- Presiding judge (HACC): Voronko V.D.
Справа № 991/3359/25
Провадження 1-кс/991/3363/25
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, детектива ОСОБА_3, власника майна ОСОБА_4 та його представників ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_6, подане в інтересах ОСОБА_4, про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.01.2025 у справі №991/13907/24 (провадження №1-кс/991/13999/24) у кримінальному провадженні №52023000000000600 від 01.12.2023,
ВСТАНОВИВ:
До слідчого судді надійшло вказане клопотання адвоката ОСОБА_6, який діє в інтересах власника майна ОСОБА_4, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №52023000000000600 від 01.12.2023, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.01.2025 (справа №991/13907/24) на мобільний телефон Apple iPhone 14 ProМах та мобільний телефон Apple iPhone 14 Pro, власником яких є ОСОБА_4 .
Адвокат зауважив, що арештоване майно ОСОБА_4 не має ніякого відношення до розслідування кримінального провадження № 52023000000000600 від 01.12.2023 та не відповідає обов`язковим ознакам ст. 170 КПК України. Поряд з цим, адвокат звертає увагу на те, що мобільні телефони, визнані органом досудового розслідування речовим доказом у кримінальному провадженні, без обґрунтування в постанові детектива, яке саме значення для кримінального провадження вони мають.
Адвокат звернув увагу на ту обставину, що слідчий суддя при постановленні ухвали про арешт майна, порушив вимоги КПК України, оскільки здійснив збір доказів під час судового розгляду клопотання детектива про арешт мобільних телефонів. При поверненні ухвалою від 10.12.2024 первинно поданого детективом НАБУ клопотання не вказав, що таке повертається для усунення недоліків і не встановив строк для їх усунення.
Крім того, слідчий суддя не врахував, що ОСОБА_4 має статус адвоката, право на заняття адвокатською діяльністю якого зупинено, однак детективами НАБУ проведено обшук без участі представника Ради адвокатів регіону та вилучено мобільні телефони з інформацією, що є адвокатською таємницею.
У зв`язку з наведеним, а також враховуючи, що пройшло п`ять місяців з моменту вилучення мобільних телефонів, за цей час на думку адвоката можна було вжити всіх заходів направлених на отримання інформації з них, просив скасувати арешт, накладений на мобільні телефони ОСОБА_4 .
У судовому засіданні власник майна ОСОБА_4 та його представники адвокати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтримали подане клопотання та просили суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на доводи, зазначені у клопотанні.
Детектив ОСОБА_3 у судовому засіданні з приводу задоволення клопотання заперечував, зазначив, що за результатами проведення обшуку було вилучено мобільні телефони ОСОБА_4, який відмовився назвати значення коду-доступу для подолання системи логічного захисту мобільних телефонів. 06.01.2025 детективом винесено постанову про призначення експертизи з метою подолання системи логічного захисту та копіювання інформації з вказаних мобільних телефонів. На даний час проведення вказаної експертизи не завершено. Отже, накладення арешту на вказані мобільні телефони є обґрунтованим та законним. За такого, просив відмовити в задоволенні клопотання.
Заслухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Клопотання адвоката ОСОБА_6, який діє в інтересах власника майна ОСОБА_4, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №52023000000000600 від 01.12.2023, подане в порядку ст.174 КПК України.
Встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000600 від 01.12.2023 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.
За версією сторони обвинувачення службові особи Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації за попередньою змовою з представниками ТОВ «Захист та Охорона Сервіс», ТОВ «Кріон-М» та іншими задіяними компаніями вчинили розтрату грошових коштів державного бюджету України під час закупівлі безпілотних літальних апаратів марки «DJI Mavic 3» та «Autel EVO Max 4T» за завищеними цінами, та надалі вивели (легалізували) грошові кошти, які становили різницю між ринковою ціною на вказані БПЛА та їх закупівельною ціною, чим завдали шкоди державному бюджету України у особливо великих розмірах.
У рамках даного кримінального провадження, 27.11.2024 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.11.2024 проведено обшук квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває у користуванні ОСОБА_4, у ході якого виявлено та вилучено мобільні телефони Apple iPhone 14 ProMax та Apple iPhone 14 Pro, що належать ОСОБА_4 . На місці проведення обшуку ОСОБА_4 відмовився надати пароль-доступ для розблокування телефонів.
З огляду на те, що у вилучених мобільних пристроях може зберігатися інформація про обставини, які передбачені ч. 1 ст. 91 КПК України, постановою детектива від 27.11.2024 мобільні телефони визнано речовим доказом, оскільки вони відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
Окрім того, 06.01.2025 постановами детектива було призначено експертне дослідження таких телефонів, з метою подолання системи логічного захисту та копіювання інформації.
08.01.2025 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду постановлено накласти арешт на майно ОСОБА_4, а саме: мобільний телефон Apple iPhone 14 ProMax та мобільний телефон Apple iPhone 14 Pro, які вилучені 27.11.2024 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 .
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 1 ст. 174 КПК України).
Слідчий суддя зауважує, що інститут скасування арешту пов`язаний з наявністю двох умов, закріплених у ст. 174 КПК України - необґрунтованістю його накладення та відсутності подальшої потреби в ньому.
Підставами для накладення арешту на майно, згідно ухвали слідчого судді від 08.01.2025, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КК України є забезпечення збереження речового доказу.
Перевіряючи доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Статтею 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України)
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. (ч. 3 ст. 132 КПК України)
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ст. 98 КПК України).
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України).
Слідчий суддя вважає, що при розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалою від 08.01.2025 обґрунтовано накладено арешт на вказане майно, за наявності правових підстав, визначених ст. 170 КПК України, виходячи з наступного.
Так, за доводами сторони обвинувачення, до вчинення кримінальних правопорушень, що розслідуються у кримінальному провадженні №52023000000000600 від 01.12.2023, може бути причетний ОСОБА_4 який входив до Комісії Адміністрації Держспецзв`язку з розгляду документації із закупівель безпілотних систем іноземного виробництва, на підставі рішень якої Департамент забезпечення Держспецзв`язку уклав відповідні договори про закупівлю товару за державні кошти із ТОВ «Захист та Охорона Сервіс» та ТОВ «Кріон-М».
Як було встановлено слідчим суддею в ході розгляду клопотання про арешт майна, ОСОБА_4 не надав паролів доступу для подолання логічного захисту вилучених мобільних телефонів, у зв`язку з чим орган досудового розслідування не зміг отримати доступ до вмісту інформації, збереженої у його пам`яті.
Тож, з огляду на те, що у внутрішній пам`яті мобільних телефонів ОСОБА_4 може зберігатися інформація, яка може бути важливою для кримінального провадження, детективом було призначено експертизу, постановою від 06.01.2025.
За такого, слідчий суддя дійшов висновку, що відмова ОСОБА_4 повідомити пароль для подолання системи логічного захисту мобільних пристроїв свідчить про наявність підстав для вилучення таких мобільних телефонів, оскільки у контексті потреб досудового розслідування є необхідним дослідити та закріпити інформацію, яка міститься в ньому та детективи мали передбачені ч. 2 ст. 168 КПК України підстави для вилучення цих мобільних пристроїв. Окрім того, слідчий суддя в ухвалі від 08.01.2025 погодився з доводами детектива, що вміст вилучених у ОСОБА_4 мобільних телефонів може містити інформацію, яка має значення для кримінального провадження №52023000000000600, та за її допомогою може бути встановлено осіб, причетних до вчинення цього злочину, обставини розтрати грошових коштів, доведення інших важливих обставин та документування вказаного кримінального правопорушення.
Слідчий суддя погоджується із такими висновками.
Окрім того, слідчий суддя враховує, що 06.01.2025 детективом винесено постанови про призначення експертиз мобільних телефонів, з метою подолання системи логічного захисту та копіювання вмісту інформації з відповідних мобільних телефонів.
На даний час проведення вказаних експертиз не завершено.
Водночас слідчий суддя вважає слушними доводи детектива про те, що у мобільних телефонах можуть міститись приховані або видалені відомості (документи), які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Натомість, скасування арешту, накладеного на вилучені в ході обшуку мобільні телефони, може призвести до знищення, пошкодження або приховування файлів та інформації в ньому.
Варто додати, що ухвала слідчого судді від 08.01.2025 була переглянута в апеляційному порядку. При цьому колегія суддів погодилась із висновками слідчого судді, що додані до клопотання про арешт майна матеріали свідчать про наявність правових підстав для накладення арешту, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення збереження речових доказів та запобігання можливості їх приховування, знищення чи відчуження. Негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження колегією суддів не встановлено.
Слідчий суддя зауважує, що реалізація права на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна обумовлена не тим, що відповідний суб`єкт не погоджується із застосованим заходом забезпечення кримінального провадження. Інститут скасування арешту пов`язаний з наявністю двох умов, закріплених у ст. 174 КПК України - необґрунтованістю його накладення та відсутності подальшої потреби в ньому.
З урахуванням зазначеного, власником майна та його представниками не доведено того, що арешт накладено необґрунтовано. Наведені адвокатами обставини існували на момент винесення ухвали Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду, були перевірені колегією суддів і мотивовані у рішенні про накладення арешту на майно.
Отже, у ході розгляду клопотання не доведені обставини, які б давали підстави вважати, що на даний час відпала потреба у дії такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, крім того не доведено необґрунтованості накладення такого арешту.
В свою чергу, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке обмеження для виконання завдань кримінального провадження, а також завдань арешту майна, визначених в абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України. На думку слідчого судді, таке втручання органів досудового розслідування у права і свободи особи, є розумним та пропорційним меті кримінального провадження.
Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність визначених ст. 174 КПК України підстав для скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.01.2025 у справі №991/13907/24, а тому клопотання адвоката ОСОБА_6, який діє в інтересах власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 174, 307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1