтрольне ОСОБА_16 ) коштів на рахунок ТОВ «ТД «Метрополіс» (підконтрольне ОСОБА_15 ) в травні - червні 2022 року на загальну суму 12 750 000; 23) Протоколом обшуку за місцем проживання довіреної особи ОСОБА_15 - ОСОБА_29 виявлено документи, які свідчать про перерахування грошових коштів з ТОВ ТД «Метрополіс» на користь ФОП ОСОБА_15 за надання юридичних послуг, що свідчить про виведення грошей одержаних від ОСОБА_16 за кабельно-провідникову продукцію; 24) Договором №ЦЗВ-02-03921-01 від 01.09.2021, предметом якого є постачання кабельно-провідникової продукції на загальну суму 247 098 305,82 гривень; 25) Договором №ЦЗВ-02-00522-01 від 18.05.2022 предметом якого є закупівля проводу контактного, тросу несучого, дроту біметалевого сталемідного, відповідного перерізу на загальну суму 121 419 613,68 гривень; 26) Висновком експерта №1041/82601 від 20.12.2024 за результатами проведення судово-економічної експертизи, відповідно до якого встановлено збитки на загальну суму більше 140 млн грн, завдані АТ «Укрзалізниця» за результатом виконання договорів № ЦЗВ-02-03921-01 від 01.09.2021 та № ЦЗВ-02-00522-01 від 18.05.2022; 27) іншими матеріалами, зібраними в ході досудового розслідування,
а також про таке: «Станом на цей час у даному кримінальному провадженні органом досудового розслідування досудове розслідування завершено, натомість обов`язком сторони обвинувачення є виконання вимог ст. 290 КПК України в частині відкриття матеріалів кримінального провадження стороні захисту. Закінчення досудового розслідування потребує значного проміжку часу, у зв`язку з чим закінчити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали об`єктивно не є можливим».
З огляду на вищенаведене, в клопотанні стверджувалось про наявність таких ризиків: 1) переховування від органів досудового розслідування та/або суду; 2) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
2.2. В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив таке задовольнити, зазначивши, що на цьому етапі кримінального провадження ризики не зменшились.
Захисник ОСОБА_5 і підозрюваний ОСОБА_4 заперечували проти продовження строку тримання під вартою, зазначивши, що ризики, наведені прокурором, відсутні, й водночас просили визначити заставу в розмірі не більше 20 мільйонів гривень.
Також захисник надав письмові заперечення, де зокрема зазначив таке: «Слід зазначити, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу 24.01.2025 та його зміни 14.02.2025, судом не було оцінено вагомість наявних доказів учинення кримінального правопорушення, які стали підставою для повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину та спричинення збитків АТ «Укрзалізниця» у розмірі 141 606 360 гривень, нібито встановлених на підставі висновків товарознавчої експертизи, яку сторона обвинувачення під вигаданими мотивами не надавала ні стороні захисту, ні слідчим суддям під час розгляду вище зазначених клопотань.
Ознайомившись, в порядку ст. 290 КПК України, з висновком експерта №10439 про проведення експертного товарознавчого дослідження від 11.10.2024 та матеріалами кримінального провадження, на підставі яких його було проведено, стороною захисту було встановлено, що у ньому зроблено неправильну оцінку ринкової вартості кабельної продукції виготовленої ТОВ «Торговий дім «Український кабель» та ТОВ «Торговий дім «Кабель Центр» під замовлення та поставленої до АТ «Укрзалізниця» продовж 2021-2022 років. Оскільки для визначення експертом її ринкової вартості було взято умовну розрахункову вартість кабелів МФ-100 та НЛФ розраховану представниками ПрАТ «Запорізький кабельний завод», ТОВ «Техпровід», зДВ «Гал-Кат» та ТОВ «Європан», які її впродовж 2021-2022 років не виготовляли, нікому не поставляли, а деякі з них не мали обладнання для її виготовлення. При цьому вказані товариства до розрахункової вартості кабельної продукції не включили вартість тари, транспортних витрат та відстрочки оплати строком від 10 до 45 банківських днів, що суттєво впливає на її дійсну ринкову вартість.
Вище зазначений висновок товарознавчого дослідження та матеріали кримінального провадження на підставі яких воно було проведено, і які не були досліджені слідчими суддями під час застосування та зміни запобіжного заходу, можуть свідчити про зменшення суми завданих збитків або взагалі про їх відсутність, і вказують на зменшення ризиків, наведених прокурором, а саме: 1. У зв`язку із завершенням 03.03.2025 досудового розслідування у кримінальному провадженні №52025000000000092 є нівельованими ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки стороною захисту уже зібрано усі необхідні докази у кримінальному провадженні та отримано показання усіх необхідних свідків; 2. Відсутність ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується тими обставинами, що підозрюваний після повідомлення йому про підозру 17.01.2025 з`являвся на всі виклики детективів, прокурорів та слідчих суддів, з лютого 2022 року по даний час не виїжджав за межі країни, на виконання рішення суду здав на зберігання детективу свій паспорт для виїзду за кордон.3. ОСОБА_4 є народним депутатом України, дбає про свою репутацію, а тому зацікавлений у належному розслідуванні та доведенні своєї невинуватості. Окрім цього, підозрюваний на територію України має міцні соціальні зв`язки, оскільки тут проживають його неповнолітні діти та близькі родичі, які знаходяться повністю на його утриманні.
Поряд із цим, у клопотанні прокурором зазначені ризики, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків та експертів у даному кримінальному провадженні, та представників судової системи. Але судом уже були встановлені ОСОБА_4 обов`язки щодо утримання від спілкування з свідками у даному провадженні, які він добросовісно виконував до 14.02.2025, і не має намірів їх порушувати. Також він немає намірів незаконно впливати на експертів у даному кримінальному провадженні та представників судової системи, і в даному клопотанні сторона обвинувачення не звертається до суду щодо встановлення йому таких обмежень, що у свою чергу нівелює такі ризики.
Також не відповідають дійсності зазначені у клопотанні ризики того, що сторона захисту після обрання ОСОБА_4 тримання під вартою вживала заходи, спрямовані на встановлення контактів зі свідком ОСОБА_9 . Це підтверджується заявою останнього, про те, що « ОСОБА_30 не захотел нам звонить». А тому такі дії слід розцінювати, як штучне створення ризиків для продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу тримання під вартою, з використанням колишнього співвласника заводу з виробництва кабельної продукції ОСОБА_9, який з 2017 року по даний час перебуває у неприязних стосунках з ОСОБА_4 . І заяви якого сторона обвинувачення уже не вперше намагається використати для створення видимості впливу ОСОБА_4 на свідків у даному кримінальному провадженні.
Наведенні обставини вказують на можливість зменшення суми застави, яка забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 .
Також при вирішенні питання про зменшення суми застави слід врахувати факт накладення ухвалою Вищого антикорупційного суду у справі №991/661/25 від 13.02.2025 арешту на майно підозрюваного ОСОБА_4 з метою його конфіскації, обрахованою детективами загальною вартістю понад 160 000 000,00 (сто шістдесят мільйонів) гривень. У тому числі цією ухвалою накладено арешт і на частку ОСОБА_4 у статутному капіталі ТОВ «Будінформ» у розмірі 2 695 000 гривень, корпоративні права якого, на підставі нотаріально посвідченого договору управління корпоративними правами від 08.08.2019, передано іншій особі на строк виконання обов?язків народного депутата України.
А тому не відповідає дійсності твердження прокурора, що ОСОБА_4 володіє об?єктами нерухомості вартістю 15 000 0000 доларів США (понад 626 млн. гривень) в будинку який будується ТОВ «Будінформ», оскільки на даний час будівництво вказаного будинку знаходиться на початковій стадії, його закінчення заплановано на кінець 2027 року, але навряд чи він буде побудований у заплановані строки. Поряд із цим відсутня така сума у ОСОБА_4 в готівці, та про яку зазначено у його щорічній декларації за 2023 рік, оскільки за останній рік значна частина цих коштів була використана. Вище викладене унеможливлює внесення застави за ОСОБА_4 у розмірі 100 000 000,00 (сто мільйонів) гривень, яка є явно непомірною для нього» із доданими копіями такого: ухвали ВАКС у справі №991/661/25 від 13.02.2025; повідомлення про завершення досудового розслідування від 03.03.2025; договору управління корпоративними правами ТОВ «Будінформ» від 08.08.2019; фото будівництва будинку на замовлення ТОВ «Будінформ» станом на 03.04.2025.
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до частини 7 статті 42 КПК підозрюваний, обвинувачений зобов`язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.
Згідно із частиною 1 статті 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 9 частини 2 статті 131 визначено зокрема, що заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.
Частиною 1 статті 176 КПК визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Згідно із частиною 1 статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 статті 177 КПК визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Також згідно із статтею 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
Частинами 1, 3 статті 183 КПК визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу, крім випадків, передбачених частинами 6 та 7 статті 176 цього кодексу…Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим кодексом, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною 4 цієї статті.
Відповідно до частини 1 статті 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а саме постановою КМУ від 11.01.2012 №15) з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених 3 або 4 статті 183 цього кодексу.
Частинами 4, 5 статті 182 КПК визначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Частиною 6 статті 182 КПК визначено, що підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Згідно з частиною 11 статті 182 КПК застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Відповідно до частини 1 статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з частиною 5 статті 194 КПК, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною 1 цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Частиною 7 статті 194 КПК визначено, що обов`язки, передбачені цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.
Частиною 1 статті 197 КПК визначено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до вимог частини 3 статті 199 КПК клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Частинами 4, 5 статті 199 КПК встановлено, що слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Також слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині 3 цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
3.2. Судом на підставі наданих матеріалів встановлено такі обставини:
07.07.2022 внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000169.
16.08.2022 внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000220.
07.03.2024 постановою прокурора САП ОСОБА_3 об`єднано в одне кримінальне провадження №52022000000000169 матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000169 від 07.07.2022 та №52022000000000220 від 16.08.2022.
01.01.2024 набув чинності Закон України від 08.12.2023 №3509-IX, яким зокрема внесено зміни до частини 1 статті 219 КПК шляхом викладення такої у новій редакції (згідно з якою строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження), виключено частину 8 статті 615 КПК і пункт 20-8 розділу XI «Перехідні положення» КПК викладено в такій новій редакції «20-8. Положення частини 1 статті 219 цього кодексу в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури» застосовуються до всіх кримінальних проваджень, досудове розслідування або судовий розгляд яких не завершено до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури».
06.11.2024 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_31 у справі №991/12517/24 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000169 від 07.07.2022 до 11 місяців, а саме 13.02.2025 включно.
13.01.2025 постановою прокурора САП ОСОБА_3 об`єднано в одне кримінальне провадження №52022000000000169 матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000169 від 07.07.2022 та №42024000000000560 від 19.04.2024.
17.01.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 27/частини 5 статті 191 КК (за двома епізодами).
24.01.2025 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_32 у справі №991/413/25 (залишеною 12.02.2025 без змін ухвалою Апеляційної палати (АП) ВАКС) відмовлено в задоволенні клопотання детектива НАБУ про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрано щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 100 000 000 гривень, й покладено низку обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК, що мотивовано наявністю обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 27/частиною 5 статті 191 КК, та ризиків, передбачених пунктами 1-4 частини 1 статті 177 КПК.
13.02.2025 за підозрюваного ОСОБА_4 внесено лише частину застави в розмірі 6 000 000 гривень ТОВ «Перша подільська енергетична компанія» згідно з платіжною інструкцією №1022.
13.02.2025 ухвалою слідчої судді ВАКС ОСОБА_33 у справі №991/661/25 накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_4, ОСОБА_34 та ОСОБА_35 .
14.02.2025 ухвалою слідчої судді ОСОБА_33 у справі №991/1069/25 (залишеною 28.02.2025 без змін ухвалою АП ВАКС) частково задоволено клопотання детектива НАБУ і змінено застосований до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави на тримання під вартою строком 60 днів, з можливістю внесення застави 100 000 000 грн. та покладенням обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК, що мотивовано наявністю обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 27/частиною 5 статті 191 КК, ризиків, визначених частиною 1 статті 177 КПК та невиконанням ОСОБА_4 умов застосування запобіжного заходу у виді застави, визначеної ухвалою ВАКС від 24.01.2025, а саме зокрема тим, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується у сукупності тяжкістю передбаченого покарання за інкриміновані підозрюваному злочини, а також відомостями про особу ОСОБА_4, статусом народного депутата України, що дає потенційну можливість виїжджати за межі території України у службові відрядження, матеріальним станом підозрюваного, наявністю службових зв`язків. За даними матеріалів провадження, зокрема протоколу про проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо контролю від 10 січня 2024 року, підозрюваний ОСОБА_4 обговорює зі співрозмовником наявні у нього можливості для незаконного перетину кордону «… ОСОБА_36 мене вивезе… Каже тобі треба виїхати? Тільки телефон кинь десь в Києві. Дам машину, сідай і уже в Молдові. Хоть в машині, хоть на фурі». Крім того, ОСОБА_4 підтримує товариські відносини із Головою Державної прикордонної служби України ОСОБА_37 з яким він спільно навчався, що також свідчить на обґрунтованість вказаного ризику. Ризик знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення підтверджувався відомостями протоколів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо контролю ОСОБА_4 від 27.06.2024 та від 10.01.2025, де зафіксовані розмови, з яких вбачається, що ОСОБА_4 консультувався із працівниками правоохоронних органів з приводу форм та методів діяльності оперативних підрозділів щодо негласного зняття інформації. Крім того, під час спілкування із суддею Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_38 розповідав останній, що він переховував документи: « Я вон документы пораспихивал по чемоданам пораздавал по разным местам. Мне надо иногда что-то найти, блин, не могу найти..». Також ОСОБА_4 давав вказівки своїй помічниці регулярно чистити телефон «Телефон подчищаешь…, подчищай все, надо минимизировать…», оскільки вважав, що правоохоронним органам буде складніше довести факти протиправних діянь без наявності листування. Також обґрунтовано встановлено ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, що підтверджувалось відомостями, отриманими в результаті проведення НСРД та зафіксованими в протоколах про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіоконтролю особи - ОСОБА_4 від 27.06.2024, 09.10.2024, 10.01.2025, де в розмовах неодноразово зазначав про можливість здійснення впливу на свідків та інших підозрюваних, щоб останні не надавали викривальних показів відносно нього «Мои ушли все на 63 статью, в отказную. Показаний нет. У них дело не идет. Не понимают, что им делать. Встречался с адвокаом этого второго. Тот который в деле, нашего партнера. Ничего у них нету, они тоже его просят дать покзания… На Шило дайте показания, и все» Зокрема, ОСОБА_4 неодноразово повідомляв оточуючим, що в нього є зв`язки серед правоохоронних органів і такі зв`язки постійно ним використовуються та можуть бути задіяні для отримання бажаних результатів. Наявність ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином підтверджувалось наявністю у ОСОБА_4 зв`язків серед службових осіб правоохоронних органів, через яких він безпосередньо отримував інформацію щодо проведення негласних слідчих дій відносно нього та інших членів організованої групи, й, таким чином, ОСОБА_4 мав можливість вживати заходи з метою уникнення документування злочинної діяльності організованої групи. Також станом на момент розгляду клопотання детектива НАБУ про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні №52022000000000169 від 07.07.2022 підозрюваний ОСОБА_4 не вніс в повному обсязі заставу, визначену ухвалою слідчого судді від 24.01.2025, що є невиконанням зазначеної ухвали суду, і вказана обставина була встановлена слідчим суддею.
20.02.2025 постановою прокурора САП ОСОБА_3 виділено в окреме провадження №52025000000000092 матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000169 від 07.07.2022 стосовно ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_12 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191 КК.
03.03.2025 зокрема підозрюваному ОСОБА_4 та його захисникам повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у порядку статті 290 КПК, й відтак з 04.03.2025 строки досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні перестали спливати.
24.03.2025 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_1 у справі №991/2528/25 відмовлено у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 .
3.3. Слідчий суддя зазначає, що подане клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 від 04.04.2025 відповідає формальним вимогам статті 184 КПК, в матеріалах справи міститься розписка підозрюваного про отримання цього клопотання 07.04.2025 о 11:22.
Також слідчий суддя зазначає, що кримінальне провадження №52025000000000092 належить до предметної підсудності ВАКС відповідно до пунктів 1, 2 частини 5 статті 216 КПК, з огляду на наявність у ОСОБА_4 статусу народного депутата України та розмір завданої шкоди інкримінованим кримінальним правопорушенням.
3.4. Підставою для продовження строку тримання під вартою, є, зокрема, набуття особою статусу підозрюваного та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні такою особою певного кримінального правопорушення.
КПК не визначає змісту поняття «обґрунтована підозра», а тому відповідно до частини 5 статті 9 КПК, належить керуватись усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), за якою «існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин (наприклад, пункт 32 рішення ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, пункт 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011). Такий стандарт є найнижчим за рівнем переконання у кримінальному провадженні, тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого приходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування» (наприклад, пункт 55 рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994).
Слідчий суддя вважає, що наведені у клопотанні обставини в сукупності з доданими матеріалами кримінального провадження та факт вручення ОСОБА_4 17.01.2025 повідомлення про підозру (яке відповідає формальним вимогам статті 277 КПК та здійснене згідно із статтями 111, 135, 278 КПК), дають підстави визнати набуття ним статусу підозрюваного та наявність в його діяннях ознак кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 27/частиною 5 статті 191 КК.
Разом із цим належить зазначити, що при вирішенні питання щодо продовження строку тримання під вартою, питання обґрунтованості підозри здійснюється не з точки зору достатності і допустимості доказів для доведення чи не доведення винуватості особи (що здійснюється судом при ухваленні вироку), а лише для визначення певної вірогідності причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою настільки, щоби виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати вже суд під час розгляду кримінального провадження за сутністю.
Відтак щодо доводів сторони захисту, що при зміні запобіжного заходу ОСОБА_4 слідчі судді були позбавлені можливості оцінити висновок експерта, який обґрунтовував реальну суму завданих збитків», суд зазначає, що висновок експерта відповідно до статті 84 КПК є самостійним процесуальним джерелом доказів у кримінальному процесі. Висновок експерта є документом, що містить результат застосування професійних спеціальних знань експерта, якими судді та інші учасники кримінального провадження не володіють. Порядок оцінки висновку експерта передбачає: 1) встановлення дотримання вимог закону щодо призначення та проведення експертизи; 2) визначення відсутності порушень порядку залучення експерта до участі в кримінальному провадженні; 3) перевірка компетентності експерта; 4) визначення дотримання експертом вимог до проведення експертизи, підготовки висновку за її результатами й узгодженості з іншими матеріалами провадження. У випадку, коли результати проведеної експертизи викликають певні сумніви, суд для роз`яснення висновку може допитати експерта відповідно до статті 356 КПК, за наслідками чого зробити висновки щодо належності та допустимості висновку, що сприяє доповненню та поясненню відомостей, отриманих у результаті експертного дослідження. Тобто ефективне використання висновку експерта в кримінальному провадженні є результатом належного дотримання вимог до проведення експертизи та обґрунтованої всебічної оцінки її результатів.
Тобто на стадії досудового розслідування слідчий суддя не може будь-яким чином оцінити зміст висновку судової товарознавчої експертизи від 11.10.2024 №10439, на який посилався захисник, тим більше порівняно з іншими невідомими йому матеріалами кримінального провадження.
Також слідчий суддя враховує правову позицію, яка міститься у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду (ККС ВС) від 20.01.2025 у справі №357/12623/21, а саме, що «статтями 22, 290, 349 КПК України визначено право сторони обвинувачення обґрунтовувати свою позицію про доведеність винуватості особи доказами, зібраними під час проведення досудового розслідування, обсягу яких, на переконання сторони обвинувачення, буде достатньо для доведення винуватості особи та притягнення її до кримінальної відповідальності за інкримінований їй злочин. При цьому законодавець не встановив перед прокурором вимоги долучати під час судового розгляду абсолютно всі зібрані під час досудового розслідування докази. При цьому згідно з принципом змагальності сторін та свободи в поданні ними до суду своїх доказів, закріпленим у ст. 22 КПК України, прокурор, підтримуючи публічне обвинувачення в суді, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, у тому числі щодо визначення обсягу доказів, які сторона обвинувачення буде долучати в суді та на підставі яких доводитиме винуватість особи. Аналогічна позиція була висловлена в постановах Верховного Суду від 18лютого 2021 року у справі № 193/375/19 (провадження № 51-4204 км 20), 12серпня 2021 року у справі № 648/434/18 (провадження № 51-1059 км 21), 10лютого 2022 року у справі № 643/583/19 (провадження № 51-3904 км 21), 26травня 2022 року у справі № 755/20311/15-к (провадження № 51-5354 км 21)»
Слідчий суддя вважає, що у слідчих суддів 24.01.2025 і 14.02.2025 був наявний достатній обсяг матеріалів, які обґрунтовували вимоги клопотань а, що дало підстави зробити висновки як про правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 3 статті 27/частиною 5 статті 191 КК, так і про доведеність ризиків, які стверджувались у клопотанні детектива.
3.5. Підставою для продовження строку тримання під вартою, серед іншого, є наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, які вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації нею таких дій. При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак належить з`ясувати реальну можливість здійснити їх в майбутньому.
3.5.1. Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обґрунтовувався таким: «Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 є особливо тяжкими, мають високий ступінь суспільної небезпеки, призвели до спотворення конкуренції та нівелювання імперативних положень Закону України «Про публічні закупівлі». Під час вчинення вказаних протиправних діянь ОСОБА_4 достовірно усвідомлював вищезазначені обставини, їх суспільну небезпеку, повсякчас приховуючи суть своєї діяльності. У разі визнання винним у вчиненні цих кримінальних правопорушень ОСОБА_4 загрожує максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років із конфіскацією майна та права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Тому при визначенні імовірності переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України слід враховувати тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним у інкримінованих кримінальних правопорушеннях. Врахування цієї обставини відповідає практиці Європейського суду з прав людини при застосуванні ст. ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (рішення у справі «Ілійков проти Болгарії», де Суд визначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування; рішення у справі «Летельє проти Франції», де Суд визначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу упродовж певного часу) від 20.08.2010. При розгляді справи «Москаленко проти України» (Заява № 37466/04) Європейський суд з прав людини вказав: «суд зазначає, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті Суд нагадує, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує». Необхідно зауважити, що будучи народним депутатом України, ОСОБА_4 має потенційну змогу виїжджати за межі території України у службові відрядження. Окрім того, останній свідомо розраховує на виїзд за кордон як на варіант ухилення від його притягнення до кримінальної відповідальності. Зокрема протоколом про проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо контролю від 10.01.2024 зафіксовано: 19.09.2024 ОСОБА_4, в контексті переховування від суду народного депутата ОСОБА_39, обговорює з співбесідником наявні у нього можливості для незаконного перетину державного кордону України. Також, ОСОБА_4 підтримує товариські відносини із головою Державної прикордонної служби України ОСОБА_37 із яким він спільно навчався. Зокрема протоколом про проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо контролю ОСОБА_4 від 27.06.2024 зафіксовано: 20.05.2024 ОСОБА_4 обговорює постачання товарів на адресу Держприкордонслужби. У ході розмови зазначає про особисте знайомство із ОСОБА_37 (голова Держприкордонслужби) та можливості впливу на останнього. Зазначене свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України щодо об`єктивної можливості переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування (в тому числі й закордоном, враховуючи наявність у нього паспорта громадянина України для виїзду закордон та його особисті можливості, пов`язані із можливістю незаконного перетину державного кордону) у разі незастосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою».
Слідчий суддя зазначає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
Оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення, то суворість можливого вироку і тяжкість ймовірного покарання, особливо суттєво підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.06.2001 заява № 33977/96), де зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» (рішення від 25.04.2000 заява №31315/96), відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Також у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Також належить зазначити, що 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введений воєнний стан Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 (затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2402-ІХ), дія якого неодноразово продовжувалась і наразі Указом Президента України від 14.01.2025 №26/2025 (затверджений Законом України від 15.01.2025 №4220-IX) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 08.02.2025 строком на 90 діб, тобто до 09.05.2025 включно.
Слідчий суддя враховує, що на цей час розпочато етап ознайомлення сторони захисту із матеріалами досудового розслідування, що означає факт завершення такого з огляду на достатність доказів, достатніх для складання обвинувального акту. Відтак такий факт загалом підвищує ступінь ризику переховування від органів досудового розслідування та суду через обізнаність підозрюваного з відкритими матеріалами досудового розслідування та можливу реакцію на них у формі усвідомлення невідворотності покарання.
Окрім того, з огляду на матеріали клопотання, а саме протоколи негласних слідчих (розшукових) дій від 10.01.2024 та 27.06.2024, слідчий суддя висновує про обгрунтованість цього ризику, з огляду на факт розмови з співбесідником в контексті переховування від суду народного депутата ОСОБА_39, і обговорення можливостей для незаконного перетину державного кордону України, й особисте знайомство із ОСОБА_37 (голова Держприкордонслужби) та можливості впливу на такого через товариські стосунки.
Ба більше, враховуючи вельми заможний майновий стан ОСОБА_4, який цілком може забезпечити його проживання за кордоном, або й спонукати підозрюваного переховуватись на території України (тим більше, що наразі є території України, які тимчасово окуповані російською федерацією, й території, на яких ведуться бойові дії, для виїзду на які не потрібен закордонний паспорт), що потенційно посилює ступінь ризику переховування.
Відтак, враховуючи викладені в клопотанні обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінальних правопорушень та додані матеріали, що обґрунтовують підозру, слідчий суддя вважає достатніми підстави вважати наявним ризик можливого переховування підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності, особливо в умовах воєнного стану.
3.5.2. Ризик незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні в клопотанні обґрунтовувався таким: «Характер та дії ОСОБА_4 та інших співучасників вчинення кримінальних правопорушень надають обґрунтовані підстави стверджувати, що ОСОБА_4 може впливати на свідків, інших підозрюваних та експертів у цьому кримінальному провадженні з метою протидії досудовому розслідуванню. Зокрема, в ході досудового розслідування останній неодноразово повідомляв оточуючим, що в нього є зв`язки серед правоохоронних органів. Такі зв`язки постійно ним використовуються, та можуть бути використані в тому числі для здійснення тиску на свідків, підозрюваних, експертів в даному провадженні. У своїх розмовах, ОСОБА_4 неодноразово зазначав про можливість впливу на судові органи, шляхом передачі їм неправомірної вигоди. Також, окремі особи розповідали особисто ОСОБА_4 про здійснення ними впливу на судових експертів у зазначеному кримінальному провадженні. Окремої уваги заслуговує вплив ОСОБА_4 на інших підозрюваних, щоб останні не надавали викривальних показів відносно нього. Такі дії підтверджуються наступними доказами: Протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіоконтролю особи - ОСОБА_4 від 27.06.2024, відповідно до якого: 22.05.2024 ОСОБА_4 розповідає про свої контакти із правоохоронними органами та їх можливості вплинути на суб`єктів господарювання, заблокувати їхню діяльність з метою сприяння злочинні діяльності ОСОБА_4 ; Протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіоконтролю місця від 09.10.2024, відповідно до якого встановлено: 05.08.2024 ОСОБА_4 розповідає що у нього є контакти із працівниками ДБР, які можуть допомогти неформально отримати інформацію щодо кримінального провадження та вчинити тиск на окремих осіб.; Протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіоконтролю місця від 10.01.2025, відповідно до якого встановлено: 14.08.2024 ОСОБА_4 спілкується із ОСОБА_38, обговорюють можливості незаконного впливу на судових експертів, в тому числі за рахунок надання неправомірної вигоди; 23.08.2024 ОСОБА_4 повідомляє про те, що підконтрольні йому особи, яким можуть бути відомі відомості щодо кримінального провадження, відмовились давати покази («Мои ушли все в 63-ю статью») На глибоке переконання ОСОБА_4, через відсутність показів підконтрольних йому осіб «у них дело не идет»; Листом ОСОБА_9 від 18.11.2024, у якому свідок ОСОБА_9 повідомляє НАБУ про те, що у 2017 році у нього відбулась розмова із ОСОБА_4 у ресторані «Велюр». Предметом цієї розмови було незаконне (на думку ОСОБА_9 ) придбання ОСОБА_4 частини виробничих потужностей заводу із виробництва кабельної продукції. У ході розмови ОСОБА_4 погрожував вбивством та використовував нецензурну лексику відносно членів сім`ї свідка ОСОБА_9 . Після цього, свідок ОСОБА_9 спостерігав підозрілі автомобілі поблизу свого будинку. Крім того, листом від 24.03.2025 свідок ОСОБА_9 повідомив детектива НАБУ про спробу захисника ОСОБА_4 . ОСОБА_5 зв`язатися та поспілкуватися із свідком».
Ризик незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у певному кримінальному провадженні обумовлюється тим, що відповідно до передбаченої КПК процедури показання свідків та підозрюваних отримуються спочатку на стадії досудового розслідування шляхом їх допиту слідчим чи прокурором, а згодом після направлення обвинувального акту до суду такі показання отримуються та перевіряються на стадії судового розгляду шляхом безпосереднього допиту особи в судовому засіданні (статті 23, 224, 352 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили. Тобто ризик впливу на осіб існує аж до моменту безпосереднього надання під час судового розгляду показань такими, й тому заборона спілкуватися з певними особами як наслідок можливості ймовірного впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення показань учасників кримінального провадження, які мають доказову силу.
Частиною 5 статті 194 КПК передбачено, що слідчий суддя, суд зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена, зокрема таких як «утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом» і «не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом».
Тобто слідчий суддя має повноваження обмежити спілкування підозрюваного з будь-якою особою або заборонити підозрюваному відвідувати певні місця, але при цьому належить їх конкретно визначити шляхом зазначення повних імен осіб і конкретних назв і адрес місць.
Враховуючи викладені в клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення та додані матеріали, слідчий суддя вважає доведеною вірогідність існування ризику можливого незаконного впливу підозрюваного з метою уникнення кримінальної відповідальності на свідків у цьому кримінальному провадженні, та оскільки у клопотанні зазначено 2-х свідків ( ОСОБА_8, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2, і ОСОБА_9, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 ), то щодо таких необхідно покласти на підозрюваного відповідний обов`язок.
При цьому слідчий суддя бере до уваги заяву свідка ОСОБА_9 детективу НАБУ, додану до матеріалів клопотання, від 24.03.2025, зі змісту якої вбачається, що свідок повідомляє жетектива НАБУ про те, що його знайомий інформував свідка про необхідність зв`язатись з адвокатом ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - та дає номер телефону адвоката. Також свідок зазначив, що його знайомий повідомив таку інформацію від ОСОБА_5 « ОСОБА_40 своими показаниями в НАБУ поспособствовал тому, что депутата ВР ОСОБА_4 задержали и взяли под стражу».
Разом з тим, слідчий суддя позбавлений процесуальної можливості покласти на підозрюваного відповідний обов`язок через відсутність у клопотанні конкретного переліку осіб, які є працівниками та службовими особами філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» та Акціонерного товариства «Укрзалізниця», працівниками Міністерства інфраструктури України та представниками, керівниками або працівниками компаній-виробників кабельно-провідникової продукції: ТОВ ТД «Український кабель» ЄДРПОУ 34875361; ПАТ «Завод Південкабель» ЄДРПОУ 00214534; ПАТ «Одескабель» ЄДРПОУ 05758730; НВО «Завод Приват-Кабель» ЄДРПОУ 33116889; ТОВ «Техпровід» ЄДРПОУ 31806384; ТОВ «Європан» ЄДРПОУ 39543889; ТОВ «Крок Г.Т.» ЄДРПОУ 13638750; ТЗДВ «Гал-кат» «ЄДРПОУ 38456790; ТОВ «Інтеркабель Київ» ЄДРПОУ 32739864; ПрАТ «ЗКЗ» ЄДРПОУ 05755625; ТОВ «ВП Акватон» ЄДРПОУ 13970259; ТОВ «Кабельний завод «Енергопром» ЄДРПОУ 23075526; ТОВ «Каблекс - Україна» ЄДРПОУ 33398849; ТОВ «ЗЗКМ» ЄДРПОУ 36911851; ПП «Прикрпаткабель» ЄДРПОУ 30913256; ТОВ «Кабельний завод» ЄДРПОУ 30686638; ТОВ «Сбитресурс» ЄДРПОУ 37167696; ТОВ «Кабельний завод «Енергоальянс» ЄДРПОУ 33243123, службових осіб та працівників філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» і Акціонерного товариства «Укрзалізниця» з якими підозрюваний має утримуватися від спілкування, а також приміщень, які належать чи які займають філія «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» і Акціонерне товариство «Укрзалізниця», від відвідування яких належить утриматись підозрюваному.
Ба більше, з огляду на те, що у кримінальному провадженні №52025000000000092 з 03.03.2025 відповідно до статті 290 КПК 03.03.2025 завершено досудове розслідування та вже надано доступ стороні захисту до його матеріалів, й відтак органом досудового розслідування гіпотетично вже зібрані всі можливі докази, слідчий суддя вважає відсутньою необхідність продовжувати дію заборони спілкування ОСОБА_4 з іншими підозрюваними та вищевказаними особами, й загалом ця заборона може призвести о порушення права на захист як самого підозрюваного., так і інших підозрюваних, з огляду на норми статті 18 КПК, а саме, що жодна особа не може бути примушена визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення. Кожна особа має право не говорити нічого з приводу підозри чи обвинувачення проти неї, у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання, а також бути негайно повідомленою про ці права
3.5.3. Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином в клопотанні обґрунтовувався таким: «Наявні у органу досудового розслідуванню матеріали вказують на те, що ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Зокрема, ОСОБА_4 має широкі можливості впливу на судові органи України, в тому числі, шляхом надання неправомірної вигоди суддям Також, може вживати активних дій з метою перешкоджання законній діяльності правоохоронних органів з розслідування даних кримінальних правопорушень. Встановлені факти, коли ОСОБА_4 безпосередньо отримував інформацію щодо проведення негласних слідчих дій відносно нього та інших членів організованої групи. Таким чином, отримуючи інформацію про здійснення відносно себе та інших співучасників, ОСОБА_4 міг вживати заходи з метою уникнення документування злочинної діяльності організованої групи. Зазначене підтверджується наступними доказами: Протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіоконтролю від 09.10.2024, відповідно до якого встановлено: - 31.05.2024 ОСОБА_4 розповідає про свої можливості впливу на суддів будь-якого суду в Україні, шляхом передачі їм неправомірної вигоди; - 05.07.2024 ОСОБА_4 обговорює із співбесідником надання неправомірної вигоди судді районного суду; - 05.07.2024 ОСОБА_4 розповідає про лобіювання законопроектів за неправомірну вигоду; 05.07.2024 ОСОБА_4 спілкується із ОСОБА_41, який пропонує «подивитися по базі» чи здійснюються будь-які негласні слідчі дії відносно учасника організованої групи - ОСОБА_11 ; - 24.07.2024 ОСОБА_42 повідомляє ОСОБА_4 про те, що він спілкувався із своїм товаришем щодо візуального спостереження, який повідомив, що триває «розробка» у якій фігурує ОСОБА_4 ;- 24.07.2024 ОСОБА_4 розповідає про продовження здійснення заходів негласних слідчих дій відносно нього та іншого учасника організованої групи - підозрюваного ОСОБА_11 . Вказане свідчить про можливість отримання ОСОБА_4 інформації про проведення негласних слідчих розшукових дій. В протоколі за результатами проведення НСРД від 07.02.2025 зафіксовано низку розмов ОСОБА_4 з ОСОБА_38, якій 11.12.2025 повідомляє, що йому через особу на ім`я « ОСОБА_43 » повідомили про заходи, які вживаються детективами НАБУ, у тому числі щодо перевірки майнового стану, і приходить до висновку, що «причепити» до нього можуть тільки машини, а майно ОСОБА_34 - матері підозрюваного, на яку зареєстровано частки в підприємствах групи «Укркабель», пов`язати з ОСОБА_4 не зможуть оскільки вона не член його сім`ї. Крім того, 11.12.2025 ОСОБА_4 повідомляє ОСОБА_44 про своє бажання та можливість сприяти останній у призначенні на посаду судді апеляційної інстанції, а також про намір сприяти ще одній особі в успішному проходженні конкурсу на суддю ВАКС, щоб мати в цьому суді свої «позиції». Вказане прямо вказує на високу вірогідність вчинення підозрюваним ОСОБА_4 дій, спрямованих на перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином».
Оцінюючи вищенаведені доводи на основі матеріалів клопотання, а також життєпис підозрюваного із загальнодоступного джерела ОСОБА_45 який свідчить про перебування підозрюваного практичне все свідоме життя при владі, за час чого ним вочевидь зав`язано величезну кількість стосунків із впливовими владними персонами, слідчий суддя вважає доведеною надзвичайно високий ступінь цього ризику, який існуватиме упродовж всього кримінального провадження.
3.6. Слідчий суддя, оцінивши в сукупності всі обставини на підставі наявних матеріалів, заслухавши прокурора, захисника і підозрюваного, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, доведених ризиків, а також таке:
1) надані відомості свідчать про вагомість на цьому етапі досудового розслідування наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 27/частиною 5 статті 191 КК;
2) інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення відповідно до статті 12 КК класифікуються як особливо тяжке, тобто у разі визнання підозрюваного винуватим йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, без можливості застосування інституту кримінального права щодо звільнення від покарання з випробуванням;
3) наразі підозрюваний має 49 років і відсутня інформація щодо його стану здоров`я, який перешкоджає застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою;
4) підозрюваний за наявною інформацією розлучений, має двох неповнолітніх дітей, які спільно з ним не проживають;
5) підозрюваний є народним депутатом України;
6) майновий стан підозрюваного - вельми заможний - за оцінкою органу досудового розслідування майновий стан ОСОБА_4 оцінюється щонайменше у 160 млн. грн.,
7) підозрюваний раніше не судимий,
вважає, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не здатен достатнім чином забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 і виконання ним процесуальних обов`язків на цьому етапі досудового розслідування, відтак належить продовжити строк тримання підозрюваного під вартою на 60 днів, а саме до 06.06.2025 включно.
3.7. Вирішуючи питання про визначення розміру застави для підозрюваного ОСОБА_4, достатньої для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених КПК, слідчий суддя зазначає, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем впевненості, за якого перспектива втрати застави у випадку відсутності підозрюваного чи обвинуваченого в суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою судовому розгляду кримінального провадження.
При розв`язанні такого питання варто взяти до уваги практику ЄСПЛ, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
ЄСПЛ в справі «Істоміна проти України» (Istomina v. Ukraine, заява №23312/15 від 13.01.2022, пункт 25) зазначив, що, зокрема, гарантія, передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції має на меті забезпечити не відшкодування будь-яких збитків, завданих внаслідок підозрюваного правопорушення, а лише присутність обвинуваченого на судовому засіданні. Таким чином, розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на обвинуваченого, його майно та його чи її відносини з особами, які мають надати забезпечення, іншими словами, за ступенем впевненості, що можлива перспектива втрата застави або позову проти гарантів у разі неявки підсудного на судове засідання буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання з його або її боку втекти. Оскільки йдеться про основне право на свободу, гарантоване статтею 5, органи влади повинні так само обережно встановити відповідний розмір застави, як і вирішити, чи є необхідним продовження тримання під вартою. Серйозність звинувачень проти обвинуваченого не може бути вирішальним фактором, що виправдовує суму застави.
Тобто, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого боку- не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в такому випадку перетворилося б на безальтернативне.
Водночас КПК визначає саме слідчого суддю чи суд суб`єктом визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, що ґрунтується на суддівському розсуді, тобто суб`єктивній оцінці об`єктивних обставин справи.
З огляду на вищенаведене, обґрунтованість застосованого раніше запобіжного заходу може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за наявності яких такий запобіжний захід було застосовано, або внаслідок виникнення інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його продовження чи пом`якшення, зміни чи скасування, оскільки тривала дія запобіжного заходу без врахування конкретних обставин справи може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.
Продовження, пом`якшення, зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження можуть змінюватись підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути продовжений, скасований або замінений на інший - більш або менш суворий, та підставами зміни запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме - змінилась кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення, однак існування таких обставин повинно бути обґрунтовано належними доказами.
Також усталена практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) передбачає, що у разі належної поведінки підозрюваного чи обвинуваченого можливо пом`якшувати умови обмеження його прав та свобод, пов`язаних із застосуванням запобіжного заходу.
Відтак щодо розміру застави слідчий суддя враховує те, що за час, який сплив з дня первинного обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 100 млн грн., фактично за такого внесена лише незначна частина застави у 6 млн. грн., хоча й попри вельми заможний майновий стан, а також попри те, що ОСОБА_4 підозрюється у організації інкримінованих кримінальних правопорушень, тобто він є співучасником, суспільно небезпечна роль якого є найбільш значною порівняно з виконавцями і пособниками.
Слідчий суддя вважає, що з урахуванням доведених прокурором обставин і заперечень сторони захисту, на теперішній час належить задовольнити частково клопотання про визначення альтернативного запобіжного заходу, із визначенням суми застави як у виключних випадках в розмірі 25 000 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-ІХ установлено у 2025 році прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 3028 гривень, тому грошовий еквівалент розміру застави становитиме 75 700 000 (сімдесят п`ять мільйонів сімсот тисяч) гривень, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваною процесуальних обов`язків, запобіганню ризикам та не є явно непомірним.
Окрім іншого, слідчий суддя зазначає, що частина 5 статті 194 КПК містить припис щодо визначення обов`язку підозрюваного, обвинуваченого (без визначення строку дії такого обов`язку) прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади при застосуванні до нього запобіжного заходу. Окремо від цього слідчий суддя зобов`язує підозрюваного виконувати один або декілька обов`язків, передбачених пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК на строк не більше двох місяців, який може бути продовжений (частина 7 статті 194 КПК).
Тобто застосований до ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у разі її внесення безстроково забезпечуватиме виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, покладених на нього безпосередньо процесуальним законом - частиною 7 статті 42 КПК, а також на певний строк, визначених ухвалою слідчого судді чи суду обов`язків, покладених при застосуванні запобіжного заходу.
Керуючись статтями 176-198, 309, 369-372, 532 КПК, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Задовольнити частково клопотання.
2. Продовжити до 06.06.2025 включно строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
3. Визначити підозрюваному ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить у грошовому еквіваленті 75 700 000 (сімдесят п`ять мільйонів сімсот тисяч) гривень, яка може бути внесена або самим підозрюваним, або іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) у будь-який час на такий депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду (код ЄДР 42836259) - UA678201720355279004000096000, у Державній казначейській службі України, місто Київ, призначення платежу: «Прізвище, ім`я, по-батькові підозрюваного, застава згідно з ухвалою ВАКС (номер справи, дата ухвали)».
4. У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у вигляді застави, та на підозрюваного ОСОБА_4 покладаються строком до 06.06.2025 включно такі обов`язки:
1) прибувати на кожну вимогу до детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, та прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво, та/або суду;
2) не відлучатись за межі Київської області без дозволу детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, та/або прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво;
3) повідомляти детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, та прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво, про зміну свого місця проживання та/або роботи;
4) утримуватися від спілкування щодо обставин, які розслідуються у цьому кримінальному провадженні із свідками ОСОБА_8 (народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_9 (народився ІНФОРМАЦІЯ_3 );
5) здати на зберігання детективам НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
6) носити електронний засіб контролю.
Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини свого неприбуття, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, та також в разі невиконання обов`язків заставодавцем, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Контроль за виконанням ухвали покласти на детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, та прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво, у цьому кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали оголошений 14.04.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1 ______________