- Presiding judge (HACC): Dubas V.M.
Справа № 991/6660/24
Провадження 1-кп/991/85/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2025 року м.Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_16. (далі - суд)
за участю :
секретаря судового засідання ОСОБА_17.,
прокурора ОСОБА_18
обвинуваченого (цивільного відповідача) ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції) і захисника ОСОБА_19
обвинуваченого ОСОБА_2 і захисника ОСОБА_20. (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого ОСОБА_3 і захисника ОСОБА_21. (в режимі відеоконференції),
потерпілого (цивільного позивача) ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
представник потерпілих - ОСОБА_22. . (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 і заставодавців ОСОБА_1 і ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу
у кримінальному провадженні №52023000000000556 від 08.11.2023 щодо обвинувачення
ОСОБА_1 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Межова Межівського району Дніпропетровської області, громадянин України, адреса реєстрації відсутня, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 190 (у редакції чинній на 23.02.2023), частиною 2 статті 15/частиною 4 статті 27/частиною 3 статті 369, частиною 3 статті 190 (у редакції чинній на 18.05.2023), частиною 3 статті 27/частиною 2 статті 28/частиною 2 статті 372 Кримінального кодексу України (далі - КК),
ОСОБА_2 (народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Дніпропетровськ, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28/частиною 2 статті 372 КК,
ОСОБА_3 (народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Кишиніві, Молдова, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28/частиною 2 статті 372 КК,
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження.
02.08.2024 до ВАКС зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №52023000000000556 від 08.11.2023, для розгляду якого відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю ОСОБА_23.
05.08.2024 ухвалою суду призначено підготовче судове засідання на 12.08.2024 з перервами до 03.09.2024, 07.10.2024, 29.10.2024, 19.11.2024, 03.12.2024, 10.12.2024.
10.12.2024 ухвалою суду постановлено здійснювати судовий розгляд 10.12.2024, який триває далі з перервами до 14.01.2025, 22.01.2025, 18.02.2025, 25.02.2025, 13.03.2025, 27.03.2025, 01.04.2025, 09.04.2025, 16.04.2025.
2. Короткий виклад клопотань і позицій учасників судового провадження.
2.1. 15.04.2025 до ВАКС надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу, де такий просив: «1. Постановити ухвалу про зміну запобіжного заходу обвинувачуваному ОСОБА_5, зменшивши суму застави на 298 000 грн.(двісті дев`яносто вісім тисяч гривень); 2. Повернути заставодавцю - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, застави у розмірі 149 000 грн. (сто сорок дев`ять тисяч гривень), внесеної на рахунок Вищого антикорупційного суду 22.05.2023 р.; 3. Повернення заставодавцю - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, застави у розмірі 149 000 грн. (сто сорок дев`ять тисяч гривень), внесеної на рахунок Вищого антикорупційного суду 22.05.2023 р»,
що обґрунтовувались зокрема таким: «20.05.2023 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_6 до мене застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» (м.Київ, вул. Дегтярівська, 13) строком на 60 днів з дня його фактичного затримання, тобто до 17.07.2023 р. до 14 год. 08 хв., в межах строку досудового розслідування.
Вказаною ухвалою мені визначено, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 400 прожиткових мінімумів працездатних осіб, що становить 1 073 600 грн. (один мільйон сімдесят три тисячі гривень) з визначення депозитного рахунку Вищого антикорупційного суду: код ЄДРПОУ 42836259, номеру рахунку за стандартом IBAN НОМЕР_1 .
22.05.2023 р. на виконання вимог зазначеної ухвали ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, за зазначеними реквізитами, на рахунок Вищого антикорупційного суду внесено часткову оплату застави за ОСОБА_1 в розмірі 149 000 грн. (сто сорок дев`ять тисяч гривень).
22.05.2023 р. на виконання вимог зазначеної ухвали ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, за зазначеними реквізитами, на рахунок Вищого антикорупційного суду внесено часткову оплату застави за ОСОБА_1 в розмірі 149 000 грн. (сто сорок дев`ять тисяч гривень).
Звертаю увагу суду, що заставодавцем обов`язки не порушувалися, я жодного разу та ніяким чином не порушив покладених на мене зобов`язань, а отже, протягом терміну дії ухвал слідчого судді від 20.05.2023 р. та від 19.07.23 р., не виникло підстав до застосування ч.8 ст.182 КПК України, якою передбачено, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору…
Також прошу зважити суд на той факт, що заставодавці ОСОБА_7 та ОСОБА_8 мешкають в смт.Межова, та на його околицях на відстані в декілька кілометрів ведуться бойові дії з використанням крупнокаліберної артилерії, а також по території селища застосовуються авіаційні бомби великої потужності.
Звертаю увагу суду, що підпункт 1.1 пункту 1 розділу 1 Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за №1668/39004 після рядка «UA12140190000047361 Новопавлівська сільська територіальна громада 24.02.2022» доповнено новим рядком такого змісту «UA12140150000054570 Межівська селищна територіальна громада 02.09.2024».
Через зазначені обставини, що створюють ризик життю заставодавців ОСОБА_8 та ОСОБА_9, у них виникла потреба у негайному виїзді із зазначеної місцевості, однак вони не можу це здійснити через свій скрутний фінансовий стан.
У зв`язку з цим прошу суд зважити на вказані обставини та вжити заходів до повернення заставодавцям ОСОБА_10 та ОСОБА_8 застави, адже у них виникла потреба в коштах на негайний від`їзд до іншої місцевості, що потребує значних матеріальних затрат».
15.04.2025 до ВАКС також надійшли клопотання заставодавців ОСОБА_1 і ОСОБА_1 про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу, які містили аналогічні прохання і обґрунтовувались аналогічними доводами. Водночас ці заставодавці просили провести судове засідання без їх участі.
2.2. В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 і його захисник ОСОБА_24., а також інші учасники судового провадження зі сторони захисту підтримали клопотання, й просили такі задовольнити.
Прокурор ОСОБА_25. заперечував проти задоволення клопотань, вважаючи, що чинний запобіжний захід у виді застави є дієвим на теперішній час, а ризики, передбачені статтею 177 КПК, продовжують існувати дотепер. Представник потерпілих ( ОСОБА_4, ОСОБА_11 ) ОСОБА_26. і потерпілий ОСОБА_4 також заперечували проти задоволення клопотань, вважаючи, що менша застава не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 .
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Частиною 1 статті 176 КПК визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Згідно з частиною 1 статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Також статтею 178 КПК визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
Відповідно до частини 1 статті 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а саме постановою КМУ від 11.01.2012 №15), з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами 3 або 4 статті 183 цього кодексу.
Частиною 6 статті 182 КПК визначено, що підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Згідно з частиною 11 статті 182 КПК застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Відповідно до частини 1 статті 201 КПК підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 цього кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
При цьому частинами 3, 4, 5 статті 201 КПК визначено, що до клопотання мають бути додані, зокрема, копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання, клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.
Статтею 203 КПК встановлено, що ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим кодексом.
3.2. З огляду на вищенаведене, обґрунтованість застосованого раніше запобіжного заходу може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за наявності яких такий запобіжний захід було застосовано, або внаслідок виникнення інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його продовження чи пом`якшення, зміни чи скасування, оскільки тривала дія запобіжного заходу без врахування конкретних обставин справи може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.
Продовження, пом`якшення, зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження можуть змінюватись підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути продовжений, скасований або замінений на інший - більш або менш суворий. При цьому підставами зміни запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме - змінилась кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення, однак існування таких обставин повинно бути обґрунтовано належними доказами.
Суд зазначає, що усталена практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) передбачає, що у разі належної поведінки підозрюваного чи обвинуваченого можливо пом`якшувати умови обмеження його прав та свобод, пов`язані зі застосуванням запобіжного заходу. Водночас практика ЄСПЛ свідчить, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива її втрати буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню.
3.3. 20.05.2023 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_27. у справі №991/4437/23 в кримінальному провадженні №42023000000000347 від 06.03.2023 (матеріали якого згодом приєднано до цього кримінального провадження №52023000000000556 від 08.11.2023) частково задоволено клопотання детектива НАБУ і застосовано до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів з дня його фактичного затримання, тобто до 17.07.2023 року до 14 години 08 хвилин, в межах строку досудового розслідування. Одночасно визначено ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 400 прожиткових мінімумів працездатних осіб, що становить 1 073 600 грн., за умови внесення застави покладено на ОСОБА_1 на два місяці, в межах строку досудового розслідування, наступні обов`язки: - прибувати до детектива (слідчого) в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; -не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу детектива (слідчого), прокурора або суду; - повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; -утримуватися від спілкування зі свідками з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52023000000000347 від 06.03.2023; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; - носити електронний засіб контролю, із строком дії ухвали до 20.07.2023 включно.
Із змісту цієї ухвали вбачається, що слідчим суддею визначено підставами для застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 та визначення розміру застави обґрунтованість підозри та доведеність наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_1 може ухилятись від органу досудового розслідування та суду, впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення.
22.05.2023 на виконання такої ухвали 6-ма заставодавцями внесена застава за ОСОБА_1 в загальній сумі 1 073 600 грн., а саме: 1) ОСОБА_1 - 149 000 грн., 2) ОСОБА_1 - 149 000 грн., 3) ОСОБА_1 - 149 000 грн., 4) ОСОБА_12 - 149 000 грн., 5) ОСОБА_13 - 399 999 грн., 6) ОСОБА_14 - 77 601 грн.
3.4. Належить зазначити, що 10.12.2024 і 09.04.2025 ухвалами суду вже вирішувалось питання повернення застави ОСОБА_1, де суд висловив позицію, що вважає наявними ризики того, що обвинувачений ОСОБА_1 можуть переховуватись від суду та незаконно впливати на ще недопитаних судом свідків, відтак відмовив у задоволенні клопотань заставодавців про повернення застав, внесених за ОСОБА_1 ..
Наразі кримінальне провадження №52023000000000556 від 08.11.2023 перебуває на стадії судового розгляду, метою якого відповідно до статті 17 КПК є встановлення судом поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у зазначених в обвинувальному акті кримінальних правопорушеннях за результатами безпосереднього дослідження і оцінки доказів, що виключає можливість оцінки судом обґрунтованості підозри, однак попри таке оцінці підлягають наявність та/або продовження існування ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК. Також ще не розпочався етап допиту свідків сторони обвинувачення.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний чи обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) буде здійснювати відповідні дії, але вимагає наявність підстав вважати реальною можливість здійснити такі у майбутньому.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України» у справі №30671/04 від 23.01.2012 наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Зокрема доказами на обґрунтування ризику можуть бути зокрема фактичні знищення, ховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; показання свідків, про намір підозрюваного вчинити дії особи, спрямовані на знищення, схов або спотворення важливих для слідства речей чи документів, спроба підозрюваної особи вчинити дії направлені на знищення доказів - підтверджені документально; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні - підтверджені документально; документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку; інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв`язки особи; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - підтверджене документально; необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю.
Згідно із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.06.2001 заява №33977/96), суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» (рішення від 25.04.2000 заява №31315/96), відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Також у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких є особливо тяжким (частина 4 статті 190 КК (у редакції чинній на 23.02.2023)), і санкцією передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. Таке потенційно свідчить про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду, що обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Також продовжує існувати ризик, що обвинувачений може впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, проте ризики знищення, схову або спотворення будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення, фактично вже зведені нанівець.
Ризик незаконного впливу на свідків у певному кримінальному провадженні обумовлюється тим, що відповідно до передбаченої КПК процедури показання свідків отримуються спочатку на стадії досудового розслідування шляхом їх допиту слідчим чи прокурором, а згодом після направлення обвинувального акту до суду такі показання отримуються та перевіряються на стадії судового розгляду шляхом безпосереднього допиту особи в судовому засіданні (статті 23, 224, 352 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили. Тобто ризик впливу на свідків існує аж до моменту безпосереднього надання такими під час судового розгляду показань.
3.5. КПК не встановлений граничний строк дії запобіжного заходу у вигляді застави, а тому такий захід діє до його зміни чи скасування в порядку, передбаченому законом. При цьому припинення дії обов`язків, покладених ухвалами слідчих суддів на підозрюваного чи обвинуваченого, жодним чином не впливає на дію самого запобіжного заходу, про що свідчить положення частини 7 статті 194 КПК, відповідно до якого після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.
Також, відповідно до частини 7 статті 42 КПК, протягом усього часу з моменту набуття певною особою статусу підозрюваного чи обвинуваченого, на неї покладено певні процесуальні обов`язки, а саме: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.
3.6. Оцінивши доводи, наведені у клопотаннях обвинуваченого і заставодавців, суд вважає надалі наявними ризики того, що обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватись від суду та незаконно впливати на ще недопитаних судом свідків. При цьому само по собі сумлінне виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків жодним чином не свідчить про відсутність ризиків, а свідчить про те, що обраний запобіжний захід наразі достатньо забезпечує належну процесуальну поведінку.
Разом з тим, дослідивши клопотання та додані матеріали, з огляду на тривалу дію запобіжного заходу майже у 2 роки та відсутність за цей достатньо тривалий час порушень процесуальної поведінки обвинуваченим ОСОБА_1, а також документів, які підтверджують факт їх проживання в смт. Межова, який включений до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженому наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 №380/43786), й окрім того, наявні документальні підтвердження фактів внесення застави 22.05.2023 заставодавцями ОСОБА_15 і ОСОБА_1 по 149 000 гривень кожним, суд вважає можливим задовольнити клопотання і зменшити розмір застави щодо ОСОБА_1 з розміру, визначеного ухвалою слідчого судді ВАКС від 20.05.2023 в сумі 400 (чотириста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому еквіваленті становило 1 073 600 грн., до 775 600 гривень (в межах, визначених статтею 182 КПК), оскільки на цьому етапі застава у меншому розмірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 і виконання покладених на нього обов`язків й дієвість кримінального провадження.
Керуючись статтями 176, 177, 182, 201, 369-372, 532 КПК суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Задовольнити клопотання про зміну запобіжного заходу.
2. Зменшити щодо обвинуваченого ОСОБА_1 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ) розмір запобіжного заходу у вигляді застави з розміру, визначеного ухвалою слідчого судді ВАКС від 20.05.2023 в справі №991/4437/23, в сумі 400 (чотириста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому еквіваленті становило 1 073 600 грн. (один мільйон сімдесят три тисячі шістсот ) гривень, до 775 600 (сімсот сімдесят п`ять тисяч шістсот) гривень.
Повернути заставодавцю ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) кошти в сумі 149 000 (сто сорок дев`ять тисяч) гривень, внесених нею 22.05.2023 як частину застави за ОСОБА_1 на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду.
Повернути заставодавцю ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) кошти в сумі 149 000 (сто сорок дев`ять тисяч) гривень, внесених ним 22.05.2023 як частину застави за ОСОБА_1 на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.
Повний текст ухвали оголошений 21.04.2025.
Суддя ОСОБА_16._________________