- Presiding judge (HACC): Fedorak L.M.
Справа № 991/4622/25
Провадження № 1-кс/991/4678/25
У Х В А Л А
21.05.2025 м. Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 52017000000000841,
за підозрою, зокрема, ОСОБА_3, що народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України,
за участі прокурора ОСОБА_4, підозрюваної ОСОБА_3, захисника ОСОБА_5,
в с т а н о в и л а:
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
1.1.21.05.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро П`ятого підрозділу детективів Четвертого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 (далі - детектив, НАБУ), погоджене прокурором другого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 (далі - прокурор, САП), про застосування до підозрюваної ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 16 513 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 50 001 364 грн з покладенням обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, у кримінальному провадженні № 52017000000000841.
1.2.Клопотання мотивоване обґрунтованістю підозри та наявністю ризиків: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; (2) незаконно впливати на свідків та інших осіб у цьому ж кримінальному провадженні.
Розглянувши клопотання про застосування запобіжного заходу, слідча суддя його задовольняє частково з огляду на таке.
ІІ. Положення закону, якими керувалася слідча суддя при постановленні ухвали
2.1.Згідно з ч. 1 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
2.2.Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
2.3.Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
2.4.Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК України).
2.5.Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
2.6.Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; (3) вік та стан здоров`я підозрюваного; (4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного; (7) майновий стан підозрюваного; (8) наявність судимостей у підозрюваного; (9) дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).
2.7.Згідно з ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
2.8.Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
2.9.Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: (1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; (2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; (5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; (6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; (7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; (8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; (9) носити електронний засіб контролю (ч. 5 ст. 194 КПК України).
2.10.Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 (ч. 1 ст. 183 КПК України).
2.11.Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).
2.12.Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
2.13.Відповідно до частин 2, 4, 5 цієї ж статті застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: (1) щодо особи, підозрюваної у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; (2) щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; (3) щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
ІІІ. Встановлені обставини із посиланням на докази та мотиви слідчої судді
Щодо повноважень слідчої судді на розгляд клопотання
3.1.Дослідивши матеріали клопотання слідча суддя встановила, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно із ст. 33-1, 216 КПК України, а тому його розгляд належить до повноважень слідчої судді Вищого антикорупційного суду.
Щодо питань, які належить вирішити
3.2.Під час розгляду цього клопотання, відповідно до положень ст. 194 КПК України, з урахуванням доводів поданого клопотання, позиції сторін у судовому засіданні, слідчій судді належало встановити:
-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінальних правопорушень;
-наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 може здійснити спроби: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) незаконно впливати на свідків та інших осіб у цьому ж кримінальному провадженні;
-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам;
-обґрунтованість розміру застави;
-необхідність покладення обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення
3.3.05.02.2024 у кримінальному провадженні № 42019110350000029 заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_7 (далі - керівник САП) складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України /а.с. 30-79 т. 1/. Повідомлення про підозру було здійснено відповідно до ст. 135 КПК України /а.с. 80-82, 134-139 т. 4/.
3.4.05.03.2024 підозрювану ОСОБА_8 оголошено у державний та міжнародний розшук /а.с. 158(з)-162 т. 4/.
3.5.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) від 20.03.2024 у справі № 991/1940/24 щодо підозрюваної ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою /а.с. 176-182 т. 4/. Зазначена ухвала слідчого судді залишена без змін ухвалою колегій суддів Апеляційної палати ВАКС від 10.04.2024 /а.с. 188-191 т. 4/.
3.6.Постановою прокурора від 26.03.2024 з кримінального провадження № 42019110350000029 виділено в окреме провадження за № 52024000000000146 матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_3 у зв`язку із розшуком останньої, у якому постановою детектива від 27.03.2024 зупинено досудове розслідування /а.с. 201-207 т. 4/.
3.7.Водночас, постановою прокурора від 27.03.2024 матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019110350000029 об`єднано в одне провадження із матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000841 /а.с. 75, 76 т. 5/.
3.8.28.03.2024 прокурором доручено детективам повідомити підозрюваним та їх захисникам, а також потерпілим про надання доступу до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000841 /а.с. 82, 83 т. 5/.
3.9.01.05.2024 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000146 відновлено /а.с. 249-250 т. 4/.
3.10.01.05.2024 у кримінальному провадженні № 52024000000000146 керівником САП ОСОБА_7 складено письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого організованою групою, в особливо великих розмірах та у вчиненні таких дій повторно /а.с. 1-52 т. 5/. Повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри здійснено відповідно до ст. 135 КПК України, зокрема вручено чоловіку підозрюваної ОСОБА_9 /а.с. 51 т. 5/.
3.11.Ухвалою слідчої судді ВАКС від 03.06.2024 у справі № 991/3719/24 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000146 стосовно підозрюваної ОСОБА_3 /а.с. 101-108 т. 5/.
3.12.Постановою прокурора від 24.06.2024 матеріали досудового розслідування №52024000000000146 щодо підозрюваної ОСОБА_3 об`єднано в одне провадження із матеріалами досудового розслідування № 52017000000000841 /а.с. 118, 119 т. 5/.
3.13.24.06.2024 прокурором доручено детективам повідомити підозрюваній ОСОБА_3 та її захисникам про завершення досудового розслідування та відкриття усіх матеріалів досудових розслідувань в об`єднаному кримінальному провадженні № 5201700000000084, а також повідомити іншим підозрюваним та їх захисникам, а також потерпілим про відкриття додаткових матеріалів досудових розслідувань у зв`язку із об`єднанням матеріалів досудових розслідувань №52024000000000146 та № 52017000000000841 /а.с. 120-123 т. 1/.
3.14.Ухвалою слідчого судді ВАКС від 24.01.2025 у справі № 991/204/25 стороні захисту, потерпілим та їх представникам установлено строк для ознайомлення із матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000841 до 06.10.2025 /а.с. 115 т. 5/.
3.15.Водночас, 03.10.2024 Офісом Генерального прокурора до Федерального відомства юстиції Федеративної Республіки Німеччина скеровано запит про видачу підозрюваної ОСОБА_3 /а.с. 87-91 т. 5/.
3.16.Компетентними органами Федеративної Республіки Німеччина прийнято рішення про видачу (екстрадицію) підозрюваної, про що НАБУ повідомлено листом Офісу Генерального прокурора від 21.04.2025 /а.с. 85, 86 т. 1/.
3.17.Відтак, 20.05.2025 відбулась передача ОСОБА_3 правоохоронним органам України, після чого цього ж дня її було затримано /а.с. 124-127 т. 5/.
3.18.Отож, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 5 ст. 191 КК України - заволодінні, шляхом зловживання службовим становищем службовими особами Головного управління Держгеокадастру у Київській області земельними ділянками, які згідно державного акту на право постійного користування землею серії КВ № 0002 від 13.12.1995, перебували у землекористуванні ДП «ДГ «Дмитрівка» на території м. Фастів Київської області, площею 919,34 га, вартість яких складає 714 769 489,25 грн, вчиненого організованою групою, в особливо великих розмірах; ч. 5 ст. 191 КК України - заволодінні, шляхом зловживання службовими особами Головного управління Держгеокадастру у Київській області та ДП «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» своїм службовим становищем, земельними ділянками ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця», що належали на праві постійного користування згідно державних актів на право постійного користування землею серії ІІ-КВ №003658 від 11.11.2002 та серії ІІ-КВ №003662 від 15.11.2002 на території Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Києво-Святошинського району Київської області площею 284,32 га, вартість яких складає 1 123 331 337 грн, вчиненого повторно, організованою групою, в особливо великих розмірах /а.с. 1-52 т. 5/.
3.19.За змістом підозри, ОСОБА_10, будучи першим заступником директора ДП «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», організував схему протиправного вилучення з державної власності земельних ділянок, які перебували у постійному користуванні державних підприємств на території Київської області, з подальшим заволодінням такими земельними ділянками. Для реалізації вказаної схеми ОСОБА_10 були залучені службові особи Головного управління Держгеокадастру у Київській області, зокрема, начальник ОСОБА_3, які протиправно віднесли земельні ділянки, які перебували у користуванні ДП «ДГ «Дмитрівка» до земель запасу, що уможливило передачу вказаних земельних ділянок у приватну власність фізичних осіб та подальше їх відчуження через посередників на користь ПСП «Агрофірма «Світанок». Водночас, відповідно до повідомлення про підозру, вказані фізичні особи, за якими було первісно зареєстровано право власності на такі земельні ділянки, не вживали будь-яких дій, направлених на підготовку документів з оформлення права власності на відповідні земельні ділянки та на оформлення довіреностей на право розпорядження ними на ім`я зазначених посередників.
Схожим способом, однак без припинення права постійного користування, було вчинено дії щодо заволодіння шляхом передачі земельних ділянок ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» у приватну власність фізичних осіб та подальший їх продаж іншим особам. Як зазначається у повідомленні про підозру, задля реалізації злочинного плану використано процедуру безкоштовної приватизації земельних ділянок пільговими категоріями населення, зокрема зі статусом учасника бойових дій. Проте слідством встановлено, що реалізація такого права здійснювалась формально на підставі підроблених документів.
Відповідно до повідомлення про підозру, ОСОБА_3, будучи начальником Головного управління Держгеокадастру у Київській області, шляхом надання доручень та вказівок підлеглим працівникам, забезпечувала прийняття Головним управлінням рішень щодо надання у власність земельних ділянок, які перебували в постійному користуванні ДП «ДГ «Дмитрівка» та ДП «ДВА «Пуща-Водиця», для ведення особистого селянського господарства наперед визначеним та підконтрольним ОСОБА_10 особам, за механізмом безоплатної приватизації у порядку ст. 116, 118, 121 Земельного кодексу України, з метою подальшого продажу набутих у власність підконтрольними особами земельних ділянок та одержання неправомірної вигоди членами організованої групи.
3.20.Слідча суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).
3.21.У практиці останнього «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), від 21.04.2011, заява №42310/04, п. 175).
3.22.Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. The United Kingdom), від 28.10.1994, заява № 14310/88, п. 55).
3.23.Тобто, стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (рішення ЄСПЛ у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява №72508/13, п. 184).
3.24.Отже, під час перевірки, чи наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, слідча суддя з`ясовує, чи наявні факти або інформація, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, своїми діями могла вчинити кримінальні правопорушення, а також, чи такі виправдовують подальше розслідування.
3.25.Обґрунтованість підозри підтверджується матеріалами, що додані до клопотання, зокрема копіями:
-наказів про покладення на ОСОБА_3 обов`язків начальника ГУ Держгеокадастру у Київській області та про її призначення на зазначену посаду /а.с. 150-155 т. 2/;
-заяви про вчинення злочину від 12.05.2020 з додатком від 18.05.2025згідно з якою ДП «ДГ «Дмитрівка» повідомило НАБУ про позбавлення права користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: Київська обл., Фастівський р-н, м. Фастів /а.с. 88(з)-94 т. 1/;
-рішення Фастівської міської ради Київської області від 28.03.1995 №03-06-XXII, на підставі якого видано державний акт № 0002, яким у постійне користування ДП «ДГ «Фастівське» надано земельну ділянку площею 1077,4 га, у тому числі сільськогосподарських угідь 987,2 га та копії державного акта /а.с. 94(з)-97 т. 1/;
-постанов президії Національної академії аграрних наук України щодо реорганізації державних підприємств «Дослідного господарства «Фастівське», «ДГ «Борівське», «Дослідного господарства «Дмитрівка», відповідно до змісту яких на баланс ДП «Дослідне господарство «Дмитрівське» передаються земельні ділянки, які попередньо знаходились у постійному користуванні ДП «ДГ «Фастівське» /а.с. 97(з), 98, 100, 102, 103 т. 1/;
-листів відділу у Фастівському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області від 28.08.2017 № 355/420-17 та від 17.10.2017 № 503/420-17, а також листів ГУ Держгеокадастру у Київській області від 28.08.2017 № 21-10-0.222-13749/2-17, від 06.09.2017 № 21-10-0.222-14069/2-17 та від 19.10.2017 № 21-10-0.222-600/2-17 за підписом ОСОБА_3 /а.с. 104-107 т. 1/;
-листа Держгеокадастру від 30.11.2017 № 18-28-0.13-18703/2-17 щодо площі земель у користуванні ДП «ДГ «Дмитрівка» на території м. Фастів Київської області /а.с. 109 т. 1/;
-договору про надання послуг з проведення інвентаризації від 25.05.2018 № 868, відповідно до змісту якого ДП «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» в особі ОСОБА_10 на замовлення ГУ Держгеокадастру у Київській області в особі ОСОБА_3 зобов`язується здійснити роботи з інвентаризації земель сільськогосподарського призначення, що розташовані на території м. Фастів Київської області /а.с. 116-118 т. 1/;
-доповідної записки, адресованої начальнику ГУ Держгеокадастру у Київській ОСОБА_8, щодо проведення інвентаризації земельних ділянок на території Фастівської міської ради Фастівського району Київської області, відповідно до змісту якої в.о. начальника Управління державного земельного кадастру ГУ Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_11 ініціюється проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення на території Фастівської міської ради Київської області /а.с. 119 т. 1/;
-наказу начальника ГУ Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_3 від 03.05.2018 № 10-4005/15-18-сг «Про проведення інвентаризації» /а.с. 119(з)-120 т. 1/;
-технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташовані на території м. Фастів Фастівського району Київської області / а.с. 120(з)-124т. 1/;
-наказу начальника ГУ Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_3 від 13.07.2018 № 10-6323/15-18-сг «Про затвердження документації із землеустрою», яким затверджено технічну документацію з інвентаризації земель /а.с. 132(з)-133 т. 1/;
-листа начальника ГУ Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_3 від 25.04.2019 № 8-10-0.222-5952/2-19, адресованому ДП «ДГ «Дмитрівка» щодо передачі земель державного підприємства у приватну власність /а.с. 135 т. 1/;
-витягу з висновку експертів за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної експертизи та оціночно-земельної експертизи у кримінальному провадженні № 52020000000000354 від 10.06.2022 № 4460/21-41/14507?14817/22-41, яким встановлено факт накладки 462 земельних ділянок, що передані у приватну власність фізичним особам на земельні ділянки, які перебували у постійному користуванні ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» та визначено вартість вказаних земельних ділянок у розмірі 714 769 489, 25 грн /а.с. 199(з)-215 т. 1/;
-витягу з висновку експерта за результатами проведення експертизи з питань землеустрою від 06.10.2022 № СЕ-19-22/24023-ДЗ, згідно якого розроблена на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 03.05.2018 № 10-4005/15-18-сг Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташовані на території м. Фастів Фастівського району Київської області та її затвердження наказом Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 13.07.2018 № 10-6323/15-18-сг не відповідають вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування /а.с. 215(з)-222 т. 1/;
-протоколу про результати аудіоконтролю особи від 10.07.2023, відповідно якого зафіксовано розмови, під час яких обговорюються ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13 обставин, щодо ймовірного заволодіння землями ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка», зокрема співрозмовники обговорюють, що ОСОБА_8 є близькою знайомою ОСОБА_10 та /а.с. 225(з)-242 т. 1/;
-протоколу обшуку від 17.11.2021 (з додатками) за адресою: АДРЕСА_2, в кримінальному провадженні № 52019000000000856 від 01.10.2019, а саме двоповерхової будівлі, яка використовувалася ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, в якості офісного приміщення роботи землевпорядних організацій під час підготовки документів для ймовірного заволодіння земельними ділянками державних підприємств, під час якого вилучено документи, що стосуються оформлення земельних ділянок /а.с. 165(з)-176 т. 2/;
-протоколу огляду від 20.10.2020, відповідно до якого встановлено відомості про первісних власників земельних ділянок, сформованих за рахунок земель, що належали на праві постійного користування ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» та обставини продажу земельних ділянок приватному сільськогосподарському підприємству «Агрофірма «Світанок» /а.с. 136з)-182 т. 1/;
-протоколу огляду від 30.11.2022 у кримінальному провадженні №52019000000000856, відповідно до якого детективом оглянуто відомості з мобільного телефону ОСОБА_17, в якому зафіксовано спілкування осіб, ймовірно причетних до протиправного відчуження земель ДП «ДГ «Дмитрівка» та ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця», зокрема із ОСОБА_14, з питань пошуку та перевірки фізичних осіб, на яких здійснювалося оформлення земельних ділянок, сформованих із земель, які було вилучено із землекористування ДП «ДГ «Дмитрівка» на території м. Фастів Київської області /а.с. 176-192 т. 2/;
-протоколу від 06.04.2021 про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) стосовно ОСОБА_18, згідно якого зафіксовано спілкування останнього щодо обставин оформлення земельних ділянок на фізичних осіб з використанням раніше наданих ними довіреностей та продажу цих земельних ділянок без відома їх власників /а.с. 192(з)-195(з) т. 2/;
-розпоряджень Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 11.11.2002 №427 та від 15.11.2002 №434, на підставі яких видано державні акти серії ІІ-КВ №003658, серії ІІ-КВ №003662, якими надано ДП «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» для сільськогосподарського комплексу «Совки» у межах Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад право постійного користування земельними ділянками загальними площами 1448,6 га та 421,5 га відповідно та копій таких державних актів /а.с. 1(з)-7 т. 2/;
-договору № 24/05-1 від 24.05.2016 між ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» та ТОВ «Інституту незалежної експертної оцінки» щодо інвентаризації земель, які перебували у постійному користуванні підприємства в адміністративних межах Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Києво-Святошинського району Київської області /а.с. 10(з), 11 т. 2/;
-скарги ГУ Держгеокадастру у Київській області від 30.05.2019 № 5-10-0.62-7317/2-19 за підписом ОСОБА_3, якою ініційовано скасування рішень державних реєстраторів у Державному реєстрі прав на нерухоме майно про реєстрацію права постійного користування ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» на земельні ділянки в адміністративних межах Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Києво-Святошинського району Київської області, які перебували у користуванні на підставі державних актів на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 003662 від 15.11.2002 та серії ІІ-КВ № 003658 від 11.11.2002 з доповненнями до скарги від 05.06.2019 № 5-10-0.61-7317/1/2-19, від 07.06.2019 № 5-10-0.62-7317/2/2-19 та від 13.06.2019 № 5-10-0.62-7317/3/2-19 /а.с. 11(з)-14 т. 2/;
-наказу Міністерства юстиції України від 14.06.2019 № 1803/5, яким скасовано рішення державних реєстраторів про державну реєстрацію права постійного користування ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» на земельні ділянки, що не було підставою припинення права постійного користування ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» на земельні ділянки в адміністративних межах Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Києво-Святошинського району Київської області /а.с. 24(з) т. 2/;
-протоколу огляду від 15.05.2020, яким оглянуто відомості національної кадастрової системи, публічної кадастрової карти України, Державного реєстру рейсових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, а також Єдиного реєстру довіреностей, щодо реєстрації земель, які перебували у постійному користуванні ДП «Агрокомбінат Пуща-Водиця» фізичним особам /а.с. 26-35 т. 2/;
-Акту Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Держгеокадастру від 05.03.2021, згідно з яким встановлено, що під час надання земельних ділянок у власність громадянам ГУ Держгеокадастру у Київській області були порушені вимоги ст. 116, 118, 122 Земельного кодексу України /а.с. 36-41 т. 2/;
-витягу з висновку експертів за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної експертизи та оціночно-земельної експертизи у кримінальному провадженні № 52019000000000856 від 03.02.2022 № 4946/21-41/2038?2260/22-41, яким встановлено факт накладки земельних ділянок, що передані у приватну власність фізичним особам на земельні ділянки, які перебували у постійному користуванні ДП «Агрокомбінат Пуща-Водиця» та визначено вартість вказаних земельних ділянок /а.с. 41(з)-43 т. 2/;
-висновку експерта від 09.09.2022 № СЕ-19-22/10997-ЗТ, згідно якого відведення у власність земельних ділянок ряду фізичних осіб (згідно висновку) не відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам /а.с. 49(з)-79 т. 2/;
-протоколу огляду мобільного телефону ОСОБА_10 від 16.03.2023, згідно з яким виявлено листування ОСОБА_10 із іншими особами щодо обставин відчуження земель ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця», зокрема і листування із ОСОБА_3, зі змісту якого висновується факт тривалого знайомства та спілкування між зазначеними особами у тому числі і щодо працевлаштування останньої /а.с. 199(з)-250 т. 2, а.с. 1-135 т. 3/;
-протоколу огляду від 24.09.2020 відомостей з мобільного телефону ОСОБА_3, в ході якого зафіксовано характер взаємовідносин між нею та ОСОБА_10 та сприяння ним у працевлаштуванні ОСОБА_3 /а.с. 144-220 т. 3/;
-висновку експерта за результатами судово-почеркознавчої експертизи від 13.06.2023 № 331/1, відповідно до якого, окрім іншого встановлено, що підписи у скарзі ГУ Держгеокадастру у Київській області від 30.05.2019 та доповненнях до неї від 05.06.2019, 13.06.2019 виконані ОСОБА_3 /а.с. 6-18 т. 4/;
-висновку експерта за результатами судово-почеркознавчої експертизи від 21.07.2023 №324/1, відповідно до якого, підписи у наказах ГУ Держгеокадастру у Київській області «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою» та у наказах «Про затвердження проектів землеустрою», а також у наказах ГУ Держгеокадастру у Київській області «Про проведення інвентаризації» та «Про затвердження документації із землеустрою» виконані ОСОБА_3 /а.с. 19-66 т. 4/;
-інших, долучених до клопотання документів, у їх сукупності та взаємозв`язку.
3.26.Дані, що містяться у наданих слідчій судді копіях матеріалів кримінального провадження № 52017000000000841 можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_3 могла вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191 КК України.
3.27.Отже, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні наведеного.
Щодо наявності ризиків
3.28.Слідча суддя зауважує, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявним за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду
3.29.Такий ризик підтверджується тяжкістю передбаченого покарання за інкриміновані підозрюваній ОСОБА_3 злочини, передбачені ч. 5 ст. 191 КК України.
3.30.Так, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КПК України, є особливо тяжким, відповідні діяння караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років.
3.31.До того ж, санкція статті передбачає додаткові обов`язкові покарання у виді конфіскації майна та позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
3.32.Також слід зазначити, що звільнення від покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України в даному випадку не допускається, як і призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, як про це йдеться у ч. 1 ст. 69 КК України, за винятком затвердження угоди про визнання винуватості.
3.33.Вищевикладене свідчить про те, що у випадку засудження особи за вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, до особи може бути застосовано покарання у виді позбавлення волі з реальним строком його відбування, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти чи переховуватись.
3.34.Поряд з цим, відповідно до ст. 69-2 КК України призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, та укладення угоди про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень укладення угоди про визнання винуватості, допускається лише за умови виконання вимог пункту 2 або 2-1 частини четвертої статті 469 КПК України, а саме (1) викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи (осіб) у вчиненні будь-якого корупційного кримінального правопорушення чи кримінального правопорушення, пов`язаного з корупцією, та якщо інформація щодо вчинення такою особою (особами) кримінального правопорушення буде підтверджена доказами, і за умови повного або часткового (з урахуванням характеру та ступеня участі особи у вчиненні злочину) відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо такі збитки або шкода були завдані); (2) у разі відсутності ознак вчинення цих кримінальних правопорушень у співучасті, що підтверджується матеріалами кримінального провадження, і за умови повного відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (якщо таких збитків або шкоди було завдано).
3.35.З огляду на наявну кваліфікацію дій підозрюваної друга із зазначених умов наразі не може бути застосована.
3.36.Водночас, згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим, який є організатором злочину, не може бути укладена у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, за винятком випадку укладання угоди на підставі пункту 2 цієї частини та за умови викриття ним іншого організатора корупційного кримінального правопорушення або кримінального правопорушення, пов`язаного з корупцією.
3.37.Також слідча суддя звертає увагу, що укладення угоди про визнання винуватості є правом сторін кримінального провадження, потребує досягнення згоди між ними, урахування прокурором обставин, зазначених у ст. 470 КПК України, а також подальшого затвердження судом відповідно до ст. 473 КПК України.
3.38.Отже, сама лише унормована можливість укладення угоди про визнання винуватості не є підставою для висновку, що така буде укладена, та як наслідок підозрюваній призначено покарання більш м`яке, ніж передбачено законом.
3.39.Таким чином, існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для підозрюваної бути засудженою на тривалий строк з примусовим відчуженням всього належного їй майна у сукупності з наступними обставинами.
3.40.В умовах збройної агресії російської федерації проти України велика кількість держав - партнерів України запровадила особливі умови надання прихистку її громадянам, що дозволить протягом тривалого часу легально перебувати на їх території.
3.41.Так, підозрювана ОСОБА_3 після ведення 24.02.2022 в України правового режиму воєнного стану виїхала за межі України 07.03.2022 /а.с. 163, 162 т. 4/, де вона та її двоє неповнолітніх дітей отримали посвідки на проживання. Такі обставини не заперечувала у судовому засіданні сторона захисту. Водночас, за даними Генерального консульства України в Мюнхені ОСОБА_3 до 10.04.2025 перебувала на тимчасовому консульському обліку /а.с. 58-61, 208 т. 5/
3.42.Поряд з цим, слідча суддя бере до уваги, що до прийняття рішення про екстрадицію підозрювана, як вона зазначила у судовому засіданні, мала постійне місце проживання на території Федеративної Республіки Німеччина, а також з 04.11.2024 по 17.04.2025 була офіційно працевлаштована /а.с. 154, 155 т. 5/.
3.43.Разом з тим, діти підозрюваної продовжують проживати та навчатись у Федеративній Республіці Німеччина /а.с. 179-186 т. 5/.
3.44.Отож, слідча суддя доходить до переконання, що у підозрюваної склалися міцні соціальні зв`язки на території іншої країни.
3.45.Окрім того, слідча суддя визнає слушними покликання прокурора на те, що вказаний ризик вже був реалізований підозрюваною. Адже, незважаючи на те, що дотепер Україна знаходиться в умовах війни, а отже зберігається загроза життю та здоров`ю її мешканців, ОСОБА_3 після 24.02.2022 декілька разів відвідувала територію України /а.с. 163, 162 т. 4/. Слід зауважити, що підозрювана поверталась на територію України двічі у 2022 році, коли тривала найактивніша фаза війни.
3.46.У той же час, будучи достеменно обізнаною про складення щодо неї письмового повідомлення про підозру, що не заперечувала у судовому засіданні підозрювана, вона на жоден із викликів органу досудового розслідування не прибула.
3.47.Поряд з цим, слідча суддя визнає неспроможними покликання сторони захисту на те, що підозрювана не прибула на виклики органу досудового розслідування, у зв`язку із існуючою загрозою її життю та здоров`ю, пов`язаною із воєнними діями на території України, натомість не переховувалась від органу досудового розслідування, постійно комунікуючи, у тому числі через свого захисника, із детективом, зокрема клопочучи про проведення процесуальних дій у дистанційному режимі, та приймаючи участь у інших судових засіданнях у режимі відеоконференції /а.с. 112(з), 140-142, 151-155, 199, 200, 234-236 т. 4, а.с. 187-189, 193-195, 202-210, 217-231 т. 5/.
3.48.З цього приводу слідча суддя першочергово бере до уваги, що відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України, прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду є не правом, а обов`язком підозрюваного. Отож, будучи повідомленою про підозру, ОСОБА_3 була зобов`язана відреагувати на виклики детектива та прибути за такими. Ба більше, у викликах детектива містяться застереження щодо наслідків для підозрюваного у разі неприбуття за викликом.
3.49.Слідча суддя зважає на те, що зазначена норма передбачає, що в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк, підозрюваний має заздалегідь повідомити про це зазначених осіб. Разом з тим, зі змісту численних клопотань підозрюваної та її захисника, адресованих детективу, висновується, що підозрювана взагалі не допускала можливості її з`явлення за викликами у будь-який інший час, аніж зазначений у таких викликах.
3.50.Разом з тим, слідча суддя переконана, що підозрювана мала об`єктивну можливість прибути на виклик детектива, а її неявки пов`язані виключно із її небажанням вчиняти такі дії.
3.51.Так, як зазначила у судовому засіданні підозрювана, одна з причин, через яку вона не могла приїхати до України, це було те, що їй не було з ким залишити дітей, які навчаються на території Федеративної Республіки Німеччина та не можуть пропускати заняття.
3.52.Проте, на переконання слідчої судді такі обставини не свідчать про поважність причин неявки підозрюваної. Позаяк підозрювана не є особою, яка виховує дітей самостійно, отож на період її приїзду до України піклуванням дітей міг зайнятись їх батько ОСОБА_9 . Слід зауважити, що відомості щодо перетину державного кордону останнім, а також щодо стану його здоров`я /а.с. 170, 172, 173 т. 4/, вказують на те, що він може безперешкодно залишити територію України. Зрештою, за покликанням підозрюваної, наразі з її дітьми на території Федеративної Республіки Німеччина перебуває саме її чоловік.
3.53.Слід також зазначити, що письмове повідомлення про підозру від 05.02.2024 вручено у цей же день чоловіку підозрюваної /а.с. 79(з) т. 1, а.с. 134, 135 т. 4/, який вже 13.02.2024 виїхав за межі території України до Німеччини, де перебував до 28.02.2024 /а.с. 170 т. 4, а.с. 53-57 т. 5/. Отож, щонайменше у зазначений період підозрювана мала можливість з`явитись за викликом детектива, адже дітьми міг опікуватись чоловік.
3.54.До того ж, підозрювана сама підтвердила у судовому засіданні, що в період війни приїжджала на територію України для взяття участі в іншому кримінальному провадженні щодо неї.
3.55.З огляду на зазначене, слідча суддя переконана, що підозрювана з моменту повідомленні їй про підозру мала об`єктивну можливість прибути на виклик детектива.
3.56.З цього приводу слід звернути увагу, що підозрювана є адвокатом, а так само, щонайменше з моменту повідомлення їй про підозру користувалась правовою допомогою, а отже усвідомлювала негативні наслідки, що можуть настати для неї, у разі неодноразових неявок за викликом детектива.
3.57.За таких обставин, будучи обізнаною про здійснення цього кримінального провадження та про підозру в ньому, ОСОБА_3 не прагнула повернутись до України добровільно до прийняття рішення про її екстрадицію.
3.58.Така поведінка підозрюваної переконує слідчу суддю в тому, що ОСОБА_3 усвідомлюючи правові наслідки повідомлення її про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачаючи ймовірність застосування стосовно неї запобіжного заходу, враховуючи також тяжкість покарання, що їй загрожує, переховувалась від органу досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
3.59.Оцінюючи ймовірність реалізації підозрюваною ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду, слідча суддя не виключає можливості нелегального перетину кордону ОСОБА_3 . Адже вочевидь, в умовах, які існують в Україні, викликаних безпрецедентною військовою та нелюдською агресією російської федерації проти України, у підозрюваної збільшуються можливості для ухилення від органу досудового розслідування та суду, позаяк у держави наразі з об`єктивних причин відсутні можливості належним чином контролювати її поведінку та місцезнаходження, а також Державний кордон у місцях активних бойових дій.
3.60.Зазначене, переконує слідчу суддю, у можливості втечі підозрюваної на тимчасово окуповану території України чи територію інших держав, з метою переховування від органу досудового розслідування та суду.
3.61.Слід зауважити, що реалізація таких дій можлива за відсутності паспорта громадянина України для виїзду за кордон, а тому його здача підозрюваною до компетентних органів не свідчить про безумовну неможливість залишення території України та не може нівелювати зазначений ризик.
3.62.Поряд з цим, слідча суддя зважає на майновий стан підозрюваної.
3.63.Так, загалом дохід, нарахований ОСОБА_3 за період 1999-2022 років склав близько 4 млн грн, водночас дохід її чоловіка у цей же період склав 614 650 грн /а.с. 68(з), 69 т. 4/.
3.64.Поряд з цим, згідно з наданими стороною захисту відомостями, отриманий на території Німеччини дохід підозрюваної за останні шість місяців склав близько 400 000 грн, а дохід її чоловіка у 2024 році склав 302 151, 41 грн /а.с. 156-168 т. 5/. Поряд з цим, у судовому засіданні підозрювана зазначила, що наразі дохід сім`ї складає лише пенсія у розмірі 11 800 грн на місяць, яку отримує її чоловік.
3.65.Зазначене вказує на те, що офіційно задекларовані доходи підозрюваної та її чоловіка є незначними.
3.66.Водночас, слідча суддя бере до уваги, що згідно з інформацією із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (далі - Реєстр нерухомості) ОСОБА_3 на праві власності належать:
-квартира, загальною площею 162.4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1528769032000) /а.с. 99 т. 4/;
-земельна ділянка, загальною площею 0.12 га, кадастровий номер 3222480800:06:008:5012, за адресою: Києво-Святошинський р-н, с/рада Бузівська (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 242033032224) /а.с. 99 т. 4/;
-квартира, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1528769032000) /а.с. 99 т. 4/;
-квартира, загальною площею 162.4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер майна: 38219715) /а.с. 99(з) т. 4/;
-гараж, площею 16,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_4 /а.с. 99(з) т. 4/.
3.67.Також за ОСОБА_3 зареєстровано автомобіль TOYOTA RAV-4 HYBRID УНІВЕРСАЛ-B, 2019 року випуску, який набутий нею 12.12.2019 за ціною вартістю 973 779 грн /а.с. 71(з) т. 4/.
3.68.Згідно з інформацією Реєстру нерухомості чоловіку ОСОБА_3 - ОСОБА_9 на праві власності належить земельна ділянка, загальною площею 0,0889 га, кадастровий номер 3222486200:03:004:6018, за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с/рада Софіївсько-Борщагівська (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 422992632224) /а.с. 101 т. 4/.
3.69.Разом з тим, відповідно до інформації державного земельного кадастру ОСОБА_9 на праві власності належать 22 земельні ділянки, які розташовані у с. Рожни Броварського району Київської області /а.с. 76-97 т. 4/.
3.70.Також за ОСОБА_9 зареєстровано автомобіль TOYOTA RAV4 2016 року випуску, який набутий ним 20.09.2016 за ціною вартістю 897 315 грн /а.с. 71(з) т. 4/.
3.71.Оцінюючи майновий стан підозрюваної у контексті існування ризику переховування слідча суддя бере до уваги можливість отримання пасивного доходу від наявних у власності об`єктів нерухомості, зокрема здачу таких в оренду.
3.72.Наведені у сукупності обставини переконують слідчу суддю, що незважаючи на незначні офіційно нараховані доходи, майнові ресурси підозрюваної є достатніми для тривалого життя в умовах розшуку.
3.73.Оцінуючи можливість ризику переховування, слідча суддя також враховує відсутність міцних соціальних зв`язків підозрюваної на території України, що посилює ризик її втечі та переховування.
3.74.Отже, наведені вище фактичні обставини цього кримінального провадження та особисті обставини підозрюваної в сукупності дають слідчій судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування або/та суду.
Ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні
3.75.З цього питання, слідча суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні.
3.76.Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
3.77.Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
3.78.Поряд з цим, за змістом ч. 11 ст. 615 КПК України як докази в суді можуть бути використані і показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану. Проте хід і результати такого допиту мають фіксуватися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
3.79.Тому, ризик впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом.
3.80.Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, яка вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).
3.81.Натомість, підозрювана, будучи обізнаною про них та можливих свідків вчинення злочину, у силу тяжкості покарання, що їй загрожує, може впливати на зміст їх показань.
3.82.З цього приводу слідча суддя бере до уваги, що підозрювана тривали час перебувала на керівних посадах у ГУ Держгеокадастру у Київській області, отож очевидно набула певного авторитету серед діючих та колишніх службових осіб Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та її структурний підрозділів, скористатись якими може незаконно впливати на свідків, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
3.83.Поряд з цим, слідча суддя виходить з того, що для здійснення тиску не обов`язково осіб знати особисто. Для цього достатньо, наприклад, того, що особі, якій загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, після ознайомлення з матеріалами справи, стануть відомі анкетні дані свідків. Тому з метою уникнення покарання, ця особа може вчиняти дії, покликані на примушення їх до зміни показань чи до відмови від їх надання.
3.84.Окрім того, слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочинів у складі організованої групи, а тому може вдатись до спроб впливу на інших підозрюваних, зокрема, шляхом узгодження з ними позиції щодо надання показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
3.85.Разом з тим, у клопотанні прокурор покликався на ризик впливу підозрюваної на інших осіб. Проте прокурором не зазначено, на яких осіб, окрім свідків та підозрюваних, та яким чином може впливати підозрювана. А тому покликання прокурора в цій частині є необґрунтованими.
3.86.Отже, викладені обставини дають достатні підстави вважати, що все таки існує ризик впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.
Щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів аніж тримання під вартою для запобігання ризикам
3.87.Відповідно до ст. 178 КПК України, слідча суддя враховує, що дії, які інкримінуються підозрюваній підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто є кримінально караними. Описана у клопотанні та повідомленні про підозру фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими стороною обвинувачення матеріалами досудового розслідування вказують на наявність вагомих доказів, які об`єктивно пов`язують підозрювану з таким кримінальним правопорушенням.
3.88.Також покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, пов`язане із позбавленням волі та конфіскацією усього належного їй майна.
3.89.Слідчою суддею встановлено, що підозрювана раніше не судима.
3.90.У судовому засіданні сторони покликались на те, що підозрювана притягалась до кримінальної відповідальності в іншому кримінальному провадженні, проте таке було закрито у зв`язку з відмовою прокурора від підтримання обвинувачення. Інших даних щодо притягнення підозрюваної до кримінальної відповідальності у іншому кримінальному провадженні у розпорядженні слідчої судді немає.
3.91.Поряд з цим, слідча суддя зважає, що розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється ОСОБА_3 складає близько 1 838 100 826,25 грн, що є особливо великим розміром.
3.92.Також слідча суддя бере до уваги відомості про відсутність міцних соціальних зв`язків підозрюваної на території України.
3.93.Окрім того, слідча суддя враховує, що станом на день вирішення клопотання підозрюваній виповнилось 45 років, вона одружена /а.с. 75 т. 4/, має двох неповнолітніх дітей /а.с. 179, 180 т. 5/, на проблеми зі здоров`ям підозрювана не скаржилась.
3.94.Водночас, встановлені ризики не нівелюються зазначеними обставинами.
3.95.З огляду на викладені у цій ухвалі обставини, на переконання слідчої судді, запобігти встановленим ризикам можливо шляхом застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб з моменту її фактичного затримання (20.05.2025), тобто, до 18.07.2025 включно.
3.96.Оцінюючи можливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, слідча суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі, застава, домашній арешт, особиста порука та особисте зобов`язання не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
3.97.Домашній арешт, у тому числі цілодобовий, а також застава не будуть достатніми запобіжними заходами, адже пов`язані з доступом підозрюваної до технічних засобів, безпосередніх соціальних контактів з іншими особами, що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на цьому його етапі.
3.98.Застосування застави як основного запобіжного заходу відтерміновує можливість виконання такого заходу, що, з урахуванням установлених слідчою суддею ризиків, створює сприятливі умови для їх реалізації.
3.99.Порушення домашнього арешту може зумовити лише ініціювання питання застосування до підозрюваної більш суворого запобіжного заходу.
3.100.Слід зазначити, що через військову агресію російської федерації та, як наслідок, запроваджений на території України воєнний стан, постійну загрозу ракетних та інших обстрілів, пошкодження об`єктів критичної інфраструктури, систематичні збої у роботі мережі електропостачання та засобів зв`язку, участь працівників Національної поліції, які відповідно до ч. 3 ст. 181 КПК України виконують ухвалу про домашній арешт у забезпеченні громадської безпеки та охорони держави, дієвість та ефективність запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть за умови застосування електронних засобів контролю, об`єктивно знижується і у даному кримінальному провадженні не може запобігти встановленим слідчою суддею ризикам.
3.101.Особиста порука та особисте зобов`язання, тим більше не зможуть належним чином забезпечити досягнення мети застосування запобіжного заходу. Адже, у випадку їх застосування, з огляду на встановлені слідчою суддею ризики, відсутні будь-які стримуючі стимули від неналежного виконання підозрюваною процесуальних обов`язків, а так само відсутній належний контроль за дотриманням відповідних процесуальних обов`язків.
Щодо розміру застави
3.102.За змістом приписів ч. 4 ст. 182 КПК України при визначенні розміру застави слідча суддя зобов`язана врахувати:
-обставини кримінального правопорушення;
-майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу;
-встановлені ризики, визначені ст. 177 КПК України;
-можливість достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків;
-те, що такий розмір не може бути завідомо непомірним для підозрюваного.
3.103.Європейський суд з прав людини вважає, що розмір застави має оцінюватись, з огляду на, з-поміж іншого, ступінь вірогідності того, що перспектива втрати застави або вжиття заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі» («Гафа проти Мальти» (Gafa v. Malta) від 22.05.2018, заява № 54335/14, § 70; «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010, заява № 12050/04, § 78).
3.104.Водночас, підозрюваний, якого судові органи готові відпустити під заставу, повинен надати вірну інформацію, яку за необхідності можливо перевірити, щодо суми застави, яка може бути призначена (рішення у справах «Іванчук проти Польщі» (Ivanchuk v. Poland) від 15 листопада 2001 року, заява № 25196/94, § 66; «Тошев проти Болгарії» (Toshev v. Bulgaria) від 10 серпня 2006 року, заява № 56308/00, § 68).
3.105.Виходячи із встановлених під час розгляду цього клопотання обставин, слідча суддя переконана, що розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала підозрювану від намірів та спроб порушити покладені на неї обов`язки. З іншого боку, розмір застави не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов застави, це фактично призвело б до подальшого її ув`язнення, яке перетворилося б на безальтернативне.
3.106.Слідча суддя переконана, що застава застосовується не з метою забезпечити відшкодування шкоди, а, зокрема, задля належної процесуальної поведінки підозрюваної.
3.107.Водночас, враховує, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні особливо тяжких корупційних злочинів.
3.108.Поряд з цим, відповідно до п. 11 ст. 178 КПК України при застосуванні запобіжного заходу слідча суддя зобов`язана також врахувати розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, що було предметом оцінки слідчої судді у цій ухвалі.
3.109.При визначенні розміру застави слідча суддя також бере до уваги обставини ймовірного вчинення кримінальних правопорушень, в тому числі розмір коштів шкоди, у завданні якої підозрюється ОСОБА_3 у співучасті з іншими особами, встановлені ризики, в сукупності з майновим станом підозрюваної, особистими даними, про які уже зазначалось у цій ухвалі, зокрема, її вік, сімейний стан, відсутність міцних соціальних зв`язків на території України, відсутність відомостей про наявність судимостей.
3.110.Водночас, слідча суддя також враховує, що застава може бути внесена, як самою підозрюваною, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК України.
3.111.З огляду на викладене вище у цій ухвалі, зокрема, майновий стан, встановлені ризики, обставини ймовірного вчинення кримінальних правопорушень, слідча суддя переконана, що застава у межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначено ч. 5 ст. 182 КПК України, яка може бути встановлена особі, яка підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_3 покладених на неї обов`язків. А тому заставу належить призначити у розмірі, який перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
3.112.Разом з тим, з огляду на встановлені у цій ухвалі обставини, слідча суддя переконана, що застава у розмірі 50 001 364 грн, яку просив застосувати до підозрюваної прокурор, є завідомо непомірною для підозрюваної, а визначенні її саме у такому розмірі може призвести до безальтернативного ув`язнення підозрюваної.
3.113.За таких обставин, майновий стан підозрюваної у сукупності з обставинами ймовірного вчинення кримінального правопорушення, даними про її особу, встановленими ризиками, переконують слідчу суддю у тому, що обґрунтованим розміром застави є 10 000 000 грн (десять мільйонів) гривень.
3.114.На переконання слідчої судді, такий розмір застави з огляду на вищевикладене не є завідомо непомірним для підозрюваної та разом з покладеними на неї обов`язками, про що йтиметься далі, забезпечуватиме належну процесуальну поведінку та запобігатиме існуючим ризикам.
Щодо покладення обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України
3.115.Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 183 КПК України в ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
3.116.З огляду на встановлені ризики, обставини, викладені в повідомленій підозрі та дані матеріалів клопотання, на підозрювану слід покласти також обов`язки, об`єктивна необхідність у яких доведена прокурором, а саме: (1) прибувати за викликами, що здійснені у встановленому законом порядку, до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, прокурора та слідчого судді або суду; (2) не відлучатися із Київської області без дозволу детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, прокурора та слідчого судді або суду; (3) повідомляти детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, прокурора, слідчого суддя чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; (4) утримуватися від спілкування (не спілкуватися) із: ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 щодо обставин викладених у повідомленні про підозру; (5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади (Державної міграційної служби України) свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
3.117.З огляду на встановлені у цій ухвалі обставини, а також обставини, викладені в підозрі, зазначені обов`язки, у разі внесення застави, покладаються на підозрюваного строком на два місяці (ч. 7 ст. 194 КПК України). Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються (ч. 7 ст. 194 КПК України).
3.118.З огляду на здійснення досудового розслідування НАБУ, контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрювану обов`язків, у разі внесення за неї застави, необхідно покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України.
3.119.Окрім того, зважаючи на застереження, викладені у листі Офісу Генерального прокурора № 19/1/2-26711-24 від 21.04.2025 /а.с. 85 т. 5/, слідча суддя вважає за необхідне визначити місцем відбування (реалізації) застосованого до підозрюваної ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою державну установу «Чернівецький слідчий ізолятор».
3.120.Слідча суддя зважає на позицію Великої Палати Верховного Суду, згідно з якою, зокрема, у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення (постанова від 16.12.2021 у справі № 11-164сап21).
3.121.З огляду на викладене, ураховуючи також позицію Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, від 18.07.2006, слідча суддя не вважає за необхідне надавати окремо детальні відповіді на ряд інших доводів сторін, оскільки вони не мають суттєвого значення для вирішення питань цього розгляду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 177, 178, 182, 183, 194-197, 372 КПК України, слідча суддя
п о с т а н о в и л а:
Клопотання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з дня її фактичного затримання (20.05.2025), тобто, до 18.07.2025 включно.
Визначити підозрюваній ОСОБА_3 заставу у розмірі 10 000 000 (десять млн) грн.
Застава може бути внесена підозрюваною, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунку за стандартом IBAN НОМЕР_1 .
У разі внесення застави у визначеному слідчою суддею розмірі вважається, що до підозрюваної обрано запобіжний захід у вигляді застави.
Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу, протягом дії ухвали.
У випадку внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_3 такі обов`язки:
-прибувати за викликами, що здійснені у встановленому законом порядку, до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, прокурора та слідчого судді або суду;
-не відлучатися із Київської області без дозволу детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, прокурора та слідчого судді або суду;
-повідомляти детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, прокурора, слідчого суддя чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
-утримуватися від спілкування (не спілкуватися) із: ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 щодо обставин викладених у повідомленні про підозру;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади (Державної міграційної служби України) свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
В іншій частині клопотання відмовити.
З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрювана вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави, в такому разі контроль за виконанням ухвали в частині виконання підозрюваною обов`язків покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України.
Строк дії обов`язків, покладених слідчою суддею, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.
Місцем відбування (реалізації) застосованого до підозрюваної ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити державну установу «Чернівецький слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до такої палати протягом п`яти днів з її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідча суддя ОСОБА_1