- Presiding judge (HACC): Shyroka K.Yu.
Справа № 991/2892/22
Провадження 1-кс/991/3319/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
25 квітня 2025 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі судді ОСОБА_1,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,
обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції з власних засобів), ОСОБА_6, ОСОБА_7,
захисників ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції з власних засобів), ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду в місті Києві заяву захисника ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_14 та захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 про відвід від розгляду кримінального провадження № 52017000000000636 від 26.09.2017 судді ОСОБА_15,
ВСТАНОВИВ:
1. Історія провадження
14.04.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшла заява від захисника ОСОБА_10 про відвід від розгляду кримінального провадження № 52017000000000636 від 26.09.2017 судді ОСОБА_15 на підставі п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 75 КПК України (справа № 991/2892/22, 1-кс/991/3319/25).
Для розгляду зазначеної заяви протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2025 визначено суддю ОСОБА_1 .
Цього ж дня від захисника ОСОБА_8 надійшла заява про відвід від розгляду кримінального провадження № 52017000000000636 від 26.09.2017 судді ОСОБА_15 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України (справа 991/2892/22, провадження № 1-кс/991/3320/25).
Для розгляду цієї заяви протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2025 також визначено суддю ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 24.04.2025 об`єднано судові справи 991/2892/22 (провадження № 1-кс/991/3320/25) та №991/2892/22 (провадження № 1-кс/991/3319/25) в одне провадження.
Об`єднаному судовому провадженню присвоєно єдиний унікальний №991/2892/22, провадження № 1 кс/991/3319/25.
2. Обґрунтування заяв про відвід
2.1 Заява захисника ОСОБА_10 про відвід обґрунтована тим, що головуючий суддя ОСОБА_15 : 1) не відклав підготовче судове засідання, призначене на 29.11.2024 за клопотанням захисника з метою ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, які складають 400 томів; 2) не надав можливості захиснику, який брав участь у судовому засіданні 29.11.2024 в режимі відеоконференції, заявляти клопотання, передбачене ст. 314 КПК України про повернення обвинувального акта; 3) в судовому засіданні 17.03.2025 клопотання про повернення обвинувального акта судом залишено без розгляду з підстав його подання після вирішення питань, передбачених ст. 314 КПК, хоча того ж дня судом розглядалось інше клопотання в порядку ст. 314 КПК про звернення з поданням до АП ВАКС для вирішення питання підсудності; 4) 17.03.2025 подані захисником клопотання про витребування документів судом залишено без розгляду, бо з аналогічним клопотаннями звертався інший захисник (адвокат ОСОБА_12 ); 5) 17.03.2025 судом залишено без розгляду клопотання захисника про витребування документів з підстав його подачі в порушення строків, встановлених регламентом до 13.03.2025; 6) судом за результатами підготовчого судового засідання не доручено органу пробації складання досудової доповіді щодо ОСОБА_3 ; 7) головуючим суддею ОСОБА_16 фактично не роз`яснено право на колегіальний розгляд справи, тобто не дотримано приписи ч. 4 ст. 315 КПК України.
На твердження захисника допущені суддею ОСОБА_15 дії викликають сумнів у його неупередженості, що свідчить про наявність передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК підстав для відводу судді; а не дотримання приписів ч. 4 ст. 315 КПК України свідчить про існування, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 75 КПК України підстав для відводу.
2.2 Захисник ОСОБА_17 подав доповнення до заяви захисника ОСОБА_10 про відвід від 14.04.2025 (вх. №16319/25).
Як підставу для відводу судді, захисник зауважив на поведінку судді ОСОБА_15 у судових засіданнях 24.04.2024, 20.05.2024, 31.07.2024, яка викликає сумнів у його безсторонності, та яка призвела до порушення норм процесуального законодавства і обмеження прав учасників провадження та суперечить вимогам статті 3 Кодексу суддівської етики. Послався на ті ж самі доводи, які зазначили у своїх заявах про відвід захисники ОСОБА_18 та ОСОБА_10 .
Додатково зазначив, що 29.11.2024 захисником подано заяву про відвід колегії суддів, з приводу якої головуючим не надано можливості висловитись сторонам, а рішення ухвалено без виходу до нарадчої кімнати; не ухвалення рішення судом за клопотанням захисника від 12.03.2024 про закриття кримінального провадження на стадії підготовчого судового провадження.
Як підставу для відводу у доповненнях до заяви про відвід захисника ОСОБА_10 захисник ОСОБА_17 також вказав на порушення автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Так, підставою для проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 991/2892/22 від 24.03.2025 між суддями ВАКС слугувала ухвала суду 18.03.2025. При здійсненні повторного автоматизованого розподілу судової справи Вищий антикорупційний суд керувався не КПК України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 із змінами в редакції від 15.09.2016 та Засадами використання автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду, а рішенням зборів суддів ВАКС № 4 від 03.09.2019, яким п. 10 доповнено абзацом третім у зв`язку із набранням чинності ЗУ «Про внесення змін до статті 31 Кримінального процесуального кодексі України щодо вдосконалення порядку здійснення кримінального провадження». Цим пунктом рішення передбачено, що у кримінальних провадженнях, в яких підготовче судове засідання проводилось колегією суддів, а судовий розгляд має здійснюватись суддею одноособово, на підставі ухвали суду автоматично в АСДС зменшується склад суду до одного судді, яким є суддя-доповідач, визначений під час попереднього автоматизованого розподілу.
Натомість, відповідно до п. 2.3.49 Положення повторний автоматизований розподіл судових справ між суддями застосовується у випадках визначених законом, а також з метою заміни одного чи декількох суддів, всього складу суду, збільшення складу суду в порядку, визначеному пп. 2.3.4, 2.3.24 Положення.
Відповідно до п. 2.3.50 Положення, винятково, у разі, коли суддя (судді) у передбачених законом випадках не може (не можуть) продовжувати розгляд справи, судові справи передаються для повторного автоматизованого розподілу лише за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду.
З урахуванням того, що нормами Положення не передбачено повторного автоматизованого розподілу судової справи для зменшення складу суду, а збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках лише прямо передбачених Положенням, здійснення повторного автоматизованого розподілу судової справи для зменшення складу суду проведено з порушенням.
Тому на твердження захисника існують підстави передбачені для відводу судді у зв`язку з порушенням встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення судді для розгляду справи.
2.3 Заява захисника ОСОБА_18 про відвід обґрунтована тим, що на стадії судового розгляду під головуванням судді ОСОБА_15 перебуває кримінальне провадження № 52017000000000636 від 26.09.2017.
На стадії підготовчого судового провадження розгляд кримінального провадження здійснювався судом колегіально у складі головуючого судді ОСОБА_15, суддів ОСОБА_19, ОСОБА_20 .
В судовому засіданні від 31.07.2024 колегія суддів, видалившись в нарадчу кімнату для вирішення заявленого судді ОСОБА_19 відводу, оголосила також рішення про відмову у задоволенні клопотань захисту про закриття кримінального провадження. При цьому, головуючий суддя ОСОБА_15 не повідомив учасників, що колегія також видаляється для вирішення питання щодо закриття кримінального провадження; не перевірив обставини, зазначені стороною захисту в клопотаннях про закриття провадження; не з`ясував в учасників судового провадження, чи бажають вони доповнити клопотання про закриття провадження; не надав можливості стороні захисту заявити свої доводи щодо міркувань прокурора; не постановив ухвалу про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами і перехід до судових дебатів; позбавив сторону захисту важливого етапу процесу - судових дебатів. Таким чином, суддя ОСОБА_15 позбавив обвинувачених права на захист.
29.11.2024 суд під головуванням судді ОСОБА_15, всупереч вимог ст.19 Конституції України, ст. 350 КПК України, протокольно залишив клопотання сторони захисту від 12.09.2024 про закриття кримінального провадження без розгляду.
13.12.2024 судом під головуванням судді ОСОБА_15 не розглянуто повторне клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження.
10.03.2025 судом під головуванням судді ОСОБА_15 за відсутності захисників обвинуваченого ОСОБА_3 адвокаів ОСОБА_10 та ОСОБА_21, без обговорення з іншими учасниками їх завантаженості, встановив строк 2 дні на подання клопотань, передбачених п. 4 ч. 2 ст. 315 КПК України, при тому, що наступне засідання призначено на 17.03.2025. Наслідком чого 17.03.2025 судом було залишено без розгляду велика кількість клопотань захисників, як такі що подані поза межами строку, встановленого судом.
З урахуванням зазначених прийнятих суддею ОСОБА_15 рішень, сторона захисту вважає, що вбачаються ознаки упередженості судді ОСОБА_15 при розгляді даної справи, у зв`язку із чим він підлягає відводу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 75 КПК України.
2.4 24.04.2025 до суду надійшли клопотання захисника ОСОБА_8 (вх. 18150/25 та 18162/25) про долучення до заяви про відвід копію журналу судового засідання від 24.03.2025 № 4253348, копію клопотання про здійснення судового розгляду колегіально судом у складі трьох суддів від 23.03.2025, протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2025, копію журналу судового засідання № 4369645 від 14.04.2025.
2.5 Суддею ОСОБА_15 23.04.2025 (вх. № 18081/25) до заявленої захисником ОСОБА_10 заяви про відвід подано письмове пояснення. Суддя ОСОБА_15 вважає, що більшість доводів заявника стосується незгоди з прийнятими рішеннями колегією суддів на стадії підготовчого судового провадження, що не є підставою для відводу. Щодо інших доводів сторони захисту зазначив, що право на колегіальний розгляд було роз`яснено усім обвинуваченим, натомість клопотань від учасників кримінального провадження про колегіальний розгляд справи не надходило. Також вважав, що не є підставою для його відводу не ухвалення рішення колегію суддів про доручення органу пробації скласти досудову доповідь відносно обвинуваченого ОСОБА_3, бо це є правом, а не обов`язком суду. Водночас сторона захисту не зверталась до суду з відповідним клопотанням.
2.6 Також суддею ОСОБА_15 23.04.2025 (вх. 18083/25) до заяви про відвід захисника ОСОБА_8 подано письмові пояснення, з яких слідує, що клопотання захисника про закриття кримінального провадження надійшло до суду 20.05.2024. З ідентичними клопотаннями звертались і інші захисники. Під час вирішення цього клопотання була заслухана думку захисника ОСОБА_22, ухвалою суду від 31.07.2024 відмовлено у задоволеннях клопотань захисників про закриття кримінального провадження, в тому числі й захисника ОСОБА_8 . Надалі захисник неодноразово звертався з аналогічними клопотаннями, які були судом залишені без розгляду, бо нові клопотання не містили нових доводів. Більш того, захиснику було роз`яснено судом, що суд може повернутись до розгляду цього питання після дослідження процесуальних документів сторони захисту. Водночас доводи захисника стосовно необхідності в проведення дебатів під час розгляду клопотання на стадії підготовчого судового засідання не узгоджуються з положеннями КПК. Суддя ОСОБА_15 вважає, що більшість доводів сторони захисту стосуються незгоди з прийнятими рішеннями колегією суддів на стадії підготовчого судового провадження. Також звернув увагу, що кримінальне провадження надійшло на новий розгляд 09.04.2024 після скасування Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду від 12.10.2023 ухвали про закриття кримінального провадження. Перше підготовче засідання відбулось 24.04.2024, тому у захисника було достатньо часу для звернення до суду з усіма клопотанням, передбаченими на стадії підготовчого судового провадження.
3. Позиції учасників судового провадження
3.1 В судове засідання з`явились обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (брали участь в режимі відеоконференції з власних засобів), ОСОБА_6, ОСОБА_7, захисники ОСОБА_8 (брав участь в режимі відеоконференції з власних засобів), ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 .
Інші учасники кримінального провадження не з`явились, були повідомлені належним чином, причину своєї неявки до суду не повідомили.
Кримінальний процесуальний кодекс України не висуває вимог для обов`язкової участі учасників судового провадження при розгляді заяви про відвід, отже, неявка інших осіб в судове засідання не є перешкодою для розгляду питання про відвід судді.
3.2 Заявник ОСОБА_10 підтримав заяву про відвід з підстав, викладених у ній. Додатково просив витребувати матеріали судової справи 991/2892/22 (провадження1-кп/991/35/24) для більш детального обґрунтування позиції з посиланням на докази, які мали місце під час розгляду даної справи. Долучив до заяви про відвід протокол відтворення відеозапису судових засідань від 01.04.2025 в порядку ст. 93 КПК України. Додатково звернув увагу суду на пояснення судді ОСОБА_15 про те, що захисник ОСОБА_10 усно не звертався до суду з клопотаннями в порядку ст. 314 КПК, що не відповідає дійсності. Тому суддя ОСОБА_15 безпідставно обмежив захисника та його клієнта заявляти клопотання в порядку ст. 314 КПК України. На твердження заявника ключовою обставиною, яка викликає сумнів у неупередженості судді ОСОБА_15 є його дії під час судового засідання 10.03.2025, зокрема, роз`яснення суддею приписів ч. 4 ст. 315 КПК України. Заявник вважає, що таке роз`яснення фактично не відбулось і його клієнт не повідомлений про можливість здійснення судового провадження судом колегіально у складі трьох суддів. Враховуючи, що ОСОБА_15 не роз`яснено ч. 4 ст. 315 КПК України обвинуваченим, на твердження заявника, дії по формуванню одноособового складу суду є незаконними, тому суддя ОСОБА_15 підлягає відводу на підставі п. 5 ч.1 ст. 75 КПК України. Також підставою для відводу судді вважав невручення обвинуваченим пам`яток про права та обов`язки відповідно до 345 КПК України.
3.3 Заявник ОСОБА_8 підтримав заяву про відвід з підстав, викладених у ній. Додатково зазначив, що саме до цієї справи прикута увага сторонніх спостерігачів, тому існує необхідність у витребуванні матеріалів судової справи, щоб не тільки суд, а і сторонній спостерігач міг ознайомитись з діями суддів. При цьому вказав що розгляд судового провадження відбувається шляхом трансляції на офіційному YouTube каналі Вищого антикорупційного суду. Вважав, що суддя ОСОБА_15, встановлюючи строки стороні захисту для подання клопотань в порядку ст. 314 КПК України, відмовляючи у задоволенні ряду клопотань сторони захисту, залишаючи їх без розгляду, порушив право на захист обвинувачених. Також послався на неналежне роз`яснення головуючим суддею вимог ч. 4 ст. 315 КПК України.
3.4 Захисник ОСОБА_9 підтримав свої додаткові письмові пояснення до зави про відвід захисника ОСОБА_10, просив витребувати судову справу, яка перебуває у провадженні судді ОСОБА_15 з технічними записами судових засідань від 24.04.2024, 20.05.24, 31.07.24, 29.11.24, 10.03.2024, 17.03.2025 на підтвердження обставин, зазначених ним у письмових поясненнях щодо поведінки судді ОСОБА_15 в судових засіданнях, яка не викликає впевненості, що у подальшому буде ухвалено об`єктивне рішення по суті.
3.5 Захисник ОСОБА_13 підтримав заяви про відвід та про витребування усієї судової справи, яка перебуває у провадженні судді ОСОБА_15 .
3.6 Захисник ОСОБА_12 підтримав заяви про відвід. Вважає, що в діях ОСОБА_15 вбачаються обмеження прав обвинувачених.
3.7 Захисник ОСОБА_11 підтримав заявлені заяви про відвід судді ОСОБА_15, звернув увагу суду, що з 17 тому матеріалів судової справи розпочинається розгляд справи за участю судді ОСОБА_15 . Вважає, що суддею не було роз`яснено вимоги ч. 4 ст. 315 КПК України обвинуваченим.
3.8 Інші учасники, які з`явились в судове засідання, підтримали заяви про відвід судді ОСОБА_15 .
4. Мотиви та висновки суду
4.1 Об`єктивний та неупереджений розгляд справи є одним із завдань кримінального провадження.
Відповідно до частини 1 статті 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
За наявності підстав, передбачених статтями 75-76 КПК України (щодо суддів), суддя зобов`язаний заявити самовідвід. Такою підставою для відводу судді є, зокрема, встановлені ст. 76 КПК України положення про недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні. За змістом вказаної норми суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Отже, вказані вимоги КПК України усувають можливу упередженість судді при здійсненні судового розгляду кримінального провадження, сприяє підвищенню рівня довіри учасників і громадськості до суду та винесених ним рішень.
З метою дотримання загальновизнаних інституційних гарантій правосуддя таких як незалежність і безсторонність суду, усунення судді відбувається через самовідвід (самоусунення) або на підставі заяви про відвід, поданої особою, що бере участь у кримінальному провадженні.
Відповідно до частин 3-5 статті 80 КПК України, заява про відвід може бути заявлена як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження; заява про відвід під час судового провадження подається до початку судового розгляду; відвід повинен бути вмотивованим.
Згідно з ч. 1 ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
4.2 Судом досліджено доводи, якими обґрунтовані заяви про відвід, долучені матеріали, матеріали кримінального провадження №52017000000000636 та встановлено наступне.
У провадженні судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_15 перебуває кримінальне провадження №52017000000000636 за обвинуваченням: ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_23, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України на стадії судового розгляду.
Це кримінальне провадження надійшло на новий розгляд до Вищого антикорупційного суду 09.04.2024 після скасування Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду від 12.10.2023 ухвали про закриття кримінального провадження. Протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду кримінального провадження визначено колегію суддів у складі головуючого судді ОСОБА_15, суддів ОСОБА_24, ОСОБА_20 . У підготовчому судовому засіданні 24.04.2024 колегією суддів ухвалено рішення про відвід судді ОСОБА_24 від розгляду кримінального провадження на підставі ч. 1 ст. 76 КПК України, у задоволенні відводу іншим членам колегії суддів відмовлено. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.04.2024 суддю ОСОБА_24 замінено на суддю ОСОБА_19 .
Захисниками ОСОБА_10, ОСОБА_18 подано заяви про відвід судді ОСОБА_15 від розгляду кримінального провадження №52017000000000636 з підстав передбачених п. 4, 5 ст. 75 КПК України.
Таким чином, суд вбачає дві підстави для відводу, на які посилаються заявники - сумнів у неупередженості та порушення порядку визначення судді для розгляду справи.
4.3 Щодо клопотань заявника ОСОБА_10 про витребувати матеріалів судової справи 991/2892/22 (провадження 1-кп/991/35/24) та захисника ОСОБА_9 про витребування технічних записів судових засідань
Процедура витребування доказів під час розгляду заяв про відвід прямо не врегульована нормами КПК України. Тому суд, при розгляді клопотань заявників про витребування керується загальними положення КПК України.
Згідно з частиною другою статті 22 КПК України, сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Стаття 93 КПК України регламентує, що збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Заявники заяв про відвід є захисниками обвинувачених в рамках судової справи № 991/2892/22 (провадження1-кп/991/35/24). Відповідно до ст. 46 КПК України захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику, з моменту надання документів, передбачених статтею 50 цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду. Обвинувачений має право збирати і подавати суду докази; ознайомлюватися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу, які йому зобов`язані надати уповноважені працівники суду, і подавати щодо них свої зауваження; мати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом (ч. 4 ст. 42 КПК України).
Аналізуючи зазначені положення КПК, суд наголошує на обставинах реалізації заявниками своїх процесуальних прав учасників судового провадження, які передбачають ознайомлення з усіма матеріалами судової справи, отримання копій технічних записів судових засідань та за необхідності долучення їх до своїх заяв про відвід судді ОСОБА_15 .
В судовому засіданні 24.04.2025 учасникам судового провадження роз`яснено, що судом, на підставі листа за підписом судді ОСОБА_1 від 17.04.2025, отримано доступ до обліково-статистичної картки у кп Д-3 до справи 991/2892/22 (провадження1-кп/991/35/24), що передбачає доступ до усіх документів та журналів судових засідань у кримінальному провадженні. Заявником долучено до заяви про відвід протокол відтворення відеозапису судових засідань від 10.03.2025 та від 29.11.2024, здійсненого ним в порядку ст. 93 КПК, де детально описана хронологія проведення судових засідань на яку захисник ОСОБА_9 посилався у доповненнях до заяви про відвід захисника ОСОБА_10 . Тому суд, за необхідності, має можливість дослідити усі документи, наявні в матеріалах вказаної судової справи без посереднього їх фізичного витребування, що не перешкоджає суду об`єктивно та неупереджено розглянути заяви про відвід. Така позиція суду стосується і клопотання захисника ОСОБА_9 про витребування технічних записів судових засідань під головуванням ОСОБА_15 від 24.04.2024, 20.05.24, 31.07.24, 29.11.24, 10.03.2024, 17.03.2025.
Позиція заявника ОСОБА_8 щодо необхідності витребувати судову справу та технічні записи судових засідань, посилаючись на резонансність справи та концентрацію уваги сторонніх спостерігачів до здійснення судового розгляду, є безпідставною. Як зазначив сам заявник ОСОБА_8, розгляд кримінального провадження відбувається шляхом трансляції на офіційному YouTube каналі Вищого антикорупційного суду, що вже є забезпеченням права на публічні слухання, принципу гласності та відкритості судочинства, надає стороннім спостерігачам можливість спостерігати за перебігом справи.
Враховуючи зазначене, у витребуванні судової справи 991/2892/22 (провадження1-кп/991/35/24) та технічних записів судових засідань під головуванням ОСОБА_15 від 24.04.2024, 20.05.24, 31.07.24, 29.11.24, 10.03.2024, 17.03.2025 слід відмовити.
4.4 Щодо сумнівів у неупередженості судді
Суд не погоджується з доводами заявників. Оскільки кримінальне процесуальне законодавство висуває загальні вимоги до вмотивованості відводу, суд звертається до інших джерел права, які визнані в Україні для більш детального аналізу. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди [України] застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Це положення узгоджується зі статтею 9 Конституції України, що встановлює примат (пріоритет) міжнародного права в Україні.
Суд керується сталою практикою ЄСПЛ в оцінці вмотивованості відводу, зокрема критеріями, що були чітко висвітлені у справі Mironenko та Martenko проти України (Рішення ЄСПЛ від 10 грудня 2009 року, заява № 4785/02, параграфи 66-71) та в основоположних справах Wettstein проти Швейцарії (Рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2000 року, заява № 33958/96, параграфи 42-44) та Kyprianou проти Кіпру (Рішення ЄСПЛ від 15 грудня 2005 року, заява № 73797, параграфи 119, 121). ЄСПЛ вказав, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, і у цьому зв`язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявникам потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, тощо).
В даному випадку підставою для відводу судді, на думку заявників, є сумнів у неупередженості судді, яка полягає в тому, що під час саме підготовчого судового провадження під головуванням судді ОСОБА_15 судом приймались рішення з порушенням приписів процесуальних норм, а поведінка судді у судових засіданнях підриває авторитет правосуддя та порушує право на захист обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .
Так, 31.07.2024 судом прийнято рішення про відмову у задоволенні клопотань захисту про закриття кримінального провадження; 29.11.2025 суд протокольно залишив клопотання сторони захисту від 12.09.2024 про закриття кримінального провадження без розгляду; 03.12.2024 судом не розглянуто повторне клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження; 17.03.2025 судом залишено без розгляду велика кількість клопотань захисників, як такі що подані поза межами строку, встановленого судом; суд не відклав підготовче судове засідання, призначене на 29.11.2024 за клопотанням захисника з метою ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, які складають 400 томів; суд не надав можливості захиснику, який брав участь у судовому засіданні 29.11.2024 в режимі відеоконференції, заявляти клопотання, передбачене ст. 314 КПК України про повернення обвинувального акта; 3) в судовому засіданні 17.03.2025 клопотання про повернення обвинувального акта судом залишено без розгляду з підстав його подання після вирішення питань, передбачених ст. 314 КПК, хоча того ж дня судом розглядалось інше клопотання в порядку ст. 314 КПК про звернення з поданням до АП ВАКС для вирішення питання підсудності; 17.03.2025 подані захисником клопотання про витребування документів судом залишено без розгляду, бо з аналогічним клопотаннями звертався інший захисник (адвокат ОСОБА_12 ); 17.03.2025 судом залишено без розгляду клопотання захисника про витребування документів з підстав його подачі в порушення строків, встановлених регламентом до 13.03.2025; судом за результатами підготовчого судового засідання не доручено органу пробації складання досудової доповіді щодо ОСОБА_3 ; 29.11.2024 судом прийнято рішення про відвід колегії суддів на місці, без виходу до нарадчої кімнати; суддею ОСОБА_15 на стадії судового розгляду не роз`яснено про права та обов`язки обвинуваченим.
Ураховуючи наведені у заяві обставини, заявлений відвід не містить належних даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді ОСОБА_15 передбачених КПК України та зводиться до незгоди із прийнятими колегією суддів процесуальними рішеннями, зокрема про відмову у задоволенні клопотань сторони захисту, залишення їх без розгляду тощо. Проте, така обставина жодним чином не свідчить про наявність сумніву в об`єктивності, неупередженості чи безсторонності судді ОСОБА_15, який є головуючим у справі.
Так, відповідно до ст. 321 КПК України головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.
Суд звертає увагу, що процесуальні рішення суду, їх зміст та форма, не можуть бути підставою для відводу судді. Незгода з рішеннями судді має здійснюватись у порядку, передбаченому чинним процесуальним законодавством України, яким передбачено процедуру оскарження будь-яких процесуальних рішень судді окремо або разом з кінцевим процесуальним рішенням по кримінальному провадженню з наведенням мотивів такої незгоди, а заперечення на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню, можна включити до апеляційної скарги на рішення суду за наслідками розгляду справи.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом в ухвалі від 06 березня 2024 року (cправа № 907/860/17). В ухвалі від 18 грудня 2018 року у справі №910/2968/18 Верховний Суд визнав відвід завідомо безпідставним, оскільки вказаний відвід по суті «є висловленням незгоди з процесуальним рішенням Верховного Суду після того, як суд мотивував таке рішення».
Щодо не роз`яснення судом прав та обов`язків обвинувачених на стадії судового розгляду, суд зазначає, що питання вручення пам`яток про процесуальні права та обов`язки обвинуваченим закріплено у ст. 42 КПК України.
Як пояснювали заявники, на стадії підготовчого судового розгляду відповідні пам`ятки були вручені обвинуваченим, з якими вони ознайомились, про що поставили свої підписи. Водночас, вимоги статті 345 КПК України на стадії судового розгляду суддею ОСОБА_15 не виконані.
Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 345 КПК України, судовий розпорядник роздає особам, які беруть участь у судовому розгляді, пам`ятку про їхні права та обов`язки, передбачені цим Кодексом. Після ознайомлення обвинуваченого та інших осіб, які беруть участь у судовому розгляді, з пам`яткою головуючий з`ясовує, чи зрозумілі їм їх права та обов`язки і у разі необхідності роз`яснює їх. Тобто підставою для відводу судді є незгода сторони захисту із процесуальними діями судді.
Водночас суд звертає увагу, що зазначена норма передбачає роз`яснення головуючим суддею прав та обов`язків обвинуваченим на стадії судового розгляду лише у разі необхідності.
Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 «Про незалежність судової влади» від 13 червня 2007 року, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з прийнятими судом процесуальними рішеннями не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення. Тобто оцінка щодо наявності чи відсутності процесуальних порушень при розгляді кримінального провадження надається судами вищих інстанцій при перегляді судових рішень, а тому суддя при вирішенні питання відводу не вправі оцінювати мотиви, з яких виходив суд при вчинені процесуальних дій чи прийнятті процесуальних рішень.
Крім цього, суд звертає увагу, що чинним КПК України чітко передбачено постановлення суддею ухвал без виходу до нарадчої кімнати в усній формі.
Відтак, вчинення чи не вчинення певних процесуальних дій, прийняття того чи іншого рішення з приводу заявлених клопотань не може свідчити про упередженість чи безсторонність судді, оскільки вирішення зазначених питань процесуально віднесено до компетенції суду.
Також сторона захисту заявляла про неналежну процесуальну поведінку судді ОСОБА_15 в судових засіданнях. На підтвердження у доповненнях до заяви про відвід захисник ОСОБА_17 посилався на окремі висловлювання судді ОСОБА_15 під час проведення судових засідань 24.04.2024, 31.07.2024, 29.11.2024, цитуючи їх та надаючи власну оцінку.
Дослідивши висловлювання судді під час судових засідань, враховуючи, що кількість учасників судового процесу є досить значною, суд вважає, що поведінка та дії судді ОСОБА_15, який є головуючим у справі, не свідчить про неповагу до учасників судового процесу, наведені захисниками обставини не є такими, що викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді. А позиція сторони захисту щодо поведінки та дій судді ОСОБА_15, враховуючи його висловлювання у судових засіданнях, є вираженням суб`єктивної думки і поглядів заявників, і на думку суду не свідчать про неввічливість, неповагу, зухвале ставлення та гордовитість.
В контексті підстав для відводу заявник ОСОБА_8 також посилався на не ухвалення суддею ОСОБА_15 рішення щодо закінчення з`ясування обставин та перевірку їх доказами і переходу до судових дебатів.
Так, відповідно до ст. 363 КПК України після з`ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами, головуючий у судовому засіданні з`ясовує в учасників судового провадження, чи бажають вони доповнити судовий розгляд і чим саме. У разі заявлення клопотань про доповнення судового розгляду суд розглядає їх, у зв`язку з чим має право ставити запитання сторонам чи іншим учасникам кримінального провадження.
За відсутності клопотань або після вирішення клопотань, якщо вони були подані, суд постановляє ухвалу про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів. У кримінальному процесі судовими дебатами є самостійна частина судового розгляду, що наступає після закінчення судового слідства. Судові дебати є важливою частиною судового розгляду, в якій учасники процесу визначають належність до справи, допустимість, достовірність і достатність досліджуваних у ході судового слідства доказів, визначають установлення або не установлення обставин, що належать до предмета доказування, дають юридичну оцінку і кваліфікацію діяння, яке ставиться підсудному в провину, викладають свої міркування по суті питань, що підлягають вирішенню судом при постановленні вироку.
Як було встановлено судом, під головуванням судді ОСОБА_15 ухвалою суду від 18.03.2025 постановлено рішення про завершення підготовчого судового провадження та призначення справи до судового розгляду на 24.03.2025.
Є очевидним, що на час заявлення відводу суд не перейшов до стадії судових дебатів. Доводи захисника стосовно необхідності проведення дебатів під час розгляду клопотання на стадії підготовчого судового засідання не узгоджуються з положеннями КПК. Отже, не ухвалення судом рішення щодо закінчення з`ясування обставин та перевірку їх доказами і переходу до судових дебатів є необґрунтованим, бо завершення стадії підготовчого судового провадження не передбачає ухвалення судом такого рішення.
Отже, доводи заявників щодо існування будь-яких переконливих обставин, що викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості судді ОСОБА_15, відсутні, тому у задоволенні заяв про відвід на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слід відмовити.
4.5 Позиція сторони захисту стосовно неналежного роз`яснення головуючим суддею ОСОБА_15 вимог ч. 4 ст.315 КПК України не знайшла свого підтвердження.
Так, нормами ст. 31 КПК України визначено, що в суді першої інстанції колегіально судом у складі трьох суддів здійснюються кримінальні провадження щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше 10 років і лише за клопотанням обвинуваченого. Кримінальні провадження стосовно кількох обвинувачених здійснюються колегіально судом у складі трьох суддів стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один із з них заявив клопотання про такий розгляд.
Про право заявити клопотання про колегіальний розгляд провадження суд роз?яснює обвинуваченому (обвинуваченим) під час підготовчого судового засідання (ч. 5 ст. 315 КПК України).
Заявник ОСОБА_10 у п. 41 своєї заяви про відвід зазначив пряму мову головуючого судді ОСОБА_15, з якої вбачається, що головуючим суддею у судовому засіданні повній мірі роз`яснено обвинуваченим та захисникам вимоги ч. 4 ст. 315 КПК України на стадії підготовчого судового провадження та звернено увагу обвинувачених, що заявляти та подавати відповідні клопотання є саме дискреційними повноваженнями обвинувачених.
Також, з дослідженого судом протоколу відтворення від 01.04.2025, долученого стороною захисту в порядку ч. 3 ст. 93 КПК України, встановлено, що головуючий суддя ОСОБА_15 у судовому засіданні 10.03.2025 зазначає, що стаття 255 КК України є особливо тяжким злочином, зачитав вимоги ч. 4 ст. 315 КПК України та роз`яснив обвинуваченим право заявляти клопотання про розгляд кримінального провадження колегіально судом у складі трьох суддів, надаючи час стороні захисту до закінчення підготовчого судового засідання подати до суду відповідні клопотання.
Водночас, відповідно до ст. 47 КПК України захисники зобов`язані використовувати засоби захисту, передбачені цим Кодексом та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів обвинувачених.
Суд звертає увагу, що захисники ОСОБА_10 та ОСОБА_8, здійснюючи захист обвинувачених, надаючи правову їм допомогу, у разі нерозуміння підзахисними норм КПК України щодо роз`ясненою суддею ОСОБА_15 можливості колегіального розгляду справи, мали вчинити заходів щодо додаткового роз`яснення прав обвинувачених щодо колегіального розгляду.
Подання клопотання про здійснення судового розгляду колегіально у складі трьох суддів захисником ОСОБА_8 23.03.2025 після ухвалення судом рішення про закінчення підготовчого судового провадження та призначення судового розгляду ухвалою суду від 18.03.2025, суперечить нормам КПК, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 315 КПК України саме під час підготовчого судового засідання суд роз`яснює обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів та з`ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.
4.6 Щодо порушення порядку визначення судді ОСОБА_15 для розгляду справи
Положеннями ч. 1 ст. 319 КПК України визначено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні повинен бути проведений в одному складі суддів. У разі якщо суддя позбавлений можливості брати участь у судовому засіданні, він має бути замінений іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 цього Кодексу.
Сторона захисту вважає, що після постановлення судом 18.03.2025 ухвали про завершення підготовчого судового провадження та призначення справи до судового розгляду суддею ОСОБА_15 одноособово, порушено порядок автоматизованого розподілу справ між суддями. Аргументи заявників зазначені у 2.2.-2.3 ухвали.
Із заяв про відвід з долученими в Електронному суді заявниками додатками слідує, що 31.08.2022 Вищим антикорупційним судом розпочато підготовче судове сідання у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 12.10.2023 кримінальне провадження № 52017000000000636 від 26.09.2017 закрито на підставі п. 10 ч. 1ст. 284 КПК України у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування після повідомлення особі про підозру.
Надалі, ухвалою Апеляційної палати ВАКС від 24.03.2024 року зазначену ухвалу скасовано та направлено на новий розгляд до Вищого антикорупційного суду.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 26.04.2024 для розгляду кримінального провадження № 52017000000000636 від 26.09.2017 визначено колегію суддів у складі головуючого судді ОСОБА_15, членів колегії суддів ОСОБА_19, ОСОБА_20 .
Ухвалою суду від 18.03.2025 про завершення підготовчого судового провадження та призначення справи до судового розгляду суддею ОСОБА_15 одноособово, ухвалено рішення матеріали судової справи направити до відділу автоматизованого документообігу для визначення одноособового складу.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2025 зі складу суду вилучені члени колегії суддів ОСОБА_20 та ОСОБА_19, головуючим у справі залишився суддя ОСОБА_15 .
Суд вважає, що заява про відвід судді ОСОБА_15 на підставі п. 5 ч.1 ст. 75 КПК України є необґрунтованою з наступних підстав.
Так, частиною 3 ст. 35 КПК України визначення судді (запасного судді, слідчого судді), а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретного провадження здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою та/або її окремою підсистемою (модулем) під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом випадковості та в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження на кожного суддю, заборони брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або судді-доповідача для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремої підсистеми (модуля), крім випадків, установлених законом.
Особливості розподілу кримінальних проваджень та інших передбачених законом процесуальних документів, що подаються до суду, встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів)(ч. 12 ст. 35 КПК України).
Водночас набрання чинності нормами цього розділу було відтерміновано. Так, рішенням Вищої ради правосуддя від 28.02.2023 № 162/0/15-23 набрання чинності відтерміновано до внесення змін до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та доопрацювання програмного забезпечення автоматизованої системи документообігу суду.
За таких обставин Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи підлягає застосуванню в редакції від 17.08.2021.
Пунктом 69 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (у редакції від 17.08.2021) передбачено, що до початку функціонування підсистеми автоматизованого розподілу справ у складі ЄСІТС визначення складу суду та присяжних здійснюється відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами).
Підпунктом 1.2.1. п. 1.2. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (з наступними змінами, далі - Положення) передбачено, що засади використання автоматизованої системи документообігу суду - це затверджені рішенням зборів суддів відповідного суду правила застосування цього Положення з урахуванням юрисдикції та інстанційності суду, норм процесуальних кодексів та законів України.
Збори суддів відповідного суду мають визначені цим Положенням повноваження щодо розгляду питань стосовно порядку функціонування автоматизованої системи. За результатами розгляду питань, зазначених в абзаці першому цього підпункту, рішенням зборів суддів затверджуються Засади використання автоматизованої системи документообігу суду і вносяться до автоматизованої системи не пізніше робочого дня, що настає після проведення цих зборів. У разі внесення змін до Засад використання автоматизованої системи документообігу суду збори суддів відповідного суду новим рішенням затверджують відповідні зміни до Засад використання автоматизованої системи документообігу суду. Засади використання автоматизованої системи документообігу суду (зі змінами та доповненнями) вносяться до автоматизованої системи та оприлюднюються на веб-порталі судової влади України не пізніше робочого дня, що настає після проведення цих зборів (пп. 1.4.9. п. 1.4. Положення).
Пунктом 2.3.2. п. 2.3. Положення передбачено, що визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом: автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи; пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ; розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді; визначення складу суду з метою заміни судді (суддів); повторного автоматизованого розподілу судових справ. Збори суддів відповідного суду мають право визначати особливості автоматизованого розподілу судових справ у випадках, прямо передбачених цим Положенням.
Вичерпний перелік повноважень зборів суддів щодо здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями визначений підпунктами 2.3.10. - 2.3.17. п. 2.3. Положення. Зокрема підпунктами 2.3.10., 2.3.11., 2.3.17. п. 2.3. Положення передбачено, що: 1) збори суддів відповідного суду мають право запроваджувати спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій судових справ. Спеціалізація суддів визначається із розрахунку розподілу не менше двох суддів на одну спеціалізацію; 2) якщо розгляд справи здійснюється колегіально, склад колегії суддів визначається автоматизованою системою. Збори суддів можуть визначити склади постійно-діючих колегій суддів; 3) збори суддів відповідного суду мають право розглядати питання щодо настання обставин, які унеможливлюють участь судді у розгляді судових справ, що може мати наслідком порушення строку розгляду судових справ, передбаченого відповідним процесуальним законом.
Результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи є протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, що автоматично створюється автоматизованою системою та долучається до матеріалів справи (п. 17 розділу ІІ Засад).
Так, згідно з рішенням № 4 зборів суддів ВАКС затверджено Засади використання автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду, які розроблені відповідно до вимог законів України «Про Вищий антикорупційний суд», «Про судоустрій і статус суддів», Кримінального процесуального кодексу України та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджену рішенням ради суддів України від 26.11.2010 № 30, зі змінами.
Законом України від 24.04.2024 № 3655-IX внесено зміни до статті 31 Кримінального процесуального закону, якими виключено частину дванадцяту статті 31, якою передбачалось, що кримінальне провадження у Вищому антикорупційному суді здійснюється у суді першої інстанції колегіально у складі трьох суддів.
Абзац перший ч. 2 ст. 31 замінено такими абзацами: кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого щодо: 1) злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років; 2) злочинів, у вчиненні яких обвинувачується Президент України, повноваження якого припинено, народний депутат України, Прем`єр-міністр України, член Кабінету Міністрів України, Секретар Ради національної безпеки і оборони України, Генеральний прокурор, заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Голова Служби безпеки України, Директор Державного бюро розслідувань, Директор Національного антикорупційного бюро України, Голова Національного агентства з питань запобігання корупції, Голова Антимонопольного комітету України, Голова Національного банку України, Голова Рахункової палати, Голова Фонду державного майна України, Голова Центральної виборчої комісії, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Голова та судді Конституційного Суду України, Голова Верховного Суду, голови вищих спеціалізованих судів, Голова Вищої ради правосуддя. Зазначений закон набрав чинності 16.05.2024.
Рішенням № 1 зборів суддів Вищого антикорупційного суду від 16.05.2024, на підставі ст. 128 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», закону України «Про Вищий антикорупційний суд» та у зв`язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до статті 31 Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення порядку здійснення кримінального провадження, внесено зміни до Засад використання автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду. Зокрема, пункт 10 доповнено абзацом третім такого змісту: «В кримінальних провадженнях, в яких підготовче судове засідання проводилось колегією суддів, а судовий розгляд має здійснюватись суддею одноособово, на підставі ухвали суду автоматично в АСДС зменшується склад суду до одного судді, яким є суддя-доповідач, визначений під час попереднього автоматизованого розподілу».
Підпункт 16.1.4 пункту 16 Засад використання автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду, який стосується Повторного автоматизованого розподілу судових справ, який викладено у такій редакції: у випадках та в порядку, визначеному пунктом 10 розділу II Засад використання автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду. Пункт 16.3 передбачає, що повторний автоматизований розподіл судових справ здійснюється на підставі ухвали суду у випадку необхідності збільшення або зменшення складу колегії суддів. Датою введення в дію вказаних змін визначено 16.05.2024.
Проаналізувавши зазначені положення законодавства та рішення зборів суддів, суд дійшов висновку, що після ухвалення судом рішення про закінчення підготовчого судового провадження 18.03.2025, яке здійснювалось колегією суддів, та ухвалення рішення про здійснення судового розгляду суддею одноособово, дотримано алгоритм повторного автоматизованого розподілу судових справи між суддями з метою зменшення складу суддів. При цьому, що згідно підпунктом 16.3 пункту 16 розділу II Засад використання автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду у разі зменшення складу колегії суддів, повторний автоматизований розподіл здійснюється на підставі ухвали суду без відповідного розпорядження керівника апарату суду.
Відповідно до Розділу 10 Інструкції користувача КП «Д-3», затвердженої наказом Генерального директора ДП «Інформаційні судові системи» № 37/ОД від 20.03.2025 у зв`язку зі зменшенням кількості суддів, суддя-доповідач залишається незмінним.
Отже, повторний автоматизований розподіл справи № 991/2892/22 між суддями Вищого антикорупційного суду від 24.03.2025 ґрунтується на приписах Кримінального процесуального кодексу України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням ради суддів України за № 30 від 26.11.2020 (зі змінами) в редакції від 15.09.2016 та Засад використання автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду, затверджених рішенням зборів судів Вищого антикорупційного суду № 4 від 03.09.2019, чинними в редакції станом 24.03.2025, та не передбачає здійснення автоматизованого розподілу між іншими суддями Вищого антикорупційного суду.
Вищевикладене підтверджується листом Вищого антикорупційного суду від 17.04.2025 № 17117 за підписом заступника керівника апарату суду, отриманого на запит суду стосовно повторного автоматизованого розподілу справи між суддями (т. 1 а.с.107).
З урахування зазначеного, суд не вбачає підстав, передбачених ч. п. 5 ч. 1 ст. 75 КПК України для задоволення заяви про відвід судді ОСОБА_15, тому у задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст. 75, 80-82, 369, 372, 392 КПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні заяв захисників ОСОБА_10 та ОСОБА_8 про відвід судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_15 від розгляду кримінального провадження № 52017000000000636 від 26.09.2017.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1