- Presiding judge (HACC): Movchan N.V.
Справа № 991/5184/25
Провадження 1-кп/991/77/25
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2025 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7,
захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,
представника потерпілого ОСОБА_11,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого
ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Прип`ять Київської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України,
у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року
установив:
У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.
Ухвалою суду від 03 червня 2025 року призначене підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року.
01 серпня 2025 року прокурором ОСОБА_5 подано до суду клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 .
У клопотанні прокурором наведено короткий виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, в яких обвинувачується ОСОБА_6 .
Також зазначено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06 листопада 2023 року стосовно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під домашнім арештом та покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 січня та від 27 лютого 2024 року продовжено строк дії тримання ОСОБА_6 під домашнім арештом.
Постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до трьох місяців, тобто до 25 січня 2024 року.
23 січня 2024 року стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування у порядку ст. 290 КПК України.
26 квітня 2024 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду змінено застосований до ОСОБА_6 запобіжний захід з домашнього арешту на заставу у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 908 400 грн, та покладено строком на два місяці обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, а також будь-якими іншими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року (крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду); здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
У подальшому ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 25 червня, 22 серпня, 21жовтня, 18 грудня 2024 року, 12 лютого та від 09 квітня 2025 року продовжено строк дії обов`язків, востаннє до 09 червня 2025 року.
24 травня 2025 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні засобами поштового зв`язку направлено до суду.
Ухвалою суду від 06 червня 2025 року строк дії покладених на ОСОБА_6 обов`язків продовжено до 06 серпня 2025 року.
Прокурор зазначає, що зібрані в ході досудового розслідування докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави обвинувачувати ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень. У той же час, повідомлена під час досудового розслідування ОСОБА_6 підозра повністю відповідає вимогам обґрунтованості, що неодноразово підтверджено рішеннями слідчих суддів та Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду. Разом з тим, останній вже набув статусу обвинуваченого, а можливість попередньої оцінки доказів сторони обвинувачення щодо висунутого обвинувачення законом не передбачена (вони будуть досліджуватися у ході подальшого судового провадження).
Прокурор у клопотанні посилається на те, що наразі існує необхідність у продовженні строку дії, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язків, оскільки визнані доведеними судом ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились. Так, застосований до обвинуваченого запобіжний захід у виді застави себе виправдав як ефективний захід для забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків, та досягнення завдань кримінального провадження.
Обґрунтовуючи продовження існування ризику переховування від суду прокурор послався на те, що ОСОБА_6 : (1) обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, один з яких є корупційним, і санкції статей яких передбачають покарання у виді позбавлення волі, яке може бути призначено реально, оскільки звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, у випадку вчинення корупційного злочину, є неможливим (крім як у випадку укладання угод у кримінальному провадженні); (2) ОСОБА_6 також має статус обвинуваченого у кримінальних провадженнях № 52022000000000242 та № 42017000000004969; (3) має паспорт громадянина України для виїзду за кордон; (4) попри обмеження можливості чоловікам виїзду за межі України на період дії режиму воєнного стану, у 2022 році виїжджав за кордон; (5) набув широке коло зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, які він може використати з метою переховування від суду, у тому числі шляхом залишення території України; (6) майновий стан ОСОБА_6 та його дружини дасть фінансову спроможність переховуватися від суду.
В обґрунтування продовження існування ризику незаконного впливу на свідків та обвинувачених у цьому кримінальному провадженні, прокурор, зокрема, послався на: (1) характер та обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_6 злочинів; (2) можливість використання ОСОБА_6 набутих зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних та судових органів задля впливу, зокрема на працівників товариств, які пов`язані з корпорацією «Укрбуд» та фактично перебували у нього в підпорядкуванні; (3) те, що відповідно до ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо і в основу остаточного судового рішення можуть бути покладені лише показання, які надаватимуться свідками під час судового розгляду.
Прокурор зазначає, що вказані ризики, з урахуванням направлення обвинувального акта до суду, актуалізуються. Зокрема, ОСОБА_6 відкрито матеріали (протоколи), які містять показання, що надавались свідками під час досудового розслідування.
На думку прокурора, зазначені обставини разом з наявними ризиками свідчать про обґрунтованість застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу та необхідність продовження строку дії обов`язків, що забезпечить запобігання таким ризикам.
Встановлені в ході досудового розслідування та відображені у клопотанні обставини вчинення кримінальних правопорушень, ступінь їх тяжкості, роль обвинуваченого у їх вчиненні, розмір спричиненої матеріальної шкоди, обґрунтування та ступінь вираженості наведених ризиків дають підстави вважати, що жодні інші, більш м`які запобіжні заходи, окрім застави (з покладанням відповідних обов`язків), не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування до ОСОБА_6 .
Також, прокурор вважає необхідним врахувати той факт, що вчинені кримінальні правопорушення мають високий ступінь суспільної небезпеки, а також те, що рішення суду повинно забезпечувати не тільки права обвинуваченого, а й стандарти охорони загальносуспільних інтересів. Дії ОСОБА_6 були спрямовані на заволодіння державними коштами, що дискредитує державу на міжнародному рівні та заважає подоланню збройної агресії Російської Федерації. Застосований стосовно ОСОБА_6 запобіжний захід та покладені обов`язки відповідають суспільному інтересу. Отже, не продовження строку дії, покладених на ОСОБА_6 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, може призвести до недосягнення мети застосування запобіжного заходу.
Прокурор вважає, що ступінь втручання в права та свободи ОСОБА_6 шляхом продовження строку дії обов`язків, є незначним та пропорційним меті такого втручання.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 подане ним клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому, та просив суд задовольнити.
Захисник ОСОБА_8 та обвинувачений ОСОБА_6 щодо вирішення клопотання прокурора поклались на розсуд суду.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Глава 18 КПК України регулює питання щодо застосування, зміни, скасування запобіжних заходів.
За ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження судом за клопотанням прокурора.
Згідно із ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, судом встановлено, що Національним антикорупційним бюро України за процесуального керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року, а саме щодо можливої розтрати службовими особами Міністерства оборони України та привласнення ТОВ «Укрбудмонтаж», ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс», суб`єктами господарювання, які пов`язані з компаніями «Укрбуд», коштів, в особливо великих розмірах, виділені в рамках контрактів з «Реконструкції технічної території арсеналу» на побудову захищених арсеналів і складів, розташованих в с. Цвітоха Хмельницької області, с. Богданівка Кіровоградської області та м. Калинівка Вінницької області; а також, що під час виконання державного контракту № 362/5/18/7, укладеного між Міністерством оборони України та ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», перший заступник начальника ГШ ЗСУ ОСОБА_14, начальник ЦУБ ВС ЗСУ ОСОБА_15 та начальник УЗЖ ЦУБ ВС ЗСУ ОСОБА_28 умисно використали службове становище всупереч інтересам служби з метою отримання ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» попередньої оплати (на надмірний строк та в надмірному обсязі) без законних на те підстав. Внаслідок цього ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» (юридична особа, підконтрольна ОСОБА_6 ) одержала попередню оплату (аванс) на загальну суму 312 458 028,12 грн без законних на те підстав; в свою чергу ОСОБА_12, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 заволоділи відповідними коштами. Після вчинення цих суспільно небезпечних протиправних діянь у ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_12 з`явилась можливість розпорядитись відповідними коштами. У той же час вони знали, що після одержання цих коштів можливим є встановлення джерела їх походження, факту володіння ними, а також вжиття заходів для унеможливлення їх використання шляхом накладення арешту, конфіскації тощо. Враховуючи це, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_12, діючи за попередньою змовою, умисно, вчинили фінансові операції, метою яких було фактичне використання цих коштів, приховання та маскування їх незаконного походження, володіння ними, джерела їх походження та місцезнаходження. Так, шляхом вчинення фінансових операцій з коштами в особливо великому розмірі на загальну суму 312 457 705,75 грн, одержаними злочинним шляхом, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_12, діючи за попередньою змовою, фактично використали ці кошти, приховали та замаскували їх незаконне походження, володіння ними, джерело їх походження та місцезнаходження. Відомості згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року в електронному вигляді.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 991/9472/23 стосовно підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешта та покладено обов`язки, передбачені абз. 1 п. 3, 4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, що підтверджується копією судового рішення в електронному вигляді.
У подальшому, чого не заперечували сторони у судовому засіданні, строк тримання ОСОБА_6 під домашнім арештом на стадії досудового розслідування неодноразово продовжувався ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду.
26 квітня 2024 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/3454/24 змінено запобіжний захід, застосований до підозрюваного ОСОБА_6, у виді домашнього арешту на запобіжний захід у виді застави. Визначено розмір застави, що дорівнює 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, грошовий еквівалент якої становить 908 400 грн, та покладені обов`язки, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, а також будь-якими іншими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року (крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду); здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, що підтверджується копією судового рішення в електронному вигляді.
У подальшому, ухвалою суду від 06 червня 2025 року продовжено до 06 серпня 2025 року строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6, а саме: прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 щодо обставин, викладених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, окрім паспорта громадянина України (т. 6 а.с. 159-166).
Тобто, станом на 05 серпня 2025 року щодо обвинуваченого ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 908 400 грн та діють обов`язки відповідно до ухвали від 06 червня 2025 року.
Щодо обґрунтованості підозри.
Суд, який розглядає висунуте особі обвинувачення, не може робити жодних висновків та висловлювати жодних припущень з приводу обґрунтованості повідомленої особі підозри чи висунутого обвинувачення протягом судового розгляду, адже це становитиме порушення права на розгляд її справи безстороннім судом, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_6 вже набув статусу обвинуваченого, а можливість попередньої оцінки обвинувального акта кримінальним процесуальним законом не передбачена, суд окремо не оцінює наявність цієї підстави.
Щодо наявності ризиків.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому провадженню або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Обґрунтовуючи клопотання прокурор стверджував про існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які на цей час не зменшилися, а навпаки з урахуванням направлення до суду обвинувального акта актуалізувались, а саме: обвинувачений може переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків, інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні.
Суд вважає доведеним прокурором продовження існування ризику переховуватись від суду, який, зокрема, ґрунтується, на висунутому ОСОБА_6 обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, які є особливо тяжкими злочинами, та згідно з приміткою до ст. 45 КК України злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, належить до корупційних кримінальних правопорушень. А отже звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням чи застосування більш м`якого покарання, ніж передбачено законом за цей злочин, не застосовується. Також не залишається поза увагою суду і те, що ОСОБА_6 також має статус обвинуваченого у двох інших кримінальних провадженнях № 52022000000000242 та № 42017000000004969.
Так, на переконання суду, тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у сукупності з безальтернативністю можливого реального призначення покарання, є достатнім мотивом та підставою для обвинуваченого вчинити дії з метою переховування від суду для уникнення притягнення його до кримінальної відповідальності. Таке твердження про достатність підстав для прийняття рішення щодо існування ризику переховування з мотивів тяжкості покарання узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», у якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Колегія суддів також враховує наявні у матеріалах справи відомості щодо майнового стану обвинуваченого, який дає можливість проживати за межами території України.
Не залишається поза увагою суду і те, що Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який продовжений. Також роз`яснення, надані Верховним Судом у листі від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де у п. 8 зазначено, що як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні. Окрім цього колегія суддів враховує, що обвинувачений має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, і у період дії воєнного стану виїжджав за кордон, що підтверджується матеріалами справи в електронному вигляді.
Отже, враховуючи вищезазначені обставини в своїй сукупності, суд дійшов висновку, що на теперішній час ризик переховування від суду не втратив своєї актуальності та продовжує існувати, що є підставою для продовження строку дії, покладених на ОСОБА_6 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, окрім паспорта громадянина України.
При визначенні доведеним прокурором продовження існування ризику впливу обвинуваченого ОСОБА_6 на свідків у цьому кримінальному провадженні суд враховує передбачену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання (ст. 352 КПК України), або отримав у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Колегією суддів враховується те, що ОСОБА_6, використовуючи свої набуті зв`язки серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних та судових органів, може впливати, у тому числі на свідків, з показаннями яких він вже ознайомлений внаслідок виконання у кримінальному провадженні вимог ст. 290 КПК України. Наслідком такого впливу, зокрема може бути надання свідками у подальшому неправдивих показань.
Водночас прокурор, зазначаючи у клопотанні про можливість впливу ОСОБА_6 на обвинувачених у цьому кримінальному провадженні, жодним чином це не обґрунтував, тому колегія суддів вважає недоведеним ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, в частині здійснення впливу на обвинувачених та не просив покласти обов`язок, який би зміг запобігти такому ризику.
Отже, на переконання суду, встановлені вище обставини обумовлюють необхідність продовження строку дії покладеного на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язку: утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 щодо обставин, викладених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року.
Враховуючи доведеність існування ризиків: переховуватися від суду та незаконно впливати на свідків, стадію кримінального провадження, а саме підготовче судове провадження колегія суддів вважає, що наявні підстави для продовження строку дії, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язків, на два місяці, тобто до 05 вересня 2025 року.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора ОСОБА_5 належить задовольнити частково.
Керуючись ст. 2, 7, 176-178, 182, 193, 194, 199, 314, 315, 372, 376 КПК України, суд
постановив:
Клопотання прокурора задовольнити частково.
Продовжити до 05 жовтня 2025 року строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 щодо обставин, викладених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, окрім паспорта громадянина України.
У задоволенні іншої частини вимог клопотання відмовити.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити обвинуваченому негайно після її оголошення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та окремому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3