- Presiding judge (HACC): Salandiak O.Ya.
Справа № 991/4071/22
Провадження 1-кп/991/58/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
11 серпня 2025 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючої судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисників - адвокатів ОСОБА_6,
ОСОБА_7 (в режимі відеоконференцзв`язку)
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 про відвід колегії Вищого антикорупційного суду від розгляду справи № 991/4071/22 у кримінальному провадженні № 42021000000002617 від 16 грудня 2021 року, за обвинуваченням
ОСОБА_8, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Житомир, Житомирської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,
У С Т А Н О В И В :
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває справа № 991/4071/22 у кримінальному провадженні № 42021000000002617 від 16 грудня 2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Судове провадження перебуває на стадії дослідження речових доказів, чергове судове засідання призначене на 11.08.2025.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_6 у вказаному судовому засіданні подав заяву про відвід колегії суддів Вищого антикорупційного суду від розгляду справи № 991/4071/22 у кримінальному провадженні № 42021000000002617 від 16 грудня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_8 .
Обвинувачений ОСОБА_8, будучи належним чином та завчасно повідомленим про час та місце проведення судового засідання, не з`явився. Захисник клопотав перед судом про відкладення вказаного засідання з подальшим поданням доказів поважності такої неявки.
Прокурор ОСОБА_5 погодився щодо неможливості проведення судового засідання у відсутність обвинуваченого, проте з огляду на відсутність доказів поважності причин неявки останнього, клопотав про застосування приводу останнього у наступне судове засідання.
Заява про відвід обґрунтована тим, що 06 серпня 2025 року колегією суддів Вищого антикорупційного суду було розглянуто питання про залучення захисника у кримінальному провадженні № 42021000000002617 від 16 грудня 2021 року за відсутності сторони захисту, обвинуваченого, сторони обвинувачення та секретаря судового засідання. Про дату та час судового розгляду сторін захисту у будь який спосіб судом повідомлено не було та не було дотримано ст. 30, ст. 342, ст. 343, ст. 344 КПК України, засідання відбулося таємно, без сторін, тільки за участю колегії. В порушення ст. 371, ст. 372 КПК України ухвала не містить зазначення сторін за чиєю ініціативою (сторони) розглядалося спірне питання.
Крім того, сторона захисту вказує на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, з тих підстав, що колегія суддів фактично до закінчення судового розгляду прийняла рішення про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, оскільки жодної невідкладності проведення процесуальної дії не вказала, а вказала норму КПК України, що передбачає звільнення від кримінальної відповідальності при тому, що жодна із сторін не заявляла про застосування такої норми. Тобто судом, сформоване упереджене ставлення до сторони захисту в цілому, яка має суто формальні обов`язки відвідувати засідання для того, щоб суд міг оголосити завчасно прийняті рішення «визнати винним», і щоб особа не мала права на застосування норм про звільнення від кримінальної відповідальності.
Вказані дії колегії суддів, на переконання сторони захисту містять у собі в сукупності склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 374 КК України та ст. 397 КК України.
Відтак, сторона захисту вважає, що колегією суддів Вищого антикорупційного суду були вчинені дії, що ставлять під сумнів безсторонність та неупередженість вказаної судової колегії у в сукупності з іншими прийнятними процесуальними рішеннями, а саме: позбавлення доступу до правосуддя 06.08.2025; позбавлення, обмеження права на захист; вчинення дій по дискредитації обраного захисника, нав`язування іншого захисника, визнання винуватою особи до виходу у нарадчу кімнату для постановлення вироку, до завершення судового слідства і дебатів сторін, вчинення дій, що мають ознаки кримінальних правопорушень, ухвалень рішень відносно обставин, які не настали (до настання 5 діб), вихід за межі власних повноважень, ініціювання розгляду питання про залучення захисника без жодної невідкладної слідчої дії, розгляд справи без повідомлення сторін, без з`ясування їх думки, у закритому таємному режимі.
Як на процесуальну підставу задоволення заявленого відводу у заяві міститься посилання на п.4 ч.1 ст. 75 КПК України.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_6 підтримав заяву про відвід та просив її задовольнити, адвокат ОСОБА_7 поклався на розсуд суду.
Прокурор в судовому заперечив проти задоволення заяви про відвід та вказав, що ст. 49 КК України жодним чином не пов`язується із визнанням винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. В численних рішення Верховного суду констатовано, що при прийнятті рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків притягнення до відповідальності на підставі ст. 49 КК України не потребується визнання особи винуватою та не потребується констатації визнання судом цього факту, тому посиланням в ухвалі суду на вказану статтю жодним чином не порушуються права обвинуваченого ОСОБА_8 . Натомість, судом вжито додаткових засобів по забезпеченню права ОСОБА_8 на захист і це не може жодним чином свідчити про порушення його права на захист чи доступу до правосуддя.
Обвинувачений ОСОБА_8, будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення судового засідання, до суду не з`явився, захисником ОСОБА_6 заявлено, що докази поважності причин неявки буде надано в подальшому. За таких обставин та в силу положень ст. 81 КПК України неявка останнього без підтвердження поважності її причин не перешкоджає розгляду питання про відвід.
Разом з тим, невирішення питання про відвід є перешкодою для вирішення колегією заявлених клопотань, зокрема клопотання прокурора про долучення документів, клопотання про привід, а також клопотання сторони захисту про відкладення розгляду справи, у зв`язку з неявкою обвинуваченого ОСОБА_8 із подальшим підтвердженням причин її поважності. Відтак, заява про відвід колегії суддів Вищого антикорупційного суду в даному конкретному випадку підлягає негайному вирішенню. Не погодження тексту уже заявленого відводу із обвинуваченим ОСОБА_8, який відсутній в судовому засіданні жодним чином не впливає на те, що вказаний відвід заявлений та на його мотиви.
Суд, заслухавши думки присутніх учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи заяви про відвід, дійшов загального висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Вимога законності складу суду у конкретному судовому провадженні спрямована на забезпечення права на справедливий суд, закріпленого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. У практиці Європейського суду з прав людини недодержання вимог щодо складу суду визнається порушенням положень п. 1 ст. 6 цієї Конвенції.
Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.
Перелік підстав, за наявності яких суддя підлягає відводу, визначений ст. 75, 76 КПК України.
Так, відповідно до п.4) ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст. 75-79 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.
За ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Норми кримінального процесуального законодавства не містять переліку ознак, які б розкривали сутність упередженості. Вказане дає підстави для висновку про оціночний характер вказаної категорії, яка має встановлюватися у кожному випадку на підставі конкретних обставини, які підтверджені відповідними доказами.
Так, ухвалою Вищого антикорупційного суду від 06 серпня 2025 року було залучено обвинуваченому ОСОБА_8 через Північний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги захисника для захисту під час розгляду кримінального провадження № 42021000000002617 від 16 грудня 2021 року (судова справа № 991/4071/22) та доручено директору Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги призначити адвоката для захисту ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 42021000000002617 від 16 грудня 2021 року з забезпеченням безперервної участі призначеного захисника незалежно від подальшої участі у судових засіданнях захисника, обраного обвинуваченим.
Своє рішення Суд мотивував тим, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні надійшов до суду 23 вересня 2022 року. Графік судових засідань у цій справі складається поквартально та доводиться до відома учасників завчасно з метою забезпечення можливості планування власної роботи. Чергове судове засідання було призначено на 11 серпня 2025 року на 14 год. 30 хв. Однак, 06 серпня 2025 року адвокат ОСОБА_6 подав до суду клопотання про його відкладення у зв`язку з тим, що він буде задіяний в іншому судовому засіданні у справі № 295/8993/22, що відбуватиметься одночасно в приміщенні Богунського районного суду м. Житомира.
Суд констатував, що у 2025 році із двадцяти призначених судом судових засідань шість не відбулося через відсутність захисника ОСОБА_6, неприбуття якого перешкоджає проведенню судового засідання та порушує права обвинуваченого ОСОБА_8 у цій справі на розгляд справи протягом розумного строку. Частина засідань була скорочена за клопотанням цього захисника. Обвинувачений ОСОБА_8 свідомо не залучає собі іншого захисника. Захисник ОСОБА_6 нехтує зусиллями суду, спрямованими на завчасне доведення до відома всіх учасників дат судових засідань у цій справі, не вживає заходів для не призначення у ці дати інших судових засідань, за реальної можливості такого, шляхом повідомлення судам чи іншим органам лише власних вільних дат, відкладення інших судових засідань, обмеження прийняття доручень про надання професійної правничої (правової) допомоги, без можливості їх виконання.
Суд зауважив, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке за нормами ст. 12 КПК України не є особливо тяжким, з огляду на що участь у проведенні судового розгляду захисника не є обов`язковою, відповідно до вимог ст. 52 КПК України.
Разом з тим, суд врахував позицію Верховного Суду, щодо обов`язковості забезпечення участі захисника на вимогу обвинуваченого навіть у випадках, коли участь захисника не є обов`язковою за законом, з метою дотримання принципів змагальності та рівності сторін, що є фундаментальними для справедливого судового розгляду. З урахуванням стадії судового розгляду та характеру досліджуваних доказів, а також доказів, які підлягають дослідженню, суд констатує, що подальше судове провадження без участі захисника не є можливим.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 та передбачене ч. 2 ст. 369-2 КК України, станом на час його вчинення належало до нетяжких злочинів, за версією обвинувачення було вчинене у січні 2022 року, з огляду на що строк давності за загальним правилом, передбаченим п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, у п`ять років спливає у січні 2027 року.
Суд констатував, що у цій справі визначено дати наступних судових засідань до кінця вересня 2025, проведення яких без участі професійного та добросовісного захисника не є можливим, з огляду на що суд врахував поведінку захисника, правила перебігу строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та зробив висновок про неможливість добросовісного належного захисту захисником ОСОБА_6 в усіх зазначених судових засіданнях.
З огляду на встановлені обставини, а також те, що обрання певної процесуальної дії у разі їх конкуренції є професійним правом адвоката, колегія суддів вважала за необхідне в інтересах правосуддя, з метою дотримання розумності строків кримінального провадження, забезпечити захист обвинуваченому ОСОБА_8, повторно призначивши йому захисника з числа адвокатів Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги.
Обґрунтовуючи доводи заяви про відвід колегії Вищого антикорупційного суду сторона захисту, серед іншого, послалась на порушення права на захист у зв`язку з розглядом питання про залучення захисника у кримінальному провадженні № 42021000000002617 від 16 грудня 2021 року за відсутності сторін, що є порушенням ст. 30, ст. 342, ст. 343, ст. 344, ст. 371, ст. 372 КПК України.
Однак, з такими доводами колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.
Так, матеріалами провадження встановлено, що чергове судове засідання в даному кримінальному провадженні було призначено на 11 серпня 2025 року на 14 год. 30 хв. Однак, 06 серпня 2025 року адвокат ОСОБА_6 подав до суду клопотання про його відкладення у зв`язку з тим, що він буде задіяний в іншому судовому засіданні у справі № 295/8993/22, що відбуватиметься одночасно в приміщенні Богунського районного суду м. Житомира. З огляду на відсутність іншого захисника в обвинуваченого ОСОБА_8 та неможливість продовження судового провадження у відсутність такого, вказане засідання підлягає відкладенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 КПК України, у разі відсутності захисника в судовому засіданні та неможливості забезпечити його прибуття, суд зобов`язаний вжити заходів для залучення захисника, в тому числі шляхом призначення його через центр безоплатної правничої допомоги.
Колегія суддів звертає увагу, що розгляд питань, пов`язаних з процесуальним забезпеченням участі захисника, може здійснюватися без виклику сторін, якщо це зумовлено необхідністю невідкладного вирішення процесуальних питань і не впливає на оцінку доказів по суті. Саме по собі вирішення Судом питання про залучення захисника у відсутність сторони захисту не є порушенням ст. 20, 48, 49, 54 КПК України, якщо таке вирішення обумовлене забезпеченням безперервності судового розгляду та прав обвинуваченого. Насамперед розгляд питання про призначення захисника був обумовлений необхідністю забезпечення права обвинуваченого на захист та недопущення зволікання у розгляді провадження, що відповідає положенням ч. 3 ст. 20, ст. 21 КПК України та практиці ЄСПЛ щодо забезпечення «розумних строків» судового розгляду.
Відсутність сторін під час розгляду питання про залучення захисника не є порушенням ст. 30, ст. 342-344, ст. 371, ст. 372 КПК України, оскільки закон прямо передбачає можливість вирішення цього питання судом у разі неналежного забезпечення обвинуваченому свого права на захист та з метою уникнення зволікань (ч. 2 ст. 49 КПК України).
Таким чином, Суд не вбачає ознак порушення процесуальних прав сторони захисту чи відхилення від вимог кримінального процесуального закону при постановленні ухвали суду від 06 серпня 2025 року, а наведені доводи захисту грунтуються на довільному тлумаченні норм КПК України та не підтверджуються матеріалами провадження.
Суд звертає увагу, що ст. 54 КПК України передбачає право обвинуваченого на заміну захисника та участь кількох захисників, однак не містить заборони на вжиття судом заходів для призначення захисника у випадку, коли явка обраного неможлива.
Більш того, ч. 1 ст. 27 КПК України передбачено, що судовий розгляд є відкритим, крім випадків, визначених законом. Разом з тим, розгляд окремих процесуальних питань (зокрема організаційних) поза межами дослідження доказів та дебатів сторін не є по суті судовим розглядом справи і не потребує обов`язкової присутності всіх учасників процесу. Практика ЄСПЛ (справа «Де Куббер проти Бельгії») виходить з того, що оцінка безсторонності суду здійснюється з урахуванням усіх обставин у сукупності, і не кожне відокремлене процесуальне рішення може вважатися свідченням упередженості.
Щодо доводів сторони захисту, що стосуються посилання в ухвалі суду на п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, яким визначено загальні строки давності притягнення до кримінальної відповідальності та свідчить про нібито передчасне визнання судом винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 22 КПК України, суд не є стороною кримінального провадження і діє неупереджено, створюючи умови для реалізації процесуальних прав всіх учасників.
Відповідно до ч. 2 ст. 28 КПК України саме суд забезпечує проведення судового провадження у розумні строки. Отже саме суд має обов`язок оцінювати розумність строків у конкретному провадженні, виходячи із загальних критеріїв, викладених у ч.3 вказаної статті. Одним із таких критеріїв є поведінка учасників кримінального провадження. Також оцінці на розумність строків конкретного провадження підлягає спосіб здійснення судом своїх повноважень.
Стаття 75 КПК України встановлює вичерпний перелік підстав для відводу судді/колегії суддів серед яких відсутня підстава у вигляді суб`єктивних припущень сторони захисту про можливу упередженість.
Суд звертає увагу, що згідно з ч. 1 ст. 49 КК України строки давності є інститутом кримінального права, який застосовується з моменту вчинення кримінального правопорушення, незалежно від встановлення винуватості/невинуватості особи у вироку. Сам факт аналізу положень про строки давності на певному етапі провадження не є вирішенням питання про винуватість чи невинуватість обвинуваченого ОСОБА_8, а має виключно процесуально-організаційне значення для забезпечення дотримання принципу розумних строків судового розгляду (ст. 28 КПК України).
Верховний Суд неодноразово зазначав, що попередня правова оцінка обставин справи, надана судом у процесуальних рішеннях, не може розцінюватися як упередженість, якщо вона здійснюється для вирішення окремого процесуального питання і не містить категоричних висновків про винуватість особи.
Посилання в ухвалі на норму закону, яка визначає тривалість строків давності, мало на меті лише обґрунтувати необхідність забезпечення участі захисника для недопущення затягування процесу, що могло б призвести до спливу строків притягнення до відповідальності і, відповідно до порушення прав інших учасників провадження та інтересів правосуддя. Вказане повністю відповідає обов`язку суду оцінити поведінку сторони у кримінальному провадженні та відреагувати та таку поведінку у контексті визначення розумності строків у конкретному кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 22 КПК України, суд зобов`язаний вживати заходів для реалізації процесуальних прав сторін і уникнення надмірних затримок. Призначення захисника у випадках, передбачених ст. 49, 52 КПК України є обов`язком суду та не свідчить про формування судом упередженої позиції щодо винуватості.
Ухвала, в якій наведено положення п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, не містить жодного твердження про доведеність вини обвинуваченого, а відтак не може розцінюватися як підстава для відводу на підставі ст. 75 КПК України.
Твердження захисника в своїй заяві про відвід про те, що суд має упереджене ставлення для того, «щоб особа не мала права на застосування норми про звільнення від кримінальної відповідальності» дає підстави зрозуміти, що Суд перешкоджає стороні захисту скористатися правом, передбаченим п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, що ще раз підтверджує позицію Суду про те, що всі зусилля сторони захисту спрямовані саме на затягування розгляду для досягнення мети уникнення обвинуваченим ОСОБА_8 кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінчення строків давності, чого власне захист вже не приховує. При цьому згідно судової практики вказана норма підлягає імперативному застосуванню незалежно від клопотання сторони, проте залежно від конкретних процесуальних обставин її встановлення та оформлення, а відтак посилання захисника про залежність її застосування від волі учасника є нікчемними. Також сплив строків давності у разі виправдання особи взагалі не має значення, тому така ситуація узагалі не підлягає оцінці. Суд зобов`язаний провести судовий розгляд кримінального провадження у строки, що є об`єктивно необхідними для такого провадження, незалежно від остаточного результату відповідно до завдань кримінального провадження, викладених у ст. 2 КПК України.
Щодо посилання сторони захисту на те, що дії колегії суддів містять склад кримінальних правопорушень, передбачених ст. 374, ст. 397 КК України, зокрема у переслідуванні сторони захисту власними листами - вимогами у всі органи де розкривалася адвокатська таємниця перед третіми особами, то Суд вважає зазначити наступне.
Як вже було зазначено, 06 серпня 2025 року адвокат ОСОБА_6 подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що він буде задіяний в іншому судовому засіданні у справі № 295/8993/22, що відбуватиметься одночасно в приміщенні Богунського районного суду м. Житомира. При цьому, як слідує із змісту вказаної заяви, перевагу іншому судовому засіданню захисником надано тому, що воно уже відкладалось у червні 2025 року за його клопотанням, у зв`язку із розглядом вказаного кримінального провадження .
Відповідно до ч. 1 ст. 324 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за повідомленням прокурор або захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов`язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття їх до суду. Одночасно, якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність прокурора або адвоката, які не прибули, перед органами, що згідно із законом уповноважені притягати їх до дисциплінарної відповідальності.
Вирішення питання про поважність причин неприбуття до суду є його дискрецією. Стаття 138 КПК України містить перелік причин неприбуття особи на виклик, які вважаються поважними. З огляду на приписи пункту 8 частини 1 цієї статті цей перелік є невичерпним. У будь-якому випадку, поважність причин неприбуття до суду є оціночним. Ці обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів.
Відтак, суд зазначає, що оцінка поважності причин неприбуття захисника у судове засідання є й правом і обов`язком суду, наприклад, як критерій визначення розумності строків кримінального провадження (стаття 28 КПК України), чи у складі обставин, що враховуються при порушенні питання про відповідальність адвоката, який не прибув, перед органами, що згідно із законом уповноважені притягати його до дисциплінарної відповідальності (стаття 324 КПК України).
Суб`єктивна незгода захисника із способом перевірки судом поважності причин неприбуття адвоката до суду жодним чином не може свідчити про упередженість суду.
З метою з`ясування обставин, що мають значення для належного процесуального реагування, головуючим суддею було направлено лист до Богунського районного суду м. Житомира. Із наданої відповіді встановлено, що судове засідання у справі № 295/8993/22, призначене на 11 червня 2025 року було відкладене, у зв`язку із зайнятістю судді ОСОБА_9 у іншому кримінальному провадженні, а не за клопотанням адвоката ОСОБА_6, як вказав останній. При тому суд неодноразово наголошував, що власне захисником ОСОБА_6 не надаються докази на підтвердження вказаних ним причин неявок, тому у даній справі суд самостійно вживає заходів для їх встановлення.
Звернення головуючого судді до Богунського районного суду м. Житомира та до інших судів, чи до органів досудового розслідування із запитами, у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що мають значення для належного процесуального реагування, корелюється із його повноваженнями, які закріплені у статті 321 КПК України, згідно з якими головуючий забезпечує виконання учасниками кримінального провадження їхніх обов`язків, зокрема прибуття до суду.
Невдоволення захисника ОСОБА_6 змістом отриманих судом відповідей, які ставлять під сумнів повідомлені ним суду причини неявки, не можуть бути визнані як підстави для відводу колегії.
Колегія суддів наголошує, що відповідно до ч. 4 ст. 81 КПК України, відвід судді має бути вмотивованим, а доводи сторони повинні підтверджуватися фактичними даними, що безпосередньо свідчать про наявність підстав для відводу.
Щодо майбутніх звернень до Вищої ради правосуддя чи до Офісу Генерального прокурора на дії колегії суддів Вищого антикорупційного суду, то такі звернення були і раніше, і самі по собі не можуть бути підставою для відводу.
Колегія суддів вважає, що загалом, наведені в заяві про відвід доводи зводяться до суб`єктивної незгоди адвоката з організацією судового процесу головуючим суддею та колегії суддів в цілому, однак, такі дії Суду є об`єктивно необхідними для дотримання розумних строків у кримінальному провадженні.
Відповідно до позиції Вищої ради правосуддя від 09.06.2025, що розміщена на її вебсторінці, ОСОБА_10 під час участі у роботі VIII Київського полілогу, присвяченого обговоренню проблеми протидії зловживанню процесуальними правами у світлі ефективності антикорупційного правосуддя, вказав, що суд не може вважатися безстороннім у випадку потурання учаснику, який маніпулюватиме процесом. Адже таким чином суд сприятиме негативним наслідкам, зокрема тоді, коли з метою судового захисту використовуються інструменти, які призводять до порушення прав, свобод і законних інтересів інших осіб (потерпілих та інших учасників справи), що ускладнює ефективний, законний і справедливий розгляд справи. Відтак, суд за встановлених обставин та власного переконання діяв виключно з метою усунення негативних наслідків поданої 06.08.2025 заяви про відкладення судового засідання адвокатом ОСОБА_6, з метою того, щоб таке засдання відбулось, а судовий розгляд конкретної справи тривав з дотриманням права обвинуваченого на захист.
Відтак, дослідивши зміст заяви про відвід колегії суддів Вищого антикорупційного суду, Суд вважає, що стороною захисту не наведено жодних конкретних доказів існування обставин, які обґрунтовано могли би свідчити про необ`єктивність чи упередженість колегії суддів, а тому заява про його відвід є неспроможною й ґрунтується винятково на особистих переконаннях та суб`єктивних припущеннях адвоката ОСОБА_6, а тому у задоволенні заяви про відвід слід відмовити.
Керуючись ст. 75, 80-81, 369-371 КПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 про відвід колегії суддів Вищого антикорупційного суду від розгляду справи № 991/4071/22 в кримінальному провадженні № 42021000000002617 від 16 грудня 2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3