- Presiding judge (HACC): Nohachevskyi V.V.
Справа № 991/4247/25
Провадження № 1-кс/991/4315/25
УХВАЛА
про відмову у задоволенні самовідводу
13 травня 2025 року місто Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
підозрюваного ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_4,
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 про самовідвід у кримінальному провадженні № 52025000000000092.
(1) Зміст поданої заяви
Відповідно до заяви про самовідвід, 12 травня 2025 року на нього, як слідчого суддю було розподілене провадження за клопотанням про зміну запобіжного заходу адвоката ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 52025000000000092 від 20.02.2025 (ЄУН: 991/4247/25 НП: 1-кс/991/4282/25).
Слідчий суддя зазначає, що з лютого 2006 року по квітень 2019 він здійснював адвокатську діяльність та протягом цього періоду надавав правничу допомогу, зокрема, ОСОБА_6 (у тому числі шляхом представництва його інтересів у судах).
Після призупинення ним дії свідоцтва на право здійснення адвокатської діяльності в квітні 2019 року, жодних відносин з ОСОБА_7 не підтримує.
Разом з тим, слідчий суддя ОСОБА_8 вважає, що з огляду на безстроковість дії положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» в частині необхідності збереження адвокатської таємниці та в частині необхідності дотримання адвокатської етики, в стороннього спостерігача в цьому випадку можуть виникнути сумніви щодо його безсторонності під час розгляду клопотань у кримінальному провадженні № 52025000000000092.
А тому, слідчий суддя ОСОБА_8 просить відвести його від кримінального провадження № 52025000000000092.
(2) Позиції учасників провадження
ОСОБА_9 не заперечував проти задоволення заяви про самовідвід.
Підозрюваний ОСОБА_10 підтримав заявлений відвід. Разом з тим, зазначив, що взагалі забувся, що ОСОБА_8 представляв його інтереси, якщо б не заява про самовідвід, то він не згадав би навіть про цей випадок. Ця подія мала місце років 20 тому назад. Він був його представником у справі про розлучення. Судовий процес був дуже швидким. Після того, вони жодного разу більше не спілкувалися. Вказав, що, якщо людина не хоче розглядати справу, то він не може її примусити до цього. Також, підозрюваний зазначив, що ОСОБА_8 не є та не був його захисником у цьому кримінальному провадженні, в якому він наразі є підозрюваним.
Детектив НАБУ ОСОБА_11 надіслав до суду заяву, у якій вказує, що формально можуть існувати обставини, передбачені ст. 75 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) для самовідводу слідчого судді. А тому, не заперечує проти задоволення заяви про самовідвід та покладається на розсуд суду. Просив розглянути заяву без його участі.
(3) Мотиви, з яких виходив суддя при вирішенні заяви
За результатами розгляду заяви про самовідвід, суддя встановив, що вона не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких слідчий суддя підлягає відводу, визначений ст. 75, 76 КПК. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Згідно з ч. 1 ст. 21 КПК кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах: «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання (ч. 1 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
У відповідності до ч. 1 та ч. 3 ст. 15 Кодексу суддівської етики суддя заявляє самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законом, та не повинен зловживати правом на самовідвід. Відповідно до ст. 7 згаданого Кодексу суддя повинен сумлінно і компетентно виконувати покладені на нього обов`язки.
Заява про самовідвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу, що передбачені зазначеними нормами КПК.
Слідчий суддя ОСОБА_8 не був захисником чи представником підозрюваного в кримінальному провадженні № 52025000000000092, в межах якого йому на розгляд надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу.
Сам по собі факт одноразового представництва підозрюваного ОСОБА_3 у справі про його розлучення більше 20 років тому не може та не має викликати у стороннього спостерігача сумніви в неупередженості слідчого судді.
Події, які інкримінуються підозрюваному, відбувалися близько двох десятків років після здійснення представництва його інтересів.
До того ж, як зазначив сам підозрюваний, після того випадку, вони жодного разу більше не спілкувалися.
Також, відсутні відомості про наявність якихось особистих (дружніх) стосунків між слідчим суддею та підозрюваним.
В ході розгляду відводу та й з самої заяви про самовідвід не з`ясовано та не зрозуміло жодних підстав та причин, яким чином з огляду на безстроковість дії положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» в частині необхідності збереження адвокатської таємниці та в частині необхідності дотримання адвокатської етики, в стороннього спостерігача в цьому випадку можуть виникнути сумніви щодо його безсторонності під час розгляду клопотань у зазначеному кримінальному провадженні.
Ймовірне існування думки у стороннього спостерігача щодо упередженості слідчого судді, за відсутності жодних доказів цього, не може бути підставою для його відводу, оскільки сумнів у неупередженості судді повинен бути розумним. У протилежному випадку будь-який судовий процес може перетворитись на тривалу недовіру до суду та, відповідно, зміну його складу.
Суддя доходить висновку, що в цьому випадку відсутні будь-які обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості слідчого судді ОСОБА_5 та, з огляду на його кваліфікацію та професійний досвід, унеможливлювали б ухвалення ним законного та обґрунтованого судового рішення при розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52025000000000092.
Тому в задоволенні заяви про самовідвід слід відмовити.
На підставі викладеного, суддя постановив:
- відмовити у задоволенні заяви слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 про самовідвід у кримінальному провадженні № 52025000000000092.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1