Document No. 129474239

Справа № 991/5184/25

Провадження 1-кп/991/77/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2025 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7,

захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,

представника потерпілого ОСОБА_11,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого

ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Севастополь, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України,

у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року

установив:

У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.

Ухвалою суду від 03 червня 2025 року призначене підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року.

01 серпня 2025 року прокурором ОСОБА_5 подано до суду клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 .

У клопотанні прокурором зазначено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 листопада 2023 року стосовно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, визначено розмір застави та додаткові обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

01 листопада 2023 року за ОСОБА_7 внесено заставу у розмірі 19 325 800,00 грн.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 грудня 2023 року продовжено строк дії покладених на ОСОБА_7 обов`язків на два місяці.

Постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до трьох місяців, тобто до 25 січня 2024 року.

23 січня 2024 року стороні захисту відкриті матеріали досудового розслідування.

25 березня 2024 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду на ОСОБА_7 покладено строком на два місяці такі обов`язки, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; не відлучатись за межі України без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, а також будь-якими іншими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року (крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду); здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18 квітня 2024 року зменшено розмір застави до 5000 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 15 140 000 грн.

У подальшому ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 22 травня, від 19 червня, від 19 серпня, від 16 жовтня, від 11 грудня 2024 року, від 10 лютого та від 09 квітня 2025 року продовжено строк дії обов`язків, востаннє до 09 червня 2025 року.

24 травня 2025 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні засобами поштового зв`язку направлено до суду.

Ухвалою суду від 06 червня 2025 року строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_7, продовжено до 06 серпня 2025 року.

У клопотанні прокурором наведено короткий виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, в яких обвинувачується ОСОБА_7 .

Зазначено, що отримані в ході досудового розслідування докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави обвинувачувати ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень. У той же час, повідомлена під час досудового розслідування ОСОБА_7 підозра повністю відповідає вимогам обґрунтованості, що неодноразово підтверджено рішеннями слідчих суддів та Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду. Разом з тим, останній вже набув статусу обвинуваченого, а можливість попередньої оцінки доказів сторони обвинувачення щодо висунутого обвинувачення законом не передбачена (вони будуть досліджуватися у ході подальшого судового провадження).

Прокурор у клопотанні посилається на те, що наразі існує необхідність у продовженні строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7, оскільки визнані доведеними судом ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились. Так, застосований до обвинуваченого запобіжний захід у виді застави себе виправдав як ефективний захід для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та досягнення завдань кримінального провадження.

Обґрунтовуючи продовження існування ризику переховування від суду, прокурор послався на те, що ОСОБА_7 : (1) обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, один з яких є корупційним, і санкції статей яких передбачають покарання у виді позбавлення волі, яке може бути призначено реально; (2) має статус обвинуваченого у кримінальному провадженні № 42017000000004969; (3) звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, у випадку вчинення корупційного злочину є неможливим (крім як у випадку укладання угоди у кримінальному провадженні); (4) має два паспорти громадянина України для виїзду за кордон; (5) попри обмеження можливості чоловікам виїзду за межі України на період дії режиму воєнного стану, протягом 2022- 2023 років здійснив 21 закордонну поїздку; (6) наявність у нього широкого кола зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, які він може використати з метою переховування від суду, у тому числі шляхом залишення території України; (7) на наявність цього ризику впливає також і майновий стан ОСОБА_7 та ОСОБА_28, з якою обвинувачений у період з 05 жовтня 2002 року по 03 лютого 2021 року перебував у шлюбі.

В обґрунтування продовження існування ризику незаконного впливу на свідків та обвинувачених у кримінальному провадженні, прокурор, зокрема, послався на (1) характер та обставини вчинення, інкримінованих ОСОБА_7 злочинів; (2) можливість використання останнім набутих зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних та судових органів задля впливу, зокрема на працівників товариств, які пов`язані з корпорацією «Укрбуд» та фактично перебували у нього в підпорядкуванні, а також на обвинувачених у цьому провадженні, при цьому під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 здатен впливати і впливав на вчинення дій та прийняття рішень останнім; (3) тим, що відповідно до ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо і в основу остаточного судового рішення можуть бути покладені лише показання, які надаватимуться свідками під час судового розгляду.

Прокурор зазначає, що вказані ризики, з урахуванням направлення обвинувального акта до суду, актуалізуються. Зокрема, ОСОБА_7 відкрито матеріали (протоколи), які містять показання, що надавались свідками під час досудового розслідування.

Встановлені в ході досудового розслідування та відображені прокурором у клопотанні обставини вчинення кримінальних правопорушень, ступінь їх тяжкості, роль обвинуваченого у їх вчиненні, розмір спричиненої матеріальної шкоди, обґрунтування та ступінь вираженості наведених ризиків дають підстави вважати, що жодні інші, більш м`які запобіжні заходи, окрім застави (з покладанням відповідних обов`язків), не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування до ОСОБА_7 .

Також, прокурор вважає необхідним врахувати той факт, що вчинені кримінальні правопорушення мають високий ступінь суспільної небезпеки, а також те, що рішення суду повинно забезпечувати не тільки права обвинуваченого, а й стандарти охорони загальносуспільних інтересів. Дії ОСОБА_7 були спрямовані на заволодіння державними коштами, що дискредитує державу на міжнародному рівні та заважає подоланню збройної агресії Російської Федерації. Застосований стосовно ОСОБА_7 запобіжний захід та покладені обов`язки відповідають суспільному інтересу. Отже, не продовження строку дії, покладених на ОСОБА_7 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, може призвести до недосягнення мети застосування запобіжного заходу.

Прокурор вважає, що ступінь втручання в права та свободи ОСОБА_7 шляхом продовження строку дії обов`язків є незначним та пропорційним меті такого втручання.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 подане ним клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому, та просив суд задовольнити.

Захисники ОСОБА_9 та ОСОБА_10, з думкою яких погодився обвинувачений ОСОБА_7, просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора. Зазначили, що: (1) оскільки прокурором додано до клопотання копії документів, які не є процесуальним джерелом доказів, то суд позбавлений можливості оцінити саме докази наявності підстав для обвинувачення ОСОБА_7 у можливому вчиненні кримінальних правопорушень та наявності відповідних ризиків перешкоджання виконанню завдань кримінального провадження; (2) стороною обвинувачення не надано доказів, які б свідчили про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінальних правопорушень та про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України; (3) посилання прокурора на існування ризику переховуватися від суду є лише припущенням. Майновий та фінансовий стан обвинуваченого не є ризиком, а навпаки підґрунтям належної процесуальної поведінки обвинуваченого. При цьому, незрозумілим є посилання прокурора на майновий стан колишньої дружини ОСОБА_7 . Тяжкість покарання за інкриміновані обвинуваченому злочини не може вважатись достатньою підставою для висновку суду про наявність обґрунтованих ризиків недотримання обвинуваченим належної процесуальної поведінки. Жодні дії спрямовані на підготовку для втечі чи переховування обвинуваченим не вчиняються. Визначений ОСОБА_7 розмір застави є суттєвим для останнього, а тому може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Також наявність у ОСОБА_7 паспорта громадянина України для виїзду за кордон не може бути належною підставою для обґрунтування ризику переховування від суду, оскільки паспорти здані останнім до Державної міграційної служби України; (4) стороною обвинувачення не надано жодних доказів про реальність здійснення обвинуваченим дій по впливу на свідків; (5) з дати застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу минуло майже півтора роки, водночас обов`язки, які були покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу не змінились. Водночас, на стадії досудового розслідування у 2023 році протягом 20 днів на обвинуваченого не було покладено жодного обов`язку, і ОСОБА_7 не вчинялись жодних дій, які б могли свідчити про його неналежну поведінку; (6) сторона захисту звертає увагу, що ОСОБА_7 має серйозні і тривалі проблеми зі здоров`ям та потребує постійного контролю з боку лікарів. Останній неодноразово з метою подальшого кваліфікованого і повного обстеження виїжджав за межі України, зокрема до Німеччини та Ізраїлю, оскільки отримати необхідну медичну допомогу в Україні неможливо через відсутність належного обладнання. У подальшому, обвинувачений неодноразово звертався до прокурора, слідчого судді, суду з клопотаннями про надання дозволу на виїзд за кордон, однак йому було відмовлено. Письмові заперечення захисника ОСОБА_9 долучені до матеріалів справи.

Також, захисник ОСОБА_9 вважав неможливим розгляд клопотання про продовження строку дії обов`язків без участі всіх учасників кримінального провадження, з урахуванням норм ч. 2 ст. 314 КПК України, зокрема через те, що він вважав за необхідне задати іншим обвинуваченим запитання щодо можливого впливу на них з боку ОСОБА_7 .

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд дійшов таких висновків.

Щодо можливості розгляду клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків за відсутності інших обвинувачених та їх захисників.

З 04 червня 2025 року у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року триває підготовче судове засідання.

Чергове судове засідання було призначене на 05 серпня 2025 року о 18 год 00 хв. У судове засідання прибули учасники кримінального провадження: прокурор, всі обвинувачені їх захисники та представник потерпілого.

01 серпня 2025 року прокурором подано до суду два клопотання про продовження строку дії обов`язків покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_7 .

Як встановлено у судовому засіданні, строк дії обов`язків, покладених на обвинувачених, закінчується 06 серпня 2025 року.

Порядок розгляду на стадії підготовчого провадження клопотань щодо запобіжних заходів встановлено ч. 3 ст. 315 КПК України, а саме: під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Так, відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Згідно із ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Правила для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу встановлені у ст. 193 КПК України, за частиною першої якої розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.

Тому, колегією суддів визначено розглянути подані прокурором клопотання невідкладно, тобто 05 серпня 2025 року у складі учасників, який відповідає вимогам саме ч. 1 ст. 193 КПК України. Тобто визначений судом порядок розгляду клопотань прокурора відповідає нормам Кримінального процесуального кодексу України.

Посилання захисника щодо забезпечення можливості ставити питання обвинуваченим щодо можливого тиску на них обвинуваченим ОСОБА_7 колегією суддів оцінюються критично, оскільки захисник не звертався до суду з відповідними клопотаннями, маючи таку можливість за наявності всіх учасників провадження.

Щодо наявності підстав для продовження строку дії обов`язків.

Глава 18 КПК України регулює питання щодо застосування, зміни, скасування запобіжних заходів.

За ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження судом за клопотанням прокурора.

Згідно із ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, судом встановлено, що Національним антикорупційним бюро України за процесуального керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року, а саме щодо можливої розтрати службовими особами Міністерства оборони України та привласнення ТОВ «Укрбудмонтаж», ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс», суб`єктами господарювання, які пов`язані з компаніями «Укрбуд», коштів, в особливо великих розмірах, виділени в рамках контрактів з «Реконструкції технічної території арсеналу» на побудову захищених арсеналів і складів, розташованих в с. Цвітоха Хмельницької області, с. Богданівка Кіровоградської області та м. Калинівка Вінницької області; а також, що під час виконання державного контракту № 362/5/18/7, укладеного між Міністерством оборони України та ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», перший заступник начальника ГШ ЗСУ ОСОБА_14, начальник ЦУБ ВС ЗСУ ОСОБА_15 та начальник УЗЖ ЦУБ ВС ЗСУ ОСОБА_29 умисно використали службове становище всупереч інтересам служби з метою отримання ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» попередньої оплати (на надмірний строк та в надмірному обсязі) без законних на те підстав. Внаслідок цього ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» (юридична особа, підконтрольна ОСОБА_6 ) одержала попередню оплату (аванс) на загальну суму 312 458 028,12 грн без законних на те підстав; в свою чергу ОСОБА_12, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 заволоділи відповідними коштами. Після вчинення цих суспільно небезпечних протиправних діянь у ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_12 з`явилась можливість розпорядитись відповідними коштами. У той же час вони знали, що після одержання цих коштів можливим є встановлення джерела їх походження, факту володіння ними, а також вжиття заходів до унеможливлення їх використання шляхом накладення арешту, конфіскації тощо. Враховуючи це, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_12, діючи за попередньою змовою, умисно, вчинили фінансові операції, метою яких було фактичне використання цих коштів, приховання та маскування їх незаконного походження, володіння ними, джерела їх походження та місцезнаходження. Так, шляхом вчинення фінансових операцій з коштами в особливо великому розмірі на загальну суму 312 457 705,75 грн, одержаними злочинним шляхом, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_12, діючи за попередньою змовою, фактично використали ці кошти, приховали та замаскували їх незаконне походження, володіння ними, джерело їх походження та місцезнаходження. Відомості згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року в електронному вигляді.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 листопада 2023 року у справі № 991/9452/23, враховуючи виправлення описки у судовому рішенні, стосовно підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, визначено заставу у сумі 7200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, грошовий еквівалент якої становить 19 324 800,00 грн, та покладено обов`язки, передбачені абз. 1 п. 2, 3, 4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, що підтверджується копіями судових рішень в електронному вигляді.

У зв`язку із закінченням строку дії попередньої ухвали, якою були покладені обов`язки на підозрюваного ОСОБА_7, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 березня 2024 року у справі № 991/2217/24 вдруге покладено додаткові обов`язки на останнього, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; не відлучатись за межі України без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, а також будь-якими іншими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року (крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду); здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, що підтверджується судовим рішенням в електронному вигляді.

Тобто, обсяг додаткових обов`язків, які почали діяти з 25 березня 2024 року, став меншим порівняно з тим, який був визначений слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу.

18 квітня 2024 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/3182/24 зменшено розмір застави підозрюваному ОСОБА_7, встановлений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 листопада 2023 року на 4 184 800,00 грн, остаточно встановлено розмір застави у кількості 5000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, грошовий еквівалент якої становить 15 140 000,00 грн, що підтверджується копією судового рішення в електронному вигляді.

На стадії досудового розслідування, що не заперечувалось учасниками судового провадження, ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_7, неодноразово продовжувався.

У подальшому, оскільки обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року направлено до суду, ухвалою суду від 06 червня 2025 року продовжено до 06 серпня 2025 року строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_7, а саме: прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; не відлучатись за межі України без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 та обвинуваченими у кримінальному провадженні щодо обставин, викладених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року; здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві і Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, окрім паспорта громадянина України (т. 6 а.с. 149-157).

Тобто, станом на 05 серпня 2025 року щодо обвинуваченого ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 15 140 000,00 грн та діють обов`язки відповідно до ухвали суду від 06 червня 2025 року.

Щодо обґрунтованості підозри.

Суд, який розглядає висунуте особі обвинувачення, не може робити жодних висновків та висловлювати жодних припущень з приводу обґрунтованості повідомленої особі підозри чи висунутого обвинувачення протягом судового розгляду, адже це становитиме порушення права на розгляд її справи безстороннім судом, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_7 вже набув статусу обвинуваченого, а можливість попередньої оцінки обвинувального акта кримінальним процесуальним законом не передбачена, суд окремо не оцінює наявність цієї підстави.

Також, з урахуванням зазначених обставин, колегія суддів не бере до уваги і посилання захисників щодо надання прокурором неналежних доказів на підтвердження наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень. З огляду на стадію провадження суд перевірятиме обгрунтованість обвинувачення.

Щодо наявності ризиків.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому провадженню або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Обґрунтовуючи клопотання прокурор стверджував про існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які на цей час не зменшилися, а навпаки з урахуванням направленням до суду обвинувального акта актуалізувались, а саме: обвинувачений може переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків, інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні.

Колегія суддів вважає доведеним продовження існування ризику переховуватися від суду. Так, про продовження існування цього ризику, зокрема свідчить тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України. Ці злочини відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України є особливо тяжкими злочинами, а згідно з приміткою до ст. 45 КК України злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, належить до корупційних кримінальних правопорушень. На переконання суду, тяжкість покарання у сукупності з безальтернативністю можливого реального призначення покарання є достатнім мотивом та підставою для обвинуваченого вчинити дії з метою переховування від суду для уникнення притягнення його до кримінальної відповідальності. Таке твердження про достатність підстав для прийняття рішення щодо існування ризику переховування з мотивів тяжкості покарання узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», у якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Також колегією суддів враховується, що звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням чи застосування більш м`якого покарання, ніж передбачено законом за цей злочин, не застосовується (крім випадку укладення угоди у кримінальному провадженні). Не залишається поза увагою суду і те, що ОСОБА_7 має статус обвинуваченого у кримінальному провадженні № 42017000000004969.

Окрім цього колегія суддів враховує наявні у матеріалах справи відомості щодо майнового стану обвинуваченого (рухоме та нерухоме майно, яке належить йому як на праві приватної власності так і на праві спільної сумісної власності).

Не залишається поза увагою суду і те, що Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який на даний час продовжений. Також вимоги ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та роз`яснення, надані Верховним Судом у листі від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де у п. 8 зазначено, що як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні. Окрім цього колегія суддів враховує, що ОСОБА_7 має паспорти громадянина України для виїзду за кордон, і у період дії воєнного стану неодноразово виїжджав за кордон, що підтверджується матеріалами справи в електронному вигляді.

Враховуючи вищезазначені обставини в своїй сукупності, суд дійшов висновку, що на теперішній час ризик переховуватися від суду не втратив своєї актуальності та продовжує існувати, що є підставою для продовження строку дії, покладених на ОСОБА_7 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; не відлучатись за межі України без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві і Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, окрім паспорта громадянина України.

Доводи сторони захисту щодо недоведеності цього ризику спростовуються встановленими вище судом обставинами на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, а тому оцінюються судом критично.

Також колегія суддів зазначає, що саме наявність ризику переховуватися від суду і визначає необхідність покладання на обвинуваченого обов`язку здати паспорт громадянина України для виїзду за кордон до відповідних органів державної влади. У свою чергу продовження строку дії такого обов`язку, з урахуванням його виконання обвинуваченим, визначає правомірність утримання документів для виїзду за кордон відповідними державними органами.

Визнаючи доведеним прокурором продовження існування ризику впливу обвинуваченого ОСОБА_7 на свідків та інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні, суд враховує передбачену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання (ст. 352 КПК України), або отримав у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Також колегією суддів враховується те, що ОСОБА_7, використовуючи свої набуті зв`язки серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних та судових органів, може впливати, у тому числі на свідків, з показаннями яких він вже ознайомлений внаслідок виконання у кримінальному провадженні вимог ст. 290 КПК України. Наслідком такого впливу, серед іншого, може бути надання свідками у подальшому неправдивих показань. Зокрема, це стосується працівників товариств, які пов`язані з корпорацією «Укрбуд». Окрім цього, такий вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на обвинуваченого як на особу, що вчинила кримінальне правопорушення, так і свідків, які можуть надати показання щодо інших важливих обставин кримінального провадження.

Також не залишається поза увагою колегії суддів і те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочинів у співучасті з іншими особами, які є обвинуваченими у цій справі, а тому вплив наданих щодо формування позиції у справі може мати сприятливі наслідки для інтересів ОСОБА_7 .

Вказане обумовлює необхідність продовження строку дії обов`язку, покладеного на обвинуваченого ОСОБА_7 : утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 та обвинуваченими у кримінальному провадженні щодо обставин, викладених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року.

Посилання сторони захисту на недоведеність цього ризику через відсутність доказів реального впливу ОСОБА_7 на свідків та інших обвинувачених колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки ризик визнається доведеним не за наявності вже реального впливу, а обґрунтованого припущення, що такі дії можуть відбутись.

Також у судовому засіданні сторона захисту як на підставу для відмови у задоволенні клопотання прокурора посилалась на стан здоров`я обвинуваченого.

На обґрунтування своєї позиції захисниками надано до суду копії документів, зокрема виписки з медичної карти стаціонарного пацієнта від 06 квітня 2019 року № 90; консультативного заключення від 27 травня 2019 року; попереднього лікарського висновку від 05 червня 2019 року; довідки військо-лікарської комісії від 19 травня 2023 року; довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22 травня 2023 року; консультативного висновку спеціаліста від 23 травня 2024 року; листа-запрошення від Медичного центру Ассута-Тель-Авів щодо проходження у період з 28 серпня по 05 вересня 2024 року нагляду у зв`язку з хворобою; відповідей на адвокатські запити від 11 червня 2024 року та від 08 серпня 2024 року.

Разом з тим ані зміст зазначених документів, ані висловлена у судовому засіданні захисниками позиція не доводять, яким чином стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_7 впливає на можливість виконання ним покладених обов`язків, або, навпаки, виконання покладених обов`язків впливає на стан здоров`я обвинуваченого.

Окрім цього, як встановлено з матеріалів справи (копій судових рішень) та, що не заперечувалось стороною захисту ОСОБА_7, обставини, які стосуються стану здоров`я обвинуваченого, неодноразово були предметом оцінки слідчих суддів на стадії досудового розслідування та враховані під час ухвалення відповідних судових рішень, зокрема в ухвалах від 19 червня 2024 року у справі № 991/5128/24, від 24 липня 2024 року у справі № 991/6343/24 та від 09 квітня 2025 року у справі № 991/2947/25, які містяться у матеріалах справи.

Будь-яких інших доказів стороною захисту суду не надано. При цьому сторона захисту не зверталась з клопотанням про надання обвинуваченому дозволу на виїзд, а навпаки просила врахувати стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_7 як підставу для відмови у задоволенні клопотання прокурора.

Також колегія суддів звертає увагу, що з часу застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу змінювався як розмір застави з 19 325 800,00 грн на 15 140 000,00 грн, так і обсяг обов`язків, а саме не продовжено обов`язок носити електронний засіб контролю. Тобто, обраний запобіжний захід стосовно ОСОБА_7 послаблювався з огляду на конкретні обставини та перебіг кримінального провадження. Отже, твердження захисників про незмінність запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 з дати його застосування, спростовуються матеріалами справи.

Тому, враховуючи доведеність існування наведених вище ризиків, стадію кримінального провадження, а саме підготовче судове провадження, суд вважає, що наявні підстави для продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7, на два місяці, тобто до 05 жовтня 2025 року.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7, підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, 7, 176-178, 182, 193, 194, 199, 314, 315, 372, 376 КПК України, суд

постановив:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити до 05 жовтня 2025 року строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду;

- не відлучатись за межі України без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 та обвинуваченими у кримінальному провадженні щодо обставин, викладених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року;

- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві і Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, окрім паспорта громадянина України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому негайно після її оголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3