Document No. 129538387

Справа № 991/8095/25

Провадження 1-кс/991/8165/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2025 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3, про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходку у вигляді особистого зобов`язання у кримінальному провадженні № 52025000000000046 від 31.01.2025,

В С Т А Н О В И В:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_6, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_3, про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання (далі - Клопотання) кримінальному провадженні № 52025000000000046 від 31.01.2025, зокрема, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255 КК України (у редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-ІІІ) (далі - Кримінальне провадження), в якому детектив просить:

- застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, поклавши на нього такі обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора та суду;

2) не відлучатися з території міста Києва, Київської та Житомирської областей без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_15, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 ;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну;

6) носити електронний засіб контролю.

Клопотання обґрунтовано тим, що:

(1) ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255 КК України (у редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-ІІІ);

(2) наявні ризики, передбачені п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України;

(3) необхідним і достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобіганню ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, є застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав доводи Клопотання, просив задовольнити із викладених у ньому підстав.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення Клопотання в частині покладення обов`язку щодо носіння електронного засобу контролю з огляду на належну процесуальну поведінку підозрюваного протягом усього часу досудового розслідування.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.

Слідчий суддя, дослідивши зміст Клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши позицію учасників кримінального провадження, дійшов таких висновків.

Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні, у рамках якого до суду подано Клопотання.

12.02.2024 ОСОБА_4 затримано в порядку п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 208 КПК України за адресою: АДРЕСА_1 (Т. 1 а. 68-69).

У цей же день ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України, у кримінальному провадженні № 32014100070000038 від 08.05.2014 (Т. 1 а. 45-55).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.02.2024 (справа № 991/1160/24) до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 11.04.2024. Визначено заставу у розмірі 120 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 363 360 000, 00 грн, у випадку внесення якої на підозрюваного ОСОБА_4 покладаються наступні обов`язки: (1) прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора та суду; (2) не відлучатися із міста Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора та суду; (3) повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну місця свого проживання, та місця роботи; (4) утримуватись від спілкування з підозрюваними ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, та свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_15, ОСОБА_36, ОСОБА_50, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_51, ОСОБА_45, ОСОБА_52, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 ; (5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; (6) носити електронний засіб контролю. Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного в разі його звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, визначити до 11.04.2024.

Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 04.03.2024 (справа № 991/1160/24) вказану ухвалу слідчого судді залишено без змін.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.04.2024 (справа № 991/2863/24), яка залишена без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 23.04.2024, продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 до 08.06.2024, та визначено підозрюваному заставу у розмірі 120 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 363 360 000, 00 грн, у випадку внесення якої на підозрюваного покладається ряд додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.06.2024 (справа № 991/4783/24), яка залишена без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 25.06.2024, продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 до 04.08.2024, та визначено підозрюваному заставу у розмірі 120 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 363 360 000, 00 грн, у випадку внесення якої на підозрюваного покладається ряд додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.08.2024 (справа № 991/6500/24) продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 до 29.09.2024 включно, та визначено підозрюваному заставу у розмірі 110 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 333 080 000, 00 грн, у випадку внесення якої на підозрюваного покладається ряд додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 15.08.2024 частково задоволено апеляційну скаргу захисника та ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.08.2024 скасовано в частині визначення розміру застави. У цій частині постановлено нову ухвалу, якою визначено ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 181 680 000 грн. В іншій частині ухвалу від 01.08.2024 залишено без змін.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.09.2024 (справа № 991/10764/24) продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 строком на 60 днів, але в межах строку досудового розслідування, та визначено підозрюваному заставу у розмірі 45 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 136 260 000, 00 грн, у випадку внесення якої на підозрюваного покладається ряд додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.11.2024 (справа № 991/12980/24), яка залишена без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 04.12.2024, продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 до 20.01.2025, та визначено підозрюваному заставу у розмірі 100 000 000 грн., у випадку внесення якої на підозрюваного покладається ряд додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.01.2025 (справа № 991/319/25), яка залишена без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28.01.2025, продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 до 11.02.2025, та визначено підозрюваному заставу у розмірі 80 000 000 грн., у випадку внесення якої на підозрюваного покладається ряд додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

30.01.2025 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України у кримінальному провадженні № 32014100070000038 від 08.05.2014 (Т. 1 а. 56-67).

31.01.2025 з кримінального провадження провадженні № 32014100070000038 від 08.05.2014 виділено матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255 КК України, в провадження № 52025000000000046 від 31.01.2025.

У цей же день у кримінальному провадженні № 52025000000000046 від 31.01.2025 прийнято рішення про завершення досудового розслідування, про що повідомлено сторону захисту та на теперішній час триває виконання вимог ст. 290 КПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 197 КПК України сукупний строк тримання під вартою підозрюваного під час досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів не повинен перевищувати дванадцяти місяців.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.02.2025 (справа № 991/1288/25), яка залишена без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від26.02.2025, до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши підозрюваному цілодобово відлучатися з місця свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 та на строк дії ухвали покладено на Тищенка додаткові процесуальні обов`язки, передбачені п. 1, 4, 8-9 ч. 5 ст. 194 КПК України. Строк дії ухвали - два місяці, до 17.04.2025, але в межах строку досудового розслідування.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.04.2025 (справа № 991/3230/25) продовжено ОСОБА_4 строком на 2 (два) місяці, але в межах строку досудового розслідування, дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово відлучатися з місця свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 стром на два місяці та покладено на Тищенка додаткові процесуальні обов`язки, передбачені п. 1, 4, 8-9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.06.2025 (справа № 991/5547/25) продовжено ОСОБА_4 строком на 2 (два) місяці, але в межах строку досудового розслідування, дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово відлучатися з місця свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 стром на два місяці та покладено на Тищенка додаткові процесуальні обов`язки, передбачені п. 1, 4, 8-9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

За ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

У зв`язку з цим, сукупний строк тримання ОСОБА_4 під домашнім арештом закінчується 11.08.2025, однак мета та підстави, у зв`язку з якими до нього було застосовано більш жорсткі запобіжні заходи, продовжують існувати.

Згідно ч. 1-2 ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зазначає відомості про: (1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється, обвинувачується особа; ( 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; ( 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу; ( 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; ( 5) запобіжний захід, який застосовується.

В ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: (1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; ( 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; ( 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).

З огляду на зазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення Клопотання з метою визначення чи є законні підстави для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, необхідно в межах доводів відповідного Клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та чи є підозра обґрунтованою; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.

Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні.

Під час досудового розслідування встановлено, що протягом 2013-2014 років компаніями ОСОБА_53 під приводом подальшого транзиту в Україну ввезено нафтопродукти, які в дійсності реалізовувались в межах держави без сплати належних податків, зборів і платежів.

За вказаним фактом у 2014 році слідчими підрозділами МВС України розпочато кримінальні провадження, у межах яких накладено арешт на нафтопродукти з метою збереження речових доказів та забезпечення в майбутньому виконання вироку в частині конфіскації майна для забезпечення відшкодування державі збитків, що завдано внаслідок вищевказаних незаконних дій.

У ОСОБА_4 та ОСОБА_7 виник спільний умисел щодо заволодіння нафтопродуктами, замаскувавши це під передачу речових доказів для реалізації підконтрольному державному підприємству, їх продаж за заниженою ціною підконтрольному приватному суб`єкту господарювання та виведення коштів, отриманих державним підприємством як часткова оплата, на рахунки інших підконтрольних приватних суб`єктів господарювання.

Правила реалізації речових доказів передбачали їх передачу торговельному підприємству, що на конкурсній основі визначатиметься податковими органами, з подальшим контролем за реалізацією та розміщенням одержаних коштів на депозитному рахунку уповноваженого банку органу досудового розслідування. Ці норми перешкоджали реалізації злочинного умислу.

ОСОБА_7, який через тимчасове виконання повноважень Глави Адміністрації Президента України мав можливість впливу на Кабінет Міністрів України, правоохоронні та інші державні органи, для реалізації злочинного умислу призначив ОСОБА_54, з якою ОСОБА_4 перебував у фактичних шлюбних відносинах, на посаду заступника Керівника Головного управління з питань правоохоронних органів та протидії корупції Адміністрації Президента України.

У подальшому ОСОБА_7 надавав ОСОБА_54 інструкції щодо розробки правового механізму передачі державним підприємствам майна, що арештовано у кримінальному провадженні, а також впливав на окремих службових осіб Мінюсту для прийняття Постанови Кабінету Міністрів України, що затверджувала альтернативний порядок реалізації речових доказів. Проте таку постанову Кабінетом Міністрів не було прийнято.

У подальшому, з 06.03.2014 по 30.09.2014, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 з метою вчинення особливо тяжкого злочину - заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем - створили злочинну організацією, до якої увійшли ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, а також інші невстановлені на даний час особи, керували нею та брали участь у вчинюваних нею злочинах.

Злочинна організація на чолі з ОСОБА_7 та ОСОБА_4 встановила контроль над ДП «Укртранснафтопродукт» (далі - державне підприємство, ДП), у тому числі шляхом призначення на керівні посади в державне підприємство членів злочинної організації. Покупцем нафтопродуктів ОСОБА_4 підібрано підконтрольне йому ТОВ «Укройлпродукт», а для виводу коштів, отриманих державним підприємством як часткова оплата за реалізовані нафтопродукти, підшукано ТОВ «Ітанікс Стронг» та ТОВ «Трейд Інвест Компані», та встановлено над ними контроль.

Для постійного контролю над коштами, що використовувались для створення видимості розрахунків між державним підприємством та підконтрольними приватними компаніями, злочинною організацію використано ПАТ «Фортуна-Банк», контролером та Головою Спостережної ради якого також був ОСОБА_4

ОСОБА_7, впливаючи на відповідних службових осіб МВС України, ініціював передачу арештованих нафтопродуктів державному підприємству. ОСОБА_11 відкрив рахунки державного підприємства в ПАТ «Фортуна-Банк».

Після постановлення за клопотаннями слідчого слідчими суддями рішень про передачу державному підприємству нафтопродуктів, ОСОБА_7 вплинув на службових осіб МВС України та для отримання контролю над місцями зберігання нафтопродуктів забезпечив участь підрозділів МВС, діями яких на місцях керували члени злочинної організації.

ОСОБА_11, діючи від імені державного підприємства, уклав з іншим членом злочинної організації ОСОБА_10, який діяв від імені ТОВ «Укройлпродукт», договір постачання та додатки до нього, умови якого передбачили ціну нижче за ринкову через «вимушеність продажу», що начебто була обумовлена наявністю вищевказаних судових рішень, та відстрочення остаточних розрахунків за отримані нафтопродукти.

Однак навіть визначена у такий спосіб вартість нафтопродуктів не була перерахована на депозитний рахунок уповноваженого банку органу досудового розслідування для забезпечення вищевказаної конфіскації. Натомість, ОСОБА_4 організовано перерахування коштів ДП на рахунки ТОВ «Ітанікс Стронг» та ТОВ «Трейд Інвест Компані» у якості передоплати за договорами поставки.

Як наслідок, кошти, що перераховувались ТОВ «Укройлпродукт» на рахунки державного підприємства, із володіння злочинної організації не вибували, проте члени злочинної організації отримували у своє розпорядження і нафтопродукти.

ОСОБА_9 та ОСОБА_8 під видом уповноважених представників ДП організовано фізичне переміщення нафтопродуктів загальною вартістю 817 052 406,75 грн з місць їх зберігання у розпорядження злочинної організації з оформленням супроводжуючих документів, у тому числі: нафтопродуктів, що зберігались за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Паризької комуни, 18 - на суму 179 643 845,26 грн; нафтопродуктів, що зберігались за адресою м. Херсон, вул. Нафтогавань, б/н та вул. Чайковського, 263 - на загальну суму 440 176 384,08 грн; нафтопродуктів, що зберігались за адресою м. Одеса, вул. Шкодова гора, 1/1 - на суму 550 156 469,77 грн.

У 2017 році, після виведення НБУ ПАТ «Фортуна-Банк» з ринку, ОСОБА_4 втратив можливість постійного контролю коштами на всіх стадіях перерахувань.

У зв`язку із цим, злочинна організація, скориставшись заздалегідь передбаченою у договорі можливістю відстрочення платежів, припинила розрахунки з державним підприємством, внаслідок чого утворилась заборгованість на суму 396 411 000,03 грн.

З метою позбавити будь-якої можливості стягнути заборгованість з ТОВ «Укройлпродукт» ОСОБА_4 також організовано банкрутство вказаного товариства з подальшою його ліквідацією.

У такий спосіб злочинною організацією під керівництвом ОСОБА_7 та ОСОБА_4 реалізовано протиправну схему по заволодінню нафтопродуктами на загальну суму 817 052 406,75 грн, внаслідок чого вирок суду щодо членів злочинної організації ОСОБА_53 від 30.10.2017 у частині спецконфіскації нафтопродуктів та коштів, одержаних від їх реалізації, залишився не виконаним, чим спричинено збитки державі на суму 817 052 406, 75 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні таких кримінальних правопорушень:

- створенні злочинної організації з метою вчинення особливо тяжкого злочину, а також керівництві такою організацією та участі у ній, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 253 КК України (у редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-III);

-організації, керуванні підготовкою та вчиненням заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого злочинною організацією в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України.

Щодо обґрунтованості підозри.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Слідчий суддя, при постановлені ухвали, керується висновками ЄСПЛ. Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування відносно нього запобіжного заходу.

Згідно з доводами, викладеними у Клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема копіями:

- депутатського звернення народного депутата України ОСОБА_55 від 31.03.2015 № ВР-1634, у якому він повідомив про порушення вимог законодавства при передачі ДП арештованого майна - нафтопродуктів, що зберігалися на ПАТ «Одеський НПЗ» та Херсонському нафтопереробному комплексі, а також можливого розкрадання цього арештованого майна (оптичний носій інформації - диск DVD-R Т.1 а. 246);

- матеріалів досудового розслідування у кримінального провадження № 12014160020000076 від 24.02.2014 у межах якого здійснювалось досудове розслідування щодо протиправних дій службових осіб групи компаній «Східно-європейська паливно-енергетична компанія», якими керував ОСОБА_56 у період з 2013 по 2014 р. при ввезені на територію України нафтопродуктів під приводом їх подальшого транзиту, однак були реалізовані на території України без сплати податків, зборів та платежів. У подальшому, з урахуванням, зокрема, листів генерального директора ДП «Укртранснафтопродукт» ОСОБА_11, слідчими суддями Приморського районного суду м. Одеса змінено місце зберігання нафтопродуктів та надано дозвіл на їх реалізацію у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (оптичний носій інформації - диск DVD-R Т.1 а. 246);

- листа Міністерства енергетики України за вх. № 260/23099 від 26.10.2021, у якому останні повідомляють про відсутність рішень, якими уповноважено ДП «Укртранснафтопродукт» на зберігання нафтопродуктів (оптичний носій інформації - диск DVD-R Т.1 а. 246);

- договору поставки № 15-1/10/14 від 15.10.2014 та додатковими угодами і додатками до нього, укладеного між ДП «Укртранснафтопродукт», в особі генерального директора ОСОБА_11, та ТОВ «Укройлпрдукт», в особі ОСОБА_10, щодо поставки нафтопродуктів (оптичний носій інформації - диск DVD-R Т.1 а. 246);

- вироку Київського районного суду м. Одеси від 30.10.2017 у справі № 520/12933/17, яким задоволено клопотання прокурора та застосовано спеціальну конфіскацію речових доказів - нафтопродуктів загальною кількістю 97 098,355 т, або грошових коштів, отриманих від їх реалізації, у тому числі, які знаходяться на рахунках ДП, шляхом їх звернення на користь держави (оптичний носій інформації - диск DVD-R Т.1 а. 246);

- матеріалів виконавчих проваджень № 63188865 та 63190428 від 22.10.2020, щодо виконання спеціальної конфіскації грошових коштів ДП «Укртранснафтопродукт», які знаходяться на рахунках АТ «Фортуна-банк», з яких вбачається, що виконати спеціальну конфіскацію коштів було неможливо у зв`язку з ліквідацією банку та відсутністю коштів, які підлягають конфіскації (оптичний носій інформації - диск DVD-R Т.1 а. 246);

- статуту ДП «Укртранснафтопродукт», затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 30.12.2011 № 905, згідно якого дане підприємство створене наказом Міністерства палива та енергетики України від 13.03.20006 № 76 з метою транспортування та постачання нафтопродуктів по трубопроводах, розвитку мережі нафтопродуктів, отримання прибутку в інтересах держави. Управління підприємством здійснює його керівник в особі Генерального директора (оптичний носій інформації - диск DVD-R Т.1 а. 246);

- наказів Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 04.06.2014 № 90-к/к про призначення ОСОБА_11 генеральним директором ДП, від 04.06.2015 № 80-к/к про покладення тимчасового виконання обов`язків генерального директора ДП на ОСОБА_11 з 05.06.2015, від 04.06.2015 № 160-к/к про припинення повноважень тимчасово виконуючого обов`язки генерального директора ДП ОСОБА_11 з 21.10.2015 (оптичний носій інформації - диск DVD-R Т.1 а. 246);

- наказів генерального директора ДП ОСОБА_11 від 05.11.2014 № 14-к про переведення ОСОБА_8 заступником Генерального директора ДП, від 01.12.2014 № 17-к про звільнення ОСОБА_8 з посади заступника Генерального директора ДП з 01.12.2014 за переводом для подальшої роботи у ДП «Підприємство із забезпечення нафтопродуктами» (оптичний носій інформації - диск DVD-R Т.1 а. 246);

- наказів Міністра енергетики та вугільної промисловості від 22.10.2015 № 162-к/к про призначення ОСОБА_8 виконувачем обов`язків Генерального директора ДП, від 21.12.2015 № 206к/к про призначення ОСОБА_8 на посаду Генерального директора ДП, від 28.07.2016 № 110-к/к про звільнення ОСОБА_8 з 29.07.2016 з посади Генерального директора ДП у зв`язку чисельними порушеннями фінансово-господарської діяльності, встановлених в ході проведеного аудиту (оптичний носій інформації - диск DVD-R Т.1 а. 246);

- наказів генерального директора ДП ОСОБА_11 від 30.09.2014 № 12-к про призначення ОСОБА_9 менеджером зі збуту за сумісництвом, від 26.10.2015 № 53-к про переведення ОСОБА_9 з посади менеджера зі збуту за сумісництвом на посаду комерційного директора вказаного підприємства (оптичний носій інформації - диск DVD-R Т.1 а. 246);

- наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 24.05.2018 № 60-к/к, про тимчасове покладення виконання обов`язків генерального директора ДП на ОСОБА_9 (оптичний носій інформації - диск DVD-R Т.1 а. 246);

- протоколу огляду від 26.04.2023 рахунку ДП «Укртранснафтопродукт», відкритого в АТ «Фортуна-банк», кошти в сумі 100 968 330, 59 грн., як попередня оплата за нафтопродукти згідно з договором від 15.10.2014 № 15/10УС перераховані на рахунок ТОВ «Ітанікс Стронг» директора (оптичний носій інформації - диск DVD-R Т.1 а. 246);

- відомостей ЄДРПОУ щодо ТОВ «Ітанікс Стронг» та ТОВ «Трейд Інвест Компані» (оптичний носій інформації - диск DVD-R Т.1 а. 246);

- протоколів допиту свідка ОСОБА_13 від 10.06.2023 та свідка ОСОБА_14 від 08.02.2017, які заперечували свою причетність щодо діяльності ТОВ «Ітанікс Стронг» (оптичний носій інформації - диск DVD-R Т.1 а. 246);

- протоколів огляду від 12.07.2023 (щодо ТОВ «Ітанікс Стронг» та від 13.07.2023 (щодо ТОВ «Трейд Інвест Компані»), у ході яких виявлено податкові накладні за правочинами з ДП «Укртранснафтопродукт», які подано з IP-адреси НОМЕР_1, що рахується за провайдером ТОВ «Укрком» хост: fcvpn.factor.com.ua (оптичний носій інформації - диск DVD-R Т.1 а. 246);

- протоколу огляду від 02.09.2022 інформації щодо ДП «Укртранснафтопродукт» (оптичний носій інформації - диск DVD-R Т.1 а. 246);

- матеріалів отриманих за результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій, а також оперативно-технічних пошукових заходів, зокрема протоколів від 31.10.2023 № 5/7/2/1-10553цт, № 5/7/2/1-10552цт, від 02.11.2023 № 5/7/2/1-10544т, від 30.10.2023 № 5/7/2/1-10547т, від 31.10.2023 № 5/7/2/1-10541т, від 30.10.2023 № 5/7/2/1-10539т, від 31.10.2023 № 5/7/2/1-10543т, від 30.10.2023 № 5/7/2/1-10545т, від 30.10.2023 № 11/11301, від 30.10.2023 № 11/11302 (оптичний носій інформації - диск DVD-R Т.1 а. 246);

- протоколів огляду від 23-24.01.2024 інформації, отриманої за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_4, від 06.12.2023 інформації, наданої ПрАТ «Київстар» щодо номеру мобільного зв`язку, який перебуває у користуванні ОСОБА_11 (оптичний носій інформації - диск DVD-R Т.1 а. 246);

- висновку комплексної судової товарознавчої та економічної експертизи від 13.01.2025 № 8463/24-53/8464/24-72, яким встановлено ціну відповідних нафтопродуктів станом на дати їх реалізації, а також розмір спричинених державі збитків (у вигляді недоотриманого доходу) становить 817 052 406,75 грн. (оптичний носій інформації - диск DVD-R Т.1 а. 246);

- протоколів допитів свідків ОСОБА_15 від 23.11.2022, ОСОБА_16 від 24.07.2023, ОСОБА_22 від 16.08.2023, ОСОБА_23 від 21.08.2023, ОСОБА_15 від 20.09.2023, ОСОБА_57 від 24.07.2023, ОСОБА_58 від 18.08.2023 та від 13.09.2023, ОСОБА_38 від 12.09.2023, ОСОБА_39 від 05.09.2023, ОСОБА_40 від 31.08.2023, ОСОБА_59 від 14.12.2023, ОСОБА_60 від 14.12.2023, ОСОБА_61 від 28.12.2023, ОСОБА_62 від 12.01.2024, ОСОБА_63 від 05.01.2024, ОСОБА_64 від 10.01.2024, ОСОБА_17 від 12.09.2022, ОСОБА_18 від 19.09.2022, ОСОБА_19 від 27.04.2023, ОСОБА_20 від 23.02.2023, ОСОБА_34 від 11.04.2023, ОСОБА_65 від 30.08.2023, ОСОБА_66, ОСОБА_21 від 10.03.2023, ОСОБА_24 від 11.07.2023, ОСОБА_25 від 12.04.2021, ОСОБА_26 від 27.06.2023, ОСОБА_27 від 12.07.2023, ОСОБА_28 від 22.04.2021, ОСОБА_29 від 2811.2022, ОСОБА_67 від 30.06.2023, ОСОБА_68 від 12.07.2023, ОСОБА_69 від 02.06.2020, ОСОБА_70, ОСОБА_24 від 11.07.2023, ОСОБА_71 (оптичний носій інформації - диск DVD-R Т.1 а.с. 249), ОСОБА_72 від 31.05.2024 (Т.1 а. 206-209), ОСОБА_73 від 05.07.2024 (Т.1 а. 210-214) щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 ;

- протоколів допитів підозрюваних, зокрема, протокол допиту ОСОБА_11 від 19.02.2024 (Т.1 а. 191-193), протокол допиту ОСОБА_9 від 15.02.2024, від 01.03.2024 (Т. 1 а. 194-199), від протокол допиту ОСОБА_10 від 14.02.2024, від 06.03.2024 (Т. 1 а. 200-205) щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 ;

- відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми отриманих доходів, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інші матеріали.

Так, згідно протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_11 від 19.02.2024, останній надав показання, за яких обставин він став керівником ДП «Укртранснафтопродукт». Вказує, що влітку 2014 року разом із ОСОБА_74 та ОСОБА_75 приїхали до банку «Фортуна», який знаходиться по вулиці Боричів Тік. Бойчук сказав, що має відбутись важлива зустріч. Піднявшись на 2 чи 3 поверх, пройшли у кабінет, де почали чекати. До кабінету зайшов чоловік та представився ОСОБА_4 . ОСОБА_4 дослівно сказав: «Хлопці, треба працювати», після чого розповів концепцію подальшої роботи. Під час наради ОСОБА_76 звернув увагу ОСОБА_4, що в мене відсутній кабінет у цьому будинку, після чого ОСОБА_4 дав розпорядження комусь із своїх працівників підготувати для мене кабінет. Через деякий час ОСОБА_76 дав вказівку з`їздити з ОСОБА_4 до Міністерства внутрішніх справ у зв`язку з кримінальним провадженням щодо ОСОБА_77 . Із розмови розмови з ОСОБА_4 та керівником його служби безпеки ОСОБА_78 я зрозумів, що ми йдемо до керівника на прізвище ОСОБА_79 . Через декілька днів я разом із ОСОБА_80 зібрались у кабінеті для перемовин банку «Фортуна», де на столі лежав лист від мого імені на Міністерство внутрішніх справ з проханням передати арештовані нафтопродукти на зберігання. Також у цьому листі було зазначено, що ДП «Укртранснафтопродукт» визначено розпорядженням Міністерства для отримання нафтопродуктів. ОСОБА_76 сказав підписати цього листа, оскільки це питання вже погоджено у Міністерстві. Я підписав цей лист і його забрав ОСОБА_4 . Оскільки я зрозумів, що на очолюване мною підприємство планується передача нафтопродуктів, я звернув увагу ОСОБА_81 та ОСОБА_4, що мені на підприємство потрібен головний бухгалтер. ОСОБА_4 сказав, що вирішить це питання. У цей день чи на наступний до мене в кабінет банку «Фортуна», в якому я почав знаходитись, зайшов керівник служби безпеки ОСОБА_4 - ОСОБА_82 і представив мені жінку - ОСОБА_83, зазначивши, що вона буде головним бухгалтером ДП «Укртранснафтопродукт». Через декілька днів ОСОБА_84 поклала мені на стіл документи на відкриття рахунку державного підприємства « Укртранснафтопродукт» в банку «Фортуна» - це був відповідний договір - і сказала, що ОСОБА_4 каже, що необхідно відкрити рахунок в його банку. Оскільки я підпорядкований ОСОБА_85, а не ОСОБА_4, то я зателефонував ОСОБА_85 і повідомив, що ОСОБА_4 наполягає на відкритті рахунку ДП в банку «Фортуна». ОСОБА_86 сказав, щоб я відкривав рахунок підприємства у банку «Фортуна» і робив все, що скаже ОСОБА_4 .

У протоколі допиту підозрюваного від 15.02.2024 викладені наступні показання ОСОБА_9 . Влітку 2014 року мені зателефонувала ОСОБА_87, помічник ОСОБА_4, та повідомила, щоб я повертався у Фактор, оскільки з`явився новий проект і потрібно працювати. Я повернувся до ОСОБА_4, який вибачився перед мною за попередні образи з його боку. ОСОБА_4 зібрав мене, ОСОБА_88, був хтось із юристів, та повідомив, що є арештоване паливо «Курченка» і воно буде передано державному підприємству. ОСОБА_4 довів тоді загальну концепцію, що я, маючи обмеження по суду по зайняттю керівних посад, буду оформлений в державне підприємство менеджером зі збуту - моя функція полягатиме в організації відвантаження нафтопродуктів та складанні супроводжуючих документів. Реалізацією цих нафтопродуктів буде займатись ОСОБА_89 - директор ТОВ «Укройлпродукт», яке також входило до групи Фактор. ОСОБА_90 буде призначено заступником директора державного підприємства і він буде здійснювати загальне керівництво, разом з директором цього підприємства. Надалі ОСОБА_9 у своїх показаннях описує, як він з іншими особами здійснювали відвантаження арештованих нафтопродуктів.

Згідно показань свідка ОСОБА_10 його роль зводилась до того, що він є менеджером з продажу нафтопродуктів. У протоколі допиту підозрюваного від 14.02.2024 ОСОБА_10 зазначає, що восени 2014 року ОСОБА_4 да мені вказівку підписати договір постачання нафтопродуктів між державним підприємством « Укртранснафтопродукт» та ТОВ «Укройлпродукт». Звідки взялось це державне підприємство - мені невідомо, так само як і особа директора цього підприємства - ОСОБА_11 .

Так, свідок ОСОБА_91 надав показання щодо обставин влаштування його на роботу на фірму «Фактор» на посаду менеджера з нафтопродуктів. У протоколі допиту від 31.05.2024 свідок ОСОБА_91 описує обставини, за яких його залучали до відвантаження нафтопродуктів, до участі у судових засіданнях з приводу арештованих нафтопродуктів.

Враховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 своїми діями, про які йдеться у повідомленні йому про підозру, міг вчинити інкриміновані йому кримінальні правопорушення.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину.

За такого, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наявними в матеріалах Клопотання доказами, які об`єктивно пов`язують ОСОБА_4 із кримінальними правопорушеннями, які йому інкримінуються, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити такі кримінальні правопорушення за викладених у повідомленні йому про підозру обставин, що є достатнім для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Разом з тим, обґрунтованість такої підозри неодноразово перевірялась слідчими суддями Вищого антикорупційного суду та Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду під час розгляду клопотань про застосування/продовження строку дії попередніх запобіжних заходів - тримання під вартою, домашнього арешту.

Наявність ризиків, та їх обґрунтованість.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Так, у клопотанні детективом заявлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

(1)Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна; кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 255 КК України (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001), передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років). Покарання, зокрема, у виді позбавлення волі на значний строк, яке може бути призначене ОСОБА_4 у випадку направлення обвинувального акта щодо нього до суду та визнання його винуватим у вчиненні злочинів, які йому інкриміновано, особливо сильно підвищує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду.

При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_4 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду, зокрема, значні майнові активи підозрюваного та його близьких осіб, у тому числі, за кордоном (оптичний носій інформації - диск DVD-R Т.1 а. 246).

Також, члени сім`ї ОСОБА_4 постійно проживають за кордоном, при перетині кордону використовують паспорти громадянина Великої Британії. Зазначені обставини можуть свідчити про відсутність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків на території України (оптичний носій інформації - диск DVD-R Т.1 а. 246).

Слідчим суддею береться до уваги кількість разів виїзду ОСОБА_4 за кордон, зокрема, у період з 2018 по 2023 роки - 117 разів, з яких у період воєнного стану - 22 рази (оптичний носій інформації - диск DVD-R Т.1 а. 246).

Не залишається поза увагою слідчого судді, що ОСОБА_4 порушувався граничний термін перебування за кордоном, що підтверджується протоколом НСРД від 15-18.12.2023 № 19/12788, а також те, що ОСОБА_4 звертався до Президента України із заявою про вихід із громадянства України.

Окрім цього, слідчий суддя враховує наявність в системі Державної міграційної служби України двох особових карток на ім`я ОСОБА_4, які містять різні відомості щодо виданих паспортів громадянина України. Зокрема, в одній містяться відомості про видання ОСОБА_4 трьох паспортів громадянина України для виїзду за кордон, які визнані недійсними. Інша особова картка містить відомості про видачу ОСОБА_4 трьох паспортів громадянина України для виїзду за кордон, один з яких визнаний недійсним.

При цьому, також встановлено, що ОСОБА_4 періодично використовував під час перетину кордону України паспорт громадянина Великої Британії № НОМЕР_2, що підтверджується відомостями з системи «Аркан».

При цьому, завершення досудового розслідування та визнання зібраних під час досудового розслідування доказів достатніми для складання обвинувального акта, ознайомлення ОСОБА_4 зі змістом усіх доказів сторони обвинувачення, може спонукати підозрюваного до активних дій, у тому числі щодо переховування від органу досудового розслідування та суду.

Разом з цим, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду стосується не виключно ухилення підозрюваного за кордоном, а розповсюджується й на переховування в межах України.

Вказане дає підстави для висновку, що зазначений ризик продовжує існувати та, на думку слідчого судді, з плином часу не зменшується, оскільки завершення досудового розслідування свідчить про суттєву ймовірність наближення судового провадження, за результатами якого (як один із варіантів) підозрюваному/обвинуваченому може бути призначене реальне покарання у виді позбавлення волі.

(2) Щодо ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

Так, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України.

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

У ході досудового розслідування стороною обвинувачення отримані відомості, які свідчать про те, що ОСОБА_4 обговорює, зокрема, з іншими підозрюваними обставини розслідування Кримінального провадження, у тому числі, можливість ненадання ними правдивих показань.

Стороною обвинувачення також встановлено факти надання ОСОБА_4 вказівок ОСОБА_8 щодо впливу на свідків, які вже допитані у Кримінальному провадженні. Зокрема, про це свідчить те, що у ході телефонної розмови ОСОБА_8 надає вказівку особам не з`являтися за викликом до слідчого та пропонує зустрітися для обговорення цього питання. Також, ОСОБА_8 за вказівкою ОСОБА_4 розроблено пам`ятки для діючих та колишніх підлеглих працівників щодо алгоритму дій в разі виклику на слідчі та процесуальні дії. ОСОБА_4, у тому числі, вказував на необхідність залучення адвокатів з боку компанії в якості захисників свідків для фіксування питань, що ставлять слідчі, що підтверджується протоколом огляду від 23-24.01.2024, протоколом НСРД від 30.10.2023 № 19/11302.

Враховуючи, що існує взаємообумовленість дій між підозрюваним ОСОБА_4 та іншими особами, які можуть бути причетні до вчинення вказаних кримінальних правопорушень, зважаючи на його роль у інкримінованих правопорушеннях, використовуючи свої зв`язки, авторитет, приязні стосунки з такими особами, інший незаконний вплив (шантаж, підкуп, погрози), безпосередньо або опосередковано через інших осіб може впливати на свідків/інших підозрюваних у Кримінальному провадженні з метою зміни ними своїх показань/відмови від дачі показань задля уникнення/мінімізації можливої кримінальної відповідальності.

Зазначене вказує на існування ризику незаконного впливу на свідків/інших підозрюваних у цьому ж Кримінальному провадженні.

(3) Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Слідчий суддя вважає доведеним цей ризик, який обґрунтовується, зокрема, наявністю зв`язків серед представників різних органів влади та бізнесу, які ОСОБА_4 активно використовує в особистих цілях, що підтверджується протоколами НСРД від 02.11.2023 № 5/7/2/1-10544т, від 31.10.2023 № 5/7/2/1-10553цт.

Також, слідчим суддею береться до уваги отримані органом досудового розслідування відомості, що ОСОБА_4 у ході розмови 07.12.2023 на питання співрозмовниці щодо долі документів по компаніях, повідомив, щоб остання по тих компаніях, які визначив ОСОБА_4, все знищила - «спалила», а інші документи хай лежать. При цьому співрозмовниця повідомляє, що вибірково це зробити не має можливості, адже такі документи є в кожній папці, на що ОСОБА_4 повідомив, що хай те, що ОСОБА_92 принесе по вітру буде в окремій папці, а все інше ОСОБА_4 передивиться та знищить (оптичний носій інформації - диск DVD-R Т.1 а. 246).

Окрім цього, під час телефонних розмов у режимі конференції підозрюваний ОСОБА_4 неодноразово надавав підконтрольним особам вказівки отримати від керівництва ДП «Укртранснафтопродукт» довідку про відсутність заборгованості цьому підприємству від ТОВ «Ітанікс Стронг» та ТОВ «Трейд Інвест Компані» (оптичний носій інформації - диск DVD-R Т.1 а. 246).

Не залишається поза увагою слідчого судді і поведінка ОСОБА_4 у ДУ «Київський слідчий ізолятор», зокрема те, що останній в порушення Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України та ст. 10 Закону України «Про попереднє ув`язнення», використовував мобільний телефон.

(4) Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.

Слідчим суддею береться до уваги, що ОСОБА_4, використовуючи свої зв`язки, попросив іншу особу, яка має особисті контакти із суддями Верховного Суду, прокумунікувати із суддями Великої палати Верховного суду та надати їм неправомірну вигоду у сумі 30 тис. грошових одиниць за ухвалення вигідного для ОСОБА_4 рішення у судовій справі № 910/16249/19, предметом розгляду якої є, зокрема, визнання неплатоспроможності ОСОБА_4 . Окрім цього, органом досудового розслідування зафіксовано намагання ОСОБА_4 здійснити незаконний вплив на суддів Коростенського міськрайонного суду Житомирської області у судовій справі № 296/9292/19 по обвинуваченню ОСОБА_93 за ст. 27 ч. 3 ч. 5 ст.191, ч. 3 ст. 209 КК України в межах кримінального провадження № 12018000000000439. За вказаним фактами на даний час детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000056 від 01.02.2024, № 52024000000000055 від 01.02.2024 за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 369, ч. 1 ст. ч. 1 ст. 369-2 КК України відповідно. Також, детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000054 від 01.02.2024 за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 369-2 КК України щодо обставин надання неправомірної вигоди у сумі 10-15 тис. грошових одиниць для службових осіб СБУ, які б, у свою чергу, мали б здійснити незаконний вплив на посадових осіб Державної прикордонної служби України задля прийняття необхідних рішень на користь ОСОБА_4 (оптичний носій інформації - диск DVD-R Т.1 а. 246).

З огляду на викладене, на даний час існує реальний ризик вчинення ОСОБА_4 інших кримінальних корупційних злочинів із використанням своїх зв`язків та фінансових можливостей.

Таким чином, у своїй сукупності наведені обставини дають підстави стверджувати про наявність ризиків переховування від органів досудового розслідування і суду підозрюваного ОСОБА_4, впливу на інших підозрюваних та свідків у вказаному Кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинення інших кримінальних правопорушень.

При цьому, належна процесуальна поведінка підозрюваного ОСОБА_4, на яку посилається сторона захисту, не свідчить про відсутність встановлених ризиків, передбачених п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а навпаки вказує на те, що, зокрема покладення додаткових процесуальних обов`язків достатньою мірою гарантує належну поведінку ОСОБА_4 у Кримінальному провадженні.

Можливість застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Відповідно до положень статті 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Частина 3 статті 176 КПК України передбачає, що слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Отже, слідчим суддею встановлено, що особисте зобов`язання є найбільш м`яким запобіжним заходом по відношенню до інших запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

Відповідно до ст. 179 КПК України, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов`язки та роз`яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Контроль за виконанням особистого зобов`язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду, - прокурор.

Таким чином, з огляду на викладене, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на значний строк, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується зібраними у Кримінальному провадженні доказами, з урахуванням ролі ОСОБА_4 у вчинюваних кримінальних правопорушеннях, слідчий суддя дійшов висновку про те, що запобігти настанню зазначених ризиків можливо шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_11 найбільш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, який на даному етапі Кримінального провадження буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти встановленим ризикам.

Таким чином, з огляду на те, що за своєю суттю такий запобіжний захід як особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу, враховуючи наявність обґрунтованих підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 відповідного запобіжного заходу, згідно положень ч. 5 ст. 194 КПК України, для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти такі обов`язки, передбачені ч. 5 ст.194 КПК України, а саме: (1) прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора та суду; (2) не відлучатися за межі території міста Києва, Київської та Житомирської областей без дозволу слідчого, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_94, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_22, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_15, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_51, ОСОБА_45, ОСОБА_52, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_95 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 ; (5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну; (6) носити електронний засіб контролю.

Таким чином, Клопотання підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 177-178, 193-194, 196, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

П О C Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати на строк дії ухвали до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, поклавши на нього наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора та суду;

2) не відлучатися за межі території міста Києва, Київської та Житомирської областей без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_94, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_22, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_15, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_51, ОСОБА_45, ОСОБА_52, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_95 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 ;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну;

6) носити електронний засіб контролю.

Попередити підозрюваного ОСОБА_4, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 .

Строк дії ухвали - до 11.10.2025 включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1